Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)

Наведені дані щодо видового складу круглоротих і риб чотирьох водосховищ (Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського та Дніпровського) та їх основних приток. На сучасному етапі іхтіофауна басейну Канівського водосховища нараховує 51, Кременчуцького ─ 46, Дніпродзержинського ─ 43 і Дніпровськог...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Збірник праць Зоологічного музею
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Мовчан, Ю.В., Романь, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Національний Науково-природничий музей НАН України 2014
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161239
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) / Ю.В. Мовчан, А.М. Романь // Збірник праць Зоологічного музею. — 2014. — Вип. 45. — С. 25-45. — Бібліогр.: 100 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860266307188948992
author	Мовчан, Ю.В. Романь, А.М.
author_facet	Мовчан, Ю.В. Романь, А.М.
citation_txt	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) / Ю.В. Мовчан, А.М. Романь // Збірник праць Зоологічного музею. — 2014. — Вип. 45. — С. 25-45. — Бібліогр.: 100 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Збірник праць Зоологічного музею
description	Наведені дані щодо видового складу круглоротих і риб чотирьох водосховищ (Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського та Дніпровського) та їх основних приток. На сучасному етапі іхтіофауна басейну Канівського водосховища нараховує 51, Кременчуцького ─ 46, Дніпродзержинського ─ 43 і Дніпровського ─ 54 види. Загалом іхтіофауна басейну Середнього Дніпра нараховувала до 68 видів (56 у минулому, 62 зараз), таких, що вже зникли ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), нових видів ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), зміна видового складу риб по Середньому Дніпру досягає 26,5%. Приведены данные касательно видового состава круглоротых и рыб четырех водохранилищ Днепра (Каневского, Кременчугского, Днепродзержинского и Днепровского) и их основных притоков. На современном этапе ихтиофауна бассейна Каневского водохранилища насчитывает 51, Кременчугского ─ 46, Днепродзержинского ─ 43 и Днепровского ─ 54 вида. В целом ихтиофауна бассейна Среднего Днепра насчитывала до 68 видов (56 в прошлом, 62 на данный момент), исчезнувших ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), новых видов ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), изменения в видовом составе рыб по Среднему Днепру равны 26,5%. The data on the species composition of cyclostomes and fish of four reservoirs and their major tributaries. At present ichthyofauna Kanev Reservoir Basin has 51, Kremenchug Reservoir Basin ─ 46, Dneprodzerzhinsk Reservoir Basin ─ 43 and Dnieper Reservoir Basin ─ 54 species. Generally Middle Dnieper basin ichthyofauna includes 68 species (56 in the past, 62 now), such that already extincted ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), new species ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K . caucasica), change in species composition of fish in the Middle Dnieper is 26.5%.
first_indexed	2025-12-07T19:01:06Z
format	Article
fulltext	Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 25 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) Вступ Басейн Середнього Дніпра охоплює ділянку ріки від гирла р. Десна (не включаючи останнє, фактично від м. Київ) до м. Запоріжжя (нижня частина нині затоплених Дніпровських порогів). На сьогод- ні вона складається з каскаду із чотирьох водосховищ: Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського та Дніпровського (Запо- різького) і включає такі основні притоки як Трубіж, Стугна, Супій, Сула, Рось, Вільшанка, Тясмин, Псел, Ворскла, Оріль і Самара. Опубліковано вже багато робіт, які певною мірою висвітлю- ють стан іхтіофауни басейнів цих дніпровських водосховищ, проте у переважній своїй більшості вони відносно фрагментарні, оскільки лише частково торкаються питань загального фауністичного скла- ду риб. Більшість з них має рибогосподарське спрямування і пов’я- зані переважно з вивченням складу промислових видів риб. Значно гірше вивчена іхтіофауна додаткової системи Середнього Дніпра. Загалом сучасний стан іхтіофауни згаданих вище водосховищ та їх приток можна вважати недостатньо висвітленим. Метою даної роботи є аналіз змін в іхтіофауні басейну Сере- днього Дніпра за весь період його вивчення в тому числі і аналіз її сучасного стану. © Ю.В. МОВЧАН, А.М. РОМАНЬ, 2014 Наведені дані щодо видового складу круглоротих і риб чотирьох водосховищ (Канівського, Кремен- чуцького, Дніпродзержинського та Дніпровського) та їх основних приток. На сучасному етапі іхтіо- фауна басейну Канівського водосховища нараховує 51, Кременчуцького ─ 46, Дніпродзержинсько- го ─ 43 і Дніпровського ─ 54 види. Загалом іхтіофауна басейну Середнього Дніпра нараховувала до 68 видів (56 у минулому, 62 зараз), таких, що вже зникли ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), нових видів ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), зміна видового складу риб по Середньому Дніпру досягає 26,5%. Ключ о в і с л о в а : іхтіофауна, зміна видового складу, Середній Дніпро, Україна. УДК: 597.2/(477) Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Національний науково-природничий музей НАН України вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01601 Україна СУЧАСНИЙ СКЛАД ІХТІОФАУНИ БАСЕЙНУ СЕРЕДНЬОГО ДНІПРА (ФАУНІСТИЧНИЙ ОГЛЯД) Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45: 25–45. 26 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Матеріал і методи В роботі використані матеріали, що представлені в колекціях Зоологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України (далі ННПМ) (Мовчан та ін., 2003) та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Су- часний склад іхтіофауни вивчався за зборами риб за період з 2003 по 2015 роки у поєднанні з аналізом літературних даних. Досліджувалися як іхтіофауна корінного русла, так і основних приток басей- ну Середнього Дніпра. Види, позначені зірочкою () занесені до Червоної книги України (2009), таксономічний склад подається за відповідними публікаціями (Мовчан, 2009, 2011). Результати На сьогодні в басейні Середнього Дніпра зустрічається 62 види круглоротих і риб з 54 родів 18 родин. Це представники Petromyzontidae: Eudontomyzon mariae (Berg, 1931); Acipenseridae: Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758, A. gueldenstaedtii Brandt et Ratzeburg, 1833, A. stellatus Pallas, 1771, Huso huso (Linnaeus, 1758); Anguillidae: Anguilla anguilla (Linnaeus, 1758); Clupeidae: Clupeonella cultriventris (Nordmann, 1840), Аlosa pontica (Eichwald, 1838); Cyprinidae: Leuciscus leuciscus (Linnaeus, 1758), Squalius cephalus (Linnaeus, 1758), Petroleuciscus borysthenicus (Kessler, 1859), Idus idus (Linnaeus, 1758), Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758), R. frisii (Nordmann, 1840), Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), Chondrostoma nasus (Linnaeus, 1758), Аlburnoides rossicus Berg, 1924, Alburnus alburnus (Linnaeus, 1758), Leucaspius delineatus (Heckel, 1843), Eupallasella percnurus (Pallas, 1814), Vimba vimba (Linnaeus, 1758), Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758), Abramis brama (Linnaeus, 1758), Ballerus sapa (Pallas, 1814), В. ballerus (Linnaeus, 1758), Aspius aspius (Linnaeus, 758), Pelecus cultratus (Linnaeus, 1758), Rhodeus amarus (Bloch, 1782), Pseudorasbora parva (Temminck & Schlegel, 1846), Gobio gobio (Linnaeus, 1758), Romanogobio belingi (Slastenenko, 1934), Barbus borys- thenicus Dybowski, 1862, Cyprinus carpio Linnaeus, 1758, Carassius carassius (Linnaeus, 1758), C. gibelio (Bloch, 1782), Tinca tinca (Linnaeus, 1758); Cobitidae: Cobitis taenia Linnaeus, 1758, Sabanejewia baltica Witkowski, 1994, Misgurnus fossi- lis (Linnaeus, 1758); Balitoridae: Barbatula barbatula, Linnaeus, 1758); Siluridae: Silurus glanis Linnaeus, 1758; Esocidae: Esox lucius Linnaeus, 1758; Salmonidae: Salmo labrax Pallas, 1814, Lotidae: Lota lota (Linnaeus, 1758); Atherinidae: Ather- ina pontica (Eichwald, 1831; Gasterosteidae: Pungitius platygaster (Kessler, 1859), Gasterosteus aculeatus Linnaeus, 1758; Syngnathidae: Syngnathus nigrolineatus Eichwald, 1831; Centrarchidae: Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758); Percidae: Sander lucioperca (Linnaeus, 1758), S. volgensis (Gmelin, 1789), Perca fluviatilis Linnaeus, Percarina demidoffii Nordmann, 1840, Gymnocephalus cernuus (Linnaeus, 1758), G. baloni Holcik & Hensel, 1974, G. acerinus (Gueldenstaedt, 1774); Odont- obutidae: Perccottus glenii Dybowski, 1877; Gobiidae: Benthophiloides brauneri Beling & Iljin, 1927, Benthophilus nudus (Berg, 1898). Neogobius melanostomus (Pallas, 1814), N. fluviatilis (Pallas, 1814), N. gymnotrachelus (Kessler, 1857), N. ratan (Nordmann, 1840), Mesogobius batrachocephalus (Pallas, 1814), Proterorhinus semil- unaris (Heckel, 1837), Knipowitschia longecaudata (Kessler, 1877), K. caucasica (Berg, 1916). Зауважимо, що N. kessleri, N. ratan і N. gymnotrachelus зараз деякі дослідники відносять до роду Ponticola Iljin, 1927. Слід зазначити, що принаймні ще 10 видів восьми родів з чотирьох родин, а саме, представники Polyodontidae: Polyodon spathula (Walbaum, 1792); Cypri- nidae: Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844); Aristichthys nobilis (Richardson, 1845); Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844); Mylopharyngodon Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 27 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) piceus (Richardson, 1846); Сarassius auratus (Linnaeus, 1758); Catostomidae: Ictiob- us cyprinellus (Valenciennes, 1844); І. bubalus (Rafinesque, 1818); I. niger (Rafines- que, 1819); Salmonidae: Parasalmo mykiss (Walbaum, 1792) у більшій чи меншій мірі штучно розводяться і вирощуються у водосховищах, басейнах ГЕС, ГАЕС, у приватних ставках, експонуються в паркових водоймах тощо, деякі з них іноді трапляються в річках додаткової системи басейну Середнього Дніпра, але природ- них умов для розмноження в наших водах майже всі ці види не знаходять. На жаль, стала інформація про їх розповсюдження в цьому басейні ріки відсутня, і тому вони при оцінці складу іхтіофауни іноді згадуються, але до уваги звичайно не приймаються. Басейн Канівського водосховища. Канівське водосховище створене вна- слідок перекриття руслової частини Дніпра греблею ГЕС восени 1972 р. (запов- нене у 1973–1976 рр.), на відстані 713 км від гирла. Довжина його берегової лінії складає 411 км, площа дзеркала ─ 41920 км2, повний об’єм ─ 2,62 км3, середньорі- чний стік ─ 43,9 км3, річний водообмін здійснюється 17–18 разів на рік. Довжина водойми 164 км, максимальна ширина 8 км (середня ─ 5,5 км), максимальна гли- бина 21 м (середня ─ 3,9 м) (Дрозд, 1953). Будівництвом цієї водойми було завер- шене створення всього каскаду дніпровських водосховищ. К.