“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України
У статті проаналізовано обставини і мету підготовки та інформативні можливості важливого обліково-статистичного джерела з історії козацької старшини Слобідської України періоду ліквідації полково-сотенного устрою краю – “Відомостей про старшинських дітей” за листопад 1765 – червень 1766 рр. Ці докум...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16144 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. Потапенко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 90-111. — Бібліогр.: 113 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859856341727707136 |
|---|---|
| author | Потапенко, С. |
| author_facet | Потапенко, С. |
| citation_txt | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. Потапенко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 90-111. — Бібліогр.: 113 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті проаналізовано обставини і мету підготовки та інформативні можливості важливого обліково-статистичного джерела з історії козацької старшини Слобідської України періоду ліквідації полково-сотенного устрою краю – “Відомостей про старшинських дітей” за листопад 1765 – червень 1766 рр. Ці документи містять цінну інформацію щодо чисельності, віку, освітнього рівня і стану здоров’я старшинських дітей.
В статье рассмотрены обстоятельства и цель подготовки, а также информационные возможности важного учетно-статистического источника по истории казацкой старшины Слободской Украины периода ликвидации полково-сотенного устройства края – “Ведомостей о старшинских детях” за ноябрь 1765 – июнь 1766 гг. Эти источники содержат ценную информацию касательно численности, возраста, образовательного уровня и состояния здоровья старшинских детей.
The article provides analysis of very important statistical sources on the history of Sloboda Ukraine Cossack officials which are called ‘The Registers of the Cossack High Officers’ Children’. These documents were composed immediately after the Cossack order of Sloboda Ukraine was abolished (November 1765 – June 1766). The registers contain valuable data on the number, age, education standard and health level of Sloboda Ukraine Cossack officials’ children.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
90
1. Особливості укладання.
Унаслідок реформ кінця 1764 – середини 1765 рр. козацький устрій
Слобідської України було ліквідовано1. На основі Ізюмського, Острогозького,
Охтирського, Сумського й Харківського козацьких полків сформували п’ять
гусарських2. Обшири колишніх Слобідських полків утворили Слобідсько-
Українську губернію з центром у Харкові3. До складу новоствореної губернії
увійшли Ізюмська, Острогозька, Охтирська й Сумська провінції та шість
комісарств Харківського повіту (ці шість комісарств також іменували комі-
сарствами «Харківського відомства»)4. Кожна з чотирьох провінцій у свою
чергу поділялася на одне міське (“городовое”) та чотири або п’ять повітових
(“уездных”) комісарств5.
Відповідно до нового адміністративного поділу управлінську струк-
туру краю сформували: Слобідсько-Українська губернська канцелярія,
Ізюмська, Острогозька, Охтирська й Сумська воєводські провінційні
канцелярії, два дцять три повітові комісарські правління (Балаклійське,
1 Полное собрание законов Российской империи (далі – ПСЗ). – СПб., 1830. –
Т. ХVІ. – С. 1003–1007; Т. ХVІІ. – С. 74–75, 77, 133–136, 181–189, 194–195; Маслійчук В. Л.
Щербінінська комісія та скасування слобідських полків 1762–1764 рр. // Його ж. Провінція
на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України XVІI–XІХ ст. – Харків,
2007. – С. 141–155.
2 ПСЗ. – Т. ХVІІ. – С. 77; Головинский П. А. Слободские казачьи полки. – СПб.,
1864. – С. 203–204.
3 ПСЗ. – Т. ХVІІ. – С. 181–189; Багалей Д. И. Предисловие // Його ж. Материалы
для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьков-
ской и отчасти Курской и Воронежской губерний) в XVI–XVIII столетиях. – Харьков,
1890. – Т. 2. – С. ХІІ.
4 Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации… – С. 318; Центральний
державний історичний архів України у м. Києві (далі – ЦДІАК України). – Ф. 1710. –
Оп. 2. – Спр. 12. – Арк. 20зв.
5 Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации… – С. 318.
Світлана ПОТАПеНКО (Київ)
“ВідОмОсті прО старшинсЬКиХ дітей”
1765–1766 рОКіВ яК джерелО з істОрії КОзацЬКОї
старшини слОбідсЬКОї УКраїни
91
Куп’янське, Печенізьке, Сватолуцьке – в Ізюмській провінції; Бирючан-
ське, Калитвянське, Осинівське, Миловатське, Уривське – в Острогозькій
провінції; Боровенське, Богодухівське, Котельвське, Краснокутське – в
Охтирській провінції; Білопільське, Лебединське, Межиріцьке, Миро-
пільське – в Сумській провінції; Вільшанське, Липцівське, Мереф’янське,
Перекопське (з лютого 1766 р. – Валківське6), Хотомлянське (певний час
іменувалося Салтівським7) – у комісарствах Харківського повіту8) та
п’ять міських комісарських правлінь (Ізюмське, Острогозьке, Охтирське,
Сумське та Харківське)9. Слобідсько-Українським губернатором було при-
значено росіянина прем’єр-майора Євдокима Олексійовича Щербініна10,
губернськими товаришами – теж росіян Тихона Федоровича Яминського
та Петра Петровича Гринєва11.
Владні повноваження козацької старшини Слобідської України було
суттєво підірвано ще реформами 1733–1735 рр., проведеними у краї князем
Олексієм Шаховським12. Проте зміни 1760-х рр. були значно масштабніши-
ми й змушували колишню місцеву керівну верхівку визначатися в нових
соціально-політичних умовах, причому діяти з прицілом на збереження
привілейованого статусу.
Цінним комплексом історичних джерел, що проливає світло на стано-
вище старшинського середовища Слобожанщини у перші пореформені
роки, є “Відомості про старшинських дітей” кінця 1765 – першої половини
1766 рр13.
Ці документи було виявлено в фонді Слобідсько-Української губерн-
ської канцелярії (ф. 1710) Центрального державного історичного архіву
України в м. Києві. Мета підготовки документів була сформульована у
відповідному указі Слобідсько-Української губернської канцелярії від 26
листопада 1765 р.: “В Слободской Украинской губернской канцелярии
приказали: по состоявшимся в 1726, 1744, 1746, 1749, 1760 и 1764 годех
указом повелено, как о неслужащих дворянах, так и о их, и оставных
штап-, обер-, ундер-афицеров, и рядовых, кои из дворян, детех собирать
ведомости, о чем здесь по губернской канцелярии определение учинено;
равным образом и о находящихся в здешней губернии старшинских детях
6 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 12. – Арк. 74.
7 Там само. – Спр. 17. – Арк. 81–83.
8 Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации… – С. 550–554.
9 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 12. – Арк. 22–23; Спр. 157. – Арк. 4зв.;
Спр. 331. – Арк. 6–6зв.; Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации… – С. 295–
318; ПСЗ. – Т. ХVІІ. – С. 133–136, 181–189.
10 ПСЗ. – Т. ХVІІ. – С. 181; Посохов С. И., Ярмыш А. Н. Губернаторы и генерал-
губер наторы. – С. 31–32
11 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Арк. 115, 117, 121зв., 128зв.
12 Маслійчук В. Л. Радикальна реформа та старий звичай (Князь Олексій Шаховський
та реформування слобідських полків 1733–1735 рр.) // Його ж. Провінція на перехресті
культур... – С. 105–140.
13 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 1–89.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
92
надлежит иметь сведение. Того ради во все здешние шесть камисарств и
в провинциалные канцелярии послать указы – велеть всем камисаром обо
всех отставных и неотставных всякаго звания старшин мужеска полу о
детях, кои в оклад к платежу податей прежде [...] не полагались, зделать
ведомости, не пропустя ни одного, с показанием чьи они дети, как их зовут,
и скольких лет, и кто из них грамоте и другим наукам обучены, а ежели
между ими найдутся также кои увечны, то оных так имяно и чем увечны
показать; и те ведомости изо всех камисарств, також и с провинциалных
канцелярий в губернскую канцелярию прислать немедленно (все під-
креслено нами. – С. П.)”14.
