Археологія Буші та її околиць

Статтю присвячено результатам дослідження археологічних пам’яток поблизу с. Буша, проведених експедицією Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в 2007— 2009 рр. До наукового обігу вводяться переважно матеріали Середнього Трипілля (етапи ВІ, ВІІ)....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Косаківський, В.А., Рудь, В.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2010
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161403
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Археологія Буші та її околиць / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 180-189. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161403
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1614032025-02-09T10:42:36Z Археологія Буші та її околиць Археология Буши и ее окрестностей Archaeology of Busha and boundary of the village Косаківський, В.А. Рудь, В.С. Публікації археологічних матеріалів Статтю присвячено результатам дослідження археологічних пам’яток поблизу с. Буша, проведених експедицією Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в 2007— 2009 рр. До наукового обігу вводяться переважно матеріали Середнього Трипілля (етапи ВІ, ВІІ). Археологические памятники с. Буша исследовались с конца ХІХ века. Здесь выявлены памятники, относящиеся к различным историческим периодам, начиная с энеолита: трипольская, чернолеская и черняховская культуры, скифское и раннеславянское время, периоды Киевской Руси и позднего средневековья. На протяжении трех полевых сезонов (2007—2009 гг.) экспедицией Винницкого государственного педагогического университета им. М. Коцюбинского продолжались исследования этого многослойного памятника. Большая часть материала относится к Среднему Триполью (этапы ВІ, ВІІ). Archaeological sites of the village Busha have been studied from the late nineteenth century. These sites belonging to different historical periods from Chalcolithic: trypillia, chernoleska and cherniahovska cultures, Scythian and early Slavonic times, periods of Kievan Rus and the late Middle Ages. Over a period of three field seasons (2007—2009) the expedition of Vinnytsia State Pedagogical University continued archaeological research of this multilayer-settlement. Majour part of the materials relates to the middle Trypillia (phases BI, ВІІ). 2010 Article Археологія Буші та її околиць / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 180-189. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161403 uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Косаківський, В.А. Рудь, В.С. Археологія Буші та її околиць Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено результатам дослідження археологічних пам’яток поблизу с. Буша, проведених експедицією Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в 2007— 2009 рр. До наукового обігу вводяться переважно матеріали Середнього Трипілля (етапи ВІ, ВІІ).
format	Article
author	Косаківський, В.А. Рудь, В.С.
author_facet	Косаківський, В.А. Рудь, В.С.
author_sort	Косаківський, В.А.
title	Археологія Буші та її околиць
title_short	Археологія Буші та її околиць
title_full	Археологія Буші та її околиць
title_fullStr	Археологія Буші та її околиць
title_full_unstemmed	Археологія Буші та її околиць
title_sort	археологія буші та її околиць
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Публікації археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161403
citation_txt	Археологія Буші та її околиць / В.А. Косаківський, В.С. Рудь // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 4. — С. 180-189. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kosakívsʹkijva arheologíâbušítaííokolicʹ AT rudʹvs arheologíâbušítaííokolicʹ AT kosakívsʹkijva arheologiâbušiieeokrestnostej AT rudʹvs arheologiâbušiieeokrestnostej AT kosakívsʹkijva archaeologyofbushaandboundaryofthevillage AT rudʹvs archaeologyofbushaandboundaryofthevillage
first_indexed	2025-11-25T20:44:55Z
last_indexed	2025-11-25T20:44:55Z
_version_	1849796589285015552
fulltext	180 УДК 902(477.44) В. А. К о с а к і в с ь к и й, В. С. Р у д ь АрхеологіЯ буШі тА її околиЦь Статтю присвячено результатам дослідження археологічних пам’яток поблизу с. Буша, проведених експедицією Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в 2007— 2009 рр. До наукового обігу вводяться переважно ма- теріали Середнього Трипілля (етапи ВІ, ВІІ). К л ю ч о в і с л о в а: Буша, багатошарова пам’ятка, трипільська культура, кераміка, зна- ряддя праці. Пам’ятки археології Буші привертали ува- гу дослідників здавна. Ще у 1883 р. відомий український історик В.Б. Антонович відкрив і дослідив скельне приміщення з наскальним рельєфом, відоме сьогодні як Бушанський, або Скельний храм [Aнтонович, 1886, с. 97—100]. Ю.Й. Сіцінський, описуючи археологічні пам’ятки Поділля, не оминув увагою і Бушу та її околиці. Він пише про те, що тут були знай- дені окремі знаряддя праці з кременю, а ще у 1873 р. — чотири бронзові кельти. Дослідник згадує дві печери, в одній із яких були напи- си ХVІІ—ХІХ ст., а також подає відомості про рельєф із наскельним зображенням та описує вал і рів городища, що залишилось від колись великого міста «Голополь», або «Антополь». Також повідомляє про п’ять курганів, чотири з яких розташовані на поміщицькій землі [Се- цинский, 1901, с. 91]. Вивчення скельного храму продовжи- ли В.М. Даниленко у 1961 р. та експедиція Кам’янець-Подільського педагогічного інсти- туту під керівництвом І.С. Винокура у 1985 та 1987 рр. [Винокур, 1994, с. 122[. Провівши археологічні розвідки та зібравши численний археологічний матеріал на території Буші та в її околицях, І.