Віртуальні археологічні розвідки
Статтю присвячено можливостям застосування в археологічних дослідженнях (перш за все, розвідкових) широкого спектру географічних джерел та методів їх обробки, які були апробовані більшою мірою на теренах Полтавщини....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2015
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161313 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Віртуальні археологічні розвідки / В.В. Шерстюк // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 148-154. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161313 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1613132025-02-23T17:56:35Z Віртуальні археологічні розвідки Виртуальные археологические разведки Virtual Archaeological Scouting Шерстюк, В.В. Картографування в археології Статтю присвячено можливостям застосування в археологічних дослідженнях (перш за все, розвідкових) широкого спектру географічних джерел та методів їх обробки, які були апробовані більшою мірою на теренах Полтавщини. В представленной работе ставится вопрос о возможности применения в археологических исследованиях (прежде всего, разведках) широкого спектра географических источников и методов их обработки, которые были апробированы в большей степени на Полтавщине. Это направление, условно названное «виртуальными археологическими разведками», может работать и как весомое вспомогательное средство в русле проведения полевых работ, и как самостоятельное исследование. В статье анализируется источниковедческая база направления, раскрываются основные методологические аспекты таких исследований, определяются их потенциальные результаты. In the present study raises the issue of the widest possible use in archaeological research (mostly in scouting) a wide variety of geographical sources and methods of working with them, that have been tested to a greater extent in the Poltava region. This direction, tentatively called «virtual archaeological scouting» can act as a help in the field’s work and as independent research. The article analyzes the sources of this scientific direction, reveals the basic methodological aspects of these studies are defined by their capabilities and potential outcomes. 2015 Article Віртуальні археологічні розвідки / В.В. Шерстюк // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 148-154. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161313 902.21+528.4(477.53)”25/21” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Картографування в археології Картографування в археології |
| spellingShingle |
Картографування в археології Картографування в археології Шерстюк, В.В. Віртуальні археологічні розвідки Археологія і давня історія України |
| description |
Статтю присвячено можливостям застосування в археологічних дослідженнях (перш за все, розвідкових) широкого спектру географічних джерел
та методів їх обробки, які були апробовані більшою мірою на теренах Полтавщини. |
| format |
Article |
| author |
Шерстюк, В.В. |
| author_facet |
Шерстюк, В.В. |
| author_sort |
Шерстюк, В.В. |
| title |
Віртуальні археологічні розвідки |
| title_short |
Віртуальні археологічні розвідки |
| title_full |
Віртуальні археологічні розвідки |
| title_fullStr |
Віртуальні археологічні розвідки |
| title_full_unstemmed |
Віртуальні археологічні розвідки |
| title_sort |
віртуальні археологічні розвідки |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Картографування в археології |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161313 |
| citation_txt |
Віртуальні археологічні розвідки / В.В. Шерстюк // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2015. — Вип. 4 (17). — С. 148-154. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT šerstûkvv vírtualʹníarheologíčnírozvídki AT šerstûkvv virtualʹnyearheologičeskierazvedki AT šerstûkvv virtualarchaeologicalscouting |
| first_indexed |
2025-11-24T04:49:38Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:49:38Z |
| _version_ |
1849645888945782784 |
| fulltext |
148 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
УДК: 902.21+528.4(477.53)”25/21”
в. в. Ш е р с т ю к
ВІРТуАЛьНІ
АРхЕОЛОГІЧНІ РОЗВІДКи
Статтю присвячено можливостям застосуван-
ня в археологічних дослідженнях (перш за все, роз-
відкових) широкого спектру географічних джерел
та методів їх обробки, які були апробовані більшою
мірою на теренах Полтавщини.
К л ю ч о в і с л о в а: археологічні розвідки, вір-
туальні археологічні розвідки, кургани, майдани,
селища, Полтавщина.
Масштабна робота у напрямку виявлення та
каталогізації археологічних об’єктів на теренах
сучасної Полтавської області, що здійснюється
автором упродовж тривалого часу, залучення
до цих досліджень інформаційних даних різ-
ного спектру, дозволило на сьогоднішній день
отримати ряд цікавих теоретичних та практич-
них напрацювань. Їх підґрунтя було засноване
на широкій джерельній базі (як власне архео-
логічних пам’яток, так й інших, перш за все —
гео-інформаційних). Саме спробою поділитися
цим цікавим досвідом і покликана ця робота, в
якій представлені більшою мірою загальнотео-
ретичні можливості цих напрацювань.
