Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу
Пацієнтам із гострим некротизуючим панкреатитом виконано черезшкірну тонкоголкову аспіраційну біопсію парапанкреатичної клітковини під ультразвуковим контролем із мікробіологічним дослідженням біоматеріалу з метою верифікації гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Використання цього способу діа...
Saved in:
| Published in: | Міжнародний медичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160980 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу / В.В. Бойко, В.М. Лихман, С.В. Ткач, О.М. Шевченко, А.О. Меркулов, І.В. Волченко, Р.Р. Османов // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 20-23. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860043475991396352 |
|---|---|
| author | Бойко, В.В. Лихман, В.М. Ткач, С.В. Шевченко, О.М. Меркулов, А.О. Волченко, І.В. Османов, Р.Р. |
| author_facet | Бойко, В.В. Лихман, В.М. Ткач, С.В. Шевченко, О.М. Меркулов, А.О. Волченко, І.В. Османов, Р.Р. |
| citation_txt | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу / В.В. Бойко, В.М. Лихман, С.В. Ткач, О.М. Шевченко, А.О. Меркулов, І.В. Волченко, Р.Р. Османов // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 20-23. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Міжнародний медичний журнал |
| description | Пацієнтам із гострим некротизуючим панкреатитом виконано черезшкірну тонкоголкову аспіраційну біопсію парапанкреатичної клітковини під ультразвуковим контролем із мікробіологічним дослідженням біоматеріалу з метою верифікації гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Використання цього способу діагностики інфікованого панкреонекрозу дало змогу своєчасно виявити інфекційні ускладнення, у результаті чого зменшилося число ранніх операцій і випадків системних ускладнень.
Пациентам с острым некротизирующим панкреатитом выполнена чрезкожная тонкоигольная аспирационная биопсия парапанкреатической клетчатки под ультразвуковым контролем с микробиологическим исследованием биоматериала с целью верификации гнойно-септических осложнений панкреонекроза. Использование данного способа диагностики инфицированного панкреонекроза позволило своевременно выявить инфекционные осложнения, в результате чего уменьшилось число ранних операций и случаев системных осложнений.
Patients with acute necrotizing pancreatitis underwent a percutaneous, fine-needle aspiration biopsy of parapancreatic tissue under US guidance with microbiological studies of biomaterial to verify the purulent-septic complications of pancreatic necrosis. Using the developed method for diagnosing infected pancreatic necrosis allowed timely detecting infectious pancreatonecrotic complications, which would lead to a reduction in untimely (early) operations and the number of cases of systemic complications.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
20
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2018, № 4
© В. В. БОЙКО, В. М. ЛИХМАН, С. В. ТКАЧ... 2018
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.37-002.4-022.1-07
ДІАГНОСТИКА ІНФІКОВАНИХ ФОРМ ПАНКРЕОНЕКРОЗУ
Чл.-кор. НАМН України, проф. В. В. БОЙКО1, 2, проф. В. М. ЛИХМАН1,
канд. мед. наук С. В. ТКАЧ1, канд. мед. наук О. М. ШЕВЧЕНКО2,
канд. мед. наук А. О. МЕРКУЛОВ1, канд. мед. наук І. В. ВОЛЧЕНКО1,
д-р мед. наук Р. Р. ОСМАНОВ1
1 ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ», Харків,
2 Харківський національний медичний університет, Україна
Пацієнтам із гострим некротизуючим панкреатитом виконано черезшкірну тонкоголкову аспіра-
ційну біопсію парапанкреатичної клітковини під ультразвуковим контролем із мікробіологічним
дослідженням біоматеріалу з метою верифікації гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу.
Використання цього способу діагностики інфікованого панкреонекрозу дало змогу своєчасно
виявити інфекційні ускладнення, у результаті чого зменшилося число ранніх операцій і випад-
ків системних ускладнень.
Ключові слова: панкреонекроз, ускладнення, тонкоголкова аспіраційна біопсія.
Проблема гострого панкреатиту є однією
з найскладніших у невідкладній хірургії органів
черевної порожнини [1, 2].
