Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури)
Огляд літератури присвячено одному з актуальних напрямків сучасної хірургії — проблемі відкритої артеріальної протоки (ВАП) у дітей різних вікових груп. Це одна з найпоширеніших вроджених вад серцево-судинної системи, яка може траплятися як в ізольованому вигляді, так і в поєднанні з іншими вадами с...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Міжнародний медичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160915 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) / Д.О. Кулікова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 29-34. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160915 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кулікова, Д.О. 2019-11-23T10:45:23Z 2019-11-23T10:45:23Z 2018 Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) / Д.О. Кулікова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 29-34. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160915 616.12-007 Огляд літератури присвячено одному з актуальних напрямків сучасної хірургії — проблемі відкритої артеріальної протоки (ВАП) у дітей різних вікових груп. Це одна з найпоширеніших вроджених вад серцево-судинної системи, яка може траплятися як в ізольованому вигляді, так і в поєднанні з іншими вадами серця і судин. Подано існуючу термінологію, класифікацію, діагностичні критерії гемодинамічно значущої ВАП, докладно описано її ехокардіографічні ознаки. Висвітлено сучасні підходи до лікування ВАП у дітей, що включають консервативні та хірургічні методи. Обзор литературы посвящен одному из актуальных направлений современной хирургии — проблеме открытого артериального протока (ОАП) у детей разных возрастных групп. Это один из самых распространенных врожденных пороков сердечно-сосудистой системы, который может встречаться как в изолированном виде, так и в сочетании с другими пороками сердца и сосудов. Представлены существующая терминология, классификация, диагностические критерии гемодинамически значимой ОАП, подробно описаны ее эхокардиографические признаки. Освещены современные подходы к лечению ОАП у детей, включающие консервативные и хирургические методы. The literature review is devoted to one of the most important directions of modern surgery — the problem of patent arterial duct in children of different age groups. This is one of the most common congenital malformations of the cardiovascular system, which can occur both as an isolated disease, and as combination with other heart and vessel defects. The existing terminology, classification, diagnostic criteria of hemodynamically significant pathology are presented. Echocardiographic diagnostic criteria are described in detail. The modern approaches to treatment of patent arterial duct, including conservative and surgical methods are elucidated. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Міжнародний медичний журнал Хірургія Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) Современный взгляд на проблемные аспекты открытого артериального протока у детей Modern view on the problematic aspects of patent arterial duct in children (literature review) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) |
| spellingShingle |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) Кулікова, Д.О. Хірургія |
| title_short |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) |
| title_full |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) |
| title_fullStr |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) |
| title_full_unstemmed |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) |
| title_sort |
сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) |
| author |
Кулікова, Д.О. |
| author_facet |
Кулікова, Д.О. |
| topic |
Хірургія |
| topic_facet |
Хірургія |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Міжнародний медичний журнал |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Современный взгляд на проблемные аспекты открытого артериального протока у детей Modern view on the problematic aspects of patent arterial duct in children (literature review) |
| description |
Огляд літератури присвячено одному з актуальних напрямків сучасної хірургії — проблемі відкритої артеріальної протоки (ВАП) у дітей різних вікових груп. Це одна з найпоширеніших вроджених вад серцево-судинної системи, яка може траплятися як в ізольованому вигляді, так і в поєднанні з іншими вадами серця і судин. Подано існуючу термінологію, класифікацію, діагностичні критерії гемодинамічно значущої ВАП, докладно описано її ехокардіографічні ознаки. Висвітлено сучасні підходи до лікування ВАП у дітей, що включають консервативні та хірургічні методи.
Обзор литературы посвящен одному из актуальных направлений современной хирургии — проблеме открытого артериального протока (ОАП) у детей разных возрастных групп. Это один из самых распространенных врожденных пороков сердечно-сосудистой системы, который может встречаться как в изолированном виде, так и в сочетании с другими пороками сердца и сосудов. Представлены существующая терминология, классификация, диагностические критерии гемодинамически значимой ОАП, подробно описаны ее эхокардиографические признаки. Освещены современные подходы к лечению ОАП у детей, включающие консервативные и хирургические методы.
