Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку

США вже понад сто років вважаються країною з найпотужнішою економікою у світі. Долар США є головною світовою валютою, армія цієї країни очолює список найсильніших у світі, а за обсягами видатків на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та іншими показниками техніко-технологічного розви...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Економіка промисловості
Date:	2019
Main Authors:	Гаркушенко, О.М., Чекіна, В.Д.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Subjects:	Аналітичні огляди
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161132
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку / О.М. Гаркушенко, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2019. — № 3 (87). — С. 103–124. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161132
record_format	dspace
spelling	Гаркушенко, О.М. Чекіна, В.Д. 2019-11-30T13:26:53Z 2019-11-30T13:26:53Z 2019 Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку / О.М. Гаркушенко, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2019. — № 3 (87). — С. 103–124. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.03.103 JEL: O11, E320 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161132 332.055+336.02+339.56 США вже понад сто років вважаються країною з найпотужнішою економікою у світі. Долар США є головною світовою валютою, армія цієї країни очолює список найсильніших у світі, а за обсягами видатків на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та іншими показниками техніко-технологічного розвитку вони поки що впевнено випереджають своїх головних геоекономічних конкурентів (Європейський Союз і Китай). Також країна є одним із лідерів у промисловому виробництві.Такі сильні позиції США у світі призвели до того, що значна кількість менш розвинутих країн (серед яких і Україна) в економічному, техніко-технологічному та багатьох інших відносинах залежать від США або, щонайменше, орієнтуються у своєму розвитку на цю країну. З урахуванням цього визначення основних тенденцій розвиткуамериканської економіки та їх можливого впливу на інші країни є вкрай актуальним завданням.Разом з тим, попри гучні заяви президента США Д. Трампа про потужний розвиток економіки країни, що спостерігається під час його перебування на цій посаді, ні статистичні дані, ні думки видатних американських економістів й експертів міжнародних організацій та інформаційних агенцій (МВФ, ОЕСР, ООН, ВВС) не підтверджують цього. Скоріше, ситуація в економіці та фінансовій сфері країни, особливо на тлі торгових війн із Китаєм, яка характеризується значним дефіцитом федерального бюджету, що посилюється через зниження з 2017 р. низки ставок податків, а також зростанням державного боргу країни, є досить суперечливою. У перспективі це може призвести або до чергової фінансової кризи, що в умовах зростаючої глобалізації тією або іншою мірою позначиться на решті країн світу, або навіть до втрати США своїх лідерських позицій, щонайменше, у сфері технологій.Якщо такий песимістичний прогноз справдиться, то на менш розвинуті, ніж США, країни теж може очікувати криза, наслідки якої, як показала світова фінансова криза 2008 р., для них можуть бути гіршими, ніж у США. США уже более ста лет считаются страной с наиболее мощной экономикой в мире. Доллар США является главной мировой валютой, армия этой страны возглавляет список сильнейших в мире, а по объемам расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы и другим показателям технико-технологического развития они пока уверенно опережают своих главных геоэкономических конкурентов (Европейский Союз и Китай). Также страна является одним из лидеров в промышленном производстве.Такие сильные позиции США в мире привели к тому, что значительное количество менее развитых стран (среди которых и Украина) в экономическом, технико-технологическом и многих других отношениях зависят от США или, по меньшей мере, ориентируются в своем развитии на эту страну. С учетом этогоопределение основных тенденций развития американской экономики и их возможного влияния на другие страны является крайне актуальной задачей.Вместе с тем, несмотря на громкие заявления президента США Д. Трампа о мощном развитии экономики страны, которое наблюдается в годы его пребывания на посту главы государства, ни статистические данные, ни выводы выдающихся американских экономистов и экспертов международных организаций и информационных агентств (МВФ, ОЭСР, ООН, ВВС) не подтверждают этого. Скорее, ситуация в экономике и финансовой сфере страны, особенно на фоне торговых войн с Китаем, характеризующаяся значительным дефицитом федерального бюджета, который усиливается из-за снижения с 2017 г. ряда ставок налогов, а также ростом государственного долга страны, представляется достаточно противоречивой. В перспективе это может привести либо к очередному финансовому кризису, что в условиях растущей глобализации в той или иной мере отразится на остальных странах мира, или даже к потере США своих лидерских позиций, как минимум, в области технологий.В случае реализации такого пессимистического прогноза менее развитые, чем США, страны тоже может ожидать кризис, последствия которого, как показал мировой финансовый кризис 2008 г., для них могут быть тяжелее, чем в США. The United States has been considered a country with the most powerful economy in the world for more than 100 years. The US dollar is the main world currency, the army of this country tops the list of the strongest in the world and in terms of spending on R&D and other indicators of technical and technological development, and they are still confidently ahead of their main geoeconomic competitors (European Union and China). Also country is among leaders in manufacturing.Such a strong US position in the world has led to the fact that a significant number of less developed countries (including Ukraine) in the economic, technical and technological sense and in many other respects depend on the United States or, at least, focusing on this country in their development.Given this, identifying the main trends in the development of the US economy and its possible impact on other countries is an extremely urgent task.At the same time, despite the loud statements, made by US President D. Trump about the powerful development of the country's economy, which was observed during his occupation of the head of the state, neither statistics nor conclusions by prominent US economists and experts from international organizations and news agencies (IMF, OECD, UN, and BBC) do not confirmthis. Rather, the situation in the economy and in the financial sector of the country, especially against the framework of trade wars with China, a significant federal budget deficit, which has worsened due to a decrease in a number of tax rates since 2017, and an increase in the country's state debt seem rather contradictory. In the future, this may lead either to another financial crisis, which in the face of growing globalization will affect the rest of the world to one degree or another, or even to the state, when USA will lose its leadership in technology.If such a pessimistic forecast comes true, less developed countries than the USA can also face a crisis, the consequences of which, as shown by the global financial crisis of 2008, may be harder for them than in the USA. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Аналітичні огляди Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку Тренды в экономической динамике США в контексте технологического развития US economic dynamics’ trends in the technological development context Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку
spellingShingle	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку Гаркушенко, О.М. Чекіна, В.Д. Аналітичні огляди
title_short	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку
title_full	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку
title_fullStr	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку
title_full_unstemmed	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку
title_sort	тренди в економічній динаміці сша в контексті технологічного розвитку
author	Гаркушенко, О.М. Чекіна, В.Д.
author_facet	Гаркушенко, О.М. Чекіна, В.Д.
topic	Аналітичні огляди
topic_facet	Аналітичні огляди
publishDate	2019
language	Ukrainian
container_title	Економіка промисловості
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Тренды в экономической динамике США в контексте технологического развития US economic dynamics’ trends in the technological development context
description	США вже понад сто років вважаються країною з найпотужнішою економікою у світі. Долар США є головною світовою валютою, армія цієї країни очолює список найсильніших у світі, а за обсягами видатків на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та іншими показниками техніко-технологічного розвитку вони поки що впевнено випереджають своїх головних геоекономічних конкурентів (Європейський Союз і Китай). Також країна є одним із лідерів у промисловому виробництві.Такі сильні позиції США у світі призвели до того, що значна кількість менш розвинутих країн (серед яких і Україна) в економічному, техніко-технологічному та багатьох інших відносинах залежать від США або, щонайменше, орієнтуються у своєму розвитку на цю країну. З урахуванням цього визначення основних тенденцій розвиткуамериканської економіки та їх можливого впливу на інші країни є вкрай актуальним завданням.Разом з тим, попри гучні заяви президента США Д. Трампа про потужний розвиток економіки країни, що спостерігається під час його перебування на цій посаді, ні статистичні дані, ні думки видатних американських економістів й експертів міжнародних організацій та інформаційних агенцій (МВФ, ОЕСР, ООН, ВВС) не підтверджують цього. Скоріше, ситуація в економіці та фінансовій сфері країни, особливо на тлі торгових війн із Китаєм, яка характеризується значним дефіцитом федерального бюджету, що посилюється через зниження з 2017 р. низки ставок податків, а також зростанням державного боргу країни, є досить суперечливою. У перспективі це може призвести або до чергової фінансової кризи, що в умовах зростаючої глобалізації тією або іншою мірою позначиться на решті країн світу, або навіть до втрати США своїх лідерських позицій, щонайменше, у сфері технологій.Якщо такий песимістичний прогноз справдиться, то на менш розвинуті, ніж США, країни теж може очікувати криза, наслідки якої, як показала світова фінансова криза 2008 р., для них можуть бути гіршими, ніж у США. США уже более ста лет считаются страной с наиболее мощной экономикой в мире. Доллар США является главной мировой валютой, армия этой страны возглавляет список сильнейших в мире, а по объемам расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы и другим показателям технико-технологического развития они пока уверенно опережают своих главных геоэкономических конкурентов (Европейский Союз и Китай). Также страна является одним из лидеров в промышленном производстве.Такие сильные позиции США в мире привели к тому, что значительное количество менее развитых стран (среди которых и Украина) в экономическом, технико-технологическом и многих других отношениях зависят от США или, по меньшей мере, ориентируются в своем развитии на эту страну. С учетом этогоопределение основных тенденций развития американской экономики и их возможного влияния на другие страны является крайне актуальной задачей.Вместе с тем, несмотря на громкие заявления президента США Д. Трампа о мощном развитии экономики страны, которое наблюдается в годы его пребывания на посту главы государства, ни статистические данные, ни выводы выдающихся американских экономистов и экспертов международных организаций и информационных агентств (МВФ, ОЭСР, ООН, ВВС) не подтверждают этого. Скорее, ситуация в экономике и финансовой сфере страны, особенно на фоне торговых войн с Китаем, характеризующаяся значительным дефицитом федерального бюджета, который усиливается из-за снижения с 2017 г. ряда ставок налогов, а также ростом государственного долга страны, представляется достаточно противоречивой. В перспективе это может привести либо к очередному финансовому кризису, что в условиях растущей глобализации в той или иной мере отразится на остальных странах мира, или даже к потере США своих лидерских позиций, как минимум, в области технологий.В случае реализации такого пессимистического прогноза менее развитые, чем США, страны тоже может ожидать кризис, последствия которого, как показал мировой финансовый кризис 2008 г., для них могут быть тяжелее, чем в США. The United States has been considered a country with the most powerful economy in the world for more than 100 years. The US dollar is the main world currency, the army of this country tops the list of the strongest in the world and in terms of spending on R&D and other indicators of technical and technological development, and they are still confidently ahead of their main geoeconomic competitors (European Union and China). Also country is among leaders in manufacturing.Such a strong US position in the world has led to the fact that a significant number of less developed countries (including Ukraine) in the economic, technical and technological sense and in many other respects depend on the United States or, at least, focusing on this country in their development.Given this, identifying the main trends in the development of the US economy and its possible impact on other countries is an extremely urgent task.At the same time, despite the loud statements, made by US President D. Trump about the powerful development of the country's economy, which was observed during his occupation of the head of the state, neither statistics nor conclusions by prominent US economists and experts from international organizations and news agencies (IMF, OECD, UN, and BBC) do not confirmthis. Rather, the situation in the economy and in the financial sector of the country, especially against the framework of trade wars with China, a significant federal budget deficit, which has worsened due to a decrease in a number of tax rates since 2017, and an increase in the country's state debt seem rather contradictory. In the future, this may lead either to another financial crisis, which in the face of growing globalization will affect the rest of the world to one degree or another, or even to the state, when USA will lose its leadership in technology.If such a pessimistic forecast comes true, less developed countries than the USA can also face a crisis, the consequences of which, as shown by the global financial crisis of 2008, may be harder for them than in the USA.
