Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
Вступ. Розглянуто проблемні питання коректного застосування наукометричного інструментарію в контексті розвитку національної фахової періодики.
 Проблематика. Нині вимірювання публікаційної активності в науковій діяльності та створення для цього системи
 ефективних показників потребу...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та інновації |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160868 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності / Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 5. — С. 5-18. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860066413977272320 |
|---|---|
| author | Котляревський, Я.В. Радченко, А.І. Мельников, О.В. Семенюк, Е.П. |
| author_facet | Котляревський, Я.В. Радченко, А.І. Мельников, О.В. Семенюк, Е.П. |
| citation_txt | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності / Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 5. — С. 5-18. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Вступ. Розглянуто проблемні питання коректного застосування наукометричного інструментарію в контексті розвитку національної фахової періодики.
Проблематика. Нині вимірювання публікаційної активності в науковій діяльності та створення для цього системи
ефективних показників потребує якнайширшого фахового обговорення й удосконалення.
Мета. Оприлюднення пропозицій щодо формування стратегічних пріоритетів оцінювання наукової впливовості
на підставі статистичних та похідних наукометричних зведень щодо публікаційної активності вчених.
Матеріали й методи. Аналітична обробка нормативного забезпечення підвищення ефективності видання наукової періодики в Україні, а також встановлення зв’язку між публікаційною активністю науковців та оцінкою ефективності їхньої діяльності в контексті коректного застосування наукометричних показників.
Результати. Запропоновано використання двовимірного підходу на базі пошуку ефективних засад щодо державного регулювання в частині впровадження дієвого інструментарію аналізу та оцінювання публікаційної і видавничої
діяльності дослідників та наукових установ і навчальних закладів. Сформульовано пропозиції, які враховують потреби формування збалансованого підходу щодо розвитку вітчизняної фахової наукової періодики з метою забезпечення сталого розвитку національної інформаційної сфери.
Висновки. Подальше обговорення ефективного представлення результатів публікаційної діяльності необхідно
продовжувати у контексті підвищення стандартів якості вітчизняної фахової наукової періодики, закладання підвалин коректного оцінювання видавничої продукції та діяльності й побудови відповідних рейтингів.
Introduction. The problems of correct use of scientometric tools in the context of the development of domestic professional
periodicals have been discussed.
Problem Statement. Measuring the publication works in scholarly research activity and creating a correct indicator
system for this have been shown to require as wide as possible professional discussion and improvement.
Purpose of this research is to make proposals on the formation of strategic priorities for the assessment of influence of
statistical and derivative scientometric base on the publication activity of researchers.
Materials and Methods. The regulations in order to increase the efficiency of publishing the scholarly research periodicals
in Ukraine have been analyzed. The correlation between the scholarly research activity and the assessment of effectiveness
of their activities have been studied in the context of correct use of scientometric indices.
Results. A 2D approach based on searching for effective principles of state regulation in terms of introduction of effective
tools for analysis and evaluation of publication/publishing activities of researchers, R&D institutions, and educational
institutions has been proposed. The formulated proposals take into account the needs for the formation of a balanced approach
to the development of domestic professional scholarly research periodicals in order to ensure sustainable development
of the national information sphere.
Conclusions. Effective presentation of results of publication activities should be further discussed in the context of
improving the quality standards of domestic professional scholarly research periodicals, underlying the foundations for correct
assessment of publishing products and activities, and making appropriate ratings.
Введение. Рассмотрены проблемные вопросы корректного применения наукометрического инструментария в
контексте развития национальной научной периодики.
Проблематика. Показано, что сегодня измерение публикационной активности в научной деятельности и создание корректной системы показателей для этого нуждается в максимально широком профессиональном обсуждении и требует усовершенствования.
Цель. Представление предложений относительно формирования стратегических приоритетов оценивания научной влиятельности на основе статистических и производных от них наукометрических обобщений публикационной активности ученых.
Материалы и методы. Аналитическая обработка нормативного обеспечения повышения эффективности издания научной периодики в Украине, а также определение связи между публикационной активностью ученых и оценкой эффективности их деятельности в контексте корректного применения наукометрических показателей.
Результаты. Предложено использование двумерного подхода на базе поиска эффективных основ государственного регулирования в части внедрения действенного инструментария анализа и оценивания публикационной и издательской деятельности исследователей, научных организаций, учебных заведений. Сформулированы предложения, учитывающие потребности формирования сбалансированного подхода к развитию отечественной научной
периодики с целью обеспечения стабильного развития национальной информационной сферы.
Выводы. Дальнейшее обсуждение эффективного представления результатов публикационной деятельности
необходимо продолжать в контексте повышения стандартов качества отечественной научной периодики, создания
основ корректного оценивания издательской продукции и деятельности, а также формирования соответствующих
рейтингов.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:08:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
5
Я.В. Котляревський 1, А.І. Радченко 2, О.В. Мельников 1, Е.П. Семенюк 3
1 ДННУ «Академія фінансового управління»,
бульв. Дружби Народів, 38, Київ, 01014, Україна,
+380 44 277 5115, e_research@ukr.net
2 Видавничий дім «Академперіодика» НАН України,
вул. Терещенківська, 4, Київ, 01004, Україна,
+380 44 239 6505, radchenko@nas.gov.ua
3 ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України»,
вул. ген. Чупринки, 103, Львів, 79057, Україна,
+380 32 258 4298, lisfilos@ukr.net
ПРО СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ВИМІРЮВАННЯ ПУБЛІКАЦІЙНОЇ
ТА ВИДАВНИЧОЇ АКТИВНОСТІ В НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
© Я.В. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, А.І. РАДЧЕНКО,
О.В. МЕЛЬНИКОВ, Е.П. СЕМЕНЮК, 2018
Вступ. Розглянуто проблемні питання коректного застосування наукометричного інструментарію в контексті роз-
витку національної фахової періодики.
Проблематика. Нині вимірювання публікаційної активності в науковій діяльності та створення для цього системи
ефективних показників потребує якнайширшого фахового обговорення й удосконалення.
Мета. Оприлюднення пропозицій щодо формування стратегічних пріоритетів оцінювання наукової впливовості
на підставі статистичних та похідних наукометричних зведень щодо публікаційної активності вчених.
Матеріали й методи. Аналітична обробка нормативного забезпечення підвищення ефективності видання науко-
вої періодики в Україні, а також встановлення зв’язку між публікаційною активністю науковців та оцінкою ефектив-
ності їхньої діяльності в контексті коректного застосування наукометричних показників.
Результати. Запропоновано використання двовимірного підходу на базі пошуку ефективних засад щодо держав-
ного регулювання в частині впровадження дієвого інструментарію аналізу та оцінювання публікаційної і видавничої
діяльності дослідників та наукових установ і навчальних закладів. Сформульовано пропозиції, які враховують по-
треби формування збалансованого підходу щодо розвитку вітчизняної фахової наукової періодики з метою забез-
печення сталого розвитку національної інформаційної сфери.
Висновки. Подальше обговорення ефективного представлення результатів публікаційної діяльності необхідно
продовжувати у контексті підвищення стандартів якості вітчизняної фахової наукової періодики, закладання підва-
лин коректного оцінювання видавничої продукції та діяльності й побудови відповідних рейтингів.
К л ю ч о в і с л о в а: наукова періодика, наукометрія, публікаційна активність, пріоритети публікаційної та видавни-
чої діяльності.
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14(5): 05—18 https://doi.org/10.15407/scin14.05.005
Останнім часом активізувалася дискусія
щодо кількісних та якісних показників оціню-
вання наукової публікаційної активності як
наукових установ і навчальних закладів, так й
окремих дослідників, зокрема із використан-
ням статистичних методів. Зазначені процеси
багато у чому обумовлені відповідними рі-
шеннями щодо державної атестації наукових
установ та навчальних закладів і оцінювання
ефективності їх діяльності [1, 2], постійними
змінами вимог щодо підготовки кадрів вищої
наукової кваліфікації, а останнім часом і онов-
ленням Порядку формування переліку нау-
кових фахових видань України [3] (далі —
Порядок). Опосередковано вищезазначені но-
вації спрямовані на реалізацію рекомендацій,
6 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
наданих європейськими експертами за резуль-
татами оцінки вітчизняної системи науки та
інновацій, зокрема йдеться про дванадцяту
рекомендацію відповідного звіту: «Академія
наук та університети мають розвивати публі-
кації у міжнародних журналах та скорочувати
обсяги внутрішньої видавничої діяльності» [4].
