Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі
Розглянуто проблему порушень ліпідного обміну у хворих із підвищеним індексом маси тіла при політравмі. Виявлено, що показники ліпідного обміну безпосередньо впливають на перебіг травматичної хвороби, ступінь вираженості яких за умов однорідності отриманих ушкоджень і однакового діапазону тяжкості з...
Saved in:
| Published in: | Міжнародний медичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160979 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі / В.В. Кучерявченко, Ю.В. Волкова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 15-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245830988988416 |
|---|---|
| author | Кучерявченко, В.В. Волкова, Ю.В. |
| author_facet | Кучерявченко, В.В. Волкова, Ю.В. |
| citation_txt | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі / В.В. Кучерявченко, Ю.В. Волкова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 15-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Міжнародний медичний журнал |
| description | Розглянуто проблему порушень ліпідного обміну у хворих із підвищеним індексом маси тіла при політравмі. Виявлено, що показники ліпідного обміну безпосередньо впливають на перебіг травматичної хвороби, ступінь вираженості яких за умов однорідності отриманих ушкоджень і однакового діапазону тяжкості за шкалою АРАСНЕ ІІ залежить від індексу маси тіла на момент надходження пацієнтів до стаціонару.
Рассмотрена проблема нарушений липидного обмена у больных с повышенным индексом массы тела при политравме. Выявлено, что показатели липидного обмена непосредственно влияют на течение травматической болезни, степень выраженности которых в условиях однородности полученных повреждений и одинакового диапазона тяжести по шкале АРАСНЕ ІІ зависит от индекса массы тела на момент поступления пациентов в стационар.
This research is devoted to the problem of lipid metabolism disorders in patients with an increased body mass index with polytrauma. It was revealed that lipid metabolism indicators directly affect the course of traumatic disease, the severity of which, provided uniformity of injuries received and the same range of severity on the APACHE II scale, depends on body mass index at the time of admission of patients to hospital.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:36:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
15
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 4
© В. В. КУЧЕРЯВЧЕНКО, Ю. В. ВОЛКОВА, 2018
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.12-008-056.257-001-031.14-083.98
ДИНАМІКА МАРКЕРІВ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ У ПАЦІЄНТІВ
ІЗ ПІДВИЩЕНИМ ІНДЕКСОМ МАСИ ТІЛА ПРИ ПОЛІТРАВМІ
Канд. мед. наук В. В. КУЧЕРЯВЧЕНКО, д-р мед. наук Ю. В. ВОЛКОВА
Харківський національний медичний університет, Україна
Розглянуто проблему порушень ліпідного обміну у хворих із підвищеним індексом маси тіла при
політравмі. Виявлено, що показники ліпідного обміну безпосередньо впливають на перебіг трав-
матичної хвороби, ступінь вираженості яких за умов однорідності отриманих ушкоджень і од-
накового діапазону тяжкості за шкалою АРАСНЕ ІІ залежить від індексу маси тіла на момент
надходження пацієнтів до стаціонару.
Ключові слова: ліпідний обмін, підвищений індекс маси тіла, політравма.
Відомо, що фоном порушень функцій орга-
нізму при підвищеному індексі маси тіла (ПІМТ)
є обмінні порушення, у тому числі ліпідні [1, 2].
Сьогодні у рамках стандартного обстеження хво-
рого з ПІМТ разом із визначенням антропоме-
тричних показників, артеріального тиску і ЕКГ-
дослідження визначаються загальний холестерин
(ХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеї-
нів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і холестерин
ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) [3].
Відомо, що при ожирінні відзначається по-
рушення функції деяких ферментів і біологічно
активних речовин (серотонін, простагландіни),
які беруть участь у регуляції мікроциркуляції
і транскапілярного обміну, знижується стійкість
капілярів, зростає їхня проникність [4]. Цікавим
є зв’язок між інсулінорезистентністю (ІР) і дис-
ліпідемією. Перешкода для проникнення інсуліну
у жирові клітини призводить до зсуву ліпідного
обміну в бік збільшення ЛПНЩ, ХС, ТГ. Дис-
ліпідемія, у свою чергу, посилює атерогенез. По-
єднання ж ІР і артеріальної гіпертензії підвищує
ризик пошкодження атеросклеротичної бляшки,
а отже, підвищує ризик тромбозу [5].
