Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”
Автор докладно розглядає фактичну основу статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” (1894). Як з’ясовано, її головними джерелами були неопубліковані на той час спогади В’ячеслава Шаганова про Чернишевського і дослідження російського літературознавця Олександра Скабичевського “Истори...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16154 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” / В. Дудко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 326-336. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16154 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дудко, В. 2011-02-07T14:41:25Z 2011-02-07T14:41:25Z 2009 Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” / В. Дудко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 326-336. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16154 Автор докладно розглядає фактичну основу статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” (1894). Як з’ясовано, її головними джерелами були неопубліковані на той час спогади В’ячеслава Шаганова про Чернишевського і дослідження російського літературознавця Олександра Скабичевського “История новейшей русской литературы (1848–1890)”. Розглянуті матеріали дають підстави доповнити й уточнити коментар до статті Грабовського, пояснити походження деяких наявних у ній фактичних помилок. Автор подробно рассматривает фактическую основу статьи Павла Грабовского “Микола Гаврилович Чернишевський” (1894). Как установлено, ее главными источниками были неопубликованные в то время воспоминания Вячеслава Шаганова о Чернышевском и исследование русского литературоведа Александра Скабичевского “История новейшей русской литературы (1848–1890)”. Рассмотренные материалы дают основания дополнить и уточнить комментарий к статье Грабовского, объяснить происхождение некоторых допущенных в ней фактических ошибок. The author thoroughly examines the actual basis of Pavlo Hrabovsky’s article ‘Mykola Havrylovych Chernyshevsky’ (1894). Viacheslav Shaganov’s then unpublished memoirs concerning Chernyshevsky along with ‘The History of the Latest Russian Literature (1848–1890)’ by the Russian scholar in literature Alexander Skabychevsky are ascertained to have served as its primary sources. The considered materials enable us to refine and elaborate the commentary on Hrabovsky’s article and to explain the origin of some of its actual errors. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Історичні статті Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” Источники статьи Павла Грабовского “Микола Гаврилович Чернишевський” Sources for Pavlo Hrabovsky’s Article ‘Mykola Havrylovych Chernyshevsky’ Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” |
| spellingShingle |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” Дудко, В. Історичні статті |
| title_short |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” |
| title_full |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” |
| title_fullStr |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” |
| title_full_unstemmed |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” |
| title_sort |
джерела статті павла грабовського “микола гаврилович чернишевський” |
| author |
Дудко, В. |
| author_facet |
Дудко, В. |
| topic |
Історичні статті |
| topic_facet |
Історичні статті |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Источники статьи Павла Грабовского “Микола Гаврилович Чернишевський” Sources for Pavlo Hrabovsky’s Article ‘Mykola Havrylovych Chernyshevsky’ |
| description |
Автор докладно розглядає фактичну основу статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” (1894). Як з’ясовано, її головними джерелами були неопубліковані на той час спогади В’ячеслава Шаганова про Чернишевського і дослідження російського літературознавця Олександра Скабичевського “История новейшей русской литературы (1848–1890)”. Розглянуті матеріали дають підстави доповнити й уточнити коментар до статті Грабовського, пояснити походження деяких наявних у ній фактичних помилок.
Автор подробно рассматривает фактическую основу статьи Павла Грабовского “Микола Гаврилович Чернишевський” (1894). Как установлено, ее главными источниками были неопубликованные в то время воспоминания Вячеслава Шаганова о Чернышевском и исследование русского литературоведа Александра Скабичевского “История новейшей русской литературы (1848–1890)”. Рассмотренные материалы дают основания дополнить и уточнить комментарий к статье Грабовского, объяснить происхождение некоторых допущенных в ней фактических ошибок.
The author thoroughly examines the actual basis of Pavlo Hrabovsky’s article ‘Mykola Havrylovych Chernyshevsky’ (1894). Viacheslav Shaganov’s then unpublished memoirs concerning Chernyshevsky along with ‘The History of the Latest Russian Literature (1848–1890)’ by the Russian scholar in literature Alexander Skabychevsky are ascertained to have served as its primary sources. The considered materials enable us to refine and elaborate the commentary on Hrabovsky’s article and to explain the origin of some of its actual errors.
|
| issn |
XXXX-0011 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16154 |
| citation_txt |
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський” / В. Дудко // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 326-336. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dudkov džerelastattípavlagrabovsʹkogomikolagavriloviččerniševsʹkii AT dudkov istočnikistatʹipavlagrabovskogomikolagavriloviččerniševsʹkii AT dudkov sourcesforpavlohrabovskysarticlemykolahavrylovychchernyshevsky |
| first_indexed |
2025-11-25T21:29:28Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:29:28Z |
| _version_ |
1850557832386052096 |
| fulltext |
326
Стаття П. Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”, напи-
сана в листопаді 1894 р. у Вілюйську, не містить конкретних вказівок на
джерела (є лише кілька “глухих” посилань на зразок “вілюйці згадують”,
“як кажуть”, “якщо правду нам передавали”1). Проблема вивчення джерел
статті, поставлена ще у 1923 р., протягом тривалого часу не привертала спе-
ціальної уваги дослідників2.
Е. Пекарський, відтворюючи обставини поширення написаних у 1882 р.