Безперечно, основою археологічних розвідко-
вих досліджень були, є і завжди лишатимуться
польові роботи, з безпосередніми натурними
обстеженнями пам’яток. Проте, цей метод не
позбавлений своїх недоліків, зокрема:
1) у більшості випадків дослідник змушений
підлаштовуватися під певні умови. Як резуль-
тат — здійснення обстежень за несприятливих
сезонних та погодних умов (посіви, сніговий
покрив тощо);
2) не завжди здійснення таких обстежень
має на меті точне встановлення конкретного
виду пам’ятки. Так, на сьогоднішній день го-
ловним джерелом інформації про археологічні
об’єкти Полтавщини є розвідкові обстеження,
що здійснювалися в руслі виконання програми
«зводу» з середини 1980-х рр. і по сьогодення.
Наприклад, як результат — велика кількість
майданних споруд (особливо розорюваних) по-
милково обліковувалася як насипи курганів
(про це далі);
3) не зважаючи на тривалий час поступового
розвитку, археологічна наука в Україні не може
похвалитися суцільно здійсненими обстеження-
ми в межах окремого району чи області через
брак достатньої кількості спеціалістів та коштів;
4) розорювання ґрунтів упродовж не однієї со-
тні років несприятливо позначилося на стані збе-
реження археологічних об’єктів з вираженими
рельєфними ознаками. величезна кількість на-
сипів курганів, майданів, зольників тощо на сьо-
годнішній день втратила свої візуально помітні
вертикальні обриси. виявлення таких зруйнова-
них чи напівзруйнованих об’єктів можливе лише
за ідеальних умов обстежень та при безпосеред-
ньому виході дослідника на його поверхню. Хоча
й це не гарантує його точної фіксації.
Уточнення приналежності конкретного ар-
хеологічного об’єкту до певного виду пам’яток є
можливим завдяки археологічним розкопкам,
які останніми роками значно скоротилися. Не
допомагає й кількаразове обстеження тери-
торій в очікуванні максимально сприятливих
умов здійснення розвідок.
На сьогоднішній день більш доступними є
джерельні ресурси, які значною мірою можуть
допомогти у наступних польових обстеженнях.
Йдеться про дані, перш за все, геоінформацій-
них систем (ГІС), що доповнюють наявну інфор-
мацію про певний об’єкт та навіть дозволяють
здійснювати розвідки без натурних польових
обстежень. Цей напрям ми умовно назвали © в.в. ШЕРСТЮК, 2015
Шерстюк в.в. віртуальні археологічні розвідки
149ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
«віртуальними археологічними розвідками»
(вАР).
Джерельною базою таких досліджень є архео-
логічні та географічні дані. Перші з них — це
результати археологічних розвідок, оформлені
у звітах, публікаціях, нарисах тощо. Головний
результат їх обробки — складення повноцінної
картосхеми розташування пам’яток у межах
окремої адмінодиниці, чи ширше — в певній
програмній ГІС-оболонці.
Детальніше хотілося б зупинитися на других
географічних джерелах отримання інформації,
які є на разі менш вживаними і, відповідно, не
так добре знаними. Їх можна розділити на дві
великі групи:
1) картографічні (першопочатково — папе-
рові) матеріали різних років рекогносцировки
та видань, численних масштабів та різновидів.
На сьогоднішній день потенційно є можли-
вим використання величезної джерельної бази,
що стала результатом топографо-геодезичних
обстежень археологічних об’єктів упродовж
останніх понад 150 років. здійснюючи зйомку
для наступного складання карт, топографи та
геодезисти усіх часів не лише не оминали ува-
гою виділені у рельєфі археологічні об’єкти, а
часом доволі детально їх обстежували та фіксу-
вали. Результатом цього стало картографуван-
ня величезного масиву курганів, майданів, ін-
ших пам’яток, перелік яких у рази перевищує
загальну кількість подібних об’єктів, обстеже-
них у різні часи археологами. До того ж, вони
містять дані про точну (в межах похибки умов-
ної позначки) локалізацію об’єктів, їх висоту,
власну назву, форму, окремі деталі зовнішньо-
го вигляду, горизонтальні розміри тощо. час-
то ця інформація суттєво доповнює результати
археологічних розвідок, а подекуди навіть пе-
ревершує її за об’ємом і корегує.
