Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу
У статті подано огляд знахідок римських монет на території Прикарпаття та розглядаються питання про час і джерела надходження римських грошей на територію племінної Європи, а також їх функції у варварському суспільстві. Монеты II в. преобладают на Прикарпатье в позднеримское время, как в кладах...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161395 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу / Л.В. Вакуленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 103-108. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161395 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вакуленко, Л.В. 2019-12-08T16:26:40Z 2019-12-08T16:26:40Z 2010 Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу / Л.В. Вакуленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 103-108. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161395 У статті подано огляд знахідок римських монет на території Прикарпаття та розглядаються питання про час і джерела надходження римських грошей на територію племінної Європи, а також їх функції у варварському суспільстві. Монеты II в. преобладают на Прикарпатье в позднеримское время, как в кладах, так и среди отдельных находок. Это же явление мы наблюдаем и на всей территории Восточной Европы. Римские монеты II в. продолжают поступать к племенному населению и в последующие столетия, вплоть до IV в. Источниками поступления римских денег на племенные территории были, прежде всего, римско-варварская торговля, а также выплата римской властью денежных вознаграждений племенам за военную службу и сокровища, захваченные варварами во время грабительских походов на римские провинции. Римские деньги не могли быть платежным средством в среде варваров, а выступали как товар в меновой торговле. Coins II BC prevail in the Carpathian in late Roman times, as in treasure, and among individual finds. The same phenomenon we observe and throughout Eastern Europe. Roman coins II с. continue to come to the tribal population in the following centuries, up to the IV. BC The sources of the Roman money to the tribal areas were primarily Roman barbaric trade, as well as payment of the Roman government rewards families for military service, and the treasures captured barbarians during predatory expedition to the Roman province. Roman money could not be a means of payment among barbarians, and acted as a commodity in barter. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу Находки римских монет в Прикарпатье и вопросы денежного обращения The finds of Roman coins in the Carpathian region and issues of money circulation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу |
| spellingShingle |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу Вакуленко, Л.В. Статті |
| title_short |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу |
| title_full |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу |
| title_fullStr |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу |
| title_full_unstemmed |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу |
| title_sort |
знахідки римських монет у прикарпатті та питання грошового обігу |
| author |
Вакуленко, Л.В. |
| author_facet |
Вакуленко, Л.В. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Находки римских монет в Прикарпатье и вопросы денежного обращения The finds of Roman coins in the Carpathian region and issues of money circulation |
| description |
У статті подано огляд знахідок римських монет
на території Прикарпаття та розглядаються питання про час і джерела надходження римських
грошей на територію племінної Європи, а також
їх функції у варварському суспільстві.
Монеты II в. преобладают на Прикарпатье в
позднеримское
время, как в кладах, так и среди отдельных находок. Это же явление мы наблюдаем
и на всей территории Восточной Европы. Римские
монеты II в. продолжают поступать к племенному
населению и в последующие столетия, вплоть до IV в. Источниками поступления римских денег на
племенные территории были, прежде всего, римско-варварская торговля, а также выплата римской
властью денежных вознаграждений племенам за военную службу и сокровища, захваченные варварами во время грабительских походов на римские провинции. Римские деньги не могли быть платежным
средством в среде варваров, а выступали как товар в меновой торговле.
Coins II BC prevail in the Carpathian in late Roman
times, as in treasure, and among individual finds. The
same phenomenon we observe and throughout Eastern
Europe. Roman coins II с. continue to come to the
tribal population in the following centuries, up to the
IV. BC The sources of the Roman money to the tribal
areas were primarily Roman barbaric trade, as well as
payment of the Roman government rewards families for
military service, and the treasures captured barbarians
during predatory expedition to the Roman province.
Roman money could not be a means of payment among
barbarians, and acted as a commodity in barter.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161395 |
| citation_txt |
Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу / Л.В. Вакуленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 103-108. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vakulenkolv znahídkirimsʹkihmonetuprikarpattítapitannâgrošovogoobígu AT vakulenkolv nahodkirimskihmonetvprikarpatʹeivoprosydenežnogoobraŝeniâ AT vakulenkolv thefindsofromancoinsinthecarpathianregionandissuesofmoneycirculation |
| first_indexed |
2025-11-26T17:56:31Z |
| last_indexed |
2025-11-26T17:56:31Z |
| _version_ |
1850766622808080384 |
| fulltext |
103
УДК [904.2:737.1](477.87)"639"
Л. В. В а к у л е н к о
ЗнАхіДки римСьких монет
у прикАрпАтті тА питАннЯ гроШового обігу
У статті подано огляд знахідок римських монет
на території Прикарпаття та розглядаються пи-
тання про час і джерела надходження римських
грошей на територію племінної Європи, а також
їх функції у варварському суспільстві.
К л ю ч о в і с л о в а: римська монета, скарби
римських монет, культура карпатських курганів,
римсько-варварська торгівля, грошовий обіг.
