Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)

У статті на підставі оприлюдненої кореспонденції відомих представників вітчизняної історіографії – Ярослава Дашкевича та Івана Бутича – реконструйована їхня роль у підготовці й реалізації масштабного республіканського проекту – “Історії міст і сіл Української РСР” у 26-ти томах (1962–1974)....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Регіональна історія України
Дата:	2016
Автор:	Черняхівська, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Теми:	Регіоналістика й історична географія: простір міждисциплінарності
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160733
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981) / О. Черняхівська // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2016. — Вип. 10. — С. 231-248. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860265408817266688
author	Черняхівська, О.
author_facet	Черняхівська, О.
citation_txt	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981) / О. Черняхівська // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2016. — Вип. 10. — С. 231-248. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Регіональна історія України
description	У статті на підставі оприлюдненої кореспонденції відомих представників вітчизняної історіографії – Ярослава Дашкевича та Івана Бутича – реконструйована їхня роль у підготовці й реалізації масштабного республіканського проекту – “Історії міст і сіл Української РСР” у 26-ти томах (1962–1974). Особлива увага звертається на контроверсійну оцінку ученими цього багатотомного видання. В статье на основе доступной корреспонденции известных представителей отечественной историографии – Ярослава Дашкевича и Ивана Бутича – реконструирована их роль в подготовке и реализации масштабного республиканского проекта – “Истории городов и сел Украинской ССР” в 26-ти томах (1962–1974). Особое внимание обращено на контроверсионную оценку учеными этого многотомного издания. On the basis of available correspondence of famous representatives of Ukrainian historiography – Yaroslav Dashkevich and Ivan Butich – author has reconstructed their role in the preparation and implementation of the national large-scale project – “History of the cities and villages of the Ukrainian SSR” in 26 volumes (1962–1974). Particular attention is drawn to the controversial assessment of the scientists of the multivolume edition.
first_indexed	2025-12-07T19:00:08Z
format	Article
fulltext	УДК 375 (477.4) Олена Черняхівська МІЖ ОПТИМІЗМОМ ТА СКЕПСИСОМ: ПРОЕКТ “ІСТОРІЇ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР” У ЛИСТУВАННІ ЯРОСЛАВА ДАШКЕВИЧА З ІВАНОМ БУТИЧЕМ (1961–1981) У статті на підставі оприлюдненої кореспонденції відомих представників вітчизняної історіографії – Ярослава Дашкевича та Івана Бутича – рекон- струйована їхня роль у підготовці й реалізації масштабного республікан- ського проекту – “Історії міст і сіл Української РСР” у 26-ти томах (1962–1974). Особлива увага звертається на контроверсійну оцінку ученими цього бага- тотомного видання. Ключові слова: Ярослав Дашкевич, Іван Бутич, “Історія міст і сіл Укра їн- ської РСР” у 26-ти томах; енциклопедистика; історичне краєзнавство. Історіографія двадцятишеститомної “Історії міст і сіл Української РСР” представлена низкою розвідок українських науковців1. Виявлений і частково опублікований останнім часом архівний ма- теріал, епістолярій учасників виконання проекту дозволяє частково реконструювати різне ставлення до задуму й підготовки багатотом- ної “Історії міст і сіл Української РСР” окремих відомих осіб, заанґа- жованих у її виконання, а також увиразнити іноді діаметрально про- тилежні оцінки цього видання. З цього погляду надзвичайно цікавим, на нашу думку, є взаємне листування історика, сходознавця, громад- ського діяча Ярослава Дашкевича (1926–2010) та історика-джерело - знавця, архівіста й археографа Івана Бутича (1919–2007). Їхнє зна йомство відбулося 1957 р., а співпраця розпочалася у перебігу 231© Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Випуск 10. — С. 231–248 © О. Черняхівська, 2016 1 Див., напр.: Кондрацький А. А. Історико-географічні аспекти багатотомного видання «Історія міст і сіл Української РСР» // Український історико-географічний збірник. – К.: Наукова думка, 1972. – Вип. 2. – С. 36-37; Тронько П. Т. Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень: досвід, проблеми, перспективи. – К., 2001; Бездрабко В. Архівісти й «Історія міст і сіл Української РСР»: історія написання (на прикладі досвіду Хмельницького облдержархіву) // Славута і Сла- вутчина: минуле і сучасне. – Славута, 2003. – С. 75-86; Тронько П. Краєзнавство України: здобутки і проблеми (до III з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців). – К., 2003. – С. 54-55; Бажан О. Краєзнавча енциклопедія України (до 50-річчя ухвалення постанови ЦК КПУ «Про видання «Історії міст і сіл Української РСР») // Краєзнавство. – 2012. – № 3. – С. 26-31 та ін. підготовки словника скорочень у польськомовних документах міжво- єнного періоду, опублікованого 1959 р.2 Епістолярій двох вітчизняних інтелектуалів виступає вартісним історичним джерелом свого часу, що репрезентує складні умови наукової праці “національно спрямо- ваних представників історичної науки у Львові та Києві того періоду”3. Біля витоків задуму створення багатотомного видання з історії населених пунктів України стояв академік АН УРСР, директор акаде- мічного Інституту суспільних наук у Львові, видатний вітчизняний історик Іван Крип’якевич. Ідею І. Крип’якевича про створення істо- рико-географічного словника України підтримали київські колеги іс- торика – зокрема, відповідальний редактор “Українського історич- ного журналу” Ф.Шевченко, директор Інституту історії АН УРСР О.Касименко, начальник Архівного управління при Раді Міністрів УРСР (1948–1969) С.Пількевич й начальник науково-видавничого відділу (1954–1971) Архівного управління й відповідальний редактор “Науково-інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР” (з 1965 р. – “Архіви України”) І.Бутич4. У листі до Я.Дашкевича у Львів від 1 грудня 1961 р. серед власних нагальних “важливих справ” Іван Лукич згадує й “довідник з історії міст і сіл”5. Невдовзі запропонований І. Крип’якевичем проект історико-гео - графічного словника з подачі його київських колег отримав ідеологі- зовану назву – “Соціалістичні міста і села Радянської України”, яка згодом трансформувалася у канонізовану нині назву – “Історія міст і сіл Української РСР”6. Важливу підготовчу працю для цього масштабного проекту здійс- нив особисто акад. І. Крип’якевич й під його керівництвом – В. Ого- новський, С. Білецький, О. Павенцький та інші працівники Інституту суспільних наук. Серед них був і колишній політв’язень 1949–1956 рр. Ярослав Дашкевич, який посідав тоді скромну посаду бібліографа Інституту суспільних наук й був учасником словникової групи з підго- 232 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 2 Бутич І. Співпраця Ярослава Дашкевича з архівними установами України у 50–60-ті роки // Mappa Mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Даш- кевича з нагоди його 70-річчя. – Львів; Київ; Нью-Йорк, 1996. – С. 809. 