Ф. Кесслером (1856) для ділянки ріки, що відповідає сучасному водосхо- вищу, відзначалося 42 види круглоротих і риб (або 43, якщо рахувати Gasterosteus aculeatus, яку він вказував посилаючись на рибалок). Д.О. Белінг (Белинг, 1914) наводить 41 вид круглоротих і риб (або 43 разом з G. aculeatus і Cottus gobio, яких сам він не знаходив, але для іхтіофауни зазначає). З його списку вже зникають A. stellatus і H. huso, відзначаються нові види Eupallasella percnurus та Syngnathus nigrolineatus. Пізніше цей список риб збагачується на Petroleuciscus borysthenicus і Proterorhinus semilunaris (Белінг, 1932). Е. Шарлемань (Шарлеман, 1914) знаходив у старицях і озерах острова Труханів навпроти Києва до 30 видів, зокрема, що цікаво, Eudontomyzon mariae, P. borysthenicus, Barbus borysthenicus, Barbatula bar- batula і Syngnathus nigrolineatus, а Д.О. Белінг (1915) вказує на наявність тут ще й E. percnurus. У Дніпрі, на ділянці Київ – Кременчук, було відзначено 29 (Белінг, 1932), в 23 заплавних водоймах Канівського рибгоспу – 29 (Носаль, 1937), а на ділянці Ржищів – Канів у 1936 р. 30 (Носаль, 1947) видів. Н.О. Вавілова та ін. (1964) в районі Канівського учлісгоспу нараховували в Дніпрі до 36 видів риб, у тому числі вперше відзначили N. melanostomus. У 1965–1967 рр. в зоні майбутньо- го водосховища відзначалося від 32 (Залевский, 1969) до 36 видів з 10 родин (Залевский, Сальников, 1972). До створення Канівського водосховища були прове- дені також роботи по вивченню іхтіофауни ділянки Дніпра від греблі Київської ГЕС до м. Канева (Волков, 1971), на якій загалом було зібрано 30 видів риб, зокре- ма вперше для місцевої фауни відзначені C. cultriventris і N. kessleri. Натомість представники Petromyzontidae, Acipenseridae, Anguillidae, R. frisii, А. rossicus та ряд інших видів знайдені не були, що можна пов'язати, мабуть, з тим, що автором відловлювалася лише молодь риб. Пізніше вважали, що загалом до зарегулювання Дніпра тут налічувалося до 48 видів (Сухойван, Вятчанина, 1989). За нашими оцінками, раніше іхтіофауна Дніпра безпосередньо на ділянці майбутнього водос- ховища нараховувала до 47 видів (табл. 1). Стан популяцій P. borysthenicus і E. percnurus зараз залишається невідомим: скоріше за все ці види в даній водоймі вже зникли. Можна констатувати, що перші суттєві зміни в іхтіофауні відбулись вже після створення Дніпровського (Запорізького) водосховища. З ділянки Дніпра, яка відповідає межам сучасного Канівського водосховища, зникають такі види як A. gueldenstaedtii, A. stellatus, H. huso, А. pontica і R. frisii тощо, натомість з’явля- ються N. melanostomus (Вавилова та ін., 1964) C. cultriventris і N. kessleri (Волков, 28 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Т аб ли ця 1 . І хт іо ф ау н а ба се й н у С ер ед н ьо го Д н іп р а. T ab le 1 . F is h f au n a of M id d le D n ie p er b as in . Т ак со н Канівське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Канівського вдсх Кременчуцьке вдсх П ри то ки в дс х. Басейн Кременчуць- кого вдсх Дніпродзержинське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Дніпродзер- жинського вдсх. Дніпровське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Дніпровсь- кого вдсх Загалом басейн Середнього Дніпра Трубіж Стугна Супій Сула Рось Вільшанка Тясмин Псел Ворскла Оріль Самара P et ro m yz on ti da e E ud on to m yz on m ar ia e* + – – – – – + – + – – – + – + – + – ? – – + – + – + – – – + ? – + – – + + – + + + + A ci pe ns er id ae A ci pe ns er r ut he nu s* + – – – – – + – + – – – – – – – – – – – + – + + ? + – – – + + ? + + – + – – + + + + A . g ue ld en st ae dt ii * + – – – – – + – + – – – – – + – – – – – + – + – + – – – + – + – – – + – + – + – A . s te ll at us * + – – – – – + – + – – – – – – – – – – – + – + – – – – – + – + – – – + – + – + – H us o hu so * + – – – – – + – + – – – – – – – – – – – + – + – – – – – + – + – – – + – + – + – A ng ui ll id ae A ng ui ll a an gu il la + + – – – – + + + – – – – – – – – – – – + – + – ? – – – – + – ? + + – – – – + + + + C lu pe id ae C lu pe on el la c ul tr iv en tr is – + – + – + – + – + – + – + – – – + – – – + – + – – – – – + – + – – – – – + – + A lo sa p on ti ca + – – – – – + – + – – – – – – – – – – – + – + – – – – – + – + + – – + – + + + + C yp ri ni da e L eu ci sc us le uc is cu s* + + + + – – + + + + + + + + + + + + – – + + + + ? + + + + + + + + + + + + + + + + Sq ua liu s ce ph al us + + + + – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + P et ro le uc is cu s bo ry st he n- ic us + – + – – – + – + – – – + + + + – – – – + + – – – – – – – – + + – + – – + + + + Id us id us + + + + + – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + – + + + + R ut il us r ut il us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + R . f ri si i* + – – – – – + – + – – – + – + – – – – – + – + – + – – – + – + – – – – – + – + – Sc ar di ni us e ry th ro ph th - al m us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C ho nd ro st om a na su s + + + + – – + + + + + + + – – – + + – – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + А lb ur no id es r os si cu s* + + – + – – + + + + – – + – + – – – – – + – + – + + + + + + + – – + – – + + + + A lb ur nu s al bu rn us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + L eu ca sp iu s de li ne at us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + – + + + + + + E up al la se ll a pe rc nu ru s* + – – – –+ + ? + + ? – + + – – – – – – – – + ? + – – – – – – + ? – + + + + + + + + + + V im ba v im ba + + – – – – + + + – – – – – + – + + ? – – + + ? + + ? – – + – + + ? + + ? – – – – + + ? + + B li cc a bj oe rk na + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + A br am is b ra m a + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + B al le ru s ba ll er us + + – – + + + + + + + – + + – – + + ? – – + – + + ? + + ? + – + + ? + + ? + + ? + + ? + + ? + + Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 29 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) Т аб ли ця 1 . П р од ов ж ен н я. T ab le 1 . C on ti n u in g. Т ак со н Канівське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Канівського вдсх Кременчуцьке вдсх П ри то ки в дс х. Басейн Кременчуць- кого вдсх Дніпродзержинське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Дніпродзер- жинського вдсх. Дніпровське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Дніпровсь- кого вдсх Загалом басейн Середнього Дніпра Трубіж Стугна Супій Сула Рось Вільшанка Тясмин Псел Ворскла Оріль Самара B al le ru s sa pa + + – – – – + + + – – – – – + – – – – – + – + + ? + + ? + – + + ? + – + – – – + – + + A sp iu s as pi us + + + + + – + + + + – + + + + + + + – – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + P el ec us c ul tr at us + + – – – – + + + – – – – – – + – – – – + + + + + + ? + – + + + + + + ? + + ? + + + + R ho de us a m ar us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + – + + + + + + + + + + + P se ud or as bo ra p ar va – + – + – + – + – + – + – + – + – – – – – + – + – + – + – + – + – + – + – + – + G ob io g ob io + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + R om an og ob io b el in gi – – + + – – + ? + + ? – – – – + – + + + – – + ? + – – – + + – + ? + + ? – – – – – + ? – + + B ar bu s bo ry st he ni cu s* + – – – – – + – + – – – – – + – – – – – + – + – + – + – + – + – – – – – + – + – C yp ri nu s ca rp io + + + + – + + + + + + + + + + + + + – – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C ar as si us c ar as si us * + + + + + – + + + – + + + + + – – – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C . g ib el io – + – + – + –? + + + + + + + + + + + + + + + + + + + – + + ? + – + – + – + – + + + T in ca ti nc a + + + + – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + C ob it id ae C ob it is ta en ia + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + Sa ba ne je w ia b al ti ca – –? – + – – – – – – – –? + – – –? – – – –? + – – – – + – + – + – – – – – – – – + + M is gu rn us fo ss il is + + – + + + + + + – + + + + + + – – – – + + + + + + – + ? + + + + + + + + + + + + B al it or id ae B ar ba tu la b ar ba tu la + – + + + + + + + – + + + + + + – – + + + + + – + + + + + + + + + + + + + + + + S il ur id ae Si lu ru s gl an is + + – – + + + + + + – – – + + + – – – – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + S al m on id ae Sa lm o la br ax * – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – + ? – + ? – – – – – + ? – + ? – E so ci da e E so x lu ce us + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + L ot id ae L ot a lo ta * + + – – – – + + + – – – – + + – + + – – + + + – ? + + + + + + + – – + + + + + + + A th er in id ae A th er in a po nt ic a – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – + – – – – – + – + G as te ro st ei da e P un gi ti us p la ty ga st er + ? + – + – + + ? + + ? – + + + + + + + + – – + ? + – – + + – – – + ? + + + + + + + + + + G as te ro st eu s ac ul ea tu s + ? + – – – + + ? + + ? + – + – – – + – – – – + ? + – + – –? – – –? + – + – – – – – + + ? + 30 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Т аб ли ця 1 . П р од ов ж ен н я. T ab le 1 . C on ti n u in g. П р и м іт к а. 1 ) П ри п од ві йн их п оз на чк ах : л ів а по ка зу є на яв ні ст ь ви ду в м ин ул ом у (+ – ), п ра ва ─ н ая вн іс ть с уч ас на , н аш і д ан і ( + – ); ? ─ іс ну ва нн я йм ов ір не а бо в ик ли ка є су м ні в; 2 ) * ─ т ак со ни , з ан ес ен і д о Ч ер во но ї к ни ги У кр аї ни ( 20 09 ). Т ак со н Канівське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Канівського вдсх Кременчуцьке вдсх П ри то ки в дс х. Басейн Кременчу- цького вдсх Дніпродзержинське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Дніпродзер- жинського вдсх. Дніпровське вдсх П ри то ки вд сх . Басейн Дніпровсь- кого вдсх Загалом басейн Середнього Дніпра Трубіж Стугна Супій Сула Рось Вільшанка Тясмин Псел Ворскла Оріль Самара S yn gn at hi da e Sy ng na th us n ig ro lin ea tu s + + – – – + + + – + – – – + + + – – – – + ? + – + – – – – + ? + + + – + – + + + + + C en tr ar ch id ae L ep om is g ib bo su s – + – – – – – + – – – – – – + ? – – – – – + ?