Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті
Подано результати аналізу кам'яних виробів шару ІІ стоянки Королево на ґрунті вдосконалення методики опрацювання колекції, а також статистичну і техніко-типологічну їх характеристику. Уточнено характер і специфіку методів розколювання. Статья посвящена анализу коллекции слоя ІІ стоянки Корол...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161261 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті / О.Л. Вотякова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 3 (16). — С. 22-34. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161261 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вотякова, О.Л. 2019-12-04T14:56:42Z 2019-12-04T14:56:42Z 2015 Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті / О.Л. Вотякова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 3 (16). — С. 22-34. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161261 903.21(477.87)”632” Подано результати аналізу кам'яних виробів шару ІІ стоянки Королево на ґрунті вдосконалення методики опрацювання колекції, а також статистичну і техніко-типологічну їх характеристику. Уточнено характер і специфіку методів розколювання. Статья посвящена анализу коллекции слоя ІІ стоянки Королево. В работе приведено обоснование методики обработки артефактов, их технико-типологическая и статистическая характеристика. Детально рассмотрены вопросы специфики методов раскалывания. This article analyzes the stone artifacts of Layer II of the multilayered site Korolevo. In this paper we provide the method of study of artifacts, as well as their techno-typological and statistical characteristics. Questions of specific knapping methods are discussed in detail. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті Технико-типологический анализ материалов слоя ІІ стоянки Королево в Закрпатье Techno-typological analysis of Korolevo, layer II in Transcarpathia Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті |
| spellingShingle |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті Вотякова, О.Л. Статті |
| title_short |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті |
| title_full |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті |
| title_fullStr |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті |
| title_full_unstemmed |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті |
| title_sort |
техніко-типологічний аналіз матеріалів шару іі стоянки королево на закарпатті |
| author |
Вотякова, О.Л. |
| author_facet |
Вотякова, О.Л. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Технико-типологический анализ материалов слоя ІІ стоянки Королево в Закрпатье Techno-typological analysis of Korolevo, layer II in Transcarpathia |
| description |
Подано результати аналізу кам'яних виробів
шару ІІ стоянки Королево на ґрунті вдосконалення
методики опрацювання колекції, а також статистичну і техніко-типологічну їх характеристику.
Уточнено характер і специфіку методів розколювання.
Статья посвящена анализу коллекции слоя ІІ стоянки Королево. В работе приведено обоснование методики обработки артефактов, их технико-типологическая
и статистическая характеристика. Детально рассмотрены вопросы специфики методов раскалывания.
This article analyzes the stone artifacts of Layer II
of the multilayered site Korolevo. In this paper we
provide the method of study of artifacts, as well as
their techno-typological and statistical characteristics.
Questions of specific knapping methods are discussed
in detail.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161261 |
| citation_txt |
Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на Закарпатті / О.Л. Вотякова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 3 (16). — С. 22-34. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT votâkovaol tehníkotipologíčniianalízmateríalívšaruíístoânkikorolevonazakarpattí AT votâkovaol tehnikotipologičeskiianalizmaterialovsloâíístoânkikorolevovzakrpatʹe AT votâkovaol technotypologicalanalysisofkorolevolayeriiintranscarpathia |
| first_indexed |
2025-11-25T04:46:30Z |
| last_indexed |
2025-11-25T04:46:30Z |
| _version_ |
1850506931767083008 |
| fulltext |
22 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
УДК: 903.21(477.87)”632”
О. Л. в о т я к о в а
ТЕхНІКО-ТипОЛОГІчНиЙ АНАЛІЗ МАТЕРІАЛІВ
шАРу ІІ СТОЯНКи КОРОЛЕВО НА ЗАКРпАТТІ
Подано результати аналізу кам’яних виробів
шару ІІ стоянки Королево на ґрунті вдосконалення
методики опрацювання колекції, а також статис-
тичну і техніко-типологічну їх характеристику.
Уточнено характер і специфіку методів розколю-
вання.
К л ю ч о в і с л о в а: Королево, середній палео-
літ, індустрія, технологія розколювання.
ВСТуп
Багатошарову палеолітичну стоянку Коро-
лево відкрив у 1974 р. в.М. Гладилін. Під його
керівництвом протягом 30 років її досліджував
колектив Археологічного музею ІА НАН Ук-
раїни. Пам’ятка розташована на двох терасо-
вих рівнях лівого берега р. Тиса: Гострий верх
(120 м) і Бейвар (100 м).
Колекція шару ІІ походить із розкопу І
(сектор Бейвар) площею 60 м2, дослідженого
в 1975 р. (рис. 1). Шар залягав у нижній час-
тині суглинку над палеоґрунтом останнього
міжльодовиків’я (рис. 2). Суглинок відносить-
ся до МIS 4 (близько 60 тис. р. т.) [Haesaerts,
Koulakovska, 2006, с. 33; Кулаковская, 2009,
с. 97].
У науковий обіг колекцію ввела Л.в. Кула-
ковська [Солдатенко, 1982] та визначила її як
«мустьє звичайне, тип Королево, комплекс ІІ»
[Кулаковская, 1989, с. 105]. в.М. Гладилін
відзначав своєрідність цього комплексу серед
мустьєрських горизонтів Королево [Глади-
лин, 1985, с. 39—41]. У пізніших публікаціях
Л.в. Кулаковська наголошувала, що поперед-
ня інтерпретація індустрії була дещо загальна,
а притаманні цьому матеріалу риси дозволяють
© О.Л. вОТЯКОвА, 2015
визначити її як шарантську типу Кіна [Кула-
ковская, 2001, с. 9—11]. Так уперше був вико-
ристаний термін «шарант типу Кіна» в контек-
сті закарпатських палеолітичних пам’яток.
Технологічний аспект цієї індустрії вивчав
в.І. Усик. На ґрунті дослідження ремонтажу
він вніс зміни в типологічну інтерпретацію ма-
теріалу, зокрема виділив в окрему категорію
нуклеуси та сколи Кombewa, для яких запро-
понував окрему класифікацію, а також визна-
чив специфічні технічні сколи, зокрема кутові
латеральні (debordant) та їх варіанти [Усик,
2003]. в окрему категорію були виділені також
напіврадіальні нуклеуси. Провідним техно-
логічним методом розколювання в. Усик вва-
жає нелевалуазький радіальний [Усик, 2003,
с. 185], підтверджуючи таким чином попере-
дню інтерпретацію [Кулаковская, 2001, с. 8;
2002, с. 26—27].