Надзвичайно важливо, що державна полі-
тика визначення пріоритетів реформування у
зазначеній сфері провадиться прозоро, перед
усім шляхом організації широкого експертно-
го діалогу [5, 6]. Проте доцільніше спочатку
розвивати фахові комунікації щодо цілевста-
новлення, а вже згодом — щодо методології
вирішення конкретних прикладних проблем у
суспільній практиці. Серед іншого, викликає
сумніви обґрунтованість зосередження осно-
вних зусиль під час розроблення відповідної
політики та реалізації положень зазначеної
рекомендації щодо необхідності «скорочувати
обсяги внутрішньої видавничої діяльності».
Хоча можна очікувати [7], що реалізація саме
цієї частини висновків експертів може відбу-
тися самоплинно, без стороннього втручання,
внаслідок переорієнтації реального фінансо-
вого забезпечення наукових досліджень та
роз робок, наприклад, через спрямування ва-
го мих ресурсів на дотримання положень По-
рядку щодо стимулювання публікаційної ак-
тивності вітчизняних науковців в іноземних
виданнях.
Для ґрунтовнішого аналізу та пошуку опти-
мальних шляхів розв’язання зазначених зав-
дань вважаємо за доцільне спробувати розгля-
нути порушені питання у контексті двовимір-
ності проблеми, зокрема:
пошук ефективних підходів до державного
регулювання в частині запровадження діє-
вого інструментарію аналізу та оцінювання
публікаційної (видавничої) діяльності до-
слідників та наукових установ і навчальних
закладів;
потреба у формуванні збалансованого під-
ходу до розвитку вітчизняної фахової нау-
кової періодики в контексті забезпечення
сталого розвитку національної інформацій-
ної сфери.
Стосовно першого з окреслених питань вче-
ні, фахівці та експерти неодноразово ґрунтов-
но та системно аналізували зміст й особ ливості
застосування показників цитувань як індика-
торів наукової спроможності [8, 9], а також
методологічних, організаційних і функ ціо наль-
них обмежень щодо впровадження цих зве-
день у суспільну практику [10—12].
Ще у 1960-ті роки, коли наукознавство як
окрема галузь науки доби науково-технічної
революції тільки зароджувалось, вітчизняна
наука відзначала чималий потенціал у вико-
ристанні наукометрії як особливого напряму
(і водночас — ефективного інструменту) нау-
кознавства, а один із піонерів загального нау-
кознавства в світі та в Україні Г.М. Добров
схвально відгукнувся про перспективи цих до-
сліджень [13, 14].
Проте, видається, що зводити наукометрію
до фіксації публікацій у певних кількісних та
статистичних рамках є недоречним, адже се-
мантика слова є значно ширшою. Доцільно за-
значити, що незважаючи на цілком ґрунтовну
парадигму кількісного оцінювання результа-
тивності наукової діяльності на основі можли-
востей, що відкриває перманентний розвиток
мережевих комунікацій та застосування су-
часних статистичних методів, навіть у еконо-
мічно розвиненіших країнах дискурс щодо
впровадження зазначених індикаторів науко-
вої спроможності у панівну суспільну практи-
ку не призвів до одностайності думок фахово-
го загалу [15]. Більше того, значимою подією
стала публікація «Лейденського Маніфесту»
(2015) [16] за результатами відповідної нау-
кової конференції, де було узагальнено та ви-
кладено десять основних принципів корект-
ного застосування наукометричних підходів
до оцінювання публікаційної активності:
1. Кількісне оцінювання має бути допо-
міжним щодо якісного експертного аналізу
(Quantitative evaluation should support quali-
tative, expert assessment).
7ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
2. Застосовувати оцінювання результатив-
ності потрібно відповідно до основної дослід-
ницької мети та завдань організації, колекти-
ву чи вченого (Measure performance against the
research missions of the institution, group or
researcher).
3. Необхідно забезпечувати досконалість
досліджень із урахуванням важливості для
конкретного регіону (Protect excellence in lo-
cally relevant research).
4. Потрібно забезпечувати відкритість, про-
зорість та простоту збору та обробки даних
для проведення аналізу (Keep data collection
and analytical processes open, transparent and
simple).
5. Доцільно дозволяти дослідникам, які є
об’єктом оцінювання, перевіряти дані та ре-
зультати проведеного аналізу (Allow those eva-
luated to verify data and analysis).
6. Необхідно зважати на усталену практику
диверсифікації цитування та публікаційної
активності залежно від предметних областей
(Account for variation by field in publication and
citation practices).
7. Оцінювання діяльності дослідників до-
цільно ґрунтувати на якісних характеристи-
ках їх доробку (Base assessment of individual
researchers on a qualitative judgement of their
portfolio).
8. Доцільно уникати недоречної конкретики
та хибної точності (Avoid misplaced concrete-
ness and false precision).
9. Необхідно усвідомлювати власний сис-
темоутворювальний ефект від самих проце-
дур оцінювання та впливу індикаторів (Re-
cognize the systemic effects of assessment and
indicators).
10. Доцільно ретельно та періодично вивча-
ти й оновлювати перелік індикаторів (Scru-
tinize indicators regularly and update them).
З огляду на зазначене вважаємо за доцільне
наголосити, що, на наш погляд, будь-які кіль-
кісні індикатори, зокрема й пов’язані з публі-
каційною активністю, не повинні підміняти
змістовну експертну роботу якісного характе-
ру [17], а тим більше бути універсальним мі-
рилом оцінки роботи дослідника.
З позиції раціональності розгляду та вико-
ристання світових напрацювань пропонуємо
звернутися до досвіду Королівства Нідерлан-
дів. Навіть у цій країні, з якої походить одна
з найбільш відомих наукометричних баз, у
Стратегії розвитку науки до 2025 року [18]
жодним чином не передбачено оцінювання
результатів наукової діяльності винятково
на основі кількісних індикаторів будь-якого
характеру. Натомість основну увагу зосеред-
жено на доцільності послідовних зусиль щодо
розміщення всього масиву наукових публіка-
цій у вільному доступі (Open access) для яко-
мога більшого проникнення у дотичні сфери,
стимулювання інновацій та інформаційного
обміну в суспільстві. Водночас, документом
«Стандарт процедури оцінювання наукової
діяльності на 2015—2021 рр.» [19], на основі
якого відбувається акредитація Королівсь кою
Академією Мистецтв і Наук Нідерландів нау-
кової діяльності університетів та академічних
інститутів, основними критеріями для уза-
гальнення публікаційного доробку дослідни-
ків передбачено збір статистики за низкою на-
прямів: статті у реферованих та нереферованих
виданнях (публікують нерецензовані, проте
важливі для галузі матеріали), книги та їх па-
раграфи, дисертації, доповіді на конференці-
ях, професійні публікації (спрямовані на фа-
хівців державного й приватного секторів, у
т. ч. патентний пошук), публікації для широ-
кого загалу, інші види подання результатів
досліджень (анотації, редакційні колонки, лек-
ційні урочисті промови, медіаприсутність то-
що). Проте жодним чином не йдеться про по-
требу належності цих публікацій до будь-яких
відомих наукометричних баз. Необхідно дода-
ти, що логічним розвитком зазначеного дис-
курсу у європейській дослідницькій спільноті
доцільно вважати відкриту заяву трьох про-
відних світових наукових інституцій, а саме
Французської академії наук, Німецької акаде-
мії наук, Лондонського Королівського Науко-
8 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
вого Товариства, стосовно рекомендованих
підходів до оцінювання діяльності науковців
та дослідницьких програм. Основним поло-
женням цього документа є висновок: «Оціню-
вання дослідницької діяльності потребує ана-
лізу з боку компетентних експертів, робота
яких має відповідати найвищим етичним стан-
дартам і зосереджуватися на інтелектуальних
здобутках та наукових досягненнях. Бібліомет-
ричні дані не можуть застосовуватися як за-
мінник експертного оцінювання. В основі оці-
нювання досліджень повині бути належним
чином обґрунтовані судження. Надмірне зосе-
редження уваги саме на бібліометриці може
справляти негативний вплив на оригінальний
та творчий характер наукової діяльності. Екс-
пертне оцінювання дослідницької діяльності
повинно розглядатися як суттєвий ресурс по-
дальшого розвитку [20].
Зрештою, питання збалансованості та при-
датності відповідних індексів і рейтингів має
не лише теоретико-методологічний, а й суто
прикладний фінансовий вимір, про що на кон-
цептуальному рівні точаться дискусії [21].
