Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України
Розглянуто сучасну деформацію поверхні Землі за результатами Центру аналізу ГНСС-даних ГАО НАН України у зіставленні з новітніми лінеаментними зонами і розломами та пізньопліоцен-четвертинними вертикальними рухами земної кори. Виділено області переважаючих величин стиснення—розтягування і ліво/пр...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160132 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України / М.І. Орлюк, М.В. Іщенко // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 8. — С. 59-68. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645054755274752 |
|---|---|
| author | Орлюк, М.І. Іщенко, М.В. |
| author_facet | Орлюк, М.І. Іщенко, М.В. |
| citation_txt | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України / М.І. Орлюк, М.В. Іщенко // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 8. — С. 59-68. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Розглянуто сучасну деформацію поверхні Землі за результатами Центру аналізу ГНСС-даних ГАО НАН
України у зіставленні з новітніми лінеаментними зонами і розломами та пізньопліоцен-четвертинними
вертикальними рухами земної кори. Виділено області переважаючих величин стиснення—розтягування і
ліво/правостороннього обертання земної поверхні, межі між якими можуть бути проведені за новітніми
лінеаментними зонами і розломами. Областям переважаючого розтягування земної поверхні відповідають
зони новітніх тектонічних підняттів та максимальні амплітуди пліоцен-четвертинних рухів, а переважаючого стиснення — зони тектонічних опускань і мінімальні амплітуди пліоцен-четвертинних рухів. Виділено чотири великих сучасних геоблоки: Північно-Західний і Північно-Східний, які обертаються за годинниковою стрілкою, і Південно-Західний та Південно-Східний, що обертаються проти годинникової стрілки.
Запропоновано якісний механізм взаємозв’язку сучасних і новітніх рухів земної кори.
The article considers the modern deformation of Earth’s surface according to the results of the GNSS data
analysis center of the MAO NAS of Ukraine in comparison with the latest lineament zones and faults, as well as,
the Late Pliocene-Quaternary
vertical movements of Earth’s crust. The areas of prevailing values of the compression-tension
and the left-right
rotation of Earth’s surface, the boundaries between which can be drawn in accordance
with the latest lineament zones and faults, are identified. The areas of the prevailing stretching of Earth’s
surface correspond to the zones of newest tectonic uplifts and the maximum amplitudes of the Pliocene-Quaternary
movements and to the areas of the prevailing compression to the tectonic descents and minimum amplitudes.
Four large modern geoblocks have been identified: the North-West
and the North-East,
which rotate
clockwise, and the South-West
and the South-East
— counterclockwise. A qualitative mechanism for interconnecting
the modern and newest movements of Earth’s crust is proposed.
Рассмотрена современная деформация поверхности Земли по результатам Центра анализа ГНСС-данных
ГАО НАН Украины в сравнении с новейшими линеаментными зонами и разломами и позднеплиоцен-четвертичными вертикальными движениями земной коры. Выделены области преобладающих величин
сжатия—растяжения и лево/
правостороннего вращения земной поверхности, границы между которыми
могут быть проведены по новейшим линеаментным зонам и разломам. Областям преобладающего растяжения земной поверхности соответствуют зоны новейших тектонических поднятий и максимальные амплитуды плиоцен-четвертичных движений, а преобладающего сжатия — зоны тектонических опусканий и
минимальные амплитуды плиоцен-четвертичных движений. Выделены четыре крупных современных геоблока: Северо-Западный и Северо-Восточный, которые вращаются по часовой стрелке, и Юго-Западный
и Юго-Восточный, которые вращаются против часовой стрелки. Предложен качественный механизм взаимосвязи современных и новейших движений земной коры.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:26:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8: 59—68
Використання глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) для дослідження та
моніторингу деформації поверхні Землі в останні роки набуває все ширшого використання,
що обумовлено достатнім рівнем надійності спостережень, високою точністю отриманих
координатних розв’язків та оцінювання векторів швидкостей постійно діючих ГНССстан
цій. Іншою перевагою є те, що станом на 2017 р. на території України Центром аналізу
ГНССданих ГАО НАН України отримано відповідні розв’язки більш ніж 180 ГНССстан
цій, що розташовані досить рівномірно. Ця мережа дала змогу розрахувати деформації зем
ної поверхні стосовно двох головних компонент: еліпсів викривлення (тобто напрямків
їх максимального та мінімального розтягування або стиснення) та обертання.