Таким чином, сукупність анатомічних і патофізіо-
логічних особливостей організму хворих із ожирін-
ням створює передумови до ускладненого перебігу
захворювання, особливо у пацієнтів із політравмою,
які перебувають на межі функціональних можли-
востей на тлі суб’єктивного благополуччя більшості
життєво важливих функцій упродовж тривалого часу
після надходження до стаціонару [6, 7].
Дослідження ліпідного обміну у пацієнтів
з ожирінням важливе ще й тому, що більшість із
них має супровідну патологію, яка на тлі трав-
матичної хвороби (ТХ) впливає на їхній стан.
Ураховуючи, що за коефіцієнтом атерогенності
(Кат) усі хворі перед початком дослідження були
стратифіковані, при вивченні ліпідного обміну ми
намагалися визначити саме ті його ланки, які най-
більш показово впливають на перебіг ТХ.
Метою нашої роботи був аналіз динаміки
маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із ПІМТ
при політравмі.
У 224 хворих із ПІМТ з ідентичними за шка-
лою ISS і АРАСНЕ ІІ стартовими даними у період
з першого місяця лікування до 1 року з моменту
отримання ушкоджень досліджено рівні ТГ, ХС,
ХС ЛПВЩ, Кат.
Пацієнти, яких було обрано для вивчення клі-
ніко-патогенетичних аспектів перебігу ТХ, мали
однакову тяжкість стану на момент находження
за шкалою АРАСНЕ ІІ — 14±5,8 бала, їх було
розподілено на три стратифіковані клінічні групи
залежно від стартових антропометричних показ-
ників та ІМТ (таблиця).
Антропометричні показники та індекс маси тіла
постраждалих на момент надходження
до стаціонару
Показники І група,
n = 88
ІІ група,
n = 84
ІІІ група,
n = 52
ІМТ, кг/м2 26,1±3,1 35,2±3,8 48,2±5,8
Вік, роки 49,3±4,5 48,7±5,6 50,7±6,1
Зріст, см 171,7±8,2 174,4±5,9 172,8±5,2
Масса тіла, кг 104,7±9,2 111,1±12,3 122,9±11,5
ОТ, см 105,6±7,7 112,2±8,1 119,6±5,8
ОС, см 102,4±12,1 105,4±14,2 109,1±11,3
ОТ/ОС 1,03±2,6 1,12±2,1 1,16±1,8
П р и м і т к а . О Т — об’єм талії, ОС — об’єм cтегон.
Так, у І групу увійшли 88 пацієнтів із ІМТ
на момент надходження до 29,9 (26,1±3,1).
У групі було 54 чоловіки та 34 жінки, середній
вік яких становив 49,3±4,5 року, середній зріст —
171,7±8,2 см, середня маса тіла — 104,7±9,2 кг,
середній ОТ — 105,6±7,7 см, середній ОС —
102,4±12,1 см, середній коефіцієнт ОТ/ОС —
1,03±2,6, середній час із моменту отримання трав-
ми — 2,04±0,72 год.
Із 84 хворих з ІМТ на момент надходжен-
ня до 30,0–39,9 (35,2±3,8) сформовано ІІ групу.
Це 48 чоловіків та 36 жінок, середній вік яких ста-
новив 48,7±5,6 року, середній зріст — 174,4±5,9 см,
середня маса тіла — 111,1±12,3 кг, середній
ТЕРАПІЯ
16
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
ОТ — 112,2±8,1 см, середній ОС — 105,4±14,2 см,
середній коефіцієнт ОТ/ОС — 1,12±2,1, середній
час із моменту отримання травми — 2,07±0,42 год.
До ІІІ групи включено 52 хворих з ІМТ на мо-
мент надходження > 40,0 (46,2±5,8). Середній вік
32 чоловіків та 20 жінок становив 50,7±6,1 року,
середній зріст — 172,8±5,2 см, середня маса тіла —
122,9±11,5 кг, середній ОТ — 119,6±5,8 см, се-
редній ОС — 109,1±11,3 см, середній коефіцієнт
ОТ/ОС — 1,16±1,8, середній час із моменту отри-
мання травми — 2,05±0,92 год.
