Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях
Досліджено рівень бета-2-мікроглобуліну (В2МG) у спинномозковій рідині та сироватці крові пацієнтів із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). Виявлено підвищення В2МG, прямий зв’язок із вірусним навантаженням ВІЛ РНК та його концентрацією у крові. Запропоновано рівняння...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Міжнародний медичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160924 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях / К.Ю. Литвин // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 68-73. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160924 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Литвин, К.Ю. 2019-11-23T12:58:00Z 2019-11-23T12:58:00Z 2018 Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях / К.Ю. Литвин // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 68-73. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160924 616.98:578.828ВІЛ: 616.8:612.824:616.15:577.112.82 Досліджено рівень бета-2-мікроглобуліну (В2МG) у спинномозковій рідині та сироватці крові пацієнтів із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). Виявлено підвищення В2МG, прямий зв’язок із вірусним навантаженням ВІЛ РНК та його концентрацією у крові. Запропоновано рівняння, яке дає змогу розрахувати середню концентрацію B2MG у лікворі за його показником у крові. Установлено відмінності рівня В2МG у спинномозковій рідині залежно від етіології ураження ЦНС. Підкреслено перспективність використання показника В2МG як прогностичного та діагностичного біомаркера при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях. Исследован уровень бета-2-микроглобулина (B2MG) в спинномозговой жидкости и сыворотке крови пациентов с ВИЧ-ассоциированными заболеваниями центральной нервной системы (ЦНС). Определено повышение В2МG, прямая связь с вирусной нагрузкой ВИЧ РНК и его концентрацией в крови. Предложено уравнение, которое позволяет рассчитать среднюю концентрацию B2MG в ликворе по его показателю в крови. Установлены различия уровня В2МG в спинномозговой жидкости в зависимости от этиологии поражения ЦНС. Подчеркнута перспективность использования показателя В2МG в качестве прогностического и диагностического биомаркера при ВИЧ-ассоциированных неврологических заболеваниях. The level of beta-2-microglobulin (B2MG) in the cerebrospinal fluid and blood serum were investigated in patients with HIV-associated CNS diseases. The increase of B2MG, direct association with the viral load of HIV RNA and its concentration in the blood was detected. The equation, which allows calculating the average concentration of B2MG in the liquor according to its blood index, was proposed. Differences in the level of B2MG in the cerebrospinal fluid were determined depending on the etiology of the CNS involvement. The prospects of using the B2MG indicator as a prognostic and diagnostic biomarker in HIV-associated neurological diseases were emphasized. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Міжнародний медичний журнал Инфекційні хвороби Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях Бета-2-микроглобулин в спинномозговой жидкости и сыворотке крови при ВИЧ-ассоциированных неврологических заболеваниях Cerebrospinal fluid and blood serum beta-2-microglobulin in HIV-associated neurological diseases Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях |
| spellingShingle |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях Литвин, К.Ю. Инфекційні хвороби |
| title_short |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях |
| title_full |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях |
| title_fullStr |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях |
| title_full_unstemmed |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях |
| title_sort |
бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при віл-асоційованих неврологічних захворюваннях |
| author |
Литвин, К.Ю. |
| author_facet |
Литвин, К.Ю. |
| topic |
Инфекційні хвороби |
| topic_facet |
Инфекційні хвороби |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Міжнародний медичний журнал |
| publisher |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Бета-2-микроглобулин в спинномозговой жидкости и сыворотке крови при ВИЧ-ассоциированных неврологических заболеваниях Cerebrospinal fluid and blood serum beta-2-microglobulin in HIV-associated neurological diseases |
| description |
Досліджено рівень бета-2-мікроглобуліну (В2МG) у спинномозковій рідині та сироватці крові пацієнтів із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). Виявлено підвищення В2МG, прямий зв’язок із вірусним навантаженням ВІЛ РНК та його концентрацією у крові. Запропоновано рівняння, яке дає змогу розрахувати середню концентрацію B2MG у лікворі за його показником у крові. Установлено відмінності рівня В2МG у спинномозковій рідині залежно від етіології ураження ЦНС. Підкреслено перспективність використання показника В2МG як прогностичного та діагностичного біомаркера при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях.