С. Винокур встановив, що після трипільських племен тут проживало населення доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Ним та- кож виявлені поселення скіфського часу (VI— IV ст. до н. е.), поселення черняхівської культу- ри (II—V ст.), ранньосередньовічне слов’янське селище (V—VIII ст.), давньоруське поселення (XI—XIII ст.) та пізньосередньовічний замок і місто. Отже, щонайменше, від V тис. до н. е. на території сучасної Буші безперервно прожива- ли люди [Винокур та ін., 1991, с. 99—101]. Багато років вивченням історичного ми- нулого Буші та її околиць, у першу чергу ви- явленням пам’яток археології, займається О.О. Пірняк. Завдяки його багатолітній і са- мовідданій праці та його стараннями у Буші в серпні 2000 р. створено єдиний на Вінниччині Державний історико-культурний заповідник «Буша», який він і очолює. В рамках розвитку цього заповідника та з метою музеєфікації відкритих археологічних пам’яток і проводяться охоронні археологічні дослідження останніх років. У 2005 р. археологічні розкопки у Буші прове- дено С.М. Рижовим та М.В. Потупчиком. Було відкрито й досліджено трипільську площадку на території середньовічного замку. Залишки житла законсервовано, кераміку частково рес- тавровано, а над розкопом зведено павільйон у вигляді трипільського житла. Проводиться му- зеєфікація цього об’єкту [Зінько, Косаківський, Степанчук, 2007, с. 224]. У 2007—2009 рр. археологічні розкопки в Буші проводила археологічна експедиція Він- ницького державного педагогічного універси- тету ім. М. Коцюбинського під керівництвом авторів даної роботи. Основна увага в цих розкопках була зосереджена на вивченні три- пільського поселення у с. Буша, яке розташо-© В.А. КОСАКІВСЬКИЙ, В.С. РУДЬ, 2010 181 Косаківський В.А., Рудь В.С. Археологія Буші та її околиць ване в місці впадіння у Мурафу (ліва притока р. Дністер) р. Бушанки на видовженому трикут- нику, що утворився між річками. Зі сходу, пів- ночі і південного заходу поселення природньо захищене високими пагорбами. Площа поселе- ня приблизно 10 га. Переважна більшість його території знаходиться під сучасною забудовою, а інша частина входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Буша». ДоСліДженнЯ 2007 р. Розкоп 2 закладено поряд із розкопом 1 (2005 р.) та неподалік від замкової вежі. Роз- міри розкопу 10 × 14 м (площа 140 м2). Більша частина розкопу 2 розташована на сільському стадіоні, спорудженому в середині 1980-х рр., а інша його частина — у боковій стінці стадіону. При нівелюванні поверхні стадіону в північній його частині культурний шар знищено повніс- тю. У південній і західній частинах стадіону культурний шар пам’ятки виявлено на значній глибині. Лише у східній частині стадіону верх- ню частину культурного шару порушено час- тково. Таким чином, сучасна денна поверхня над трипільською площадкою виявилася по- рушеною. Тому у цій частині розкопу знахідки виявлено вже на глибині 0,1—0,15 м. У той же час у боковій стінці стадіону культурний шар знаходився на глибині понад 1,5 м. У розкопі виявлено 4 культурних шари. Вер- хній — пізньосередньовічний шар із матеріа- лами XVI—XVII ст., коли Буша була містом і на цьому місці розташовувався замок. Дру- гий шар — черняхівський (ІІ—V ст.). Третій шар — чорноліський (X—VІІ ст. до н. е.). Чет- вертий шар найнижчий — трипільський. Він представлений житлом 2, знаряддями праці та керамікою. Житло 2 є складним житлово-господарським комплексом, який повністю не розкрито. Краї площадки оконтурені лише у південній та час- тково у південно-східній і південно-західній частинах розкопу. Наземна площадка займає площу приблизно 105 м2. У північно-західній частині розкопу вияв- лено цікаву деталь інтер’єру — вимостку, яка могла бути черенем від печі. Обмазка вимостки складається з глини і піску. Вона лежить на об- мазці від житла. Знайдені знаряддя праці виготовлені з кременю, рогу та кістки, глини та каменю. Крем’яні представлені ножевидними пластин- ками (рис. 1, 1), шкребками, наконечником дротика та іншими виробами. Вони виготов- лені як із привізного волинського кременю чорного кольору зі світлішими смужками, так і з місцевого дністровського кременю чорного і сіруватого відтінків. Знайдено також заготовку для нуклеуса з волинського кременю. Крем’яні та кам’яні сокири представлені трьома зразка- ми різних розмірів. Крем’яні сокири побували у вогні й тому мають сіруватий відтінок та ряд мікротріщин (рис. 1, 2). Вироби з рогу та кіст- ки — кістяне лощило, невелика рогова мотика, кістяна проколка. Виявлено також керамічне прясло, прикрашене 4 заглибленими лініями. У розкопі виявлено керамічні матеріали, які належать до етапів ВІ і ВІІ середнього Трипіл- ля. Кераміка етапу ВІ представлена трьома групами. Перша — кераміка сірого та сіро-ко- ричневого кольорів посереднього випалу, яка прикрашена канелюрами та гребінцевим штам- пом (рис. 1, 3, 4). Форми посуду — горщики зі слабопрофільованими вінцями, округлотілі з увігнутим всередину денцем. Орнамент станов- лять лінії канелюр, які обрамлені гребінцевим штампом. Друга — кераміка сірого, сіро-корич- невого та коричнево-рудого кольорів із різним ступенем випалу. Глиняна маса різного складу. Форми посуду — горщики з відігнутими назов- ні вінцями. Орнамент у вигляді прокреслених заглиблених ліній, рядків ямок (рис. 1, 5). Зрід- ка заглиблені лінії заповнені білою пастою. До цієї ж підгрупи слід віднести й фрагменти бі- ноклеподібних посудин виготовлених із такої ж глиняної маси та прикрашених заглибленим орнаментом. Третя — кераміка сірого, рідше сіро-коричневого кольору, в основній своїй масі неорнаментована. Глиняна маса з домішкою жорстви та грубозернистого піску. Зовнішня поверхня посудин шорстка, оброблена погано. Переважна більшість форм посуду — горщики з нахиленими досередини вінцями. Кераміка етапу ВІІ представлена двома гру- пами — кухонна та столова. Кухонний посуд — горщики з широкими і високими вінцями та округлими плічками. Вінця