Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу
Наведено результати досліджень орнітофауни промислових відвалів Донбасу. Загалом було виявлено 85 видів птахів (Aves) з 66 родів, 32 родин та 14 рядів, що складає близько 43,8 % орнітофауни регіону. З зареєстрованих видів 49 є гніздовими, 39 — зимуючими. Орнітокомплекси відвалів вугільних шахт та ви...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Збірник праць Зоологічного музею |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Національний Науково-природничий музей НАН України
2018
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161328 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу / Є.М. Улюра // Збірник праць Зоологічного музею. — 2018. — Вип. 49 — С. 85-96. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161328 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Улюра, Є.М. 2019-12-05T18:38:23Z 2019-12-05T18:38:23Z 2018 Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу / Є.М. Улюра // Збірник праць Зоологічного музею. — 2018. — Вип. 49 — С. 85-96. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0132-1102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161328 598.2(477.6) Наведено результати досліджень орнітофауни промислових відвалів Донбасу. Загалом було виявлено 85 видів птахів (Aves) з 66 родів, 32 родин та 14 рядів, що складає близько 43,8 % орнітофауни регіону. З зареєстрованих видів 49 є гніздовими, 39 — зимуючими. Орнітокомплекси відвалів вугільних шахт та видобуток нерудних (будівельних) матеріалів демонструють досить високу подібність між собою за коефіцієнтами Жаккара (Cj = 0,73) та Соренсена (Cs = 0,84). Контрастність між обома вибірками незначна (βс = 11,5). У часовому аспекті найменша контрастність спостерігається між населенням птахів молодих та середньовікових відвалів (βс = 10,5), а найбільша — між старими та молодими (βс = 21,5). Досить високі показники таксономічного різноманіття та вирівняності (Н'tax = 1,874, E = 0,937) свідчать про наявність більш розвиненої та сталої структури угруповань птахів на відвалах старшого віку. В работе приведены результаты исследований орнитофауны промышленных отвалов Донбасса. Всего было выявлено 85 видов птиц (Aves) из 66 родов, 32 семейств и 14 отрядов, что составляет около 43,8 % от орнитофауны региона. Из зарегистрированных видов 49 являются гнездовыми, 39 — зимующими. Орнитокомплексы отвалов угольных шахт и выработок нерудных (строительных) материалов демонстрируют достаточно высокое сходство между собой по коэффициентам Жаккара (Cj = 0,73) и Сёренсена (Cs = 0,84). Контрастность между двумя выборками незначительна (βс = 11,5). Во временном аспекте, наименьшая контрастность наблюдается между населением птиц молодых и средневозрастных отвалов (βс = 10,5), а наибольшая — между старыми и молодыми (βс = 21,5). Достаточно высокие показатели таксономического разнообразия и выровнености (Н'tax = 1,874, E = 0,937) свидетельствуют о наличии более развитой и устойчивой структуры сообществ птиц на отвалах старшего возраста. The paper presents the results of research into the avifauna of industry dumps of Donbas. In total, 85 species of birds (Aves) were revealed belonging to 66 genera, 32 families and 14 orders, which represent 43.8 % of the region’s bird fauna. Among them, there are 49 breeding and 39 wintering species. Bird assemblages of post-coalmining dumps and post-quarrying sites show relatively high similarity according to the Jaccard index (Cj = 0.73) and the Sørensen–Dice coefficient (Cs = 0.84). The contrast between the two samples is insignificant (βс = 11.5). In a time aspect, the lowest contrast was discovered between the bird fauna of young and middle-aged spoil tips (βс = 10.5), while the highest contrast can be observed between old and young spoil tips (βс = 21.5). The relatively high indices of taxonomic diversity and evenness (Н'tax = 1.874, E = 0.937) indicate the presence of a more developed and steady structure of the avifauna of old spoil tips. Автор щиро вдячний В.М. Пєскову за цінні консультації, отримані під час написання даної роботи. uk Національний Науково-природничий музей НАН України Збірник праць Зоологічного музею Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу Орнитофауна отвалов горнодобывающей промышленности Донбасса Avifauna of mining industry dumps in the Donbas region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу |
| spellingShingle |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу Улюра, Є.М. |
| title_short |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу |
| title_full |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу |
| title_fullStr |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу |
| title_full_unstemmed |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу |
| title_sort |
орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості донбасу |
| author |
Улюра, Є.М. |
| author_facet |
Улюра, Є.М. |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Збірник праць Зоологічного музею |
| publisher |
Національний Науково-природничий музей НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Орнитофауна отвалов горнодобывающей промышленности Донбасса Avifauna of mining industry dumps in the Donbas region |
| description |
Наведено результати досліджень орнітофауни промислових відвалів Донбасу. Загалом було виявлено 85 видів птахів (Aves) з 66 родів, 32 родин та 14 рядів, що складає близько 43,8 % орнітофауни регіону. З зареєстрованих видів 49 є гніздовими, 39 — зимуючими. Орнітокомплекси відвалів вугільних шахт та видобуток нерудних (будівельних) матеріалів демонструють досить високу подібність між собою за коефіцієнтами Жаккара (Cj = 0,73) та Соренсена (Cs = 0,84). Контрастність між обома вибірками незначна (βс = 11,5). У часовому аспекті найменша контрастність спостерігається між населенням птахів молодих та середньовікових відвалів (βс = 10,5), а найбільша — між старими та молодими (βс = 21,5). Досить високі показники таксономічного різноманіття та вирівняності (Н'tax = 1,874, E = 0,937) свідчать про наявність більш розвиненої та сталої структури угруповань птахів на відвалах старшого віку.