Особливою і наймасовішою категорією рим-
ських імпортів на території Прикарпаття, яку в
ІІІ—ІV ст. займають пам’ятки культури карпат-
ських курганів, є монети — поодинокі знахідки і
скарби. Жоден зі скарбів не пов’язаний із конк-
ретною пам’яткою. Проте їх місцезнаходження і
хронологія, які повністю збігаються з територією
і періодом існування культури карпатських кур-
ганів, дозволяють з упевненістю відносити їх до
цих старожитностей [Вакуленко, 1977; Брайчевсь-
кий, 1959, с. 130, 168—169; Кропоткин, 1961, с. 54,
74—77, 93; Mihailescu-Bîrliba, Butnariu, 1988,
р. 117—130]. Підтвердженням цього висновку є
те, що окремі римські монети походять із пам’яток
культури карпатських курганів. Зокрема, мо-
нета імператора Траяна (98—117 рр.) знайдена
на поселенні у Волосові [Вакуленко, 1977, с. 93,
рис. 35], золота монета імператора Констанція II
(337—361 рр.) виявлена у кургані 31 Бранештсь-
кого могильника [Mihailescu-Bîrliba, 1999, р. 321].
У кургані 6 могильника Пилипи 1 знайдений су-
бератний денарій імператора Траяна — монета,
яка мала бронзову серцевину та тонке срібне пок-
риття. Римські монети, хоча, на жаль, без точно
визначеного місця знахідки, відомі поблизу тих
населених пунктів, де розташовані й пам’ятки
культури карпатських курганів. Це села Добряни
(м. Стрий), Цуцилів, Корнич, Стопчатів, Печені-
жин, Підгайчики, Хом’яківка, Підгороддя, Забо-
лотів [Брайчевський, 1959, с. 130, 168—169].
Джерелами надходження римських грошей
на племінні території були торгівля, виплата
римською владою субсидій і, нарешті, грабунок.
Отже, скарби могли належати племінній стар-
шині як особисте чи общинне майно або куп-
цям. Поодинокі монети, виявлені у похованнях
і житлових спорудах, покладені спеціально або
загублені їхніми власниками, вочевидь, були
власністю окремих членів спільноти.
На жаль, всі скарби, які походять із Прикарпат-
тя, знайдені ще наприкінці ХІХ ст. за випадкових
обставин, тому їхній повний склад часто лишаєть-
ся невідомим. Зокрема, про скарби у Банилові, Ли-
півці та Уторопах відомо лише те, що вони склада-
лися з римських монет [Janusz, 1913/1914, s. 141;
Брайчевський, 1959, с. 197: 1010, 170: 619; Кропот-
кин, 1961, с. 93: 1322, 76: 908, 77: 939], а про скарб
у Стебниках, що він містив вісім срібних римських
монет, а також срібний перстень, щиток, золоті та
срібні штабки [Janusz, 1918, s. 46: 16; Pasternak,
1928, s. 144: 16; Брайчевський, 1959, с. 169: 605;
Кропоткин, 1961, с. 77: 926]. Зі скарбу у Шипин-
цях, що містив близько 200 імператорських де-
нарієв, які розійшлися по руках, збереглося лише
кілька монет Веспасіана (69—79 рр.) і Тіта (79—
81 рр.) [Брайчевський, 1959, с. 198: 1015; Кропот-
кин, 1961, с. 93: 1337].
У скарбі, знайденому у с. Борині, містилося
100 римських імператорських монет датованих
від 98 р. до 192 р. (Траян — 2, Адріан —10, Ан-
тонін Пій — 27, Фаустина Старша — 3, Марк
Аврелій — 28, Фаустина Молодша — 11, Луций
Вер — 8, Коммод — 8, Криспина — 3) [Janusz,
1918, s. 255: 628; Pasternak, 1928, s. 146: 11; Брай-
чевський, 1959, с. 128: 94; Кропоткин, 1961, с. 54:
347]. У Заболотівському скарбі були срібні і брон-© Л.В. ВАКУЛЕНКО, 2010
С т а т т і
104
зові монети від Фаустини Молодшої, дружини
імператора Марка Аврелія (161—180 рр.), до Ва-
лентиніана I (364—375 рр.) [Брайчевський, 1959,
с. 168: 597; Кропоткин, 1961, с. 75—76: 897], у Сня-
тинському — від імператора Марка Аврелія до
Констанція II (337—361 рр.) [Брайчевський, 1959,
с. 169: 614; Кропоткин, 1961, с. 76—77: 918—921].
Найпізніші монети знайдені у скарбі (?) в
Белелуї. Це золоті монети Феодосія І (379—
395 рр.), Граціана (367—383 рр.), Гонорія
(395—423 рр.). У Белелуї також знайдено
ще одну золоту монету Гонорія і срібну Ар-
кадія (395—408 рр.) [Janusz, 1918, s. 204: 465;
Pasternak, 1928, s. 145: 33; Брайчевський, 1959,
c. 169: 610; Кропоткин, 1961, c. 74—75: 872].
Сучавський скарб містив монети від Юлія
Цезаря (44 р. до н. е.) до Констанція II [Брай-
чевський, 1959, c. 63]. Скарб у с. Траян, обл.
