Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В

Проаналізовано результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами хворих на хронічний вірусний гепатит В. Тривалість проспективного спостереження становила 48–52 тижнів, пацієнти отримували ламівудин 100 мг/добу та тенофовір 300 мг/добу. Наприкінці контрольованого періоду спостереження встан...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Міжнародний медичний журнал
Datum:2019
Hauptverfasser: Пашков, І.В., Федорова, С.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2019
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161032
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В / І.В. Пашков, С.Ф. Федорова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 76-80. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161032
record_format dspace
spelling Пашков, І.В.
Федорова, С.Ф.
2019-11-26T21:44:57Z
2019-11-26T21:44:57Z
2019
Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В / І.В. Пашков, С.Ф. Федорова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 76-80. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
2308-5274
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161032
616.36-02:615.381
Проаналізовано результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами хворих на хронічний вірусний гепатит В. Тривалість проспективного спостереження становила 48–52 тижнів, пацієнти отримували ламівудин 100 мг/добу та тенофовір 300 мг/добу. Наприкінці контрольованого періоду спостереження встановлено достовірне зниження рівня аланінамінотрансферази у пацієнтів обох груп. Загальний рівень повної вірусологічної відповіді після початку противірусної терапії становив 46,4 % у групі ламівудину та 74,2 % — у групі тенофовіру.
Проанализированы результаты лечения нуклеотидными/нуклеозидными аналогами больных хроническим вирусным гепатитом В. Продолжительность проспективного наблюдения составила 48–52 недель, пациенты получали ламивудин 100 мг/сут и тенофовир 300 мг/сут. В конце контролируемого наблюдения установлено достоверное снижение уровня аланинаминотрансферазы у больных обеих групп. Общий уровень полного вирусологического ответа после начала противовирусной терапии составил 46,4 % в группе ламивудина и 74,2 % — в группе тенофовира.
There were analysed the results of treatment with nucleotide/nucleoside analogues of the patients with chronic viral hepatitis B. The duration of prospective observation was 48–52 weeks, the patients received 100 mg/day lamivudine and 300 mg/day tenofovir. At the end of the controlled observation period, a significant decrease in the level of alanine aminotransferase in the patients of both groups was established. The overall level of complete virological response after initiation of antiviral therapy was 46,4 % in the lamivudine group and 74,2 % in tenofovir one.
uk
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Міжнародний медичний журнал
Інфекційні хвороби
Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
Непосредственные результаты лечения нуклеотидными/нуклеозидными аналогами у больных хроническим гепатитом В
Immediate results of treatment with nucleotide/nucleoside analogues in patients with chronic hepatitis B
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
spellingShingle Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
Пашков, І.В.
Федорова, С.Ф.
Інфекційні хвороби
title_short Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
title_full Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
title_fullStr Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
title_full_unstemmed Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В
title_sort безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит в
author Пашков, І.В.
Федорова, С.Ф.
author_facet Пашков, І.В.
Федорова, С.Ф.
topic Інфекційні хвороби
topic_facet Інфекційні хвороби
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Міжнародний медичний журнал
publisher Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
format Article
title_alt Непосредственные результаты лечения нуклеотидными/нуклеозидными аналогами у больных хроническим гепатитом В
Immediate results of treatment with nucleotide/nucleoside analogues in patients with chronic hepatitis B
description Проаналізовано результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами хворих на хронічний вірусний гепатит В. Тривалість проспективного спостереження становила 48–52 тижнів, пацієнти отримували ламівудин 100 мг/добу та тенофовір 300 мг/добу. Наприкінці контрольованого періоду спостереження встановлено достовірне зниження рівня аланінамінотрансферази у пацієнтів обох груп. Загальний рівень повної вірусологічної відповіді після початку противірусної терапії становив 46,4 % у групі ламівудину та 74,2 % — у групі тенофовіру. Проанализированы результаты лечения нуклеотидными/нуклеозидными аналогами больных хроническим вирусным гепатитом В. Продолжительность проспективного наблюдения составила 48–52 недель, пациенты получали ламивудин 100 мг/сут и тенофовир 300 мг/сут. В конце контролируемого наблюдения установлено достоверное снижение уровня аланинаминотрансферазы у больных обеих групп. Общий уровень полного вирусологического ответа после начала противовирусной терапии составил 46,4 % в группе ламивудина и 74,2 % — в группе тенофовира. There were analysed the results of treatment with nucleotide/nucleoside analogues of the patients with chronic viral hepatitis B. The duration of prospective observation was 48–52 weeks, the patients received 100 mg/day lamivudine and 300 mg/day tenofovir. At the end of the controlled observation period, a significant decrease in the level of alanine aminotransferase in the patients of both groups was established. The overall level of complete virological response after initiation of antiviral therapy was 46,4 % in the lamivudine group and 74,2 % in tenofovir one.