В работе приведены результаты исследований орнитофауны промышленных отвалов Донбасса. Всего было выявлено 85 видов птиц (Aves) из 66 родов, 32 семейств и 14 отрядов, что составляет около 43,8 % от орнитофауны региона. Из зарегистрированных видов 49 являются гнездовыми, 39 — зимующими. Орнитокомплексы отвалов угольных шахт и выработок нерудных (строительных) материалов демонстрируют достаточно высокое сходство между собой по коэффициентам Жаккара (Cj = 0,73) и Сёренсена (Cs = 0,84). Контрастность между двумя выборками незначительна (βс = 11,5). Во временном аспекте, наименьшая контрастность наблюдается между населением птиц молодых и средневозрастных отвалов (βс = 10,5), а наибольшая — между старыми и молодыми (βс = 21,5). Достаточно высокие показатели таксономического разнообразия и выровнености (Н'tax = 1,874, E = 0,937) свидетельствуют о наличии более развитой и устойчивой структуры сообществ птиц на отвалах старшего возраста.
The paper presents the results of research into the avifauna of industry dumps of Donbas. In total, 85 species of birds (Aves) were revealed belonging to 66 genera, 32 families and 14 orders, which represent 43.8 % of the region’s bird fauna. Among them, there are 49 breeding and 39 wintering species. Bird assemblages of post-coalmining dumps and post-quarrying sites show relatively high similarity according to the Jaccard index (Cj = 0.73) and the Sørensen–Dice coefficient (Cs = 0.84). The contrast between the two samples is insignificant (βс = 11.5). In a time aspect, the lowest contrast was discovered between the bird fauna of young and middle-aged spoil tips (βс = 10.5), while the highest contrast can be observed between old and young spoil tips (βс = 21.5). The relatively high indices of taxonomic diversity and evenness (Н'tax = 1.874, E = 0.937) indicate the presence of a more developed and steady structure of the avifauna of old spoil tips.
|
| issn |
0132-1102 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161328 |
| citation_txt |
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу / Є.М. Улюра // Збірник праць Зоологічного музею. — 2018. — Вип. 49 — С. 85-96. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ulûraêm ornítofaunavídvalívgírničovidobuvnoípromislovostídonbasu AT ulûraêm ornitofaunaotvalovgornodobyvaûŝeipromyšlennostidonbassa AT ulûraêm avifaunaofminingindustrydumpsinthedonbasregion |
| first_indexed |
2025-11-24T21:49:37Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:49:37Z |
| _version_ |
1850496297600024576 |
| fulltext |
Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 85
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу ...
Вступ
Територія Старого Донбасу — одного з найстаріших промислових
регіонів України — на сьогодні є одним з найбільш екологічно
неблагополучних регіонів Європи. Тут сконцентровано більш ніж
38 % порушених земель України. Природні комплекси збереглися
лише на 12 — 13 % території (Бурда, 1991), решта є сильно транс-
формованою (агроценози, лісосмуги, водосховища, забудови,
дороги, промислові видобутки тощо). Зміни довкілля, що викликані
людською діяльністю, призводять до масштабної трансформації
біоти, зміни чисельності і розміщення окремих видів. Деградація
природних місць існування, виникнення якісно нових територій
антропогенного походження, які використовуються птахами як
місця гніздування, відпочинку, для формування міграційних груп,
перечікування несприятливих погодних умов тощо, зумовлюють
необхідність дослідження закономірностей та особливостей розпо-
© Є. М. Улюра, 2018
Наведено результати досліджень орнітофауни промислових відвалів Донбасу. Загалом
було виявлено 85 видів птахів (Aves) з 66 родів, 32 родин та 14 рядів, що складає близь-
ко 43,8 % орнітофауни регіону. З зареєстрованих видів 49 є гніздовими, 39 — зимуючи-
ми. Орнітокомплекси відвалів вугільних шахт та видобуток нерудних (будівельних) ма-
теріалів демонструють досить високу подібність між собою за коефіцієнтами Жаккара
(Cj = 0,73) та Соренсена (Cs = 0,84). Контрастність між обома вибірками незначна (βс =
11,5). У часовому аспекті найменша контрастність спостерігається між населенням пта-
хів молодих та середньовікових відвалів (βс = 10,5), а найбільша — між старими та моло-
дими (βс = 21,5). Досить високі показники таксономічного різноманіття та вирівняності
(Н'tax = 1,874, E = 0,937) свідчать про наявність більш розвиненої та сталої структури
угруповань птахів на відвалах старшого віку.
К л ю ч о в і с л о в а: птахи, видове багатство, Донбас, техногенні ландшафти, проми-
слові відвали.
УДК 598.2(477.6)
Є. М. Улюра
Національний науково-природничий музей
Національної академії наук України,
вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна
E-mail: ulyura@ukr.net
ОРНІТОФАУНА ВІДВАЛІВ
ГІРНИЧОВИДОБУВНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНБАСУ
Збірник праць Зоологічного музею, 49: 85–96, 2018
mailto:ulyura@ukr.net
86 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018
Є. М. Улюра
ділу пташиного населення. Прикладом територій, де формуються своєрідні угру-
повання птахів, є відвали гірничовидобувної промисловості.