Нямц у Румунії складався з 36 бронзових мо-
нет, карбованих від 351—355 до 364—375 рр.,
при імператорах Констанції ІІ (7), Юліані (2),
Валентиніані І (11), Валенсі (15). Монети, які
датуються 361—364 рр., відсутні [Mihailescu-
Bîrliba, Ursachi, 1988, p. 115—130].
Треба думати, що частиною скарбу є дві сріб-
ні монети — Траяна та Антоніна Пія і бронзова
монета Діоклетіана, знайдені у різні роки при
оранці городньої ділянки на садибі в с. Корнич
(рис. 1). Монета Діоклетіана виявлена нами при
обстеженні ділянки. Характерно, що культурний
шар на цій площі відсутній. Оскільки монети пуб-
лікуються вперше, подаємо їх детальний опис 1:
1. Срібний асс Антоніна Пія. Av.: Голова імпе-
ратора у вінку вправо, IMP CAES T AEL HADR
ANTONINVS AVG PIVS P P. Rv.: Юстиція си-
дить вліво, TR POT XIIII COS IIII S-C, під обрі-
зом IVSTITIA Дата карбування: 140—144 рр.
2. Срібний денарій Траяна. Av.: Голова імпе-
ратора у вінку вправо, IMP TRAIANO AVG GER
DAC P M TR P Rv.: Рома в шоломі сидить влі-
во, у правій витягнутій руці тримає Вікторію, у
лівій — спис, COS V P P SPQR OPTIMO PRINC
Дата карбування: 103 р.
1. Дякуємо к. і. н. К. Мизгіну за визначення дати і
місця карбування монет, знайдених у Корничі.
3. Мідний фолліс Діоклетіана. Av.: Голова ім-
ператора у вінку вправо, IMP DIOCLETIANVS
P F AVG Rv.: Монета стоїть вліво, у правій
руці тримає ваги, у лівій — ріг достатку, SACR
MONET AVGG ET CAESS NOSTR, зліва від
фігури цифра VI, під обрізом AQP. Дата кар-
бування: 302—303 рр. Місце карбування: Ак-
вілея.
Можливо частинами скарбів були монети
знайдені у с. Войнилів і с. Жовтень (колиш-
ній Єзупіль). В обох випадках повідомляється
про знахідки монет в один день. У Войнилові
13 травня 1874 р. знайдені три римські моне-
ти: антонініан Філіпа Араба (244—249 рр.) і
дві малі бронзи Константина І (306—337 рр.)
і Константина ІІ (337—340 рр.) [Majewski,
1949a, s. 156: 1074; Кропоткин, 1961, c. 75: 880].
У с. Жовтень 7 червня 1876 р. трапилися серед-
ня бронза Нерви (96—98 рр.) та дві малі брон-
зи Константина І і Константина ІІ [Majewski,
1949, s. 122: 637; Фенін, 1951, с. 34: 93; Кропот-
кин, 1961, c. 75: 895].
Про скарб із Дубовиці відомо, що велика кіль-
кість срібних монет першої половини III ст. міс-
тилася в глиняній посудині [Janusz, 1913/1914,
s. 153: 252; Pasternak, 1928, s. 146: 40; Брай-
чевський, 1959, c. 168: 593; Кропоткин, 1961,
c. 75: 893]. Скарб, знайдений поблизу с. Плос-
ка, нараховував близько 400 срібних монет, із
яких збереглося лише 58 (за іншими відомос-
тями — лише дві), які відносяться до II ст. і на-
лежать Траяну та Антоніну Пію [Janusz, 1918,
s. 153: 252; Pasternak, 1928, s. 147: 52; Брай-
чевський, 1959, c. 198: 1016; Кропоткин, 1961,
c. 93: 1331]. Як вже зазначалося, у межах ІІ ст.
датовано монети у скарбі в Борині. Кінцем
І та II ст. (Нерва, Адріан, Антонін Пій, Марк
Аврелій) датуються й срібні монети з Текучої,
які теж вочевидь походять зі скарбу, оскільки
їх раз по раз знаходили при щорічній оранці
однієї й тієї ж земельної ділянки [Janusz, 1918,
s. 177: 344; Pasternak, 1928, s. 145: 36; Брай-
чевський, 1959, c. 171: 633].
Таким чином, хронологія монетних скар-
бів, виявлених на території Українського і Ру-
мунського Прикарпаття зайнятій культурою
карпатських курганів, охоплює проміжок від
правління імператора Веспасіана (69—79 рр.)
до імператора Гонорія (395—423 рр.) 2.
Переважна більшість прикарпатських скар-
бів складалася зі срібних денаріїв ІІ ст. У шес-
ти випадках це задокументовано. Очевидно,
срібні монети були також у трьох скарбах, про
склад яких конкретні відомості не збереглися.
П’ять скарбів були змішаними, тобто містили
як срібні, так і бронзові монети. Найпізнішими в
них були монети IV ст., при цьому в трьох випад-
2. Ми не враховуємо скарб відкритий в с. Черніїв,
оскільки він, окрім римських, містив єврейські,
арабські й візантійські монети, а отже був укритий
у пізніші часи.