3 Див.: Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича (1960–1986). – Л., 2012. – 296 с. 4 Про нього докладніше див., напр.: Гирич І. Бутич Іван Лукич (1919–2007): [Некролог] // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2007. – Вип. 12. – С. 850-854; Іван Бутич у спогадах // Пам’ятки України. – 2008. – № 3. – С. 123-138; Гирич І. Іван Бутич – патріарх архівної справи // Архіви України. – 2009. – № 6. – С. 274-279; Іван Лукич Бутич (21 вересня 1919 – 9 травня 2007): Біобібліографія. – К., 2011. – 80 с. та ін. 5 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 35. 6 Докладніше див.: Черняхівська О. До передісторії вітчизняної історичної урбаністики: містознавство у багатотомній «Історії міст і сіл Української РСР» // Регіональна історія України. – К., 2015. – Вип. 9. – С. 281-284. товки “Історико-географічного словника”7. З розгортанням роботи над проектом він був включений до робочої групи з написання нарисів з історії населених пунктів Бродівського району Львівської області8. 19 січня 1962 р. І. Бутич повідомляв своєму львівському корес- понденту: “Головну увагу зосереджую на організаційній роботі над довідником “Історія міст і сіл”, бо, бачу, інакше справа не зрушиться з місця. Багато товаришів ставиться до цього скептично, тому не по- спішає з конкретним розв’язанням справи. Все ж не втрачаю надії. На березень намічаємо кущові наради архівістів (а може, і республі- канську), на яких спеціально буде розглядатись питання про підго- товку довідника. Слідкую і за тим, щоб ця робота була передбачена планами. Інакше важко буде вимагати якихось наслідків”9. Львівський кореспондент відповідає йому 6 березня 1962 р., наго- лошуючи у листі між іншим: “Також “Історія міст і сіл” вимагає Ва- шого приїзду у Львів. Тут нібито щось робиться (з архіву за цією робо- тою закріплені [Олександр Максимович] Рузанов – до речі, тямущий та сумлінний працівник, і [Анатолій Георгійович] Сісецький). Але боюся, що без активного втручання партійних та адміністративних органів із збором матеріалу справа затягнеться на роки. Надзвичайно потрібна справа – це опрацювання форми, за якою будуть збирати ма- теріал, та самої методики збору і перевірки матеріалу”10. 18 березня 1962 р. Іван Лукич відписує до Львова: “Програму зби- рання матеріалу для довідника розробили (проект), але справа в цьому напрямку зрушить з місця, коли буде прийнята постанова. Сподіваюсь, що після квітневої архівної наради її таки підпишуть”11. У листі йшлося про анкету-довідку (згодом відому як “анкета Бу- тича”), яка мала завдати напрямок для збирання на місцях відомос- тей про населені пункти України12. У відповіді Я. Дашкевича від 28 бе- резня стверджується: “Постанова [ЦК КП України] про збирання матеріалу для довідника дуже потрібна – на цій підставі можна буде активізувати роботу над довідником також у нас – тим більше, що вже є певний досвід праці в цьому напрямі та є певний мінімум зіб- раних матеріалів, від якого можна буде відштовхнутися”13. 233 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 7 Докладніше про нього див., напр.: Ярослав Дашкевич: Біобібліографічний по- кажчик. – Л., 2006; Лицар Духу: Меморіальний збірник, присвячений професору Ярославові Дашкевичу. – Л., 2011. 8 ЦДАВО України, ф. 4633, оп. 2, спр. 59, арк. 10. 9 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 39. 10 Там само. – С. 41. 11 Там само. – С. 43. 12 У листі до І. Бутича від 7 травня 1962 р. Я. Дашкевич повідомляв про надси- лання власної рецензії на анкету-довідку (див.: Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 45). 13 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 44. 24–26 квітня 1962 р. у Львові таки відбулася кущова нарада істо- риків-архівістів західних областей республіки, у якій, крім керівниц- тва Архівного управління УРСР, взяли участь партійно-радянська но- менклатура Львівської області, співробітники Інституту суспільних наук, ЦДІА УРСР у м. Львові, Державного архіву Львівської області, директори архівів й відповідальні за підготовку довідника з історії населених пунктів республіки з Волинської, Закарпатської, Рівнен- ської, Станіславської, Тернопільської й Чернівецької областей. Головною на порядку денному наради була доповідь начальника науково-видавничого відділу Архівного управління при Раді Мініс- трів УРСР І.Бутича “Про підготовку довідника “Міста і села Україн- ської РСР”. У промові Івана Лукича, зокрема, йшлося: “Зважаючи на те, що підготовка довідника “Історія міст і сіл Української РСР” – ро- бота велика, складна і вимагає залучення широкого кола наукових працівників, краєзнавців, партійного і радянського активу, Архівне управління звернулось до ЦК КПУ з проханням розглянути це пи- тання і прийняти відповідне рішення”14. Присутнім була представлена й історія проекту: “Не треба гадати, що ця ідея нова і архівісти першими її зважились підняти. Ні. Над ство- ренням історико-географічного словника працювали академічні уста- нови ще в 20-х роках. Тоді існувала при Академії наук УРСР спеціальна історико-географічна комісія. Вона видавала “Записки”, в яких друкувалися нариси з історії окремих міст, сіл, районів. На початку 30-х рр., коли почав проявлятись згубний вплив особи Сталіна, комі- сія припинила свою роботу. Кілька років тому до роботи над Історико- географічним словником приступили Інститут історії АН УРСР та Інститут суспільних наук АН УРСР у Львові. Інститут історії звернувся в ЦК КПУ дозволити готувати Історико-географічний словник обсягом 70 томів. Ця пропозиція була відхилена, і Інститут історії (наскільки мені відомо) припинив цю роботу, а Інститут суспільних наук продов- жує працювати над Словником (тепер уже Львівської області). Пропозиція Архівного управління має свої відміни в організації роботи і в самій побудові довідника (чи то словника). Інститут історії пропонував всю роботу зосередити в Києві (в Інституті), а у завдання місць входило збирання матеріалу. Архівне управління внесло про- позицію підготовку довідника доручити місцям, а за собою залишити тільки загальне методичне керівництво з тим, щоб досягти єдності в його побудові і оформленні. Наша пропозиція в ЦК КПУ обговорювалася з участю інститутів історії, економіки, мовознавства та інших установ. Ця пропозиція була схвалена. Тут же було розглянуто і програму підготовки довід- ника “Історія міст і сіл Української РСР”. На підставі програми роз- роблений нами і проект анкети. 234 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 14 ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 1609, арк. 10. З ряду причин прийняття постанови [ЦК КПУ] затримується – треба все підрахувати, а значить, і створення редколегії. 14 квітня ц. р. питання підготовки довідника ще раз обговорювалося в ЦК КПУ. І на цей раз прийшли до висновку, що довідник потрібно готувати – постанова буде трохи пізніше, а, щоб робота не зупинялась, секре- тарям обкомів КПУ дана вказівка про створення обласних комісій, які мають приступити до роботи, не чекаючи постанови ЦК”15. 15 травня 1962 р. завідувач відділу науки і культури ЦК КП Ук- раїни Ю.Кондуфор адресував секретарям ЦК доповідну записку “Про підготовку і видання праці “Історія міст і сіл Української РСР” у 25-ти томах (по одному тому на кожну область; 26-й “київський том” був до- даний невдовзі), у якій підтримувалася ідея проекту16. 29 травня 1962 р. була ухвалена постанова ЦК КП України 16/18-з “Про ви- дання історії міст і сіл Української РСР”17. Головою Головної редколе- гії був призначений П.Тронько, заступник Голови Ради Міністрів УРСР (1961–1978). Членами Головної редколегії були затверджені: К.Цілуйко, І.Бутич, І.