спогадів В. Шаганова про перебування М. Чернишевського на каторзі й за-
сланні, зазначав: “[...] некоторые лица посписывали себе копии. Несомнен-
но, одна такая копия была в руках Павла Грабовского, издавшего впослед-
ствии (может быть, в изложении, а не целиком) в Праге воспоминания о
Чернышевском на украинском языке [...]”3. Цілком очевидно, що мемуарист
мав на увазі саме статтю П. Грабовського про М. Чернишевського, надруко-
вану, однак, не у Празі, а у Львові4 (про його видавничі контакти у Празі ні-
1 Грабовський П. Микола Гаврилович Чернишевський // Грабовський П. Зібрання
творів: У 3 т. – К., 1960. – Т. 3. – С. 84–86. (Далі посилаюся на цей том у тексті, вказуючи
сторінку). У томі не подано відомості про те, хто саме із трьох дослідників, які опрацювали
коментарі до публіцистичних і літературно-критичних творів та листів П. Грабовського,
опікувався розділом “Статті, нариси”. За повідомленням М. Сиваченка, відповідну роботу
здійснив І. Дзеверін (див.: Сиваченко М. Є. Текстологія поетичних творів П. А. Грабовсь-
кого. – К., 1988. – С. 3).
2 Див.: Дудко В. И. Источники статьи П. А. Грабовского о Н. Г. Чернышевском //
Н. Г. Чернышевский: Статьи, исследования и материалы. – Саратов, 1997. – Вып. 12. –
С. 85–94. Українську версію названої розвідки доповнено і перероблено.
3 Пекарский Э. К. Из воспоминаний о каракозовце В. Н. Шаганове // Каторга и
ссылка. – 1924. – № 3. – С. 214. Біографічні матеріали про В. Шаганова також подано в
біобібліографічному словнику “Деятели революционного движения в России” (М., 1928. –
Т. 1. – Ч. 2. – Стб. 458–459) та вступній нотатці Г. Самосюк до публікації фраґментів його
спогадів у збірнику “Н. Г. Чернышевский в воспоминаниях современников” (Саратов,
1959. – Т. 2. – С. 117–119).
4 Дві прижиттєві публікації статті було здійснено у Львові у 1895 р. – у журналі
“Житє і слово” (Т. 4. – Кн. 6. – С. 367–376) і окремим виданням з додатком поеми
М. Чернишевського “Гимн Деве неба” в українському перекладі І. Франка (“Гімн Діві
неба”).
Віктор ДУДКо (Київ)
ДЖЕРЕЛА СТАТТІ ПАВЛА ГРАБОВСЬКОГО
“МИКОЛА ГАВРИЛОВИЧ ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ”
327
чого не відомо). Е. Пекарський помилково зазначив у цитованій публікації,
що спогади В. Шаганова було первісно вміщено в рукописному “Улусном
сборнике”5. Насправді вони з’явилися в “Якутском сборнике”, про що пода-
но достовірну інформацію в іншій, ранішій публікації Е. Пекарського – його
преамбулі до видання спогадів В. Шаганова6. Про це свідчив і Г. Кунгуров,
який мав змогу опрацювати оригінал “Якутского сборника” (1890. – № 1)7;
він повідомив, що спогади В. Шаганова було вміщено на сторінках 110–164
за підписом Х8.
Публікація Е. Пекарського в журналі “Каторга и ссылка” невдовзі по-
трапила в поле зору ленінградського дослідника української літератури
І. Рибакова. Проте він не зміг докладно висвітлити цей сюжет з огляду на
неможливість ознайомитися у ленінградських бібліотеках зі статтею П. Гра-
бовського, щоб перевірити повідомлення Е. Пекарського, і тому обмежився
лише вказівкою на відповідне місце його мемуарів9. Зрештою, фіксація ме-
муарного свідчення Е. Пекарського у праці, значну частину якої було при-
свячено питанням біографії та творчості П. Грабовського, давала підстави
сподіватися, що відповідна інформація приверне увагу інших дослідників
його літературної спадщини. Справді, стислі відомості про використання
у статті “Микола Гаврилович Чернишевський” спогадів В. Шаганова було
згодом подано в кількох працях о. Кисельова та підготовлених ним для ви-
дань 1940-х і 1950-х рр. коментарях. Зокрема, він зазначав, що “Грабовський
використав спогади і записи людей, які близько знали Чернишевського під
час його перебування у Вілюйську (наприклад, записи Шаганова)”10. Проте
5 Див.: Пекарский Э. К. Из воспоминаний о каракозовце В. Н. Шаганове. – С. 212.
Показово, що Е. Пекарський назвав ініціатором і редактором “Улусного сборника”
В. Яковлєва (Богучарського), який насправді був одним з редакторів “Якутского сбор-
ника”. “Улусный сборник” готував і редагував В. Трощанський (напр., див.: Костюрина М.
Молодые годы: Арест, тюрьма, ссылка // Каторга и ссылка. – 1926. – № 3. – С. 192; Ройз-
ман И. Г. Нелегальная печать в Якутской области до февральской революции // 100 лет
якутской ссылки. – М., 1934. – С. 310).
6 Див.: Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский на каторге и в ссылке:
Воспоминания / Посмертное изд. Э. К. Пекарского. – СПб., 1907. – С. V. Тут же Е. Пекар-
ський зазначив, що редактором “Улусного сборника” був В. Трощанський.