Исследован уровень бета-2-микроглобулина (B2MG) в спинномозговой жидкости и сыворотке крови пациентов с ВИЧ-ассоциированными заболеваниями центральной нервной системы (ЦНС). Определено повышение В2МG, прямая связь с вирусной нагрузкой ВИЧ РНК и его концентрацией в крови. Предложено уравнение, которое позволяет рассчитать среднюю концентрацию B2MG в ликворе по его показателю в крови. Установлены различия уровня В2МG в спинномозговой жидкости в зависимости от этиологии поражения ЦНС. Подчеркнута перспективность использования показателя В2МG в качестве прогностического и диагностического биомаркера при ВИЧ-ассоциированных неврологических заболеваниях.
The level of beta-2-microglobulin (B2MG) in the cerebrospinal fluid and blood serum were investigated in patients with HIV-associated CNS diseases. The increase of B2MG, direct association with the viral load of HIV RNA and its concentration in the blood was detected. The equation, which allows calculating the average concentration of B2MG in the liquor according to its blood index, was proposed. Differences in the level of B2MG in the cerebrospinal fluid were determined depending on the etiology of the CNS involvement. The prospects of using the B2MG indicator as a prognostic and diagnostic biomarker in HIV-associated neurological diseases were emphasized.
|
| issn |
2308-5274 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160924 |
| citation_txt |
Бета-2-мікроглобулін у спинномозковій рідині та сироватці крові при ВІЛ-асоційованих неврологічних захворюваннях / К.Ю. Литвин // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 2(94). — С. 68-73. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT litvinkû beta2míkroglobulínuspinnomozkovíirídinítasirovatcíkrovíprivílasocíiovanihnevrologíčnihzahvorûvannâh AT litvinkû beta2mikroglobulinvspinnomozgovoižidkostiisyvorotkekroviprivičassociirovannyhnevrologičeskihzabolevaniâh AT litvinkû cerebrospinalfluidandbloodserumbeta2microglobulininhivassociatedneurologicaldiseases |
| first_indexed |
2025-11-27T05:58:03Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:58:03Z |
| _version_ |
1850803617416609792 |
| fulltext |
68
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 2
© К. Ю. лИТВИн, 2018
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.98:578.828ВІл: 616.8:612.824:616.15:577.112.82
БЕТА-2-МІКРОГЛОБУЛІН У СПИННОМОЗКОВІЙ РІДИНІ
ТА СИРОВАТЦІ КРОВІ ПРИ ВІЛ-АСОЦІЙОВАНИХ
НЕВРОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
Доц. К. Ю. ЛИТВИН
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро, Україна
Досліджено рівень бета-2-мікроглобуліну (В2МG) у спинномозковій рідині та сироватці крові
пацієнтів із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної нервової системи (ЦНС). Виявлено
підвищення В2МG, прямий зв’язок із вірусним навантаженням ВІЛ РНК та його концентраці-
єю у крові. Запропоновано рівняння, яке дає змогу розрахувати середню концентрацію B2MG
у лікворі за його показником у крові. Установлено відмінності рівня В2МG у спинномозковій
рідині залежно від етіології ураження ЦНС. Підкреслено перспективність використання показ-
ника В2МG як прогностичного та діагностичного біомаркера при ВІЛ-асоційованих неврологіч-
них захворюваннях.
Ключові слова: ВІЛ-інфекція, ВІЛ-асоційовані неврологічні захворювання, бета-2-мікроглобулін, вірусне
навантаження, ВІЛ РНК, спинномозкова рідина.
Незважаючи на проведення антиретровірусної
терапії (АРТ), у пацієнтів із ВІЛ часто виникають
неврологічні порушення, з розвитком яких значно
підвищується ризик смертності [1]. У свою чергу,
серед захворювань центральної нервової системи
(ЦНС) найвищий рівень летальності відзначається
при опортуністичних інфекціях [2], що потребує
удосконалення менеджменту в цій групі пацієн-
тів, зокрема пошуку ефективних діагностичних та
прогностичних маркерів.
B. J. Brew & S. Letendre [3] зазначають, що
гострота потреби пошуку «об’єктивних» біомар-
керів захворювань ЦНС, асоційованих із ВІЛ,
пов’язана з «логістичними проблемами діагнос-
тики цих станів в умовах обмеженості ресурсів
і вибору антиретровірусних препаратів, які най-
більш ефективні в ЦНС».