Отже, висвітлено різні типологічні та тех-
нологічні аспекти кам’яної індустрії шару ІІ
Королево з подальшими уточненнями та до-
повненнями щодо інтерпретації колекції. Нині
назріла проблема узагальнити ці матеріали та
надати повну їх статистичну характеристику з
урахуванням нових даних і уточнень.
МЕТОДиКА ДОСЛІДжЕННЯ
за основу типологічної класифікації нукле-
усів і продуктів їх розщеплення взято класифі-
кацію в.М. Гладиліна [Гладилин, 1976, с. 36—
44]. Для опису нуклеусів і сколів Кombewa, а
також технічних сколів з бортів нуклеусів ви-
користані класифікаційні розробки в.І. Усика
[Усик, 2003; 2006, с. 54].
При опрацюванні колекції внесено деякі
уточнення в інтерпретацію огранки сколів. У
вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на закарпатті
23ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
типологічній диференціації огранки сколів
в.М. Гладиліна відзначено у кількох випадках
певне змішання типологічних і технологічних
ознак, а саме, визначення осі сколу як ознаки
дорсальної огранки. Наприклад, до ортого-
нальних дослідник відніс, окрім сколів з суто
ортогональною огранкою, також «… отщепы, на
спинках которых негативы параллельных сня-
тий в одном направлении — перпендикулярно
оси скалывания от одного из бокових краев»
[Гладилин 1976, с. 54]. Оскільки така огранка
демонструє не ортогональні, а паралельні знят-
тя з латеральної сторони доречніше використо-
вувати для її опису визначення «латеральна»
[Chabai, Demidenko, 1998, р. 48]. через це до
ортогональних віднесені тільки ті сколи, що
мають на спинці негативи сколювання «в двух
противоположных направлениях — продоль-
ном от ударной площадки по оси скалывания
и в поперечном — перпендикулярно к ней»
[Гладилин, 1976, с. 54]. Також з категорії біпоз-
довжніх виключені сколи, «на спинках которых
негативы одного скола, ориентированного по
оси скалывания в сторону ударной площадки»
[Гладилин, 1976, с. 53]. Такі вироби віднесено
до поздовжніх з поясненням, що вони зняті в
зустрічному напрямку. виділені сколи та нук-
леуси з одним негативом віднесено до одно-
направлених [Усик, 2006, с. 54; Кулаковская,
Усик, 2011, с. 13].
Нуклеусами та сколами Кombewa назва-
но артефакти, отримані цим методом [Оwen,
1938] в його класичному розумінні, а саме, з
використанням вентральної сторони відщепа-
нуклеуса як робочої поверхні для отримання
одного сколу або серії послідовних сколів без
зміни локалізації та орієнтації. в результаті
розколювання виникає специфічна заготовка
з двома вентральними поверхнями — відщепи
Кombewa, або Janus [Tixier, Inizan, Roсhe, 1992,
р. 51]. Для детальнішої характеристики цих
артефактів, а також виробів із залишками вен-
тральної поверхні застосовано класифікацію
в.І. Усика з деякими уточненнями. Наприклад,
при класифікації сколів за напрямком зняття
стосовно осі сколювання нуклеуса замість «про-
дольные, ортогональные; вентральные вторич-
ные базальные продольные, ортогональные и
т. д.» [Усик, 2003, с. 172, 175] використано ті
самі терміни, що й для розподілу нуклеусів
за розташуванням негатива. Ми пропонуємо
замість термінів «базальні поздовжні та орто-
гональні» вживати базальні, латеральні, тер-
мінальні, зважаючи на те, що ця термінологія
вже використовується для нуклеусів.
Для відщепів вентральних вторинних (в
яких на дорсальній поверхні разом з негати-
вами попередніх сколів зберігаються невеликі
ділянки вентральної поверхні), крім ознаки
напрямку зняття, враховувалася також дор-
сальна огранка.
СИРОвИНА
Основною сировиною для виготовлення зна-
рядь був андезит (85 %) місцевого походження,
що й нині трапляється на території кар’єру у
вигляді досить великих брил або уламків [Ку-
лаковська, 2002, с. 26]. Також використовували
кварцит, кремінь, сланець, кварц, кварц-пор-
фир і радіолярит.
Археологічна колекція шару ІІ нараховує
3931 екз. кам’яних виробів. Процес розколю-
вання та виготовлення знарядь відбувався на
стоянці. Про це свідчить склад колекції, що
включає весь спектр артефактів: фрагменти
сировини, нуклеуси, сколи, знаряддя, відбій-
ники, ретушери та ін. (табл. 1).
ПЕРвИННЕ РОзКОЛювАННЯ
виходячи з аналізу нуклеусів (159 екз.) та
їх фрагментів (89 екз.), заготовками для них
слугували відщепи та уламки сировини, а та-
рис. 1. вид на стоян-
ку Королево із заходу
Статт і
24 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
кож гальки. вказано на поодинокі випадки
використання знарядь як нуклеусів (рис. 3, б)
[Усик, 2003, с. 182, рис. 8].
за технікою розколювання нуклеуси роз-
поділяються на: радіальні — 139 екз.; кон-
вергентні — 1 екз.; паралельні — 17 екз., ор-
тогональні — 2 екз.; однонаправлені — 2 екз;
Кombewa — 15 екз; невизначені — 72 екз.
радіальні нуклеуси поділено на однобічні
(117 екз.) і двобічні (22 екз.). за формою домі-
нують овальні та прямокутні (рис. 4). Розміри
нуклеусів стандартні: 6,7 × 5,6 × 2,3 см. Біль-
шість з них виготовлені на уламках сировини
та відщепах. в останньому випадку для розко-
лювання використовували вентральну сторону
відщепів (рис. 5).
