До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D

До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D

У статті розглядається хронологія світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D. В якості ключових комплексів використані поховання пізньосарматського могильника Градешка, кримського некрополя Дружне та черняхівського могильника Оселівка. В статье рассматривается хронология гераклейских светлогли...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія і давня історія України
Datum:2015
1. Verfasser: Діденко, С.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2015
Schlagworte:
Varia
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161068
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D / С.В. Діденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 385-393. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161068
record_format dspace
spelling Діденко, С.В.
2019-11-28T15:59:07Z
2019-11-28T15:59:07Z
2015
До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D / С.В. Діденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 385-393. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.
2227-4952
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161068
904.23 (477.7) «65»
У статті розглядається хронологія світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D. В якості ключових комплексів використані поховання пізньосарматського могильника Градешка, кримського некрополя Дружне та черняхівського могильника Оселівка.
В статье рассматривается хронология гераклейских светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов D из позднесарматских могильников, крымских некрополей типа Озерное – Инкерман и погребений культуры Сынтана де Муреш – Черняхов. Установлено, что амфоры типа D в небольшом количестве продолжают выпускаться во второй половине 3 в. – первой четверти 4 вв., трансформировавшись из классических «танаиских» в морфологически упрощенные поздние варианты. От- носительно небольшое количество поступлений в Северное Причерноморье поздних вариантов типа D объясняется дестабилизацией экономики в Понтийском регионе в эпоху Готских войн (238-270 гг.). Стабилизация и возрождение торговых связей в Понтийском регионе происходит во времена правления Константина Великого (306—337 гг.), что в первую очередь выражается в массовых поступлениях в Северное Причерноморье нового типа гераклейской винной тары – светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов F.
The article discusses the dating of the narrownecked light-clay amphorae of Shelov D and F types from the late Sarmatian burials, the Crimean necropolis of Ozernoe-Inkerman type and the burials of the Sântana de Muresh–Chernyakhov culture. The article argues that having transformed from the classical “Tanais” type into the morphologically simpler late versions the Shelov Type D amphorae were still produced in small quantities in the second half of the 3ed – first quarter of the 4th centuries. The relatively small number of the late versions of the Shelov Type D amphorae arriving in the northern Black Sea region was caused by the destabilisation of the economy in the Pontic region during the Gothic wars (238-270). The period of Constantine the Great reign (306-337) saw the stabilisation and revival of trade relations in the Pontic region and, as a result, the significant increase in number of the new types of Heraclian narrow-necked light-clay wine amphorae of Shelov Type F.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія і давня історія України
Varia
До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
К вопросу о верхней хронологической границе светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов D
On the issue of the chronology of the narrow-necked light-clay amphorae of the Shelov Type D
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
spellingShingle До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
Діденко, С.В.
Varia
title_short До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
title_full До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
title_fullStr До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
title_full_unstemmed До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D
title_sort до питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу шелов d
author Діденко, С.В.
author_facet Діденко, С.В.
topic Varia
topic_facet Varia
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Археологія і давня історія України
publisher Інститут археології НАН України
format Article
title_alt К вопросу о верхней хронологической границе светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов D
On the issue of the chronology of the narrow-necked light-clay amphorae of the Shelov Type D
description У статті розглядається хронологія світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D. В якості ключових комплексів використані поховання пізньосарматського могильника Градешка, кримського некрополя Дружне та черняхівського могильника Оселівка. В статье рассматривается хронология гераклейских светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов D из позднесарматских могильников, крымских некрополей типа Озерное – Инкерман и погребений культуры Сынтана де Муреш – Черняхов. Установлено, что амфоры типа D в небольшом количестве продолжают выпускаться во второй половине 3 в. – первой четверти 4 вв., трансформировавшись из классических «танаиских» в морфологически упрощенные поздние варианты. От- носительно небольшое количество поступлений в Северное Причерноморье поздних вариантов типа D объясняется дестабилизацией экономики в Понтийском регионе в эпоху Готских войн (238-270 гг.). Стабилизация и возрождение торговых связей в Понтийском регионе происходит во времена правления Константина Великого (306—337 гг.), что в первую очередь выражается в массовых поступлениях в Северное Причерноморье нового типа гераклейской винной тары – светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов F. The article discusses the dating of the narrownecked light-clay amphorae of Shelov D and F types from the late Sarmatian burials, the Crimean necropolis of Ozernoe-Inkerman type and the burials of the Sântana de Muresh–Chernyakhov culture. The article argues that having transformed from the classical “Tanais” type into the morphologically simpler late versions the Shelov Type D amphorae were still produced in small quantities in the second half of the 3ed – first quarter of the 4th centuries. The relatively small number of the late versions of the Shelov Type D amphorae arriving in the northern Black Sea region was caused by the destabilisation of the economy in the Pontic region during the Gothic wars (238-270). The period of Constantine the Great reign (306-337) saw the stabilisation and revival of trade relations in the Pontic region and, as a result, the significant increase in number of the new types of Heraclian narrow-necked light-clay wine amphorae of Shelov Type F.