7 Реєстр публікацій про “Якутский сборник” див.: Черняков Б. І. Часописи по-
літичних в’язнів російського царату ХІХ – початку ХХ ст.: Бібліограф. покажчик. – К.,
1996. – С. 34.
8 Див.: Кунгуров Г. Ф. Сибирь и литература. – Изд. 2-е, дораб. – Иркутск, 1975. –
С. 109. Г. Самосюк помилково писала, що спогади було вміщено в “Якутском сборнике”
за підписом автора (див.: Н. Г. Чернышевский в воспоминаниях современников. – Т. 2. –
С. 119).
9 Див.: Рибаков І. Українці-народники 1870-х років на Карійській каторзі та на
засланні в Сибіру // Україна. – 1929. – Кн. 34. – С. 73.
10 Кисельов О. Примітки // Грабовський П. Про літературу. – К., 1954. – С. 134. Також
див.: Кисельов О. Павло Грабовський: Його життя і діяльність. – К., 1940. – С. 54; його ж.
Павло Грабовський: Збірка статей та матеріалів. – К., 1948. – С. 191; Грабовский П. Из-
бранные произведения / Пер. с укр.; вступ. статья и примеч. А. И. Киселева. – К., 1951. –
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”
328
дослідник так і не розглянув відповідну тему детально. Мало того, і в під-
сумковій монографії о. Кисельова про П. Грабовського, і в пізніших пра-
цях інших авторів мемуари В. Шаганова про сибірські сторінки життєпи-
су М. Чернишевського як джерело статті українського письменника навіть
не названо11. Можна гадати, що дослідники утрималися від об’єктивного
опрацювання й висвітлення відповідної проблеми з огляду на компілятив-
ність статті. Невивченість же її у джерелознавчому аспекті, у свою чергу, не
давала змоги аргументовано визначити місце статті як у творчій біографії
П. Грабовського, так і в історії дослідження життя і діяльності М. Черни-
шевського.
П. Грабовський використав мемуари В. Шаганова відповідно до постав-
леного завдання – подати читачеві у систематичному викладі основні факти
життєвого і творчого шляху М. Чернишевського. Для з’ясування реального
контексту статті в журналі “Житє і слово” (у 1894–1895 рр., коли було напи-
сано і надруковано працю П. Грабовського, часопис видавався як “Вістник
літератури, історії та фольклору”) варто назвати інші публікації розділу “Ді-
ячі сучасної слов’янської науки і літератури”, в якому з’явився досліджува-
ний твір, – “Михайло Петрович Драгоманов” (І. Франко), “Микола Савич
Тихонравов” (І. Франко), “Еліза ожешкова” (Л. Василевський), “Михайло
Ларіонович Михайлов” (П. Грабовський).
Запозичена зі спогадів В. Шаганова інформація становить майже три
чверті обсягу статті “Микола Гаврилович Чернишевський”12. Із цього дже-
рела, зокрема, цілком походять подані у праці П. Грабовського відомості про
“справу М. Чернишевського” та його перебування на каторзі, а також осно-
вний корпус матеріалів про його вілюйське заслання. Український письмен-
ник врахував майже всі наявні у спогадах дані, що стосуються “зовнішньої”
біографії М. Чернишевського. Весь видобутий зі спогадів матеріал автор
статті розташував у хронологічному порядку, “вписавши” ці відомості у
С. 345; його ж. Избранное / Пер. с укр.; вступ. статья и примеч. А. И. Киселева. – М.,
1952. – С. 384.
11 о. Кисельов обмежився таким зауваженням: “Для цієї статті Грабовський викорис-
тав записи і спогади людей, що добре знали Чернишевського у Вілюйську” (Кисе льов О. І.
Павло Грабовський: Життя і творчість. – Перероб. і доп. вид. – К., 1959. – С. 83). Не
згадано про мемуари В. Шаганова і в коментарях до статті у тритомному та двотомних
зібраннях творів українського письменника (1964, 1985). І. Чапля зазначив, що статтю
було написано “на основі безпосередніх вражень та нецензурних матеріалів” (Чапля І.
Павло Грабовський – критик і публіцист // Павло Грабовський у документах, спогадах і
дослідженнях. – К., 1965. – С. 315). На цитоване свідчення Е. Пекарського також звер-
нув увагу Г. Кунгуров (див.: Кунгуров Г. Ф. Сибирь и литература. – С. 106–107), однак
зіставлення статті П. Грабовського зі спогадами В. Шаганова виходило за межі завдань
його дослідження.
12 Попри те, що спогади В. Шаганова було підписано в “Якутском сборнике”
криптонімом, їх авторство не становило таємниці для читачів-засланців. У цьому
переконує, зокрема, досліджувана стаття: об’єктивуючи запозичену з мемуарів інформацію,
П. Грабовський назвав В. Шаганова серед близьких до М. Чернишевського осіб у період
його перебування в олександрівському заводі та Вілюйську (81).
Віктор ДУДКо
329
сформовану за доступними на засланні джерелами цілісну картину життя і
творчості М. Чернишевського.
