Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування

Статтю присвячено досвіду створення комплексної археологічної карти регіону Нижнього Побужжя на основі аерофото- та супутникової зйомки і створенню на її основі максимально повної графічної фіксації залишків системи розмежування сільськогосподарських ділянок античного часу....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Каряка, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2015
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Картографування в археології
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161312
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування / А.В. Каряка // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 140-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161312
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1613122025-02-23T18:04:30Z Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування Система размежевания сельской территории Ольвии Понтийской по данным Дистанционного зондирования Cadastral System of Olbia Pontica According to the Satellite Imagery Data Каряка, А.В. Картографування в археології Статтю присвячено досвіду створення комплексної археологічної карти регіону Нижнього Побужжя на основі аерофото- та супутникової зйомки і створенню на її основі максимально повної графічної фіксації залишків системи розмежування сільськогосподарських ділянок античного часу. Статья освещает опыт создания комплексной археологической карты региона Нижнего Побужья на основе аэрофото и спутниковой съемки и созданию на ее основе максимально полной графической фиксации остатков системы размежевания сельскохозяйственных участков античного времени на территории ольвийской хоры. This article is devoted to the interpretation of an experience of a creation of complex archaeological map of Low Bug region on the base of combination of aerial and satellite imagery. There is a maximum full graphical fixation of the remains of the ancient cadastral system of classical period on the territory of Olbian Chora was attempted. Ця стаття є розширеною та оновленою версією роботи, яка вийшла англійською мовою в Данії у 2008 р. [Karjaka 2008]. 2015 Article Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування / А.В. Каряка // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 140-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161312 [904.4](477.7)”652” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Картографування в археології Картографування в археології
spellingShingle	Картографування в археології Картографування в археології Каряка, А.В. Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено досвіду створення комплексної археологічної карти регіону Нижнього Побужжя на основі аерофото- та супутникової зйомки і створенню на її основі максимально повної графічної фіксації залишків системи розмежування сільськогосподарських ділянок античного часу.
format	Article
author	Каряка, А.В.
author_facet	Каряка, А.В.
author_sort	Каряка, А.В.
title	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування
title_short	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування
title_full	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування
title_fullStr	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування
title_full_unstemmed	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування
title_sort	система розмежування сільської території ольвії понтійської за даними дистанційного зондування
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Картографування в археології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161312
citation_txt	Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування / А.В. Каряка // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 140-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT karâkaav sistemarozmežuvannâsílʹsʹkoíteritorííolʹvíípontíjsʹkoízadanimidistancíjnogozonduvannâ AT karâkaav sistemarazmeževaniâselʹskojterritoriiolʹviipontijskojpodannymdistancionnogozondirovaniâ AT karâkaav cadastralsystemofolbiaponticaaccordingtothesatelliteimagerydata
first_indexed	2025-11-24T06:39:04Z
last_indexed	2025-11-24T06:39:04Z
_version_	1849652773173329920
