Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону

Розглянуто можливість застосування різних інтерпретацій категорій «ефект» і «ефективність» для вирішення завдань оцінки використання економічного потенціалу регіону, зроблено висновки про недостатню інформативність використання не тільки конкретних показників з числа поширених на рівні підприємств,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Authors:	Паничок, М.Ю., Кривуля, П.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Series:	Економічний вісник Донбасу
Subjects:	Економічна теорія та історія
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161137
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону / М.Ю. Паничок, П.В. Кривуля // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 10-20. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161137
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1611372025-02-23T17:41:33Z Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону Применимость разных интерпретаций категорий «эффект» и «эффективность» для решения задач оценки использования экономического потенциала региона Accuracy of the interpretation approaches of "effect" and "efficiency" for solving of the regional economic capability evaluation tasks Паничок, М.Ю. Кривуля, П.В. Економічна теорія та історія Розглянуто можливість застосування різних інтерпретацій категорій «ефект» і «ефективність» для вирішення завдань оцінки використання економічного потенціалу регіону, зроблено висновки про недостатню інформативність використання не тільки конкретних показників з числа поширених на рівні підприємств, а й навіть поширених на цьому рівні масштабу господарських об'єктів підходів до оцінки економічної ефективності. Виконано систематизацію існуючих інтерпретацій термінів «ефект» і «ефективність». В рамках програми вдосконалення цього термінологічного кластера шляхом доозначення і разобозначення термінології запропоновано три показника, які розвивають категорію X-ефективності та відповідають завданню оцінювання використання економічного потенціалу регіону. Рассмотрена применимость разных интерпретаций категорий «эффект» и «эффективность» для решения задач оценки использования экономического потенциала региона, сделаны выводы о недостаточной информативности использования не только конкретных показателей из числа получивших распространение на уровне предприятий, но и даже получивших на этом уровне масштаба хозяйственных объектов подходов к оценке экономической эффективности. Выполнена систематизация существующих интерпретаций терминов «эффект» и «эффективность». В рамках программы совершенствования этого терминологического кластера посредством доозначения и разобозначения терминологии предложены три показателя, развивающие категорию X-эффективности и соответствующие задаче оценивания использования экономического потенциала региона. The paper considers the possibility of applying different interpretations of “effect” and “efficiency” categories to solve the problems about using the regional economic capability. The specific enterprise indicators and figures of economic capability approaches are not informative for assessment of regional scale objects economic efficiency. All interpretations of the terms "effect" and "efficiency" have been systematized as part of the program to improve this terminological cluster by redefining and defining terminology. Three indicators on base the X-efficiency concept have been proposed for addressing the regional economic capability assessment tasks. 2019 Article Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону / М.Ю. Паничок, П.В. Кривуля // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 10-20. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 1817-3772 DOI:10.12958/1817-3772-2019-3(57)-10-20 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161137 330.524:338.3:332.14 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічна теорія та історія Економічна теорія та історія
spellingShingle	Економічна теорія та історія Економічна теорія та історія Паничок, М.Ю. Кривуля, П.В. Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону Економічний вісник Донбасу
description	Розглянуто можливість застосування різних інтерпретацій категорій «ефект» і «ефективність» для вирішення завдань оцінки використання економічного потенціалу регіону, зроблено висновки про недостатню інформативність використання не тільки конкретних показників з числа поширених на рівні підприємств, а й навіть поширених на цьому рівні масштабу господарських об'єктів підходів до оцінки економічної ефективності. Виконано систематизацію існуючих інтерпретацій термінів «ефект» і «ефективність». В рамках програми вдосконалення цього термінологічного кластера шляхом доозначення і разобозначення термінології запропоновано три показника, які розвивають категорію X-ефективності та відповідають завданню оцінювання використання економічного потенціалу регіону.
format	Article
author	Паничок, М.Ю. Кривуля, П.В.
author_facet	Паничок, М.Ю. Кривуля, П.В.
author_sort	Паничок, М.Ю.
title	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону
title_short	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону
title_full	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону
title_fullStr	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону
title_full_unstemmed	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону
title_sort	пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Економічна теорія та історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161137
citation_txt	Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенціалу регіону / М.Ю. Паничок, П.В. Кривуля // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 10-20. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT paničokmû pristosovnístʹríznihpídhodívŝodoínterpretuvannâkategoríjefekttaefektivnístʹdlâviríšennâzavdanʹocínûvannâvikoristannâekonomíčnogopotencíaluregíonu AT krivulâpv pristosovnístʹríznihpídhodívŝodoínterpretuvannâkategoríjefekttaefektivnístʹdlâviríšennâzavdanʹocínûvannâvikoristannâekonomíčnogopotencíaluregíonu AT paničokmû primenimostʹraznyhinterpretacijkategorijéffektiéffektivnostʹdlârešeniâzadačocenkiispolʹzovaniâékonomičeskogopotencialaregiona AT krivulâpv primenimostʹraznyhinterpretacijkategorijéffektiéffektivnostʹdlârešeniâzadačocenkiispolʹzovaniâékonomičeskogopotencialaregiona AT paničokmû accuracyoftheinterpretationapproachesofeffectandefficiencyforsolvingoftheregionaleconomiccapabilityevaluationtasks AT krivulâpv accuracyoftheinterpretationapproachesofeffectandefficiencyforsolvingoftheregionaleconomiccapabilityevaluationtasks
first_indexed	2025-11-24T04:49:11Z
last_indexed	2025-11-24T04:49:11Z
_version_	1849645860229480448
