Первісне заселення Закарпаття
Стаття присвячена характеристиці найдавнішої палеолітичної індустрії в Україні, а саме, матеріалам шару VIІ стоянки Королево в Закарпатті. Подано детальний аналіз стратиграфічних умов залягання знахідок і кам'яного виробництва, датування цих матеріалів. Проанализированы наиболее древние палеол...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161260 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Первісне заселення Закарпаття / Л.В. Кулаковська, В.І. Усик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 3 (16). — С. 5-21. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161260 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кулаковська, Л.В. Усик, В.І. 2019-12-04T14:56:33Z 2019-12-04T14:56:33Z 2015 Первісне заселення Закарпаття / Л.В. Кулаковська, В.І. Усик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 3 (16). — С. 5-21. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161260 903.21(477.87)”632” Стаття присвячена характеристиці найдавнішої палеолітичної індустрії в Україні, а саме, матеріалам шару VIІ стоянки Королево в Закарпатті. Подано детальний аналіз стратиграфічних умов залягання знахідок і кам'яного виробництва, датування цих матеріалів. Проанализированы наиболее древние палеолитические артефакты, найденные in situ на многослойной стоянке Королево в Закарпатье. Коллекция слоя VII представлена 33 предметами из андезита, а также кварцита и кварца, а именно, нуклеусами, нуклеусами-обломками, полиэдром, отщепами, обломками, а также чоппером и двусторонним изделием на отщепе. Артефакты залегали в аллювиальных отложениях ниже палеомагнитной границы Брюнес—Матуяма. Стратиграфия сектора Гострый Верх более четко документирует геологическую последовательность четвертичных отложений. Новые исследования стоянки П. Эзартсом подтвердили основные реперы стратиграфической колонки Королево (О.М. Адаменко) и возраст слоя VII. Следует отметить, что ранее на стоянке Королево к наиболее раннему периоду были отнесены нестратифицированные находки слоев VII и VIII из сектора Бейвар. Основанием для выделения, в частности слоя VIII, были только внешние характеристики разрушения поверхности андезита. Имеющиеся сейчас данные из раскопа XIII дают основание говорить о наличии in situ только одного слоя VII. По технико-типологическим показателям он может быть отнесен к раннему палеолиту без рубил (Mode 1). In this article we have analyzed the most ancient Palaeolithic artifacts found in situ at the multilayered site Korolevo (Transcarpathia). The collection of AH VII is represented by 33 artifacts made on andesite (gialodicite) (n = 30), quartzite (n = 2) and one on quartz (?). These artifacts include cores, cores-chunks, a polyhedron, flakes, chunks, a chopper and a bifacial tool on flake. Artifacts were deposited within alluvial sediments (lithological horizon 26) under the Brunhes-Matuyama palaeomagnetic boundary. The new investigations undertaken by P. Haesaerts have shown that the main units of the stratigraphical sequence of the Korolevo — previously determined by O.M. Adamenko — and the AH VII date to around 950.000 years ago (MIS 23?/25?) as well. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Первісне заселення Закарпаття Первоначальное заселение Закарпатья Initial Palaeolithic occupation of Transcarpathian region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Первісне заселення Закарпаття |
| spellingShingle |
Первісне заселення Закарпаття Кулаковська, Л.В. Усик, В.І. Статті |
| title_short |
Первісне заселення Закарпаття |
| title_full |
Первісне заселення Закарпаття |
| title_fullStr |
Первісне заселення Закарпаття |
| title_full_unstemmed |
Первісне заселення Закарпаття |
| title_sort |
первісне заселення закарпаття |
| author |
Кулаковська, Л.В. Усик, В.І. |
| author_facet |
Кулаковська, Л.В. Усик, В.І. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Первоначальное заселение Закарпатья Initial Palaeolithic occupation of Transcarpathian region |
| description |
Стаття присвячена характеристиці найдавнішої палеолітичної індустрії в Україні, а саме, матеріалам шару VIІ стоянки Королево в Закарпатті. Подано детальний аналіз стратиграфічних
умов залягання знахідок і кам'яного виробництва, датування цих матеріалів.
Проанализированы наиболее древние палеолитические артефакты, найденные in situ на многослойной стоянке Королево в Закарпатье. Коллекция
слоя VII представлена 33 предметами из андезита,
а также кварцита и кварца, а именно, нуклеусами, нуклеусами-обломками, полиэдром, отщепами,
обломками, а также чоппером и двусторонним изделием на отщепе. Артефакты залегали в аллювиальных отложениях ниже палеомагнитной границы
Брюнес—Матуяма. Стратиграфия сектора Гострый
Верх более четко документирует геологическую последовательность четвертичных отложений. Новые
исследования стоянки П. Эзартсом подтвердили основные реперы стратиграфической колонки Королево (О.М. Адаменко) и возраст слоя VII.
Следует отметить, что ранее на стоянке Королево
к наиболее раннему периоду были отнесены нестратифицированные находки слоев VII и VIII из сектора Бейвар. Основанием для выделения, в частности слоя VIII, были только внешние характеристики разрушения поверхности андезита. Имеющиеся сейчас данные из раскопа XIII дают основание говорить о наличии in situ только одного слоя VII. По технико-типологическим показателям он может быть отнесен к раннему палеолиту без рубил (Mode 1).
In this article we have analyzed the most ancient Palaeolithic
artifacts found in situ at the multilayered site
Korolevo (Transcarpathia).
The collection of AH VII is
represented by 33 artifacts made on andesite (gialodicite)
(n = 30), quartzite (n = 2) and one on quartz (?). These artifacts
include cores, cores-chunks, a polyhedron, flakes,
chunks, a chopper and a bifacial tool on flake. Artifacts
were deposited within alluvial sediments (lithological
horizon 26) under the Brunhes-Matuyama palaeomagnetic boundary. The new investigations undertaken
by P. Haesaerts have shown that the main units of the stratigraphical sequence of the Korolevo — previously
determined by O.M. Adamenko — and the AH VII date to around 950.000 years ago (MIS 23?/25?) as well.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161260 |
| citation_txt |
Первісне заселення Закарпаття / Л.В. Кулаковська, В.І. Усик // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 3 (16). — С. 5-21. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kulakovsʹkalv pervísnezaselennâzakarpattâ AT usikví pervísnezaselennâzakarpattâ AT kulakovsʹkalv pervonačalʹnoezaseleniezakarpatʹâ AT usikví pervonačalʹnoezaseleniezakarpatʹâ AT kulakovsʹkalv initialpalaeolithicoccupationoftranscarpathianregion AT usikví initialpalaeolithicoccupationoftranscarpathianregion |
| first_indexed |
2025-11-26T17:56:17Z |
| last_indexed |
2025-11-26T17:56:17Z |
| _version_ |
1850766580665810944 |
| fulltext |
5ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
Статті
Стаття присвячена характеристиці найдавні-
шої палеолітичної індустрії в Україні, а саме, ма-
теріалам шару VIІ стоянки Королево в Закарпат-
ті. Подано детальний аналіз стратиграфічних
умов залягання знахідок і кам’яного виробництва,
датування цих матеріалів.
К л ю ч о в і с л о в а: ранній палеоліт, Королево,
стратиграфія, палеомагнетизм, кам’яна індустрія.
ВСТуп
Багатошарова палеолітична стоянка Ко-
ролево, відкрита в 1974 р., досліджувалася
колективом закарпатської палеолітичної ек-
спедиції під керівництвом в. Гладиліна в
1974—1991 рр. Пам’ятка розташована на тера-
сах заввишки 100—120 м (Гострий верх і Бей-
вар) лівого берега р. Тиса (рис. 1, б), на північ-
ній околиці с. веряця виноградівського р-ну
закарпатської обл. на території Королівського
щебзаводу (рис. 1, а). У 1970—1980-і рр. основ-
ні дослідження провадились у секторі Бейвар.
Саме там у розрізі стіни кар’єру було прослідко-
вано археологічні шари та зібрано найбільше
кам’яних артефактів. У секторі Гострий верх
підйомний матеріал траплявся спорадично.
