Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст.
Стаття присвячена розгляду основних типів монолітних металевих натільних хрестів в київських похованнях ХVІІ—ХVІІІ ст., виявлених під час розкопок 1976—2007 рр. Статья посвящена малоисследованной проблеме погребальной культуры позднего средневековья и Нового времени — нательным крестам. В научный...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161475 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ — ХVІІІ ст. / О.О. Мельник // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 1 (18). — С. 110-120. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161475 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мельник, О.О. 2019-12-10T15:32:34Z 2019-12-10T15:32:34Z 2016 Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ — ХVІІІ ст. / О.О. Мельник // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 1 (18). — С. 110-120. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161475 904.26(477-25)“653” Стаття присвячена розгляду основних типів монолітних металевих натільних хрестів в київських похованнях ХVІІ—ХVІІІ ст., виявлених під час розкопок 1976—2007 рр. Статья посвящена малоисследованной проблеме погребальной культуры позднего средневековья и Нового времени — нательным крестам. В научный оборот вводится коллекция, состоящая из 43 монолитных тельников и их фрагментов. Абсолютное большинство из них обнаружено во время раскопок 1987—2007 гг. кладбищ Троицкой церкви, Вознесенского женского и Михайловского Златоверхого монастырей. Все экземпляры датируются в пределах ХVІІ—ХVІІІ вв. Комплексный анализ предметов позволил предложить вариант типологической характеристики. В результате были выделены 8 основных типов крестов, которые, в свою очередь, делятся на подтипы и варианты. Значительное внимание уделено иконографическим элементам изделий и подбору аналогий к каждому из них. The article explores the scarcely studied cross pendants related to the burial culture of the Late Middle Ages through early modern times. A collection of 43 monolithic crosses and their fragments have been excavated, primarily from the cemeteries of the Trinity Church, the Women’s Ascension and St. Michael’s Golden-Domed Monasteries, between 1987 and 2007. The specimens are dated from the 17th to 18th centuries. Comprehensive analysis allowed typology of the collection, resulting in eight main types of crosses. Some of these are divided into sub-types and variants. Particular attention is paid to the iconographic elements of the pieces and their shared similarities. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікації археологічних матеріалів Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. Нательные кресты из погребений Киева ХVІІ—ХVІІІ вв. Cross pendants from Kyiv graves of the 17th—18th centuries Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. |
| spellingShingle |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. Мельник, О.О. Публікації археологічних матеріалів |
| title_short |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. |
| title_full |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. |
| title_fullStr |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст. |
| title_sort |
натільні хрести з поховань києва хvіі—хvііі ст. |
| author |
Мельник, О.О. |
| author_facet |
Мельник, О.О. |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Нательные кресты из погребений Киева ХVІІ—ХVІІІ вв. Cross pendants from Kyiv graves of the 17th—18th centuries |
| description |
Стаття присвячена розгляду основних типів монолітних металевих натільних хрестів в київських похованнях ХVІІ—ХVІІІ ст., виявлених під час розкопок 1976—2007 рр.
Статья посвящена малоисследованной проблеме
погребальной культуры позднего средневековья и
Нового времени — нательным крестам. В научный
оборот вводится коллекция, состоящая из 43 монолитных тельников и их фрагментов. Абсолютное
большинство из них обнаружено во время раскопок
1987—2007 гг. кладбищ Троицкой церкви, Вознесенского женского и Михайловского Златоверхого
монастырей. Все экземпляры датируются в пределах ХVІІ—ХVІІІ вв. Комплексный анализ предметов позволил предложить вариант типологической
характеристики. В результате были выделены 8 основных типов крестов, которые, в свою очередь, делятся на подтипы и варианты. Значительное внимание уделено иконографическим элементам изделий и подбору аналогий к каждому из них.
The article explores the scarcely studied cross pendants
related to the burial culture of the Late Middle
Ages through early modern times. A collection of
43 monolithic crosses and their fragments have been
excavated, primarily from the cemeteries of the Trinity
Church, the Women’s Ascension and St. Michael’s
Golden-Domed Monasteries, between 1987 and 2007.
The specimens are dated from the 17th to 18th centuries. Comprehensive analysis allowed typology of the collection,
resulting in eight main types of crosses. Some of these are divided into sub-types and variants. Particular
attention is paid to the iconographic elements of the pieces and their shared similarities.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161475 |
| citation_txt |
Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ — ХVІІІ ст. / О.О. Мельник // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 1 (18). — С. 110-120. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikoo natílʹníhrestizpohovanʹkiêvahvííhvíííst AT melʹnikoo natelʹnyekrestyizpogrebeniikievahvííhvííívv AT melʹnikoo crosspendantsfromkyivgravesofthe17th18thcenturies |
| first_indexed |
2025-11-24T16:10:00Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:10:00Z |
| _version_ |
1850850972806414336 |
| fulltext |
110 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
УДК: 904.26(477-25)“653”
О. О. М е л ь н и к
НАТІЛЬНІ ХРЕСТИ
З ПОХОВАНЬ КИЄВА ХvІІ—ХvІІІ ст.
Стаття присвячена розгляду основних типів
монолітних металевих натільних хрестів в київсь-
ких похованнях хVІІ—хVІІІ ст., виявлених під час
розкопок 1976—2007 рр.
К л ю ч о в і с л о в а: натільний хрест, ставрогра-
фія, типологія, поховання, хVІІ—хVІІІ ст., Київ.
Питання необхідності об’єктивного дослід-
ження предметів дрібної металопластики де-
далі частіше постає у наукових роботах, оскіль-
ки саме вони є невід’ємним елементом вивчення
ставрографічних, релігійно-догматичних та
мистецтвознавчих аспектів духовного життя.
за умов наявності виключно поодиноких зга-
док про дану складову християнської культури
в писемних пам’ятках, основним джерелом її
висвітлення залишаються матеріали археоло-
гічних розкопок.
Металеві натільні хрести належать до най-
численнішої категорії знахідок у київських мо-
гилах XVІІ—XVІІІ ст., їх частка складає до 4 %
від загальної кількості поховань. Однак вияв-
лені артефакти в абсолютній більшості випадків
не отримали докладного морфологічного опису,
фото- або графічної фіксації, а лише відмітку
про їх наявність у комплексі. До того ж, цілком
можливо, що предмети особистого благочестя не
дійшли до наших днів внаслідок впливу при-
родніх властивостей ґрунту на матеріал їх виго-
товлення (дерево, тканину або шкіру).
Проведені до 1970-х рр. археологічні розко-
пки Києва не стали джерелом масового надход-
ження виробів дрібної пластики пізнього серед-
ньовіччя та Нового часу. Тому, незважаючи на
тривалу історію дослідження міста, більшість
розглянутих в даній публікації зразків виявле-
на під час масштабних робіт 1987—2007 рр.
Нині колекція натільних хрестів, що походять з
могил ХVІІ—ХVІІІ ст. репрезентована порівняно
нечисленною серією у 43 екз.: 37 цілих та 5 фраг-
ментованих 1. Більшість знахідок відкрита на не-
крополях старокиївської Троїцької церкви (9 екз.),
вознесенського жіночого (далі — вознесенський
некрополь або монастир) (17 екз.) та Михайлівсь-
кого золотоверхого (7 екз.) монастирів.
Хрести відлиті як в двобічних (17 екз.), так
і в однобічних (21 екз.) формах. На дев’яти ви-
робах на тильній стороні нанесено напис, по-
верхні ще восьми заповнені орнаментом (гео-
метричним або рослинним). У п’яти випадках
встановити первісний вигляд зворотного боку
не вдалося. Щодо матеріалу виготовлення, то
з мідно-бронзового сплаву відлито 31 екз., зі
срібного — 11, із золота — лише один. На де-
яких зразках відмічено сліди емалі (3 екз.) та
позолоти (2 екз.). за формою кінців їх гілок
умовно можна виокремити такі групи хрестів:
латинські (прості, з розширеними або крино-
подібними балками, три- або п’ятичастинними
завершеннями лопатей) та мальтійські з по-
довженим нижнім кінцем. за формою перех-
рестя виділяються зразки з простим, округлим
та ромбоподібним середохрестям. Хоча за сти-
лем виконання залучені екземпляри досить
різноманітні, всі їх можна віднести до простих
монолітних нагрудних виробів.
Джерелами до вивчення поставленої про-
блеми стали натільні хрести, що зберігаються
у Наукових фондах ІА НАН України (колекції
№ 1221, 1261), Археологічному музеї ІА НАН
1. Один із включених до колекції натільних хрестів по-
ходить з культурного шару поблизу церкви Пресвятої
Богородиці Пирогощої (розкопки Подільського загону
Київської експедиції ІА АН УРСР 1978—1979 рр.).© О.О. МЕЛЬНИК, 2016
Мельник О.О. Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст.
111ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
України (№ АМ: 3542, 3544, 3545) та Музеї іс-
торії міста Києва (№ А 4983/379, 380, 385); а та-
кож польова документація про проведені роз-
копки, що представлена у науковому архіві ІА
НАН України.
