Динамічна координація програмних агентів на основі онтологічної структури

• Datum: 2006
• 1. Verfasser: Ремарович, С.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут програмних систем НАН України 2006
• Schlagworte: Інформаційні системи
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1597
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Динамічна координація програмних агентів на основі онтологічної структури / Ремарович С. // Проблеми програмування. — 2006. — N 2-3. — С. 487-492. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Координація – це процес управління можливими взаємодіями між діями і процесами; механізм управління такими взаємодіями
 відомий як процес координації. Координація може розглядатися як процес, завдяки якому індивідуальні рішення агентів приводять
 до успішних спільних рішень для групи агентів. Успішний процес координації запобігає негативним взаємодіям (наприклад,
 запобігання одночасного доступу двох процесів до обмеженого ресурсу) і можливо покращить позитивні взаємодії (наприклад,
 гарантувати не дублювання дій). Ефективні механізми координації вимагають сумісного використання знань про процеси, ресурси і
 їх властивості в різнорідному оточенні. В роботі пропонується підхід, в якому для динамічної координації використовується
 онтологія, яку апріорі розроблено з метою визначення семантики мережних процесів. Coordination is the process of managing the possible interactions between activities and processes; a mechanism to handle such interactions
 is known as a coordination regime. Coordination can be regarded as the process by which the individual decisions of the agents result in good
 joint decisions for the group. A successful coordination regime will prevent negative interactions occurring (e.g., by preventing two
 processes from simultaneously accessing a non-shareable resource), and wherever possible will facilitate positive interactions (e.g., by
 ensuring that activities are not needlessly duplicated). Effective coordination mechanisms require the sharing of knowledge about activities,
 resources and their properties in a heterogeneous environment. In this paper an ontological approach to coordination is appropriate.