Останніми роками значно збільшилася кіль-
кість хворих із гострим панкреатитом, за частотою
госпіталізації у відділення хірургії це захворюван-
ня вийшло на одне з перших місць [3, 4].
Незважаючи на досягнуті успіхи в удоско-
наленні діагностики, інтенсивної терапії, анти-
бактеріальної профілактики, хірургічних методів
лікування із залученням можливостей мініінва-
зивної хірургії, загальна летальність при тяжко-
му гострому панкреатиті залишається на високо-
му рівні (10–30 %) та досягає при інфікованому
панкреонекрозі (ІПН) 85 % [5, 6].
У теперішній час змінилася лише структура
летальності: раніше велика частка смертей спо-
стерігалася у ферментативну фазу розвитку пан-
креонекрозу, зараз пацієнти частіше вмирають на
пізніх стадіях захворювання через приєднання ін-
фекції та розвитку панкреатогенного сепсису [5, 7].
ІПН розвивається у 30–70 % хворих із тяжким
гострим панкреатитом і є основним фактором ри-
зику летального кінця [2].
Поліпшення результатів лікування пацієнтів
із ІПН можливе шляхом удосконалення об’єк ти-
візації ступеня тяжкості гострого панкреатиту,
раннього прогнозування ймовірності розвитку
панкреатичної інфекції, цілеспрямованої профі-
лактики інфекційних ускладнень, своєчасної діа-
гностики та адекватного хірургічного лікування
панкреатичної інфекції [8].
Різноманітність існуючих підходів та тактич-
них рішень свідчить про відсутність оптимально-
го варіанта розв’язання проблеми ІПН, що вказує
на необхідність продовження досліджень у цьому
напрямку [9].
Об’єктивізація ступеня тяжкості, прогнозуван-
ня розвитку інфекційних ускладнень гострого пан-
креатиту з метою їх ранньої профілактики та аде-
кватного лікування має велике практичне значення
[10]. Відомі прогностичні системи при гострому
панкреатиті (Ranson, Glasgow, APACHE II та ін.)
[11] побудовано на аналізі залежності між серед-
німи величинами будь-яких параметрів, виникаю-
чими ускладненнями та летальністю, що не завжди
правильно відбивається на клінічному сприйнятті
патологічного процесу. Крім того, ці системи гро-
міздкі, трудомісткі, не завжди точні, тому не набу-
ли поширення в практичній охороні здоров’я [12].
Використання у клінічній практиці персональ-
них комп’ютерів дало змогу частково розширити
можливості вирішення завдань прогнозування пе-
ребігу та наслідків гострого панкреатиту, оскільки
став доступним швидкий аналіз великих за складом
та кількістю груп параметрів захворювання [7, 9].
Першорядне значення для поліпшення ре-
зультатів лікування гострого панкреатиту набуває
своєчасна адекватна профілактика інфекційних
ускладнень панкреонекрозу [13, 14].
Комплексне використання існуючих методів
профілактики ІПН, ранньої інтенсивної терапії,
антибактеріальної профілактики, селективної де-
контамінації кишечника, нутритивної підтримки,
мініінвазивних методів через низку причин ще не
мають широкого розповсюдження, а літературні
дані часто є суперечливими [2, 5].
Рання діагностика ІПН супроводжується зна-
чними труднощами, що часто призводить до вибору
необґрунтованої тактики лікування. Питома вага
діагностичних помилок при інфекційних усклад-
неннях панкреонекрозу досягає 40 % [6].
З огляду на те що панкреонекроз супрово-
джується розвитком системної запальної реакції
навіть за відсутності інфекції, а клініко-лабора-
торні показники запалення, що традиційно вико-
ристовуються, не є специфічними та чутливими
для діагностики панкреатогенної інфекції, вельми
ХІРУРГІЯ
21
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
актуальним є пошук її нових ефективних марке-
рів, а також проведення комплексної діагностики
ІПН [15].