Перша спроба систематизації виробів метало-
пластики, що походить з території українських
земель та Києва, зокрема, була здійснена Б.І.
та в.М. Ханенками в альбомі-каталозі «Древ-
ности Русские. Кресты и образки» (1899, 1900)
[Древности ..., 1899; 1900]. в основу розподілу
360 натільних хрестів та іконок автори покла-
ли формально-типологічний та іконографічний
принципи. Але, оскільки подальше наукове
життя було продиктоване умовами радянської
антирелігійної пропаганди, археологи та киє-
вознавці уникали висвітлення ставрографіч-
них тем. Лише останнім часом помітно зросла
кількість досліджень, присвячених натільним
хрестам доби пізнього середньовіччя та Ново-
го часу [векленко, 2002; 2003; 2006; 2007; 2010;
Шалобудов, 2009; Степаненко, Тихонова, век-
ленко, 2010]. Окремі пам’ятки металопластики
Києва розглянула в коротких повідомленнях
О.А. Абишкіна [Абишкіна, 2005; 2007]. значну
частину комплексу натільних хрестів з некро-
поля вознесенського монастиря, було опублі-
ковано Г.Ю. Івакіним і С.А. Балакіним [Івакін,
Балакін, 2008]. Опис та аналогії виробів з тери-
торії інших київських кладовищ, а саме, золо-
тоустівської та Троїцької церков, Михайлівсь-
кого золотоверхого монастиря, наводилися
також і в наших попередніх працях [Мельник,
2014а; 2014б; 2015]. Але варто наголосити, що
згадані роботи мають побіжний та уривчастий
характер. Узагальнюючих досліджень щодо
предметів дрібної пластики ХVІІ—ХVІІІ ст.,
знайдених в Києві, на сьогодні здійснено не
було.
Головними критеріями, покладеними в ос-
нову запропонованого попереднього виокрем-
лення типів та підтипів є найбільш сталі оз-
наки натільних хрестів — форма середохрестя
та завершення лопатей. Крім того, враховано
загальний вигляд балок, додаткові елементи
декору кутів середохрестя, силует предметів та
їх іконографічні особливості. Переваги вико-
ристання подібного конструктивного підходу в
роботі з натільними хрестами вже були викла-
дені Д.є. Пежемським [Пежемский, 2003;
2005]. Фундатором даної системи є історик,
археолог, засновник Тверського історико-ар-
хеологічного музею А.К. Жизневський (1819—
1896) [Жизневский, 1888]. його метод був сут-
тєво доповнений та адаптований для предметів
ХVІІ—ХVІІІ ст. в працях є.П. винокурової та
в.І. Молодіна [винокурова, 1993; 1999; Мо-
лодин, 2007]. Ці дослідження і стали основою
виділення типів та підтипів серед київських
натільних хрестів.
Найчисленніша серія комплексу, що розгля-
дається, представлена литими латинськими
хрестами типу І (10 екз.). Кінці та кути сере-
дохрестя даних предметів прямі. Група зразків
підтипу І.1 (6 екз.) має просту форму. Над мо-
гилою Адама зображено семи- або восьмикін-
цевий голгофський хрест. Комплекс абревіатур
носить типовий характер. зворотна сторона
гладенька або заповнена написами. вушко пе-
тельчасте, просте.
До варіанта А можна віднести чотири
пам’ятки, виявлені на кладовищах церкви
Іоанна золотоустого (пох. 23) та вознесенсь-
кого монастиря (пох. 2, 199, 236) (таблиця)* 1.
[Івакін, Козубовський, Козюба, чекановський,
2005, арк. 7, рис. 53, 1, 54; Івакін, Балакін,
2008, іл. 13]. Гору Голгофу нанесено у вигляді
пагорбу з печерою всередині, оточеного з обох
боків символічними списом та тростиною з губ-
кою. Під горизонтальною планкою хреста про-
слідковуються сліди написів. На кінцях його
рук знаходяться монограми «ІС»—«ХС» (Иисус
Христос). Предмети представлені як однобіч-
ними, так і двобічними з текстом на звороті,
екземплярами. На українських землях зразки
варіанта А зафіксовано на території Богороди-
цької фортеці та Ігренського півострова (Ста-
ра Самарь) [векленко, 2010, с. 53—55, рис. 9,
2—5; 10, 6, 7; № 23, 25, 28, 54, 93]. Близькими
аналогіями подібних хрестів можна вважати
знахідки в Московській (територія Романо-
вого двору, Мойсеївського та Данилового мо-
настирів в м. Москві, с. Курове Пушкінського
р-ну), Ленінградській, Липецькій, Рязанській
(садиба Старої Рязані), Амурській (поховання
захисників Албазинського острогу), Іркутській
(поховання некрополів Спаської та Хрестовоз-
движенської церков в Іркутську, могильник
Ілімського острогу) та Томській (Тискінський
могильник) областях РФ; а також в республіці
Марій Ел (цвинтарі Богородице-Сергієвого та
Тихвинського монастирів у Царевококшайську)
[Даркевич, Пуцко, 1981, с. 230, рис. 3, 9; Беля-
ев, 1995, с. 118, табл. 106, 6, 7; Артемьев, 1996,
с. 196, рис. 9, 2, 10, 13; векслер, 1999, с. 199,
рис. 15, 2; Кренке, 2000, с. 212, рис. 2, 11; Боб-
рова, 2004, с. 108, рис. 1, 4—6; Молодин, 2007,
с. 125, 129, 145—147, 151, 176, 196, 200, 209,
210, 212, 216, 217, № 83, 94, 138, 139, 147, 163,
219, 268, 275, 300, 302, 307, 316; Коршун, 2008,
с. 68, 75, 76, табл. 22, 21, 26, 9—11, 14—18, 27;
Бердников, 2012а, рис. 2, 1; 2012б, рис. 2, 1, 5;
Спасёных, 2012, с. 169, № 138, 139; воробьёва,
Иванова, 2013, с. 292, 293, рис. 2, а; Колпакова,
2014, с. 45, рис. 7]. Окремі предмети зберіга-
ються в колекції Тверського історичного та во-
лодимиро-Суздальського музеїв [Жизневский,
1888, с. 77—79; Нагрудные …, 2014, с. 28—30,
35, 38, 41, № 16, 18, 21, 30, 35, 41].
єдиним екземпляром варіанта Б є мідний
посріблений хрест, що походить з пох. 32* не-
1. всі подальші позначки символом (*) вказують на
зображення відповідного натільного хреста в таблиці.
Схема типів натільних хрестів з київських поховань ХVІІ―ХVІІІ ст.
Тип Під-
тип
варіант
Тип Під-
тип
варіант
А Б в А Б в
І 1 ІІІ 6
— —
2
—
7
ІІ 1
—
ІV 1
—
2
— —
2
— —
ІІІ 1
—
V —
—
2
—
VІ —
— —
3
— —
VІІ —
— —
4
— —
VІІІ —
— —
5
— — — — — —
Мельник О.О. Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст.
113ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
крополя Михайлівського золотоверхого монас-
тиря [Івакін, Козубовський, Козюба, Поляков,
1998, арк. 191]. Спис та тростина, виконані у
техніці «перлинниці» (дрібні опуклі крапоч-
ки), стоять вертикально. Традиційні хризми
Христа («ІС»—«ХС») в квадратних щитках на-
несені по сторонах рук хреста. На нижньому
кінці — напис «МЛР» (Место лобно, рай бысть).
На поперечному древі довкола восьмикінцево-
го голгофського хреста, за винятком слів «тело»
і «єлени», текст розібрати неможливо. Тильна
сторона заповнена молитвою на 11 рядках.
Подібних предметів на інших пам’ятках нам
виявити поки що не вдалося.
Одним з прикладів варіанта в можна вва-
жати предмет, знайдений в пох. 141* на тери-
торії Михайлівського золотоверхого монастиря
[Івакін, Козубовський, Козюба, Поляков, 1998,
арк. 164]. його внутрішній хрест має вісім кін-
ців. У квадратних щитках основного хреста
розміщено залишки написів. Голгофу зображе-
но у вигляді трикутника, що відображає завер-
шеність буття та триєдність мудрості, істини та
любові [Антипина, 2006]. Простір між контуром
та внутрішнім хрестом заповнений паралель-
ними рисками. зворотна сторона гладенька.
Аналогічні екземпляри відкриті в Липецькій,
Московській та Рязанській областях РФ [Ста-
нюкович, Осипов, Соловьёв, 2003, с. 50, № 5-5;
Коршун, 2008, с. 74, табл. 26, 2; Спасённых,
2012, с. 166, № 135].
Підтип І.2 (4 екз.). Прямі латинські хрести
з розширенням лопатей (трапецієкінцеві). за-
вершення балок рівні. На кінцях горизонталь-
ної гілки внутрішнього восьмикінцевого хреста
знаходяться хризми Христа — «ІС»—«ХС». На
верхній лопаті — напис «ЦРЬ/СЛв».