Передбачається, що успішне відкриття марке-
рів хвороб ЦНС вимагає паралельного вивчення
і всебічного аналізу всіх компонентів спинномоз-
кової рідини (СМР), куди входять і білки, аналіз
складу яких може надати важливу інформацію
для оцінки стану гематоенцефалічного бар’єру та
імунологічних реакцій [4].
Результати досліджень [5] підтверджують зна-
чущість рівня бета-2-мікроглобуліну (В2МG) для
диференціальної діагностики і ранньої терапії за-
хворювань ЦНС відповідно до інших біохімічних
і цитологічних параметрів СМР. У роботі [5] було
демонстровано істотні зміни концентрацій В2МG
у СМР при гнійному менінгіті, лептоменінгіті,
вірусному менінгіті/енцефаліті, нейробореліозі
за рахунок інтратекального синтезу та імунної
активації і незначні — при розсіяному склерозі.
Передбачається, що В2МG має антибакте-
ріальну активність проти патогенних бактерій
в амніотичній рідині [6].
Концентрація В2МG у СМР була запропоно-
вана як маркер при різних запальних, аутоімунних
або неопластичних ураженнях ЦНС. Визначено
роль В2МG як пухлинного маркера при деяких
гематологічних злоякісних новоутвореннях (мно-
жинна мієлома, неходжкінська лімфома, хвороба
Ходжкіна і хронічна лімфобластна лейкемія) [7].
Описано підвищений рівень В2МG при туберку-
льозі та його зниження на тлі лікування [8].
Вважається, що підвищення рівня В2МG
у СМР є чутливим маркером активності захво-
рювання при внутрішньочерепних лімфомах і па-
ранеопластичних неврологічних синдромах [9].
Доведено роль В2МG як сурогатного серо-
логічного маркера, корисного для прогнозування
перебігу захворювання у ВІЛ-інфікованих. Опи-
сано негативну кореляцію сироваткового показ-
ника В2МG із рівнем CD4, при цьому вимірю-
вання В2МG менш затратні і, відповідно, більш
доступні [10].
Зростання рівня В2МG в сироватці крові при
прогресуванні ВІЛ прямо корелює із кількістю
ВІЛ РНК в плазмі крові та показником ШОЕ
[11]. Описані результати дослідження, які свідчать
про стійку тенденцію до збільшення рівня В2МG
в сироватці крові пацієнтів із ВІЛ-інфекцією при
розвитку неврологічних захворювань [12].
Припускається, що збільшення вмісту В2МG
при зниженні абсолютної кількості CD4, CD8,
CD4/CD8 та кількості лейкоцитів у пацієнтів із
ВІЛ-інфекцією, які не мають скарг та отримують
високоактивну АРТ, можуть відігравати певну
роль в імунній прогресії ВІЛ. Доведено, що рівень
В2МG у СМР підвищується як у зв’язку з без-
посередньою вірусною дією ВІЛ, так і при опор-
туністичних захворюваннях ЦНС. Рівень В2МG
може бути корисним для визначення пацієнтів із
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
69
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
високим ризиком СНІД-деменції та оптимізації
терапії [14]. Доведено, що підвищення концентра-
ції В2МG у СМР пацієнтів із ВІЛ корелює з про-
гресуванням захворювання, а зниження у динамі-
ці підвищеного значення відображає успішність
терапії [14–16].
R. W. Price et al. [17] у своєму огляді літера-
тури відзначають необхідність подальшої харак-
теристики вже вивчених біомаркерів і виявлення
додаткових корисних біомаркерів СМР при не-
врологічних проявах ВІЛ-інфекції.
Отже, можна припустити, що вивчення вмісту
В2МG у СМР і крові та аналіз взаємозв’язку цих
показників між собою, з показниками вірусного
навантаження й імунологічним станом можуть
бути корисними у вирішенні питань діагностики,
лікування та прогнозування уражень головно-
го мозку та їх наслідків у пацієнтів із ВІЛ. До-
слідження вмісту В2МG у СМР і крові є досить
простим, доступним і при підтвердженні його клі-
нічної значущості може бути перспективним для
практичної медицини, навіть в умовах обмежених
ресурсних можливостей.
Мета нашого дослідження — визначити
вміст В2МG у СМР та сироватці крові при ВІЛ-
асоційованих неврологічних захворюваннях та
його зв’язок з імунологічним статусом та вірусним
навантаженням ВІЛ РНК.