issn 2227-4952
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161068
citation_txt До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D / С.В. Діденко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 1 (14). — С. 385-393. — Бібліогр.: 61 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dídenkosv dopitannâproverhnûhronologíčnumežusvítloglinânihvuzʹkogorlihamfortipušelovd
AT dídenkosv kvoprosuoverhneihronologičeskoigranicesvetloglinânyhuzkogorlyhamfortipašelovd
AT dídenkosv ontheissueofthechronologyofthenarrowneckedlightclayamphoraeoftheshelovtyped
first_indexed 2025-11-26T17:55:50Z
last_indexed 2025-11-26T17:55:50Z
_version_ 1850766537146761216
fulltext 385ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) УДК 904.23 (477.7) «65» С . В .   Д і д е н к о ДО ПИТАННЯ ПРО ВЕРХНЮ ХРОНОЛОГІЧНУ МЕЖУ СВІТЛОГЛИНЯНИХ ВУЗЬКОГОРЛИХ АМФОР ТИПУ ШЕЛОВ D В  статті  розглядається  хронологія  світло- глиняних  вузькогорлих  амфор  типу  Шелов  D.   В якості ключових комплексів використані похо- вання пізньосарматського могильника Градешка,  кримського некрополя Дружне та черняхівського  могильника Оселівка. К лю ч о в і   с л о в а : світлоглиняні вузькогорлі  амфори, тип Шелов D, хронологія. Проблема еволюції та хронології світло- глиняних вузькогорлих амфор перших сто- літь н.е. на сьогодні вважається однією з най- актуальніших в античній археології. Ці посудини трапляються в шарах і комплексах римського часу практично всіх античних пам’яток Причорномор’я та Середземномор’я. Центрами їх виробництва в різний час вважа- лись Самос [Grace, 1961, p. 52], Синопа [Ше- лов, 1978, c. 20; Кадеев, 1970, с. 132, 139, 143; Бёттгер, Шелов, 1998, с. 30; Магомедов, 2001, с. 62; Šelov, 1986, р. 400; Bjelajac, 1996, p. 65], Танаїс [Книпович 1949, с. 29, 30; Арсеньева, Науменко, 1994, с. 70, 71], міста Західного Прочорномор’я та Нижнього Подунав’я [Scorpan, 1977, р. 270; Dyczek, 2001, р. 223]. Згідно з останніми петрологічними дослі- дженнями і відкриттям майстерні в Aлапли (Туреччина), центром виробництва вузькогор- лих світлоглиняних амфор була Гераклея Понтійська на південному узбережжі Чорного моря — один з найбільших постачальників вина на античні ринки збуту [Arsen’eva, Kassab Tezgör, Naumenko, 1997; Внуков, 2006; Vnukov, 2006].1 Питання хронології цієї групи винної тари досі залишається відкритим й пе- ріодично викликає бурхливі дискусії. Завдан- ням даної праці є уточнення верхньої хроно- логічної межі амфор типу Шелов D за матеріалами поховальних комплексів. Тривалий час1 тарні посудини типу Ше- лов D (інша назва — амфори танаїського типу) датували першою половиною ІІІ ст., об- межуючи їх верхню дату часом розгрому Та- наїсу в 250-х рр. [Шелов, 1978, с. 19; Абрамов, 1993, с. 17; Гросу, 1990, с. 91]. Зараз стало оче- видним, що вони трапляються і в комплексах після зруйнування Танаїсу. На це неоднора- зово звертали увагу дослідники, припускаю- чи можливість виробництва та надходження цих амфор у Північне Причорномор’я аж до кінця ІІІ — початку IV ст. [Деопик, Круг, 1972, с. 242; Фокеев, 1991; Крапивина, 1993, с. 94; Кропотов, 1998; Гудкова, 1999, с. 295; Гудкова, Редина, 1999; Васильев, 2002; Ва- сильев, Дзиговский, 2003; Храпунов, Мася- кин, 1997, с. 167—168; Симоненко, 2001, с. 89; Krapivina, 2010, p. 71]. До таких комплексів належать: поховання під курганами №№7, 9 і 26 пізньосарматського могильника Градешка в Буджацькому степу (рис. 2) [Гудкова, Реди- на, 1999]; склеп №21 могильника Дружне в Передгірському Криму (рис. 3, 1-5) [Храпунов, 2002, с. 20]; поховання №86 черняхівського могильника Оселівка в Середньому Подні- стров’ї (рис. 3, 8-16) [Никитина, 1988, с. 79; 1. Зараз на місті Гераклеї Понтійської знаходить- ся місто Ереглі (провінція Зонгулдак, Туреччина). Місто Алапли розташоване в 14 км південніше Ереглі.© С.В. ДІДЕНКО, 2015 Діденко С.