Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки
У статті розглядаються особливості висвітлення діяльності болгарського державника C. Стамболова у науковій історичній літературі країн Заходу. Показано вплив на дослідження вказаної теми появи таких концепцій як марксизм та модернізація. Автор приходить
 до висновку, що структура текстів ств...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Історіографічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160401 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки / Д. Миколенко // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 66-79. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860179769905119232 |
|---|---|
| author | Миколенко, Д. |
| author_facet | Миколенко, Д. |
| citation_txt | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки / Д. Миколенко // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 66-79. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Історіографічні дослідження в Україні |
| description | У статті розглядаються особливості висвітлення діяльності болгарського державника C. Стамболова у науковій історичній літературі країн Заходу. Показано вплив на дослідження вказаної теми появи таких концепцій як марксизм та модернізація. Автор приходить
до висновку, що структура текстів створеного наприкінці ХІХ – на початку ХХІ ст. у країнах Західної Європи та Північної Америки
величезного масиву наукових праць певною мірою торкається різних
аспектів життя видатного державного діяча Болгарії С. Стамболова. В історичних виданнях відтворено його участь у визвольній
боротьбі народу проти османської влади, членство у Ліберальній партії, роль в організації контрперевороту 1886 р. та заходи на
посаді регента і прем’єр-міністра країни. Політику, яку проводив С. Стамболов, досліджували історики і публіцисти багатьох країн Заходу. Прагнення політика обмежити вплив Росії на Балканах, зміцнити державний суверенітет і перетворити Болгарію на сучасну
європейську країну оцінювалася позитивно упродовж всього досліджуваного періоду.
The article deals with the features of the disclosure of the Bulgarian
statesman S. Stambolov and his activity in scientific historical literature of
Western countries. It reveals the influence of emerging concepts such as
Marxism, and Modernization on the investigation of the relevant topic. The
author draws the conclusion that the structure of texts in a large amount of
scientific works created in the countries of Western Europe and North
America in the late nineteenth and early twenty-first centuries to a certain
extent reveals different aspects of life of prominent Bulgarian statesman
S. Stambolov. The participation in a liberation movement against the
Ottoman government, membership in the Liberal Party, the part in the
counter-revolution of 1886, and his policy during regency and premiership
are restored. The policy implemented by S. Stambolov have been investigated
by historians and journalists of many Western countries. The
endeavor of statesman to restrict Russia's influence on the Balkans,
strengthening the state's sovereignty and transforming Bulgaria into a
modern European country is positively evaluated throughout the investigation
period.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:01:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
66
УДК 930(4-15+7):929 Стамболов
Дмитро Миколенко
кандидат історичних наук, доцент, кафедра нової та
новітньої історії, Харківський національний університет
імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна),
dmykolenko@karazin.ua
СТЕФАН СТАМБОЛОВ В ОЦІНКАХ ІСТОРІОГРАФІЇ
КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
У статті розглядаються особливості висвітлення діяльності бол-
гарського державника C. Стамболова у науковій історичній літе-
ратурі країн Заходу. Показано вплив на дослідження вказаної теми
появи таких концепцій як марксизм та модернізація. Автор приходить
до висновку, що структура текстів створеного наприкінці ХІХ – на
початку ХХІ ст. у країнах Західної Європи та Північної Америки
величезного масиву наукових праць певною мірою торкається різних
аспектів життя видатного державного діяча Болгарії С. Стам-
болова. В історичних виданнях відтворено його участь у визвольній
боротьбі народу проти османської влади, членство у Ліберальній
партії, роль в організації контрперевороту 1886 р. та заходи на
посаді регента і прем’єр-міністра країни. Політику, яку проводив
С. Стамболов, досліджували історики і публіцисти багатьох країн
Заходу. Прагнення політика обмежити вплив Росії на Балканах,
зміцнити державний суверенітет і перетворити Болгарію на сучасну
європейську країну оцінювалася позитивно упродовж всього досліджу-
ваного періоду.
Ключові слова: історіографія, Болгарія, С. Стамболов, модерні-
зація, постколоніальні студії.
Діяльність видатного болгарського державника Стефана
Стамболова, який упродовж 1873–1878 рр. брав участь у ви-
звольному русі проти османської влади, наприкінці 1870-х – на
початку 1880-х рр. у лавах Ліберальної партії боровся за збе-
реження демократичного ладу в країні, у 1885–1886 рр. пере-
бував на посаді голови Звичайних народних зборів, у 1886–
1887 рр. очолював Регентську раду, а в 1887–1894 рр. – Раду
міністрів, доволі детально висвітлена в історіографії.
