Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження

З’ясовано розповсюдження амфібій у різних частинах Деснянсько-Старогутського національного природного парку на північному сході України. Досліджено 43 водойми у національному парку та околицях. За результатами дискримінантного аналізу для кожного виду амфібій виявлені основні біотичні та абіотичні ф...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Збірник праць Зоологічного музею
Date:	2018
Main Authors:	Коцержинська, І.М., Синявська, І.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Національний Науково-природничий музей НАН України 2018
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161331
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження / І.М. Коцержинська, І.О. Синявська // Збірник праць Зоологічного музею. — 2018. — Вип. 49 — С. 114-126. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161331
record_format	dspace
spelling	Коцержинська, І.М. Синявська, І.О. 2019-12-05T18:45:05Z 2019-12-05T18:45:05Z 2018 Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження / І.М. Коцержинська, І.О. Синявська // Збірник праць Зоологічного музею. — 2018. — Вип. 49 — С. 114-126. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 0132-1102 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161331 574.2:597.6/.9(477) З’ясовано розповсюдження амфібій у різних частинах Деснянсько-Старогутського національного природного парку на північному сході України. Досліджено 43 водойми у національному парку та околицях. За результатами дискримінантного аналізу для кожного виду амфібій виявлені основні біотичні та абіотичні фактори, що впливають на вибір водойм. Изучено распространение амфибий в разных частях Деснянско-Старогутского национального природного парка на северо-востоке Украины. Исследовано 43 водоема в Деснянско-Старогутском национальном парке и окрестностях. По результатам дискриминантного анализа для каждого вида выявлены основные биотические и абиотические факторы, которые влияют на выбор водоема. Distribution of amphibians in different parts of Desnynsko-Starogutsky Naitional Natural Park in the North-East of Ukraine were investigated. 43 ponds and their environs in the Desnynsko-Starogutsky Naitional Park were studied with respect to the distribution of amphibians and to a number of specific habitat features. A discriminant analysis was carried out to identify the most important habitat features for each species. Автори щиро вдячні директору НПП Деснянсько-Старогутський О. М. Капірулі за надання можливості й сприяння у проведенні досліджень на території парку, Г. Г. Гаврисю, Ю. В. Кузьменку за допомогу в польових дослідженнях та рецензентам за слушні зауваження. uk Національний Науково-природничий музей НАН України Збірник праць Зоологічного музею Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження Территориальное распределение земноводных в Деснянско-Старогутском НПП и факторы, влияющие на выбор амфибиями водоемов для размножения Distribution of amphibians in the Desnyansko-Starogutsky national park, and the factors affectig on amphibians water bodies preferences Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження
spellingShingle	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження Коцержинська, І.М. Синявська, І.О.
title_short	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження
title_full	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження
title_fullStr	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження
title_full_unstemmed	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження
title_sort	територіальний розподіл земноводних в деснянсько-старогутському нпп та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження
author	Коцержинська, І.М. Синявська, І.О.
author_facet	Коцержинська, І.М. Синявська, І.О.
publishDate	2018
language	Ukrainian
container_title	Збірник праць Зоологічного музею
publisher	Національний Науково-природничий музей НАН України
format	Article
title_alt	Территориальное распределение земноводных в Деснянско-Старогутском НПП и факторы, влияющие на выбор амфибиями водоемов для размножения Distribution of amphibians in the Desnyansko-Starogutsky national park, and the factors affectig on amphibians water bodies preferences
description	З’ясовано розповсюдження амфібій у різних частинах Деснянсько-Старогутського національного природного парку на північному сході України. Досліджено 43 водойми у національному парку та околицях. За результатами дискримінантного аналізу для кожного виду амфібій виявлені основні біотичні та абіотичні фактори, що впливають на вибір водойм. Изучено распространение амфибий в разных частях Деснянско-Старогутского национального природного парка на северо-востоке Украины. Исследовано 43 водоема в Деснянско-Старогутском национальном парке и окрестностях. По результатам дискриминантного анализа для каждого вида выявлены основные биотические и абиотические факторы, которые влияют на выбор водоема. Distribution of amphibians in different parts of Desnynsko-Starogutsky Naitional Natural Park in the North-East of Ukraine were investigated. 43 ponds and their environs in the Desnynsko-Starogutsky Naitional Park were studied with respect to the distribution of amphibians and to a number of specific habitat features. A discriminant analysis was carried out to identify the most important habitat features for each species.
