Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції
У вегетаційних дослідах із піщаною і ґрунтовою культурами показано перевагу бінарних композицій ризобії + азотобактер і ризобії + лектин сої порівняно з бактеризацією насіння ризобіями у забезпеченні рослин сої екологічних сортів Мар’яна та Аннушка біологічним азотом (від 1,3 до 5,5 раза більше), а...
Saved in:
| Published in: | Физиология растений и генетика |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2015
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159534 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції / О.В. Кириченко, А.Ф. Антипчук // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 4. — С. 304-312. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-159534 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кириченко, О.В. Антипчук, А.Ф. 2019-10-06T13:54:26Z 2019-10-06T13:54:26Z 2015 Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції / О.В. Кириченко, А.Ф. Антипчук // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 4. — С. 304-312. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2308-7099 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159534 581.557 У вегетаційних дослідах із піщаною і ґрунтовою культурами показано перевагу бінарних композицій ризобії + азотобактер і ризобії + лектин сої порівняно з бактеризацією насіння ризобіями у забезпеченні рослин сої екологічних сортів Мар’яна та Аннушка біологічним азотом (від 1,3 до 5,5 раза більше), а також у формуванні зернової продуктивності (від 7 до 18 % більше) й основних елементів її структури, що дає підставу розглядати ці композиції як перспективні біотехнологічні елементи вирощування сої. В вегетационных опытах с песчаной и почвенной культурами показано преимущество бинарных композиций ризобии + азотобактер и ризобии + лектин сои по сравнению с бактеризацией семян ризобиями в обеспечении растений сои экологических сортов Марьяна и Аннушка биологическим азотом (от 1,3 до 5,5 раза больше), а также в формировании зерновой продуктивности (от 7 до 18 % больше) и основных элементов ее структуры, что дает основание рассматривать эти композиции в качестве перспективных биотехнологических элементов выращивания сои. It was shown the advantage (in 1,3—5,5 times) of the binary compositions (rhizobia + azotobacter) and (rhizobia + soybean seed lectin) in the biological nitrogen supply of soybean plants Mariyana and Annushka varieties as well as the formation of soybean seed productivity (on 7— 18 %) and its elements. We propose to consider the binary inoculants as a perspective biotechnological elements of the soybean plants growing. uk Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України Физиология растений и генетика Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції Бинарные композиции для обработки семян сои сортов отечественной селекции Binary compositions for seed treatment of the soyean varieties of Ukrainian selection Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції |
| spellingShingle |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції Кириченко, О.В. Антипчук, А.Ф. |
| title_short |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції |
| title_full |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції |
| title_fullStr |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції |
| title_full_unstemmed |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції |
| title_sort |
бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції |
| author |
Кириченко, О.В. Антипчук, А.Ф. |
| author_facet |
Кириченко, О.В. Антипчук, А.Ф. |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Физиология растений и генетика |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Бинарные композиции для обработки семян сои сортов отечественной селекции Binary compositions for seed treatment of the soyean varieties of Ukrainian selection |
| description |
У вегетаційних дослідах із піщаною і ґрунтовою культурами показано перевагу бінарних композицій ризобії + азотобактер і ризобії + лектин сої порівняно з бактеризацією насіння ризобіями у забезпеченні рослин сої екологічних сортів Мар’яна та Аннушка біологічним азотом (від 1,3 до 5,5 раза більше), а також у формуванні зернової продуктивності (від 7 до 18 % більше) й основних елементів її структури, що дає підставу розглядати ці композиції як перспективні біотехнологічні елементи вирощування сої.
В вегетационных опытах с песчаной и почвенной культурами показано преимущество бинарных композиций ризобии + азотобактер и ризобии + лектин сои по сравнению с бактеризацией семян ризобиями в обеспечении растений сои экологических сортов Марьяна и Аннушка биологическим азотом (от 1,3 до 5,5 раза больше), а также в формировании зерновой продуктивности (от 7 до 18 % больше) и основных элементов ее структуры, что дает основание рассматривать эти композиции в качестве перспективных биотехнологических элементов выращивания сои.