The literature review is devoted to one of the most important directions of modern surgery — the problem of patent arterial duct in children of different age groups. This is one of the most common congenital malformations of the cardiovascular system, which can occur both as an isolated disease, and as combination with other heart and vessel defects. The existing terminology, classification, diagnostic criteria of hemodynamically significant pathology are presented. Echocardiographic diagnostic criteria are described in detail. The modern approaches to treatment of patent arterial duct, including conservative and surgical methods are elucidated.
|
| issn |
2308-5274 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160915 |
| citation_txt |
Сучасний погляд на проблемні аспекти відкритої артеріальної протоки у дітей (огляд літератури) / Д.О. Кулікова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 29-34. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kulíkovado sučasniipoglâdnaproblemníaspektivídkritoíarteríalʹnoíprotokiudíteioglâdlíteraturi AT kulíkovado sovremennyivzglâdnaproblemnyeaspektyotkrytogoarterialʹnogoprotokaudetei AT kulíkovado modernviewontheproblematicaspectsofpatentarterialductinchildrenliteraturereview |
| first_indexed |
2025-11-25T20:31:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:31:32Z |
| _version_ |
1850524332306989056 |
| fulltext |
29© Д. О. КУлІКОВА, 2018
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 2
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.12-007
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВІДКРИТОЇ
АРТЕРІАЛЬНОЇ ПРОТОКИ У ДІТЕЙ
(огляд літератури)
Д. О. КУЛІКОВА
ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України»,
Харків, Україна
Огляд літератури присвячено одному з актуальних напрямків сучасної хірургії — проблемі відкритої
артеріальної протоки (ВАП) у дітей різних вікових груп. Це одна з найпоширеніших вроджених
вад серцево-судинної системи, яка може траплятися як в ізольованому вигляді, так і в поєднанні
з іншими вадами серця і судин. Подано існуючу термінологію, класифікацію, діагностичні кри-
терії гемодинамічно значущої ВАП, докладно описано її ехокардіографічні ознаки. Висвітлено
сучасні підходи до лікування ВАП у дітей, що включають консервативні та хірургічні методи.
Ключові слова: відкрита артеріальна протока, гемодинамічно значущі критерії, ехокардіографічні
ознаки.
Відкрита артеріальна протока (ВАП) — одна
з найпоширеніших уроджених вад серцево-судин-
ної системи (УВС), яка характеризується наявніс-
тю сполучення між аортою і легеневою артерією.
Ця патологія може траплятися як в ізольованому
вигляді, так і в поєднанні з іншими вадами серця
і судин. Проблеми діагностики та лікування ВАП
найретельніше було досліджено у недоношених
новонароджених із дуже низькою та екстремаль-
но низькою масою тіла [1–3]. ВАП відзначається
у 40,0–60,0 % недоношених дітей, вона обернено
пропорційна гестаційному віку та масі новонаро-
джених [4]. У дослідженні [5] було встановлено
взаємозв’язок між масою немовлят при народжен-
ні та виникненням ВАП, а саме — при вазі 501–
700 г ця патологія діагностується у 7,0 % випад-
ків, 701–900 г — у 25,0 %, понад 900 г — у 10,0 %.
У вітчизняній медичній літературі, на жаль,
не існує єдиних підходів до термінології визна-
чення функціонування артеріальної протоки, тому
в різних джерелах, окрім ВАП, використовуються
такі терміни: відкрита боталлова протока, функ-
ціонуюча артеріальна протока (ФАП), іноді ге-
модинамічно значуща функціонуюча артеріальна
протока (ГЗ ФАП). Використання термінів ВАП
і ГЗ ФАП вважається правомірним тільки в разі
шунтування крові з аорти в легеневу артерію (тоб-
то зліва направо) [6].
Артеріальна протока є невід’ємним елементом
кровообігу плода, яка з’єднує аорту з легеневою
артерією і незабаром після народження закрива-
ється, а потім облітерується. У переважній біль-
шості випадків артеріальна протока самостійно
закривається відразу після народження або про-
довжує функціонувати, значно зменшивши об’єм
крові, який скидається протягом 15–20 год [7].
Ряд дослідників розглядають як варіант нор-
ми функціонування ВАП протягом перших 72 год
після народження [8, 9]. На думку інших авторів,
функціональне закриття ВАП у немовлят відбува-
ється упродовж кількох годин після народження,
а анатомічне — до 18–21-го дня. У 95,0 % недо-
ношених немовлят із масою при народженні по-
над 1500,0 г ВАП закривається протягом перших
чотирьох днів життя [10].
У теперішній час прийнято вважати, що при
збереженні ВАП через 12–14 дн після народження
встановлюєтся діагноз УВС — ВАП. Процес об-
літерації протоки після її закриття і формування
аортолегеневої зв’язки (ligamentum arteriosum)
може продовжуватися до двох з половиною міся-
ців [11]. Частина авторів вважає, що процес ана-
томічного закриття протоки (облітерація прото-
ки) у недоношених дітей може тривати до восьми
тижнів після народження [12, 13]. Таким чином,
точна частота ВАП невідома, тому що немає єди-
ної думки дослідників, з якого саме моменту треба
вважати ВАП патологією.