issn	0132-1102
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161331
citation_txt	Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження / І.М. Коцержинська, І.О. Синявська // Збірник праць Зоологічного музею. — 2018. — Вип. 49 — С. 114-126. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT koceržinsʹkaím teritoríalʹniirozpodílzemnovodnihvdesnânsʹkostarogutsʹkomunpptafaktoriŝovplivaûtʹnavibíramfíbíâmivodoimdlârozmnožennâ AT sinâvsʹkaío teritoríalʹniirozpodílzemnovodnihvdesnânsʹkostarogutsʹkomunpptafaktoriŝovplivaûtʹnavibíramfíbíâmivodoimdlârozmnožennâ AT koceržinsʹkaím territorialʹnoeraspredeleniezemnovodnyhvdesnânskostarogutskomnppifaktoryvliâûŝienavyboramfibiâmivodoemovdlârazmnoženiâ AT sinâvsʹkaío territorialʹnoeraspredeleniezemnovodnyhvdesnânskostarogutskomnppifaktoryvliâûŝienavyboramfibiâmivodoemovdlârazmnoženiâ AT koceržinsʹkaím distributionofamphibiansinthedesnyanskostarogutskynationalparkandthefactorsaffectigonamphibianswaterbodiespreferences AT sinâvsʹkaío distributionofamphibiansinthedesnyanskostarogutskynationalparkandthefactorsaffectigonamphibianswaterbodiespreferences
first_indexed	2025-11-27T07:33:12Z
last_indexed	2025-11-27T07:33:12Z
_version_	1850803634676170752
fulltext	114 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська Вступ В наш час, коли чисельність амфібій скорочується у всьому світі (Declining..., 1991; Blaustein et.al, 1997), дослідження біотопів і факторів, що впливають на розподіл амфібій по біотопах, набуває особливого значення (Vági et. al., 2013; Beebee, 1985; Ildos, Ancona, 1994; Pavignano et. al., 1990; Marnell, 1998; Stumpel, Voet, 1998). Одним з головних факторів скорочення чисельності земноводних є трансформація і зникнення природних водойм придатних для розмноження (Stumpel, Hanekamp, 1986; Fog, 1988; Edenhamn, 1994; Stumpel, Voet, 1998; Wilcox, Murphy, 1985), що відбувається внаслі- док вирубування лісів, локальних змін мікроклімату, ущільнення і висушування ґрунтів тощо (Alford, Richards, 1999). Важливу роль у розповсюдженні амфібій та скороченні їх чисельності відіграють хребетні та безхребетні хижаки, які знищують як дорослих особин, так і личинок (Voris, Bacon, 1966). Хижацтво риб є однією з голов- них причин знищення ікри й пуголовків амфібій (Heyer et. al., 1975; Semlitsch,1993; Voris, Bacon, 1966; Wilcox, Murphy, 1985). Пуголов- ки мають хімічні та поведінкові механізми захисту від хижаків, але вселення нових видів нівелює ці механізми, що може збільшити смертність личинок та призвести до суттєвих змін, які відбувають- © І. М. Коцержинська, І. О. Синявська, 2018 УДК 574.2:597.6/.9(477) І. М. Коцержинська, І. О. Синявська Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, вул. Б. Хмельницького, 15, Київ, 01030 Україна Е-mail: inna.kotserzh@gmail.com ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЗЕМНОВОД- НИХ В ДЕСНЯНСЬКО-СТАРОГУТСЬКОМУ НПП ТА ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИБІР АМ- ФІБІЯМИ ВОДОЙМ ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ Збірник праць Зоологічного музею, 49: 114–126, 2018 З’ясовано розповсюдження амфібій у різних частинах Деснянсько-Старогутського націо- нального природного парку на північному сході України. Досліджено 43 водойми у націо- нальному парку та околицях. За результатами дискримінантного аналізу для кожного виду амфібій виявлені основні біотичні та абіотичні фактори, що впливають на вибір водойм. Ключові слова: амфібії, водойми для розмноження, біотичні та абіотичні фактори, Деснян- ско-Старогутський Національний природний парк. http://mbox2.i.ua/compose/1644012102/?cto=CA0QL3ALKEwmC0BNRUcnET1qkKm4zJBxj8DFoqaqyr5%2FrKy3uaRvksC%2BYg%3D%3D Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 115 Територіальний розподіл земноводних... ся в популяціях амфібій (Gamradt, Kats, 1996). В іхтіофауні України до таких хижаків належить ротань-головешка (Perccottus glenii Dybowski, 1877) — адвенти- вний вид, завезений з Далекого Сходу, який фактично повністю виїдає ікру та пуголовків (Решетников, 2001). Вивчення земноводних на природоохоронних територіях дає можливість безпо- середньо оцінити вплив оточуючого середовища та екосистемних змін на їх біото- пічний розподіл, чисельність та стабільність популяцій, а також виявити, які види є стійкими, які — вразливими. Такі дослідження дуже важливі для збереження різноманіття амфібій, планування менеджменту існуючих заповідних територій (наприклад, створення штучних водойм для розмноження) та рекомендацій щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Нами раніше проведено ряд герпетологічних досліджень на території Деснянсь- ко-Старогутського парку та Лівобережного Полісся (Коцержинська, 2002; Коцер- жинская, Ляпков, 2004; Коцержинская, 2003, 2006, 2009, 2012; Гаврись и др., 2007; Kotserzhinska, 2005; Kotserzhynska, Radchenko, 2008), проте вивчення впливу абіотичних та біотичних факторів на вибір амфібіями водойм розмноження прово- диться вперше. Відповідно до зазначеного вище, метою роботи було з’ясувати територіальний та біотопічний розподіл амфібій в Деснянсько-Старогутському НПП та виявити основні біотичні та абіотичні фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм придатних для для розмноження. Матеріали та методи Дані дослідження проводились в 2002–2004 та 2012, 2017, 2018 роках у типових біотопах та різних водоймах Деснянсько-Старогутського НПП та в його околицях (околиці сс. Дібровка, Глазове, Вовна, Кренідовка, Журавка, Боровичі, Очкине, Красноярське, Зноб-Новгородське, Білоусівка, Василівка, Стара Гута, м. Середина Буда). Деснянсько-Старогутський національний природний парк знаходиться на північному сході України, що належить до Лівобережного Полісся. Територію парку умовно можна поділити на дві частини — Старогутську (включає в себе масив хвойних та мішаних лісів) та Деснянську (включає заплаву Десни, заплавні луки, лісові масиви, пасовища). Територія парку показана на рисунку 1. Рис. 1. Карта Деснянсько-Старогутського НПП. Fig 1. Map of Desniansky-Starogutsky NPP. 116 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська У таблиці 1 наведено опис розташування 43 досліджуваних водойм. Номери списку співпадають з номерами на графіках. № вод- йм локалітет тип водойми розмір дата 1 Ок.