Оприявнюючи незриме, проговорюючи невимовне: категорія травми в об'єктиві сучасних досліджень
У статті проаналізовано проблему репрезентації, літературний і культурний контексти травми
 як однієї з центральних категорій у сучасній літературній антропології. Зосереджено увагу на
 питаннях про роль свідка та функцію свідчення у процесі дослідження травми. До аналізу
 за...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159708 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оприявнюючи незриме, проговорюючи невимовне: категорія травми в об'єктиві сучасних досліджень / В. Василенко // Слово і Час. — 2017. — № 11. — С. 43-55. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті проаналізовано проблему репрезентації, літературний і культурний контексти травми
як однієї з центральних категорій у сучасній літературній антропології. Зосереджено увагу на
питаннях про роль свідка та функцію свідчення у процесі дослідження травми. До аналізу
залучено праці дослідників, які репрезентують студії травми як автономний розділ сучасної
гуманітаристики, заснований на результатах психоаналітичних спостережень.
The paper analyzes the problem of representation, the literary and cultural contexts of the category
of trauma as one of the central ones in contemporary literary anthropology. The focus is on question
about the role of the witness and the function of testimony in the process of researching trauma. The
author analyzes the works of the scholars who represent trauma studies as an autonomous direction,
based on the results of psychoanalytic researches.
В статье проанализированы проблема репрезентации,
литературный и культурный контексты травмы как
одной из центральных категорий в современной
литературной антропологии. Сосредоточено внимание
на вопросах о роли свидетеля и функции свидетельства
в процессе исследования травмы. К анализу привлечены
исследованиях ученых, представляющих студии
травмы как автономное направление современной
гуманитаристики, основанное на результатах психоаналитических исследований.
|
|---|---|
| ISSN: | 0236-1477 |