Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу

У статті подано географічний аналіз розповсюдження мечів й кинджалів скіфського часу в ареалі компактного проживання скіфоїдного землеробського населення лісостепової смуги Північного Причорномор’я....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Шелехань, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2016
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161543
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу / О.В. Шелехань // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 179-188. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161543
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1615432025-02-23T17:50:14Z Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу Клинковое оружие скифского типа на территории восточноевропейской Лесостепи Blade-Weapon of the Scythian-Type in the East-European Forest-Steppe Area Шелехань, О.В. Статті У статті подано географічний аналіз розповсюдження мечів й кинджалів скіфського часу в ареалі компактного проживання скіфоїдного землеробського населення лісостепової смуги Північного Причорномор’я. В статье представлено картографический анализ распространения мечей и кинжалов скифского времени в ареале компактного проживания земледельческого населения лесостепной полосы Северного Причерноморья. На протяжении всего скифского времени погребения с клинковым оружием концентрируются в стратегических пунктах, связанных с сухопутными коммуникациями и производственными центрами. Ареал распространения находок без археологического контекста более обширен. Они также характерны для пограничных незаселенных территорий, степных ландшафтов и пойменных террас. Наиболее ранние экземпляры на Днепровском Правобережье зафиксированы в плотно заселенных районах. Тогда как на Левобережье и Подонье они могут фиксироваться даже ранее, чем памятники оседлости. Прослеженные особенности свидетельствуют о том, что носителями клинкового оружия в Причерноморской лесостепи были прежде всего кочевники. Исходя из этого, скифские племена играли главенствующую роль во взаимоотношениях с земледельцами. In the article mapping of the Scythian-time sword and daggers are presented. Finds from the area of the farmer tribes from North-Pontic forest-steppe are analyzed. Over a Scythian period, burials with blade weapon were concentrated in the strategic points. They were associated with land routes and production centers. Spread of the finds without archaeological context is wider. They are also related with borderlands, wilderness, steppe landscapes and floodplains. The earliest specimens on the right bank of Dnipro were detected in the densely populated regions. In the same time, on the left bank of Dnipro and in the basin of Don they could appear even earlier than settlement structures. This features suggest that nomads were the main owners of the blade weapon in the Black Sea foreststeppe. Therefore, the Scythian tribes played a dominant role in the relationship with farmers. 2016 Article Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу / О.В. Шелехань // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 179-188. — Бібліогр.: 51 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161543 903/528.9/623.444.2(36)”63” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Шелехань, О.В. Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу Археологія і давня історія України
description	У статті подано географічний аналіз розповсюдження мечів й кинджалів скіфського часу в ареалі компактного проживання скіфоїдного землеробського населення лісостепової смуги Північного Причорномор’я.
format	Article
author	Шелехань, О.В.
author_facet	Шелехань, О.В.
author_sort	Шелехань, О.В.
title	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу
title_short	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу
title_full	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу
title_fullStr	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу
title_full_unstemmed	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу
title_sort	клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського лісостепу
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161543
citation_txt	Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу / О.В. Шелехань // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 2 (19). — С. 179-188. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT šelehanʹov klinkovazbroâskífsʹkogotipunaterenahshídnoêvropejsʹkogolísostepu AT šelehanʹov klinkovoeoružieskifskogotipanaterritoriivostočnoevropejskojlesostepi AT šelehanʹov bladeweaponofthescythiantypeintheeasteuropeanforeststeppearea
first_indexed	2025-11-24T04:50:15Z
last_indexed	2025-11-24T04:50:15Z
_version_	1849645927556448256