В. До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D 386 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) табл. 48].2 Такі амфори знайдені на поселен- нях Піщане (житло №1) на Дніпровському Лі- вобережжі (рис. 1, 3) [Обломский, 1999, рис. 9, 1] та Этулія Х в Нижньому Подунав’ї (рис. 1, 4) [Гудкова, 1999, рис. 27, 5]. Цілі форми по- ходять з розкопок Мангупу (рис. 1, 5) [Ивано- ва, 2013, с. 129; рис. 19] та пограбованого склепу №1 могильника Перевальне в Криму (рис. 1, 1) [Пуздровский, 2007, рис. 161, 3]. Одна з таких амфор, ймовірно, з Криму, збері- гається в Національному музеї історії Украї- ни (рис. 1, 2). Як бачимо, ці посудини трапля- ються доволі рідко. Вони суттєво відрізняються від класичних «танаїських» амфор. Їх корпус має більш прості біконічні пропорції, значно спрощене профілювання вінець. Характер- ною ознакою є ніжка з невеликою вм’ятиною на підошві або ж без неї. Відсутні стандартні для «танаїських» амфор цифрові діпінті [Ильяшенко, 2006]. Дослідники, посилаючись на суттєву різницю з класичними «танаїськи- ми» амфорами, далеко не завжди відносять ці посудини до типу D, називаючи їх насліду- ваннями, дериватами, або ж вбачаючи в них новий тип вузькогорлої світлоглиняної тари. Однак зараз стало очевидним, що вони про- довжують ланку еволюції типу Шелов D, утво- рюючи його пізній варіант (або варіанти), тоді як класичні «танаїські» амфори утворюють ранній варіант (або варіанти) даного типу [Ilyashenko, Naumenko, 2006].3 Для уточнення верхньої хронологічної межі типу Шелов D розглянемо хронологію згаданих вище поховальних комплексів. Мо- гильник Градешка сумарно датований О.В. Гудковою та Є.Ф. Редіною другою поло- виною ІІІ — початком IV ст. [Гудкова, Редина, 1999]. Головними хроноіндикаторами для ка- такомбного поховання під курганом №26 є: срібна лучкова фібула (рис. 2, 14), пара золо- тих сережок (рис. 2, 15, 16), бронзові дзвіноч- ки (рис. 2, 18) та скляний келих на суцільно- му піддоні (рис. 2, 20). Келихи даного типу відповідають формі Isings-108 ІІІ — кінця IV ст. [Isings, 1957]. Дзвіночки є індикатора- 2. Морфологічно наближена до типу Шелов D ам- фора походить з південного підбою могили №20 могильника Друже другої половини ІІІ ст. [Храпу- нов, 2002, с. 19, 20, 39, 68; рис. 93, 5]. Однак за скла- дом керамічного тіста та деякими деталями профі- лювання вона не належить до світлоглиняних ву- зькогорлих амфор гераклейського виробництва, і, скоріше за все, є наслідуванням посудин цього типу. 3. В новій типології вузькогорлих світлоглиняних амфор С.А. Науменко та С.М. Ільяшенка, пред- ставленій в 2006 р. на міжнародному круглому сто- лі в Батумі, виділено чотири варіанти амфор типу Шелов D [Ilyashenko, Naumenko, 2006]. На жаль, цю працю викладено в стислому тезовому форматі, внаслідок чого критерії виділення варіантів не зрозумілі. ми групи 2 намиста і підвісок черняхівської культури (остання третина ІІІ ст.) [Гопкало, 2008, с. 60-62, 107, 108; рис. 3, 5] та фази ІІ (260/270 — 310/320-ті рр.) хронології могиль- ників Центрального й Південно-Західного Криму ІІІ — IV ст. [Юрочкин, Труфанов, 2007, с. 363; рис. 4, 14; ИС 2]. Нижня дата похован- ня встановлюється за сережками, особливості виготовлення яких дозволяють віднести їх до групи 2 прикрас поліхромного стилю (290/300 — 325/330 рр.) за С.О. Яценком та В.Ю. Малашевим [Яценко, Малашев, 2008, с. 228; табл. 2], верхню — двочленна лучкова фібула з розширеною ніжкою групи 15 серії ІІІ другої половини ІІІ ст. [Амброз, 1966, с. 52—54; табл. 9, 16,  18-20; Кропотов, 2010, с. 150—159]. Найімовірніша дата цього похо- вання — фінал ІІІ ст. До складу ремінної гарнітури підбійного поховання 1 в кургані №7 цього могильника входили потовщені в передній частині оваль- норамчасті пряжки з коротким прямим язич- ком без уступу (рис. 2, 27-29), круглі зріза- но-конічні накладки (рис. 2, 26), довгі одночастинні ремінні наконечники з коротки- ми фасетками (рис. 2, 23) та наконечники у вигляді зігнутої вдвоє короткої платівки з ва- ликоподібним завершенням (рис. 2, 24,  25). Фасетовані ремінні наконечники з’являються в сарматських комплексах з ІІІ ст. [Безуглов, 1988, с. 111]. В.Ю. Малашев відносить їх до підгруп ІІб (250/260 — 290/300 рр.) і ІІІа (290/300 — 325/330 рр.) пізньосарматських старожитностей [Малашев, 2000, рис. 5, Б; 6, Г1; 9, Б]. Вироби в стилі «коротких фасеток» включені В.Ю. Юрочкіним та О.