На Південному Сході Україні дослідженням пташиного населення техногенних
територій приділялася недостатня увага. Наразі більшість орнітологічних дослі-
джень у цьому регіоні стосується орнітофауни природних екосистем, заповідних
територій або великих міст. Лише в поодиноких працях наводяться характеристи-
ки видового складу або ж відомості про зустрічі окремих видів на території очис-
них споруд, водосховищ, шахтних відвалів (Тараненко, 2001) . При цьому спеціа-
льних системних досліджень, які б висвітлювали особливості формування угрупо-
вань, видовий склад та поширення птахів, просторово-часову динаміку формуван-
ня орнітокомплексів з оцінкою ролі техногенних територій у підтриманні біоло-
гічного різноманіття не проводилося. Частково заповнити цю прогалину й покли-
кана запропонована стаття.
Матеріал і методи
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості досліджувалась протягом
восьми років (2007 — 2014) на Південному Сході України в межах Донецької та
Луганської областей. Було обстежено 35 відвалів на різних стадіях сукцесії загаль-
ною площею більше 3500 га. З них 29 — це відвали вугільної промисловості, а 6
— видобутки будівельних матеріалів (крейди, вапняку, доломіту, мергелю, вогне-
тривких глин).
Матеріал збирали у гніздовий період (травень — липень), під час сезонних
міграцій та зимівель. Обліки птахів проводили маршрутним методом та методом
облікових точок з фіксацією місць вокалізації самців (Новіков, 1949; Бибби и др.,
2000). Достовірність гніздування та статус перебування визначали відповідно до
рекомендацій (категорій) Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (Фесенко, Бокотей, 2007).
Досліджені техногенні об’єкти є досить неоднорідними за своїми характеристи-
ками (висота, площа поверхні, склад та проективне покриття рослинного покриву
і т. ін.) та оточенням (різні типи забудови, агроландшафти, штучні лісонасаджен-
ня, кладовища, природні біотопи тощо). За едафічними чинниками їх можна розді-
лити на дві великі групи: відвали вугільних шахт та видобутки нерудних
(будівельних) матеріалів. Саме едафічні фактори є визначальними при формуванні
флори і фауни промислових видобуток (кар’єрів, відвалів, шламонакопичувачів).
Їх дія опосередкована: через розподіл та утримання вологи, зміни світлового та
температурного режиму, урізноманітнення умов для розвитку рослин. Крім того,
важливим фактором є вік відвалів, тобто протікання сукцесійних змін. За віковим
градієнтом відвали були розділені на І, ІІ та ІІІ групи.
Населення птахів на різних типах відвалів порівнювали за коефіцієнтами Жакка-
ра: Cj = j/(a+b-j) та Соренсена: Cs = 2j/(a+b), де j — число загальних видів, a —
число видів одного локалітету, b — число видів другого.
Для порівняння контрастності (біотичної дисперсії) досліджуваних ділянок ми
використовували індекс Коуді, який є мірою зміни видів: βc = [g(H)+j(H)]/2, де g
(H) — число видів, які додалися на другій ділянці, j(H) — число втрачених на цій
ділянці видів (Мегарран, 1992; Одум, 1986).
Таксономічне різноманіття обчислювали за формулою (Загороднюк та ін., 1995):
де pi — частка таксонів і-го рангу; N — число рангів (вид, рід,…, ряд і т. ін.).
Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 87
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу ...
Для коректнішого порівняння таксономічного різноманіття орнітофауни на
відвалах різного віку визначали відносну ступінь інформаційної еквітабельності
системи по відношенню до максимально можливої вирівняності, тобто індекс
вирівняності екологічних спільнот за формулою Е. Пієлу: E = H/Hmax або E = H/
log2N. E змінюється від 0 до 1, причому E = 1 при рівній заселеності всіх таксонів
(Шитиков, Розенберг, 2005).
Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою програми
PAST Software, version 2.07 (Hammer et al., 2001).
Результати та обговорення
Досліджені нами території вирізняються значною різноманітністю. За складом
субстрату, його механічними властивостями, рельєфу і рослинності було виділено
кілька типів техногенних екотопів :
– петрофітні, що містять щебнистий субстрат різних фракцій з домішками і без
домішок мулистих і глинистих, сірчаних часток, вигорілої породи (в рослинному
покриві переважають петрофітні спільноти на різних стадіях сукцесії, з невеликою
часткою мезофітів у пониженнях і улоговинах);
– мергельно-крейдяні та піщані, основу яких становить субстрат з крейди, мерге-
лів, піску і їх сумішей з лесовидними суглинками (рослинний покрив представле-
ний піонерними угрупованнями і групово-зарослевими спільнотами петрофітно-
степових видів, а зімкнуті спільноти не формуються);
– глинисто-лесові, що складаються переважно з глини, лесоподібних суглинків і
незначною домішки дрібного щебеню і піску (рослинні угруповання степового
типу близькі до зональних, з домінуванням аборигенних видів).
Кар'єрно-відвальний ландшафт включає також ділянки зі значними пониження-
ми, які заливаються водою і знаходяться в затопленому стані тривалий час, утво-
рюючи постійні або тимчасові водойми. Такі ділянки виділені в окремий тип, як і
ділянки, на яких розташовані звалища побутового та будівельного сміття, вироб-
ничі будівлі.