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161132
citation_txt	Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку / О.М. Гаркушенко, В.Д. Чекіна // Економіка промисловості. — 2019. — № 3 (87). — С. 103–124. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT garkušenkoom trendivekonomíčníidinamícísšavkontekstítehnologíčnogorozvitku AT čekínavd trendivekonomíčníidinamícísšavkontekstítehnologíčnogorozvitku AT garkušenkoom trendyvékonomičeskoidinamikesšavkontekstetehnologičeskogorazvitiâ AT čekínavd trendyvékonomičeskoidinamikesšavkontekstetehnologičeskogorazvitiâ AT garkušenkoom useconomicdynamicstrendsinthetechnologicaldevelopmentcontext AT čekínavd useconomicdynamicstrendsinthetechnologicaldevelopmentcontext
first_indexed	2025-11-26T20:29:19Z
last_indexed	2025-11-26T20:29:19Z
_version_	1850773562610155520
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 103 2019, № 3 (87) УДК 332.055+336.02+339.56 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.103 Оксана Миколаївна Гаркушенко, канд. екон. наук, с.н.с. e-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Вікторія Денисівна Чекіна, канд. екон. наук, с.н.с., Інститут економіки промисловості НАН України 030572, Україна, м. Київ, вул. Марії Капніст, 2 e-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X ТРЕНДИ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДИНАМІЦІ США В КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ США вже понад сто років вважаються країною з найпотужнішою економікою у світі. Долар США є головною світовою валютою, армія цієї країни очолює список найсильніших у світі, а за обсягами видатків на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи та іншими показниками техніко-технологічного розвитку вони поки що впевнено випереджа- ють своїх головних геоекономічних конкурентів (Європейський Союз і Китай). Також кра- їна є одним із лідерів у промисловому виробництві. Такі сильні позиції США у світі призвели до того, що значна кількість менш розвину- тих країн (серед яких і Україна) в економічному, техніко-технологічному та багатьох інших відносинах залежать від США або, щонайменше, орієнтуються у своєму розвитку на цю країну. З урахуванням цього визначення основних тенденцій розвитку американської еко- номіки та їх можливого впливу на інші країни є вкрай актуальним завданням. Разом з тим, попри гучні заяви президента США Д. Трампа про потужний розвиток економіки країни, що спостерігається під час його перебування на цій посаді, ні статистич- ні дані, ні думки видатних американських економістів й експертів міжнародних організацій та інформаційних агенцій (МВФ, ОЕСР, ООН, ВВС) не підтверджують цього. Скоріше, си- туація в економіці та фінансовій сфері країни, особливо на тлі торгових війн із Китаєм, яка характеризується значним дефіцитом федерального бюджету, що посилюється через зни- ження з 2017 р. низки ставок податків, а також зростанням державного боргу країни, є до- сить суперечливою. У перспективі це може призвести або до чергової фінансової кризи, що в умовах зростаючої глобалізації тією або іншою мірою позначиться на решті країн світу, або навіть до втрати США своїх лідерських позицій, щонайменше, у сфері технологій. Якщо такий песимістичний прогноз справдиться, то на менш розвинуті, ніж США, країни теж може очікувати криза, наслідки якої, як показала світова фінансова криза 2008 р., для них можуть бути гіршими, ніж у США. Ключові слова: ВВП, інфляція, безробіття, платіжний баланс, США. JEL: O11, E320 Уже друге століття поспіль США по- чинають як країна з найпотужнішою еко- номікою у світі, позиції якої підтриму- ються монетарною владою (долар США є головною світовою валютою) і військовою могутністю (армія США очолює список найсильніших у світі). Крім того, перспек- тиви подальшого розвитку визначаються тим, що США – це держава з найбільшим інноваційним потенціалом – за обсягом АНАЛІТИЧНІ ОГЛЯДИ © О. М. Гаркушенко, В. Д. Чекіна, 2019 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 104 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) видатків на НДДКР та іншими показника- ми техніко-технологічного розвитку вони поки що впевнено випереджають своїх го- ловних геоекономічних конкурентів (ЄС і Китай). Промисловість США все ще залиша- ється найпотужнішим драйвером розвитку країни. Так, у 2017 р. вона забезпечувала близько 9% зайнятості, 12% ВВП, 35% економічного зростання, 60% експорту. Країна посідає друге після Китаю місце за обсягами промислового виробництва [26]. Більше того, якщо з 1970-х років у США спостерігалися процеси аутсорсингу промисловості, то у 2014-2015 рр. процеси аутсорсингу та решорингу вирівнялися, а з 2016 р. переважає решоринг: замість втра- ти 220 тис. робочих місць, яка щорічно ма- ла місце у промисловості на початку 2000- х років через аутсорсинг, у 2016 р. за раху- нок цього процесу було створено приблиз- но 25 тис. робочих місць [43]. Аналіз динаміки ключових макро- економічних показників США, намагання виявити на їх основі тенденції розвитку цієї держави-лідера та їх вплив на економі- ку решти країн світу не є новими. Так, мі- жнародні організації, такі як Організація об’єднаних націй (ООН), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін., регулярно здійснюють моніторинг цих показників і намагаються визначити перспективи роз- витку економіки США щонайменше на найближчих три роки [17; 38; 39], Конгрес США виконує такий аналіз [9] з метою фо- рмування федерального бюджету на на- ступні роки. Американські науковці шля- хом аналізу динаміки макропоказників і поточної економічної та політичної ситуа- ції намагаються визначити ризики, з якими може зіткнутися країна в найближчій або віддаленій перспективі [20; 30; 31]. З урахуванням тієї ролі, яку США ві- діграють на міжнародній арені, науковці поза межами США також здійснюють ана- ліз макропоказників, економічної та моне- тарної політики з метою встановлення мо- жливого впливу змін у цій країні на націо- нальні економіки. Зокрема, такі дослідження здійсню- ють фахівці Інституту економіки промис- ловості НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України [41; 46] з акцентом на монетарній політиці. Російські науковці аналізують регіональну політику та економічний розвиток країн світу [44]. Оскільки кожна країна репрезентує собою мінливу структуру, нову економічну нормальність, яка сформувалась останнім часом [25], а також з урахуванням глобалі- заційних тенденцій, що простежуються впродовж щонайменше останніх 20 років, взаємний вплив та зв'язок країн світу і змін у них (особливо, коли йдеться про провідні країни світу та країни, що розвиваються), аналіз динаміки їх розвитку (зокрема США) не втрачає актуальності. Метою статті є аналіз динаміки мак- ропоказників та економічної політики США в контексті нової технологічної хвилі для визначення їх наслідків для економік інших країн світу, у тому числі України. Динаміка ключових макроекономічних показників: інфляція, ВВП, зайнятість У післякризовий період (2010- 2018 рр.) ВВП США становив приблизно 1/5 світової економіки і в абсолютному ви- раженні уже перевищив позначку 20 трлн дол. (за поточними цінами) (рис. 1). Проте за паритетом купівельної спроможності США з 2013 р. поступаються Китаю, який уже кілька десятиліть демонструє виперед- жаючі темпи економічного зростання (у середньому за 2010-2018 рр. – 7,8%, а в США – 2,2%). Річний приріст ВВП США в цей пе- ріод зазвичай не перевищував 3%, що ниж- че за загальносвітовий показник і є досить типовим для розвинутих країн, які "стар- тують" з високої бази. Виключенням із цього правила став лише 2015 р., коли при- ріст ВВП у світі та США зрівнявся – 2,86%. У 2018 р., у тому числі завдяки по- літиці економічного стимулювання Д. Тра- мпа, темпи зростання економіки США склали рекордними для останнього десяти- ліття − 2,9% [36]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 105 2019, № 3 (87) Річний приріст ВВП у США в аналі- зований період був досить нерівномірним порівняно з трендом у світі, де не спостері- галося таких різких коливань з року в рік (див. рис. 1). Складено за даними джерела [33]. Рисунок 1 – Порівняння динаміки ВВП (у постійних цінах, 2010 р. – базовий) і приросту ВВП у США та світі Слід підкреслити, що економічне ві- дновлення у США після фінансової кризи 2008-2009 рр. відбувалося повільніше, ніж у попередні післякризові періоди. Упро- довж перших трьох років після завершення рецесії (2010-2012 рр.) зростання реального ВВП складало в середньому лише 2,2%, а за такі самі часові інтервали після поперед- ніх 10 американських рецесій реальний ВВП зростав у середньому вдвічі швидше – по 4,6% на рік [42, p. 1-2]. Така ситуація спостерігалася на тлі низької інфляції (рис. 2): у 2010-2017 рр. дефлятор ВВП (який ураховує всі кінцеві товари і послуги і, порівняно з індексом споживчих цін, дещо недооцінює рівень інфляції) не перевищував 2% (за виклю- ченням 2015 р., коли він становив 2,07%), що є меншим за світові показники. Проте якщо у 2010-2012 рр. різниця у значеннях дефлятора ВВП в США та світі становила майже 50%, то з 2013 р. цей розрив значно скоротився, а у 2014 р. складав лише 0,18 в. п. Для Федеральної резервної системи США (Fed) цільовий показник інфляції протягом останніх років становить 2% (це не межа, а лише приблизне значення). Вона вимірюється за допомогою індексу цін ви- датків на особисте споживання (Personal Consumption Expenditures Price Index – PCE), який дещо відрізняється (але не принципово1) від індексу споживчих цін (Consumer Price Index – CPI), що зазвичай використовується для міжнародних порів- нянь. CPI у США тільки у 2011 р. переви- щив позначку 3%, а в середньому за 2010- 2016 рр. його значення було суттєво нижчим за світові показники при тому, 1 Як PCE, так і CPI обчислюють рівень цін, оцінюючи певний кошик товарів. Проте у зв'язку з особливостями розрахунків PCE (зокрема, він елімінує вплив волатильності на ринках вуглевод- нів і продуктів харчування, а отже, дає більш точ- ну картину реальної інфляції) його значення за- звичай є меншими, ніж значення CPI [14]. 