Контрольна група складалася з 60 доброволь-
ців, яких спочатку розподіляли на три групи за
ІМТ: до 29,9; 30,0–39,9; > 40,0. Але після аналізу
отриманих показників на фоні відсутності до-
стовірної різниці між показниками отриманих
маркерів у кожній із груп ми об’єднали усі дані
й за контроль прийняли середнє значення з ін-
тервалом min-max.
Усі 224 постраждалих не відрізнялися за стат-
тю, віком, даними анамнезу. Вони отримували
ідентичний комплекс інтенсивної терапії за про-
токолом відповідно до ступеня тяжкості, який
включав інфузійну терапію (парентеральне/енте-
ральне харчування), антибіотики, антиоксиданти,
антигіпоксанти, дезагреганти, антикоагулянти,
противиразкові препарати, аналгетики, вітаміни.
Після виписки зі стаціонару пацієнти із медика-
ментозних засобів приймали лише препарати, які
були необхідними для лікування їхньої супровід-
ної патології (цукорзнижуючі, антигіпертензивні).
Дослідження проводилося на 1, 3, 7, 14, 30 та
360-ту добу від моменту отримання політравми.
Для вивчення стану ліпідного обміну визнача-
ли концентрації ХС, ТГ, ХС ЛПВЩ та Кат. Дослі-
дження проводилося ферментативним колориме-
тричним методом на автоматичному біохімічному
аналізаторі COBAS INTEGRA 400/700/800 (Ні-
меччина): ХС — ензиматичним колориметричним
методом з гліцерол-фосфат-оксидазою і амінофе-
назоном, а ХС ЛПВЩ та β-ЛП — гомогенним ен-
зиматичним колориметричним методом.
Кат розраховували за формулою:
Кат =
ХС – ХСЛПВЩ
ХСЛПВЩ
N: ХС — 120–200 мг %; ТГ — 35–160 мг %;
ХСЛВЩ — 30–50 мг %; Кат — до 2–4.
Результати дослідження відображають дина-
міку змін показника ТГ у крові хворих І, ІІ і ІІІ
груп (рис. 1).
Аналіз вмісту ТГ у сироватці крові визначив, що
протягом усього раннього періоду ТХ їх концентра-
ція була практично однаковою у всіх обстежених
хворих, середні значення у І групі (ІМТ ≤ 29,9),
тільки на 3-тю добу були на 3 % меншими, ніж
у контролі (4,5±0,16 ммоль/л); у ІІ групі (ІМТ
30,0 — 39,9) — на 2 % і на 14-ту — на 2 % вище, ніж
у контролі (4,7±0,18 ммоль/л і 4,7±0,15 ммоль/л
відповідно); у ІІІ групі (ІМТ > 40,0) — на 5 %
(4,8±0,14 ммоль/л і 4,8±0,12 ммоль/л відповідно),
і на 7-му добу — на 2 % вище, ніж у контролі, без
достовірної різниці (4,7±0,08 ммоль/л).
При подальшому спостереженні у пацієнтів
І групи було відзначено тенденцію до зниження
рівня ТГ у крові — на 30-й день лікування цей по-
казник становив 4,1±0,06 ммоль/л. Це було міні-
мальне середнє значення концентрації ТГ у крові
обстежених пацієнтів, але через велику розбіж-
ність у межах варіаційного ряду хворих не мало
достовірної різниці. Через рік після отримання
політравми у постраждалих І групи (ІМТ ≤ 29,9)
рівень ТГ у крові становив 4,5±0,08 ммоль/л, що
практично збігалося зі стартовими й контрольни-
ми цифрами і вказувало на стабілізацію змін лі-
підного обміну протягом року на тлі перебігу ТХ.
У ІІ групі через місяць після отримання
ушкоджень було також зафіксовано мінімальні
значення рівня ТГ у крові — 4,3±0,09 ммоль/л,
що менше, ніж у контролі, на 7 % і не мало до-
стовірного підтвердження відмінностей. Але через
рік, на 360-й день обстеження, у пацієнтів на ам-
булаторному прийомі було виявлено достовірне
(р < 0,05) зростання показника тригліцеридемії
(5,4±0,02 ммоль/л), який мав малу розбіжність
у межах варіаційного ряду хворих, був вищий на
15 %, ніж у контролі, й свідчив на користь поглиб-
лення негативних змін у ліпідному обміні у по-
страждалих із ТХ на тлі ПІМТ.