Орнітофауна відвалів . Існуюче на відвалах різного віку, структури й фізико-
хімічного складу біотопічне різноманіття відображається на видовому складі
орнітофауни. Загалом було виявлено 85 видів птахів (Aves), що складає близько
43,8 % орнітофауни регіону. Зареєстровані види належать до 14 рядів, 32 родин та
66 родів.
Найширше представлені три ряди (рис.1): Горобцеподібні (Passeriformes) з 53
видами, Сивкоподібні (Charadriiformes) з 6 видами та Соколоподібні
(Falconiiformes) з 5 видами. Друга, менш чисельна у видовому відношенні група
птахів, представлена рядами Anseriformes, Coraciiformes — з 2 видами, Galli-
formes, Gruiformes, Columbiformes, Piciformes — з 3 видами. Одним видом пред-
ставлені ряди Podicipediformes, Ciconiiformes, Cuculiformes, Strigiformes та Apodi-
formes.
За показником частки участі видів кожної родини у складі фауни виявлені таксо-
ни розподіляються на 4 групи. Основу фауни складають 4 родини, частка яких
становить 7 % та більше від загальної кількості видів птахів, що зустрічаються на
відвалах. Це Corvidae — 6 видів (7,06 %), Fringillidae — 7 видів (8,24 %), Sylviidae
— 8 видів (9,41 %) та Muscicapidae — 11 видів (12,94 %). Друга група включає 8
родин серед яких: Phasianidae, Gruidae, Columbidae, Picidae, Hirundinidae, Paridae
— по 3 види (по 3,53 %) та Alaudidae, Accipitridae — по 4 види (по 4,71 %). Третя
група складається з 7 родин, кожна з яких представлена 2 видами (2,35 %): Anati-
dae, Charadriidae, Scolopacidae, Laridae, Motacillidae, Passeridae, Emberizidae. Четве-
рта група з 13 родин, які налічують по 1 представнику (1,18 %): Podicipedidae,
Ardeidae, Falconidae, Cuculidae, Strigidae, Apodidae, Meropidae, Alcedinidae, Lani-
88 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018
Є. М. Улюра
idae, Oriolidae, Sturnidae, Troglodytidae, Sittidae.
Нижче наведено список видів, зареєстрованих на відвалах гірничовидобувної
промисловості Донбасу, та статус їх перебування (Табл. 1). Для характеристики
перебування птахів на досліджуваних ділянках у таблиці використані наступні
категорії:
Осілий — вид спостерігається на відвалах протягом усього року;
Літуючий — вид реєструється у гніздовий період, але гніздиться поза межами
відвалів;
Гніздовий — вид гніздиться на території відвалів;
Зимуючий — вид трапляється в зимовий період;
Мігруючий — вид (перелітний або пролітний) спостерігається на території відва-
лів під час весняних або осінніх міграцій;
Нез’ясований — статус перебування виду потребує подальшого уточнення.
За характером перебування 49 видів з 12 рядів є гніздовими. Серед гніздових 13
видів з 6 рядів — осілі, 27 (з 8 рядів) — строго перелітні, які в зимовий сезон не
зустрічаються. На літуванні відзначено 44 види, включаючи 23 види, представни-
ки окремих популяцій яких гніздяться. До мігруючих належать 65 видів, з них 21
— не гніздиться, 9 видів були зареєстровані тільки підчас весняних та осінніх
міграцій. У зимовий період зареєстровано 39 видів (разом з осілими). Статус 8
видів залишається нез'ясованим.
Центральне місце в орнітофауні техногенних ландшафтів займають широко
розповсюджені види, у той чи іншій мірі схильні до синантропізації. За ступінню
урбанізації (за Станкевич, 2002 зі змінами) співвідношення різних класів птахів на
відвалах гірничовидобувної промисловості є наступним:
Клас 0 — урбофоби — 10 видів;
Клас 1 — в містах не гніздяться, але можуть оселятися на тривалий час, найчас-
тіше в інші пори року (наприклад, взимку) — 22 види;
Рис. 1. Таксономічна структура орнітофауни відвалів гірничовидобувної промисловості
Донбасу.
Fig. 1. The taxonomic structure of avifauna of mining industry dumps in the Donbas region.
Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 89
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу ...