Мемуари В. Шаганова увійшли до статті П. Грабовського у значно ско-
роченому вигляді. Хоча деякі фраґменти, власне, дослівно перекладено з
російської, значну частину матеріалу подано у викладі чи цілком опущено
(фраґменти, присвячені світоглядові М. Чернишевського та його літератур-
ним творам, написаним у Сибіру). Сумарний підсумок зіставлення текстів
В. Шаганова та П. Грабовського: обсяг видобутого зі спогадів матеріалу,
використаного у статті, становить не більше чверті їхнього загального об-
сягу. Відтак у праці П. Грабовського запозичені з мемуарів відомості подано
значно концентрованіше, ніж у першоджерелі.
окремі положення статті, що стосуються вілюйського періоду біогра-
фії М. Чернишевського, не мають відповідників у спогадах В. Шаганова.
Ідеться насамперед про чотири абзаци, що завершують опис життя М. Чер-
нишевського на засланні (саме тут містяться вказівки “вілюйці згадують”,
“як кажуть”, “якщо правду нам передавали”), а також про кілька деталей в
інших місцях тексту. Ці невеликі фраґменти основано на спогадах невста-
новлених осіб, які записав сам П. Грабовський. Власне, лише цих місць і
стосуються цитоване твердження о. Кисельова і теза Є. Шабліовського про
те, що автор статті використав також самостійно зібраний мемуарний ма-
теріал13. Подані тут відомості (переважно про обставини життя М. Черни-
шевського у Вілюйську) майже цілком підтверджуються іншими джерелами
офіційного14 та неофіційного характеру15.
Спогади В. Шаганова та мемуарні записи, які здійснив сам П. Грабов-
ський, не охоплюють, однак, усього фактичного матеріалу, використаного у
статті. Як вдалося з’ясувати, її автор опрацював також працю о. Скабичев-
ського “История новейшей русской литературы (1848–1890)”, в якій було
подано загальний огляд життєвого і творчого шляху М. Чернишевського та
характеристику його літературно-естетичних поглядів16 (однак через цен-
зурні причини ні про роман “Что делать?”, ні про інші белетристичні тво-
ри письменника не було навіть згадано). Звідси П. Грабовський запозичив
основну частину матеріалу для висвітлення біографії і творчості М. Чер-
нишевського до арешту та після повернення із заслання. окремі відсутні
13 Див.: Шаблиовский Е. С. Чернышевский и Украина. – К., 1978. – С. 266.
14 Напр., див.: Пржиборовский В. Н. Г. Чернышевский в г. Вилюйске: По архивным
данным // Минувшие годы. – 1908. – № 3. – С. 14 (документи про заборону М. Черни-
шевському виходити із тюремного замку).
15 Див., напр., свідчення Г. Щепіна та о. Щепіної у запису В. Короленка і В. Берн-
штама (Н. Г. Чернышевский в воспоминаниях современников. – Т. 2. – С. 217–224).
16 Див.: Скабичевский А. М. История новейшей русской литературы (1848–1890). –
СПб., 1891. – С. 57–67. П. Грабовський міг скористатися і другим виданням цієї праці
(1893 р.), в якому обидва параграфи, присвячені М. Чернишевському, не зазнали жодних
змін. Про обізнаність П. Грабовського із цією книжкою свідчить відповідна вказівка в
його статті “Михайло Ларіонович Михайлов”, джерелами якої, до речі, також були праця
о. Скабичевського та присвячені М. Михайлову сторінки спогадів В. Шаганова.
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”
330
у праці о. Скабичевського деталі (переважно стосовно літературної праці
М. Чернишевського у 1850-х рр.) запозичено зі спогадів В. Шаганова.
З’ясування усіх джерел аналізованої статті дає змогу точніше визначити
її місце у ранній літературі про М. Чернишевського і висловити деякі мірку-
вання стосовно характеру використання цієї праці як джерела для вивчення си-
бірського періоду біографії та творчості російського діяча. Також з’являється
можливість докладніше висвітлити питання коментування статті.
о. Кисельов писав, що твір П. Грабовського, “крім статей Г. В. Плехано-
ва17, – одна з перших праць про великого революційного демократа як в укра-
їнській, так і в російській літературах. (Ім’я Чернишевського довгий час було
під забороною, і статті про нього в основному з’явились з 1905–1906 рр.)”18. Ця
теза потребує корекції принаймні щодо визначення місця статті “Микола Гав-
рилович Чернишевський” у російському контексті. (В українському контексті
попередниками П. Грабовського були, зокрема, о. Кониський – автор анонім-
но надрукованої у львівському журналі “Правда” некрологічної нотатки19, та
І. Франко, який у 1889 р. переклав з австрійської газети “Wiener Abendpost”
для газети “Kurjer Lwowski” замітку “Помилування Чернишевського”, що
містила численні неточності20). У російській легальній пресі уперше після
вимушеної тривалої перерви про М. Чернишевського йшлося у січні 1881 р.
спершу в ліберальній газеті “Страна”, що висловилася за пом’якшення його
долі, а відтак і в інших російських періодичних виданнях21. Після смерті
письменника публікації про його життя і творчість (переважно біографічні
17 Про публікації нелегальної преси, на сторінках якої з’явилися і згадувані о. Кисе-
льовим статті Г. Плеханова, див.: Клевенский М. Н. Г. Чернышевский в нелегальной лите-
ратуре 60–80-х годов // Литературное наследство. – М., 1936. – Т. 25/26. – С. 545–575.