Вибірку дослідження становили 48 пацієнтів
із підтвердженою ВІЛ-інфекцією та наявністю за-
хворювань ЦНС, які були госпіталізовані у стаці-
онарні відділення обласного та міського центрів
із профілактики та боротьби зі СНІД (м. Дніпро)
у зв’язку з маніфестацією неврологічних проявів.
Контингент становили хворі віком від 21 до 54 ро-
ків, середній вік — 38 років, жінок було 23 (47,9 %),
чоловіків — 25 (52,1 %). Пацієнти не отримували
в анамнезі АРТ. Серед ВІЛ-асоційованих захво-
рювань ЦНС у 15 (31,3 %) хворих діагностовано
церебральний туберкульоз, в 11 (22,9 %) — енце-
фаліти, пов’язанні з вірусами EBV, CMV, HSV,
у 9 (18,7 %) — енцефаліти неуточненої етіології,
які, найімовірніше, були зумовлені дією ВІЛ,
у 7 (14,6 %) — токсоплазмоз, у 6 (12,5 %) — ура-
ження грибкової етіології (кандидоз, криптококоз).
Групу порівняння сформовано із 7 донорів віком
від 25 до 46 років.
Летальність у загальній групі обстежених із
ВІЛ-інфекцією та захворюваннями ЦНС станови-
ла 39,6 % (19 пацієнтів). Більшість пацієнтів — 29
(60,4 %) — було виписано з лікарні з покращен-
ням стану. Усі виділені групи були співставними
за віком пацієнтів (р > 0,05). У групі померлих
переважали чоловіки — 73,7 % проти 37,9 % жінок
(р = 0,020 FET).
Діагнози обґрунтовано ідентифікацією збуд-
ників у СМР при спеціальних дослідженнях, які
включали культуральний метод, мікроскопію,
GeneXpert TB Test, полімеразну ланцюгову реак-
цію (ПЛР). У летальних випадках діагнози під-
тверджено результатами аутопсії головного мозку.
Уміст B2MG у крові та СМР визначався ме-
тодом імуноферментного аналізу (ІФА) (діагнос-
тичні набори виробництва США). Установлення
ВІЛ РНК у СМР здійснювалося методом ПЛР
із детекцією у режимі реального часу за стандар-
тизованою технологією з автоматизованою підго-
товкою. Визначали кількість Т-лімфоцитів CD4+
за допомогою проточної цитометрії.
Дослідження проводилося на висоті невроло-
гічних проявів за згодою усіх пацієнтів та було
узгоджено з комісією з біоетики ДЗ «Дніпропе-
тровська медична академія МОЗ України».
Статистичну обробку результатів прове-
дено з використанням програмних продуктів
STATISTICA v. 6,1® і MedCalс v. 11.5,0 (free
download). Ураховуючи невелику чисельність ви-
бірок дослідження та анормальний розподіл окре-
мих кількісних даних (критерій Шапіро — Уїлка
W-test), ми використовували непараметричні ха-
рактеристики і методи порівняння: медіану (Ме),
інтерквартильний розмах (LQ–HQ), критерії Ман-
на — Уїтні (U ) і Краскела — Уоліса (Н ). Відносні
показники порівнювали за критеріями χ2 Пірсона
і двостороннім точним критерієм Фішера (FET).
Виконувався кореляційний аналіз з розрахунком
коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (rs),
парної кореляції Пірсона (r) та з однофакторним
регресійним аналізом [18]. Критичний рівень ста-
тистичної значущості при перевірці гіпотез при-
ймався < 5 % (p < 0,05).
Установлено рівень B2MG у СМР та сиро-
ватці крові у 48 АРТ-наївних пацієнтів із ВІЛ-
асоційованими захворюваннями ЦНС. Майже
у половині випадків (21 (43,8 %)) ВІЛ-статус було
визначено у той же рік або одночасно з появою
неврологічних симптомів, переважно у померлих
хворих — 63,2 проти 31,0 % пацієнтів, які вижи-
ли (р = 0,039 FET). Медіана часу від виявлення
ВІЛ до неврологічних проявів становила 1 рік
(0–4,5), у тому числі 3 (0–6) роки у виписаних
пацієнтів і 0 (0–1) років у померлих (p = 0,009
за U-критерієм), чим і пояснювалася відсутність
АРТ в анамнезі.