Останнім часом увага дослідників прикута до
нових методів діагностики, що дають змогу ди-
ференціювати стерильний панкреонекроз (СПН)
та ІПН: прокальцитоніновий тест, тонкоголкова
аспіраційна біопсія (ТГАБ) парапанкреатичної
клітковини під ультразвуковим (УЗ) наведенням,
комп’ютерна томографія з болюсним контрастним
підсиленням [9]. Однак місце цих методів у ком-
плексній діагностиці панкреатичної інфекції до-
тепер остаточно не визначено. Однією з основних
проблем продовжує залишатися вибір найбільш
раціональної тактики лікування ІПН. Як відомо
з практики, консервативний підхід у лікуванні
панкреатичної інфекції безперспективний [1, 8].
Водночас узгодженої позиції щодо принципів хі-
рургічного лікування на сьогодні не існує. Не ви-
значено оптимальні терміни оперативного втру-
чання, технічні рішення та методи дренування.
У конкуруючих відносинах перебувають основні
тактичні варіанти хірургічного лікування ІПН [14].
Поява мініінвазивних варіантів лікування його та
панкреатичних абсцесів розширила діапазон ефек-
тивних лікувальних заходів [9, 12, 16]. Однак за-
раз потрібно точно їх диференціювати залежно від
поширеності, обмеженості та локалізації вогнищ
панкреатичної інфекції, визначення місця та ролі
в лікуванні ІПН. Таким чином, це захворювання
є найважчою та найбільш прогностично неспри-
ятливою формою гострого панкреатиту.
Мета цієї роботи — розробка систем підтримки
прийняття рішень, прогнозування та діагностики
ІПН, у тому числі із застосуванням пункційних
методик.
Черезшкірну ТГАБ парапанкреатичної кліт-
ковини під УЗ-контролем із мікробіологічним
дослідженням біоматеріалу з метою верифікації
гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу було
виконано 46 (67 втручань) пацієнтам із гострим
некротизуючим панкреатитом.
У 30 хворих (20 чоловіків та 10 жінок) заключ-
ним клінічним діагнозом був ІПН, у 16 (10 чоло-
віків та 6 жінок) — СПН.
Пацієнти були у віці від 18 років із діагнос-
тованим гострим некротизуючим панкреатитом.
Їм було виконано ТГАБ із метою диференціаль-
ної діагностики ІПН та СПН протягом 7–21 доби
від початку захворювання (період найбільш імо-
вірного розвитку інфекційних ускладнень пан-
креонекрозу).
У хворих були відсутні тяжкі супровідні захво-
рювання (суб- та декомпенсована хронічна печін-
кова, ниркова та серцево-легенева недостатність),
обов’язковою була остаточна точна верифікація
ІПН при оперативному лікуванні.
Техніка ТГАБ складалася з таких етапів: 1) ви-
бір місця пункції; 2) місцева анестезія (як правило,
розчин новокаїну 0,25 % 20–30 мл); 3) візуальний
контроль над просуванням кінця аспіраційної гол-
ки; 4) візуальний контроль над змінами у місці
пункції у процесі аспірації; 5) оцінка аспірата та
відправка його на морфологічні, бактеріологічні
та біохімічні дослідження; 6) УЗ-контроль за змі-
нами у зоні втручання після аспірації.
Отриманий матеріал піддавався мікроскопічно-
му та мікробіологічному дослідженню, визначався
рівень амілази. При мікроскопії установлювали
кількість нейтрофільних лейкоцитів у полі зору,
процентне співвідношення грануло- та аграну-
лоцитів, наявність клітинного детриту, що могло
свідчити про розвиток інфекційного процесу.
При бактеріоскопії забарвлених за Грамом маз-
ків визначали видову приналежність мікрофлори:
грампозитивна або грамнегативна паличкоподібна,
кокова або змішана мікробна флора.
Місце для виконання ТГАБ вибиралося кож-
ного разу індивідуально, залежно від взаємин із
оточуючими органами. В одного пацієнта ТГАБ
проведено через паренхіму печінки, ще в одного
зафіксовано проходження голки через лівий плев-
ральний синус. У 40 (85,1 %) хворих втручання
закінчувалося дренуванням. Ускладнень при ви-
конанні ТГАБ не відзначено.