Таблиця 1. Перелік видів птахів та статус їх перебування на відвалах гірничовидобув-
ної промисловості Донбасу
Table 1. The list of bird's species and their statuses on spoil tips of Donbas
О
сіл
и
й
Л
іт
у
ю
ч
и
й
Г
н
ізд
о
в
и
й
З
и
м
у
ю
ч
и
й
М
іг
р
у
ю
ч
и
й
Н
ез'я
со
в
а
н
и
й
Podiceps ruficollis (Pallas, 1764) + +
Ixobrychus minutus (Linnaeus, 1766) + +
Anas querquedula Linnaeus, 1758 +
Anas platyrhynchos Linnaeus, 1758 + + + + +
Milvus migrans (Boddaert, 1783) +
Circus aeruginosus (Linnaeus,1758) +
Accipiter nisus (Linnaeus, 1758) + + +
Buteo buteo (Linnaeus, 1758) + +
Falco tinnunculus Linnaeus, 1758 + + + +
Perdix perdix (Linnaeus, 1758) + + +
Coturnix coturnix (Linnaeus, 1758) + + +
Phasiunus colchicus Linnaeus, 1758 + + +
Crex crex (Linnaeus, 1758) + +
Fulica atra Linnaeus, 1758 + +
Gallinula chloropus (Linnaeus, 1758) + +
Charadrius dubius Scopoli, 1786 + +
Vanellus vanellus (Linnaeus, 1758) + +
Gallinago media (Latham, 1787) + +
Scolopax rusticola Linnaeus, 1758 +
Larus ridibundus Linnaeus,1766 + +
Larus cachinnans Pallas, 1811 + +
Columba livia Gmelin, 1789 + + +
Streptopelia decaocto (Frivaldszky, 1838) + + +
Streptopelia turtur (Linnaeus,1758) + +
Cuculus canorus Linnaeus, 1758 + +
Asio otus (Linnaeus, 1758) + + +
Apus apus (Linnaeus, 1758) + +
Alcedo atthis (Linnaeus,1758) + +
Merops apiaster Linnaeus, 1758 + +
90 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018
Є. М. Улюра
Продовження Табл. 1.
Continuation Table 1.
О
сіл
и
й
Л
іт
у
ю
ч
и
й
Г
н
ізд
о
в
и
й
З
и
м
у
ю
ч
и
й
М
іг
р
у
ю
ч
и
й
Н
ез'я
со
в
а
н
и
й
Picus canus Gmelin, 1788 +
Dendrocopos major (Linnaeus, 1758) + + +
Dendrocopos syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833) + + +
Riparia riparia (Linnaeus, 1758) + +
Hirundo rustica Linnaeus, 1758 + +
Delichon urbica (Linnaeus, 1758) + +
Galerida cristata (Linnaeus, 1758) + + + + +
Melanocorypha calandra (Linnaeus, 1766) + + +
Eremophila alpestris (Linnaeus, 1758) + +
Alauda arvensis Linnaeus, 1758 + + +
Motacilla flava Linnaeus, 1758 + + +
Motacilla alba Linnaeus, 1758 + +
Lanius collurio Linnaeus, 1758 + + +
Oriolus oriolus (Linnaeus, 1758) + +
Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758 + + +
Garrulus glandarius (Linnaeus, 1758) + + +
Pica pica (Linnaeus, 1758) + + +
Corvus monedula Linnaeus, 1758 + + +
Corvus frugilegus Linnaeus, 1758 + + +
Corvus cornix Linnaeus, 1758 + + +
Corvus corax Linnaeus, 1758 + + + +
Troglodytes troglodytes (Linnaeus, 1758) + +
Acrocephalus schoenobaenus (Linnaeus, 1758) + + +
Acrocephalus arundinaceus (Linnaeus, 1758) + +
Sylvia atricapilla (Linnaeus, 1758) + + +
Sylvia borin (Boddaert, 1783) + +
Sylvia communis Latham, 1787 + + +
Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 91
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу ...
Продовження Табл. 1.
Continuation Table 1.
О
сіл
и
й
Л
іт
у
ю
ч
и
й
Г
н
ізд
о
в
и
й
З
и
м
у
ю
ч
и
й
М
іг
р
у
ю
ч
и
й
Н
ез'я
со
в
а
н
и
й
Sylvia curruca (Linnaeus, 1758) + +
Phylloscopus trochilus (Linnaeus, 1758) +
Phylloscopus collybita (Vieillot, 1817) + +
Ficedula albicollis (Temminck, 1815) + + +
Muscicapa striata (Pallas, 1764) +
Saxicola rubetra (Linnaeus, 1758) + + +
Saxicola torquata (Linnaeus, 1766) + +
Oenanthe oenanthe (Linnaeus, 1758) + +
Phoenicurus ochruros (S. G. Gmelin, 1774) + + +
Erithacus rubecula (Linnaeus, 1758) + +
Luscinia luscinia (Linnaeus, 1758) + + +
Luscinia svecica (Linnaeus, 1758) + +
Turdus merula Linnaeus, 1758 + + +
Turdus philomelos C. L. Brehm, 1831 + +
Remiz pendulinus (Linnaeus, 1758) + +
Parus caeruleus Linnaeus, 1758 + + +
Parus major Linnaeus, 1758 + + + + +
Sitta europaea Linnaeus, 1758 + + +
Passer domesticus (Linnaeus, 1758) + +
Passer montanus (Linnaeus, 1758) + + + +
Fringilla coelebs Linnaeus, 1758 + + + +
Chloris chloris (Linnaeus, 1758) + + + +
Spinus spinus (Linnaeus, 1758) +
Carduelis carduelis (Linnaeus, 1758) + + + +
Acanthis cannabina (Linnaeus, 1758) + + + +
Pyrrhula pyrrhula (Linnaeus, 1758) + +
Coccothraustes coccothraustes (Linnaeus, 1758) + + +
Emberiza citrinella Linnaeus, 1758 + + + +
Emberiza hortulana Linnaeus, 1758 + +
92 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018
Є. М. Улюра
Клас 2 — оселяються в невеликих населених пунктах, по периферії великих
міст, харчуються в передмісті, в оточуючих агроценозах або природних біотопах
— 25 видів;
Клас 3 — в містах займають усі придатні біотопи, особливо ті, що імітують
природні умови — 28 видів.