It was shown the advantage (in 1,3—5,5 times) of the binary compositions (rhizobia + azotobacter) and (rhizobia + soybean seed lectin) in the biological nitrogen supply of soybean plants Mariyana and Annushka varieties as well as the formation of soybean seed productivity (on 7— 18 %) and its elements. We propose to consider the binary inoculants as a perspective biotechnological elements of the soybean plants growing.
|
| issn |
2308-7099 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159534 |
| citation_txt |
Бінарні композиції для обробки насіння сої сортів вітчизняної селекції / О.В. Кириченко, А.Ф. Антипчук // Физиология растений и генетика. — 2015. — Т. 47, № 4. — С. 304-312. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kiričenkoov bínarníkompozicíídlâobrobkinasínnâsoísortívvítčiznânoíselekcíí AT antipčukaf bínarníkompozicíídlâobrobkinasínnâsoísortívvítčiznânoíselekcíí AT kiričenkoov binarnyekompoziciidlâobrabotkisemânsoisortovotečestvennoiselekcii AT antipčukaf binarnyekompoziciidlâobrabotkisemânsoisortovotečestvennoiselekcii AT kiričenkoov binarycompositionsforseedtreatmentofthesoyeanvarietiesofukrainianselection AT antipčukaf binarycompositionsforseedtreatmentofthesoyeanvarietiesofukrainianselection |
| first_indexed |
2025-11-25T07:23:00Z |
| last_indexed |
2025-11-25T07:23:00Z |
| _version_ |
1850510245831376896 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ РАСТЕНИЙ И ГЕНЕТИКА. 2015. Т. 47. № 4
УДК 581.557
БІНАРНІ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ОБРОБКИ НАСІННЯ СОЇ СОРТІВ
ВІТЧИЗНЯНОЇ СЕЛЕКЦІЇ
О.В. КИРИЧЕНКО1, А.Ф. АНТИПЧУК2
1Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
e-mail: leki07@mail.ru
2Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
04071 Київ, вул. Львівська, 23
У вегетаційних дослідах із піщаною і ґрунтовою культурами показано перевагу
бінарних композицій ризобії + азотобактер і ризобії + лектин сої порівняно з
бактеризацією насіння ризобіями у забезпеченні рослин сої екологічних сортів
Мар’яна та Аннушка біологічним азотом (від 1,3 до 5,5 раза більше), а також у
формуванні зернової продуктивності (від 7 до 18 % більше) й основних елементів
її структури, що дає підставу розглядати ці композиції як перспективні біотехно-
логічні елементи вирощування сої.
Ключові слова: соя, бінарні інокулянти, ризобії, азотобактер, лектин.
Соя — перспективна зернобобова культура на світовому ринку агропро-
дукції [8]. Високий вміст високоякісного легкозасвоюваного протеїну
(34—45 %), значна кількість вітамінів, мінеральних речовин, олії в
насінні зумовлюють її використання як цінної продовольчої культури.
Актуальним є питання розробки екологічно безпечних біотехнологічних
способів підвищення продуктивності сої та створення високопродуктив-
них сортів, які не є генетично модифікованими, а призначені насампе-
ред для екологічного землеробства [12].
Позитивним прикладом роботи в цьому напрямі є сорти сої
Мар’яна та Аннушка української селекції й бактеріальні інокулянти під
сою, запропоновані вітчизняними селекціонерами і мікробіологами.
Сорт Мар’яна (оригінатори Селекційно-генетичний інститут, Оде-
са; Інститут землеробства НААН України, Київ; Інститут фізіології рос-
лин і генетики НАН України, Київ) створений шляхом багаторазового
індивідуального добору з гібридної комбінації сортів Київська 27 і
Київська скоростигла. Це високобілковий (вміст протеїну — 38,2 %,
олії — 19,9—26,2 %), середньоврожайний (до 3,1 т/га), середньостиглий
(вегетаційний період до 120 діб) сорт [14]. В його насінні високий вміст
-конгліциніну, тому він запропонований для виробництва соєвого мо-
лока [11]. Сорт Мар’яна зареєстрований в Україні з другої половини
1990-х років
Сорт Аннушка (оригінатор ПП НСНФ «Соєвий вік», Кіровоград)
селекціонований спеціально для органічного землеробства, сер-
тифікується зі статусом «Органік». Є високопродуктивним (потенціал —
3,4—4,9 т/га), ультраранньостиглим (вегетаційний період 75—85 діб),
© О.В. КИРИЧЕНКО, А.Ф. АНТИПЧУК, 2015
304
високобілковим (вміст протеїну — 40,0—43,2 %, олії — 17,5—21,0 %).