При виконанні ТГАБ рідинного скупчення
об’єм отриманої рідини варіював від 1 до 2000 мл.
У групах дослідження із 67 ТГАБ у 60 (89,6 %)
випадках отримано рідкий вміст; у 6 випадках
пунктат не був одержаний; при виконанні однієї
ТГАБ з’явилася кров.
Характер вмісту, одержаного при ТГАБ, за-
лежав від термінів виникнення деструкції у під-
шлунковій залозі, переважання геморагічного або
жирового панкреонекрозу, попереднього пункцій-
ного лікування.
При СПН отриманий вміст, як правило, був
світлого або жовтуватого кольору, без запаху
(16 хворих). У 8 випадках наявного гною факт
ІПН не викликав сумнівів. Вміст мав різний ха-
рактер: від рідкого до густого гною, у ряді випадків
із неприємним запахом, дрібними чорними секве-
страми. У 17 випадках у пунктаті була геморагічна
рідина бурого або шоколадного кольору, гемолі-
зована кров, пластівці фібрину. У 5 хворих при
виконанні пункцій із декількох анатомічних об-
ластей отриманий пунктат мав змішаний характер.
У 15 (50,0 %) випадках ІПН при бактеріоско-
пії забарвлених за Грамом мазків було визначено
видову належність мікрофлори: грампозитивна
або грамнегативна паличкоподібна, кокова або
змішана мікробна флора. Проведення бактеріоско-
пії пунктату дуже важливе, оскільки дає змогу, не
чекаючи результатів мікробіологічного досліджен-
ня, судити про інфікованість процесу, проводити
корекцію антибактеріальної терапії.
Зазначимо, що за відсутності бактерій у за-
барвленому мазку не можна говорити про не-
інфікованість пунктату, тоді як їх визначення
у забарвленому мазку в більшості випадків під-
тверджувалося позитивними результатами бакте-
ріологічного дослідження.
22
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
При аналізі даних мікробіологічних дослі-
джень зростання бактерій із вогнищ панкреоне-
крозу зафіксовано у 23 (50,0 %) хворих, ще у 23
(50,0 %) — мікроорганізмів не виявлено. Видова
специфічність мікрофлори та чутливість її до анти-
бактеріальних препаратів оцінювалися за результа-
тами мікробіологічного дослідження. Найчастіше
ідентифікували E. coli (у 7 пацієнтів), золотистий
стафілокок (у 3), ентерокок (у 3), дріжджові гри-
би роду Candida (у 2), синегнійну інфекцію (у 2),
Acinetobacter (у 2), асоціації мікроорганізмів вста-
новлено у 4 хворих.
За наявності клінічних ознак розвитку інфек-
ційних ускладнень панкреонекрозу, коли зберіга-
ються явища системної запальної реакції у випадку
негативних «стерильних» результатів ТГАБ, про-
водилися повторні пункціні біопсії парапанкреа-
тичної клітковини.
У групі хворих із ІПН виконано 38 ТГАБ, із
СПН — 29. Середня тривалість спостереження та
лікування хворих від початку захворювання до ве-
рифікації діагнозу за допомогою ТГАБ становила
15 (10–21) дн для ІПН та 13,5 (9–14) — для СПН.
Чутливість ТГАБ шляхом виявлення мікро-
флори у забарвленому мазку в діагностиці ІПН до-
сягала 84,2 % (75,4–93,0 %), специфічність — 96,6 %
(92,7–100,0 %), позитивна прогностична цінність
(ППЦ) — 97,0 % (93,1–100,0 %), негативна про-
гностична цінність (НПЦ) — 82,4 % (73,2–91,6 %),
загальна точність — 89,6 % (82,5–96,7 %).
При вивченні клітинного складу гострих рі-
динних утворень парапанкреатичної клітковини
через недостатню кількість фактичного матеріалу
не виявлено статистично значущого зв’язку між
інфікуванням пунктату та переважанням тих чи
інших клітин (нейтрофілів, лімфоцитів, моноци-
тів) у забарвленому мазку.