Рис. 1. Скарб римських монет із с. Корнич Івано-
Франківської обл. (Антонін Пій, Траян, Діоклетіан):
1, 2 — срібло, 3 — мідь (М: 1 : 1)
105
Вакуленко Л.В. Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу
ках це були монети третьої чверті IV ст. Виклю-
чення становить Белелуйський скарб, хронологія
якого сягала початку V ст., і в складі якого були
золоті монети. Крім Белелуї, поодинокі золоті мо-
нети знайдені у Володимирці й Верчанах. На від-
міну від Белелуйських знахідок, які виділяються
пізньою хронологією, у Володимирці й Верчанах
трапилися золоті монети І ст., а саме: Клавдія
(41—54 рр.), Нерона (54—68 рр.) та Веспасіана
(69—79 рр.) [Брайчевський, 1959, c. 128: 101, 102,
130: 117; Кропоткин, 1961, c. 54: 350, 349].
Лише бронзові монети були в скарбі ІV ст.,
відкритому в с. Траян, в області Нямц у Румунії
[Mihailescu-Bîrliba, Ursachi, 1988, p. 115—130].
Як відомо, денарії, карбовані римськими ім-
ператорами у другій половині II ст., взагалі
складають переважну кількість монетних знахі-
док на території Східної Європи. У цьому сенсі
територія Прикарпаття не відрізняється від ін-
ших областей Європи. Отже, дискусійні питан-
ня щодо часу, джерел і шляхів надходження
римських грошей, їхні функції у варварському
суспільстві повинні розглядатися на загаль-
ноєвропейських нумізматичних матеріалах.
Вивчення численних скарбів та поодиноких
знахідок римських монет у степовій і лісостеповій
смузі Східної Європи показало, що їхнє масове над-
ходження почалося у середині ІІ ст. [Кропоткин,
1961, c. 17—18; Wielowiejski, 1981, s. 409—410].
В. В. Кропоткін, вважав, що після 211—235 рр.
варварські племена Східної Європи, не прийняв-
ши знецінені римські монети, повернулися до тра-
диційної мінової торгівлі, коли за свої товари вони
від римських купців отримували необхідні товари
й предмети розкоші. Отже, період від 180 до 211—
235 рр., тобто 50—55 років, і є часом, коли римська
монета надходила до варварських племен. Під-
твердженням цього, на його думку, є той факт, що
загальна кількість надходжень римських імпортів
не зменшилася. Переважання скарбів, які містять
срібні денарії ІІ ст., він вважав свідченням випа-
дання римської монети з обігу [Кропоткин, 1967,
c. 42]. Такої ж думки дотримується Є. Веловейсь-
кий [Wielowiejski, 1981, s. 409—410]. Інші дослід-
ники зазначають, що срібні денарії могли потрап-
ляти в Європу і значно пізніше. Про це, зокрема,
писала М.О. Тиханова, яка попереджала, що з
цієї причини монети І—ІІ ст. не можуть слугувати
для визначення хронології об’єктів чи поховань
[Тиханова, 1979, c. 8]. К. Годловський припускав,
що срібні денарії продовжували надходити, а та-
кож слугувати платіжним засобом, і в наступні
ІІІ і ІV ст. На доказ цього він наводив низку при-
кладів, коли римські монети ІІ ст. трапилися в за-
критих комплексах із речами, які чітко датуються
ІІІ і IV ст. [Godłowski, 1965, s. 28—59].
Подібні випадки відомі і в середовищі чер-
няхівської культури. Їх наводить М.Ю. Брай-
чевський [Брайчевський, 1959, с. 63—64, 75].
Можна згадати, наприклад, скарб, відкритий
на території черняхівського поселення побли-
зу с. Глинськ Вінницької обл. Там зібрано 884
монети від Траяна до Септимія Севера. Біль-
шість, як зазвичай, складали денарії, карбо-
вані при Антоніні Пію і Марку Аврелію. Між
тим, внаслідок розкопок на місці відкриття
скарбу, виявилося, що хоча він формально за-
кінчувався на монетах рубежу ІІ—ІІІ ст., час
його укриття не може бути визначений раніше
ніж середина ІV ст. Знайдені денарії знаходи-
лися разом із керамікою та уламками скляних
келехів із круглими й овальними фасетками,
які добре датуються другою і третьою чвертю
ІV ст. [Магомедов, Кароева, 1988, c. 82—86].
Загальноприйнятим поясненням цього яви-
ща, яке ще у кінці ХIХ ст. висловив Т. Моммзен,
є, так зване, псування римських монет під час
правління Септимія Севера (193—211 рр.), коли
вміст срібла в монетах був зменшений майже на-
половину. Варварське населення не хотіло прий-
мати монети з низьким вмістом срібла в обмін на
свої товари й військові послуги. Пряме свідчення
того, що племена надавали перевагу певним ти-
пам монет давнього карбування, особливо сріблу,
навіть більше ніж золоту, ми знаходимо у Таци-
та. Правда, він пояснює це тим, що купуючи про-
стий і дешевий товар, зручніше розраховуватися
срібною монетою [Тацит, 1970, с. 355].