© Д. Миколенко, 2018
67
Болгарські1, російські2, радянські3, турецькі4, українські5 вчені
вивчали різні аспекти ідеологічних поглядів С. Стамболова та
його діяльності. При цьому неодностайні оцінки отримали авто-
ритарні методи реалізації влади, які використовував політик,
розрив дипломатичних відносин між Болгарією і Росією, який
відбувся за його правління, а також економічні ініціативи уряду
стамболівців.
Метою даної роботи є дослідження висвітлення вказаної
вище проблематики істориками і публіцистами країн Західної
———————
1 Страшимиров А. Диктаторът: Нови проучвания върху живота и
личността на Стефан Стамболов. София: Художник, 1935. Кн. 1. 80 с.;
Страшимиров А. Диктаторът: Нови проучвания върху живота и лич-
ността на Стефан Стамболов. София: Художник, 1935. Кн. 2. 78 с.;
Иванов Д. Стефан Стамболов – българската енергия. София: Арес
Прес, 1993. 222 с. Дечев С. Нежеланият Стамболов: Раждането на
новата интерпретация за Стамболов и стамболовизма в българската
историография в края на 40-те и началото на 50-те години на XX век //
Анамнеза. 2008. Кн. 2. С. 3–84; Дечев С. Нежеланият Стамболов:
Стамболов и стамболовизма в българската историография от средата
на 50-те до края на 80-те години на ХХ век // Анамнеза. 2010. Кн. 1.
С. 288–417.
2 Овсяный Н. Р. Болгария и болгары. Санкт-Петербург: Военная
типография, 1900. 365 c.; Косик В. И. Болгария и памятник Стефану
Стамболову // Дриновський збірник: Дриновски сборник. Харків –
Софія: Вид-во Болгарської академії наук імені проф. Марина Дринова,
2015. Т. 8. С. 252–257.
3 Мартиненко А. К. Руско-български връзки по време на разрива на
дипломатическите отношения (1886–1896 г.) // Исторически преглед.
1970. № 3.С. 58–65.
4 Tuğlacı P. Bulgaristan ve Türk-Bulgar ilişkileri. Istanbul: Cem yayi-
nevi, 1984. 558 p.; Yasamee F. A. K. Ottoman Diplomacy: Abdulhamid II
and the Great Powers: 1878–1888. Istanbul: Isis Press, 1996. 293 p.
5 Миколенко Д. В. Політика уряду С. Стамболова щодо македон-
ського питання в оцінці Петара Поп Арсова // Українсько-маке-
донський науковий збірник. Київ, 2014. Вип. 6. С. 71–79; Його ж.
Політична спадщина С. Стамболова у політичній культурі Болгарії:
1895–1920 // Fundamental and Applied Studies in the Modern World.
Oxford: Oxford University Press, 2015. Vol. 2. P. 605–612.
68
Європи та Північної Америки, котрі хоча й не так часто і
детально, та все ж вивчали діяльність державника. Першими,
хто вдався до цього, були журналісти. Зокрема, один із них –
британець А. Біман – в опублікованій 1896 р. книзі6 докладно
розкриває діяльність політика, починаючи з його участі у на-
ціонально-визвольній боротьбі проти османської влади та закін-
чуючи трагічною смертю. Автор особисто знав болгарського
регента/прем’єр-міністра й неодноразово спілкувався з ним.
Явно симпатизуючи державнику, він звертає увагу читачів на
його заходи, спрямовані на розвиток економіки країни та
відстоювання незалежності князівства перед зовнішнім світом.
Визнаючи жорсткі авторитарні методи управління С. Стамбо-
лова, А. Біман виправдовує їх тим, що голові уряду доводилося
мати справу з населенням, для якого був характерний низький
рівень політичної культури. Поразку, котра завершилася про-
тистоянням з князем Фердинандом, журналіст пояснює молодим
віком і недосвідченістю прем’єр-міністра. Насамкінець А. Біман
зазначає: “Вся Європа визнала великі заслуги С. Стамболова
перед Болгарією… Він стоїть на такому високому п’єдесталі, що
жоден його противник не в змозі дотягнутися навіть до ноги
цього політика”7.
Також позитивну оцінку заходам державного діяча дає і
Р. фон Мах – колишній німецький офіцер, який після завер-
шення служби перекваліфікувався на журналіста. В основу на-
друкованої 1929 р. роботи8, котра 1992 р. стала однією зі скла-
дових збірника “Стефан Стамболов у спогадах сучасників”9,
покладено особисті спогади автора, а також його інтерв’ю зі
С. Стамболовим. Р. фон Мах переконує в тому, що голова Ре-
гентської ради боровся проти російської експансії на Балканах,
———————
6 Биман А. Х. Стамболов: Биография [Фототипно издание по изда-
нието от 1896 г.]. София: Наука и изкуство, 1990. 220 с.