Проте з урахуванням результатів аналогічних
досліджень, в яких показано відмінності у кількості
лейкоцитів між інфікованими та неінфікованими
пунктатами, було проведено аналіз даних. Поро-
гом поділу є кількість лейкоцитів у нативному
мазку понад 18–20 у полі зору, чутливість цього
показника — 54,2 %, специфічність — 81,1 %. Із 67
виконаних нами ТГАБ понад 18–20 лейкоцитів
у полі зору було у 27 (40,3 %) випадках, ІПН у по-
дальшому підтверджений у 20 (74,1 %) пацієнтів.
Чутливість ТГАБ за кількістю лейкоцитів
у нативному мазку понад 18–20 у полі зору у діа-
гностиці ІПН становила 52,6 % (40,7–64,5 %), спе-
цифічність — 75,9 % (65,7–86,1 %), ППЦ — 74,1 %
(63,7–84,5 %), НПЦ — 55,0 % (43,2–66,8 %), загаль-
на точність — 62,7 % (51,3–74,1 %).
Ускладнень при виконанні ТГАБ панкреатич-
ної клітковини під УЗ-контролем з урахуванням
суворого дотримання алгоритму проведення до-
слідження зафіксовано не було.
Таким чином, у результаті досліджень уста-
новлено, що ТГАБ парапанкреатичної кліткови-
ни з мікроскопічним дослідженням пунктату має
досить високу чутливість — 84,2 % (75,4–93,0 %),
специфічність — 96,6 % (92,7–100,0 %), ППЦ —
97,0 % (93,1–100,0 %), НПЦ — 82,4 % (73,2–91,6 %)
та загальну точність — 89,6 % (82,5–96,7 %) у дифе-
ренціальній діагностиці СПН та ІПН. Крім того,
важливим є вивчення клітинного складу вмісту
гострих рідинних скупчень. При переважанні лей-
коцитів у мазку (понад 18–20 в полі зору) можна
з певною часткою ймовірності діагностувати ІПН:
чутливість — 52,6 % (40,7–64,5 %), специфічність —
75,9 % (65,7–86,1 %), ППЦ — 74,1 % (63,7–84,5 %),
НПЦ — 55,0 % (43,2–66,8 %) та загальна точність —
62,7 % (51,3–74,1 %).
Використання розробленого способу діагнос-
тики ІПН дає змогу досягти своєчасного вияв-
лення інфекційних ускладнень панкреонекрозу,
що допомагає зниженню несвоєчасних (ранніх)
операцій, числа випадків системних ускладнень.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Бондаренко О. М. Обґрунтування диференційованого
підходу до малоінвазивних та відкритих хірургічних
втручань при ускладненнях гострого панкреатиту /
О. М. Бондаренко // Клінічна хірургія.— 2017.—
№ 5.— С. 13–16.
2. Activity of neutrophil elastase reflects the progression
of acute pancreatitis / S. Novovic, A. M. Andersen,
M. Nord [et al.] // Scand. J. Clin. Lab. Invest.— 2013.—
Vol. 73, № 6.— P. 485–494.
3. Endoscopic approach through the minor papilla for
the management of pancreatic diseases / N. Fujimori,
H. Igarashi, A. Asou [et al.] // World J. Gastrointest.
Endosc.— 2013.— Vol. 5, № 3.— P. 81–88.
4. Analysis of the delayed approach to the manage-
ment of infected pancreatic necrosis / N. Doctor
[et al.] // World J. Gastroenterol.— 2014.— Vol. 17,
№ 3.— P. 366–371.
5. Фелештинський Я. П. Ефективність використання
малоінвазивних методів лікування парапанкреа-
тичних ускладнень при гострому панкреатиті /
Я. П. Фелештинський, О. М. Бондаренко // Хірургія
України.— 2016.— № 1.— С. 69–73.
6. Surgical and endoscopic treatment of pain in chronic
pancreatitis: A multidisciplinary update / Y. Issa, H.
C. van Santvoort, H. van Goor [et al.] // Dig. Surg.—
2013.— Vol. 30, № 1.— P. 35–50.
