Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське

Метою цієї роботи є короткий огляд проблеми використання в Україні наукометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності. Обговорено особливості вживання ключових наукометричних термінів
 у нормативних документах. Наведено низку прикладів, що ілюструють
 неоднознач...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2019
Main Authors: Мриглод, О.І., Назаровець, С.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160450
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське / О.І. Мриглод, С.А. Назаровець // Вісник Національної академії наук України. — 2019. — № 9. — С. 81-94. — Бібліогр.: 49 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Метою цієї роботи є короткий огляд проблеми використання в Україні наукометричних показників для оцінювання результатів наукової діяльності. Обговорено особливості вживання ключових наукометричних термінів
 у нормативних документах. Наведено низку прикладів, що ілюструють
 неоднозначність застосування окремих індикаторів для порівняння авторів, колективів, установ та наукових журналів. Автори звертають увагу
 на те, що в національній системі оцінювання результатів наукової діяльності потрібно знайти баланс між експертною оцінкою та впровадженням кількісних методів оцінювання, а також наголошують на неприйнятності маніпуляцій наукометричними термінами і поняттями. The main purpose of the paper is to perform a short review on the problem of implementation of scientometric indicators
 for research evaluation in the context of Ukraine. Peculiarities of usage of key scientometric terms in normative documents
 are examined. A number of case studies are given to illustrate the ambiguity of application of particular indicators in
 order to rate authors, research groups, institutions or scientific journals. The importance of balance between expert
 evaluation and quantitative analysis in the national system of research evaluation is highlighted, and the inadmissibility
 of any manipulations of scientometrical terms and notions is underscored.
ISSN:0372-6436