Головач, Ю.Захарук, О.Касименко (заступник голови)18, Б.Ковалевський, А.Кочубей, О.Нестеренко, В.Нижник, С.Пількевич (заступник голови), І.Слабєєв, О.Юрченко19. 14 липня 1962 р. львів’янин повідомляв своєму київському корес- понденту: “Як Ви вже, очевидно, знаєте, Іван Петрович [Крип’яке- вич], великий ентузіаст “Словника”, від 1 липня вже на пенсії – та не може безпосередньо впливати на всі словникові справи в нашому Інституті. Від Інституту членом обласної комісії став М. Івасюта. Якщо постане питання про видання для взірця історико-географіч- ного опису двох-трьох районів Львівщини, було б доцільно зверну- тися з відповідною пропозицією до львівської обласної комісії та до Івасюти – це стимулювало б роботу у Львові та дало б можливість у найближчому часі побачити деякі результати словникової роботи”20. 17 вересня 1962 р. Я. Дашкевич інформував І. Бутича: “Хочу пе- редати Вам останні наші “словникові новини, які, може, Вас заці- кавлять – та пригодяться Вам у Вашій роботі. Три дні тому в Інститут [суспільних наук] заходив Тронько для того, щоб спеціально ознайомитися з роботою нашої словникової групи. Знайомився він досить докладно – і був дуже задоволений 235 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 15 Там само, арк. 10-12. 16 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 3457, арк. 100. 17 Там само, арк. 98. 18 Про нього див., напр.: Черняхівська О. М. На посаді заступника Головного редактора УРЕ: внесок Олександра Касименка у підготовку багатотомної «Історії міст і сіл УРСР» // Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах. – Дні- пропетровськ: Роял Принт, 2016. – Ч. II. – С. 61-63. 19 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 3457, арк. 98. 20 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 48. (принаймні так він говорив) тим, що підготовка словника поставлена на наукову базу і т. п. Він пропонував навіть перетворити інститутську групу в мето- дично-організаційний центр для всіх західних областей21 і обіцяв під- тримувати різні побажання і вимоги. Може, Ви можете використати цей його настрій для ще дальших концесій і поступок?”22 Але вже наприкінці 1962 р. науковий запал львівського історика поволі вичерпується, поступаючись місцем значно стриманішим настроям, навіть песимізму й скептицизму щодо можливості вчасного виконання на відповідному науковому рівні цього масштабного задуму. І. Бутичу він повідомляє 29 жовтня 1962 р., що львівська обласна комі- сія все ще бездіяльна, стан проекту жалюгідний, хоча робота у Львові тривала вже майже чотири роки поспіль: “Три дні тому в Інституті від- булося обговорення сучасного стану виконання “Історико-географіч- ного словника Львівської області”. На жаль, успіхів у цій галузі мало. Обласна комісія поки що не розпочала роботи, посилаючись на те, що незабаром будуть реорганізовані райони [йдеться про ініціа- тиву М. Хрущова щодо поділу районів на промислові й сільські] і до цього часу, мовляв, нічого займатися цією справою. Інститут веде з Архівом спір про компетенції й підпорядкування – а від таких спорів справі не легше. В Інституті зібрано чимало матеріалів – але все це матеріали фрагментарні, й на їх основі не можна братися за напи- сання статей. Почувається відсутність продуманої організаційної ро- боти – і це, мабуть, основна хиба, бо виконавців уже б і можна знайти. 236 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 21 Ця ідея була реалізована. 22 квітня 1963 р. голова Відділу суспільних наук АН УРСР чл.-кор. АН УРСР О. С. Короїд інформував голову Головної редколегії «Іс- торії міст і сіл Української РСР» П. Т. Тронька про домовленість з Міністерством вищої й середньої спеціальної освіти УРСР щодо розподілу областей республіки у справі організаційно-методичного керівництва підготовкою багатотомника: Міні- стерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР відповідало за Дніпропет- ровську, Донецьку, Житомирську, Закарпатську, Запорізьку, Київську, Луганську, Миколаївську, Одеську, Харківську, Чернівецьку та Чернігівську області; до ком- петенції Відділу суспільних наук АН УРСР належали Вінницька, Волинська, Івано- Франківська, Кіровоградська, Кримська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сум- ська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька та Черкаська області. За «академічними областями» закріплювалися для надання науково-методичної допомоги співробітники установ Відділу суспільних наук (Інституту археології, Ін- ституту економіки, Інституту історії та Інституту суспільних наук). Так, до компе- тенції львівського Інституту суспільних наук належали п’ять західноукраїнських областей: Волинська (Г.Ковальчак, Я.Дашкевич); Івано-Франківська (В.Баран, В. Гра- бовецький); Львівська (В. Огоновський, С.Білецький); Рівненська (І.Свєшніков, Я. Ісаєвич) та Тернопільська області (Ю.Сливка, Драч) (див.: Черняхівська О. До пе- редісторії вітчизняної історичної урбаністики: містознавство у багатотомній «Істо- рії міст і сіл Української РСР» // Регіональна історія України. – Вип. 9. – С. 288-289). 22 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 52. Думаю, що є у Вас на сьогодні вже інші області, в яких зроблено більше, як у нас, – хоча робота ведеться у Львові вже, по суті, чотири роки”23. 17 січня 1963 р. І. Бутич відповідає львів’янину у не надто опти- містичному, але заспокійливому тоні: “Робота над містами і селами проводиться не тими темпами, якими можна було б її вести за інших умов, але доводиться миритись із тим, що є, робити те, що можна. Все ж ще надії не втрачаю”24. 6 лютого 1963 р. на засіданні Головної редколегії були затверджені “Методичні вказівки по написанню “Історії міст і сіл Української РСР”25. Зміст “Методичних вказівок” переповідався у статті голови Головної редакційної колегії П. Тронька в “Українському історичному журналі”26. Я. Дашкевич серйозно підходив до праці у сфері історичної геог- рафії та краєзнавства, тому шукав у минулих десятиліттях/століт- тях попередників, які вирішували подібні наукові завдання. Тому у листуванні з І. Бутичем він з’ясовує у свого київського колеги (лист Я. Дашкевича від 29 жовтня 1962 р.), чи вдалося виявити у столич- них архівах матеріали Історико-географічної комісії ВУАН, що її очо- лював Олександр Грушевський і яка готувала “Історико-географіч- ний словник України”27. 1963 р. львівський історик опублікував у редагованому І. Бутичем “Науково-інформаційному бюлетені Архів- ного управління УРСР” розвідку про історико-географічні дослід- ження Східної Галичини з кінця ХVIII ст. до 70-х рр. ХІХ ст., орієн- туючись на практичну видавничу діяльність28. 30 квітня 1963 р. львівський історик повідомляв свого київського ко- легу: “Посилаю Вам інформацію про те, що в нас робиться для напи- сання “Історії міст і сіл”29. Й невдовзі, у п’ятому номері 1963 р. відом чого бюлетеню Архівного управління республіки, редагованому І. Бутичем, з’явилося повідомлення Я. Дашкевича “Робота науковців Львова над історією поселень області”, підписане криптонімом “А. Б.”30. В інфор- мації повідомлялося, що Львівська обласна редколегія “Історії міст і сіл 237 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 23 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 56. 24 Там само. – С. 62. 25 ЦДАВО України, ф. 4633, оп. 1, спр. 5, арк. 1-9. 26 Тронько П. Т. До написання історії міст і сіл Радянської України // Україн- ський історичний журнал. – 1963. – № 2. – С. 24-30. 