с. Боровичі, база озерце на луці 7200,5м 16.04.2002 2 Ок.с. Боровичі, база озерце на луці 50700,7м 16.04.2002 3 Ок.с. Боровичі, база озерце на луці серед верб- няка 501500,5м 16.04.2002 4 Ок.с. Боровичі калюжа у вільшняку 501200,2м 16.04.2002 5 Ок.с. Журавка тимчасова в заплаві р.Свига 20100,5 17.04.2002 6 Ок.с. Боровичі розливи Десни 8001500,5м 18.04.2002 7 Ок.с. Боровичі калюжа у вербняку 3250,5м 18.04.2002 8 Ок.с. Ст.Гута калюжа в сосновому лісі 5070,4м 23.04.2002 9 М.С.Буда, парк Мерщина тимчасова водойма 2050,6м 16.05.2002 10 2км до с.Боровичі від Журавки водойма серед пасовища 40500,5м 22.05.2002 11 Ок.с. Журавки, заплава р. Свиги тимчасова водойма в запла- ві 20500,3м 26.04.2003 12 Ок.с. Боровичі осоково-мохове болото 15260,15м 27.04.2003 13 Ок.с. Боровичі озерце серед перелогів з березами 80400,3м 29.04.2003 14 Ок.с. Боровичі озерце в заплаві Свиги 1001000,5м 29.04.2003 15 Смт. Зноб-Новгородське копанка 22101м 30.04.2003 16 Смт. Зноб-Новгородське калюжа 1550,3м 30.04.2003 17 Смт. Зноб-Новгородське канава біля ферми 20051м 30.04.2003 18 Смт. Зноб-Новгородське відстійник №1 10101м 30.04.2003 19 Смт. Зноб-Новгородське відстійник №2 20100,3м 30.04.2003 20 Смт. Зноб-Новгородське відстійник № 3 50201м 30.04.2003 21 Смт. Зноб-Новгородське калюжа на пасовищі 70500,3м 30.04.2003 22 Смт. Зноб-Новгородське калюжа на луці 10030,5м 30.04.2003 23 Смт. Зноб-Новгородське озерце 70501м 30.04.2003 24 Ок.с. Очкине водойма у вільшняку 100100,5м 01.05.2003 25 Ок.с. Боровичі торф’яне болото 7003000,5м 02.05.2003 26 Ок.с. Дібровка вод.на пасовищі 150500,2м 03.05.2003 27 Ок.с. Вовна вод.на пасовищі 100100,3м 03.05.2003 28 Ок.с. Вовна вод.на пасовищі 1080,5м 03.05.2003 29 Ок.с. Вовна вод.на пасовищі 30100,15 03.05.2003 30 Ок.с. Вовна озерце на пасовищі 200502м 03.05.2003 Таблиця 1. Корот ка характ ерист ика дослідж ених водойм Table 1. Short description of the studied reservoirs Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 117 Територіальний розподіл земноводних... Враховували біотопічний розподіл та чисельність амфібій. Обліки чисельності в наземних біотопах проводили на трансектах, з перерахуванням на гектар. У вод- них біотопах обліки тварин — вздовж берегової смуги, тритонів та пуголовків виловлювали сачком. Дослідження проходили в різний час доби та за різних умов вологості для кожного біотопу. Водойми описані за наступними характеристика- ми (згідно Ildos, Ancona, 1994): 1) розмір, м²; 2) глибина min, см; 3) глибина max, см; 4) освітленість, %; 5) крутизна берега, мах̊; 6) тип берега; 7) рослини на березі (дерева, осока, рогіз, трава — ±); 8) тип дна (мулисте, глинисте, торф’янисте, піщане); 9) % покриття рослинами площі дна; 10) % покриття рослинами площі поверхні водойми; 11) рН; 12) кондуктивність; 13) наявність риб (±); 14) наявність великої кількості безхребетних хижаків (±); 15) інші види амфібій у водоймі; 16) оточуючий біотоп; 17) населений пункт поруч (±). Для аналізу дії факторів вико- ристовували покроковий дискримінантний аналіз (метод Forward Stepwise). Як залежну змінну (grouping variable) використано присутність — відсутність певного виду амфібій, а усі перераховані характеристики водойм — як незалежні змінні (independent variables). В тексті інтерпретації результатів подано лише ті фактори, які достовірно (Wilks' Lambda < 1, р < 0,05) впливають на наявність виду в водой- мах. Окрім цього, згідно з результатами аналізу, в деяких випадках визначено водойми, в яких вид може бути знайдений у майбутньому. У випадку, коли у водоймі наявні сприятливі умови для існування виду, відповідний стовпчик гісто- грами знаходиться в області позитивних значень дискримінантної функції. Коли умови не сприятливі — в області негативних значень не зважаючи на присутність — відсутність певного виду амфібій. Усі розрахунки проводили з використанням пакету STATISTICA, v. 6.0. Результати та обговорення Під час досліджень було виявлено нерівномірний розподіл амфібій по території Деснянсько-Старогутського національного природного парку. Найбільш розпо- всюдженими та чисельними видами є: гостроморда, їстівна та ставкова жаби, сіра ропуха, часничниця. Рідкісні види для всієї території — зелена ропуха та квакша. Продовження табл. 1. № локалітет тип водойми розмір дата 31 Ок.с. Вовна озеро Чисте 3002002м 03.05.2003 32 Ок.с. Вовна водойма 70500,5м 03.05.2003 33 Ок.с. Глазове вод.на пасовищі 70401м 03.05.2003 34 Ок.с. Боровичі водойма серед перелогу 100250,5м 04.05.2003 35 Ок.с. Боровичі водойма біля сосняка 60300,6м 04.05.2003 36 Ок.с. Кренидівки оз.Дегтярне 60302м 21.06.2003 37 Ок.с. Кренидівки водойма серед перелогу 80500,6м 21.06.2003 38 Ок.с. Ст Гута торф.кар'єр 100150,5м 24.07.2003 39 Між с.Рожковичі і с.Ситне водойма серед пустощі 20100,4м 28.07.2003 40 Між с.