Сучасні рухи і деформації земної поверхні повинні успадковувати і бути своєрід ним
продовженням та відображенням мантійних процесів, у результаті яких сформувався су
часний рельєф. Характер сучасної деформації земної поверхні за рахунок внутрішніх (гео
© М.І. Орлюк, М.В. Іщенко, 2019
https://doi.org/10.15407/dopovidi2019.08.059
УДК 551.244/242+528.2:629.78
М.І. Орлюк, М.В. Іщенко
1 Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Київ
2 Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ
Email: orliuk@ukr.net, marina@mao.kiev.ua
Аналіз деформації земної поверхні за даними
глобальних навігаційних супутникових систем
з її новітніми рухами на території України
Представлено академіком НАН України В.І. Старостенком
Розглянуто сучасну деформацію поверхні Землі за результатами Центру аналізу ГНССданих ГАО НАН
України у зіставленні з новітніми лінеаментними зонами і розломами та пізньопліоценчетвертинними
вертикальними рухами земної кори. Виділено області переважаючих величин стиснення—розтягування і
ліво/правостороннього обертання земної поверхні, межі між якими можуть бути проведені за новітніми
лінеаментними зонами і розломами. Областям переважаючого розтягування земної поверхні відповідають
зони новітніх тектонічних підняттів та максимальні амплітуди пліоценчетвертинних рухів, а переважа
ючого стиснення — зони тектонічних опускань і мінімальні амплітуди пліоценчетвертинних рухів. Виді
лено чотири великих сучасних геоблоки: ПівнічноЗахідний і ПівнічноСхідний, які обертаються за годин
никовою стрілкою, і ПівденноЗахідний та ПівденноСхідний, що обертаються проти годинникової стрілки.
Запропоновано якісний механізм взаємозв’язку сучасних і новітніх рухів земної кори.
Ключові слова: ГНССдані, сучасні та новітні рухи земної кори, лінеаменти, геоблоки, Україна.
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
60 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8
М.І. Орлюк, М.В. Іщенко
динамічні процеси у верхній мантії) і зовнішніх (нерівномірність обертання Землі) при
чин залежить не тільки від густинної неоднорідності літосфери Землі, але й від наявності
сучасних субвертикальних і субгоризонтальних розломів та розломних зон (зон зі зниже
ними властивостями міцності), по яких можливі зміщення й обертання її окремих геобло
ків. У зв’язку з цим у роботі виконано зіставлення параметрів деформації поверхні Землі,
отриманих з обробки ГНССспостережень з пізньопліоценчетвертинними вертикаль
ними рухами (ПЧВР) і лінеаментними зонами та розломами, які відображають новітні
платформні геоструктури України та динаміку їх розвитку.
Вхідні дані. Вхідними даними служили високоточні тимчасові координатні ряди і оцін
ки швидкостей зсуву перманентних ГНССстанцій. Для цього були використані узгоджені
координатні ряди, позбавлені ефектів, привнесених змінами в моделях даних і алгоритмах
розрахунків, отриманих в Центрі аналізу ГНССданих ГАО НАН України [1]. Для отриман
ня координатних рішень і оцінки швидкостей ГНССстанцій використовувався програм
ний комплекс “Bernese GNSS Software ver. 5.2” [2]. Усі рішення отримані в системі коорди
нат IGb08 (координатна реалізація Міжнародної земної системи координат 2014 р.), оцінки
швидкостей наведені на епоху 2005.0. Точність координатних рішень є: 1,69 мм — для пів
нічної компоненти, 1,4 мм — для східної компоненти, 3,63 мм — для висотної компоненти.
На рис. 1 зображена горизонтальна компонента вектора зміщення для 109 ГНССстан
цій (епоха 2005.0). Значення вектора зміщення такі: мінімальне — 2,18 см на рік, макси
мальне — 2,9 см в рік, середнє — 2,58 см на рік. Цифрові значення північної та східної ком
понент векторів зміщень для ГНССстанцій, отриманих у Центрі аналізу ГНССданих ГАО
НАН України, наведено в роботі [3].
Як можна бачити на рис. 1, перманентні станції розташовані досить рівномірно: відстані
між ними приблизно дорівнюють 50—70 км, що дає змогу провести дослідження з визна
чення параметрів деформації земної поверхні. Для зіставлення та аналізу цих параметрів з
новітніми рухами земної кори використані лінійні і кільцеві платформні геоструктури
України, а також амплітуди ПЧВР земної кори, які були отримані за результатами морфо
структурного аналізу топокарт, структурногеологічного дешифрування різномасштабних
фото і космоматеріалів [4]. Новітні рухи земної кори максимально наближені в часовому
інтервалі і передують сучасним рухам її поверхні. Для коректного зіставлення сучасних і
новітніх рухів земної поверхні нами була створена цифрова версія схеми новітніх плат
формних структур території України [5].
Методика досліджень. Для розрахунків параметрів деформації земної поверхні вико
ристовувалося програмне забезпечення “GeoStrain” [6], вхідними даними служили коорди
нати ГНССстанцій і величини їх векторів зміщень. У результаті були розраховані два осно
вних параметри – еліпси викривлення й обертання, а також два додаткові параметри, як
похідні від еліпсів викривлень: максимальне відносне зміщення і площа деформації. Еліпси
викривлень характеризуються максимальним/мінімальним розтягуванням і стисненням по
їх осях (на рисунках синім кольором позначено розтягування, червоним — стиснення зем
ної поверхні). Параметр обертання характеризує поступальнообертальні рухи геоболоків
(на рисунку синім кольором позначені сектори, що характеризують обертання проти годин
никової стрілки, червоним — за годинниковою (або ліво, правостороннього)). У подаль
шому на якісному рівні виконувалося зіставлення просторових особливостей поширення
61ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8
Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем...