Видається, що всі зацікавлені учасники науко-
вого процесу цілком свідомі того, що у кінце-
вому підсумку той чи інший варіант розвитку
цього інструментарію безпосередньо чи опосе-
редковано впливатиме на фінансове забезпе-
чення діяльності як відповідних наукових
установ і навчальних закладів, так і конкрет-
них дослідників. Тож закладаючи підвалини
диференціації майбутнього матеріального за-
безпечення, тобто витрачання бюджетних кош-
тів, було б природно зосередити зусилля регу-
ляторів на формуванні збалансованої моделі
врахування цитованості з огляду на пріори-
тетність стратегічних питань розвитку націо-
нальної сфери досліджень і розробок. До ос-
тан ніх варто віднести дискурс щодо створення
національної системи вимірювання наукової
значущості публікацій. Така система структур-
но мала б складатися з часткових показників,
що ґрунтуються як на даних міжнародних на-
укометричних баз та індексів, так і на базі на-
ціонального рейтингу цитувань. Це, можливо,
передбачатиме подальше удосконалення сис-
теми «Бібліометрика української науки» [22],
та (або) запуск відкритого українського ін-
дексу наукового цитування, ініційованого Мі-
ністерством освіти і науки України [23], а та-
кож урахування потреби збереження наявних
наукових шкіл як елементу сталого розвитку
в різних галузях вітчизняної науки та освіти
[24, 25], зокрема в частині підготовки кадрів
вищої наукової кваліфікації та пріоритезації
впровадження результатів досліджень у суспіль-
ну практику (таблиця).
Безумовно, викладені пропозиції потребу-
ватимуть суттєвого удосконалення та модерні-
зації системи організації обліку, моніто рингу
та бібліографічного обслуговування в науковій
та освітній сферах, проте відповідні підходи
так чи інакше суттєво розширюватимуть перс-
пективи регулювання та розроб лен ня дієвих
управлінських рішень, зокрема й у суміжних
галузях, щодо впровадження положень науко-
вої етики та академічної доброчесності.
Водночас, повертаючись до другого окрес-
леного проблемного напряму — формування
збалансованого підходу до розвитку вітчизня-
ної фахової наукової періодики, необхідно за-
значити, що виклики сьогодення достатньо
ґрунтовно подано у матеріалі «Академічна
періодика: актуальні питання розвитку» [7],
який містить висновок про те, що наукових
періодичних видань в Україні поменшає. І це
не зважаючи на передбачені та обґрунтовані
фахові узагальнення та пропозиції щодо по-
кращення ситуації в цілому. Адже саме на по-
кращення ситуації й підвищення рівня вітчиз-
няної наукової періодики і спрямовано вже
згадуваний Порядок.
До беззаперечних позитивних аспектів По-
рядку належить запровадження ранжування
віт чизняних наукових періодичних видань. По-
мітним здобутком наукової спільноти і роз-
робників є те, що Порядок надає можливість
періодичним виданням самостійно обирати
сту пінь доступності до своїх матеріалів: у елект-
9ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
Таблиця
Деякі пропозиції щодо розширення профілізації показників
публікаційної активності в науковій діяльності
Номер
з/п
Назва та опис показника Примітка
1 Кількість цитувань у дисертаційних роботах на присуд-
ження наукових ступенів
Дозволятиме визначати наукову впливовість
об’єкта дослідження у сфері підготовки кадрів
вищої наукової кваліфікації
2 Кількість цитувань у списках публікацій на присуджен-
ня вчених звань
Дозволятиме визначати наукову впливовість
об’єкта дослідження у сфері підготовки кадрів
вищої наукової кваліфікації, що працюють за
профілем у освіті чи науці
3 Кількість публікацій (їх цитованість) кадрів вищої нау-
кової кваліфікації, які здобули відповідні звання і ступе-
ні за участю об’єкта дослідження (науковий керівник,
консультант, опонент, установа, на базі якої діє спецрада,
де відбувся захист тощо)
Дозволятиме визначати безпосередню наукову
впливовість об’єкта дослідження у сфері під го-
товки кадрів вищої наукової кваліфікації
4 Кількість публікацій та цитувань у монографіях, схвале-
них вченими радами установ та університетів (у т. ч. зі
статусом «Національний»), галузевих академій та за-
кладів вищої освіти (ЗВО) (у т. ч. з урахуванням пріори-
тетності державного фінансування відповідних напря-
мів, розвитку науки і техніки)
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у питанні по-
глиблення вивчення однієї або декількох тіс но
пов’язаних між собою тем, зокрема за прі о ри-
тетними напрямами розвитку науки і тех ніки
5 Кількість публікацій та цитувань у посібниках, під-
ручниках з грифом установ та університетів (у т. ч. зі
статусом «Національний»), галузевих академій та ЗВО
(у т. ч. з урахуванням пріоритетності розподілу дер жав-
ного замовлення на підготовку фахівців)
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері вищої
освіти зі стратифікацією відповідно до рівня та
напряму, пріоритетності підготовки студентів
6 Кількість публікацій та цитувань у періодичних фахових
наукових виданнях, що належать до піонерних 20 %
рейтингу «Бібліометрика української науки», та (або)
у фахових наукових виданнях, що належать до перших 10
% зазначеного рейтингу за відповідною предметною
спрямованістю
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері найбільш
якісних та конкурентоспроможних досліджень
у цілому в науковій спільноті з урахуванням від-
повідного профілю та тематичної спрямованос-
ті досліджень тощо
7 Кількість цитувань у документах на охорону авторсько-
го права, інтелектуальної власності тощо
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у трансфе рі знань
у суспільну практику
8 Кількість публікацій, до складу авторів яких належать
фахівці різних установ освіти і науки, в т. ч. різних
галузей знань та (або) іноземні вчені (доктори філософії,
доктори наук, професори тощо)
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері освіт-
ньо- наукової координації, зокрема на між дис-
циплінарному та міжнародному рівнях
9 Кількість публікацій та цитувань видавничих продуктів,
до складу авторів яких належать фахівці установ сфер
освіти і науки та фахівці предметної галузі з інших
секторів національного господарства, органів влади,
громадських та міжнародних організацій
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері впро-
вадження результатів наукових досліджень у
суспільну практику
10 Кількість запитів на інформаційне обслуговування щодо
об’єкта дослідження у провідних бібліотеках
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері науково-
бібліографічної діяльності
10 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
ронному вигляді видання може існувати з віль-
ним або обмеженим (платним) досту пом, а
до вітчизняних агрегаторів мають бути надані
метадані статей. Отже, надавати довідку з На-
ціональної бібліотеки України імені В.І. Вер-
надського до Міністерства освіти і нау ки вже
не потрібно. Помітним наближенням до між-
народних вимог з оформлення наукових ви-
дань є обов’язкова умова викладення повних
метаданих двома мовами (українсь кою та анг-
лійською), існування веб-ресурсу з англомов-
ним інтерфейсом, урахування цифрових іден-
тифікаторів авторів (ORCID, Re searcherID),
статей (DOI), видань (ISSN). До позитивних
аспектів Порядку також можна віднести: ско-
рочення обов’язкового друкованого тиражу
видань зі 100 до 50 примірників; вимогу нада-
вати контрольні примірники видань відповід-
но до постанови Кабінету Міністрів України
від 10.05.2002 р. № 608 [26]; усунення вимо-
ги щодо затвердження випусків періодичного
видання до друку рішенням вченої ради уста-
нови, що є засновником фахового видання.
Також у Порядку відсутні вимоги щодо до-
тримання виданнями чинних у державі ви-
давничих стандартів і оформлення переліків
посилань за певним стандартом. Тобто тепер
кожне видання може обрати один із відомих
світових стандартів оформлення, найбільш
по ширений у відповідній тематичній царині
[27], і оформляти публікації та переліки по-
силань до статей відповідно до цього стан-
дарту, не подаючи другий перелік посилань,
оформлений відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
чи ДСТУ 8302:2015. Важливою також є необ-
хідність у виданнях декларувати обо в’яз ко-
вість дотримання ними авторського права та
принципів академічної доброчесності, хоча
ця вимога й потребуватиме у подальшому
конкретизації у зв’язку із необхідністю рег-
ламентації відповідного прикладного засто-
сування.
Проте зазначені позитивні вимоги Порядку
не здатні повністю переважити ті виклики й
загрози, що містять інші положення цього ж
документу.