– – – – – – – – – – + – – – + ? – + – + P er ci da e Sa nd er lu ci op er ca + + – – – + + + + + – + + + + + + + – – + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + S. v ol ge ns is * – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – + + – – – – + + + + – – – + + + + + P er ca fl uv ia ti li s + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + P er ca ri na d em id of fi i* – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – + ? – – – – – + – + G ym no ce ph al us c er nu us + + – + – + + + + + + + + + + + – – – – ? + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + G . b al on i* – + – + – – – + – + – + – + – – – – – – – + – + – – – – – + – – – – – – – – – + G . a ce ri nu s* + + – – – – + + ? + – – – – – + + – – – – + + + + ? + + + – + + ? + – – – + – + + ? + + O do nt ob ut id ae P er cc ot tu s gl en ii – – – + – + – + – – – – – – – + – – – – – + – – – – – – – – – – – – – – – – – + G ob ii da e B en th op hi lo id es b ra un er i – + – – – – – + – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – + – – – – – + – + B en th op hi lu s nu du s – + – – – – – + – + ? – – – – – – – – – – – + ? – – – – – – – – – – – + + + + + + + N eo go bi us m el an os to m us – + – – – – – + – + – – + + – + – – – – – + – + – – – – – + + + – + – – + + + + N . k es sl er i – + – – – – – + – + – – – + – + – – – – – + + ? + + + ? – – + ? + + + – – + + ? + + + + N . f lu vi at il is + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + N . g ym no tr ac he lu s – + – + – + – + – + – + – + – + – – – – – + – + – – – – – + + + – – – – + + + + N . r at an – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – + – – – – – + – – – – – – – + – + M es og ob iu s ba tr ac ho ce p- ha lu s – + – – – – – + – + – – – + – + – – – – – + – + – – – – – + – + – + ? – – – + – + P ro te ro rh in us s em il un ar - is + + + + + + + + + + + + – + + + + + – – + + + + + + + + + ? + + + + + + + + + + + K ni po w it sc hi a lo ng ec a- ud at a – – – – – – – – – + – – – – – – – – – – – + – – – – – – – – – + – – – – – + – + K . c au ca si ca – + – – – – – + – + – + ? – – – – – – – – – + – + ? – – – – – + ? – + – – – – – + – + Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 31 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) 1971), N. gymnotrachelus (Пинчук и др., 1985), Mesogobius batrachocephalus (Смір- нов, 2001), Pseudorasbora parva (Сухойван, Вятчанина, 1989), Perccottus glenii (Сабодаш, Ткаченко, 2002) , а також товстолобики білий і строкатий та білий амур (Сухойван, Вятчанина, 1989). До інтродуцентів можна віднести і свійського коро- па, який також був вселений штучно і, мабуть, міг зайняти екологічну нішу сазана. Вказівка на знахідку P. phoxinus (Смірнов, 2001, Ситник та ін., 2008), виходячи з особливостей біології цієї риби, є помилковою, як і помилкова наявність B. stella- tus (Смірнов, 2001) в околицях Києва (Манило, 2009). Щодо можливої наявності тут C. gobio, то фактичних даних, які підтверджують це як у минулому, так і зараз, немає. Окремо слід звернути увагу на такі види як E. mariae, A. ruthenus, які вос- таннє відзначалися у 1989 році (Сухойван, Вятчанина, 1989), та P. borysthenicus і B. borysthenicus (Смірнов, 2001). Вони скоріше за все вже повністю зникли на даній ділянці Дніпра. Загалом сучасна іхтіофауна Канівського водосховища оцінюється по різно- му: вона нараховує 38 видів (Ситник та ін., 2008), 43 види (Коханова та ін., 2008), 44 види (Смірнов, 2001) чи 40 (разом з вселенцями до 50) видів (Сухойван, Вятча- нина, 1989). За нашими підрахунками, власне в самому водосховищі зараз відзна- чається принаймні 48 видів. Сучасний стан іхтіофауни безпосередньо Канівського водосховища мало вивчений. Відомо (Коханова та ін., 2009), що рибогосподарське освоєння водойми почалося на п’ятому році її існування. До цього був проведений комплекс меліо- ративних робіт, спрямованих на розвиток сировинної бази. Зі складу іхтіофауни на цей час вже зникли такі реофіли як R. frisii, B. borysthenicus та інші, але у водойму були вселені цьоголітки білого амура, білого та строкатого товстолобиків. Вияви- лося, що цьоголітки останніх з невисокою індивідуальною масою перебували під сильним пресом місцевих хижаків, частка яких у загальній іхтіомасі досягала 30%. Щоб знизити негативний вплив хижаків на продуктивність рослиноїдних риб, з 1982 р. Канівське водосховище щороку стало зариблюватися вже крупнішими дволітками цих риб, переважно гібридами товстолобиків. Промислову іхтіофауну Канівського водосховища в наш час формують переважно 12 видів риб. Крупний частик представлений лящем, судаком, щукою, сомом та рослиноїдними рибами (білий, строкатий товстолобики та їх гібриди), серед дрібного частику відзначено плітку, карася, плоскирку, краснопірку, окуня та чехоню, при цьому такі види як рибець, головень, підуст, клепець у промислових уловах становлять лише 0,2– 0,5%, а найчисленнішим малоцінним видом є верховодка. Порівняння іхтіофауни руслової ділянки Дніпра до спорудження греблі Дніпрогесу з сучасним складом риб в Канівському водосховищі виявляє значні зміни, які торкнулися видового складу його мешканців: одні з них вже тут повніс- тю зникли, деякі скоротили свій ареал у межах басейну, інші, навпаки, почали свій ареал розширювати або вперше реєструються у водоймі. Зокрема, до побудови Дніпрогесу в межах руслової частини Дніпра майбутнього Канівського водосхови- ща, (без приток), відзначалося до 47 видів міног і риб, проте у наш час вже не вказуються тут 10, але констатуються 12 нових, невідомих з часів К.Ф. Кесслера (1856) видів (табл. 1). Серед приток, які впадають у Канівське водосховище, найбільшими є річки Трубіж і Стугна. Трубіж, ліва притока Дніпра, має довжину 113 км з площею басейну 4700 км2 (Дрозд, 1953). Вивченню іхтіофауни Трубежу приділялося мало уваги. В ній заходили P. borysthenicus (Шарлеман, 1914), E. percnurus (Белинг, 1915). Станом на 1976 р. вона нараховувала 23 види (Полтавчук, 1976). В колекції риб ННПМ є ще Cobitis taenia (зібрана Полтавчуком, але чомусь ним не врахована) та Sabanejewia baltica, Gymnocephalus baloni, А. rossicus, P. parva, Pungitius platygaster, Perccottus glenii і 32 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь N. gymnotrachelus, здобуті в інші часи. Попередні дані щодо іхтіофауни р. Трубіж представлені в роботі Ю.К. Куцоконь та ін. (2012) ─ у даній водоймі останніми знайдено 22 види риб. За нашими даними, для річки загалом відомо принаймні 35 видів (24 у минулому і 34 на сьогодні), її видовий склад змінився більше як на 34%. Стугна, права притока Дніпра, має довжину 70 км і площу басейну 787 км2. Її іхтіофауна вивчена недостатньо. В ній відзначають від 20 (Полтавчук, 1976) до, за сучасними даними, 30 видів (разом з товстолобиками і білим амуром ─ 33) (Сабодаш та ін., 2001; Куцоконь, Циба, 2011; Циба, 2014). Вказівки про наявність сазана в цій річці, скоріше за все, пов’язані з використанням даного виду (Cyprinus carpio) в якості об’єкта рибництва. Збільшення видового різноманіття пояснюєть- ся появою видів-вселенців (P. parva, P. glenii, P. platygaster, G. aculeatus, S. nigro- lineatus, N. gymnotrachelus, товстолобиків білого і строкатого, білого амура тощо). Відповідно нашим підрахункам, у цій водоймі загалом відзначалося принаймні 34 види (20 у минулому і 33 на сьогодні), видовий склад змінився на 50%. Підсумовуючи дані по кількісному складу іхтіофауни басейну Канівського водосховища разом з його притоками, можна констатувати, що в ньому загалом відзначалося принаймні 61 вид (48 у минулому і 51 у наш час), а його фауністич- ний склад змінився на 37,7% (табл. 1). Басейн Кременчуцького водосховища. Кременчуцьке водосховище утво- рене в результаті перекриття Дніпра дамбою ГЕС на 12 км вище від м. Кременчук. Його заповнення розпочате восени 1959 р. і закінчене навесні 1961 р. Довжина берегової лінії цієї водойми дорівнює 800 км, площа басейну ─ 46000 км2, повний об’єм ─ 13,5 км3, середньорічний стік ─ 48,4 км3, річний водообмін здійснюється 2,5–4 рази на рік. Довжина водойми 159 км, максимальна ширина 28 км (серед- ня ─ 15,1 км), максимальна глибина 20 м (середня ─ 6 м). Іхтіофауна Дніпра в районі майбутнього Кременчуцького водосховища налі- чувала до 43 видів круглоротих і риб (Кесслер, 1856). До них, мабуть, слід додати ще і Lepomis gibbosus, який міг бути в басейні р. Рось (Великохатько, 1929). Тобто до зарегулювання іхтіофауна басейну Дніпра, якій відповідав майбутньому Кре- менчуцькому водосховищу, нараховувала принаймні 44 види. О.М. Ващенко (1958, цитовано за: Озінковська та ін., 2009) для цієї ділянки до створення дамби Кременчуцького водосховища нараховували до 47 видів круглоротих і риб, у тому числі P. borysthenicus, E. percnurus, R. belingi і Proterorhinus semilunaris (цей вид зазначався і К.Ф. Кесслером (1856), але з р. Ворскла, тобто з басейну Дніпродзер- жинського водосховища). За іншими матеріалами (Сухойван, Вятчанина, 1989), тут зустрічалося до 48 видів. Аналогічні останнім даним і наші підрахунки (табл. 1). Після утворення Кременчуцького водосховища іхтіофауна цієї ділянки Дні- пра збіднила до 36 видів (Вавілова та ін., 1964), в 1960–1963 рр. в уловах молоді зустрічалося 25 видів (Волков, 1965), в 1960–1964 рр. ─ 28, у тому числі стерлядь, марена, минь (Коновалов, Симонова, 1965), а в 1963–1972 рр. ─ від 27 до 29 видів риб (Волков, 1967, 1969, 1975; Волков, Власенко, 1978). О.Ф. Ляшенко (1970) за період 1960–1966 рр. виявлена молодь 33 видів 8 родин, зокрема й молодь A. ru- thenus, але в уловах вже були відсутні E. mariae, B. borysthenicus і L. lota, а дещо пізніше (1966–1967 рр.) у Тясминскій затоці і нижній частині водосховища була виявлена молодь лише 23 видів (Ляшенко, Иванюков, 1970). За матеріалами 1975– 1981 років наводиться список 29 видів личинок і мальків риб 7 родин (Кундиев, 1986). За іншими даними тут відзначалося 40 видів, до яких додавалося ще 10 видів далекосхідних і понто-каспійських вселенців (Сухойван, Вятчанина, 1989). Цікава динаміка зміни видового складу молоді водосховища наводиться С.П. Озінковською та ін. (2009): 1960–1966 рр. ─ 34 види, 1971–2005 ─ 29, 2006– Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 33 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) 2007 ─ 30 видів риб. Після заповнення Кременчуцького водосховища в ньому зникають А. rossi- cus, E. percnurus і P. borysthenicus (два останніх види востаннє відзначені А.Н. Волковим в 1969 р.). B. sapa, V. vimba, P. cultratus і B. borysthenicus ще деякий час після заповнення водосховища трапляються в малькових ловах як у самому водос- ховищі, так і в деяких його притоках (Волков, 1965, 1967, 1969, 1975; Волков, Вла- сенко, 1978), проте починаючи з 70-х років минулого століття вони вже тут не відзначаються (Озінковська та ін., 2009). Разом з тим, у водоймі фіксуються нові види: з 1964 р. ─ N. melanostomus (Вавілова та ін., 1964), з 1963 ─ P. platygaster (Волков, 1975), з 1965 р. ─ N. kessleri (Волков, 1967), з 1966 р. ─ C. cultriventris (Волков, 1969), з 1991 по 2000 рр. у водоймі відзначається S. nigrolineatus, а з 2001 по 2005 рр. ─ P. parva (Озінковська та ін., 2009). Сучасна іхтіофауна власне Кременчуцького водосховища, за літературними даними (Алексієнко, 2009; Озінковська та ін., 2009, ін.), налічує 30–35 видів риб (або, можливо, до 36 разом з минем, якого востаннє для водосховища вказували деякі автори (Волков, 1975, Сухойван, Вятчанина, 1989). За нашими підрахунками тут може зустрічатися до 37 видів (табл. 1). Дніпро в межах водосховища приймає води двох лівобережних (Супій, Сула) і трьох правобережних (Рось, Вільшанка, Тясмин) приток. Річка Супій має довжину 144 км, площу басейну 2160 км2, похил 0,35 м/км, більша частина її русла заболочена. Іхтіофауна Супою станом на 1963–1965 рр нараховувала 26 видів риб (Волков, 1967). Проте автор не наводить окремого списку по кожній притоці за винятком 11 найчисленніших видів Кременчуцького водосховища: I. Idus, R. rutilus, S. erythrophthalmus, A. alburnus, B. bjoerkna, A. brama, B. ballerus, G. gobio, C. carpio, E. lucius, і P. fluviatilis. Пізніше іхтіофауна Супою вивчалася М.