Сорт внесений до реєстру України в 2007 р., Росії — в 2008 р., Білорусі,
Молдови, Європи — в 2009 р. [10].
Отже, обидва сорти сої, як районований раніше (Мар’яна), так і
сучасний (Аннушка), придатні для застосування в екологічно безпечно-
му органічному землеробстві. Незважаючи на генетичний потенціал
сортів Мар’яна й Аннушка, який становить відповідно до 3,1 і 4,9 т/га,
реалізується він недостатньою мірою, у межах 50—60 %, що потребує
розробки заходів з підвищення ступеня реалізації продукційного по-
тенціалу сортів. Одним із таких біотехнологічних способів є перед-
посівна бактеризація насіння культурами специфічних, високоактивних
за азотфіксацією та ефективних у симбіозі з рослинами сої бульбочкових
бактерій. Симбіотичний потенціал ризобій можна підвищити створен-
ням комплексних, зокрема бінарних, інокулянтів на основі мікроор-
ганізмів з агрономічно корисними властивостями: здатністю до фіксації
азоту, трансформування важкорозчинних сполук фосфору, біоремедіації
ґрунтів, синтезу речовин рістрегуляторної та фітопротекторної дії, а та-
кож біологічно активних речовин. Одними з таких перспективних
біологічних агентів композицій є бактерії роду Azotobacter, а також лек-
тин насіння сої [5].
Метою нашої роботи було оцінювання чутливості двох екологічних
сортів сої вітчизняної селекції Мар’яна й Аннушка до бактеризації
насіння бінарними композиціями бактеріальної (Bradyrhizobium japоnicum
634б + Azotobacter chroococcum T79) і лектин-бактеріальної (В. japоnicum
634б + лектин насіння сої) природи в умовах вегетаційних дослідів.
Методика
Об’єктом дослідження були симбіотичні системи сої Glycine max L.
Merr., створені з бульбочковими бактеріями В. japоnicum 634б при моно-
і бінарній інокуляції насіння. Компонентами композицій слугували
культури мікроорганізмів В. japоnicum 634б (109 кл/мл) і А. chroococcum
T79 (108 кл/мл) (колекція азотфіксувальних бактерій відділу симбіотич-
ної азотфіксації ІФРГ НАН України), які вирощували на агаризованих
поживних середовищах манітно-дріжджовому та Ешбі [1] протягом 10 і
3 діб відповідно, а також лектин насіння сої («Лектинотест», Львів)
концентрацією 5 мкг/мл. Композиції готували змішуванням (V/V = 1 : 1)
та інкубацією компонентів протягом доби за 28 °С. Чутливість сортів сої
до моно- й бінарної інокуляції насіння оцінювали в умовах вегетаційних
дослідів з піщаною і ґрунтовою культурами за показниками азотфіксу-
вальної активності симбіозів (загальної та питомої), а також за форму-
ванням елементів структури зернової продуктивності рослин. Досліди
проводили на вегетаційному майданчику ІФРГ НАН України за природ-
них освітлення й температури повітря у п’ятиразовій повторності за
варіантами. У субстрат для вирощування рослин (пісок або ґрунт : пісок,
3 : 1) вносили поживну суміш Гельригеля з 0,25 норми мінерального азо-
ту [3]. Досліди проводили за такою схемою:
1) інокуляція насіння Bradyrhizobium japоnicum 634б (штам-контроль);
2) інокуляція насіння В. japоnicum 634б + Azotobacter chroococcum T79
(бінарний інокулянт бактеріальної природи);
3) інокуляція В. japоnicum 634б + лектин насіння сої (бінарний іноку-
лянт лектин-бактеріальної природи).