Предмети, що відносяться до варіанта А
розчищені в пох. 3 та 56* вознесенського не-
крополя [Івакін, Балакін, 2008, іл. 13]. Гора
Голгофа зображена у вигляді округлого пагор-
ба з печерою та черепом всередині у високому
рельєфі. Спис та тростина стоять по обидва
боки від хреста. Розширення балок складає
1—2 мм. Під поперечним древком внутрішньо-
го хреста — нерозбірливий напис. Оборотна
сторона вкрита текстом молитви, поділеного
вертикальними та горизонтальними рисками.
вушко пласке.
Однобічні натільні хрести варіанта Б пред-
ставлені двома знахідками: в пох. 85* возне-
сенського некрополя та в пох. 9 цвинтаря по
вул. Юрківській, 3 [Бидзиля, занкин, Калюк,
1994, арк. 79, 82, рис. 32; Івакін, Балакін, 2008,
іл. 13]. Голгофа має вигляд півкола. По перимет-
ру хреста нанесено контур, вкритий дрібними
насічками. На нижньому кінці напис «МЛ/РБ».
вірогідно характерна для підтипу І.2 форма
предметів символізує чотири промені світла
життя Христового. Ці вироби російського по-
ходження відмічені на території Богородицької
фортеці, Троїце-Сергієвої лаври, Нікодимова
Успенського монастиря, в могилі Тетяни Прон-
чищевої в с. Усть-Оленьок (Республіка Саха),
на Спаському некрополі в Іркутську та на кла-
довищі Ілімського острогу [Станюкович, 2005,
с. 11, 12, рис. 1; Энговатова, 2005, с. 82, рис. 5,
1; Молодин, 2007, с. 132, 135, 136, 141, 144, 188,
195, 201—203, № 100, 111, 113, 128, 133, 248,
266, 280, 286; векленко, 2010, с. 58, рис. 10, 7,
9, № 53, 111; Бердников, 2012а, рис. 2, 3]. Один
з близьких до них зразків нині зберігається в
колекції володимиро-Суздальського музею-
заповідника [Нагрудные …, 2014, с. 32, № 24].
Крім того, такі хрести відкриті в Псковській
(Псков, с. Ізборськ, кладовище вибутів), воло-
димирській (с. Астаф’єве) та Ленінградській
областях РФ [Станюкович, Осипов, Соловьёв,
2003, с. 51, № 5-7, 5-8; Колпакова, Костючук,
2011а, с. 121; Харлашов, 2013, рис. 3, 7]. Не-
складна форма предметів вказує на масовість
виробництва цієї сукупності пам’яток.
Доволі поширеною групою зразків в похован-
нях Києва є тип ІІ (6 екз.). До нього належать
вироби восьмикінцевої форми з розширеними
вертикальними напівпланками. Кути пря-
молінійного середохрестя не мають додаткових
елементів. внутрішній семи- або восьмикін-
цевий хрест виробів підтипу ІІ.1(4 екз.) стоїть
на Голгофі над могилою Адама з тростиною
та списом або без них. Комплекс абревіатур
на лицьовій поверхні має типовий характер. в
центральній частині внутрішнього хреста зоб-
ражено терновий вінець. його нижня частина
переходить в косоґратчасту плетінку. в квад-
ратних медальйонах під титлами по сторонах
рук хреста нанесено монограми «ИС»—«ХС».
Написи на верхньому та нижньому кінцях ба-
лок нерозбірливі. Але, відповідно до аналогій,
найімовірніше ними були «ЦРСЛ» (Царь славы)
та «НИКА» (Победитель) під титлом. зворотна
сторона гладенька або заповнена текстом. вуш-
ко масивне, кубоподібне, опукле, широке.
На двох зразках варіанта А в центрі роз-
міщено семикінцевий внутрішній хрест. Терно-
вий вінець та заповнення лопатей виконані в
техніці «перлинниці». відповідні срібні екзем-
пляри виявлені в склепі 1* та в культурному
шарі на території Михайлівського золотовер-
хого монастиря [Івакін, Козубовський, Козюба,
Поляков, 1998, арк. 55—59, 190]. На інших те-
риторіях схожі предмети широко представлені
в Московській, Ленінградській, Тверській та
Липецькій областях РФ [Гнутова, зотова, 2000,
с. 22, рис. 2, в; Станюкович, Осипов, Соловьёв,
2003, с. 40, 4—13; Шполянская, 2008, с. 267, 268,
рис. 1, 10; Спасёных, 2012, с. 146, № 109—111;
Колпакова, 2014, с. 51, рис. 8]. Близькі вироби
також можна відзначити в колекції Російсько-
го етнографічного музею (далі — РЕМ) та серед
поодиноких екземплярів, зібраних археолога-
ми-аматорами поблизу Тобольська [Фёдоров,
2000, с. 20, рис. 75; Островский, Фёдоров, 2007,
с. 68, № 53; Балюнов, 2014, рис. 1, 23].
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в
114 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
варіант Б майже повністю дублює поперед-
ній, однак з деякими відмінними нюансами.
внутрішній голгофський хрест має сім або вісім
кінців. знаряддя страстей та терновий вінець
передані рельєфно. відповідні натільні хрести
виявлені на території вознесенського монасти-
ря (яма 3), Троїцької церкви (пох. 4) та храму
Пресвятої Богородиці Пирогощої (склеп 8 та
пох. 12* [Гупало, Ивакин, Степаненко, 1980,
арк. 26, 27; Мовчан, Боровський, Климовсь-
кий та ін., 1998, арк. 13; Івакін, Балакін, 2008,
іл. 13]. Прямі аналогії даних предметів на
сьогодні зафіксовані на пізньосередньовічних
пам’ятках багатьох областей РФ: Тверської
(Твер, Стариця, Ржів), Московської (сс. Куро-
ве та Радоніж), Ленінградської, вологодської
(Білоозеро, Гремячий), Іванівської (некрополь
в Кохмі), володимирської та Іркутської (Спась-
кий цвинтар в Іркутську) [Жизневский, 1888,
с. 102, № 361—371; чернов, 2000, с. 66, рис. 2,
2; Солдатенкова, Персов, 2005, с. 212, рис. 2, 1;
заидов, Гуркин, 2007, с. 70, рис. 6, 5; Коршун,
2008, с. 67, табл. 22, 11; Аверин, 2010, с. 27,
рис. 17; захаров, 2012, рис. 44, 1; Бердников,
2012а, c. 172, рис. 2, 30; Колпакова, 2014, с. 45,
рис. 9; Нагрудные …, 2014, с. 62, № 84]. Крім
того, близькі зразки знайдені в Таганчансько-
му (1609—1672) та Дарівському (1587—1676)
скарбах. вироби підтипу ІІ.1 були широко роз-
повсюджені протягом середини ХVІ—ХVІІ ст.,
хоча на Спаському некрополі в Іркутську вони
продовжують зустрічатися і в першій половині
ХVІІІ ст. [Гнутова, зотова, 2000, с. 22, рис. 2в;
Бердников, 2012а, с. 172]. Імовірно це мож-
на пояснити віддаленістю регіону та відносно
пізньою традицією використання натільних
хрестів.
зразки підтипу ІІ.2 представлені фрагмен-
том верхньої балки з пох. 54 цвинтаря Троїцької
церкви та цілим екземпляром з пох. 123* воз-
несенського некрополя. Ці хрести належать до
т. зв. проквітлого типу. Рельєфний голгофський
хрест, як і в попередньому випадку, зображено
разом з терновим вінцем, списом та тростиною.
Гору передано у вигляді плетінки. На чотирьох
кінцях та посередині нижньої балки симетрич-
но розташовані два прямокутні виступи з 12
округлими кастами на них, що символізують
святих апостолів. в колах простежено незначні
сліди зеленої емалі. На чільній стороні в пря-
мокутному щитку міститься напис під титлами
«чЪС». зворотна поверхня гладенька. Подібні
предмети були знайдені в Московській, Ли-
пецькій та Іркутській областях РФ [Молодин,
2007, с. 172, 173, № 210; Коршун, 2008, с. 68, 69,
табл. 23, 1—3; Спасёных, 2012, с. 147, 181]. Ок-
ремі хрести даного підтипу входять до складу
колекцій О.С. Уварова, РЕМ та Башкірського
державного художнього музею ім. М.в. Несте-
рова [Уваров, 1908, с. 160, табл. ХІV, 207; Тю-
тюгина, 2003, с. 292, 293; Островский, Фёдоров,
2007, с. 70, 175, № 59].
Натільні хрести з додатковими елементами
у вигляді променів, дуг або волют в прямих
кутах середохрестя можна віднести до типу ІІІ
(14 екз.). Підтип ІІІ.1 (2 екз.) включає предме-
ти з променями на середохресті, що відобра-
жають ідею вічного джерела Божественного
світла та життя. Головним іконографічним сю-
жетом виступає зображення восьмикінцевого
голгофського хреста. На кінцях гілок основного
хреста — прямокутні щитки з написами. Спис
та тростина відсутні.
Натільний хрест варіанта А знайдено в
пох. 35* на території некрополя церкви Іоанна
золотоустого [Івакін, 2003, арк. 9]. На кінцях
його лопатей в прямокутних клеймах з білими
рамками розташовані монограми «ИС»—«ХС».