issn 2308-5274
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161032
citation_txt Безпосередні результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хворих на хронічний гепатит В / І.В. Пашков, С.Ф. Федорова // Міжнародний медичний журнал. — 2019. — Т. 25, № 2(98). — С. 76-80. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT paškovív bezposerednírezulʹtatilíkuvannânukleotidniminukleozidnimianalogamiuhvorihnahroníčniigepatitv
AT fedorovasf bezposerednírezulʹtatilíkuvannânukleotidniminukleozidnimianalogamiuhvorihnahroníčniigepatitv
AT paškovív neposredstvennyerezulʹtatylečeniânukleotidnyminukleozidnymianalogamiubolʹnyhhroničeskimgepatitomv
AT fedorovasf neposredstvennyerezulʹtatylečeniânukleotidnyminukleozidnymianalogamiubolʹnyhhroničeskimgepatitomv
AT paškovív immediateresultsoftreatmentwithnucleotidenucleosideanaloguesinpatientswithchronichepatitisb
AT fedorovasf immediateresultsoftreatmentwithnucleotidenucleosideanaloguesinpatientswithchronichepatitisb
first_indexed 2025-11-25T14:41:24Z
last_indexed 2025-11-25T14:41:24Z
_version_ 1850515058169217024
fulltext 76 МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ, 2019, № 2 ©  І. В. ПАШКОВ, С. Ф. ФЕДОРОВА, 2019 w w w .im j.k h. ua УДК 616.36-02:615.381 БЕЗПОСЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ НУКЛЕОТИДНИМИ/НУКЛЕОЗИДНИМИ АНАЛОГАМИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ В І. В. ПАШКОВ, С. Ф. ФЕДОРОВА Миколаївська обласна інфекційна лікарня, Україна Проаналізовано результати лікування нуклеотидними/нуклеозидними аналогами хворих на хро- нічний вірусний гепатит В. Тривалість проспективного спостереження становила 48–52 тижнів, пацієнти отримували ламівудин 100 мг/добу та тенофовір 300 мг/добу. Наприкінці контрольо- ваного періоду спостереження встановлено достовірне зниження рівня аланінамінотрансферази у пацієнтів обох груп. Загальний рівень повної вірусологічної відповіді після початку противі- русної терапії становив 46,4 % у групі ламівудину та 74,2 % — у групі тенофовіру. Ключові слова: гепатит В, HBsAg-позитивний, ламівудин, тенофовір, аланінамінотрансфераза, ві- русологічна відповідь. За статистичними даними, близько 350 млн людей у світі інфіковані вірусом гепатиту В (Hepatitis B virus — HBV), причому ризик фор- мування цирозу печінки в осіб із хронічним ге- патитом В (ХГВ) становить від 15 до 40 % [1]. Завдяки науковим досягненням останніх де- сятиліть удалося значно розширити уявлення про патогенез ХГВ, що дало можливість розробити ефективні методи діагностики захворювання, ви- значити основні терапевтичні напрямки у його лікуванні та значно покращити прогноз [2–4]. Зараз в усьому світі триває розробка нових груп лікарських препаратів, що дають змогу досягти високої ефективності противірусної терапії гепа- титу В і перевести його в розряд захворювань, які виліковуються [5]. Сучасна противірусна терапія ХГВ ґрунтуєть- ся на використанні препаратів інтерферону (ІФН) (ІФН-α2a і ІФН-α2b, пегілірованого ІФН — ПегІФН-α2а і -α2b) і нуклеозидних/нуклеотидних аналогів (НА) — ламівудину, адефовіру, ентекавіру, телбівудину, тенофовіру [6, 7]. Головним завданням при лікуванні хворих