До групи радіальних віднесено і напівра-
діальні нуклеуси — 51 екз. (рис. 5). Раніше їх
було виділено в окремий тип, оскільки при роз-
колюванні використовувалась тільки частина
вентральної поверхні [Усик, 2003, с. 175]. через
те, що 36 таких нуклеусів чітко демонструють
доцентрову техніку, а залишки вентральної
поверхні займають невеликі ділянки робочої
поверхні їх віднесено до радіальних. Ще 2 екз.,
виконані на відщепах, мають підготовлені
(частково фасетовані) площадки практично по
всьому периметру та конвергентну огранку.
Оскільки така огранка нехарактерна для ком-
плексу, а розташування підготовлених площа-
док припускає доцентрове розколювання, такі
нуклеуси віднесено також до цієї категорії. Ще
13 виробів на відщепах мають ортогональну ог-
ранку та додатково підготовлені кількома ско-
лами площадки, з яких через якісь причини не
були зняті сколи, але їх розташування перед-
бачає доцентрове розколювання. відтак, слід
відзначити технологічний зв’язок таких нук-
леусів з початком радіального розколювання,
ри
с.
2
. К
ор
ол
ев
о,
р
оз
ко
п
І;
ро
зр
із
и:
1
—
12
—
с
уг
ли
нк
и
та
в
ик
оп
ні
ґр
ун
ти
; 1
3
—
к
ор
а
ви
ві
тр
ю
ва
нн
я;
1
4
—
к
ам
’я
ні
в
ир
об
и;
1
5
—
т
рі
-
щ
ин
и;
1
6
—
г
ал
ьк
а
Таблиця 1. Королево, шар ІІ; категорії артефактів
Категорія Р а-
з о м %
Пренуклеуси 10 0,25
Нуклеуси 159 4,00
Фрагменти нуклеусів 89 2,30
відщепи 2357 60,00
Пластини 95 2,40
Фрагменти сколів невизначені 118 3,00
Луски 762 19,40
знаряддя 273 6,94
відбійники 36 0,91
Ретушери 2 0,05
Уламки 19 0,48
Фрагменти гальок із слідами розко-
лювання 8 0,20
Гальки 3 0,07
Р а з о м 3931 100
вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на закарпатті
25ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
що й стало підставою для включення їх саме до
цієї групи.
відбивні площадки радіальних нуклеусів
переважно прямі, сформовані одним—двома
сколами (97 екз.), рідко — фасетовані (19 екз.).
Тильна сторона часто оформлена сколами
(вона випукла — 39 екз. або пласка — 23 екз.)
чи неоформлена (53 екз.).
радіальні двобічні нуклеуси представлені
переважно овальними та прямокутними фор-
мами. Розміри їх 6,9 × 5,4 × 2,6 см (рис. 4, 3).
У колекції є конвергентний нуклеус. він
овальний, зроблений на уламку сировини, з яко-
го останній відщеп зняв 1/2 поверхні та повніс-
тю латеральний край, через що він потоншився
і розколювання було призупинено. Тильна сто-
рона необроблена пласка, площадка сформова-
на сколами. Розміри 6,2 × 6,8 × 2,1 см.
Нуклеуси, які демонструють паралельну тех-
ніку розколювання представлені 17 екз., а саме:
поперечними одноплощадковими — 3 екз.;
біпоперечними двоплощадковими — 1 екз.;
поздовжніми одноплощадковими — 6 екз.; бі-
поздовжніми двоплощадковими — 2 екз.; ор-
тогональними двобічними — 3 екз.; підперех-
ресними двобічними — 2 екз.
Більшість з них мають прямокутну форму. за-
готовкою для них найчастіше слугували уламки
сировини, рідше — відщепи (6 екз). Площадки
й тильні сторони в основному сформовані ско-
лами. вони демонструють необ’ємний характер
розколювання, часто мають пласку або увігнуту
робочу поверхню, негативи сколів з заломами, а
також досить невеликі розміри: 6,1 × 5,5 × 3,0 см.
все це свідчить про їх остаточну спрацьованість.
Два односторонні ортогональні нуклеуси ви-
готовлено на андезитових плитках. вони мають
прямокутну форму, площадки та пласкі тильні
сторони в одному випадку сформовані сколами.
Розміри їх 6,5 × 6,0 × 2,3 см. Нуклеуси виділені
в окрему групу, оскільки вони демонструють не
паралельне, а досить просте однонаправлене
розколювання з почерговим зняттям сколів із
зміною орієнтації (рис. 3, а). Ще два нуклеуси,
зроблені на уламках сировини, мають один
негатив на поверхні сколювання і також де-
монструють однонаправлену техніку, де скол
в одному випадку був знятий уздовж довгої, а
в іншому — вздовж короткої осі виробу. Обид-
ва прямокутні, мають площадки, сформовані
одним сколом, необроблені тильні сторони та
невеликі розміри: 5,1 × 6,3 × 2,6 см і 8,5 × 5,3 ×
2,7 см.
У колекції виділено 15 зразків класичних
нуклеусів Кombewa, на яких з вентральної
сторони відщепу-заготовки однонаправлено
було знято один або послідовно кілька сколів
без зміни орієнтації (рис. 6). за місцем розта-
шування негативу вони поділені на базальні
(7 од.), латеральні (7 од.) і термінальні (1 од.).
Площадки формувалися сколами, в двох ви-
падках відзначено фасетування. Розміри 6,8 ×
6,2 × 2,8 см.
72 фрагменти нуклеусів віднесено до групи
невизначених.
Отже, первинна обробка індустрії базувала-
ся на радіальному методі розколювання. він
представлений трьома типами доцентрових
ядер — радіальними, радіальними двобічними
та напіврадіальними. Паралельний принцип
поздовжнього та зустрічного розколювання має
досить випадковий характер, тобто не має ус-
таленого вигляду. відзначено також наявність
своєрідного методу розколювання Кombewa.
рис. 3. Королево, шар ІІ: нуклеуси, ремонтаж (за: Усик, 2003)
Статт і
26 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
Як заготовки для нуклеусів досить часто
(41 %) використовували відщепи, найчастіше
вентральну поверхню, лише в одному випад-
ку — дорсальну. Переважно це андезитові за-
готовки, лише 11 % представлені виробами з
кварциту.
