Слово про Євгена Васильовича Черненка
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161171 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Слово про Євгена Васильовича Черненка / О.В. Симоненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 2 (15). — С. 9-10. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161171 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1611712025-02-09T21:37:52Z Слово про Євгена Васильовича Черненка In memory of Professor Eugen V. Chernenko Симоненко, О.В. Наші ювілеї 2015 Article Слово про Євгена Васильовича Черненка / О.В. Симоненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 2 (15). — С. 9-10. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161171 902-028.42(091) uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші ювілеї Наші ювілеї |
| spellingShingle |
Наші ювілеї Наші ювілеї Симоненко, О.В. Слово про Євгена Васильовича Черненка Археологія і давня історія України |
| format |
Article |
| author |
Симоненко, О.В. |
| author_facet |
Симоненко, О.В. |
| author_sort |
Симоненко, О.В. |
| title |
Слово про Євгена Васильовича Черненка |
| title_short |
Слово про Євгена Васильовича Черненка |
| title_full |
Слово про Євгена Васильовича Черненка |
| title_fullStr |
Слово про Євгена Васильовича Черненка |
| title_full_unstemmed |
Слово про Євгена Васильовича Черненка |
| title_sort |
слово про євгена васильовича черненка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наші ювілеї |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161171 |
| citation_txt |
Слово про Євгена Васильовича Черненка / О.В. Симоненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 2 (15). — С. 9-10. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT simonenkoov slovoproêvgenavasilʹovičačernenka AT simonenkoov inmemoryofprofessoreugenvchernenko |
| first_indexed |
2025-12-01T01:25:30Z |
| last_indexed |
2025-12-01T01:25:30Z |
| _version_ |
1850267226642317312 |
| fulltext |
9ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
УДК: 902-028.42(091)
о. в. С и м о н е н к о
СЛОВО ПРО ЄВГЕНА ВАСИЛЬОВИЧА ЧЕРНЕНКА
Ювілей відділу археології раннього заліз-
ного віку Інституту археології НАН України
збігся з 80-літнім ювілеєм вченого, ім’я якого
невід’ємне від історії нашого відділу — докто-
ра історичних наук, члена-кореспондента Гер-
манського археологічного інституту, професора
євгена васильовича Черненка. він був пер-
шим аспірантом відділу (тоді — скіфська гру-
па скіфо-античного відділу) та одним з перших
учнів засновника відділу і української школи
скіфознавства О.І. Тереножкіна, й не буде пе-
ребільшенням сказати, що є.в. Черненко брав
найактивнішу участь у формуванні та функ-
ціонуванні цієї — зараз загальновизнаної в
світі — наукової школи. Саме тому нинішня
конференція присвячена обом ювілеям, адже
наукова біографія є.в. Черненка та все його
свідоме життя пов’язане з відділом археології
раннього залізного віку Інституту археології
НАН України.
євген васильович потрапив до Інституту
1958 р., за університетським розподілом. І, як
він часто потім згадував у бесідах зі мною, мало
не став сарматознавцем. з 1958 по 1960 р. він
працював у Неаполі Скіфському на розкопках
східного некрополя сарматського часу, і назва
його першої публікації «Сарматские элемен-
ты в восточном некрополе Неаполя Скифско-
го» відбиває той «хибний» шлях, на який його
штовхали вчителі (я користуюся жартівливою
лексикою Черненка, якою він завжди розпові-
дав цей епізод). проте своїм чуттям дослідника
він почув іншу перспективну тему — вивчен-
ня скіфського озброєння та військової справи.
Коло досліджень цієї проблеми тоді ще тільки
окреслювалося, славнозвісний «САИ» А.І. Ме-
люкової ще не вийшов, і є.в. слушно угледів
свою нішу. 1960 р. він поступив до аспірантури
Інституту з темою дисертації «Історія скіфсько-
го обладунку». На той час окремої праці з цієї
теми не існувало, й молодому досліднику на-
лежало спочатку зібрати докупи величезний
матеріал, розкиданий по публікаціях та звітах,
опрацювати музейні колекції в різних містах.