У Російській імперії жорсткий контроль з боку держави за дворян-
ством було започатковано Петром І15. З-поміж заснованих ним нових
державних установ була Герольдмейстерська контора16. Одним з най-
важливіших обов’язків герольдмейстера відповідно до інструкції 1722 р.
було вести облік дворян і їхніх дітей та стежити за проходженням ними
обов’язкової служби й навчання. Задля цього до Герольдмейстерської
контори було передано справи дворян й списки служилих з колишнього
Розрядного приказу. Надалі зі всіх цивільних і військових установ імпе-
рії, з губерній і провінцій до контори регулярно надходили відомості про
дворян та осіб, які здобули право на дворянський статус. У конторі вели
“потрійні списки”17 дворян (загальні іменні й окремо по чинах; придат-
них й непридатних до служби; скільки в кого дітей і якого віку), також
справи “оглядів недорослів”. Загалом обсяг даних про кожну особу був
“приблизно однаковим”18, адже інструкція 1722 р. вимагала наявності
інформації щодо імені особи, її віку (через формулу “от роду лет”), року
початку й місця служби, місця проживання, кількості залежних селян.
Таку ж інформацію слід було подавати про дітей, а також вказувати, яким
наукам ті були навчені й де служили. Якраз такі дані і вміщують “Відо-
мості про старшинських дітей”.
14 Там само. – Арк. 1.
15 Романович-Славатинский А. Дворянство в России от начала XVІІІ века до отмены
крепостного права. – СПб., 1870. – С. 121; Троицкий С. М. Русский абсолютизм и дворян-
ство в XVІІІ в. – М., 1974. – С. 113; Миронов Б. Н. Социальная история России периода
империи (XVІІІ – начало ХХ в.). Генезис личности, демократической семьи, гражданского
общества и правового государства: В 2 т. – СПб., 1999. – Т. 1 – С. 82.
16 Романович-Славатинский А. Дворянство в России... – С. 48–52; 123–131; Троиц-
кий С. М. Русский абсолютизм и дворянство в XVІІІ в. – С. 116–118, 156; Анисимов Е. В.
Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого. – СПб., 1997. –
С. 265–268; Фаизова В. И. “Манифест о вольности” и служба дворянства в XVІІІ столе-XVІІІ столе-
тии. – М., 1999. – С. 20–23.
17 Романович-Славатинский А. Дворянство в России… – С. 48–49; Фаизова В. И.
“Манифест о вольности”… – С. 22.
18 Фаизова В. И. “Манифест о вольности”… – С. 21.
Світлана ПОТАПеНКО
93
За інформацією супровідних рапортів19, 26 листопада укази Слобідсько-
Української губернської канцелярії про підготовку відомостей було розіслано
до Ізюмської, Острогозької, Охтирської і Сумської провінційних канцелярій та
шести комісарських правлінь Харківського повіту20. Приблизно за два тижні
(на початку грудня) указ отримали в Ізюмській, Охтирській, Острогозькій
провінційних канцеляріях і Вільшанському комісарському правлінні, в серед-
ині місяця – в Сумській провінції. У свою чергу, з Ізюмської, Острогозької,
Охтирської та Сумської провінційних канцелярій відповідні укази було розі-
слано до місцевих комісарських правлінь. Останні збирали інформацію про
дітей старшин, які мешкали в їхньому комісарстві, і надсилали до центру
провінції. За цими переліками в кожній з чотирьох провінційних канцеля-
рій було укладено зведені відомості по провінції і відіслано до губернської
канцелярії.
Оригінальні назви цих відомостей дещо відмінні між собою. Лаконічно
сформульовано назву переліку з Ізюмської провінції – “Ведомость, сколко
в Изюмской провинции имеется отставных и неотставных всякого звания
старшин мужеска полу детей, кои в оклад к платежу податей прежде не по-
лагались. 1766 году февраля [?] дня”21, а заголовок із Сумської значно роз-
логіший – “Ведомость, учиненная в Сумской провинциальной канцелярии
по силе полученного из Слободской Украинской губернской канцелярии
указа, кто именно Сумской провинции от комисарств показаны отставных
и неотставных и всякого звания старшин мужеска полу дети, кои в оклад к
платежу податей не полагались, и кольких лет, и кто из них грамоты и дру-
гим наукам обучены, и чем изувечены, явствует под сим. 1766 году генваря
24-го дня”22.
На відміну від комісарств, що входили до складу провінцій, пере ліки,
підготовлені в кожному з шести комісарств Харківського повіту за від-
сутності проміжної ланки – провінційної канцелярії – надсилали безпосе-
редньо до Слобідсько-Української губернської канцелярії. Тому відомості
з Ізюмської, Острогозької, Охтирської та Сумської провінцій пройшли до-
датковий у порівнянні з обліково-статистичними документами з комісарств
Харківського повіту етап підготовки – зведення в загальні відомості по
провінції.
19 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12–12зв.,
14, 25, 30.
20 Там само.
21 Там само. – Арк. 26.
22 Там само. – Арк. 18.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
94
Табл. 1
Дані супровідних рапортів
провінційних канцелярій і комісарських правлінь
стосовно укладання “Відомостей про старшинських дітей”23
Провінція/
комісарство
Відіслано
указ
Отримано
указ
Рапорт про
отримання указу:
дата надсилання*
дата надходження**
Надсилання
відомостей
Рапорт про
надсилання
відомостей:
дата надсилання
дата надходження
Ізюмська 26.11.1765 05.12.1765 11.12.1765
19.05.1765
09.02.1766 09.02.1766
13.02.1766
Охтирська 26.11.1765 05.12.1765 07.12.1765
19.12.1765
11.02.1766 11.02.1766
16.02.1766
Острогозька 26.11.1765 07.12.1765 08.12.1765
19.12.1765
–*** –
Сумська 26.11.1765 15.12.1765 15.12.1765
19.12.1765
– –
Валківське 26.11.1765 – – – –
Вільшанське 26.11.1765 04.12.1765 – – 14.12.1765
17.12.1765
Липцівське 26.11.1765 – – 23.03.1766 23.03.1766
24.03.1766
Мереф’янське 26.11.1765 – – – –
Салтівське 26.11.1765 – – [10.02.1766]4* [10.02.1766]
[15.02.1766]
Харківське 26.11.1765 – – [09.02.1766] [09.02.1766]
[13.02.1766]
Найшвидше підготовлені документи надійшли до губернської канцеля-
рії з Вільшанського комісарства – 14 грудня того ж року; на початку лютого
1766 р. – з Ізюмської та Охтирської провінцій, а в кінці березня – з Липців-
ського комісарства (табл. 1). 9 і 10 лютого губернська канцелярія отримала
відомості про дворян і їхніх дітей з Харківського та Салтівського комісарств
відповідно24. Очевидно, разом із ними було надіслано і “Відомості про стар-
шинських дітей” (як у випадку з документами Вільшанського комісарства25).
У губернській канцелярії на основі одержаних з місць переліків уклали два
23 Там само. – Арк. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12–12зв., 14, 25, 30.
24 Там само. – Арк. 6, 8.
25 Там само. – Арк. 10, 12.
* Дата відсилання рапорту з місцевої канцелярської установи (проставлено в ниж-
ньому лівому куточку аркуша).
** Дата надходження рапорту до Слобідсько-Української губернської канцелярії (про-
ставлено в верхньому правому куточку аркуша).
*** Прочерк означає, що документ не виявлено.
4* Дати, взяті в квадратні дужки, реконструйовано за інформацією про надсилання
“Відомостей” про дворян і їхніх дітей.
Світлана ПОТАПеНКО
95
зведені документи: “Ведомость, сколко слободской Украинской губер-
нии в сумской, изюмской, ахтырской и Острогожской правинциях
старшинских детей состоит”26 та “Ведомость, сколко Харковского уезду
в шести камисарствах старшинских детей состоит”27. Результати порів-
няльного текстологічного аналізу цих двох документів та відповідних відо-
мостей, підготовлених у місцевих канцелярських установах, демонструють
суттєве прорідження текстів останніх, здійснене в губернській канцелярії.