Основними шляхами передачі ВІЛ-інфекції
були: у 21 (43,8 %) випадку — парентеральний, у 17
(35,4 %) — статевий, проте у 10 (20,8 %) випадках
таку інформацію ми не отримали, зокрема у 26,3
померлих і 17,2 % виписаних пацієнтів (р = 0,343
FET), що корелювало із запізнілою діагностикою
ВІЛ-інфекції (rs = 0,29; p < 0,05).
Більшість випадків захворювань ЦНС розвива-
лись у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на тлі глибокої
імуносупресії. Понад половину з них (30 (62,5 %)
хворих) мали рівень CD4 менший за 50 кл/мкл.
Медіана CD4 у період розвитку неврологічних
захворювань у тематичних хворих становила 32
(10–64) кл/мкл, з них у пацієнтів, які померли,—
20 (6–46) кл/мкл проти 50 (22–65) кл/мкл в осіб,
які вижили (р = 0,045 за U-критерієм) (табл. 1).
Більш високе вірусне навантаження (ВН, VL)
ВІЛ РНК відзначалося також у померлих паці-
70
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
єнтів — 5,14 (4,39–5,99) Lg коп/мл у СМР і 5,60
(5,25–5,99) Lg коп/мл у крові, що достовірно пе-
ревищувало аналогічні показники у тих, хто був
виписаний із покращанням стану,— 4,31 (3,0–5,06)
Lg коп/мл та 5,10 (3,85–5,83) Lg коп/мл відповід-
но (р < 0,05). Це відповідало повній відсутності
АРТ до початку маніфестації неврологічних за-
хворювань у померлих пацієнтів (р < 0,001).
Установлено, що рівень В2МG у крові та СМР
у всіх ВІЛ-інфікованих суттєво перевищував рефе-
рентні показники (2,2 мкг/мл у крові і 1,9 мкг/мл
у СМР) з p < 0,001 і майже не залежав від перебі-
гу хвороби (табл. 1). Медіана В2МG у СМР хво-
рих у період розвитку неврологічних захворювань
була 8,3 (7,0–9,0) мкг/мл, із них у пацієнтів, які
померли,— 8,5 (7,0–9,5) мкг/мл, в осіб, виписа-
них із покращанням стану після лікування,— 8,2
(7,0–8,5) мкг/мл (р = 0,358 за U-критерієм). При
цьому зміни В2МG у СМР мали прямий зв’язок
із вірусним навантаженням ВІЛ РНК у лікворі —
r = 0,38; p < 0,01 (рис. 1), а також із концентра-
цією означеного біомаркера в крові — r = 0,44;
p < 0,01 (рис. 2). Щодо кореляції показника В2МG
із рівнем CD4, то достовірний зворотний зв’язок
виявлено лише з концентрацією білка у СМР —
r = –0,28; p < 0,05, тоді як взаємозалежності між
сироватковими значеннями показників мали ха-
рактер тенденції (r = –0,14; p = 0,334).
Побудоване рівняння лінійної регресії мало
такий вигляд:
В2МG (СМР) = 2,298 + 0,5786 × В2МG (кров),
Таблиця 1
Лабораторні характеристики пацієнтів із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної
нервової системи залежно від наслідку хвороби (абс. ч./ % або Ме (LQ–HQ))
Показник Усі пацієнти,
n = 48
Пацієнти, які
вижили, n = 29
Пацієнти, які
померли, n = 19
Відмінність між
групами (р)
CD4+, кл/мкл на
початку маніфестації
неврологічних
захворювань
0–50 30/ 62,5 15/ 51,7 15/ 78,9 0,073 (FET)
серед-
ній 32 (10–64) 50 (22–65) 20 (6–46) 0,045 (U)
VLs (СМР), ВІЛ РНК, коп/мл 51073
(5691–455270)
20365
(995–115700)
139271
(24693–980390) 0,029 (U)
Lg VLs (СМР), ВІЛ РНК,
коп/мл
4,70
(3,75–5,63)
4,31
(3,00–5,06)
5,14
(4,39–5,99) 0,029 (U)
VL (кров), ВІЛ РНК, коп/мл 244769
(68108–728432)
124568
(8928–679027)
403442
(178958–981238) 0,049 (U)
Lg VL (кров), ВІЛ РНК, коп/мл 5,39
(4,83–5,86)
5,10
(3,85–5,83)
5,60
(5,25–5,99) 0,049 (U)
В2МG (кров), мкг/мл 9,0 (8,3–10,8) 10,0 (8,3–10,9) 9,0 (8,1–10,0) 0,224 (U)
В2МG (СМР), мкг/мл 8,3 (7,0–9,0) 8,2 (7,0–8,5) 8,5 (7,0–9,5) 0,358 (U)
Рис. 1. Залежність концентрації В2МG у спинномозко-
вій рідині від величини вірусного навантаження ВІЛ
РНК у спинномозковій рідині (Lg VLs) пацієнтів
із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної
нервової системи
Рис. 2. Залежність концентрації В2МG у спинномозко-
вій рідині від його рівня у крові пацієнтів із ВІЛ-
асоційованими захворюваннями центральної нервової
системи
B2MG (CMP) = 4,2058 + 0,7336 × Lg VLs (CMP) B2MG (CMP) = 4,298 + 0,5786 × B2MG (кров)
71
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
адекватне з р = 0,002 (за F-критерієм Фішера),
воно дає змогу розрахувати середнє значення
концентрації В2МG у лікворі за конкретними
значеннями показника В2МG у крові пацієнта.