Площадки більшості ядер оформляли одним
або двома сколами, прийом фасетування засто-
совувався спорадично, тильні сторони здебіль-
шого також мають сліди обробки.
СКОЛИ
в колекції нараховується 3381 екз. сколів.
вони представлені такими групами: відще-
пи — 2404 екз. (з урахуванням знарядь і нук-
леусів, зроблених на відщепах); пластини —
95 екз.; луски — 762 екз.; фрагменти сколів
невизначені — 120 екз.
Найчисленнішу категорію становлять від-
щепи. Цілих екземплярів — 1873; фрагменто-
рис. 4. Королево, шар ІІ: нуклеуси радіальні (за: Усик, 2003)
вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на закарпатті
27ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
ваних — 531, серед яких проксимальних 86,
медіальних 67, дистальних 191 і латеральних
187. значну кількість дистальних фрагментів
можна пояснити тим, що площадка, а іноді вся
верхня частина відщепу була знищена при
ударі.
Розміри цілих заготовок: довжина від 0,6 до
14,2 см; ширина від 1,4 до 12,3 см; товщина від
2,0 до 5,9 см. Суттєвий відсоток (56 %) відщепів
поперечних пропорцій становлять вироби із
середніми розмірами 3,8 × 4,1 × 1,12 см, тобто
ширина яких більша за довжину.
Переважають сколи з радіальною огранкою
(табл. 2). Три інші численні групи демонс-
трують поздовжнє, первинне та однонаправ-
лено-поздовжнє оформлення спинки сколу.
Поздовжній варіант оформлення дорсальної
поверхні пов’язано з технічними та вентраль-
ними вторинними сколами. Для технічних це
можна пояснити характером їх отримання.
Більшість таких сколів знято з бортів нукле-
усів, що зачіпають тільки латеральну частину
ядра, тож досить часто мають або поздовжню,
або латеральну огранку (табл. 2). Інші технічні
відщепи з паралельною огранкою — це сколи
оформлення площадок нуклеусів, на що вже
звернув увагу в. Усик [Усик, 2003, с. 179]. Їхня
огранка відображує саме підготовку площа-
док, а не процес розколювання. Переважання
серед вентральних вторинних відщепів одно-
направлено-поздовжніх пояснюється методом
Кombewa розщеплення, коли сколи знімають
один за одним.
значна кількість первинних (табл. 2), а та-
кож сколів з залишками кірки (їх понад 50 %) у
різних співвідношеннях свідчить, що первинне
розколювання здебільшого розпочинали на те-
риторії поселення.
за формою переважають трапецієподібні та
підтрикутні екземпляри. Латеральні профілі
рис. 5. Королево, шар ІІ: нуклеуси радіальні на відщепах (за: Усик, 2003)
Статт і
28 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
рис. 6. Королево, шар ІІ: нуклеуси Кombewa (за: Усик, 2003)
вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на закарпатті
29ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
випуклі або увігнуті, спорадично трапляються
прямі та скручені. Дистальні кінці зазвичай
гострі (68 %), що свідчить про досить високий
рівень розколювання. водночас іноді трапля-
ються артефакти із заломами (11 %), що може
вказувати на застосування твердого відбійни-
ка. Сколів, що захопили протилежну площад-
ку нуклеуса, небагато (2 %).
Більшість ударних площадок (табл. 3; 4) не
мають спеціальної підготовки: вони гладенькі
(61 %) і природні (13,3 %). Також є підготовлені
площадки, а саме, двогранні та фасетовані,
відображені в індексах поправки IFlarge =
24,6 %, IFstrict = 9,8 %. На 30 % фасетованих
площадок удар наносився по гладенькій повер-
хні на відстані від фасеток, на що вже звертали
увагу [Усик, 2003, с. 179]. Характер підготовки
площадок однаковий для звичайних і техніч-
них сколів (табл. 3). Наголосимо, що на 107 екз.
площадка роздроблена. На 200 екз. зафіксова-
но також сліди підправки дорсального карни-
зу і тільки на 25 екз. є вентральний карниз,
останні здебільшого відносяться до технічних
сколів. Розміри площадок коливаються: довжи-
на від 1,0 до 9,3 см; товщина від 1,0 до 6,0 см.
Як бачимо, останні досить масивні порівняно з
розмірами сколів.
Два відщепи віднесені до категорії лева-
луазьких. вони мають радіальну огранку та
опуклі фасетовані площадки. в одному випад-
ку удар був нанесений не по фасетованій, а по
гладенькій частині. враховуючи їх незначну
кількість, вони мають випадковий характер.