Гора з печерою всередині зображена у вигляді
пагорба. На верхньому кінці вміщені написи у
два рядки «ЦРЬ» (літери Ц та Р утворюють лі-
гатуру) та «СЛА» (Царь Славы), що означає на-
буття Ісусом земної слави ціною власного жит-
тя. Поле довкола жовтого внутрішнього хреста
заповнене блакитною емаллю з чорними кра-
почками в один ряд. Тильна сторона вкрита 12
квадратними медальйонами в зелених рамках
і двома літерами в кожному з них. ймовірно,
разом вони складають текст благального звер-
нення до Бога. вушко масивне, широке, у виг-
ляді ограненої намистини.
Срібний предмет варіанта Б відкрито в
пох. 46* некрополя Михайлівського золото-
верхого монастиря [Івакін, Козубовський, Ко-
зюба, Поляков, 1998, арк. 148, 149, 191, 192].
На його балках розміщено квадратні щитки з
монограмами «ІС»—«ХС» під титлами. Літери
на нижньому кінці ледь помітні. На перехресті
розташовано ромб із вдавленими сторонами та
квадратом всередині, від якого відходять сер-
ця. На нижньому кінці знаходиться ще один
ромб та серце. Останнє в християнстві є втілен-
ням сукупних знань про Бога, а ромб є відоб-
раженням земного світу [Антипина, 2006]. На
зворотній стороні в клеймах по сторонах рук
хреста напис під титлами «єС»—«єХ», на вер-
хній балці — «КР» (крест), на нижній — «вОС»
(воскрес). По зовнішньому контуру на лицьовій
та тильній поверхнях простежено тонкий
рельєфний обідок. Під голгофським хрестом в
квадраті зображено серце гострим кінцем до-
гори та трьома крапками всередині. Навколо
внутрішнього хреста помітні сліди блакитної
емалі, всередині сердець — жовтої. вушко тра-
пецієподібне, опукле.
Три хрести підтипу ІІІ.1 були знайдені під
час досліджень Богородицької фортеці [век-
ленко, 2010, с. 42—44, рис. 7, 1, 2, 4, № 10,
30, 38]. На території РФ вони зафіксовані в
Московській (Данилів монастир, с. Курове),
Амурській (Албазинський острог), Тюменській
та Іркутській (Спаський некрополь в Іркутсь-
ку, некрополь Ілімського острогу) областях; а
також в Хабаровському краї (с. Нижні Халби)
Мельник О.О. Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст.
115ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
та республіці Марій Ел (цвинтарі Богородице-
Сергієвого та Тихвинського монастирів у Царе-
вококшайську) [Беляев, 1995, с. 119, табл. 102;
Артемьев, 2005, с. 160, рис. 4, 6; Молодин, 2007,
с. 132, 133, 183, № 101, 235; Коршун, 2008, с. 70,
табл. 24, 1; Бердников, 2012а, с. 168, рис. 2, 5, 6;
воробьева, Иванова, 2013, с. 294, 295, рис. 4а;
Балюнов, 2014, рис. 1, 9]. Окремі екземпля-
ри цієї групи входять до складу колекційних
зібрань О.С. Уварова, РЕМ, Тверського істори-
ко-археологічного та володимиро-Суздальсь-
кого музеїв [Жизневский, 1888, с. 82, № 1262,
1529; Уваров, 1908, рис. 115, 116, с. 149; Остров-
ский, Фёдоров, 2007, с. 75, 77, 197, 198, № 122,
123; Нагрудные …, 2014, с. 50, № 59].
волюти середохрестя хрестів підтипу ІІІ.2
(2 екз.) прикрашено чотирма променями. На
відміну від усіх інших виробів, хрест* варіан-
та А походить не з поховання, а з культурного
шару на території церкви Пресвятої Богородиці
Пирогощої [Гупало, Ивакин, Степаненко, 1980,
арк. 30]. Однак, ми вирішили включити його в
роботу з метою створення більш повної типоло-
гічної картини. Отже, семикінцевий внутрішній
хрест стоїть на округлій Голгофі. зворотна сто-
рона прикрашена геометричним орнаментом у
вигляді сердець та ромбів. вушко видовжене.
відповідні хрести зафіксовані в Іркутській, Ли-
пецькій та Курській обл. РФ [зорин, 2011, с. 333,
рис. 2, 5; Бердников, 2012а, рис. 2, 7; Спасёных,
2012, с. 181]. Поодинокі знахідки цього варіан-
та відмічені в похованнях на території Мой-
сеївського монастиря в Москві, Албазинського
та Ілімського острогів [Артемьев, 1996, с. 196,
рис. 9, 1, 3, 7, 8, 16; векслер, 1999, с. 201, рис. 15,
1; Молодин, 2007, с. 174, № 215]. Каталоги ко-
лекцій О.С. Уварова, володимиро-Суздальсько-
го та Тверського історико-археологічного музеїв
також містять схожі зразки [Жизневский, 1888,
с. 83, № 222; Уваров, 1908, табл. ХІV, 198; На-
грудные …, 2014, с. 48, № 55].
виріб варіанта Б виявлено в пох. 1а по
вул. воздвиженській, 43* [Івакін, Козубовсь-
кий, 1988, арк. 5—7; Козубовский, 1987, арк. 19].
На середохресті восьмикінцевого голгофського
хреста розміщено цату. Периметр предмету
обрамлено «вогняними» завитками. На кінцях
гілок — квадратні клейма з типовими написа-
ми. Могила Адама має вигляд високого пагор-
ба. вушко витягнуте. Натільні хрести описано-
го варіанта відомі серед знахідок на території
Богородицької фортеці [векленко, 2010, с. 38,
рис. 6, 2, 6, № 27, 47]. Близькі до нього аналогії
відмічено на некрополях Мойсеївського монас-
тиря в Москві, Спаської церкви в Іркутську та
на Тискінському могильнику [векслер, 1999,
рис. 15, 4; Боброва, 2004, с. 108, рис. 1, 13, 14;
Бердников, 2012а, рис. 2, 8]. відповідні екзем-
пляри зафіксовані в Псковській, Липецькій та
Московській областях РФ [Коршун, 2008, с. 70,
71, табл. 24, 3, 5; Колпакова, Костючук, 2011а,
с. 130; Спасёных, 2012, с. 181]. вони також ши-
роко репрезентовані в багатьох приватних та
музейних альбомах, серед яких варто назвати
каталоги О.С. Уварова, Б.І. та в.М. Ханенків,
Псковського церковно-археологічного коміте-
ту, РЕМ, Тверського історико-археологічного
та володимиро-Суздальського музеїв [Жиз-
невский, 1888, с. 82, № 217—220; Древности ...,
1900, табл. ХХХІІ, 355; Уваров, 1908, с. 154,
рис. 129; Грацилевский, 1914, с. 34, рис. ХV,
354а; Островский, Фёдоров, 2007, с. 90, 222,
№ 172; Нагрудные ..., 2014, с. 53—55, № 66—
69]. всі перелічені хрести, вірогідно, мають
центральноросійське походження.
На лицевій поверхні зразка підтипу ІІІ.3
знаходиться восьмикінцевий хрест. зовнішні
кути середохрестя поділені рослинною компо-
зицією. завершення хреста дещо заокруглені.
зворотна сторона заповнена геометричним ор-
наментом. Прикладом даного підтипу є хрест з
поховання 195а* на вознесенському некрополі.
Аналогічну пам’ятку ХVІІ ст. виявлено під час
розкопок Богородицької фортеці [векленко,
2010, с. 44, рис. 7, 7, № 79].
єдиним екземпляром підтипу ІІІ.4 з променя-
ми на дугах є хрест з пох. 94* на території воз-
несенського монастиря [Івакін, Балакін, 2008,
іл. 13]. його нижній кінець заокруглений. Гол-
гофа зображена у вигляді півкола з печерою все-
редині. На кінцях горизонтальних гілок написи
в клеймах «ИС—НИ» — «ХС—КА» (Исус Хрис-
тос — Ника-Победитель); на вертикальних —
«чРЬС»—«МЛР» (Царь Славы — Место лобно,
рай бысть). На зворотній стороні текст молитви:
«ДА вОСКРЕСНЕТ БОГЪ І РЯІзЫДУТСѦ вРА-
зИє ГОИДЯБ єЖЯТЪѠТЛІЦЯє ГОвСИН єНЯ
вІД ѦЩІ НєГО» (Да воскреснет Бог, и разыдут-
ся врази Его, и да бежат от лица Его вси нена-
видящи Его). вушко округле, широке. Місцем
знахідки описаного хреста стало поховання 94
на території вознесенського монастиря [Івакін,
Балакін, 2008, іл. 13]. Аналогічний виріб похо-
дить з культурного шару ХVІІІ ст. на території
Тобольська [Аношко, 2011, с. 260, 261, рис. 1, 6].
