Художня репрезентація історичного дискурсу в романі "Авіньйонські панянки" Франсіско Умбраля

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2017
• Автор: Шестопал, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
• Теми: Зарубіжна література
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159511
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Художня репрезентація історичного дискурсу в романі "Авіньйонські панянки" Франсіско Умбраля / О. Шестопал // Слово і час. — 2017. — № 8. — С. 88-94. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Стаття присвячена проблемі художньої реконструкції історико-культурної пам'яті в іспанській літературі доби постфранкізму на матеріалі роману “Авіньйонські панянки” (1995) Франсіско Умбраля. Основна увага приділена дослідженню жанрових стратегій репрезентації історичного дискурсу як взаємодії мемуарних форм із романом, завдяки чому особисті спогади стають невід’ємними від хроніки доби, що демонструє художню спорідненість авторської концепції історизму з іспанською традицією модернізму. The paper offers an attempt of analyzing historical and cultural memory reconstruction in the post-Franco Spanish literature based on the novel “Las señoritas de Aviñón” (1995) by Francisco Umbral. The main attention is paid to the study of genre strategies of representing historical discourse as interaction between memoir forms and novel. Personal memories become inseparable from the chronicle of the epoch depicted in the work, which in its turn demonstrates the continuity of the author’s concept of historicism in relation to Spanish modernist tradition. В статье рассматривается проблема художественной реконструкции историко-культурной памяти в испанской литературе эпохи постфранкизма на материале романа “Авиньонские барышни” (1995) Франсиско Умбраля. Основное внимание уделено исследованию жанровых стратегий репрезентации исторического дискурса как взаимодействия мемуарных форм с романом, благодаря чему личные воспоминания становятся неотделимы от хроники изображенной в произведении эпохи, что в свою очередь демонстрирует преемственность авторской концепции историзма по отношению к испанской традиции модернизма.