Пластини становлять незначну групу —
98 екз., з яких 78 екз. цілі, ILam = 4 %. Роз-
міри їх 2,5 × 2,2 × 1,0 см. Майже половина з
Таблиця 2. Королево, шар ІІ; характеристика огранки сколів
Сколи
Огранка
П
ер
ви
нн
а
О
дн
он
ап
ра
вл
ен
о-
по
зд
ов
ж
ня
О
дн
он
ап
ра
вл
ен
о-
ла
те
ра
ль
на
Ра
ді
ал
ьн
а
К
он
ве
рг
ен
тн
а
П
ід
пе
ре
хр
ес
на
О
рт
ог
он
ал
ьн
а
Л
ат
ер
ал
ьн
а
Бі
ла
те
ра
ль
на
П
оз
до
вж
ня
Бі
по
зд
ов
ж
ня
Л
ев
ал
уа
зь
ка
ра
ді
ал
ьн
а
К
om
be
w
a
Ре
бе
рч
ас
та
Р
а
з
о
м
відщепи 151 59 15 388 75 2 32 19 — 144 1 2 64 2 954
Пластини 8 2 — 5 — 2 3 — — 17 — — — — 37
Технічні відщепи 15 47 12 220 19 3 62 49 2 64 7 — 32 91 623
Технічні
пластини — 1 — 2 — — 1 3 — 10 — — 4 11 32
вентральні вто-
ринні відщепи — 64 29 8 4 — 5 5 — 34 — — — — 149
вентральні вто-
ринні пластини — 2 — — — — — — — 2 — — — — 4
Р а з о м 174 175 56 623 98 7 103 76 2 271 8 2 100 104 1799
% 9,5 10,0 3,1 34,5 5,6 0,5 5,7 4,2 0,1 15,0 0,5 0,1 5,5 5,7 100
Таблиця 3. Королево, шар ІІ; характеристика площадок сколів
Сколи
Площадки
П
ри
ро
дн
і
Гл
ад
ен
ьк
і
Д
во
гр
ан
ні
Ба
га
то
г-
ра
нн
і
Ф
ас
ет
ов
ан
і
пр
ям
і
Ф
ас
ет
ов
ан
і
оп
ук
лі
Ф
ас
ет
ов
ан
і
ув
іг
ну
ті
П
оз
до
вж
нь
о
пі
дп
ра
вл
ен
і
Р
а
з
о
м
відщепи 154 458 93 29 28 51 3 9 825
Пластини 4 24 2 — — — — — 30
Технічні відщепи 51 425 42 13 23 21 1 16 592
Технічні пластини 1 20 — — 1 — — — 22
вентральні вторинні відщепи 8 63 27 4 13 19 2 6 142
вентральні вторинні пластини — 3 — — — — — — 3
Р а з о м 218 993 164 46 65 91 6 31 1641
% 13,3 61,0 10,0 3,0 4,0 6,0 0,4 2,0 100
Статт і
30 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
них є технічними сколами з бортів нуклеусів
(табл. 2).
зупинимося на сколах Кombewa та сколах із
залишками вентральної поверхні — вентраль-
них вторинних (табл. 2). Класичних сколів
Кombewa — 103 екз. (99 відщепів і 4 пласти-
ни). за орієнтацією зняття з відщепа-нуклеуса
їх поділено на базальні (33), латеральні (25),
термінальні (7) і невизначені (38).
вентральні вторинні представлені 171 екз.
(166 відщепів і 5 пластин). Їх розділено на ба-
зальні (80), латеральні (55), термінальні (6) і
невизначені (30). Огранка таких сколів най-
частіше однонаправлено-поздовжня (табл. 2),
що пояснюється застосуванням Кombewa ме-
тоду розщеплення, коли сколи знімаються пос-
лідовно один за одним. А наявність значного
відсотка поздовжньої та латеральної огранки
свідчить у першому випадку про зміну послі-
довності (один за одним), а в другому — орієн-
тації розколювання, тобто перехід від Кombewa
до іншого методу експлуатації поверхні ядра.
Крім того, серед вентральних вторинних є тех-
нічні сколи з бортів (25 екз.) і переоформлення
площадок нуклеусів (5 екз.).
Також виділено серію технічних сколів —
762 екз. Серед них 728 відщепів і 34 пластини.
Технічні сколи розділено на чотири основні гру-
пи: сколи з бортів нуклеусів, реберчасті, сколи
формування площадок нуклеусів і сколи фор-
мування робочого краю знарядь. Сколи першої
групи виникають за необхідності відновлення
процесу розколювання, коли рельєф робочої
поверхні стає пласким чи ввігнутим. Після
цього майстер наносить удар, знімаючи борт
нуклеуса та роблячи знову випуклою робочу
поверхню, а, відтак, маючи можливість продов-
жити розколювання [Boeda, 1995, p. 71, fig. 15].
Група таких сколів розділяється на відщепи,
які захоплюють частину борта нуклеуса (з кір-
кою 124, без кірки 107), і реберчасті — 257 екз,
з них 70 % можна віднести до категорії кутових
[Усик, 2003, с. 184].
звичайні реберчасті сколи представлені поз-
довжньо-реберчастими (30 екз.) і поперечно-ре-
берчастими (9 екз.).
138 екз. віднесено до групи сколів форму-
вання або переоформлення площадки нуклеу-
са, які знімали для отримання потрібного кута
при розколюванні [Усик, 2003, с. 175]. Остання
група технічних сколів — сколи формування та
переоформлення (а іноді й знищення) робочого
краю знарядь — представлена 97 екз.
Лусок маємо 744 екз. Для них зберігається та
само тенденція, що й для відщепів і пластин, а
саме: серед них також є технічні та Кombewa.
Класичних лусочок Кombewa 28 екз. Технічні
луски розподіляються таким чином: форму-
вання робочого краю знаряддя — 24 екз., ті,
що знищили робочий край знаряддя, — 19 екз.
частина лусок має вентральний карниз (26) і
фасетовані площадки (6).
118 екз. фрагментів сколів віднесено до
категорії невизначених. На відміну від кате-
горії уламків під фрагментом маємо на увазі
частину артефакту (відщепу чи пластини?) з
вентральною та дорсальною сторонами, поход-
ження якого (проксимальна, дистальна і т. д.)
Таблиця 4. Королево, шар ІІ; співвідношення огранки та площадок відщепів і пластин
Огранки
Площадки
П
ри
ро
дн
і
Гл
ад
ен
ьк
і
Д
во
гр
ан
ні
Ба
га
то
-
гр
ан
ні
Ф
ас
ет
ов
ан
і
пр
ям
і
Ф
ас
ет
ов
ан
і
оп
ук
лі
Ф
ас
ет
ов
ан
і
ув
іг
ну
ті
П
оз
до
вж
нь
о
пі
дп
ра
вл
ен
і
Р
а
з
о
м
Первинна 48 74 8 1 1 1 — — 133
Однонаправлено-поздовжня 32 69 16 2 6 12 1 1 139
Однонаправлено-латеральна 7 19 6 — 4 8 1 5 50
Радіальна 44 334 46 12 17 27 3 10 493
Конвергентна 8 52 11 9 4 6 — 2 92
Підперехресна — 3 — 1 1 1 — — 6
Ортогональна 8 55 9 3 4 7 — 3 89
Латеральна 10 35 6 — 1 4 — — 56
Білатеральна 1 1 — — — — — — 2
Поздовжня 26 131 23 6 10 7 1 4 208
Біпоздовжня 1 5 — — — — — — 6
Левалуазька радіальна — — — — — 2 — — 2
Кombewa 16 33 8 5 10 9 — 1 82
Реберчаста 2 63 8 2 1 — — 3 79
Р а з о м 203 874 141 41 59 84 6 29 1437
% 14,1 61,0 9,8 2,8 4,1 5,8 0,4 2,0 14,1
вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на закарпатті
31ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
та, відповідно, огранку не можна чітко визна-
чити.
