Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників
Наведено результати виконання хворим на рак яєчників III–IV стадій діагностичної лапароскопії з метою визначення ступеня розповсюдження злоякісного процесу, взяття зразків пухлини яєчників для гістологічної верифікації діагнозу, проведення імуногістохімічного дослідження та забезпечення умов для под...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Міжнародний медичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161009 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників / О.А. Міхановський, В.С. Сухін, Ю.В. Харченко, Н.В. Федоренко, Ю.А. Моісеєнко, М.А. Теплова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 61-64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860261179160526848 |
|---|---|
| author | Міхановський, О.А. Сухін, В.С. Харченко, Ю.В. Федоренко, Н.В. Моісеєнко, Ю.А. Теплова, М.А. |
| author_facet | Міхановський, О.А. Сухін, В.С. Харченко, Ю.В. Федоренко, Н.В. Моісеєнко, Ю.А. Теплова, М.А. |
| citation_txt | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників / О.А. Міхановський, В.С. Сухін, Ю.В. Харченко, Н.В. Федоренко, Ю.А. Моісеєнко, М.А. Теплова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 61-64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Міжнародний медичний журнал |
| description | Наведено результати виконання хворим на рак яєчників III–IV стадій діагностичної лапароскопії з метою визначення ступеня розповсюдження злоякісного процесу, взяття зразків пухлини яєчників для гістологічної верифікації діагнозу, проведення імуногістохімічного дослідження та забезпечення умов для подальшого проведення внутрішньочеревинної неоад’ювантної хіміотерапії.
Представлены результаты выполнения больным раком яичников III–IV стадий диагностической лапароскопии с целью определения степени распространения злокачественного процесса, взятия образцов опухоли яичников для гистологической верификации диагноза, проведения иммуногистохимического исследования и обеспечения условий для дальнейшего проведения внутрибрюшной неоадъювантной химиотерапии.
The results of implementing the diagnostic laparoscopy of the patients with ovarian cancer of III–IV stages to determine the extent of malignant distribution, the ovarian tumor sampling for histological verification of the diagnosis, conducting an immunohistochemical study and providing the conditions for further intraperitoneal neoadjuvant chemotherapy are presented.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:55:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
61
МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 1
© о. А. МІХАНоВСЬКИй, В. С. СУХІН, Ю. В. ХАрЧЕНКо... 2019
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
УДК 616.11-006
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНОЇ ЛАПАРОСКОПІЇ
У ХВОРИХ НА ПОШИРЕНИЙ РАК ЯЄЧНИКІВ
Проф. О. А. МІХАНОВСЬКИЙ, канд. мед. наук В. С. СУХІН, канд. мед. наук Ю. В. ХАРЧЕНКО,
Н. В. ФЕДОРЕНКО, Ю. А. МОІСЕЄНКО, М. А. ТЕПЛОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків, Україна
Наведено результати виконання хворим на рак яєчників III–IV стадій діагностичної лапароскопії
з метою визначення ступеня розповсюдження злоякісного процесу, взяття зразків пухлини яєч-
ників для гістологічної верифікації діагнозу, проведення імуногістохімічного дослідження та за-
безпечення умов для подальшого проведення внутрішньочеревинної неоад’ювантної хіміотерапії.
Ключові слова: рак яєчників, діагностична лапароскопія, неоад’ювантна хіміотерапія, імуногістохі-
мічне дослідження.
За останні два десятиліття у практику опера-
тивної гінекології було широко впроваджено ендо-
скопічну хірургію. З використанням ендоскопічних
відеокамер вона стала незамінним діагностичним
і лікувально-оперативним методом. Понад 90 %
операцій у гінекології виконуються за допомогою
лапароскопічного доступу. Нині у всьому світі на-
копичений величезний досвід лапароскопічних
операцій, який показав, що вони малотравматичні,
безпечні та економічно вигідні [1].
Дискусійними залишаються питання про ви-
користання лапароскопії при раку яєчників (РЯ),
оскільки дотепер відсутні докази надійної аблас-
тичності цього втручання [1, 2].