Боровичі та с.Журавкою озерце 100601м 24.06.2004 41 Ок.с. Очкине канава на околиці лісу 2030,5м 26.07.2012 42 Ок.с. Кренидівки болітце осоково-вербове 10,30,2м 28.07.2012 43 Ок.с. Кренидівки болото вільхове 70500,5м 28.07.2012 118 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська Присутність кожного виду та його відносна чисельність у різних частинах парку на 2018 рік представлено в таблиці 2. Більш детальний аналіз розподілу та чисель- ності герпетофауни парку надано в інших наших роботах (Коцержинская, 2003, 2009; Коцержинська, 2011). В даному дослідженні ми наводимо лише розподіл та відносну чисельність видів для різних частин парку (табл. 2) для кращого розуміння впливу абіотичних та біотичних факторів на вибір амфібіями водойм для розмноження. На графіках (рис. 2) позначено водойми, в яких вид присутній, номери водойм наведено в таблиці 1. Для трав’яної та озерної жаб результати не приводяться через невелику кількість (2 та 3) описаних водойм розмноження, що виявилось недостатнім для статистичної обробки. У ході дослідження було виявлено, що чисельність деяких видів (гостромордої жаби, квакші) після спаду в період 2002-2009 років (Kotserzhynska, Radchenko, 2008; Коцержинская, 2003) почала відновлюватись в 2011–2012 рр. і в деяких біотопах досягла високих показників. Так, в околицях с. Очкіне у вільшняку на околиці сосново-березового лісу чисельність гостромордої жаби досягла 500 ос/га, сосново- крушиновому — 400 ос/га, сосняку злаково-зеленомоховому — до 405 ос/га (де у попередні роки чисельність була 2–10 ос/га), квакші у вільшняку — 67 ос/га (у попередні роки в цьому місці цей вид взагалі не спостерігали). Характерним є розширення місць існування квакші на північному сході ареалу (декілька знахідок в околицях с. Очкіне та Кренідівка, де кілька років тому квакш не знаходили). У 2018 Таблиця 2 Розподіл земноводних по урочищах парку т а прилеглим т ерит оріям Table 2. Distribution of amphibians in the tract of the park and the surrounding area Заповідне урочище/ при- леглі території L.v T.c B.v B.b Bm P.f H.o R.a R.t P.l P.r P.e м. Середина Буда + + + м + о + о + рр + о + о + о Зноб-Новгородське п п + о + о + м ур. Старогутська дача + + р + о + +р + р + рр + д + о,р + о + о ур. Острів п п + о + о + м + + р ур. Нововасилівське п п п + о + о + м + р + р + о + о р. Очкинська дача + + + о + р + р + д + р + м + о ур. Мерзлик і околиці п п + + + + п п + ур. Радгоспний бір і око- лиці + + + + о + о + + рр + м + р + м + о заплава р. Десна + рр + рр + о + + + о +р + + + о + о Примітки: T.c — Triturus cristatus (Laurenti, 1768), L.v — Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758), Bm — Bombina bombina (Linnaeus, 1761), B.v — Bufotes viridis Laurenti, 1768, B.b — Bufo bufo (Linnaeus, 1758), P.f — Pelobates fuscus (Laurenti, 1768), H.o — Hyla orientalis (Linnaeus, 1758), R.a — Rana arvalis Nilsson, 1842, R.t. — Rana temporaria Linnaeus, 1758, P.l — Pelophylax lessonae Camerano, 1882, P.r — Pelophylax ridibundus Pallas, 1771, P.e — Pelophylax esculentus Linnaeus, 1758; + — вид виявлено нами, о — звичайний, р — рідкіс- ний, рр — дуже рідкісний, м — малочисельний, д — домінант, п — передбачається Notes. T.c — Triturus cristatus (Laurenti, 1768), L.v — Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758), B.m — Bombina bombina (Linnaeus, 1761), B.v — Bufotes viridis Laurenti, 1768, B.b — Bufo bufo (Linnaeus, 1758), P.f — Pelobates fuscus (Laurenti, 1768), H.o — Hyla orientalis (Linnaeus, 1758), R.a — Rana arvalis Nilsson, 1842, R.t — Rana temporaria Linnaeus, 1758, P.l — Pelophylax lessonae Camerano, 1882, P.r — Pelophylax ridibundus Pallas, 1771, P.e — Pelophylax esculentus Linnaeus, 1758 + — our data, о — common, р — rare, рр — very rare, м — not abundant, д — dominant, п — potentially present Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 119 Територіальний розподіл земноводних... Рис 2. Розподіл видів амфібій по водоймах розмноження: a — Bombina bombina; b — Pelobates fuscus; c — Rana arvalis; d — Bufo bufo; e — Bufotes viridis; f — Hyla orientalis; g — Pelophylax esculentus; h — Pelophylax lessonae; i — Lissotriton vulgaris; j — Triturus cristatus (чорним кольором позначено водойми, в яких вид присутній; білим — відсутній; сірим — вид може існувати згідно з оцінками результатів моделі). Fig 2. Distribution of amphibians in reservoirs of reproduction a — Bombina bombina; b — Pelobates fuscus; c — Rana arvalis; d — Bufo bufo; e — Bufotes viridis; f — Hyla orientalis; g — Pelophylax esculentus; h — Pelophylax lessonae; i — Lissotriton vulgaris; j — Triturus cristatus (basins in which the species is present are marked black; white — absent; gray — the species may exist according to the evaluation of the results of the model). 