27 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 56. 28 Дашкевич Я. Східна Галичина в історико-географічних словниках кінця ХVIII – 70-х рр. ХІХ ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. – К., 1963. – № 2. – С. 10-24. 29 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 64. 30 А. Б. [Дашкевич Я.] Робота науковців Львова над історією поселень області // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. – 1963. – Вересень- жовтень. – № 5 (61). – С. 64-65. Української РСР” розпочала свою діяльність у другому кварталі 1962 р. за набагато сприятливіших умов, аніж інші обласні редколегії, оскільки з 1959 р. в Інституті суспільних наук АН УРСР у Львові за ініціативою акад. І. Крип’якевича проводилася лексикографічна робота “Історико- географічний словник Львівської області”. Зібраний в установі знач- ний фактичний матеріал став дуже корисним при написанні “Історії міст і сіл Львівської області”. 1962 р. обласна редколегія працювала пе- реважно у напрямі створення й зміцнення районних комісій, організа- ції робочих груп для написання нарисів з історії окремих населених пунктів. Частина робочих груп отримала складену науковцями Інсти- туту суспільних наук тимчасову програму для збирання відомостей про сучасне й минуле сільських місцевостей регіону. Перевірка програми на практиці дозволила з’ясувати її позитивні й негативні сторони, вра- хувати їх при застосуванні програмного методу збирання відомостей у майбутньому. Окремою брошурою були надруковані “Методичні вка- зівки до написання “Історії міст і сіл Львівської області”; в обласних га- зетах “Вільна Україна” й “Львовская правда” були вміщені статті й пові- домлення про роботу над історією міст і сіл Львівщини та республіки31. В інформації Я. Дашкевича деталізована й згадка про “матеріали фрагментарні” (лист до І. Бутича від 29 жовтня 1962 р.) з історії на- селених пунктів області, накопичені в Інституті суспільних наук АН УРСР: “Архівні та науково-дослідні установи працюють над підготов- кою “Історії міст і сіл Львівської області” у відповідних напрямах, а саме: Інститут суспільних наук АН УРСР (керівник групи старший на- уковий співробітник, кандидат економічних наук В. Огоновський) склав картотеку всіх 2900 населених пунктів області, в якій зібрано відомості про кількість населення за восьми переписами населення дорадянського часу (1857, 1870, 1880, 1890, 1900, 1910, 1921, 1931 рр.) і радянським переписом 1959 р., про адміністративне підпорядку- вання населених пунктів у 1934, 1940, 1947, 1959 і 1963 рр. В кар- тотеці відбито значний топонімічний матеріал – варіанти і зміни назв населених пунктів протягом 1857–1963 рр. Інститут зібрав великий статистичний та інший фактичний ма- теріал про панщинні повинності і розшарування панщинного села в кінці ХVIII – на початку ХІХ ст. і про викуп панщини на Львівщині (ви- конавець – науковий співробітник О.Павенцький), а також про зем- леволодіння в усіх населених пунктах у 1869, 1900 і 1933 рр. (з поді- лом на поміщицьке, церковне, громадське і селянське володіння). Група має в своєму розпорядженні порівняльні статистичні дані про кількість учителів та учнів у школах і метраж шкіл у 1930 і 1960 рр., а також про культурно-освітні й медичні установи у 1960 р. Зібрано статистичні відомості про промислові підприємства області в 1935 р. 238 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 31 А. Б. [Дашкевич Я.] Робота науковців Львова над історією поселень області // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. – 1963. – № 5 (61). – С. 64. У вигляді окремої картотеки зібрано відомості про видатних ук- раїнських культурних і суспільно-політичних діячів, які народилися на Львівщині. Науковий співробітник, кандидат історичних наук С.Білецький склав картотеку з відомостями про час заснування приблизно 1800 населених пунктів області. Всі найдавніші згадки про окремі місцевості, а також інші історичні відомості з історії міст і сіл Львів- щини в ХIV–ХVIII ст. перевіряються на основі опублікованих та нео- публікованих джерел”32. Одночасно Я. Дашкевич інформував читачів “Науково-інформа- ційного бюлетеня” про роботу над історією міст і сіл Львівської області й співробітників Львівського обласного державного архіву та Цен- трального державного історичного архіву УРСР у м. Львові, а також підготовку науково-бібліографічної праці Ф. Максименка (Наукова бібліотека Львівського державного університету) “Збірка історичних відомостей про населені пункти Української РСР”, висловивши на- самкінець оптимістичний прогноз: “У зв’язку з широким розмахом роботи по збору матеріалів для “Історії міст і сіл Львівської області” том, присвячений Львівщині, буде закінчений раніше строку”33. З урахуванням набутого досвіду роботи 1 лютого 1964 р. ЦК КП Ук- раїни була адресована доповідна записка “Про хід виконання поста- нови ЦК КП України від 29 травня 1962 р. “Про видання “Історії міст і сіл Української РСР” за підписами А. Скаби (секретар ЦК КПУ), П. Тронька й О. Касименка34. Автори записки просили ЦК КП України вирішити низку питань методичного й організаційного характеру, зокрема, відмовитися від подання інформації про усі населені пункти УРСР – 34 572 (355 міст й 33 576 населених пунктів), оскільки це удвічі – утричі перевищувало б встановлений обсяг видання. Пропонувалося дати нариси приблизно про 2 200 населених пунктів, в тому числі 355 міст. Про решту населених пунктів мала бути вміщена лише стисла інформація. Висловлювалося також побажання “покласти на Інститут історії Академії наук УРСР наукове та науково-методичне керівництво роботою над “Історією міст і сіл Української РСР” і підготовкою їх до ви- дання”, а на Головну редакцію “УРЕ” – видання усіх 26 томів проекту35. 5 лютого 1964 р. Президія ЦК КП України заслухала питання про вищезгадану доповідну А. Скаби, П. Тронька й О. Касименка. Їхні про- позиції були схвалені, доповідна розсилалася обкомам партії, яким ре- комендували “звернути особливу увагу на якість нарисів” відповідних томів проекту. Інститут історії АН УРСР і створений у вересні 1963 р. у ньому відділ історії міст і сіл УРСР мали забезпечувати наукове й 239 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 32 Там само. – С. 64-65. 33 Там само. – С. 65. 34 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 3692, арк. 155-156. 