А. Труфано- вим до фази ІІ (260/270 — 310/320-ті рр.) хро- нології могильників Криму [Юрочкин, Тру- фанов, 2007, с. 362—365]. Пластинчасті наконечники з валикоподібним розширенням на кінці мають численні аналогії в комплек- сах середини ІІІ – початку V ст. [Малашев, 2000, рис. 1, Н10; Храпунов, 2002, с. 44; тип ІІІ]. З цього ж поховання походить овально- рамчаста пряжка з овальним щитком і косо зрізаним в основі прямим фасетованим язич- ком (рис. 2, 30), яка, ймовірно, є перехідною ланкою від пряжок з язичком без уступу до виробів зі ступінчастим зрізом в основі язич- ка,4 а також лучкова двочленна фібула серії ІІІ (рис. 2, 22) [Амброз, 1966, с. 52—54; табл. 9, 16,  18-20; Кропотов, 2010, с. 150-159]. Всі ці речі могли потрапити до одного комплексу лише в останніх десятиліттях ІІІ ст. Поховання під курганом №9 могильника Градешка супроводжувалося численним ін- вентарем, однак найінформативнішими в 4. Цю пряжку В.Ю. Малашев відніс до типу 9 — хроноіндикатору групи 3 (290/300 — 350/375 рр.) пізньосарматських старожитностей [Малашев, 2000, с. 196, 201—203; 205—207; рис. 9, Б1]. V a r i a 387ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) Рис. 1. Пізні варіанти амфор типу Шелов D. 1 — Перевальне, склеп 1; 2 — зібрання НМІУ; 3 — Піщане, житло 1; 4 — Етулія Х; 5 — Мангуп (за: Пуздровский, 2007; Обломский, 1999; Гудкова, 1999; Иванова, 2013). Діденко С.В. До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D 388 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) Рис. 2. Комплекси з пізніми варіантами амфор типу Шелов D: Градешка, курган 9; Градешка, курган 26; Градешка, курган 7, поховання 1 (за: Гудкова, Редина, 1999). 1, 13, 21 — амфори типу Шелов D; 2, 3, 10, 23-25 — наконечники ременів; 4 — накладка від піхов меча; 5, 26 — накладки ремінні; 6, 7, 27—30, 32 — пряжки; 8 — щиток пряжки; 9 — бляха накладна; 11 — казанок; 12 — навершя меча; 14, 22 — фібули; 15, 16 — сережки; 17 — ворворка; 18 — дзвіночок; 19 — намисто з трубчастих пронизок та лунниць; 20 — келих; 31 — кільце з зажимом (1, 13, 21 —  кераміка; 2, 3,  11, 23—25, 30-32 — бронза; 4, 5, 14, 17, 18, 22 — срібло; 6, 7, 27—29 — залізо; 8 — срібло / золото / стекло; 9 — бронза  / срібло / золото / сердолік; 10 — срібло / золото / сердолік; 12 — гірський кришталь / турмалін / золото;  15, 16  — золото / топаз; 19 — золото; 20 — скло). V a r i a 389ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) хронологічному відношенні є поясна гарніту- ра (рис. 2, 2—10) і бронзовий казанок типу Хеммор (рис. 2, 11). О.О. Васільєв и О.М. Дзи- говський, посилаючись на праці А.В. Масти- кової та М. Казанського, датували його в ме- жах ІІІ — першої половини IV ст. [Васильев, Дзиговский, 2003, с. 322; Мастыкова, 1999, с. 172; Казанский, 1994, с. 243]. Щиток пряж- ки (рис. 2, 8), наконечник ременя (рис. 2, 10) і бляха зі скляними й сердоліковими вставка- ми (рис. 2, 9) включені С.О. Яценком и В.Ю. Малашевим до групи 2 прикрас у полі- хромному стилі (290/300 — 325/330 рр.) [Яцен- ко, Малашев, 2008, с. 228; табл. 2, кат. №6]. Вони й визначають дату поховання.5 В склепі №21 другої половини ІІІ — IV ст. могильника Дружне така амфора (рис. 3, 1) лежала поруч з похованням А, до складу яко- го входила залізна фібула (рис. 3, 3), овально- рамчаста пряжка з овальним щитком (рис. 3, 2), скляний келих на суцільному піддоні (рис. 2, 4) й червонолаковий канфар (рис. 3, 5).6 За- лізна двочленна фібула з прогнутим корпу- сом і вузькою ніжкою з цього поховання на- дійно датується IV ст. [Кропотов, 2001, с. 183; рис. 5, 4; Храпунов, 2002, с. 55]. Бронзова пряжка з овальним щитком має потовщену в передні частині рамку та ступінчасто зріза- ний в основі язичок, кінчик якого загнутий майже під прямим кутом та опускається до середини перерізу рамки. Типологія та хроно- логія таких пряжок постійно перебуває в зоні уваги дослідників. Вони широко розповсю- джені в європейському Барбарикумі за піз- ньоримського часу. Співставлення абсолют- них дат, викладених в ряді праць, тією чи іншою мірою присвячених вивченню таких пряжок, вказує на час їх побутування з кінця ІІІ по кінець IV ст. з піком на перші три чверті IV