Отже, в технологічному аспекті індустрію
шару ІІ стоянки Королево можна охарактери-
зувати як нелевалуазьку, непластинчасту, не-
фасетовану, як таку, що базується на радіаль-
ному методі розщеплення нуклеусів, головно
однобічних. Площадки більшості виробів прак-
тично завжди оформляли сколами, прийом
фасетування застосовувався спорадично, тиль-
ні сторони здебільшого також мають сліди об-
робки.
Своєрідною рисою пам’ятки можна вважа-
ти застосування класичного методу Кombewa.
Нуклеуси Кombewa представлені дуже вираз-
ними екземплярами та доповнюються відповід-
ними сколами, однак таких виробів у колекції
небагато і, найвірогідніше, вони не відігравали
провідної ролі в розколюванні. Це опосередко-
вано підтверджується наявністю вентральних
вторинних відщепів, яких удвічі більше ніж
класичних сколів Кombewa (табл. 2), і, хоча
частина з них ілюструє класичне розколюван-
ня без зміни орієнтації, інші, з різною варіацією
огранок, можуть бути індикатором початку ек-
сплуатації відщепів-нуклеусів у доцентровому
напрямку.
Головною метою первинної обробки було от-
римання широкої та короткої за пропорціями
заготовки трапецієподібної або підтрикутної
форми з довгою та широкою ударною площад-
кою або латеральним краєм.
Нуклеус експлуатувався до моменту повного
сплощення поверхні, більшість їх спрацьовані.
Можливість повернення від пласкої до опук-
лої поверхні підтримувалася переважно через
зняття кутових відщепів з латеральних боків
нуклеуса, що виконували суто технічну функ-
цію. Такі сколи часто утворюються за застосу-
вання варіантів нелевалуазських методів роз-
колювання радіальних, перехресних та інших
нуклеусів без спеціальної попередньої підго-
товки. Також відзначено використання прийо-
мів підготовки та переоформлення відбивних
площадок, які відображено у відповідних тех-
нічних сколах.
вТОРИННА ОБРОБКА
Типологічно колекція демонструє набір інс-
трументів, характерний для середнього палео-
літу. в ній нараховується 273 знаряддя. Провід-
ною групою знарядь (понад 60 %) є однолезові
скребла: поздовжні та поперечні (рис. 7). Друга
за чисельністю група інструментів — зубчасто-
виїмчасті форми. Лімаси (рис. 7, 1, 2), кутові,
двобічні та верхньопалеолітичні (скребки ати-
пові та різець) знаряддя представлені пооди-
нокими екземплярами або мають підрядне
становище. в окрему групу виділено відщепи
з вентральним потоншенням (15 екз.) і скреб-
ла із знищеним робочим краєм (9 екз.) [Усик,
2005, с. 190], оскільки такі вироби знаходяться
на межі між знаряддями та нуклеусами і вирі-
шення їх специфіки та місця в процесі обробки
кам’яної сировини потребує детальнішого до-
слідження.
Розмір знарядь: довжина від 1,0 до 9,8 см;
ширина від 1,7 до 9,4 см; товщина від 0,4 до
3,0 см.
Для виготовлення знарядь в основному ви-
користовували відщепи (табл. 5). Половина
з них мають кірку на площадці або на лате-
ральному боці. Перевага у виборі заготовок із
спинкою для цього комплексу не випадкова,
оскільки саме природна спинка була основним
акомодаційним елементом, зокрема використо-
вували й технічні сколи з бортів нуклеусів, де
латеральний край виконував функцію спинки.
Також слід наголосити, що серед заготовок для
знарядь переважають масивні, широкі та ко-
роткі сколи трапецієподібної або підтрикутної
форми. виробів на фрагментах відщепів мен-
ше, але їм притаманна та само тенденція, тіль-
ки спинкою слугувала поверхня зламу, розта-
шована навпроти робочого краю.
Для формування робочого краю застосову-
вали дорсальну напівкруту лускато-східчасту
ретуш, яка суттєво заходить за край заготов-
ки, — напів-Кіна, Кіна [Bordes, 1961; Verjux,
Rousseau,1986, p. 404]. 34 знаряддя мають
вентральне потоншення різного характеру та
локалізації — базальне, латеральне, білате-
ральне.
виділено групу знарядь для розколюван-
ня — відбійники (36) та ретушери (2) на галь-
ках пісковику та кварциту. Цілих відбійників
17 екз. Серед них є досить великі вагою 3,5 кг і
розміром 18,5 × 12,3 × 11,3 см, які саме й вико-
ристовували для відокремлення масивних від-
щепів для нуклеусів. Однак більшість відбійни-
ків менші: від 0,1 до 0,5 кг; довжина від 7,0 до
10,3, ширина від 5,0 до 7,0 см, товщина від 3,0
до 5,8 см. вони мають по дві—три робочі ділян-
ки, найчастіше на термінальних або латераль-
них краях. Сліди використання дуже інтенсив-
ні, іноді від удару відбійники розколювались,
про що свідчить значна кількість фрагментів.
У колекції є два ретушери на овальних плас-
Таблиця 5. Королево, шар ІІ;
типи заготовок знарядь
Тип %
відщеп 67,5
Фрагмент відщепу 12,0
Пластина 1,4
Фрагмент сировини 0,7
Технічний скол 17,7
Невизначений фрагмент 0,7
Р а з о м 100
Статт і
32 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
ких гальках пісковику вагою 0,1 і 0,168 кг та
розмірами 8,0 × 5,7 × 1,5 і 7,8 × 6,2 × 2,4 см.
ВиСНОВКи
Наявність у колекції артефактів усіх кате-
горій первинної та вторинної обробки, а саме,
пренуклеусів, нуклеусів, знарядь і сколів (від
первинних відщепів до лусок формування ро-
бочого краю знаряддя), свідчить, що повний
цикл розколювання провадили на стоянці.