на ХГВ прийнято вважати кліренс HBsAg, оскільки у ряді досліджень було встановлено, що еліміна- ція HBsAg асоційована зі стійкою ремісією захво- рювання і покращенням показників виживання [5, 8]. Досягнення стійкої вірусологічної відповіді означає відсутність ДНК вірусу, що визначається методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у сироватці крові після закінчення лікування. При цьому важливим є збереження позитивного результату через 12 або 24 тиж після завершення противірусної терапії. Стійка вірусологічна відповідь зазвичай асо- ціюється з нормалізацією активності ферментів печінки і поліпшенням або зникненням у ній за- пальних процесів, стабілізацією фіброзу у паці- єнтів без цирозу [9]. Завдяки розширенню уявлень щодо цієї па- тології удосконалюються й стрімко розвиваються можливості лікування HBV-інфекції, однак ще не досягнено консенсусу в остаточних принци- пах її терапії. Мета нашої роботи — дослідити безпосередні результати лікування хворих на ХГВ при застосу- ванні нуклеотидних та нуклеозидних аналогів — ламівудину і тенофовіру. Набір пацієнтів із ХГВ проводився у період від 2014 до 2019 р. У тривале проспективне спостере- ження увійшли 80 хворих віком від 25 до 75 років (середній вік — 39,8±13,8 року) з підтвердженим HBV (рівень HBsAg — більше 4 log10 копій/мл). Критеріями виключення були: 1) супровідні соматичні захворювання у стадії декомпенсації; 2) декомпенсовані захворювання печінки; 3) ал- когольна та наркотична залежність. Пацієнтів було включено до дослідження ран- домізованим методом. При першому візиті запов- нювалась індивідуальна реєстраційна карта. Усі пацієнти дали письмову інформовану згоду на ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ Рис. 1. Розподіл хворих за прихільністю до противірус- ного лікування Пройшли повний курс лікування, 77,5 % Вибули із дослідження, 22,5 % 77 ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ w w w .im j.k h. ua участь у дослідженні. Але у подальшому із нього вийшло 18 хворих, що становило 22,5 % (рис. 1). Основними причинами були відмова від лікування у зв’язку з фінансовими проблемами у 8 (10,0 %) осіб та переїздом — у 10 (12,5 %). Таким чином, повний курс терапії завершили 62 (77,5 %) хворих. Як вихідні показники розглядалися стать, вік, маса тіла / індекс маси тіла, скарги, рівні печін- ково-специфічних ферментів, гістологічні та дані ультрасонографії й еластографії, супровідні за- хворювання. На початковому візиті проводилося серологічне дослідження з визначенням HBsAg і HBeAg. Обов’язковими вважалися чотири ві- зити пацієнтів: при включенні у дослідження, на 12-му, 24-му та 48-му тижнях. Кожний візит передбачав проведення вірусологічного, біохі- мічного, клінічного та інструментального дослі- джень. В обов’язковому порядку фіксувалися дані відносно переносимості препаратів, компла- єнсу до лікування. Переносимість оцінювалася за суб’єктивними, а також об’єктивними ознаками, підтвердженими лабораторними показниками. Лікування хворих проводилось за державною програмою. Серед них — 28 пацієнтів отримува- ли препарат ламівудин (зеффікс) у дозі 100 мг (табл. 1) один раз на добу (це була