Детальний аналіз вмісту В2МG у сироватці
крові пацієнтів залежно від етіології захворювань
ЦНС показав його переважання у всіх виділених
групах порівняно з донорами (медіана 1,0 (0,9–
1,1) мкг/мл) з p < 0,01 і p < 0,001 (рис. 3).
Максимальні рівні В2МG у сироватці крові від-
значалися у групі пацієнтів з енцефалітами неуточ-
неної етіології — 11,0 (10,4–11,0) мкг/мл і цере-
бральним туберкульозом — 10,0 (8,4–11,0) мкг/мл,
а мінімальні — при ураженні ЦНС токсоплазмо-
зом — 8,3 (5,0–8,5) мкг/мл і EBV, НSV, CMV —
8,4 (8,0–10,0) мкг/мл (табл. 2).
Результати дослідження показали, що серед-
ній рівень В2МG у СМР був найвищим у паці-
єнтів із грибковими ураженнями ЦНС (медіана
8,75 (8,0–10,2) мкг/мл) і туберкульозом (8,3
(7,3–9,1) мкг/мл), а найменшим — у хворих
з енцефалітами вірусної етіології (6,5 (5,0–8,4)
мкг/мл), що відповідало тяжкості клінічних
проявів.
Щодо інших нозологічних форм ураження
ЦНС (грибкові ураження, токсоплазмоз ЦНС,
вірусні й неуточнені енцефаліти), то резуль-
тати дослідження показують, що при більшій
кількості спостережень в означених групах
відмінності показників В2МG можуть досяг-
ти критичного рівня статистичної значущості
(p < 0,05) для диференційної діагностики цих
нозологічних форм.
Таким чином, проведене дослідження дало
змогу зробити певні висновки.
Значне підвищення рівня В2МG у СМР від-
бувається у всіх пацієнтів із неврологічними
захворюваннями та відповідає зниженню CD4-
лімфоцитів.
Прямий зв’язок показника В2МG у СМР із
ВН ВІЛ РНК у СМР свідчить про активацію про-
дукції означеного протеїну під впливом дії ВІЛ та
може бути інформативним для оцінювання ефек-
тивності лікування.
Побудоване за результатами досліджен-
ня рівняння лінійної регресії B2MG (СМР) =
= 2,298 + 0,5786 × B2MG (кров) є адекватним
з р = 0,002 (за F-критерієм Фішера) і дає змогу
розрахувати середнє значення концентрації B2MG
у лікворі за конкретними значеннями показника
B2MG у крові пацієнта з неврологічними захво-
рюваннями, що є більш доступним і важливим
у випадках неможливості (з різних причин) про-
ведення люмбальної пункції.
Відмінності показника B2MG при різних но-
зологічних формах ВІЛ-асоційованих захворювань
ЦНС при більшій кількості спостережень можуть
стати критерієм диференційної діагностики у ком-
плексі з іншими маркерами.