7 Там само. С. 211.
8 Мах Р. Из българските бурни времена: Спомени от 1879–1918 г.
София: Независимост, 1929. 221 с.
9 Стефан Стамболов в спомени на съвременници / Съст.: С. Тонев,
Д. Давчева. София: Наука и изкуство, 1992. 383 с.
69
захищаючи Болгарію від якої б там не було зовнішньої загрози.
С. Стамболова у жодному разі не варто вважати втілювачем у
життя прагнень Австро-Угорщини у Південно-Східній Європі,
адже він був виразником національних устремлінь та діяв у
інтересах власної держави10, стверджує журналіст.
Порівняно з творами публіцистів, працям професійних істо-
риків притаманні більш ґрунтовні й виважені судження щодо
особи С. Стамболова та його діяльності. В опублікованому
впродовж 1897–1901 рр. у Франції за редакцією професорів
Е. Лавісса і А. Рамбо дванадцятитомнику “Всесвітня історія з
IV століття до нашого часу”, перші вісім томів якого російською
дореформеною мовою було видано під тією ж назвою у 1897–
1903 рр., а останні чотири надруковано в 1905–1907 рр. об’ємом
у вісім томів під заголовком “Історія ХІХ століття”, про
С. Стамболова йдеться в передостанньому сьомому томі11.
Дослідники зазначають: “Обдарований ясним, живим розумом і
видатними здібностями, він чудово розумів потреби своєї бать-
ківщини та необхідність створити умови, за яких наполовину
варварський, неосвічений і відсталий народ, котрий нещодавно
утворив державу, що перебувала у стані найбільшої анархії, міг
би перетворитися на згуртовану, здатну до подальшого розвитку
націю”12. Владний від природи, доповнюють історики, С. Стам-
болов під тиском обставин став деспотом: насильно повів свій
народ важким, але плідним шляхом прогресу. Його головною
честолюбною мрією було досягнення повної незалежності Бол-
гарії, реалізація гасла “Болгарія для болгар”, звільнення країни
як від російської опіки, так і від верховенства Порти13.
Отже, для західноєвропейської гуманітаристики наприкінці
ХІХ – на початку ХХ ст. були характерні прямо протилежні
погляди на діяльність С. Стамболова. Зовнішня політика й дер-
жавотворчі ініціативи уряду НЛП знаходили схвальні відгуки
———————
10 Там само. C. 340.
11 История ХІХ века: Конец века: 1870–1900 / Под ред. Э. Лависса и
А. Рамбо. Москва: Соцэкгиз, 1939. Т. 7. Ч. 1. 639 с.
12 Там само. С. 465.
13 Там само.
70
британських, французьких і німецьких публіцистів, журналістів
та істориків. Така тенденція зберігалася й надалі.
На початку минулого століття завдяки працям італійських
соціологів Р. Міхельса, Г. Моски і В. Парето відбувалося ста-
новлення теорії еліт∗, котра набула поширення в західній істо-
ричній науці. Її вплив відчувається і в роботі британського
вченого С. Блека, який вивчав історію Болгарії. У своїй моно-
графії14 автор підкреслює роль молодого істеблішменту балкан-
ської країни у визначенні напрямів зовнішнього і внутрішнього
курсу князівства. Дослідник розкриває діяльність С. Стамболова –
представника інтересів болгарської прозахідної еліти, схвалю-
ючи введення ним на княжий престол Фердинанда із династії
Саксен-Кобург-Гота, а також наголошуючи на важливості цього
кроку для розширення міжнародних зв’язків Софії наприкінці
ХІХ та на початку ХХ ст.
Після Другої світової війни у західній історіографії по-
значилися суттєві зміни. На тлі помітної демократизації гума-
нітарних наук учені все частіше інтерпретували минуле з позиції
пригноблених соціальних прошарків того чи іншого суспільства,
критикуючи державну політику, що відповідала інтересам еліт.
Проте, з другого боку, з розгортанням “холодної війни” захід-
ний світ все більш негативно сприймає СРСР, а його між-
народну політику розглядає як наступність загарбницьких праг-
нень Російської імперії. Під впливом останньої тенденції в
роботах 1950–1970-х років, присвячених вивченню ідей і прак-
тик С. Стамболова, політика схарактеризовано як патріота, кот-
рий стояв на сторожі національних інтересів, здійснюючи спро-
тив імперській політиці Санкт-Петербургу. Наприклад, у моно-
графії американських істориків Чарльза і Барбари Єлавичей15
———————
∗ Світоглядна й філософська концепція про роль і значення окремої
групи людей – невеликої, тісно згуртованої частини суспільства
(еліти), її вплив на різні сфери економіки чи політики.