fulltext	140 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) УДК: [904.4](477.7)”652” О. в. К а р я к а СиСТЕМА РОЗМЕжуВАННЯ СІЛьСьКОї ТЕРиТОРІї ОЛьВІї ПОНТІЙСьКОї ЗА ДАНиМи ДиСТАНЦІЙНОГО ЗОНДуВАННЯ 1 Статтю присвячено досвіду створення ком- плексної археологічної карти регіону Нижнього Побужжя на основі аерофото- та супутникової зйомки і створенню на її основі максимально пов- ної графічної фіксації залишків системи розме- жування сільськогосподарських ділянок античного часу. К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія Понтійська, хора, система розмежування, археологічне картографу- вання, супутникова зйомка.1 Протягом тривалого часу територія сільсько- господарської округи античної Ольвії Понтій- ської була відома за знахідками різноманітних поселень, розташованих в основному уздовж берегів Бузького, Дніпровського та Березансь- кого лиманів, а також в низинах великих ярів [Крыжицкий и др., 1989, рис. 2, 3]. Дослідники висловлювали припущення, що загальні межі цієї сільськогосподарської території приблиз- но відповідають зоні розповсюдження давньо- грецьких поселень. Однак, протягом тривалого часу питання глибини поширення території, що була у використанні стародавніми гре- ками в сільському господарстві, залишалось відкритим. Існування стародавніх сільсько- господарських ділянок було встановлено, але загальні межі території їх розповсюдження та система розташування залишались невизначе- ними. Головна інформація стосовно існування дав- ньогрецької системи розмежування сільсько- господарської території ольвійської держави 1. Ця стаття є розширеною та оновленою версією роботи, яка вийшла англійською мовою в Данії у 2008 р. [Karjaka 2008]. походила з аерофотознімків радянського періо- ду — чорно-білих, з низьким ступенем деталі- зації. вони не дозволяли цілком охопити всю територію та оцінити окремі риси внутрішньої структури ольвійської сільськогосподарської округи [Буйских, 1986; Bujskich, 2006]. Якість аерофотознімків дозволяла лише частково вия- вити лінії розмежування окремих полів, однак охопити загальні межі розповсюдження старо- давньої сільськогосподарської території було неможливо. Протягом останнього десятиліття, завдяки розвитку всесвітньої мережі Інтернет, загаль- нодоступними стали кольорові супутникові знімки земної поверхні високої якості, розпов- сюджувані багатьма геоінформаційними ресур- сами. Для переважної більшості пересічних ко- ристувачів Інтернету ці знімки відомі головним чином завдяки таким ресурсам як Wikimapia та програмі Google Earth. Слід відзначити, що якість та ступінь деталізації цих знімків знач- но перевищує можливості старої аерофотозйом- ки, що суттєво підвищує їх цінність як джерела інформації стосовно різноманітних археологіч- них об’єктів. вільний доступ до супутникових знімків та можливість виявлення на них старо- давніх об’єктів спричинили низку досліджень, метою яких стало виявлення нових пам’яток та вдосконалення методики роботи саме з та- кими специфічними джерелами інформації як супутникова та аерофотозйомка [Каряка, 2012, с. 230]. використання сучасних гео-інформаційних програм дає можливість комбінувати старі ае- рофото та сучасні супутникові знімки для ство- рення комплексного загального плану всієї території, яка підлягає обстеженню. Створен- ня такого комплексного плану має включати © О.в. КАРЯКА, 201 Каряка А.в. Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування 141ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) пошарове зведення в єдиному масштабі різ- номанітних графічних даних дистанційного зондування, послідовно накладених на топог- рафічні карти, що відбивають сучасний рельєф місцевості та дають можливість всебічного про- сторового аналізу отриманих даних. Ознайом- лення з якісними супутниковими знімками те- риторії узбережжя Бузького, Дніпровського та Березанського лиманів демонструє значні роз- біжності в розташуванні територій, зайнятих сільськогосподарськими наділами ольвійсь- кої держави у порівнянні з даними, відомими за результатами обстежень старої аерофото- зйомки. Спроба створення карти з порівнянням різ- них систем античного землеустрою була здійс- нена Г.