2,5 1,6 2,2 1,7 2,6 2,9 1,5 2,3 2,9 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 0 20 40 60 80 100 120 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 П р и р іс т В В П ( р іч н и й ), % В В П , т р л н д о л . США, $ трлн Світ, $ трлн США, % Світ, % 2018 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 106 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) Складено за даними джерела [33]. Рисунок 2 − Динаміка дефлятора ВВП та індексу споживчих цін у США та світі що розрив у значеннях цих показників між США та світом був меншим, ніж у значен- нях дефлятора ВВП. Заслуговує на увагу і той факт, що у 2015 р. індекс споживчих цін США скоротився майже до нуля (0,12%). Тепер ситуація у США є такою, що відносно низька інфляція (PCE<2%) розці- нюється регулятором як один із головних викликів. Власне, це стало однією з причин дещо несподіваної відмови Fed у березні 2019 р. від планів подальшого підвищення відсоткової ставки в рамках раніше прого- лошеної політики монетарної нормалізації [20]. Тим не менш, під тиском Президента США Д. Трампа наприкінці липня 2019 р. Fed уперше за 10 років із кризи 2008- 2009 рр. скоротила відсоткову ставку на чверть відсоткового пункту – до 2-2,25%. Хоча таке рішення пояснюється намаган- нями пожвавити темпи економічного зрос- тання в США, які в цьому році на тлі тор- гових війн із Китаєм дещо знизилися, фон- довий ринок країни відреагував незначним падінням індексу Dow Jones (1,23%). Інвес- тори та Д. Трамп вимагають від Fed ще бі- льшого скорочення ставки, проте щонай- менше два члени ради Fed, відповідальні за встановлення значення відсоткової ставки, голосували проти її скорочення. У цілому фахівці Fed стверджують, що приймуть подальші рішення стосовно відсоткової ставки лише після ретельного аналізу еко- номічної ситуації, особливо зважаючи на те, що рівень інфляції в країні все ще за- лишається нижче 2%. Проте інвестори по- боюються, що на тлі ескалації торгових війн із Китаєм така політика Fed може при- звести до втрати США можливостей укрі- пити свою економіку [24]. Щодо стану у сфері зайнятості (рис. 3), то в США у період з 2010 по 2014 р. частка зайнятих у загальній кілько- сті економічно активного населення стар- ше за 15 років була стабільно нижче за сві- тові показники, у 2015 р. ці показники фак- тично зрівнялися, а з 2016 р. у США частка зайнятих перевищує світовий показник. Разом з тим у випадку з рівнем безробіття ситуація протилежна: до 2015 р. у США він був вищим, ніж середні показники по світу, а з 2015 р. рівень безробіття у США є ниж- чим за світовий показник і дедалі скорочу- ється, у той час як світовий – зростає. 1,6 3,2 2,1 1,5 1,6 0,1 1,3 2,1 0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 % США, дефлятор Світ, дефлятор США, індекс Світ, індекс –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 107 2019, № 3 (87) Складено за даними джерел [16; 33]. Рисунок 3 − Порівняння часток економічно активного населення та рівня безробіття у США та світі Наприкінці 2018 р. рівень безробіття у США досяг найнижчої позначки з 1960-х років. Проте в окремих галузях промисло- вості й регіонах країни цей показник суттє- во перевищує середній по країні. Також знижується рівень участі в робочій силі (відношення чисельності робочої сили до загальної чисельності працездатного насе- лення), що пояснюється у тому числі зни- женням ступеня залученості в економічну діяльність населення старше 55 років (пра- цездатного віку), яке спостерігається після світової фінансової кризи [38, c. 91]. І якби у 2017 р. зберігався той самий рівень еко- номічної активності населення за наявної пропозиції на ринку робочих місць, то по- казник безробіття мав би становити 9% [19] замість фактичних 4,36%. Крім того, нещодавні зміни в законодавстві США про оподаткування доходів, попри оголошене урядом зменшення податкового наванта- ження на заробітну плату, призводять до зростання нерівності в доходах та збіль- шення тиску на ринок праці. Особливо вра- зливими в цьому сенсі стають домогоспо- дарства з низькими доходами [30]. Найближчими роками у США очіку- ється подальше наростання проблем на ри- нку праці, оскільки його покидає покоління бебі-бумерів (людей, які народилися між 1946 і 1964 рр.) [9, с. 40]. Більше того, попри зазначені пози- тивні для економіки США тенденції у ви- гляді решорингу, для ринку праці ця ситу- ація може виявитися не настільки позитив- ною. Так, передусім у країні відбувається решоринг компаній, виробництво продук- ції якими саме у США має значні конку- рентні переваги. Це спостерігається в таких випадках: виробництво важких, об’ємних това- рів, транспортні витрати на доставку яких з-за кордону є значними (автомобілі, вели- ка побутова техніка); виробництво, що потребує точних розрахунків та їх виконання щодо часу до- ставки, її адресності й оперативного реагу- вання на часту зміну вподобань споживачів (найчастіше це стосується запчастин для автомобілів); 9,6 8,9 8,1 7,4 6,2 5,3 4,9 4,4 4,0 0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 12,0 14,0 56,0 56,5 57,0 57,5 58,0 58,5 59,0 59,5 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Р ів ен ь б ез р о б іт т я , % д о н а се л ен н я п р а ц ез д а т н о г о в ік у Ч а ст к а з а й н я т и х у з а г а л ь н ій к іл ь к о ст і ек о н о м іч н о а к т и в н о г о н а се л ен н я , % США, зайнятість Світ, зайнятість США, безробіття Світ, безробіття –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 108 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) виробництво пластиків, продуктів нафтопереробки, що пов’язано з активним видобутком сланцевих нафти та газу у США, з яких вони виробляються; виробництво, що потребує дотри- мання особливих умов якості (наприклад, медичне обладнання); виробництво товарів, орієнтованих на клієнтів, які, наприклад, за законодавст- вом не мають можливості або права прид- бати таку або аналогічну продукцію в за- рубіжних виробників через необхідність збереження державної таємниці або забез- печення національної безпеки1; виробництво товарів, для яких ви- ключно важливим є дотримання автор- ських прав і патентів; коли виробництво товарів є чутливим до технологій автоматизації та роботизації виробництва (наприклад, текстильна про- мисловість, дрібні електричні побутові прилади, автомобілі та комплектуючі до них). У США в останні 2-3 роки навіть від- криваються нові заводи (особливо у сфері автомобілебудування). Проте при значних інвестиціях у виробництво кількість зайня- тих на них є вкрай малою. Так, компанія Volvo інвестує 1 млрд дол. у будівництво заводу у штаті Південна Кароліна, на яко- му може вироблятися 150 тис. автомобілів на рік. Водночас працювати на ньому буде 3,9 тис. чол. Аналогічні суми інвестують виробник автозапчастин Denso у будівниц- тво заводу у штаті Теннессі та компанія Mercedes-Benz − на завод у штаті Алабама. На першому працюватиме 1 тис. чол., на другому – лише 600 чол. [43]. У цілому повідомляється, що в 2017 р. завдяки решорингу (під яким у 1 Навесні 2019 р. Президент США Д. Трамп підписав указ, згідно з яким компаніям країни забороняється використовувати телеком- обладнання, що може загрожувати безпеці держа- ви. Цей указ дозволяє уряду блокувати придбання американськими компаніями будь-якого такого обладнання. У день набуття чинності даного до- кумента китайська компанія Huawei та її дочірні компанії були занесені до Entity List – «чорного» списку Міністерства торгівлі США [45]. США мається на увазі не лише повернення виробництв на територію США, але і від- мова від їх перенесення до інших країн) вдалося зберегти 170 тис. робочих місць, у 2018 р. – 145 тис. [21]. У штаті компанії Apple (найбільшої технологічної компанії країни з найвищим рівнем капіталізації) на початок 2018 р. бу- ло 80 тис. чол. саме американців. Водночас на її зарубіжних підрядників, які виробля- ли практично всі товари з асортименту цієї компанії, працювало біля 700 тис. чол. Торгові війни США з Китаєм та під- вищення в Китаї рівня заробітної плати привели до того, що компанія Apple части- ну своїх виробництв планує передати тре- тім країнам, на які санкції не розповсюд- жуються: Індонезії, Індії, В’єтнаму та на- віть Мексиці [43]. Крім того, у липні 2019 р. компанія Apple анонсувала, що переносить вироб- ництво свого комп’ютера Mac Pro (остан- нього з асортименту компанії, що вироб- лявся у США) до Китаю навіть попри тор- гові війни [45]. Тобто значна частка з 80 тис. чол., досі зайнятих на підприємствах цієї компанії, розташованих у США, мо- жуть стати безробітними. Отже, можна припустити, що решо- ринг торкнеться високотехнологічних ком- паній США з високим рівнем автоматизації та порівняно незначною кількістю зайня- тості. Значна кількість американських ком- паній, які здійснили аутсорсинг та наразі дають значну кількість робочих місць громадянам інших країн, не планують найближчим часом повертати виробництво у США. Тобто проблема безробіття для країни все ще залишатиметься актуальною, навіть незважаючи на зазначені тенден- ції. Розвиток економіки США має прямі та зворотні зв'язки з розвитком світової економіки, темпи зростання якої у 2018 р. становили 3,1%. Фахівці ООН вважають, що світова економіка у 2018 р. досягла чергового піку, і найближчим часом при- ріст ВВП не перевищуватиме 3% через не- рівномірний економічний розвиток регіо- нів світу та зростання ризиків [39]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 109 2019, № 3 (87) Певне сповільнення очікується і в США. За оцінками експертів МВФ, темпи зростання ВВП країни у 2019 р. станови- тимуть 2,5% і в 2020 р. – 1,8% [17]. Ці про- гнози кореспондуються з оцінками Fed, яка на початку 2019 р. погіршила свої розра- хунки темпів зростання ВВП США у 2019 р. з 