При злоякісних пухлинах яєчників цей метод
може застосовуватися як для виконання циторе-
дуктивної операції, так і для контролю (можли-
во, багатократного) за ефективністю ад’ювантної
поліхіміотерапії, коли проводиться second-look-
лапароскопія, у тому числі з використанням спе-
ціальної канюлі для так званої «динамічної ла-
пароскопії» [3]. Одним із варіантів лапароскопії
у хворих із задавненими формами РЯ є її поєд-
нання з інтраперитонеальною хіміотерапією [4, 5].
Дослідження, виконані у США у хворих на
РЯ, продемонстрували величезні можливості лапа-
роскопії у виявленні мікроскопічного злоякісного
ураження у ділянках високого ризику: на тазовій
очеревині, на великому сальнику, у тазових і па-
рааортальних лімфатичних вузлах, у змивах із
черевної порожнини [6]. Неоад’ювантну хіміоте-
рапію (НХТ) при формах РЯ показано починаючи
з моменту, коли первинне хірургічне втручання
не забезпечує оптимальну циторедукцiю. Вияв-
лення пухлини в тканинах мезентерiю, малого
сальника, шлунка і дванадцятипалої кишки, ге-
патодіафрагмального кута, а також проведення
біопсії можливе лише за допомогою хірургічного
втручання. У цьому контексті лапароскопія пере-
важає лапаротомію завдяки можливості швидкого
початку НХТ [2, 7]. Лапароскопія дає змогу пе-
редбачити резектабельність пухлин із негативним
предиктивним значенням на 100 %, позитивним
предиктивным індексом — на 87 %. Виходячи
з цього діагностична лапароскопія також може
передувати лапаротомії, яка стає корисною лише
тоді, коли вона може забезпечити оптимальну ци-
торедуктивну операцію [3, 8].
Таким чином, лапароскопія все більше ви-
користовується в гінекологічній онкології. У ба-
гатьох країнах світу впроваджено програми по
лапароскопії в умовах спеціалізованих онкологіч-
них центрів і відділень онкогінекології [9]. Між
іншим, існує безліч питань у сфері застосування
ендоскопічної хірургії в онкології, на які ще не
дано переконливих відповідей. Ця невизначеність
підштовхує дослідників різних країн до розробки
алгоритмів як передопераційного вибору хворих
для лапароскопічних втручань, так і самої мето-
дики операції, включаючи використання нових
інструментів і хірургічних енергій.
Мета нашої роботи — визначити доцільність
використання діагностичної лапароскопії у хворих
на РЯ III–IV стадій.
На першому етапі лікування 15 пацієнток із
РЯ III–IV стадій (Т3а-сNхM0) була виконана діа-
гностична лапароскопія з метою визначення ступе-
ня розповсюдження злоякісного процесу, а також
взяття зразків пухлини яєчників.
Усім хворим діагноз було встановлено на під-
ставі проведення комплексного обстеження, яке
включало бімануальний огляд, клінічне, ехогра-
фічне, комп’ютерно-томографічне і цитологічне
дослідження.
Протипоказаннями до лапароскопії були
абсолютні (геморагічний шок, гострий інфаркт
міокарда, гостре порушення мозкового крово-
обігу, значні розміри патологічного утворення
внутрішніх статевих органів (більше 15 см у діа-
метрі), серцево-судинні захворювання у стадії
декомпенсації, гостра печінкова або ниркова не-
достатність, цукровий діабет у стадії декомпенса-
ції, діафрагмальні грижі) та відносні (ожиріння
III–IV ступенів, виражений спайковий процес
ОНКОЛОГІЯ
62
ОНКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
після перенесених операцій на органах черевної
порожнини, значна кількість крові в черевній по-
рожнині — більше 1 л).
Підготовка до лапароскопічного
дослідження
При плановій лапароскопії напередодні опера-
ції пацієнткам обмежували раціон прийомом рід-
кої їжі. Очисну клізму призначали увечері перед
операцією. Медикаментозна підготовка залежала
від характеру основного захворювання і супровід-
ної екстрагенітальної патології.
Методика лапароскопії
Лапароскопічне втручання проводиться в обме-
женому замкнутому просторі — черевній порожнині,
тому для введення у неї спеціальних інструментів
і можливості адекватної візуалізації усіх органів
черевної порожнини та малого тазу потрібне роз-
ширення її об’єму, що досягали за допомогою ство-
рення пневмоперитонеуму. Для цього у черевну по-
рожнину вводили вуглекислий газ шляхом прямої
пункції передньої черевної стінки голкою Вереша,
яка складається з тупокінцевого, зарядженого пру-
жиною стилета і гострої зовнішньої голки. Тиск,
що подається до голки, веде у міру проходження
шарів черевної стінки до занурення стилета все-
редину голки, даючи змогу останній проколювати
тканину. Після проходження голкою очеревини
наконечник вискакує і оберігає внутрішні органи
від поранення. Газ надходить у черевну порожнину
через отвір по латеральній поверхні наконечника.
