Маєток Киселів у селі Дідівці на Прилуччині у мережі соціокультурних контактів Лівобережної України (70-ті рр. XIX – 10-ті рр. XX ст.)

• Veröffentlicht in: Історіографічні дослідження в Україні
• Datum: 2018
• 1. Verfasser: Будзар, М.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2018
• Schlagworte: Микола Костомаров і його соціокультурне оточення
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160382
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Маєток Киселів у селі Дідівці на Прилуччині у мережі соціокультурних контактів Лівобережної України (70-ті рр. XIX – 10-ті рр. XX ст.) / М. Будзар // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 124-143. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Метою статті є характеристика маєтку в селі Дідівці як культурного центру у процесі трансформації дворянських маєтків Лівобережної України на межі XIX–XX ст. Для досягнення мети дослідження було використано історико-порівняльний метод, мережевий підхід як основу теорії мережевого суспільства, принцип вивчення приватновласницького маєтку як «культурної форми». У дослідженні презентовано, що садиба Киселів функціонувала в системі інтелектуальних зв’язків між дворянськими маєтками Полтавської та Чернігівської губерній. Під час перебування в Дідівцях М. І. Костомарова (1875–1884) маєток набув ознак «робочого кабінету» інтелектуала. На межі XIX–XX ст. його власник М. Кисіль, земський діяч, ліберал, просвітник, успішно адаптував форми культурної діяльності в маєтку відповідно до нових суспільних потреб, забезпечив професійне навчання селянської молоді. Дослідження може бути продовжено аналізом форм культурної діяльності дворянських маєтків Лівобережної України на межі XIX–XX ст. Його результати сприятимуть вивченню маєтків української еліти як культурних центрів. Стаття ґрунтується на оригінальній авторській концепції. The determination of the article is to characterize the manorial estate in the village of Didivtsi as a cultural center in the process of transformation the manorial estates of the Left Bank Ukraine at the turn of the 19th and 20th centuries. To achieve the research goal, the historical-comparative method was used, the network approach as the basis of the theory of the network society, the principle of studying private property as a «cultural form». The study shows that the estate of Kiselys functioned in the system of intellectual ties between the noble estates of the Poltava and Chernigiv provinces. During his stay in Didivtsi M. Kostomarov (1875–1884), the estate acquired features of the «working classroom» of the intellectual. At the turn of the 19th and 20th centuries, its owner M. Kisel, local government, liberal, educator, successfully adapted the forms of cultural activities in the estate in accordance with new public needs, provided vocational training for peasant childhood. The study can be continued by an analysis of the forms of cultural activity of the noble estates of the Left Bank Ukraine at the turn of the 19th and 20th centuries. Its results will contribute to the study of the estates of the Ukrainian elite as cultural centers. The article it based on the original author's concept.