18 Кисельов О. І. Павло Грабовський: Життя і творчість. – С. 84. Це твердження без
відповідної критичної перевірки перейшло і до низки праць інших дослідників (напр.,
див.: Чапля І. Павло Грабовський – критик і публіцист. – С. 315; Логвиненко О. Тиранобо-
рець: Із критичних студій // Літературна Україна. – 1984. – № 37. – 13 вересня; Грицюта
М. С. Павло Грабовський // Історія української літературної критики: Дожовтневий пе-
ріод. – К., 1988. – С. 290; Гаєвська Н. М. Вивчення творчості Павла Грабовського. – К.,
1989. – С. 90; її ж. Павло Грабовський: Нарис життя і творчості. – К., 1994. – С. 79).
19 Див.: [Кониський О.] Некрольог // Правда. – 1889. – Т. І. – Вип. 2/3. – С. 195–196.
о. Кониський, зокрема, писав, що небіжчик був “автором романа, властиво пуб ліцистичної
статті у белетристичній формі, «Что делать?»”, що “яко критик Чернишевський, на нашу
думку, стояв вище і був талановитійший свого попередника Білинського”. У справі ав-
торства о. Кониського див. укладений ним покажчик змісту журналу “Правда” (Відділ
рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. –
Ф. 77. – Спр. 25. – Арк. 64) та “Библиографический указатель сочинений А. Я. Конисского,
написанных по-малорусски”, який підготував В. Доманицький (Киевская старина. – 1901. –
Т. LXXII. – Янв. – С. 146; відповідну публікацію помилково датовано 1891 р.). М. Возняк
писав про о. Кониського як імовірного автора некролога (див.: Возняк М. М. Чернишевський
і Наддністрянщина // Радянська література. – 1940. – № 6. – С. 195–196).
20 Див.: Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – К., 1980. – Т. 27. – С. 338–340, 435.
21 Докладно див.: Демченко А. А. Н. Г. Чернышевский: Научная биография. – Саратов,
1994. – Ч. 4. – С. 181–182.
Віктор ДУДКо
331
статті та спогади) з’явилися в багатьох російських легальних періодичних
виданнях22. основою для присвячених М. Чернишевському параграфів пра-
ці о. Скабичевського “История новейшей русской литературы (1848–1890)”
були здійснені у 1889–1890 рр. публікації о. Розанова, о. Смирнова та Ф. Ду-
ховникова на сторінках журналу “Русская старина”. Є підстави твердити, що
П. Грабовський ще до написання статті про М. Чернишевського якщо і не мав
змоги ознайомитися з названими журнальними публікаціями, то знав про іс-
нування принаймні частини їх. Зокрема, про надрукування в “Русской стари-
не” спогадів о. Розанова повідомлялося в “Некрологе Н. Г. Чернышевского”,
який у “Якутском сборнике” передував спогадам В. Шаганова. (Мемуарні
свідчення о. Розанова було подано там як біографію М. Чернишевського; вка-
зувалися вихідні дані відповідної публікації, але авторство її не було зазна-
чено23). Інша річ, що аж до 1904 р. в публікаціях легальної преси фактично
не висвітлювалися політичні аспекти біографії М. Чернишевського, зокрема
його перебування на каторзі й засланні24.
У статті П. Грабовського було вперше подано у систематичному викла-
ді на основі мемуарних свідчень (В. Шаганова та зібраних самим автором)
інформацію про каторгу та заслання російського письменника і його літера-
турні твори відповідного періоду. окрім коротких повідомлень у російській
зарубіжній періодиці, фраґментарні відомості про перебування М. Чернишев-
ського в Сибіру, також основані на мемуарних джерелах, було раніше подано
лише у “Воспоминаниях о Чернышевском” В. Короленка (Лондон, 1894)25.
Як було показано, залежність “сибірських” сторінок статті П. Грабов-
ського від спогадів В. Шаганова є дуже значною. На це не зважали біографи
М. Чернишевського, оскільки дотепер питання про джерела твору українсько-
го письменника було невивченим, що не могло не позначитися на доказовості
їхніх праць. Це стосується, зокрема, кількох фраґментів дослідження І. Рома-
нова про вілюйське заслання М. Чернишевського. Приміром, наводячи опис
його камери, дослідник зауважив: “Это же подтверждает П. А. Грабовский”26.
Посилання на статтю “Микола Гаврилович Чернишевський” є в даному ви-
22 Див.: о Чернышевском: Библиография. 1854–1910 / Сост. М. Н. Чернышевский. –
Изд. 2-е, испр. и значит. доп. – СПб., 1911. – С. 22–30. У цьому покажчикові зафіксовано
й окреме видання аналізованої статті П. Грабовського (див.: Там само. – С. 30).
23 Див.: Кунгуров Г. Ф. Сибирь и литература. – С. 108.
24 Фраґмент спогадів В. Шаганова, присвячений художнім творам М. Чернишевсь-
кого, написаним у Сибіру, Е. Пекарський анонімно надрукував у журналі “Русское богат-
ство” (1900. – № 10). Публікатор зробив деякі купюри та зміни, зумовлені цензурними
причинами.
25 П. Грабовський був обізнаний з рецензією М. Павлика на це видання, вміщеною
в часописі “Народ” (1894. – № 16. – 15 серпня. – С. 252–254). Підстави так твердити дає
лист П. Грабовського до М. Павлика від 5 січня 1895 р. з інформацією, що відповідне
число “Народу” потрапило до нього (220) – невідомо, однак, коли саме.