Однак у IV ст. на території Прикарпаття, на
відміну від інших регіонів Східної Європи, спос-
терігається нове збільшення надходжень римсь-
ких грошей, яке фіксується появою саме монет
ІV ст. Нагадаємо, що п’ять прикарпатських скар-
бів, склад яких відомий, закінчуються монетами
IV ст. Подібне явище, тобто надходження монет
ІV ст., простежене також на Закарпатті. У чер-
няхівській культурі збільшення кількості монет
ІV ст. виявлене лише на її західних пам’ятках.
Без сумніву, цей новий максимум припливу
римських грошей був пов’язаний із політичною
та економічною стабілізацією у Римській імпе-
рії, внаслідок якої настає новий розквіт як у
внутрішній провінційній, так і у римсько-вар-
варській торгівлі. Проте римські монети IV ст.,
навіть у зазначених регіонах, за загальною
кількістю значно поступаються монетам карбо-
ваним у II ст., що також вимагає пояснення.
Слід зауважити, що починаючи з часів
Діоклетіана і Константина І, тобто з кінця
ІІІ — початку IV ст., завдяки їх грошовим ре-
формам, нова римська монета не тільки набу-
ла більш твердого курсу, ніж знецінена монета
III ст., але й більш широкого вживання у ко-
мерційних угодах на території Імперії. Доку-
менти свідчать, що одночасно з грошовою ре-
формою, якою було введено у обіг велику масу
нових грошей, уряд намагався стимулювати
грошову форму обміну [Кондураки, 1958, c. 31].
Разом із тим, грошові реформи IV ст. зробили
непридатними більшу частину монет попе-
редніх століть. Ці монеті позбавилися довіри,
необхідної для широкого обігу. Проте на окраї-
нах Імперії, наприклад у Єгипті, і, що особливо
для нас важливо, у придунайських областях,
С т а т т і
106
спостерігається явище, сутність якого полягає
в тому, що, монети, які втратили позначену на
них вартість, на правах злитків металу продов-
жують бути в обігу поруч із новими грошима
[Кондураки, 1958, c. 36].
Очевидно, те ж саме відбувалося й на тери-
торії Східної Європи, особливо в її західних об-
ластях, зокрема й у Прикарпатті. Таким чином,
можна вважати, що частина монет карбованих
у II ст. потрапила на територію Прикарпаття
значно пізніше, у зв’язку з активізацією римсь-
ко-варварської торгівлі у IV ст. Це припущення
підтверджує й той факт, що прикарпатські скар-
би, заховані у IV ст. (Заболотів, Снятин, Сучава,
Корнич), мали у своєму складі й монети II ст.
На 20 римських монетах, знайдених в ареалі
культури карпатських курганів, позначене міс-
це їхнього карбування. 15 із них — це бронзові
монети IV ст.: 6 — карбовані при Константині І,
2 — при Константині ІІ, 4 — при Констанції ІІ,
по одній — на честь Єлени (матері Константи-
на І), Констанція Флавія, Граціана. На початку
IV ст. (302—303 рр.) карбований і мідний фол-
ліс Діоклетіана. Дві бронзи імператора Філіпа
Араба (244—249 рр.) і виготовлена з білону мо-
нета імператора Проба (276—282 рр.) належать
до ІІІ ст. Більшість монет походять із майсте-
рень, розміщених у західних провінціях Римсь-
кої імперії: 7 монет карбовані у Трирі (Augusta
Trevorum); 4 — на Балканах: у Сердиці (Софія),
Сісції, Вімінакії та Маркіанополі; 4 — на сході
у Гераклєї, Нікомедії, Фессалоніках та Кізику;
по одній у Ліоні (Lugdunum), Лондоні, Тарак-
ко (Іспанія), Аквілеї. Золота монета Констан-
ція ІІ, знайдена в кургані № 31 на могильнику
в Бранештах-Немцишор, карбована у Констан-
тинополі. Більшість монет (15), які походять зі
скарбу в с. Траян (Румунія) також карбовані у
Константинополі, а інші — у східних провін-
ціях: у Сісції — 2, Фессалоніках — 2, Гераклії
Фракійській — 2, Нікомедії — 2 і Кізику — 9.
Розходячись у висновках про час побуту-
вання римських грошей та їх функцію у вар-
варському суспільстві, більшість дослідників
погоджується, що основним джерелом їх над-
ходження була римсько-варварська торгівля,
внаслідок якої потрапляла до племен основ-
на маса римських грошей. В. В. Кропоткін,
М. Ю. Брайчевський, Є. Веловейський, К. Год-
ловський прямо пов’язують зменшення чи
збільшення загальної кількості римських мо-
нет у Східній і Центральній Європі з товаро-
обміном [Кропоткин, 1967, c. 42; Брайчевський,
1959, c. 35—46; Wielowiejski, 1981, s. 409—410;
Godłowski, 1965, s. 31—59].