За допомогою УЗД ми заздалегідь встанов-
лювали розміри, структуру первинної пухлини;
розміри, структуру та кількість метастазів на оче-
ревині, вимірювали товщину метастатично зміне-
ного великого сальника, відзначали наявність або
відсутність вільної рідини в черевній порожнині
та найбільш небезпечні ділянки для пункції пе-
редньої черевної стінки.
Місцем для введення голки Вереша і першо-
го троакара вибирається пупок — точка найко-
ротшого доступу до черевної порожнини. Іншою
точкою для введення голки Вереша є ділянка на
3–4 см нижче краю лівої реберної дуги по серед-
ньоключичній лінії. За наявності перенесених ра-
ніше операцій на органах черевної порожнини для
первинної пункції вибирають точку, максимально
віддалену від рубця.
У момент пункції передньої черевної стінки
голкою Вереша або першим троакаром пацієнтка
перебуває на операційному столі у горизонталь-
ному положенні. Після розтину шкіри черевну
стінку підводили і вводили голку Вереша або
троакар у черевну порожнину під кутом 45–60 °.
Після пункції передньої черевної стінки гол-
кою Вереша або троакаром починали інсуфляцію
газу, спочатку повільно зі швидкістю не більше
1,5 л/хв. У черевну порожнину вводили 2,5–3,0 л
газу. Пацієнткам з ожирінням або великої стату-
ри знадобилася більша кількість газу (до 8–10 л).
У момент введення першого троакара тиск у черев-
ній порожнині становив 15–18 мм рт. ст., а у про-
цесі операції тиск достатньо підтримувати на рівні
10–12 мм рт. ст.
Інтерпретація результатів лапароскопії
Лапароскоп уводили в черевну порожнину
через перший троакар. Спочатку оглядали зону,
розташовану під першим троакаром, для виключен-
ня будь-яких ушкоджень. Потім оглядали верхні
відділи черевної порожнини, звертаючи увагу на
стан діафрагми, оцінювали стан шлунка. Надалі
поетапно оглядали всі відділи черевної порожнини,
звертаючи увагу на наявність випоту, патологічних
утворень, поширеність пухлинного і спайкового
процесів. Огляд черевної порожнини проводили
за годинниковою стрілкою, починаючи з правого
верхнього квадранта живота.
Для зручності ревізії черевну порожнину умов-
но поділяють на шість секторів:
перший — правий верхній квадрант живота:
права частка печінки, права половина діафрагми,
жовчний міхур, дванадцятипала кишка, частина
великого сальника, розташовані в цій зоні петлі
кишечнику. Зліва ця зона обмежена серпоподіб-
ною і круглою зв’язками печінки;
другий — лівий верхній квадрант живота:
ліва частка печінки, передня стінка шлунка, ліва
половина діафрагми, частина великого сальника
і кишечнику, селезінка;
третій — очеревина лівої половини живота;
четвертий — малий таз і розташовані у ньому
органи (у положенні Тренделенбурга);
п’ятий — очеревина правої половини живота;
шостий — тонка і товста кишки, великий саль-
ник, сліпа кишка, червоподібний відросток.
Для ретельної ревізії органів черевної порож-
нини і малого тазу, а також для взяття біопсії
пухлини у черевну порожнину вводили додаткові
троакари діаметром 5 або 7 мм та інструмент (за-
жим, дисектор), що дає змогу підвести або відвес-
ти тканини, аспірувати рідину, взяти матеріал для
біопсії. Другий і третій троакари вводили в клубо-
вих ділянках. Для огляду органів малого тазу та
їх адекватної оцінки пацієнтку необхідно розташу-
вати в положенні Тренделенбурга. Біопсію яєчни-
ка виконували щипцями для біопсії. Ділянку, що
кровоточила, коагулювали біполярними щипцями.
Отримані дані хворих, яким була проведена
діагностична лапароскопія, наведено у таблиці.