О. Полтавчуком (1976), за даними якого також нараховувала 26 видів, в числі яких вказувалися В. ballerus, і, востаннє відзначений на цій ділянці Дніпра ще до створення Кременчуцького водосховища (Вавілова і ін., 1964), E. percnurus, а також G. baloni, представлений у колекції риб ННПМ за зборами 1971 р. (1 екз.) і 1978 р. (2 екз.). Таким чином, іхтіофауна р. Супій станом на 1976 р. нараховувала щонайменше 27 видів риб (табл. 1). За нашими даними зараз тут зустрічаться до 33 видів (загалом відзначалося до 36 видів), а зміна іхтіофауни складає 20%. Довжина Сули дорівнює 363 км, площа басейну 19600 км2, похил 0,20 м/км, ширина 10–75 м (в окремих місцях до 200 м), глибина 1,8–3,5 м (на ямах до 6 м і більше). Фауністичний склад риб цієї річки вивчений недостатньо. К.Ф. Кесслером (1856) для неї вказувалися E. mariae, R. frisii, А. rossicus, L. delineatus, A. aspius, R. amarus, C. carpio. У минулому в Сулі нараховували від 26 (Волков, 1967, разом з водосховищем) до 27 (Полтавчук, 1976) видів риб. За нашими даними, врахову- ючи і фондові колекції ННПМ, до 33 видів. Сучасні відомості щодо іхтіофауни р. Сула фрагментарні і представлені в роботах А.В. Подобайла (2008) і Н. Глотової та ін. (2012). В басейні Сули відзначалося загалом до 44 видів (33 у минулому і 39 сучасних), а видовий склад змінився на 36,4%. Річка Рось серед усіх приток цього водосховища є найдовшою, її довжина рівна 346 км, площа басейну 12575 км2, похил 0,61 м/км, середня ширина 50 м. К.Ф. Кесслером (1856) повідомлялося, що у Рось заходив A. gueldenstaedtii, Д.О. Белінг (1923) ще в 1921 р. знаходив у річці S. nigrolineatus, А. Фещенко (1928) відзначав в ній понад 23 види, зокрема й E. mariae. Докладніші дані щодо іхтіофауни Росі наводяться в роботі Ф.Д. Великохатька (1929), який відзначає в ній 29 видів риб, зокрема й R. frisii і, можливо, L. gibbosus. Пізніше Д. Белінг (1937) для цієї водойми вказує 30 видів. О.М. Волков (1967) у цій водоймі (разом з 34 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь водосховищем) відзначає 26 видів, у тому числі B. ballerus, якого інші дослідники тут не знаходили, М.О. Полтавчук (1976) нараховував для р. Рось до 31 виду, зокрема і А. rossicus, яку в інших водоймах басейну вже не відзначали. Вперше для Росі вказуються N. kessleri (Куцоконь, 2006) і P. glenii (Куцоконь, Негода, 2006). За останніми літературними даними іхтіофауна Росі нараховує 37 видів риб (Куцоконь, 2004; Куцоконь, Циба, 2011). Порівняно з попередніми даними у фауністичних списках з’являються P. cultratus, P. parva, R. belingi, G. aculeatus, P. glenii, N. kessleri і N. gymnotrachelus, але зникають R. frisii, V. vimba, B. sapa, B. borysthenicus, C. carassius, M. fossilis і L. lota тощо. За нашими підрахунками, в Росі загалом відзначалося принаймні 48 видів, а зараз налічується 38. Зміна іхтіо- фауни складає 39,6% (табл. 1). Річка Вільшанка. Довжина 106 км, площа басейну 1220 км 2, похил 0,89 м/км. У Вільшанці (разом з водосховищем) зареєстровано 26 видів риб (Волков, 1967). М.О. Полтавчук (1976) для даної водойми наводить список з 27 видів. За нашими підрахунками в цій річці зараз відзначається 26 видів риб (з 29, які реєст- рувалися для річки загалом), іхтіофауна змінилася майже на 7%. Річка Тясмин. Довжина 161 км, площа басейну 4540 км2, похил 0,34 м/км, ширина 10–70 м, глибина до 6 м. По іхтіофауні р. Тясмин є лише дані М.О. Полтавчука (1976), за якими вона налічує 18 видів. З них лише два, C. carassius і B. barbatula, не відмічені в р. Віль- шанка. За нашими підрахунками, сучасна іхтіофауна басейну Кременчуцького во- досховища разом з притоками нараховує щонайменше 46 видів. Басейн Дніпродзержинського водосховища. Після перекриття русла Дніпра дамбою ГЕС біля с. Романькове вище Дніпродзержинська у 1962 р. почало функціонувати Дніпродзержинське водосховище, яке було заповнене у 1963– 1964 рр. Довжина берегової лінії водойми складає 360 км, площа басейну 33360 км2, повний об’єм 2,45 км3, середньорічний стік 52,2 км3, річний водообмін здійс- нюється 18–20 разів на рік. Довжина водосховища 125 км, максимальна ширина 8 км (середня ─ 5,1 км), максимальна глибина 16 м (середня ─ 4,3 м) (Дрозд, 1953). Іхтіофауну цієї водойми можна, мабуть, вважати недостатньо вивченою у порівнянні з іншими водосховищами. Перші дані щодо її складу в річці, до ство- рення дамби Дніпрогесу, надає К.Ф. Кесслер (1856), який відзначав тут разом з G. aculeatus 42 види. П.П. Молоків-Журський (1928) наводить для цієї ділянки 36 видів, а також згадує деякі види, по яким відомості в нього відсутні, або є тільки посилання на літературу (Мінога струмкова ?, A. nudiventris, A. stellatus, A. аnguil- la ─ промислового значення не має ?, A. pontica, Тараня ?, V. vimba, C. gibelio ─ розглядає як річкову форму C. carassius, Cottus gobio ?, N. kessleri і P. semiluna- ris), які, мабуть, брати до уваги не можна. Г.Б. Мельников (1960) для ділянки від м. Кременчук до м. Дніпродзержинськ вказує молодь 22 видів риб (щука, плітка, ялець, головень, в’язь, краснопірка, білизна, підуст, пічкур звичайний, верховодка, плоскирка, лящ, рибець, судак, синець, окунь, йорж звичайний, йорж носар, гір- чак, щипавка звичайна, бички пісочник і цуцик). Пізніше в зоні майбутнього водосховища відзначали до 30 видів 7 родин, з яких 21 вид вважався промисло- вим, зокрема, наприклад, у 1954 р. тут виловили 195 ц B. borysthenicus (Макеев, 1961). П.Г. Сухойван і Л.І. Вятчаніна (Сухойван, Вятчанина, 1989) в іхтіофауні Дніпродзержинського водосховища (мабуть, в його басейні ?) відзначали 52 види. За нашими підрахунками у Дніпрі на цій ділянці раніше нараховувалося принайм- ні 44 види. Вже у перші роки існування Дніпродзержинського водосховища (грудень 1963 р.) відзначалося повне зникнення в ньому цьоголіток реофільних риб і збіль- Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 35 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) шення чисельності особин у лімнофільних видів, яких нараховували до 22 видів, зокрема згадується і P. platygaster (Беляев та ін., 1965). Зауважується також, що коли там проводився так званий меліоративний лов, різко знизилося число реофі- льних видів (клепець, марена, головень, ялець, в’язь), значно впали улови синця і підуста (Луговая, 1977). Сучасніші дані щодо іхтіофауни даної водойми дещо фрагментарні. Так В.Л. Булахов та ін. (2008) для Дніпродзержинського водосхови- ща зазначають В. ballerus, B. sapa, L. lota, S. volgensis, M. batrachocephalus, а також морську голку, окуня, йоржа звичайного, бичків головача, гонця, кругляка, пісоч- ника і цуцика для водосховищ Дніпра в межах Дніпропетровської області, зокрема й для Дніпродзержинського. Переважна більшість сучасних робіт присвячена вивченню промислової іхтіофауни, яка сумарно не перевищує 20 видів. За даними Б.М. Богданова (2007) промислова іхтіофауна Дніпродзержинського водосховища налічує 16 видів, основними з яких є лящ і плітка (видовий список не наводиться). Інші автори (Назаров, Борисенко, 2013) вказують на 13 промислових видів (лящ, плітка, судак, карась, плоскирка, окунь, сом, краснопірка, щука, білизна, сазан, лин, тюлька). Вперше для даного водосховища вказуються P. parva (Діденко, 2013) і N. ratan (Manilo, Didenko, 2013). Водосховище приймає води двох великих лівобережних приток Дніпра ─ річок Псел і Ворскла, іхтіофауна яких розглянута тільки у межах України. Псел тече по Білгородській і Курській областях Росії та Сумській і Полтав- ській областях України, його довжина 717 км (в Україні 520 км), площа басейну 22800 км2 (в Україні 16270 км2), похил 0,23 м/км, ширина 30–100 м, глибина 2–4 м (на ямах до 6 м). К.Ф. Кесслером (1856) в іхтіофауні Псла відзначалося до 32 видів риб. Найдокладніше видовий склад риб цієї річки наводиться в роботах Л.Д. Беляєва (Беляев, 1954, 1955, 1959, 1960, 1965), в яких автор проаналізував іхтіофауну як у гирлових ділянках, так і на ділянках річки на відстані 10 км, 35 км та близько 350 км (до міста Суми) від гирла та у водосховищах річки. Загалом тут було від- значено 36 видів риб з 8 родин (Беляев, 1965). За нашими підрахунками, врахову- ючи фондові колекції ННПМ, у Пслі зараз зустрічається до 34 видів із загалом 43 в ньому відзначених, а зміна видового складу іхтіофауни складає понад 18%. Ворскла протікає по Бєлгородській області Росії та у Сумській і Полтавській областях України. Довжина 464 км (в Україні 317 км), площа басейну 14700 км2 (в Україні 12590 км2), похил 0,3 м/км, ширина на верхній частині 35–50 м, на нижніх ділянках до 100–150 м, глибина 2–4 м. К.Ф. Кесслер (1856) відзначав у Ворсклі C. nasus, А. rossicus, L. delineatus, B. ballerus, C. carpio, S. lucioperca N. fluviatilis P. semilunaris тощо. За іншими даними, в основу яких покладені відомості про іхтіофауну різних ділянок (гирлова частина, вище на 10 км, і аж до міста Ахтирка, тобто за 300 км від гирла, водосхо- вища), для Ворскли наводиться від 24 до 33 таксонів риб (Беляев, 1955, 1959, 1960, Федий, Беляев, 1960). Враховуючи фондові колекції ННПМ, у Ворсклі зараз зустрічається до 30 видів риб, зміна видового складу іхтіофауни складає понад 26%. Загалом, якщо брати до уваги відомості літератури і фондових колекцій ННПМ, сучасна іхтіофауна басейну Дніпродзержинського водосховища разом притоками нараховує щонайменше 43 види. Басейн Дніпровського (Запорізького) водосховища. Дніпровське (Запо- різьке) водосховище створене шляхом перекриття русла Дніпра греблею в місті Запоріжжя для вирішення проблеми дніпровських порогів і виробництва електрое- нергії. Воно заповнялося двічі: у 1931–1934 (гребля була зруйнована 18 серпня 1941 року) і у 1947–1948 рр. після відбудови греблі. Довжина берегової лінії 550 км, площа басейну 39000 км2, повний об’єм 3,3 км3, середньорічний стік 36 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь 53,2 км3, річний водообмін здійснюється 12–14 разів на рік. Довжина водойми 129 км, максимальна ширина 7 км (середня ─ 3,2 км), максимальна глибина 53 м (середня ─ 8 м) Дрозд, 1953). Ґрунтовні іхтіологічні дослідження порожистої ділянки Дніпра почались з 1926–1927 років, після створення Дніпровської гідробіологічної станції. Зокрема, публікуються роботи, які присвячені видовому складу риб цієї ділянки до зарегу- лювання Дніпра (Сироватский, Гудимович, 1927; Егерман, 1927, 1929; Белінг, 1928, 1929, 1931, 1935; Паншин, 1931, Короткий, 1937, 1938 та ін.). На той час для порожистої ділянки р. Дніпро вказується 33 види і один підвид риб (Сыроватский, Гудимович, 1927), 42 види (Паншин, 1931), 46 видів і один підвид риб (Короткий, 1937, 1938), 55 видів (Сухойван, Вятчанина 1989). На ділянці Дніпра в межах майбутнього водосховища загалом відзначалося до 52 таксонів круглоротих і риб. Після побудови Дніпрогесу відбувалися суттєві зміни у видовому складі риб. Зокрема поступово зникають представники реофільного комплексу A. guel- denstaedtii, A. stellatus, H. huso, R. frisii, А. rossicus, згодом ще й B. sapa, B. bo- rysthenicus, G. acerinus тощо. Видовий склад на кінець 50-х років минулого століт- тя скоротився до 38 видів (Мельников, 1955) – 40 (Кононов и др., 1960). З 50-х років проводилися роботи по інтродукції в Дніпровське водосховище тарані і рибця (Булахов, 1962; Мельников, Булахов, 1962). До кінця 60-х іхтіофау- на водосховища вже нараховувала 43 види (Булахов, 1966). На початок 70-х (1971–1972 рр.) років вона збагатилась на товстолобиків білого і строкатого, білого амура і карася сріблястого (Булахов и др., 1977). Стан іхтіофауни водосхо- вища у 80-х роках висвітлювався у багатьох роботах (Булахов и др., 1983; Тарасе- нко, Христов, 1986; Тарасенко и др., 1989; Фауна…, 1982, 1983, 1984, 1986, 1988). З 55 видів у минулому і їх зменшення до 44 вже у водосховищі повідомляють П.