14 Black C. The establishment of constitutional government in Bulgaria.
Princeton: Princeton University Press, 1943. 344 р.
15 Jelavich C., Jelavich B. The Establishment of the Balkan National
States, 1804–1920. Seattle: University of Washington press, 1977. 374 p.
71
колишнього голову Регентської ради/уряду представлено “стій-
ким лідером”, який зумів захистити право Болгарії на власну
державність, встановив дипломатичні відносини з країнами
Західної Європи, а також зміцнив позиції Софії у Македонії16.
В окремій роботі17 Ч. Єлавич розглянув болгарсько-російські
взаємини за часів прем’єрства С. Стамболова. Науковець дає
визначення міжнародному курсу Санкт-Петербурга на Балканах
як імперському та при цьому вказує на низку його прорахунків,
що й стало причинами розриву взаємозв’язків із Софією.
Прагнення молодої болгарської еліти захистити державність від
зовнішньої загрози знаходять цілковите розуміння і підтримку
автора.
Суттєвий вплив на історичну науку мало поширення в краї-
нах Заходу неоконсерватизму – сучасної політичної течії, яка
наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років почала визначати
урядову політику, в тому числі й у сфері гуманітарних наук, та
політичний курс Великої Британії, США, Федеративної Респуб-
ліки Німеччини. Як відомо, ця ідеологія передбачала вико-
ристання минулого для патріотичного виховання й формування
національної гордості громадян. Вказані тенденції ще більше
зміцнили характерну для західної літератури традицію зобра-
жувати С. Стамболова патріотом і видатним лідером нації.
Зокрема, британський вчений Р. Кремптон одну зі статей18 при-
святив вивченню політичних процесів, які відбувалися в Бол-
гарії упродовж 1888–1892 рр. та відображалися на шпальтах
авторитетного лондонського періодичного видання “The Times”.
Він стверджує про в цілому доброзичливе ставлення журна-
лістів впливової газети до ініціатив прем’єр-міністра, котрий
намагався переорієнтувати Софію на держави Західної Європи.
———————
16 Там само. С. 167–168.
17 Jelavich C. Russo-Bulgarian Relations, 1892–1896: With Particular
Reference to the Problem of the Bulgarian Succession // The Journal of
Modern History. Chicago, 1952. Vol. 24. № 4, December. Р. 341–351.
18 Крамптън Р. “Таймс” и консалидация на режима на Ст. Стам-
болов (1888–1892) // България в света от древността до наши дни.
София, 1979. Т. 2. С. 34–49.
72
У наступній роботі19 Р. Кремптон підкреслює велике значення
спрямованого на Лондон і Відень зовнішнього курсу князівства,
адже це пришвидшило темпи модернізації країни. Автор також
звертає увагу на вкрай важливу передумову встановлення осо-
бистого режиму монарха у Болгарії наприкінці ХІХ – на початку
ХХ ст. Князь/цар Фердинанд зумів забезпечити собі широкі
повноваження завдяки надійній підтримці збройних сил. Історик
пов’язує витоки процесу формування авторитаризму з періодом
прем’єрства С. Стамболова, коли носієм політичної влади ви-
ступав голова уряду, а Військове міністерство було саме його
опорою, проте згодом відіграло ключову роль у відсторонені
кабінету “стамболовістів” від управління державою20.
Стислу характеристику зовнішнього курсу С. Стамболова
надає німецький учений турецького походження Ф. Аданир21,
визначаючи його як османофільський. На доказ свого твер-
дження дослідник наводить ідею болгарського державника пе-
редати княжу корону султану Османської імперії. Автор наго-
лошує на успіхах С. Стамболова і його сподвижників у спробах
вирішити на користь Софії македонське питання, що стало
можливим завдяки підтримці добросусідських взаємин з Пор-
тою22. Звертають на себе увагу штампи, очевидно запозичені
Ф. Аданиром з тогочасної болгарської історіографії. Наприклад,
автор повторює поширену серед істориків НРБ думку про не-
популярність серед населення князівства “русофобської” НЛП,
що начебто й визначило втрату влади кабінетом “стамболо-
вістів”23.
Утім сплеск неоконсерватизму в 1980-х роках суттєво не
змінив основні тренди у розвитку західної історіографії.
———————
19 Crampton R. The ministry of war and the foundations of Ferdinand’s
personal rule // Българската държава през вековете. София, 1982. Т. 1.
С. 491–501.
20 Там само. С. 498.
21 Аданър Ф. Македонският въпрос. София: Amicitia Publishing
House, 2002. 270 с.
22 Там само. С. 118.
23 Там само. С. 123.