2,3 до 2,1% та у 2020 р. з 2,0 до 1,9%. Прогноз на 2021 р. залишився без змін – 1,8%. Оцінки інфляції також були дещо зменшені порівняно з попередніми розрахунками (з 1,9 до 1,8% у 2019 р. та з 2,1% до 2 – у 2020-2021 рр.), а безробіття, навпаки, збільшені: у 2021 р. рівень безро- біття може скласти 3,9% (рис. 4). Складено за даними джерел [5; 33]. Рисунок 4 − Динаміка приросту ВВП, рівня безробіття та інфляції в США у 2010- 2017 рр. та прогноз (медіанний) на 2019-2021 рр. На думку Нобелевського лауреата Дж. Стігліца, економічна політика, яку здійснює адміністрація Дж. Трампа, спри- чиняє збільшення нерівності в доходах на користь багатих верств населення та моно- полізацію внутрішнього ринка при одно- часному зменшенні інвестицій у виробниц- тво, що в комплексі обумовлює подальше погіршення становища країни на міжнарод- ній арені [30; 31]. Такий висновок частково підтверджується ситуацією з платіжним балансом країни. Платіжний баланс та його структура Платіжний баланс США характери- зується стійким дефіцитом поточного ра- хунку з рештою світу, що особливо поміт- но при порівнянні з основними торговель- ними партнерами – ЄС та Китаєм (рис. 5). Протягом аналізованого періоду ли- ше у 2012-2013 рр. дефіцит рахунку поточ- них операцій платіжного балансу дещо зменшився (з 445,7 млрд дол. у 2011 р. до 348,8 млрд дол. у 2013 р.). Проте вже у 2014 р. цей показник погіршився, і зазна- чена тенденція зберігалася у 2015-2017 рр. У середньому за аналізований період дефі- цит поточного рахунку становив 413 млрд дол., або 2,4% ВВП. Слід зазначити, що у відносному вираженні, починаючи з 2013 р., ситуація дещо поліпшилась: у 2010-2012 рр. цей показник становив від 2,5 до майже 3% ВВП, а після 2013 р. дефі- цит рахунку поточних операцій не переви- щує 2,5% ВВП країни. 3,7 3,8 3,9 9,6 8,9 8,1 7,4 6,2 5,3 4,9 4,4 4,0 0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0 9,0 10,0 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 % % Безробіття, % до населення працездатного віку Приріст ВВП, % на рік Інфляція (PCE), % на рік –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 110 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) Складено за даними джерел [15; 33]. Рисунок 5 − Порівняльна динаміка рахунку поточних операцій платіжного балансу США та їх торговельних партнерів (Китаю та Єврозони) Головним чинником, який визначає дефіцитність рахунку поточних операцій платіжного балансу, є те, що країна вже ба- гато років поспіль виступає чистим імпор- тером. Більше того, торговий дефіцит США значно збільшився за останні десятиліття. Тому Президент США Д. Трамп одним із пріоритетів діяльності своєї адміністрації зробив перегляд міжнародних торгових угод (з Канадою, Мексикою, ЄС, Китаєм) та просування політики «купуй американ- ське», які були спрямовані на скорочення торгового дефіциту, створення нових робо- чих місць і зміцнення національної еконо- мічної безпеки. Однак тенденцію до пере- вищення імпорту над експортом подолати не вдалось (у квітні 2019 р. сума переви- щення склала 621 млрд дол.) (рис. 6) [22; 23; 27]. Складено за даними джерела [12]. Рисунок 6 − Динаміка та баланс експорту й імпорту товарів і послуг США -431,3 -445,7 -426,8 -348,8 -365,2 -407,8 -432,9 -449,1 -2,9 -2,9 -2,6 -2,1 -2,1 -2,3 -2,3 -2,3 -5 -4 -3 -2 -1 0 1 2 3 4 5 -500 -400 -300 -200 -100 0 100 200 300 400 500 % В В П М л р д д о л . Euro area, China, United States, United States, 1 853 2 126 2 218 2 294 2 377 2 267 2 216 2 351 2 348 2 676 2 756 2 755 2 866 2 765 2 718 2 903 -600% -400% -200% 0% 200% 400% 600% 0 500 1 000 1 500 2 000 2 500 3 000 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 М л р д д о л . Баланс товарів і послуг, % до валютних резервів Експорт товарів і послуг Імпорт товарів і послуг –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 111 2019, № 3 (87) У зв'язку з постіндустріальним хара- ктером американської економік суттєва частка експорту припадає на послуги, такі як інтелектуальна власність, фінансові й туристичні послуги, що в сумі складають приблизно третину експорту (рис. 7, час- тина К). Складено за даними джерела [12]. Рисунок 7 − Структура рахунку поточних операцій платіжного балансу США: дебет (Д) і кредит (К) Основні товари, що експортуються, включають літаки, медичне обладнання, очищену нафту і сільськогосподарські то- вари, і саме вони становлять тепер основу дебету торговельного балансу США (1,55 трлн дол. у 2017 р.). До США переважно надходять з-за кордону комп'ютери і телекомунікаційне обладнання, сира нафта, товари широкого споживання, такі як одяг, електронні при- строї та автомобілі. Імпорт товарів у 1,5 раза перевищує експорт (у 2008 р. ім- порт склав 2,14 трлн дол., а в 2017 р. – 2,36). Частка імпорту послуг є незначною (рис. 7, частина Д). За даними Центрального розвідува- льного управління (ЦРУ) США найбіль- шими країнами − партнерами з експорту та імпорту товарів і послуг були Китай, Кана- да, Мексика, Японія, Німеччина (табл. 1). Таблиця 1 – Країни – найбільші торговельні партнери США (2017 р.) 1 Найбільші імпортери із США % до загалу імпорту Найбільші експортери до США % до загального експорту Канада 18,3 Китай 21,6 Мексика 15,7 Мексика 13,4 Китай 8,4 Канада 12,8 Японія 4,4 Японія 5,8 Великобританія 3,6 Німеччина 5,0 1 Складено за даними джерела [40]. Багато експертів вважають, що тор- говий дефіцит не завдає великої шкоди економіці, та застерігають від спроб «ви- грати» торгові війни з країнами-партне- 0 1 000 2 000 3 000 4 000 5 000 М л р д д о л . Вторинні доходи (поточні трансферти) Первинні доходи Експорт послуг Експорт товарів 0 1 000 2 000 3 000 4 000 5 000 М л р д д о л . Вторинні виплати (поточні трансферти) Первинні виплати Імпорт послуг Імпорт товарів Д К –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 112 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) рами [6; 29; 35]. Проте інші фахівці дотри- муються іншої точки зору, згідно з якою стійкий торговий дефіцит є проблемою, і тому розглядають можливість упрова- дження активних заходів щодо його скоро- чення [4; 11], у тому числі за рахунок Ки- таю. Початком торгової війни між США та Китаєм стало розслідування про крадіж- ку інтелектуальної власності Китаєм у 2017 р. і встановлення 30% тарифу на вве- зені в США сонячні батареї у січні 2018 р. Китай відповів встановленням мита на де- які товари із США у квітні 2018 р. Упро- довж 2018 р. торгова війна тривала, що призвело до скорочення торгового дефіци- ту між США та Китаєм на 2,8 млрд дол. (до 35,4 млрд) [29] та надало впевненості уря- ду США щодо доцільності продовження боротьби за «реальні структурні зміни» у торгових відносинах із Китаєм [28]. Водночас підприємці Китаю знахо- дять можливості обходити санкції США завдяки проведенню торговельних опера- цій через країни, не охопленими такими санкціями [23]. Ці дії послаблюють вплив санкцій США на економіку та промисло- вість Китаю, а клієнти із США, як наслі- док, витрачають на товари китайського ви- робництва більше коштів, ніж до «торго- вих війн». Чисті позики рахунків поточних операцій та операцій з капіталом (у 2017- 2018 рр. у зв'язку з політикою монетарної нормалізації США були чистим імпорте- ром капіталів) в основному компенсуються припливом активів по рахунку фінансових операцій, який, наприклад, у 2017 р. склав більше 1,5 трлн дол., тоді як відплив – 1,1 трлн. Що стосується перспектив платіжно- го балансу США, то, як очікується, зрос- тання внутрішнього попиту (у тому числі у зв'язку зі зменшенням податкового тиску на прибутки) підтримуватиме попит на ім- порт, що обумовлюватиме подальше збі- льшення дефіциту рахунку поточних опе- рацій [8]. Динаміка ключових показників державних фінансів: дефіцит, державний борг, їх фінансування Дефіцит федерального бюджету США. Уряд США акумулює та витрачає величезні суми грошей, в основному на охорону здоров'я, пенсійні й оборонні про- грами. При цьому уже багато років видатки федерального бюджету перевищують до- ходи. У 2018 фінансовому році (ф. р.) його дефіцит склав 779 млрд дол. На 2019 ф. р. федеральний уряд оцінює дефіцит в обсязі 897 млрд дол. [8], тобто триває тенденція його щорічного збільшення. Останні тенденції в динаміці дефіци- ту федерального бюджету США наведено на рис. 8. Найбільші видатки уряду, що значно збільшили дефіцит бюджету, були здійсне- ні у 2009-2010 рр. та спрямовані на бороть- бу з фінансовою кризою. У той же період податкові надходження скоротилися через рецесію. У рамках загального плану подолан- ня наслідків фінансової кризи урядом США було прийнято ряд державних про- грам та законів, спрямованих на бюджетне стимулювання економіки. Так, у 2009 р. було прийнято пакет економічних стимулів Б. Обами (American Recovery and Reinvest- ment Act of 2009) щодо відновлення та ре- інвестування економіки США [7]); у 2010 р. – стимулювання споживчого попи- ту через скорочення податків, розширення прав на медичне обслуговування (Patient Protection and Affordable Care Act [13]). Проте у 2011 р. у зв'язку зі зростан- ням дефіциту бюджету й обмеженням «бо- ргової стелі» з боку Конгресу США було оголошено про боргову кризу, що стало загрозою втрати країною кредитного рей- тингу ААА. Загроза переросла в реаль- ність та призвела до падіння фондового ринку. Тому конгрес погодився на чергове збільшення «боргової стелі». У цілому за останні 10 років Конгрес США збільшував «стелю заборгованості» 10 разів [1]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 113 2019, № 3 (87) Складено за даними джерела [12]. Рисунок 8 − Дефіцит бюджету США у 2010-2018 рр. Одним із головних чинників перма- нентного зростання дефіциту бюджету є збільшення видатків США на оборону: 2015 р. – 736 млрд дол., 2016 р. – 768, 2017 р. – 818, 2018 р. – 891 млрд дол. [1]. Крім того, на збільшення бюджетного де- фіциту до 4% ВВП у 2018 р. вплинула та- кож податкова реформа Д. Трампа, яка сут- тєво знизила ставки прибуткових