26 Романов И. М. Вилюйский узник. – Якутск, 1978. – С. 31. Як першоджерельний
матеріал використано відповідне місце статті П. Грабовського й у вид.: Демченко А. А.
Н. Г. Чернышевский: Научная биография. – Ч. 4. – С. 97.
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”
332
падку некоректним, оскільки наведений дослідником фраґмент названого
твору постав виключно на основі спогадів В. Шаганова27. У такий спосіб
(підкріплення свідчень В. Шаганова посиланнями на запозичені з них же міс-
ця статті П. Грабовського) І. Романов аргументував і кілька інших своїх твер-
джень28. Автор іншого дослідження використав наявну в аналізованій статті
(83) інформацію для характеристики одного з жандармів, які охороняли М.
Чернишевського у Вілюйську29. Тут український письменник також відтворив
відповідне місце спогадів В. Шаганова, на яке й випадало би послатися30.
Лише тепер, з’ясувавши джерела статті “Микола Гаврилович Черни-
шевський”, її можна задовільно прокоментувати. Підготовка докладного
систематичного коментаря – завдання, яке вирішуватимуть майбутні публі-
катори статті П. Грабовського. У цих же нотатках розглядаються з комента-
торського погляду лише деякі фраґменти твору.
одне місце у статті (характеристика літературної творчості М. Черни-
шевського сибірського періоду) не має цілковитого відповідника у спогадах
В. Шаганова. Мемуарист зазначив, що “Пролог к прологу”31 було опубліко-
вано за кордоном32. У статті П. Грабовського цю інформацію конкретизова-
но – повідомлено, що названий твір з’явився друком у 1877 р. у Лондоні (81).
Видається найімовірнішим (з огляду на обставини створення статті), що це
уточнення подав не П. Грабовський, а І. Франко. У 1878 р. відомості про
лондонське видання було включено до бібліографічного покажчика нової
соціалістичної літератури, вміщеного у підготовленому за участі І. Франка
збірникові “Молот”33; названа книжка М. Чернишевського збереглася в біб-
ліотеці українського письменника34.
27 Дослідник цитував статтю за російським перекладом Л. Нестеренка, в якому
відповідне місце внаслідок помилки інтерпретатора дещо “віддалено” від спогадів
В. Шаганова. У статті П. Грабовського, як і у В. Шаганова, йдеться про те, що навіть
наприкінці квітня у камері не можна було перебувати без валянок (82). У перекладі ж
сказано про “конец мая” (Грабовский П. А. Избранные произведения. – С. 277; його ж.
Избранное. – С. 283). Уміщений в обох названих виданнях переклад містить і ряд інших
фактичних помилок.
28 Див.: Романов И. М. Вилюйский узник. – С. 29, 61, 64.
29 Див.: Антонов В. С. Новое о Н. Г. Чернышевском в период вилюйской ссылки //
Революционная ситуация в России в 1859–1861 гг. – М., 1979. – Сб. 8: Чернышевский и
его эпоха. – С. 258.
30 Див.: Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский… – С. 39. Ні у спогадах
В. Шаганова, ні у статті П. Грабовського імені та прізвища жандарма не було названо.
Як вважають дослідники, найімовірніше, що це був Іван Максимов (напр., див.: Анто-
нов В. С. Новое о Н. Г. Чернышевском в период вилюйской ссылки. – С. 258–259).
31 Перша частина роману “Пролог”. Авторська назва: “Пролог пролога”.
32 Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский… – С. 18.
33 Див.: Бібліографія // Молот: Галицько-українська збірка / Вид. М. Павлик. – Львів,
1878. – С. 219; Травушкин Н. С. Чернышевский в годы каторги и ссылки. – М., 1979. –
С. 139.
34 Див.: Пархоменко М. Н. Иван Франко и русская литература. – Изд. 2-е, доп. – М.,
1954. – С. 76.
Віктор ДУДКо
333
Інші зауваги стосуються проблеми коментування статті з погляду фак-
тичної достовірності. Як слушно зазначав Є. Прохоров, недостатньо обме-
житися констатацією помилки, якої припустився автор, – потрібно спробу-
вати з’ясувати причину її появи35. Спеціальне зіставлення статті (і частини
її автографа, що збереглася в архіві І. Франка) зі спогадами В. Шаганова
та працею о. Скабичевського дає змогу доказово пояснити походження
майже всіх наявних у досліджуваному творі неточностей. Їхню появу було
зумовлено переважно даними використаних джерел. Зокрема, помилкову
дату народження М. Чернишевського – 19 червня 1828 р. (75)36 – П. Грабов-
ський запозичив із праці о. Скабичевського37. Як свідчить автограф стат-
ті, автор слушно писав про те, що М. Чернишевський захистив дисертацію
“Эстетические отношения искусства к действительности” у 1855 р.38, по-
милкова дата – 1856 р. (76) – постала у перебігу підготовки рукопису до
публікації.
За моїми даними, лише у двох випадках (працюючи зі спогадами В. Ша-
ганова) помилився сам П. Грабовський. Так, у мемуарах зазначено, що “ле-
том 1864 г. появился в газетах приговор о ссылке Н. Г. Чернышевского”39.
