"Дві Ольги" - "дві любові" Івана Франка: до проблеми психобіографічного методу аналізу

• Published in: Слово і Час
• Date: 2017
• Main Author: Ван Сяоюй
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
• Subjects: Ad fontes!
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159712
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: "Дві Ольги" - "дві любові" Івана Франка: до проблеми психобіографічного методу аналізу / Ван Сяоюй // Слово і Час. — 2017. — № 11. — С. 78-88. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

У статті розглянуто з погляду антропології любові і психобіографічного методу проблематику
 художньої прози Івана Франка 1880 – 1900-х років (“Лель і Полель”, “На дні”, “Із записок
 недужого”, “Маніпулянтка”, “Не спитавши броду”, “Для домашнього огнища”, “Основи
 суспільності”, “Перехресні стежки”, “Герой поневолі”, “Батьківщина”, “Сойчине крило” та ін.).
 Співвідношення між художньою фікцією і реальністю оприявлюють “обличчя тексту” і “внутрішню
 драму” автора. Дослідниця в аспекті психоаналізу піддає сумніву однозначність інтерпретації
 Франкової метафори “тричі мені являлася любов” із “Зів’ялого листя” (дещо перебільшеної в
 літературознавчій візії) і виводить із життя та творчості письменника ще одну дослідницьку
 формулу: “Дві Ольги” – “дві любові” Івана Франка. Ідеться про перше кохання митця Ольгу
 Рошкевич і Ольгу Хоружинську – його дружину. The article deals with issues of love anthropology using the means of psychobiographical analysis
 method and thus analyzes Ivan Franko’s prose works between 1880 and 1900 (“Lel and Polel”, “On
 the Bottom”, “From Notes of the Sick”, “Manipulator”, “Look before You Leap” (“Ne spytavshy brodu”),
 “For Home Hearth”, “Fundamentals of Community”, “Crossed Paths”, “Willy-Nilly Hero”, “Homeland”,
 “The Jay’s Wing” etc.). The author reveals his “true text” and “internal drama” through the relationship
 between fiction and reality. In terms of psychoanalysis the researcher questions unambiguous
 interpretation of Franko’s metaphor “three times I encountered love” from the collection “Withered
 Leaves” (somewhat exaggerated in scholars’ vision), and tries the new formula interpreting the life
 and the works by the writer: ‘Two Olhas’ – ‘Two Loves’. Where the first Franko’s love is supposed to
 be Olha Roshkevych and the second one is his wife Olha Horuzhynska. В статье рассмотрены с позиций антропологии
 любви проблемы психобиографического метода
 исследования художественной прозы Ивана Франко
 1880-1900-х годов (“Лель и Полель”, “На дне”, “Из записок
 больного”, “Манипулянтка”, “Не спросив брода”, “Для
 домашнего очага”, “Столпы общества”, “Перекрестные
 тропинки”, “Герой поневоле”, “Отечество”, “Крыло
 сойки” и др.), в основе которого лежит соотношение
 между художественной фикцией и реальностью, что
 индивидуализирует “лицо текста” и “внутреннюю
 драму” автора. Поэтому исследовательница в
 психоаналитических ракурсах подвергает сомнению
 однозначность интерпретации метафоры Франко “трижды
 мне являлась любовь…” из сборника “Увядшие листья”
 (несколько преувеличенной в литературоведческом
 мышлении) и выводит из образа жизни и творчества
 писателя еще одну исследовательскую формулу: ““Две
 Ольги” – “две любви”” Ивана Франко. Речь идет о первой
 любви писателя Ольге Рошкевич и Ольге Хоружинской –
 его жене.