використання цієї надзвичайно потужної
джерельної бази видається не лише доцільним,
а й обов’язковим для якісних розвідкових об-
стежень. визнання вагомого внеску топографів
та геодезистів у справу збагачення даних про
археологічні об’єкти краю вже знайшло своє
відображення, зокрема, і в практиці внесення
картографічного апарату до історіографічного
переліку, приміром у статтях до «зводу» чи при
виготовленні облікової документації [звід …,
2014, с. 96—97, 100 і далі; Старожитності …,
2013, с. 221 і далі та ін.].
Картографічна база для Полтавщини надз-
вичайно велика і складається з кількох груп.
Першою об’ємною картографічною базою
є військово-топографічні карти, виготовлені
Корпусом топографів Російської Імперії. Пер-
ша їх редакція (по Полтавщині) припадає на
1857—1860 рр. [Исторический …, 1872, с. 558].
Надалі окремі листи перевидавалися до 3—5
разів у проміжку між 1869—1927 рр. Їх вивчен-
ня показало, що археологічні об’єкти, їх назви,
розміщення тощо, не зазнали змін на жодній з
наступних редакцій, тому для вАР досить од-
ного базисного (кінця 1850-х рр.) її варіанту,
який зафіксував стан археологічних пам’яток
на середину ХІХ ст. Це надзвичайно цінне
джерело, адже за майже повної відсутності ін-
ших археологічних даних на зазначений час,
ці карти фіксують ситуацію їх наявності тоді,
коли становлення археології як науки лише
тільки починалося.
Іншою важливою групою картографічних
джерел є мапи видавництва Робітничо-Се-
лянської червоної Армії (РСчА) 1930—1942 рр.
(за відсутності доступу оригінальних листів
цієї категорії останні можуть частково бути
заміненими їх загальнодоступними німецьки-
ми копіями 1943 р.). Ця серія об’єднує доволі
детальну топографічну зйомку археологічних
об’єктів до початку інтенсивного включення їх
у сівозміну, та, на відміну від попередніх карт,
має більш точне їх нанесення у плані.
Найціннішою, як здається, є категорія топогра-
фічних мап зйомки першої половини 1950-х рр.
значна їх деталізація (після Другої світової вій-
ни питанню детальної фіксації рельєфних ознак
на місцевості приділялася досить значна увага),
більша їх доступність і, перш за все, листів дріб-
ного масштабу, розкривають широку перспекти-
ву для застосування останніх.
Карти пізніших редакцій, зокрема з кінця
1970-х до початку 1990-х рр., а особливо су-
часні «мегагенералізовані» видання, — у рази
поступаються інформацією попереднім групам,
хоча абсолютно переважають їх у ступені до-
ступності. важливу роль також відіграють й
інші карти та плани, атласи територіальних,
локальних чи спеціалізованих видань, опера-
тивні карти часу Другої світової війни та ба-
гато ін., які можуть нести в собі певну інфор-
мацію про наявність чи історію археологічного
об’єкту.
2) група фотографічних зображень земної
поверхні (аеро- та космознімки). Можливості
їх використання та аналізу, перш за все, по-
лягають у вмінні методом розшифровки знім-
ків зіставляти зображення із вже відомими
об’єктами та ідентифікувати ще невідомі (чи
здійснювати певні уточнюючі спостереження).
Для багатьох науковців використання кос-
мічних фотознімків (наприклад, у програмі
«Google Earth») вже стало звичним супроводом
здійснення досліджень, тому не будемо зупи-
нятися на їх аналізі. єдине на що варто було б
звернути увагу — можливість перегляду історії
фотознімків тієї чи іншої території (функція
«зображення у часі» в зазначеній програмі).
Адже не завжди умови їх виготовлення в пев-
ний період були сприятливі. Аналіз зображень
різних сезонів та років дає можливість отрима-
ти максимально якісну інформацію з даного
джерела (для окремих ділянок варіантів таких
космознімків нараховується від 1 до 5—7, за-
лежно від «популярності» території).