століття [Godlovski, 1970, s. 26; Keller, 1971; Щукин, Щербакова, 1986; Гороховский, 1988; Айбабин, 1990, с. 27, 28; Амброз, 1992, с. 12; Бажан, Гей, 1992, с. 153, 154; Шаров, 1992; Казанский, 1994, с. 240, 241; Малашев, 2000; Васильев, Дзиговский, 2003, с. 318—321; Хра- пунов, 2002, с. 48—50]. Ранніми ознаками прийнято вважати гранчасту рамку, порівня- но короткий, дещо загнутий за рамку язичок з невеликим уступом або низькою площадкою біля основи. Пізньою ознакою вважається на- явність у пряжок масивного язичка з високим уступом або рельєфним виступом в основі, кінчик якого охоплює рамку, опускаючись 5. Використання амфор типу D на початку IV ст. підтверджується дослідженнями пізньоримських шарів Ольвії [Krapivina, 2010, p. 71]. 6. На користь приналежності амфори до даного по- ховання свідчить його інвентар: з 6-ти поховань у склепі лише поховання А супроводжувалося набо- ром для пиття — червонолаковим канфаром та скляним келихом. нижче середини її перерізу.7 За ступенем за- гнутості язичка і характерним уступом ек- земпляр з Дружного можна впевнено датува- ти IV ст. Червонолакові канфари на низькому кільцевому піддоні О.І. Айбабін, посилаючись на знахідки з Каллатісу, датує першою поло- виною IV ст. [Айбабин, 1996, с. 293; Preda, 1980, Pl. XII, M. 189]. Найближча аналогія з Криму походить з могили №4 некрополя Ча- тир-Даг з бронзовою монетою Максиміна Дайї (308 — 313 рр.) (рис. 3, 6, 7) [Мыц, Лысенко, Щукин, Шаров, 2006, с. 10, 11, 114; табл. 8Б, 8; рис. 4, 7]. Келихи з прозорого скла на суціль- ному піддоні форми Isings-108 [Isings, 1957] маркують кримські комплекси другої полови- ни ІІІ — першої чверті IV ст. [Юрочкин, Тру- фанов, 2007, рис. 4, 11, 23; ХИ 21; Труфанов, 2009, рис. 102 (б); хр—113]. Таким чином, да- тування поховання А склепу №21 могильни- ка Дружне першою чвертю IV ст. не викликає сумнівів. В похованні №86 черняхівського могиль- ника Оселівка таку амфору (рис. 3, 8) супрово- джував скляний фасетований кубок типу Варпелев-Сакрау першої половини IV ст. (рис. 3, 9) [Никитина, 1988, табл. 48, 1; Rau, 2008, S. 222].8 Результати вивчення хронологічних ра- мок побутування світлоглиняних вузькогор- лих амфор типу Шелов D дозволяють зробити наступні висновки. Ці амфори продовжують випускатися в другій половині ІІІ ст., тран- сформуючись з класичних «танаїських» в мор- фологічно спрощені пізні варіанти. Відносно невелика кількість надходжень до Північного Причорномор’я пізніх варіантів типу D, як і нестійкість їх форм, можна пояснити деста- білізацією економіки та ринків збуту в Пон- тійському регіоні за епохи Готських війн (238- 270-ті рр.), які негативно відбилися на діяль- ності ряду виробничих центрів, що спеціалі- зувалися на виробництві й експорті різних видів продукції. В цей час припиняють свою діяльність майстерні по виготовленню Пон- тійської сигіллати, які з І по середину ІІІ ст. постачали червонолакову кераміку практич- но до всього Причорномор’я [Журавлев, 2007, с. 367, 396—398]. З розгромом Танаїсу та ін- ших міст повинна була втратити постійні рин- ки збуту й Гераклея Понтійська — виробник вузькогорлих світлоглиняних амфор і голов- ний постачальник вина до Північного При- 7. В.Ю. Юрочкін та О.А. Труфанов виділяють ці пряжки в хроноіндикатори 17 і 41 хронології мо- гильників Центрального та Південно-Західного Криму ІІІ — IV ст. Хі 17 — для фаз ІІ і ІІІ (260/270 — 310/320 — 370/380-ті рр.), Хі 41 — для фази ІІІ (310/320 — 370/380-ті рр.) [Юрочкин, Труфанов, 2007, рис. 4, 5, 6; 5, 3-6; 6, 1-4]. 8. Рисунок скляного кубка зроблено та надано для даної статті О.В. Петраускасом. Діденко С.В. До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D 390 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) Рис. 3. Комплекси з пізніми варіантами амфор типу Шелов D: Дружне, склеп 21, поховання А; Оселівка, поховання 86 (за: Храпунов, 2002; Никитина, 1988; Мыц, Лысенко, Щукин, Шаров, 2006). 