305
БИНАРНЫЕ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ОБРАБОТКИ СОРТОВ СОИ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
Азотфіксувальну здатність симбіозів оцінювали методом ацетилен-
редукції [17], ефективність — за формуванням основних елементів
структури насіннєвої продуктивності сої — кількістю бобів, масою
насіння з рослини та масою 1000 насінин. Зразки рослин відбирали у
фази розвитку одного і трьох справжніх листків, бутонізації—цвітіння,
активного плодоутворення, повної стиглості насіння. Ацетиленвіднов-
лювальну активність визначали у 4—9 рослин кожного варіанта відбору.
Структура продуктивності проаналізована на 20—30 рослинах кожного
варіанта. Показник «маса 1000 насінин» розрахований як «маса 100
насінин» 10. Результати оброблено статистично за програмою
Statgraphics Plus (V. 3.0). У таблицях наведено середньоарифметичні зна-
чення й стандартні похибки (М ±m).
Результати та обговорення
Встановлено позитивну дію бінарних композицій порівняно з тра-
диційною бактеризацією насіння сої ризобіями як за здатністю
симбіотичних систем до фіксації азоту (рисунок, табл. 1), так і за фор-
306
Е.В. КИРИЧЕНКО, А.Ф. АНТИПЧУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
Інтенсивність і динаміка нітрогеназної активності кореневих бульбочок сої сорту Аннуш-
ка за моно- й бінарної інокуляції насіння (ґрунтова культура):
а — загальна ацетиленвідновлювальна активність, мкмоль С2Н4/(рослину · год); б — питома, мкмоль
С2Н4/(г бульбочок · год); 1—4 — фази розвитку рослин (1 — одного справжнього листка, 2 — трьох
справжніх листків, 3 — цвітіння, 4 — активного плодоутворення)
муванням зернової продуктивності (табл. 2). Нітрогеназна активність ко-
реневих бульбочок сої сорту Мар’яна у фазу бутонізації в умовах ґрунто-
вої культури підвищилася в 1,6 раза за використання бактеріального іно-
кулянта [16] i в 1,5 раза за використання лектин-бактеріальної
композиції [4] порівняно з моноінокуляцією ризобіями.
У сорту Аннушка протягом усього періоду досліджень встановлено
істотне зростання здатності до фіксації молекулярного азоту симбіозами,
утвореними рослинами за бінарної інокуляції, порівняно зі штамом-кон-
тролем (див. рисунок). Загальна ацетиленвідновлювальна активність ко-
реневих бульбочок варіанта ризобії + азотобактер була вищою, ніж за
моноінокуляції ризобіями в 2,0; 2,0; 3,4 та 2,2 раза відповідно у фази
розвитку одного і трьох справжніх листків, цвітіння, активного плодо-
утворення (див. рисунок, а). Питома ацетиленвідновлювальна активність
при цьому зростала відповідно в 1,8; 1,3; 1,4 та 1,1 раза (див. рисунок,
б). Істотно збільшувалась (в 3,1 раза) азотфіксувальна здатність
симбіотичної системи у сорту Аннушка за бінарної бактеріальної іноку-
ляції насіння й у піщаній культурі у фазу активного плодоутворення,
тоді як у фазу цвітіння вона була на рівні контролю (див. табл. 1). Зага-
лом за вегетаційний період в умовах ґрунтової культури композиція ри-
зобії + азотобактер порівняно з традиційною бактеризацією насіння ри-
зобіями забезпечила приріст сумарної нітрогеназної активності
кореневих бульбочок у 2,3 раза (загальна активність 51,18 проти 22,16
мкмоль С2Н4/(рослину · год) та в 1,3 раза (питома активність 189,75 про-
ти 147,42 мкмоль С2Н4/(г бульбочок · год)).