fulltext	179ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) УДК: 903/528.9/623.444.2(36)”63” О. в. Ш е л е х а н ь КЛИНКОВА ЗБРОЯ СКІФСЬКОГО ТИПУ НА ТЕРЕНАХ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ У статті подано географічний аналіз розпов- сюдження мечів й кинджалів скіфського часу в ареа- лі компактного проживання скіфоїдного земле- робського населення лісостепової смуги Північного Причорномор’я. К л ю ч о в і с л о в а: меч, кинджал, скіфський час, Лісостеп, просторовий аналіз. На той факт, що клинкова зброя скіфського типу, як і решта кочівницьких елементів, отри- мала найширше поширення у середовищі земле- робських племен здавна звернули увагу. це сто- сується не тільки окремих знахідок зброї, котрі ми можемо зустріти аж до Полісся. На лісостепових пам’ятках фіксуються свідоцтва всеосяжного про- никнення скіфських елементів у побут місцевого населення. Практику географічного аналізу поширен- ня скіфської клинкової зброї започатковано фахівцями з археології Кавказу. Маршрути передньоазійських походів були простежені є.І. Крупновим з урахуванням письмових свід- чень, фіксації кочівницьких поховань та ви- падкових знахідок [Крупнов, 1954, с. 186; 1960, с. 56—66]. втім, комплексний аналіз знахідок без контексту відбувся лише після впроваджен- ня картографічних методів в археологію. з початку ХХІ сторіччя дослідники зверта- ють все більшу увагу на інтерпретаційні мож- ливості зброї. Ю.в. Болтрик та О.є. Фіалко по- яснили знахідку кинджалу з берми над ровом Трахтемирівського городища як втрату під час можливого нападу. Окресливши аналогії до цього виробу, дослідники припускали, що низ- ка подібних екземплярів з Лівобережжя може маркувати шлях військової інвазії кочовиків на захід [Фіалко, Болтрик, 2003, с. 83]. У наступній роботі з цієї теми випадкові знахідки архаїчних кинджалів пов’язувались зі шляхом між чорноморським та балтійським басейнами. У зв’язку з цим припускалось, що Трахтемирівське городище з одного боку і по- селення віцина з іншого, були знищені внаслі- док військових акцій одного періоду [Болтрик, 2011, с. 398, 399]. Л.І. Бабенко, досліджуючи низку архаїчних кинджалів, висловився менш упевнено щодо їх інтерпретації. Але також припускав, що випад- кові знахідки Лівобережжя та Правобережжя певним чином пов’язані та осіли унаслідок схо- жих подій [Бабенко, 2009, с. 279]. У одній з наших робіт ми проаналізували дане припущення і дійшли висновку, що із двох запропонованих дослідниками напрямків, найбільш ймовірним видається проникнення кочовиків на Правобережжя з теренів Терасо- вого Лісостепу [Шелехань, 2013, с. 136]. І.в. Бруяко, змальовуючи скіфську присут- ність у Дністро-Карпатських землях за доби архаїки, відзначав майже повну відсутність поховальних комплексів. Натомість дослідник запропонував заповнити лакуну за рахунок випадкових знахідок, серед яких найпершу увагу присвятив мечам та кинджалам. На його думку, їх наявність свідчить про безпосередню присутність номадів у регіоні [Бруяко, 2005, с. 153]. Географічний розподіл випадкових знахідок, на думку О.Н. ворошилова, свідчить про мар- кування маршрутів, пов’язаних із освоєнням Лісостепу [ворошилов, 2007, с. 155; 2008, с. 96]. Проте в іншій роботі, автор висунув думку про те, що вони могли лишатись від олтарів Ареса [ворошилов, 2011, с. 167]. Слід відзначити, що раніше подібну думку висловлювали Т.в. Са-© О.в. ШЕЛЕХАНЬ, 2016 Статті 180 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) рапулкина [2005, с. 162] та Ю.Д. Разуваєв [2011, с. 242—243]. втім належної підтримки, як і аргументації, вона не отримала [Березуц- кий, 2012, с. 181; Топал, Бруяко, 2012, с. 142]. У зв’язку із зазначеною проблемою, автором цієї роботи була підготовлена низка статей. зокрема, були розглянуті знахідки у басейні Сіверського Дінця. Оскільки їх більшість тяжіє до вододілу Дінця та Дніпра, це пов’язувалось із суходільним шляхом сполучення [Шелехань, 2012, с. 329]. У розгорнутому варіанті статті розгляду були піддані випадкові знахідки з Дніпровського Лівобережжя. Додатково було простежено тяжіння низки екземплярів не тільки до вододілів, а й до переправ [Билинс- кий, Шелехань, 2014, с. 179]. Окрему увагу було присвячено випадковим знахідкам з північно-східної околиці Лісосте- пу — Посейм’я. Показано, що як і на Подонні, вони фіксуються раніше, ніж пам’ятки земле- робського населення. Разом з тим, розташуван- ня частини знахідок на межі ареалів осілості, призвело до висновку, що вони були залишені кочовиками на комунікаціях між племенами Подоння та Дніпровського Лівобережжя [Бі- линський, Шелехань, 2015, с. 89]. Цікавий досвід міждисциплінарного дослід- ження клинкової зброї проведено колективом авторів на чолі з в.