120 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська році квакшу знов було знайдено на розмноженні в ок. с. Стара Гута, де її не спосте- рігали з 1971 р. (знахідки В. І. Ведмедері, 6 екземплярів зберігаються в музеї Хар- ківського національного університету ім. Каразіна). За останні роки відзначається скорочення біотопів та місць знахідок трав’яної жаби, кумки звичайної, тритонів у регіоні. Чисельність та розповсюдження часничниці та сірої ропухи залишаються стабільними. Bombina bombina. Виявлена у 17 водоймах (рис. 2 a) . Згідно з отриманими ре- зультатами на присутність кумок статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,56003 approx. F (9,31) = 2,7060 p < 0,0189) впливають такі фактори: наявність інших видів амфібій у водоймі; глибина min, см; освітленість %; оточуючий біотоп; рН; наяв- ність риб; кондуктивність; тип дна. Тобто для кумки характерні водойми неглибокі, добре освітлені (ті, що гарно прогріваються, але при цьому можуть бути трохи затінені), без риб, дно частіше мулисте з травою, іноді глинясте або торф’янисте з травою, рН частіше зміщено в лужний бік (варіює від 6,8 до 10,35), кондуктивність частіше невисока (77–111), хоча у двох випадках сягала 304 та 500. Інші види амфі- бій можуть бути, або ні. Кумка виявлена в дев’яти водоймах з часничницею, в семи — зі ставковою жабою, в чотирьох — з гостромордою жабою, в двох — з квакшею, в двох — з їстівною жабою, по одній водоймі — з сірою ропухою, звичайним та гребінчастим тритонами. Опрацювання результатів дискримінантного аналізу дозволило також виявити 3 водойми, де умови для існування та розмноження виду є оптимальними (водойми № 6, 37, 42 позначені сірим кольором). Pelobates fuscus. Виявлена у 22 водоймах (рис 2b). За результатами дискримінант- ного аналізу, на присутність часничниць статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,63084 approx. F (6,34) = 3,3160 p < 0,0112) впливають такі фактори — оточуючий біотоп; наявність населеного пункту поруч; наявність інших видів амфібій у водой- мі; наявність риб; наявність безхребетних хижаків; рН. На дослідженій території часничниця зустрічається у водоймах з рН ближче до нейтральної, в яких немає багато безхребетних хижаків, у великих водоймах можуть бути риби (в 2 випадках). Для часничниці важливий оточуючий біотоп — переліг, заплавна лука, пасовище, мішаний ліс, сумісні види амфібій можуть бути, а можуть і ні. Часничниця виявлена в дев’яти водоймах з кумкою, в шести — з гостромордою жабою, в п’яти — з квак- шею, в семи — зі ставковою жабою, у двох — з зеленою ропухою, в одній — з сірою ропухою, в трьох — сама. Результати аналізу дозволили також виявити вісім водойм, де умови для існування та розмноження виду є оптимальними (водойми № 6, 8, 9, 17, 24, 31, 32, 39). Rana arvalis. Виявлена на розмноженні в 11 водоймах (рис. 2 c). Згідно з результа- тами дискримінантного аналізу, на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,58686 approx. F (3,37) = 8,6823 p < 0,0002) впливають такі фактори — наявність риб; освітленість %; глибина min, см. Гостроморді жаби в парку найчасті- ше розмножуються в мілководних водоймах, які можуть бути частково затінені. У поодиноких випадках розмноження відбувається на мілководді великих водойм, у таких водоймах можуть бути наявні риби. Гостроморда жаба виявлена в трьох водоймах з кумкою, в п’яти — з часничницею, в чотирьох — зі ставковою жабою, по одній водоймі — з їстівною жабою та квакшею. Результати аналізу дозволили також виявити, що у двох водоймах є оптимальні умови для існування та розмно- ження виду (водойми № 6, 7). Bufo bufo. Виявлена у 4 водоймах (рис. 2 d). Згідно з результатами дискримінан- тного аналізу на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,32961 approx. F (8,32) = 8,1356 p < 0,0000) впливають такі фактори — глибина max, см; інші види амфібій у водоймі; наявність риб; оточуючий біотоп; тип бере- га; розмір, м; наявність безхребетних хижаків; крутизна берега, мах̊. На території НПП сіра ропуха розмножується у відносно великих та глибоких водоймах, бере- Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 121 Територіальний розподіл земноводних... ги яких можуть бути як відлогими, так і досить крутими (80°). У водоймах можуть бути присутні риби, але немає великої кількості безхребетних хижаків. Можли- вість успішного розмноження цього виду в водоймах з рибами пов’язана з тим, що ікра та пуголовки сірої ропухи отруйні і хижаки уникають їх (Cooke, 1975; Voris and Bacon, 1966). Тому вплив хижаків на цей вид менший, ніж на інші. Водойми розташовані серед відкритої місцевості (луки, пасовища, перелоги). Сіра ропуха знайдена в двох водоймах з кумкою, в двох — з часничницею, у двох — з їстів- ною і в двох — зі ставковою жабами, в одній — сама. Bufotes viridis. Виявлена у 5 водоймах (рис. 2 e). Згідно з результатами дискримі- нантного аналізу на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,22977 approx. F (7,34) = 16,282 p < 0,0000) впливають такі фактори — інші види амфібій у водоймі; рН; наявність безхребетних хижаків; наявність риб; крутизна берега, мах̊; тип берега; розмір, м. Розмножується у середніх водоймах (100– 3500м²), береги підняті до 0,3–0,5м, крутизною до 80°, з рН, зміщеною в лужний бік (8,17–10,71), риби і безхребетні хижаки відсутні, в трьох водоймах були відсу- тні інші види амфібій. Зелена ропуха зафіксована в 5 водоймах, причому в трьох з них вона була сама, а в двох — разом з часничницею. В 2012 р. в Понорниці (Коропський р-н, Чернігівська обл) ми спостерігали масовий вихід цьогорічок зеленої ропухи, у яких були відкушені 1–3 кінцівки (в водоймі були наявні окуні та щуки, можливо ротань). Hyla orientalis. Виявлена в парку в 6 водоймах (рис. 2 f). Згідно з результатами дискримінантного аналізу на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,58795 approx. F (6,34) = 3,9714 p < 0,0041) впливають такі фактори — тип берега; рослини на березі; тип дна; наявність риб; наявність безхребетних хижаків; глибина min, см. Квакші найчастіше розмножуються в неглибоких во- доймах, що добре прогріваються, береги яких звичайно відлогі (зрідка можуть бути і підняті), по берегах ростуть вербочки, вільхи, осока; дно звичайно мулисте з