податків (персонального і корпоративного). За даними Управління Конгресу США з бюджету (Congressional Budget Of- fice – CBO) дефіцит федерального бюджету перевищить 1 трлн дол., починаючи з 2022 р. [8]. Прогнозується, що стійке зрос- тання видатків на соціальне страхування спостерігатиметься надалі, а доходи та ви- датки в середньому збільшуватимуться приблизно однаковими темпами (рис. 9). Складено за даними джерела [8]. Рисунок 9 − Історія та прогноз стану доходів і видатків федерального бюджету США -8,6 -8,4 -6,6 -4,0 -2,8 -2,4 -3,1 -3,4 -3,8 -12,0 -10,0 -8,0 -6,0 -4,0 -2,0 0,0 -1 500 -1 250 -1 000 -750 -500 -250 0 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 $ млрд % ВВП 18,3 23,0 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 1969 1979 1989 1999 2009 2019 2029 % В В П Доходи Видатки Середнє значення доходів 1969-2018 рр. – 17,4% ВВП Середнє значення видатків 1969-2018 рр. – 20,3% ВВП –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 114 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) За прогнозами Goldman Sachs, одного з найбільших у світі інвестиційних банків, дефіцит бюджету може бути ще більшим, ніж прогнозує CBO, – 950 млрд дол., та, ймовірно, до 2029 р. перевищить 6% ВВП [34]. Основною причиною погіршення си- туації фахівці називають, як і раніше, від- носно низький прогнозований рівень по- даткових надходжень від фізичних і юри- дичних осіб після реформи податкового законодавства 2017 р. Податкова реформа вже призвела до збільшення тягаря боргу США. Тому уряд змушений приймати рішення про подальші емісії казначейських облігацій. Як відзна- чає Bloomberg, для фінансування дефіциту бюджету Казначейство США має намір у 2019 р. збільшити продажі довгострокових боргових зобов'язань, причому обсяги но- вих емісій можуть перевищити 1 трлн дол. [4]. Державний борг США Рівень державного боргу, який харак- теризує заборгованість уряду США креди- торам, продовжує зростати і вже переви- щує 20 трлн дол. (рис. 10). Складено за даними джерел [12; 37]. Рисунок 10 − Державний борг США (станом на 30 вересня відповідного року) Політичні розбіжності з приводу державного боргу, його впливу на економі- ку і методів скорочення часто призводили до того, що в Конгресі виникали затримки в затвердженні й асигнуванні бюджету. Як зазначено вище, в разі необхідності пере- вищення ліміту боргу президент звертаєть- ся до конгресу з відповідним проханням. Серед причин, що значною мірою вплинули на зростання державного боргу США в останнє десятиліття, зазвичай від- значають перевантаженість системи соціа- льного забезпечення (збільшення кількості та тривалості життя пенсіонерів, розмірів виплат, обмежена чисельність працю- ючих), програми скорочення податків, пе- ревищення запланованих видатків на ме- дичне обслуговування, збільшення обо- ронного бюджету, у т. ч. через участь США у військових конфліктах. Близько 70% державного боргу на- лежить інвесторам усередині країни (при- ватним та державним фондам, індивіду- альним інвесторам) і Fed, решта – інозем- ним інвесторам. Найбільшими внутрішні- ми інвесторами є федеральні страхові та пенсійні фонди, а також програми медич- ного страхування [32]. Найбільшими іноземними інвестора- ми є Китай (1,18 трлн дол.) і Японія (1,03 трлн дол.) (2018 р.) [2]. Серед інших великих кредиторів – Бразилія (305 млрд), 89,0 93,6 98,2 98,0 99,9 98,9 103,1 102,1 103,1 80 85 90 95 100 105 0 5 000 10 000 15 000 20 000 25 000 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 % В В П М л р д д о л . $млрд % –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 115 2019, № 3 (87) Великобританія (272 млрд), Ірландія (270 млрд) [32]. Зростання державного боргу США вважається серйозною економічною про- блемою, яка може вплинути також на стан фондового ринку. Такої думки дотриму- ються, зокрема, фахівці Ради з іноземних справ (Council of Foreign Relations), які прогнозують зростання ризиків через втра- ту довіри з боку іноземних кредиторів та інвесторів, вимоги збільшення відсоткових ставок по боргових паперах, можливе зни- ження кредитного рейтингу країни, змен- шення обсягів дискреційних видатків та, як наслідок, фінансову кризу, яка може підір- вати світове лідерство США [10]. Однак є й інші думки. Зокрема, Но- белівський лауреат П. Кругман упевнений, що проблема з державним боргом є «роз- дутою», оскільки в країні спостерігається стабільне співвідношення боргу до ВВП, при тому, що видатки на охорону здоров'я з 2010 р. зростали повільніше, ніж перед- бачалося раніше, а відсоткові ставки зали- шилася набагато нижчими. Це суттєво зни- зило нові прогнози щодо темпів зростання заборгованості на довгострокову перспек- тиву [18]. Зміни в економіці США в контексті нової хвилі технологічного розвитку З жовтня 2018 р. президент США Д. Трамп неодноразово стверджував, що настільки потужного економічного зрос- тання, як за час його президентства, в США не було ніколи [3]. Проте, як свід- чить вищенаведений аналіз, ні статистична інформація, ні думки експертів-економістів не дають можливості дійти однозначних висновків щодо подальшого розвитку еко- номіки США та її монетарної сфери. Ситу- ація є досить суперечливою, про що також проінформувала широку громадськість мі- жнародна інформаційна агенція BBC [3]. Якщо виходити з теорії технологіч- них хвиль [47; 48], то ситуація у сфері за- йнятості США є характерною для фази те- хнологічного підйому й агресивного фі- нансування, коли фактично відбувається розрив фінансів та реальної економіки, тобто безпосередньо виробничої сфери. Спекуляції на фондових ринках, фінансові махінації, властиві для такої фази, загро- жують черговою економічною кризою (як від обвалу біржового індексу NASDAQ), а в умовах глобалізації – розповсюдитися на економіку всіх країн світу, як це сталося у 2008 р. у період глобальної фінансової кри- зи [47, с. 41]. Відповідно, як показали наступні за глобальною світовою кризою роки, саме менш розвинуті, ніж США та Євросоюз, країни (до яких належить Україна) значно довше та важче долали її наслідки. У разі чергової кризи ситуація може повторитися. Водночас динаміка показників ВВП, інфляції, поточного платіжного балансу та державного боргу, а також прогнози їх змін характерні для наступної за технологічним підйомом фази – зрілості. У цей період можливості, які надавала поточна техноло- гічна революція, наближаються до своїх меж, і в той час як виробнича сфера актив- но шукає шляхи для створення та розвитку кардинально нових техніки і технологій, представники сфери фінансів намагаються знайти способи збереження своїх прибут- ків. Ними можуть стати як інвестиції у НДДКР та техніку і технології, що можуть бути революційними та започаткувати но- ву Велику хвилю, в країні, що ініціювала поточну хвилю, так і розвиток виробництв, інфраструктури в інших, менш розвинутих країнах (на периферії), де ще можна отри- мати прибутки в рамках поточної парадиг- ми за рахунок упровадження вже існуючих та апробованих у провідних країнах досяг- нень. Відповідно, такі менш розвинуті кра- їни хоч і розвиватимуться, проте залиша- тимуться на позиції «наздоганяючих». Уряд у зазначену фазу активно здійс- нює політику протекціонізму та підтримки національного виробника для утримання позиції країни як «ядра» Великої хвилі, світового лідера [47, c. 85]. Яскравим при- кладом цієї тези є торгові й технологічні –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 116 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) війни США з Китаєм. Проте, як зазначено вище, попри тенденцію решорингу високо- технологічних американських компаній, підприємства, які виробляють менш техно- логічну продукцію, та навіть найбільша високотехнологічна компанія США – Ap- ple усе ще виробляють свою продукцію поза межами цієї країни та найближчим часом не збираються повертати виробниц- тво до США і надавати робочі місця аме- риканцям. Проте динаміка розвитку китайської економіки та обсяг її інвестицій в економі- ку США свідчать про те, що США можуть поступитися своїми позиціями на світовій арені та наступним «ядром» Великої хвилі стане саме Китай або Китай з Індією. Отже, економіка США зберігає і на- віть посилює свої позиції у світі, залиша- ючись одним із світових технологічних і промислових лідерів, у тому числі у сфері новітніх технологій Індустрії 4.0, хоча різ- кого підйому економіки США найближчим часом очікувати не варто. Проте, можливо, з метою отримання доходів у рамках пото- чної технологічної парадигми в менш роз- винуті, ніж США, країни (у тому числі Україну) продовжуватимуть «просочувати- ся» притаманні їй високі техніка та техно- логії, що може законсервувати залежність таких країн від розвитку США (насампе- ред, через американський долар) та їх від- носну технологічну відсталість. Висновки. На основі аналізу тенден- цій розвитку економіки США встановлено, що в цій провідній із розвинутих держав світу країні спостерігаються як успіхи, так невирішені проблемні питання. По-перше, країні вдалося порівняно швидко вийти з глобальної фінансової кри- зи та забезпечити темпи економічного зро- стання близько 2-2,5%, що є досить непо- ганим показником для економічно розви- нутих країн. По-друге, рівень безробіття скоро- тився більш ніж у 2 рази порівняно з 2010 р. і в 2018 р. досяг мінімального за майже 50 років показника, на чому особли- во наголошують фахівці Fed [25]. Також рівень безробіття в країні з 2015 р. і по цей час є стабільно нижчим за середні світові показники. По-третє, у США відбуваються до- сить активні процеси решорингу, особливо у сфері автомобільної промисловості, які у 2017-2018 рр. уже перевищили тенденції аутсорсингу (що спостерігалися в країні більш ніж десять років) та за останні 7 ро- ків забезпечили робочі місця для майже 800 тис. американців [21]. Крім того, Fed та уряду країни у 2010-2018 рр. вдавалося підтримувати ін- фляцію на рівні, близькому до мети: за ви- ключенням 2011 та 