У ІІІ групі спостерігалися схожі зміни із під-
вищенням рівня ТГ у крові до 5,1±0,03 ммоль/л на
30-й день лікування, що було більше, ніж у кон-
тролі на 10 %, без достовірної різниці й зі збіль-
шенням показника тригліцеридемії через рік
після отримання хворими цієї групи політрав-
ми. На 360-ту добу, коли цей показник становив
5,6±0,04 ммоль/л, він був на 18 % достовірно
(р < 0,05) вищим, ніж у контролі, і свідчив та-
кож про поглиблення негативних змін у ліпідно-
му обміні у постраждалих із ТХ на тлі ПІМТ тим
більше, чим більшим був ІМТ.
Динаміку змін рівня ХС у крові обстежених
подано на рис. 2.
6
5
4
3
2
1
0
1-ша 30-та7-ма 14-та 360-та
Доба
3-тя
Рис. 1 Динаміка рівня тригліцеридів у крові пацієнтів
із підвищеним індексом маси тіла при травматичній
хворобі: — І група, — ІІ група, — ІІІ група,
— контроль
ммоль/л
17
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
Перш ніж аналізувати динаміку показника
загального ХС у крові у всіх обстежених пацієн-
тів, слід зазначити, що середні контрольні його
значення були досить розрізненими з великою
розбіжністю у межах варіаційного ряду контроль-
них добровольців: мінімальне його значення —
3,38 ммоль/л, максимальне — 5,42 ммоль/л.
Отже, у пацієнтів І групи протягом першого
місяця перебування у стаціонарі середні показники
рівня ХС у крові достовірно не відрізнялися від
контролю, у більшості хворих були на 3–7 % мен-
шими, ніж у контролі, підтримувалися більш-менш
на стартовому рівні поза залежністю від структури
отриманої політравми. Через рік після травми цей
показник становив 4,6±0,03 ммоль/л, був досить
однорідним у межах варіаційного ряду хворих цієї
групи, на 5 % перевищував показник у контролі, на
13 % — стартовий рівень без достовірної різниці,
що свідчило про тенденцію до поглиблення змін
ліпідного обміну за умов його компенсації.
У постраждалих ІІ групи протягом усьо-
го раннього періоду ТХ рівень ХС у крові ко-
ливався близько контрольних значень і ста-
новив 4,3±0,09 ммоль/л; 4,4±0,06 ммоль/л;
4,2±0,06 ммоль/л і 4,2±0,08 ммоль/л на 1-й,
3-й, 7-й і 14-й дні проведення інтенсивної те-
рапії. На 30-ту добу перебування у стаціонарі
вміст ХС у крові пацієнтів цієї групи становив
4,1±0,07 ммоль/л, що збігалося з динамікою
цього показника у І групі і було на 7 %менше,
ніж у контролі. У подальшому, враховуючи рі-
вень ХС у крові на 360-й день спостереження
(5,5±0,03 ммоль/л), відстежувалася достовірна
(р < 0,05) тенденція: він на 20 % перевищував по-
казник у контролі й стартові цифри, що свідчило
на користь поглиблення змін у ліпідному обміні
пацієнтів ІІ групи на тлі перебігу ТХ.
При аналізі зазначеного показника у по-
страждалих ІІІ групи протягом першого міся-
ця перебування у стаціонарі середні цифри ХС
у крові збігалися з показниками у контролі,
не мали клінічно значущої динаміки і ста-
новили 4,3±0,06 ммоль/л, 4,4±0,08 ммоль/л,
4,4±0,07 ммоль/л і 4,3±0,04 ммоль/л на 1-шу, 3-тю,
7-му, 14-ту і 30-ту добу відповідно. Однак при
обробці даних з амбулаторного візиту на 360-ту
добу спостереження рівень ХС у крові пацієнтів
цієї групи становив 5,9±0,03 ммоль/л, що досто-
вірно (р < 0,05) на 26 % перевищувало показник
у контролі й стартові значення і свідчило про ще
більше поглиблення змін обміну ліпідів у пацієн-
тів ІІІ групи, ніж у хворих І і ІІ груп.