Унаслідок передпосівної обробки насіння у ґрунтовій культурі лек-
тин-бактеріальною композицією сформувався симбіоз з рослинами сої
сорту Аннушка, які характеризувалися набагато вищим рівнем фіксації
азоту порівняно із симбіозом, утвореним ризобіями (див. рисунок). За-
гальна ацетиленвідновлювальна активність перевищувала контрольні
значення у 3,5; 1,4; 5,5 і 1,8 раза відповідно у фази розвитку одного і
трьох справжніх листків, цвітіння й активного плодоутворення (див. ри-
сунок, а), питома активність — відповідно у 2,1; 1,1; 2,6 і 1,1 раза (див.
рисунок, б). Протягом усіх досліджених фаз розвитку рослин загальна
нітрогеназна активність підвищувалась у 2,3 раза порівняно зі штамом-
307
БИНАРНЫЕ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ОБРАБОТКИ СОРТОВ СОИ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
ТАБЛИЦЯ 1. Ацетиленвідновлювальна активність (АвА) кореневих бульбочок сої сорту
Аннушка за бінарної бактеризації насіння (піщана культура)
Загальна АвА Питома АвА
Варіант мкмоль
С2Н4/(рослину · год)
% мкмоль С2Н4/
(г бульбочок · год)
%
Фаза цвітіння
Ризобії (штам-контроль) 0,787±0,122 100 6,984±0,957 100
Ризобії + азотобактер 0,554±0,386 70 6,779±1,437 97
Ризобії + лектин сої 1,554±0,257* 197 17,978±2,608* 257
Фаза активного плодоутворення
Ризобії (штам-контроль) 1,564±0,354 100 27,946±3,906 100
Ризобії + азотобактер 4,854±1,238* 310 42,777±3,923* 153
Ризобії + лектин сої 3,536±0,692* 226 34,401±2,796* 123
П р и м і т к а. Тут і в табл. 2: *вірогідно щодо штаму-контролю (р 0,05).
308
Е.В. КИРИЧЕНКО, А.Ф. АНТИПЧУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
контролем (50,00 проти 22,16 мкмоль С2Н4/(рослину · год)), питома
активність — в 1,5 раза (225,08 проти 147,42 мкмоль С2Н4/(г бульбо-
чок · год)).
Динаміка нітрогеназної активності симбіозів, утворених бінарними
композиціями, була різною (див. рисунок), а зміни активності
симбіотичних бульбочок, утворених бактеріальними інокулянтами (ри-
зобії та ризобії + азотобактер) — подібними. На відміну, симбіоз, сфор-
мований бактеріями, модифікованими біологічно активною речови-
ною — лектином сої, мав максимум питомої активності у фазу цвітіння
(див. рисунок, б), а загальна активність характеризувалася майже
лінійним підвищенням показників, починаючи з фази розвитку трьох
справжніх листків і до фази активного утворення бобів. Результати, які
свідчать про істотне підвищення нітрогеназної активності (в 2,7 раза)
соєво-ризобіального симбіозу у фази бутонізації—початку цвітіння
порівняно з попередніми фазами розвитку рослин за використання лек-
тин-бактеріальної композиції для передпосівної обробки насіння, отри-
мані нами й для сорту Мар’яна [4].
У піщаній культурі у фази цвітіння й активного плодоутворення
сої сорту Аннушка кореневі бульбочки варіанта ризобії + лектин сої
фіксували азот відповідно в 2,0 і 2,3 раза (загальна активність) та 2,6 і
1,2 раза (питома активність) інтенсивніше, ніж у контрольному варіанті
(див. табл. 1). Отже, бінарні композиції за передпосівної обробки
насіння сої сортів Мар’яна і Аннушка забезпечували формування
симбіотичних систем із вищою азотфіксувальною здатністю, ніж спе-
цифічні для рослин бульбочкові бактерії, внаслідок чого підвищувався
рівень забезпечення сої біологічним азотом.
Соєво-ризобіальні симбіози залежно від географічних поясів, агро-
кліматичних умов, сортів і штамів макро- й мікросимбіонтів здатні нако-
пичувати за вегетаційний період від 80 до 380 кг/га біологічного азоту [7, 9].