73
Демократизм та розмаїття концепцій і методологічних прийомів
залишалися притаманними гуманітарним наукам. Так, упродовж
другої половини минулого століття широкого розповсюдження
набула теорія модернізації, яка протягом свого укорінення
пережила низку доповнень і змін. Наприкінці 1980-х – на
початку 1990-х років завдяки працям французького соціолога
А. Турена і його американсько-ізраїльського колеги Ш. Ейзен-
штадта більшість учених визнали можливість запровадження
національних проектів модернізації на основі накопичення пере-
дового технологічного і соціального досвіду в гармонійному
поєднанні з традиційними цінностями незахідних суспільств.
Саме ці новації знайшли відображення у методології досліджень
американських істориків Г. Стоукса і Д. Перрі. У своїх роботах24
вони не ставлять під сумнів той факт, що Польща, Угорщина,
Чехія, Сербія і Болгарія у своєму розвитку проходили ті ж самі
етапи, котрі раніше пережили країни північно-західної частини
Старого Світу. При цьому вчені зосереджуються на вивченні
особливостей процесів трансформації у кожній окремо взятій
державі. Науковці взялися досліджувати як ендогенні, так і
екзогенні фактори, що визначали особливості функціонування
політичних систем країн Центральної і Південно-Східної Єв-
ропи. Проте, незважаючи на схожість методологічних прийомів
обох авторів, вони абсолютно по-різному інтерпретують діяль-
ність С. Стамболова.
За часів правління уряду “стамболовістів”, зазначає Г. Сто-
укс, у Болгарії укорінилася відома під назвою “партизанство”
практика, яка включала в себе чиновницьке хабарництво і
підтасовку на виборах лояльними до влади посадовими особами.
Прем’єр-міністр, формуючи високоцентралізований та бюрокра-
тизований державний механізм, увесь матеріальний тягар для
———————
24 Stokes G. The Social Origins of East European Politics // The Origins
of Backwardness in Eastern Europe: Economics and Politics from the
Middle Ages until the Early Twentieth Century. Berkeley: University of
California Press, 1989. P. 210–251; Perry D. Stefan Stambolov and the
Emergence of Modern Bulgaria, 1870–1895. Durham: Duke University
Press, 1993. 279 p.
74
його розбудови і подальшого функціонування переклав на
селян, котрі змушені були сплачувати значно вищі податки
порівняно з іншими категоріями населення країни25.
На відміну від Г. Стоукса, Д. Перрі більше уваги приділяє
заходам, спрямованим С. Стамболовим на стабілізацію еконо-
міки та гарантування відносної внутрішньої і зовнішньої без-
пеки князівства. Розбудовуючи авторитарний режим, болгар-
ський прем’єр-міністр витрачав величезні кошти на утримання
поліцейського апарату і війська, констатує вчений. Заради зміц-
нення незалежності країни голова уряду змушений був обме-
жити демократичні права і свободи, гарантовані громадянам
Тирновською конституцією. Проте всі негативні прояви прав-
ління С. Стамболова, переконаний Д. Перрі, ніщо порівняно з
його заслугами перед батьківщиною. Прискорені процеси мо-
дернізації Болгарії, забезпечені політиком, поклали початок
перетворенню цієї країни із периферії Старого Світу на державу
європейського зразка26.
Діяльність колишнього регента/прем’єр-міністра знайшла
відображення і в загальних працях27 британця C. Еванса, ка-
надця грецького походження Л. Ставріаноса, уже згадуваного
нами Р. Кремптона та американського вченого Ф. Чарі. У своїх
роботах автори стисло розкривають основні факти, пов’язані з
внутрішнім і зовнішнім курсом С. Стамболова на чолі Регент-
ської ради й уряду, акцентують увагу на його методах реалізації
влади, підкреслюють авторитарний характер режиму, що існу-
———————
25 Stokes G. The Social Origins of East European Politics // The Origins
of Backwardness in Eastern Europe: Economics and Politics from the
Middle Ages until the Early Twentieth Century. Berkeley: University of
California Press, 1989. P. 245.
26 Perry D. Stefan Stambolov and the Emergence of Modern Bulgaria,
1870–1895. Durham: Duke University Press, 1993. P. 254.
27 Evans S. A Short History of Bulgaria. London: Lawrence and Wishart
LTD, 1960. 254 p.; Stavrianos L. The Balkans: 1815–1914. New York:
Holt, Rinehart & Winston, 1963. 135 p.; Крамптън Р. Кратка история на
България. София: Отворено общество, 1994. 368 с.; Chary F. The
History of Bulgaria (The Greenwood Histories of the Modern Nations).
Santa Barbara: ABC-CLIO, 2011. 211 р.