К а рт о г р аф у в а н н я в а р х е о л о г і ї
150 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
Однотипними за характером є аерофотознім-
ки. Останні відомі ще з середини ХХ ст., вос-
таннє зйомка всієї території Полтавщини була
здійснена 2007 р. Ця категорія позитивно ви-
різняється від попередньої більшою деталіза-
цією, але поступається через одномоментність
та відсутність варіантів.
Для наочності можливостей методів вАР
розглянемо конкретні приклади отриманих ре-
зультатів.
відразу ж обумовимо, що картографування
археологічних об’єктів, відомих за архівно-пуб-
лікаційними матеріалами, за визначенням має
бути здійснене, воно (нанесення на карту чи вне-
сення до бази даних ГІС-оболонки) не входить
у перелік методів вАР, і використовується в ос-
танніх як початкова та вже наявна інформація,
яка в подальшому перевіряється, корегується та
доповнюється. Також наголошуємо, що тут наво-
дяться лише поодинокі приклади та зразки на-
очних зображень, насправді їх значно більше.
1. Найперше і найголовніше, що дає такий
метод — це виявлення нових археологічних
об’єктів. Такими перш за все є кургани, майдани
та поселенські пам’ятки, рідше — інші об’єкти.
Результатом такої роботи може бути карто-
графування ще не обстежених пам’яток в ході
підготовки до подальших польових робіт. з осо-
бистого досвіду можна сказати, що проведення
польових розвідкових обстежень після ретель-
ної кабінетної обробки ГІС-даних на порядок
підвищує якість їх здійснення. Позитивні мо-
менти застосування такої «кабінетної передпо-
льової обробки» — значне зменшення затраче-
ного на ці роботи часу та помітне збільшення
кількості виявлених об’єктів археології.
2. Не останню роль відіграє дослідження ГІС-
даних з різних джерел для корегування місця роз-
ташування вже відомих археологічних об’єктів.
Так, після етапу орієнтовного нанесення ві-
домих пам’яток за даними звітно-публікацій-
них праць доцільно провести уточнення місця
розміщення того чи іншого об’єкта. Це важливо,
перш за все, для пам’яткоохоронної галузі. Для
цього основними можуть виступати картогра-
фічні матеріали, для більш точного корегуван-
ня можна залучити дані аеро-космознімків.
3. На жаль, як говорилося вище, не завжди
фіксація нового археологічного об’єкту відоб-
ражає справжню чи повну його видову прина-
лежність. Наприклад, досить представницька
група старожитностей нашого краю, облікова-
них на разі як кургани чи їх групи, є майдана-
ми, чи містять їх у своєму складі (якщо це ком-
плексна пам’ятка). На цьому зупинюсь трохи
ґрунтовніше, адже в цьому напрямку є значні
перспективи для подальших досліджень.
Нині розроблена ціла схема виявлення та-
ких об’єктів. Окрім історичних джерел та давніх
описів археологічних пам’яток, які також інтен-
сивно залучаються для цих робіт, суттєву роль у
розвитку цього напрямку досліджень відіграють
картографічні матеріали усіх періодів випусків
(рис. 1). варто також зауважити, що позначки
«майдан» немає серед переліків загальноприй-
нятих умовних позначень топографічних карт
[Условные …, 1905—1917; 1966, та ін.]. Прина-
лежність подібних знаків до власне майданних
комплексів здійснено вже практично.
Ще більші перспективи для цього відкриває
аналіз аеро-космознімків: майданні комплекси
на фотографічних зображеннях земної поверхні
виділяються чи не найкраще серед інших архео-
логічних об’єктів (рис. 2). На разі вирізнення реш-
ток таких курганно-селітроварних споруд робить-
ся масштабно, на суцільних територіях окремих
районів, разом із картографуванням та катало-
гізацією усієї бази пам’яток зазначених адміно-
диниць. Така робота вже здійснена для близько
1/5 частини області, де цим методом виявлена
значна кількість нових майданів (чи такими виз-
начені колишні кургани). відразу ж обумовимо,
що у випадку таких корегувань видової категорії
(з кургану на майдан) редакції офіційної назви
об’єкту не відбувалося, адже роль польових робіт є
в цьому плані все ж превалюючою. вони виділені
в окрему категорію, мають окрему наскрізну нуме-
рацію: в подальшому, при їх польовому обстежен-
ні та внесенні до списків нововиявлених об’єктів
чи то пам’яток, їм можна буде давати наступний
порядковий номер переліку відомих майданів.