група 1); 34 осо- би лікувалися тенофовіром (тенохоп) — 300 мг один раз на добу (група 2), незалежно від прийому їжі. Тривалість лікування становила 48–52 тиж. Вихідні клінічні характеристики хворих, які завершили лікування, свідчать, що за віком, три- валістю захворювання, гендерним розподілом достовірної різниці між групами встановлено не було (табл. 1). Таблиця 1 Вихідні дані пацієнтів груп дослідження Характеристика пацієнтів Група 1, n = 28 Група 2, n = 34 абс. ч. % абс. ч. % Чоловіки 20 71,4 25 73,5 Жінки 8 28,6 9 26,5 Вік, роки 42,2±14,5 39,8±12,9 Тривалість інфікування, роки 4,5±2,7 3,9±2,1 Лабораторне (вміст аланінамінотрансферази (АлАТ)) та вірусологічне (HBsAg, якісне і кіль- кісне визначення ДНК HBV методом ПЛР) об- стеження проводилося у локальних лабораторіях. Кінцевими точками були показники вірусного на- вантаження та вірусологічної відповіді. Повною вірусологічною відповіддю вважався рівень ДНК HBV < 300 копій/мл та нормалізація рівня АлАТ наприкінці лікування. Для статистичного аналізу отриманих резуль- татів використовували пакет програм обробки да- них загального призначення Statistica for Windows версії 7,0 (StatSoftinc., США). Достовірність від- мінностей визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Кількісні показники подано у вигляді середнього ± стандартне відхилення [10]. Для по- рівняння дискретних величин у незалежних гру- пах використовували критерій χ2 Пірсона. Ризик несприятливої події оцінювався з урахуванням абсолютного (AR — absoluterisk) і відносного (RR — relativerisk) ризиків, а також відношення шансів (OR — oddsratio), з розрахунком довірчих інтервалів (CI — confidenceinterval) і критерію до- стовірності за RRі OR [10]. При p < 0,05 відмін- ності вважали статистично достовірними. Рівень АлАТ у динаміці лікування наведено на рис. 2. В обох групах хворих, які отримували про- тивірусну терапію, було встановлено достовір- не зниження рівня АлАТ — від 66,3±9,87 до 38,2±6,12 Од/л у групі ламівудину (42,4 %, при p < 0,05), від 63,5±8,72 до 32,4±6,98 Од/л у групі тенофовіру (48,9 %, при p < 0,05). Проте одним із критеріїв ефективності ліку- вання вірусного гепатиту є не лише зниження рівня АлАТ, але і його нормалізація. Динаміку нормалізації рівня АлАТ (менше 30 Од/л) у си- роватці крові у хворих із HBsAg-позитивним ге- патитом В упродовж контрольованого періоду при лікуванні нуклеотидними/нуклеозидними анало- гами наведено у табл. 2. При лікуванні ламівудином на 4-му тижні спо- стереження нормалізацію рівня АлАТ встановлено в 11 (39,2 %) пацієнтів, що було на 7,0 % більше, ніж при терапії тенофовіром (32,2 %). Подібну тенденцію зафіксовано на 12-му тижні — 53,6 % проти 45,1 %, тобто до третього місяця спостере- ження визначено певну перевагу щодо нормаліза- ції АлАТ при лікуванні ламівудином. Відзначено, що із 6-го місяця контрольованого спостереження зростало число хворих із нормальним рівнем АлАТ у групі тенофовіру — до 74,2 % на 24-му тижні, до 87,1 % — на 48–52-му тижнях дослідження. Таким чином, абсолютна (AR, %) та відносна (RR [CI%95]) ефективність, а також шанси (OR [CI%95]) щодо нормалізації рівня АлАТ при терапії Рис. 2. Рівень