Вшанування пам'яті Михайла Новицького
3 жовтня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся семінар, присвячений 125-й річниці від дня народження шевченкознавця Михайла Михайловича Новицького, який понад сорок років досліджував біографію Шевченка, вивчав тексти його творів, був редактором і впорядником видань...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159842 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вшанування пам'яті Михайла Новицького / М. Сулима // Слово і Час. — 2017. — № 12. — С. 106-108. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-159842 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сулима, М. 2019-10-15T17:39:30Z 2019-10-15T17:39:30Z 2017 Вшанування пам'яті Михайла Новицького / М. Сулима // Слово і Час. — 2017. — № 12. — С. 106-108. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159842 3 жовтня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся семінар, присвячений 125-й річниці від дня народження шевченкознавця Михайла Михайловича Новицького, який понад сорок років досліджував біографію Шевченка, вивчав тексти його творів, був редактором і впорядником видань поета та автором коментарів до них. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Літопис подій Вшанування пам'яті Михайла Новицького Honoring Memory of Mykhailo Novytskyi Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького |
| spellingShingle |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького Сулима, М. Літопис подій |
| title_short |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького |
| title_full |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького |
| title_fullStr |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького |
| title_full_unstemmed |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького |
| title_sort |
вшанування пам'яті михайла новицького |
| author |
Сулима, М. |
| author_facet |
Сулима, М. |
| topic |
Літопис подій |
| topic_facet |
Літопис подій |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Honoring Memory of Mykhailo Novytskyi |
| description |
3 жовтня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся
семінар, присвячений 125-й річниці від дня народження шевченкознавця
Михайла Михайловича Новицького, який понад сорок років досліджував
біографію Шевченка, вивчав тексти його творів, був редактором і впорядником
видань поета та автором коментарів до них.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/159842 |
| citation_txt |
Вшанування пам'яті Михайла Новицького / М. Сулима // Слово і Час. — 2017. — № 12. — С. 106-108. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT sulimam všanuvannâpamâtímihailanovicʹkogo AT sulimam honoringmemoryofmykhailonovytskyi |
| first_indexed |
2025-11-27T08:43:33Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:43:33Z |
| _version_ |
1850809916184330240 |
| fulltext |
Слово і Час. 2017 • №12106
Фахов і , змістовн і виступи викликали неабияке зац ікавлення й
супроводжувались жвавими обговореннями. Органічним продовженням
конференційної програми стала мандрівка в гори з села Бистрець через
урочище Гаджина на гору Шпиці (1863 м над рівнем моря) – одну з вершин
Чорногірського хребта. 11 червня учасники конференції побували в Бистрецькій
Церкві Успіння Святої Анни (збудована в 1872 р.), одному із кращих зразків
гуцульської церковної архітектури, а також відвідали Етнографічний музей
старожитностей Гуцульщини у Криворівні.
За матеріалами конференції заплановано видання збірника наукових статей.
Галина Лишак
Отримано 18 липня 2017 р. м. Львів
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ МИХАЙЛА НОВИЦЬКОГО
3 жовтня ц. р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся
семінар, присвячений 125-й річниці від дня народження шевченкознавця
Михайла Михайловича Новицького, який понад сорок років досліджував
біографію Шевченка, вивчав тексти його творів, був редактором і впорядником
видань поета та автором коментарів до них.
Із вітальним словом до учасників семінару звернувся директор Інституту
літератури, академік НАН України М. Жулинський. Він наголосив на необхідності
подальшого дослідження та популяризації наукових здобутків репресованих
літературознавців, подвижницька праця яких недостатньо вивчалася та не
була належно поцінована в епоху тоталітаризму. Заступник директора з
науково-видавничої роботи, завідувач відділу рукописних фондів і текстології
С. Гальченко звернув увагу на автографи шевченкознавця, зосереджені
в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України
(Ф. 1. – Оп. 1. – Од. зб. 495). Він нагадав також про унікальну книжкову колекцію
М. Новицького, що надійшла на постійне зберігання до цього ж архіву впродовж
1967–1968 років. Її справжньою окрасою є примірник видання “Poezye Antoniego
Sowy” (1859) з дарчим написом автора “Bratu Tarasu od Edwarda” з особистої
бібліотеки Шевченка.