Таким чином, частка урбанізованих видів (класи 2 та 3) в орнітофауні відвалів
становить 62,4 %.
Структура орнітофауни промислових відвалів досліджувалась нами за
ландшафтно-біотопічною належністю (за Бєліком, 2000), результати наведені на
рис. 2.
Структурне ядро орнітофауни на відвалах різного типу формують види дендро-
фільного комплексу. Серед них найбільший інтерес представляють справжні
лісові види. Це зяблик (F. coelebs), зеленяк (Ch. chloris), щиглик (C. carduelis),
мухоловка білошия (F. albicollis), синиця велика (P. major), синиця блакитна (P.
caeruleus). Зі збільшенням віку деревних насаджень і займаної ними площі відва-
лів частка дендрофільних видів теж зростає. Кількість суто степових видів відкри-
тих просторів є незначною — 12. Найпоширенішими є перепілка (C. coturnix),
куріпка сіра (P. perdix), посмітюха (G. cristata), жайворонок польовий (A. arvensis),
плиска жовта (M. flava). Своєрідна група склерофілів теж малочисельна у видово-
му відношенні — 13 видів. Але значна їх частина є фоновими видами, а подекуди
й домінуючими: кам'янка звичайна (O. oenanthe), голуб сизий (C. livia), боривітер
звичайний (F. tinnunculus), серпокрилець чорний (A. apus), ластівка міська (D.
urbica), горихвістка чорна (Ph. ochruros). Вони зустрічаються у 60 — 88,6 % дослі-
джених локалітетів.
Досить значна кількість птахів (17 видів) водно-болотяного комплексу, що
вказує на позитивну роль водойм і водотоків техногенного походження, які при-
ваблюють представників цієї специфічної групи і тим самим підтримують біоріз-
номаніття навіть у таких несприятливих умовах (Улюра, 2008). До фонових видів
цієї групи можна віднести крижня (A. platyrhynchos), лиску (F. аtra), очеретянку
велику (A. arundinaceus), плиску білу (M. alba), що зустрічаються на 84,6 — 92,3
% відвалів, які мають відповідні біотопи у своєму складі.
Орнітокомплекси відвалів вугільних шахт та видобуток нерудних
(будівельних) матеріалів демонструють досить високу подібність між собою
за коефіцієнтами Жаккара (Cj = 0,73) та Соренсена (Cs = 0,84). Контрастність між
Рис. 2. Структура орнітокомплексів відвалів вугільної промисловості (А) та видобуток
будівельних матеріалів (Б) за ландшафтно-біотопічною належністю.
Fig. 2. The structure of bird assemblages of post-coalmining dumps (A) and post-quarrying sites
(B) by landscape and biotope distribution.
Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 93
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу ...
обома вибірками незначна (βс = 11,5).
Мінливість орнітофауни за віковим градієнтом відвалів . Досліджені
локалітети були розділені за часом припинення їх відсипки (функціонування
видобутку) на 3 групи. До І групи увійшли 7 найстаріших відвалів, роботи на яких
припинилися до 60-х років ХХ століття. До ІІ групи — 14 відвалів, що припинили
функціонування у 70-х — 80-х роках. «Наймолодші» — 14 відвалів ІІІ групи
припинили функціонування після 90-х років ХХ століття. Аналіз структури орні-
тофауни проводили на видовому та надвидовому (родини, роди) рівнях.
І група відвалів. Орнітофауна налічує 38 видів, що належать до 36 родів та
21 родини. Видове різноманіття за індексом Шеннона: Н' = 3,25. В усіх локаліте-
тах цієї групи не були зареєстровані представники родин Яструбові, Сивкові,
Баранцеві, Мартинові, Совові, Рибалочкові, Бджолоїдкові, Жайворонкові, Волово-
очкові, Повзикові та Вівсянкові.
ІІ група — 74 види з 56 родів, 29 родин. Видове різноманіття за індексом Шен-
нона: Н' = 3,88. З 32 родин птахів, що були відмічені нами на промислових відва-
лах, в цих локалітетах відсутні лише три: Пірникозові, Чаплеві та Повзикові.
ІІІ група — 77 видів з 62 родів, 31 родини. Видове різноманіття за Індексом
Шеннона: Н'=3,98. Орнітокомплекс цієї групи відвалів найповніше відображає
загальну картину. З нього виключена лише родина Воловоочкові, єдиний предста-
вник якої — T. troglodytes — зрідка зустрічається на окремих відвалах взимку та в
літній час, але не є гніздовим (Табл. 1).
Показники таксономічного різноманіття виявилися більшими на старих відвалах
(Н'tax = 1,874, E = 0,937) ніж на середньовікових (Н'tax = 1,777, E = 0,888) та моло-
дих (Н'tax = 1,77, E = 0,885). Ці дані можуть свідчити про наявність більш розвине-
ної та сталої структури орнітофауни на відвалах І групи. На молодших відвалах (ІІ
та ІІІ групи) спостерігається ріст видового багатства та різноманіття, але за раху-
нок розбалансування системи в цілому. Висока вирівняність усіх трьох угрупо-
вань свідчить про досить розвинену структурованість.