Усі хворі задовільно перенесли хірургічне
втручання, після завершення якого здійснювалося
дренування черевної порожнини для подальшого
проведення внутрішньочеревинної НХТ.
Як видно з представлених даних, викона-
но 15 діагностичних лапароскопічних операцій,
з них — одна ектирпація матки з придатками та
резекцією великого сальника, три аднексектомії,
сім біопсій пухлини та чотири ревізії органів ма-
лого тазу та черевної порожнини. Із семи біопсій
пухлини три були неінформативні, у двох випад-
63
ОНКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
ках при діагностичній лапароскопії після ревізії
органів малого тазу та черевної порожнини було
виконано лапаротомію у зв’язку з операбельністю
пухлинного процесу. При лапароскопії було два
ускладнення у вигляді кровотечі із судин пухли-
ни яєчника після взяття біопсії, у зв’язку з чим
хворим було виконано лапаротомію.
Можливі ускладнення лапароскопії
Лапароскопія, як і будь-який вид хірургічного
втручання, може супроводжуватися непередбаче-
ними ускладненнями. Специфічними ускладнення-
ми, характерними для лапароскопічного доступу, є:
екстраперитонеальна інсуфляція газу, ушкодження
судин передньої черевної стінки, ушкодження ор-
ганів шлунково-кишкового тракту, газова емболія,
ушкодження магістральних заочеревинних судин.
Режим хворих після лапароскопії
На відміну від традиційних операцій, постільний
режим після лапароскопії становить не більше доби.
Можливе дво- або триденне перебування у стаціо-
нарі за бажанням пацієнтки. При цьому під час за-
гоєння післяопераційної рани пацієнтка практично
не переживає різних хворобливих відчуттів, тому
немає необхідності застосовувати сильні знеболю-
вальні препарати, особливо наркотичні аналгетики.
Визначено показання та розроблено техно-
логію відеолапароскопії у хворих із поширеними
формами РЯ, що дало змогу з високою точністю
оцінити ступінь розповсюдження злоякісного про-
цесу, гістологічну верифікацію діагнозу, провести
імуногістохімічне дослідження та забезпечити
умови для подальшого виконання внутрішньо-
очеревинної НХТ.
С п и с о к л і т е р а т у р и
1. Laparoscopic staging for apparent early stage ovarian or
fallopian tube cancer. First case series from a UK cancer
centre and systematic literature review / E. C. Brock-
bank, V. Harry, D. Kolomainen [et al.] // Eur. J. Surg.
Oncol.— 2013.— Vol. 39, № 8.— Р. 912–917.
2. The addition of upper abdominal surgery to achieve
Аналіз даних діагностичних лапароскопічних втручань
Кількість
пацієнток,
n = 15
Стадія Гістологічна
структура пухлини
Об’єм оперативного
втручання
Інформа-
тивність
Ускладнен-
ня
Вид усклад-
нення
1 4 Серозна
цистокарцинома Біопсія пухлини + — —
2 4 Аденокарцинома Ревізія черевної
порожнини — — —
3 4 Серозна
цистокарцинома Біопсія пухлини + — —
4 3 Недиференційована
карцинома Біопсія пухлини — — —
5 3 Серозна
цистокарцинома
Аднексектомія,
біопсія сальника + — —
6 3 Серозна
цистокарцинома Біопсія пухлини + — —
7 4 Аденокарцинома Біопсія пухлини + — —
8 3 Муцинозна
карцинома
Ревізія черевної
порожнини — — —
9 4 Недиференційована
карцинома
Ревізія черевної
порожнини — + Кровотеча
10 4 Серозна
цистокарцинома
Аднексектомія,
резекція сальника + — —
11 3 Серозна
цистокарцинома
Екстирпація матки
з придатками,
резекція сальника
+ — —
12 3 Недиференційована
карцинома Аднексектомія + — —
13 3 Серозна
цистокарцинома Біопсія сальника — — —
14 3 Аденокарцинома Біопсія пухлини — + Кровотеча
15 3 Аденокарцинома Ревізія черевної
порожнини — — —
64
ОНКОЛОГІЯ
w
w
w
.im
j.k
h.
ua
optimal cytoreduction improves survival in patients with
IIIC–IV epithelial ovarian cancer / E. L. Eisenhauer,
N. R. Abu-Rustum, Y. Sonoda [et al.] // Gynecol.
Oncology.— 2006.— Vol. 103.— P. 1083–1090.