Г. Сухойван і Л.І. Вятчаніна (Сухойван, Вятчанина, 1989), але зазначають, що разом з далекосхідними і понто-каспійськими вселенцями чисельність сягає 50 видів. За останніми даними (Бондарев и др., 2003; Новицкий и др., 2005, Булахов та ін., 2008) іхтіофауна сучасного Дніпровського водосховища нараховує принай- мні 64 види круглоротих і риб. При цьому враховуються й інтродуценти, серед яких Ictalurus punctatus, I. nebulosus і Coregonus lavaretus maraenoides, C. albula la- dogensis, Gambusia affinis, спроби акліматизації яких завершились невдало. За на- шими підрахунками сучасна іхтіофауна водосховища налічує до 48 видів (табл. 1). Окремо, мабуть, слід звернути увагу на так звані види-вселенці. Важко погодитися з Р.О. Новіцьким (2005), який до видів-саморозселенців (?) (періо- дично використовується також термін види-аутакліматизанти) відносить оселедця чорноморсько-азовського, атерину чорноморську, колючку триголкову, берша, бичків кнута, гонця, кругляка та морську голку, які є представниками понто- каспійської іхтіофауни. Можна говорити, що деякі з них розширили межі свого ареалу, хоча оселедець чорноморсько-азовський ─ напівпрохідний вид, і в Дніпрі відмічався ще К.Ф. Кесслером (1856), а Е. Шарлемань (Шарлеман, 1914) відзначав морську голку на початку 20 століття у старицях і озерах острова Труханів на- впроти Києва. Цікаво, що не всі зазначені цитованими вище авторами види знайдені безпо- середньо у водосховищі, частина з них є представниками додаткової системи або відзначена лише в притоках. Так, E. mariae зібрана в нижній течії р. Самара, Са- марській затоці Дніпровського водосховища та в р. Оріль (Булахов та ін., 2008; Новіцький, Мовчан, 2009), А. rossicus відмічена в середній течії р. Оріль (Но- віцький, 2005), P. borysthenicus, B. barbatula у річках Оріль і Самара (Новицкий и др., 2005) тощо. Зазначимо також, що тараня як окремий таксон нами не розгляда- ється. Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 37 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) А. pontica після створення водосховища не реєструвався 30 років і повторно був відзначений у 1961 році, де утворив жилу форму (Булахов та ін., 2008), а пуза- нок азовсько-чорноморський (A. tanaica) за даними тих же авторів, наче фіксував- ся у водосховищі з кінця останньої чверті XX ст., але наразі не відзначається, хоча і включений до списку сучасної фауни. Аналогічна ситуація і з Salmo gairdneri, який не трапляється в уловах з 2000 року, B. sapa, який не зустрічається останні 15 років, B. borysthenicus, який не відзначається в уловах з 60-х років минулого сто- ліття, R. frisii (не зустрічається з початку 50-х років), G. acerinus (не трапляється з 1964 р.), а також R. belingi, дані щодо поширення якого до цього часу не підтвер- джені. З іншого боку, A. ruthenus періодично зустрічається на верхній та нижній ді- лянках водосховища (Булахов та ін., 2008), зрідка на верхній ділянці відмічається A. anguilla (Новицкий, 2001; Булахов та ін., 2008). Окрім того, в цій водоймі нещо- давно відзначені нові для її іхтіофауни види, зокрема P. parva, M. batrachocephalus (Новицкий и др., 2002), B. brauneri (Новицкий, Христов, 2005), B. nudus (середня течія р. Самара: Новіцький та ін., 2006), K. caucasica (Паньков, 2007) тощо. Дніпровське водосховище приймає води двох великих лівобережних приток Дніпра ─ річок Орілі і Самари. Оріль має довжину 384 км, площу басейну 10900 км2, похил 0,27 м/км, ширину від 2–10 м до 40 м (місцями до 100 м), глибину до 6 м. За матеріалами 1938, 1940 і 1946 років іхтіофауна річки Оріль нараховувала 28–29 видів риб, але при цьому наголошувалося, що в ній зовсім відсутні E. mariae, A. ruthenus, B. ballerus B. sapa (Короткий, 1949, 1950). Проте E. mariae в наш час вказується для в р. Оріль вище села Царичанка (Булахов та ін., 2008). У акваторіях природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», який розташова- ний в долині Дніпра і русловій частині Орілі, в 1990–2002 роках зареєстровано 41 вид 11 родин (Бондарев и др., 2003). В.Л. Булахов та ін. (2008) в гирловій частині р. Оріль і прилеглій русловій частині Дніпра відзначають понад 24 таксони, зокре- ма й E. mariae, A. ruthenus, E. percnurus тощо. За нашими підрахунками в цій річці зараз можливо відзначити принаймні 36 таксонів, а склад її іхтіофауни змінився майже на третину (табл. 1). Довжина річки Самара 320 км, площа басейну 22600 км2, похил 0,33 м/км, ширина в середній і нижній ділянках переважно 40–60 м, місцями до 300 м, глиби- на 2–4 м, на ямах до 6 м. Іхтіофауна Самари вивчена недостатньо, особливо її сучасний стан. Л.В. Рейнгард (1929, цитовано за: Журавель, 1948) вказував на трапляння в Самарі личинок E. mariae, а П.А. Журавель (1948) знайшов дорослу особину цієї міноги у гирлі річки (17.04.1946). Г.Б. Мельников і Г.Ф. Коблицька (Мельников, Коблиц- кая, 1948) повідомляють, що до створення Самарського водосховища (створено в 1934 р.) для річки було відомо 30 видів, при цьому сюди на нерест заходили осе- тер, севрюга, білуга, оселедець, вирезуб і рибець, у 1935–1936 рр. у Самарському водосховищі відзначалося до 34, переважно лімнофільних видів, а в 1944–1946 рр., тобто вже після зруйнування Дніпрогесу, безпосередньо в Самарі відловлено 30 видів риб, зокрема й E. percnurus. В 1947–1954 рр., після відновлення греблі, в гирловій частині Самари відзначали до 31 виду риб (Чаплина, 1955). Серед сучас- них відомостей можна послатися на матеріали В.Л. Булахова та ін. (2008), в яких для Самари згадуються понад 21 вид риб, та Р.О. Новіцького та ін. (2006) про першу знахідку бичка-пуголовка голого ─ B. nudus на середній течії Самари (авто- ри помилково розглядають цей вид як бичок-пуголовок зірчастий, Benthophilus stellatus stellatus, ареал якого пов’язаний з басейном Азовського моря). За нашими підрахунками сучасна іхтіофауна річки налічує не менше 44 видів, (33 таксони), видовий склад риб змінився майже на 23% (табл. 1). 38 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Узагальнюючи динаміку складу риб усього басейну Дніпровського водосхо- вища можна констатувати, що в ньому, за нашими підрахунками, загалом раніше відзначалося до 53 видів міног і риб, зараз зустрічається принаймні 54. До викладеного вище можна додати, що ряд видів, зокрема H. molitrix, A. nobilis, C. idella, M. piceus (Cyprinidae), Ictalurus punctatus, I. nebulosus (Ictaluri- dae), можливо й Polyodon spathula (Polyodontidae), тільки штучно розводяться і вирощуються у водоймах басейну Дніпровського водосховища чи водоймах його додаткової системи (водойми-охолоджувачі, ставки тощо), як і в деяких інших во- досховищах басейну Середнього Дніпра, проте ми не включаємо останніх до списку іхтіофауни, адже випадки самовідтворення цих видів у природних водой- мах не відомі. Ще кілька таксонів, зокрема Salmo gairdneri (Salmonidae), Coreg- onus lavaretus maraenoides, C. albula ladogensis (Coregonidae), Gambusia affinis (Poecilidae), у різні часи були інтродуковані у водойми басейну Дніпровського во- досховища, але наразі ніде не відзначаються, їх треба вважати зниклими, і тому вони не враховані. Обговорення Порівняння іхтіофауни відповідних ділянок Дніпра до спорудження греблі Дніп- рогесу та інших гребель з сучасним складом риб виявило значні зміни, які торкну- лися його мешканців. Так частина з них зникла, деякі скоротили свій ареал в межах басейну, інші, навпаки, почали його розширювати, нарешті з’явилися нові, невідомі раніше види, які натуралізувалися і увійшли до складу місцевих іхтіофа- ун. Такі перетворення викликані, в першу чергу, суттєвою динамікою гідрологіч- ного, гідрохімічного, температурного і інших режимів як результат перетворення корінного русла Дніпра на каскад з чотирьох водосховищ. За нашими підрахунками (табл. 2) іхтіофауна Дніпра в межах створеного в минулому Канівського водосховища нараховувала 47 видів, на сучасному етапі вона включає принаймні 48 видів (зараз тут вже не відзначаються 10, новими є 12 видів), а зміна видового складу іхтіофауни дорівнює 37,3%. До складу іхтіофауни Дніпра в межах Кременчуцького водосховища входило до 48 видів, зараз в ній можна нарахувати лише 37, при цьому тут вже не відзначається 21, новими є 10 видів, зміна видового складу іхтіофауни досягає 52,5%. Іхтіофауна Дніпра в межах Таблиця 2. Динаміка видового складу водосховищ Середньої течії Дніпра. Table 2. Dynamics of the Middle Dnieper reservoirs species composition. Динаміка видово- го складу Водосховища Середньої течії Дніпра Разом по всім водосховищам Канівське Кременчуцьке Дніпродзержин- ське Дніпровське Кількість видів: відзначалося загалом 59 59 55 63 66 у минулому 47 48 44 52 53 сучасна 48 37 37 48 56 сучасних сумнівних 1 2 8 3 2 зараз вже не відзначається 10 21 11 10 7 нових 12 10 9 10 12 Зміна видового складу іхтіофауни, % 37,3 52,5 36,4 31,7 28,8 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 39 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) Дніпродзержинського водосховища налічувала принаймні 44 види, зараз до 37 видів (тут вже не відзначаються 11, нові 9 видів), зміна видового складу іхтіофау- ни досягає 36,4%. Іхтіофауна Дніпра в межах майбутнього Дніпровського водос- ховища була найчисельнішою (52 види), зараз вона нараховує до 48 видів (при 10 таких, що вже не відзначаються, і 10 нових видах), а зміна видового складу іхтіо- фауни є найнижчою (31,7%). З наведених даних видно (табл. 2), що зміна видового складу іхтіофауни відбувалася на різних ділянках Дніпра після їх зарегулювання по різному, в залеж- ності в першу чергу