Б. Ковалевською. Дослідни- ки порівняли поширення мечів та кинджалів з генофондом давніх кочовиків, розбивши їх на різні типологічні та хронологічні групи. в результаті було окреслено осередки та вектори міграцій, серед яких Кавказ посів місце вихід- ного ареалу. Також, підкреслено насиченість знахідками вододільних теренів, пов’язаних з меридіональними шляхами. Розповсюдження зброї дослідники пов’язували не з абстрактни- ми впливами, а безпосередньо з просування- ми номадів [Ковалевская, Морозова, Рычкова, 2014, с. 152]. Тож думка про те, що кочовики так чи інак- ше доклали руку до поширення скіфської зброї у смузі Лісостепу Східної європи, присутня у працях багатьох дослідників. з метою отри- мання цілісної картини цього процесу, у запро- понованій роботі проаналізовано географічне поширення мечів та кинджалів на тлі ареалів компактного проживання скіфоїдного земле- робського населення. Сьогодні географічне положення встановле- не лише для 327 відомих знахідок. Крім того, походження низки екземплярів визначалось у занадто широких межах (область, губернія, тощо), що дозволяє залучити їх до статистики розподілу по регіонам (таблиця), але нанесен- ня на карту втрачає сенс. Низку депаспортизованих екземплярів та- кож не було враховано, оскільки данні про їх місцезнаходження досить розмиті. виключен- ня зроблено лише для окремих знахідок, за- фіксованих на віддалі від основних скупчень пам’яток (Білоцерківський музей, Дубенський, Тимський, Щигровський р-ни). Адже вони мо- жуть хоча б приблизно позначати периферію поширення скіфської зброї. Тому на запропо- нованих ілюстраціях загалом позначено пунк- ти, звідки походить 318 екземплярів скіфської клинкової зброї. Розміщення лісостепових поховань з архаїч- ними клинками (рис. 1) має певні закономір- ності. Перші зразки з’являються на Правобере- жжі, і там вони кількісно домінують протягом ранньоскіфського часу. вже у VII ст. до н. е. ос- новними осередками осідання архаїчних мечів та кинджалів були Кавказ та Правобережний Лісостеп. Незабаром вони поширюються на Лівобережжя. Примітно, що в басейні Сули та Дінця поховання зі зброєю скіфського типу можуть бути датовані раніше, ніж поселенські пам’ятки. зауважимо, поширення клинкової зброї скіфського типу тісно пов’язане з розповсюд- женням скіфської вузди. Остання демонструє той же принцип розповсюджування за часів ар- хаїки (див.: [Могилов, 2008, с. 101, 104, Махор- тих, 2014, с. 219]). Спочатку на Правобережжі з’являються перші нечисельні знахідки скіфсь- кого типу безпосередньо у середовищі осілих племен. Невдовзі вони охоплюють терени від Дністра до ворскли. І згодом, після яскравого періоду розквіту, архаїчний набір змінюється новими типами. Примітно, що найперші (Яснозір’я, Медвин) та найбільш пізні архаїчні поховання (Райго- род) з клинковою зброєю на території Лісостепу фіксуються на Дніпровському Правобережжі. Це може пояснюватись тісним зв’язком кочови- ків архаїчного часу з подніпровським населен- ням. Розподіл знахідок клинкової зброї по періодам та локальним варіантам скіфоїдної культури Лісостепу Регіон РСК ССК ПСК Невиз- начена дата Р а з о м Дністер 5 1 — — 6 Буг 1 2 2 — 5 Дніпро 47 55 22 9 133 Терасовий Лісо- степ 3 7 5 — 15 Сула-Псел 9 7 10 1 27 ворскла 21 14 8 2 38 Дінець 6 6 6 — 18 Дон 12 18 28 — 58 Сейм 7 6 2 — 15 Полісся — 5 2 — 7 Р а з о м врахова- но у географічно- му розподілі 111 121 85 12 327 Р а з о м відомо 120 135 87 13 354 Шелехань О.в. Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу 181ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) Привертає увагу концентрація архаїчних поховань зі зброєю навколо таких крупних го- родищ як Трахтемирівське та Більське. При чому на Лівобережжі знахідки клинкової зброї фіксуються дещо раніше, ніж саме укріплен- ня — наприклад у околицях Басівського та Люботинського городищ. за середньоскіфського часу (рис. 2) відбуваєть- ся низка змін у розміщенні поховань з клинко- вою зброєю. Найперше, що впадає в око — майже рис. 1. Карта поширення знахідок клинкової зброї в лісостепу раньоскіфського часу з поховальних комплек- сів. Тут і далі: сірою заливкою показано ареали компактного проживання землеробського населення рис. 2. Карта поширення знахідок клинкової зброї в лісостепу середньоскіфського часу з поховальних ком- плексів Статті 182 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) повна відсутність знахідок на Подністров’ї, що віддзеркалює загальні уявлення про цей регіон, як про такий, що був заселений лише протягом доби архаїки [Мозолевський, 2005, с. 35]. У Подніпров’ї поховання з мечами та кин- джалами класичних типів фіксуються з межі VI—V ст. до н. е. (Журавка, к 401). При чому вони концентруються у тих же осередках, що й архаїчні — у пониззі Росі та на Тясминській луці. єдиною відмінністю є лише більша до- центровість пунктів: зникають знахідки з «бі- лоцерківського степу», а решта знахідок у біль- шій мірі тяжіє до