На кінцях променів середохрестя зразків під-
типу ІІІ.5 (2 екз.) знаходяться кульки. зображен-
ня восьмикінцевого голгофського хреста зі спи-
сом та тростиною по обидва боки від нього дещо
заглиблене. вушко петлеподібне та пласке.
Однобічний предмет варіанта А відкрито
в пох. 1б по вул. воздвиженській, 43* [Івакін,
Козубовський, 1988, арк. 6—7]. На перехресті
внутрішнього хреста розміщено символ страж-
дань Христа — терновий вінець. Гора має фор-
му півкола. По сторонах рук хреста нанесені
монограми під титлами в клеймах: «ІС»—«ХС»,
на верхньому кінці напис «ЦРЬ», на нижньо-
му — не читається.
варіант Б представлено предметом з пох. 32*
цвинтаря Троїцької церкви [Мовчан, Климовсь-
кий, 2005, арк. 65]. Гору Голгофу на ньому зоб-
ражено у вигляді пагорбу. По основному кон-
туру простежується тонкий рельєфний валик.
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в
116 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
Написи в клеймах на кінцях хреста не чита-
ються. зворотна сторона прикрашена квітковим
орнаментом. Лицьова поверхня містить сліди
синьої, жовтої та чорної емалі; обернена — білої
та зеленої. Аналогічні екземпляри відмічено на
території Московської (Пушкінський та Дан-
ківський р-ни) області РФ [Коршун, 2008, с. 70,
табл. 24, 2; Спасёных, 2012, с. 174, № 144].
Кути середохрестя єдиного екземпляру, що
репрезентує підтип ІІІ.6 перекриті дугами з
крупними кульками на них. Написи на кінцях
гілок вміщені в квадратні клейма. На цент-
ральній частині голгофського хреста зображе-
но цату, як ознаку царственої влади. Один з
виробів даного підтипу походить з некрополя
вознесенського монастиря (пох. 2), інший був
знайдений в садибі Троїцької церкви на почат-
ку ХХ ст. [Петров, 1915, с. 51, табл. ХХХІІ, 2].
ймовірно, наявність іконографічного елемента
у вигляді цати вказує на центральноросійське
походження даних пам’яток.
Кути середохрестя усіх варіантів підтипу ІІІ.7
(5 екз.) перекриті декоративними волютами з
кульками, що утворюють ромб довкола гілок
хреста. Ці елементи, як і промені, втілюють
в собі ідею чотирьох євангелій. Голгофський
хрест на більшості екземплярах стоїть на горі
у вигляді півкола. Тростина та спис відходять
від підніжжя вертикально вгору. На кінцях
розміщені написи в квадратних щитках. вуш-
ко петлеподібне.
Ажурні однобічні предмети варіанта А були
виявлені на кладовищах Троїцької церкви
(пох. 3 (1997 р.), 56 (2004 р.)) та вознесенського
монастиря (пох. 73*) [Мовчан, 1998, арк. 13, 17;
Івакін, Балакін, 2008, іл. 13]. Торці гілок ско-
шені до центру. На вертикальній балці напи-
си — «ЦРЬ/СвЫ» та «МЛРБ», на горизонталь-
ній — «ІС»—«ХС». Довкола поперечної планки
внутрішнього хреста простежуються сліди лі-
тер. Подібні зразки знаходимо в зібраннях цер-
ковно-археологічного музею Київської Духовної
академії та Новгородського музею-заповідника
[Петров, 1915, с. 51, табл. ХХХІІ, 4; Гормина,
2005, с. 52, рис. 47]. Крім того, вони зафіксовані
в Липецькій, Псковській, Московській та Ір-
кутській обл. РФ [Молодин, 2007, с. 153, № 165;
Коршун, 2008, с. 71, табл. 24, 4, 6; Спасёных,
2012, с. 181; Харлашов, 2013, рис. 3, 9].
Хрест варіанта Б знайдено в могилі 90* цвин-
таря вознесенського монастиря [Івакін, Балакін,
2008, іл. 13]. Кульки на волютах мають крупні
розміри. зворотна сторона вкрита нерозбірли-
вими написами. вушко тонке, витягнуте, м’яко
модельоване. Схожі екземпляри знайдено на не-
крополях Спаської церкви в Іркутську та Ілімсь-
кого острогу [Молодин, 2007, с. 203, 204, 219, 220,
222, № 288, 322, 326; Бердников, 2012а, рис. 2, 9].
Крім того, вони зустрічаються в приватних ко-
лекціях Б.І. та в.М. Ханенків, Ф.М. Плюшкіна
та серед поодиноких знахідок поблизу Тоболь-
ська [Древности ..., 1899, табл. ХV, 164; Островс-
кий, Фёдоров, 2007, с. 80, 201, № 130; Балюнов,
2014, рис. 1, 16—19, № 130].
Прикладом хреста варіанта в є виріб зі скле-
пу 20* на території Михайлівського золотовер-
хого монастиря [Івакін, Козубовський, Козюба,
Поляков, 1998, арк. 190]. восьмикінцевий хрест
із терновим вінцем зображено на ступінчастій
Голгофі, що вказує на його північноросійське
походження [векленко, 2010, с. 26]. Можливо,
подібна стилізація гори імітує природні виступи
реальних гірських скель [Щедрина, 2001, с. 288].
Рельєф хреста опуклий. Навколо горизонтальної
планки та на зворотній поверхні знаходяться
ряди сильно затертих в результаті використання
написів. На бічних кінцях в овалах розміщено
кола з чотирма крапками, що утворюють хрест.
Кінці лопатей завершено ромбами, характерни-
ми для пам’яток другої половини ХVІІ — початку
ХVІІІ ст. вушко округле, пласке, широке. Друго-
рядні конструктивні елементи у вигляді півміся-
ця та двох кульок розташовані на нижньому кін-
ці основного хреста. Майже ідентичні зразки, але
без ромбічних завершень, були відкриті під час
розкопок по вул. великій Житомирській, в Києві,
в похованнях на території Албазинського та Ілім-
ського острогів й на парафіяльному цвинтарі го-
родища Капистичі (Курська область РФ) [Пет-
ров, 1915, с. 52, табл. ХХХІІ, 6; Артемьев, 1996,
с. 196, рис. 9, 12; Молодин, 2007, с. 107, 108, 175,
№ 31, 218; зорин, 2011, с. 333, рис. 2, 9]. Окремі
екземпляри представлені в колекціях Руського
музею та РЕМ в Санкт-Петербурзі [Русский …,
2011, с. 150, № 210; Островский, Фёдоров, 2007,
с. 89, 218, 219, № 167].
Для латинських натільних хрестів типу ІV
(3 екз.) характерні заокруглені завершення
балок. Предмети, що мають розширення ба-
лок у вигляді трилисника з округлими пелюс-
тками належать до підтипу ІV.1 (2 екз.). Дана
особливість втілює в собі ідею Святої Трійці та
духовної чистоти Богоматері. Спис і тростина
відсутні. Гора зображена у формі півкола з пе-
черою всередині.
Позолочений хрест варіанта А виявлено в мо-
гилі 39а* на вознесенському некрополі [Івакін,
Балакін, 2008, іл. 13]. його балки різко розши-
рені до кінців. По контуру простежується рельєф-
ний валик. По сторонах рук восьмикінцевого гол-
гофського хреста розміщені нерозбірливі написи.
На зворотному боці нанесено текст молитви, що
поділений горизонтальними рисками — рядка-
ми. вушко масивне, округлої форми.
Хрест варіанта Б лежав в пох. 133* возне-
сенського некрополя. Розширення кінців балок
мають вигляд трилисника. По сторонах горизон-
тальної лопаті восьмикінцевого внутрішнього
хреста знаходяться хризми «ІС»—«ХС». На верх-
ньому та нижньому кінцях написи не читають-
ся. вушко просте, петлеподібне. На зворотній
поверхні помітні вертикальні риски літер.
Два подібні до підтипу IV.1 предмети відкри-
то на території Богородицької фортеці [веклен-
Мельник О.О. Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст.
117ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
ко, 2010, с. 54, рис. 10.1, № 14, 61]. Крім того,
вони зустрічаються і на некрополях Московсь-
кої (Мойсеївський монастир), Іркутської (Ілім-
ський острог, Спаської та Хрестовоздвиженської
церков (Іркутськ)), вологодської, Тюменської
та Ленінградської областей РФ [векслер, 1999,
с. 201, рис. 15, 5; заидов, Гуркин, 2005, с. 70,
рис. 6, 6; Молодин, 2007, с. 109, 124, 127, 135,
136, 140, 141, 186, 187, 199, 206—208, 211, 215,
218, 219, № 33, 82, 87, 112, 126, 243, 245, 273,
294, 297, 306, 314, 319, 321; Коршун, 2008, с. 72,
73, табл. 25, 6—11; Бердников, 2012а, рис. 2, 25;
2012б, рис. 4, 1, 2, 4, 5; Балюнов, 2014, рис. 3, 6;
Колпакова, 2014, с. 45, рис. 3, 4].