Така особливість підготовки двох зведених відомостей має бути обов’язково
враховувана під час вивчення їхніх інформативних можливостей. Відповід-
но до даних супровідних рапортів (див. табл. 1), орієнтовними крайніми
датами укладання зведеної відомості по чотирьох провінціях (Ізюмській,
Острогозькій, Охтирській та Сумській) приймаємо другу половину лютого –
кінець червня 1766 р., а зведеної відомості по комісарствах Харківського
повіту – кінець березня – кінець червня 1766 р.
Обидві зведені відомості нараховували дві рубрики – “Звание имен” (чин,
ім’я, прізвище, по батькові батька через формулу “син”; імена дітей) та “От
рождения лет, кто чему обучены или нет, кто чем изувечен”. Друга рубрика
поділялася на дві підрубрики – з даними про вік (цифрами) й інформацією
стосовно навчання чи служби і можливих “каліцтв” дітей28.
Окремої уваги заслуговує комплекс супровідних документів “Відомостей
про старшинських дітей”, який наповнюють: розпорядження Слобідсько-
Української губернської канцелярії від 23 листопада 1766 р.; відповідний
указ, розісланий 26 листопада того ж року; рапорти комісарських правлінь і
провінційних. Вважаємо, що за критерієм обов’язковості/необов’язковості
перераховані історичні джерела становлять типову групу. В межах останньої
виділяємо дві підгрупи:
1. Директивну: розпорядження від 23 листопада 1765 р., указ, розісланий
26 листопада 1765 р.;
2. Звітну: рапорти комісарських правлінь та провінційних канцелярій.
Назви підгруп відображають спосіб, у який ці документи були залучені
до появи відомостей: першими було ініційовано підготовку та визначено зо-
внішні особливості й зміст обліково-статистичних джерел; другі інформували
про хід укладання переліків у місцевих канцелярських установах. Рапорти
вміщують важливі дані до реконструкції процедури укладання відомостей –
інформацію про затрачений час, спосіб збору даних та укомплектованість
підготовлених документів. Тому ще називаємо їх процедурними. Супровідні
рапорти залежно від їхнього змісту поділяються на дві групи:
1) про надходження указу;
2) про виконання указу (надсилання підготовлених переліків).
Що стосується палеографічних особливостей “Відомостей про старшин-
ських дітей”, то зведений перелік по чотирьох провінціях виконано двома по-
26 Там само. – Арк. 59–82зв.
27 Там само. – Арк. 83–89.
28 Там само. – Арк. 59–89.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
96
черками: № 1 (ближчий до російського скоропису) – літери прямі, загострені,
не з’єднані, незначна кількість виносних29; № 2 (ближчий до українських
скорописних традицій) – літери менші, заокруглені, більше виносних літер
і декоративних елементів30.
2. інформативні можливості
Інформативні можливості “Відомостей про старшинських дітей” стосу-
ються досить широкого комплексу питань: даних стосовно родинних зв’язків
у середовищі козацької слобідської старшини, віку, освіти і стану здоров’я
старшинських дітей, долі козацьких старшин після розформування Слобід-
ських полків.
Загалом, з Ізюмської, Острогозької, Охтирської і Сумської провінцій та
комісарств Харківського повіту до губернської канцелярії надійшла інформація
про 687 дітей старшин. Із них до зведеного переліку по чотирьох провінціях
було внесено 303 особи, по комісарствах Харківського повіту – 162 особи.
В губернській канцелярії опускали дані про старшинських дітей, які вже
служили в регулярних військах; інформацію про дітей, батьки яких служили
в Слобідських козацьких полках на нестаршинських урядах (канцеляристами)
або не служили взагалі, хоч і мешкали на території губернії.
По Ізюмській провінції було опущено найменше даних – про 7 осіб31:
про сина прапорщика колишнього Слобідського драгунського полку, який
свого часу сотникував в Ізюмському полку32, Семена Івановича Моренкова;
про сина відставного сотника Ізюмського полку33 Івана Дмитровича Купчи-
нова; про нащадків місцевих старшинських родин34 – Дмитра Васильовича
Богуславського, Григорія, Миколи і Дмитра Георгійовичів Капустянських,
Василя Петровича Жукова.
По Охтирській провінції в губернській канцелярії опустили інформацію
про 37 осіб35. Серед них значну частину становили особи віком 20–30 років,
які вже мали постійне місце цивільної чи військової служби. Приміром, до зве-
деного переліку не було внесено дані всіх чотирьох синів останнього старшого
полкового писаря колишнього Охтирського полку36 Петра Кардашевського –
Степана (35 років*, служив поручиком у пікінерських військах на території
Гетьманщини), Григорія (32 років, служив полковим писарем в Охтирському
гусарському полку), Андрія (26 років, обіймав аналогічну посаду в Ізюмському
29 Там само. – Арк. 59–64зв.
30 Там само. – Арк. 65–80.
31 Там само. – Арк. 26зв.–27.
32 Там само. – Спр. 62. – Арк. 48зв.; Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 96.
33 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 104; Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 62. –
Арк. 40–40зв.; Спр. 115. – Арк. 83зв.
34 Там само. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 62. – Арк. 39, 40.
35 Там само. – Спр. 17. – Арк. 31–32зв., 34–36зв.
36 Там само. – Арк. 61зв.
* Детальніше специфіка інформації про вік та особливості її опрацювання розгля-
даються нижче.
Світлана ПОТАПеНКО
97
гусарському полку), Івана (29 років, був дияконом)37. З шести синів останнього
полкового судді Охтирського козацького полку38 Олексія Кобеляцького до зве-
деної відомості записали дані двох – Ларіона (14 років) та Семена (12 років).
При цьому надзвичайно цінну та цікаву інформацію про чотирьох старших
синів та онука опустили. Виявляється, що старший син полкового судді Григо-
рій (28 років) був уже прапорщиком у відставці й, напевно, був одруженим, бо
мав сина Івана (4 років); із двох синів Іванів один служив вахмістром в Охтир-
ському гусарському полку (22 років), а другий – копіїстом в Охтирській про-
вінційній канцелярії (16 років); Степан же (18 років) навчався в Шляхетському
кадетському корпусі. В губернській канцелярії опустили інформацію про ще
кількох старшинських дітей, які служили в Охтирському гусарському полку:
про полкового писаря Івана Григоровича Парафіївського (28 років); вахмістрів
Івана Петровича Соляникова (22 років), Тимофія Тимофійовича Карбовського
(18 років), Григорія Івановича Лесевицького (18 років); капрала Костянтина
Семеновича Перехрестова (18 років). Крім того, не внесли дані старшинських
дітей, які служили в місцевій провінційній канцелярії (підканцеляриста Івана
Степановича Галкіна, 28 років) та в експедиції формування гусарських полків
(Якима Степановича Галкіна, 22 років).
По Сумській провінції до губернської канцелярії надійшла інформація
про 122 особи, з яких опустили дані 17 осіб39: дані сина поручика, який сот-
никував в Межиріцькій сотні Сумського козацького полку40, Петра Яковича
Перепелкіна; сина сотника колишнього Сумського козацького полку41, на-
щадка місцевого старшинського роду Івана Павловича Штепи; синів сотника
того ж полку42 Миколи і Романа Варавкіних; синів відставного канцеляриста
Мойсея, Василя і Федора Костантинових; синів поручика колишнього Сло-
бідського драгунського полку, який очолював Лебединську сотню Сумського
козацького полку43, Амоса, Павла та Степана Павловичів Свєтайлових.
Найсуттєвішого прорідження зазнали тексти чотирьох відомостей, які
надійшли з Острогозької провінції44, – з інформації про 163 особи до зведе-
ного переліку по чотирьох провінціях внесли дані 120 старшинських дітей і
додали інформацію про ще двох. Таким чином, по Острогозькій провінції у
зведеній відомості записано 122 особи.
По-перше, в губернській канцелярії опускали дані дорослих старшин-
ських дітей – старшин і підпрапорних, які служили в розформованому
37 Там само. – Арк. 31зв.