Дніпра. Простежена ситуація характерна і для Лі- вобережжя — поховання гуртуються навколо поселенських центрів місцевих землеробів. Особливо це стосується некрополів Більського городища, де сконцентровано найбільшу кіль- кість знахідок мечів й кинджалів. Це не є див- но, враховуючи його центральне положення у регіоні [Шрамко 1987, с. 23, 24]. Починаючи з кінця V ст. до н. е. спостері- гається більша кластеризація знахідок: окрім зменшення їх кількості, вони більш розірвані у просторі (рис. 3). вирізняються компактні група точок на півдні Середнього Подніпров’я (Осітняжка, Капітанівка). Також продовжують функціонувати могильники біля крупних ліво- бережних городищ, таких як Басівка та Більськ. високою концентрацією зброї у похованнях ви- різняється Подоння 1. Поховання сіверськодо- 1. Слід відзначити певну умовність висновків з огля- дом на обмеженість джерельної бази. зокрема дивує нецької знаті з коштовною зброєю — це Старий Мерчик, к. 3 та к. 11, зведені поблизу Доно- Донецького вододілу, що напевно вказує на прагненняя верхівки контролювати суходільні шляхи сполучення [Бессонова, 1998, с. 57]. Наступна важлива обставина, що впадає в око — це часткова розбіжність ареалів ек- земплярів з поховальних комплексів та без- контекстних знахідок. Перші за невеликим виключенням вписуються в рамки локальних варіантів лісостепової скіфоїдної культури. Хоча навколо осередків компактного прожи- вання землеробів можна окреслити своєрідний «шлейф» з окремих розпорошених поховань з клинковою зброєю. Так, дещо осібно розташо- вуються поховання на лісостеповому півден- ному порубіжжі — Петрівка, к. 4. п. 2, Литий курган, Бурти, волоська Балаклійка, воло- димирівка, Абрамівка. Напевно, що їх можна пов’язати не стільки з лісостеповими осередка- ми, як і з північностеповою групою пам’яток, за в.С. Ольховським. Нагадаємо, що дослідник підкреслював нерегулярний характер та ок- ремішність граничних поховань [Ольховский, 1991, с. 167—172]. Пам’ятки південної пери- ферії Лісостепу також пов’язуються із транзит- мізерна кількість знахідок мечів та кинджалів на Побужжі з оглядом на знахідки інших престижних категорій озброєння [черненко, Безсонова, 1989, с. 17; Болтрик, 2011, с. 402]. втім, що стосується Подніпров’я та Подоння, можемо бути впевнені, що кількість здобутих знахідок об’єктивно вказує на принципи їх розміщення. рис. 3. Карта поширення знахідок клинкової зброї в лісостепу пізньоскіфського часу з поховальних комплексів Шелехань О.в. Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу 183ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) ною територією та нестабільною присутністю населення [Болтрик, 2000, рис. 1; Гречко, Ше- лехань, 2012, с. 98]. з іншого боку, на північному кордоні Лісо- степу спостерігається проникнення скіфської зброї у лісову зону. зокрема, найпівнічнішою знахідкою є кинджал з кургану біля Лади- жичів в усті Прип’яті. Хоча, нажаль, стосовно нього практично не збереглось інформації. На- томість, на цій же широті фіксується знахідка скіфського кинджалу у милоградському похо- ванні [Петровська, 1971, с. 14]. У свою чергу, знахідки без археологічного контексту зафіксовані на дещо ширшій тери- торії. Але слід зауважити, що далеко не всі вони були втрачені за випадкових обставин. У літературі часто можна зустріти приклади за- лучення до кола випадкових знахідок екземп- ляри, здобуті під час земляних господарських робіт. Хоча, очевидно, що у даному випадку той чи інший кинджал може походити зі зруйно- ваного поховання. Тому таким чином випадко- вими є лише умови потрапляння артефакту до рук науковців. У той же час, обставини його осі- дання обумовлені цілеспрямованим ритуалом поховання. зокрема, можна згадати кинджал, знайде- ний на оранці на передградді Сухоносівського городища, який напевно пов’язаний з культур- ними нашарування цієї пам’ятки [Кулатова, 1995, с. 175]. Кинджал з Шушвалівки знайде- но у розмиві кургану на березі Кременчуцького водосховища [Кулатова, 1995, с. 176]. Кинджал з Кірового було знайдено при спорудженні пог- ребу разом з фрагментами кісток та ліпного по- суду, втім у публікації його названо випадко- вою знахідкою [Супруненко, 2002, с. 247, 248]. Фрагмент біметалевого меча було зафіксовано у розмиві поселення доби бронзи — раннього залізного віку біля смт Градизьк, а кинджал з Буртів походить зі зруйнованого кургану [Ку- латова, Супруненко, 2004, с. 146, 147]. Показовим прикладом у даному відношенні є фрагментований меч, знайдений у 1957 р. на Жаботинському поселенні. його було виявлено навесні, на оранці у північно-західній частині поселення разом із залізними вудилами. Оз- найомлення з цим екземпляром вказує на те, що він постраждав вже від дії плуга. Так, одна з пластин перехрестя відбита, а клинок, який зберіг металеву серцевину, зламаний навпіл. Без сумніву, якби на цій ділянці не було про- ведено подальших досліджень, то дана знахідка також могла б увійти у літературу як випадко- ва, з усіма наступними висновками. втім, розко- пки, здійснені вже восени того ж року, дозволи- ли виявити на цій ділянці фрагменти скелета, що призвело авторів дослідження до думки про належність меча до зруйнованого ґрунтового по- ховання [Покровская, 1957/11, с. 2]. Тож, на нашу думку ціла низка «випадко- вих знахідок», котрі походять із Середнього Подніпров’я, найбільш заселеного регіону за скіфську добу, не можна вважати випадковими (у розумінні знайдених поза комплексом). Має- мо на увазі чисельні екземпляри, що походять зі збірок О.