профільовані, відхилені назовні. Посуд цієї підгрупи виго- товлений з глиняної маси, до якої додано ве- лику кількість товченої черепашки. Більшість вінець має орнамент у вигляді вертикальних розчосів. Верхній край вінець декорований ряд- ком круглих наліпів, заглиблень, нігтевидних вдавлень. Зрідка такі вдавлення є в нижній частині вінець. Верхня частина плічок орна- ментована іноді горизонтальними розчосами, по верху яких простежено декор у вигляді ряд- ків заглиблень та півкіл, нанесених відтискан- ням річкового молюска. Інколи трапляються вінця та стінки без розчосів. На вінцях є парні наліпи. У місці переходу вінець у тулуб — ря- док заглиблень. Плічка з орнаментом у виг- ляді заглиблених ліній. Двома фрагментами представлені ніжки від зооморфних посудин, виготовлених із кухонної формувальної маси. Столова кераміка цього періоду представле- на мисками, кубками, кубкоподібними та гру- шоподібними посудинами, амфорами, кратера- ми, біноклеподібними посудинами. Найбільш чисельною категорією знахідок серед столового посуду є миски. Переважають конічної форми з ледь відхиленими назовні вінцями. Випал якісний. Колір черепка чер- П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 182 воно-цегляний. Поверхня миски, яка розписа- на, покрита ангобом. Розпис виконано чорною (темно-коричневою) фарбою. Орнамент у виг- ляді ліній та смуг. На цілій мисці малюнок у вигляді з’єднаних овалів, які нагадують цифру 8. Овали об’єднані в одну широку смугу. Все- редині овалів потрійна хвиляста лінія. По сто- ронах від них — тонкі лінії (рис. 1, 8). Цікавим є фрагмент миски із зображенням птаха, який віддалено нагадує лелеку (?) (рис. 1, 6). Час- тина мисок має розписи з обох сторін. На двох фрагментах мисок є отвори. Можливо, це сліди ремонту тріснутих посудин, такі варіанти дуже часто зустрічаються в етнографічному посуді. Кількома фрагментами представлені миски сфероконічної форми великих розмірів із він- цями нахиленими досередини посудини. Од- ним фрагментом представлено миску конічної форми з профільованим вінцем, відхиленим на зовні. Двома фрагментами представлено зоо- морфні миски на чотирьох ніжках. Кубки — невеличкі посудини із S-подібним профілем, тонкостінні (рис. 1, 7). Глина добре вимішана, випал якісний. Орнамент метоп- ний. Розпис чорною, червоною, зрідка чорною і червоною фарбами по ангобованій поверхні. Кубкоподібні посудини за формою нагадують кубки, лише більші за розміром, товстостінні. Розпис чорною фарбою. Зрідка трапляються без орнаментів. Грушоподібні посудини пред- ставлені одним фрагментом вінця з розписом у нижній частині. Амфори складають численну групу знахідок (рис. 1, 9). Це посудини середніх і великих роз- мірів, випал черепка якісний. Розпис виконано чорною (темно-коричневою) фарбою по ангобо- ваній поверхні. Вінця великі, сильно профільо- вані, відхилені назовні, розписані з двох сторін. Ручки розміщено під вінцями та по середині висоти тулуба посудини. Кратери — посудини більших розмірів із великими сильно профі- льованими та відхиленими назовні вінцями. Розпис виконано чорною (темно-коричневою), зрідка червоною, фарбою по ангобованій повер- хні. Основна орнаментальна схема S-подібна петля. Також деякі посудини прикрашені роз- писом чорною та білою фарбами. Чорна основ- на, а біла — допоміжна. Вона ніби оконтурює Рис. 1. Матеріали з роз- копу 2, 2007 р. 183 Косаківський В.А., Рудь В.С. Археологія Буші та її околиць основний малюнок. Невеликою кількістю пред- ставлені фрагменти посудин, які прикрашені розписом червоною фарбою. Серед столової кераміки виділено невеличку кількість фрагментів імпортів. Глина цих посу- дин світло-жовтого кольору, поверхня покрита ангобом коричнево-цегляного кольору, розпис виконано темно-коричневою фарбою. Поверх- ня посудин місцями обсипалась. Це може бути кераміка з пам’яток Буго-Дніпровського межи- річчя. Досліджені фрагменти біноклеподібних по- судин товстостінні, випал черепка якісний. Орнамент нанесено чорною фарбою. Орнамен- тальна схема — «совиний лик». Антропоморфна пластика представлена фрагментами жіночих статуеток на ступко- подібній (рис. 1, 11) та веретеноподібній ніж- ках. Голівки круглі, ніс сформований защіпом, очі — наскрізні проколи. Статуетка періоду ВІ покрита заглибленим орнаментом, а статуетки етапу ВІІ покриті чорно-білим та чорного кольо- ру орнаментом. Деякі статуетки не орнаменто- вані. Заглибленими лініями на них показано окремі частини людського тіла. Зооморфна пластика втілена у стилізованих зображеннях бика та, можливо, свині. Статует- ки виготовлені з добре вимішаної глини, гар- ного випалу. Колір черепка червоно-цегляний у двох великих статуетках та сіруватий — у маленькій. Великі статуетки розписані темно- коричневою фарбою. Орнамент у вигляді смуг та косої сітки (рис. 1, 10). Серед знахідок пізньосередньовічного шару — фрагмент підсвічника, люлька, цвях, кахлі, поливна та неполивна кераміка. Всі ка- хлі з рельєфним орнаментом, який виступає над загальною площиною. Орнамент геометричний та зооморфний. Поливна кераміка покрита по- ливою зеленого, коричневого та жовтуватого кольорів. Неполивна кераміка розписана анго- бами білого та коричнево-цегляного кольору. Знахідок часів черняхівської культури най- менше — виявлено лише кілька фрагментів посудин сірого кольору, які виготовлені на гон- чарному крузі, та фрагменти античних тарних амфор світло-коричневого кольору. Знахідки чорноліської культури представ- лені фрагментами посудин сірого кольору із заглибленим орнаментом, неорнаментова- них та ручками. Орнамент у вигляді горизон- тальних смуг, у які вписано трикутники і косі лінії. Виявлений матеріал належить до 4 куль- турних шарів: пізньосередньовічний шар із матеріалами XVI — першої половини XVII ст.; черняхівський (ІІ—V ст.); чорноліський (X— VІІ ст. до