38 Там само. – Спр. 62. – Арк. 60зв.–61.
39 Там само. – Спр. 17. – Арк. 18–24зв.
40 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 22зв.; Спр. 83. – Арк. 3зв.; Ф. 1710. –
Оп. 2. – Спр. 62. – Арк. 20.
41 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 22; Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 62. –
Арк. 23.
42 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 22зв.; Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 62. –
Арк. 24.
43 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 22зв.; Спр. 83. – Арк. 41.
44 Там само. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 39–54зв.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
98
Острогозькому козацькому полку. У такий спосіб до зведеного переліку не
ввійшла інформація про полкового обозного Максима Куколевського, від-
ставних ротмістрів Федора Колтунова і Сергія Куколевського, хорунжого
Андрія Куколевського, сотників Семена Арбузовського, Лаврентія Пушка-
рева, Степана Голованева, Степан Жидкова, Петра Чоботаревського, Олексія
Сурмина, Петра Никитина, Федора Красовського. Олексія Сребдольського,
Василя Протасова; підпрапорних Матвія Лебединського, Семена Чехур-
ського, Дмитра Єманова, Федора Масленникова, Петра Антонова, Михайла
Даниловича Савельєва, Петра Вишневського, Андрія Щербініна, Федора та
Миколу Могилевцових, Івана та Григорія Бедряг, Степана Тарованого, Івана
Острозького, Івана Шапочку, Прокопа Качелихина, Антона Ламтева, Ми-
хайла Жидкова, Іллю Корецького, Павла Запорожця, Якова Медкова, Павла
Подколзина та його синів Івана і Максима45.
По-друге, до зведеної відомості в губернській канцелярії не внесли дані
про походження батьків та їхню службу (дату початку служби; інформацію
про участь у походах; дані стосовно установи чи посадовця, якими було на-
дано дійсний чин; інформацію про продовження служби). Ці дані відповідали
“службовим біографіям”*, наведеним у “Щорічних” та “Іменних” списках**.
Тож важливою є можливість взаємно верифікувати і доповнити інформацію
трьох різновидів обліково-статистичних джерел.
Приміром, в “Іменних списках” 1765 р. про участь у закордонних
походах Слобідських полків старшого полкового осавула Острогозького
полку (1757–1765 рр.) Гаврила Федоровича Зайцева сказано одним рядком:
“...в [1]740... находился в разных походах и при взятьи городов, в... [1]748 – в
Лифляндском, в [1]750-м – в Бахмуте, в [1]757 – в Пруском походе”46. Нато-
мість у “Відомості про старшинських дітей” Острогозької провінції подано
значно ширше: “Во время своей службы в походах был [1]736 в Кримской
компании при взяте городов Перекопа, Банчесарая и протчих, [1]737 – при
взятьи Ачакова, [1]738 – в Днестровском, [1]739 – при взятьи Хатина, [1]748 –
в Лифлянском, [1]757 – в Пруском”47.
А фрагмент із такою ж інформацією щодо сотника Акима Єманова (в
“Іменному” списку (І) – сотник під № 1 Острогозького полку48) в відомості
повторено майже дослівно:
45 Там само. – Арк. 39–54зв.
* Російська дослідниця В. Фаїзова застосовує цей термін щодо даних про службу
дворян (Фаизова В. И. “Манифест о вольности”… – С. 21). Ми послуговуємося ним для
позначення даних про службу козацьких старшин.
** “Щорічні списки” 1760–1764 рр. та “Іменні списки”(І, ІІ) 1765 р. – два різновиди
обліково-статистичних джерел з історії козацької старшини Слобідської України (До-
кладніше див.: Потапенко С. Передмова // еліта Слобідської України: Списки козацької
старшини 60-х рр. XVIII ст. / Упор. С. Потапенко – К.; Харків, 2008. – С. 14–32).
46 Там само. – Спр. 62. – Арк. 1зв.
47 Там само. – Спр. 17. – Арк. 39.
48 Там само. – Спр. 62. – Арк. 3–3зв.
Світлана ПОТАПеНКО
99
– “Іменний список” (І): “...в [1]732-м, [1]733-м, [1]734-м – в Полше,...
в [1]736, [1]737, [1]738 – в Кримских походех, ... в [1]757 – в Полше при
учрежденных могазейнах, въ [1]758 – в Пруском походе”49;
– відомість: “Во время своей службы в походах был [1]732, [1]733, [1]734
в Полше, [1]736, [1]737 и [1]738 – в Крымских, [1]757 – в Полше, [1]758 – в
Пруской компании и в сражении против неприятеля”50.
У схожий спосіб співвідноситься інформація стосовно інших старшин,
як-от: молодшого полкового осавула Микити Буткова51, ротмістра Миколи
Остаф’єва52; сотників Івана Шапочки53, Андрія54, Сави Рахміна55, Івана
Урсула56, Михайла Косенкова57, Льва Сіверського58; Василя Синельникова59,
Дорофея Павлинського60 й Іллі Тертичникова61; підпрапорних Матвія Лебе-
динського62 й Петра Антонова63.
Продуктивним є також порівняльний текстологічний аналіз “Відомостей
про старшинських дітей” та “Щорічних списків”. Так, відомості не лише
підтверджують, що канцелярист колишньої Острогозької полкової канцелярії
Федір Колтунов почав служити 2 липня 1757 р.64, а й розширюють інформа-
цію “Щорічних списків”: Ф. Колтунов походив із козацького середовища і
вийшов у відставку 2 березня 1765 р. полковим старшиною65.
Неочікуваний інформаційний зв’язок відомостей та “Щорічних списків”
простежується стосовно полкового хорунжого Острогозького полку Андрія
Куколевського. Досить компактній довідці перших про те, що А. Куколевський
походив із козаків і почав служити 10 березня 1732 р., за час служби брав
участь у Кримських кампаніях 1736–1738 рр., Ізюмському зимовому 1751 р.
та Прусському 1756–1757 рр. походах і 16 жовтня 1761 р. за указом Воєнної
колегії був відставлений полковим хорунжим66, у документах із супровідного
комплексу до “Щорічного списку” Острогозького полку на 1762 р. (у списку
старшин, атестованих на вищі уряди; у списку старшин, атестованих до від-
49 Там само.
50 Там само. – Спр. 17. – Арк. 39зв.
51 Там само; Спр. 62. – Арк. 2.
52 Там само. – Спр. 17. – Арк. 39зв.; Спр. 62. – Арк. 2зв.
53 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40; Спр. 62. – Арк. 3зв.
54 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40; Спр. 62. – Арк. 4–4зв.
55 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40; Спр. 62. – Арк. 4зв.
56 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40зв.; Спр. 62. – Арк. 5зв.
57 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40зв.; Спр. 62. – Арк. 7.
58 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40зв.; Спр. 62. – Арк. 7–7зв.
59 Там само. – Спр. 17. – Арк. 40зв.; Спр. 62. – Арк. 7зв.–8.
60 Там само. – Спр. 17. – Арк. 41; Спр. 62. – Арк. 8.
61 Там само. – Спр. 17. – Арк. 41зв.; Спр. 62. – Арк. 9зв.–10.
62 Там само. – Спр. 17. – Арк. 48; Спр. 62. – Арк. 11.
63 Там само.
64 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 43.
65 Там само. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 42зв.
66 Там само.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
100
ставки; в атестаті підпрапорного Матвія Лебединського на уряд полкового
хорунжого)67 відповідає значно ширша інформація. Отже, з 10 березня 1732 р.
А. Куколевський служив підпрапорним і саме в цьому званні брав участь у
закордонних походах російських військ, уряд полкового хорунжого він ді-
став 20 січня 1740 р., а 1758 р. і 1759 р. “за старостию и болезнми и что по
сведительству дивизионных доктора и штап-лекаря явился к продолжению
впред службы неспособным” його було атестовано до відставки полковим
суддею, а на його місце в “комплекті” Острогозького полку представлено
підпрапорного Матвія Лебединського68.