Із доповіддю “Михайло Новицький і Будинок-музей Т. Г. Шевченка (сторінки
історії)” виступила завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса
Шевченка Н. Орлова. Вона зазначила, що в 1920-х роках М. Новицький разом
із В. Міяковським, Є. Кирилюком, О. Дорошкевичем брав участь у розробці
експозиції Будинку-музею Т. Г. Шевченка (відкрито 1928 р.), а після арешту
директора музею В. Міяковського (вересень 1929 р.) якийсь час очолював
цю установу. Після Другої світової війни життя М. Новицького було пов’язане
з роботою в музеях Шевченка впродовж 16 років. Спочатку він працював
на посаді старшого наукового співробітника в Літературно-меморіальному
будинку-музеї Т. Г. Шевченка (1946–1952), згодом – у Державному музеї
Т. Г. Шевченка (1954–1962).
Як засвідчила Н. Орлова, за рівнем наукової підготовки М. Новицький
переважав інших працівників музею. Учений брав участь у підготовці таких
видань, як “Путівник Державного музею Т. Г. Шевченка” (1951), “Біографія
Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників” (1958), був консультантом знаменитого
фільму “Тарас Шевченко” (1951).
107Слово і Час. 2017 • №12
Внесок М. Новицького у становлення і розвиток шевченкознавства 1920–1960-х
років розглянула молодший науковий співробітник відділу шевченкознавства
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Г. Карпінчук у доповіді
“Шевченкознавчі відкриття Михайла Новицького”. Дослідниця звернула увагу,
що зростання М. Новицького як науковця відбулося в Комісії для видавання
пам’яток новітнього українського письменства при ВУАН, де він працював під
керівництвом С. Єфремова з 1921 р. Одночасно з 1927 р. М. Новицький навчався
в аспірантурі київської філії Інституту Тараса Шевченка, працював тут до 1933 р.
Як наголосила Г. Карпінчук, в історію шевченкознавства М. Новицький увійшов
насамперед як дослідник-документаліст і текстолог. Учений знайшов документи
до історії трьох арештів поета – 1847, 1850 і 1859 років, а також окремі
документи до історії повернення Шевченка із заслання. Разом із С. Єфремовим
він вивчав і встановлював тексти поезії, щоденника, епістолярію – продовжував
роботу, яку на початку ХХ ст. розпочали В. Доманицький та І. Франко. Завдяки
активній участі М. Новицького побачили світ такі фундаментальні видання, як
“Поезія” (т. 1-2, 1927), “Щоденні записки (журнал)” (т. IV, 1927), “Листування”
(т. ІІІ, 1929) з Повного зібрання творів Шевченка та ін. 29 лютого 1929 р., ще
до ув’язнення С. Єфремова і В. Міяковського, зауважила Г. Карпінчук, учений
потрапив у поле зору й стеження НКВС. Переслідування М. Новицького
посилилося після появи 1931 р. “Кобзаря” з ілюстраціями відомого українського
художника В. Седляра, де М. Новицький зазначений як упорядник текстів
поетичних творів Шевченка.
Заарештували М. Новицького у грудні 1937 р., після дев’ятьох років нагляду.
П’ять років ув’язнення М. Новицький відбував на Соловках (урочище Юр’їв
острів) та на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. З початком
німецько-радянської війни був переведений у Печорлаг (Республіка Комі),
упродовж трьох років працював на лісокомбінаті та шахті м. Кізел (Молотовської
обл., нині – місто Пермського краю).
Після повернення із заслання М. Новицький і далі розробляв біографічний
і текстологічний напрями в шевченкознавстві, а також активно долучився до
рецензування мистецької спадщини Шевченка (VII–X томи Повного зібрання
творів у 10 томах, 1961–1964), атрибутував окремі його малярські твори.
Проте, наголосила дослідниця життєвого й творчого шляху М. Новицького,
працювати на повну силу вчений не мав можливості: за ним постійно вели
нагляд, а впорядковані шевченкознавцем матеріали друкували під прізвищами
інших авторів. Реабілітовано М. Новицького було лише посмертно, в листопаді
1964 р.