35 Там само, арк. 158. науково-методичне керівництво підготовкою томів. Відбулися зміни у складі Головної редколегії видання: “для посилення роботи” до неї вво- дилися додатково М. Бажан (заступник голови), І. Білодід, Ю. Конду- фор, С. Королівський, О. Кошик, І. Назаренко, О. Парасунько, В. Тер- лецький, Ф. Шевченко. Натомість увільнялись з її складу: І. Бутич, І. Головач, Ю. Захарук, Б. Ковалевський, А. Кочубей, В. Нижник та О. Юрченко36. Усунення Івана Лукича Бутича зі складу Головної ред- колегії було викликане, ймовірно, невдоволенням керівника проекту П. Тронька, роздратованого надмірною, на його думку, активністю ар- хівіста й, зокрема, підготовленою ним “анкетою Бутича”, яка, мовляв, занадто ускладнювала й затягувала справу з підготовкою видання. Однак джерелознавча й археографічна робота над “Історією міст і сіл” дедалі більше спрямовувалася не у наукове, а у науково-попу- лярне річище з виразним ідеологічно-пропагандистським забар- вленням. Звертаючи увагу на цю небажану, на його думку, зміну курсу видання, Я. Дашкевич у своїй приватній кореспонденції пише про загрозу примітивізації проекту, який хочуть, мовляв, завершити за один рік. В Інституті суспільних наук відбувалося залучення людей “в наказному порядку” – й робилося це зі шкодою для якості праці, “з примітивно-агітаційних позицій” – зауважував Я. Дашкевич у листі до І. Бутича від 8 січня 1964 р. Вже у наступному листі до свого київ- ського кореспондента (28 лютого 1964 р.) львівський історик зазна- чає неймовірний поспіх у роботі над Словником обласного тому “Іс- торії міст і сіл”, рукопис якого слід було здати до 1 квітня37. У листі від 21 квітня 1965 р. зі Львова містилося жартівливе повідомлення: “На- сідають на нас різні лиха – Анатолія [Сісецького] переслідують “міста і села”, мене – дирекція, воєнкомат та ще безліч інших робіт”38. Із звільненням Я. Дашкевича з Інституту суспільних наук у квітні 1966 р. він вимушено дистанціюється від участі у підготовці облас- ного тому “Історії міст і сіл Української РСР”. Втім, низький фаховий рівень колективу редакторів та упоряд- ників львівського тому був настільки очевидний навіть для самих партійних керівників (обласну редколегію очолював одіозний В. Ма- ланчук), що не без їхньої участі на завершальному етапі підготовки обласного тому до роботи над ним знову був залучений Я. Дашкевич, 240 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 36 Інститут історії України НАН України: Друге двадцятиріччя (1957–1977): До- кументи і матеріали. – К., 2007. – С. 175-176; ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 3648, арк. 12. 37 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича (1960–1986). – С. 85, 88. Зрештою, старший київський колега погоджувався зі своїм львівським кореспон- дентом (лист І. Бутича від 4 лютого 1964 р.): «Про «Історію міст і сіл» мені говорити важко. Вплинути на хід подій я не маю змоги. Жалко тільки, що добрий намір та пішов по хибному шляху. Після цього й кажи, що окремі особи не впливають на хід подій» (див.: Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича (1960–1986). – С. 87). 38 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 109. який 27 січня 1968 р. повідомляв І. Бутичу: “Поки що обком (так!) за- лучив мене до остаточного виписування “Історії міст і сіл” – і я ви- збирую в ній анекдоти, з яких можливо скласти чималий збірник”39. Попри “визбирування анекдотів” Ярославом Романовичем у ма- кеті обласного тому, їх вже в опублікованому виданні40 все ж таки за- лишилося забагато. Зокрема, відверто глоріфікувалася присутність (бодай тимчасова) російських військ (чи то царських, чи то червоних “радянських”) у регіоні. Так, наприклад, у відповідному фрагменті на- рису про м. Стрий всупереч логіці попереднього матеріалу й історич- ним реаліям стверджувалося: “Розпочалася світова війна. З 8 вересня до 19 жовтня 1914 р. і з 22 жовтня 1914 до 31 травня 1915 р. Стрий був зайнятий російськими військами. Призначений царською вла- дою начальник повіту колишній Бердянський поліцмейстер Андрєєв сприяв поміщицьким колам, запровадив режим суворих поліцейських репресій. Але трудящі єдналися з своїми єдинокровними братами, які служили в росйській армії. З санітарним ешелоном в Стрию перебу- вала сестра В. Леніна Марія Іллінічна Ульянова, яка за завданням ЦК РСДРП вела роботу серед солдат. В боях за Стрий в рядах російської армії брав участь майбутній герой громадянської війни В. І. Чапаєв”41. Малозначущий епізод біографії сестри лідера російських більшо- виків (однієї з незліченних сестер-жалібниць Першої світової війни) настільки вразив редколегію тому, що вона в ілюстративному ряду ви- дання вмістила не лише листівку М. Ульянової (с. 64), а й кольорову вклейку (між с. 64 та 65) – репродукцію картини В. Савіна 1965 р. “М. І. Ульянова у Львові”. “Пощастило” й Першій кінній армії черво- них, невдалий кидок якої до Варшави 1920 р. крізь західноукраїнські терени також дбайливо був “увічнений” у Львівському томі “Історії міст і сіл Української РСР”. Зокрема, в обласному томі вміщені такі фото, пов’язані з цим військовим з’єднанням: “Будинок у Бродах, де у 1920 р. містився штаб Першої кінної армії і повітовий ревком” (с. 121); “Члени комуністичного і комсомольського осередків 402 полку Пер- шої кінної армії в с. Суходолах у серпні 1920 р.” (с. 170); “Загін Першої кінної армії у м. Буську в серпні 1920 р.” (с. 175); “Пам’ятник радян- ським воїнам, що полягли в боях з білополяками в Буську в 1920 р.” (с. 181); “Обеліск, встановлений на честь перемоги Першої кінної армії над білополяками у районі с. Задвір’я 17 серпня 1920 р.” (с. 204). До категорії сумних анекдотів, пов’язаних з Львівським томом “Іс- торії міст і сіл Української РСР”, слід віднести й таку згадку у листі Я. Дашкевича І. Бутичу від 20 березня 1968 р.: “Ще по лінії охорони пам’яток. Восени минулого року в м. Ходорові (Львівської обл.) був 241 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 39 Там само. – С. 182. 40 Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. – К.: Головна ред. УРЕ АН УРСР, 1968. – Львівська область. – 979 с. 41 Левицький М. М. Стрий // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. – Львів- ська область. – С. 795-796. . знищений костьол 1460 р. (пізня готика + ренесанс), на місці якого збудовано заводський клуб… Очевидно, тому, що пам’яток ХV ст. на Україні аж надто багато. Для іронії можна згадати, що цей костьол як видатна пам’ятка згадується в “Історії міст і сіл Львівської області” (що тепер виходить у світ) на стор. 347”42. Приблизно у той самий період київському кореспондентові Я. Дашкевича доводилося відбиватися від настійливих домагань ке- рівництва Головної редколегії видання (П. Т. Тронька?) витіснити його з Архівного управління й “локалізувати” у редакції “Історії міст і сіл Української РСР” УРЕ (такі спроби були неодноразовими з 1965 р.). 5 січня 1968 р. Іван Лукич повідомляв Я. Дашкевичу: “Відбив і, зда- ється, останню атаку щодо переходу в УРЕ (“Іст[орія] міст і сіл”). На- стільки були впевнені, що піду, що, не питаючись згоди, вирішили це питання, як сказав оце мені один, на всіх рівнях. Та цур йому…”43 21 січня 1968 р. львівський учений вітав київського колегу з цим ус- піхом – фіаско трансферу до редакції енциклопедії: “Я дуже радий, що Ви відбили атаку відносно УРЕ (“Історія міст і сіл” у сучасному ва- ріанті – особливо ще як над нею працювати в стінах УРЕ – це справ- жня загибель!). Доки можливо – треба відбивати всі атаки – в наш час навіть кожний місяць значить дуже багато. Ви єдині, перебуваючи на свому місці, можете робити для науки те, що робите”44. Уже після публікації обласного тому “Історії міст і сіл” (редактори якого у прикінцевій подяці численному колективу авторів, консуль- тантів та упорядників (перераховувалися 282 особи)45 жодним чином не згадали багаторічної праці Я. Дашкевича над томом46), львівський історик піддав нищівній критиці концепцію усього багатотомного ви- дан ня. У листі до І. Бутича від 22 квітня 1969 р. він доволі різко заува- жу вав (фіксуючи одночасно й корисність цього проекту): “З “Містами і селами” потрапили Ви в справжню халепу. Зачиняти очі на всі помил - ки, хиби, недоліки цього, з ґрунту фальшиво зорієнтованого видання 242 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 42 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 187. 43 Там само. – С. 177. 44 Там само. – С. 180–181. 