7. Верзин С. А. Диагностическая ценность некоторых
лабораторных показателей при остром панкреатите /
С. А. Верзин, А. Н. Шишкин, В. В. Ивлев // Здоро-
вье — основа человеческого потенциала: проблемы
и пути их решения.— 2014.— № 2.— С. 728–729.
8. Многоступенчатый подход в лечении некротического
панкреатита / М. В. Тимербулатов, Е. И. Сендерович,
Т. М. Зиганшин, Р. Р. Рахимов // Вопр. передачи опы-
та и освоения новых технологий в малоинвазивной
хирургии: материалы XIX съезда Общества эндоско-
пических хирургов России (РОЭХ), 16–18 февраля
2016 г., Москва.— М., 2016.— С. 105–106.
23
ХІРУРГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
9. Olakowski M. Manegement of necrotizing pancreatitis /
M. Olakowski, D. Dranka-Bojarowska // J. Acta Chir.
Belgr.— 2016.— Vol. 106, № 2.— P. 172–176.
10. Гройзик К. Л. Оперативная тактика лечения ин-
фицированного панкреонекроза / К. Л. Гройзик,
И. В. Каминский, С. Н. Воровский Тагиев // Ма-
териалы XII съезда хирургов России, 7–9 октября
2015 г., Ростов-на-Дону.— Ростов-на-Дону, 2015.—
С. 198–199.
11. Jonson C. D. Persistent organ failure during the first
week as a marker of fatal outcome in acute pancreati-
tis / C. D. Jonson, M. Abu-Hilal // J. Gut.— 2014.—
Vol. 53.— P. 1340–1344.
12. Современные подходы в лечении деструктив-
ных форм панкреатита, пути снижения летально-
сти / Н. А. Бородин, О. В. Мальцева, Б. К. Гиберт,
Е. Ю. Зайцев // Медицинская наука и образование
Урала.— 2015.— № 2–1.— С. 70–73.
13. Прогнозирование течения и исходов острого деструк-
тивного панкреатита / Р. М. Гарипов, Д. И. Мехдиев,
Р. Р. Шамилов, Р. Н. Гареев // Материалы XII съезда
хирургов России, 7–9 октября 2015 г., Ростов-на-
Дону.— Ростов-на-Дону, 2015.— С. 48–49.
14. Рахимов Р. Р. Комплексный подход к диагностике
и лечению инфицированного панкреонекроза /
Р. Р. Рахимов // Пермский медицинский журн.—
2016.— Т. XXXIII, № 6.— С. 36–41.
15. Drug-induced acute pancreatitis: Results from the
hospital-based Berlin case-control surveillance study
of 102 cases / A. Douros, E. Fronder, F. Andersohn
[et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther.— 2013.— Vol. 38,
№ 7.— P. 825–834.
16. Минимально инвазивные вмешательства при острых
жидкостных скоплениях у больных тяжелым де-
структивным панкреатитом / М. В. Беляев [и др.] //
Анн. хир. гепатологии.— 2013.— № 3.— С. 79–85.
ДИАГНОСТИКА ИНФИЦИРОВАННЫХ ФОРМ ПАНКРЕОНЕКРОЗА
В. В. БОЙКО, В. Н. ЛЫХМАН, С. В. ТКАЧ, А. Н. ШЕВЧЕНКО,
А. А. МЕРКУЛОВ, И. В. ВОЛЧЕНКО, Р. Р. ОСМАНОВ
Пациентам с острым некротизирующим панкреатитом выполнена чрезкожная тонкоигольная аспи-
рационная биопсия парапанкреатической клетчатки под ультразвуковым контролем с микробио-
логическим исследованием биоматериала с целью верификации гнойно-септических осложнений
панкреонекроза. Использование данного способа диагностики инфицированного панкреонекроза
позволило своевременно выявить инфекционные осложнения, в результате чего уменьшилось
число ранних операций и случаев системных осложнений.
Ключевые слова: панкреонекроз, осложнения, тонкоигольная аспирационная биопсия.