Текстологічний аналіз відомостей та “Щорічних списків” на предмет
даних полкового хорунжого Андрія Куколевського викриває одну з найне-
безпечніших інформаційних пасток обліково-статистичних документів – збіг
комбінацій імені та прізвища в кількох осіб не лише в межах старшинського
корпусу всіх п’яти слобідських козацьких полків (у першій половині 1760-х рр.)
чи всієї Слобідсько-Української губернії (в другій половині десятиліття), а на-
віть у межах “комплекту” одного полку чи відомості з однієї провінції. Таку
“підступність” “Щорічних списків” демонструють дані двох сотників Федорів
Алферових та сотника і підпрапорного Іванів Красовських у “Щорічному спис-
ку” Сумського полку на 1762 р.69, а небезпеку “Відомостей про старшинських
дітей” – дані полкового хорунжого, сотника і двох підпрапорних Острогозького
полку Андріїв Куколевських70. Власне, “нагода” сплутати трьох осіб та їхніх
дітей (інформацію про полкового хорунжого в губернській канцелярії опусти-
ли) виникає під час опрацювання зведеної відомості по чотирьох провінціях.
Якщо у відомостях, підготовлених в Острогозькій провінції, з’ясувати, про
кого саме йде мова у джерелі, допомагає деталізована інформація про службу71,
то у зведеному переліку такі ідентифікуючі дані відсутні. В цьому документі
представлена інформація обмежується наступною72:
У сотниковъ [...]
Андрея Куколевского дети:
Иванъ,
Петръ [...]
8
6
Грамоти читать и писат {обучаются.
У подпрапорныхъ [...]
Андрея Куколевского сн̃ъ евстратъ [...] 10
недел
Ничему не обученъ.
Андрея Куколевского дети:
Яковъ,
Павелъ,
Петръ,
Иванъ.
7
4
3
2
Росийской грамоти обучается.
По малолѣтству ничему{не обучаются.
67 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 45зв.–46, 57.
68 Там само. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 46, 57.
69 Там само. – Ф. 1817. – Оп. 1. – Спр. 17. – Арк. 21зв., 23.
70 Там само. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 42зв., 50.
71 Там само.
72 Там само. – Арк. 76, 78.
Світлана ПОТАПеНКО
101
У цьому випадку, як і під час роботи зі “Щорічними списками”, ідентифі-
кувати перелічених осіб можна лише залучивши “Іменні списки” та “Відомості
про старшин та їхніх дітей”*. Отже, всі перелічені особи були представниками
старшинської родини Куколевських. Ім’я «Андрій» вони мали не випадково:
засновник роду Андрій Скотченко, переселенець із Правобережної України,
служив полковим суддею в Ізюмському полку. Після смерті його сина Івана
прабабця підпрапорного Андрія Сергійовича вийшла заміж вдруге за полков-
ника Федора Куколевського, завдяки чому її сини Максим і Леонтій Іванови-
чі, а потім і онуки Сергій (відставний полковий ротмістр) і Андрій (сотник)
Максимовичі та Андрій Леонтійович (відставний полковий хорунжий) почали
іменуватися Куколевськими. Андрій Максимович почав служити 10 листопада
1748 р. козаком, 23 січня 1754 р. дістав підпрапорницьке звання, а 19 вересня
1760 р. – сотницький уряд. Його син підпрапорний Андрій Андрійович почав
служити 29 квітня 1764 р., а з ліквідацією козацького устрою вийшов у відставку
капралом. На той час він вже мав чотирьох синів – Якова, Павла, Петра та Івана.
Нарешті, підпрапорний Андрій Сергійович почав служити 20 лютого 1765 р. і
після ліквідації козацьких полків продовжив службу в Охтирському гусарському
полку квартирмейстером. Його син Євстрат народився у другій половині 1765 р.
(на кінець 1765 – початок 1765 рр. мав близько трьох місяців)73.
По комісарствах Харківського повіту у зведеній відомості вміщено
інформацію про 177 старшинських дітей74. Відкривають документ дані
Андрія Івановича Ковалевського75 – сина останнього полкового обозного
Харківського полку76. Наступними вміщено дані дітей інших полкових
старшин того ж полку, зокрема Олександра, Михайла і Павла Максимовичів
Горленських77 – трьох синів старшого полкового осавула78 та Федора, Василя
і Гаврила Кириловичів Острозьких – синів старшого полкового писаря79. До
зведеного переліку внесено інформацію про дітей відставних полкових (як-от
про Петра та Андрія Андрійовичів Петровських – синів полкового осавула)
та сотенних старшин (Якова Павловича Гуковського та Олексія Яковича
Гуковського – сина та онука відставного сотника)80.
*“Відомості про старшин та їхніх дітей” від вересня 1766 – червня 1767 рр. – чет-
вертий (поруч зі “Щорічними списками”, “ Іменними списками” та “Відомостями про
старшинських дітей”) різновид обліково-статистичних джерел з історії козацької старшини
Слобідської України періоду ліквідації полково-сотенного устрою краю. Докладніше про
ці документи див.: Потапенко С. «Відомості про старшин та їхніх дітей» 1766–1767 рр.
як джерело з історії козацької старшини Слобідської України // Наукові записки. Зб. праць
молодих вчених та аспірантів. – Хмельницький, 2008. – Т. 17. – С. 101–123.
73 еліта Слобідської України. – С. 64, 175, 186, 188, 419–420, 440.
74 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 83–89.
75 Там само. – Арк. 83.
76 Там само. – Спр. 62. – Арк. 51.
77 Там само. – Спр. 17. – Арк. 83.
78 Там само. – Спр. 62. – Арк. 51зв.
79 Там само. – Арк. 52зв.
80 Там само. – Спр. 17. – Арк. 83–83зв.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
102
Окремої уваги заслуговують уміщені у відомостях дані про вік старшин-
ських дітей. Така інформація вимагає не менш прискіпливого опрацювання,
ніж випадки збігу комбінацій імені та прізвища. В кожному конкретному
випадку її слід перевіряти за іншими, хоч би й обліково-статистичними, дже-
релами, адже відхилення в кілька років цілком можливі, але не обов’язкові.
Водночас, загальні показники (по провінції, по вікових групах), зауважуючи
їхню відносність, можна приймати як орієнтовні. Тож нижче наводимо вікові
характеристики записаних осіб, – не абсолютизуючи ці дані, а лише від-
сторонено демонструючи їх як одну зі специфічних інформативних можли-
востей джерела (яка вміщує інформаційний матеріал для дальших розшуків
і узагальнень).
Вікові дані записаних осіб були досить широкими: від наймолодшого –
півмісячного Петра Яковича Кондратьєва до найстаршого – сімдесятирічного
сина полкового осавула Івана Никифоровича Мазана81. З-поміж найменших
згадано дво- й тримісячних, одно-, півтора- й дворічних дітей82. Одним із
найстарших записано Петра Михайловича Чорторийського – 60 років. Зу-
стрічаємо інформацію про осіб середнього віку – Михайла Семеновича Пере-
хрестова – 45 років, Осипа Івановича Сливицького – 41 рік, Івана Романовича
Любицького й Василя Романовича Перехрестова – 40 років83.
Такі широкі вікові межі свідчать про відносність тогочасного діловодного
терміна “діти” – головний акцент у ньому зроблено на соціальне походження
(діти старшин), а не на певні вікові параметри. Та все ж середній показник віку
можна вивести – по Сумській провінції, приміром, він становить 9,83 року
(за інформацією про 105 осіб).
Інформація відомостей про вік певним чином корелюється з даними
стосовно освіти старшинських дітей. У Додатку (табл. 2 а–д) продемон-
стровано приклад опрацювання такої інформації, знову ж зауважуючи орі-
єнтовність виведених показників.