У наступному абзаці: “В том же 1864 году появился список с доклада се-
ната присутствию сената по делу Чернышевского”40. Викладаючи ці фак-
ти, автор статті писав, що у 1864 р. “появився в печаті й текст «докладу»
(реляції), уложеного секретарем сената дотично справи Чернишевського
(по-теперішньому б то «обвинительный акт»)” (77). Із цитати зрозуміло,
що П. Грабовський помилково ототожнив вирок, справді оприлюднений
8–9 травня 1864 р. у газетах “Полицейские ведомости”, “Биржевые ведо-
мости”, “Санкт-Петербургские ведомости”, “Голос”41, і сенатську записку
у справі М. Чернишевського, яку на час написання досліджуваної статті
було на друковано лише на сторінках нелегального журналу “Колокол”42 –
саме ця лондонська публікація, очевидно, і стала джерелом списку, про
який писав В. Шаганов.
В іншому місці В. Шаганов зазначив, що М. Чернишевському було
збільшено казенне утримання (з 11 до 17 карбованців на місяць) під час пе-
35 Прохоров Е. И. Текстология: Принципы издания классической литературы. – М.,
1966. – С. 156.
36 Правильна дата: 12 (24) липня 1828 р.
37 Див.: Скабичевский А. М. История новейшей русской литературы (1848–1890). –
С. 57.
38 Див.: Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шев-
ченка НАН України. – Ф. 3. – Спр. 224. – С. 314.
39 Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский… – С. 1.
40 Там само. – С. 2.
41 Див.: Демченко А. А. Н. Г. Чернышевский: Научная биография. – Саратов, 1992. –
Ч. 3. – С. 286.
42 Див.: Дело Н. Г. Чернышевского // Колокол. – 1865. – № 1931. – Янв. – С. 1581–
1586.
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”
334
реїзду з олександрівського заводу до Вілюйська43. П. Грабовський, неточно
інтерпретуючи відповідне місце спогадів, пов’язав цю подію із приїздом до
Вілюйська у жовтні 1872 р. князя Голіцина, ад’ютанта генерал-губернатора
Східного Сибіру М. Синельникова.
Готуючи спогади В. Шаганова до видання, Е. Пекарський не мав на меті
збереження їхнього автентичного тексту. Зокрема, він розподілив текст на
глави, виправив низку фактичних помилок мемуариста, не обумовлюючи
уточнення у кожному конкретному випадку. Крім того, публікатор виклю-
чив фраґмент спогадів44, який раніше сам надрукував (розповідь Л. Ященка
про роль двох московських міщан у справі М. Чернишевського)45, оскільки
М. Лемке кваліфікував це свідчення як недостовірне46.
З огляду на це довелося звернутися до іншої публікації спогадів, яку за
текстом “Якутского сборника” здійснив в іркутській газеті “Восточное обо-
зрение” у листопаді та грудні 1905 р. В. Єфремов. (Намір скористатися для
дослідження джерел статті П. Грабовського оригіналом “Якутского сбор-
ника”, на жаль, не вдалося реалізувати, оскільки інформація про наявність
відповідного рукопису у науковій бібліотеці Іркутського університету47 ви-
явилася недостовірною48). На основі публікації іркутської газети можна
встановити ближчий до оригіналу текст спогадів В. Шаганова49, що допо-
магає пояснити появу в статті П. Грабовського ще деяких неточностей. Так,
43 Див.: Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский… – С. 38. Відомості, що
їх навів у даному питанні В. Шаганов, уточнили пізніші біографи М. Чернишевського.
З’ясовано, що збільшення розміру казенного утримання передбачало спеціальне розпо-
рядження генерал-губернатора М. Синельникова якутському цивільному губернаторові
про нагляд за М. Чернишевським від 12 листопада 1871 р. (напр., див.: Стеклов Ю. М.
Н. Г. Чернышевский: Его жизнь и деятельность. 1828–1889. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.;
Л., 1928. – Т. 2. – С. 52). Утримання було збільшено (фактично воно становило 17 крб.
12 коп.) у квітні 1872 р., уже після прибуття М. Чернишевського до Вілюйська (див.: Стру-
минский М. Я. Н. Г. Чернышевский в вилюйской ссылке. – Якутск, 1939. – С. 20–21).
44 Див.: Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский… – С. 3.
45 Див.: Пекарский Э. К. Еще о деле Н. Г. Чернышевского // Наша жизнь. – 1905. –
1 февр. – № 77.
46 Див.: Лемке М. К. Дело Н. Г. Чернышевского: по неизданным материалам // Бы-
лое. – 1906. – № 3. – С. 143.
47 Див.: Кунгуров Г. Ф. Сибирь и литература. – С. 92; Черняков Б. І. Часописи по-
літичних в’язнів російського царату… – С. 34.
48 “Якутский сборник” не зафіксовано у спеціальній праці про раритети названої
бібліотеки (див.: Боннер А. Г. Бесценные сокровища. – Иркутск, 1979. – 180 с.). Про інші
рукописи, які подарував бібліотеці Г. Кунгуров, тут ідеться (див.: Там само. – С. 11, 50).
Про відсутність “Якутского сборника” у фондах бібліотеки повідомила і її науковий
працівник Н. Ігумнова (лист до автора статті від 28 жовтня 1991 р.).
49 Хоча і ця публікація не є бездоганною з текстологічного погляду (див.: Шаганов В.