Необхідно зазначити, що протока може бути
довгою, вузькою і звивистою або короткою і ши-
рокою, діаметр її становить від 2,0–3,0 до 30,0 мм
(частіше 3,0–15,0 мм), довжина — 3,0–25,0 мм, сис-
толо-діастолічний шум чути, якщо діаметр прото-
ки перевищує 4,0 мм. Залежно від форми протоки
існують різні анатомічні типи вади: циліндричний,
воронкоподібний, вікончатий, аневризматичний.
При тривалому існуванні протоки може виникати
її кальциноз із переходом на аорту [14].
На сьогоднішній день існує багато класифіка-
цій ВАП, зокрема розроблені ще в 1950-ті роки
американськими хірургами, пізніше співробітни-
ками клініки під керівництвом акад. Є. М. Ме-
шалкіна та ін. Зазначимо, що в цих класифікаціях
не враховано різні поєднання ВАП як з іншими
формами УВС, так і з різними ускладненнями,
що виникають при існуванні ВАП, які так само
ХІРУРГІЯ
30
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
впливають на перебіг вади і на результат її ліку-
вання. У цьому сенсі найбільш повною виглядає
класифікація, запропонована у 1963 р. Б. В. Пе-
тровським, згідно з якою ВАП може траплятися як
в ізольованому вигляді, так і в поєднанні з іншими
УВС, існування протоки може бути з ускладнен-
нями або без них [15].
Із появою ангіографії A. Krichenko et al. [16]
було розроблено ще одну класифікацію ВАП, за-
сновану на анатомічній конфігурації протоки. Ви-
ділено такі протоки: 1) типу А, що має звуження
біля легеневого кінця; 2) типу В — коротка, зі
звуженням біля аортального кінця; 3) типу С —
тубулярна, без звужень; 4) типу D — із кількома
звуженнями; 5) типу Е — подовжена, конічного
виду, з невизначеною формою.
Отже, дотепер не існує єдиної класифікації
ВАП, що ускладнює подальше ведення хворих та
чітке визначення тактики лікування, його строків.
Діагностичні критерії ГЗ ВАП можна розді-
лити на клінічні, рентгенологічні та ехокардіогра-
фічні. У перші дві доби життя новонародженого
ГЗ ВАП, як правило, не має специфічних проявів.
У наступні дні можуть відзначатися: систолічний
шум (прослуховується у II–III міжребер’ї зліва
від грудини); посилений серцевий поштовх; пульс,
що скаче; збільшення різниці між систолічним
і діастолічним артеріальним тиском; нестійкі по-
казники сатурації крові.
Слід пам’ятати, що описані клінічні ознаки
протягом першого тижня життя мають низьку
чутливість, водночас починаючи з другого тиж-
ня діагностична цінність клінічних ознак значно
збільшується. До другого-третього тижня можуть
виявитися тахікардія і гепатомегалія. Важливо від-
значити, що чутливість кожної клінічної ознаки
окремо не перевищує 50,0 %.
Рентгенографія органів грудної клітки є допо-
міжним методом діагностики ГЗ ВАП. До рент-
генологічних ознак ГЗ ВАП відносять: посилення
судинного малюнка; підкреслення міжчасточкової
плеври; збільшення лівого передсердя (ЛП) і лі-
вого шлуночка (ЛШ) [17].
Поява ехокардіологічних ознак ГЗ ВАП у не-
доношених дітей випереджає клінічні прояви. Ви-
ходячи з цього, ехокардіографія повинна проводи-
тися усім новонародженим із групи ризику про-
тягом перших 48 год життя. До основних ознак
ГЗ ВАП належить діаметр артеріальної протоки
і напрямок шунтування крові по ньому. Візуаліза-
ція артеріальної протоки проводиться у В-режимі
з використанням режиму кольорового допплерів-
ського картування (КДК). ГЗ є діаметр артері-
альної протоки понад 1,5 мм у новонародженого
з масою менше 1500 г або діаметр протоки понад
1,4 мм/кг маси тіла. При з’ясуванні значущості
шунта в кардіології зазвичай використовується
показник співвідношення легеневого і системного
кровотоку (Qp:Qs), який визначається відношен-
ням викидів правого і лівого шлуночків. За умов
функціонування овального вікна встановлення
значення цього показника ускладнене. Так, у до-
слідження N. Evanse [18] було включено новонаро-
джених із масою при народженні менше 1500 г із
мінімальним шунтом через овальне вікно. Крите-
рієм, що має найбільшу кореляцію з показником
Qp:Qs, був діаметр ВАП, який вимірювався при
КДК. При спостереженні немовляти впродовж
першого тижня життя діаметр протоки менше
1,5 мм зазвичай не мав ГЗ, при його збільшенні
понад 1,5 мм шунт ставав саме таким. При діаме-
трі протоки більше 2,0 мм показник Qp:Qs стано-
вив 2:1 й більше. Іншим достовірним показником
є діастолічний потік у постдуктальному відділі
спадної частини аорти. За нормальних умов він
односпрямований, але за наявності функціоную-
чого шунта потік крові в діастолу направляється
в протоку, і при допплерографії спочатку реєстру-
ється напрямок до ізолінії, а потім ретроградний.