DIAGNOSIS OF INFECTED PANCREATIC NECROSIS
V. V. BOIKO, V. M. LYKHMAN, S. V. TKACH, O. M. SHEVCHENKO,
A. O. MERKULOV, I. V. VOLCHENKO, R. R. OSMANOV
Patients with acute necrotizing pancreatitis underwent a percutaneous, fine-needle aspiration biopsy
of parapancreatic tissue under US guidance with microbiological studies of biomaterial to verify the
purulent-septic complications of pancreatic necrosis. Using the developed method for diagnosing
infected pancreatic necrosis allowed timely detecting infectious pancreatonecrotic complications,
which would lead to a reduction in untimely (early) operations and the number of cases of systemic
complications.
Key words: pancreatonecrosis, complications, fine‑needle aspiration biopsy.
Надійшла 08.10.2018
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160980 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2308-5274 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:26Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойко, В.В. Лихман, В.М. Ткач, С.В. Шевченко, О.М. Меркулов, А.О. Волченко, І.В. Османов, Р.Р. 2019-11-25T16:26:27Z 2019-11-25T16:26:27Z 2018 Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу / В.В. Бойко, В.М. Лихман, С.В. Ткач, О.М. Шевченко, А.О. Меркулов, І.В. Волченко, Р.Р. Османов // Міжнародний медичний журнал. — 2018. — Т. 24, № 4(96). — С. 20-23. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160980 616.37-002.4-022.1-07 Пацієнтам із гострим некротизуючим панкреатитом виконано черезшкірну тонкоголкову аспіраційну біопсію парапанкреатичної клітковини під ультразвуковим контролем із мікробіологічним дослідженням біоматеріалу з метою верифікації гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Використання цього способу діагностики інфікованого панкреонекрозу дало змогу своєчасно виявити інфекційні ускладнення, у результаті чого зменшилося число ранніх операцій і випадків системних ускладнень. Пациентам с острым некротизирующим панкреатитом выполнена чрезкожная тонкоигольная аспирационная биопсия парапанкреатической клетчатки под ультразвуковым контролем с микробиологическим исследованием биоматериала с целью верификации гнойно-септических осложнений панкреонекроза. Использование данного способа диагностики инфицированного панкреонекроза позволило своевременно выявить инфекционные осложнения, в результате чего уменьшилось число ранних операций и случаев системных осложнений. Patients with acute necrotizing pancreatitis underwent a percutaneous, fine-needle aspiration biopsy of parapancreatic tissue under US guidance with microbiological studies of biomaterial to verify the purulent-septic complications of pancreatic necrosis. Using the developed method for diagnosing infected pancreatic necrosis allowed timely detecting infectious pancreatonecrotic complications, which would lead to a reduction in untimely (early) operations and the number of cases of systemic complications. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Міжнародний медичний журнал Хірургія Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу Диагностика инфицированных форм панкреонекроза Diagnosis of infected pancreatic necrosis Article published earlier |
| spellingShingle | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу Бойко, В.В. Лихман, В.М. Ткач, С.В. Шевченко, О.М. Меркулов, А.О. Волченко, І.В. Османов, Р.Р. Хірургія |
| title | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу |
| title_alt | Диагностика инфицированных форм панкреонекроза Diagnosis of infected pancreatic necrosis |
| title_full | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу |
| title_fullStr | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу |
| title_full_unstemmed | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу |
| title_short | Діагностика інфікованих форм панкреонекрозу |
| title_sort | діагностика інфікованих форм панкреонекрозу |
| topic | Хірургія |
| topic_facet | Хірургія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160980 |
| work_keys_str_mv | AT boikovv díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT lihmanvm díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT tkačsv díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT ševčenkoom díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT merkulovao díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT volčenkoív díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT osmanovrr díagnostikaínfíkovanihformpankreonekrozu AT boikovv diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT lihmanvm diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT tkačsv diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT ševčenkoom diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT merkulovao diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT volčenkoív diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT osmanovrr diagnostikainficirovannyhformpankreonekroza AT boikovv diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis AT lihmanvm diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis AT tkačsv diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis AT ševčenkoom diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis AT merkulovao diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis AT volčenkoív diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis AT osmanovrr diagnosisofinfectedpancreaticnecrosis |