Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)

Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)

Південний кордон Галицької (Львівської) єпархії був одним з найбільш сталих і безконфліктних еклезіальних меж у Центральній і Східній Європі. Практично на всій його протяжності природну роздільну лінію із Сучавською (Ясською) митрополією Молдавського князівства протягом XV–XVIII ст. творили водні ар...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Скочиляс, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2009
Теми:
Історичні статті
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16153
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект) / І. Скочиляс // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 303-325. — Бібліогр.: 91 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16153
record_format dspace
spelling Скочиляс, І.
2011-02-07T14:37:21Z
2011-02-07T14:37:21Z
2009
Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект) / І. Скочиляс // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 303-325. — Бібліогр.: 91 назв. — укр.
XXXX-0011
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16153
Південний кордон Галицької (Львівської) єпархії був одним з найбільш сталих і безконфліктних еклезіальних меж у Центральній і Східній Європі. Практично на всій його протяжності природну роздільну лінію із Сучавською (Ясською) митрополією Молдавського князівства протягом XV–XVIII ст. творили водні артерії – ріки Черемош та Дністер. Ані в добу пізнього середньовіччя, ані в ранньомодерний період цей географічний бар’єр зазвичай не був перешкодою для культурного діалогу, соціальної комунікації й духовних взаємовпливів між мирянами й духовенством тісно пов’язаних між собою церковних традицій – києво-християнської та русько-волоської. Навіть протягом “унійного” XVIII ст. джерела фіксують динамічний рух на молдавсько-галицькому (львівському) пограниччі. Прикладом цих взаємовпливів була помітна присутність “волоського” духовенства на теренах Поділля й Брацлавщини. Воно справляло помітний вплив на місцеве релігійне життя, формуючи на локальному рівні своєрідний “пограничний” християнський етнос, що містив як елементи молдавсько-православної побожності, так і регіональної культури русинів (українців) Правобережжя.
Южная граница Галицкой (Львовской) епархии являлась одним из наиболее стабильных и бесконфликтных эклезиальных рубежей в Центральной и Восточной Европе. Практически на всей ее протяженности природную разграничительную линию с Сучавской (Ясской) митрополией Молдавского княжества в XV–XVIII ст. формировали водные артерии – реки Черемош и Днестр. В эпоху позднего средневековья и в раннее новое время этот географический барьер, как правило, не был препятствием для культурного диалога, социальной коммуникации и духовных взаимных влияний между мирянами и духовенством тесно связанных между собой церковных традиций – киево-христианской и русько-валашской. Даже на протяжении “унийного” XVIII ст. источники фиксируют динамическое движение на молдавско-галицком (львовском) пограничье. Примером таких взаимодействий была заметное присутствие “валашского” духовенства в приходах Подолья и Брацлавщины. Оно оказывало заметное влияние на местную религиозную жизнь, формируя на локальном уровне своеобразный “пограничный” христианский этнос, составляющей которого были как элементы молдавско-православной набожности, так и региональной культуры русинов (украинцев) Правобережья.
The Southern border of the Galician (Lviv) Eparchy was one of the most stable and peaceful ecclesiastical borders in Central and Eastern Europe. During the 15th to the 18th centuries the Cheremosh and Dnister rivers made a natural dividing line almost along its whole length. Both in the Late Medieval and Early Modern periods this geographical barrier would not prove to be an obstacle to cultural dialog, social communication and mutual spiritual influence between the laity and clergy of the closely related Kyivan and Ruthenia-Moldavian ecclesiastical traditions. Even during the ‘Uniate’ era of the 18th century dynamic movements on the Moldavian-Galician (Lviv) borderland are recorded in the documents. The prominent presence of the ‘Moldavian’ priests on the territory of Podilia and Bratslav regions is an example of the mutual influence. They had a conspicuous effect on the local religious life forming a certain ‘borderland’ ethos on the local level, which included elements of both the Moldavian-Orthodox religiosity and the Right-Bank Ruthenian regional culture.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Історичні статті
Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
Южная граница Галицкой (Львовской) епархии в XV–XVIII столетиях (Историко-географический аспект)
The Southern Border of the Galician (Lviv) Eparchy in the 15th to the 18th Centuries (Historical and Geographical Aspects)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
spellingShingle Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