виріб з п’ятичасним розширенням балок
представляє підтип ІV.2. восьмикінцевий
внутрішній хрест спирається на рослинний
елемент. По обидва боки від нього нанесені
хризми «ІС»—«ХС». На верхньому кінці — «ЦС»
(Царь славы). Тильна сторона прикрашена
рослинним орнаментом. Цей предмет мета-
лопластики відкрито в пох. 21* вознесенсько-
го некрополя [Івакін, Балакін, 2008, іл. 13].
Близькі за формою кінців балок наперсні хрес-
ти походять зі скарбу біля с. Ай-василь (АРК).
На думку М.Г. Крамаровського, їх форма пов-
торює процесійні північно-італійські вироби
з трилопатними навершями, прикрашеними
т. зв. слізками, і як приклад він наводить хрест
з церкви Сан-Джакомо Маджоре в Болоньї
(1370 р.) [Крамаровский, 2000, с. 257, 259].
Окремі зразки даного підтипу представлені в
Тюменській (Ляпінський острог) та Іркутській
(некрополь Спаської та Хрестовоздвиженської
церков в Іркутську) областях РФ [визгалов, Ба-
луева, 2009, с. 283, рис. 4, 2; Бердников, 2012а,
рис. 2, 20; 2012б, рис. 3, 6].
Мальтійські хрести з подовженим нижнім
кінцем та фігурно розширеними кінцями ба-
лок належать до типу V (3 екз.). Однобічний
виріб варіанта А був виявлений Старокиївсь-
кою експедицією під час розкопок на території
Маріїнського парку в пох. 1* [Мовчан 2001].
Кінці балок мають п’ятичасне завершення. По
сторонах рук восьмикінцевого хреста моногра-
ми «ІС»—«ХС». Напис на верхньому кінці не
читається. Прості форми предмета вказують
на ймовірне виготовлення великої кількості
подібних хрестів в зазначений період. вушко
пласке, округле та витягнуте.
Натільний хрест варіанта Б, що складається
з чотирьох фрагментів, знаходився в пох. 180*
вознесенського некрополя. Аналогії описано-
го артефакту було знайдено під час розкопок
Богородицької фортеці [векленко, 2010, с. 54,
рис. 10, 1, № 97]. Горизонтальні гілки мають
трійчасте завершення, нижня — п’ятичасне. в
центрі зображено мальтійський хрест, на ниж-
ньому кінці — череп Адама, як образ спокуту-
вання гріхів. Тильна сторона заповнена геомет-
ричним орнаментом. вушко пласке, витягнуте.
Натільні хрести типу V відомі серед знахідок
на території РФ: на цвинтарях Ілімського ост-
рогу, Хрестовоздвиженської церкви (Іркутська
обл.), Абалакського чоловічого монастиря (Тю-
менська обл.); а також у вигляді окремих знахі-
док в Московській та Ленінградській областях
[Молодин, 2007, с. 193, № 261; Коршун, 2008,
с. 69, табл. 23, 7—10; Бердников, 2012б, рис. 3,
1—4; Данилов, 2012, с. 162, рис. 1, 6; Колпако-
ва, 2014, с. 45, рис. 5].
Мальтійський хрест з подовженим нижнім
кінцем та прямими завершеннями балок від-
повідає типу VІ. На горизонтальних напів-
планках читаються хризми «ИС»—«ХС» під
титлами. внутрішній хрест також мальтійсь-
кий з видовженою нижньою гілкою. На кінці
останньої нанесено каплеподібну фігуру (че-
реп?). На середохресті тильної сторони розта-
шоване коло (сонце?), від якого по всіх лопатях
відходять лінії-промені, розбиті перпендику-
лярними рисками. По контуру нанесені ко-
роткі хвилясті лінії. Даний золотий натільний
хрест відкритий в пох. 226* на вознесенському
некрополі [Івакін, Балакін, 2008, іл. 13]. Серед
відомих нам інших археологічних матеріалів
аналогічних предметів поки що не виявлено.
Середохрестя натільного хреста типу VІІ
(1 екз.) має округлу форму, кінці — п’ятичасне
завершення. в центрі на чільній стороні зна-
ходиться восьмикінцевий голгофський право-
славний хрест. На кожному з кінців обох сторін
вміщені п’ятипелюсткові розетки. Лопаті він-
чають трійчасті пальметки з трьома кульками.
Останні символізують краплі крові Христа та
боротьбу мирянина з власними гріхами. вушко
із завершенням у вигляді двоступінчастої піра-
міди об’ємне, високе та масивне, з перехватом
біля основи. Елементи декору виконані в техніці
гравірування та вільного чекану. Цей унікаль-
ний екземпляр знайдено на некрополі старо-
київської церкви Іоанна золотоустого (пох. 46*).
Повністю ідентичний виріб визначити не вда-
лося, але досить близькі вироби без кульок на
кінцях зафіксовані на кладовищі Ілімського
острогу, а також в зібраннях Б.І. та в.М. Ханен-
ків, РЕМ [Древности …, 1900, с. 24, табл. ХХХІІ,
№ 352; Молодин, 2007, с. 106, 113, 114, 148, 161,
178, 217, № 28, 47, 151, 182, 224, 318; Островский,
Фёдоров, 2007, с. 105, 253, 254, № 241]. Датуван-
ня предмета ускладнює його приналежність до
зразків індивідуального мистецтва.
Хрест з криноподібними (лілієподібними)
кінцями близький до рівнокінцевого пред-
ставлено типом VІІІ (1 екз.). заокруглені кути
середохрестя не мають додаткових елементів.
завершення кінців відтворюють крупну ок-
руглу середню пелюстку, що виступає вперед,
а злегка вигнуті вузькі бічні утворюють дуги
на середохресті. Один з варіантів трактуван-
ня лілієподібного завершення відбиває собою
уявлення про Благовіщення Пресвятої Бого-
родиці та оновлення земного світу. за іншою
версією, такі кінці втілюють в собі старозавіт-
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в
118 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
ний образ проквітлого Дерева Життя. Нижня
лопать дещо видовжена. Перехрестя просте та
округле. По зовнішньому краю простежуєть-
ся тонкий обідок. Семикінцевий голгофський
хрест зображено з цатою в центрі. Тростина та
спис розходяться в сторони від вершини гори.
Щитки на кінцях мають ромбічну форму з не-
розбірливими написами всередині. У верхньо-
му клеймі нанесено листок конюшини. в шести
колах на тильній стороні, чотири з яких розта-
шовані на кінцях балок, знаходяться написи.
вушко простої округлої форми. Місцем знахід-
ки хреста стало пох. 43* на некрополі Михай-
лівського золотоверхого монастиря [Івакін, Ко-
зубовський, Козюба, Поляков, 1998, с. 191].
Ряд аналогів описаного предмета вдало-
ся виявити в колекціях Б.І. та в.Н. Ханенків,
Тверського історико-археологічного музею, Нов-
городського музею-заповідника та РЕМ [Жиз-
невский, 1888, с. 95, № 2081; Древности …, 1900,
с. 23, 24, табл. ХХХІІ, 350, 351; Гормина, 2005,
с. 51, рис. 46; Островский, Фёдоров, 2007, с. 117,
273, № 290]. Окремі екземпляри даного типу
хрестів зустрічаються в Липецькій, Московській,
Курській, Псковській, Тюменській (Абалакський
чоловічий монастир), Іванівській (кладовище
міського округу Кохма) та Іркутській (Спаський
цвинтар в Іркутську та некрополь Ілімського ос-
трогу) областях РФ [Станюкович, Осипов, Соло-
вьёв, 2003, с. 60, № 5—33; Молодин, 2007, с. 119,
№ 67; Коршун, 2008, с. 69, табл. 23, 6; Аверин,
2010, с. 27, рис. 17; Колпакова, Костючук, 2011а,
с. 334, рис. 14; Бердников, 2012а, с. 167, рис. 2,
26; Данилов, 2012, с. 162, рис. 1, 6; Спасёных,
2012, с. 165, 189, № 133, 134, 179].
Хоча форма представлених хрестів достатньо
різноманітна, всі вони належать до чотирикін-
цевих латинських або мальтійських. Переваж-
на більшість їх, крім зразків з поховань 180 та
226 вознесенського монастиря, відповідають
т. зв. голгофському типу, тобто на чільній сто-
роні в невисокому рельєфі зображено типовий
семи- або восьмикінцевий хрест на горі Голго-
фі. Серед інших елементів присутні знаряддя
страстей по боках від нього та написи-моногра-
ми. зворотна поверхня представлених екзем-
плярів або гладенька, або заповнена текстом
молитви чи орнаментом.
в результаті обробки морфологічних ознак
43 натільних хрестів та їх фрагментів вдалося
виокремити вісім основних типів. Їх співвідно-
шення виглядає таким чином: тип І — 10 екз.,
тип ІІ — 6 екз., тип ІІІ — 14 екз., тип ІV — 3 екз.,
тип V — 2 екз., тип VІ — 1 екз., тип VІІ — 1 екз.,
тип VІІІ — 1 екз. Типи трьох фрагментованих
хрестів з поховань 38, 56 (1997 р.) та 93 (2004 р.)