Очевидно, з торгівлею пов’язана й поява
римських грошей на території Прикарпаття,
яке було однією з давніх солевидобувних об-
ластей Європи. Той факт, що саме в населених
пунктах соледобувних районів навколо Коло-
миї, Долини, Тисмениці, Калуша, Галича зосе-
реджена більшість знахідок римських монет, а
у багатьох випадках римські монети і, навіть,
клади римських монет знайдені саме в тих пун-
ктах, де діяли соляні джерела, змушує думати,
що саме сіль була тим експортним товаром,
постійний збут якого складав основний кістяк
торгових операцій у населення Українських
Карпат у пізньоримський час.
Проте існує думка, що великі грошові над-
ходження потрапляли на варварські території
виключно завдяки виплатам племінним вож-
дям від римської адміністрації. Стверджуючи це,
Б.В. Магомедов спирається на припущення, що
денарії старих випусків, які вже вийшли з обігу
на римській території, могли бути лише у дер-
жавній скарбниці [Магомедов, 2006, c. 46—51].
Без сумніву, не можна заперечувати таке
потужне джерело надходження римських гро-
шей, як виплати від римської влади племенам
за різного роду військові послуги, про що не раз
згадують античні джерела. Однак це в першу
чергу стосується племен, територія яких була
розташована безпосередньо біля римських кор-
донів. Здається, що на широких теренах Східної
і Центральної Європи, де зустрічаються римські
денарії, іноді досить далеко від кордонів Імперії,
виплати вождям не могли відігравати більшу
роль, ніж торговий обмін. Торгівля в різні часи
була нехай більше чи менше, однак явищем ста-
лим, у той час, як військово-політичні контакти
завжди мали спорадичний характер. Щодо цього
цікаву гіпотезу, висловив відомий український
нумізмат В.В. Анохін. Згідно з нею, римські куп-
ці, які вели торгівлю з племенами, спеціально
збирали срібні монети II ст. на території Імперії,
оскільки варвари при торговому обміні надавали
рішучу перевагу саме цим грошовим знакам.
Написи, відкриті в містах на лімесі, де покуп-
цями виступали племена, показують значний
розмах торгівлі. У них названі особи, які були
зайняті обміном грошей, зокрема є відомості
про людину з Кельну, яка займалася обміном
грошей на срібло (cactor argentarius) [Колосов-
ская, 2000, c. 176]. Можливо, що тут йдеться
саме про обмін римських грошей, які на той час
були в обігу на території Імперії, на срібні де-
нарії, котрі вже вийшли з обігу, але найбільше
цінувалися племенами.
З виплатами за місцем служби варварів як
федератів у римському війську Б.В. Магомедов
пов’язує й бронзові монетні знахідки ІV ст. на
території Східної Європи, які мали позначки мо-
нетних дворів. Картографувавши їх, він окрес-
лив дві різні нумізматичні провінції. Загалом
на черняхівських пам’ятках переважали моне-
ти карбовані у східних провінціях. Виключення
становив район лівобережжя Верхнього Дністра,
де в більшості були монети із західних провін-
цій. Те саме, як зазначалося вище, простежено
й у культурі карпатських курганів. Монети кар-
бовані у містах західних провінцій переважають
і в пшеворській культурі. Проте, якщо племена
цінували лише срібні римські гроші, і, природ-
107
Вакуленко Л.В. Знахідки римських монет у Прикарпатті та питання грошового обігу
но, саме їх прагнули здобути й під час грабунку,
і як виплату за службу, виникає потреба пояс-
нити новий приплив римських грошей, а саме
бронзових монет ІV ст., зафіксований на захід-
них пам’ятках черняхівської культури й у При-
карпатті. Б.В. Магомедов припускає, що хоча
виплати срібними монетами потрапляли до рук
племінної аристократії, рядові воїни теж мали
на руках якісь гроші, що були в обігу в місцях
їхньої служби [Магомедов, 2006, с. 46—51].
Це пояснення здається малопереконливим.
Адже, якщо бронзові монети не мали реальної
цінності на варварських землях, рядовим вої-
нам не було сенсу привозити їх, повертаючись
на батьківщину. На нашу думку, наявність
бронзових монет ІV ст. на окреслених тери-
торіях не пов’язана зі службою варварів у рим-
ському війську. Ці монети, по-перше, є свідчен-
ням пожвавлення римсько-варварської торгівлі
у IV ст., завдяки загальній стабілізації політич-
ного й економічного життя в Імперії. По-друге,
їх поширення в областях близьких до римських
кордонів, що прекрасно демонструє карта, пред-
ставлена Б. В. Магомедовим, є доказом того, що
населення цих територій, внаслідок такої близь-
кості, було більшою мірою втягнуте в орбіту еко-
номічних стосунків з Імперією.