від нових умов існування, які склалися у водосховищах, та, мабуть, і від навантаження рибного промислу. Загалом, якщо розглядати іхтіофауну Середнього Дніпра в межах тільки усіх чотирьох майбутніх водосховищ разом, можна констатувати, що загалом для неї включалося до 66 видів, в минулому вона налічувала принаймні 53, зараз до 56 видів, достовірно зникли 7 (E. mariae, A. gueldenstaedtii, A. stellatus, H. huso, R. fri- sii, B. borysthenicus, S. labrax), з’явилося 12 нових (C. cultriventris, P. parva, A. pon- tica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, B. brauneri, B. nudus, N. ratan, M. batra- chocephalus, K. longecaudata, K. caucasica) видів, видовий склад іхтіофауни зміни- вся в середньому майже на третину (на 28,8%). При порівнянні іхтіофауни сукупно лівобережних (Трубіж, Супій, Сула, Псел, Ворскла) і правобережних (Стугна, Рось, Вільшанка, Тясмин, Оріль, Сама- ра) приток, слід відзначити, що за складом міног і риб вона загалом суттєво не відрізняється, хоча кожна із згаданих річок має свою специфіку і зміни видового складу (табл. 1). Для всіх разом лівобережних приток відзначалося до 55 видів, 46 у минулому, 46 зараз, при 8 таких, що тепер відсутні, і 7 нових видів, а зміна ви- дового складу іхтіофауни досягає 27,3%. Для всіх разом правобережних приток відзначалося відповідно до 58 видів (48 у минулому, 48 зараз, такі, що тепер відсу- тні 7, нові 9), зміна видового складу іхтіофауни дорівнює 27,6%. Зазначимо, що зараз, наприклад, в правобережних притоках відзначаються E. mariae, A. ruthenus, S. nigrolineatus, S. volgensis тощо, які відсутні в лівобережних. Натомість тільки в них поки що відзначені S. baltica і G. baloni. Узагальнення видового складу риб додаткової системи (приток) Середнього Дніпра (загалом відзначалося понад 60 видів, в минулому до 50, зараз до 48, та- ких, що вже не відзначаються 8 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, А. pontica, R. frisii, V. vimba, B. sapa, B. borysthenicus), нових видів 8 (C. cultriventris, P. parva, G. aculeatus, S. volgensis, G. baloni, P. glenii, N. gymnotrachelus, M. batrachocepha- lus), зміна видового складу в середньому склала 26,2%) і разом всієї іхтіофауни тільки водосховищ, створених на цій ділянці ріки, (загалом відзначалося до 66 ви- дів, в минулому до 53, зараз до 56, таких, що вже не відзначаються 7 (E. mariae, A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), нових видів 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, G. aculeatus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), зміна видового складу в середньому 28,8%), дозволяє констатувати більше різно- маніття видового складу міног і риб загалом всіх водосховищ як у минулому, так і зараз. Проте треба зазначити, що при вивченні іхтіофауни водосховищ у минуло- му до її складу звичайно відносили види, які характерні для річкових басейнів додаткової системи, і в новоутворених напівзамкнених водоймах, через нові гідро- логічні умови, знищення потрібних для існування біотопів, збільшену чисельність хижаків, такі види звичайно жити не можуть, тобто включалися види, притаманні не водосховищу, а басейну такого водосховища (наприклад, E. mariae, E. percnu- rus, R. belingi та ін.). Оскільки іхтіоценози додаткової системи (йдеться про притоки) є складо- вою іхтіоценозів усього басейну того чи іншого водосховища, можна констатува- 40 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь ти їх досить вагоме значення у збереженні видового складу певного басейну, вони відіграють роль своєрідного природного резервату генофонду його іхтіофауни. На прикладі Кременчуцького водосховища можна побачити, що низка видів цієї водойми, які раніше в ній (або на ділянці корінного русла) відзначалися, а зараз тут відсутні, відомі в притоках, зокрема це P. borysthenicus (Рось), E. percnurus (Супій), P. cultratus (Рось), R. belingi (Вільшанка), Carassius carassius (Супій, Су- ла, Тясмин), M. fossilis (Супій, Сула, Рось), B. barbatula (Супій, Сула, Рось, Тяс- мин) тощо, тобто вони залишаються у складі басейну водосховища. Загалом в іхтіофауні всього басейну Середнього Дніпра відзначалося до 68 видів (56 у мину- лому, 62 зараз), таких що вже зникли 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), нових видів 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pon- tica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batracho- cephalus, K. longecaudata, K. caucasica), зміна видового складу в середньому по басейну дорівнює 26,5%. Слід констатувати, що, відбулися зміни не тільки в загальному складі іхтіо- фауни, але й у динаміці промислової іхтіофауни: у басейні Середнього Дніпра вже не відзначаються такі цінні види як A. gueldenstaedti, A. stellatus, H. husо, R. frisii, B. borysthenicus та інші, багато промислових видів зникло в окремих водосхови- щах чи стали там рідкісними тощо, проте стають звичайними і чисельними C. cul- triventris, P. parva, P. platygaster, G. aculeatus, S. nigrolineatus, P. glenii, багато представників родини Gobiidae. Зазначимо також, що чимало видів (E. mariae, A. ruthenus, A. gueldenstaedtii, A. stellatus, H. huso, L. leuciscus, R. frisii, А. rossicus, E. percnurus, B. borysthenicus, C. carassius, S. labrax, L. lota, S. volgensis, P. demi- doffii, G. baloni, G. acerina), відзначених у загальному басейні Середнього Дніпра, занесені до Червоної книги України (2009). Це свідчить про необхідність приділя- ти більшу увагу моніторингу, охороні, і, по можливості, відтворенню цих (або хоч деяких з них) риб не тільки в басейні Дніпра, але і в інших водоймах України. Наскільки нам відомо, жодної цільової урядової програми по відтворенню у во- доймах держави хоча б одного з перелічених вище видів не приймалося як після виходу попередньої, так і діючої зараз Червоної книги України. На жаль, продов- жується використання безперспективної для іхтіофауни практики виснажливої експлуатації рибних ресурсів країни. Наостанок слід зазначити, що наведені вище дані щодо сучасного стану іхтіофауни басейну Середнього Дніпра скоріше відображають стан вивченості як басейну в цілому, так і окремих його водойм. При цьому у більшості випадків дані, зокрема з вивчення іхтіофауни окремих річок, є застарілими (датовані 30–70- ми роками минулого століття). Прикладом цьому э сучасні відомості по іхтіофауні річок Рось і Стугна. Заключення Після зарегулювання корінного русла греблями Середній Дніпро перетворився на ланцюг із чотирьох великих водосховищ, внаслідок чого суттєво і відносно швид- ко змінилися гідрологічні, гідрохімічні, температурні, гідробіологічні та інші показники, які формувалися століттями. Зміни умов існування, в свою чергу, призвели до динаміки видового складу іхтіофауни цієї ділянки ріки. Разом із зникненням окремих видів або помітним зменшенням чисельності риб реофільно- оксифільного комплексу, спостерігається досить стала тенденція до збільшення чисельності і видового різноманіття окремих лімнофільних видів. Поява у водос- ховищах нових видів риб може свідчити про активне розширення ареалів предста- вниками понто-каспійської іхтіофауни (тюлька, деякі бички та ін.), а також є результатом спрямованої (амури, товстолобики тощо) чи випадкової (чебачок Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 41 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) амурський, головешка ротань) інтродукції таких видів людиною. Зміни відбува- ються і в іхтіофауні додаткової системи Середнього Дніпра, на річках якої побудо- вано чимало гребель, але можна вважати, що малі річки є резерватом іхтіофауни як окремого водосховища, так і басейну в цілому. Також слід констатувати, що й досі існує недостатній рівень сучасних фауністичних досліджень риб цього басей- ну. Особливо це стосується водойм додаткової системи і меншою мірою самих водосховищ, переважна більшість науково-дослідних робіт на яких присвячується вивченню лише промислових видів риб, їх біології, поширенню, тощо, а фауністи- чний склад водойми звичайно не наводиться або згадується побіжно. Отже, сучас- ний стан загальної іхтіофауни водосховищ Середнього Дніпра і його додаткової системи поки що залишаються поза увагою дослідників і потребують деталь- нішого вивчення із застосуванням сучасних методів обліку і обробки даних. Наре- шті прийшов також час для запровадження цільових урядових програм по відтво- ренню у водоймах держави видів, занесених до Червоної книги України. Алекс ієнко М .В . , 2009. Просторова структура молоді риб різних частин Кременчуцького та Канівського водосховищ // Рибогосподарська наука України. ─ № 1. ─ С. 21–25. Белинг Д .Е . , 1914. Очерки по ихтиофауне Днепра. 1. Ихтиофауна Днепровского бассейна под Кие- вом // Тр. Днепр. биол. ст. ─ № 1. ─ С. 53–110. Белинг Д .Е . , 1915. Очерки по ихтиофауне Днепра. К ихтиофауне Днепровского бассейна под Кие- вом // Тр. Днепр. биол. ст. ─ № 2. ─ С. 113–119. Белинг Д .Е . , 1923. Морская игла – Syngnathus nigrolineatus Eichw. ─ в бассейне р. Днепра // Рус- ский гидробиологический журнал (Саратов). ─ 2, №3-4. ─ С. 71–73. Белінг Д . , 1928. Науково-дослідча робота Дніпровської біологічної станції за 1927 рік // Зб. праць Дніпр. біол. ст. ВУАН. ─ № 3. ─ С. 75–82. Белінг Д . , 1929. Науково-дослідча робота Дніпрянської біологічної станції за 1928 рік // Зб. праць Дніпр. біол. ст. ВУАН. ─ № 5. ─ С. 227–238. Белінг Д . , 1931. Дніпро та його життя. ─ Київ : ВУАН. ─ 95 с. Белінг Д . , 1932. До аналізу риб населення середньої течії Дніпра // Журн. біо-зоологічного циклу ВУАН. ─ № 4. ─ С. 31–65. Белінг Д .О . , 1935. Дніпро та його рибні багатства. ─ Київ : ВУАН,. ─ 164 с. Белінг Д . , 1937. Нотатки про іхтіофауну УРСР. 3. Деякі дані про іхтіофауну р. Тетерів і Рось // Тр. гідробіол. ст. (АН УРСР). ─ № 15. ─ С. 175–183. Беляев Л .Д . , 1954. Роль придаточной системы в воспроизводстве рыбных запасов среднего те- чения р. Днепра // Третья эколог. конф.: Тез. докл. ─ Киев : Изд-во Киев. ун-та. ─ Ч. 2. ─ С. 5–8. Беляев Л .Д . , 1955. Рыбохозяйственное значение придаточной системы среднего течения р. Дне- пра // Вестн. Днепропетровск. н.-и. ин-та гидробиологии. ─ 11. ─ С. 205–210. Беляев Л .Д . , 1959. О фауне рыб каскада водохранилищ на малых реках Украины. // Тр. VI совещ. по пробл. Биологии внутренних вод (10–19 июня 1957 г.). ─ Москва; Ленинград : Изд-во АН СССР. ─ С. 447–452. Беляев Л .Д . , 1960. Ихтиофауна низовьев притоков среднего течения Днепра // Вестн. Днепропет- ровск. н.-и. ин-та гидробиологии. ─ № 12. ─ С. 209–226. Беляев Л .Д . , 1965. Состав ихтиофауны р. Псел в связи с гидростроительством // Биологические основы реконструкции, рационального использования и охраны южной зоны Европейской части СССР: Материалы зоол. совещ. ─ Кишинев. ─ С. 161–168. Беляев Л .Д . , Галинский В .Л . , Никитин В .Ф . и др . , 1965. Молодь рыб Днепродзержинско- го водохранилища и условия ее питания // Биологические основы реконструкции, рационального использования и охраны южной зоны Европейской части СССР: Материалы зоол. совещ. ─ Ки- шинев. ─ С. 154–160. Богданов Б .