Тож відсоток неписьменних старшинських дітей був невисоким – по
Ізюм ській провінції – 11,49 % (10 із 87 осіб), по Острогозькій – 15,27 % (22
із 144 осіб), по Охтирській – 6, 94 % (10 із 144 осіб), по Сумській – 4,80 % (5
із 105 осіб). При цьому неписьменність не була характерною для вихідців із
питомо старшинського середовища: по Ізюмській провінції відсутність систе-
матичності в освіті фіксується у родинах відставних сотників, тобто зазвичай
вихідців із нестаршинських кіл, які служили підпрапорними й у відставку
вийшли сотниками. Так, з чотирьох синів відставного сотника Якова Крас-
нощокова навчалися середні – Афанасій і Андрій; з двох синів відставного
сотника Павла Рикова навчався менший Федір, а сини відставних сотників
Дорофія Татарського Назар та Пилипа Кравченка Іван були неписьменними84.
81 Там само. – Арк. 64, 78.
82 Там само. – Арк. 39зв., 64зв., 65зв. –66, 67–67зв., 71–72зв., 74–74зв., 75зв.–79,
83зв.–85зв., 87–88зв.
83 Там само. – Арк. 21зв., 27, 62зв., 67зв., 69, 73зв., 74зв., 78, 83зв., 86зв.
84 Там само. – Арк. 26–29зв., 65–68.
Світлана ПОТАПеНКО
103
В Охтирській провінції неписьменними також були сини відставних сотни-
ків – Олексій Іванович Пантелєєв, Микола Іванович Медяников, Іван Михай-
лович Перехрестов та підпрапорних – Марко й Осип Сумці та Петро й Іван
Марковичі Сумці (онуки), Осип Михайлович Жаботинський, Петро й Осип
Петровичі та Степан Петрович (онук) Кодинці85. Подібна ситуація вимальо-
вується по Острогозькій провінції: неписьменними були Семен Афанасійович
Іващенков – пасерб підпрапорного Дмитра Чмихова, Андрій Федорович Кор-
нєєв – син підпрапорного і Яків Якович Бутков – син сотника86. В Сумській
провінції неписьменними були сини сотників – Іван Матвійович Бондарев
та Василь Васильович Квітка87, а в Харківській провінції – син відставного
підпрапорного Роман Григорович Чигиринський (30 років)88.
Як видно з табл. 2 а–д, середній вік осіб, які вчилися основам грамоти
був 7–14 років. У той же час у відомостях знаходимо кілька згадок про ді-
тей, які вчилися в 6 років (як син відставного сотника Острогозького полку
Степан Семенович Богаєвський чи син підпрапорного того ж полку Карпо
Васильович Кодинець89), 5 років (Микола Павлович Новосельський, син
полкового хорунжого Охтирського полку), Іван Якович Пирлик (син від-
ставного підпрапорного), Степан Федорович Богаєвський (син сотника),
Петро Петрович Осипов (син підпрапорного цього ж полку)90 і навіть
у 4 роки – Юрій Осипович Карпов (син сотника цього ж полку), Захар
Андрійович Чаговець (син підпрапорного) та Осип Петрович Гнідич (син
сотника того ж полку)91.
Завадою в навчанні могли стати хвороби – німота, глухота, дитячий
церебральний параліч (схоже за наведеними симптомами), психічні й не-
врологічні захворювання та порушення опорно-рухового апарату. Зокрема,
про Данила Олексійовича Бистрицького (14 років, син сотника) в рубриці
про грамотність констатувалося лише “искалечен ломотною болезнею”92;
про Івана Романовича Любицького (40 років, син сотника того ж полку) –
“искалечен и паралежем забит”93; про Андрія Степановича Карпова (16 років,
син полкового осавула Охтирського полку) – “грамоти не умеет и з природы
нем и в несостоянии ума”94; про Степан Лукича Тимошенка (13 років, син
підпрапорного Острогозького полку) – “одержим ломотною болезнею”95;
про Михайла Павловича Краснокутського (30 років, старший син сотника
85 Там само. – Арк. 18–24зв., 59–64зв.
86 Там само. – Арк. 39–54зв., 74зв.–80.
87 Там само. – Арк. 61, 62.
88 Там само. – Арк. 81.
89 Там само. – Арк. 74–74зв.
90 Там само. – Арк. 71, 74.
91 Там само. – Арк. 71, 72.
92 Там само. – Арк. 65зв.
93 Там само. – Арк. 67зв.
94 Там само. – Арк. 71.
95 Там само. – Арк. 78зв.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
104
Харківського полку) – “нем”96; про Григорія Пилиповича Петровського (30
років, син сотника того ж полку) – “ногами калека, грамоти не умеет”97.
Водночас дехто опанував основи грамоти попри хвороби. Так, син сот-
ника Ізюмського полку Василь Федорович Дрозь (9 років) попри хворобу
на епілепсію (“падучею болезнию одержим”) уже вмів читати і писати98;
був письменним і син відставного сотника Охтирського полку Іван Якович
Бородаєвський (30 років), незважаючи на те, що був калікою (“одержим
паралежною болезнию”)99; так само, хоч і мав хворобу хребта (“горбат”),
навчався син сот ника Острогозького полку Іван Семенович Гаплевський
(14 років)100.
Про старшинських дітей, які навчилися читати і писати “по-российски”,
в обліково-статистичних документах констатувалося “грамоты читать и пи-
сать умеет” чи “по-российски читать и писать обучен”101. Коротше форму-
лювання – “грамотен” – записано і проти згаданих шістдесятирічного сина
сотника Петра Михайловича Чорторийського102 та сімдесятирічного Івана
Никифоровича Мазана103.
У 12–16 років певна частина старшинських дітей навчалася в Харківсько-
му колегіумі, – приміром, син сотника Острогозького полку Іван Юхимович
Лофицький (15 років), два старші сини останнього полкового ротмістра
Охтирського полку Григорій і Петро Афанасійовичі Карпови, три сини сот-
ника цього ж полку (на той час вже померлого) Іван (14 років), Яків (13 років)
та Петро (10 років) Петровичі Гнідичі, старший син сотника Сумського полку
Яків Федорович Алферов104. Найбільше в Харківському колегіумі навчалося
старшинських дітей з Харківщини: син відставного сотника Харківського
полку Микола Олексійович Краснокутський (16 років), два середні сини пол-
кового осавула цього ж полку Микола (12 років) і Петро (8 років) Івановичі
Ковалевські, два старші сини останнього старшого полкового писаря полку
Федір (14 років) і Василь (12 років) Острозькі, син колишнього полкового
писаря полку Федір Олексійович Савицький (13 років), сини сотників цього
ж полку Андрій Григорович Квітка (14 років) та Григорій (13 років) і Іван
(12 років) Яковичі Квітки105.
Латинську мову, приміром, вивчали син сотника Охтирського полку
Захарій Якович Корнєєв (18 років), син осавула Острогозького полку Іван
Гаврилович Зайцев (14 років), усі чотири сини сотника цього ж полку Єгора
96 Там само. – Арк. 81.
97 Там само. – Арк. 82.
98 Там само.
99 Там само. – Арк. 69зв.
100 Там само. – Арк. 79.
101 Там само. – Арк. 74зв.
102 Там само. – Арк. 62зв.
103 Там само. – Арк. 67зв.
104 Там само. – Арк. 64, 70зв.–71, 73зв., 76зв.
105 Там само. – Арк. 10, 81зв., 83, 84, 85зв.
Світлана ПОТАПеНКО
105
Протопопова – Микола (21 років), Яків (15 років), Петро (14 років) та Олек-
сандр (10 років), син відставного сотника Харківського полку Сава Савич
Штанський (14 років)106, а німецьку – син останнього полкового обозного
Охтирського полку Микола Степанович Лесевицький (6 років), два сини
сотника Острогозького полку Іван (14 років) та Василь (13 років) Івановичі
Урсули107.
Неочікуваною була така інформація стосовно освіти старшинських ді-
тей. По-перше, син відставного судді Сумського полку Василь Степанович
Пустовойтов навчався в Московському університеті108 (ці дані підтверджено
“Відомостями про старшин та їхніх дітей”109). По-друге, третій син полко-
вого судді Охтирського полку Степан (18 років), як згадувалося, навчався в
Сухопутному шляхетському кадетському корпусі110, син канцеляриста Іван
Іванович Федоров (26 років) володів мистецтвом іконопису, а син сотника
Харківського полку Степан Семенович Антонов (18 років) його опановував111,
нарешті, син відставного підпрапорного Григорій Олексійович Друголюб-
ський навчався “войсковой музике”112.