Таблиця 2
Характеристики хворих із ВІЛ-асоційованими захворюваннями центральної нервової системи
(абс. ч./ % або Ме (LQ–HQ))
Показник
Захворювання ЦНС
грибкові ура-
ження, n = 6
туберкульоз,
n = 15
токсоплазмоз,
n = 7
вірусні енцефа-
літи (EBV, НSV,
CMV), n = 11
енцефаліти
неуточнені,
n = 9
Летальні
випадки 4/ 66,7 9/ 60,0
р5
1/ 14,3 4/ 36,4 1/ 11,1
р2
B2MG (СМР),
мкг/мл
8,75
(8,0–10,2)
р4
8,3
(7,3–9,1)
р4
7,4
(4,0–8,7)
6,5
(5,0–8,4)
р1, 2
8,3
(8,0–8,5)
B2MG (кров),
мкг/мл
9,0
(8,4–9,0)
р5
10,0
(8,4–11,0)
р3
8,3
(5,0–8,5)
р2, 5
8,4
(8,0–10,0)
р5
11,0
(10,4–11,0)
р1, 3, 4
П р и м і т к а . p < 0,05 між відповідними групами (1, 2, 3, 4, 5).
Мкг/мл
14
12
19
8
6
4
2
0
То
ксоплазмоз
8,3
Донори
1,0
Грибкові
ураження
9,0
Вір
усні
енцеф
аліти
8,4
Туберкульоз
10,0
Енцеф
аліти
неуто
чнені
В2МГ (кров)
11,0
Рис. 3. Середні рівні В2МG у крові пацієнтів тематич-
них груп: указано Me (LQ–HQ); * p < 0,01, ** p < 0,001
порівняно з групою донорів
72
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Bilgrami M. Neurologic diseases in HIV-infected
patients / M. Bilgrami, P. O’Keefe // Clin. Neurol.—
2014.— Vol. 121.— P. 1321–1344.
2. Neurologic disease burden in treated HIV/AIDS pre-
dicts survival. A population-based study / P. Vivitha-
naporn, G. Heo, J. Gamble [et al.] // Neurology.—
2010.— Vol. 75 (13).— P. 1150–1158.
3. Brew B. J. Biomarkers of HIV-related central nervous
system disease / B. J. Brew, S. Letendre // HIV and the
Brain.— Humana Press, Totowa, NJ.— 2009.— P. 49–73.
4. Protein analysis in human cerebrospinal fluid: Physio-
logical aspects, current progress and future challenges /
A. F. Hühmer, R. G. Biringer, H. Amato [et al.] //
Disease markers.— 2006.— Vol. 22 (1–2).— P. 3–26.
5. Beta2-microglobulin as a diagnostic marker in ce-
rebrospinal fluid: a follow-up study / J. Svatoňová,
K. Bořecká, P. Adam, V. Lánská // Disease markers.—
2014.— Vol. 2014, Frticle ID 495402.— 6 p.
6. Novel antibacterial activity of β2-microglobulin in hu-
man amniotic fluid / J. Y. Kim, S. C. Park, J. K. Lee
[et al.] // PloS one.— 2012.— Vol. 7 (11).— e47642.
7. Clinical and immunologic aspects of B chronic
lymphocytic leukemia associated with autoimmune
disorders / A. Duek, L. Shvidel, A. Braester, A. Ber-
rebi // Israel Medical Association J. — 2006.— Vol. 8
(12).— P. 828–831.
8. Seric level of beta 2-microglobulin in patients with
active pulmonary tuberculosis / E. Picagua Araújo,
A. Cabello Sarubbi, M. Echauri Ortiz Villalba [et
al.] // Anales de la Facultad de Ciencias Médicas
(Asunción).— 2009.— Vol. 42 (2).— P. 31–36.
9. CSF levels and diagnostic utility of cerebrospinal fluid
beta2-microglobulin / C. Caudie, J. Bancel, M. Dupont
[et al.] // In Annales de Biologie Clinique.— 2005.—
Vol. 63, № 6.— P. 631–637.
10. Significance of Beta 2-Microglobulin to predict the
development of HIV/AIDS / M. K. Hassan, B. Sharma,
J. Panda, N. Vyas // International J. of Medical and
Health Research.— 2017.— № 3 (6).— P. 100–103.
11. Рівень сироваткового бета-2-мікроглобуліну та його
зв’язок з імунологічними та гематологічними показ-
никами при прогресуванні ВІЛ / Л. Р. Шостакович-
Корецька, К. Ю. Литвин, О. О. Волікова [та ін.] //
Інфекційні хвороби.— 2017.— № 3 (89).— С. 18–23.