Останнім оброблявся таким чином Оржиць-
кий район. за результатами раніше здійсне-
них польових обстежень тут було зафіксовано
23 майдани. Після залучення методів вАР їх
кількість збільшена до 83 об’єктів. А це, від-
повідно, дає набагато ширший спектр можли-
востей для аналітичних висновків у даному на-
прямку [Шерстюк, 2015].
4. Продовжуючи вищеописаний напрямок
досліджень майданів можна охарактеризува-
рис. 1. Приклади зображення майданних комплек-
сів на картах різних часів: 1 — середина ХІХ ст.;
2 — 1930—1950-ті рр.
Шерстюк в.в. віртуальні археологічні розвідки
151ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
ти й наступний ступінь аналізу цих об’єктів, а
саме вивчення їх форм. Обмеженість сучасної
джерельної бази відносно зазначених пам’яток
не дає достатнього обсягу інформації для уза-
гальнюючих висновків, тоді як залучення ме-
тодів вАР значною мірою їх розширює.
Для подібних вишукувань придатні як задер-
новані селітроварні комплекси, так і розорювані.
Накопичення даних про раніше обстежені задер-
новані майдани, а також їх плани, вивчення їх
зображення на фотознімках земної поверхні дають
змогу на основі співставлення робити висновки
про структуру та форму основних складових час-
тин майданів, виявлених вАР. Ще один великий
плюс такого напрямку досліджень — перспектива
заочно проводити такі віртуальні дослідження й
на теренах інших регіонів, де здійснення польо-
вих обстежень неможливе чи ускладнене.
Досить результативно можна також про-
водити подібні розвідки й щодо розорюваних
майданів: напрямки розміщення вусів, їх кіль-
кість та форма доволі добре фіксується на ос-
нові вивчення як картографічних матеріалів,
так і аеро-космознімків (більшою мірою).
Наприклад, із залученням вже відомих та
обстежених майданів, і головне — на основі їх
вивчення за даними вАР, у межах Оржиччи-
ни було виділено дві різні групи таких об’єктів,
що різняться формою та профілем вусів. Одна
з цих груп, притаманна саме для цієї території,
пов’язується історичними документами з міс-
цем розробки селітри адміністрацією Б. Обал-
ковського, так званої Селітряної адміністрації
Речі Посполитої [Шерстюк, 2015].
5. Аналогічні реконструкції можна здійсню-
вати і для повністю чи частково знищених та-
ких об’єктів (наприклад, Роблена Могила біля
Пришиба, Могила Маслачка біля Степанівки,
рештки майданних комплексів біля с. Довжик
та ін.) [Шерстюк, 2014, с. 114—115].
6. важливо, що об’єктами вАР можуть висту-
пати і поселення та селища різних епох, перш за
все ті, які мали традицію влаштування на своїй
території так званих попелищ-«зольників».
Так, наприклад, доволі розгорнуті обсте-
ження останніх років поселенських пам’яток
Диканського району, ще без залучення опису-
ваних методів [Щербань, 2003; Шерстюк, 2004;
2006; звід …, 2011 та ін.], подальше суцільне їх
картографування та порівняння їх вигляду на
аеро-космознімках та картах, дало можливість
представити й усвідомити вигляд селища
скіфського часу із зольниками на зазначених
ГІС (рис. 3).
Та сама процедура була проведена і з кур-
ганними могильниками. Останніми, і перш за
все скіфського часу, багата ця територія, особ-
ливо в безпосередній близькості до поселенсь-
ких об’єктів. Але і в їх розрізненні між собою
також є певне зрушення.
залишки селищ із зольниками на аеро-кос-
мознімках мають певну (і часто досить поміт-
ну) відмінність за інтенсивністю забарвлення і
світлішим кольором своєї поверхні. Окрім того,
різниться загальна топографія розміщення цих
об’єктів: могильники займають переважно більш
високу ділянку плато (хоча в окремих випадках,
за даними польових обстежень, наявні пооди-
рис. 2. вигляд окремих задернованих (1) та розорюваних (2) майданних комплексів на аеро-космознімках
К а рт о г р аф у в а н н я в а р х е о л о г і ї
152 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
нокі насипи й в межах селищ, але останні є не
надто численними). відмінною є й їх планігра-
фія: розміщення зольників селищ має переваж-
но асинхронну і часто густу структуру, тоді як
насипи могильників мають у значній мірі ви-
довжену в плані форму некрополів (рис. 4).