* * *
Таким чином, комплекс “Відомостей про старшинських дітей” було під-
готовлено в Слобідсько-Українській губернії в кінці 1765 – першій половині
1766 рр., тобто з фактичною ліквідацією козацьких слобідських полків і
початком функціонування нових адміністративних установ краю. До під-
готовки документів були залучені місцеві канцелярські установи всіх трьох
рівнів – губернська канцелярія, Ізюмська, Острогозька, Охтирська та Сумська
провінційні канцелярії і комісарські правління. Функції губернської канце-
лярії та чотирьох провінційних були подвійними – з цих установ виходили
директиви до підпорядкованих управлінських одиниць стосовно підготовки
відомостей, а потім відбувалося опрацювання одержаних документів. На
завершальному етапі підготовки відомостей було укладено два зведені пе-
реліки – по Ізюмській, Острогозькій, Охтирській і Сумській провінціях та
шести комісарствах Харківського повіту. При цьому суттєву частину даних
опустили, що знизило інформативні можливості джерел. Тому дані, які не
ввійшли до загальних переліків по губернії, мають бути враховані під час
аналізу інформативних можливостей усього комплексу “Відомостей про
старшинських дітей”.
106 Там само. – Арк. 74–75, 87.
107 Там само. – Арк. 75зв.
108 Там само. – Арк. 59зв.
109 Там само. – Спр. 116. – Арк. 7.
110 Там само. – Спр. 17. – Арк. 31–31зв.
111 Там само. – Арк. 20, 86зв. Детальніше про іконопис Слобожанщини див.: Па-
ньок Т. В. Стильова еволюція в іконописі Слобожанщини XVII – початку XІХ ст. / Авто-XVII – початку XІХ ст. / Авто- – початку XІХ ст. / Авто-XІХ ст. / Авто-
реферат дис. ... канд. мистецтв. – Харків, 2005. – 21 с.
112 ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 84.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
106
Інформаційне наповнення “Відомостей про старшинських дітей” кінця
1765 – першої половини 1766 рр. досить різноманітне – від кількісних по-
казників по всій Слобідсько-Українській губернії чи окремих (Ізюмській,
Острогозькій, Охтирській, Сумській і Харківській) провінціях до даних про
хвороби старшинських дітей. Обрахунок частини показників (кількісних,
вікових, стосовно освіти) потребує попереднього текстологічного аналізу
зведених переліків і відомостей, що надійшли з місцевих канцелярських
установ, а аналіз антропонімічних даних і “службових біографій” – залучення
обліково-статистичних документів першої половини 1760-х рр.
Загалом, інформація відомостей важлива для проведення генеалогічних
і просопографічних досліджень з історії козацької старшини Слобожанщини,
особливо для вивчення долі старшин і їхніх родин у часі реформ 60-х рр.
XVІІІ ст.
Д О Д А Т О К
Освіта дітей козацької старшини Слобожанщини
за відомостями кінця 1765 – першої половини 1766 рр.113
Табл. 2 а
Освіта дітей козацької старшини Ізюмської провінції
(кінець 1765 – перша половина 1766 р.)
За віком
(“по малолетству”)
ще не навчаються
Навчаються
читати і писати
“по-российски”
Уміють читати і
писати
“по-российски”
Неосві-
чені
Діти
полкової
старшини
Кількість
осіб
5 5 1 –
Середній
вік
2,5 р. 12 р. 15 р. –
Діти
сотенної
старшини*
Кількість
осіб
3
[5]
10
[2]
2
[–]
–
Середній
вік
3,7 р.
[3,23 р.]
10,8 р.
[10,5 р.]
26,5 р.
[–]
[–]
Діти
відставної
полкової
старшини
Кількість
осіб
– – – 2
Середній
вік
– – – 16,5 р.
Діти
відставної
сотенної
старшини
Кількість
осіб
20 20 2 8
Середній
вік
3,03 р. 10,74 р. 19,00 р. 16 р.
113 Там само. – Арк. 18–24зв., 26–29зв., 39–54 зв., 59–68, 74зв.–80.
* Показники у квадратних дужках обраховано за даними дітей старшини, інформа-
цію про яких опустили в губернській канцелярії.
Світлана ПОТАПеНКО
107
Діти
померлих
полкових
старшин
Кількість
осіб
– – 4 –
Середній
вік
– – 37,50 р. –
Діти
померлих
сотенних
старшин
Кількість
осіб
1 1 3 –
Середній
вік
4 13 24,33 р. –
Табл. 2 б
Освіта дітей козацької старшини Острогозької провінції
(кінець 1765 – перша половина 1766 р.)
За віком
(“по
малолетству”)
ще не
навчаються
Навчаються
читати і
писати
“по-
российски”
Уміють
читати і
писати
“по-
российски”
Продов-
жують
освіту
Неосві чені
Діти
полкової
старшини
Кількість
осіб
3
[3]
– 2
[2]
– –
Середній
вік
4,33 р.
[4,33 р.]
– 14,00 р.
[14,00 р.]
– –
Діти
сотенної
старшини
Кількість
осіб
19
[51]
5
[26]
3
[21]
2
[7]
-
[5]
Середній
вік
4,32 р.
[3,42 р.]
8,20 р.
[10,58 р.]
15,33 р.
[17,71 р.]
13,5 р.
[14,57 р.]
-
[18,4 р.]
Діти
відставної
полкової
старшини
Кількість
осіб
1 1 1 – –
Середній
вік
2,00 р. 10,00 р. 11,00 р. – –
Діти
відставної
сотенної
старшини
Кількість
осіб
16 15 13 1 1
Середній
вік
3,31 р.* 11,27 р. 19,92 р. 15,00 р. 15,00 р.**
Діти
підпра-
порних
Кількість
осіб
17 9 8 4 –
Середній
вік
2,88 р. 11,00 р. 16,13 р. 19,25 р. –
* Вік обраховано без даних про Степана Васильовича Бабакова, які відсутні у джерелі
(ЦДІАК України. – Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 77зв.)
** Вік обраховано без даних про Івана Олексійовича Сурміна, які відсутні у джерелі
(Там само).
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
108
Табл. 2 в
Освіта дітей козацької старшини Охтирської провінції
(кінець 1765 – перша половина 1766 р.)
За віком
(“по мало-
летству”)
ще не
навчаються
Навчаються
читати і
писати
“по-
российски”
Уміють
читати і
писати
“по-
российски”
Продов-
жують
освіту
Неосві-
чені
Охтирське
комісарство
Кількість
осіб
12
[15]
12
[13]
6
[20]
1 5
Середній
вік
2,71 р.
[2,57 р.]
8,83 р.
[8,15 р.]
18,83 р.
[24,90 р.]
18,00 р. 16,40 р.
Боровенське
комісарство
Кількість
осіб
11 9 5
[11]
2 7
[11]
Середній
вік
2,86 р. 8,11 р. 16,20 р.
[17,63 р.]
14,00 р. 18,28 р.
[18,54
р.]
Краснокутське
комісарство
Кількість
осіб
8 8 10
[11]
– 2
Середній
вік
2,16 р. 8,25 р. 18,60 р.
[18,09 р.]
– 15,00 р.
Котельвське
комісарство
Кількість
осіб
4
[6]
9 10
[14]
3 8
Середній
вік
1,63 р.
[1,50 р.]
7,33 р. 21,60 р.
[21,71 р.]
12,33 р. 13,75 р.
Богодухівське
комісарство
Кількість
осіб
6 – 4 2 –
Середній
вік
1,36 р. – 16,50 р. 10 –
Табл. 2 г
Освіта дітей козацької старшини Сумської провінції
(кінець 1765 – перша половина 1766 р.)