н. е.) та трипільський. В останньому виявлено матеріали двох етапів Трипілля — ВІ та ВІІ. Етап ВІ (4700—4200 рр. до н. е.) з кане- льованою керамікою і гребінцевим штампом. Ці матеріали можна віднести до Борисівсько- го типу пам’яток. Знахідок етапу ВІІ (4100— 3700 ст. до н. е.) — найбільше. Це й глиняна площадка, і більшість мальованої кераміки. Ці матеріали можна синхронізувати з пам’ятками типу Ворошилівка на Південному Бузі. Більш точне датування можна буде зробити після повного дослідження цього унікального об’єкту [Косаківський, Рудь, 2009, с. 336—343]. ДоСліДженнЯ 2008 р. Закладено два розкопи: 3 і 4. Розкоп 3. Ще у 1995 р. під час прокладання траншеї для водогону, на городі жителя села О. В. Березовського по вул. І. Богуна, 18, було частково зруйновано верхню частину гончар- ного горна. Нижня частина печі залишилась неушкодженою. Водогін проклали, траншею засипали. З дозволу власника садиби заклали невели- кий розкоп — 7 × 5 м (35 м2). Розкоп розташо- ваний у кінці городу: з одного боку вулиця, з іншого — двір сусідньої садиби М. Шелест, а з двох інших — город. При першому прокопуванні на глибину до 0,15—0,2 м виявили окремі матеріали, які на- лежать до пізнього середньовіччя: фрагменти поливної та неполивної кераміки, кілька фраг- ментів кахель, металеві вироби (кований цвях і шворінь), фрагменти гутного скла. На глибині 0,25—0,45 м майже по всій діа- гоналі розкопу, у напрямку північ — південь розчистили скупчення каміння, яке вияви- лось залишками нижньої частини східної стіни будівлі. Стіна завалилась всередину споруди. Серед каміння знайдено окремі фрагменти пізньосередньовічної і трипільської кераміки та кістки тварин. Від південної та західної стін споруди також виявили скупчення каміння. Поряд із завалом східної стіни із зовнішньої сторони, на відстані 0,1 м від неї, на глибині 0,46 м від денної поверхні розчистили залишки верхньої частини гончарного горна. Його діа- метр становив тут 1,3 м. Сам горн викопаний у материку і вимащений тонким шаром глини. Під час випалювання кераміки глина горна та шар землі навколо випалились і набули черво- нястого кольору. Навпроти горна, всередині будівлі розчисти- ли заглиблення діаметром до 2,3 м, у якому ви- явили різноманітні знахідки: кераміку, кістки, каміння, попіл, деревне вугілля, шлаки (гут- ні (?) та металеві), стулки річкових молюсків, фрагменти люльки тощо. Основну масу знахідок складають фрагмен- ти кераміки цегляно-червоного та сірого (дим- лена кераміка) кольорів, які належали різним формам посуду. Найбільш численну групу кераміки склада- ють фрагменти горщиків — вінця, стінки, руч- ки та денця. Горщики мають кулясту форму, великі відхилені назовні вінця та одну ручку, П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 184 прикріплену до верху вінець та середньої час- тини тулуба. Денця плоскі, з профільованими краями. Діаметр вінець коливається від 14 до 34 см, а денець — від 9 до 18 см. Верхня час- тина плічок, шийка та вінця горщиків розпи- сані коричневим і білим ангобом. Орнамент у вигляді прямих та хвилястих концентричних ліній. Інколи по широкій білій смузі в ряд роз- міщено орнамент у вигляді кола, косих відріз- ків, букви V тощо. Верхня частина деяких вінець покрита поливою, яка виконує тут деко- ративну функцію. Зрідка зустрічаються фрагменти вінець від ринок. Значно ширше у керамічному комплексі представлені фрагменти мисок та макітер. Їхні вінця середньої ширини, відхилені назовні. Орнаменти у вигляді прямих, хвилястих або косих ліній, плям овальної форми розміщено з обох сторін вінець. Окремі вінця макітер не- орнаментовані. Деякі фрагменти мисок покриті зеленою по- ливою. На окремих мисках вінця із зеленою, а нижня частина — з коричневою поливою. Під зеленою поливою є заглиблений орнамент у вигляді хвилястих ліній. Люлька представлена кількома фрагмента- ми від чубука та чашечки. Орнамент чашечки складається з овалів та квадратів обрамлених горизонтальними лініями. Незначною кількістю представлені ніжки від сковорідок. Окремими знахідками є фраг- менти підсвічників. Поверхня одних покрита поливою, частіше зеленою, а інших — неполи- вна із заглибленим орнаментом у вигляді гори- зонтальних ліній. Особливу групу керамічних виробів станов- лять фрагменти кахель із рослинним і геомет- ричним орнаментом. Вироби із заліза: ковані цвяхи з великою шляпкою, шворінь тощо. Окрему категорію знахідок становлять шла- ки, деревне вугілля, попіл та кістки тварин, які були зосереджені в передпічній ямі. Отже, досліджуваний комплекс являє со- бою залишки майстерні гончара, яка склада- лась із будівлі, нижня частина стін якої була кам’яною. Розкопано лише частину споруди розмірами 7 × 4 м. Посередині майстерні, нав- проти горна — заглиблення круглої форми, яке могло використовуватись як передпічна яма, з якої вели випалювання кераміки. Гончарна піч знаходилась поруч, за східною стіною майс- терні. Вона була двохярусною. У зв’язку з майбутньою музеєфікацією цьо- го об’єкту у складі музейного комплексу Дер- жавного історико-культурного заповідника «Буша», розкопки об’єкту не завершено. Його законсервовано, а після зведення павільйону дослідження буде закінчено. Попередньо можемо датувати пам’ятку до- бою пізнього середньовіччя, а саме XVI — пер- шою половиною XVII століть [Косаківський, Рудь, 2009а, с. 94—95). Розкоп 4 розмірами 10 × 12 м (площа 120 м2) закладено на городі жительки с. Буша Л. Лихач по вул. І. Богуна, 1. У ході дослідження в цьому розкопі виявлено різночасові археологічні ма- теріали: трипільської культури етапів ВІ, ВІІ та СІІ, чорноліської культури. скіфського часу, пе- ріоду Київської Русі та пізнього середньовіччя. Трипілля етапу ВІ представлено фрагмен- тами горщиків округлої форми з невеликими відхиленими назовні вінцями. Одна група по- суду орнаментована