45 Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. – Львівська область. – С. 974-976. Від Інституту суспільних наук, тоді вилученому з АН УРСР й підпорядкова- ному Львівському державному університету ім. Івана Франка (1963–1969), згаду- валися як активні учасники підготовки обласного тому лише історики С.Білецький та В.Огоновський, археолог І.Свєшніков, які, крім написання текстів, здійснювали значну рецензійну й науково-допоміжну роботу. 46 Втім, у редакційній передмові до видання наголошувалося, хоча й занадто узагальнено (занадто, оскільки навіть не згадувалося прізвище уже покійного акад. І. Крип’якевича – ледь не головного ініціатора багатотомника): «Основну роботу по написанню тому здійснив Інститут суспільних наук Львівського державного уні- верситету ім. І. Франка» (Від Редакційної колегії тому // Історія міст і сіл Україн- ської РСР: В 26 т. – Львівська область. – С. 6). не можна. З другого боку, не хотілося б, щоб видання припинилося, бо при всій його малограмотності воно розбуджує інтерес до минулого на місцях. По-мойому, основні хиби три: 1) неправильна структура самого видання (замість наукового чи науково-популярного історико-геогра- фічного словника виходить чортзна-що); 2) неправильний підбір ав- тури на місцях (праці такого роду неможливо писати методом субот- ника); 3) неправильний підбір редакторів в УРЕ (люди, що не мають жодного поняття про місцеву історію, і тим самим не можуть розібра- тися в реальній вартості нарисів). Та, зрештою, навіщо я Вам про це пишу – Ви знаєте не лише про ці, але й про багато інших хиб”47. Реакція І. Бутича на ці скептичні щодо багатотомного проекту рядки його львівського колеги не зафіксована у їхньому оприлюдне- ному листуванні. Можна лише висловити вірогідне припущення, що відповіддю Івана Лукича була мовчазна згода – багатозначна мов- чанка, оскільки він не заперечував Ярославу Романовичу. Втім, єдина авторська (у співавторстві – М. Андрощуку належала частина тексту про радянський період) стаття Я. Дашкевича у Львів- ському томі – “Олеськó” – написана ним на високому науковому рівні з використанням джерел латиною, німецькою, польською та французь- кою мовами48. Одночасно варто зауважити, що упорядник листування Я. Дашкевича з І. Бутичем Андрій Фелонюк стверджує, що львівському історику в обласному томі також належали нариси без підпису про Біле, Вишнівчик, Дунаїв, Заболотці, Липівці, Розлуч, Чемеринці49. Постійний кореспондент Я. Дашкевича І. Бутич не з власної волі 1971 р. залишив архівну систему50 й до 1991 р. працював старшим науковим редактором у редакції історії міст і сіл УРСР “Української Радянської Енциклопедії”51. Відтоді Іван Лукич, один з головних іні- ціаторів підготовки вітчизняного “Історико-географічного словника” й багатотомної “Історії міст і сіл УРСР”, понад десятиліття докладав титанічних зусиль до виконання цього, за словами І. Гирича, “непі- дйомного, здавалося, великого проекту”52. 243 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 47 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 201–202. 48 Андрощук М. Я. Олеськó: [селище міського типу Буського району] / М. Я. Ан- дрощук, Я. Р. Дашкевич // Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. – Львівська об- ласть. – С. 193-202. 49 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича (1960–1986). – С. 244 (прим. 72). 50 У листі до Н. В. Суровцової в Умань від 22 лютого 1971 р. Я. Дашкевич по- відомляв: «Івана Лукича [Бутича] пішли з [Архівного] управління – й це, мабуть, одна з найгірших вісток останнього часу. Це взагалі відчутний удар по науці і вза- галі по культурному житті» (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. 284, № 720, арк. 1). 51 Ісаєвич Я. Д. Бутич Іван Лукич // Енциклопедія історії України: В 5 т. – К.: Наук. думка, 2003. – Т. 1: А–В. – С. 416. 52 Гирич І. Іван Бутич – патріарх архівної справи. – С. 278. Після майже чотирирічної перерви тема багатотомної “Історії міст і сіл Української РСР” знову виринула у листі Я. Дашкевича від 29 грудня 1972 р. у вигляді запитання до київського колеги: “Чи не будете Ви часом редактором бібліографічного тому “Історії міст і сіл”?”53 Попри те, що на той час було зібрано велетенську кількість іс- торико-краєзнавчого матеріалу з історії населених пунктів респуб- ліки, видання окремого довідкового тому так і не вдалося реалізувати. 3 квітня 1974 р. до ЦК КП України з доповідною запискою “Про за- вершення підготовки і видання “Історії міст і сіл Української РСР” звернувся керівник проекту П.Тронько. Його меморандум розпочи- нався констатацією у дусі звичної риторики урочистих рапортів ке- рівним партійним органам: “Головна редакційна колегія “Історії міст і сіл Української РСР” доповідає, що з виходом у світ у січні 1974 р. тому “Кримська область” завершено роботу по створенню 26-томної “Історії міст і сіл Української РСР” […]”54 З нагоди завершення про- екту Петро Тимофійович просив санкції ЦК Компартії України щодо здійснення низки заходів, зокрема: “Перевидати протягом 1974– 1976 рр. томи “Історії міст і сіл Української РСР” по Ворошиловград- ській, Дніпропетровській, Донецькій, Кримській, Одеській, Харків- ській областях та тому “Київ” російською мовою. У зв’язку з тим, що з часу виходу перших томів минуло шість – вісім років і за цей період у житті міст і сіл республіки, як і всієї країни, відбулися великі зміни у розвитку економіки, культури і зростанні людей, при наступному перевиданні томів внести відповідні уточнення і доповнення”55. Ідея перевидання російською окремих томів “Історії міст і сіл УРСР” була підтримана у постанові ЦК КП України від 9 квітня 1974 р. “Про стан і перспективи енциклопедичних видань в республіці”. У до- кументі йшлося про перевидання упродовж 1974–1976 рр. томів про м. Київ, Ворошиловградську, Дніпропетровську, Донецьку, Кримську, Одеську, Харківську області російською мовою. Наголошувалося на потребі врахувати при перевиданні “нові партійні документи та останні досягнення історичної науки”56. Після розгляду доповідної записки П.Тронька від 3 квітня 1974 р. у відділах науки і учбових закладів (завідувач Ф.Рудич) та пропаганди і агітації ЦК Компартії України (Ю.Єльченко) постав відповідний спільний меморандум обох завідувачів відділів ЦК (18 травня), що у ньому до переліку російської версії обласних томів додалася й Львівська область57. Перевидання російською восьми томів “Історії міст і сіл Української РСР”, включно з “додатковою” Львівською областю, було остаточно санкціоноване після обговорення на засіданні політбюро ЦК КП 244 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 53 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 222. 54 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 1716, арк. 25. 55 Там само. – Арк. 29. 56 Там само. – Арк. 23. 57 Там само. – Арк. 18. України й закріплене постановою ЦК КПУ “Про завершення видання 26-томної “Історії міст і сіл Української РСР” “ від 11 червня 1974 р.58 У зв’язку з російським перевиданням обласного тому тема багато- томного проекту знову постає у листуванні Я. Дашкевича з І. Бутичем. 