Динаміку рівня ХС ЛПВЩ у хворих І, ІІ і ІІІ
груп показано на рис. 3. Так, у пацієнтів І гру-
пи вміст ХС ЛВЩ із моменту надходження до
стаціонару протягом гострого періоду ТХ пере-
бував на контрольному рівні — 50,3±7,1 мг/дл
і 48,2±5,6 мг/дл на 1-шу і 3-тю добу відповідно.
У подальшому на 7-й день лікування рівень ХС
ЛПВЩ становив 45,4±3,9 мг/дл, що було на 10 %
менше за показник у контролі й вихідні значен-
ня, на 14-й день перебування у стаціонарі рівень
ХС ЛПВЩ підвищився знов до показників у кон-
тролі — 49,1±4,8 мг/дл і підтримувся на таких циф-
рах до 30-ї доби, коли він становив 51,4±2,8 мг/дл.
Через рік після отримання політравми пацієнтами
І групи, на 360-ту добу, під час проведення амбула-
торного візиту показники ХС ЛПВЩ у крові були
ідентичними (49,6±4,2 мг/дл) і не відрізнялися
ані від вихідних значень, ані від рівня у контролі.
У хворих ІІ групи з моменту надходжен-
ня до стаціонару, коли показники ХС ЛПВЩ
у крові дорівнювали контрольним і становили
49,2±5,8 мг/дл, спостерігалася тенденція до зни-
ження цього показника протягом першого тижня
проведення інтенсивної терапії — 46,4±5,9 мг/дл
і 43,2±6,1 мг/дл на 3-тю і 7-му добу відповідно
з мінімумом за весь період обстеження на 7-й день
лікування. Пізніше рівень ХС ЛПВЩ почав
збільшуватися, на 14-ту добу він становив уже
46,1±6,3 мг/дл і досяг рівня контролю на 30-ту
добу перебування у стаціонарі (50,6±5,3 мг/дл).
Цікавим є той факт, що через рік після отриман-
ня травматичних ушкоджень пацієнтами ІІ групи,
6
5
4
3
2
1
0
60
50
40
30
20
10
0
1-ша 1-ша30-та 30-та7-ма 7-ма14-та 14-та360-та
Доба
360-та
Доба
3-тя 3-тя
Рис. 2. Динаміка рівня загального холестерину в крові
при травматичній хворобі пацієнтів із підвищеним
індексом маси тіла
Рис. 3. Динаміка рівня холестерину ліпопротеїнів
високої щільності у крові пацієнтів із підвищеним
індексом маси тіла при травматичній хворобі
ммоль/л мг/дл
18
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
на 360-ту добу, під час амбулаторного візиту у них
було зафіксовано достовірне (р < 0,05) зниження
цього показника відносно показників у контролі
(40,1±1,9 мг/дл), що вказує на поглиблення змін
ліпідного обміну.
Протягом першого тижня лікування у хворих
ІІІ групи, як і в ІІ групі, відзначалася тенденція
до зниження показника ХС ЛПВЩ у крові. Так,
на 1-шу добу він практично дорівнював рівню
в контролі — 48,6±4,2 мг/дл. На 3-й і 7-й дні
перебування пацієнтів у стаціонарі він становив
46,3±6,1 мг/дл і 32,4±4,1 мг/дл, що було мен-
ше, ніж у контролі, на 11 і 36 % відповідно. При
цьому на 7-му добу ці зміни були достовірними
(р < 0,05). На 14-ту і 30-ту добу обстеження рівень
ХС ЛПВЩ у крові хворих із ТХ також достовір-
но (р < 0,05) був меншим за контроль і стартові
значення — 34,2±4,3 мг/дл і 39,3±4,9 мг/дл відпо-
відно. На 360-й день після отримання політравми
у хворих ІІІ групи ХС ЛПВЩ у крові дорівнював
37,1±3,8 мг/дл, що було достовірно (р < 0,05) мен-
ше, ніж вихідні значення й показники контролю,
й свідчило на користь тривалих поглиблених змін
ліпідного обміну у цих пацієнтів.
У свою чергу, дослідження Кат (рис. 4) теж
виявило важливі діагностичні відмінності.
Так, у хворих усіх груп у ранньому періоді
ТХ не було визначено достовірних відмінностей
показника Кат щодо контрольних значень. Слід
зазначити, що контрольні цифри цього показни-
ка були досить однорідними, незважаючи на роз-
біжності в ІМТ.