параметрів розтягування—стиснення та обертання за годинниковою стрілкою чи проти го
динникової стрілки з лінійними платформними геоструктурами України й амплітудами
ПЧВР земної кори.
Зіставлення параметрів деформації земної поверхні з новітніми зонами розломів та
амплітудами пізньопліоценчетвертинних вертикальних рухів земної кори. За результа
тами аналізу показано, що розтягування земної поверхні за обома осями еліпсів превалює
на територіях насамперед ВолинськоПодільської височини (1), району Карпат (2) і східної
частини Придніпровської височини (4), з чітким поділом по р. Дніпро, а також частково
Причорноморської низовини (8) (див. рис. 1, 2). Змішаний тип деформації земної поверхні
з більш активними процесами стиснення по одній з осей виявляється насамперед на тери
торіях Поліської (3) і Придніпровської (5) низовин, а також на північнозахідної частини
Придніпровської височини (4), Донецького кряжу (6) та Приазовської височини (7).
У зв’язку з недостатньою дискретністю як ГННСстанцій, так і виділених зон лінеамен
тів можливим є проведення кількох варіантів границь між областями переважаючих вели
чин стиснення—розтягування і ліво/правостороннього обертання. Зокрема, область пере
важаючого стиснення земної поверхні може бути відділена від області її переважаючого
розтягування такими зонами лінеаментів (із заходу на схід): (49) СокальськоОдеської пів
нічнозахідного простягання, по південному краю широтної (19) ЯворівськоВовчанської, а в
Рис. 1. Планова компонента векторів зміщень ГНССстанцій на схемі географічного районування те
риторії України: 1 — ВолинськоПодільська височина; 2 — Карпати; 3 — Поліська низовина; 4 — При
дніпровська височина; 5 — Придніпровська низовина; 6 — Донецький кряж; 7 — Приазовська височина;
8 — Причорноморська низовина)
62 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8
М.І. Орлюк, М.В. Іщенко
районі субмеридіональної (7) ЩорсівськоМиколаївської зони вона повертає на півден
ний схід уздовж південнозахідного краю (43) ЧорнобильськоМаріупольської зони, далі в
районі перетину (21) МукачівськоДніпропетровської зони повертає на південь вздовж
(10) КотелевськоНижньосірогозької і, нарешті, вона може бути проведена в західному на
прямку по субширотній (24) КаховськоБердянській зоні (див. рис. 2). З урахуванням на
явності в межах півночі ВолинськоПодільської височини незначної області дуже слабких
величин переважаючого стиснення земної поверхні межа може бути проведена по (49) Со
кальськоОдеській зоні до перетину з (3) ОлевськоМурованською субмеридіональною зо
ною, а далі по (30) МогилівПодільськоШосткинській зоні північносхідного простягання
до субширотної (19) ЯворівськоВовчанської лінеаментної зони. Зауважимо, що в даному
Рис. 2. Схема зіставлення аномалій деформацій поверхні Землі (еліпсів викривлення) з новітніми рухами
земної кори (складена з використанням даних [4], для території Закарпаття дані відсутні). Умовні позна
чення: каркасні елементи лінеаментних зон: 1 — трансрегіональних, 2 — регіональних 1го порядку, 3 — те
ж 2го порядку, 4 — поодинокі лінеаменти; морфотипи лінеаментів: 5 — зсуви, 6 — скиди, 7 — підкиди,
8 — насуви, 9 — розсуви, 10 — варіанти границі між областями переважного розтягування та стиснення
земної поверхні. Цифри в кружках — номери лінеаментних зон (збережена авторська нумерація [4]):
49 — СокальськоОдеська, 19 — ЯворівськоВовчанська, 7 — ЩорсівськоМиколаївська, 43 — Чорно
бильськоМаріупольська, 21 — МукачівськоДніпропетровська, 10 — КотелевськоНижньосірогозька,
24 — КаховськоБердянська, 3 — ОлевськоМурованська, 30 — МогилівПодільськоШосткинська
63ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8
Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем...
випадку лінія поділу може бути апроксимована синусоїдою, утвореною лініями північно
західного і північносхідного простягання. Також відзначимо, що напрямок осей максималь
ного стиснення в першому наближенні є перпендикулярним межі розділу цих областей: від
північних напрямків на північному заході України до субширотних і широтних – на сході
території (див. рис. 2).