О. Бобринського, С.А. Мазаракі, Б. І. та в.М. Ханенків, в. Хвойка та інших. Адже не секрет, що наповнення аматорських колекцій проводилось за рахунок масових кур- ганних розкопок. При чому масштабність робіт мала зворотну пропорцію з рівнем дослідження. Крім того відомі приклади купівлі артефактів у селян, котрі також видобували її шляхом гра- біжницьких розкопів. Тому не можна ставити в один ряд «випадкові» знахідки з ареалів ком- пактного розміщення поховальних пам’яток та екземпляри, що дійсно виявлені поза межами розселення племен скіфського часу, зокрема з лівобережжя Середнього Дону, Доно-Донець- кого вододілу, тощо. Тому не є доцільним називати випадковими знахідки, походження яких не можна верифі- кувати. Це стосується як депаспортизованих артефактів з музейних зібрань, так і тих, що походять з приватних колекцій. Адже напов- нення і перших і других відбувалось у різний спосіб. Тому в цьому разі знову випадковим є лише виявлення та залучення знахідки до на- укового обігу, тоді як її історичний контекст залишається невідомим. Тому пропонуємо в цілому іменувати подібні екземпляри знахід- ками без археологічного контексту 1. Таке виз- начення вповні характеризує походження на- званих екземплярів і не зобов’язує до непевних узагальнень. Таким чином, обмеживши умови аналізу для знахідок без археологічного контексту, зверне- мо увагу лише на ті екземпляри, що походять з поза меж компактного заселення лісостепових теренів. за часів архаїки привертають увагу передусім знахідки, пов’язані з басейном Дону (рис. 4). зазначалось, що вказана територія, на котрій не відомі пам’ятки осілості, подеку- ди мала степовий ландшафт. Погоджуючись з думкою дослідників, можна вбачати у цих знахідках сліди меридіональних сезонних міг- рацій. Додатковим аргументом на користь цьо- го припущення є те, що частина знахідок чітко фіксується набагато раніше, ніж поява посе- ленських пам’яток [Медведев, 1999, с. 51—52; ворошилов, 2007, с. 155]. Напевно, що наведене спостереження буде справедливе і для Дніпровського Лівобережжя. Адже ця територія значною мірою розчленова- на степовими язиками, простягнутими дале- ко на північ [Бессонова, 2000, с. 121, 126]. Тут низка безконтекстних екземплярів зафіксова- 1. зазначимо, подібне визначення вживали О.в. Си- моненко по відношенню до знахідок зброї [Симонен- ко, 2010, с. 9] та Ю.Б. Полідович стосовно архаїчних скіфських бутеролей з музейних зібрань [Полидо- вич, 2014, с. 114]. Статті 184 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) на між Доном, Сеймом та Сіверським Дінцем [Білинський, Шелехань, с. 89]. враховуючи те, що заселення цих теренів відбувається лише у середині VI ст. до н. е. (рис. 5), їх ми теж впев- нено можемо пов’язати з діяльністю номадів, скоріш з все, зі слідами маршрутів сезонних кочувань. зазначимо, Н.А. Гаврилюк заперечує мож- ливість ведення кочового та напівкочового господарства у лісостеповій зоні через склад- ний ландшафт [Гаврилюк, 1995, с. 71]. Хоча згідно думки більшості дослідників, розчлено- ваність ресурсної зони на різноманітні ареали із варіативною флорою та рівнем зволоження в цілому сприяють цілорічному веденню ско- тарського господарства [Бессонова, 2000, с. 118, 119]. Низка історичних та етнографічних свід- чень про систему поперемінного користуван- ня літниками та зимівниками була зібрана О.Д. Таіровим. згідно даним автора, номади могли кочувати протягом року різними, пере- важно меридіональними маршрутами щоб не переобтяжувати пасовиська і лише у певні сезо- ни перетинатись в одному місці [Таиров, 2003, с. 161, 162; 2007, с. 106, 107]. Цілком ймовірно, що подібні зустрічі не завжди мали мирний характер і сліди таких зіткнень фіксуються за окремими знахідками зброї. При цьому до- слідник звертає увагу на тенденцію влашто- вувати зимівники у південній частині Степу, переважно у вологих низинах, а літники — на півночі регіону [Таиров, 2007, с. 87—89; 94— 101]. Також привертають увагу безконтекстні знахідки у вологих низинах заплави Дніпра. Судячи з усього, їх також можна пов’язати зі слідами життєдіяльності номадів, адже луки вважаються найкращими