Уже в перші роки досліджень стало очевид-
но, що ці дві ділянки (два сектори) різняться
між собою і в геологічному сенсі. в секторі Го-
стрий верх у повністю відкритому кар’єром про-
філі четвертинні відклади потужніші, структу-
ровані та без проявів природної руйнації. На
окремих ділянках Бейвара інтенсивно йшов
процес розмиву поверхні в давнину, ерозійні
процеси призвели до руйнування четвертин-
них відкладів на рівні педогенезу останнього
© Л.в. КУЛАКОвСЬКА, в.І. УСИК, 2015
УДК: 903.21(477.87)”632”
Л. в. К у л а к о в с ь к а, в. І. У с и к
пЕРВІСНЕ
ЗАСЕЛЕННЯ ЗАКАРпАТТЯ
міжльодовиків’я, спостерігалося багато древ-
ніх балок і змивів, що призводило до перевід-
кладання археологічного матеріалу. водночас
саме в цій частині стоянки in situ були зафіксо-
вані та досліджені середньопалеолітичні архе-
ологічні шари ІІ, ІІ-а, ІІІ, V, V-а та ранньопале-
олітичний шар VI.
СТРАТиГРАФІЯ
Найповніший геологічний розріз зафіксо-
вано в секторі Гострий верх у шурфах 18 і 26
[Адаменко та ін., 1989; Adamenko, Gladiline,
1989] (рис. 2). У 1997—1999 рр. стратигра-
фію стоянки вивчав П. Езартс — розчистка 17
[Haesaerts, Koulakovska, 2006] (рис. 2, б).
Цоколь терас, на яких розташована стоян-
ка, складений дацитами. вище залягають
четвертинні відклади: товща лесоподібних
суглинків потужністю близько 14 м, розділе-
на сімома викопними ґрунтами. Основними
хронологічними реперами для датування ар-
хеологічних шарів є палеоґрунти останнього
(RW, Eem) і міндель-риського (гольштайнсько-
го) міжльодовиків’я. У нижній частині профі-
лю між викопними ґрунтами VIII і ІХ, а саме
в літологічних горизонтах 21 і 23, простежено
зміну палеомагнітних зон прямої та зворотної
намагніченості (Брюнес—Матуяма). Результа-
ти отримано в Інституті геофізики Сибірського
відділення АН СРСР (Новосибірськ, РФ) та в
Centre de Physique du Globe а Dourbes (IRM,
Бельгія) [Адаменко та ін., 1989; Adamenko,
Gladiline, 1989; Haesaerts, Koulakovska, 2006]
(рис. 3; 4).
На кінець 1980-х рр. на стоянці в стратиг-
рафічній позиції було виділено та досліджено
ранньо-, середньо- та верхньопалеолітичні ша-
Статт і
6 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
ри Іа—VІ. При опрацюванні андезитових арте-
фактів з перевідкладених ділянок і зібраних на
поверхні зафіксовано артефакти, які за станом
збереження поверхні відрізнялися від стра-
тифікованих знахідок з будь-якого археологіч-
ного шару. Поверхня цих знахідок була більше
зруйнована процесами вилуговування та вида-
валася суттєвіше вивітреною. Постало питання
про наявність ще одного, а з часом (як здава-
лося дослідникам) і двох палеолітичних шарів,
вочевидь давніших за вивчені. Таким чином
ці нестратифіковані знахідки були об’єднані
в культурно-хронологічні комплекси VII і VIIІ
[Гладилин, Ситливий, 1990, с. 37—41].
відтак, черговим і найважливішим завдан-
ням досліджень у наступні роки став пошук
артефактів цих комплексів у стратифікованій
позиції. Оскільки четвертинні відклади в сек-
торі Гострий верх потужніші, а геологічна пос-
лідовність у нижній частині профілю видава-
лася менш зруйнованою (шурфи 18, 26) (рис. 2,
а, б), було вирішено зосередити пошуки саме на
цій ділянці.
ІСТОРІЯ ДОСЛІДжЕННЯ шАРу VII
У 1983 р. між зачистками 13 і 14, 15, упри-
тул до розкопу Х 1978 р., було закладено роз-
коп ХІІІ (рис. 2; 3). При розкопках застосовував-
ся метод терасування з метою точнішої фіксації
знахідок і дотримання техніки безпеки [Глади-
лин, 1983, с. 2]. Була розкрита площа 100 м2 до
низів педогенезу останнього міжльодовиків’я
(Eem, MIS 5е).
У 1984 р. на розкопі ХІІІ по лінії квад-
ратів а—г-1—6 досліджено ще 100 м2 на гли-
бину до 10 м (рис. 5). У «мелком галечном
аллювии (гюнц-миндель)» були зафіксовані
знахідки шару VII (20 предметів), що уможли-
вило «уточнить их стратиграфическое положе-
рис. 1. Королево: а —
карта європи та Украї-
ни з позначкою місця
стоянки; б — загальний
вигляд стоянки
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
7ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
ние и удревнить возраст VII комплекса
(ранее он датировался миндельским вре-
менем?)» [Гладилин и др., 1984, с. 4].
У 1985 р. розкоп ХІІІ розширили в пів-
денно-східному напрямку (площа 128 м2).
У верхній частині алювію (літологічний
шар 26) були зафіксовані in situ знахідки
VII шару, зокрема відщеп № 293 (кв. д-
10; рис. 5, в). Цей факт ще раз підтвердив
гюнц-міндельський вік шару [Гладилин и
др. 1985, с. 5].
Палеомагнітний аналіз показав, що
«в разрезах двух зачисток покровных су-
баэральных отложений Королево по на-
правлению естественной и первичной ос-
таточных намагниченностей выделяются
две зоны: мощная зона преимущественно
прямой намагниченности и небольшая
зона обратной полярности. Палеомагнит-
ные зоны уверенно [Адаменко и др., 1981]
и с учетом вышеприведенных данных со-
поставляются с зонами Брюнес и верхней
частью зоны Матуяма. Это подтверждают
и данные ТЛ-анализа. Граница зон Брю-
нес— Матуяма, датируемая 730 тыс. лет,
проходит в суглинке, разделяющем VIII
и ІХ ископаемые почвы» [Адаменко и др.,
1989, с. 16—17]. Таким чином, знахідки,
що залягали нижче цієї межі, попадали в
зону зворотної намагніченості та відповід-
но мали вік, старший за 730 тис. років. У
1998 р. із літологічних горизонтів 21 і 23
П. Езартс відібрав зразки для палеомаг-
нітного аналізу, обидва вони показали
зону зворотної полярності. Отже, ще раз
було підтверджено вік шару VII, який,
імовірно, відповідає MIS 23, 25. Стоянка
функціонувала в час помірного кліматич-
ного режиму (термомер II). У паліноло-
гічному спектрі наявний пилок широко-
листяних порід: Ulmus, зрідка Carpinus
і в незначній кількості Juglans і Fagus.
вік цього шару становить близько 950 тис. р.
[Adamenko, Gladiline, 1989, р. 696; Haesaerts,
Koulakovska, 2006, р. 29].
Отже, культурний шар VIІ зафіксовано в
стратиграфічній позиції тільки в розкопі ХIII
(Гострий верх) у горизонті дрібногалькового
алювію (літологічний горизонт 26), нижче ру-
бежу палеомагнітних зон Брюнес—Матуяма
[Адаменко и др., 1989, с. 18].
МЕТОДиКА
У перші роки робіт у Королеві використо-
вувася термін «культурний горизонт», власне
аналогічний поняттю «археологічний шар»
[Гладилин, 1975; 1978]. з часом з’явився новий
термін — «культурно-хронологічний комплекс»
[Гладилин, 1980]. Культурно-хронологічний
комплекс об’єднував артефакти, знайдені на
різних ділянках пам’ятки в стратифікованій
позиції, перевідкладені та зібрані на поверхні.
Основним критерієм для такого їх розподілу,
в першу чергу, був ступінь руйнації поверхні
андезитових знахідок. «Подкрепляя и уточняя
стратиграфические и планиграфические на-
блюдения, это обстоятельство (степень сохран-
ности поверхности изделий из вулканического
сырья — Л. К., в. У.), наряду с технико-типоло-
гическими особенностями находок, позволяет
привязать к тем или иным культурным гори-
зонтам находок, залегающим in situ, обильный
подъемный и переотложенный в древности ма-
рис. 2. Королево: а — план сектора Гострий
верх; б — загальний план стоянки. Скорочен-
ня: Р. — розкоп, Ш. — шурф, зач. — зачистка
Статт і
8 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
териал как на самом Королевском местонахож-
дении, так и на ряде других палеолитических
пунктов закарпатья» [Гладилин, Ситливый,
1990, с. 28]. Іншими словами, в культурно-
хронологічний комплекс були поєднані стра-
тифіковані артефакти з відібраними суто візу-
ально, що одразу ставило під сумнів «чистоту»
колекції.