Для областей ліво/правостороннього обертання земної поверхні може бути запро
понована інша конфігурація області їх зчленування (рис. 3). Лінію зчленування можна
провести по: (26) ХустськоКорецькому лінеаменту північносхідного простягання, суб
широтній (19) ЯворівськоВовчанської зоні, (46) КаміньКаширськоЯлтинській зоні пів
нічнозахідного простягання, субширотній (21) МукачівськоДніпропетровській, субмери
діональній (7) ЩорсівськоМиколаївській, субширотній (23) БаштанськоТельманівській,
субмеридіональній (9) ДружбинськоОрджонікідзевській та (34) МагдалинівськоМереф
ській північносхідного простягання зонах. Як і в попередньому випадку, зона зчленування
може бути апроксимована синусоїдою, градієнтні зони якої мають північнозахідне і пів
Рис. 3. Зіставлення аномалій деформацій поверхні Землі з новітніми рухами земної кори на прикладі
обертання її поверхні. Цифри в кружках — номери лінеаментних зон (збережена авторська нумерація [4]):
26 — ХустськоКорецька, 19 — ЯворівськоВовчанська, 46 — КаміньКаширськоЯлтинська, 21 — Му ка
чівськоДніпропетровська, 7 — ЩорсівськоМиколаївська, 23 — БаштанськоТельманівська, 9 — Друж
11 — границі сучасних геоблоків
64 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8
М.І. Орлюк, М.В. Іщенко
нічносхідне простягання (див. рис. 3). Отже, області з різними величинами як зміщення,
так і обертання поділяються новітніми лінеаментними зонами, в основному північноза
хідного і північносхідного простягання.
У першому наближенні в межах території України можуть бути виділені чотири вели
ких сучасних морфоструктури (геоблоки): ПівнічноЗахідна (I) і ПівнічноСхідна (II), що
обертаються за годинниковою стрілкою і ПівденноЗахідна (III) та ПівденноСхідна (IV) —
проти годинникової стрілки. Ці геоблоки виокремлюються ХустськоКорецькою та Маг да
линівськоМерефською лінеаментними зонами північносхідного простягання і КаміньКа
ширськоЯлтинською зоною північнозахідного простягання. Слід зазначити також той факт,
що зони зчленування областей переважного стиснення—розтягування і ліво/правосторон
нього обертання знаходяться як би в протифазі одна до одної (див. рис. 2, 3).
ПЧВР земної кори (менш 3,5 млн років) є останнім етапом формування сучасної її по
верхні. ПЧВР мають різко диференційований по площі характер прояву і вельми значну
інтенсивність: від –80 м в районі кіс північного узбережжя Азовського моря і до +700 м в
гірському Криму [4]. У межах платформної України амплітуди варіюють від –80 м в її цен
тральній частині до +150—200 м — в передгір’ї Криму і Карпат, а також на Донбасі. Для
Карпатського регіону, у зв’язку з наявністю складних новітніх процесів їх розвитку, а також
території Молдавії дані відсутні. На рис. 2 і 3 амплітуди ПЧВР зображені інтенсивніс
тю кольору (чим інтенсивніший колір, тим амплітуда вища). На порівняльної карті (див.
рис. 2) ПЧВР і еліпсів викривлення можна бачити, що в першому наближенні мінімаль
ними величинами амплітуд вертикальних рухів характеризується північна частина Воли
ноПоділля і північнозахідна частина ДніпровськоДонецької западини, яким відповідає
область переважаючого стиснення земної поверхні, а ВолинськоПодільській і частково
Придніпровській височинам з амплітудами 25—75 м відповідає область її переважаючого
розтягування. Зона їх поділу проходить приблизно по ЯворівськоВовчанському лінеамен
ту. Слід відзначити зниження амплітуд ПЧВР у зоні зчленування областей переважного
стиснення і розширення земної поверхні на північному сході і сході. Областям переважаю
чого стиснення земної поверхні північносхідного і субширотного напрямку відповідають
території Приазовської височини, Донецького кряжу і південносхідної частини Дніпров
ськоДонецької западини з підвищеними амплітудами ПЧВР.
Більшою закономірністю відзначається співвідношення амплітуд ПЧВР з параметром
обертання земної поверхні (див. рис. 3). Виділені нами морфоструктури III і IV, для яких
характерно обертання проти годинникової стрілки, спостерігаються в зонах, де амплітуда
рухів досягає значень 50 м і вище. Насамперед це території ВолинськоПодільської висо
чини, Донецького кряжу і Приазовської височини.
Отже, області з максимальними і мінімальними величинами стиснення і розтягування,
а також ліво, правосторонніх поступальнообертальних рухів окремих морфоструктур
знаходяться в гарному взаємозв’язку з тими або іншими аспектами новітніх пізньопліо
ценчетвертинних рухів земної кори. Слід зазначити, що виділені геоблоки знаходять деяке
відображення і в аномаліях геомагнітного поля [7, 8], а саме блокам І та ІІ відповідають пе
реважно його негативні значення, а ІІІ і ІV — позитивні. Також є їх взаємозв’язок зі
швидкостями поздовжніх сейсмічних хвиль на глибині 50 км [9], а саме для ІІІ і ІV блоків,
що обертаються проти годинникової стрілки, характерні знижені швидкості сейсмічних
65ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8
Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем...
хвиль (7,91—8,01 км/с), а для І і ІІ блоків — підвищенні їх значення (7,92—8,11 км/с).