аланінамінотрансферази (Од/л) у дина- міці противірусної терапії при HBsAg-позитивному гепатиті (p < 0,05) АлАТ (Од/л) 70 60 50 40 30 20 10 0 Ламівудин Тенофовір 66,3 63,5 38,2 32,4 78 ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ w w w .im j.k h. ua нуклеотидними/нуклеозидними аналогами у хво- рих із HBV залежали від періоду спостереження (табл. 3). Отже, між препаратами немає достовір- ної різниці протягом піврічного контрольованого спостереження, проте через 48–52 тиж (1 рік) від початку лікування визначено достовірно вищу ефективність тенофовіру порівняно з ламівуди- ном щодо рівня АлАТ. Більш специфічним у хворих на ХГВ є ступінь вірусологічної відповіді на лікування, що й було наступним завданням роботи. Динаміка нормалізації титру ДНК (%) у сиро- ватці крові у хворих із HBsAg-позитивним гепати- том В при лікуванні ламівудином наведено в табл. 4. За критерій прийнято частоту повної вірусологіч- ної відповіді при рівні ДНК HBV < 300 копій/мл. Слід зазначити, що загальна кількість хворих із повною вірусологічною відповіддю не відрізня- лася через 4 тиж у групах ламівудину (28,6 %) та тенофовіру (29,0 %). Проте через 12 тиж контро- льованого дослідження прослідковується тенденція до більш частого досягнення повної вірусологічної відповіді в групі 2 (45,1 %) проти групи 1 (39,3 %). На 24-му тижні її було досягнуто у 64,5 % хворих групи 2, що на 25,2 % більше, ніж у групі 1. Че- рез 48–52 тиж різниця становила 27,8 % (46,4 % проти 74,2 %) у групі 2. Таким чином, загальний рівень повної вірусологічної відповіді через рік від початку противірусної терапії становив 46,4 % у групі ламівудину та 74,2 % — у групі тенофовіру. Аналізуючи показники абсолютної та відносної ефективності, а також шанси досягнення повної вірусологічної відповіді при лікуванні нуклеотид- ними/нуклеозидними аналогами, ми отримали такі результати (табл. 5). Слід підкреслити, що до 12-го тижня проспективного спостереження достовірної різниці між препаратами не було, однак відносна ефективність та шанси повної вірусологічної від- Таблиця 4 Частота повної вірусологічної відповіді (ДНК HBV < 300 копій/мл) упродовж періоду спостереження хворих із вірусним гепатитом В Періоди спостере­ ження Група 1, n = 28 Група 2, n = 34 абс. ч. % абс. ч. % Вихідний 0 0,0 0 0,0 4 тиж 8 28,6 9 29,0 12 тиж 11 39,3 14 45,1 24 тиж 11 39,3 20 64,5 48–52 тиж 13 46,4 23 74,2 Таблиця 2 Динаміка нормалізації печінкових трансаміназ (АлАТ < 30 Од/л) упродовж періоду спостереження хворих із вірусним гепатитом В Періоди спостере­ ження Група 1, n = 28 Група 2, n = 34 абс. ч. % абс. ч. % Вихідний 0 0,0 0 0,0 4 тиж 11 39,2 10 32,2 12 тиж 15 53,6 14 45,1 24 тиж 18 64,3 23 74,2 48–52 тиж 18 64,3 27 87,1 Таблиця 5 Абсолютна та відносна ефективність, шанси повної вірусологічної відповіді (рівень ДНК HBV < 300 копій/мл) при лікуванні нуклеотидними/нуклеозидними аналогами хворих із вірусним гепатитом В Препарат AR, % RR [CI%95] OR [CI%95] 4 тиж Ламівудин 29,0 0,98 [0,44–2,20] p > 0,05 0,98 [0,32–3,02] p > 0,05Тенофовір 29,0 12 тиж Ламівудин 39,0 0,87 [0,48–1,59] p > 0,05 0,79 [0,28–2,22] p > 0,05Тенофовір 45,0 24 тиж Ламівудин 39,0 0,61 [0,36–1,0] p < 0,05 0,36 [0,12–1,0] p < 0,05Тенофовір 65,0 48–52 тиж Ламівудин 46,0 0,63 [0,40–0,98] p < 0,05 0,30 [0,10–0,90] p < 0,05Тенофовір 74,0 Таблиця 3 Абсолютна та відносна ефективність, шанси нормалізації рівня аланінамінотрансферази при лікуванні нуклеотидними/нуклеозидними аналогами хворих із вірусним гепатитом В Препарат AR, % RR [CI%95] OR [CI%95] 4 тиж Ламівудин 39,0 1,22 [0,61–2,42] p > 0,05 1,36 [0,47–3,96] p > 0,05Тенофовір 32,0 12 тиж Ламівудин 54,0 1,19 [0,71–1,99] p > 0,05 1,40 [0,50–3,91] p > 0,05Тенофовір 45,0 24 тиж Ламівудин 64,0 0,87 [0,61–1,22] p > 0,05 0,63 [0,20–1,91] p > 0,05Тенофовір 74,0 48–52 тиж Ламівудин 64,0 0,74 [0,54–1,0] p < 0,05 0,27 [0,07–0,98] p < 0,05Тенофовір 87,0 79 ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ w w w .im j.k h. ua повіді через 6 та 12 міс після початку противірус- ної терапії є достовірно вищими при застосуванні тенофовіру (p < 0,05). Відповідно через 24 тиж показники RR та OR були подані як 0,61 [0,36–1,0] та 0,36 [0,12– 1,0] через 48–52 тиж — 0,63 [0,40–0,98] та 0,30 [0,10–0,90]. Результати, отримані в ході дослідження, дали змогу зробити такі висновки. Через 48–52 тиж контрольованого спостере- ження за результатами лікування нуклеотидни- ми/нуклеозидними аналогами у хворих із HBsAg- позитивним гепатитом В було встановлено достовір- не зниження рівня як у групі ламівудину (на 42,4 %, p < 0,05), так і тенофовіру (на 48,9 %, p < 0,05). Після шостого місяця контрольованого спо- стереження ефективність тенофовіру відносно нормалізації рівня АлАТ була достовірно вищою та становила 87,1 % проти 64,3 % загальної ефек- тивності ламівудину (RR — 0,74 [0,54–1,0], OR — 0,27 [0,07–0,98], p < 0,05); до шести місяців досто- вірної різниці між нуклеотидними/нуклеозидними аналогами за цим параметром не визначено. Загальна кількість хворих із повною вірусо- логічною відповіддю (ДНК HBV < 300 копій/мл) майже не відрізнялася через 4 тиж у групах ла- мівудину (28,6 %) та тенофовіру (29,0 %); через 24 тиж проспективного спостереження частота повної вірусологічної відповіді у групі тенофо- віру була на 25,2 % більшою, ніж у групі ламі- вудину (64,5 проти 39,3 %, RR — 0,61 [0,36–1,0], OR — 0,36 [0,12–1,0], p < 0,05); загальний рівень повної вірусологічної відповіді через 48–52 тиж від початку противірусної терапії становив 46,4 % у групі ламівудину та 74,2 % — у групі тенофові- ру (RR — 0,63 [0,40–0,98], OR — 0,30 [0,10–0,90], p < 0,05). С п и с о к л і т е р а т у р и 1. Epidemiology and genotyping of patients with chronic hepatitis B: genotype shifting observed in patients from Central Europe / A. L. Bissinger, C. Fehrle, C. R. Werner [et al.] // Pol. J. Microbiol.— 2015.— Vol. 64 (1).— P. 15–21. 2. Hafeez Q. U. Management of Chronic Hepatitis B: Knowledge and Practices of Physicians i Pakistan / Q. U. Hafeez, A. S. Butt, F. Ahmed // J. Clin. Exp. Hepatol.— 2018.— Vol. 8 (4).— P. 342–351. 3. European Association for the Study of the Liver. EASL clinical practice guidelines: management of chronic hepati- tis B virus infection / P. Lampertoco, K. Agarwal, T. Berg [et al.] // J. Hepatol.— 2017.— Vol. 67 (2).— P. 370–398. 