У І групі протягом перших двох тижнів ліку-
вання середні цифри Кат були на 7 % меншими, ніж
у контролі, але спостерігалася велика розбіжність
у варіаційному ряді пацієнтів. На 30-ту добу се-
редні його значення збігалися зі значенням у кон-
тролі й становили 4,6±0,21, розбіжність у межах
варіаційного ряду стала дещо меншою. Через рік
після отримання політравми пацієнтами І групи
значення Кат достовірно (р < 0,05) перевищували
й стартові значення, і рівень у контролі — 5,0±0,36,
що свідчило на користь негативних змін у ліпід-
ному обміні у цих пацієнтів.
Упродовж першого тижня лікування в ІІ групі
середні значення Кат були на 3 % меншими, ніж
у контролі, з великою розбіжністю у межах варі-
аційних рядів хворих: 4,5±0,63; 4,5±0,44 і 4,5±0,57
на 1-й, 3-й і 7-й дні проведення інтенсивної терапії.
Наприкінці раннього періоду ТХ — на 14-ту добу
цифри Кат у пацієнтів цієї групи збільшилися до
рівня контроля і становили 4,6±0,24 при змен-
шенні розбіжностей у межах варіаційного ряду.
На 30-ту добу обстеження Кат у хворих ІІ гру-
пи становив 4,8±0,37, що було на 5 %вище, ніж
у контролі. Через рік після отримання політрав-
ми пацієнтами ІІ групи, на 360-ту добу, під час
амбулаторного візиту було відзначено достовірне
(р < 0,05) збільшення показника Кат, 5,6±0,23, що
давало змогу вважати негативним вплив ТХ на
ліпідний обмін у цих постраждалих.
У пацієнтів ІІІ групи протягом усього ран-
нього періоду ТХ показник Кат дорівнював контр-
ольному: 4,6±0,27; 4,6±0,36; 4,6±0,39 і 4,6±0,53 на
1-й, 3-й, 70-й і 14-й дні перебування у стаціонарі.
На 30-ту добу лікування було зафіксовано досто-
вірне (р < 0,05) зростання Кат у хворих цієї гру-
пи — 5,3±0,24, що свідчить про погіршення стану
ліпідного обміну у цих постраждалих. Тенденція до
збільшення Кат збереглася й у пацієнтів ІІІ групи
протягом року, що було підтверджено достовірним
(р < 0,05) збільшенням цього показника відносно
старту і даних у контролі до 5,9±0,41 та тенден-
цією відносно 30-ї доби спостереження.
Отже, у хворих із надлишковою масою тіла при
ІМТ ≤ 29,9 при політравмі виявлено такі особливо-
сті: коливання у межах контролю рівня ТГ у крові
протягом раннього періоду ТХ із тенденцією до
зниження на 30-ту добу і відновленням до показни-
ків старту і в контролі на 360-ту добу; перебування
рівня ХС протягом місяця з моменту отримання
політравми на рівні показників контролю, переви-
щення на 5 % рівня контролю і на 13 % показників
старту на 360-ту добу; перебування показника ХС
ЛПВЩ протягом гострого періоду ТХ на контроль-
ному рівні зі зменшенням на 7-й день лікування
і відновленням на 14-й день до рівня в контролі,
підтримання цього рівня до 30-ї доби і його під-
твердження на 360-ту добу; фіксування даних Кат
протягом перших 30 діб у межах контролю, досто-
вірне перевищення його рівня на 360-ту добу — 5,0.
Для хворих з ожирінням ІІ–ІІІ ступеня при ІМТ
30,0–39,9 при політравмі характерні такі особливо-
сті: коливання у межах контролю рівня ТГ у крові
протягом раннього періоду ТХ із тенденцією до
зниження на 30-ту добу і відновленням до старту
і показників у контролі на 360-ту добу; перебуван-
ня рівня ХС протягом місяця з моменту отримання
політравми на рівні показників контролю, достовір-
не перевищення на 20 % рівня контролю на 360-ту
добу; перебування показника ХС ЛПВЩ протягом
гострого періоду ТХ на контрольному рівні зі змен-
шенням на 7-й день лікування і відновленням на
6
5
4
3
2
1
0
1-ша 30-та7-ма 14-та 360-та
Доба
3-тя
Рис. 4. Динаміка показника коефіцієнта атерогенності
пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при
травматичній хворобі
Абс. ч.