fulltext	М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 10 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 УДК 330.524:338.3:332.14 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-10-20 М. Ю. Паничок, e-mail: e-nigma1898@gmail.com, П. В. Кривуля, кандидат економічних наук, ORCID 1111-2222-3333-4444, e-mail: commercecomes@gmail.com, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк ПРИСТОСОВНІСТЬ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ІНТЕРПРЕТУВАННЯ КАТЕГОРІЙ «ЕФЕКТ» ТА «ЕФЕКТИВНІСТЬ» ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ Введення до вирішуваного питання. У най- ближчому майбутньому почнуть набувати все біль- шої актуальності дослідження способів вимірю- вання ефективності надвеликих економічних сис- тем: кластерів, галузей, малих регіонів, національ- них економік, великих регіонів. Актуальність таких досліджень обґрунтовано для економістів підприєм- ства все тією ж ефективністю підприємства, бо не- можна бути ефективною частиною недостатньо ефективного а тому неконкурентоспроможного ці- лого. Але оцінювання ефективності господарчих об’єктів різного масштабу не є тотожнім на концеп- туальному рівні, оскільки має суттєві різниці за спо- собами моделювання, – ефективність є лише катего- ріальною складовою концептуальної моделі оціню- ваного об’єкту. При вирішенні завдання оцінки ефективності використання економічного потенці- алу регіону першим завданням стає уточнення поня- тійно-категоріального апарату, бо термін «ефектив- ність» має різні значення за умов його використання в різних контекстах. Тому слід визначитись, яке тлу- мачення, або який з концептів ефективності має бути використаним у випадку оцінювання ефектив- ності використання економічного потенціалу регі- ону. Опис та аналіз поточного стану вирішення питання. У науковій літературі категорія «ефектив- ність» згадується доволі часто. Проте огляд тлума- чень категорії «ефективність» виявив, що питання визначення поняття «ефективність» наразі є диску- сійним. Надані більшістю вітчизняних та закордон- них вчених інтерпретації даної категорії можна умовно розподілити на три підходи (рис. 1). Можна тлумачити ці підходи лише як вартіс- ний та натуральний виміри ефективності, та їхню комбінацію, але таке пониження у методологічному значенні не буде коректним, бо слід зазначити, що таке тлумачення суттєво змінює сутність, бо ре- сурсний підхід може бути використано навіть за відсутності грошових відносин, тобто він у першу чергу відбиває мотиви отримання натурального ре- зультату у сфері споживанні та виробництва, а ви- тратний підхід має не тільки вартісний грошовий ви- мір, а й потребує існування комерційної діяльності на засадах грошового обігу (витрати – це не суто якась окрема собівартість або конкретна комбінація видатків, бо витрати можуть бути тільки у суб'єкта господарської діяльності, який діє за певних умов регламентації з боку держави чи іншої інстанції щодо визначення прибутку), – такий підхід формує критерії ефективності акторів, які діють у сфері об- міну. Але коли об'єктом оцінювання стає регіон, то обидва підходи мають суттєві недоліки: регіон не має витрат його обміну ресурсами та продуктами з іншими регіонами, але й не використовує увесь ком- плекс ресурсів поза обміну з іншими регіонами. Більш того, регіон може не мати регіонального суб'- єкту, який би керував використанням ресурсів на за- садах забезпечення задовільної чи навіть найбільшої ефективності використання ресурсів регіону, а діючі у регіоні актори можуть мати як протилежні інте- реси, так і спільні інтереси, та навіть регулювати спільні інтереси шляхом протиставлення власних інтересів (таке явище отримало назву стратегічної координації та надано у роботі Р.А. Галгаша [5]). Всі ці зауваження вказують на не тривіальність вибору не тільки конкретного показника, а навіть підходу Рис. 1. Підходи до визначення поняття «ефективність» Підходи до визначення терміну «ефективність» Порівняння результату з поточними витратами, які безпо- середньо пов’язані з його досяг- ненням Ресурсо-витрат- ний підхід Витратний підхід Зіставлення результату з економічною оцінкою використаних виробничих ресурсів Ресурсний підхід Зіставлення результату з вартісною оцінкою сукупності ресурсів, – як наявних ресурсів, так і поточних витрат М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 11 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 для оцінки ефективності використання економіч- ного потенціалу регіону з тих підходів, що набули поширення на рівні підприємств. Як видно з рис. 1, виходячи з того, що ефектив- ність в цілому характеризує певні якості суб’єкту дослідження і передбачає зіставлення результатів і відповідної бази порівняння, більшість вчених розійшлися у визначенні останньої. Так, прихиль- ники ресурсного підходу визначають ефективність як питомий результат експлуатації одиниці ре- сурсів. Зокрема, С.В. Мочерний, С.А. Єрохін та Л.О. Каніщенко [13] під ефективністю розуміють отримання найкращих результатів за найменших за- трат праці, підкреслюючи її значущість у форму- ванні ресурсного комплексу певної виробничої або соціально-економічної системи. С.Т. Поклонський і В.Г. Мухопадов [16] визначають сутність поняття «ефективність» як ступінь результативності затрат ресурсів і рівень економічного прогресу суспіль- ства. В.Я. Нусінов [11], А.М. Турило [25], А.Г. Тем- ченко [23], ототожнюючи поняття «результатив- ність» та «ефективність», інтерпретують їх як ре- зультат діяльності (ефект), який отримується внаслі- док експлуатації сукупності ресурсів. В.Г. Андрій- чук [2] під ефективністю розуміє економічну кате- горію, яка відображає співвідношення між одержа- ними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами. Такої ж думки дотримуються В.І. Ля- мець, А.Д. Тевяшев [10], а також А.Д. Шеремет і Р.С. Сайфулін [26]. При цьому на відміну від С.В. Мочерного, С.А. Єрохіна та Л.О. Каніщенко, які за базу зіставлення брали виключно трудові ре- сурси, останні пропонують зіставляти отриманий ефект зі всією сукупністю ресурсів. Більш абстрактне визначення ефективності на- дають закордонні вчені. Зокрема, П.Ф. Друкер роз- глядає її як наслідок того, що «правильно створю- ються потрібні речі», тобто трактує ефективність за позиції цілепокладання та технології. Е.Дж. Долан і Д. Ліндсей [9], вважаючи ефективність «таким ста- ном справ, за якого неможливо здійснити жодної зміни, яка більш повно задовольняла б бажання од- нієї людини, не перешкоджаючи задоволенню ба- жань іншої людини». Тобто вони ототожнюють по- няття «ефективність» з ефективністю за Парето. Прихильники витратного підходу надають дещо відмінне визначення ефективності. І.Д. Паде- рін [15] визначає сутність економічної ефективності підприємства в економії всіх питомих витрат на ви- робництво продукції, що визначає його дохідність. Т. А. Сініцина [19] розглядає ефективність як спів- відношення ефекту та витрат на його здійснення. П. А. Орлов [14] розглядає ефективність як співвід- ношення результату або ефекту будь-якої діяльності і витрат, пов’язаних з її виконанням. Якщо не плу- тати поняття собівартості та витрат, то стає цілком зрозуміло, що мова йде про комерційну ефектив- ність. З точки зору ресурсно-витратного підходу при визначенні ефективності фігурують як витрачені ре- сурси, так і понесені витрати. Зокрема, В.П. Шнипко [28] характеризує економічну ефективність як ком- бінацію ресурсів, що дозволяє досягти максималь- ного випуску товарів з найменшими витратами. Тобто вчений розглядає ефективність з позиції мак- симуму ресурсовіддачі та водночас мінімуму пито- мих витрат. У інтерпретації такого розуміння слід враховувати колізію з ситуативною синонімією тлу- мачень термінів витрати/затрати/видатки, але у цьому випадку все ж маються на увазі саме витрати, бо інакше різниці між ресурсним та витратним під- ходом немає: затрати саме і є використаними ресур- сами, а видатки можна тлумачити не тільки як ви- плати або збільшення кредиторської заборгованості, а й як використані фінансові ресурси. Існують й докорінно інші визначення ефектив- ності, які не можуть бути віднесені до розглянутих підходів. Так, Ю.П. Сурмін [20], О.