75
вав упродовж 1886–1894 рр. У книгах не міститься розгорнутого
аналізу соціально-економічних і політичних процесів, які від-
бувалися у Болгарії за часів правління першого кабінету “стам-
боловістів”, проте зміст кожної з них насичений фактичним
матеріалом, а також створює загальне уявлення про історію
балканської країни в останній чверті позаминулого та у перших
двадцяти роках попереднього століття.
Наприкінці минулого та на початку нинішнього століть
одразу декілька факторів визначили помітні зміни у поглядах на
вивчення історії Південно-Східної Європи. Крах світового
комунізму й інформаційний вибух, спричинений появою мережі
Інтернет, ознаменували собою початок епохи глобалізації. До
того ж продовжували створюватися нові методологічні прийоми
та відкривалися раніше недоступні дослідникам архівні мате-
ріали. Усі ці тенденції поставили під сумнів майбутнє ґранд-
наративів, які протягом тривалого часу існували в державах
світу. Утім значення “національних історій” залишалося ваго-
мим28, тому більшість усталених оціночних підходів щодо діяль-
ності С. Стамболова змінювалося доволі повільно.
У вказаний період відбулося також помітне зростання
інтересу науковців з різних куточків світу до балканських країн.
Очевидно це сталося під впливом загострення міжнаціональних
відносин у регіоні, що вилилося у низку збройних конфліктів та
спричинило розпад “другої Югославії”. Особлива увага дослід-
ників була прикута до війн, які мали місце на Балканах упро-
довж ХІХ і ХХ ст., міжнародних проблем на кшталт македон-
ської, а також питань, пов’язаних з місцевим націотворенням.
Серед дослідників, котрі вивчали зазначену проблематику,
фігурують автори, які у своїх працях побіжно торкаються подій
за участі С. Стамболова. Так, американський вчений Р. Холл у
———————
28 Галушко К. Ю. У пошуку common sense: до дискусії з приводу
національного ґранд-наративу // Український історичний журнал.
2013. № 1. С. 4–23; Майборода О. М. “Національна історія” заслуговує
бути більш живою, ніж мертвою // Український історичний журнал.
2013. № 1. С. 24–28.
76
низці робіт29 називає політика фундатором болгарської націо-
нальної державності. “Стамболовісти” ж, як прибічники і по-
слідовники свого засновника, значаться серед партій, що мали
безпосереднє відношення до втягування Софії у Першу світову
війну.
Відомий британський журналіст М. Гленні, який спеціалізу-
ється на висвітленні подій у Південно-Східній Європі, є автором
книги30, яка містить розгорнутий ретроспективний екскурс у
ХІХ ст., розкриваючи тогочасні міжнародні відносини на Балка-
нах. В його роботі С. Стамболов постає в образі політика, кот-
рий мав достатньо вольових якостей, щоб всупереч обставинам
кардинально змінити зовнішню орієнтацію Софії.
Дослідження творчого шляху кореспондента “The Times”
Д. Баучера, який протягом тривалого періоду працював у різних
країнах Балканського півострова, представив у брошурі ірлан-
дець М. Фолі31. Учений підкреслює, що політичні видання Гре-
ції часто звинувачували журналіста в упередженості, адже у
своїх статтях він відкрито симпатизував С. Стамболову та ви-
правдовував його заходи, спрямовані на вирішення македон-
ського питання. М. Фолі переконаний: подібні інкримінації на
адресу Д. Баучера були безпідставними, оскільки автор публі-
кацій завжди намагався бути об’єктивним при викладенні того
чи іншого матеріалу та, незважаючи на особисті приязні сто-
сунки з болгарським прем’єр-міністром, не нехтував гострими
———————
29 Hall R. Bulgaria’s Road to the First World War. Lansing: The
University Press of Michigan, 1996. 374 p.; Його ж. The Balkan Wars:
1912–1913: Prelude to the First World War. London–New York: Rout-
ledge, 2000. 176 p.; Його ж. Consumed by War: European Conflict in the
20th Century. Lexington: The University Press of Kentucky, 2009. 296 p.;
Його ж. The Modern Balkans: A History. London: MPG Books Group,
2011. 208 р.; Його ж. War in the Balkans: An Encyclopedic History from
the Fall of the Ottoman Empire to the Breakup of Yugoslavia. Santa
Barbara: ABC-CLIO, 2014. 411 p.
30 Glenny M. The Balkans 1804–1999: Nationalism, War and the Great
Powers. London: Granta Books, 2000. 726 р.
31 Foley M. From Bruff to the Balkans: James David Bourchier. Dublin:
Dublin Institute of Technology, 2010. 14 p.
77
зауваженнями з приводу його “східних” методів управління
державою. Дослідник поділяє думку журналіста, котрий вважав
Фердинанда винним у смерті політика32.