3. Chauvet M. P. Laparoscopy and ovarian carcinoma /
M. P. Chauvet, E. Leblanc, D. Querleu // Eur. J. Gy-
naecol. Oncol.— 2001.— Vol. XXII, Suppl. 2001.— P. 28.
4. Neoadjuvant chemotherapy followed by surgical
cytoreduction in advanced epithelial ovarian can-
cer / S. V. Deo, H. Goyal, N. K. Shukla [et al.] //
Indian J. Cancer.— 2006.— Vol. 43, № 3.— P. 117–121.
5. Diagnostic open laparoscopy in the management
of advanced ovarian cancer / M. A. Zullo, L. Mu-
zii, N. Manci [et al.] // Gynecol. Oncol.— 2006.—
Vol. 100.— P. 455–461.
6. Лапароскопия в диагностике рака яичников и его
рецидивов на современном этапе / Б. К. Поддубный,
А. Н. Губин, А. Г. Блюменберг, Е. А. Вакурова //
Тез. докл. VII Рос. онкологического конгресса.— М.,
2003.— С. 196–197.
7. Can primary optimal cytoreduction be predicted in
advanced epithelial ovarian cancer preoperatively? /
A. S. Mousavi, M. M. Mazhari, M. M. Guilani [et al.] //
World J. Surg. Oncol.— 2010.— Vol. 19.— P. 8–11.
8. Cytoreductive Surgery for Epithelial Tumors of the Ova-
ry: Technical Consideration and Outcome / A. K. El-
Sayad, F. Ibrahim, A. Younis [et al.] // J. Egyptian
Nat. Cancer Inst.— 2005.— Vol. 17, № 3.— P. 158–164.
9. Сазонова Е. О. Выбор доступа хирургического
лечения у больных эпителиальными опухолями
яичников / Е. О. Сазонова, М. А. Дигаева // Эн-
доскопическая хирургия.— 2011.— № 2.— С. 19–23.
ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДИАГНОСТИЧЕСКОЙ ЛАПАРОСКОПИИ
У БОЛЬНЫХ РАСПРОСТРАНЕННЫМ РАКОМ ЯИЧНИКОВ
А. А. МИХАНОВСКИЙ, В. С. СУХИН, Ю. В. ХАРЧЕНКО,
Н. В. ФЕДОРЕНКО, Ю. А. МОИСЕЕНКО, М. А. ТЕПЛОВА
Представлены результаты выполнения больным раком яичников III–IV стадий диагностической
лапароскопии с целью определения степени распространения злокачественного процесса, взятия
образцов опухоли яичников для гистологической верификации диагноза, проведения иммуно-
гистохимического исследования и обеспечения условий для дальнейшего проведения внутри-
брюшной неоадъювантной химиотерапии.
Ключевые слова: рак яичников, диагностическая лапароскопия, неоадъювантная химиотерапия, им-
муногистохимическое исследование.
EXPERIENCE OF DIAGNOSTIC LAPAROSCOPY USE IN PATIENTS
WITH ADVANCED OVARIAN CANCER
O. A. MIHANOVSKII, V. S. SUKHIN, Yu. V. KHARCHENKO,
N. V. FEDORENKO, Yu. A. MOISEYENKO, M. A. TEPLOVA
The results of implementing the diagnostic laparoscopy of the patients with ovarian cancer of
III–IV stages to determine the extent of malignant distribution, the ovarian tumor sampling for his-
tological verification of the diagnosis, conducting an immunohistochemical study and providing the
conditions for further intraperitoneal neoadjuvant chemotherapy are presented.
Key words: ovarian cancer, diagnostic laparoscopy, neoadjuvant chemotherapy, immunohistochemical study.