Л. Устенко [17] трактують це поняття як досягнення певних відпо- відних меті результатів. В.С. Рибін [18, с. 7-8] стверджує, що одним з основних елементів, які ха- рактеризують поняття ефективності є вид резуль- тату корисної діяльності, при цьому ефект є абсо- лютним перевищенням результатів над витратами. Проте, ці трактування не можуть задовольнити існу- ючі у науці вимоги до термінотворення, бо таке тлу- мачення цього терміну ототожнює поняття ефек- тивності та ефекту, що, на нашу думку, є некорект- ним. Певне змістовне навантаження цих категорій надає Великий тлумачний словник української мови, відповідно до якого ефект – це результат, на- слідок яких-небудь причин, сил, дій, заходів, а ефективність являє собою характеристику якого-не- будь об'єкта (пристрою, процесу, заходу, виду дія- льності), що відображає його суспільну користь, продуктивність та інші позитивні якості. Так, оби- два визначення презентують термін як полісеман- тичний, але при цьому не є тотожними, – якщо й займати якусь позицію у цьому питанні, то будь-яка позиція має бути пов’язаною з подальшим розобоз- наченням існуючого в науці та корисного понятій- ного навантаження, але ніяк не з позицією ототож- нення значень термінів. Слід звернути увагу на те, що до тепер вчені не дійшли єдиної думки щодо трактування поняття ефект. Надані ними визначення даної категорії можна поєднати у два підходи: результатний (ефект – це результат) та кориснісний (ефект – це ко- рисність певного об’єкту/системи або відтворюва- них цим об’єктом результатів). Крім того, значну розбіжність думок вчених викликала база оціню- вання ефекту. Тож групування наданих визначень доцільно здійснювати за двома критеріями: сут- ністю категорії та базою оцінювання ефекту (див. таблицю). В.М. Ячменьова звужує поняття ефекту до вар- тісного, І.А. Бланк навпаки ототожнює з родовою М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 12 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 категорією – результатом, С.Л. Сорокін знову таки звужує через цілу низку додаткових ознак, Е.І. Боч- карева надає терміну «ефект» замість економічного фізичне тлумачення (яке теж використовується у економічній теорії, але це все ж таки звуження еко- номічного значення терміну), О.І. Олексюк поєднує позитивність і негативність (як риса конструювання дефініції це скоріше негативна риса, але як коментар до дефініції, який надано разом, – це має рацію за умов проблемності поширених тлумачень, – напри- клад, розвиток може бути як прогресом, так і регре- сом, тобто позитивним і негативним, але це за умов поширеності виключно позитивного тлумачення по- требує коментаря до дефініції) та тим самим набли- жається до визначення Е.І. Бочкаревої, але через на- дання ознак цілеспрямованості чи спонтанності усу- ває ототожнення з фізичним визначенням та з родо- вою категорією результату. Така певна еклектич- ність визначення, яку демонструє О.І. Олексюк не є позитивною рисою наукових текстів, але слід ви- знати, що з наведених визначень таке визначення найкраще відповідає тій референції слова «ефект», на яку має вказати шляхом використання інших слів (звісно, що завдання надавати значення знаків за до- помогою інших знаків не є тривіальним у науці). Таблиця Підходи до визначення поняття «ефект» Підхід до визна- чення сутності поняття «ефект» Автори Трактування поняття «ефект» Показники вимірювання ефекту Результатний В. М. Ячменьова [30] Корисний результат виражений у вартісній оцінці Зниження витрат; приріст доходу або прибутку І. А. Бланк [3, с. 380-381] Результат, що досягається за ра- хунок здійснення різних видів діяльності або проведення окре- мих заходів і операцій Додаткова сума отримуваного вало- вого або чистого доходу; зниження витрат; додатковий балансовий (ва- ловий), маржинальний або чистий прибутку; приріст ринкової вартості підприємства, приріст чистого гро- шового потоку тощо С. Л. Соркін [21, с. 13] Кінцевий результат, що може вимірюватись сумою прибутку, доданої вартості, економією ре- сурсів (витрат) як сукупних, так і окремих елементів Приріст прибутку, доданої вартості; економія ресурсів (витрат) як сукуп- них, так і окремих елементів Е. І. Бочкарева [4] Результат, наслідок певних при- чин, дій. Ефект вимірюється у матеріальному, соціальному і грошовому вираженні Додатково вироблена продукція; по- казники поліпшення здоров'я насе- лення Кориснісний О. І. Олексюк [12] Цільова корисність позитивних і негативних ефектів протягом часу, тобто цілеспрямована чи спонтанна її зміна, яка прямо чи опосередковано пов'язана з реа- лізованою дією (операцією) Сукупність показників, що характе- ризують певні види ефекту (еконо- мічний, науково-технічний, соціаль- ний тощо) Отже, як випливає з огляду та розбору змісту таблиці, О.І. Олексюк, надаючи найбільш точного, на думку авторів, визначення поняття «ефект», здій- снив також типологізацію видів ефекту. На нашу думку слід розрізняти саме «види» ефектів та «види тлумачень» цієї категорії. Перші є дериватною кате- горією, яка відбиває певну складову загального ефекту, а другі є способом розуміння сутності зага- льного ефекту. При чому певні види тлумачень та- кож можна визнати дериватними, оскільки вони ви- никають тільки після того, як вже виникли або були усвідомлені певні інші. Так тлумачення ефекту як абсолютного показника ефективності могло відбу- тися тільки після того, як загальну категорію ефек- тивності за певною ознакою було поділено на абсо- лютні та відносні оцінки, а сама категорія ефектив- ності є дериватною до поняття ефекту. Таким чи- ном, тлумачення ефекту як абсолютних оцінок ефективності відбувається за певним колом вико- ристання знаку «ефект» та є дериватною сутністю до більш первинного розуміння категорії «ефект». Проте, надаючи дефініцію терміну «ефект» вчені доволі часто обмежуються урахуванням лише одного або кількох з розглянутих аспектів. Найчас- тіше визначають економічний ефект, трактуючи його як абсолютну економію у вигляді зниження со- бівартості або приросту прибутку, яку отримують від реалізації певних заходів дій тощо. Такої думки дотримуються А.П. Ковальов, М.К. Кочалос [29], А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін [26]. Види ефекту, що виокремлено та описано О.І. Олексюком та підтримано більшістю вітчизня- них та зарубіжних вчених, подано на рис. 2 (з демон- страцією можливості різних способів графічного відбиття однієї та тієї ж концептуалізації, – це лише демонстрація різниці у використанні можливих спо- собів, яка не претендує на узагальнення всіх спосо- бів візуалізації). М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 13 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 2. Види ефектів (приклад двох шляхів візуалізації концептуалізації: (а) за теорією графів, (б) за теорією множин) Подані на рис. 2 види ефектів у використаних джерелах трактують таким чином: 1) економічний ефект – це різниця між вартісною оцінкою результа- тів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів на всіх етапах реалізації або здійснення заходів (скла- дові економічного ефекту: прибуток від виробничо- експлуатаційної діяльності, зниження собівартості за рахунок економії матеріально-технічних ресур- сів, приріст обсягу продаж, підвищення рівня вико- ристання виробничих потужностей, скорочення строків будівництва, зростання строку служби ос- новних фондів, підвищення фондовіддачі, зрос- тання продуктивності праці, прискорення оберту оборотних засобів, прибуток від ліцензій