Таким чином, структура текстів створеного наприкінці ХІХ –
на початку ХХІ ст. в країнах Західної Європи та Північної
Америки величезного масиву наукових праць певною мірою
торкається різних аспектів життя видатного державного діяча
Болгарії С. Стамболова. В історичних виданнях відтворено його
участь у визвольній боротьбі народу проти османської влади,
членство у Ліберальній партії, роль в організації контрпере-
вороту 1886 р. та заходи на посаді регента і прем’єр-міністра
країни. Політика, яка проводив С. Стамболов, досліджувалася
істориками і публіцистами багатьох країн Заходу, при цьому
прагнення політика обмежити вплив Російської імперії на
Балканах, зміцнити державний суверенітет і перетворити Болга-
рію на сучасну європейську країну оцінювалася позитивно. Із
початком “холодної війни” та загостренням ідеологічного про-
тистояння між Сходом і Заходом вказана тенденція не тільки не
змінилася, але й зміцніла. Не призвів до кардинального пере-
гляду оціночних підходів сплеск у 1980-х роках неоконсерва-
тизму, а також інформаційний вибух початку 1990-х років.
Dmуtrо Mуkolenko
Candidate of Historical Sciences, Associate Professor,
Department of Modern and Recent History, V. N. Karazin
Kharkiv National University
(Kharkiv, Ukraine), dmykolenko@karazin.ua
STEFAN STAMBOLOV IN THE HISTORIOGRAPHICAL
APPRAISAL OF THE COUNTRIES OF WESTERN EUROPE AND
NORTH AMERICA
The article deals with the features of the disclosure of the Bulgarian
statesman S. Stambolov and his activity in scientific historical literature of
Western countries. It reveals the influence of emerging concepts such as
Marxism, and Modernization on the investigation of the relevant topic. The
———————
32 Там само. С. 7.
78
author draws the conclusion that the structure of texts in a large amount of
scientific works created in the countries of Western Europe and North
America in the late nineteenth and early twenty-first centuries to a certain
extent reveals different aspects of life of prominent Bulgarian statesman
S. Stambolov. The participation in a liberation movement against the
Ottoman government, membership in the Liberal Party, the part in the
counter-revolution of 1886, and his policy during regency and premiership
are restored. The policy implemented by S. Stambolov have been inves-
tigated by historians and journalists of many Western countries. The
endeavor of statesman to restrict Russia's influence on the Balkans,
strengthening the state's sovereignty and transforming Bulgaria into a
modern European country is positively evaluated throughout the investi-
gation period.
Key words: historiography, Bulgaria, S. Stambolov, modernization,
postcolonial studies.
REFERENCES
1. Adanar, F. (2002). Makedonskiyat vapros. Sofia. [in Bulgarian].
2. Black, C. (1943). The establishment of constitutional government in
Bulgaria. Princeton. [in English]
3. Chary, F. (2011). The History of Bulgaria (The Greenwood
Histories of the Modern Nations). Santa Barbara. [in English]
4. Crampton, R. (1982). The ministry of war and the foundations of
Ferdinand’s personal rule. Balgarskata darzhava prez vekovete, (Т. 1), 491–
501. Sofia. [in English]
5. Evans, S. (1960). A Short History of Bulgaria. London. [in English].
6. Foley, M. (2010). From Bruff to the Balkans: James David
Bourchier. Dublin. [in English]
7. Glenny, M. (2000). The Balkans 1804–1999: Nationalism, War and
the Great Powers. London. [in English]
8. Hall, R. (1996). Bulgaria’s Road to the First World War. Lansing.
[in English]
9. Hall, R. (2000). The Balkan Wars: 1912–1913: Prelude to the First
World War. London–New York. [in English]
10. Hall, R. (2009). Consumed by War: European Conflict in the 20th
Century. Lexington. [in English]
11. Hall, R. (2011). The Modern Balkans: A History. London. [in
English]
12. Hall, R. (2014). War in the Balkans: An Encyclopedic History from
the Fall of the Ottoman Empire to the Breakup of Yugoslavia. Santa
Barbara. [in English]
79
13. Halushko, K. Yu. (2013). U poshuku common sense: do dyskusii z
pryvodu natsionalnoho grand-naratyvu. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal –
Ukrainian Historical Journal, 1, 4–23. [in Ukrainian]
14. Jelavich, C. (1952). Russo-Bulgarian Relations, 1892–1896: With
Particular Reference to the Problem of the Bulgarian Succession. The
Journal of Modern History, (Vol. 24, № 4, December), 341–351. Chicago.