За віком
(“по мало-
летству”)
ще не
навчаються
Навчаються
читати і
писати
“по-
российски”
Уміють
читати і
писати
“по-
российски”
Продов-
жують
освіту
Неосвічені
Межиріцьке
комісарство
Кількість
осіб
2 6
[7]
1 1 –
Середній
вік
3,50 р. 9,00р.
[9,86 р.]
19,00 р. 20,00 р. –
Світлана ПОТАПеНКО
109
Лебединське
комісарство
Кількість
осіб
2
[6]
3
[8]
2 – 1
Середній
вік
2,50 р.
[1,61 р.]
6,67 р.
[9,00 р.]
30,00 р. – 11,00 р.
Білопільське
комісарство
Кількість
осіб
1
[2]
1
[2]
– – –
Середній
вік
4
[2,25 р.]
12,00 р.
[9,50 р.]
– – –
Суджанське
комісарство
Кількість
осіб
– 7 2 – 1
Середній
вік
– 7,85 р. 16,50 р. – 28,00 р.
Миропільське
комісарство
Кількість
осіб
10
[11]
5 8 – 3
Середній
вік
3,35 р.
[3,06 р.]
9,20 р. 23,75 р. – 20,00 р.
Сумське
комісарство
Кількість
осіб
16 27 3 2 –
Середній
вік
3,22 р. 8,62 р. 19 р. 14,50 р. –
Табл. 2 д
Освіта дітей козацької старшини комісарств Харківського повіту
(кінець 1765 – перша половина 1766 р.)
За віком
(“по мало-
летству”)
ще не
навчаються
Навчаються
читати і
писати
“по-
российски”
Уміють
читати і
писати
“по-
российски”
Продов-
жують
освіту
Неосвічені
Діти
полкової
старшини
Кількість
осіб
4 4 2 6 –
Середній
вік
2,88 р. 8,75 р. 26,5 р. 12,17 р. –
Діти
відставної
полкової
старшини
Кількість
осіб
3 4 – 1 –
Середній
вік
1,77 р. 9,75 р. – 11 р. –
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
110
Діти
сотенної
старшини*
Кількість
осіб
5 9 6 1 1
Середній
вік
2,7 р. 7,2 р. 20,83 р. 18 р. 30 р.
Діти
відставної
сотенної
старшини
Кількість
осіб
9 24 5 3 1
Середній
вік
2 р. 10,4 р. 17,8 р. 14,6 р. 11 р.
Діти
підпра-
порних
Кількість
осіб
4 5 2
Середній
вік
2,25 р. 8 р. 10,5 р.
Діти
відставних
підпра-
порних
Кількість
осіб
8 10 4 1 2
Середній
вік
2,25 р. 9,1р. 16,5 р. 12 р. 30 р.
* Вік обраховано без даних про Олександра та Михайла Максимовичів Горленських,
Костянтина Семеновича Голуховича, Івана, Василя, Григорія та Якова Петровичів Мо-
ренків, Матвія Федоровича Пантелеймонова, які відсутні у джерелі (ЦДІАК України. –
Ф. 1710. – Оп. 2. – Спр. 17. – Арк. 83–83зв.). Про Григорія Олексійовича Друголюбського,
12 років, зазначено, що він навчався “войсковой музике” (Там само. – Арк. 84).
Світлана ПОТАПеНКО
Світлана Потапенко (Київ). “Відомості про старшинських дітей” 1765 – 1766 років
як джерело з історії козацької старшини слобідської України.
У статті проаналізовано обставини і мету підготовки та інформативні можливості
важливого обліково-статистичного джерела з історії козацької старшини Слобідської
України періоду ліквідації полково-сотенного устрою краю – “Відомостей про стар-
шинських дітей” за листопад 1765 – червень 1766 рр. Ці документи містять цінну
інформацію щодо чисельності, віку, освітнього рівня і стану здоров’я старшинських
дітей.
Ключові слова: Слобідська Україна, реформи, козацька старшина, старшинські
діти, відомості.
Светлана Потапенко (Киев). “Ведомости о старшинских детях” 1765 – 1766 годов
как источник к истории казацкой старшины слободской Украины.
В статье рассмотрены обстоятельства и цель подготовки, а также информационные
возможности важного учетно-статистического источника по истории казацкой старшины
Слободской Украины периода ликвидации полково-сотенного устройства края – “Ведо-
мостей о старшинских детях” за ноябрь 1765 – июнь 1766 гг. Эти источники содержат
ценную информацию касательно численности, возраста, образовательного уровня и
состояния здоровья старшинских детей.
Ключевые слова: Слободская Украина, реформы, казацкая старшина, старшинские
дети, ведомости.
Svitlana Potapenko (Kyiv). ‘The Registers of the Cossack High Officers’ Chil-
dren’ (1765-1766) as a Source for the History of the Cossack High Officials in Sloboda
Ukraine.
The article provides analysis of very important statistical sources on the history of Slo-
boda Ukraine Cossack officials which are called ‘The Registers of the Cossack High Officers’
Children’. These documents were composed immediately after the Cossack order of Sloboda
Ukraine was abolished (November 1765 – June 1766). The registers contain valuable data on
the number, age, education standard and health level of Sloboda Ukraine Cossack officials’
children.
Key words: Sloboda Ukraine, reforms, Cossack officers, Cossack high officers’ children,
registers.
“Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 рр. як джерело з історії козацької старшини
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16144 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:44Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Потапенко, С. 2011-02-07T13:49:06Z 2011-02-07T13:49:06Z 2009 “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. Потапенко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 90-111. — Бібліогр.: 113 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16144 У статті проаналізовано обставини і мету підготовки та інформативні можливості важливого обліково-статистичного джерела з історії козацької старшини Слобідської України періоду ліквідації полково-сотенного устрою краю – “Відомостей про старшинських дітей” за листопад 1765 – червень 1766 рр. Ці документи містять цінну інформацію щодо чисельності, віку, освітнього рівня і стану здоров’я старшинських дітей. В статье рассмотрены обстоятельства и цель подготовки, а также информационные возможности важного учетно-статистического источника по истории казацкой старшины Слободской Украины периода ликвидации полково-сотенного устройства края – “Ведомостей о старшинских детях” за ноябрь 1765 – июнь 1766 гг. Эти источники содержат ценную информацию касательно численности, возраста, образовательного уровня и состояния здоровья старшинских детей. The article provides analysis of very important statistical sources on the history of Sloboda Ukraine Cossack officials which are called ‘The Registers of the Cossack High Officers’ Children’. These documents were composed immediately after the Cossack order of Sloboda Ukraine was abolished (November 1765 – June 1766). The registers contain valuable data on the number, age, education standard and health level of Sloboda Ukraine Cossack officials’ children. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Археографія, джерелознавство “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України “Ведомости о старшинских детях” 1765 – 1766 годов как источник к истории казацкой старшины Слободской Украины ‘The Registers of the Cossack High Officers’ Children’ (1765-1766) as a Source for the History of the Cossack High Officials in Sloboda Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України Потапенко, С. Археографія, джерелознавство |
| title | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_alt | “Ведомости о старшинских детях” 1765 – 1766 годов как источник к истории казацкой старшины Слободской Украины ‘The Registers of the Cossack High Officers’ Children’ (1765-1766) as a Source for the History of the Cossack High Officials in Sloboda Ukraine |
| title_full | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_fullStr | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_full_unstemmed | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_short | “Відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини Слобідської України |
| title_sort | “відомості про старшинських дітей” 1765–1766 років як джерело з історії козацької старшини слобідської україни |
| topic | Археографія, джерелознавство |
| topic_facet | Археографія, джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16144 |
| work_keys_str_mv | AT potapenkos vídomostíprostaršinsʹkihdítei17651766rokívâkdžerelozístorííkozacʹkoístaršinislobídsʹkoíukraíni AT potapenkos vedomostiostaršinskihdetâh17651766godovkakistočnikkistoriikazackoistaršinyslobodskoiukrainy AT potapenkos theregistersofthecossackhighofficerschildren17651766asasourceforthehistoryofthecossackhighofficialsinslobodaukraine |