та від впровадження патентів і ноу-хау та інші); 2) на- уково-технічний ефект характеризує кількість впро- ваджених науково-технічних засобів, зростання пи- томої ваги прогресивних технологічних процесів та нових інформаційних технологій, підвищення кое- фіцієнту автоматизації та організаційного рівня ви- робництва і праці, кількість патентів або авторських свідоцтв тощо; 3) соціальний ефект пов’язаний з со- ціальним захистом трудівників: утворенням або від- новленням робочих місць, підвищенням рівня зай- нятості населення, підвищенням заробітної плати і доходів, забезпеченням безпеки життєдіяльності, задоволенням соціальних і духовних потреб, підви- щенням кваліфікації робітників, зростанням якості і тривалості життя людини; 4) екологічний ефект до- сягається зниженням викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище, зниженням відходів ви- робництва, утилізацією і регенерацією ТПВ і осадів стічних вод, впровадженням енергомістких вироб- ництв, оборотних циклів використання природних ресурсів (вод), підвищенням ергономічності і покра- щенням екологічності вироблених товарів або по- слуг (шумове забруднення, вібрація, магнітне поле, радіаційний фон, хімічні речовини, що викликають алергію), зниженням штрафів за забруднення навко- лишнього середовища (перевищення ПДК, ПДВ). Отже, ефект, як економічна категорія, враховує всі видові аспекти отриманого внаслідок реалізації певних дій результату, що дозволяє використати дану категорію при розрахунку ефективності цих дій, але навіть у такому розширеному тлумаченні можна роздивитись зменшення обсягу поняття, бо не враховано і деякі інші тлумачення ефекту, які теж існують у науці: економічного, але не у вартісному виміру, або компаративного, або програмно-цільо- вого, тощо. Іншими словами, ефект за призначенням та поширеними уявленнями має виступати однією з обов’язкових складових у визначенні показників ефективності, а тому видове різноманіття ефектив- ності має бути забезпечено видовим різноманіттям ефекту. Але й слід визнати, що більш широке тлума- чення має бути забезпеченим не переліком відомих окремих видів ефектів, а визначенням загальних (універсальних) видових рис категорії. Але й використання поняття ефективності як групи показників співвідношення ефекту та витрат на його отримання, які показують певну результати- вність діяльності підприємства, теж не може задово- льнити у контексті оцінювання використання еконо- мічного потенціалу регіону, бо коли йде мова про капітал або людський потенціал, у контексті якої завжди також йде мова й про окупність капіталу та про оплату праці, то таке тлумачення стає доречним, але коли мова йде про видобуток сировини та про подібне «використання» того, що надає природа (а на рівні регіону, на відміну від рівня підприємства, завжди частина матеріальних ресурсів має природне походження, а не отримано через контрактацію), то Ефект Потенційний економічний ефект Науково- технічний ефект Соціальний ефект Екологічний ефект Економічний ефект Реальний економічний ефект Фактичний економічний ефект Комерційний економічний ефект (а) Ефект Економічний ефект Потенційний економічний ефект Науково- технічний ефект Соціальний ефект Екологічний ефект Фактичний економічний ефект Комерційний економічний ефект Реальний економічний ефект (б) М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 14 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 3. Ієрархія тлумачень категорії «ефект» у використанні такого тлумачення майже немає сенсу. Це спонукає зосередити увагу на інших кон- цептах ефективності. Окрім терміну «ефективність» також викорис- товують такі дериватні та більш вузькі за змістом терміни як абсолютна ефективність, відносна ефек- тивність, гранична ефективність, тощо; та такі дещо інші за змістом терміни як ефективність за Парето, Х-ефективність, оптимальна ефективність, алока- тивна ефективність, Х-неефективність тощо. Якщо абсолютна та відносна ефективність є звуженням сенсу поширенішого тлумачення, якому, як зазна- чено, бракує достатньої відповідності до умов вико- ристання у разі оцінювання використання економіч- ного потенціалу регіону, то звуженим дериватам так само бракує цієї достатньої відповідності. Оскільки концепція ефективності за Парето (та її окремий ви- падок – Х-ефективність) пропонують дещо інше тлумачення, оригінальне, то ця оригінальність спо- нукає звернутися до цих концептів, щоб знайти спо- соби вирішення завдання використання економіч- ного потенціалу регіону. Але навіть у тлумаченнях цих термінів, які мають більш вузькі значення, – та через це повинні бути більш однозначними, – мож- на роздивитися розбіжності у тлумаченнях. Так Х. Лейбенштайн [1] визначає поняття Х-ефективно- сті як концепцію ефективності функціонування під- приємства, за якою це є використаною можливістю досягнення максимального технічно допустимого випуску продукції за наявних ресурсів, або виробни- цтво певного обсягу продукції з найменшими витра- тами використовуваних ресурсів. Але те саме Лей- бенштайнове поняття Х-ефективності В.О. Геть- манський [6] визначає як такий стан виробництва, у якому фактичні витрати фірми за будь-яким обсягом виробництва є більшими, ніж мінімально можливі. Визначення Гетьманського може мати декілька тлу- мачень: від того, що досягнуто найефективнішого стану (але тоді слід вважати, що у виразі «за будь- яким обсягом виробництва» малось на увазі «за будь-яким іншим обсягом виробництва»), до того, що стан має диспропорцію у ресурсах, та тому не може досягти найефективнішого стану. Тобто тлу- мачення можуть бути майже діаметрально протиле- жні за змістом. У такий спосіб можна тлумачити й визначення (або просто вислів) М.Л. Шестака [26], що функціо- нування підприємства вважають Х-ефективним, Ефект Прогнозовані значення критеріїв суб’єкту економічної діяльності Зіставлення результату та затрат Відношення результату до цілей Відповідність результату цілям Позитивна абсолютна економічна ефективність Реальний економічний ефект Встановлені значення оцінок та норм регуляторів економічної діяльності Комерційний економічний ефект Позитивна оцінка результату та цілей Оціночні значення індикаторів інших акторів економічної діяльності Закономірний результат певного процесу Сподіваний результат певної дії … Прогноз Емпірика Норма Фактичний результат певної дії/процесу Дескриптивні галузі наук Прескриптивні галузі наук П о ві дн ош ен ню до е ко но м іч но ї ді ял ьн ос ті М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 15 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 якщо воно виробляє (реалізує) за наявністю таких ресурсів, як робітники, обладнання і кращий доступ до технологій, максимально можливий обсяг про- дукції. Якщо тлумачити думку М.Л. Шестака після тлумачення дефініції В.