Пагорбоподібні підвищення зольників селищ
майже ніколи не відзначені на картографічних
матеріалах. Це пояснюється, напевно, тим, що
лише невелика їх частина мала виразні форми
та висоту, і могла сприйматися топографами
як кургани. Тоді як значна частина насипів мо-
гильників (як власне кургани) мають відповід-
ні позначки на картографічних матеріалах.
Для прикладу можна назвати низку селищ
скіфського часу, які були виявлені в останній
час вАР, а потім їх наявність була зафіксова-
на польовими обстеженнями: це Олефірщи-
на ІV та V (рис. 5), низка поселень в околицях
сс. Драни та Батьки тощо.
Подібні роботи можна здійснювати й на вже
відомих пам’ятках для уточнення їх площі,
планіграфії та структури, що на разі також ін-
тенсивно застосовується.
Цікаво, що у цьому руслі навіть є перспектива
пошуку поселень доби пізньої бронзи, на яких є та-
кож подібні до попелищ плями — біля сс. Дібрів-
ка, Батьки та Новоостапове. На жаль, менш ши-
рокі можливості в цьому плані для локалізацій
поселень і селищ інших епох. Наприклад, навіть
ті поселенські пам’ятки черняхівської культури,
що мають сліди суглинкових плям (зафіксованих
на місцевості польовими обстеженнями) дуже
слабко вирізняються на тлі аеро- / космо-фотоз-
німків. Можливо, виявлення таких селищ метода-
ми вАР — справа майбутнього, після збільшення
якості подібних зображень земної поверхні.
На разі методами вАР здійснюється аналіз
широкої території ворсклинсько-Псільсько-
го межиріччя на предмет виявлення таких
об’єктів. за принципом вивчення майданів,
для зафіксованих таким чином селищ здійс-
нена окрема нумерація, що різниться від вже
існуючої серед облікованих пам’яток.
На сьогоднішній день таким чином віднайде-
но вже понад півсотні подібних селищ по річках
ворскла, Полузір’я, Говтва та Грунь-Ташань з їх
притоками, що дозволяє сміливо стверджувати
рис. 3. Приклади планів селищ скіфсь-
кого часу, виявлених у 2004 р., та їх виг-
ляд на аеро-космознімках: 1 — Одарю-
ківка ІІ «Кишеньці»; 2 — Одарюківка І
Шерстюк в.в. віртуальні археологічні розвідки
153ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
про включення всього ворсклинсько-Псільсько-
го межиріччя в ареал розселення групи племен
скіфського часу, для яких характерні означені по-
пелища. Можна також говорити про локалізацію
кількох «загублених» поселень із розвідок, нап-
риклад, Г.Т. Титенко 1953 р., як то «Лихопоїв»,
«Максимці» [Титенко, 1953, арк. 13, 14] тощо.
7. Менш широковживаними є можливості
вАР для віднайдення та вивчення решток ста-
родавніх укріплень, оборонних споруд тощо.
Хоча й у цьому плані можна згадати успіхи,
зокрема, по пошуку «північного валу» Лукім-
ського городища, слідів розораних укріплень
посаду чутівського городища, локалізації міс-
ця проходження окремих ділянок Посульсько-
го змійового валу тощо. Таким чином можна
здійснювати й суттєві уточнення площ і конфі-
гурацій вже відомих укріплень, а також пошук
невідомих. зараз є кілька перспективних для
обстежень об’єктів, але їх теоретично можлива
приналежність до слідів сучасних «огороджень»
потребує попередніх натурних обстежень для
констатації їх відношення до старожитностей.
8. Досить часто на насипах курганів чи май-
данів знаходилися різноманітні споруди чи
надбудови, що на разі не збереглися чи мають
лише сліди свого існування. встановленню та-
ких обставин сприяють картографічні носії.