травою, риб та великої кількості безхребетних хижаків немає. У наших дослі- дженнях, як і в інших роботах (Pavignano et al., 1990; Ildos, Ancona, 1994), для квакші важливою виявилася наявність деревної рослинності по берегах водойми та лісу неподалік. Ми знаходили квакш в одній водоймі з кумками (в 4 водоймах), часничницями (в 6), ставковими (в 3) і їстівною (в 2) жабами, гостромордою жа- бою (в 1). Для північного сходу межі ареалу H. orientalis (північ Сумської, Чернігівської обл. та Брянська обл.) проаналізовано також 10 водойм (в які включено 5 водойм з парку), де цей вид розмножувався. Це були невеликі, до 50–100 м довжиною, 30– 60 см глибиною (зрідка до 1 м) водойми, звичайно розташовані на узліссі або на луці. Більшість врахованих нами водойм цілий день повністю освітлені сонцем, тільки 3 водойми знаходились у напівтіні. Береги частіше відлогі, в деяких водойм були береги до 45–90°. У більшості водойм (8 з 10) по берегах росли невисокі верби. Дно звичайно мулисте (9 з 10 водойм), повністю або частково вкрите тра- вою чи листовим опадом. Процент покриття поверхні водяною рослинністю скла- дав в середньому 41 % (від 5 до 70 %), звичайно це були осока, ситник, частуха. Ми знаходили квакш, що розмножуються, і пуголовків в водоймах з рН = 6,5–8,4 (в середньому 7,2). Наші дані схожі з такими для Західного Полісся (Заброда, 1983). На півночі ареалу H. orientalis частіше розмножується в ефемерних водой- мах, оскільки вони швидше прогріваються і в них відсутні хижаки. Але в останні роки через сильні посухи багато з цих водойм пересихали ще до метаморфозу пуголовків. На півдні полісся і в лісостепу квакші розмножувались на мілководді постійних крупніших водойм, тому там вид більш захищений. У всіх випадках температура в водоймах, де квакші розмножувались, була не нижче 15°С. Параме- три водойм розмноження наведено в таблиці 3. 122 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська Т а б л и ц я 3 . П а р а м ет р и в о д о й м р о зм н о ж ен н я H . o ri en ta li s н а п ів н іч н о м у с х о д і а р еа л у T a b le 3 . P a ra m et er s o f re p ro d u ct io n w a te r re se rv o ir s o f H . o ri en ta li s in t h e N o rt h ea st o f it s ra n g e П ар ам ет р и 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 0 Р о зм ір , м 1 0 * 2 0 2 0 * 5 1 0 0 * 2 5 6 0 * 6 0 7 0 * 4 0 1 1 0 * 4 0 4 0 * 5 0 1 0 0 * 2 0 1 0 * 6 0 3 0 * 5 Г л и б и н а, с м 1 0 – 5 0 1 0 – 5 0 2 0 – 5 0 1 0 – 6 0 1 0 – 5 0 3 0 – 1 0 0 1 0 – 5 0 1 0 – 5 0 1 0 – 5 0 1 0 – 5 0 О св іт л ен іс ть % 1 0 0 5 0 1 0 0 1 0 0 1 0 0 1 0 0 6 0 3 0 1 0 0 1 0 0 К р у ти зн а б ер ег у в ід л о ги й 4 5 ° в ід л о ги й в ід л о ги й 4 5 – 9 0 ° 3 0 – 7 0 ° в ід л о ги й в ід л о ги й в ід л о ги й 4 5 – 9 0 ° Р о сл и н и н а б ер ез і в ер б и в ер б и , о л ь х и в ер б и , б ер е- зи в ер б и , б е- р ез и тр ав а в ер б и в ер б и в ер б и в ер б и , б ер е- зи в ер б и Т и п д н а м у л яс ти й м у л яс ти й м у л яс ти й м у л яс ти й п іщ ан и й м у л яс ти й м у л яс ти й м у л яс ти й м у л яс ти й м у л яс ти й % п о к р и т- тя д н а р о сл и н ам и 1 0 0 4 0 1 0 0 1 0 0 4 0 5 1 0 0 1 0 2 5 2 0 % п о к р и тт я п о в ер - х н і р о сл и н ам и 4 0 7 0 4 0 6 0 4 0 5 – 7 6 0 7 0 2 5 1 0 р Н 7 ,0 7 ,5 6 ,8 7 ,4 8 ,4 7 ,5 7 ,3 6 ,5 7 ,2 6 ,8 К о н д у к ти в н іс ть 1 5 3 5 6 2 1 1 6 2 9 3 4 9 6 3 2 6 4 5 7 - 9 4 0 Н ая в н іс ть р и б - - - - - + - - - - О то ч у ю ч и й б іо то п л у к а д у б о в и й л іс за л еж п ер ел іг , со сн я к п ас о в и - щ е в іл ь - ш н я к л у к а, с ел о в ер б и п ас о в и щ е со сн я к п ер ел іг , со сн я к п ас о в и щ е Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 123 Територіальний розподіл земноводних... Pelophylax esculentus. Виявлена на розмноженні лише у 5 водоймах (рис. 2 g), проте займає набагато більше водойм. Згідно з результатами дискримінантного аналізу на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,47909 approx. F (9,32) = 3,8659 p < 0,0021) впливають такі фактори — рослини на березі; глибина max, см; наявність риб; крутизна берега, мах̊; тип берега; % покриття рослинами поверхні водойми; рН; глибина min, см; населений пункт поруч. Для виду характерні відносно великі водойми з глибиною 50–200 см, відлогими, або піднятими до 1,5 м берегами з крутизною 20–80°, поверхня водойми заростає на 1– 65 %, береги заросли очеретом або осоками та вербочками, рН — від 5,01 до 8,27, риби відсутні. Їстівна жаба знайдена в двох водоймах з квакшею, в двох — з гост- ромордою жабою, в п’яти — зі ставковою жабою, в двох — з кумкою, часнични- цею, сірою ропухою, по одній — зі звичайним і гребінчастим тритоном. Інші дослідники (Ildos, Ancona, 1994) також вказують на важливість для даного виду наявності рослин у водоймі та % покриття рослинами площі водойми. Pelophylax lessonae. Виявлена у на розмноженні у 16 водоймах (рис. 2 h). Згідно з результатами дискримінантного аналізу, на присутність виду статистично достові- рно (Wilks' Lambda = 0,27947 approx. F (9,32) = 9,1669 p < 0,0000) впливають такі фактори — рослини на березі; тип дна; наявність безхребетних хижаків; розмір, м; рН; освітленість %; кондуктивність; оточуючий біотоп; наявність риб. Ставкові жаби розмножуються на мілководді досить великих водойм — до 60 000 м², хоча зазвичай зустрічаються в маленьких тимчасових калюжах, де не розмножуються. Поверхня водойм частіше 100 % освітлена сонцем, лише в 2 випадках — 70 та 90 %. На березі найчастіше присутні осоки і трава, рідше — очерет, вербочки, берізки. Дно звичайно мулисте з травою, рідше — торф’янисте, в 1 випадку — глинисте; рН — від 4,54 до 10,31; кондуктивність — від 34 до 502; можливі риби та велика кількість безхребетних хижаків у водоймі. Водойми частіше розташовані на відк- ритій місцевості (луки, пасовища), на узліссі, в 2 випадках — болота серед лісу. Ставкова жаба зустрічається в трьох водоймах з квакшею, в п’яти — з гостромор- дою жабою, в семи — з часничницею, в семи — з кумкою, в чотирьох — з гібрид- ною жабою, в одній — з сірою ропухою, в п’яти — зі звичайним і в чотирьох — з гребінчастим тритонами. Результати аналізу дозволили також виявити, що у водой- мі № 23 є оптимальні умови для існування та розмноження виду. Lissotriton vulgaris. Виявлений у 5 водоймах (рис. 2 i). Згідно з результатами дискримінантного аналізу на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0, 29350 approx. F (7,34) = 1,692 p < 0,0000) впливають такі фактори — наявність безхребетних хижаків; тип берега; населений пункт поруч; рН; оточую- чий біотоп; рослини на березі, крутизна берега, мах̊. Виявлені нами тритони розм- ножувались у маленьких і середніх (3–4000 м²) неглибоких водоймах (до 60 см), береги яких можуть бути як відлогі, так і підняті до 3м, крутизною 20-80°; дно мулисте, лише в одному випадку — торф’янисте; рН в чотирьох водоймах кисле, в одній — нейтральне; в водоймах часто є багато безхребетних хижаків (при цьому личинки тритонів мають високу щільність і успішно метаморфізують). Водойми розмноження можуть розташовуватись неподалік населеного пункту. Звичайний тритон знайдений в чотирьох водоймах з гребінчастим тритоном, в одній — з часничницею, в п’яти — зі ставковою жабою, по одній — з їстівною жабою і кум- кою. Triturus cristatus. Виявлений у 4 водоймах (рис. 2 j). Згідно з результатами дис- кримінантного аналізу, на присутність виду статистично достовірно (Wilks' Lambda = 0,17352 approx. F (6,34) = 26,991 p < 0,0000) впливають такі фактори — наявність безхребетних хижаків; оточуючий біотоп; рослини на березі; рН; глибина min, см; тип дна. Зустрічається в неглибоких — до 60 см водоймах з рН, зміщеним у кисло- тну сторону (4,5–6,4), дно яких мулисте, на березі присутні осока або трава та 124 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська вербочки, у водоймі наявні безхребетні хижаки; водойми зазвичай оточені міша- ним лісом (вільха, береза, сосна) або розташовані неподалік від нього. Гребінчас- тий тритон знайдений в чотирьох водоймах зі звичайним тритоном, в одній — з часничницею, в чотирьох — зі ставковою жабою, по одній — з кумкою, гостромо- рдою та їстівною жабами. Висновки Виявлено нерівномірний розподіл амфібій в національному парку Деснянсько- Старогутський. Найбільш численними та широко розповсюдженими видами є: часничниця, гостроморда, їстівна та ставкова жаби, сіра ропуха. За останні 5 років тритони, кумка та трав′яна жаба стали зустрічатись набагато рідше, в деяких місцях повністю зникли, що потребує проведення спеціальних досліджень. Рідкіс- ні види — квакша, зелена ропуха. У Старогутській частині парку більш рідкісни- ми є квакша, кумка та озерна жаба. Трав′яна та ставкова жаби рідше зустрічаються в Деснянській частині парку. Після спаду в період 2002-2009 років чисельність гостромордої жаби в 2011–2012 рр. почала відновлюватись і в деяких біотопах досягла високих показників. Характерним є розширення місць існування квакші на північному сході ареалу. Найбільш толерантними до впливу різноманітних факторів виявились часнични- ця (знайдена в 22 водоймах), кумка (17), ставкова (16) та гостроморда (11) жаби. Для деяких амфібій (Bombina bombina, Pelobates fuscus, Rana arvalis, Pelophylax esculentus) виявлено водойми з оптимальними умовами існування, де в майбутньо- му цілком можливо буде знайти особин цих видів. Для зеленої ропухи характерні водойми з рН, зміщеним в лужний бік, тоді як для інших видів — з нейтральним або трохи кислим рН. В наших дослідженнях амфібії траплялись в мілководних водоймах, де риби були відсутні, або на мілководді великих водойм. Лише в поодиноких випадках (4 з 43) риби траплялись у водоймі. Хоча більшість видів зустрічається в різноманітних водоймах, проте важливішими факторами для них все ж є наявність рослин у водоймах та навколо них. Подяка Автори щиро вдячні директору НПП Деснянсько-Старогутський О. М. Капірулі за надання можливості й сприяння у проведенні досліджень на території парку, Г. Г. Гаврисю, Ю. В. Кузьменку за допомогу в польових дослідженнях та рецензентам за слушні зауваження. . Фауна хребетних тварин національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». Суми. 1–120. Земноводные и пресмыкающиеся Центрального и Западно- го Полесья Украины: Дисс. Канд. Биол. Наук. Киев. . Герпетофауна Деснянско-Старогутского национа- льного природного парка и окрестностей. Заповідна справа в Україні. 9, № 2: 45–52. . Герпетофауна юга Брянской области. Изучение и охрана биологического разнообразия Брянской области. 2. Трубчевск. 66–73. Земноводные полесских территорий левобережья Днепра. Зоологічна наука у сучасному суспільстві. Матеріали Всеукраїнської конф., присвяченої 175-річчю заснування кафедри зоології. К.: Фіт осоціоцент р. 229–232. . Распространение и некоторые особенности эколо- гии квакши Hyla arborea (Linnaeus, 1758) на северо-востоке ареала. Вопросы герпето- логии. Материалы Пятого съезда Герпетологического общ-ва. им. А. М. Никольского. Минск: Право и экономика. 120–125. Квакша (Hyla arborea). Красная книга Брянской области. Брянск. 