О. Гетманського, то можна помітити, що обидві протилежні інтерпретації тієї дефініції можна також застосувати й у цьому ви- падку: можна казати, що фірма повністю використо- вує ресурси (та ще й має доступ до найкращих), а можна казати, що за наявної структури ресурсів фірма виробляє максимально можливий обсяг про- дукції, тобто такий, що лімітовано вузьким місцем у її структурі виробничих та ресурсних фондів. Сутність Х-ефективності як окремої концепції ефективності функціонування підприємства полягає у визнанні для окремого аналізованого випадку факту досягнення максимально технічно припусти- мого обсягу випуску продукції за наявних ресурсів, або виробництво певного обсягу з найменшими за- тратами потрібних для цього ресурсів. Оскільки ре- сурси слід поділяти на ті, що є умовно змінюваними у плановому горизонті та умовно фіксованими, то неможна однаково ставити можливість досягнення максимально припустимого обсягу випуску продук- ції у залежність від всіх ресурсів, – більш вагому роль у визнанні такого максимально припустимого обсягу відіграють капітальні ресурси, але тоді мак- симально припустимий обсяг певною мірою збіга- ється зі значенням виробничої потужності (або ви- робничої спроможності за окремими групами ре- сурсів). Саме тому зазвичай під Х-ефективністю ро- зуміють повну відсутність надлишкової потужності. Але й неможна припускатися ототожнення макси- мально припустимого обсягу за наявних ресурсів та максимально припустимого обсягу за наявних про- пускних спроможностей, бо розширення складу ре- сурсів, які слід враховувати не є таким фактом, що не впливає на максимально допустимий обсяг, та авжеж не збільшує максимально припустимий об- сяг, а потенційно зменшує його. Крім того, не слід забувати про те, що мова йде не про один максима- льно можливий обсяг, а про множину потенційно можливих максимальних обсягів, – при цьому кож- ний окремий елемент цієї множини є результатом вирішення оптимізаційної задачі, а за концепцією обмеженої раціональності Г. Саймона неможна бути впевненими, що такі оптимальні значення є відо- мими. Тому певною мірою методологічно вірним є положення, яке поділяє Х-ефективність на теоре- тичну та емпіричну: перша –вказує на те, що в прин- ципі ще більш гарні результати в роботі господар- ського об'єкту недосяжні; друга вказує, що жодний з відомих господарських об'єктів не може працю- вати краще. В класичній концепції аллокативної (розпо- дільної) ефективності розглядається розподіл ресур- сів у всіх сферах господарства. За концепцією X- ефективності розглядається майже повний набір ре- сурсів та визначається множина всіх потенційно оп- тимальних програм виробництва продукції, але можливість найкращого використання цих наявних ресурсів в інших сферах діяльності не враховано. Іс- нуючі тлумачення емпіричної Х-ефективності на- ближають її до поняття максимального викорис- тання виробничої потужності, але слід запобігати такого ототожнення. Для демонстрації існування й інших таких наближених до поняття максимального використання виробничої потужності оцінок ефек- тивності господарської діяльності наведемо як при- клад ефективності за І.С. Гостєвої, яка теж спира- ється у своєму дослідженні на оцінювання викорис- тання множини пропускних спроможностей підроз- ділів господарського об'єкту, – її спосіб оцінювання використання наявних капітальних ресурсів у роботі [7] стає нібито зворотним до ефективності, тобто оцінює не саме зиск, який слід максимізувати, а оці- нює потенційні втрати зиску (що напевно розвиває ідею критерію прийняття рішення за Севіджем, а тому можна декларувати й існування ефективності за Севіджем), які слід мінімізувати. Але така зво- ротність у показниках оцінки не є суто дублюванням оцінок ефективності у інший формі, бо потребує іс- нування межі ефективності, досягнути якої слід на- магатися, тобто така оцінка як потенційна втрата зиску використовує не тільки концепт фактичної ефективності використання ресурсів, а й концепт потенційної ефективності використання ресурсів (що наближає її до оцінок альтернативної вартості, але за призначенням, а не за значенням), а тому є більш розвинутою. Причому з огляду на те, що у ро- ботах І.С. Гостєвої втрату зиску поділено на фак- тичну та потенційну, то й концепт ефективності за Гостєвою, який можна розуміти як антипод втрати зиску, слід поділяти на дві окремих категорії, що оцінюють потенційне та фактичне досягнення най- кращої ефективності. Розгляд тлумачень ефективності та зокрема Х- ефективності демонструє, що іноді спроби знайти нову концепцію оцінювання є лише новими форму- люваннями тієї ж самої ідеї (у великій множині іс- нуючих визначень економічної ефективності біль- шість є дублюванням одна одною, хоча іноді пре- тендують на певне окреме значення), а іноді лише навіть спроба виразити ту ж саму концептуальну за- саду оцінювання іншими словами може стати но- вим концептом оцінювання, – найбільш показовим у цьому сенсі стає визначення Х-ефективності В. О. Гетьманським. Тому слід поділяти тлумачення не тільки за їхніми дефініціями, я й у системі їхнього відношення одне до одного – так, як це було зроб- лено з тлумаченнями терміну «ефект». Таким чи- ном, складання схеми, яка б відбивала такі зв'язки, стає одним з завдань дослідження, вирішення якого стало одним з етапів систематизації тлумачень кате- горії «ефективність», яку подано на рис. 5 в оста- точному для виконаних етапів дослідження вигляді. Окрім Г. Лейбенштайна, який вперше обґрун- тував концепцію Х-ефективності та визначив її як М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 16 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 концепцію ефективності функціонування підприєм- ства, було розглянуто визначення В. О. Гетьман- ського, який розумів під Х-ефективністю «такий стан виробництва, при якому фактичні витрати фір- ми при будь-якому обсязі виробництва більше, ніж мінімально можливі» та деякі інші, які скоріше повторюють значення оригінального тлумачення Лейбенштайна, лише уточнюючи склад ресурсів та умови визначення обмежуючих обсяг виробництва чинників: на думку М.Л. Шестака [27] та Я.В. Світ- личної [19], функціонування підприємства вважа- ють Х-ефективним, якщо воно виробляє (реалізує) за наявністю таких ресурсів, як робітники, облад- нання і кращий доступ до технологій, максимально можливий обсяг продукції; О.М. Рац [18], Н.М. Ро- занова, І.Д. Падерін [15] та Є.В. Градобоєв [8] роз- глядають Х-ефективність як ринкову ситуацію, за якої витрати виробництва в умовах монополії ниж- че, ніж в умовах конкуренції; А.Н. Тищенко [24] та О.І. Ященко [31] під Х-ефективністю розуміють та- кий стан виробництва, при якому забезпечується максимальна віддача від використаних у процесі ви- робництва ресурсів. Отже, як об'єкти аналізу виділено та розглянуто близько десяти тлумачень. Сутність кожної інтер- претації зводиться до поєднання різних факторів з метою забезпечення максимальної ефективності ви- робництва відповідно до певних екзогенних та ендо- генних чинників, які визначають способи організа- ції діяльності підприємств чи їх структурних підроз- ділів, використання наявних умов, ресурсів тощо. Такий аналіз дає змогу висунути певні гіпотези та дійти певних висновків. Пропозиції. З одного боку використання ефек- тивності за Парето та Х-ефективності теж має недо- ліки, бо розглядає не фактичний стан та фактичну ефективність, а скоріше найкращу ефективність (одну з тих ефективностей, які характеризують мно- жину станів повного використання ресурсів та є ефективними за Парето без врахування схильності суб’єктів визначати суб’єктивну перевагу між цими станами), а в деяких випадках – навіть оптимальну (тобто певну з множини ефективних за Парето ста- нів використання ресурсів, яку визначено за складе- ним критерієм схильності якогось зі суб’єктів). Схе- матично це можна представити, користуючись логі- кою побудови кривої виробничих можливостей, адже проблема найефективнішого розподілу та ви- користання наявних ресурсів є актуальною для соці- ально-економічної системи як країни в цілому, так і окремого регіону (рис. 4). Іноді виробничу можливість тлумачать як щось більше за значенням, ніж виробнича потужність, – цю