4. Antiviral therapy for chronic hepatitis B viral infec- tion in adults: A systematic review and meta-analysis / A. S. Lok, B. J. McMahon, R. S. Jr. Brown [et al.] // Hepatology.— 2016.— Vol. 63 (1).— P. 284–306. 5. Predictors of Therapeutic Outcome to Nucleotide Re- verse Transcriptase Inhibitor in Hepatitis B Patients / M. Aziz, H. Aziz, Y. Waheed, M. L. Gill // Viral Im- munol.— 2018.— Vol. 31 (9).— P. 632–638. 6. Rapid quantitation of lamivudine-resistant mutants in lamivudine treated and untreated patients with chro- nic hepatitis B virus infection / M. Shi, Z. J. Yang, R. S. Wang [et al.] // Clin. Chim. Acta.— 2006.— Vol. 373 (1–2).— P. 172–175. 7. American Association for the Study of Liver Diseases. AASLD guidelines for treatment of chronic hepatitis B / N. A. Terrault, N. H. Bzowej, K. M. Chang [et al.] // Hepatology.— 2016.— Vol. 63 (1).— P. 261–283. 8. Vallet-Pichard A. Hepatitis B virus treatment beyond the guidelines: special populations and consideration of treatment withdrawal / A. Vallet-Pichard, S. Pol // Ther. Adv. Gastroenterol.— 2014.— Vol. 7.— P. 148–155. 9. The burden of liver disease i Europe: a review of available epidemiological data / M. Blachier, H. Leleu, M. Peck-Radosavljevic [et al.] // J. Hepatol.— 2013.— Vol. 58 (3).— P. 593–608. 10. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва.— М.: Медиа-сфера, 2004.— 312 с. НЕПОСРЕДСТВЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ НУКЛЕОТИДНЫМИ/НУКЛЕОЗИДНЫМИ АНАЛОГАМИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ В И. В. ПАШКОВ, С. Ф. ФЕДОРОВА Проанализированы результаты лечения нуклеотидными/нуклеозидными аналогами больных хро- ническим вирусным гепатитом В. Продолжительность проспективного наблюдения составила 48–52 недель, пациенты получали ламивудин 100 мг/сут и тенофовир 300 мг/сут. В конце кон- тролируемого наблюдения установлено достоверное снижение уровня аланинаминотрансферазы у больных обеих групп. Общий уровень полного вирусологического ответа после начала про- тивовирусной терапии составил 46,4 % в группе ламивудина и 74,2 % — в группе тенофовира. Ключевые слова: гепатит В, HBsAg-положительный, ламивудин, тенофовир, аланинаминотрансфе- раза, вирусологический ответ. 80 ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ w w w .im j.k h. ua IMMEDIATE RESULTS OF TREATMENT WITH NUCLEOTIDE/NUCLEOSIDE ANALOGUES IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS B I. V. PASHKOV, S. F. FEDOROVA There were analysed the results of treatment with nucleotide/nucleoside analogues of the patients with chronic viral hepatitis B. The duration of prospective observation was 48–52 weeks, the pa- tients received 100 mg/day lamivudine and 300 mg/day tenofovir. At the end of the controlled obser- vation period, a significant decrease in the level of alanine aminotransferase in the patients of both groups was established. The overall level of complete virological response after initiation of antiviral therapy was 46,4 % in the lamivudine group and 74,2 % in tenofovir one. Key words: hepatitis B, HBsAg-positive, lamivudine, tenofovir, alanine aminotransferase, virologic response. Надійшла 26.03.2019