Закінчення
Номер
з/п
Назва та опис показника Примітка
11 Кількість посилань у навчальних, робочих програмах
і планах викладання дисциплін, ліцензійних та ак ре-
дитаційних пакетах документації щодо підготовки здо-
бувачів різних освітніх рівнів
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері організації
вищої освіти з диференціацією відповідно до
освітніх рівнів здобувачів
12 Кількість цитувань у звітах про виконання науково-
дослідних робіт, зокрема за предметними галузями
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у сфері впро-
вадження результатів наукових досліджень у
суспільну практику, зокрема за предметними
галузями
13 Кількість публікацій, у т. ч. одноосібних, у наукових
періодичних фахових виданнях, крім видань, які прямо
пов’язані з об’єктом дослідження (видавцем, членом
редколегії яких є об’єкт дослідження)
Дозволятиме визначати наукову впливовість
(внесок) об’єкта дослідження у науковому ко-
мунікаційному середовищі
14 Темп росту кількості публікацій (їх цитованості) за
звітний період, у т. ч. із урахуванням відхилень від
середніх у предметній галузі та періоду початку наукової
(публікаційної) діяльності
Дозволятиме визначати динаміку наукової
впливовості (внеску) об’єкта дослідження у
науковому комунікаційному середовищі, у т. ч. з
урахуванням порівнюваності з середніми тем-
пами у предметній галузі, та періоду початку
наукової (публікаційної) діяльності
11ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
По-перше, ранжування видань не передба-
чає для них (і що важливо — для самих авто-
рів) мотиваційних преференцій, а саме ураху-
вання під час атестацій наукових працівників
та установ публікацій у виданнях різних ка-
тегорій з певними ваговими коефіцієнтами.
Наприклад, публікації у виданнях категорії А
можна зараховувати на рівні з аналогічними
зарубіжними виданнями, включеними до WoS
чи Scopus, з коефіцієнтом 10 балів за статтю,
категорії Б — 5, категорії В — 1 бал *. До цієї ж
групи зауважень належить і надмірність вимог
до видань категорії А: навіщо подавати до Мі-
ністерства освіти і науки всі документи (як і
для видань категорії Б), якщо факт входження
їх до основних наукометричних баз (Web of
Science Core Collection та (або) Scopus) підтвер-
джується елементарно: було б достатньо об-
межитися простим заявним принципом реє-
страції таких видань. До речі, у багатьох краї-
нах факт зарахування видання до відповідних
наукометричних баз сам по собі є підставою
для включення їх до найвищої категорії на-
ціонального переліку, без надання додаткових
документів (наприклад, так відбувається у
Республіці Казахстан, Російській Федерації,
Республіці Польща). Водночас, ці країни не
обмежують перелік авторитетних баз двома,
а визначають ще 5—7 додаткових наукомет-
ричних баз, включення до яких ураховують
так само на найвищому рівні.
По-друге, відсутнє чітке визначення долі
категорії В через два роки після закінчення
перехідного періоду, що не додає прозорості
всьому процесу формування нового Переліку.
Варто було б чітко визначити, що через два
роки ця категорія припинить своє існування, а
не становитиме собою «штрафмайданчик» для
тих, хто не втримався у вищих категоріях. Тож
логічно було би включити до категорії В ап-
ріо рі всі видання, наявні нині у Переліку, що
позбавило би необхідності формулювати ще
якісь додаткові вимоги до видань цієї категорії.
По-третє, включення наукового видання
до основних наукометричних баз вже є свід-
ченням того, що воно має належним чином
побудований веб-ресурс з метаданими й інтер-
фейсом англійською мовою, необхідні циф ро-
ві ідентифікатори ISSN та DOI, задовільний
склад редакційної колегії й авторів, витримує
періодичність виходу та забезпечує відповід-
ний рівень рецензування статей. Отже, всі ви-
кладені в Переліку вимоги фактично мали б
стосуватись лише категорії Б, видання якої ма-
ють всі необхідні атрибути, але не входять до
основних, визначених Міністерством освіти і
науки України, наукометричних баз. Іншими
словами, вимоги Переліку й варто формулю-
вати відповідно до вимог цих баз, не роблячи
їх надмірними й заформалізованими.
По-четверте, будь-які вимоги до рецензен-
тів є фактично приниженням академічної гід-
ності, підтримувати яку закликає Порядок.
Адже добір рецензентів є сферою відповідаль-
ності головного редактора та членів редакцій-
ної колегії (самі вони не мають права бути ре-
цензентами поданих до редакції рукописів).
Регулятору не варто втручатися у процес фор-
мування наукової комунікації ще й ґрунтую-
чись на арифметичних підрахунках кількості
статей за певний час чи у реєстрі SENSE. До
того ж розробники цього реєстру (універси-
тети та дослідницькі організації Нідерландів
[29], які працюють переважно над проблема-
ми нав колишнього середовища) підкреслю-
ють, що він складений на основі відомостей та
публікаційних пріоритетів і для потреб гол-
ландських науковців, навчальних і наукових
установ. Тому самі розробники не радять ви-
користовувати його для інших оцінок. Так са-
мо невдалою є згадка про невизначені, але ре-
комендовані Міністерством освіти і науки бази,
у яких можуть бути опубліковані статті пра-
цівників редакційних колегій. Небеззапереч-
ною та контроверсійною також є вимога що-
* Цей недолік має виправити проект наказу Міністерст-
ва освіти і науки «Про затвердження змін до наказу
Мі ніс терства освіти і науки України від 17.10.2012 р.
№ 1112», який на момент написання роботи оприлюд-
нено для громадського обговорення [28].
12 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
до входження ученого до складу не більше як
трьох редакційних колегій наукових фахових
видань.
По-п’яте, хибним є трактування призначен-
ня цифрових ідентифікаторів DOI [30]. Dig i tal
Object Identifier створений для кодування ви-
нятково наукових матеріалів: книг, статей чи
їхніх фрагментів. Це зазначено, наприклад, в
угоді, яку резиденти CrossRef укладають із
між народною асоціацією Publishers Interna tio-
nal Linking Association, Inc. (PILA) [31]. Отже, з
точки зору CrossRef, ідентифікатор DOI не
присвоюється новинам, оголошенням, огля-
дам нових видань, рекламним і хронікальним
матеріалам. Порядок же вимагає наявності
ідентифікаторів у всіх опублікованих матеріа-
лах. Разом з невизначеністю процедури моні-
торингу та розмитим формулюванням підстав
для скасування фахового статусу видання, все
вищезазначене створює численні підстави для
спекуляцій, а саме порушення принципів ака-
демічної доброчесності при опублікуванні, а
також «систематичні публікації матеріалів, які
не містять нових наукових результатів, і вод-
ночас не містять інформації про те, що во ни є
оглядовими чи науково-методичними» (див.
п. 14 Наказу [3]). Оскільки чинним законо-
давством України не визначено зміст прин-
ципів академічної доброчесності та ка тегорії
«систематичність публікацій» і т. п., зазначене
створюватиме підстави для широкого тлума-
чення положень Порядку та суб’єк тив ного
оцінювання фахових видань. Ще одним казу-
сом Порядку можна вважати той факт, що
оглядова чи науково-методична стаття з наяв-
ним DOI за умови належного її оформлення за
формальними ознаками матиме право на існу-
вання як наукова.
Зрозуміло й логічно, що підвищення вимог
до наукових публікацій і наукових періодич-
них видань нині, як ніколи, на часі. І жорсткі-
ші вимоги повинні призвести до зменшення
масштабів поширення неякісного продукту.
Проте, Порядок у тому вигляді, в якому його
ухвалено, призведе до того, що скорочення
відбудеться не тільки за рахунок найгірших і
найслабших видань. До Порядку й надалі вхо-
дитимуть «найспритніші»: ті, хто, не дбаючи
про наукову значущість видання, будуть не-
ухильно дотримуватись формальних вимог По-
рядку. Риторичним тут виглядає питання: чи
варто зупиняти реформування цієї важливої
сфери фактично на рівні самого Порядку (на-
віть удосконаливши його за низкою напрямів),
а не узагальнюючи накопичений досвід у стра-
тегічну візію для досягнення конкретних ре-
зультатів? З огляду на викладене, очевидною
виглядає необхідність якнайшвидше поверну-
тися до формування оновленої ідеології та
розроблення відповідних змін до Порядку: до-
опрацювати текст, усунути неузгодженості й
неточності, унормувати вимоги до категорій
видань тощо. Зробити все це необхідно на ос-
нові чіткого бачення перспектив, які мають
бути основою реформування, а не тільки ви-
правданням самого процесу, до якого згодом
будуть залучені практично всі національні
осередки наукової діяльності.
Водночас необхідно пам’ятати, що Порядок
є лише одним із аспектів формування фахових
наукових комунікацій, так само як вітчизняні
наукові періодичні видання є лише частиною
наукової публікаційної діяльності, а Перелік —
відображенням лише внутрішньодержавної
публікаційної активності дослідників, науко-
вих установ і навчальних закладів.