хибу маємо прокоментувати, бо поняття еконо- мічного потенціалу є ще більш розширене по відно- шенню до виробничої потужності за базою чинників та умов виробництва та обсягів діяльності, які ма- ють бути враховані, ніж виробнича можливість, а тому всі хиби щодо тлумачення закономірностей по зіставленню виробничої можливості та виробничої потужності стають більш гіпертрофовані у випадках тлумачення економічного потенціалу. Так ось слід чітко усвідомлювати, що збільшення бази чинників, які мають бути враховані у процесі визначення мак- симально можливих обсягів виробництва, ці потен- ційні обсяги виробництва можуть бути тільки змен- шені за значенням, бо ніякий додатковий чинник не компенсує силу дії вже визначених лімітуючих чин- ників, але може стати новим лімітуючим чинником. Саме цю тезу відбито у концептуальній побудові на рис. 4. Рис. 4. Сполучення концептів «межі виробничих можливостей»/«кривої трансформації виробни- чих можливостей», «кривої трансформації ви- робничої можливості» та оцінки Х-ефективності стану використання економічного потенціалу регіону Як бачимо на рис. 4 є певна ступінь наближення фактичного стану розподілу та використання ресур- сів, до «ідеального» стану, який визначається Х- ефективністю за Лейбенштайном, – розбіжність між фактичним станом та «ідеальним» станом саме й ви- значає ефективність використання економічного по- тенціалу регіону. Але розбіжність у тлумаченнях, хоча і є нега- тивною в термінологічному плані, але в практич- ному надає можливість роздивитись те тлумачення використання економічного потенціалу, яке дозво- ляє вирішувати завдання оцінювання ефективності використання економічного потенціалу регіону. Це рішення полягає у порівнянні Х-ефективності за Лейбенштайном (теоретичної) та Х-ефективності за дещо «песимістичними» тлумаченнями інших авто- рів, яку можна у деяких випадках ототожнювати з емпіричною Х-ефективністю за Лейбенштайном. Результат діяльності В Ре зу ль та т ді ял ьн ос ті А Поле виробничих можливостей Умовні шкали виміру ефективності використання наявних виробничих ресурсів О дн е з м ак си м ал ьн их з на че нь е ф ек ти вн ос ті ви ко ри ст ан ня в ир об ни чи х ре су рс ів Позиція умовного фактич- ного стану використання ресурсів на виробництво Межа виробничих можливостей або крива трансформації вироб- ничих можливостей Крива трансформації виробничої потужності М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 17 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Таке порівняння може надавати індекс ефек- тивного використання, або буде говорити про те, на скільки відсотків досягнуто найкращого стану за на- явних у регіоні ресурсів. Більш того, об’єктом по- рівняння можуть ставати не тільки рівні фактичного використання ресурсів, а й рівень використання ви- робничої потужності, поява якої вже є продуктом ді- яльності людини (наявність невикористаних ресур- сів може вказувати на порівняльну оцінку великих природних багатств, а не на порівняльну оцінку ни- зького рівня господарської діяльності людини у ре- гіоні). Крім того, варіант тлумачення Х-ефективно- сті за Гетьманським вказує на можливість та доціль- ність пропозиції ще й порівняльної оцінки вичер- пання або невичерпання потенційної ефективності через диспропорцію ресурсів та капіталу у пропуск- них спроможностях господарських об’єктів та у ви- робничій потужності цілком. Таким чином, можуть бути запропонованими три способи оцінювання ефективності використання економічного потенці- алу регіону, які слід вважати конкретними спосо- бами оцінювання X-ефективності: а) порівняльна оцінка вичерпання потенційної ефективності, що визначає фактичну ефективність стану викорис- тання наявних ресурсів регіону, б) порівняльна оцінка вичерпання потенційної ефективності, що визначає фактичну ефективність стану викорис- тання виробничих потужностей регіону, в) порів- няльна оцінка вичерпання потенційної ефективно- сті, що визначає фактичну ефективність стану орга- нізації наявних ресурсів у виробничих спроможнос- тях та у виробничих потужностях цілком господар- чих об’єктів регіону. Останній спосіб оцінювання спрямовано на встановлення рівня оцінювання дис- пропорцій у структурі наявних на виробництвах ре- сурсів, але оскільки така диспропорція є результа- том людської діяльності, то вона вказує саме на рі- вень організації. Якщо запропонувати такий показ- ник для оцінювання диспропорції у природних ре- сурсах, то він би вказував саме на диспропорцію, а не на рівень організації. Але таку диспропорцію слід встановлювати по відношенню до конкретного спо- собу виробництва та конкретного технологічного укладу (бо пропорції потреби у ресурсах будуть зовсім різними для різних технологічних укладів), а це є задачею ще більш складною, ніж ті завдання оцінювання, які мають бути вирішені за запропоно- ваними способами оцінювання використання еконо- мічного потенціалу регіону. Три запропоновані спо- соби включено до схеми на рис. 5. Висновки та шляхи подальшого досліджен- ня. На основі проведеного аналізу та наведених про- позицій можна дійти певних висновків. А саме: 1) існує значна некогерентність у наявній множині визначень терміну «економічна ефективність» за різними літературними джерелами між собою та у контекстах їхнього використання; 2) затребуваною є не тільки існуюча множинність окремих видів еко- номічної ефективності, а й множинність видів ін- терпретацій економічної ефективності та економіч- ного ефекту; 3) тлумачення терміну «ефект» мають два полюси, які задають семантичне коло від під- множини сподіваних результатів (що відповідають меті, або будь-яким значення критеріїв, тобто оці- нок ступеня відповідності результатів меті) до фак- тичних, емпіричних, прогнозованих або навіть нор- мативних але закономірних результатів певних про- цесів. На основі проведення розробки за темою до- слідження можемо дійти таких висновків: 1) вико- ристання ефективності як групи показників співвід- ношення ефекту та витрат на його отримання, які показують певну результативність діяльності під- приємства, не може задовольнити як оціночні по- казники у контексті оцінювання використання еко- номічного потенціалу регіону, бо вони більш прис- тосовані для оцінювання комерційного ефективно- сті діяльності підприємств за результатами контрак- тації і не є достатньо інформативними, бо на рівні регіону, на відміну від рівня підприємства, завжди частина матеріальних ресурсів має природне по- ходження, а не отримано через контрактацію; 2) ви- конана систематизація існуючих інтерпретацій тер- мінів «ефект» і «ефективність» дає змогу дійти висновку про багаторівневу дериватність багатьох з тлумачень, хоча це не завжди відбито у терміноло- гічному плані, що робить актуальними завдання удосконалення цього затребуваного термінологіч- ного кластеру шляхом до означення та розобозна- чення термінів; 3) найбільш перспективним напрям- ком для оцінювання ефективності використання економічного потенціалу регіону здається підгрупа тлумачень, які базуються на понятті X-ефективності Х. Лейбенштайна або розвивають її; 4) у досліджен- ні запропоновано три способи оцінювання ефектив- ності використання економічного потенціалу регі- ону, які слід вважати конкретними способами оці- нювання X-ефективності: а) порівняльну оцінку ви- черпання потенційної ефективності, що визначає фактичну ефективність стану використання наявних ресурсів регіону, б) порівняльну оцінку вичерпання потенційної ефективності, що визначає фактичну ефективність стану використання виробничих по- тужностей регіону, в) порівняльну оцінку вичер- пання потенційної ефективності, що визначає фак- тичну ефективність стану організації наявних ре- сурсів у виробничих спроможностях господарчих об’єктів регіону. Література 1. Leibenstein, Harvey. Allocative Efficiency vs. "X-Efficiency". The American Economic Review, 1966, June. Vol. LVI. 2. Адрийчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: підручник. – 3-е вид., доп. і перероб. Київ: КНЕУ, 2015. 