П. Гарбузовим. Автор обмежився окрес- ленням загальних меж регіону та наведенням прикладів фрагментів найбільш чітких кон- турів стародавніх меж на аерофото- та супут- никових знімках без детальної фіксації всіх ви- димих ліній і чіткого районування [Гарбузов, 2008, с. 148—151, рис. 2—7]. Також на фраг- менті детальної «промальовки» найближчого до Ольвії регіону він не відокремлював лінії античного розмежування від залишків шляхів пізнього середньовіччя, які їх руйнували. Ці пізні шляхи позначені на картах XIX ст., і їх пряме накладання на античну систему вносить очевидні незрозумілості в поданні графічної інформації [Гарбузов, 2008, рис. 6]. У результаті ретельного аналізу створеної нами карти досліджуваної території вдалось виявити численні аномалії в кольорі ґрун- ту, які відбивають наявність археологічних пам’яток різного часу на момент безпосеред- нього проведення зйомки. Найчисельнішими серед виявлених аномалій постають лінії роз- межування окремих ділянок сільськогоспо- дарської округи античної Ольвії, а іноді також стародавні шляхи, яки були пов’язані з цією системою розмежування. Окрім створення мак- симально повної картини розташування сіль- ськогосподарських ділянок ольвійської округи що збереглися, комплексна ГІС карта регіону також дозволяє частково реконструювати певні площі, де залишки ліній окремих ділянок були зруйновані в результаті сучасного антропоген- ного фактору або впливу ерозійних процесів (рис. 1). Отже, в результаті проведеної роботи вдалось отримати максимально повну картину системи розмежування сільськогосподарських ділянок та стародавніх шляхів ольвійської хори, що дозволяють виділити окремі регіони їх концентрації та виявити певні особливості внутрішньої структури. Сільськогосподарська територія Ольвії Пон- тійської, яку було обстежено нами за аерофото та супутниковими знімками, являє собою від- носно вузьку зону на правих берегах Бузького та Дніпро-Бузького лиманів, від території су- часного села велика Корениха та околиць міс- та Миколаїв на півночі, сучасного міста Очаків на заході та мису Станіслав на сході. загаль- ні розміри регіону — близько 34 км з півночі на південь та 52 км із заходу на схід. Середня рис. 1. загальна територія розповсюдження системи розмежування ділянок ольвійської хори за даними дистанційного зондування: а — ділянки з виявленими залишками системи розмежування; б — імовірна сільськогосподарська територія К а рт о г р аф у в а н н я в а р х е о л о г і ї 142 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) ширина території розташування наділів скла- дала 6—7 км уздовж берегів лиману. Місце максимальної ширини сільськогосподарської території розташоване власне біля самого міс- та Ольвія й становило близько 8,7 км на захід від узбережжя Дніпро-Бузького лиману вглиб материка. Слід відзначити, що лінії розмежу- вання в районі близького ольвійського оточен- ня (в радіусі близько 15—20 км від міста) на супутниковій зйомці є найбільш чіткими та виразними, що, очевидно, відповідало регіону найбільш інтенсивного сільськогосподарського використання, де описувана система розмежу- вання функціонувала найдовший проміжок часу. Далі на захід територія розмежування стародавніх наділів поступово звужується в межах 5—1,5 км та повністю зникає в околи- цях міста Очаків. Це, ймовірно пояснюється меншою сільськогосподарською активністю давнього населення на зазначеній території. Проте не можна виключати й руйнування за- лишків розмежування сучасною діяльністю людини в цьому районі. Місто Ольвія розта- шоване безпосередньо в геометричному центрі цього регіону сільськогосподарського розмежу- вання. Така локалізація пов’язана із зручною величиною відстані від політичного центру, яка складала близько 25—26 км в обох на- прямках, і була контрольованою територією, звідки населення могло швидко дістатись добре укріпленого міста у випадку військової загрози. Також у результаті аналізу даних супут- никової зйомки далі у західному напрямку, уздовж чорноморського узбережжя, було ви- явлено ще один регіон розмежування сільсько- господарських територій на захід від Бере- занського лиману та острова Березань, який у просторі був відокремлений від основної те- риторії розмежування Ольвійської держави в Березансько-Бузькому регіоні приблизно на 15 км. Характер видимих ознак цієї ділянки розмежування близький до типових рис основ- ного масиву ліній розмежування поблизу Оль- вії. загальні розміри цієї «березанської» ділян- ки складають майже 10 км завдовжки (з—С) та 4 км завширшки (Пн—Пд). Отже, загальна довжина території, що під- падала під регулярне