пасовиськами для ху- доби [Бессонова, 2000, с. 117—120; Гречко, Ше- лехань, 2012, с. 15, 16]. Прагнення кочовиків до влаштування зимівників у заплавних низинних теренах неодноразово відмічалось як у письмо- вих джерелах античних авторів, так і у сучасних дослідженнях (див., напр.: [Хазанов, 1975, с. 12, 13]). На користь цього зокрема свідчить пасаж Геродота у описі Борисфену і згадка про те, що найкращі пасовиська великого Лугу належа- ли найпотужнішому скіфському угрупованню [Herod., IV, 53]. Останнім часом можливість се- зонних міграцій підтверджено результатами ізотопного аналізу, згідно яких простежується різний раціон харчування кочових отар взимку та влітку [Шишлина, 2015, с. 182; Makarewicz, 2015, р. 1]. Тож, судячи з наявних свідчень, у безконтекстних знахідках дніпровської запла- ви можна вбачати сліди зіткнень за пасовиська [Гаврилюк, 2005, с. 90—95]. ймовірно ці особливості природокористуван- ня обумовлені поведінкою диких тварин, адже зазначається практика диких копитних ряту- ватись від несприятливих зимових умов у за- плавах [Таиров, 2007, с. 87—89; 94—101]. Але, повторимо, не слід забувати і те, що частина знахідок зброї цілком ймовірно може походити зі зруйнованих поховань. Безконтестні знахідки середньо- та пізньоск- фського часу в цілому повторюють географічний рис. 4. Карта поширення знахідок клинкової зброї в лісостепу раньоскіфського часу без археологічного контексту Шелехань О.в. Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу 185ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) розподіл доби архаїки (рис. 5; 6). Оосновний ма- сив пунктів припадає на Середнє Подніпров’я, що ми пояснюємо наслідком безсистемних роз- копок. Окрім того, низка знахідок фіксується на терасовому Лісостепу, Доно-Донецькому вододілі та Донському Лівобережжі. Тобто, як було оговорено вище, їх ми теж можемо вважа- ти пов’язаними з меридіональними шляхами кочування. Привертає увагу те, що знахідки з терасово- го Лісостепу фіксуються практично впритул до Середньодніпровських [Фиалко, 1994, рис. 1]. рис. 5. Карта поширення знахідок клинкової зброї в лісостепу середньоскіфського часу без археологічного контексту рис. 6. Карта поширення знахідок клинкової зброї в лісостепу пізньоскіфського часу без археологічного контексту Статті 186 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) Крім того, низка екземплярів з Дніпровсько- го Правобережжя також знайдена у низинних заплавних ландшафтах (Оболонь, Яснозір’я, вітове). Це може свідчити про певну спорід- неність племен, що населяли обидва бере- ги Дніпра та їх тяжіння до однієї екологічної ніші низинних пасовиськ [Гаврилюк, 1997, с. 40]. Додатково на користь цього припущен- ня свідчить те, що Дніпро не був нездоланною водною перепоною [Фіалко, Болтрик, 2003, с. 84]. На Подонні у більшій мірі проявляється роз- біжність у поширенні поховальних та випад- кових знахідок клинкової зброї. Поховання зі зброєю не виходять за межі ареалу середньо- донської групи — вони сконцентровані між До- ном та воронежем, а також у басейнах правих припливів Дона — Девиці, Потудані та Тихої Сосни. У той же час знахідки без контексту по- ширені незрівнянно ширше: від верхів’їв Дона до його злиття з Хопром, фактично заходячи у лісову та степову зону. Крім того, у межиріччі Дона та Хопра, де поселенські пам’ятки прак- тично не відомі, на рівнинному ландшафті роз- порошено чисельні випадкові знахідки 1. На дану обставину неодноразово звертали увагу дослідники і пояснювали її результатом діяль- ності мобільних груп кочовиків [Медведев, 1999, с. 51, 52; ворошилов, 2007, с. 155]. Поширення скіфської зброї на південній око- лиці Полісся теж може пов’язуватись зі слідами діяльності безпосередньо кочовиків. Адже цей регіон поєднує кілька стратегічних інтересів. Це поклади болотяної руди та концентрація зимових кормів у болотистих місцевостях. Крім того на межі лісу та Лісостепу пролягав вектор широтних сухопутних трас, котрий маркують крупні вершницькі могильники [Болтрик, Фи- алко, 1995, с. 40; Бессонова, 2000, с. 120, 121]. Подібна ситуація була простежена і в заурал- лі, де кочовики, прагнучі контролювати пок- лади міді, також могли сягати на півночі до лісової зони [Таиров, 2007, с. 126, 127; 2013, с. 114—116]. Отже, підбиваючи підсумок географічно- го розподілу мечів та кинджалів у Лісостепу, підсумуємо основні положення. Характер їх розташування вказує на те, що носіями клин- кової зброї могли бути передусім номади. На користь цього свідчать наступні спостережен- ня. вихідним регіоном для архаїчних типів зброї вважається Кавказ, а за часів передньо- азійських походів найбільш ймовірними медіа- торами між ним та українським Лісостепом були саме скіфи [Скорий, 1990, с. 89; Фіалко, Болтрик, 2003, с. 76; Khazanov, 2013, р. 187]. 