У технологічному плані індустрію шару ІІ
Королево можна охарактеризувати як неле-
валуазьку, непластинчасту, нефасетовану, з
абсолютною перевагою радіального методу екс-
плуатації однобічних нуклеусів. Розколювання
було досить розвинутим, часто використовува-
ли різноманітні технічні прийоми відновлен-
ня об’єму робочої поверхні та переоформлення
площадок нуклеусів. Процес утилізації ядер
був дуже інтенсивний, більшість з них повніс-
тю спрацьовані.
Своєрідною рисою розколювання можна на-
звати практику використання вентральної по-
верхні для отримання одного відщепу (метод
Кombewa) або кількох сколів в доцентровому
напрямку. Це підтверджується використанням
відщепів як заготовок для нуклеусів (41 %). є
кілька пояснень цього явища. По-перше, це
могло бути зумовлено характером андезитової
сировини, яка трапляється в природі у вигляді
досить великих блоків (непридатних для транс-
портування), від яких відколювали шматки
(відщепи), з яких робили нуклеуси [Кулаковсь-
ка, 2002, с. 26]. По-друге, це могла бути тех-
нологічна традиція експлуатації вентральної
поверхні, що підтверджується наявністю таких
нуклеусів не тільки з андезиту, а й з кварциту
[Усик, 2003, с. 185]. По-третє, в цьому можуть
поєднуватися специфіка сировини і традиції
розколювання. Для розв’язання цього питання
потрібно здійснити детальний порівняльний
аналіз з іншими шарами Королево на предмет
використання сировини, з аналогічними за
рис. 7. Королево, шар ІІ: знаряддя (за: Кулаковская, 1989)
вотякова О.Л. Техніко-типологічний аналіз матеріалів шару ІІ стоянки Королево на закарпатті
33ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
типом індустрії пам’ятками закарпаття, а та-
кож з шарантськими пам’ятками західної єв-
ропи.
Основним типом заготовки, на який було на-
цілено розколювання, був короткий і широкий
відщеп трапецієвидної форми з досить масив-
ним латеральним краєм або площадкою, іноді
вкритими кіркою.
Специфічними ознаками оформлення зна-
рядь комплексу шару ІІ Королево є переважан-
ня поперечних опуклих скребел, ретушування
найдовшого краю заготовки східчастою крутою
та напівкрутою ретушшю типу напів-Кина та
Кіна, наявність акомодаційних елементів.
Провідні риси індустрії можна охарактери-
зувати таким чином: радіальна техніка розко-
лювання, націлена на отримання визначено-
го типу заготовки — відщепу з латеральним
краєм або площадкою, які могли б виконувати
роль акомодаційного елемента; використання
для формування робочого краю знарядь схід-
частої напівкрутої ретуші напів-Кіна або Кіна;
переважання в типологічному наборі однолезо-
вих випуклих скребел, у першу чергу попереч-
них; наявність специфічних типів знарядь —
лімасів.
Це ще раз підтверджує правильність відне-
сення цієї пам’ятки до індустрії шарантської
типу Кіна [Кулаковская, 2001, с. 10; 2002, с. 26,
2003, с. 16].
Нині найближчими аналогіями нашій
пам’ятці в закарпатті можна назвати матеріа-
ли шару 3 Королево ІІ, комплекс Малого Раков-
ця 4 і Рубань [Kulakovska, Usik, 2011]. Тож не-
обхідно здійснити техніко-типологічний аналіз
цих комплексів, який уможливить виявити
риси подібності між ними та визначити спе-
цифіку шарантських пам’яток регіону. Однією
з подібних індустрій в європейському палеоліті
можна назвати шарантську індустрію стоянки
Тар (Дордонь, Франція) [Rigaud, Texier, 1981;
Geneste et al., 1997, p. 103—109], у первинному
розколюванні якої також переважає радіаль-
ний метод, є нуклеуси Кombewa та нуклеуси,
що мають ознаки переходу від методу Кombewa
до доцентрового [Geneste et al., 1997, p. 107,
fig. 8]. Серед знарядь переважають поздовж-
ні та поперечні опуклі скребла, робочий край
яких оформлено ретушшю напів-Кіна [Rigaud,
Texier, 1981, p. 117]. Детальніший порівняль-
ний аналіз цих матеріалів з колекцією шару ІІ
Корлево, а також пошук аналогій на суміжних
територіях допоміг би вирішити питання про
походження, місце та роль пам’ятки в палео-
літі європи.
Гладилин в.Н. Проблемы раннего палеолита вос-
точной Европы. — К., 1976. — 230 с.
Гладилин в.Н. Ранний палеолит // Археология Ук-
раинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 12—54.
Кулаковская Л.в. Мустьерские культуры Карпатс-
кого бассейна. — К., 1989. — 124 с.
Кулаковская Л.в. Шарантские традиции в сред-
нем палеолите стоянки Королево // Давня історія
України і суміжних регіонів. Карпатіка. — 2001. —
вип. 13. — С. 7—12.
Кулаковська Л.в. Деякі аспекти господарства се-
редньопалеолітичних поселенців Королево: сиро-
винні ресурси комплексу ІІ // Археологія. — 2002. —
№ 2. — С. 25—31.
Кулаковська Л.в. Середньопалеолітичні варіації на
заході України // варіабельність середнього палео-
літу України. — К., 2003. — С. 10—31.
Кулаковская Л.в. Королево: хронология раннего и
среднего палеолита // С.Н. Бибиков и первобытная
археология. — СПб., 2009. — С. 87—99.
Кулаковская Л., Усик в. Ранний палеолит Укра-
ины // Палеолит и мезолит восточной Европы: Сб.
статей в честь 60-летия Х.А. Амирханова. — М.,
2011. — С. 9—36.
Солдатенко Л.в. Мустье Тисо-Дунайского бассейна:
Автореф. дисс. … канд. истор. наук. — К., 1982. — 24 с.