19
ТЕРАПІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
14-й день до рівня контролю, підтримання цього
рівня до 30-ї доби і достовірне зниження на 360-ту
добу; перебування значення Кат протягом перших
30 діб у межах контролю, достовірне перевищення
його рівня на 360-ту добу — 5,5.
У хворих із морбідним ожирінням при
ІМТ > 40,0 при політравмі встановлено такі особ-
ливості: коливання у межах контролю рівня ТГ
у крові протягом раннього періоду ТХ із тенден-
цією до збільшення на 30-ту добу і достовірним
збільшенням на 360-ту добу; перебування рівня
ХС протягом місяця з моменту отримання полі-
травми на рівні показників у контролі, достовірне
перевищення на 26 % рівня контролю на 360-ту
добу; перебування показника ХС ЛПВЩ протя-
гом гострого періоду ТХ на контрольному рівні зі
зменшенням на 7-й день лікування і відновленням
на 14-й день до рівня контролю, достовірне зни-
ження на 30-ту і 360-ту добу; перебування зна-
чення Кат протягом раннього періоду ТХ у межах
контролю, достовірне перевищення його рівня на
30-ту добу — 5,3 і 360-ту добу — 5,9.
Таким чином, можна стверджувати, що дослі-
джувані нами показники — ТГ, ХС, ХС ЛПВЩ,
Кат — безпосередньо впливають на перебіг ТХ
у хворих із ПІМТ, ступінь вираженості яких за
умов однорідності отриманих ушкоджень і одна-
кового діапазону тяжкості їх за шкалою АРАСНЕ
ІІ залежить від ІМТ на момент надходження па-
цієнтів до стаціонару.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Силиверстов П. А. Оценка тяжести и прогнозиро-
вание исхода политравмы: современное состояние
проблемы (обзор) / П. А. Силиверстов, Ю. Г. Шап-
кин // Современные технологии в медицине.—
2017.— Т. 9, № 2.— С. 207–218.— doi: http://doi.
org/10.17691/stm2017.9.2.25
2. Сумеркина В. А. Маркеры дисфункции эндотелия
и цитокиновый профиль у пациентов с метаболи-
ческим синдромом и абдоминальным ожирением /
В. А. Сумеркина, Е. С. Головнева, Л. Ф. Телешова //
Клиническая и лабораторная диагностика.— 2016.—
№ 7 (61).— С. 408–412.
3. LIPC variants as genetic determinants of adiposity
status, visceral adiposity indicators, and triglyceride-
glucose (TyG) index-related parameters mediated by
serum triglyceride levels / M-S. Teng, S. Wu, L-K. Er
[et al.] // Diabetology & Metabolic Syndrome.— 2018.—
№ 10 (79).— Р. 1–10.
4. Triglyceride glucose-body mass index is a simple and
clinically useful surrogate marker for insulin resistance in
nondiabetic individuals / L. Er, S. Wu, H. Chou, L. Hsu
[et al.] // PLoS ONE.— 2016.— № 11.— Р. 23–29.
5. Triglyceride glucose-waist circumference, a novel and
efective predictor of diabetes in first-degree relatives of
type 2 diabetes patients: cross-sectional and prospec-
tive cohort study / S. Zheng, S. Shi, X. Ren [et al.] //
J. Transl. Med.— 2016.— № 14.— Р. 260.
6. Hepatic lipase: a comprehensive view of its role on
plasma lipid and lipoprotein metabolism / J. Kobayashi,
K. Miyashita, K. Nakajima, H. Mabuchi // J. Athero-
scler. Thromb.— 2015.— № 22.— Р. 1001–1011.
7. Metabolic clustering of risk factors: evaluation of
Triglyceride-glucose index (TyG index) for evaluation
of insulin resistance / K. Sikandar, S. Farah, K. Naj-
musaqib [et al.] // Diabetol. Metab. Syndr.— 2018.—
№ 10.— Р. 74.