2 січня 1978 р. львів’янин повідомляє свого київського кореспондента: “Дорогий Іване Лукичу! Згідно з Вашим бажанням, подаю Вам текст можливої вставки про нарис, присвячений Олеськові. Виноски пода- вати в тексті нарису не обов’язково – хоча, можливо, бажано. Отже: “Встречающиеся в ХIХ-вечной литературе и поздних источниках даты 1327 * и 1347 , которые являются, будто бы, древнейшими упоминаниями об Олеско, не подтверждаются историческими ис- точниками ХIV в. Нет также достаточных оснований для того, чтоб считать основателями Олесского замка галицко-волынских князей Андрея или Льва II Юрьевичей (начало ХIV в.) . M. Baliński, S. Lipiński, Starożytna Polska... wyd. 2-e, t. 2, Warszawa, 1885, стор. 741; и другие авторы. Полное собрание русских летописей, т. 32, М., 1975, стол. 212. * Б. Возницький, Олеський замок, Львів, 1977, с. 10”59. І далі львівський учений з’ясовував київському кореспонденту власну технологію доопрацювання нарису про це історичне місто: “До речі, після виходу в світ українського варіанта нарису я продов- жував збирати матеріали про Олесько і натрапив на чимало цікавих документів (м[іж] і[ншим] – збірку рукописну копій привілеїв 1613– 1760 рр., книгу олеського магістрату 1785–1786 рр. і т. п.). Я мав намір опрацювати колись окремий нарис про Олесько. Всі ці матеріали, які можна було б використати при написанні но- вого російського варіанта, залишилися невикористані, бо… ніхто до мене не звертався, щоб переглянути той варіант нарису, що є у Ваших руках (просто я його не бачив). Та тепер ледве чи є сенс повертатися до цього, тим більше, що для доповнень (чи переробки) потрібний хоча б мінімальний час, якого, очевидно, вже немає”60. Львівський учений мав рацію – часу на доопрацювання тексту вже не було: російськомовна версія тому “Львівська область” була відправлена у набір 16 лютого, а 4 серпня 1978 р. видання було підписане до друку61. Остання згадка про багатотомну “Історію міст і сіл Української РСР” в оприлюдненому листуванні двох учених – лаконічне повідом- лення І. Бутича від 26 травня 1981 р.: “Коло мене нічого нового – конають мене негода й [міста і] села”62. Крім рутинної редакційної роботи, Іван Лукич мав тоді й додаткове навантаження – редагування 245 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » 58 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 1713, арк. 13. 59 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 227. 60 Там само. – С. 228. 61 Андрощук М. Я. Олéсько // История городов и сёл Украинской ССР. – Львов- ская область. – С. 206-214. 62 Листування Ярослава Дашкевича та Івана Бутича. – С. 231. (написання?!) брошури керівника проекту акад. П. Тронька, у якій підсумовувався досвід підготовки багатотомника63. Я. Дашкевич з плином часу дедалі більше бажав дистанціюватися від “Історії міст і сіл Української РСР” й власної невдалої, на його думку, участі у цьому “невдалому” проекті. Зокрема, згадуючи 1990 р. світлу постать акад. І. Крип’якевича, авторитетний й шанований на той час львівський історик написав: “Він [І. Крип’якевич] знав, що і як треба було робити – і не його вина, що наукові проекти часто пере- творювали на карикатури. Так, задум “Історико-географічного слов- ника України” реалізували у помпезно-парадній “Історії міст і сіл Ук- раїнської РСР”; “Історичний атлас України” – в деформованому конформізмом “Историческом атласе Украинской ССР”. А історичну бібліографію України, за опрацювання якої він виступав не раз, таки й не зрушили з місця”64 (виділення наше. – О. Ч.). Багатотомний проект “Історії міст і сіл Української РСР”, попри свій “помпезно-парадний” характер (Я. Дашкевич) й виразне пропа- гандистське замовлення влади, був вигідний не лише для радян- ського режиму. Він уперше в історії української науки і культури при- вернув увагу широких верств населення до регіонально-історичної проблематики, залучивши до написання текстів нарисів людей різ- них професій, а також розкривши маловідомі сторінки історії укра- їнських населених пунктів. Попри виразні недоліки, ця “краєзнавча енциклопедія” зберігає й до сьогодні своє енциклопедичне значення, залишаючись унікальним джерелом знань з низки тем, особливо щодо історії регіонів та їхніх населених пунктів. Оприлюднена кореспонденція двох знакових постатей вітчизня- ної історіографії – Ярослава Дашкевича та Івана Бутича – не лише репрезентує контроверсійні оцінки цього масштабного всеукраїн- ського проекту, а й дозволяє реконструювати та з’ясувати чимало вартісних деталей його підготовки. ЧЕРНЯхОВСКАЯ Е. Между оптимизмом и скепсисом: проект “Исто- рии городов и сел Украинской ССР” в переписке ярослава Дашкевича с Иваном бутичем (1961–1981). В статье на основе доступной корреспон- денции известных представителей отечественной историографии – Ярос- лава Дашкевича и Ивана Бутича – реконструирована их роль в подготовке и реализации масштабного республиканского проекта – “Истории городов и сел Украинской ССР” в 26-ти томах (1962–1974). Особое внимание обра- щено на контроверсионную оценку учеными этого многотомного издания. Ключевые слова: Ярослав Дашкевич, Иван Бутич, “История городов и сел Ук ра инской ССР” в 26-ти томах, энциклопедистика, историческое краеведение. 246 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а 63 Див.: Тронько П. Т. Летопись дружбы и братства: Из опыта создания «Исто- рии городов и сел Украинской ССР» в 26 т. – К.: Наук. думка, 1981. – 128 с. 64 Дашкевич Я. Іван Крип’якевич – історик України // Дашкевич Я. Постаті: На- риси про діячів історії, політики, культури. – Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2007. – С. 481. CHERNYAKHIVSKA H. Between Optimism and Skepticism: the Project of “History of the Cities and Villages of the Ukrainian SSR” in Correspondence of Yaroslav Dashkevich and Ivan Butich (1961-1981). On the basis of avail- able correspondence of famous representatives of Ukrainian historiography – Yaroslav Dashkevich and Ivan Butich – author has reconstructed their role in the preparation and implementation of the national large-scale project – “History of the cities and villages of the Ukrainian SSR” in 26 volumes (1962–1974). Partic- ular attention is drawn to the controversial assessment of the scientists of the multivolume edition. Keywords: Yaroslav Dashkevich, Ivan Butich, “History of the cities and vil- lages of the Ukrainian SSR” in 26 volumes, encyclopedia studies, local history. References A. B. [Dashkevych Ya.] (1963). Robota naukovtsiv L’vova nad istoriieiu pose- len’ oblasti. Naukovo-informatsijnyj biuleten’ Arkhivnoho upravlinnia URSR, 5 (61), 64-65. [in Ukrainian]. Androschuk M. Ya. (1968). Oles’kó: [selysche mis’koho typu Bus’koho rajonu]. In Istoriia mist i sil Ukrains’koi RSR: V 26 t. L’vivs’ka oblast’. (pp. 193-202). Kyiv: Holovna redaktsiia URE AN URSR. [in Ukrainian]. Androschuk M. Ya. (1978). Olés’ko. In Istoriya gorodov i siol Ukrainskoj SSR. L’vov- skaia oblast’. (pp. 206-214). Kiev Glavnaia redaktsyia USE’ AN USSR. [in Russian]. Bazhan O. (2012). Kraieznavcha entsyklopediia Ukrainy (do 50-richchia uk- hvalennia postanovy TsK KPU «Pro vydannia «Istorii mist i sil Ukrains’koi RSR»). Kraieznavstvo, 3, 26-31. [in Ukrainian]. Bezdrabko V. (2003). Arkhivisty j «Istoriia mist i sil Ukrains’koi RSR»: istoriia napysannia (na prykladi dosvidu Khmel’nyts’koho oblderzharkhivu). In Slavuta i Slavutchyna: mynule i suchasne. (pp. 75-86). Slavuta. [in Ukrainian]. Butych I. (1996). Spivpratsia Yaroslava Dashkevycha z arkhivnymy ustanovamy Ukrainy u 50–60-ti roky. In Mappa Mundi: Zbirnyk naukovykh prats’ na poshanu Ya- roslava Dashkevycha z nahody joho 70-richchia. L’viv; Kyiv; N’iu-Jork. [in Ukrainian]. Butych M. (Comp.). (2011). Ivan Lukych Butych (21 veresnia 1919 – 9 travnia 2007): Biobibliohrafiia. Kyiv. [in Ukrainian]. Cherniakhivs’ka O. (2015). Do peredistorii vitchyznianoi istorychnoi urbanis- tyky: mistoznavstvo u bahatotomnij «Istorii mist i sil Ukrains’koi RSR». Rehional’na istoriia Ukrainy, 9, 277-300. [in Ukrainian]. Cherniakhivs’ka O. M. (2016). Na posadi zastupnyka Holovnoho redaktora URE: vnesok Oleksandra Kasymenka u pidhotovku bahatotomnoi «Istorii mist i sil URSR». In Ukraina v humanitarnykh i sotsial’no-ekonomichnykh vymirakh. Part 2. (pp. 61-63). Dnipropetrovs’k: Roial Prynt. [in Ukrainian]. Dashkevych Ya. (1963). Skhidna Halychyna v istoryko-heohrafichnykh slovny- kakh kintsia KhVIII – 70-kh rr. KhIKh st. Naukovo-informatsijnyj biuleten’ Ar- khivnoho upravlinnia URSR. (2), 10-24. [in Ukrainian]. Dashkevych Ya. (2007). Postati: Narysy pro diiachiv istorii, polityky, kul’tury. L’viv: Literaturna ahentsiia «Piramida». [in Ukrainian]. Feloniuk A. (Comp.) (2012). Lystuvannia Yaroslava Dashkevycha ta Ivana Butycha (1960–1986). L’viv. [in Ukrainian]. 