[in English]
15. Jelavich, C., Jelavich, B. (1977). The Establishment of the Balkan
National States, 1804–1920. Seattle. [in English]
16. Kramptan, R. (1994). Kratka istoria na Bulgaria. Sofia. [in
Bulgarian]
17. Kramptyn, R. (1979). "Tayms" i konsalidatsiya na rejima na St.
Stambolov (1888–1892). Bylgariya v sveta ot drevnostta do nashi dni,
(T. 2), 34–49. Sofiya. [in Russian]
18. Lavissa, E, Rambo, A. (1939). Istoriya ХІХ veka: Konets veka:
1870–1900, (vol. 7, p. 1). Moskow. [in Russian]
19. Mah, R. (1929). Iz balgarskite burni vremena: Spomeni ot 1879–
1918 g. Sofia. [in Bulgarian]
20. Maiboroda, O. M. (2013). "Natsionalna istoriia" zasluhovuie buty
bilsh zhyvoiu, nizh mertvoiu. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainskyi
istorychnyi zhurnal , 1, 24–28. [in Ukrainian]
21. Perry, D. (1993). Stefan Stambolov and the Emergence of Modern
Bulgaria, 1870–1895. Durham. [in English]
22. Stavrianos, L. (1963). The Balkans: 1815–1914. New York. [in
English]
23. Tonev, S. & Davcheva, D. (1992). Stefan Stambolov v spomeni na
savremennitsi. Sofia. [in Bulgarian]
Stokes, G. (1989). The Social Origins of East European Politics. In The
Origins of Backwardness in Eastern Europe: Economics and Politics from
the Middle Ages until the Early Twentieth Century, 210–251. Berkeley. [in
English]
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160401 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2415-8003 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:01:42Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Миколенко, Д. 2019-11-05T17:30:28Z 2019-11-05T17:30:28Z 2018 Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки / Д. Миколенко // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 66-79. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2415-8003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160401 930(4-15+7):929 Стамболов У статті розглядаються особливості висвітлення діяльності болгарського державника C. Стамболова у науковій історичній літературі країн Заходу. Показано вплив на дослідження вказаної теми появи таких концепцій як марксизм та модернізація. Автор приходить
 до висновку, що структура текстів створеного наприкінці ХІХ – на початку ХХІ ст. у країнах Західної Європи та Північної Америки
 величезного масиву наукових праць певною мірою торкається різних
 аспектів життя видатного державного діяча Болгарії С. Стамболова. В історичних виданнях відтворено його участь у визвольній
 боротьбі народу проти османської влади, членство у Ліберальній партії, роль в організації контрперевороту 1886 р. та заходи на
 посаді регента і прем’єр-міністра країни. Політику, яку проводив С. Стамболов, досліджували історики і публіцисти багатьох країн Заходу. Прагнення політика обмежити вплив Росії на Балканах, зміцнити державний суверенітет і перетворити Болгарію на сучасну
 європейську країну оцінювалася позитивно упродовж всього досліджуваного періоду. The article deals with the features of the disclosure of the Bulgarian
 statesman S. Stambolov and his activity in scientific historical literature of
 Western countries. It reveals the influence of emerging concepts such as
 Marxism, and Modernization on the investigation of the relevant topic. The
 author draws the conclusion that the structure of texts in a large amount of
 scientific works created in the countries of Western Europe and North
 America in the late nineteenth and early twenty-first centuries to a certain
 extent reveals different aspects of life of prominent Bulgarian statesman
 S. Stambolov. The participation in a liberation movement against the
 Ottoman government, membership in the Liberal Party, the part in the
 counter-revolution of 1886, and his policy during regency and premiership
 are restored. The policy implemented by S. Stambolov have been investigated
 by historians and journalists of many Western countries. The
 endeavor of statesman to restrict Russia's influence on the Balkans,
 strengthening the state's sovereignty and transforming Bulgaria into a
 modern European country is positively evaluated throughout the investigation
 period. uk Інститут історії України НАН України Історіографічні дослідження в Україні Біоісторіографія Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки Stefan Stambolov in the historiographical appraisal of the countries of Western Europe and North America Article published earlier |
| spellingShingle | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки Миколенко, Д. Біоісторіографія |
| title | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки |
| title_alt | Stefan Stambolov in the historiographical appraisal of the countries of Western Europe and North America |
| title_full | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки |
| title_fullStr | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки |
| title_full_unstemmed | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки |
| title_short | Стефан Стамболов в оцінках історіографії країн Західної Європи та Північної Америки |
| title_sort | стефан стамболов в оцінках історіографії країн західної європи та північної америки |
| topic | Біоісторіографія |
| topic_facet | Біоісторіографія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160401 |
| work_keys_str_mv | AT mikolenkod stefanstambolovvocínkahístoríografííkraínzahídnoíêvropitapívníčnoíameriki AT mikolenkod stefanstambolovinthehistoriographicalappraisalofthecountriesofwesterneuropeandnorthamerica |