Принципово така картина розподілу швидкостей зберігається і у верхній мантії до глибин
200 км [10]. Цікавим є той факт, що як за швидкісною характеристикою, так і напрямком
обертання земної поверхні Українські Карпати поділяються на північнозахідну і південно
східну частини або ж можна говорити, що вони “не відчуваються” в цих параметрах. Міс
цезнаходження областей переважного розтягування і стиснення земної поверхні і конфі
гурація зони їх зчленування, а також напрямки осей їх максимальних і мінімальних величин
свідчать про як мінімум три фактори, що їх зумовлюють. Першим фактором є наявність
новітніх зон тектонічних підняттів (ВолинськоПодільська височина, Приазовська висо
чина і Донецький кряж) і опускань (Поліська і Придніпровська низовини). У першому на
ближенні області підняттів відповідають максимальним амплітудам пліоценчетвертинних
рухів і характеризуються переважним розтягуванням земної поверхні. На цей тип рухів на
кладаються сучасні рухи, пов’язані з тектонічним рухом Євразійської плити в пів нічно
східному напрямку, а також можливі рухи широтного напрямку, обумовлені нерівномірним
обертанням Землі. Останні два чинники є глобальнорегіональними відносно першого.
Мабуть, взаємодією цих трьох складових можна пояснити амплітуди і напрямок перемі
щень земної поверхні, напрямків осей розтягування—стиснення як у межах самих структур,
так і в області їх зчленування. Ці три сучасних сили задовільно пояснюють і ліво/пра
восторонні обертання виділених чотирьох геоблоків: ПівнічноЗахідного (І) і Північно
Східного (ІІ), що обертаються за годинниковою стрілкою, і ПівденноЗахідного (ІІІ) і
ПівденноСхідного (ІV), які обертаються проти годинникової стрілки. Таке їх обертання
добре пояснюється з позицій вихрової гідродинаміки [11], відповідно до рівнянь якої наяв
ність вертикального градієнта густини в гравітаційному полі Землі спричиняє обертання
речовини середовища в горизонтальній площині. Причому у разі підйому речовини земної
кори формується його лінза з обертанням проти годинникової стрілки, а у випадку занурен
ня — за годинниковою стрілкою. Все це підтверджується в нашому випадку наявністю гус
тинної неоднорідності земної кори, що виявляється більшою чи меншою мірою аномаліями
гравітаційного поля і геоїда [12—14], а також амплітудами ПЧВР земної кори.
У Центрі аналізу ГНССданих ГАО НАН України на основі високоточних координат
і векторів зсуву мережі перманентних ГНССстанцій для всієї території України були от
римані значущі параметри деформації земної поверхні, представлені еліпсами викрив ле
ння (стиснення—розширення) і обертання (за годинниковою стрілкою і проти годинни
кової стрілки). На основі аналізу параметрів деформації земної поверхні з новітніми лі неа
ментними зонами і розломами та пізньопліоценчетвертинними рухами можна зробити
такі висновки.
1. Виділено області переважаючих величин стиснення—розтягування і ліво/правосто
роннього обертання земної поверхні, межі між якими можуть бути проведені за лінеамент
ними зонами і розломами пліоценчетвертинного етапу розвитку. При цьому встановлено
“синусоїдальну” конфігурацію зон зчленування різних типів деформації земної поверхні,
які знаходяться в протифазі одна до одної.
2. У першому наближенні областям переважаючого розтягування земної поверхні від
повідають зони новітніх тектонічних підняттів (ВолинськоПодільська височина, При азов
ська височина), максимальні амплітуди пліоценчетвертинних рухів, а переважаючого стис
66 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8
М.І. Орлюк, М.В. Іщенко
нення — зони тектонічних опускань (Поліська і Придніпровська низовини) і мінімальні
амплітуди пліоценчетвертинних рухів земної кори.
3. У межах території України можуть бути виділені чотири великих сучасних морфо
структури (геоблоки): ПівнічноЗахідна (I) і ПівнічноСхідна (II), що обертаються за го
динниковою стрілкою, і ПівденноЗахідна (III) та ПівденноСхідна (IV), що обертаються
проти годинникової стрілки, які виокремлюються лінеаментними зонами північносхід
ного і північнозахідного простягання.
4. На якісному рівні запропоновано механізм взаємозв’язку сучасних і новітніх рухів
земної кори, а саме: наявність новітніх зон тектонічних підняттів і опускань з відповідними
напругами і переміщеннями, на які накладаються сучасні напруги (і, відповідно, переміщен
ня), пов’язані з тектонічним рухом Євразійської плити в північносхідному напрямку і не
рівномірним обертанням Землі.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Хода О.О. Оцінка координат східноєвропейських перманентних ГНССстанцій в системі координат
IGb08 для GPSтижнів 1709—1933. Кинематика и физика небесных тел. 2019. 35, № 1. С. 70—80.
2. Dach R., Lutz S., Walser P., Fridez P. Bernese GNSS Software Version 5.2. Bern: Astronomical Institute,
University of Bern, 2015. 826 p.
3. Ishchenko M. Investigation of deformation of the earth crust on the territory of Ukraine using a GNSS
observation. Artificial Satellites. 2018. 53, № 3. P. 117—126. https://doi.org/10.2478/arsa20180009
4. Верховцев В.Г. Новітні платформні геоструктури України та динаміка їх розвитку: Дис. ... дра геол.
наук. Інститут геологічних наук НАН України. Київ, 2008.