12. Аналіз змін сироваткового бета-2-мікроглобуліну
та показників гематологічного профілю у пацієнтів
із ВІЛ-асоційованими неврологічними захворюван-
нями / Л. Р. Шостакович-Корецька, К. Ю. Литвин,
І. О. Губар [та ін.] // Вісн. наукових досліджень.—
2017.— № 3.— С. 110–113.
13. Chitra P. Beta-2 microglobulin as an immunological
marker to assess the progression of human immuno-
deficiency virus infected patients on highly active
antiretroviral therapy / P. Chitra, B. Bakthavatsalam,
T. Palvannan // Clinica chimica acta.— 2011.— № 412
(11–12).— P. 1151–1154.
14. Predictive markers of AIDS dementia complex: CD4
cell count and cerebrospinal fluid concentrations of β2-
microglobulin and neopterin / B. Brew J., N. Dunbar,
L. Pemberton, J. Kaldor // J. of Infectious Diseases.—
1996.— № 174 (2).— P. 294–298.
15. Undetectable cerebrospinal fluid HIV RNA and β-2
microglobulin do not indicate inactive AIDS dementia
complex in highly active antiretroviral therapy-treated
patients / L. A. Cysique, B. J. Brew, M. Halman
[et al.] // J. of Acquired Immune Deficiency Syn-
dromes.— 2005.— № 39 (4).— P. 426–429.
16. A guide to interpretation of neuroimmunological bio-
markers in the combined antiretroviral therapy-era
of HIV central nervous system disease / K. A. Mor-
ris, N. W. S. Davies, B. J. Brew // Neurobehav. HIV
Med.— 2010.— № 2.— P. 59–72.
17. Approach to cerebrospinal fluid (CSF) biomarker dis-
covery and evaluation in HIV infection / R. W. Price,
J. Peterson, D. Fuchs [et al.] // J. of neuroimmune
pharmacology.— 2013.— № 8 (5).— P. 1147–1158.
18. Юнкеров В. И. Математико-статистическая обработка
данных медицинских исследований / В. И. Юнкеров,
С. Г. Григорьев., М. В. Резванцев.— СПб.: ВмедА,
2011.— 320 с.
БЕТА-2-МИКРОГЛОБУЛИН В СПИННОМОЗГОВОЙ ЖИДКОСТИ И СЫВОРОТКЕ КРОВИ
ПРИ ВИЧ-АССОЦИИРОВАННЫХ НЕВРОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ
К. Ю. ЛИТВИН
Исследован уровень бета-2-микроглобулина (B2MG) в спинномозговой жидкости и сыворотке
крови пациентов с ВИЧ-ассоциированными заболеваниями центральной нервной системы (ЦНС).
Определено повышение В2МG, прямая связь с вирусной нагрузкой ВИЧ РНК и его концентра-
цией в крови. Предложено уравнение, которое позволяет рассчитать среднюю концентрацию
B2MG в ликворе по его показателю в крови. Установлены различия уровня В2МG в спинно-
мозговой жидкости в зависимости от этиологии поражения ЦНС. Подчеркнута перспективность
использования показателя В2МG в качестве прогностического и диагностического биомаркера
при ВИЧ-ассоциированных неврологических заболеваниях.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, ВИЧ-ассоциированные неврологические заболевания, бета-2-
микроглобулин, вирусная нагрузка, ВИЧ РНК, спинномозговая жидкость.
73
ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
CEREBROSPINAL FLUID AND BLOOD SERUM BETA-2-MICROGLOBULIN
IN HIV-ASSOCIATED NEUROLOGICAL DISEASES
K. Yu. LYTVYN
The level of beta-2-microglobulin (B2MG) in the cerebrospinal fluid and blood serum were inves-
tigated in patients with HIV-associated CNS diseases. The increase of B2MG, direct association
with the viral load of HIV RNA and its concentration in the blood was detected. The equation,
which allows calculating the average concentration of B2MG in the liquor according to its blood
index, was proposed. Differences in the level of B2MG in the cerebrospinal fluid were determined
depending on the etiology of the CNS involvement. The prospects of using the B2MG indicator as
a prognostic and diagnostic biomarker in HIV-associated neurological diseases were emphasized.
Key words: HIV infection, HIV-associated neurological diseases, beta-2-microglobulin, viral load, HIV RNA,
spinal fluid.
Надійшла 03.03.2018
|