М . , 2007. Біологічні особливості популяції ляща та плітки Дніпродзержинського водосховища на сучасному етапі // Рибогосподарська наука України. ─ 2. ─ С. 87–89. Бондарев Д .Л . , Христов О .А . , Кочет В .Н . , 2003. Ихтиофауна водоемов Днепровско-Орель- ского заповедника: ретроспективный анализ и современное состояние // Вісн. Дніпропетровськ. НУ. Біологія. Екологія. ─ 1, №11. ─ С. 13–20. Булахов В .Л . , 1962. Об экологических условиях развития рыбца в Днепровских водохранили- щах // Вопр. экологии. ─ C. 19–22. Булахов В .Л . , 1966. Обогащение ихтиофауны Ленинского водохранилища путем акклиматизации полупроходных видов рыб : Дис. … канд. биол. наук. ─ Днепропетровск : ДГУ. ─ 268 с. 42 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Булахов В .Л . , Василенко В .В . , Тарасенко С .Н . , 1977. Характеристика ихтиофауны и рыб- ного промысла Запорожского водохранилища // Биол. аспекты охраны и рац. использ. окру- жающей среды. Днепропетровск : ДГУ. ─ C. 51–59. Булахов В .Л . , Губкин А .А . , Мясоедова О .М . , Тарасенко С .Н . , 1983. Современное состояние фауны позвоночных животных Днепропетровщины и необходимые меры по ее охра- не // Исчезающие растения, животные и ландшафты Днепропетровщины. ─ Днепропетровск : ДГУ. ─ Вып. 14. ─ C. 87–97. Булахов В .Л . , Новіцький Р.О . , Пахомов О .Є . , Христов О .О . , 2008. Біологічне різнома- ніття України. Дніпропетровська область. Круглороті (Cyclostomata). Pиби (Pisces). ─ Дніпропет- ровськ : Вид-во Дніпропетрю ун-ту. ─ 304 с. Вавілова Н .О . , Поліщук В .В . , Сурмій А . І . та ін . , 1964. Видовий склад риб Дніпра у райо- ні Канівського учлісгоспу. ─ Вісн. Київ. ун-ту. Сер. біол. ─ № 6. ─ С. 125–128. Ващенко О .М . , 1958. Исследование ихтиофауны в районе будущего Кременчугского водохранили- ща в связи с осуществлением рыбохозяйственных мероприятий по направленному формирова- нию рыбных запасов водохранилища: Отчет по II разделу темы № 3 темплана 1958 г. – Киев : УкрНИИРХ. ─ 14 с. Великохатько Ф .Д . , 1929. Риби Білоцерківщини. ─ Біла Церква : Вид-во Білоцерків. краєзнавч. товариства. ─ 2, № 3. ─ 34 с. Волков А .Н . , 1965. Об урожайности молоди рыб Кременчугского водохранилища // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 2. ─ С. 62–65. Волков А .Н . , 1967. Роль притоков в общей урожайности молоди рыб Кременчугского водохрани- лища // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 4. ─ С. 11–15. Волков А .Н . , 1969. Измениения численности молоди рыб, вызванные сооружением Кременчугс- кой ГЭС // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 8. ─ С. 56–62. Волков А .Н . , 1971. Видовой состав и урожайность молоди рыб в зоне сооружаемого Каневского водохранилища // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 12. ─ С. 99–103. Волков А .Н . , 1975. Изменения величины и структуры урожая молоди рыб Кременчугского водо- хранилища в период 1963–1972 гг. // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 20. ─ С. 71–78. Волков А .Н . , Власенко В .Н . , 1978. Видовой состав и величина урожая молоди рыб в Кремен- чугском водохранилище после сооружения Каневской ГЭС // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 27. ─ С. 62–66. Діденко О .В . , 2013. Особливості поширення амурського чебачка (Pseudorasbora parva) в Дніпро- дзержинському водосховищі // Рибогосподарська наука України. ─ 3. ─ С. 15–25. Дрозд Н .И . , 1953. Материалы по типизации рек Украинской ССР. Т. 2. Гидрографические характе- ристики рек Украинской ССР. ─ Киев : Изд-во АН УССР. ─ 349 с. Глотова Н . , Куцоконь Ю . , Подобайло А . , 2012. Розподіл дрібнорозмірного рибного населен- ня на мілководдях річки Удай НПП “Пирятинський” // Вісник Київського Національного універ- ситету імені Тараса Шевченка. ─ С. 10–11. Егерман Ф .Ф . , 1927. Рыболовство по Днепру в районе порога Вильный ─ р. Ингулец в 1926 г. // Тр. ВУГЧАНПОС. ─ № 19-20. ─ С. 9–19. Егерман Ф .Ф . , 1929. Современное рыболовство реки Днепра в районе от порога Вильного до устья р. Ингульца // Тр. Гос. ихтиол. опытн. станции (Херсон). ─ 5, № 1. ─ С. 5–231. Журавель П .А . , 1948. О нахождении украинской миноги в устье р. Самары // Вестн. н.-и. ин-та гидробиол. Днепропетровск. ун-та. ─ № 8. ─ С. 137–139. Залевский С .В . , 1969. Зона затопления Каневского водохранилища и ее рыбохозяйственное ис- пользование // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 8. ─ С. 107–115. Залевский С .В . , Сальников Н .Е . , 1972. Состав и распрелеление рыб в районе будущего Ка- невского водохранилища // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 14. ─ С. 78–83. Кесслер К .Ф . , 1856. Естественная история губерний Киевского учебного округа. Рыбы. ─ Киев : Университет. ─ 98 с. Коновалов П .М . , Симонова Л .Г. , 1965. Кременчугское водохранилище и перспективы его ры- бохозяйственного использования // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 2. ─ С. 33–40. Короткий Й . І . , 1937. Іхтіофауна порожистої частини Дніпра та її зміни під впливом побудування греблі Дніпрельстану // Вісн. Дніпропетровськ. гідробіол. станції. ─ № 2. ─ С. 133–141. Короткий Й . І . , 1938. Нотатки про іхтіофауну Дніпровського водосховища // Зб. робіт біол. фак-ту Дніпропетровськ. деж. ун-ту. ─ Вип.2. ─ С. 49–54. ─ (Наук. записки Дніпропетровськ. держ. ун- ту. ─ 9, № 2). Короткий Й . І . , 1949. Іхтіофауна водойм системи Проточі // Тр. ін-ту гідробіології АН УРСР. ─ № 24. ─ С. 32–39. Короткий И .И . , 1950. Рыбохозяйственная оценка р. Орели и использование ее для выращивания товарного карпа // Тр. н.-и. ин-та прудового и озерно-речного рыбного хозяйства. ─ № 7. ─ С. 174 –181. Коханова Г.Д . , Гурбик О .Б . , Діденко О .В . , 2009. Рибогосподарська характеристика Канів- ського водосховища за період його промислової експлуатації // Рибогосподарська наука Украї- Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 43 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) ни. ─ № 1. ─ С. 9–15. Кундиев В .А . , 1986. Фаунистические комплексы и экологические группы личинок и мальков рыб в водохранилищах Среднего Днепра // Пробл. общей и молекул. биологии (Киев). ─ № 5. ─ С. 59 –62. Куцоконь Ю .К . , 2004. Дослідження рибного населення басейну річки Рось // Вісн. Київського ун- ту ім. Тараса Шевченко. Біологія. ─ № 42-43. ─ С. 34–36. Куцоконь Ю .К . , 2006. Знахідка бичка головача, Neogobius kessleri (Gobiidae, Perciformes) у річці Росі // Вестн. зоологии. ─ № 5. ─ С. 456. Куцоконь Ю .К . , Негода В .В . , 2006. Ротан-головешка, Perccottus glenii (Odontobutidae, Percifor- mes) ─ новий для басейну річки Рось вид // Вестн. зоологии. ─ № 3. ─ С. 282. Куцоконь Ю .К . , Циба А .О . , 2011. Сучасний видовий склад рибного населення правих приток Середнього Дніпра, Росі та Стугни // Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології: Тези IV Міжнар. іхтіолог. наук.-практ. конф., 7–11 вересня 2011. ─ Одеса : Фенікс. ─ С. 146–149. Куцоконь Ю .К . , Циба А .О . , Куйбіда В .В . , 2011. Попередні дані щодо сучасного видового складу рибного населення р. Трубіж (басейн Дніпра) // Сучасні проблеми теоретичної і практич- ної іхтіології: Тези IV Міжнар. іхтіолог. наук.-практ. конф., 13-16 вересня 2012. ─ Чернівці : Книги XXI. ─ С. 134–136. Луговая Т.В . , 1977. Рыбохозяйственное освоение Днепродзержинского водохранилища и его перспективыю // Рыбное хоз-во (Киев). ─ № 25. ─ С. 43–48. Ляшенко О .Ф . , 1970. Видовий склад, розміщення та врожайність молоді риб Кременчуцького водоймища // Біологія риб Кременчуцького водоймища. ─ Київ : Наук. думка. ─ С. 119–148. Ляшенко А .Ф . , Иванюков Н .Г. , 1970. Численность молоди рыб и заморы ее на мелководьях Кременчугского водохранилища в условиях «цветения» воды // Гидробиол. журн. ─ 6, № 5. ─ С. 57–65. Макеев Д .Б . , 1961. Днепродзержинское водохранилище // Изв.ГосНИОРХ (Ленинград). ─ 50. ─ Ч. 1. ─ С. 119–131. Манило Л .Г. , 2009. К распространению некоторых видов семейства бычковых рыб (Perciformes, Gobiidae) в водах Украины // Вестн. зоологии. ─ № 3. ─ С. 275–281. Мельников Г.Б . , 1955. Ихтиофауна озера Ленина (Днепровского водохранилища) после его восстановления // Вестн. Днепропетровск. н.-и. ин-та гидробиологии. ─ № 11. ─ С. 163–188. Мельников Г.Б . , 1960. Биология и промысловая характеристика рыб среднего течения Днепра в связи с прогнозом рыбного хозяйства Днепродзержинского водохранилища // Вестн. Днепропет- ровск. н.-и. ин-та гидробиологии. ─ № 12. ─ С. 171–208. Мельников Г.Б . , Булахов В .Л . , 1962. К вопросу о направленном формировании фауны рыб озера Ленина // Тр. зон. сов. по типологии и биол. обоснованию рыбохоз. исп. внутр. (пресновод- ных) водоемов южной зоны СССР. ─ Кишинев: Штиинца. ─ С. 320–323. Мельников Г.Б . , Коблицкая А .Ф . , 1948. Изменение ихтиофауны р. Самары в результате ката- строфического спада воды // Вестн. Днепропетровск. н.-и. ин-та гидробиологии. ─ № 8. – С. 131– 135. Мовчан Ю .В . , 2009. Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження) // Зб. праць Зоол. му- зею. ─ 2008-2009. ─ № 40. ─ С. 47–86. Мовчан Ю .В . , 2011. Риби України (визначник-довідник). ─ Київ : Золоті ворота. ─ 444 с. Мовчан Ю .В . , Манило Л .Г. , Смирнов А .И . и др . , 2003. Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. ─ Киев : Зоомузей ННПМ НАН Украины. ─ 342 с. Молоків -Журський П .П . , 1928. Риби Кременчуччини. ─ Кременчуцьке товариство краєзнавст- ва. ─ 80 с. Назаров О .Б . , Борисенко А .В . , 2013. Сучасний стан промислової іхтіофауни Дніпродзержин- ського водосховища // Рибогосподарська наука України. ─ 4. ─ С. 38–49. Новіцький Р.О . , 2005. Види-аутакліматизанти у складі іхтіофауни Дніпровського (Запорізького) водосховища // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнар. наукової конф. ─ Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ДУ. ─ С. 84–85. Новицкий Р.А . , 2001. О поимках угря речного Anguilla anguilla (L.) в Каховском водохранилище в 1998–2000 гг. // Вестн. зоологии. ─ 34, № 2. ─ С. 37. Новіцький Р.О . , Білик С . В . , Міщенко А .О . , 2006. Перша знахідка пуголовки зірчастої Benthophilus stellatus stellatus на середній течії р. Самара в Дніпропетровськії обл. // Вестн. зоо- логи. ─ № 6. ─ С. 528. Новицкий Р.А . , Христов О .А . , Кочет В .Н . Бондарев Д .Л . , 2002. Аспекты аутакклимати- зации рыб в Днепровском (Запорожском) водохранилище // Вестн. ДНУ. Биология, экология. ─ 1, № 10. ─ С. 87–90. Новицкий Р.А . , Христов О .А . , Кочет В .Н . и др . , 2005. Аннотированный список рыб Днеп- ровского (Запорожского) водохранилища и его притоков // Вісник ДНУ. Біологія, екологія. ─ Дніпропетровськ : ДНУ. ─ 1, № 13. ─ С. 185–201. Новіцький Р.О . , Мовчан Ю .В . , 2009. Західка міноги української Eudontomyzon mariae (Petro- myzontida, Petromyzontidae) у річці Орель // Вестн. зоологии. ─ № 6. ─ С. 528. 