канелюрами та гребінце- вим штампом, а друга прикрашена заглибле- ним орнаментом у вигляді прокреслених ліній і ямок. Інколи вони поєднані з канелюрами. Окремими фрагментами представлено части- ну біноклевидної посудини та антропоморфної статуетки, які також прикрашені заглибленим орнаментом. Трипілля етапу ВІІ характеризується фраг- ментами столової кераміки від амфор, кубків, мисок тощо. Більша частина посуду орнамен- тована прокресленими лініями, овалами та на- півовалами. Орнамент виконано чорним, зрід- ка чорно-червоним та білим ангобом. Кухонна кераміка представлена кількома фрагментами вінець із розчосами, рядками вдавлень та налі- пами на тулубі горщика. Матеріали трипільської культури етапу СІІ представлені окремими знаряддями праці, сто- ловою та кухонною керамікою. Столова керамі- ка — це фрагменти посудин, як правило стін- ки, інколи з ручками, вінця нечисленні ледь відхилені назовні. Орнамент виконаний чор- ним ангобом у вигляді косих смуг, які зрідка утворюють сіточку. Кухонна — численні фраг- менти вінець та стінок горщиків. Вінця без роз- чосів, з орнаментом у вигляді рядків вдавлень. Зовнішня поверхня стінок горщиків загладже- на недбало. На деяких плічках наявні конічні наліпи. Два фрагменти кераміки орнаменто- вані відтиском шнура. Знаряддя праці представлено фрагментами кремінних пластин та керамічними пряслами, які можна віднести до етапу СІІ. Також у розкопі виявлено фрагменти горщи- ка темно-сірого кольору кулястої форми з ви- сокою циліндричною шийкою. Орнамент у виг- ляді трикутнопобудованих заглиблених ліній, які горизонтально розміщено на плічках гор- щика. Ця знахідка відноситься до чорноліської культури. Кілька фрагментів кераміки, прикрашених валиком із вдавленнями по ньому, можемо від- нести до скіфського часу. Кераміка періоду Київської Русі (Х—ХІ ст.) — гончарні товстостінні горщики з відхиленими назовні вінцями. Плічка посудин прикрашено заглибленими смугами хвилястих ліній. Пізнє середньовіччя у розкопі 4 представ- лено найповніше з-поміж інших культурних 185 Косаківський В.А., Рудь В.С. Археологія Буші та її околиць шарів. Основними знахідками цього часу є чис- ленні фрагменти від керамічних виробів. Численну групу посуду складають горщики різних розмірів, із ручками, інколи полив’яні. Вінця горщиків широкі, ледь відхилені назовні з орнаментом у вигляді прямих або хвилястих ліній, які покривають всю поверхню вінець та переходять у розписи на плічках. Як і на він- цях, на плічках орнамент подібний, але уск- ладнений косими смугами, «крапками», «кома- ми». плямами тощо. Він займає, як правило, всю верхню частину горщика. Розписи викона- но коричневим, чорним, зрідка в поєднанні з білим ангобом. Миски також складають чисельну групу знахідок. Серед них є полив’яні та неполив’яні. Перші покриті зеленою та зеленою і коричне- вою поливою. Вони сферичної та сферо-коніч- ної форми. У сферичних — вінця нахилені досередини, а у сферо-конічних вони широкі й відхилені назовні. Вінця таких мисок під зе- леною поливою мають заглиблений орнамент у вигляді хвилястих ліній, а нижня частина мисок неорнаментована й покрита коричневою поливою. Зрідка трапляються миски, вінця яких покриті зеленою поливою, а внутрішня частина розписана цегляно-коричневим анго- бом і без поливи. Окрема категорія — миски неполивні з роз- писом цегляно-коричневим ангобом. Орнамент рівномірно розміщений по всій внутрішній по- верхні мисок і складається з прямих та хвиляс- тих ліній, а на стінці мисок він у вигляді деко- ративного фриза. Невеличка кількість мисок також сферо- конічної форми з широкими відхиленими на- зовні вінцями сірого кольору без орнаменту. Макітри виготовлено з глини світлих кольо- рів. Їхні вінця широкі, відхилені назовні та прикрашені розписом коричневим ангобом. Орнамент у вигляді хвилястих ліній, «ком», ко- сих смуг. Невелику за кількістю, але цікаву групу ста- новлять ніжки, стінки та ручки від сковорідок сірого та коричневого кольорів. Знахідки підсвічників також нечисленні. Це переважно фрагменти нижніх частин. Вони є з поливою і без неї. Неполивні з орнаментом у вигляді горизонтальних ліній. Фрагменти поливної кераміки різних форм та різних кольорів: кількох відтінків зеленого й коричневого, а також із прозорою поливою по білому ангобу. Полива, як правило, займає внутрішню поверхню посудин. Фрагмент руч- ки із зеленою поливою має декоративну оздобу у вигляді скрученої спіралі. Жбани з профільованими вінцями без ор- наменту, інколи з поливою на внутрішній сто- роні. Сіра димлена кераміка представлена він- цями, стінками й денцями від посудин різних форм — горщиків, глечиків тощо. Їхня повер- хня інколи лощена. На вінцях і плічках орна- мент у вигляді рядка ямок, а на стінках — вер- тикальні смуги. Кахель хоч небагато, але вони інформативні. Орнамент геометричний (різні фігури), антро- поморфний (людина) та зооморфний (коні). Ка- хлі не поливні. Окремими знахідками представлено: фраг- менти люльки, кістяний мундштук до неї, за- лізний наконечник стріли. Отже, у розкопі № 4 виявлено цінні матеріа- ли, які свідчать про інтенсивне та довгочасо- ве заселення міжріччя Мурафи та Бушанки, починаючи від Трипілля й аж до нашого часу [Косаківський, Рудь, 2009а, с. 95—97]. ДоСліДженнЯ 2009 р. У польовому сезоні цього року продовжили дослідження трипільського житла 2, яке час- тково розкрито у 2007 р. Об’єкт планувався для музеєфікації в складі Державного істори- ко-культурного заповідника «Буша». Однак у зв’язку з відсутністю фінансування, вирішено продовжити дослідження. Розкоп розширено на 2 м із північно-західної та північно-східної сторони. Таким чином, його розміри збільшились до 16 × 12 м, а загальна площа до 192 м2. У розкопі продовжили розчистку залишків трипільської площадки [Рудь, 2009, с. 2]. Гли- няна