Є. Веловейський, виділяючи на племінній те-
риторії Центральної Європи п’ять територіаль-
них сфер, які відрізняються за інтенсивністю
функцій римських грошей, прямо і цілком
слушно пов’язує інтенсивність цих функцій з їх-
ньою близькістю до Дунаю [Wielowiejski, 1981,
s. 409—410]. Що ж до виділених Б. В. Магомедо-
вим двох нумізматичних провінцій, що безумов-
но є заслугою дослідника, то пояснення подібно-
го розмежування потрібно, перш за все, шукати
в різній орієнтації торгових зв’язків, направле-
ності торгових потоків, торгових шляхів.
Дискусійним є питання про економічну
функцію римських грошей на варварських те-
риторіях. Безперечним є використання їх як
засобу нагромадження скарбів. Не викликає
заперечення використання римських монет
як сировини для ювелірних виробів. Що ж
до іншого, погляди дослідників розходяться.
М.Ю. Брайчевський вважав, що римські монети
на території варварської Європи були в обігу як
у зовнішній торгівлі з римлянами, так і у внут-
рішній [Брайчевський, 1959, c. 32—34, 61—67].
На думку В.В. Кропоткина, на теренах Східної
і Центральної Європи римські монети вико-
ристовували у зовнішній римсько-варварській
торгівлі, а також, можливо, у міжплемінній
[Кропоткин, 1961, c. 33]. Ще раніше цю думку
висловив К. Маєвський, який припускав, що
римські монети могли бути в обігу як засіб обмі-
ну тільки між римськими купцями і місцевою
верхівкою. Навіть і це тільки поблизу торгових
шляхів і поблизу кордонів Імперії. Серед ря-
дового населення римські монети могли мати
лише вартість металу [Маевский, 1958, c. 159].
Безумовно, близькість до римських кордонів
прямо впливала на посилення функції рим-
ських грошей як платіжного засобу. У цьому
зв’язку потрібно нагадати про феномен При-
карпаття і західних територій черняхівського
ареалу, де спостерігається надходження брон-
зових монет ІV ст. Не випадково ці бронзи по-
ширені на територіях, які межували з лімесом.
В умовах більш тісних контактів із римським
провінційним світом вони могли бути вико-
ристані за своїм прямим призначенням як
платіжний засіб. Навіть якщо погодитися з гі-
потезою Б.В. Магомедова, що бронзові монети
привезені рядовими общинниками з місць їх
служби в римському війську, то, очевидно, що їх
привозили не як сувеніри, а сподіваючись вико-
ристати при купівлі товарів. Цікавою є думка,
яку обстоює словацький нумізмат Є. Кольніко-
ва. Вона вважає, що скарби з виключно срібни-
ми денаріями були накопиченнями племінної
верхівки, а скарби, які містили як срібні, так і
бронзові монети або виключно бронзові, нале-
жали торговцям, які заховали їх у часи небез-
пеки. Прикладом останнього може бути скарб
із Корнича, який містив як срібні монети, так і
бронзову, і, очевидно, був захований похапцем,
у випадковому місці, але біля торгового шляху.
Важко уявити, що римські монети могли сис-
тематично використовувати як платіжний засіб
у торгових операціях всередині прикарпатсь-
кого, як, до речі, й черняхівського суспільства.
Перш за все, їх для цього було занадто мало.
Для прикладу нагадаємо, що у ранній феодаль-
ний період, в умовах нерозвинених комуніка-
цій, при натуральному обміні, коли гроші все
ж використовували як обмінний еквівалент, а
вартість продукту прирівнювали до грошових
одиниць, виник так званий «монетний голод».
Щоб запобігти нестачі монет, їх карбували на
монетних дворах, які працювали при кожному
великому ринку [Блок, 1986, c. 130].
У племінному середовищі Європи відомі
лише поодинокі варварські підробки римських
монет. Отже, для появи місцевого карбування
монет економічні передумови були відсутні.
Проте не виключено, що римські гроші вико-
ристовували у міжплемінній торгівлі. Можна
припустити, що римські монети, зосереджені
в місцях соледобування, отримані прикарпат-
ським населенням внаслідок торгівлі сіллю з
черняхівським населенням.
Загалом торгівля римлян і варварів, зокрема
й прикарпатського населення, мала здебіль-
шого міновий характер, коли римське срібло
у вигляді денаріїв було товаром. Римські мо-
нети могли використовувати при одноразових
акціях, але вони не могли бути виключним
платіжним еквівалентом.
Однак слід ще раз нагадати, що у IV ст. на
території Прутсько-Дністровського межиріччя і
Прикарпаття спостерігається нове збільшення
монетних надходжень, При цьому простежена
С т а т т і
108
концентрація бронз Константинівської династії.
На території культури карпатських курганів із
25 монет IV ст. 23 карбовані на честь її членів.
Справа в тому, що після адміністратив-
ної реформи Діоклетіана й під час правління
Константина І та Констанція ІІ на правому бе-
резі Дунаю був споруджений щільний ланцюг
фортець, які слугували форпостом на шляху
спустошливих набігів варварів із півночі. Про-
те лімес не тільки роз’єднував, але одночасно
сприяв контактам античного й племінного
світу. Отже, концентрація римського війська
привела до пожвавлення торгових зв’язків із
місцевим населенням. А той факт, що у торго-
вих операціях застосовували не лише срібні, а
й бронзові монети, є безперечним свідченням
зростання функції грошей у варварському сус-
пільстві близьких до лімесу регіонів.