2015 рр. інфляція у кра- їні незначно коливалася близько встанов- леної Fed позначки у 2%, хоча Fed і нама- гається вживати заходів щодо підвищення рівня інфляції в країні. Однак, незважаючи на успіхи в роз- витку економіки США, залишаються сут- тєві проблемні питання, що потребують вирішення або, щонайменше, ретельного аналізу їх впливу на економіку та суспільс- тво загалом. Так, попри виступи Президента США Д. Трампа про потужний розвиток еконо- міки, якого країна зазнає під його керів- ництвом, аналіз статистичної інформації щодо макроекономічних показників і фі- нансової сфери країни не дозволяє дійти однозначних висновків про справедливість цих висловів. Деякі американські економісти (у то- му числі Нобелівський лауреат Дж. Стігліц [27; 30]), а також аналітики впливових мі- жнародних інформаційних агенцій на кшталт BBC схиляються до думки, що Д. Трамп робить усе, щоб у виборців скла- лося відчуття про зростання економіки щонайменше до наступних виборів. Проте в довгостроковій перспективі його дії за- грожують збільшенням державного боргу, безробіття та нерівності в доходах насе- лення, що з часом може стати причиною значної соціальної напруженості. Торгові війни ускладнюють відносини з Китаєм – –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 117 2019, № 3 (87) країною, яка останнім часом швидко наро- щує економічну силу, і загрожують світо- вій торгівлі та світовому економічному зростанню. Навіть процеси індустріального ре- шорингу, які прискорились, на тлі відмови найбільшої технологічної корпорації краї- ни (Apple) від розміщення своїх вироб- ництв у США та їх повного перенесення до Китаю та інших країн Південно-Східної Азії виглядають дещо суперечливими, осо- бливо з урахуванням того, що решоринг торкнувся переважно високоавтоматизова- них промислових підприємств, які потре- бують залучення порівняно незначної кіль- кості зайнятих. Також Fed справедливо застерігає, що занизька інфляція, яка є складовою но- вої нормальності економік розвинутих кра- їн, може стримувати інвестиційні процеси [25]. Такі тенденції в економіці США, які наразі залишаються світовим лідером і державою, розвиток якої суттєво впливає на менш розвинуті країни (у тому числі Україну), дещо нагадують формування «бульбашки», яка передувала обвалу бір- жового індексу NASDAQ. У цьому випад- ку країнам периферії може загрожувати чергове довге та важке відновлення еконо- міки. Багато сфер США наближаються до вичерпання попередньої технологічної па- радигми, тому підприємства та фінансовий сектор намагатимуться і в подальшому продавати свої товари та технології, роз- роблені в рамках цієї парадигми, здійсню- вати інвестиції в менш розвинуті країни. Від останніх (їх політичних, культурних, соціальних особливостей, інституційного середовища) залежатиме, якою мірою ці відносні нововведення сприятимуть роз- витку їх національних економік. Однак у будь-якому разі такі країни (серед яких і Україна) залишаються «наздоганяючими». Теоретично для менш розвинутих країн існує також варіант відмови від пове- дінки «наздоганяючих» та прокладення власного економічного шляху, що, напри- клад, вдалося Японії після Другої світової війни та Китаю в останні десятиліття. Але без суттєвої підтримки з боку тих чи інших груп провідних світових гравців, які здійс- нюють тепер черговий перерозподіл зон технологічного впливу та економічної вла- ди у світі, це зробити практично неможли- во. Чи є у України можливість зменшити технологічну і фінансову залежність від США та інших розвинутих держав (у пер- шу чергу країн-членів ЄС) або наблизити- ся за рівнем технологічного, економічного і суспільного розвитку до нових індустріа- льних країн світу (Китаю, Малайзії, Туреч- чини, тощо)? Відповідь на це питання по- требує додаткових досліджень з аналізом не лише макроекономічних показників США та інших провідних країн світу, але і стратегій розвитку економіки, інституціо- нального середовища, ресурсної, наукової, техніко-технологічної, соціальної та фінан- сової бази України. Література 1. Amadeo K. US Debt Ceiling and Its Current Status. The balance. URL: https://www.thebalance.com/u-s-debt-ceiling- why-it-matters-past-crises-3305868 (дата звернення: 07.04. 2019). 2. Bartash J. Here’s who owns a record $21.21 trillion of U.S. debt. Market Watch. URL: https://www.marketwatch.com/story/ heres-who-owns-a-record-2121-trillion-of-us- debt-2018-08-21 (дата звернення: 09.04.2019). 3. BBC. Трамп: такого мощного эко- номического роста в США не было нико- гда. Проверяем, так ли это. BBC. 2018. 20 октября. URL: https://www.bbc.com/ russian/ features-45920241 (дата звернення: 01.08.2019). 4. Bloomberg. U.S. Treasury Set to Borrow $1 Trillion for a Second Year to Finance the Deficit. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-01-28/another-year-another-1-trillion-in- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 118 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) new-debt-for-u-s-to-raise (дата звернення: 09.04.2019). 5. Board of Governors of the Federal Reserve System. The Fed - March 20, 2019: FOMC Projections materials, accessible ver- sion. Board of Governors of the Federal Re- serve System. URL: https://www.federalre serve.gov/monetarypolicy/fomcprojtabl201 90320.htm (дата звернення: 15.04.2019). 6. CNBC. Trump's solar tariffs could put the brakes on rapid job growth in rene- wable energy. CNBC. URL: https://www.cnbc. com/2018/01/23/trumps-solar-tariffs-could- slow-down-rapid-renewable-job-growth.html (дата звернення: 09.04.2019). 7. Congress.gov. Text - H.R.1 - 111th Congress (2009-2010): American Recovery and Reinvestment Act of 2009. US Congress. URL: https://www.congress.gov/bill/111th- congress/house-bill/1/text (дата звернення: 08.04.2019). 8. Congressional Budget Office. Out- look 2019. Congressional Budget Office. URL: https://www.cbo.gov/system/files?file= 2019-01/54918-Outlook.pd (дата звернення: 08.04.2019)/ 9. Congressional Budget Office. The Budget and Economic Outlook: 2019 to 2029. Wasington, DC: Congress of the United States, Congressional Budget Office, 2019. 40 p. 10. Council on Foreign Relations. How Trump's Budget Plans Affect the National Debt. 2019 [online]. URL: https://www.cfr.org/ backgrounder/national-debt-dilemma (дата звернення: 09.04.2019). 11. Council on Foreign Relations. Twenty-One Trillion and Counting: How Did We Get Here? Council on Foreign Relations. URL: https://www.cfr.org/event/twenty-one- trillion-and-counting-how-did-we-get-here (дата звернення: 09.04.2019). 12. Federal Reserve Bank of St. Louis. FRED economic data. Federal Reserve Bank of St. Louis. URL: https://fred.stlouisfed.org/ (дата звернення: 15.04.2019). 13. GovTrack.us. Text of H.R. 3590 (111th): Patient Protection and Affordable Care Act (Passed Congress version). GovTrack.us. URL: https://www.govtrack.us/ congress/bills/111/hr3590/text (дата звернен- ня: 08.04.2019). 14. Haubrich J., Millington S. PCE and CPI Inflation: What’s the Difference? Federal Reserve Bank of Cleveland. URL: https://www.clevelandfed.org/newsroom-and- events/publications/economic-trends/2014- economic-trends/et-20140417-pce-and-cpi- inflation-whats-the-difference.aspx (дата звернення: 08.04.2019). 15. IMF. World and Regional Tables: Balance of Payments and International Investment Position by Indicator (BPM6). International Monetary Fund. URL: http://data.imf.org (дата звернення: 15.04.2019). 16. Indexmundi. Unemployment, total (% of total labor force) (modeled ILO esti- mate). Indexmundi. URL: https://www.index mundi.com/facts/indicators (дата звернення: 07.04.2019). 17. International Monetary Fund. World Economic Outlook Update. Washing- ton, D.C.: IMF, January 2019. 8 p. 18. Krugman P. Debt, Diversion, Dis- traction. The New York Times. URL: https://krugman.blogs.nytimes.com/2016/10/2 2/debt-diversion-distraction/ (дата звернення: 09.04.2019). 19. MacEwan A., Miller J. The U.S. Economy: What’s Going On? New Labor Fo- rum, 2018. Vol. 27(2). рр. 36-47. doi: http://doi.org/10.1177/1095796018766354. 20. Miller R. Fed Risks Stoking Finan- cial Bubble in Drive to Lift Inflation. Bloom- berg. URL: https://www.bloomberg.com/ news/articles/2019-04-03/fed-risks-fomenting- financial-bubbles-in-zeal-to-lift-inflation (да- та звернення: 07.04.2019). 21. Moser H. Reshoring was at record levels at 2018. Is it enough? Industry week. URL: https://www.industryweek.com/economy/ reshoring-was-record-levels-2018-it-enough (дата звернення: 27.07.2019). 22. OECD. OECD Economic Outlook, Interim Report. OECD. URL: https://read. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 119 2019, № 3 (87) oecd-ilibrary.org/economics/oecd-economic- outlook-interim-report-march-2019_69e962 c6-en#page1 (дата звернення: 09.05.2019). 23. OECD Economic outlook, Vol. 2018. Iss. 2 – PRELIMINARY VERSION [online]. OECD. URL: https://www.oecd- ilibrary.org/economics/oecd-economic- outlook-volume-2018-issue-2_eco_outlook- v2018-2-en (дата звернення: 09.05.2019). 24. Partington R. Federal Reserve cuts interest rate by 0,25% – its first in a decade. Theguardian.com. URL: https://www.theguar dian.com/business/2019/jul/31/federal- reserve-cuts-interest-rates-by-025-its-first-in- a-decade (дата звернення: 30.07.2019). 25. Powell J. H. Challenges for Mone- tary Police. Board of Governors of the Fede- ral Reserve System. URL: https://www.federal reserve.gov/newsevents/speech/powell2019- 0823a.htm (дата звернення: 31.07.2019). 26. Ramaswamy S., Manyika J., Pinkus G., George K., Law J., Gambell, T., Serafino A. Making It In America: Revitalizing US Manu- facturing. McKinsey Global Institute, 2017, November. 24 p. 27. Sacks J. D. The Dangerous Absurd- ity of America’s Trade Wars. Project Syndi- cate. URL: https://www.project-syndicate. org/commentary/trump-dangerous-absurd- trade-wars-by-jeffrey-d-sachs-2019-03 (дата звернення: 11.04.2019). 