1, 8 — амфори типу Шелов D; 2 — пряжка; 3 — фібула; 4, 9 — посуд скляний; 5, 6 — канфари червонолакові; 7 — монета; 10—16 — посуд кружальний (1, 5, 6, 8, 10—16 — кераміка; 2 — срібло; 3 — залізо; 7— бронза). V a r i a 391ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) чорномор’я, яка сама потрапила в зону актив- них воєнних дій та частково була зруйнована готами під час одного з морських походів у 260-х рр. [Ременников, 1954, с. 108-113; Воль- фрам, 2003, с. 82]. В останній третині ІІІ — на початку IV ст. постачання гераклейського вина до Північного Причорномор’я, скоріше за все, було не регулярним, чим і пояснюєть- ся відносно невелика кількість знахідок піз- ніх варіантів амфор типу D. Нестабільність їх форм на наш погляд відбиває дестабілізацію економіки Гераклеї в цей період та ослаблен- ня контролю над стандартами винної тари. Стабілізація та відродження торгівельних зв’язків в Понтійському регіоні відбувається за часів правління Костянтина Великого (306- 337 рр.), що в першу чергу відображається в масових надходженнях до Північного При- чорномор’я червонолакової кераміки групи Pontic Red Slip Ware [Крапивина, Домжальс- кий, 2008, с. 78] та нового типу гераклейської винної тари — світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов F. Абрамов  А.П. Античные амфоры. Периодиза- ция и хронология // Боспорский сборник. — 1993. — Вып. 3. — С. 4-135. Айбабин А.И. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени // МАИЭТ. — 1990. — Вып. I. — С. 3-272. Айбабин  А.И. Население Крыма в середине III — IV вв. // МАИЭТ. — 1996. – Вып. V. — С. 290- 303. Амброз  А.К.  Фибулы юга Европейской части СССР II—IV вв. н. э. // САИ. — 1966. — Вып. Д1 — 30. Амброз  А.К. Боспор. Хронология раннесред- невековых древностей // Боспорский сборник. — 1992. — №1. — С. 6-108. Арсеньева Т.М., Науменко С.А. Комплекс нахо- док из подвала МБ II – III вв. н.э. // Вестник Танаи- са. — Ростов-на-Дону, 1994. — Вып. 1. — С. 61-139. Бажан И.А., Гей О.А. Относительная хроноло- гия могильников черняховской культуры // Про- блемы хронологии эпохи латена и римского време- ни. — Санкт-Петербург, 1992. — С. 122-157. Безуглов  С.И. Позднесарматское погребение знатного воина в степном Подонье // СА. — 1988. — №4. — С. 103-115. Бёттгер Б., Шелов Д.Б. Дипинти на амфорах из Танаиса. — Москва, 1998. Васильев  А.А. К вопросу о датировке узко- горлых светлоглиняных амфор позднеримского времени (типы D и F по Шелову) // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і досліджен- ня. — Т. 3. — 2002. — С. 132-133. Васильев А.А., Дзиговский А.Н. Еще раз к хроно- логии позднейших сарматских древностей Буджа- ка // Stratum plus 2001-2002. «На окраинах анти- чного мира». — 2003. — №4. — С. 315-334. Внуков  С.Ю. Причерноморские амфоры I в. до н.э. — II в. н.э. Часть 2: Петрография, хро- нология, проблемы торговли. — Санкт-Петербург, 2006. Вольфрам Х. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии). — Санкт-Пе- тербург, 2003. Гопкало  О.В. Бусы и подвески черняховской культуры. — Киев, 2008. Гороховский Е.Л. Хронология черняховских па- мятников Лесостепной Украины // Труды V Меж- дународного конгресса археологов-славистов. — 1988. — Т.4. — С. 34-46. Гросу В.И. Хронология памятников сарматской культуры Днестровско-Прутского междуречья. — Кишинев, 1990. Гудкова  А.В.  I – IV вв. в Северо-Западном Причерноморье (культура оседлого населения) // Stratum plus. «Время Че». — 1999. — №4. — С. 235- 404. Гудкова А.В., Редина Е.Ф. Сарматский могиль- ник Градешка в низовьях Дуная // Старожитності Північного Причорномор’я та Криму. — 1999. – Вип. 7. — С. 177-193. Деопик Д.В., Круг О.Ю. Эволюция узкогорлых светлоглиняных амфор с профилированными руч- ками // СА. — 1972. — №3. — С. 100-115. Журавлев  Д.В. Понтийская сигиллата из мо- гильников Бельбек III и Бельбек IV в Юго-Запад- ном Крыму // Боспорские исследования. — 2007. — Вып. XVI. — С. 366-448. Иванова  О.  С. Амфоры позднеримского вре- мени из раскопок Мангупа // Крым в сарматскую эпоху (II в. до н.э. – IV в. н.э.). — Симферополь— Бахчисарай, 2013. — С. 93-154. Ильяшенко  С.М. Цифровые dipinti на узко- горлых светлоглиняных амфорах ІІІ в. н.э. из Та- наиса // Историко-археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в 2005 г. — 2006. — Вып. 22. Кадеев В.И. Очерки истории экономики Херсо- неса Таврического в I–IV вв. н.