Николай Гаврилович Чернышевский… – С. V–VI; Кунгуров Г. Ф. Сибирь и литература. –
С. 108–110), втручання В. Єфремова у текст спогадів усе ж було загалом стриманішим,
ніж редагування Е. Пекарського; іркутський публікатор принаймні не прагнув послідовно
виправляти фактичні неточності В. Шаганова.
Віктор ДУДКо
335
у виданні 1907 р. зазначено, що М. Чернишевського було засуджено до 14
років каторжних робіт50. У статті П. Грабовського наведено іншу, неточну
інформацію – 15 років (77); саме її подано і в тексті мемуарів В. Шаганова,
друкованому в іркутській газеті51.
Зіставлення тексту статті з її джерелами дає підстави внести у коментар
до твору численні фактичні доповнення та уточнення. Водночас дещо із ко-
ментаря слід вилучити, узгодивши його із сучасним станом наукового знан-
ня про М. Чернишевського. однією із причин його засудження П. Грабов-
ський назвав “мнимий поклик до визволених кріпаків” (77), фіксуючи – на
під ставі спогадів В. Шаганова – непричетність М. Чернишевського до на-
писання прокламації “Барским крестьянам от их доброжелателей поклон”.
В іншому місці статті український письменник зазначив, що “Ч[ернишев -
ськ]ий ніколи не закликав до бунту чи повстання” (87). оскільки названу
прокламацію протягом тривалого часу було приписувано М. Чернишевсько-
му, дослідники, звертаючись до відповідних фраґментів статті, вказували на
помилковість тверджень П. Грабовського (323–324)52. Проте, як з’ясовується,
атрибуційний висновок про належність перу М. Чернишевського проклама-
ції “Барским крестьянам от их доброжелателей поклон” належним чином
не аргументовано: незаперечні підстави вважати його автором заклику до
селян чи будь-якої іншої прокламації поки що відсутні53.
Викладені матеріали дають виразне уявлення про джерела статті “Ми-
кола Гаврилович Чернишевський”, уможливлюючи її докладне коментуван-
ня і коректну характеристику в контексті історії вивчення біографії і твор-
чості російського письменника.
Віктор Дудко (Київ). Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович
Чер нишевський”.
Автор докладно розглядає фактичну основу статті Павла Грабовського “Микола
Гаврилович Чернишевський” (1894). Як з’ясовано, її головними джерелами були неопу-
бліковані на той час спогади В’ячеслава Шаганова про Чернишевського і дослідження
російського літературознавця олександра Скабичевського “История новейшей русской
литературы (1848–1890)”. Розглянуті матеріали дають підстави доповнити й уточнити
коментар до статті Грабовського, пояснити походження деяких наявних у ній фактичних
помилок.
Ключові слова: політичне заслання, біографія, спогади, коментар.
50 Див.: Шаганов В. Н. Николай Гаврилович Чернышевский… – С. 1.
51 Див.: Каракозовец Шаганов. Воспоминание о Н. Г. Чернышевском // Восточное
обозрение. – 1905. – № 259. – 24 нояб.
52 Також див.: Кисельов О. І. Павло Грабовський: Життя і творчість. – С. 84; Гра-
бовський П. Твори: У 2 т. – К., 1964. – Т. 2. – С. 430–431 (коментар І. Дзеверіна); його ж.
Вибрані твори: У 2 т. – К., 1985. – Т. 2. – С. 307 (коментар В. Святовця); Панченко В. Є.
Поет революційного гарту. – К., 1989. – С. 24.
53 Див.: Демченко А. А. Н. Г. Чернышевский: Книга для учителя. – М., 1989. – С. 123;
його ж. Н. Г. Чернышевский: Научная биография. – Ч. 3. – С. 255–269.
Джерела статті Павла Грабовського “Микола Гаврилович Чернишевський”
Виктор Дудко (Киев). Источники статьи Павла Грабовского “Микола Гаврило-
вич Чернишевський”.
Автор подробно рассматривает фактическую основу статьи Павла Грабовского
“Микола Гаврилович Чернишевський” (1894). Как установлено, ее главными источни-
ками были неопубликованные в то время воспоминания Вячеслава Шаганова о Черны-
шевском и исследование русского литературоведа Александра Скабичевского “История
новейшей русской литературы (1848–1890)”. Рассмотренные материалы дают основа-
ния дополнить и уточнить комментарий к статье Грабовского, объяснить происхожде-
ние некоторых допущенных в ней фактических ошибок.
Ключевые слова: политическая ссылка, биография, воспоминания, комментарий.
Viktor Dudko (Kyiv). Sources for Pavlo Hrabovsky’s Article ‘Mykola Havrylovych
Chernyshevsky’
The author thoroughly examines the actual basis of Pavlo Hrabovsky’s article ‘Mykola
Havrylovych Chernyshevsky’ (1894). Viacheslav Shaganov’s then unpublished memoirs con-
cerning Chernyshevsky along with ‘The History of the Latest Russian Literature (1848–1890)’
by the Russian scholar in literature Alexander Skabychevsky are ascertained to have served as
its primary sources. The considered materials enable us to refine and elaborate the commen-
tary on Hrabovsky’s article and to explain the origin of some of its actual errors.
Key words: political exile, biography, memoirs, commentary.
Віктор ДУДКо
|