Те саме відбувається і на зворотному боці шунта,
де підвищується діастолічний потік у лівій гілці
легеневої артерії, що теж може бути показником
ГЗ шунта.
Проте, окрім типових допплерографічних по-
токів, властивих ВАП, у стовбурі легеневої артерії
виявляються потоки інших напрямків, які у низці
випадків спричиняють великі діагностичні труд-
нощі для фахівців [18]. Відомо, що причинами
патологічних потоків у стовбурі легеневої артерії,
крім ВАП, можуть бути: аортолегеневі фістули
(свищі), фістули між басейнами коронарних ар-
терій та легеневим стовбуром [19].
До додаткових ознак перевантаження малого
кола кровообігу належать:
— відношення розміру ЛП до кореня аорти
(ЛП/аорти) є найбільш поширеним і простим
способом об’єктивної оцінки перевантаження лі-
вих відділів серця за умов збільшеного венозного
повернення крові від легень [20]. Нормальний по-
казник (ЛП/аорти) у новонародженого становить
1,0–1,3. Показник 1,4 і більше вказує про пере-
вантаження ЛП і ГЗ ВАП;
— відношення кінцевого діастолічного розміру
ЛШ до кореня аорти (ЛШ/аорти). Достовірність
цього критерію значно залежить від об’єму цир-
кулюючої крові й вираженості шунтування через
овальне вікно;
— високий діастолічний кровотік у легеневій
артерії і/або її лівій гілці є достовірною ознакою
шунтування крові у легеневу артерію. При оцінці
діастолічного кровотоку в легеневій артерії або її
лівій гілці ГЗ є діастолічна швидкість у діастолу
більше 20 см/с.
Ознаками «збідніння» системного кровотоку є:
— ретроградний діастолічний кровотік у пост-
дуктальній аорті, який становить 50,0 % анте-
градного кровотоку. Наявність ретроградного
кровотоку в постдуктальній аорті свідчить про
ГЗ протоки;
— порушення регіонарного кровотоку (збіль-
шення індексу судинної резистентності — Ri)
у передній, мозковій, нирковій, мезентеріальній
31
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
артеріях свідчить про ступінь «обкрадання» ве-
ликого кола кровообігу;
— відношення серцевого викиду ЛШ до кро-
вотоку у верхній порожнистій вені. Це відносно
новий показник, який демонструє чутливість і спе-
цифічність щодо ГЗ ВАП понад 90,0 %.
Отже, пошук маркерних ознак ГЗ ВАП набуває
актуальності в умовах необхідності підвищення
виживання, покращання якості життя, профілак-
тики розвитку ускладнень та ранньої інвалідизації
не лише у глибоко недоношених новонароджених,
а також у дітей різного віку.
За даними А. Д. Бойченко та співав. [21], щодо
удосконалення ранньої діагностики ГЗ ВАП у не-
доношених новонароджених у неонатальному пе-
ріоді шляхом визначення об’єктивних клінічних
та допплерехокардіографічних критеріїв доведено,
що частота ГЗ ВАП обернено пропорційна строку
гестації та частіше трапляється у недоношених із
екстремально низькою масою тіла. Морфологічні
зміни камер серця та клінічне погіршення стану
новонародженого свідчать про необхідність ви-
рішення питання хірургічної корекції ГЗ ВАП.