Приміром, співставлення місця розташування
вже відомих за археологічними та топографічни-
ми обстеженнями пам’яток з місцями розміщен-
ня позначок цвинтарів на мапах різних років
видань засвідчили зв’язок курганів з кладови-
щами, особливо в південній половині Полтавщи-
ни [Шерстюк, Шерстюк, 2006]. часто на насипах
курганів (за даними топографічних карт) роз-
міщувалися житлово-господарські споруди сіл та
хуторів, вітряки, сторожові вежі, пасі-
ки, військові позиції, скотомогиль-
ники, хімсклади тощо. все це варто
б враховувати в подальших розвід-
кових дослідженнях, а особливо при
розкопках та виготовленні облікової
документації на той чи інший об’єкт.
9. Надзвичайно цінною інформа-
цією, яку може дати картографічне
джерело, є історично складена влас-
на назва того чи іншого об’єкту, яка
не лише як паспорт відрізняє одну
пам’ятку від іншої, підкреслює її ін-
дивідуальність, а й значною мірою зба-
гачує та розширює її власну історію.
На сьогодні зібрано та проаналі-
зовано близько 700 власних назв
курганів Полтавщини та найближ-
чої округи. Дослідження цієї ланки
геоінформації, окрім надзвичайно ба-
гатої історико-легендарної бази, дає
можливості для реконструкцій давніх
шляхів, кордонів полково-сотенної
системи адміністративного устрою,
приналежності тієї чи іншої пам’ятки
до об’єктів промислової розробки (селітроварних
майданів), про наявність свого часу на їх поверх-
ні певних зовнішніх надбудов і т. ін.
Саме завдяки вАР, наприклад, на теренах
Семенівського району виявлено гіпотетичне
місце розташування двох «мечетей» — золото-
ординських мавзолеїв [звід …, 2013, с. 72—74],
наявність та збереження одного з яких нещо-
давно вже перевірено та доведено польовими
розвідками.
рис. 5. Пам’ятки скіфського часу в околиці с. Олефірщина
рис. 4. вигляд се-
лищ (1) та курган-
них могильників
(2) скіфського часу
в околицях сс. Фе-
дорівка (а) та ва-
силівка (б)
К а рт о г р аф у в а н н я в а р х е о л о г і ї
154 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2015, вип. 4 (17)
10. Окрім вивчення суто археологічних
об’єктів, картографічні матеріали дають змо-
гу досліджувати місцерозташування шляхів
та бродів з переправами останніх 150 років.
вони, звісно, не є безпосередньо археологічни-
ми пам’ятками, але їх вивчення і локалізація
дає безмежно широкі можливості для подаль-
ших історико-археологічних реконструкцій та
розшуків. Цей напрямок перебуває ще в стадії
становлення та обґрунтування, тому зупинимо-
ся лише на констатації його можливості.
11. Дані відносних висот об’єктів, особливо
на дрібномасштабних картах, де деталізація та
точність цієї інформації досить висока, дають
змогу встановити первинні розміри конкретної
пам’ятки, а також простежити процес зменшен-
ня їх висот упродовж певного періоду.
за цими джерелами мусимо констатувати,
що упродовж останніх 80—90 рр. висота розо-
рюваних, включених у господарський обробі-
ток, насипів зменшилася в різних ситуаціях від
50 до 100 % (окремі з них виділяються на по-
верхні просто плямами). Лише невелика їх час-
тина зазнала меншого ступеню вирівнювання.
Подібну інформацію можна використовувати
для кожного такого об’єкта окремо.
Тут наведені лише основні методи та їх при-
клади, які на сьогоднішній день знайшли своє
обґрунтування й підтвердження польовими обсте-
женнями в рамках розвідкових робіт та археоло-
гічних розкопок на теренах краю. звісно, простір
для подібних вишукувань з використанням вАР є
дещо ширшим і з часом буде розширюватися.
Отже, використання вАР є сучасним можли-
вим напрямком досліджень, не лише допоміж-
ним для наступного польового етапу натурних
обстежень, а й в окремих випадках самостійним,
з широкими перспективами для наукових вис-
новків. Ці дані важливі також і для розкопок,
особливо при визначенні існування пізніх над-
будов на насипах, реконструкцій первинного
вигляду пам’яток, збагачення їх історії тощо.
Для максимального ефекту отримуваних ре-
зультатів доцільним є співставлення бази даних
вже відомих археологічних об’єктів із джерелами
картографічного змісту та аеро-космознімками.
Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська
область. Глобинський район. — Полтава, 2014. — 707 с.
Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська
область. Диканський район. — Полтава, 2011. — 360 с.
Звід пам’яток історії та культури України: Пол-
тавська область. Семенівський район. — Полтава,
2011а. — 396 с.
исторический очерк деятельности Корпуса военных то-
пографов 1822—1872. — СПб., 1872. — 616, 151, VІІІ с.
Старожитності Лівобережного Подніпров’я. —
Київ; Полтава, 2013. — 280 с.
Титенко Г.Т. Отчет о работе ворсклинского отряда
Средне-Днепровской археологической экспедиции
Института археологии АН УССР за 1953 г. / НА ІА
НАН України. — 1953/9б.
Условные знаки военно-топографических карт (1, 2
и 3-х верстных). С образцами и сборными таблицами
листовых карт (составил Корпуса военных топогра-
фов кап. Адрианов). — СПб., 1905—1917. — 29 + 7 с.
Условные знаки топографических карт СССР. — М.,
1966. — 93 с.
Шерстюк в.в. звіт про археологічні обстеження на
території Диканського району Полтавської області в
2006 р. / НА ЦОДПА. — Ф. е. 459.
Шерстюк в. Селітроварні майдани Посульсько-
Псільського межиріччя: нові дослідження та новації
в методиці вивчення промислових об’єктів козацької
доби // Нові дослідження пам’яток козацької доби в
Україні. — К., 2014. — вип. 23, ч. І. — С. 108—116.
Шерстюк в.в. Селітроварні майдани Оржиччи-
ни // Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра
ХV—XVIII ст.: зб. матеріалів всеукр. наук.-практич.
конф. (Охтирка, 19—20 жовтня 2015 р.). — Суми,
2015. — друкується.
Шерстюк в.в., Супруненко О.Б., Мироненко К.М.
звіт про археологічні обстеження території Дикансь-
кого району з підготовки археологічної частини тому
«зводу пам’яток історії та культури» по Полтавській
області у 2004 р. / НА ЦОДПА. — Ф. е. 430.
Шерстюк в.в., Шерстюк І.в. Козацькі кладови-
ща на курганах Полтавщини // Матеріали всеукр.
наук.-практич. конф. «Інноваційні технології у нау-
кових дослідженнях і навчальному процесі вищого
закладу освіти» (20—21 квітня 2006 р.). — Полтава,
2006. — Т. 1. — С. 147—150.
щербань А.Л. звіт про археологічні розвідки в Ди-
канському районі Полтавської області / НА ЦОДПА. —
Ф. е. 367.
в. в. Ш е р с т ю к
ВиРТуАЛьНыЕ
АРхЕОЛОГиЧЕСКиЕ РАЗВЕДКи
в представленной работе ставится вопрос о возможнос-
ти применения в археологических исследованиях (прежде
всего, разведках) широкого спектра географических источ-
ников и методов их обработки, которые были апробирова-
ны в большей степени на Полтавщине. Это направление,
условно названное «виртуальными археологическими раз-
ведками», может работать и как весомое вспомогательное
средство в русле проведения полевых работ, и как самосто-
ятельное исследование. в статье анализируется источни-
коведческая база направления, раскрываются основные
методологические аспекты таких исследований, определя-
ются их потенциальные результаты.
К л ю ч е в ы е с л о в а: археологические разведки,
виртуальные археологические разведки, курганы, май-
даны, селища, Полтавщина.
V. V. S h e r s t y u k
VIrtuaL arChaeoLogICaL
sCoutIng
In the present study raises the issue of the widest pos-
sible use in archaeological research (mostly in scouting) a
wide variety of geographical sources and methods of work-
ing with them, that have been tested to a greater extent
in the Poltava region. This direction, tentatively called
«virtual archaeological scouting» can act as a help in the
field’s work and as independent research. The article ana-
lyzes the sources of this scientific direction, reveals the ba-
sic methodological aspects of these studies are defined by
their capabilities and potential outcomes.
K e y w o r d s: archaeological scouting, virtual archae-
ological scouting, barrows, saltpeter «мaidan», archaeo-
logical settlements, Poltava’s region.
Одержано 5.11.2015
|