використання в сільсь- кому господарстві Ольвії включно з ділянкою біля Березанського лиману, складала 77 км зі сходу на захід. Система розмежування стародавніх наділів ольвійської хори на супутникових знімках представлена світлими вузькими лініями, які видно на сучасній поверхні. Саме вони форму- вали межі стародавніх полів та ділянок (рис. 2). Ці лінії розмежування практично неможливо помітити при звичайних умовах обстеження «в полі» через великий масштаб цих структур та поступовість зміни кольору ґрунту. Ці лінії ма- ють плавні, м’які контури та завширшки скла- дають в більшості 14—16 м (максимальні межі 10—18 м). в окремих випадках паралельно ос- новним світлим лініям розмежування близько до них виявлені дві паралельні смуги більш темного кольору (темніше загального фону поля), ширина яких складала 6—8 м. Ці вузькі темні лінії, зазвичай, відмічаються з обох боків основної світлої смуги (в поодиноких випадках виявлена лише одна паралельна темна смуга) та, безперечно, відбивають наявність певних конструктивних особливостей цієї системи роз- межування. Простір ділянок, які окреслені межовими смугами, більш темного кольору. Форма цих ділянок у переважній більшості представле- на вузькими прямокутниками подовженої в плані форми. Більшість цих ділянок, від- повідно до сучасної топографічної ситуації, була розташована вертикально до берегів ли- манів та напрямків стародавніх шляхів, що в багатьох місцях також можна простежити на супутникових знімках. загальні межі шири- ни цих полів досить різноманітні — від 40 до 260 м, хоча переважна більшість не перевищу- вала завширшки 60—70 м (цей розмір можна вважати майже стандартним для всього Ниж- ньобузького регіону, де була помічено старо- давнє розмежування). визначення довжини окремих полів виявилось значно складнішим через те, що перехресні лінії важко виокреми- ти на загальному фоні, і тому вони часто втра- чаються. в окремих випадках довжина опи- суваних «полів» сягає майже кілометра (при ширині 60—70 м), що є вкрай малоймовірним, бо було дуже незручно в практичному викорис- танні. Територія, де найбільш добре помітна систе- ма стародавнього розмежування, розташована безпосередньо навколо міста Ольвія (рис. 3). Ця зона була чітко обмежена Аджигольською балкою на заході і складала 6,5—8,5 км за- рис. 2. Приклади меж стародавніх полів на супутни- кових знімках Каряка А.в. Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування 143ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) вширшки (з—С) та 9,5—10,4 км (максималь- ний розмір 11,35 км) завдовжки (Пн—Пд), що становило комфортну відстань одноденних виходів мешканців міста Ольвія для сіль- ськогосподарських робіт в обох напрямках. Північна межа сягає 12,6—13,7 км від Ольвії. Базуючись на взаємному розташуванні ви- явлених нами меж ділянок на супутникових знімках, можна також виділити залишки кіль- кох шляхів, які слугували засобами сполучен- ня між окремими частинами Ольвійської дер- жави. Перший з них починався безпосередньо від західних воріт міста Ольвія та вів у півден- но-західному напрямку до Аджигольського по- селення на узбережжі мису, на схід від Дніпро- Бузького лиману. Цей шлях простежується на супутникових знімках практично на всій дис- танції впродовж 11,35 км. Другий простежений нами шлях, вірогідно, був допоміжним. він від- ходив від південного краю ольвійського горо- дища уздовж яру та приєднувався до першого шляху на відстані 4,2 км. Тертій шлях, що мож- на виділити на фоні системи розмежування ан- тичних ділянок, проходить в північній частині найближчої ольвійської хори паралельно пер- шому, уздовж верхів’їв Аджигольської балки в напрямку ПнС—Пдз, і може бути простеже- ний на відстані 6,6 км. Судячи за його напрям- ком, він поєднував північні регіони з поселен- нями, розміщеними в районі Аджигольської балки. Розташування стародавніх меж і сільськогос- подарських ділянок на найближчій до Ольвії території добре пов’язується з розташуванням описаних шляхів та з природним рельєфом. Як правило, більшість ділянок простягались попе- рек схилів, що давало можливість затриман- ня дощової води на полях та загальмовувало природний ерозивний процес, який неминуче супроводжував людську сільськогосподарську діяльність. водночас основні лінії меж пере- тинали напрямки шляхів, які, зазвичай, про- ходили уздовж