Можна допустити, що андезитова сировина,
власне зовнішні ознаки руйнації її поверхні,
може бути одним з критеріїв поняття «куль-
турно-хронологічний комплекс». Однак одразу
постало запитання, що робити з численними
неандезитовими нестратифікованими арте-
фактами, в яких такі ознаки відсутні?
На перших порах для визначення терміну
«культурно-хронологічний комплекс» начебто
передбачалася наявність своєрідної «королівсь-
кої тріади»: стратиграфічна позиція, ступінь
патинизації поверхні андезитової сировини і
техніко-типологічні характеристики індустрії.
Проте реальний стан речей виявився іншим.
Окремі «культурно-хронологічні комплекси» є
добірками стратифікованими та гомогенними
(шари Іа, ІІ, ІІа, ІІб), інші ж складаються із різ-
них за походженням матеріалів. Саме ці чин-
ники і вплинули в деяких випадках на кінцеву
інтерпретацію індустрії.
Не виключаючи повністю чинника хроноло-
гічного впливу на зміну поверхні андезитової
сировини, на що неодноразово вказувалося
[Кулаковская, Усик, 2010; Усик, Рац, Кулаков-
ская, 2014], ми не підтримуємо штучний поділ
гомогенних колекцій, а також додання до них
матеріалів з поверхні за ознаками подібності
зовнішніх властивостей андезитів, що можуть
рис. 3. Королево: а — загальний вигляд височини Гострий верх з півдня (стріл-
кою вказано місце розкопу XIII); б — північна та східна стіни розкопу ХІІІ
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
9ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
рис. 4. Королево, стратиграфічний розріз стоянки, скорельований з лесовими розрізами Угорщини [Pecsi, 1985], північно-західної Ук-
раїни [Bogutski, Lanczont, 2002] i морськими ізотопними стадіями ODP Site 677 [Shackleton et al., 1990]. Умовні позначки: маленька
контурна стрілка — ранній верхній палеоліт; велика контурна стрілка — середній палеоліт; чорна стрілка — ранній палеоліт; P — пе-
ригляціальний; A — арктичний; SA — субарктичний; B — бореальний; T — помірний. Детально див.: Haesaerts, Koulakovska, 2006
Статт і
10 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
рис. 5. Королево, розкоп XIII: а — східний профіль (кв. г-10); б — північний профіль
(кв. А, а-1—6) і вертикальна позиція знахідок шару VII; в, г — план розміщення арте-
фактів шару VII (1984—1986 рр.)
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
11ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
спричинити викривлення техніко-типологіч-
них показників. завжди є загроза механічного
доповнення «культурно-хронологічного комп-
лексу» виробами, нехарактерними для конк-
ретних індустрій. враховуючи ці моменти, ми
вважаємо, що доцільніше використовувати тер-
мін «культурний / археологічний шар» до тих
матеріалів Королево, які мають чіткий стра-
тиграфічний контекст.
Опосередковано важливість такого вибору
можна підтвердити зауваженням в. Любіна
щодо аналогічної ситуації в печері Треугольна
на Кавказі. «Совершенно некорректным пред-
ставляется также отнесение задним числом
к тому или иному комплексу (на основании
«сходства сырья и типологии») многочислен-
ных находок из осыпей, шурфа 1986 г. и рас-
копа 1987. Равным образом некорректно такое
же распределение по комплексам каменных
изделий из переотложенного субстрата линз»
[Любин, 1998, с. 136]. Об’єднання в одну колек-
цію знахідок з культурного шару та із зборів на
поверхні можливе лише через процедуру ре-
монтажу як, наприклад, у шарі ІІ стоянки Ко-
ролево ІІ, де в складанки зібрались артефакти
з розкопу та розкритої поряд площі (вскриша)
[Usik, 1989].
зважаючи на ці зауваження, детальній пе-
ревірці були піддані всі знахідки з розкопу XIII
(1984—1986 рр.) (рис. 5, в, г). Артефакти зафік-
совані на різних глибинах (від 9,4 до 12,0 м),
що можна пояснити значним падінням літоло-
гічного горизонту в південно-східному напрям-
ку (рис. 5, а; 6). У квадратах a, б-6, дослідже-
них безпосередньо поблизу вивченого профілю,
вони рівномірно розподіляються на глибині від
9,50 до 9,92 м у межах одного геологічного го-
ризонту (рис. 5). У квадраті г, д-10 (рис. 5, а) лі-
тологічний горизонт 26 розділяється інтрузив-
ним горизонтом делювію (?), що свідчить про
локальний епізод порушення стратиграфічної
послідовності на дуже обмеженій ділянці. Над
цим горизонтом у квадраті д-10 було знайде-
но три артефакти шару VII (рис. 6), нижче —
лише один відщеп і два сумнівні уламки. Слід
наголосити, що за профілем ні вище, ні нижче
залишків подібного делювію не спостерігало-
ся. Об’єктивні дані вказують, що знахідки ша-
ру VII знаходяться в межах усього горизонту
алювію тераси, а не тільки в його верхній час-
тині, як зазначалося раніше [Гладилин, 1989,
с. 10].
Отже, ще раз наголосимо: знахідки шару VII
стратиграфічно зафіксовані винятково в роз-
копі ХІІІ і на досить обмеженій площі. У шур-
фах 18 і 26, а також у розчистці 17 (1998 р.), які
є стратотипом для зведеного розрізу стоянки
Королево, артефакти шару VII відсутні.
АРхЕОЛОГІчНА КОЛЕКЦІЯ
У роботах в. Гладиліна та в. Ситливого
опубліковано колекцію з 1539 артефактів цьо-
го культурно-хронологічного комплексу [Гла-
дилин, Ситливый, 1990, с. 39—41; Gladilin,
Sitliviy, 1990, р. 25—26]. Як уже вказувалося
рис. 6. Королево, розкоп XIII:
профіль східної стіни та план ша-
ру VII (кв. а, б-5, 6; д-10)
Статт і
12 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
рис. 7. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII: 1 — уламок-відщеп; 2 — уламок-нуклеус (ремонтаж);
3 — поліедр (андезит)
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
13ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
[Кулаковская, 2009; Кулаковская, Усик, 2010;
2011], до цього культурно-хронологічного ком-
плексу включено матеріали з різних розкопів,
шурфів і зачисток, а також зібрані на повер-
хні. Нагадаємо, що головним критерієм для
об’єднання артефактів в один комплекс був
ступінь вилуговування поверхні андезитової
сировини.
У цій роботі використано винятково стра-
тифіковані матеріали з розкопу XIII (рис. 5, в,
г). Розкоп, видовжений з півдня на північ, пок-
ривав доволі значну площу (320 м2), яку умовно
можна поділити на дві великі ділянки: північно-
західну (кв. А—в, а—д-1—6) та південно-східну
(кв. в—л-7—10) (рис. 5, в). На північно-західній
ділянці відносна концентрація артефактів (від
одного до щонайбільше п’яти на квадрат) від-
значена по лінії кв. а, б-1—6 і близьких до них
кв. в-5, г-4, 5 (рис. 5, в, г). На південно-східній
ділянці знахідки в основному розподіляються
по лінії 10 (кв. д, з, л) і в кв. з-8.
Колекція складається з 33 предметів: нук-
леуси — 5, уламки-нуклеуси — 2, поліедр — 1,
відщепи — 12, уламки-відщепи — 5, луски — 1,
уламки — 5, знаряддя — 2 (таблиця).
СИРОвИНА
99,89 % артефактів шару VII виготовлено
з місцевого андезиту (рис. 7—10; 8, 10 — див.
вклейку), два оформлено на кварцитовій сиро-
вині (рис. 11; 12; 12 — див. вклейку), один —
на кварці (?). Андезитові вироби мають щільну
сіру патину з глибокими кавернами вилуго-
вування. Поверхня їх найбільше пошкоджена
порівняно з андезитами інших археологічних
шарів.