5. Іщенко М.В., Орлюк М.І. Деформація поверхні Землі за даними ГНССмережі у зв’язку з квазігеоїдом
УКГ2012 та новітніми рухами. Аерокосмічні спостереження в інтересах сталого розвитку та безпеки:
Матеріали доп. 6ї Всеукр. конф. “GEOUA 2018” (Київ, Україна,18—19 верес. 2018). Київ, 2018.
С. 101—104.
6. Goudarzi M., Cocard M., Santerre R. GeoStrain: An open source for calculating crustal strain rates. Comput.
Geosci. 2015. 82. P. 1—12. https://doi.org/10.1016/j.cageo.2015.05.007
7. Орлюк М. И., Марченко А. В., Роменец А. А. Пространственновременные изменения геомагнитного
поля и сейсмичность. Геофиз. журн. 2017. 39, № 6. С. 84—105.
8. Кутас Р.И., Орлюк М.И., Пашкевич И.К., Бурахович Т.К., Макаренко И.Б., Бугаенко И.В. Глубинное
строение территории Украины по современным геофизическим данным. Общие сведения. Очерки гео
динамики Украины: Старостенко В.И., Гинтова О.Б. (ред.). Киев: Предприятие “BІ ЕН ЕЙ”, 2018.
C. 17—24.
9. Гейко В.С., Цветкова Т.А., Санникова Н.Г., Ливанова Л.П., Гейко К.В. Региональная 3D Pскоростная
структура мантии северозападной Евразии. Геофиз. журн. 1998. 2, № 3. С.67—91.
10. Цветкова Т.А., Бугаенко И.В., Заец Л.Н. Скоростная делимость мантии под Украинским щитом. Геофиз.
журн. 2016. 38, № 4. С. 75—87.
11. Гунин В.И. Вихревая гидродинамика: новый подход к моделированию геосистем. Вестн. Пермского ун
та. Математика. Механика. Информатика. 2018. Вып. 1. С. 5—18.
12. Ентин В.А., Гуськов С.И., Орлюк М.И., Гинтов О.Б., Осьмак Р.В. Карта абсолютных значений поля
силы тяжести Украины и некоторые аспекты ее возможной интерпретации. Геофиз. журн. 2015. 37,
№ 1. С. 53—61.
13. Старостенко В.И., Куприенко П.Я., Макаренко И.Б., Легостаева О.В., Савченко А.С. Плотностная не
однородность земной коры вдоль широтных зон разломов Украинского щита и ДнепровскоДонецкой
впадины. Геофиз. журн. 2012. 34, № 6. С. 113—132.
14. Марченко О.М., Кучер О.В., Марченко Д.О. Результати уточнення квазігеоїда УКГ2012 для території
України. Вісн. геодезії та картографії. 2013. № 3. С. 3—10.
Надійшло до редакції 31.05.2019
67ISSN 10256415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2019. № 8
Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем...
REFERENCES
1. Khoda, O. O. (2019). Estimation of coordinates of the Eastern European permanent GNSS stations in the
IGb08 Reference Frame for GPS weeks 1709—1933. Kinemat. Phys. Celest. Bodies, 35, No. 1, pp. 4653.
https://doi.org/10.3103/S0884591319010045
2. Dach, R., Lutz, S., Walser, P. & Fridez, P. (2015). Bernese GNSS Software Version 5.2, Astronomical Institute,
University of Berne.
3. Ishchenko, M. (2018). Investigation of deformation of the earth crust on the territory of Ukraine using a
GNSS observation. Artificial Satellites, 53, No. 3, pp. 117126. https://doi.org/10.2478/arsa20180009
4. Verkhovtsev, V. H. (2008). The recent platform geostructures of Ukraine and dynamics of their development.
(Unpublished Doctoral thesis). Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine, Kyiv (in Ukrainian).
5. Ishchenko, M. V. & Orlyuk, M. I. (2018). The Earth’s surface deformation according to the GNSS network in
connection with the quasigoid UKG2012 and the latest movements. Proceedings of the 6th AllUkrainian
conference “GEOUA 2018”. Aerospace observations for sustainable development and security (pp. 101—
104). Kyiv (in Ukrainian).
6. Goudarzi, M., Cocard, M. & Santerre, R. (2015). GeoStrain: An open source for calculating crustal strain
rates. Comput. Geosci., 82, pp. 112. https://doi.org/10.1016/j.cageo.2015.05.007
7. Orlyuk, M. I., Marchenko, A. V. & Romenets, A. A. (2017). Geomagnetic field and seismicity spatialtemporal
changes. Geophys. J., 39, No. 6, pp. 84105 (in Russian).
8. Kutas, R. I., Orlyuk, M. I., Pashkevich, I. K., Burakhovich, T. K., Makarenko, I. B. & Buhaenko, I. V. (2018).
Deep structure of the Ukraine territory according to modern geophysical data. General information. In
Starostenko, V. I. & Gintov, O. B. (Eds.). Essays on Geodynamics of Ukraine (pp. 1724). Kyiv: V N A
Enterprise LLC (in Russian).