778 с. 3. Бланк И. А. Словарь-спра- вочник финансового менеджера. Киев: «Ника-Центр», 1998. – 480 с. 4. Бочкарева Е. І. Методичні підходи до оцінювання економічних результатів на підприємствах М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 18 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 5. Види тлумачень категорії «економічна ефективність» у контексті оцінювання використання економічного потенціалу регіону та місце у цій системі видів тих, що запропоновано у дослідженні малого бізнесу. Моделювання регіональної економіки. 2013. № 1. С. 156-164. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Modre_2013_1_19. 5. Галгаш Р. А. Регіональні кластери підприємств: розвиток та стратегічна коорди- нація : монографія. Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. 344 с. 6. Гетьманський В. О. Економічна природа та теоретична сутність ефективності функціо- нування підприємств. Науковий вісник НЛТУ України. 2009. Вип. 19.13. С. 100–104. 7. Гостєва І. С. Потен- ційна втрата зиску від недовикористання виробничого ресурсного потенціалу. Економіка. Менеджмент. Під- приємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського на- ціонального університету імені Володимира Даля. Вип. 18. Ч. 2. Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. С. 9-16. 8. Градобоев Е. В. Особенности оценки эффективно- сти деятельности промышленных предприятий: авто- реф . дис. на соиск. учен. степени канд. экон. наук. Иркутск, 2009. 24 с. 9. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель / пер. с англ. В. Лукашевича и др.; под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лу- кашевича. С.-Пб., 1992. 496 с. 10. Лямець В. І., Тевя- шев А. Д. Системний аналіз. Вступний курс. Хар- ків:ХНУРЕ, 2014. 448 с. 11. Нусінов В. Я., Шура Н. О. Еволюція наукових поглядів на трактування економіч- ного потенціалу підприємства. Молодий вчений. 2016. № 1(1). С. 128-133. 12. Олексюк О. І. Економіка ре- зультативності діяльності підприємства: монографія. Київ: КНЕУ, 2008. 362 c. 13. Основи економічної тео- Ефективність Абсолютна ефективність Перевага Дієвість Зиск Результативна ефективність Ефективність за Лейбенштайном Відносна ефективність Ефективність за Парето Позитивна оцінка результату Гранична ефективність Оптимальна ефективність Ефективність за Гостєвою «Ефективність» за Гетьманським а) використання наявних ресурсів; Антипод втрати зиску Межа ефективності Теоретична Х-ефективність Емпірична Х-ефективність Ефективність за Севіджем Ефект Результативність Рентабельність Продуктивність Крива трансформації продукту … Потенційна ефективність Максимальні значення позитивно інтерпретованих показників ефективності Фактична ефективність Порівняльна оцінка вичерпання потенціальної ефективності, що визначає фактичну ефективність Пропоновані концепти ефективності Належність кривій трансформації продукту Порівняльна ефективність … Мінімальні значення негативно інтерпретованих показників ефективності б) використання виробничої потужності; в) організації наявних рес. у виробн. потужн. М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 19 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 рії / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. Київ: Знання, 2000. 789 с. 14. Орлов П.А. Экономика предприятия : учеб. пособие. Харьков: РИО ХГЭУ, 2016. 401 с. 15. Падерин И. Д. Научные и практиче- ские аспекты повышения экономической эффективно- сти современного предприятия. Вісник Академії еконо- мічних наук України. 2003. № 1. С. 89–95. 16. Поклон- ський С. Т., Мухопадов В.Г. Економіка підприємства : навч. посібник. Київ: Віктар, 2016. 178 с. 17. Рац О. М. Визначення сутності поняття «ефектив- ність функціонування підприємства». Економічний простір: зб. наук. праць. Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. № 15. С. 275–285. 18. Рибін В. С. Планирование эффективности и интенсификация производства в ма- шиностроении. СПб: Машиностроение, 2017. 128 с. 19. Світлична Я. В. Оцінка та забезпечення економічної результативності функціонування дорожньобудівельних підприємств: автореф. дис. на соиск . учен. степени канд. экон. наук. Харків, 2002. 16 с. 20. Сініцина Т. А. Клієнтоорієнто- ваний маркетинг на базі сучасних інформаційних тех- нологій. Вісник Одеського національного універси- тете. Серія: Економіка. 2014. Т. 19. Вип. 3(2). С. 215- 219. 21. Соркин С. Л. Эффективность внешнеэконо- мической деятельности: понятие, измерение и оценка: моногр. Гродно: ГрГУ, 2017. 130 с. 22. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. Киев: МАУП, 2003. 368 с. 23. Темченко А. Г. Оценка эффективно- сти технологии горных работ на карьерах. Металлург. и горноруд. пром-сть. 2015. № 4. С. 67-69. 24. Тище- нко А. Н., Кизим Н. А., Догайдайло Я. В. Экономиче- ская результативность деятельности предприятия: мо- нография. Харьков: ИНЖЭК, 2005. 144 с. 25. Ту- рило А. М., Вчерашня І. С. Теоретико-методичні під- ходи до визначення поняття "економічна активність підприємства”. Фінанси України. 2011. № 10. С. 79-84. 26. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предпри- ятий. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Инфра-М, 2015. 343 с. 27. Шестак М. Л. Теоретичний аналіз змісту та особливостей застосування категорії «економічна ефе- ктивність». Економічний форум. 2014. № 3. С. 12–17. 28. Шнипко О. Нагромадження основного капіталу як фактор конкурентоспроможності економіки. Еконо- міка України. 2015. № 7. С. 23-35. 29. Экономическая эффективность новой техники в машиностроении / А. П. Ковалев, Н. К. Кочалос, А. А. Колобов. Москва: Машиностроение, 2017. 255 с. 30. Ячменьова В. М., Височина М. В., Сулима О. Й. Ефективність управ- ління діяльністю промислового підприємства та діаг- ностика загроз: монографія. Сімферополь: ВД АРІАЛ, 2010. 472 с. 31. Ященко О. І., Романюк О. П. Еконо- мічні та соціальні аспекти оцінки ефективності. Науко- вий вісник НЛТУ України. 2008. Вип. 18.6. С. 237–238. References 1. Leibenstein, Harvey. (1966). Allocative Efficiency vs. "X-Efficiency". The American Economic Review, June, Vol. LVI. 2. Adryychuk V. H. (2015). Ekonomika ahrarnykh pidpryyemstv: pidruchnyk. – 3-e vyd., dop. i pererob. Kyiv, KNEU. 778 s. [in Ukrainian]. 3. Blank Y. A. (1998). Slovarʹ-spravochnyk fynansovoho menedzhera. Kyiv, «Nyka-Tsentr» [in Russian]. 4. Bochkareva E. I. (2013). Metodychni pidkhody do otsinyuvannya ekono-michnykh rezulʹtativ na pidpryyem- stvakh maloho biznesu. Modelyuvannya rehionalʹnoyi ekonomiky, 1, рр. 156-164. Retrieved from http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Modre_2013_1_19 [in Ukrainian]. 5. Halhash R.A. (2017). Rehionalʹni klastery pidpryyemstv: rozvytok ta stratehichna koordynatsiya : monohrafiya. Syevyerodonetsʹk, vyd-vo SNU im.V.Dalya, 2017. 344 s. [in Ukrainian]. 6. Hetʹmansʹkyy V. O. (2009). Ekonomichna pryroda ta teoretychna sutnistʹ efektyvnosti funktsionuvannya pidpryyemstv. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, Vyp. 19.13, рр. 100–104 [in Ukrainian]. 