До речі — це було однією з перших дослідниць-
ких навичок, яким є.в. вчив мене як науковий
керівник. Комп’ютерів тоді не було, і на кожну
пам’ятку він заводив окрему картку — опис,
малюнок або фото, місцезнаходження, літе-
ратура. Деякі з цих карток, зроблених рукою
вчителя, я зберігаю й досі…
Штудії з обладунком завершилися успіш-
ним захистом дисертації 1966 р., а за два роки
вийшла друком воістину безсмертна книжка © А.в. СИМОНЕНКО, 2015
Н а ш і ю в і л е і
10 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 2 (15)
«Скифский доспех» (Київ: Наук. думка, 1968).
Її назва демонструє тонкий смак Черненка як
автора й цінителя мови — він вважав, що ти-
тул наукової роботи має містити не більш, як
три слова. Коли на екрани вийшла нашуміла
стрічка «Особенности национальной охоты»,
є.в. із задоволенням повторював одну з максим
генерала Михалича: «Тост должен быть крат-
ким, как выстрел!», перефразовуючи її стосовно
назви статті або книги. здається, я десь приво-
див розповідь про те, як Черненко вчив мене
розуміти красоту коротких титулів. Цей епізод
заслуговує на те, щоб його повторити тут.
Отже, написав я одну з своїх перших статей
та назвав її дуже, як мені здалося, науково: «К
вопросу об одном из типов сарматского пояса».
приніс свій «доробок» є.в. Далі відбувся при-
близно такий діалог:
є.в. — щось довгенько… А, як на тебе, є в
науці таке питання, про типи сарматського
поясу?
Авт. (розгублено) — Здається, ні.
є.в. — От і добре, тоді «к вопросу» знімає-
мо. Тепер так. «Об одном из типов». А їх ба-
гато?
Авт. (все ніяковіє та ніяковіє) — Та, ма-
буть, ні… точно невідомо.
є.в. Ну, й до чого «один из»? хай буде «О сар-
матских поясах», ти ж про них саме й пишеш.
Авт. (ображено) — То давайте викинемо й
пояси, хай буде просто «О».
є.в. (замріяно) — це було б ідеально, але не
зрозуміють.
почуття гумору у Черненка було чудове. він
і розмовляв завжди неначе жартома — трохи
іронічно, з каламбурами та гумористичними
відступами. Тому навіть його догани звучали
м’якше, ніж було б потрібно — просто є.в. був
доброю людиною.
Я не пам’ятаю «історичний» момент нашо-
го знайомства, але на час приїзду Черненка
1973 р. в гості до нашої експедиції, яку очолю-
вав його вчитель О.І. Тереножкін, мі вже зна-
ли одне одного. А наступного року я гостював
у є.в. в Новоолексіївці (тепер — Лазурне) під
Скадовськом, в пансіонаті на березі моря —
Черненко чудово знався на тому, де й як табору-
вати експедиції. звідтоді ми частіше й частіше
обговорювали мої наукові схильності, поки що
обмежені досить ефемерним бажанням «зай-
матися сарматами». Як саме ними займатися,
і який зиск вийде з цих занять, я уявляв собі,
м’яко кажучи, вельми приблизно. Наближався
час написання диплому, і тоді є.в. запропону-
вав мені обрати його темою військову справу та
озброєння сарматів північного причорномор’я.
він звернув мою увагу на те, що в єдиній на той
час монографії про сарматську військову спра-
ву, написаній його другом А.М. Хазановим, ма-
теріалам з нашого регіону приділено обмаль
уваги, і тема цілком придатна для розробки.
Скажу одразу — є.в. мав рацію настільки, що
ця розробка триває й досі. Диплом, кандидат-
ська, статті, дві монографії та репутація одного
з провідних фахівців світу з мілітарії сарматсь-
кої доби (принаймні, в цьому мене запевняють)
стали результатом одного-єдиного слова Чер-
ненка: «Спробуй».
здається, моєму вчителеві наслідки цієї
спроби сподобались. Шкода, що мою книжку,
про яку ми разом мріяли, він не встиг прочита-
ти. проте ще за його життя я з гордістю писав,
що головне, чого навчає Черненко своїх уч-
нів — це думати. Нас не так багато, його учнів,
але всі — кандидати або доктори наук, автори
книжок, відомі науковці. Мені здається, що
звідти, згори, він із задоволенням дивиться на
нас. І зараз всі ми вшановуємо його пам’ять та
виповнені великої подяки за те, що наші перші
кроки до великої науки він підтримував пора-
дою, допомогою та добрим жартом.
Спасибі тобі, вчителю, від всіх нас!
|