некрополя старокиївської Троїцької церкви
ідентифікувати не вдалося внаслідок високого
ступеню кородованості металу. Ще один пред-
мет з дитячого пох. 18 цвинтаря Богородиці Пи-
рогощої скоріш за все є результатом кустарного
виробництва. До окремого зразка металопласти-
ки ХVІ—ХVІІ ст. можна віднести хрест із зобра-
женням великомученика Микити, що походить
з кладовища старокиївської Троїцької церкви
(пох. 65) [Мовчан, Климовський, 2005, арк. 78].
всередині перерахованих типів виокремлено
підтипи та відповідні варіанти. Незважаючи
на те, що однією з основних ознак художнього
лиття є «тиражування» (первинне, повторне або
багатоступінчасте), не варто перебільшувати
значення «масовості» матеріалу. зокрема, серед
представлених виробів зустрічаються й унікаль-
ні. До них можна віднести пам’ятки, виявлені
в похованнях 94 та 226 кладовища вознесенсь-
кого монастиря, пох. 46 на території золотоус-
тівської церкви.
Типологія натільних хрестів Києва все ще
залишається актуальної проблемою. Майбутнє
зростання кількості знахідок безсумнівно при-
зведе до нових спроб здійснення загальної ти-
пології, що базуватиметься на більш надійних
принципах. Не виключено, що подальші до-
слідження дадуть змогу встановити приналеж-
ність окремих символів особистого благочестя
до конкретної художньої школи.
Абишкіна О. До питання про датування натільних
хрестів ХVІІ—ХVІІІ ст. // Старожитності вишго-
родщини: Тези доп. ХІІ наук.-практич. конф. (16—
18 травня 2005 р.). — вишгород, 2005. — С. 3—6.
Абишкіна О.А. Натільна іконка з вознесенського
монастиря // Могилянські читання 2006 року. — К.,
2007. — ч. 1. — С. 289—292.
Аверин в.А. Первые результаты изучения архео-
логического памятника «культурный слой и не-
крополь XVIII—XIX вв.» на территории городского
округа Кохма в Ивановской области // Известия выс-
ших учебных заведений. Серия «Гуманитарные нау-
ки». — Иваново, 2010. — вып. 1, т. 1. — С. 19—28.
Аношко О.М. Кресты-тельники из культурного слоя
Тобольска // Культура русских в археологических
исследованиях: междисциплинарные методы и тех-
нологии. — Омск, 2011. — С. 259—267.
Антипина Д.О. Принципы типологизации русских
православных крестов: Автореф. дис. … канд. искус-
ствоведения. — СПб., 2006. — 24 с.
Артемьев А.р. Останки непогребённых защитни-
ков Албазинского острога // СА. — 1996. — № 1. —
С. 185—196.
Балюнов и.в. частная коллекция нательных
крестов, собранная в городе Тобольске и его ок-
рестностях // Культура русских в археологических
исследованиях. — Омск; Тюмень; Екатеринбург,
2014. — Т. I. — С. 200—203.
Беляев Л.А. Древние монастыри Москвы (кон.
XIII — нач. XV вв.) по данным археологии. — М.,
1995. — 458 с. (Материалы и исследования по архео-
логии Москвы. — Т. 6).
Бердников и.М. Кресты-тельники из раскопок не-
крополя Спасской церкви города Иркутска // вестн.
НГУ. — 2012а. — Т. 11, вып. 7. — С. 164—178.
Бердников и.М. Нательные кресты, иконы и образ-
ки из раскопок Крестовоздвиженского некрополя
(г. Иркутск) // Геоархеология. Этнология. Антропо-
логия. — 2012б. — № 1. — С. 138—165.
Бидзиля в.и., Занкин А.Б., Калюк А.П. Отчёт научно-
производственного кооператива «Археолог» об охран-
Мельник О.О. Натільні хрести з поховань Києва ХVІІ—ХVІІІ ст.
119ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
ных археологических раскопках на киевском Подоле в
1993 г. / НА ІА НАН України. — 1993/57.
Боброва А.и. Нательные кресты Тискинского мо-
гильника // Археология, этнография и антропология
Евразии. — 2004. — № 4. — С. 107—115.
векленко в.О. Колекція натільних хрестів з терито-
рії Богородицької фортеці // Проблеми археології По-
дніпров’я. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 135—150.
векленко в.О. Православні старожитності з терито-
рії Богородицької фортеці // Проблеми археології По-
дніпров’я. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 51—68.
векленко в. Нові знахідки православних старожит-
ностей з території посаду Новобогородицької фор-
теці // Нові дослідження пам’яток козацької доби в
Україні. — К., 2006. — вип. 15. — С. 58—62.
векленко в. Натільні хрести 2006 р. з Богородицької
фортеці // Нові дослідження пам’яток козацької доби
в Україні. — К., 2007. — вип. 16. — С. 111—116.
векленко в.А. Нательные кресты Самари-Богоро-
дицкой крепости. — Днепропетровск, 2010. — 216 с.
векслер А.Г. Материалы археологических исследо-
ваний некрополя Моисеевского монастыря на Ма-
нежной площади в Москве // Культура средневеко-
вой Москвы: ХVІІ век. — М., 1999. — С. 181—225.
визгалов Г.П., Балуева Ю.в. Поиски Ляпинского
острога (по результатам археологических исследо-
ваний 2007—2008 гг.) // Ханты-Мансийский авто-
номный округ в зеркале прошлого. — Томск; Ханты-
Мансийск, 2009. — вып. 7. — С. 276—285.
винокурова Э П. О типологии медной художествен-
ной пластики конца XVII — XIX в. (принципы фор-
мирования научного каталога) // Русское медное ли-
тье. — М., 1993. — вып. 1. — С. 34—42.
винокурова Э.П. Металлические литые кресты-
тельники XVII века // Культура средневековой Мос-
квы: ХVІІ век. — М., 1999. — С. 326—360.
воробьева Е.Е., иванова Ю.Н. Нательные кресты
царевококшайских некрополей (к вопросу система-
тизации) // Поволжская археология. — 2013. — № 2
(4). — С. 291—298.
Гнутова С.в., Зотова Е.я. Кресты, иконы, складни.
Медное художественное литье XI — начала XX ве-
ка. Из собрания Центрального музея древнерусской
культуры и искусства имени Андрея Рублева: Аль-
бом. — М., 2000. — 136 c.
Гормина Н.в. Христианские древности. Художест-
венный металл XI—XIX веков в собрании Новгород-
ского музея-заповедника. Путеводитель по выстав-
ке. — М., 2005. — 104 с.
Грацилевский в.Д. Описание музея Псковского цер-
ковно-археологического комитета. — Псков, 1914. —
60 с.
Гупало К.Н., ивакин Г.Ю., Степаненко Л.я. Отчёт
о раскопках Пирогощи в 1978—1979 гг. / НА ІА НАН
України. — 1979/16в.
Данилов П.Г. Православный некрополь XVII—
XVIII веков в селе Абалак Тобольского района: итоги
и перспективы исследований // вестн. Новосиб. гос.
ун-та. Серия: История, филология. — 2012. — Т. 11,
вып. 7: Археология и этнография. — С. 158—163.
Даркевич в.П., Пуцко в.Г. Произведения средневе-
ковой металлопластики из находок в Старой Рязани
(1970—1978 гг.) // СА. — 1981. — № 3. — С. 218—
232.
Древности Русские. Кресты и образки: Каталог / Ха-
ненко Б.И., Ханенко в.Н. — К., 1899. — вып. 1. —
36 с.
Древности Русские. Кресты и образки: Каталог / Ха-
ненко Б.И., Ханенко в.Н. — К., 1900. — вып. 2. —
26 с.
жизневский А.К. Описание Тверского Музея. — М.,
1888. — 282 с.
Заидов О.Н., Гуркин А. Позднесредневековый го-
род Гремячий и его округа // Позднесредневековый
город: археология и история: Материалы всерос.
Семинара (18—20 ноября 2005). — Тула, 2007. —
ч. 2. — С. 66—77.
Захаров С.Д. Древнерусский город Белоозеро. — М.,
2004. — 592 с.
Зорин А.в. Приходское кладбище второй половины
ХVІІ — начала ХІХ в. на городище Капыстичи //
Позднесредневековый город. Археология и история:
Материалы ІІІ всерос. семинара. — Тула, 2011. —
С. 330—337.
Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А. Отчёт о раскопках в
Киеве в 1987 г. на Гончарах и Кожемяках / НА ІА
НАН України. — 1987/26а.
Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А., Козюба в.К., По-
ляков С.є. Про архітектурно-археологічні дослід-
ження комплексу Михайлівського золотоверхого
монастиря в м. Києві 1996—1997 рр. / НА ІА НАН
України. — 1996—1997/103. — Т. 1.
Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А., Козюба в.К., Чека-
новський А.А. звіт про про археологічні досліджен-
ня по вул. вел. Житомирській, 9 у м. Києві в 2002—
2003 рр. / НА ІА НАН України. — 2003/197.