9. Geiko, V. S., Tsvetkova, T. A., Sannikova, N. G., Livanova, L. P. & Geiko, K.V. (1998). Regional 3D Pvelocity
structure of the northwestern Eurasia mantle. Geophys. J., 2., No. 3, pp. 6791 (in Russian).
10. Tsvetkova, T. A., Bugaenko, I. V. & Zaets, L. N. (2016). The mantle speed divisibility under Ukrainian shield.
Geophys. J., 38, No. 4, pp. 7587 (in Russian).
11. Gunin, V. I. (2018). Vortex hydrodynamics: a new approach to modeling geosystems. Vestnik Permskogo
Universiteta. Mathematika. Mechanika. Informatika, Iss. 1, pp. 518 (in Russian).
12. Yentin, V. A., Guskov, S. I., Orlyuk, M. I., Gintov, O. B. & Os’mak, R. V. (2015). The absolute gravity field
values map of Ukraine and some aspects of its possible interpretation. Geophys. J., 37, No. 1, pp. 5361 (in
Russian).
13. Starostenko, V. I., Kuprienko, P. Ya., Makarenko, I. B., Legostaeva, O. V., Savchenko, A. S. (2012). Density
inhomogeneity of the earth’s crust along the latitudinal fault zones of the Ukrainian shield and the Dnieper
Donetsk cavity. Geophys. J., 34, No. 6, pp. 113132 (in Russian).
14. Marchenko, O. M., Kucher, O. V. & Marchenko, D. O. (2013). Clarification of quasiogeoid UGG2012 results
for the territory of Ukraine. Visnyk heodezii ta kartografii, No. 3, pp. 310 (in Ukrainian).
Received 31.05.2019
М.И. Орлюк 1, М.В. Ищенко 2
1 Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины, Киев
2 Главная астрономическая обсерватория НАН Украины, Киев
Email: orliuk@ukr.net, marina@mao.kiev.ua
АНАЛИЗ ДЕФОРМАЦИИ ЗЕМНОЙ ПОВЕРХНОСТИ
ПО ДАННЫМ ГЛОБАЛЬНЫХ НАВИГАЦИОННЫХ СПУТНИКОВЫХ СИСТЕМ
С ЕЕ НОВЕЙШИМИ ДВИЖЕНИЯМИ НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
Рассмотрена современная деформация поверхности Земли по результатам Центра анализа ГНССданных
ГАО НАН Украины в сравнении с новейшими линеаментными зонами и разломами и позднеплиоцен
четвертичными вертикальными движениями земной коры. Выделены области преобладающих величин
сжатия—растяжения и лево/правостороннего вращения земной поверхности, границы между которыми
могут быть проведены по новейшим линеаментным зонам и разломам. Областям преобладающего растя
жения земной поверхности соответствуют зоны новейших тектонических поднятий и максимальные амп
68 ISSN 10256415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2019. № 8
М.І. Орлюк, М.В. Іщенко
литуды плиоценчетвертичных движений, а преобладающего сжатия — зоны тектонических опусканий и
минимальные амплитуды плиоценчетвертичных движений. Выделены четыре крупных современных ге
облока: СевероЗападный и СевероВосточный, которые вращаются по часовой стрелке, и ЮгоЗападный
и ЮгоВосточный, которые вращаются против часовой стрелки. Предложен качественный механизм вза
имосвязи современных и новейших движений земной коры.
Ключевые слова: ГНССданные, современные и новейшие движения земной коры, линеаменты, геоблок,
Украина.
M.I. Orlyuk 1, M.V. Ishchenko 2
1 S.I. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine, Kyiv
2 Main Astronomical Observatory NAS of Ukraine, Kyiv
Email: orliuk@ukr.net, marina@mao.kiev.ua
ANALYSIS OF EARTH’S SURFACE DEFORMATION ACCORDING
TO THE GLOBAL NAVIGATION SATELLITE SYSTEMS DATA INCLUDING
THE NEWEST MOVEMENTS OF THE TERRITORY OF UKRAINE
The article considers the modern deformation of Earth’s surface according to the results of the GNSS data
analysis center of the MAO NAS of Ukraine in comparison with the latest lineament zones and faults, as well as,
the Late PlioceneQuaternary vertical movements of Earth’s crust. The areas of prevailing values of the compres
siontension and the leftright rotation of Earth’s surface, the boundaries between which can be drawn in accord
ance with the latest lineament zones and faults, are identified. The areas of the prevailing stretching of Earth’s
surface correspond to the zones of newest tectonic uplifts and the maximum amplitudes of the PlioceneQua
ternary movements and to the areas of the prevailing compression to the tectonic descents and minimum ampli
tudes. Four large modern geoblocks have been identified: the NorthWest and the NorthEast, which rotate
clockwise, and the SouthWest and the SouthEast — counterclockwise. A qualitative mechanism for intercon
necting the modern and newest movements of Earth’s crust is proposed.