Зокрема, сорт Аннушка за інокуляції насіння специфічними бульбочкови-
ми бактеріями штаму 634а в умовах Підмосков’я за активного симбіотич-
ного потенціалу сформованого симбіозу, максимальної маси активних
бульбочок 200 кг/га та вмісту леггемоглобіну в бульбочках 5,4 мг/г зда-
тен накопичити біологічного азоту 97 кг/га і сформувати урожай 2,6 т/га
[7]. Згідно з отриманими нами результатами (див. табл. 1, рисунок),
рівень забезпечення рослин біологічним азотом як базовим елементом
формування їх продуктивності можна підвищити за рахунок синергізму
нітрогеназної активності двох діазотрофних бактерій B. japonicum 634б тa
A. chroococcum T79, що відбувається в разі застосування бінарного бак-
теріального інокулянта, а також активування функціонування нітроге-
назного ферментного комплексу біологічно активною речовиною за ви-
користання лектин-бактеріальної композиції.
За передпосівної обробки насіння бінарні композиції сприяли
формуванню вищої врожайності рослинами сої обох сортів порівняно з
ризобіальним моноінокулянтом унаслідок вірогідного збільшення основ-
них показників структури зернової продуктивності (див. табл. 2). У
варіанті із застосуванням бактеріальної композиції ризобії + азотобактер
показник «маса насінин з рослини» підвищився на 26 і 33 % (піщана
культура) та на 13 і 26 % (ґрунтова культура) відповідно для сортів
Мар’яна й Аннушка. Кількість бобів на рослині вірогідно збільшилась
для рослин сорту Мар’яна у піщаній культурі (на 13 %) та сорту Аннуш-
ка у ґрунтовій культурі (на 12 %). Маса 1000 насінин залишалася на рівні
309
БИНАРНЫЕ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ОБРАБОТКИ СОРТОВ СОИ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
контролю для сорту Мар’яна й вірогідно перевищувала контрольний по-
казник для сорту Аннушка (піщана культура), що свідчить про більшу
виповненість зерна. У варіанті із застосуванням композиції ризобії +
+ лектин сої вірогідне збільшення маси насінин з рослини (на 10—32 %)
виявлено в умовах піщаної та ґрунтової культур для обох сортів сої.
Кількість бобів на рослині вірогідно перевищувала контрольні значення
для обох сортів в умовах піщаної культури та для сорту Аннушка в ґрун-
товій культурі (на 26 %). Маса 1000 насінин залишалась на рівні кон-
трольних значень або дещо перевищувала їх (на 2—4 %).
Позитивну зміну показників структури врожаю сої при застосу-
ванні мікробіологічних препаратів встановили й інші дослідники [7, 13,
15]. Зокрема, в разі бактеризації сої сортів Магева та Аннушка штамом
634а кількість бобів і насіння на рослинах перевищувала контрольні зна-
чення відповідно в 1,2—1,5 і 1,5—1,8 раза, маса насіння з рослини —
відповідно на 56—64 і 54—70 % за незначного збільшення показника
«маса 1000 насінин» [7].
За інокуляції сої сорту СибНИИК-315 препаратами ризоторфін
(специфічні для рослини ризобії) та азотобактерин (азотобактер)
кількість бобів на рослині збільшувалась відповідно на 44,0 і 33,3 %,
кількість насінин на рослині — на 36,5 і 27,3 %, маса насіння з росли-
ни — на 35,0 і 24,3 %, маса 1000 насінин — на 3,4 і 2,7 %. Урожай
насіння в середньому за три роки зріс відповідно на 30,9 і 19,7 % [13].