ДИНАМИКА МАРКЕРОВ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА
У ПАЦИЕНТОВ С ПОВЫШЕННЫМ ИНДЕКСОМ МАССЫ ТЕЛА ПРИ ПОЛИТРАВМЕ
В. В. КУЧЕРЯВЧЕНКО, Ю. В. ВОЛКОВА
Рассмотрена проблема нарушений липидного обмена у больных с повышенным индексом массы
тела при политравме. Выявлено, что показатели липидного обмена непосредственно влияют
на течение травматической болезни, степень выраженности которых в условиях однородности
полученных повреждений и одинакового диапазона тяжести по шкале АРАСНЕ ІІ зависит от
индекса массы тела на момент поступления пациентов в стационар.
Ключевые слова: липидный обмен, повышенный индекс массы тела, политравма.
CHANGES IN LIPID METABOLISM MARKERS
IN PATIENTS WITH INCREASED BODY MASS INDEX WITH POLYTRAUMA
V. V. KUCHERIAVCHENKO, Yu. V. VOLKOVA
This research is devoted to the problem of lipid metabolism disorders in patients with an increased
body mass index with polytrauma. It was revealed that lipid metabolism indicators directly affect
the course of traumatic disease, the severity of which, provided uniformity of injuries received and
the same range of severity on the APACHE II scale, depends on body mass index at the time of
admission of patients to hospital.
Key words: lipid metabolism, increased body mass index, polytrauma.
Надійшла 18.10.2018
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160979 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2308-5274 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:36:38Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кучерявченко, В.В. Волкова, Ю.В. 2019-11-25T16:22:56Z 2019-11-25T16:22:56Z 2018 Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі / В.В. Кучерявченко, Ю.В. Волкова // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 15-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160979 616.12-008-056.257-001-031.14-083.98 Розглянуто проблему порушень ліпідного обміну у хворих із підвищеним індексом маси тіла при політравмі. Виявлено, що показники ліпідного обміну безпосередньо впливають на перебіг травматичної хвороби, ступінь вираженості яких за умов однорідності отриманих ушкоджень і однакового діапазону тяжкості за шкалою АРАСНЕ ІІ залежить від індексу маси тіла на момент надходження пацієнтів до стаціонару. Рассмотрена проблема нарушений липидного обмена у больных с повышенным индексом массы тела при политравме. Выявлено, что показатели липидного обмена непосредственно влияют на течение травматической болезни, степень выраженности которых в условиях однородности полученных повреждений и одинакового диапазона тяжести по шкале АРАСНЕ ІІ зависит от индекса массы тела на момент поступления пациентов в стационар. This research is devoted to the problem of lipid metabolism disorders in patients with an increased body mass index with polytrauma. It was revealed that lipid metabolism indicators directly affect the course of traumatic disease, the severity of which, provided uniformity of injuries received and the same range of severity on the APACHE II scale, depends on body mass index at the time of admission of patients to hospital. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Міжнародний медичний журнал Терапія Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі Динамика маркеров липидного обмена у пациентов с повышенным индексом массы тела при политравме Changes in lipid metabolism markers in patients with increased body mass index with polytrauma Article published earlier |
| spellingShingle | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі Кучерявченко, В.В. Волкова, Ю.В. Терапія |
| title | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі |
| title_alt | Динамика маркеров липидного обмена у пациентов с повышенным индексом массы тела при политравме Changes in lipid metabolism markers in patients with increased body mass index with polytrauma |
| title_full | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі |
| title_fullStr | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі |
| title_full_unstemmed | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі |
| title_short | Динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі |
| title_sort | динаміка маркерів ліпідного обміну у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла при політравмі |
| topic | Терапія |
| topic_facet | Терапія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160979 |
| work_keys_str_mv | AT kučerâvčenkovv dinamíkamarkerívlípídnogoobmínuupacíêntívízpídviŝenimíndeksommasitílapripolítravmí AT volkovaûv dinamíkamarkerívlípídnogoobmínuupacíêntívízpídviŝenimíndeksommasitílapripolítravmí AT kučerâvčenkovv dinamikamarkerovlipidnogoobmenaupacientovspovyšennymindeksommassytelapripolitravme AT volkovaûv dinamikamarkerovlipidnogoobmenaupacientovspovyšennymindeksommassytelapripolitravme AT kučerâvčenkovv changesinlipidmetabolismmarkersinpatientswithincreasedbodymassindexwithpolytrauma AT volkovaûv changesinlipidmetabolismmarkersinpatientswithincreasedbodymassindexwithpolytrauma |