берегів лиманів на всій дослід- жуваній території. Поля заповнювали простір між шляхами, що досить яскраво помітно на найближчій до ольвійського городища тери- торії, де трапляються численні приклади діля- нок неправильної непропорційної форми, яку диктували зовнішні умови та смуги шляхів. Цей факт є дуже важливим — його слід вва- жати доказом того, що головні шляхи виник- ли ще до масового поширення самої межової системи та вже після її виникнення активно використовувались задля сполучення між різ- ними регіонами та для сільськогосподарських потреб. Простежена нами система розмежуван- ня наділів може бути виділена далі на захід (рис. 4), північ (рис. 5) та схід (рис. 6), зберіга- ючи таку саму структуру вузьких полів та смуг, як і в найближчій ольвійській хорі. Північна частина системи розмежування збереглась фрагментарно в районі сучасного села велика Корениха та античного поселення Дідова Хата. Там виявляються лише окремі розрізнені сек- тори, що включали невелику кількість анти- чних ділянок. Цікаво відмітити, що в найбільш віддаленій на північ ділянці регіону залишки системи розмежування демонструють най- більш регулярну систему, з чіткими та ритміч- ними межами полів (рис. 5). Це дозволяє нам припустити, що система розмежування на цих ділянках створювалась не стихійно, а в корот- кі строки та на основі заздалегідь наміченого плану. На противагу ним, розмежування ін- ших районів виглядає менш регулярним, іноді навіть спонтанним. Принципово інша картина виявлена в схід- ному напрямку. Фактично на лівому (східному) березі Бузького лиману будь-яких залишків системи сільськогосподарського розмежування нами не виявлено на всій відстані від сучас- ного м. Миколаїв до Буго-Дніпровського ли- рис. 3. Розмежування найближчої ольвійської хори К а рт о г р аф у в а н н я в а р х е о л о г і ї 144 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) ману. Така ситуація може бути пов’язаною із специфікою складу місцевих ґрунтів. Лише окремі розрізнені фрагменти наслідків систе- ми розмежування виявлені далі на схід — в 12 км на південний схід від Ольвії, в районі сучасного мису Станіслав (рис. 6). Ці фрагмен- ти простежуються на відстані 14,7 км з захо- ду на схід та 5,3 км на північ від берегу вглиб материка. Але часто ці залишки маловираз- ні та погано збереглись. за цими залишками ми можемо окреслити лише загальні межі поширення тут сільськогосподарських те- риторій. в найбільш віддаленому західному напрям- ку розглянутої нами території, на північний захід від о. Березань та на захід від Березансь- кого лиману, можна виділити два регіони із залишками ліній стародавньої системи розме- жування ділянок (рис. 7). Ці райони розташо- вані у найбільшому віддаленні від Ольвії та виглядають незалежними та ізольованими. На додаток до цього, розташована у найближчій відстані від о. Березань ділянка, виглядає най- більш нерегулярною та стихійною у порівнянні з іншими районами ольвійської хори. Форма її південних ділянок геометрично неправиль- на. часто вони не мають таких подовжених пропорцій у зовнішній формі ділянок, як це простежується на інших територіях. Слід під- креслити, що ці західні ділянки сільськогоспо- дарського розмежування територіально близь- кі до березанського поселення — найбільш раннього давньогрецького поселення в Північ- ному Причорномор’ї. Більшість дослідників не поширює існування ольвійської хори на цій те- риторії, вважаючи її західною межею найближ- чих до Березанського лиману територій. Отже, виявлення залишків системи розмежування у безпосередній близькості до березанського по- селення дає серйозні підстави припустити на- явність тут самостійного сільськогосподарсько- го регіону — хори Березані, можливо, найбільш ранньої античної системи розмежування полів в причорноморському регіоні. Однак, це склад- не питання потребує практичного підтвер- рис. 4. західна частина системи розмежування ольвійської хори рис. 5. Північна частина системи розмежування ольвійської хори Каряка А.в. Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування 145ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) дження подальшими археологічними дослі- дженнями. Цікаво відмітити очевидну взаємну прив’язаність напрямку ліній системи розме- жування античних полів та напрямків малень- ких ярів на обривчастих берегах лиманів, які вони перетинають. Це добре простежується на ділянці, розташованій у 2,40—5,27 км на пів- день від Ольвії (рис. 8, а). Тут навіть можна по- бачити поперечну лінію, яка обмежувала тери- торію стародавніх наділів. Також аналогічна ситуація зафіксована в західній частині оль- війської межової системи, на північний захід від Березані (рис. 8, б). Ця взаємоприв’язаність може бути доказом існування в давнину дрена- жних траншей на межах полів, які слугували відведенню зайвої дощової води з ділянки. Ана- логічні траншеї на межах полів вже були знай- дені на території західного Криму [Kolesnikov, Jacenko, 1999, fig. 14]. Однак, виявлення та- ких конструктивних особливостей вимагає більш детального вивчення та обґрунтуван- ня подальшими археологічними досліджен- нями. відзначимо, що в кількох випадках просте- жується певна зміна системи розташування меж, які були перероблені та переплановані. Найбільш показовими тут є територія, що розташована за 17 км на північ від Ольвії, та найбільш віддалений на захід район біля узбе- режжя Тілігульського лиману, де лінії розме- жування були змінені ще в давнину із певним зміщенням, але із збереженням загальної сіт- ки ділянок (рис. 9, а). Одночасно з цим на схід від Аджигольського лиману виявлена ділян- ка, де було проведено повне перепланування системи розташування полів (рис. 9, б). Така рис. 6. Східна частина системи розмежування ольвійської хори рис. 7. Березанський регіон сільськогосподарського розмежування К а рт о г р аф у в а н н я в а р х е о л о г і ї 146 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) ситуація могла виникнути лише за умови пов- ного знищення більш ранньої сітки розподілу ділянок. Отже, можна констатувати, що описувана нами вище система розмежування ділянок Ольвії Понтійської складалась з порівняно вузьких подовжених прямокутних полів, роз- ташованих впоперек стародавніх шляхів та часто викривлених в плані у відповідності до природного рельєфу та, вірогідно, практич- них потреб і запобіганню ерозивним процесам. Ця система розвивалась та існувала протягом досить тривалого часу — припустимо, кла- сичного та елліністичного періодів існування Ольвійської держави, проте, за характером описуваного джерела інформації, не можуть мати вузьких хронологічних меж. Тривалість існування ольвійської системи розмежування опосередковано може бути підтверджена фак- тами наявності ділянок часткового або повно- го перепланування структури розташування полів. Припустимо, що розвиток ольвійської системи розмежування частково мав стихій- ний характер, що підтверджується певними випадками нерегулярності та непропорцій- ності в розташуванні окремих полів, а також їх форми. Можливо говорити лише про окрему, кластерну, впорядкованість в просторовій ор- ганізації ділянок, причому ділянки, що мали найбільш чітку та правильну організацію, були виявлені у північних регіонах — найбільш віддалених від політичного та господарського центру. Описана нами за результатами аналізу су- путникових та аерофотознімків ольвійська система розмежування сільськогосподарської території добре збереглась. При цьому слід за- уважити, що система просторової організації ділянок ольвійської хори принципово відріз- няється від добре відомої прямокутної системи розмежування хори Херсонесу [Буйских, 2008; Николаенко, 1999; 2001; Nikolaenko, 2006]. ви- світлена нами ольвійська система значно бли- жче до загальної картини розмежування полів, виявлених на Таманському півострові [Паро- мов, 1990; 1992; 2000; Горлов, Лопанов, 1995], але має низку певних регіональних принципо- вих розбіжностей. здійснена нами спроба створення макси- мально повної картини системи розмежуван- ня стародавніх сільськогосподарських ділянок Ольвії Понтійської базується на основі аналізу та фіксації (з частковою реконструкцією) ліній, що можна виявити за допомогою сучасних ме- тодів дистанційного зондування. Для досяг- нення поставленого завдання була створена комплексна карта досліджуваного регіону, яка включає сучасні супутникові і деякі старі ра- дянські аерофотознімки та фіксує наявну ситу- ацію збереження цих ліній на момент останніх десятиліть XX та початку XXI ст. Утім, дана робота проведена лише на основі використан- ня графічного матеріалу. Подальше дослід- ження зазначених територій вимагає більш детального археологічного обстеження опису- ваних об’єктів безпосередньо у полі археолога- ми-практиками із застосуванням шурфування та залученням сучасних методів геомагнітної розвідки. рис. 9. зразки районів перепланування стародавнь- ої системи меж: а — зміщення розташування межо- вих смуг із збереженням загальної сітки розташу- вання наділів; б — повне перепланування системи розмежування рис. 8. Просторове співвідношення межових смуг стародавніх полів та сучасних ярів: а — південь, по- ряд з Ольвією; б — березанський регіон Каряка А.в. Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування 147ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17) Буйских А.в. Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху. — Симферополь, 2008. — 424 c. (МАИЭТ. Supplementum. — вып. 5). Буйских С.Б. Некоторые вопросы пространственно- структурного развития Ольвийской хоры (VI—II вв. до н. э.) // Русяева А.С., Крыжицкий С.Д., Мазара- ти С.Н. Ольвия и ее округа. — К., 1986. — С. 17— 28. Гарбузов Г.П. Новые возможности сравнительного анализа региональных систем античного землеуст- ройства // Древности Боспора. — М., 2008. — Т. 12, ч. I. — С. 148—153. Горлов Ю.в., Лопанов Ю.А. Древнейшая система мелиорации на Таманском полуострове // вДИ — 1995 — № 3. — С. 121—137. Каряка О.в. Дослідження в запорізькій обл. // АДУ 2011 р. — К., 2012. — С. 230—231. Крыжицкий С.Д., Буйских С.Б., Бураков А.в., От- решко в.М. Сельская округа Ольвии. — К., 1989. — 240 с. Николаенко Г.М. Хора Херсонеса Таврического. зе- мельный кадастр IV—III вв. до н. э. — Севастополь, 1999. — ч. I. — 84 с. Николаенко Г.М. Хора Херсонеса Таврического. зе- мельный кадастр IV—III вв. до н. э. — Севастополь, 2001. — ч. II. — 164 с. Паромов я.М. Принципы изучения эволюции сис- темы расселения на Таманском полуострове в анти- чное и средневековое время // Древние памятники Кубани. — Краснодар, 1990. — С. 56—69. Паромов я.М. Очерк истории археолого-топографи- ческого исследования Таманского полуострова // Бос- порский сборник. — М., 1992. — 1. — С. 109—146. Паромов я.М. О земельных наделах античного вре- мени на Таманском полуострове // Археологические вести. — 2000. — № 7. — С. 309—319. Bujskich S.B. Die chora des pontischen Olbia: Die Hauptetappen der räumlich-strukturellen Entwick- lung // Surveying the Greek Chora, Black Sea region in a Comparative perspectiv. — Aarhus, 2006. — BSS, 4. — P. 115—139. Karjaka A.V. The Demarcation System of the Agricul- tural Environment of Olbia Pontike // Meetings of Cul- tures in the Black Sea region. — Aarhus, 2008. — BSS, 8. — P. 181—192. Kolesnikov A.D., Jacenko I.V. Le territoire agricole de Chersonиsos Taurique dans la region de Kerkini- tis // Territoires des cites grecques. Actes de la Table Ronde Internationale, organisée par l’École Française s’Athènes 31 octobre — 3 novembre 1991. — BCH. — 1999. — Suppl. 34. — P. 289—321. Nikolaenko G.M. The Chora of Tauric Chersonesos and the Cadastre of 4th—2nd century BC // Surveying the Greek Chora, Black Sea region in a Comparative per- spective. — Aarhus, 2006. — BSS, 4. — P. 151—174. А. в. К а р я к а СиСТЕМА РАЗМЕжЕВАНиЯ СЕЛьСКОЙ ТЕРРиТОРии ОЛьВии ПОНТиЙСКОЙ ПО ДАННыМ ДиСТАНЦиОННОГО ЗОНДиРОВАНиЯ Статья освещает опыт создания комплексной ар- хеологической карты региона Нижнего Побужья на основе аэрофото и спутниковой съемки и созданию на ее основе максимально полной графической фик- сации остатков системы размежевания сельскохо- зяйственных участков античного времени на терри- тории ольвийской хоры. К л ю ч е в ы е с л о в а: Ольвия Понтийская, хора, система размежевания, археологическое кар- тографирование, спутниковая съемка. A. V. K a r j a k a CadastraL system of oLBIa pontICa aCCordIng to the sateLLIte Imagery data This article is devoted to the interpretation of an ex- perience of a creation of complex archaeological map of Low Bug region on the base of combination of aerial and satellite imagery. There is a maximum full graphi- cal fixation of the remains of the ancient cadastral sys- tem of classical period on the territory of Olbian Chora was attempted. K e y w o r d s: Olbia Pontica, chora, cadastral sys- tem, archaeological mapping, satellite imagery. Одержано 12.10.2015

Система розмежування сільської території Ольвії Понтійської за даними дистанційного зондування

Репозитарії

Схожі ресурси