При дослідженні фауни трансформованих екосистем, як і при здійсненні еколо-
гічного моніторингу, часто важливо встановити, на якому з етапів сукцесії або при
якому ступені впливу того чи іншого фактора відбуваються максимальні зміни в її
складі — своєрідні «критичні точки». У найпростішому випадку це можна визна-
чити по зміні загального числа видів, однак часто відбувається одночасно як
вибування одних видів, так і включення інших. Інтерес, безумовно, має не тільки
проста результуюча, але й ступінь якісних відмінностей двох сусідніх (в часі,
просторі або градієнті фактора) угруповань — їх «контрастність» (Гашев, Еліфа-
нов, 2017). Індекс Коуді часто використовується для аналізу змін у біоценозі, що
відбуваються в основних градієнтах вираженості факторів навколишнього середо-
вища, і базується на відмінностях у видовому складі спільнот різного рангу. Порі-
внюючи орнітокомплекси за віковим градієнтом відвалів, ми застосовували індекс
Коуді для оцінки контрастності та коефіцієнти Жаккара й Соренсена для оцінки їх
подібності (Табл. 2).
Таблиця 2. Подібніст ь
*
та контрастність орнітофауни відвалів гірничовидобувної
промисловості Донбасу за їх віковим градієнтом
Table 2. The similarity
*
and contrast of avifauna between spoil tips of Donbas by their age
gradient
І–ІІ І–ІІІ ІІ–III
Коефіцієнт Жаккара* 0,49 0,46 0,75
Коефіцієнт Серенсена* 0,65 0,63 0,86
Індекс Коуді 19 21,5 10,5
94 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018
Є. М. Улюра
Видове багатство та різноманіття збільшується зворотно пропорційно віковим
характеристикам відвалів, тобто збільшується у напрямку від старих до молодих.
Показники видового різноманіття (Н') статистично відрізняються (р < 0,001) при
порівнянні населення птахів старих відвалів з середньовіковими та молодими.
Відвали ІІ та ІІІ груп за цими показниками між собою статистично не відрізняють-
ся (р > 0,05). Ця ж тенденція прослідковується й при аналізі обчислених коефіціє-
нтів Жаккара та Соренсена. Найбільшу подібність один до одного виявляють ІІ та
ІІІ групи відвалів (при найменшій контрастності — βс = 10,5). Найбільша контрас-
тність спостерігається між відвалами І та ІІІ груп (βс = 21,5), що свідчить про
значні розбіжності у видовій структурі орнітокомплексів на початкових та прикін-
цевих стадіях сукцесії.
Отримані результати на перший погляд викликають здивування. Але неочікува-
не зменшення видового різноманіття зі збільшенням віку відвалів має цілком
об’єктивне пояснення. Старі відвали, які були охоплені дослідженням, мають
незначну площу — в середньому 2,8 га. У той час коли вони були створені (І
половина ХХ ст.), за технологічними можливостями видобутку їх більшими не
робили. Площа молодших відвалів значно більша — від 4,6 га до 857 га, а різнома-
ніття закономірно збільшується при збільшенні площі досліджуваної ділянки.
Також вони мають складніший елементарний ландшафт і як наслідок — різнома-
нітнішу систему стацій, придатних для заселення птахів.
У спільнотах, що піддаються стресовим впливам, видове різноманіття зменшу-
ється; але воно може знижуватися й у результаті загострення видової конкуренції
у клімаксових системах, що існують у стабільному фізичному середовищі. Як
приклад — фауністичні комплекси промислових відвалів старшого віку. За висо-
кого рівня дії стресових факторів, що спостерігається на молодих відвалах, конку-
ренція послаблюється, що призводить до певного підвищення різноманітності.
Показники різноманітності найвищі при середніх за рівнем збуреннях середовища.
Висновок
З усіх груп наземних хребетних птахи першими заселяють нові біотопи, що з’яв-
ляються в результаті господарської діяльності людини. Деякі види скельного
комплексу (O. оenanthe, Ph. ochruros) можуть займати гніздові ділянки на вироб-
ках, окремі частини яких ще використовуються. На наш погляд, формування
орнітофауни відбувається переважно за рахунок імміграції частини особин з
популяцій ряду видів, що населяють навколишні біотопи, а також за рахунок
осідання окремих птахів зимуючих і пролітних видів.
Орнітофауна промислових відвалів налічує 85 видів птахів (Aves) з 14 рядів, 32
родин та 66 родів, що складає близько 43,8 % від орнітофауни регіону. З зареєст-
рованих видів 49 є гніздовими, 39 — зимуючими.
Орнітокомплекси відвалів вугільних шахт та видобуток нерудних (будівельних)
матеріалів демонструють досить високу подібність між собою за коефіцієнтами
Жаккара (Cj = 0,73) та Соренсена (Cs = 0,84). Контрастність між обома вибірками
незначна (βс = 11,5). У часовому аспекті, найменша контрастність спостерігається
між населенням птахів молодих та середньовікових відвалів (βс = 10,5), а найбіль-
ша — між старими та молодими (βс = 21,5). Показники таксономічного різноманіт-
тя виявилися більшими на старих відвалах (Н'tax = 1,874, E = 0,937) ніж на серед-
ньовікових (Н'tax = 1,777, E = 0,888) та молодих (Н'tax = 1,77, E = 0,885).