Підсумовуючи викладене, вважаємо за пот-
рібне розширити коло обговорюваних питань
та подати власне бачення можливих напрямів
модернізації сфери наукової видавничої діяль-
ності. Перш за все, варто виходити з аксіоми,
що українська наукова періодика необхідна
як канал поширення відомостей про результа-
ти наукових досліджень, як засіб фахової ко-
мунікації та як соціокультурне явище, зреш-
тою, як один із чинників інформаційної без-
пеки держави [32].
Помилковим, на нашу думку, є те, що основ-
ний акцент державного регулювання зробле-
но на зростанні кількості англомовних науко-
13ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
вих публікацій у вітчизняних виданнях, хоча
передумовою входження періодичних видань
до провідних наукометричних баз є англомов-
не представлення у відкритому доступі лише
метаданих до наукових публікацій та (або)
розміщення їх в іноземних виданнях, що зреш-
тою обумовлюватиме винятково експорто-
орієнтований напрям академічної мобільності
кадрів вищої наукової кваліфікації. Застосу-
вання цього підходу призведе до домінуван-
ня у вітчизняній практиці моделі оплачувано-
го самими авторами поширення результатів
власних наукових досліджень у науковій періо-
диці, занепаду вітчизняної наукової терміно-
логії, поглиблення розриву між науковою та
освітянською сферами, а також до дискримі-
нації тих українських науковців, що не мають
відповідного рівня підготовки з англійської
мови, наприклад, тих, сферою досліджень яких
є інші іноземні мови. Зрештою, це не сприяти-
ме ані розвитку вітчизняної науки та науко-
во-видавничої діяльності, ані утвердженню
національного інформаційного суверенітету.
Натомість, беззаперечно враховуючи фактори
глобалізації та інноватизації світового госпо-
дарства, потреби поступової інтеграції віт-
чизняної науки до єдиного європейського до-
слідницького простору та перспективи рефор-
мування цієї сфери, передбачені чинними
нормативно-правовими актами, вважаємо за
доцільне зосередити державне регулювання
на розвитку якісної вітчизняної наукової пе-
ріодики із одночасним забезпеченням популя-
ризації кращих наукових матеріалів на між-
народному рівні для підвищення конкуренто-
спроможності українських дослідників [33].
Для реалізації зазначеної стратегічної мети
вбачаємо можливими та перспективними такі
напрями удосконалення організаційних і зміс-
товних засад наукової фахової періодики:
беззаперечне дотримання процесів повно-
го видавничого операційного циклу при
підготовці наукових публікацій, передусім
із зо середженням уваги на якісному редак-
ційному опрацюванні: доцільно передба-
чити здійснення експертизи та моніторин-
гу видань Державною науковою устано-
вою «Книж кова палата Ук раїни імені Івана
Федорова» та (або) Національною бібліо-
текою України імені В.І. Вернадського, пе-
ред включенням видань до національного
рейтингу;
дотримання рівня якості перекладних еле-
ментів наукових публікацій, зокрема анота-
цій та ключових слів англійською мовою,
наприклад, шляхом вибіркового оцінюван-
ня уповноваженими науковими установа-
ми та навчальними закладами перед визна-
ченням місця цих видань у національному
рейтингу;
визначення кращих україномовних статей із
періодичних видань, які належать до 10 %
найвпливовіших у національному рейтингу
цитувань, та, за поданням відповідних ре-
дакційних колегій, спрямування їх для фа-
хового перекладу й розміщення у іноземних
виданнях із високим імпакт-фактором;
формування консенсусу фахового середови-
ща щодо уніфікації правил редакційної та
науково-видавничої етики, зокрема в части-
ні визначення допустимих показників само-
цитувань; координації можливостей входжен-
ня науковців до редакційних колегій різних
фахових видань відповідно до рейтингів їх
цитувань; удосконалення процедур рецензу-
вання та врахування зауважень, прозорості
формування та забезпечення черговості пуб-
лікацій із видавничого портфелю тощо.
передбачення грантів (конкурсного фінан-
сування) для установ та організацій, що є
видавцями періодичних видань, які нале-
жать до 10 % найвпливовіших у націо наль-
ному рейтингу цитувань відповідно до пред-
метних областей на базі врахування націо-
нального та (або) міжнародного рівня ци-
тованості;
передбачення грантів для дослідників, твор-
чих наукових колективів, молодих учених
для розвитку наукової діяльності на базі
конкурсу цитованості публікацій, з ураху-
14 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Про затвердження Порядку проведення державної атестації наукових установ: Постанова КМУ від 19.07.2017 р.
№ 540. Офіційний вісник України. 2017. № 61. С. 80, ст. 1873.
2. Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України. URL:
http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/metodyka_text.pdf (дата звернення: 12.04.2018).
3. Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України: Наказ МОН України
від 15.01.2018 р. № 32. Офіційний вісник України. 2018. № 20. С. 155, ст. 677.
4. Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System / Horizon 2020 Policy Support Facility. European
Commission (2017). URL: https://rio.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/report/KI%20AX%2016%20008%20EN%20N_
UKR_0.pdf (дата звернення: 12.04.2018).
5. Ми плануємо, що доступ до Scopus і Web of Science за кошти бюджету буде в усіх провідних вишах та наукових
установах України. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mi-planuyemo-sho-dostup-do-scopus-i-web-science-za-koshti-
byudzhetu-bude-v-usih-providnih-vishah-ta-naukovih-ustanovah-ukrayini-ochilnik-direktoratu-nauki-dmitro-cheberkus
(дата звернення: 12.04.2018).
6. Почався конкурс для науковців, в якому вони можуть проаналізувати та оцінити діяльність українських
дослідників та наукових установ. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/pochavsya-konkurs-dlya-naukovciv-v-yakomu-
voni-mozhut-proanalizuvati-ta-ociniti-diyalnist-ukrayinskih-doslidnikiv-ta-naukovih-ustanov (дата звернення: 12.04.2018).
7. Радченко А.І. Академічна періодика: актуальні питання розвитку. URL: https://www.dropbox.com/s/zkw 32-
bxgs8sj2fb/Radchenko.pdf?dl=0 (дата звернення: 12.04.2018)
8. Комісаренко С.В., Романюк С.І. Нотатки з етики в науці, або чи можуть відкриття бути запланованими і
як здобутки другої наукової революції допоможуть вижити українській науці. Вісник Національної академії наук
України. 2015. № 4. С. 13—23.
9. Didenko Yu.V., Radchenko A.I., Koval N.V. Information System Web of Sciences: Mirror or Tool? Science and
innovation. 2016. Т. 12, № 6. P. 75—84. doi: http://doi.org/10.15407/scin12.06.075
10. Борис Малицький: «Проблема об’єктивного оцінювання якості роботи дослідника... Виходить далеко за межі
спрощених наукометричних індексів». ZN.UA. 2017. 13 жовтня. URL: https://dt.ua/SCIENCE/boris-malickiy-problema-
ob-yektivnogo-ocinyuvannya-yakosti-roboti-doslidnika-vihodit-daleko-za-mezhi-sproschenih-naukometrichnih-indeksiv-
256941_.html (дата звернення: 12.04.2018).
11. Костенко Л.Й., Жабін О.І., Копанєва Є.О., Симоненко Т.В. Наукова періодика України та бібліометричні
дослідження. Київ, 2014. 174 с.
12. Яцків Я.С. Сучасний стан та проблеми української академічної наукової періодики. Наука України у світовому
інформаційному просторі. Вип. 8. Київ, 2013. С. 5—14.
ванням національного рейтингу цитованос-
ті та (або) публікацій у іноземних виданнях
з високим імпакт-фактором;
нарахування додаткових балів за публіка-
цію у власному періодичному фаховому нау-
ковому виданні відповідно до методики оці-
нювання наукової діяльності винятково за
умов належності такого видання до першої
третини загального (у провідних нау ко-
мет ричних базах) або першої чверті на ціо-
нального рейтингу за предметними облас-
тями знань;
застосування показників рекламного та ме-
діапланування [34] для оцінювання впли во-
вості наукових періодичних видань, зокрема
й на основі періодичних ринкових досліджень
фахових комунікацій у науко вій сфері.
Доцільно продовжити фахову дискусію не
тільки стосовно того, чи потрібно орієнтува-
тися на визначення наукової впливовості на
підставі статистичних та похідних наукомет-
ричних зведень щодо публікаційної актив-
ності вчених, скільки у контексті підвищення
стандартів якості вітчизняної фахової науко-
вої періодики для створення ґрунтовних засад
просування вітчизняних дослідників (видань,
установ) у міжнародному науковому інформа-
ційному просторі, урахування раціональних
чин ників диференціації представлення внеску
вітчизняних науковців у формування перед-
умов сталого розвитку національної сфери нау-
ки і освіти для подальшого коректного оціню-
вання та побудови індивідуальних і колектив-
них (щодо організацій) рейтингів досягнень.
15ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
13. Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия: изучение развития науки как информационного процесса.
Москва, 1969. 192 с.
14. Добров Г.М. Наука о науке: Введение в общее науковедение. Киев, 1970. 320 с.
15. Leydesdorff L. Caveats for the Use of Citation Indicators in Research and Journal Evaluations. Journal of the
American Society for Information Science and Technology. 2008. V. 59, no. 2. P. 278—287.
16. Hicks D., Wouters P., Waltman L., Rijcke S. de, Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics.
Nature. 2015. V. 520, no. 7548. P. 429—431.
17. Єгоров І.Ю. Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики. Наука та нау-
кознавство. 2014. № 3. С. 42—47.
18. 2025. Vision for Science choices for the future / Ministry of Education, Culture and Science of the Government of
the Netherlands. URL: https://www.government.nl/binaries/government/documents/reports/2014/12/08/2025-vision-
for-science-choices-for-the-future/visie-wetenschap-eng-web.pdf (дата звернення: 12.04.2018).
19. Standard Evaluation Protocol 2015—2021. Protocol for Research Assessments in the Netherlands. Amended
version, 2016. URL: https://www.knaw.nl/nl/actueel/publicaties/standard-evaluation-protocol-2015-2021/@@download/
pdf_file/SEP%202015-2021%20amended%20version%20sept%202016.pdf (дата звернення: 12.04.2018).
20. Statement by three national academies (Académie des Sciences, Leopoldina and Royal Society) on good practice in
the evaluation of researchers and research programmes. URL: http://www.academie-sciences.fr/pdf/rapport/avis111217.pdf
(дата звернення: 12.04.2018).
21. Єфименко Т.І. Концептуальні підходи щодо розвитку механізмів фінансування науки. Фінанси України.
2016. № 8. C. 9—23.
22. Рейтинг наукових періодичних видань, що мають бібліометричні профілі. URL: http://nbuviap.gov.ua/bpnu/
index.php?page_sites=journals (дата звернення: 12.04.2018).
23. МОН планує запустити відкритий український індекс наукового цитування до кінця року. URL: https://mon.
gov.ua/ua/news/mon-planuye-zapustiti-vidkritij-ukrayinskij-indeks-naukovogo-cituvannya-do-kincya-roku (дата звер нен-
ня: 12.06.2018).
24. Котляревський Я.В., Мельников О.В., Штангрет А.М., Семенюк Е.П., Воробйов В.І. Концептуальні засади
забезпечення сталого розвитку інформаційної сфери України. Київ, 2016. 148 с.
25. Semenyuk E.P., Kotlyarevsky Ya.V., Melnikov A.V. Information and communication aspects of founding and
operating the scientific schools in the field of publishing and printing. Science and innovation. 2016. V. 12, no. 2. P. 63—80.
doi: http://doi.org/10.15407/scin12.02.063.
26. Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів: Постанова КМУ від 10.05.2002 р. № 608
(ост. зміни 04.11.2015 р.). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/608-2002-%D0%BF (дата звернення: 14.04.2018).
27. Міжнародні правила цитування та посилання в наукових роботах. URL: http://ela.kpi.ua/bitst ream/
123456789/18681/1/Academ_4_12_red1.pdf (дата звернення: 14.04.2018).
28. МОН пропонує для громадського обговорення проект наказу «Про затвердження змін до наказу Міністерст-
ва освіти і науки України від 17 жовтня 2012 року № 1112». URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-
gromadskogo-obgovorennya-proekt-nakazu-pro-zatverdzhennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-
vid-17-zhovtnya-2012-roku-1112 (дата звернення: 25.05.2018).
29. Quality and Criteria. SENSE. URL: http://www.sense.nl/organisation/documentation (дата звернення: 12.04.2018).
30. ISO 26324:2012. Information and documentation — Digital object identifier system. URL: https://www.doi.org/
(дата звернення: 12.04.2018).
31. Board & governance. URL: https://www.crossref.org/board-and-governance/ (дата звернення: 12.04.2018).
32. Котляревський Я.В., Штангрет А.М., Мельников О.В. Організаційно-економічний механізм розвитку видав-
ничо-поліграфічної галузі в процесі гарантування інформаційної безпеки України. Львів, 2012. 214 с.
33. Діденко Ю.В., Радченко А.І. Публікаційна активність як спосіб наукової комунікації та гонитви за рейтингами.
Вісник Національної академії наук України. 2017. № 9. С. 82—98. doi: https://doi.org/10.15407/visn2017.09.082
34. Котляревський Я.В., Передерієнко Н.І. Вплив медіапланування на стратегію періодичних друкованих видань.
Поліграфія і видавнича справа. 2010. № 1 (51). С. 37—43.
Стаття надійшла до редакції 12.04.18
REFERENCES
1. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia derzhavnoi atestatsii naukovykh ustanov: Postanova KMU vid 19.07.2017 r.
№ 540. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2017. № 61. S. 80, st. 1873 [in Ukraine].
16 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
2. Metodyka otsiniuvannia efektyvnosti diialnosti naukovykh ustanov Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. URL:
http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/metodyka_text.pdf (Last accessed: 12.04.2018) [in Ukraine].
3. Pro zatverdzhennia Poriadku formuvannia Pereliku naukovykh fakhovykh vydan Ukrainy: Nakaz MON Ukrainy vid
15.01.2018 r. № 32. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2018. № 20. S. 155, st. 677 [in Ukraine].
4. Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System / Horizon 2020 Policy Support Facility. European
Commission (2017). URL: https://rio.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/report/KI%20AX%2016%20008%20EN%20N_
UKR_0.pdf (Last accessed: 12.04.2018).
5. My planuiemo, shcho dostup do Scopus i Web of Science za koshty biudzhetu bude v usikh providnykh vyshakh ta
naukovykh ustanovakh Ukrainy. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mi-planuyemo-sho-dostup-do-scopus-i-web-science-
za-koshti-byudzhetu-bude-v-usih-providnih-vishah-ta-naukovih-ustanovah-ukrayini-ochilnik-direktoratu-nauki-dmitro-
cheberkus (Last accessed: 12.04.2018) [in Ukraine].
6. Pochavsia konkurs dlia naukovtsiv, v yakomu vony mozhut proanalizuvaty ta otsinyty diialnist ukrainskykh dos-
lidnykiv ta naukovykh ustanov. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/pochavsya-konkurs-dlya-naukovciv-v-yakomu-voni-
mozhut-proanalizuvati-ta-ociniti-diyalnist-ukrayinskih-doslidnikiv-ta-naukovih-ustanov (Last accessed: 12.04.2018) [in
Ukraine].
7. Radchenko, A. I. (2018). Akademichna periodyka: Aktualni pytannia rozvytku. URL: https://www.dropbox.com/s/
zkw32bxgs8sj2fb/Radchenko.pdf?dl=0 (Last accessed: 12.04.2018) [in Ukraine].
8. Komisarenko, S. V., Romaniuk, S. I. (2015). Notatky z etyky v nautsi, abo chy mozhut vidkryttia buty zaplanovanymy
i yak zdobutky druhoi naukovoi revoliutsii dopomozhut vyzhyty ukrainskii nautsi. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr., 4, 13—23 [in
Ukraine].
9. Didenko, Yu. V., Radchenko, A. I., Koval, N. V. (2016). Information System Web of Sciences: Mirror or Tool? Sci.
Innov., 12(6), 75—84. doi: http://doi.org/10.15407/scin12.06.075
10. Borys Malytskyi: «Problema obiektyvnoho otsiniuvannia yakosti roboty doslidnyka... Vykhodyt daleko za mezhi
sproshchenykh naukometrychnykh indeksiv». ZN.UA. 2017. 13 Oct. URL: https://dt.ua/SCIENCE/boris-malickiy-problema-
ob-yektivnogo-ocinyuvannya-yakosti-roboti-doslidnika-vihodit-daleko-za-mezhi-sproschenih-naukometrichnih-indeksiv-
256941_.html (Last accessed: 12.04.2018) [in Ukraine].
11. Kostenko, L. I., Zhabin, O. I., Kopanieva, Ye. O., Symonenko, T. V. (2014). Naukova periodyka Ukrainy ta biblio met-
rychni doslidzhennia. Kyiv [in Ukraine].
12. Yatskiv, Ya. S. (2013). Suchasnyi stan ta problemy ukrainskoi akademichnoi naukovoi periodiki. Nauka Ukrainy u
svitovomu informatsiinomu prostori, 8, 5—14 [in Ukraine].