166–168. Zb. prac’ Zool. muz. (Kiïv), 49, 2018 125 Територіальний розподіл земноводних... Герпетофауна об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Східного Полісся України Лівобережжя басейну Дніпра. Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України. Суми: СумД- ПУ ім. А. С. Макаренка. 178–182. . Герпетофауна перспективного транскордонного резервату «Деснянський» Актуальні проблеми дослідження довкілля. Збірник наукових праць (за матеріалами ІV Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю для молодих учених, 19–21 травня 2011р., м. Суми). Суми. 63–67. . Взаимодействие ротана и земноводных в малых водое- мах. Вопросы герпетологии. Материалы Первого съезда Герпетологического общ-ва. им. А. Н. Никольского. Пущино-Москва. 247–249. . Global amphibian declines: A problem in applied ecology. Annu. Rev. Ecol. Syst. 30. 133–65. Discriminant analysis of amphibian habitat determinants in South-East England. Amphibia–Reptilia. 6. 35–43. Ambient UV-B radiation causes deformities in amphibian embryos. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 94. 13735–13737. Spawn site selection and colony size of the frog (Rana temporaria) and toad (Bufo bufo). J. Zool. Lond. 175. 29–38. a global phenomenon? Findings and recommendations., 1991. Alytes. 9, 2. 33–42. Spatial dynamics of the European tree frog (Hyla arborea L.) in a heterogeneous landscape. Thesis. ISBN 91-576-5127-2. 1–132. . The decline of amphibians in California’s Great Central Valley. Conserv. Biol. 10. 1387–1397. . An investigation of all ponds with Hyla arborea on the island of Als, DK. II. Statistical treatment of results. Mem.Soc.Fauna Flora Fennica. 64. 122–123. Effect of introduced crayfish and mosquitofish on California Newts. Conserv. Biol. 10. 1155–1162. . The aquatic habitat of the European tree frog, Hyla arborea. Ecology and conservation of the European tree frog. Stumpel A. H. P., Tester, U. (eds.). Proceedings of the 1st International Workshop on Hyla arborea, 13–14 February 1992, Potsdam, Germany. DLO Institute for Forestry and Nature Research, Wageningen. 37– 46. W . Tadpoles, predation and pond habitats in the tropics. Biotropica. 7. 100–111. . Analysis of amphibian habitat preferences in a farmland area (Po plain, northern Italy). Amphibia–Reptilia. 15, 3. 307–316. . Habitat variation in Rana arvalis of Northeastern Ukraine. Herpetologia Petropolitana. Proceedings of the 12th Ordinary General Meeting Societas Europaea Herpetologica (SEH). Saint-Petersburg. 161–163. . Ecology and distribution of the moor frog (Rana arvalis) in the Ukraine, with notes on morphology and colouration. Der Moorfrosch / The Moor Frog (Rana atvalis). Laurenti-Verlag, Bielefeld. 359–366. Discriminant analysis of the terrestrial and aquatic habitat determinants of the smooth newt (Triturus vulgaris) and the common frog (Rava temporaria) in Ireland. J. Zool. Lond. 244. 1–6. A multivariate analysis of amphibian habitat determinants in north western Italy. Amphibia-Reptilia. 11, 4. 311–324. . Effects of different predators on the survival and development of tadpoles from the hybridogenetic Rana esculenta complex. Oikos. 67. 40–46. . Biological delineation of terrestrial buffer zones for pond- breeding salamanders. Conserv. Biol. 12. 1113–1119. Habitat and ecology of Hyla arborea in the Netherlands. Studies in Herpetology. Charles University, Prague. 409–412. 126 Зб. пр. Зоол. муз., 49, 2018 І. М. Коцержинська, І. О. Синявська . Characterizing the suitability of new pond for amphibians. Amphibia–Reptilia. 19. 125–142. . A landscape-level study on the breeding site characteristics of ten amphibian species in Central Europe. Amphibia–Reptilia. 34. 63–73. Differential predation on tadpoles. Copeia. 594– 598. . Conservation strategy: The effects of fragmentation on extinction. Am. Nat. 125. 879–887. I. M. Kotserzhynska, I. O. Synyavska DISTRIBUTION OF AMPHIBIANS IN THE DESNYANSKO-STAROGUTSKY NATIONAL PARK, AND THE FACTORS AFFECTIG ON AMPHIBIANS WATER BODIES PREFERENCES Distribution of amphibians in different parts of Desnynsko-Starogutsky Naitional Natural Park in the North-East of Ukraine were investigated. 43 ponds and their environs in the Desnynsko- Starogutsky Naitional Park were studied with respect to the distribution of amphibians and to a number of specific habitat features. A discriminant analysis was carried out to identify the most important habitat features for each species. K e y w o r d s: Amphibians, habitat features, Desnyansko-Starogutsky National Natural Park. И. М. Коцержинская, И. А. Синявская ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ЗЕМНОВОДНЫХ В ДЕСНЯНСКО- СТАРОГУТСКОМ НПП И ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ВЫБОР АМФИБИЯМИ ВО- ДОЕМОВ ДЛЯ РАЗМНОЖЕНИЯ Изучено распространение амфибий в разных частях Деснянско-Старогутского националь- ного природного парка на северо-востоке Украины. Исследовано 43 водоема в Деснянско- Старогутском национальном парке и окрестностях. По результатам дискриминантного анализа для каждого вида выявлены основные биотические и абиотические факторы, которые влияют на выбор водоема. К л ю ч е в ы е с л о в а: амфибии, водоемы для размножения, биотические и абиотиче- ские факторы, Деснянско-Старогутский национальный природный парк.

Територіальний розподіл земноводних в Деснянсько-Старогутському НПП та фактори, що впливають на вибір амфібіями водойм для розмноження

Institution

Similar Items