1. Слід зазначити, що низка різночасових випадко- вих знахідок тягнеться аж до волги та Уралу. втім тут врахована лише лісостепова смуга до Хопра, яка вважається дотичною до середньодонських пам’яток [Медведев, 1999, с. 5]. Нерівномірність у розташуванні знахідок з Правобережжя (включно з ворсклою) та Дніп- ро-Донському регіону виявляється у тому, що у першому випадку найбільш ранні зразки фіксуються безпосередньо у середовищі місце- вих землеробів, то у другому — архаїчні мечі й кинджали (як з поховань, так і безконтекстні) з’являються на теренах, котрі будуть заселені дещо пізніше. Можливо заселення лівобереж- ного простору землеробами проходило вже піс- ля того, як його опанували кочовики і під егідою останніх. Надалі, за доби скіфської класики, воїнські поховання в абсолютній більшості тяжіють до вже усталених центрів осілості, що є цілком природнім для кочового суспільства [Khazanov, 2015, р. 376]. в цілому ж розташування дру- жинних курганів скіфського часу корелюєть- ся зі стратегічними територіями, пов’язаними з суходільними комунікаціями, виробничими (передусім металургійними) центрами тощо [Бессонова, 1999, с. 151]. Таким чином, відносини кочовиків та зем- леробів на усіх етапах існування скіфської культури вкладаються у завойовницьку схему, згідно котрій племена з різним господарським типом проживають на одній території, а екс- плуатація підлеглого населення відбувається за рахунок регулярних визисків [Крадин, 1989, с. 22; 2003, с. 141]. Наведені особливості поши- рення клинкової зброї у повній мірі ілюструють такий соціальний уклад. Бабенко Л.и. Находки скифских кинжалов на Харь- ковщине // Эпоха раннего железа. — Київ, Полта- ва, 2009. — С. 19—29. Березуцкий в.Д., Золотарев П.М. Кинжал скифско- го времени из с. Шубное Острогожского р-на // вос- точноевропейские древности. — воронеж, 2012. — С. 178—182. Бессонова С.С. Дружинные курганы в Украинской лесостепи скифского времени // Скифы, хазары, сла- вяне, Древняя Русь. — СПб., 1998. — С. 57—58. Бессонова С.С. Український Лісостеп скіфського часу. Історико-географічна ситуація // Археологія. — 1999. — № 1. — С. 148—160. Бессонова С.С. Деякі закономірності розміщення пам’яток скіфського часу в Українському Лівобе- режному Лісостепу // Археологія. — 2000. — № 2. — С. 116—131. Билинский О., Шелехань А. Случайные находки ме- чей и кинжалов скифского времени на Днепровском Левобережье // Археологічні та лінгвістичні дослід- ження. — К., 2014. — С. 170—185. Білинський О.О., Шелехань О.в. Клинкова зброя скіфського часу з Посейм’я // Маґістеріум. — 2015. — вип. 60. — С. 82—91. Болтрик Ю.в., Фиалко Е.Е. Басовское городище — центр Посульского узла памятников эпохи раннего железа // Древности. — 1995. — С. 40—43. Болтрик Ю.в. Основной погребальный путь Оль- вии в Днепровское лесостепное правобережье // РА. — 2000. — №. 1. — С. 121—130. Болтрик Ю. Траси торгівельних шляхів Понтій- сько-Балтійського межимор’я, як напрями марш- Шелехань О.в. Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу 187ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) рутів експансії скіфів // Miedzy Balyykiem a Morzem Czarnym. Szlaki miedzymorza IV—I tys. Przed Chr. — Poznań, 2011. — С. 397—405. Бруяко и.в. Ранние кочевники в Европе. — Киши- нев, 2005. — 358 c. ворошилов А.Н. Биметаллические мечи скифско- го времени из междуречья Дона и волги // РА. — 2007. — № 3. — С. 150—157. ворошилов А.Н. Случайные находки архаических акинаков как источник по истории лесостепного По- донья в раннескифскую эпоху // Случайные наход- ки: хронология, атрибутация, историко-культурный контекст. — СПб., 2008. — С. 91—96. ворошилов А.Н. Акинаки келермесского типа в Дон- ской Лесостепи // восточноевропейские древности скифской эпохи. — воронеж, 2011. — С. 156—168. Гаврилюк Н.А. Скотоводство степной Скифии. — К. 1995. — 141 c. Гаврилюк Н.А. Еколого-економічний аспект історії степової Скіфії // Археологія. — 1997. — № 1. — С. 37—46. Гаврилюк Н.А. Природные ресурсы и археологи- ческие памятники как основа для реконструкции системы жизнедеятельности в степной Скифии // Социальная структура ранних кочевников Евра- зии. — Иркутск, 2005. — С. 88—106. Гречко Д.С., Шелехань А.в. Гришковский могиль- ник скифов на Харьковщине. — К., 2012. — 196 с. Ковалевская в.Б., Морозова и.Ю., рычков С.Ю. Передвижения ранних скифов на основании карто- графирования акинаков VII—V вв. до н. э. и исполь- зование генетических данных // война и военное дело в скифо-сарматском мире. — Ростов-на-Дону, 2014. — С. 141—161. Крадин Н.Н. Кочевая империя как социополитичес- кая система // Проблемы археологии скифо-сибирс- кого мира (социальная структура и общественные отношения). — Кемерово, 1989. — ч. I. — С. 19—23. Крадин Н.Н. Структура и общественная приро- да хуннской империи // вДИ. — 2003. — № 4. — С. 137—159. Крупнов Е.