44 Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 Ю.В. Мовчан, А.М. Романь Носаль П . , 1937. Аналіз складу рибнаселення заплавних водойм в районі Середньодніпровського заповідника // Зб. праць Середньодніпр. заповідника. ─ № 1. ─ С. 69–127. Носаль П .Д . , 1947. Матеріали до екології риб Дніпра в районі Канівського біогеографічного запо- відника // Зб. праць Канів. біогеогр. заповідника. ─ 2. ─ № 2. ─ С. 3–76. Озінковська С .П . , Котовська Г.О . , Христенко Д .С . , Полторацька В . І . , 2009. Видовий склад молоді риб Кренчуцького водосховища // Рибогосподарська наука України. ─ № 4. ─ С. 15–20. Паншин І . , 1931. До іхтіофауни р. Дніпра в районі від Дніпропетровська до Нікополя // Зб. праць Дніпр. біол. станції. ─ № 6. ─ С. 111–139. Паньков А .В . , 2007. Перша знахідка бичка-кніповічії кавказького Knipowitschia caucasica (Pisces, Gobiidae) у прісних водах України // Вестн. зоологи. ─ № 1. ─ С. 92. Пинчук В .И . , Смирнов А .И . , Коваль Н .В . и др . , 1985. О современном распространении бычковых рыб (Gobiidae) в бассейне Днепра // Гидробиологические исследования пресных вод. ─ Киев : Наук. думка. ─ С. 121–130. Подобайло А .В . , 2008. Рибне населення середньої течії р. Удай // Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології: Тези I Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції, 18–21 вересня 2008 р. ─ Канів. ─ C. 115–118. Полтавчук М .А . , 1976. О рыбном населении малых рек Лесостепи среднего Приднeпровья Украинской ССР // Збірник праць Зоологічного музею. ─ № 36. ─ С. 43–53. Сабодаш В .М . , Ткаченко В .А . , 2002. Розповсюдження в водоймах України небажаних вселен- ців, небезпечних для автохтонної іхтіофауни і рибництва // Аграрна наука і освіта. ─ 3. ─ № 1-2. ─ С. 27–30. Ситник Ю .М . , Шевченко П .Г . , Подобайло А .В . , Салій С .М . , 2008. Дослідження видо- вого складу іхтіофауни верхньої частини «київської ділянки» Канівського водосховища // Сучас- ні проблеми теоретичної і практичної іхтіології: Тези І Міжнар. іхтіол. наук.-практ. конференції, 18–21 вересня 2008 р. ─ Канів. ─ С. 135–138. Смірнов А . І . , 2001. Антропічнообумовлені зміни складу іхтіофауни Дніпра у районі Києва з сере- дини ХІХ до кінця ХХ ст. // Вісн. націон. науково-природничого музею. ─ № 1. ─ С. 142–146. Сухойван П .Г. , Вятчанина Л .И . , 1989. Рыбное население и его продуктивность // Беспозвоно- чные и рыбы Днепра и его водохранилищ. ─ Киев : Наук. думка. ─ С. 136–173. Сыроватский И .Я . , Гудимович П .К . , 1927. Рыболовство в районе Днепровских порогов // Тр. Гос. ихтиол. опытн. станции. ─ 3, № 1. ─ С. 109–178. Тарасенко С .Н . , Христов О .А . , 1986. Современное состояние рыбных запасов Запорожского водохранилища и пути их оптимизации. Экологические основы воспроизводства биологических ресурсов степного Приднепровья ─ Днепропетровск : Изд-во ДГУ. ─ C. 101–110. Тарасенко С .Н . , Христов О .А . , Кочет В .Н . , 1989. Опыт разработки регионального кадастра ихтиофауны центрального степного Приднепровья: Тез. докл. Всес. совещ. по проблеме кадастра и учета животного мира. ─ Уфа. ─ ч. 1. ─ С. 61–63. Фауна позвоночных Днепропетровщины, 1984 // Булахов В.Л. и др. ─ Днепропетровск : Изд-во ДГУ. ─ 68 с. Фауна України , 1982. Т. 8. Риби. Вип. 4 / Щербуха А.Я. ─ Киев : Наук. думка. ─ 384 с. Фауна України , 1983. Т. 8. Риби. Вип. 2. Ч. 2 / Мовчан Ю.В., Смірнов А.І. ─ Київ : Наук. думка. ─ 360 с. Фауна Украины , 1986. Т. 8. Рыбы. Вып. 5 / Смирнов А.И. ─ Киев : Наук. думка. ─ 320 с. Фауна Украины , 1988. Т. 8. Рыбы. Вып. 3 / Мовчан Ю.В. ─ Киев : Наук. думка. ─ 368 с. Федий С .П . , Беляев Л .Д . , 1960. О фауне рыб реки Ворсклы // Вестник Днепропетровского научно-исследовательского институтата гидробиологии. ─ № 12. ─ С. 227–240. Фещенко А . , 1928. Корсунські острови та їхня околиця // Краєзнавство. ─ № 4. ─ С. 13–19. Циба А .О . , 2014. Сучасна іхтіофауна р. Стугна, як віддзеркалення стану рибного населення малих річок басейну середнього Дніпра. Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук. ─ Київ. ─ 23 с. Чаплина А .М . , 1955. Ихтиофауна Самарського водохранилища после его восстановления // Труды Днепропетровского научно-исследовательского институтата гидробиологии. ─ № 11 ─ С. 155– 162. Червона книга України, 2009. Тваринний світ ─ Киев : Глобалконсалтинг. ─ 624 с. Шарлеман Э . , 1914. Очерк Труханова (Алексеевского) острова // Тр. Днепр. биол. станции (Киев). ─ № 1. ─ С. 15–35. Mani lo L .G. , Didenko A.V. , 2013. A record of the ratan goby, Ponticola ratan (Nordmann, 1840) (Gobiidae, Perciformes), in the Dneprodzerzhinsk reservoir (Dnieper River) // Vestnik zoologii. ─ № 4. ─ P. 335–341. Збірник праць Зоологічного музею, 2014, № 45 45 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) Yu.V. Movchan, A.M Roman MODERN FISH FAUNA OF MIDDLE DNIEPER BASIN (FAUNISTIC REVIEW) The data on the species composition of cyclostomes and fish of four reservoirs and their major tributaries. At present ichthyofauna Kanev Reservoir Basin has 51, Kremenchug Reservoir Basin ─ 46, Dneprodzerzh- insk Reservoir Basin ─ 43 and Dnieper Reservoir Basin ─ 54 species. Generally Middle Dnieper basin ichthyofauna includes 68 species (56 in the past, 62 now), such that already extincted ─ 6 (A. gueldenstaed- tii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), new species ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K . caucasica), change in species composition of fish in the Middle Dnieper is 26.5%. Key words: ichthyofauna, change of species composition, Middle Dnieper, Ukraine. Ю.В. Мовчан, А.М. Романь СОВРЕМЕННЫЙ СОСТАВ ИХТИОФАУНЫ БАССЕЙНА СРЕДНЕГО ДНЕПРА (ФАУНИСТИЧЕСКИЙ ОБЗОР) Приведены данные касательно видового состава круглоротых и рыб четырех водохранилищ Днепра (Каневского, Кременчугского, Днепродзержинского и Днепровского) и их основных притоков. На современном этапе ихтиофауна бассейна Каневского водохранилища насчитывает 51, Кременчугс- кого ─ 46, Днепродзержинского ─ 43 и Днепровского ─ 54 вида. В целом ихтиофауна бассейна Среднего Днепра насчитывала до 68 видов (56 в прошлом, 62 на данный момент), исчезнувших ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), новых видов ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), изменения в видовом составе рыб по Среднему Днепру равны 26,5%. Ключевые слова: ихтиофауна, изменение видового состава, Средний Днепр, Украина. Contact: A.M Roman, National Museum of Natural History NAS Ukraine, 15 B. Khmelnitsky Str., Kyiv, 01601 Ukraine. E-mail: ram_fish@mail.ru Контакт: Романь А.М., Національний науково-природничий музей НАН України вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01601 Україна E-mail: ram_fish@mail.ru
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161239
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0132-1102
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:01:06Z
publishDate	2014
publisher	Національний Науково-природничий музей НАН України
record_format	dspace
spelling	Мовчан, Ю.В. Романь, А.М. 2019-12-03T17:06:25Z 2019-12-03T17:06:25Z 2014 Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) / Ю.В. Мовчан, А.М. Романь // Збірник праць Зоологічного музею. — 2014. — Вип. 45. — С. 25-45. — Бібліогр.: 100 назв. — укр. 0132-1102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161239 597.2/(477) Наведені дані щодо видового складу круглоротих і риб чотирьох водосховищ (Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського та Дніпровського) та їх основних приток. На сучасному етапі іхтіофауна басейну Канівського водосховища нараховує 51, Кременчуцького ─ 46, Дніпродзержинського ─ 43 і Дніпровського ─ 54 види. Загалом іхтіофауна басейну Середнього Дніпра нараховувала до 68 видів (56 у минулому, 62 зараз), таких, що вже зникли ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), нових видів ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), зміна видового складу риб по Середньому Дніпру досягає 26,5%. Приведены данные касательно видового состава круглоротых и рыб четырех водохранилищ Днепра (Каневского, Кременчугского, Днепродзержинского и Днепровского) и их основных притоков. На современном этапе ихтиофауна бассейна Каневского водохранилища насчитывает 51, Кременчугского ─ 46, Днепродзержинского ─ 43 и Днепровского ─ 54 вида. В целом ихтиофауна бассейна Среднего Днепра насчитывала до 68 видов (56 в прошлом, 62 на данный момент), исчезнувших ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), новых видов ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K. caucasica), изменения в видовом составе рыб по Среднему Днепру равны 26,5%. The data on the species composition of cyclostomes and fish of four reservoirs and their major tributaries. At present ichthyofauna Kanev Reservoir Basin has 51, Kremenchug Reservoir Basin ─ 46, Dneprodzerzhinsk Reservoir Basin ─ 43 and Dnieper Reservoir Basin ─ 54 species. Generally Middle Dnieper basin ichthyofauna includes 68 species (56 in the past, 62 now), such that already extincted ─ 6 (A. gueldenstaedtii, A. stellatus. H. huso, R. frisii, B. borysthenicus, S. labrax), new species ─ 12 (C. cultriventris, P. parva, A. pontica, L. gibbosus, P. demidoffii, G. baloni, P. glenii, B. brauneri, N. ratan, M. batrachocephalus, K. longecaudata, K . caucasica), change in species composition of fish in the Middle Dnieper is 26.5%. uk Національний Науково-природничий музей НАН України Збірник праць Зоологічного музею Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) Современный состав ихтиофауны бассейна Среднего Днепра (фаунистический обзор) Modern fish fauna of Middle Dnieper basin (faunistic review) Article published earlier
spellingShingle	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд) Мовчан, Ю.В. Романь, А.М.
title	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_alt	Современный состав ихтиофауны бассейна Среднего Днепра (фаунистический обзор) Modern fish fauna of Middle Dnieper basin (faunistic review)
title_full	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_fullStr	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_full_unstemmed	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_short	Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)
title_sort	сучасний склад іхтіофауни басейну середнього дніпра (фауністичний огляд)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161239
work_keys_str_mv	AT movčanûv sučasniiskladíhtíofaunibaseinuserednʹogodníprafaunístičniioglâd AT romanʹam sučasniiskladíhtíofaunibaseinuserednʹogodníprafaunístičniioglâd AT movčanûv sovremennyisostavihtiofaunybasseinasrednegodneprafaunističeskiiobzor AT romanʹam sovremennyisostavihtiofaunybasseinasrednegodneprafaunističeskiiobzor AT movčanûv modernfishfaunaofmiddlednieperbasinfaunisticreview AT romanʹam modernfishfaunaofmiddlednieperbasinfaunisticreview

Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд)

Institution

Ähnliche Einträge