13. Nalymov, V. V., Mulchenko, Z. M. (1969). Naukometryia: izuchenye razvitia nauky kak informatsyonnoho protsessa.
Moskva [in Russian].
14. Dobrov, G. M. (1970). Nauka o nauke: Vvedenye v obshchee naukovedenye. Kiev [in Russian].
15. Leydesdorff, L. (2008). Caveats for the Use of Citation Indicators in Research and Journal Evaluations. Journal of
the American Society for Information Science and Technology, 59(2), 278—287.
16. Hicks, D., Wouters, P., Waltman, L., Rijcke, S. de, Rafols, I. (2015). Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research
metrics. Nature, 520(7548), 429—431.
17. Yehorov, I. Yu. (2014). Otsinky rezultativ naukovoi diialnosti: tradytsiini pidkhody ta novi vyklyky. Science and
Science of Science, 3, 42—47 [in Ukraine].
18. 2025. Vision for Science choices for the future / Ministry of Education, Culture and Science of the Government of
the Netherlands. URL: https://www.government.nl/binaries/government/documents/reports/2014/12/08/2025-vision-
for-science-choices-for-the-future/visie-wetenschap-eng-web.pdf (Last accessed: 12.04.2018).
19. Standard Evaluation Protocol 2015—2021. Protocol for Research Assessments in the Netherlands. Amended ver-
sion, 2016. URL: https://www.knaw.nl/nl/actueel/publicaties/standard-evaluation-protocol-2015-2021/@@download/
pdf_file/SEP%202015-2021%20amended%20version%20sept%202016.pdf (Last accessed: 12.04.2018).
20. Statement by three national academies (Académie des Sciences, Leopoldina and Royal Society) on good practice in
the evaluation of researchers and research programmes. URL: http://www.academie-sciences.fr/pdf/rapport/avis111217.pdf
(Last accessed: 12.04.2018).
21. Iefymenko, T. (2016). Conceptual approaches to science funding mechanisms’ development. Finansi Ukr., 8, 9—23
[in Ukraine].
22. Reitynh naukovykh periodychnykh vydan, shcho maiut bibliometrychni profili. URL: http://nbuviap.gov.ua/
bpnu/index.php?page_sites=journals (Last accessed: 12.04.2018) [in Ukraine].
23. MON planuie zapustyty vidkrytyi ukrainskyi indeks naukovoho tsytuvannia do kintsia roku. URL: https://mon.
gov.ua/ua/news/mon-planuye-zapustiti-vidkritij-ukrayinskij-indeks-naukovogo-cituvannya-do-kincya-roku (Last acces-
sed: 12.06.2018) [in Ukraine].
17ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності
24. Kotlyarevskyy, Ya. V., Melnykov, O. V., Shtanhret, A. M., Semeniuk, E. P., Vorobiov, V. I. (2016). Kontseptualni
zasady zabezpechennia staloho rozvytku informatsiinoi sfery Ukrainy. Kyiv [in Ukraine].
25. Semenyuk, E. P., Kotlyarevskyy, Ya. V., Melnykov, A. V. (2016). Information and communication aspects of foun-
ding and operating the scientific schools in the field of publishing and printing. Sci. Innov., 12(2), 63—80. doi: http://doi.
org/10.15407/scin12.02.063
26. Pro poriadok dostavliannia oboviazkovykh prymirnykiv dokumentiv: Postanova KMU vid 10.05.2002 r. № 608 (ost.
zminy 04.11.2015). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/608-2002-%D0%BF (Last accessed: 14.04.2018) [in Ukraine].
27. Mizhnarodni pravyla tsytuvannia ta posylannia v naukovykh robotakh. URL: http://ela.kpi.ua/bitst ream/
123456789/18681/1/Academ_4_12_red1.pdf [in Ukraine] (Last accessed: 14.04.2018).
28. MON proponuie dlia hromadskoho obhovorennia proekt nakazu «Pro zatverdzhennia zmin do nakazu Ministerstva
osvity i nauky Ukrainy vid 17 zhovtnia 2012 roku № 1112». URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-
gromadskogo-obgovorennya-proekt-nakazu-pro-zatverdzhennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-
vid-17-zhovtnya-2012-roku-1112 (Last accessed: 25.05.2018) [in Ukraine].
29. Quality and Criteria. SENSE. URL: http://www.sense.nl/organisation/documentation (Last accessed: 12.04.2018).
30. ISO 26324:2012. Information and documentation — Digital object identifier system. URL: https://www.doi.org/
(Last accessed: 12.04.2018).
31. Board & governance. URL: https://www.crossref.org/board-and-governance/ (Last accessed: 12.04.2018).
32. Kotlyarevskyy, Ya. V., Shtanhret, A. M., Melnykov, O. V. (2012). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm rozvytku
vydavnycho-polihrafichnoi haluzi v protsesi harantuvannia informatsiinoi bezpeky Ukrainy. Lviv [in Ukraine].
33. Didenko, Yu. V., Radchenko, A. I. (2017). Publication activity as a way of scientific communication and ratings race.
Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr., 9, 82—98. doi: https://doi.org/10.15407/visn2017.09.082 [in Ukraine].
34. Kotlyarevskyy, Ya. V., Perederiienko, N. I. (2010). Vplyv mediaplanuvannia na stratehiiu periodychnykh dru ko va-
nykh vydan. Polihrafiia i vydavnycha sprava, 1(51), 37—43 [in Ukraine].
Received 12.04.18
Kotlyarevskyy, Ya.V. 1, Radchenko, A.I. 2, Melnikov, A.V. 1, and Semenyuk, E.P. 3
1 Academy of Financial Management,
38, Druzhby Narodov Blvrd., Kyiv, 01014, Ukraine,
+380 44 277 5115, e_research@ukr.net
2 Akademperiodyka Publishing House of the NAS of Ukraine
4, Tereshchenkivska St., Kyiv, 01004, Ukraine,
+380 44 239 6505, radchenko@nas.gov.ua
3 National Forest Engineering University of Ukraine,
103, Generala Chuprinki St., Lviv, 79057, Ukraine,
+380 32 258 4298, lisfilos@ukr.net
STRATEGIC PRIORITIES IN MEASURING THE PUBLICATION
AND PUBLISHING WORKS IN SCHOLARLY RESEARCH ACTIVITY
Introduction. The problems of correct use of scientometric tools in the context of the development of domestic profes-
sional periodicals have been discussed.
Problem Statement. Measuring the publication works in scholarly research activity and creating a correct indicator
system for this have been shown to require as wide as possible professional discussion and improvement.
Purpose of this research is to make proposals on the formation of strategic priorities for the assessment of influence of
statistical and derivative scientometric base on the publication activity of researchers.
Materials and Methods. The regulations in order to increase the efficiency of publishing the scholarly research perio-
dicals in Ukraine have been analyzed. The correlation between the scholarly research activity and the assessment of effec-
tiveness of their activities have been studied in the context of correct use of scientometric indices.
Results. A 2D approach based on searching for effective principles of state regulation in terms of introduction of effec-
tive tools for analysis and evaluation of publication/publishing activities of researchers, R&D institutions, and educational
institutions has been proposed. The formulated proposals take into account the needs for the formation of a balanced ap-
proach to the development of domestic professional scholarly research periodicals in order to ensure sustainable develop-
ment of the national information sphere.
18 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2018, 14 (5)
Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк
Conclusions. Effective presentation of results of publication activities should be further discussed in the context of
improving the quality standards of domestic professional scholarly research periodicals, underlying the foundations for cor-
rect assessment of publishing products and activities, and making appropriate ratings.
Keywords : scholarly research periodicals, scientometrics, publication activity, priorities of publication and publi-
shing activity.
Я.В. Котляревский 1, А.И. Радченко 2, А.В. Мельников 1, Э.П. Семенюк 3
1 ГУНУ «Академия финансового управления»,
бульв. Дружбы Народов, 38, Киев, 01014, Украина,
+380 44 277 5115, e_research@ukr.net
2 Издательский дом «Академпериодика» НАН Украины,
ул. Терещенковская, 4, Киев, 01004, Украина,
+380 44 239 6505, radchenko@nas.gov.ua
3 ГВУЗ «Национальный лесотехничесний университет Украины»,
ул. ген. Чупринки, 103, Львов, 79057, Украина,
+380 32 258 4298, lisfilos@ukr.net
О СТРАТЕГИЧЕСКИХ ПРИОРИТЕТАХ ИЗМЕРЕНИЯ ПУБЛИКАЦИОННОЙ
И ИЗДАТЕЛЬСКОЙ АКТИВНОСТИ В НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Введение. Рассмотрены проблемные вопросы корректного применения наукометрического инструментария в
контексте развития национальной научной периодики.