Скочиляс, І.
Історичні статті
title_short Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
title_full Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
title_fullStr Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
title_full_unstemmed Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект)
title_sort південна межа галицької (львівської) єпархії у xv – xviii століттях (історико-географічний аспект)
author Скочиляс, І.
author_facet Скочиляс, І.
topic Історичні статті
topic_facet Історичні статті
publishDate 2009
language Ukrainian
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Южная граница Галицкой (Львовской) епархии в XV–XVIII столетиях (Историко-географический аспект)
The Southern Border of the Galician (Lviv) Eparchy in the 15th to the 18th Centuries (Historical and Geographical Aspects)
description Південний кордон Галицької (Львівської) єпархії був одним з найбільш сталих і безконфліктних еклезіальних меж у Центральній і Східній Європі. Практично на всій його протяжності природну роздільну лінію із Сучавською (Ясською) митрополією Молдавського князівства протягом XV–XVIII ст. творили водні артерії – ріки Черемош та Дністер. Ані в добу пізнього середньовіччя, ані в ранньомодерний період цей географічний бар’єр зазвичай не був перешкодою для культурного діалогу, соціальної комунікації й духовних взаємовпливів між мирянами й духовенством тісно пов’язаних між собою церковних традицій – києво-християнської та русько-волоської. Навіть протягом “унійного” XVIII ст. джерела фіксують динамічний рух на молдавсько-галицькому (львівському) пограниччі. Прикладом цих взаємовпливів була помітна присутність “волоського” духовенства на теренах Поділля й Брацлавщини. Воно справляло помітний вплив на місцеве релігійне життя, формуючи на локальному рівні своєрідний “пограничний” християнський етнос, що містив як елементи молдавсько-православної побожності, так і регіональної культури русинів (українців) Правобережжя. Южная граница Галицкой (Львовской) епархии являлась одним из наиболее стабильных и бесконфликтных эклезиальных рубежей в Центральной и Восточной Европе. Практически на всей ее протяженности природную разграничительную линию с Сучавской (Ясской) митрополией Молдавского княжества в XV–XVIII ст. формировали водные артерии – реки Черемош и Днестр. В эпоху позднего средневековья и в раннее новое время этот географический барьер, как правило, не был препятствием для культурного диалога, социальной коммуникации и духовных взаимных влияний между мирянами и духовенством тесно связанных между собой церковных традиций – киево-христианской и русько-валашской. Даже на протяжении “унийного” XVIII ст. источники фиксируют динамическое движение на молдавско-галицком (львовском) пограничье. Примером таких взаимодействий была заметное присутствие “валашского” духовенства в приходах Подолья и Брацлавщины. Оно оказывало заметное влияние на местную религиозную жизнь, формируя на локальном уровне своеобразный “пограничный” христианский этнос, составляющей которого были как элементы молдавско-православной набожности, так и региональной культуры русинов (украинцев) Правобережья. The Southern border of the Galician (Lviv) Eparchy was one of the most stable and peaceful ecclesiastical borders in Central and Eastern Europe. During the 15th to the 18th centuries the Cheremosh and Dnister rivers made a natural dividing line almost along its whole length. Both in the Late Medieval and Early Modern periods this geographical barrier would not prove to be an obstacle to cultural dialog, social communication and mutual spiritual influence between the laity and clergy of the closely related Kyivan and Ruthenia-Moldavian ecclesiastical traditions. Even during the ‘Uniate’ era of the 18th century dynamic movements on the Moldavian-Galician (Lviv) borderland are recorded in the documents. The prominent presence of the ‘Moldavian’ priests on the territory of Podilia and Bratslav regions is an example of the mutual influence. They had a conspicuous effect on the local religious life forming a certain ‘borderland’ ethos on the local level, which included elements of both the Moldavian-Orthodox religiosity and the Right-Bank Ruthenian regional culture.
issn XXXX-0011
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16153
citation_txt Південна межа Галицької (Львівської) єпархії у XV – XVIII століттях (Історико-географічний аспект) / І. Скочиляс // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 303-325. — Бібліогр.: 91 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT skočilâsí pívdennamežagalicʹkoílʹvívsʹkoíêparhííuxvxviiistolíttâhístorikogeografíčniiaspekt
AT skočilâsí ûžnaâgranicagalickoilʹvovskoieparhiivxvxviiistoletiâhistorikogeografičeskiiaspekt
AT skočilâsí thesouthernborderofthegalicianlviveparchyinthe15thtothe18thcenturieshistoricalandgeographicalaspects
first_indexed 2025-12-01T07:33:08Z
last_indexed 2025-12-01T07:33:08Z
_version_ 1850859566002077696

Схожі ресурси