247 М іж оп т и м ізм ом т а ск еп си сом : п р оек т «Іст ор ії м іст і сіл У к р а їн сь к ої Р С Р » Hyrych I. (2007). Butych Ivan Lukych (1919–2007). Nekroloh. Ukrains’kyj arkheohrafichnyj schorichnyk. Nova seriia. (12), 850-854. [in Ukrainian]. Hyrych I. (2009). Ivan Butych – patriarkh arkhivnoi spravy. Arkhivy Ukrainy, 6, 274-279. [in Ukrainian]. Hyrych I., Hrechylo A., Kit N. & Skochylias I. (Comps.) (2011). Lytsar Dukhu. Memorial’nyj zbirnyk, prysviachenyj profesoru Yaroslavovi Dashkevychu. L’viv: Instytut ukrains’koi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S. Hrushevs’koho NAN Ukrainy. [in Ukrainian]. Isaievych Ya. D. (2003). Butych Ivan Lukych. In Entsyklopediia istorii Ukrainy. Vol.1. (p. 416).Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]. Istoriia mist i sil Ukrains’koi RSR: V 26 t. L’vivs’ka oblast’. (1968). Kyiv: Holovna redaktsiia URE AN URSR. [in Ukrainian]. Ivan Butych u spohadakh. (2008). Pam’iatky Ukrainy, 3, 123-138. [in Ukrainian]. Kondrats’kyj A. A. (1972). Istoryko-heohrafichni aspekty bahatotomnoho vydannia «Istoriia mist i sil Ukrains’koi RSR». Ukrains’kyj istoryko-heohrafichnyj zbirnyk. (2), 36-37. [in Ukrainian]. Kryvenko M. (Comp.). (2006). Yaroslav Dashkevych: Biobibliohrafichnyj pokazhchyk. L’viv. [in Ukrainian]. Levyts’kyj M. M. Stryj In Istoriia mist i sil Ukrains’koi RSR: V 26 t. L’vivs’ka ob- last’. (pp. 795-796). Kyiv: Holovna redaktsiia URE AN URSR. [in Ukrainian]. Smolij V. A. (Ed.), Rubl’ov O. S. (Comp.). (2007). Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy: Druhe dvadtsiatyrichchia (1957–1977): Dokumenty i materialy. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]. Tron’ko P. (2003). Kraieznavstvo Ukrainy: zdobutky i problemy (do III z’izdu Vseukrains’koi spilky kraieznavtsiv). Kyiv. [in Ukrainian]. Tron’ko P. T. (1963). Do napysannia istorii mist i sil Radians’koi Ukrainy. Ukra- ins’kyj istorychnyj zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 2, 24-30. [in Ukrainian]. Tron’ko P. T. (1981). Letopis’ druzhby i bratstva: Iz opyta sozdaniya «Istorij gorodov i sel Ukrainskoj SSR» v 26 t. Kiev: Naukova dumka. [in Russian]. Tron’ko P. T. (2001). Istoriia mist i sil Ukrainy v konteksti rehional’nykh doslidzhen’: dosvid, problemy, perspektyvy. Kyiv. [in Ukrainian]. 248 О л ен а Ч ер н я х ів сь к а
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160733
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2519-2760
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:00:08Z
publishDate	2016
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Черняхівська, О. 2019-11-16T19:09:26Z 2019-11-16T19:09:26Z 2016 Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981) / О. Черняхівська // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2016. — Вип. 10. — С. 231-248. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2519-2760 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160733 375 (477.4) У статті на підставі оприлюдненої кореспонденції відомих представників вітчизняної історіографії – Ярослава Дашкевича та Івана Бутича – реконструйована їхня роль у підготовці й реалізації масштабного республіканського проекту – “Історії міст і сіл Української РСР” у 26-ти томах (1962–1974). Особлива увага звертається на контроверсійну оцінку ученими цього багатотомного видання. В статье на основе доступной корреспонденции известных представителей отечественной историографии – Ярослава Дашкевича и Ивана Бутича – реконструирована их роль в подготовке и реализации масштабного республиканского проекта – “Истории городов и сел Украинской ССР” в 26-ти томах (1962–1974). Особое внимание обращено на контроверсионную оценку учеными этого многотомного издания. On the basis of available correspondence of famous representatives of Ukrainian historiography – Yaroslav Dashkevich and Ivan Butich – author has reconstructed their role in the preparation and implementation of the national large-scale project – “History of the cities and villages of the Ukrainian SSR” in 26 volumes (1962–1974). Particular attention is drawn to the controversial assessment of the scientists of the multivolume edition. uk Інститут історії України НАН України Регіональна історія України Регіоналістика й історична географія: простір міждисциплінарності Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981) Между оптимизмом и скепсисом: проект “Истории городов и сел Украинской ССР” в переписке Ярослава Дашкевича с Иваном Бутичем (1961–1981) Between Optimism and Skepticism: the Project of “History of the Cities and Villages of the Ukrainian SSR” in Correspondence of Yaroslav Dashkevich and Ivan Butich (1961-1981) Article published earlier
spellingShingle	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981) Черняхівська, О. Регіоналістика й історична географія: простір міждисциплінарності
title	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)
title_alt	Между оптимизмом и скепсисом: проект “Истории городов и сел Украинской ССР” в переписке Ярослава Дашкевича с Иваном Бутичем (1961–1981) Between Optimism and Skepticism: the Project of “History of the Cities and Villages of the Ukrainian SSR” in Correspondence of Yaroslav Dashkevich and Ivan Butich (1961-1981)
title_full	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)
title_fullStr	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)
title_full_unstemmed	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)
title_short	Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)
title_sort	між оптимізмом та скепсисом: проект "історії міст і сіл української рср" у листуванні ярослава дашкевича з іваном бутичем (1961–1981)
topic	Регіоналістика й історична географія: простір міждисциплінарності
topic_facet	Регіоналістика й історична географія: простір міждисциплінарності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160733
work_keys_str_mv	AT černâhívsʹkao mížoptimízmomtaskepsisomproektístoríímístísílukraínsʹkoírsrulistuvanníâroslavadaškevičazívanombutičem19611981 AT černâhívsʹkao mežduoptimizmomiskepsisomproektistoriigorodoviselukrainskoissrvperepiskeâroslavadaškevičasivanombutičem19611981 AT černâhívsʹkao betweenoptimismandskepticismtheprojectofhistoryofthecitiesandvillagesoftheukrainianssrincorrespondenceofyaroslavdashkevichandivanbutich19611981

Між оптимізмом та скепсисом: проект "Історії міст і сіл Української РСР" у листуванні Ярослава Дашкевича з Іваном Бутичем (1961–1981)

Репозитарії

Схожі ресурси