Лектин сої концентрацією 5 мкг/мл у разі передпосівної обробки
насіння сої сорту Мар’яна забезпечив підвищення врожаю зерна сої в
польових умовах у середньому за два роки на 10,3 % [4]. Застосування
трьох біопрепаратів на основі Trichoderma virens для захисту сої від коре-
невих гнилей у польових умовах сприяло формуванню елементів струк-
тури урожаю рослин, які істотно перевищували контрольні показники:
кількість бобів на рослині — на 14,0—26,6 %, масу насіння з рослини —
на 14,7—35,7 %, масу 1000 насінин — на 4,8—8,6 %, урожай зерна — на
12,3—84,9 % [15]. Згідно з літературними даними, за останні три роки в
результаті застосування біологічних препаратів (бактеризація насіння,
обробка насіння біологічно активними речовинами, композиціями ри-
зобій і біологічно активних речовин, у тому числі й лектином сої) уро-
жай зерна сої зростав до 31—70 % [7, 13] (Росія), 45—85 % [15] (Молдо-
ва), 25—48 % [6] та 35—53 % [2] (Україна).
Отже, бактеризація насіння сої монокультурами як специфічних
бульбочкових бактерій, так і азотобактеру [13, 16], а також обробка
насіння лектином сої [4] забезпечують істотне збільшення основних по-
казників структури урожаю та урожаю зерна. Згідно з отриманими нами
результатами (див. табл. 2), поєднання двох компонентів — специфічних
бульбочкових бактерій та азотобактера або ризобій і лектину сої у бінар-
них композиціях є ефективнішим у реалізації продукційного потенціалу
соєво-ризобіального симбіозу, ніж інокуляція тільки ризобіями. Так, за-
стосування бінарних композицій бактеріальної й лектин-бактеріальної
природи для передпосівної обробки насіння сої сорту Аннушка за ре-
зультатами наших дворічних досліджень в умовах ґрунтової культури за-
безпечило приріст зернової продуктивності 13 і 18 % порівняно зі шта-
мом-контролем (відповідно 15,31 і 15,92 г/посудина за контрольного
показника 13,52 г). У польових умовах за обробки насіння сої сорту
Мар’яна бінарними композиціями сформувалось зерна на 7—17 %
більше (усереднено за 2 роки), ніж за традиційної його інокуляції спе-
310
Е.В. КИРИЧЕНКО, А.Ф. АНТИПЧУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
цифічними бульбочковими бактеріями [4, 16]. Отримані результати
підтвердили універсальність дії бінарних інокулянтів як біотехнологічних
елементів при вирощуванні сої, що виявились ефективними як для
сортів, районованих раніше (Мар’яна), так і для сучасних (Аннушка).
Отже, сорти сої вітчизняної селекції Мар’яна та Аннушка, які при-
датні для екологічного землеробства, високочутливі щодо інокуляції
насіння бінарними композиціями бактеріальної (бульбочкові бактерії +
+ азотобактер) і лектин-бактеріальної (ризобії + лектин сої) природи. У
результаті формуються симбіози з вищою здатністю до фіксації молеку-
лярного азоту й забезпечення сої цим елементом живлення, тому росли-
ни повніше реалізують свій потенціал продуктивності.
1. Антипчук А.Ф., Піляшенко-Новохатний А.І., Євдокименко Т.М. Практикум з
мікробіології: Навч. посібн. — К.: Вид-во ун-ту «Україна», 2011. — С. 87, 89.
2. Бочевар О.В., Бутюгин А.В., Ильенко А.В. Эффективность гуминовых препаратов на зер-
нобобовых культурах в условиях лесостепи Украины // Вісн. Донецьк. нац. ун-ту. Сер.
Природничі науки. — 2013. — № 1. — С. 140—145.
3. Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. —
Киев: Наук. думка, 1973. — С. 36.
4. Кириченко Е. Роль фитолектинов в регуляции функционирования симбиозов и ассоци-
аций. Биологическая активность лектинов бобовых и зерновых культур. — Saarbrucken,
Deutschland: Palmarium Academic Publishing, 2012. — 84 c.
5. Кириченко О.В. Лектини і діазотрофи — поліфункціональні компоненти комплексних
біологічних композицій // Biotechnol. Acta. — 2014. — 7, № 1. — C. 40—53.
6. Коць С.Я., Моргун В.В., Патыка В.Ф. и др. Биологическая фиксация азота: бобово-
ризобиальный симбиоз. — Киев: Логос, 2011. — Т. 2. — С. 85, 377.