Блок М. Апология истории. — М., 1986.
Брайчевський М.Ю. Римська монета на території
України. — К., 1959.
Вакуленко Л.В. Пам’ятки підгір’я Українських Кар-
пат першої половини І тисячоліття н. е. — К., 1977.
Колосовская Ю.К. Рим и мир племен на Дунае I—
IV вв. н. э. — М., 2000.
Кондураки Е. О натуральном и денежном обмене в
Римской империи IV—V в. // ВВ. — 1958. — Т. 14. —
С. 27—37.
Кропоткин В.В. Клады римских монет на террито-
рии СССР // САИ. — 1961. — Г 4—4.
Кропоткин В.В. К вопросу о развитии товарного
производства и денежных отношений у племен чер-
няховской культуры в III—IV вв. н. э. // Ленинские
идеи в изучении истории первобытного общества,
рабовладения и феодализма. — М., 1970. — C. 146—
160.
Кропоткин В.В. Экономические связи Восточной
Европы в I тысячелетии нашей эры. — М., 1967.
Магомедов Б.В., Кароєва Л.Р. Скарб денаріїв біля
с. Глинськ // Археологія. — 1988. — № 62. — С. 82—86.
Магомедов Б.В. Монети як джерело до історії пле-
мен черняхівської культури // Археологія. — 2006. —
№ 4. — С. 46—51.
Маевский К. Западнославянские земли в древнос-
ти и Римская Империя // ВДИ. — 1958. — № 1. —
С. 150—164.
Тацит К. О происхождении германцев и местоположе-
нии Германии // Соч. в 2-х томах. — Л., 1970 — Т. 1.
Тиханова М.А. К вопросу о достоверности датиров-
ки закрытых комплексов римскими монетами //
КСИА. — 1979. — Вып. 159. — С. 37—43.
Фенін О.В. Знахідки римських монет у Прикарпат-
ті // Археологія. — 1951. — Т. 5. — С. 92—104.
Godłowski K. Wymiana handlowa ludnosci kultury
przeworskiej na Górnym Śląsku z Imperium Rzym-
skim // Archeologia. — 1965. — XIV. — S. 28—59.
Janusz B. Kultura przedhistoryczna Podola Galicyjs-
kiego. — Lwуw, 1913/1914.
Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschod-
nej. — Lwуw, 1918.
Majewski K. Problematika badan nad importami rzym-
skimi na ziemiach polskich // Archeologia. — 1949. —
T. 3. — S. 211—214.
Mihailescu-Bîrliba V. Die Karpatische Hügelgrä-
berkultur in Rumänien // Na granicach antycznego
świata. — Rzeszow, 1999. — S. 313—332.
Mihailescu-Bîrliba V., Butnariu V. Discoperiri mon-
etare din Moldova. I // Archaeologia Moldovei. —
1988. — XII. — P. 117—130.
Mihailescu-Bîrliba V., Ursachi V. Tesaurul de monede
romane descoperit la Traian, judetul Neamt // Archae-
ologia Moldovei. — 1988. — XII. — P. 115—130.
Pasternak J. Ruské Karpaty v archeologii // Prace z
vědeckэch ъstavu. — Praga, 1928. — XVIII.
Wielowiejski J. Komunikacja, transport, wymiana //
Pragistoria ziem Polskich. — Wroclaw; Warszawa;
Kraków; Gdańsk, 1981. — T. V. — S. 388—410.
Л. В. В а к у л е н к о
нАхоДки римСких монет
в прикАрпАтье и вопроСы
Денежного обрАщениЯ
Монеты II в. преобладают на Прикарпатье в
позднеримское время, как в кладах, так и среди от-
дельных находок. Это же явление мы наблюдаем
и на всей территории Восточной Европы. Римские
монеты II в. продолжают поступать к племенному
населению и в последующие столетия, вплоть до
IV в. Источниками поступления римских денег на
племенные территории были, прежде всего, римс-
ко-варварская торговля, а также выплата римской
властью денежных вознаграждений племенам за во-
енную службу и сокровища, захваченные варвара-
ми во время грабительских походов на римские про-
винции. Римские деньги не могли быть платежным
средством в среде варваров, а выступали как товар в
меновой торговле.
L. V. V a k u l e n k o
the fInds of romAn CoIns
In the CArPAthIAn regIon
And Issues of money
CIrCulAtIon
Coins II BC prevail in the Carpathian in late Roman
times, as in treasure, and among individual finds. The
same phenomenon we observe and throughout Eastern
Europe. Roman coins II с. continue to come to the
tribal population in the following centuries, up to the
IV. BC The sources of the Roman money to the tribal
areas were primarily Roman barbaric trade, as well as
payment of the Roman government rewards families for
military service, and the treasures captured barbarians
during predatory expedition to the Roman province.
Roman money could not be a means of payment among
barbarians, and acted as a commodity in barter.
|