Yong-quan Huang et al. [22] провели мета-ана-
ліз літературних джерел для того, щоб система-
тизувати оцінку та надійність трансторакальної
ехокардіографії (ТТЕ) і вимірювання найвужчого
діаметра у хворих із ВАП порівняно з ангіографіч-
ним вимірюванням. Було проаналізовано роботи
за 15-річний період, у яких порівнювався діаметр
ВАП, виміряний за допомогою ТТЕ та ангіографії
у PubMed, Кокранівській бібліотеці, Wanfang Data
базі даних і CNKI. У дослідження було включено
870 пацієнтів. Мета-аналіз продемонстрував, що
показники мінімального внутрішнього діаметра по
TTE були більшими порівняно з даними ангіогра-
фії (WMD = 0,86; 95 % ДІ: 0,71 ~ 1,02, p < 0,001).
Ехокардіографічні та ангіографічні показники
тісно корелюють один з одним (R = 0,75; 95 %
ДІ: 0,52 ~ 0,97). Отже, вимірювання мінімального
внутрішнього діаметра ВАП за допомогою ТТЕ
має значення для вибору терапевтичної стратегії.
Проте ехокардіографія переоцінює мінімальний
діаметр порівняно з ангіографією.
Серед новітніх методик об’єктивної оцінки
ГЗ шунта через артеріальну протоку активно об-
говорюються дослідження натрійуретичного гор-
мону типу В (BNUP) [23] та кардіотропоніну Т
(сTnT) [24].
Клінічні наслідки функціонування ВАП за-
лежать від вираженості ліво-правого шунтування
крові і здатності організму новонародженого ком-
пенсувати гемодинамічні проблеми. До компенса-
торних механізмів відносять: здатність збільшува-
ти серцевий викид за рахунок сили або частоти
скорочень, перерозподіляти зменшений кровотік
шляхом зниження діастолічного тиску й спазму
судин органів. Усі ускладнення можна розподіли-
ти на дві групи: перша — пов’язані з підвищеним
кровонаповнення легень, друга — пов’язані з гі-
поперфузією органів (нирок, кишківника, мозку).
Зазвичай протягом перших годин життя новона-
родженого, особливо за наявності респіраторної
патології, відносно високий легеневий судинний
опір нівелює ГЗ шунтування крові по артеріальній
протоці. Однак у міру зниження тиску в легене-
вій артерії збільшується кровонаповнення легень
і погіршується їх функція [25].
В Україні значущість проблеми ВАП обумов-
лена тим, що офіційно не зареєстровано лікарські
препарати для медикаментозної корекції цього
стану, що залишає майже єдину можливість хі-
рургічного лікування недоношених дітей. Окрім
цього, сьогодні ще не вироблено єдиних діагнос-
тичних та терапевтичних підходів щодо ВАП як
у немовлят, так і у різних за віком дітей.
Проблема ВАП на сучасному етапі розвитку
медицини є дуже суперечливою, але при цьому
має багато шляхів вирішення [26–29].
Існують такі підходи до ведення недоноше-
них новонароджених із ВАП: медикаментозне
закриття за допомогою неселективних інгібіторів
циклооксигенази (ЦОГ) та хірургічне. Останнім
часом консервативне ведення новонароджених із
ВАП активно обговорюється у медичних колах.
Фармакологічне лікування ВАП включає за-
стосування неселективних інгібіторів ЦОГ — ін-
дометацину та ібупрофену. Обидва препарати ма-
ють майже однакову ефективність, але при цьому
існують як їх переваги, так і побічні ефекти [30].
Одним із найбільш дискусійних питань у ве-
денні дітей із ВАП залишається час початку лі-
кування неселективними інгібіторами ЦОГ. Існує
три основні стратегії: профілактичне введення пре-
парату, початок лікування після появи клінічної
симптоматики (симптоматичне) і лікування до
появи клінічних симптомів, що ґрунтується на
діагностиці ознак ГЗ ВАП при допплерехокардіо-
графії (пресимптоматичне). При цьому необхідно
відзначити, що жоден із підходів не демонструє
перевагу щодо поліпшення результатів [31].
Індометацин використовується як стандартна
терапія для закриття ВАП, але він сприяє змен-
шенню кровотоку багатьох органів, а також має
інші побічні ефекти. Один із негативних ефектів,
який клінічно викликає занепокоєння, пов’язаний
зі зменшенням кишкового кровотоку (особливо
при одночасному застосуванні стероїдів) і є фак-
тором ризику спонтанної перфорації кишківника.
У зарубіжній літературі за останні роки
з’явилося багато повідомлень щодо застосування
ібупрофену. Основні висновки мета-аналізу свід-
чать, що ібупрофен при ВАП так само ефектив-
ний, як індометацин, і сьогодні є препаратом ви-
бору [32]. Є також багато наукових робіт, в яких
розглядається використання парацетамолу при
вказаній патології, коли для застосування індо-
метацину та ібупрофену існують протипоказання.