28. South China Morning Post. Trump: China trade deal needs structural change to end theft of US jobs. South China Morning Post. URL: https://www.scmp.com/news/ china/diplomacy/article/2185128/donald- trump-says-trade-deal-must-force-structural- change-end (дата звернення: 09.04.2019). 29. South China Morning Post. US- China trade war is starting to affect the num- bers, as China’s surplus narrows. South China Morning Post. URL: https://www.scmp.com/ economy/china-economy/article/2185292/us- trade-deficit-china-narrows-effects-trade-war- induced (дата звернення: 09.04.2019). 30. Stiglitz J. Market Concentration Is Threatening the US Economy. Project Syndi- cate. URL: https://www.project-syndicate.org/ commentary/united-states-economy-rising- market-power-by-joseph-e-stiglitz-2019-03 (дата звернення: 11.04.2019). 31. Stiglitz J. Trump’s Most Worri- some Legacy. Project Syndicate. URL: https://www.project-syndicate.org/commen tary/trump-dangerous-anti-enlightenment- legacy-by-joseph-e-stiglitz-2019-04 (дата звернення: 11.04.2019). 32. The Balance. The Real Owner of the U.S. Debt Will Surprise You. The Balan- ce. URL: https://www.thebalance.com/who- owns-the-u-s-national-debt-3306124 (дата звернення: 09.04.2019). 33. The World bank. Data Bank. World Development Indicators. The World bank. URL: https://databank.worldbank.org/ (дата звернення: 11.04.2019). 34. Goldman Sachs Projects Deficit Will Top $1 Trillion Next Year. Thefiscal- times.com. URL: https://www.thefiscaltimes. com/2019/02/11/Goldman-Sachs-Projects- Deficit-Will-Top-1-Trillion-Next-Year (дата звернення: 08.04.2019) . 35. Time. The China Trade War Comes Home. Time. URL: http://time.com/5498915/ china-trade-war-affect/ (дата звернення: 09.04.2019). 36. U.S. Bureau of Economic Analysis. Gross Domestic Product, 4th quarter and an- nual 2018 (third estimate); Corporate Profits, 4th quarter and annual 2018. U.S. Bureau of Economic Analysis. URL: https://www.bea. gov/news/2019/gross-domestic-product-4th- quarter-and-annual-2018-third-estimate- corporate-profits-4th (дата звернення: 29.07.2019). 37. U.S. Department of the Treasury, Bureau of the Fiscal Service. URL: https://www.treasurydirect.gov/ (дата звер- нення: 29.07.2019). 38. World economic situation and Pro- spects. New York: United Nations, 2018. 187 p. 39. World economic situation and Pro- spects. UN Publications. URL: https://www.un. org/development/desa/dpad/publication/world- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 120 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) economic-situation-and-prospects-2019/ (дата звернення: 10.04.2019). 40. US Central Intelligence Agency. URL: https://www.cia.gov/library/publications/ the-world-factbook/geos/us.html (дата звер- нення: 10.04.2019). 41. Vishnevsky V.P., Shelud`ko N.M. World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Економіка промисловості. 2017. № 4 (80). C. 75-96. doi: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2017.04.075 42. Yellen J. A Painfully Slow Recov- ery for America’s Workers: Causes, Implica- tions, and the Federal Reserve’s Response. A Trans-Atlantic Agenda for Shared Prosperity. A Conference Sponsored by the AFL-CIO, Friedrich Ebert Stiftung and the IMK Macro- economic Policy Institute. Washington, D.C., 2013. pр. 1-2. 43. Зотин А. Роботизация вместо глобализации: что такое решоринг и чем он опасен. Kommersant.ru. URL: https://www.kommersant.ru/doc/3526726 (да- та звернення: 11.07.2019). 44. Кравец А. В. Экономика США на современном этапе. Региональная эконо- мика и управление. 2017. №1 (49). Номер статьи: 4937. URL: https://eee- region.ru/article/4937/ (дата звернення: 27.07.2019). 45. Лавникевич Д. Важный сигнал Пекину. Зачем Apple перенесла в Китай свой последний завод в США. ДС – Дело- вая столица. URL: http://www.dsnews.ua/ economics/amerika-ne-potyanula-shurupy- pochemu-apple-prihoditsya-svoi-samye-0207 2019220000 (дата звернення: 27.07.2019). 46. Матюшин А.В., Вишневская Е.В. Монетарное стимулирование развития эко- номики США и его уроки для Украины. Экономика промышленности. 2014. № 4(68). С. 5-30. 47. Перес К. Технологические рево- люции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания / пер. с англ. Москва: Дело, АНХ, 2011. 232 с. 48. Фостер Р. Обновление производ- ства: атакующие выигрывают: пер. с англ./ Общ. ред. и вступ. ст. В.И. Данилова- Данильяна. Москва: Прогресс, 1987. 272 с. References 1. Amadeo, K. (2019). US Debt Ceiling and Its Current Status. The balance. Retrieved from https://www.thebalance.com/u-s-debt- ceiling-why-it-matters-past-crises-3305868 2. Bartash, J. (2019). Here’s who owns a record $21.21 trillion of U.S. debt. Market Watch. Retrieved from https://www.market watch.com/story/heres-who-owns-a-record- 2121-trillion-of-us-debt-2018-08-21 3. BBC (2018, October 20). Trump: There has never been such a powerful eco- nomic growth in the United States. Check out, if this is so. BBC. Retrieved from https://www.bbc.com/russian/features- 45920241 [in Russian]. 4. Bloomberg.com (2019). U.S. Treas- ury Set to Borrow $1 Trillion for a Second Year to Finance the Deficit. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/ 2019-01-28/another-year-another-1-trillion-in- new-debt-for-u-s-to-raise 5. Board of Governors of the Federal Reserve System (2019). The Fed - March 20, 2019: FOMC Projections materials, accessible version. Board of Governors of the Fede- ral Reserve System. Retrieved from https://www.federalreserve.gov/monetarypoli cy/fomcprojtabl20190320.htm 6. CNBC (2018). Trump's solar tariffs could put the brakes on rapid job growth in renewable energy. CNBC. Retrieved from https://www.cnbc.com/2018/01/23/trumps- solar-tariffs-could-slow-down-rapid- renewable-job-growth.html 7. Congress.gov (2019). Text - H.R.1 - 111th Congress (2009-2010): American Re- covery and Reinvestment Act of 2009. Re- trieved from https://www.congress.gov/bill/ 111th-congress/house-bill/1/text. 8. Congressional Budget Office (2019). Retrieved from https://www.cbo.gov/ sys- tem/files?file=2019-01/54918-Outlook.pd. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 121 2019, № 3 (87) 9. The Budget and Economic Outlook: 2019 to 2029 (2019). Washington, DC: Con- gress of the United States, Congressional Budget Office. 40 p. 10. Council on Foreign Relations (2019). How Trump's Budget Plans Affect the National Debt. Retrieved from https://www.cfr.org/ backgrounder/national-debt-dilemma. 11. Council on Foreign Relations. (2019). Twenty-One Trillion and Counting: How Did We Get Here? Retrieved from https://www.cfr.org/event/twenty-one-trillion- and-counting-how-did-we-get-here. 12. Federal Reserve Bank of St. Louis (2019). FRED economic data. Retrieved from https://fred.stlouisfed.org/ 13. GovTrack.us (2019). Text of H.R. 3590 (111th): Patient Protection and Afforda- ble Care Act (Passed Congress version). Retrieved from https://www.govtrack.us/ congress/bills/111/hr3590/text. 14. Haubrich, J., & Millington, S. (2014). PCE and CPI Inflation: What’s the Difference? Federal Reserve Bank of Cleve- land. Retrieved from https://www.cleveland fed.org/newsroom-and-events/publications/ economic-trends/2014-economic-trends/et- 20140417-pce-and-cpi-inflation-whats-the- difference.aspx 15. IMF (2019). World and Regional Tables: Balance of Payments and International Investment Position by Indicator (BPM6). Retrieved from http://data.imf.org 16. Indexmundi (2019). Unemploy- ment, total (% of total labor force) (modeled ILO estimate). Retrieved from https://www.indexmundi.com/facts/indicators 17. International Monetary Fund (2019, January). World Economic Outlook Update. Washington, DC: IMF. 8 p. 18. Krugman, P. (2016). Debt, Diver- sion, Distraction. The New York Times. Re- trieved from https://krugman.blogs.nytimes. com/2016/10/22/debt-diversion-distraction/. 19. MacEwan, A. & Miller, J. (2018). The U.S. Economy: What’s Going On? New Labor Forum, 27(2), pp. 36-47. doi: http://doi.org/10.1177/1095796018766354. 20. Miller, R. (2019) Fed Risks Sto- king Financial Bubble in Drive to Lift Inflation. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/20 19-04-03/fed-risks-fomenting-financial-bubb les-in-zeal-to-lift-inflation 21. Moser, H. (2019, July 8). Resho- ring was at record levels at 2018. Is it enough? Industry week. Retrieved from https://www.industryweek.com/economy/resh oring-was-record-levels-2018-it-enough 22. OECD (2018). OECD Economic outlook, Vol. 2018, Iss. 2 – PRELIMINARY VERSION. Retrieved from https://www.oecd- ilibrary.org/economics/oecd-economic-outlo ok-volume-2018-issue-2_eco_outlook-v2018- 2-en 23. OECD (2019, March 6). OECD Economic Outlook, Interim Report. Retrieved from https://read.oecd-ilibrary.org/economics/ oecd-economic-outlook-interim-report-march- 2019_69e962c6-en#page1 24. Partington, R. (2019, July 31). Fe- deral Reserve cuts interest rate by 0,25% – its first in a decade. Theguardian.com. Retrieved from https://www.theguardian.com/ busi- ness/2019/jul/31/federal-reserve-cuts-interest- rates-by-025-its-first-in-a-decade 25. Powell, J. H. (2019, August 23). Challenges for Monetary Police. Board of Governors of the Federal Reserve System. Retrieved from https://www.federalreserve. gov/newsevents/speech/powell20190823a.htm 26. Ramaswamy, S., Manyika, J., Pin- kus, G., George, K., Law, J., Gambell, T., & Serafino, A. (2017, November). Making It In America: Revitalizing US Manufacturing. McKinsey Global Institute. 24 p. 27. Sacks, J. D. (2019, March). The Dangerous Absurdity of America’s Trade Wars. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ trump-dangerous-absurd-trade-wars-by-jef frey-d-sachs-2019-03 28. South China Morning Post (2019). Trump: China trade deal needs structural change to end theft of US jobs. Retrieved from https://www.scmp.com/news/china/dip –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 122 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) lomacy/article/2185128/donald-trump-says- trade-deal-must-force-structural-change-end 29. South China Morning Post (2019). US-China trade war is starting to affect the numbers, as China’s surplus narrows. Re- trieved from https://www.scmp.com/economy/ china-economy/article/2185292/us-trade-defi cit-china-narrows-effects-trade-war-induced 30. Stiglitz, J. (2019, March). Market Concentration Is Threatening the US Eco- nomy. Project Syndicate. Retrieved from https://www.project-syndicate.org/commentary/ united-states-economy-rising-market-power- by-joseph-e-stiglitz-2019-03 31. Stiglitz, J. (2019, April). Trump’s Most Worrisome Legacy. Project Syndica- te. Retrieved from https://www.project-syndi cate.org/commentary/trump-dangerous-anti- enlightenment-legacy-by-joseph-e-stiglitz- 2019-04 32. The Balance (2019). The Real Owner of the U.S. Debt Will Surprise You. Retrieved from https://www.thebalance.com/ who-owns-the-u-s-national-debt-3306124 33. The World bank (2019). Data Bank. World Development Indicators. Re- trieved from https://databank.worldbank.org/ 34. Thefiscaltimes.com (2019). Gold- man Sachs Projects Deficit Will Top $1 Trillion Next Year. Retrieved from https://www.thefiscaltimes.com/2019/02/11/ Goldman-Sachs-Projects-Deficit-Will-Top-1- Trillion-Next-Year 35. Time (2019). The China Trade War Comes Home. Retrieved from http://time.com/ 5498915/china-trade-war-affect/ 36. U.S. Bureau of Economic Analysis (2019). Gross Domestic Product, 4th quarter and annual 2018 (third estimate); Corporate Profits, 4th quarter and annual 2018. Re- trieved from https://www.bea.gov/news/2019/ gross-domestic-product-4th-quarter-and-annual- 2018-third-estimate-corporate-profits-4th 37. U.S. Department of the Treasury, Bureau of the Fiscal Service (2019). Retrieved from https://www.treasurydirect.gov 38. United Nations (2018). World eco- nomic situation and Prospects. New York: United Nations. 187 p. 39. United Nations (2019). World eco- nomic situation and Prospects. Retrieved from https://www.un.org/development/desa/ dpad/publication/world-economic-situation- and-prospects-2019/ 40. US Central Intelligence Agency (2019). Retrieved from https://www.cia.gov/ library/publications/the-world-factbook/geos/ us.html 41. Vishnevsky, V.P., & Shelud`ko, N.M. (2017). World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Econ. promisl., 4 (80), pp. 75-96. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2017.04.075 42. Yellen, J. (2013). A Painfully Slow Recovery for America’s Workers: Causes, Implications, and the Federal Reserve’s Re- sponse. A Trans-Atlantic Agenda for Shared Prosperity. A Conference Sponsored by the AFL-CIO, Friedrich Ebert Stiftung and the IMK Macroeconomic Policy Institute. Washington, DC, pр. 1-2. 43. Zotin, A. (2018, January 27). Ro- botization instead of globalization: what is reshoring and how dangerous is it. Kommer- sant.ru Retrieved from https://www.kommer sant.ru/doc/3526726 [in Russian]. 44. Kravec, A. V. (2017, March 10). US economy on the modern stage. Regional'naja jekonomika i upravlenie: jelektronnyj nauchnyj zhurnal, 1 (49). Article number 4937. Retrieved from https://eee- region.ru/article/4937/ [in Russian]. 45. Lavnikevich, D. (2019, July 2). An important signal to Beijing. Why did Apple move its last US plant to China? DSNEWS. Retrieved from http://www.dsnews.ua/ economics/amerika-ne-potyanula-shurupy- pochemu-apple-prihoditsya-svoi-samye-0207 2019220000 [in Russian]. 46. Matyushin, A.V., & Vishnevskaya, Ye.N. (2014). Monetary stimulation of the US economy and its lessons for Ukraine. Econ. promisl., 4(68), pp. 5-30 [in Russian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 123 2019, № 3 (87) 47. Perez, C. (2011). Technological Revolutions and Financial Capital. The Dy- namics of Bubbles and Golden Ages. Moscow: Djelo, ANE, 232 p. [in Russian]. 48. Foster, R. (1987). Innovation: The Attackers’ Advantage. Moscow: Progress, 272 p. [in Russian]. Оксана Николаевна Гаркушенко, канд. экон. наук, с.н.с. e-mail:garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Виктория Денисовна Чекина, канд. экон. наук, с.н.с., Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. Марии Капнист, 2 e-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X; ТРЕНДЫ В ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДИНАМИКЕ США В КОНТЕКСТЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ США уже более ста лет считаются страной с наиболее мощной экономикой в мире. Доллар США является главной мировой валютой, армия этой страны возглавляет список сильнейших в мире, а по объемам расходов на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы и другим показателям технико-технологического раз- вития они пока уверенно опережают своих главных геоэкономических конкурентов (Европейский Союз и Китай). Также страна является одним из лидеров в промышлен- ном производстве. Такие сильные позиции США в мире привели к тому, что значительное количе- ство менее развитых стран (среди которых и Украина) в экономическом, технико- технологическом и многих других отношениях зависят от США или, по меньшей мере, ориентируются в своем развитии на эту страну. С учетом этого определение основных тенденций развития американской экономики и их возможного влияния на другие страны является крайне актуальной задачей. Вместе с тем, несмотря на громкие заявления президента США Д. Трампа о мощном развитии экономики страны, которое наблюдается в годы его пребывания на посту главы государства, ни статистические данные, ни выводы выдающихся амери- канских экономистов и экспертов международных организаций и информационных агентств (МВФ, ОЭСР, ООН, ВВС) не подтверждают этого. Скорее, ситуация в эконо- мике и финансовой сфере страны, особенно на фоне торговых войн с Китаем, характе- ризующаяся значительным дефицитом федерального бюджета, который усиливается из-за снижения с 2017 г. ряда ставок налогов, а также ростом государственного долга страны, представляется достаточно противоречивой. В перспективе это может привести либо к очередному финансовому кризису, что в условиях растущей глобализации в той или иной мере отразится на остальных странах мира, или даже к потере США своих лидерских позиций, как минимум, в области технологий. В случае реализации такого пессимистического прогноза менее развитые, чем США, страны тоже может ожидать кризис, последствия которого, как показал мировой финансовый кризис 2008 г., для них могут быть тяжелее, чем в США. Ключевые слова: ВВП, инфляция, безработица, платежный баланс, США. JEL: O11, E320 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 124 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 3 (87) Oksana М. Garkushenko, PhD in Economics е-mail: garkushenko.o.n@gmail.com; https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Viktoriia D. Chekina, PhD in Economics, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str. е-mail: vdchekina@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-2118-901X US ECONOMIC DYNAMICS’ TRENDS IN THE TECHNOLOGICAL DEVELOPMENT CONTEXT The United States has been considered a country with the most powerful economy in the world for more than 100 years. The US dollar is the main world currency, the army of this country tops the list of the strongest in the world and in terms of spending on R&D and other indicators of technical and technological development, and they are still confidently ahead of their main geoe- conomic competitors (European Union and China). Also country is among leaders in manufactu- ring. Such a strong US position in the world has led to the fact that a significant number of less developed countries (including Ukraine) in the economic, technical and technological sense and in many other respects depend on the United States or, at least, focusing on this country in their de- velopment. Given this, identifying the main trends in the development of the US economy and its pos- sible impact on other countries is an extremely urgent task. At the same time, despite the loud statements, made by US President D. Trump about the powerful development of the country's economy, which was observed during his occupation of the head of the state, neither statistics nor conclusions by prominent US economists and experts from international organizations and news agencies (IMF, OECD, UN, and BBC) do not confirm this. Rather, the situation in the economy and in the financial sector of the country, especially against the framework of trade wars with China, a significant federal budget deficit, which has worsened due to a decrease in a number of tax rates since 2017, and an increase in the country's state debt seem rather contradictory. In the future, this may lead either to another financial crisis, which in the face of growing globalization will affect the rest of the world to one degree or anoth- er, or even to the state, when USA will lose its leadership in technology. If such a pessimistic forecast comes true, less developed countries than the USA can also face a crisis, the consequences of which, as shown by the global financial crisis of 2008, may be harder for them than in the USA. Keywords: GDP, inflation, unemployment, balance of payments, USA. JEL: O11, E320 Формат цитування: Гаркушенко О. М., Чекіна В. Д. Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку. Економіка промисловості. 2019. № 3 (87). С. 103-124. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.03.103 Garkushenko, O. M., & Chekina, V. D. (2019). US economic dynamics’ trends in the tech- nological development context. Econ. promisl., 3 (87), рр. 103-124. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry 2019.03.103 Надійшла до редакції 17.08.2019 р.

Тренди в економічній динаміці США в контексті технологічного розвитку

Institution

Similar Items