МЕТОДИКА
КЛАСИФІКАЦІЇ
У колекції шару VIІ трапляються уламки
андезиту з негативами сколів і предмети, що
нагадують відщепи з «дорсальною» та «вент-
ральною» поверхнями. Однак вони не мають
традиційних слідів використання техніки від-
бійника, зокрема ударного горбика чи їх від-
битків на відповідних поверхнях. зважаючи
на відсутність будь-яких слідів пошкоджень чи
переміщення (обкатаність, залощеність), умо-
ви залягання, низьку концентрацію матеріалів
і віддаленість від виходів сировини, ми не ба-
чимо реальних факторів природного впливу на
походження цих виробів. Інша справа — виз-
начення морфології та типологічних особли-
востей цих артефактів.
в. Гладилін для обґрунтування критеріїв
так званої «техники разбивания, или дробле-
ния» при класифікації подібних артефактів
нижньопалеолітичних індустрій наголошував
на наявності уламків і плоских сколів без ознак
штучного розщеплення [Гладилин, Ситливый,
1990, с. 7—8, 14], якій «свойственно хаотичное
разбивание каменных пород». «Техника дроб-
ления не основана на изготовлении и утилиза-
ции нуклеуса. Получение обломков, осколков,
плоских фрагментов достигается несколькими
крайне примитивными приемами: бросанием
камня на камень, разбиванием на твердой осно-
ве. в результате получались преимущественно
угловатые, бесформенные обломки и плоские
фрагменты исходного сырья без традицион-
ных признаков искусственного расщепления
и лишь в редких случаях — достоверные ско-
лы» [Гладилин, Ситливый, 1990, с. 8]. Доречно
нагадати, що застосування техніки дробіння
було відзначено в матеріалах нижнього шару
печери Ля Мікок у Франції. Припускалося, що
жовна каменю розбивали «різкими, потужни-
ми, випадково спрямованими ударами» [Ефи-
менко, 1953, с. 168]. Намагаючись типологічно
виділити із маси звичайних природних улам-
ків і плоских фрагментів ті предмети, які, оче-
видно, були розколоті / розбиті без відбійника,
ми пропонуємо користатися двома термінами:
«уламки-нуклеуси» та «уламки-відщепи».
Уламки-нуклеуси — це окремість андезито-
вої сировини різної форми та розмірів з одним
або кількома плоскими чи опуклими негати-
вами на поверхні (рис. 7, 2). Уламки-відщепи,
які могли бути з них сколоті, мають дорсальну
та вентральну поверхні (рис. 7, 1; 8, 1), пере-
важно увігнутий профіль, що за формою може
відповідати негативам на уламках-нуклеусах.
Уламки-відщепи не мають чіткої зони, яку
можна класифікувати як ударну площадку, та,
відповідно, чітких ознак точки удару. Цілком
імовірно, що ці дві категорії можуть бути ре-
зультатом техніки дробіння або розколювання
на кам’яному ковадлі (?). Додамо, що на повер-
хні артефактів відсутні будь-які сліди забитості
чи розкришеності, що має бути однією з ознак
техніки дробіння. відсутність відбивного горби-
ка часто спостерігається в тому разі, коли удар
твердим відбійником наносився по дотичній
траєкторії. Ми не виключаємо також того, що
морфологія появи подібних артефактів може
бути пов’язана із застосуванням вогню (?), хоча
ця гіпотеза потребує серйозного підтверджен-
ня. Однак такі припущення не безпідставні.
Королево, шар VII, склад колекції
Назва Р а з о м
Нуклеуси 5
Відщепи 11
Нуклеуси-уламки 3
Відщепи-уламки 4
Уламки 7
Луски 1
Знаряддя 2
Р а з о м 33
Статт і
14 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
використання вогню чітко підтверджено навіть
для раніших часів (1,21—1,24 млн р. т.), воно
простежено на місцезнаходженні Айнікаб 1 у
Центральному Дагестані [Амирханов, Бронни-
кова, Таймазов, 2013, с. 7—19].
У багатьох випадках уламки-нуклеуси за
морфологією дуже подібні до так зв. поліедрів
і сфероїдів, а уламки-відщепи за морфологією
відповідають їх негативам. Слід зазначити,
що в питанні походження цих виробів також
допускалася можливість термічного впливу
[Gobert, 1914].
Категорія уламків включає кутасті окремості
андезиту, що мають хоча б найменші сліди
умисного розколювання.
Лусками названо невеликі сколи (до 3,0 см).
Розглянемо детальніше артефакти.
1. Нуклеус односпрямований підтрапеціє-
подібний, площинний. Розміри: 77,21 × 72,39 ×
41,72 мм. Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. а-6,
гл. 10,0, № 267 (рис. 13, 2).
2. Нуклеус односпрямований підтрикутної
форми з гладенькою відбивною площадкою.
заготовкою слугував уламок андезиту. Розмі-
ри: 68,53 × 73,87 × 42,29 мм. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. б-2, гл. 9,48, № 264 (рис. 8, 2).
3. Нуклеус односпрямований підчотири-
кутний з гладенькою відбивною площадкою.
виготовлений на уламку андезиту. Розміри:
100,21 × 70,06 × 51,4 мм. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. л-10, гл. 12,05, № 292.
4. Нуклеус поперечний паралельний чоти-
рикутної форми, відбивна площадка вкрита
кіркою. виготовлений на андезитовій конк-
реції. Розміри: 59,33 × 83,24 × 59,18 мм. Польо-
вий шифр: кв. б-6, гл. 9,89, № 268 (рис. 13, 1).
5. Нуклеус багатоплощадковий з односпря-
мованими та паралельними негативами, під-
трапецієподібний. виготовлений на кварциті.
Розміри: 83,74 × 84,15 × 53,69 мм. Польовий
шифр: р. ХІІІ, кв. з-10, гл. 12,00, № 294 (рис. 11,
2; 12, 2).
рис. 9. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII, прорисовка: 1 — відщеп Kombewa; 2 — односпрямований
відщеп (андезит)
Рис. 8. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII: 1 — відщеп-уламок; 2 — односпрямований нуклеус (андезит)
Рис. 12. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII, фото: 1 — двобічно оформлене знаряддя; 2 —
багатоплощадковий нуклеус (кварцит)
Рис. 10. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII, фото: 1 — відщеп Kombewa; 2 — односпрямо-
ваний відщеп (андезит)
1
2
1
2
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
15ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
6. Нуклеус-уламок. На виробі збереглися за-
лишки кірки. Добре видно три негативи сколів.
Два з них утворилися внаслідок удару, третій
негатив — опуклий і морфологічно схожий на
негативи сколів на поліедрі. Розміри: 129,82 ×
71,41 × 71,38 мм. Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. б-
2, гл. 9,40, № 261 (рис. 7, 2).
7. Нуклеус-уламок. Цей виріб має негативи
двох сколів: один морфологічно можна пов’язати
із звичайним односпрямованим розколюван-
ням, другий, скоріше, опуклий ніж ввігнутий,
ударна хвиля присутня. Негатив від ударного
горбика непомітний. Артефакт має неправиль-
ну кубічну форму, за морфологією схожий на
поліедр. Розміри: 88,23 × 94,14 × 63,21 мм. По-
льовий шифр: р. ХІІІ, кв. а-5, гл. 9,62, № 260.
8. Поліедр. заготовкою слугувала вулканічна
«бомба». На проксимальній і дистальній части-
нах є залишки кірки. Більша частина поверхні
по периметру має опуклу конфігурацію, є також
ділянки з увігнутими негативами. На негативах
добре помітна ударна хвиля. Досить складно, а
інколи практично неможливо чітко зафіксува-
ти негатив ударного горбика. Розміри: 132,67 ×
146,53 × 106,14 мм, маса 3124 г. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. г-4, гл. 10,14, № 314 (рис. 7, 3).
9. відщеп первинний, площадка гладенька.
Розміри: 62,49 × 42,46 × 15,81 мм. Польовий
шифр: р. ХІІІ, кв. а-1, гл. 9,45, № 197.
10. відщеп первинний (латеральний фраг-
мент), площадка вкрита кіркою. Розміри:
59,86 × 35,15 × 24,53 мм. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. з-8, гл. 11,45, № 286.