обмазка площадки розташована нерів- номірно по площі розкопу, інколи кількома шарами. Випал її якісний. Там, де обмазка не порушена, вона залягає суцільним шаром. Скупчення обмазки виявлено у західній, пів- нічній та східній частинах розкопу. З деталей інтер’єру житла розчищено черінь печі, на якому виявлено сліди багатьох ремон- тів, про що свідчать нашарування обмазки різної товщини. Також зафіксовано фрагмент нижньої частини стінки печі, яка була на об- мазці. Поряд, у глиняній обмазці, знаходився розвал великої посудини, етапу ВІ, зі шлакова- ною поверхнею. Над обмазкою та у верхньому її шарі вияв- лено мальовану кераміку (етап ВІІ). Нижче, на рівні обмазки, а в окремих місцях і під нею, виявлено кераміку із заглибленим орнаментом (етап ВІ). Інколи кераміка та інші речі обох пе- ріодів Трипілля знаходилась поряд, тому що культурні шари на поселенні часто перевід- кладені, внаслідок неодноразового заселення цієї території в наступні історичні часи, у тому числі й у Трипіллі. У північній частині площадки розчищено фрагменти невеликої вимостки у вигляді не- глибокого коритця (?) прямокутної форми. Гли- няна маса вимостки подібна до складу обмазки житла. У південній частині розкопу розчищено части- ну слов’янської напівземлянки з піччю-кам’янкою П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 186 та товстостінною ліпною керамікою. Землянкою зруйновано частину трипільської площадки. Крім того, у розкопі виявлено окремі фраг- менти кераміки чорноліської культури, скіфсь- кого часу, черняхівської культури, періоду Київської Русі та пізнього середньовіччя. Основні знахідки належать до трипільської культури: фрагменти кераміки із заглибленим та розписним орнаментами, знаряддя праці (з кременю, каменю, рогу, кістки), антропоморф- на та зооморфна пластика. Найчисельнішими знаряддями є вироби з кременю — ножевидні пластинки, шкребки кінцеві й на відщепах, наконечник дротика й стріли, виготовлені як із волинського кременю, так і з місцевого дністровського — чорного та світло-сірих відтінків. Значна кількість від- щепів дністровського кременю, виявлена в роз- копі, свідчить про місцеве виробництво, хоча за якістю виготовлених знарядь такий кремінь значно поступається привізному. Крем’яні сокири представлено двома ціли- ми зразками, а кам’яні зернотертки кількома фрагментами. Знаряддя з кістки — проколки (рис. 2, 1), шило й лощило з ребра, з рогу — два фрагменти верхніх частин рогових мотик і нижня частина мотики. У верхній частині од- нієї з мотик зберігся просвердлений отвір, а інша мотика зламалась саме на отворі. В обох мотик верхні кінці добре заполіровані, а в од- нієї тут же є заглиблення. Заполірування й за- глиблення утворилось на мотиках у процесі їх використання. Керамічні вироби, виявлені у розкопі 2, на- лежать до двох періодів (середнього та пізнього) і двох етапів (ВІ, ВІІ,) трипільської культури. Основна маса знахідок — матеріали серед- нього Трипілля. Пізньотрипільська кераміка представлена окремими фрагментами. Кераміка етапу ВІ трипільської культури представлена кількома групами. Перша група — посуд світло-коричневого та сірого кольорів, як правило, невеликих та середніх розмірів, найчастіше — кубки: посу- дини зі сферичним тулубом, циліндричною шийкою та слабо профільованими вінцями. Рис. 2. Матеріали з роз- копу 2, 2009 р. 187 Косаківський В.А., Рудь В.С. Археологія Буші та її околиць Орнамент у вигляді горизонтальних та косих ліній, виконаний канелюрами та гребінцевим штампом, покриває всю посудину. Інколи кане- люри поєднано з рядками круглих заглиблень. Зустрічаються також вироби лише з канелюра- ми. Поверхня таких виробів, як правило, зало- щена. На окремих зразках у середній частині тулуба посудини є невеличкі вушка з верти- кальними проколами. Орнамент, як правило, розміщений по всій поверхні виробу, аж до де- нця (рис. 2, 2—4). Один кубок виявлено майже цілим. Його шийка прикрашена потрійним канелюром, який обрамлено з двох боків сму- гами гребінцевого штампу. Тулуб кубка майже повністю прикрашений таким же орнаментом, як і на шийці, лише орнаментальні смуги спря- мовані навскоси, зверху до низу, до денця по- судини. Друга група — горщики, переважно, вели- кого й середнього розмірів, біконічної форми, з відхиленими назовні вінцями, часто з ши- рокою циліндричною горловиною. Орнамент у вигляді прокреслених заглиблених ліній, ямок тощо покриває більшу частину посудини, у тому числі й внутрішню поверхню вінець. На окремих посудинах є невеличкі ручки-вушка з вертикальними проколами. На деяких інших посудинах ручки великі з орнаментом та з го- ризонтальним проколом. Окремі фрагменти належать грушоподібним посудинам. Зрідка трапляються невеличкі посудини циліндрич- ної форми з непрофільованими вінцями, з ор- наментом у верхній частині посудини та руч- кою-наліпом. Одним фрагментом представлено посудину декоровану заглибленим орнаментом та промальовкою червоною вохрою між заглиб- леними лініями. В одному екземплярі також фрагмент посудини, у якій канавку заповнено білою пастою. Кілька фрагментів від посудин на високих піддонах. Окремо слід згадати про фрагменти великих товстостінних посудин із великими відхиленими назовні вінцями та канельованим орнаментом і рядками крапок. Два фрагменти мають рядки наліпів. На одно- му з цих фрагментів наліпи поєднано з розпи- сом чорним ангобом. У цій же групі невеликою кількістю представлено посудини з наліпами та рядками заглиблень. Кілька фрагментів із заглибленим орнаментом виконані з глиняної маси іншої якості на відміну від усіх поперед- ніх. Відмінний у них і декор. Третя група — посудини, зовнішня поверхня яких покрита шлікуванням, а внутрішня гарно загладжена. Четверта група — біноклевидні посудини з широкими конічними раструбами та фігурни- ми перемичками. Орнамент також