Усик в.и. Проблемы интерпретации методов рас-
щепления среднепалеолитического слоя ІІ стоянки
Королево (закарпатье) // АА. — 2003. — № 13. —
С. 170—186.
Усик в.и. К проблеме определения орудий с пов-
режденным рабочим краем // Актуальные вопросы
евразийского палеолитоведения. — Новосибирск,
2005. — С. 190—191.
Усик в.и. Королево. Новые аспекты исследования
культурного слоя V // європейський середній палео-
літ. — К., 2006. — С. 50—77.
Boeda E. Caracteristiques techniques des chaines opera-
toires lithiques des niveaux micoquiens de Külna (Tche-
coslovaquie) // Paléo. — 1995. — № 1. — P. 57—72.
Bordes F. Typologie du Paléolithique ancien et moy-
en. — Delmas; Bordeaux, 1961. — 85 p. (Publications
de l’Institut de Préhistoire de l’Université de Bor-
deaux. — N 1).
Chabai V.P., Demidenko Yu.E. The classification of
flint artifacts // The Paleolithic of Crimea. The Middle
Paleolithic of Western Crimea. — 1998. — Vol. 1. —
P. 31—51 (Etudes et Recherches Archeologiques de
l’Université de Liége. — N 84).
Geneste J.-M., Jaubert J., Lenoir M. et al. Approche
technologique des Moustériens Charentiens du Sud-
Ouest de la France et du Languedoc oriental // Paléo. —
1997. — N 9. — P. 101—142.
Haesaerts P., Koulakovska L. La séquence pédosédi-
mentaire de Korolevo (Ukraine transcarpatique):
contexte chronostratigraphique et chronologique //
європейський середній палеоліт. — К., 2006. —
С. 21—37.
Kulakovska L., Usik V. Palaeolithic of Transcarpa-
thian region (Ukraine): chronology and cultural
variability // The Quaternary studies in Ukraine: To
XVIII Congress of the INQUA (2011, Bern). — Kyiv,
2011. — P. 129—140.
Owen W.E. The Kombewa culture Kenya Colony //
Man. — 1938. — P. 203—205.
Rigaud J.P., Texier J.-P. A propos des particularités
techniques et typologiques du gisement des Tares,
commune de Sourzac (Dordogne) // Bulletin de la So-
ciété préhistorique française. — 1981. — Т. 78, n 4. —
P. 109—117.
Tixier J., Inizan M.-L., Roche H. Technology of Knep-
ped Stone // Prehistoire de la Pierre Taillee. — Meu-
don, 1992. — T. 3. — 127 p.
Verjux C., Rousseau D.-D. La retouche Quina: une
mise au point // Bulletin de la Société préhistorique
française. — 1986. — Т. 83, n 11/12. — P. 404—415.
Статт і
34 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 3 (16)
О. Л. в о т я к о в а
ТЕхНиКО-ТипОЛОГичЕСКиЙ
АНАЛиЗ МАТЕРиАЛОВ СЛОЯ ІІ
СТОЯНКи КОРОЛЕВО В ЗАКРпАТьЕ
Статья посвящена анализу коллекции слоя ІІ стоян-
ки Королево. в работе приведено обоснование методи-
ки обработки артефактов, их технико-типологическая
и статистическая характеристика. Детально рассмот-
рены вопросы специфики методов раскалывания.
Материалы слоя II происходят из раскопа І (сектор
Бейвар) стоянки Королево, которая расположена на
левом берегу р. Тиса. Слой II залегает в суглинке, ко-
торый отнесен к MIS 4. Археологическая коллекция
состоит из пренуклеусов, нуклеусов, сколов, орудий,
отбойников и ретушеров, что свидетельствует о про-
ведении на стоянке полного цикла раскалывания.
Технологию раскалывания можно охарактеризо-
вать как нелевалуазкую, непластинчатую, нефасети-
рованную, которая базируется на радиальном методе
эксплуатации односторонних нуклеусов. Основной
тип заготовки — короткий и широкий отщеп, трапе-
циевидной формы с массивным латеральным краем
или площадкой. Именно такие отщепы, преимущест-
венно, использовались как заготовки для орудий.
Типология демонстрирует характерный для сред-
него палеолита набор орудий. ведущей группой яв-
ляются однолезвийные продольные и поперечные
скребла (более 60 %). Они оформлены чешуйчатой
ступенчатой полукрутой или крутой ретушью. Отли-
чительная черта комплекса — наличие аккомода-
ционных элементов. чаще всего речь идет о естест-
венной или подправленной спинке.
Технико-типологические показатели позволяют
отнести эту индустрию к кругу памятников типа
Кина или полу-Кина.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Королево, средний па-
леолит, индустрия, технология раскалывания.
O. L. V o t i a k o v a
teChno-tYPoLogICaL anaLYsIs
of KoroLeVo, LaYer II
In transCarPathIa
This article analyzes the stone artifacts of Layer II
of the multilayered site Korolevo. In this paper we
provide the method of study of artifacts, as well as
their techno-typological and statistical characteristics.
Questions of specific knapping methods are discussed
in detail.
Materials of Layer II are from the excavation I (sec-
tor Beyvar) Korolevo site, which is located on the left
bank of the Tisa river. Layer II is located in loam, which
is placed in MIS 4. The archaeological collection con-
sists of pre-cores, cores, flakes, chips, tools, hammers
and retouchers showing a complete cycle of knapped
stone reduction on the site.
Technology can be described as non-Levallois, non-
blades, non-facetted, and is based on the method of
radial core reduction. The main blank is a short and
wide flake, with a trapezoidal shape and massive lat-
eral edge or platform. These flakes used as blanks for
most tools.
Typology demonstrates a typical Middle Paleolithic
tool-kit. In the tool-kit is dominated by single-edged
lateral and transverse scrapers (60 %). They are pre-
pared by scaled-stepped semi-abrupt and abrupt re-
touch. The distinguishing feature of the complex are
accommodative elements. Most often the backs are
natural or prepared.
Techno-typological characteristics allow attribution
of this industry as Qina or semi-Qina.
K e y w o r d s: Korolevo, Middle Palaeolithic, indus-
try, knapping technology.
Одержано 21.05.2015
|