7. Крикунова Т.П. Фотосинтезирующая активность сои в зависимости от активности ее
ризобиального комплекса [Электронный ресурс] www.agroxxi.ru/
jornal/…/20100709021.pdf, 2012.
8. Крупнейшие аграрные компании Украины [Электронный ресурс] rtpp.com.ua/4busi-
ness/11/1862.html/, 2014.
9. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В. та ін. Біологічний азот. — К.: Світ, 2003. —
С. 386.
10. Соевый век [Электронный ресурс] soya-ua.com/pages/sort.soi.annyshka/cat/4, 2014.
11. Таран Н., Ситар О., Карпенко Н. Електрофоретичний аналіз запасних білків насіння
сортів сої Glycine max L. Merr. // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. —
2007. — Вип. 49. — С. 44—45.
12. Трансгенна соя [Електронний ресурс] novasoya.jimdo.com/трансгенна-соя/, 2014.
13. Трофимова Т.Ф. Влияние бактериальных препаратов и стимуляторов роста на продук-
тивность сои в условиях Кузнецкой лесостепи: Автореф. дис. … канд. с.-х. наук. — Но-
восибирск, 2012. — 20 с.
14. Характеристика найбільш розповсюджених у виробництві сортів сої: Рослинництво
[Електронний ресурс] www. webfermerstvo.org.ua/, 2011.
15. Щербакова Т. Биотехнология производства и применения биопрепарата на основе гри-
ба Trichoderma virens для защиты сои от корневых гнилей: Автореф. дис. д-ра биол. на-
ук. — Кишинэу, 2013. — 48 с.
16. Патент України № 62820 А, МПК7 С05F11/08, C12N1/20. Штам бактерій Azotobacter
chroococcum Т79 для одержання бактеріального добрива під сою / С.Я. Коць, Л.В. Ти-
това, О.В. Кириченко и др. — Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12.
17. Hardy R.W.F., Burns R.C., Holsten R.D. Application of the acetylene-ethylene assay for meas-
urement of nitrogen fixation // Soil. Biol. Biochem. — 1973. — 5, N 1. — P. 41—83.
Отримано 04.06.2015
311
БИНАРНЫЕ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ОБРАБОТКИ СОРТОВ СОИ
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
БИНАРНЫЕ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ОБРАБОТКИ СЕМЯН СОИ СОРТОВ
ОТЕЧЕСТВЕННОЙ СЕЛЕКЦИИ
Е.В. Кириченко1, А.Ф. Антипчук2
1Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
2Открытый международный университет развития человека «Украина», Киев
В вегетационных опытах с песчаной и почвенной культурами показано преимущество би-
нарных композиций ризобии + азотобактер и ризобии + лектин сои по сравнению с бак-
теризацией семян ризобиями в обеспечении растений сои экологических сортов Марьяна
и Аннушка биологическим азотом (от 1,3 до 5,5 раза больше), а также в формировании
зерновой продуктивности (от 7 до 18 % больше) и основных элементов ее структуры, что
дает основание рассматривать эти композиции в качестве перспективных биотехнологиче-
ских элементов выращивания сои.
BINARY COMPOSITIONS FOR SEED TREATMENT OF THE SOYBEAN VARIETIES OF
UKRAINIAN SELECTION
O.V. Kyrychenko1, A.Ph. Antypchuk2
1Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
2Open International University of Human Development «Ukraine»
23 Lvivska St., Kyiv, 04071, Ukraine
It was shown the advantage (in 1,3—5,5 times) of the binary compositions (rhizobia + azotobac-
ter) and (rhizobia + soybean seed lectin) in the biological nitrogen supply of soybean plants
Mariyana and Annushka varieties as well as the formation of soybean seed productivity (on 7—
18 %) and its elements. We propose to consider the binary inoculants as a perspective biotechno-
logical elements of the soybean plants growing.
Key words: soybean, binary inoculants, rhizobium, azotobacter, lectin.
312
Е.В. КИРИЧЕНКО, А.Ф. АНТИПЧУК
ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47. № 4
|