Івакін Г.Ю., Балакін С.А. Розкопки на території
Старого київського Арсеналу 2005—2007 років //
Лаврський альманах: Печерська фортеця та Київсь-
кий Арсенал: нові дослідження. — К., 2008. — Спец-
вип. 8. — С. 9—23.
Колпакова Ю.в. Коллекция нательных крестов с
территории Ленобласти: современные технологии в
ставрографическом исследовании // вестн. ПсковГУ.
Серия «Социально-гуманитарные и психолого-педа-
гогические науки». — Псков, 2014. — С. 44—61.
Колпакова Ю.в., Костючук Л.я. Псковские натель-
ные кресты с надписями XIV—XVIII вв. Предвари-
тельные итоги изучения // вестн. ПГПУ. Серия «Со-
циально-гуманитарные и психолого-педагогические
науки». — 2011. — С. 119—137.
Коршун в.Е. Родная старина. Обретая утрачен-
ное. — М., 2008. — 116 с.
Крамаровский М.Г. Латинская Романия и золото-
ордынский Крым. Латинские перстневые находки и
печати в северном Причерноморье. Клад из Ай-ва-
силь // Степи Европы в эпоху средневековья. — До-
нецк, 2000. — Т. 1. — С. 245—263.
Кренке Н.А. Нательные крестики из раскопок во
дворе старого здания Московского университета //
РА. — № 1. — 2000. — С. 207—214.
Мельник О. Натільні хрести з некрополю старо-
київської Троїцької церкви // Могилянські читання
2013: «збереження історико-культурної спадщини:
реставратори та реставрація — доля пам’яток і лю-
дей». — 2014а. — С. 218—222.
Мельник О. Натільні хрести з території Михайлівсь-
кого золотоверхого монастиря // Нові досліджен-
ня пам’яток козацької доби в Україні. — 2014б. —
вип. 23. — С. 108—115.
Мельник О. Натільні хрести з цвинтаря старокиївсь-
кої церкви Іоанна золотоустого // Могилянські чи-
тання 2014: «Давньоруські храми: дослідження та
збереження (до 925-ліття від часу освячення вели-
кої Печерської церкви)». — Друкується.
Мовчан І.І., Боровський я.є., Климовський С.І.
та ін. звіт про археологічні дослідження Старо-
київської експедиції Інституту археології НАН Ук-
раїни 1997 р. у м. Києві / НА ІА НАН України. —
1997/34.
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м ат е р і а л і в
120 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18)
Мовчан І.І., Климовський С.І. звіт про археологіч-
ні дослідження Старокиївської експедиції Інсти-
туту археології НАНУ на вул. А. Тарасової, 1—5 у
м. Києві в 2004 р. /НА ІА НАН України. — 2004/42.
Молодин в.и. Кресты-тельники Илимского остро-
га. — Новосибирск, 2007. — 248 с.
Нагрудные кресты позднего средневековья и Нового
времени из археологических коллекций Государствен-
ного владимиро-Суздальского музея-заповедника: Ка-
талог / сост. Кокорина Н.А. — владимир, 2014. — 86 с.
Островский А.Б., Фёдоров Ю.А. Русский православ-
ный крест в собрании Российского этнографического
музея. — СПб., 2007. — 348 с.
Пежемский Д.в. Пути объективизации ставрогра-
фических исследований // Ставрографический сбор-
ник. — Кн. ІІ: Крест в Православии. — М., 2003. —
С. 333—344.
Пежемский Д.в. Пути объективизации ставрогра-
фических исследований. — ч. 2 // Ставрографичес-
кий сборник. — Кн. ІІІ: Крест как личная святы-
ня. — М., 2005. — С. 645—656.
Петро Н. Альбом достопримечательностей Церков-
но-археологического музея при Императорской Ки-
евской духовной академии: Альбом. — К., 1915. —
вып. ІV—V. — 62 с.
русский музей. Коллекции Михаила и Сергея Бот-
киных: Альбом-каталог. — СПб., 2011. — 252 с.
Солдатенков в.в., Персов Н.Е. К вопросу о брон-
золитейном производстве и бытовании некоторых
образцов медного литья в одном из кварталов сред-
невековой Твери XV—XVI вв. // Ставрографический
сборник. — Кн. ІІІ: Крест как личная святыня. — М.,
2005. — С. 210—222.
Спасёных А.Н. Христианская символика в произве-
дениях металлопластики, найденных на елецкой
земле и в её округе. — Елец, 2012. — 240 с.
Станюкович А.К. Крест Прончищевых // Древности
и старина. — 2005. — № 4. — С. 11—14.
Станюкович А.К., Осипов и.Н., Соловьёв Н.М. Ты-
сячелетие креста. Произведения русской христи-
анской металлопластики X—XX веков из частных
собраний. — М., 2003. — 268 с. — Электрон. ресурс:
http: //k1000k. narod. ru/all.html.
Степаненко Н., Тихонова М., векленко в. Комп-
лекс натільних хрестів «Із запорозьких поховань»
в фондах Дніпропетровського національного істо-
ричного музею ім. Д.І. Яворницького // Нові дослід-
ження пам’яток козацької доби в Україні. — 2012. —
вип. 21, ч. 1. — С. 188—191.
Тютюгина Н.в. Серебряные кресты в собрании
Башкировского Государственного художественного
музея имени М.в. Нестерова // Ставрографический
сборник. — Книга ІІ: Крест в Православии. — М.,
2003. — С. 287—312.
Уваров П.С. Каталог собрания древностей графа
Алексея Сергеевича Уварова. — М., 1908. — 220 с.
Фёдоров Ю.А. Образ Креста. История и символика пра-
вославных нагрудных крестов. — СПб., 2000. — 32 с.
харлашов Б.Н. выбуты — родина княгини Ольги
(археологические реалии) // вестн. Псков. гос. ун-та:
Серия Социально-гуманитарные и психолого-педа-
гогические науки. — 2013. — № 2. — С. 98—106.
Чернов С.З. Погост Афанасия и Кирилла Алексан-
дрийских в Радонеже (по данным археологичес-
ких исследований 1997—1998 гг.) // РА. — № 1. —
2000. — С. 63—81.
Шалобудов в.М. Натільні хрести, знайдені на тери-
торії Богородицької фортеці у 2009 р. // Придніпров’я:
Історико-краєзнавчі дослідження. — Дніпропет-
ровськ, 2009. — вип. 7. — С. 281—287.
Шполянская Д.в. Комплекс предметов личного бла-
гочестия с селища XIV—XVІ веков Рождествено 1
(предварительное сообщение) // Археология Подмос-
ковья. — 2008. — вып. 4. — С. 267—275.
щедрина К.А. О некоторых особенностях иконогра-
фии горы Голгофы в изображениях Креста и Распя-
тия // Ставрографический сборник. — М., 2001. —
Кн. 1. — С. 279—289.
Энговатова А.в., Зеленцов О.в. Исследование учас-
тка кладбища ХVІ—ХVІІ веков на территории Тро-
ице-Сергиевой лавры // Археология Подмосковья:
Материалы науч. семинара. — 2005. — вып. 2. —
С. 78—96.
Е. А. М е л ь н и к
НАТЕЛЬНЫЕ КРЕСТЫ ИЗ
ПОГРЕБЕНИЙ КИЕВА ХvІІ—ХvІІІ вв.
Статья посвящена малоисследованной проблеме
погребальной культуры позднего средневековья и
Нового времени — нательным крестам. в научный
оборот вводится коллекция, состоящая из 43 моно-
литных тельников и их фрагментов. Абсолютное
большинство из них обнаружено во время раскопок
1987—2007 гг. кладбищ Троицкой церкви, возне-
сенского женского и Михайловского златоверхого
монастырей. все экземпляры датируются в преде-
лах ХVІІ—ХVІІІ вв. Комплексный анализ предме-
тов позволил предложить вариант типологической
характеристики. в результате были выделены 8 ос-
новных типов крестов, которые, в свою очередь, де-
лятся на подтипы и варианты. значительное внима-
ние уделено иконографическим элементам изделий
и подбору аналогий к каждому из них.
К л ю ч е в ы е с л о в а: нательный крест, став-
рография, типология, погребения, ХVІІ—ХVІІІ вв.,
Киев.
O. O. M e l n y k
CRoss PenDAnts FRoM KYIvAn
GRAves oF tHe 17—18th CentuRIes
The article explores the scarcely studied cross pen-
dants related to the burial culture of the Late Mid-
dle Ages through early modern times. A collection of
43 monolithic crosses and their fragments have been
excavated, primarily from the cemeteries of the Trin-
ity Church, the Women’s Ascension and St. Michael’s
Golden-Domed Monasteries, between 1987 and 2007.
The specimens are dated from the 17th to 18th centuries.
Comprehensive analysis allowed typology of the collec-
tion, resulting in eight main types of crosses. Some of
these are divided into sub-types and variants. Particu-
lar attention is paid to the iconographic elements of the
pieces and their shared similarities.
K e y w o r d s: cross pendants, staurography, typo-
logy, burials, the 17th—18th centuries, Kyiv.
Одержано 17.11.2015
|