э. — Харьков, 1970. Казанский М. Могилы алано-сарматских вож- дей IV в. // МАИЭТ. — 1994. —Вып. IV. — С. 238- 256. Книпович Т.Н. Танаис. — Москва–Ленинград, 1949. Крапивина В.В. Ольвия. Материальная куль- тура I — IV вв. н.э. — Киев, 1993. Крапивина  В.В.,  Домжальский  К. Поздне- античная Ольвия в свете находок краснолаковой керамики // Боспор и Северное Причерноморье в античную эпоху: материалы юбилейного между- народного круглого стола, посвященного 10-летию конференции «Боспорский феномен». — Санкт- Петербург, 2008. — С. 73-81. Кропотов  В.В. Світлоглиняні вузькогорлі амфори «інкерманського» типу // Археологія. — 1998. — №4. — С. 128-134. Кропотов  В.В. Фибулы из некрополей Друж- ное и Нейзац // Археологические вести. — 2001. — Вып. №8. С. 175-187. Кропотов  В.В. Фибулы сарматской эпохи. — Киев, 2010. Магомедов  Б.В. Черняховская культура. Про- блема этноса. — Lublin, 2001. Малашев В.Ю. Периодизация ременных гарни- тур позднесарматского времени // Сарматы и их сосе- ди на Дону. — Ростов-на-Дону, 2000. — С. 194-232. Мастыкова А.В. О распространении янтарных грибовидных бус-подвесок позднеримского вре- мени на юге Восточной Европы // Сто лет черня- ховской культуре. — Киев, 1999. — С. 171-177. Мыц  В.Л.,  Лысенко  А.В.,  Щукин  М.Б.,  Ша- ров О.В. Чатыр-Даг — некрополь римской эпохи в Крыму. — Санкт-Петербург, 2006. Діденко С.В. До питання про верхню хронологічну межу світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D 392 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) Никитина Г.Ф. Могильник у с. Оселивка Кель- менецкого района Черновицкой обл. // Могильники черняховской культуры. — Москва, 1988. — С. 5-97. Обломский А.М. О времени появления черня- ховского населения на территории Днепровского Левобережья // Сто лет черняховской культуре. — Киев, 1999. — С. 26-38. Пуздровский  А.И. Крымская Скифия ІІ в. до н.э. — ІІІ в. н.э. Погребальные памятни- ки. — Симферополь, 2007. Ременников  А.М. Борьба племен Северного Причерноморья с Римом в ІІІ в. — Москва, 1954. Симоненко А.В. Европейские аланы и аланы-та- наиты в Северном Причерноморье // РА. — 2001. — №4. – С. 77-91. Труфанов  А.А. Хронология могильников Пред- горного Крыма І в. до н.э. – ІІІ в. н.э. // Stratum plus 2005–2009. «Полевой дневник: римское время». — 2009. — №4. — С. 117-328. Фокеев М.М. Позднейшие сарматские могиль- ники в степи между Днестром и Дунаем // Древ- ности Юго-Запада СССР. — Кишинев, 1991. — С. 55-65. Храпунов И.Н. Могильник Дружное (III-IV вв. нашей эры). — Lublin, 2002. Храпунов  И.Н.,  Масякин  В.В. Подбойная мо- гила второй половины ІІІ века нашей эры из мо- гильника Дружное // Stratum plus. «Структуры и катастрофы» — 1997. — С. 164-180. Шаров  О.В. Хронология могильников Ружи- чанка, Косаново, Данчены и проблема датировки черняховской керамики // Проблемы хронологии эпохи латена и римского времени. — Санкт-Петер- бург, 1992. — С. 152-208. Шелов  Д.Б. Узкогорлые светлоглиняные ам- форы первых веков нашей эры. Классификация и хронология // КСИА. — 1978. — №156. — С. 16-21. Щукин М.Б., Щербакова Т.А. К хронологии мо- гильника Данчены // В кн. И.А. Рафалович. Дан- чены. Могильник черняховской культуры III— IV вв. н. э. — Кишинев, 1986. Юрочкин В.Ю., Труфанов А.А. Хронология мо- гильников Центрального и Юго-Западного Крыма 3–4 вв. н.э. // Древняя Таврика. — Симферополь, 2007. — С. 359-382. Яценко  С.А.,  Малашев  В.Ю. О полихромном стиле позднеримского времени на территории Сарматии // Stratum plus. «Время великих мигра- ций». — 2000. — №4. — С. 226-250. Arsen’eva T., Kassab Tezgör D., Naumenko S. Un Depotoir D’Atelier D’Amphores a pate Claire. Com- merce entre Heraclee du Pont et Tanaïs a l’epoque romaine // Anatolia Antiqua. — Vol.V. — 1997. — P. 187-198. Bjelajac  L. Amfore gornjo mezijskog Podunav- ja. — Beograd, 1996. Godlowski К. The Chronology of the Late Roman and Early Migration periods in Central Europe. — Krakow, 1970. Grace  V. Amphoras and the Ancient Wine Trade. — Princeton–New-Jersey, 1961. Dyczek Р. Roman Amphorae of the 1st – 3rd cen- turies AD found on the Lower Danube. Typology. — Warszawa, 2001. Ilyashenko  S.,  Naumenko  S.  