Египетский фаянс у поздних скифов Нижнего Днепра

• Published in: Археологія і давня історія України
• Date: 2016
• Main Author: Дзнеладзе, Е.С.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут археології НАН України 2016
• Subjects: Статті
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161528
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Египетский фаянс у поздних скифов Нижнего Днепра / Е.С. Дзнеладзе // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 68-73. — Бібліогр.: 39 назв. — рос.

В статье рассматриваются фигурные изделия
 из египетского фаянса (плакетки и подвески), найденные на позднескифских памятниках Нижнего
 Днепра. Дается их количественная и типологическая характеристика, сравнение с подобными
 находками в сарматской среде и у поздних скифов Крыма. Р ассмотрены особенности проникновения
 и бытования этой категории украшений в сарматской и позднескифской культурах. Виробництво фаянсових виробів античного та
 римського періодів традиційно пов’язують з Навкратісом, територіями Сирії і Єгипту. Існує також гіпотеза про центри склоробства у Північному Причорномор’ї, які могли виробляти імітації деяких
 типів цих прикрас. З причорноморських пам’яток
 різних культур походить значна кількість знахідок фаянсових виробів. Добірка К.М. Алексєєвої, яка
 демонструє динаміку побутування цих виробів в античних містах Північного Причорномор’я, є точкою
 відліку для аналізу кількості і розмаїття типів цих
 предметів в пам’ятках інших культур. На пізньоскіфських пам’ятках Нижнього Дніпра
 знайдено 49 фаянсових фігурних форм і 7 скляних імітацій скарабеїв. Вони представлені 9 фігурними
 формами різних типів і походять з могильників Червоний Маяк і Миколаївка та городищ Аннівка, Велика Лепетиха, Любимівка.
 Пік поширення фаянсових виробів у пізніх скіфів Нижнього Дніпра припадає на другу половину І — середину ІІ ст. н. е. В цей час єгипетский фаянс також користується попитом у сарматів і у пізніх скіфів Криму. Розмаїття форм і кількість цих речей
 свідчить, що до сарматів ці вироби могли потрапляти з античних портів через пізніх скіфів. З сарматами пов’язане проникнення єгипетського фаянсу далеко на схід, на терени Азії. The tradition center of the manufacture of Egyptian
 faience of Graeco-Roman period was Naukratis. There
 is a hypothesis on the glassmaking center producing
 faience in North Pontic Region.
 More than 40 figured Egyptian faience objects and
 the imitations in the Late Scythian cemeteries Chervony
 Mayak and Mykolaivka and hill-forts Hannivka,
 Velykaya Lepetykha, Ljubymivka were found.
 The peak of the use of Egyptian faience by the Late
 Scythians of Lower Dnieper area could be dated to
 the second half of 1st — middle of 2nd century AD. In
 the same time the Crimean Late Scythians and Sarmatians
 used the figured Egypt faience objects as the amulets. The number and variety of the faience items
 in the Late Scythian culture shows than this people could supply Sarmatians with faience. The appearance
 of the Egyptian faience in Central Asia is associated with Sarmatian migrations.