заглибле- ний, подібний до орнаментації другої групи. Декоровано як внутрішню, так і зовнішню сто- рони раструбів біноклів. П’ята група — антропоморфна пластика цього періоду представлена двома фрагмен- тами. Перший — плечова частина статуетки з конічним виступом замість голови та заглибле- ним орнаментом (рис. 2, 14), другий — частина правої ноги великої статуетки, яка також деко- рована заглибленим орнаментом. Кераміка етапу ВІІ представлена двома гру- пами — кухонна та столова. Кухонний посуд — горщики різних розмірів із широкими й високими вінцями та округли- ми плічками (рис. 2, 5—6). Поверхня горщиків покрита розчосами як ззовні, так і зсередини. У цьому випадку вони виконують не декора- тивну, а технологічну функцію. Це залишки загладжування поверхні під час виготовлен- ня горщика. Глиняна маса цих виробів, за кількома винятками, має значну домішку тов- ченої черепашки. Колір черепка, переважно, сірий. Декоровано, як правило, вінця та верхню частину тулуба виробу. На вінцях орнамент розміщено в кілька ярусів. Верх вінець при- крашено вдавленнями. На окремих вінцях збереглась червона вохра. На переважній біль- шості вінець декор має дві смуги. У нижній, ширшій — розчоси, а у верхній (під самим вер- хом вінець) — рядки заглиблень, наліпи, не- справжні вушка-ручки. Зрідка ручки й наліпи розміщено в нижній частині вінець, при пере- ході в тулуб. Окремі вінця мають лише розчо- си, а на інших вони відсутні. Плічка більшості горщиків мають орнамент у вигляді відбитків гребінцевого штампа, які розміщено косими рядами, у вигляді фестонів, хвилястих ліній, рядків ямок тощо. Одним фрагментом пред- ставлено ніжку зооморфного горщика, виготов- леного з такої ж глиняної маси. Столовий посуд цього періоду представле- ний у найбільшій кількості. Він виготовлений із добре відмуленої глини, інколи з домішкою піску. Випал добрий, колір черепка червону- ватого відтінку. Розписи виконано темно-ко- ричневим або чорним ангобами по попередньо ангобованій поверхні посудин. Інколи розписи виконано чорним і білим ангобами, зрідка чер- воним (цегляно-червоним) або чорним і черво- ним (цегляно-червоним). Після розписів знач- ну частину виробів лощили. Після лощіння вироби досушували й випалювали. Форми столового посуду різноманітні. Миски — найбільш чисельна категорія сто- лового посуду. Переважають миски конічної форми з ледь відхиленими назовні вінцями. Їхній діаметр від 14 до 56 см. Поверхня мис- ки, яка розписана, покрита ангобом. Розпис виконано чорною (темно-коричневою) фарбою. Орнамент у вигляді овалів, зімкнутих овалів, фестонів, дуг, хвилястих ліній, овальних і лис- товидних плям тощо. Овали об’єднані в одну широку смугу. Всередині овалів смуги з 1—4 хвилястих ліній (рис. 2, 7—8). Частина мисок розписана з обох сторін. Роз- писи із зовнішньої сторони, як правило, у виг- П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в 188 ляді великих овалів, об’єднаних в одну компо- зицію. Миски сферо-конічної форми займають не- великий відсоток серед інших мисок. Їхній діа- метр коливається від 16 до 40 см. Вінця в них нахилені досередини. Більшість їх не орнамен- тована. У тих, що з орнаментом, розписом пок- рита як внутрішня поверхня, так і з розписом чорним і червоним ангобом із двох сторін. Чисельну категорію в цій підгрупі станов- лять зооморфні миски. Діаметр їхній від 10 до понад 40 см. Частина з них має на вінцях зооморфні наліпи у вигляді голівок тварин із рогами, в інших — ніжки конічної форми або у вигляді довгого прямокутного невисокого виступу. Більшість зооморфних мисок мають сферо-конічну форму та розпис із двох сторін. Внутрішня поверхня розписана, переважно, зебровидним орнаментом, а зовні — фестона- ми. Вінця в таких мисках плоскі, широкі, відіг- нуті назовні, часто з розписом (рис. 2, 13). На вінцях є також виступи-ручки. Кубки — невеличкі посудини із S-видним профілем, із відхиленими назовні вінцями, тонкостінні, зрідка з ручками. Глина добре вимішана, випалювання якісне. Орнамент, пе- реважно, метопний. Розпис чорною, зрідка ко- ричневою і червоною фарбами по ангобованій поверхні (рис. 2, 9). Кубкоподібні посудини — за формою нагаду- ють кубки, лише більші за розміром, товстостін- ні. Розпис чорною фарбою. Розписи, переважно, метопи. Зрідка трапляються без орнаментів, з отворами під вінцями. Амфори складають велику групу знахідок Це посудини середніх і великих розмірів, випалю- вання черепка якісне. Вінця лійчасті, великі, сильно профільовані, відхилені назовні, роз- писані з двох сторін. Розпис виконано чорною (темно-коричневою) фарбою по ангобованій по- верхні. В орнаментації переважають метопи, фестони, овали, концентричні лінії, видовжені плями. Ручки розміщені під вінцями та посе- редині тулуба посудини з горизонтальними й вертикальними проколами. Кратери — посудини більших розмірів із кулястим тулубом і великими лійчастими він- цями (рис. 2, 11, 12). Розпис виконано чорною (темно-коричневою) фарбою по ангобованій по- верхні. Основні орнаментальні схеми: S-видна петля, лицьова, метопи, фестони. S-видна пет- ля розміщена, як правило, на тулубі, а лицьо- вий орнамент, метопи і фестони — з внутріш- ньої та зовнішньої частини вінець. «Чоловічки» в деяких лицьових схемах мають форму кола або подовжені — листковидні. Грушоподібні посудини — вироби середніх і великих розмірів біконічної форми з вузькою горловиною та кулястою верхньою частиною тулуба (рис. 2, 10). Ручки невеликі, з верти- кальним або горизонтальним проколами, роз- ташовані в найширшій частині тулуба. Верхня частина тулуба прикрашена розписами. Основ- ні орнаментальні схеми — тангентна, S-видна петля, кола. Покришки — шоломоподібні зі злегка відігну- тими краями, розписані чорним ангобом. Основ- ний елемент розпису — чотирипроменева зірка. Деякі посудини (амфори, кубоподібні