11. відщеп первинний, площадка невизна-
чена. Розміри: 57,33 × 51,69 × 20,54 мм. Польо-
вий шифр: р. ХІІІ, кв. г-4, гл. 10,03, № 302.
12. відщеп первинний (дистальна части-
на). Розміри: 37,01 × 24,01 × 9,1 мм. Польовий
шифр: р. ХІІІ, кв. а-6, гл. 9,67, № 280.
13. відщеп Комбева. Ударна площадка вкри-
та кіркою. Розміри: 113,94 × 111,44 × 26,81 мм.
Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. а-6, гл. 9,70, № 278
(рис. 9, 1; 10, 1).
14. відщеп Комбева, ударна площадка гла-
денька з «напівгубкою». Не виключено, що цей
артефакт є сколом оформлення робочого краю.
Розміри: 38,61 × 59,04 × 5,56 мм. Польовий
шифр: р. ХІІІ, кв. д-10, гл. 11,415, № 285.
15. відщеп латеральний (débordante) з кір-
кою односпрямований, ударна площадка
двогранна. Розміри: 71,63 × 58,52 × 9,05 мм.
Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. д-10, гл. 11,95,
№ 301 (рис. 13, 3).
16. відщеп радіальний (латеральна час-
тина). Ударна площадка вкрита кіркою, має
«губку». Розміри: 54,52 × 40,54 × 20,21 мм. По-
льовий шифр: р. ХІІІ, кв. б-1, гл. 9,65, № 313
(рис. 13, 4).
17. відщеп односпрямований, площадка вкри-
та кіркою. На дорсальній поверхні збереглися не-
гативи двох поздовжніх сколів. відщеп захопив
протилежний край нуклеуса. Розміри: 142,53 ×
рис. 11. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII, прорисовка: 1 — двобічно оформлене знаряддя; 2 — ба-
гатоплощадковий нуклеус (кварцит)
Статт і
16 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
120,79 × 29,33 мм. Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. д-
10, гл. 11,23, № 293 (рис. 9, 2; 10, 2).
18. відщеп — уламок первинний. Площадка
невизначена, вентральна поверхня дуже ввіг-
нута. Розміри: 42,27 × 30,69 × 14,94 мм. Польо-
вий шифр: р. ХІІІ, кв. б-6. гл. 9,92, № 283.
19. відщеп-уламок односпрямований. При
розколюванні зачеплено протилежний від
ударної площадки край. Артефакт має під-
чотирикутну форму і трикутний у розрізі.
Розміри: 65,65 × 70,69 × 52,67 мм. Польо-
вий шифр: р. ХІІІ, кв. д-10, гл. 11,23, № 291
(рис. 8, 1).
20. відщеп-уламок. Дорсальна поверхня
вкрита на 50 % кіркою та має залишок негативу
попереднього зняття. Площадка гладенька. На-
явна вентральна поверхня. Ударний горбик не
простежується, натомість добре помітна ударна
хвиля. Розміри: 30,81 × 33,02 × 30,32 мм. Поль-
овий шифр: р. ХІІІ, кв. а-6, гл. 9,50, № 281.
21. відщеп-уламок (проксимальна частина)
первинний. вентральна поверхня ввігнута,
наявна ударна хвиля. Площадка не визначе-
на (роздроблена), має таку само морфологію,
що й інші відщепи-уламки, та співпадає з не-
гативами на поліедрі. Розміри: 79,51 × 59,33 ×
рис. 13. Королево, розкоп XIII, знахідки із шару VII: 1 — паралельний нуклеус; 2 — односпрямований нук-
леус; 3 — односпрямований відщеп, 4 — радіальний відщеп
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
17ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
28,04 мм. Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. б-2,
гл. 9,44, № 262 (рис. 7, 1).
22. Фрагмент невизначеного відщепу. Поль-
овий шифр: р. ХІІІ, кв. а-6, гл. 9,80, № 282.
23. відщеп сумнівний. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. б-6, гл. 8,98, № 263.
24. Луска. Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. д-10,
гл. 11,95, № 308.
25. Уламок андезиту з вузькою «вентраль-
ною» поверхнею. Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. а-
4, гл. 9,48, № 258.
26. Уламок андезиту. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. б-4, гл. 9,70, № 271.
27. Уламок андезиту. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. а-6, гл. 9,57, № 279.
28. Уламок андезиту. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. д-10, гл. 11,95, № 307.
29. Уламок андезиту. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. б-5, гл. 9,65, № 272.
30. Уламок андезиту. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. а-4, гл. 9,54, № 259.
31. Уламок андезиту. Польовий шифр:
р. ХІІІ, кв. а-1, гл. 9,45, № 198.
32. чопер. знаряддя виготовлено на кварце-
вому жовні. Розміри: 102,81 × 84,78 × 53,4 мм.
Польовий шифр: р. ХІІІ, кв. б-6, гл. 9,98, № 312
(рис. 14).
33. Фрагмент виробу з двобічною обробкою.
заготовкою слугував дистальний фрагмент
первинного кварцитового відщепу. Розміри:
42,28 × 27,83 × 9,12 мм. Польовий шифр: р. ХІІІ,
кв. г-5, гл. 9,65, № 270 (рис. 11, 1; 12, 1).
ПЕРвИННЕ РОзКОЛювАННЯ
Для первинного розколювання шару VII ха-
рактерно два варіанти отримання заготовок:
традиційним шляхом експлуатації нуклеусів
за допомогою відбійника і техніка, яку можна
визначити як розколювання без відбійника.
Перший варіант характеризують такі методи:
Kombewa 1, односпрямований, паралельний і
радіальний. На нуклеусах відсутні будь-які оз-
наки попередньої підготовки робочої поверхні
й тонкого фасетування ударних площадок.
виходячи із загального аналізу нуклеусів,
найпоширенішою була практика сколювання з
гладенької чи натуральної площадки послідов-
но в одному напрямку однієї чи кількох загото-
вок (рис. 8, 2; 13, 2). Односпрямована огранка
частіше трапляється на відщепах (рис. 13, 3).
Отже, можна говорити про застосування цієї
техніки за принципом: один удар — один нега-
тив. Окрім такого дещо спрощеного способу от-
римання заготовок, в індустрії використовува-
лась і паралельна техніка (рис. 13, 1), і варіант
поєднання односпрямованого та паралельного
методів (рис. 11, 2; 12, 2). застосування методів
1. Один з авторів (Л. К.) вважає, що метод Комбева
на стоянці Королево можна розглядати як початкову
стадію експлуатації нуклеуса на відщепі, зважаючи
на те, що подібні нуклеуси та сколи є практично в
кожному шарі стоянки незалежно від віку й техно-
комплексу.
рис. 14. Королево, розкоп XIII, шар VII: чопер (кварц?)
Статт і
18 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
Kombewa та радіального засвідчують лише від-
щепи.
Приклади розколювання без відбійника де-
монструють поліедр (рис. 7, 3) і уламки-нукле-
уси (рис. 7, 2). Ці артефакти мають дуже схожі
плоскі й трохи опуклі негативи на розколотих
поверхнях. Плоскі або увігнуті вентральні по-
верхні уламків-відщепів за морфологією спів-
падають з цими негативами (рис. 7, 1; 8, 1).
Специфіку відповідності зазначених рис під-
тверджує приклад ремонтажу уламку-нуклеу-
са (6 / № 261) з уламком-відщепом (21 / № 262)
(рис. 7, 1, 2). Раніше вже зазначалося, що на
цих артефактах відсутні ознаки розколювання
відбійником.
У літературі поліедр описують як заокруг-
лений або кулястий, оббитий широкими різ-
носпрямованими сколами артефакт. Подібні
знаряддя інколи називають сфероїдами, бага-
тогранниками, бола та ін. є кілька думок щодо
їх використання: кидальний камінь, камінь
для рогатки, куля з гранями [Raymond, 1904;
Leakey, 1971]. Також указувалося, що ці пред-
мети схожі на нуклеуси, тож їх доволі легко
сплутати з останніми [Heinzelin, 1962]. Поліедр
із Королево вагою 3124 г однозначно не міг ви-
користовуватись як кидальна зброя. вірогідні-
ше, йдеться про нуклеподібний артефакт.