Надійшла 21.12.2018
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161009 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2308-5274 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:55:31Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Міхановський, О.А. Сухін, В.С. Харченко, Ю.В. Федоренко, Н.В. Моісеєнко, Ю.А. Теплова, М.А. 2019-11-26T16:14:31Z 2019-11-26T16:14:31Z 2019 Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників / О.А. Міхановський, В.С. Сухін, Ю.В. Харченко, Н.В. Федоренко, Ю.А. Моісеєнко, М.А. Теплова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 1(97). — С. 61-64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2308-5274 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161009 616.11-006 Наведено результати виконання хворим на рак яєчників III–IV стадій діагностичної лапароскопії з метою визначення ступеня розповсюдження злоякісного процесу, взяття зразків пухлини яєчників для гістологічної верифікації діагнозу, проведення імуногістохімічного дослідження та забезпечення умов для подальшого проведення внутрішньочеревинної неоад’ювантної хіміотерапії. Представлены результаты выполнения больным раком яичников III–IV стадий диагностической лапароскопии с целью определения степени распространения злокачественного процесса, взятия образцов опухоли яичников для гистологической верификации диагноза, проведения иммуногистохимического исследования и обеспечения условий для дальнейшего проведения внутрибрюшной неоадъювантной химиотерапии. The results of implementing the diagnostic laparoscopy of the patients with ovarian cancer of III–IV stages to determine the extent of malignant distribution, the ovarian tumor sampling for histological verification of the diagnosis, conducting an immunohistochemical study and providing the conditions for further intraperitoneal neoadjuvant chemotherapy are presented. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Міжнародний медичний журнал Онкологія Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників Опыт использования диагностической лапароскопии у больных распространенным раком яичников Experience of diagnostic laparoscopy use in patients with advanced ovarian cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників Міхановський, О.А. Сухін, В.С. Харченко, Ю.В. Федоренко, Н.В. Моісеєнко, Ю.А. Теплова, М.А. Онкологія |
| title | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників |
| title_alt | Опыт использования диагностической лапароскопии у больных распространенным раком яичников Experience of diagnostic laparoscopy use in patients with advanced ovarian cancer |
| title_full | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників |
| title_fullStr | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників |
| title_full_unstemmed | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників |
| title_short | Досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників |
| title_sort | досвід застосування діагностичної лапароскопії у хворих на поширений рак яєчників |
| topic | Онкологія |
| topic_facet | Онкологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161009 |
| work_keys_str_mv | AT míhanovsʹkiioa dosvídzastosuvannâdíagnostičnoílaparoskopííuhvorihnapošireniirakâêčnikív AT suhínvs dosvídzastosuvannâdíagnostičnoílaparoskopííuhvorihnapošireniirakâêčnikív AT harčenkoûv dosvídzastosuvannâdíagnostičnoílaparoskopííuhvorihnapošireniirakâêčnikív AT fedorenkonv dosvídzastosuvannâdíagnostičnoílaparoskopííuhvorihnapošireniirakâêčnikív AT moíseênkoûa dosvídzastosuvannâdíagnostičnoílaparoskopííuhvorihnapošireniirakâêčnikív AT teplovama dosvídzastosuvannâdíagnostičnoílaparoskopííuhvorihnapošireniirakâêčnikív AT míhanovsʹkiioa opytispolʹzovaniâdiagnostičeskoilaparoskopiiubolʹnyhrasprostranennymrakomâičnikov AT suhínvs opytispolʹzovaniâdiagnostičeskoilaparoskopiiubolʹnyhrasprostranennymrakomâičnikov AT harčenkoûv opytispolʹzovaniâdiagnostičeskoilaparoskopiiubolʹnyhrasprostranennymrakomâičnikov AT fedorenkonv opytispolʹzovaniâdiagnostičeskoilaparoskopiiubolʹnyhrasprostranennymrakomâičnikov AT moíseênkoûa opytispolʹzovaniâdiagnostičeskoilaparoskopiiubolʹnyhrasprostranennymrakomâičnikov AT teplovama opytispolʹzovaniâdiagnostičeskoilaparoskopiiubolʹnyhrasprostranennymrakomâičnikov AT míhanovsʹkiioa experienceofdiagnosticlaparoscopyuseinpatientswithadvancedovariancancer AT suhínvs experienceofdiagnosticlaparoscopyuseinpatientswithadvancedovariancancer AT harčenkoûv experienceofdiagnosticlaparoscopyuseinpatientswithadvancedovariancancer AT fedorenkonv experienceofdiagnosticlaparoscopyuseinpatientswithadvancedovariancancer AT moíseênkoûa experienceofdiagnosticlaparoscopyuseinpatientswithadvancedovariancancer AT teplovama experienceofdiagnosticlaparoscopyuseinpatientswithadvancedovariancancer |