посу- дини, кратери, грушоподібні посудини) при- крашені розписом чорною та білою фарбами. Чорна основна, а біла — допоміжна. Вона ніби оконтурює основний малюнок. Біноклеподібні посудини представлені окре- мими фрагментами: яйцеподібні тулуби, вели- кі конічної форми раструби. Вони товстостінні, випал черепка якісний. Орнамент нанесено чорною фарбою. Орнаментальна схема — «со- виний лик». Серед столової кераміки виділено деяку кількість фрагментів — імпортів: амфори, пок- ришки, миски, зооморфні миски тощо. Глина цих посудин світло-жовтого кольору, поверхня покрита ангобом коричнево-цегляного кольо- ру, розпис виконано темно-коричневою фар- бою. Поверхня посудин місцями обсипалась. Це може бути кераміка з пам’яток Буго-Дніп- ровського межиріччя. Антропоморфна пластика представлена фрагментами двох жіночих статуеток, від яких збереглись лише торси. На одній статуетці є сліди розпису темно-коричневою фарбою. В обох статуетках на стегнах є проколи Зооморфна пластика представлена також двома фрагментованими статуетками. Це стилізовані зображення медведя та бика. Ста- туетки виготовлені з добре вимішаної глини, випал їх хороший. Колір черепка сірий і чер- воно-цегляний. Також у розкопі виявлено 2 пінтадери коніч- ної форми. У розкопі, крім трипільських матеріалів, виявлено й знахідки інших давньоісторичних періодів. До чорноліської культури належать фрагменти великої посудини сіро-чорного ко- льору з орнаментом у вигляді заглиблених ліній. Скіфський час представлено двома фраг- ментами вінець сірого кольору з отворами під вінцями та наліпним валиком. До черняхівсь- кої культури належить один фрагмент ручки античної амфори світло-коричневого кольору. Ранньослов’янський період у розкопі представ- лений залишками житла з піччю-кам’янкою та фрагментами товстостінної кераміки сіро- чорного кольору. Період Київської Русі репре- зентує ливарна форма виготовлена з місцевого піщаника. Пізнє середньовіччя представлено фрагментами кахель. Отже, виявлений у ході археологічних розко- пок 2007—2009 рр. матеріал належить до різ- них культурних шарів, що підтверджує думку І.С. Винокура про багаторазове заселення те- риторії в межиріччі Мурафи і Бушанки, почи- наючи з енеоліту. 189 Косаківський В.А., Рудь В.С. Археологія Буші та її околиць Найбільш дослідженим шаром є трипільсь- кий. У ньому виявлено матеріали етапів ВІ і ВІІ. Знахідок цього часу найбільше, вони ста- новлять основу колекції. Невеликою кількістю матеріалу представлений етап СІІ, який яскра- во виділяється з усієї керамічної колекції. Знахідки етапу ВІ датовано 4300—4200 рр. до н. е. Їх можна віднести до Борисівського типу пам’яток. Знахідки етапу ВІІ — 4100—3600 рр. до н. е. Це і глиняна площадка, і більшість ма- льованої кераміки. Ці матеріали можна синх- ронізувати з пам’ятками типу Ворошилівка на Південному Бузі. Окремими знахідками представлено пізніші археологічні культури та історичні періоди: чорноліська культура (XІ—VІІІ ст. до н. е.), скіфський час (VІІ—ІІІ ст. до н. е.), черняхівсь- ка культура (ІІ—V ст.), період ранніх слов’ян (V—VІІІ ст.), період Київської Русі (Х—ХІ ст.) та пізньосередньовічний шар із матеріалами XVI — першої половини XVII ст. Дослідження трипільської площадки не за- вершено. Розкоп законсервовано для подаль- шого дослідження. Aнтонович В.Б. О скальных пещерах на берегу Днестра в Подольской губернии // Тр. VI АС. — Одес- са, 1886. — Т. 1. — С. 86—102. Винокур І.С. Дослідження Бушанського скельного комплексу // Археологія. — 1994. — № 3. — С. 122— 130. Винокур І.С., Альошкін О.М., Забашта Р.В. та ін. Буша: історико-краєзнавчі нариси. — Хмельниць- кий, 1991. Зінько Ю.А., Косаківський В.А., Степанчук Ю.С. Буша: стан і перспективи археологічних дослід- жень // Матеріали XII Подільськ. іст.-краєзн. конф. (22—23 листопада 2007 р.). — Кам’янець-Подільсь- кий, 2007. — Т. 1. — С. 224—227. Косаківський В.А., Рудь В.С. Дослідження жит- ла трипільської культури на поселенні в с. Буша // С.Н. Бибиков и первобытная археология. — СПб., 2009. — С. 336—343. Косаківський В.А., Рудь В.С. Дослідження архео- логічної експедиції ВДПУ ім. М. Коцюбинського в с. Буша Ямпільського району // Вісн. Ін-ту історії, етнології і права. — Вінниця, 2009а. — Вип. 7. — С. 91—97. Рудь В.С. Археологічна практика студентів ІІЕП: «Буша-2009» // Педагог. — 2009. — Вересень. — № 1 (379). — С. 2. Сецинский Е.и. Археологическая карта Подольской Губернии. — М., 1901. В. А. К о с а к о в с к и й, В. С. Р у д ь АрхеологиЯ буШи и ее окреСтноСтеЙ Археологические памятники с. Буша исследова- лись с конца ХІХ века. Здесь выявлены памятники, относящиеся к различным историческим периодам, начиная с энеолита: трипольская, чернолеская и черняховская культуры, скифское и раннеславянс- кое время, периоды Киевской Руси и позднего сред- невековья. На протяжении трех полевых сезонов (2007—2009 гг.) экспедицией Винницкого государс- твенного педагогического университета им. М. Ко- цюбинского продолжались исследования этого мно- гослойного памятника. Большая часть материала относится к Среднему Триполью (этапы ВІ, ВІІ). V. A. K o s a k i v s k y i, V. S. R u d ArChAeology of bushA And boundAry of the VIllAge Archaeological sites of the village Busha have been studied from the late nineteenth century. These sites belonging to different historical periods from Chalcol- ithic: trypillia, chernoleska and cherniahovska cultures, Scythian and early Slavonic times, periods of Kievan Rus and the late Middle Ages. Over a period of three field sea- sons (2007—2009) the expedition of Vinnytsia State Ped- agogical University continued archaeological research of this multilayer-settlement. Majour part of the materials relates to the middle Trypillia (phases BI, ВІІ).

Археологія Буші та її околиць

Репозитарії

Схожі ресурси