Проблематика. Показано, что сегодня измерение публикационной активности в научной деятельности и созда-
ние корректной системы показателей для этого нуждается в максимально широком профессиональном обсужде-
нии и требует усовершенствования.
Цель. Представление предложений относительно формирования стратегических приоритетов оценивания на-
учной влиятельности на основе статистических и производных от них наукометрических обобщений публикацион-
ной активности ученых.
Материалы и методы. Аналитическая обработка нормативного обеспечения повышения эфективности изда-
ния научной периодики в Украине, а также определение связи между публикационной активностью ученых и оцен-
кой эффективности их деятельности в контексте корректного применения наукометрических показателей.
Результаты. Предложено использование двумерного подхода на базе поиска эффективных основ государствен-
ного регулирования в части внедрения действенного инструментария анализа и оценивания публикационной и из-
дательской деятельности исследователей, научных орагнизаций, учебных заведений. Сформулированы предложе-
ния, учитывающие потребности формирования сбалансированного подхода к развитию отечественной научной
периодики с целью обеспечения стабильного развития национальной информационной сферы.
Выводы. Дальнейшее обсуждение эффективного представления результатов публикационной деятельности
необходимо продолжать в контексте повышения стандартов качества отечественной научной периодики, создания
основ корректного оценивания издательской продукции и деятельности, а также формирования соответствующих
рейтингов.
Ключевые слова : научная периодика, наукометрия, публикационная активность, приоритеты публикационной
и издательской деятельности.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160868 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:08:15Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котляревський, Я.В. Радченко, А.І. Мельников, О.В. Семенюк, Е.П. 2019-11-22T16:12:49Z 2019-11-22T16:12:49Z 2018 Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності / Я.В. Котляревський, А.І. Радченко, О.В. Мельников, Е.П. Семенюк // Наука та інновації. — 2018. — Т. 14, № 5. — С. 5-18. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin14.05.005 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160868 Вступ. Розглянуто проблемні питання коректного застосування наукометричного інструментарію в контексті розвитку національної фахової періодики.
 Проблематика. Нині вимірювання публікаційної активності в науковій діяльності та створення для цього системи
 ефективних показників потребує якнайширшого фахового обговорення й удосконалення.
 Мета. Оприлюднення пропозицій щодо формування стратегічних пріоритетів оцінювання наукової впливовості
 на підставі статистичних та похідних наукометричних зведень щодо публікаційної активності вчених.
 Матеріали й методи. Аналітична обробка нормативного забезпечення підвищення ефективності видання наукової періодики в Україні, а також встановлення зв’язку між публікаційною активністю науковців та оцінкою ефективності їхньої діяльності в контексті коректного застосування наукометричних показників.
 Результати. Запропоновано використання двовимірного підходу на базі пошуку ефективних засад щодо державного регулювання в частині впровадження дієвого інструментарію аналізу та оцінювання публікаційної і видавничої
 діяльності дослідників та наукових установ і навчальних закладів. Сформульовано пропозиції, які враховують потреби формування збалансованого підходу щодо розвитку вітчизняної фахової наукової періодики з метою забезпечення сталого розвитку національної інформаційної сфери.
 Висновки. Подальше обговорення ефективного представлення результатів публікаційної діяльності необхідно
 продовжувати у контексті підвищення стандартів якості вітчизняної фахової наукової періодики, закладання підвалин коректного оцінювання видавничої продукції та діяльності й побудови відповідних рейтингів. Introduction. The problems of correct use of scientometric tools in the context of the development of domestic professional
 periodicals have been discussed.
 Problem Statement. Measuring the publication works in scholarly research activity and creating a correct indicator
 system for this have been shown to require as wide as possible professional discussion and improvement.
 Purpose of this research is to make proposals on the formation of strategic priorities for the assessment of influence of
 statistical and derivative scientometric base on the publication activity of researchers.
 Materials and Methods. The regulations in order to increase the efficiency of publishing the scholarly research periodicals
 in Ukraine have been analyzed. The correlation between the scholarly research activity and the assessment of effectiveness
 of their activities have been studied in the context of correct use of scientometric indices.
 Results. A 2D approach based on searching for effective principles of state regulation in terms of introduction of effective
 tools for analysis and evaluation of publication/publishing activities of researchers, R&D institutions, and educational
 institutions has been proposed. The formulated proposals take into account the needs for the formation of a balanced approach
 to the development of domestic professional scholarly research periodicals in order to ensure sustainable development
 of the national information sphere.
 Conclusions. Effective presentation of results of publication activities should be further discussed in the context of
 improving the quality standards of domestic professional scholarly research periodicals, underlying the foundations for correct
 assessment of publishing products and activities, and making appropriate ratings. Введение. Рассмотрены проблемные вопросы корректного применения наукометрического инструментария в
 контексте развития национальной научной периодики.
 Проблематика. Показано, что сегодня измерение публикационной активности в научной деятельности и создание корректной системы показателей для этого нуждается в максимально широком профессиональном обсуждении и требует усовершенствования.
 Цель. Представление предложений относительно формирования стратегических приоритетов оценивания научной влиятельности на основе статистических и производных от них наукометрических обобщений публикационной активности ученых.
 Материалы и методы. Аналитическая обработка нормативного обеспечения повышения эффективности издания научной периодики в Украине, а также определение связи между публикационной активностью ученых и оценкой эффективности их деятельности в контексте корректного применения наукометрических показателей.
 Результаты. Предложено использование двумерного подхода на базе поиска эффективных основ государственного регулирования в части внедрения действенного инструментария анализа и оценивания публикационной и издательской деятельности исследователей, научных организаций, учебных заведений. Сформулированы предложения, учитывающие потребности формирования сбалансированного подхода к развитию отечественной научной
 периодики с целью обеспечения стабильного развития национальной информационной сферы.
 Выводы. Дальнейшее обсуждение эффективного представления результатов публикационной деятельности
 необходимо продолжать в контексте повышения стандартов качества отечественной научной периодики, создания
 основ корректного оценивания издательской продукции и деятельности, а также формирования соответствующих
 рейтингов. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності Strategic Priorities in Measuring the Publication and Publishing Works in Scholarly Research Activity О стратегических приоритетах измерения публикационной и издательской активности в научной деятельности Article published earlier |
| spellingShingle | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності Котляревський, Я.В. Радченко, А.І. Мельников, О.В. Семенюк, Е.П. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
| title | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності |
| title_alt | Strategic Priorities in Measuring the Publication and Publishing Works in Scholarly Research Activity О стратегических приоритетах измерения публикационной и издательской активности в научной деятельности |
| title_full | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності |
| title_fullStr | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності |
| title_full_unstemmed | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності |
| title_short | Про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності |
| title_sort | про стратегічні пріоритети вимірювання публікаційної та видавничої активності в науковій діяльності |
| topic | Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
| topic_facet | Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160868 |
| work_keys_str_mv | AT kotlârevsʹkiiâv prostrategíčnípríoritetivimírûvannâpublíkacíinoítavidavničoíaktivnostívnaukovíidíâlʹností AT radčenkoaí prostrategíčnípríoritetivimírûvannâpublíkacíinoítavidavničoíaktivnostívnaukovíidíâlʹností AT melʹnikovov prostrategíčnípríoritetivimírûvannâpublíkacíinoítavidavničoíaktivnostívnaukovíidíâlʹností AT semenûkep prostrategíčnípríoritetivimírûvannâpublíkacíinoítavidavničoíaktivnostívnaukovíidíâlʹností AT kotlârevsʹkiiâv strategicprioritiesinmeasuringthepublicationandpublishingworksinscholarlyresearchactivity AT radčenkoaí strategicprioritiesinmeasuringthepublicationandpublishingworksinscholarlyresearchactivity AT melʹnikovov strategicprioritiesinmeasuringthepublicationandpublishingworksinscholarlyresearchactivity AT semenûkep strategicprioritiesinmeasuringthepublicationandpublishingworksinscholarlyresearchactivity AT kotlârevsʹkiiâv ostrategičeskihprioritetahizmereniâpublikacionnoiiizdatelʹskoiaktivnostivnaučnoideâtelʹnosti AT radčenkoaí ostrategičeskihprioritetahizmereniâpublikacionnoiiizdatelʹskoiaktivnostivnaučnoideâtelʹnosti AT melʹnikovov ostrategičeskihprioritetahizmereniâpublikacionnoiiizdatelʹskoiaktivnostivnaučnoideâtelʹnosti AT semenûkep ostrategičeskihprioritetahizmereniâpublikacionnoiiizdatelʹskoiaktivnostivnaučnoideâtelʹnosti |