Keywords: GNSS data, modern and newest movements of Earth’s crust, lineaments, geoblocks, Ukraine.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160132 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:26:55Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Орлюк, М.І. Іщенко, М.В. 2019-10-24T14:29:43Z 2019-10-24T14:29:43Z 2019 Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України / М.І. Орлюк, М.В. Іщенко // Доповіді Національної академії наук України. — 2019. — № 8. — С. 59-68. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2019.08.059 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160132 551.244/242+528.2:629.78 Розглянуто сучасну деформацію поверхні Землі за результатами Центру аналізу ГНСС-даних ГАО НАН України у зіставленні з новітніми лінеаментними зонами і розломами та пізньопліоцен-четвертинними вертикальними рухами земної кори. Виділено області переважаючих величин стиснення—розтягування і ліво/правостороннього обертання земної поверхні, межі між якими можуть бути проведені за новітніми лінеаментними зонами і розломами. Областям переважаючого розтягування земної поверхні відповідають зони новітніх тектонічних підняттів та максимальні амплітуди пліоцен-четвертинних рухів, а переважаючого стиснення — зони тектонічних опускань і мінімальні амплітуди пліоцен-четвертинних рухів. Виділено чотири великих сучасних геоблоки: Північно-Західний і Північно-Східний, які обертаються за годинниковою стрілкою, і Південно-Західний та Південно-Східний, що обертаються проти годинникової стрілки. Запропоновано якісний механізм взаємозв’язку сучасних і новітніх рухів земної кори. The article considers the modern deformation of Earth’s surface according to the results of the GNSS data analysis center of the MAO NAS of Ukraine in comparison with the latest lineament zones and faults, as well as, the Late Pliocene-Quaternary vertical movements of Earth’s crust. The areas of prevailing values of the compression-tension and the left-right rotation of Earth’s surface, the boundaries between which can be drawn in accordance with the latest lineament zones and faults, are identified. The areas of the prevailing stretching of Earth’s surface correspond to the zones of newest tectonic uplifts and the maximum amplitudes of the Pliocene-Quaternary movements and to the areas of the prevailing compression to the tectonic descents and minimum amplitudes. Four large modern geoblocks have been identified: the North-West and the North-East, which rotate clockwise, and the South-West and the South-East — counterclockwise. A qualitative mechanism for interconnecting the modern and newest movements of Earth’s crust is proposed. Рассмотрена современная деформация поверхности Земли по результатам Центра анализа ГНСС-данных ГАО НАН Украины в сравнении с новейшими линеаментными зонами и разломами и позднеплиоцен-четвертичными вертикальными движениями земной коры. Выделены области преобладающих величин сжатия—растяжения и лево/ правостороннего вращения земной поверхности, границы между которыми могут быть проведены по новейшим линеаментным зонам и разломам. Областям преобладающего растяжения земной поверхности соответствуют зоны новейших тектонических поднятий и максимальные амплитуды плиоцен-четвертичных движений, а преобладающего сжатия — зоны тектонических опусканий и минимальные амплитуды плиоцен-четвертичных движений. Выделены четыре крупных современных геоблока: Северо-Западный и Северо-Восточный, которые вращаются по часовой стрелке, и Юго-Западный и Юго-Восточный, которые вращаются против часовой стрелки. Предложен качественный механизм взаимосвязи современных и новейших движений земной коры. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України Analysis of Earth's surface deformation according to the Global Navigation Satellite Systems data including the newest movements of the territory of Ukraine Анализ деформации земной поверхности по данным глобальных навигационных спутниковых систем с ее новейшими движениями на территории Украины Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України Орлюк, М.І. Іщенко, М.В. Науки про Землю |
| title | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України |
| title_alt | Analysis of Earth's surface deformation according to the Global Navigation Satellite Systems data including the newest movements of the territory of Ukraine Анализ деформации земной поверхности по данным глобальных навигационных спутниковых систем с ее новейшими движениями на территории Украины |
| title_full | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України |
| title_fullStr | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України |
| title_full_unstemmed | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України |
| title_short | Аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території України |
| title_sort | аналіз деформації земної поверхні за даними глобальних навігаційних супутникових систем з її новітніми рухами на території україни |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160132 |
| work_keys_str_mv | AT orlûkmí analízdeformacíízemnoípoverhnízadanimiglobalʹnihnavígacíinihsuputnikovihsistemzíínovítnímiruhaminateritorííukraíni AT íŝenkomv analízdeformacíízemnoípoverhnízadanimiglobalʹnihnavígacíinihsuputnikovihsistemzíínovítnímiruhaminateritorííukraíni AT orlûkmí analysisofearthssurfacedeformationaccordingtotheglobalnavigationsatellitesystemsdataincludingthenewestmovementsoftheterritoryofukraine AT íŝenkomv analysisofearthssurfacedeformationaccordingtotheglobalnavigationsatellitesystemsdataincludingthenewestmovementsoftheterritoryofukraine AT orlûkmí analizdeformaciizemnoipoverhnostipodannymglobalʹnyhnavigacionnyhsputnikovyhsistemseenoveišimidviženiâminaterritoriiukrainy AT íŝenkomv analizdeformaciizemnoipoverhnostipodannymglobalʹnyhnavigacionnyhsputnikovyhsistemseenoveišimidviženiâminaterritoriiukrainy |