Зараз немає чітких показань до відкритого
хірургічного лікування ВАП. У ранньому віці до
них відносять серцеву недостатність, що медика-
ментозно не лікується, гіпотрофію, прогресуючу
32
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
легеневу гіпертензію, рецидивуючі пневмонії. У ді-
тей старше 6–12 міс установлення діагнозу ВАП
є показанням до операції. У дорослих хворих вік
не повинен бути протипоказанням до хірургіч-
ного лікування, хоча воно пов’язане з великим
ризиком і є технічно складнішим (протока часто
тонка, інфікована, склерозована). Більшість авто-
рів схиляється до думки, що постановка діагнозу
ВАП уже є прямим показанням до операції не-
залежно від розміру протоки. Однак до цієї гру-
пи не належать пацієнти з «німим» ВАП, який
не вислуховується аускультативно і визначаєть-
ся випадково у 0,5–1,0 % дітей, яким проводили
допплерехокардіографічне дослідження з різних
приводів. Думки лікарів щодо цих пацієнтів роз-
ходяться, хтось рекомендує закриття таких про-
ток, а інші вважають, що це не є обов’язковим.
Нині все більше науковців вважають, що не
існує такої боталлової протоки, яку б не можна
було закрити за допомогою нетравматичного ен-
доваскулярного методу. Це дає змогу уникнути
розрізу, шрамів і тривалої реабілітації. Хірургічне
лікування цієї вади залишилося у минулому, хі-
рурги закривають боталлову протоку лише недо-
ношеним дітям, ця операція виконується у краї-
нах, де медицина фінансується недостатньо. У всіх
розвинених країнах Європи й Америки ця вада
усувається виключно ендоваскулярно в рентгено-
пераційних, до того ж вірогідність ускладнень при
ендоваскулярному лікуванні набагато менша [33].
Отже, підбиваючи підсумки огляду літератури,
варто зазначити таке.
У вітчизняній медичній літературі не існує
єдиних підходів у термінології визначення функ-
ціонування артеріальної протоки, тому в різних
джерелах використовується ряд різноманітних
термінів.
Невідома точна частота вади, оскільки немає
єдиної думки дослідників, з якого саме моменту
вважати ВАП патологією.
На сьогоднішній день не існує єдиної класи-
фікації ВАП, що також ускладнює подальше ве-
дення хворих, чітке визначення тактики лікування
та його строків.
Дослідження маркерних ознак ГЗ ВАП про-
водилося в основному у недоношених або ново-
народжених дітей із низькою масою тіла. Отже,
вивчення ознак ГЗ ВАП набуває актуальності для
підвищення виживання, поліпшення якості життя
та профілактики розвитку ускладнень і ранньої
інвалідизації не лише у глибоко недоношених но-
вонароджених, а також у дітей різного віку.
В Україні значущість проблеми ВАП полягає
в тому, що офіційно не зареєстровано лікарські
препарати для медикаментозної корекції цього
стану, залишається лише можливість хірургічного
лікування хворих. Діагностичні підходи та пока-
зання до терапії нерідко запозичені з протоколів
ведення доношенних новонароджених із УВС.
Дотепер відсутні єдині діагностичні та тера-
певтичні підходи щодо ВАП як у недоношених
новонароджених, так і у дітей різних вікових
груп.
Таким чином, необхідно приділяти більше
уваги шляхам вирішення проблеми ВАП із метою
подальшої розробки діагностичних критеріїв, що
сприятиме ефективному лікуванню різних за ві-
ком дітей.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Современные представления об открытом артери-
альном протоке у новорожденных / Д. С. Крючко,
А. Г. Антонов, А. А. Ленюшкина [и др.]. // Педиа-
трия.— 2011.— Т. 90, № 1.— С. 130–136.
2. Затикян Е. П. Кардиология плода и новорожденно-
го / Е. П. Затикян.— М.: Инфо-Медиа, 1996.— 184 с.
3. Шунько Е. Е. Внедрение концепции дальнейшего
развития перинатальной помощи в Украине /
Е. Е. Шунько // Неонатология, хирургия и пери-
натальная медицина.— 2011.— Т. 1, № 1.— С. 10–16.
4. Trends in neonatal morbidity and mortality for very
low birth weight infants / A. A. Fanaroff, B. J. Stoll,
L. L. Wright [et al.] //Am. J. Obstet. Gynecol.— 2007.—
№ 196 (2).— P. 147.