Завершив семінар завідувач відділу шевченкознавства О . Боронь
повідомленням “Приписування Тарасові Шевченку малюнка “Мойсей добуває
воду””. Доповідач категорично відкинув Шевченкове авторство малюнка,
вміщеного в додатку до восьмого тому Повного зібрання творів Шевченка у
12 томах, нагадавши про замовчану в науковому коментарі розлогу статтю
Василя Афанасьєва “Не спокушаймося сенсацією… Спроба рецензії на одну
публікацію”, подану ще 1993 р. в газеті “Культура і життя” від 30 жовтня. У ній
В. Афанасьєв виступив проти приписування твору Шевченкові і вказав на
ймовірного справжнього автора – Олександра Агіна. О. Боронь навів кілька
додаткових аргументів на користь думки В. Афанасьєва.
З нагоди 125-ї річниці від дня народження Михайла Новицького з 7 вересня
і до 8 жовтня в Музеї книги і друкарства України працювала виставка “Діла
добрих оновляться…”. Тут експонувалося понад 100 одиниць зберігання:
автографи, світлини, документи зі слідчої справи М. Новицького, праці
вченого та видання шевченкіани, здійснені за участю дослідника. Виставка
Слово і Час. 2017 • №12108
була побудована на матеріалах Музею книги і друкарства України, Інституту
літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Центрального державного архіву-
музею літератури і мистецтва України, Центрального державного архіву
громадських об’єднань України, Музею-архіву ім. Дмитра Антоновича УВАН у
США, Національного музею українського народного декоративного мистецтва
та приватних колекцій.
Микола Сулима
Отримано 19 жовтня 2017 р. м. Київ
“ВІД СВОБОДИ ТВОРЧОСТІ ДО СВОБОДИ СПРИЙНЯТТЯ”
12–13 жовтня 2017 р . в Харківському національному університеті
імені В. Н. Каразіна проходила міжнародна наукова конференція “Свобода в
українській літературі: від свободи творчості до свободи сприйняття”, у якій узяли
участь науковці з України, Польщі, Чехії, що репрезентували провідні навчальні
заклади, академічні інституції, музейні установи: Бердянський державний
педагогічний університет, Інститут журналістики та Інститут філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут літератури імені
Т. Г. Шевченка НАН України, Запорізький державний медичний університет,
Запорізький національний університет, Карлів університет (Прага), Київський
національний авіаційний університет, Київський національний університет
театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київський університет
ім. Бориса Грінченка, Луганський національний університет імені Тараса
Шевченка, Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Полтавський
національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Східноукраїнський
національний університет імені Володимира Даля, Університет імені Марії
Кюрі-Склодовської (Люблін), Харківська гуманітарно-педагогічна академія,
Харківська державна академія культури, Харківський літературний музей,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця.
На пленарному засіданні з доповідями виступили професори Л. Ушкалов
(“Свобода в українських ідейних координатах XIX–XXI ст.”), О. Борзенко
(“Свобода в особистісному самовираженні київських романтиків”), І. Михайлин
(“Сосюра в просторі необхідності й свободи (поетична збірка “Біля шахти
старої”, 1958))”, доц. Т. Матвєєва (“Феномен чужості складників діади “людина/
світ” (на матеріалі української романістики другої половини XIX ст.).
Проф. О. Неживий презентував видання “Григорій Тютюнник “Вир” (роман),
Григір Тютюнник “Вир” (кіносценарій)”, розповівши про виникнення задуму
книжки, етапи його реалізації, загалом про непросту життєву й творчу долю
братів Тютюнників, відтворену у виданні на основі архівних, епістолярних,
мемуарних матеріалів.
Під час роботи конференції працювали такі секції: “Свобода в літературі
X–XVIII століть”, “Воля і свобода як ключові цінності літератури XIX століття”,
“Модерна література як художній простір свободи”, “Автор і соцреалістичний
канон”, “Література української діаспори: програмовість і свобода творчості”,
“Свобода творчості у постмодерній літературі”, “Свобода : лексеми ,
концептуальні метафори, ідіоми”.
|