Як випливає з аналізу технології первинного
розколювання, в індустрії використовувалося
кілька методів, які в тому чи іншому поєднанні
стандартні для всієї доби палеоліту
Можливо, на перший погляд, при аналізі
колекції дещо забагато уваги приділено таким
категоріям як уламки-нуклеуси та уламки-від-
щепи, зважаючи на остаточно невизначений
характер їх походження. в той же час у куль-
турному шарі VI, що стратиграфічно залягає
вище та датується часом MIS 14, подібні вироби
мають масовий характер [Kulakоvskaya et al.,
2010]. На нашу думку, є підстави вважати цей
технологічний феномен усвідомленим. зви-
чайно ж, найкращим підтвердженням нашій
гіпотезі буде здійснення експериментального
дослідження. Додамо, що наявні в колекції
уламки андезиту мають сліди штучної фраг-
ментації.
ТИПОЛОГІЯ
знаряддя оформляли широкими сколами
(оббивка, обтеска). чопер має характерну для
таких знарядь обробку вузького кінця широки-
ми негативами (рис. 14).
Фрагмент двобічно оформленого виробу має
тонкий лінзоподібний перетин, що міг утвори-
тися за використання м’якого відбійника (?).
Характер робочих країв схожий на ретуш, хоча
можна говорити й про сліди використання(?).
Типологічна атрибуція цього артефакту пере-
буває на межі двобічно-оброблене знаряддя /
pièce esquille (рис. 11, 1; 12, 1).
шАР VIII —
чи РЕАЛьНиЙ ВІН?
У роботах в. Гладиліна та в. Ситливого йдеть-
ся про два ранньопалеолітичні шари, що заля-
гали в зоні зворотної намагніченості: VII і VIII.
Колекція шару VIII нараховує 426 предметів.
Як відзначають дослідники, шар VIII залягав
«в низах галечного аллювия гюнцкого возраста
(слой 27)» [Гладилин, Ситливый, 1990, с. 37]. До-
слідники одразу ж застерігають, що «большинс-
тво этих изделий переотложены и до недавнего
времени не найдены в стратиграфической пози-
ции. Первоначально они были выделены морфо-
логически. От более поздних ашельских поделок,
с которыми они нередко встречаются вместе во
вторичном залегании, их, наряду с технико-ти-
пологическими показателями, отличают цвет и
худшая сохранность поверхности — высокая сте-
пень ее выщелоченности. высказано предполо-
жение, что они должны происходить из миндель-
ских или даже более древних отложений. Это
предположение подтвердилось. в 1984 г. изде-
лия VIII культурно-хронологического комплекса
были найдены на Гостром верхе (раскоп XIII)»
[Гладилин, Ситливый, 1990, с. 37].
Отже, вперше шар VIII у стратифікованій
позиції був зафіксований у розкопі ХІІІ 1984 р.
У звіті зазначено, що «собрано 15 поделок (9 из
андезита, 6 из кварцита и песчаника). Уровень
сохранности поверхности андезитовых предме-
тов аналогичен сохранности артефактов, вы-
явленных на других раскопочных объектах и
выделенных по морфологическим признакам в
отдельный самый архаичный комплекс (VIII) на
местонахождении. Среди находок примитивные
нуклеусы (выделяется крупный полиэдр), грубые
отщепы (рис. 4, 2), чоппер с продольно выпуклым
краем, обработанный с одной стороны нескольки-
ми широкими сколами и естественным обушком
(рис. 3, 1). Три поделки из кварцита и песчаника
отнесены к чопперовидным изделиям, две дру-
гие — к грубо расколотым галькам. Таким обра-
зом, коллекция древнейших находок в Королево
(VIII культурно-хронологический комплекс) те-
перь насчитывает до 400 предметов. Архаичный
облик этих изделий и древний их возраст (око-
ло 1 млн лет до н. э.) позволяет относить комп-
лекс VIII к кругу олдувайских или раннеашель-
ских индустрий» [Гладилин и др., 1984, с. 4—5].
У 1985 р. «находки VIII комплекса, как и в
1984 году, были зафиксированы в галечнике
(гюнц). Среди них: 9 обломков из андезита, 2
массивных отщепа. Обнаружены десятки рас-
колотых галек из песчаника, кварцита, кварца,
однако, с уверенностью говорить об их искусст-
венном происхождении пока не представляет-
ся возможным» [Гладилин и др., 1986, с. 5—6].
У звіті 1990 р. про знахідки із шару VIIІ не
згадується. Можна дійти висновку, що в розко-
пі ХVI (прирізка до східної стіни розкопу ХІІІ)
цей шар не зафіксовано.
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
19ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
Таким чином, маємо 26 предметів з ша-
ру VIIІ, які, за висновками в. Гладиліна, були
зафіксовані стратиграфічно в розкопі ХІІІ. Ми
перевірили місця їх розташування на плані та
в профілі. з’ясувалося, що вони мають стратиг-
рафічну позицію, аналогічну шару VII.
Після скрупульозної перевірки спірних, насам-
перед галькових артефактів «із слідами розколю-
вання» з алювію тераси (розкоп XIII), встановлено,
що вони мають незаперечні сліди природних роз-
ломів і заполіровки. Такі ознаки є прямим доказом
їх натурального походження. Ці предмети були ви-
лучені з колекції шару VIII. вагомим аргументом
для цього є той факт, що такі само гальки масово
трапляються на площі розкопу у відповідних від-
кладах. Певні сумніви ці знахідки викликали й у
в. Гладиліна ще в 1986 р. [Гладилин,Ситиливый
и др., 1987]. У геологічному контексті обидва
шари пов’язані з алювіальними відкладами те-
раси Тиси: шар VII відноситься до літологічного
горизонту 25—26? 1, а шар VIII — до горизонту 27.
О. Адаменко описав літологічний горизонт 25 так:
«25. Суглинок пестроцветный, пятнистый (пятна
желтых, серых, сизовато-белесых оттенков), в вер-
хней части — горизонтальные прослои светлого
сизовато-белесого суглинка (мощность до 0,35 м).
Это пойменный аллювий VII надпойменной тер-
расы р. Тиса; затронутый процессами почвообра-
зования во время формирования почвы IХ.
26. Тот же суглинок, переходящий в пески
глинистые, серые и охристые с пятнами крас-
ного, желтого, розового, серого и белесого цвета,
с обломками выветрелых дацитов (мощность
0,80 м). в песках улавливается плохо выражен-
ная горизонтальная слоистость, подчеркнутая
включениями мелкой гальки … Это самые вер-
хи аллювия Копаньской террасы.
27. Галечники мелкие средние, сцементиро-
ванные пестроокрашенным суглинком (мощ-
ность 0,30—1,5 м). Гальки по составу разнооб-
разные, как в разрезах аллювия Копаньской
террасы. в верхней части слоя преобладает
мелкая (до 5 см) галька, постепенно увеличи-
вающаяся вниз по разрезу.
28. Размытая поверхность коры выветривания
по дацитам — цоколь террасы» [Адаменко и др.,
1989, с. 15—16]. П. Езартс подає аналогічний
опис геологічних напластувань у розчистці 17
[Haesaerts, Koulakovska, 2006, р. 25] (рис. 2, б).
Отже, стратиграфічні умови залягання ар-
тефактів шарів VIII і VII ідентичні за схемою
О. Адаменка — П. Езартса (рис. 4). Стан руй-
нації поверхні андезитових знахідок з шару VII
1. У публікаціях є певна невідповідність стосовно
стратиграфічної позиції шару. У більшості публіка-
цій, співавтором яких є в. Гладилін, шар VII зістав-
ляється з літологічним горизонтом 26. Лише в одному
випадку, а саме в роботі в. Гладиліна та в. Ситливого
цей шар розміщено в горизонті 25 [Гладилин, Ситли-
вый, 1990, с. 30]. Цей факт не має принципового зна-
чення, оскільки за описом О. Адаменка та П. Езартса
геологічні шари 25 і 26 ідентичні.
і так званого шару VIII абсолютно тотожний.
Незначні відмінності, що спостерігаються в ок-
ремих випадках, пов’язані з хімічною структу-
рою андезитової сировини. Артефакти з «обох»
шарів мають однакову морфологію, частина
предметів так званого шару VIII не має слідів
штучного розколювання та вторинної обробки
[Koulakovska, Usik, 2010; Кулаковская, Усик,
2011]. Таким чином, частина знахідок із роз-
копу ХІІІ виявилася не артефактами, інші на-
лежать до шару VII. Це уможливлює висновок
про відсутність на стоянці Королево шару VIIІ.