В умовах інтенсивного скорочення площ природних територій антропогенні
оселища нерідко відіграють роль важливих осередків підтримання різноманіття
регіональної біоти та збереження загрожуваних видів. Зважаючи на наявність
значного числа раритетних видів (від 2 до 53 видів занесено до природоохоронних
списків різного рангу), потенційно спроможних заселяти техногенно трансформо-
Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 95
Орнітофауна відвалів гірничовидобувної промисловості Донбасу ...
вані оселища, ціла низка промислових видобуток регіону досліджень, насамперед,
старих кар’єрів, може бути рекомендована до включення до природно-заповідного
фонду України і заслуговує на надання їм статусу заповідних урочищ, пам’яток
природи або елементів регіональної екомережі (в якості відновних територій)
тощо.
Подяки
Автор щиро вдячний В.М. Пєскову за цінні консультації, отримані під час написання даної
роботи.
Птицы степного Придонья: Формирование фауны, ее антропо-
генная трансформация и вопросы охраны. Ростов н/Д: 1–376.
Бибби К., Джонс М., Марсден С., 2000. Методы полевых экспедиционных исследований.
Исследования и учеты птиц (перевод с английского). М.: Союз охраны птиц России: 1–
186.
Антропогенная трансформация флоры. Киев: Наук. думка: 8–
15.
Опыт использования индексов кон-
трастности для оценки влияния экологических факторов на сообщества мелких млеко-
питающих. Вестник ИрГСХА , 82: 66–71.
Оценка таксономического разнообразия фаунистических комплексов. Доп. НАН Украї-
ни. № 7: 145–148.
Экологическое разнообразие и его измерение. М.:Мир: 1–161.
Полевые исследования экологии наземных позвоночных
животных. Л.: Сов. наука: 1–602.
Экология. М.: Мир: 2: 1–376.
Вплив урбанізації на структурно-функціональні характе-
ристики угруповань птахів (на прикладі м. Ужгорода): Автореф. … дис. канд. біол.
наук. Чернівці: 1–21.
Птицы шахтных терриконов Донецко-Макеевской город
ской агломерации. Кривий Ріг: І.В.І.: 139–142. (Зоологічні дослідження в Україні на
межі тисячоліть: Матер. Всеукр. зоол. конф.).
. Значение водоемов техногенного происхождения для фауны
позвоночных городской агломерации. Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ: 2: 28–29. (Охорона
навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: Збірка
доповідей VII Міжнародної наукової конференції аспірантів і студентів).
. Анотований список українських
наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів). Київ — Львів:
1–111.
. Оценка биоразнообразия: попытка
формального обобщения. Структурный анализ экологических систем. Количественные
методы экологии и гидробиологии (Сборник научных трудов, посвященный памяти А.
И. Баканова). Тольят т и: СамНЦ РАН: 91–129.
. PAST: palaentological
statistics software package for education and data analysis. Palaeontologia Electronica, N 4: 1
–9.
E. M. Ulyura
AVIFAUNA OF MINING INDUSTRY DUMPS IN THE DONBAS REGION
The paper presents the results of research into the avifauna of industry dumps of Donbas. In total,
85 species of birds (Aves) were revealed belonging to 66 genera, 32 families and 14 orders,
which represent 43.8 % of the region’s bird fauna. Among them, there are 49 breeding
and 39 wintering species. Bird assemblages of post-coalmining dumps and post-quarrying sites
96 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018
Є. М. Улюра
show relatively high similarity according to the Jaccard index (Cj = 0.73) and the Sørensen–Dice
coefficient (Cs = 0.84). The contrast between the two samples is insignificant (βс = 11.5). In a
time aspect, the lowest contrast was discovered between the bird fauna of young and middle-aged
spoil tips (βс = 10.5), while the highest contrast can be observed between old and young spoil tips
(βс = 21.5). The relatively high indices of taxonomic diversity and evenness (Н'tax = 1.874,
E = 0.937) indicate the presence of a more developed and steady structure of the avifauna of old
spoil tips.
K e y w o r d s: birds, species richness, Donbas, technological landscapes, industry dumps.
Е. Н. Улюра
ОРНИТОФАУНА ОТВАЛОВ ГОРНОДОБЫВАЮЩЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ДОНБАС-
СА
В работе приведены результаты исследований орнитофауны промышленных отвалов
Донбасса. Всего было выявлено 85 видов птиц (Aves) из 66 родов, 32 семейств и 14 отря-
дов, что составляет около 43,8 % от орнитофауны региона. Из зарегистрированных ви-
дов 49 являются гнездовыми, 39 — зимующими. Орнитокомплексы отвалов угольных
шахт и выработок нерудных (строительных) материалов демонстрируют достаточно
высокое сходство между собой по коэффициентам Жаккара (Cj = 0,73) и Сёренсена
(Cs = 0,84). Контрастность между двумя выборками незначительна (βс = 11,5). Во времен-
ном аспекте, наименьшая контрастность наблюдается между населением птиц молодых и
средневозрастных отвалов (βс = 10,5), а наибольшая — между старыми и молодыми
(βс = 21,5). Достаточно высокие показатели таксономического разнообразия и выровнено-
сти (Н'tax = 1,874, E = 0,937) свидетельствуют о наличии более развитой и устойчивой
структуры сообществ птиц на отвалах старшего возраста.
К л ю ч е в ы е с л о в а: птицы, видовое богатство, Донбасс, техногенные ландшафты,
промышленные отвалы.
|