7. Hostyeva I. S. (2007). Potentsiyna vtrata zysku vid nedovykorys-tannya vyrobnychoho resursnoho potentsialu // Ekonomika. Menedzhment. Pidpryyemnytstvo. Zb. nauk. pratsʹ Skhidno-ukrayinsʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni Volodymyra Dalya. Vyp. 18. CH. 2 , рр. 9-16. [in Ukrainian]. 8. Hradoboev E. V. (2009). Osobennosty otsenky éffektyvnosty deya-telʹnosty promyshlennykh predpry- yatyy: avtoref. dys. na soysk. uchen. stepeny kand. ékon. nauk. Yrkutsk [in Russian]. 9. Dolan É. Dzh, Lyndsey D. (1992). Rynok: mykroékonomycheskaya modelʹ / Per. s anhl. V. Lu- kashevycha y dr.; Pod obshch. red. B. Lysovyka y V. Luka- shevycha. S.-Pb. [in Russian]. 10. Lyametsʹ V.I., Tevyashev A.D. Systemnyy analiz. Vstupnyy kurs. Kharkiv, KHNURE [in Ukrainian]. 11. Nusinov V. YA., Shura N. O. (2016). Evolyutsiya naukovykh pohlyadiv na traktu-vannya ekonomichnoho potentsialu pidpryyemstva. Molodyy vchenyy, 1(1), рр. 128-133 [in Ukrainian]. 12. Oleksyuk O. I. (2008). Ekonomika rezulʹtatyv- nosti diyalʹnosti pidpryyemstva: monohrafiya. Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 13. Mochernyy S.V., Yero-khin S.A., Kanishchenko L.O. et al. (2000). Osnovy ekonomichnoyi teoriyi. Kyiv, Znannya [in Ukrainian]. 14. Orlov P.A. Ékonomyka predpryyatyya : ucheb. posobye. Kharkоv, RYO KhHÉU [in Russian]. 15. Paderyn Y. D. (2003). Nauchnye y praktycheskye aspekty povyshenyya ékonomycheskoy éffektyvnosty sovremennoho predpryyatyya. Visnyk Akademiyi eko- nomichnykh nauk Ukrayiny, 1, рр. 89–95 [in Russian]. 16. Poklonsʹkyy S.T., Mukhopadov V.H. (2016). Ekonomika pidpryyemstva: navch. posibnyk. Kyiv, Viktar [in Ukrainian]. 17. Rats O. M. (2008). Vyznachennya sutnosti ponyattya «efektyvnistʹ funktsionuvannya pidpryyem- stva». Ekonomich-nyy prostir: zb. nauk. pratsʹ. № 15. Dnipropetrovsʹk, PDABA, рр. 275–285 [in Ukrainian]. 18. Rybin V. S. (2017). Planyrovanye éffektyvnosty y іntensyfykatsyya proyzvodstva v mashynostroenyy. SPb, Mashynostroenye [in Russian]. 19. Svitlychna YA. V. (2002). Otsinka ta zabezpe- chennya ekonomichnoyi rezulʹtatyvnosti funktsionuvan- nya dorozhnʹobudivelʹnykh pidpryyemstv: avtoref. dys. na М. Ю. Паничок, П. В. Кривуля 20 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 soysk. uchen. stepeny kand. ékon. nauk. Kharkiv [in Ukrainian]. 20. Synytsyna T. A. (2014). Kliyentooriyentovanyy marketynh na bazi suchasnykh informatsiynykh tekhnolohiy. Visnyk Odesʹkoho natsionalʹnoho universy- tete. Seriya: Ekonomika, Vol. 19, Issue 3(2), рр. 215-219 [in Ukrainian]. 21. Sorkyn S. L. (2017). Éffektyvnostʹ vneshne- ékonomycheskoy deyatelʹnosty: ponyatye, yzmerenye y otsenka: monohr. Hrodno, HrHU [in Russian]. 22. Surmyn Yu.P. (2003). Teoryya system y systemnyy analyz. Kyiv, MAUP [in Russian]. 23. Temchenko A. H. (2015). Otsenka éffektyvnosty tekhnolohyy hornykh rabot na karʹerakh. Metallurh. y hornorud. prom-stʹ, 4, рр. 67-69 [in Russian]. 24. Tyshchenko A. N., Kyzym N. A., Dohaydaylo Ya. V. (2005). Ékonomycheskaya rezulʹtatyvnostʹ deya- telʹnosty predpryyatyya: monohrafyya. Kharkov, YNZHÉK [in Russian]. 25. Turylo A. M., Vcherashnya I. S. Teoretyko- metodychni pidkhody do vyznachennya ponyattya "ekonomichna aktyvnistʹ pidpryyemstva”. Finansy Ukrayiny, 10, рр. 79-84 [in Ukrainian]. 26. Sheremet A. D., Sayfulyn R. S. (2015). Fynansy predpryyatyy. Yzd. 2-e, pererab. y dop. Moscow, INFRA-M [in Russian]. 27. Shestak M. L. (2014). Teoretychnyy analiz zmistu ta osoblyvostey zastosuvannya katehoriyi «ekonomichna efektyvnistʹ». Ekonomichnyy forum, 3, рр. 12–17 [in Ukrainian]. 28. Shnypko O. (2015). Nahromadzhennya osnov- noho kapitalu yak faktor konkurentospromozhnosti ekonomiky. Ekonomika Ukrayiny, 7, рр. 23-35 [in Ukrainian]. 29. Kovalev A. P., Kochalos N. K., Kolobov A. A. (2017). Ékonomycheskaya éffektyvnostʹ novoy tekhnyky v mashy-nostroenyy. Moscow, Mashynostroenye [in Russian]. 30. Yachmenʹova V. M., Vysochyna M. V., Sulyma O. Y. (2010). Efektyvnistʹ upravlinnya diyalʹnistyu promyslovoho pidpryyemstva ta diahnostyka zahroz: mo- nohrafiya. Simferopolʹ, VD ARIAL [in Ukrainian]. 31. Yashchenko O. I., Romanyuk O. P. (2008). Ekonomichni ta sotsialʹni aspekty otsinky efektyvnosti. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, Vyp. 18.6, рр. 237–238 [in Ukrainian]. Паничок М. Ю., Кривуля П. В. Пристосовність різних підходів щодо інтерпретування категорій «ефект» та «ефективність» для вирішення завдань оцінювання використання економічного потенці- алу регіону Розглянуто можливість застосування різних ін- терпретацій категорій «ефект» і «ефективність» для вирішення завдань оцінки використання економічного потенціалу регіону, зроблено висновки про недостат- ню інформативність використання не тільки конкрет- них показників з числа поширених на рівні підпри- ємств, а й навіть поширених на цьому рівні масштабу господарських об'єктів підходів до оцінки економічної ефективності. Виконано систематизацію існуючих ін- терпретацій термінів «ефект» і «ефективність». В рам- ках програми вдосконалення цього термінологічного кластера шляхом доозначення і разобозначення термі- нології запропоновано три показника, які розвивають категорію X-ефективності та відповідають завданню оцінювання використання економічного потенціалу регіону. Ключові слова: економічний потенціал регіону, ефект, ефективність, Х-ефективність. Панычок М. Ю., Кривуля П. В. Применимость разных интерпретаций категорий «эффект» и «эф- фективность» для решения задач оценки использо- вания экономического потенциала региона Рассмотрена применимость разных интерпрета- ций категорий «эффект» и «эффективность» для реше- ния задач оценки использования экономического по- тенциала региона, сделаны выводы о недостаточной информативности использования не только конкрет- ных показателей из числа получивших распростране- ние на уровне предприятий, но и даже получивших на этом уровне масштаба хозяйственных объектов подхо- дов к оценке экономической эффективности. Выпол- нена систематизация существующих интерпретаций терминов «эффект» и «эффективность». В рамках про- граммы совершенствования этого терминологического кластера посредством доозначения и разобозначения терминологии предложены три показателя, развиваю- щие категорию X-эффективности и соответствующие задаче оценивания использования экономического по- тенциала региона. Ключевые слова: экономический потенциал реги- она, эффект, эффективность, Х- эффективность. Panychok M., Krivulia P. Accuracy of the inter- pretation approaches of "effect" and "efficiency" for solving of the regional economic capability evaluation tasks The paper considers the possibility of applying diffe- rent interpretations of “effect” and “efficiency” categories to solve the problems about using the regional economic capability. The specific enterprise indicators and figures of economic capability approaches are not informative for as- sessment of regional scale objects economic efficiency. All interpretations of the terms "effect" and "efficiency" have been systematized as part of the program to improve this terminological cluster by redefining and defining termino- logy. Three indicators on base the X-efficiency concept have been proposed for addressing the regional economic capability assessment tasks. Keywords: regional economic capability, effect, effi- ciency, X-efficiency. Стаття надійшла до редакції 28.08.2019 Прийнято до друку 10.09.2019

Institution

Similar Items