5. Controversies in the Management of Patent Ductus
Arteriosus in Preterm Infants / N. Chaudhary, P. Filipov,
A. Bhutada [et al.] // J. of Neonatal. Biology.— 2016.—
Vol. 5 (4).— P. 38–41.
6. Клиническая хирургия: нац. рук.: в 3 т.; под ред.
В. С. Савельева, А. И. Кириенко.— М.: ГЭОТАР-
Медиа, 2010.— Т. 3.— 1008 с.
7. Виноградова И. В. Морфофункциональное созревание
сердечно-сосудистой системы у плодов в антенаталь-
ном периоде / И. В. Виноградова, М. В. Краснов,
Е. Н. Игнатьева // Здравоохранение Чувашии.—
2010.— №. 2.— С. 11–14.
8. Райдинг Э. Эхокардиография: практическое руковод-
ство: пер. с англ. Д. А. Струтынского / Э. Райдинг.—
М.: Медпресс-информ, 2010.— С. 157–162.
9. Khalil A. Essentials of Pediatric Cardiolo-
gy / A. Khalil // Jaypee LTD.— 2011.— 414 p. doi:
105005/jp/books/11268
10. Prevalence of spontaneous closure of the ductus arte-
riosus in neonates at a birth weight of 1000 g or less /
J. Koch, G. Hensley, L. Roy [et al.] // Pediatrics.—
2006.— №. 117.— P. 1113–1121.
11. D’Alessandro P. Perinatal management of congenital
heart disease in Nova Scotia: a 20 year retrospective
on survival and outcomes / P. D’Alessandro, K. Jan-
gaard // J. Perinat. Med.— 2013.— №. 41.— P. 153.
12. Role of nitric oxide and cGMP system in regulation
of ductus arteriosus tone in ovine fetus / J. J. Fox,
J. W. Ziegler, D. I. Dunbar [et al.] // Am. J. Physiol.
Heart. Circ. Physiol.— 1996.— Vol. 271.— P. 2638–2645.
13. Открытый артериальный проток у недоношенных
новорожденных / Д. С. Крючко, Е. Н. Байбарина,
А. Г. Антонов [и др.] // Вопр. практической
педиатрии.— 2010.— Т. 5, №. 2.— С. 57–65.
33
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
14. Банкс Г. Врожденные пороки сердца и крупных
сосудов: пер. с англ. / Г. Банкс.— М.: Медицина,
1980.— С. 184–189.
15. Бокерия Л. А. Детская кардиохирургия: рук. для
врачей / Л. А. Бокерия, К. В. Шаталов.— М.: ФГБУ
«НЦССХ им. А. Н. Бакулева», 2016.— 864 с.
16. Angiographic classification of the isolated, persistently
patent ductus arteriosus and implications for percutane-
ous catheter occlusion / A. Krichenko, L. N. Benson,
P. Burrows [et al.] / Am. J. Cardiol.— 1989.— Vol. 63.—
P. 877–880.
17. Низовцова Л. А. Стандартизация рентгенологических
исследований сердца / Л. А. Низовцова // Вестн.
рентгенологии и радиологии.— 2001.— №. 6.—
С. 52–55.
18. Evans N. Patent ductus arteriosus in the neonate /
N. Evans // Current Pediatrics.— 2005.— Vol. 15 (5).—
P. 381–389.
19. Белозеров Ю. М. Ультразвуковая семиотика и диагно-
стика в кардиологии детского возраста / Ю. М. Бе-
лозеров, В. В. Болбиков.— М.: МЕДпресс, 2001.—
С. 169–171.
20. Severity of the ductal shunt: a comparison of differ-
ent markers / M. El. Hajjar, G. Vaksmann, T. Rakza
[et al.] // Archives of Disease in Childhood — Fetal
and Neonatal Edition.— 2005.— Vol. 90.— P. 419–422.
21. Критерії діагностики гемодинамічно значущої відкри-
тої артеріальної протоки у недоношених новонародже-
них / А. Д. Бойченко, М. О. Гончарь, І. Ю. Кондратова
[та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна
медицина.— 2015.— № 1 (5).— Т. 5.— С. 24–27.
22. Yong-quan Huang. Reliability of Echocardiography
Measurement of Patent Ductus Arteriosus Minimum
Diameter: A Meta-analysis / Yong-quan Huang, Yin
Huang, Dan Huang // International J. of Cardio-
vascular and Cerebrovascular Disease.— 2016.— № 4
(2).— Р. 15–19.