виконана робота не націлена спеціально й
упереджено на ревізію опублікованих раніше
матеріалів стоянки. Наші висновки ґрунтують-
ся на аналізі архівних матеріалів, кореляції
стратиграфічних розрізів кількох розкопаних
об’єктів, планіграфіі розкопу XIII, детальному
аналізі колекції артефактів, а також на особис-
тих спостереженнях у ході розкопок.
ВиСНОВКи
У підсумку ми дійшли таких висновків.
• Планіграфічні спостереження та кількісний
склад колекції шару VII вказує, найвірогідні-
ше, на периферійність розкопаної ділянки. Тут
відзначено значний відсоток нуклеусів, що ха-
рактерно для стоянок-майстерень.
• На відміну від сектору Бейвар, на Гостро-
му версі відсутні виходи андезитової сиро-
вини. вочевидь, сировину у вигляді уламків,
«бомб» та ін. первісні люди приносила сюди. Не
виключено, що частина отриманих сколів, нав-
паки, була використана за межами стоянки або
лишилася за межами розкопаної ділянки.
• Тут слід зважати на ту об’єктивну обстави-
ну, що на момент відкриття стоянки в 1974 р.
майже половина її була зруйнована заводом,
що однозначно спричинило знищення архео-
логічних шарів. варто звернути увагу на той
факт, що свого часу до «культурно-хронологіч-
ного комплексу VII» були зараховані знахідки
з перевідкладених ділянок і з поверхні. час-
тина з них однозначно може бути віднесена
до шару VII, частина — до інших шарів. Біль-
шість цих предметів походить з сектора Бейвар
(ми зауважували раніше, що на Гострому версі
підйомного матеріалу дуже мало, а також від-
сутні поклади сировини). Нині на цій ділянці
стоянки в четвертинних відкладах, змішаних
з різнокольоровими глинами третинного часу
та корою вивітрювання дацитів, можна знайти
також артефакти шару VII. вочевидь, поселен-
ня цього часу було і на Бейварі. Сама верши-
на була комфортнішою для життя, з півночі та
сходу вона була захищена Саргеддю та тим же
Гострим верхом. Сліди людської діяльності в
секторі Гострий верх, найвірогідніше, засвід-
чують короткочасне перебування. водночас
саме ця невелика колекція артефактів, знай-
дена в стратиграфічних умовах, надзвичайно
Статт і
20 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
важлива, оскільки саме ці матеріали фіксують
найдавніший палеолітичний пласт в Україні.
• Раніше індустрія шару VII стоянки Королево
була визначена як левалуазька або протолева-
луазька [Гладилин, Ситливий, 1990; Gladilin,
Sitlivy, 1990]. Однак за детального аналізу
стратифікованих артефактів шару VII жодних
проявів цієї технології не помічено. На нуклеу-
сах відсутні будь-які сліди попереднього оформ-
лення робочої поверхні та відбивної площадки,
що могло б свідчити про найменші передумови
левалуазького методу розщеплення.
• Отже, індустрія шару VII нелевалуазська,
нефасетована та непластинчаста. чопер є ціл-
ком типовим знаряддям для доби раннього
палеоліту. Наявність фрагмента артефакту з
двобічною обробкою та двох відщепів з «губкою»
на ударній площадці (№ 285, 270), які могли
бути отримані при оформленні робочого краю,
свідчить про ранні прояви цієї техніки та вико-
ристання м’якого відбійника. На нашу думку,
цих аргументів недостатньо для класифікації
індустрії як ашельської [Гладилин, Ситливый,
1990, с. 41]. Слід звернути увагу й на те, що се-
ред підйомних матеріалів, які можна було б від-
нести до шару VII, також немає рубил, преформ
таких знарядь і сколів двобічної обробки.
• Отже, колекція шару VII через свою нечи-
сельність непридатна для статистичного аналі-
зу. Практична відсутність знарядь унеможлив-
лює чітко визначити технокомплекс шару VII.
Безапеляційно можна стверджувати лише
одне — індустрія шару не має жодного стосунку
до левалуазької технології та не може розгляда-
тись як найдавніший її прояв у палеоліті.
• Колекція шару VII за наявними ознаками
була визначена як Mode І (ранній палеоліт
без рубил) [Clark, 1977; Koulakovska, Usik,
Haesaerts, 2010; Кулаковская, Усик, 2011].
• Нині ці матеріали є найдавнішим достовір-
ним свідоцтвом присутності людини на тери-
торії України та Центральної європи.
• Дані, отримані в останні десятиріччя на
стоянці Королево, вкотре підтверджують важ-
ливість цієї пам’ятки для стратиграфії плейс-
тоцену та розвитку палеоліту Центральної та
Східної європи. зокрема, йдеться про послідов-
ність четвертинних відкладів у секторі Гострий
верх, яка охоплює останні 950 тис. років. Цей
розріз включає близько 11 інтерстадіальних
етапів педогенезу, підтверджених результатами
палінологічних досліджень. важливість геоло-
гічного профілю пам’ятки полягає також у тому,
що саме тут надзвичайно добре представлені
відклади середнього плейстоцену. Що більше,
стоянка Королево відіграє особливу роль у гео-
графічному сенсі. Пам’ятка, розташована біля
підніжжя західного схилу Карпат, є своєрідною
поєднувальною ланкою між лесами Угорщини,
що зазвичай мають континентальний характер,
і четвертинними відкладами середнього басейну
Дністра [Haesaerts, Koulakovska, 2006, р. 29].
• Отже, виходячи із викладеного, можна кон-
статувати, що найдавніша палеолітична індус-
трія на стоянці Королево та загалом в Україні
представлена колекцією шару VII, зафіксо-
ваній у відкладах, які впевнено віднесені до
палеомагнітної епохи Матуяма [Адаменко и
др., 1989; Haesaerts, Koulakovska, 2006].
Адаменко О.М., Поспелова Г.А., Гладилин в.Н. и др.
Опорные агнитобиостратиграфические разрезы анропо-
геновых отложений закарпатья // Известия АН СССР:
Серия геологическая. — 1981. — № 11. — С. 55—73.
Адаменко О.М., Адаменко р.С., Гладилин в.Н. и др.
Палеолитическое местонахождение Королево в за-
карпатье // БКИчП. — 1989. — 58. — С. 5—25.
Амирханов х.А., Бронникова М.А., Таймазов А.и. О
следах огня на стоянке Олдована Айникаб 1 в Цен-
тральном Данестане // Древнейший Кавказ: пере-
кресток Европы и Азии. — СПб., 2013. — С. 7—19.
Гладилин в.Н Итоги пятилетних исследований
закарпатской палеолитической экспедиции // Но-
вейшие открытия советских археологов: Тез. докл.
конф. — К., 1975. — С. 14—16.
Гладилин в.Н. Королево — опорный памятник ран-
него палеолита в закарпатье // Археологические ис-
следования на Украине в 1976—1977 гг. — Ужгород,
1978. — С. 15—16.
Гладилин в.Н. О времени возникновения поздне-
го палеолита в Европе // Археологические иссле-
дования на Украине в 1978—1979 гг.: Тез. докл.
XVIII конф. ИА АН УССР. — Днепропетровск,
1980. — С. 27—28.
Гладилин в.Н. Отчет о работах Постоянно действую-
щей палеолитической экспедиции Археологического
музея Института зоологии АН УРСР за 1983 г. // НА
ІА НАН України. — 1983/103.
Гладилин в.Н. Проблемы раннего палеолита:
Дисс. … докт. истор. наук в форме науч. докл. — Но-
восибирск, 1989. — 53 с.
Гладилин в.Н., Кухарчук Ю.в., Ситливый в.и. и
др. Отчет о работах Постоянно действующей палео-
литической экспедиции Археологического музея Ин-
ститута зоологии АН УРСР за 1984 г. // НА ІА НАН
України. —1984/103.
Гладилин в.Н., Ситливый в.и. Ашель Централь-
ной Европы. — К., 1990. — 267 с.