Narrow-nesked light-clay amphorae: developments in classification and chronologi // Production and Trade of Ampho- rae in the Black Sea. Iinternational Round-Table Confe rence Batumi-Trabzon, 27th-29th April, 2006. — p. 15, 16. Isings C. Roman Glass from Dated Finds. Gronin- gen. — Djakarta, 1957. Keller  E. Die spätrömischen Grabfunde in Süd- bayern. — München, 1971. Krapivina  V. Amphorae of the 3rd-4th centuries A.D. in Olbia Pontica // Production and Trade of Am- phorae in the Black Sea. Actes de la Table Ronde in- ternational de Batoumi et Trabzon, 27-29 Avril 2006 (eds. Kassab Tezgör & N. Inaishvili). Varia Anatolica  XXI, 2010 (Istanbul-Paris). — P. 69-73. Preda C. Callatis. Necropola romano-bizantina. — Bucureşti, 1980. Rau  G.  Spätantike Facettschliffgläser in Nord und Osteuropa // Acta Praehistorica et Archeolo- gia. — 2008. — Band 40. Scorpan C. Contribution à la connaissance de cer- tains types céramiques romana-byzantins (IV–VII siècles) dans l’espace Istro-Pontique // Dacia — Re- vue d’archeologie et d’histoire ancienne. — Bucarest, 1977. — T. XXI. — Р. 97-269. Šelov D.B. Les Amphores d’Argile Claire des Pre- miers Siecles de Notre Ere en Mer Noire // Recher- ches sur les amphores Grecques: Actes du Colloque International Organise Athenes 10—12 September 1984 (Series: BCH; supplement XIII). — Athenes, 1986. — Р. 395—400. Vnukov S. Late Heraklean (“Light Clay”) Ampho- ra Studies: Typology, Chronology, Fabrics // Produc- tion and Trade of Amphorae in the Black Sea. Iinter- national Round-Table Conference Batumi-Trabzon, 27th-29th April, 2006. — P. 13-14. С.В .  Дид енко К ВОПРОСУ О ВЕРХНЕЙ ХРОНОЛОГИЧЕСКОЙ ГРАНИЦЕ СВЕТЛОГЛИНЯНЫХ УЗКОГОРЛЫХ АМФОР ТИПА ШЕЛОВ D В статье рассматривается хронология герак- лейских светлоглиняных узкогорлых амфор типа Шелов D из позднесарматских могильников, крым- ских некрополей типа Озерное – Инкерман и по- гребений культуры Сынтана де Муреш – Черняхов. Установлено, что амфоры типа D в небольшом количестве продолжают выпускаться во второй половине 3 в. – первой четверти 4 вв., трансфор- мировавшись из классических «танаиских» в мор- фологически упрощенные поздние варианты. От- носительно небольшое количество поступлений в Северное Причерноморье поздних вариантов типа D объясняется дестабилизацией экономики в Пон- тийском регионе в эпоху Готских войн (238-270 гг.). Стабилизация и возрождение торговых связей в Понтийском регионе происходит во времена прав- ления Константина Великого (306—337 гг.), что в первую очередь выражается в массовых поступле- ниях в Северное Причерноморье нового типа ге- раклейской винной тары – светлоглиняных узко- горлых амфор типа Шелов F. К л ю ч е в ы е с л о в а : амфоры типа Шелов D, танаисский тип, Понтийскаий регион, Шелов тип F. V a r i a 393ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 1 (14) S .V .  D id enko ON THE ISSUE OF THE CHRONOLOGY OF THE NARROW- NECKED LIGHT-CLAY AMPHORAE OF THE SHELOV TYPE D The article discusses the dating of the narrow- necked light-clay amphorae of Shelov D and F types from the late Sarmatian burials, the Crimean necro- polis of Ozernoe-Inkerman type and the burials of the Sântana de Muresh–Chernyakhov culture. The article argues that having transformed from the classical “Tanais” type into the morphologically simpler late versions the Shelov Type D amphorae were still produced in small quantities in the second half of the 3ed – first quarter of the 4th centuries. The relatively small number of the late versions of the Shelov Type D amphorae arriving in the northern Black Sea region was caused by the destabilisation of the economy in the Pontic region during the Gothic wars (238-270). The period of Constantine the Great reign (306-337) saw the stabilisation and revival of trade relations in the Pontic region and, as a result, the significant increase in number of the new types of Heraclian narrow-necked light-clay wine amphorae of Shelov Type F. K e y w o r d s : amphorae, Shelov D, “Tanais” type, Pontic region, Shelov Type F. Одержано 14.09.2014

Ähnliche Einträge