23. Utility of Rapid B-Type Natriuretic Peptide Assay for
Diagnosis of Symptomatic Patent Ductus Arteriosus in
Preterm Infants / M. C. Byung, H. L. Kee, L. E. Baik [et
al.] // Pediatrics.— 2005.— Vol. 115 (3).— P. 255–261.
24. Effect of persistent patent ductus arteriosus on mor-
tality and morbidity in very low-birthweight infants /
L. Tauzin, C. Joubert, A. C. Noel [et al.] // Acta Pae-
diatrica.— 2012.— Vol. 101 (4).— P. 419–423.
25. Kluckow M. High pulmonary blood flow, the duct and
pulmonary hemorrhage / M. Kluckow, N. Evans //
J. Pediatr.— 2000.— Vol. 137.— P. 68–72.
26. Анікін І. О. Відкрита артеріальна протока у недоно-
шених новонароджених з критичною вагою: сучасний
погляд на проблему / І. О. Анікін, B. I. Снісарь //
Запорожский медицинский журн.— 2011.— Т. 13,
№ 6.— С. 76–80.
27. Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока
у недоношених новонароджених. Проблема чи ні? /
Г. С. Сенаторова, А. Д. Бойченко, М. О. Гончарь
[та ін.] // Международный журн. педиатрии, аку-
шерства и гинекологии.— 2015.— Т. 8, № 1.— С. 87.
28. Gien J. Controversies in the management of patent
ductus arteriosus / J. Gien // Neo. Reviews.— 2008.—
Vol. 9.— Р. 477–482.
29. Солошенко I. В. Прогнозування гемодинамiчних
порушень у недоношених новонароджених
з респiраторним дистрес-синдромом / I. В. Соло-
шенко // Бiль, знеболюваня і інтенсивна терапія.—
2014.— № 1.— С. 48–52.
30. Randomized pilot study comparing oral ibuprofen with
intravenous ibuprofen in very low birth weight infants
with patent ductus arteriosus / A. Cherif, N. Khrouf,
S. Jabnoun [et al.] // Pediatrics.— 2008.— Vol. 122
(6).— P. e1256–1261.
31. Knight D. B. The treatment of patent ductus arteriosus
in preterm infants. A reviewand overview of randomized
trials / D. B. Knight // Semin. Neonatol.— 2001.—
Vol. 6.— P. 63–73.
32. Ohlsson A. Ibuprofen for the treatment of patent
ductus arteriosus in preterm or low birth weight (or
both) infants / A. Ohlsson, R. Walia, S. S. Shah //
Cochrane Database of Systematic Reviews.— 2015.—
Iss. 2.— 200 р.
33. Коротков Д. А. Наш опыт транскатетерной коррекции
врожденных пороков сердца / Д. А. Коротков,
В. А. Кузнецов // Клиническая медицина.— 2009.—
Т. 9, № 1.— С. 98–100.
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМНЫЕ АСПЕКТЫ
ОТКРЫТОГО АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА У ДЕТЕЙ
(обзор литературы)
Д. А. КУЛИКОВА
Обзор литературы посвящен одному из актуальных направлений современной хирургии — про-
блеме открытого артериального протока (ОАП) у детей разных возрастных групп. Это один из
самых распространенных врожденных пороков сердечно-сосудистой системы, который может
встречаться как в изолированном виде, так и в сочетании с другими пороками сердца и сосу-
дов. Представлены существующая терминология, классификация, диагностические критерии
гемодинамически значимой ОАП, подробно описаны ее эхокардиографические признаки. Осве-
щены современные подходы к лечению ОАП у детей, включающие консервативные и хирурги-
ческие методы.
Ключевые слова: открытый артериальный проток, гемодинамически значимые критерии, эхо-
кардиографические признаки.
34
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
MODERN VIEW ON THE PROBLEMATIC ASPECTS
OF PATENT ARTERIAL DUCT IN CHILDREN
(literature review)
D. O. KULIKOVA
The literature review is devoted to one of the most important directions of modern surgery — the
problem of patent arterial duct in children of different age groups. This is one of the most common
congenital malformations of the cardiovascular system, which can occur both as an isolated disease,
and as combination with other heart and vessel defects. The existing terminology, classification, di-
agnostic criteria of hemodynamically significant pathology are presented. Echocardiographic diag-
nostic criteria are described in detail. The modern approaches to treatment of patent arterial duct,
including conservative and surgical methods are elucidated.
Key words: patent arterial duct, hemodynamically significant criteria, echocardiographic signs.
Надійшла 27.12.2017
|