Гладилин в.Н., Ситливый в.и., Демиденко Ю.Э. и
др. Отчет о работах Постоянно действующей палео-
литической экспедиции Археологического музея Ин-
ститута зоологии АН УРСР за 1985 г. // НА ІА НАН
України. — 1985/121.
Гладилин в.Н., Ситливый в.и., Демиденко Ю.Э. и
др. Отчет о работах Постоянно действующей палео-
литической экспедиции Археологического музея Ин-
ститута зоологии АН УРСР за 1986 г. // НА ІА НАН
України. — 1987/121.
Ефименко П.П. Первобытное общество. — К.,
1953. — 658 с.
Кулаковская Л.в. Королево: хронология раннего и
среднего палеолита // С.Н. Бибиков и первобытная
археология. — СПб., 2009. — С. 87—101.
Кулаковская Л.в, Усик в.и. Несколько замечаний к
интерпретации стоянки Королево (Украина) // Кара-
бах в каменном веке. — Баку, 2010. — С. 174—184.
Кулаковская Л.в., Усик в.и. Нижний палеолит
Украины // Палеолит и мезолит восточной Европы:
Сб. статей в честь 60-летия Х.А. Амирханова. — М.,
2011. — С. 9—37.
Кулаковська Л.в., Усик в.І. Первісне заселення закарпаття
21ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
Любин в.П. Ашельская эпоха на Кавказе. — СПб.,
1998. — 187 с.
Усик в., рац А., Кулаковская Л. вулканическое сы-
рье в палеолите закарпатья: относительная хроно-
логия индустрий // Aeolian scripts New ideas on the
lithic world studies in honour of Viola T. Dobosi. — Bu-
dapest, 2014. — Р. 197—206 (IPH. — XIII).
Adamenko O.M., Gladiline V.N. Korolevo — un des
plus anciens habitats acheuléens et moustériens de
Transcarpatie soviétique // L’Anthropologie. — 1989. —
Т. 93, N 4. — Р. 689—712.
Bogutski A., Lanczont M. Loess stratigraphy in the Ha-
lych Prydnistrovja region // Loess and Palaeolithic og
the Dniester River Basin, Halyc Region (Ukraine). —
Cracow, 2002. — Р. 366—373 (Studia Geologica Po-
lonica. — Vol. 119).
Clark J.G.-D. World Prehistory: A New Outline // New
Perspective. — Cambridge, 1977. — 554 p.
Gladilin V.N., Sitlivyj V.I. Genesis of Levallois Tech-
nique in Transcarpathie // Revue d’Archéologie et de
Paléontologie. — 1990. — N 9. — Р. 23—43.
Gobert E.G Introduction à la Palethnologie tunisi-
enne // Cahiers d’Archéologie Tunisienne. — 1914. —
P. 125—172.
Heinzelin J.de. Manuel de typologie des industries
lithiques. — Bruxelles, 1962. — 74 p.
Haesaerts P., Koulakovska L. La séquence pédosédimen-
taire de Korolevo (Ukraine transcarpatique): contexte
chronostratigraphique et chronologique // європейський
середній палеоліт. — К., 2006. — Р. 21—37.
Koulakovska L., Usik V., Haesaerts P. Early Palaeolithic
of Korolevo site (Transcarpathian,Ukraine) // Quaternary
International. — 2010. — 223/224. — Р. 116—130.
Leakey M.D. Oldowai Gorge. Excavations in Beds I and
II, 1960—1963. —Cambridge, 1971. — 328 p. (Cam-
bridge University Press. — Vol. 3).
Pecsi M. Chronostrarigraphy of Hungarian loesses and
the underlyving subaerial formation // Loess and the
Quaternary. — Budapest, 1985. — Р. 33—49.
Raymond P. Commentaire а la communication de
M. Ballet sur la découverte de silex taillés pliocenes а
Saint-Hilaire-en-Liguieres (Cher) // BSPF. — 1904. —
Т. 1. — Р. 23—34.
Shackelton N.J., Berger A., Peltrier W.R. An alternative
astronomical calibration of the lower Pleistocene times-
cale based on ODP Site 677 // Transaction of the Royal
Society of Edinburg. — 1990. — 81. — Р. 251—261.
Usik V.I. Korolevo — transition from Lower to Upper Pa-
laeolithic according to reconstruction data // Anthropolo-
gie. — Brno, 1989. — T. XXVII, 2—3. — Р. 179—212.
Л. в. К у л а к о в с к а я, в. и. У с и к
пЕРВОНАчАЛьНОЕ
ЗАСЕЛЕНиЕ ЗАКАРпАТьЯ
Проанализированы наиболее древние палеоли-
тические артефакты, найденные in situ на много-
слойной стоянке Королево в закарпатье. Коллекция
слоя VII представлена 33 предметами из андезита,
а также кварцита и кварца, а именно, нуклеуса-
ми, нуклеусами-обломками, полиэдром, отщепами,
обломками, а также чоппером и двусторонним из-
делием на отщепе. Артефакты залегали в аллюви-
альных отложениях ниже палеомагнитной границы
Брюнес—Матуяма. Стратиграфия сектора Гострый
верх более четко документирует геологическую пос-
ледовательность четвертичных отложений. Новые
исследования стоянки П. Эзартсом подтвердили ос-
новные реперы стратиграфической колонки Короле-
во (О.М. Адаменко) и возраст слоя VII.
Следует отметить, что ранее на стоянке Королево
к наиболее раннему периоду были отнесены нестра-
тифицированные находки слоев VII и VIII из секто-
ра Бейвар. Основанием для выделения, в частности
слоя VIII, были только внешние характеристики
разрушения поверхности андезита. Имеющиеся сей-
час данные из раскопа XIII дают основание говорить
о наличии in situ только одного слоя VII. По техни-
ко-типологическим показателям он может быть от-
несен к раннему палеолиту без рубил (Mode 1).
К л ю ч е в ы е с л о в а: Ранний палеолит, Королево,
стратиграфия, палеомагнетизм, каменная индустрия.
L. V. K u l a k o v s k a, V. I. U s i k
InItIaL PaLaeoLIthIC
oCCuPatIon
of transCarPathIan regIon
In this article we have analyzed the most ancient Pal-
aeolithic artifacts found in situ at the multilayered site
Korolevo (Transcarpathia). The collection of AH VII is
represented by 33 artifacts made on andesite (gialodicite)
(n = 30), quartzite (n = 2) and one on quartz (?). These ar-
tifacts include cores, cores-chunks, a polyhedron, flakes,
chunks, a chopper and a bifacial tool on flake. Artifacts
were deposited within alluvial sediments (lithological
horizon 26) under the Brunhes-Matuyama palaeomag-
netic boundary. The new investigations undertaken
by P. Haesaerts have shown that the main units of the
stratigraphical sequence of the Korolevo — previous-
ly determined by O.M. Adamenko — and the AH VII
date to around 950.000 years ago (MIS 23?/25?) as well.
Кombewa, simple unidirectional, parallel and rare radial
reduction strategies are characteristic for this industry.
On the base of technical and typological data AH VII can
be determined as Lower Paleolithic without handaxes
(Mode 1). V. Gladilin and V. Sitlivy determined AH VII
as Levallois or proto-Levallois. Here we show that the
in situ artifacts of the AH VII do not have any traces of
Levallois technology. First of all cores show no traces of
intentional predetermination of upper surface. There are
no traces of presence or special preparation of the main
and the supplementary platforms, which is common for
Levallois method. Following V. Gladilin and V. Sitlivy
publications the Lover Palaeolithic of Korolevo included
AH VIII as well. This opinion mainly based on the exter-
nal features of cortex condition of the andesite artifacts,
i. e. levels of surface destruction.
The detailed analysis of artifacts and its stratigraphi-
cal position as well as archival data, etc. allowed us to
conclude that AH VIII as archeological unit does not ex-
ist. One part of artifacts determined before as AH VIII
belongs to AH VII, while the other part does not have
any traces of artificial treatment. Therefore, at present
there is only one Lower Palaeolithic, the AHVII, at Ko-
rolevo with artifacts in clear in situ position.
Collection of AH VII represents the main evidence
of the initial peopling of the Transcarpathian area in
particular and the Ukraine as a whole.
K e y w o r d s: Early Paleolithic, Korolevo, strati-
graphy, palaeomagnetic, lithic assemblage.
Одержано 21.05.2015
|