и. О походах скифов через Кавказ // воп- росы скифо-сарматской археологии. — М., 1954. — С. 186—194. Кулатова І.М. Кинджал // ПАз. — 1995. — вип. 3. — С. 174—175. Кулатова І.М., Супруненко О.Б. Старожитності доби раннього залізного віку Кременчуцького По- дніпров’я // ССПК. — 2004. — Т. ІХ. — С. 143—149. Махортых С.в. Уздечные принадлежности VII— VI вв. до н. э. из скифских памятников украинской лесостепи // восхождение к вершинам археоло- гии. — Алматы, 2014. — С. 219—230. Медведев А.П. Ранний железный век лесостепного Подонья. — М., 1999. — 160 с. Мозолевський Б.М. Етнічна географія Скіфії. — К., 2005. — 102 с. Могилов О.Д. Спорядження коня скіфської доби у Лісостепу Східної європи. — Київ; Кам’янець- Подільський, 2008. — 439 с. Петровська є.О. Підгірцевські пам’ятки Київсько- го Подніпров’я // Археологія. — 1971. — вип. 2. — С. 9—20. Покровська є.Ф. звіт за розвідки Жаботинського за- гіну скіфської експедиції 1957 р. / НА ІА НАН Украї- ни. — 1957/11а. Полидович Ю.Б. Изображения свернувшегося хищ- ника в декоре скифских мечей и их ножен // Фено- мен Бельского городища. — Київ; Полтава, 2014. — С. 112—115. разуваев Ю.Д. О следах военных столкновений на городищах скифской эпохи в лесостепном Подонье // Древности восточной Европы: Сб. науч. тр. к 90- летию Б.А. Шрамко. — Харьков, 2011. — С. 235— 245. Сарапулкина Т.в. Мечи скифского типа с террито- рии Белгородской области // Археологические па- мятники восточной Европы. — воронеж, 2005. — С. 160—163. Симоненко А.в. Сарматские всадники Северного Причерноморья. — СПб. — 2010. — 328 с. Скорий С.А. Курган Переп’ятиха. — К., 1990. — 124 с. Супруненко О.Б. Кинджал скіфського часу з-під Пол- тави // АвУ 2000—2001 рр. — К., 2002. — С. 247— 249. Таиров А. Кочевники урало-казахстанских стезей и Приаралья в VII — VI вв. до н. э. // вчУ. — 2003. — № 2 (3). — С. 158—173. Таиров А.Д. Кочевники Урало-Казахстанских степей в VII—VI вв. до н. э. — челябинск, 2007. — 274 с. Таиров А.Д. взаимодействие населения степи и ле- состепи Южного зауралья в VI—V веках до нашей эры // Этнические взаимодействия на Южном Ура- ле. — челябинск 2013, с. 114—132. Топал Д.А., Бруяко и.в. Находки клинкового ору- жия ранних кочевников из Оргеевского района (Рес- публика Молдова) // Stratum plus/ — 2012. — № 3. — С. 133—144. Фиалко Е.Е. Памятники скифской эпохи Приднеп- ровской террасовой лесостепи. — К., 1994. — 58 с. Фіалко О.є., Болтрик Ю.в. Напад скіфів на Трах- темирівське городище. — К., 2003. — 152 с. хазанов А.М. Социальная история скифов. — М., 1975. — 343 с. Черненко є.в., Безсонова С.С. зброя в пам’ятках Схід- ного Поділля скіфського часу // Тези доп. сьомої вінни- цької обл. краєзнав. конф. — вінниця, 1989. — С. 17. Шелехань О.в. випадкові знахідки кинджалів скіфського часу у басейні Сіверського Донця як свід- чення сухопутних комунікацій // Древности 2012. — 2012. — С. 324—321. Шелехань А.в. Кинжал келермесского времени из собрания Днепропетровского Государственного му- зея // Тез. докл. VIII Междунар. археол. конф. студ. и аспирантов «Проблемы археологии восточной Ев- ропы». — Ростов-на-Дону, 2013. — С. 136—141. Шишлина Н.и. Идентификация сезонных и дли- тельных миграций населения Южнорусских степей и Северного Кавказа в бронзовом веке по данным геохимического анализа // Кавказ как связующее звено между восточной Европой и Передним восто- ком: диалог культур, культура диалога (к 140-летию А. Миллера). — СПб., 2015. — С. 182—186. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). — К., 1987. — 183 с. Khazanov A. The Eurasian steppe nomads in world military history // Nomad Aristocrats in a World of Em- pires. — Weisbaden, 2013. — P. 187—207. Khazanov A. Pastoral nomadic migrations and conquests // Expanding webs of exchange and conflict, 500 CE — 1500 CE. — Cambridge, 2015. — P. 359—382. Makarewicz C. Winter is coming: seasonality of an- cient pastoral nomadic practices revealed in the carbon (δ13C) and nitrogen (δ15N) isotopic record of Xiongnu aprines. — Berlin, Heidelberg, 2015. — 246 s. Статті 188 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 2 (19) А. в. Ш е л е х а н ь КЛИНКОВОЕ ОРУЖИЕ СКИФСКОГО ТИПА НА ТЕРРИТОРИИ ВОСТОЧНО- ЕВРОПЕЙСКОЙ ЛЕСОСТЕПИ в статье представлено картографический анализ распространения мечей и кинжалов скифского вре- мени в ареале компактного проживания земледе- льческого населения лесостепной полосы Северного Причерноморья. На протяжении всего скифского времени погре- бения с клинковым оружием концентрируются в стратегических пунктах, связанных с сухопутными коммуникациями и производственными центрами. Ареал распространения находок без археологичес- кого контекста более обширен. Они также харак- терны для пограничных незаселенных территорий, степных ландшафтов и пойменных террас. Наиболее ранние экземпляры на Днепровском Правобережье зафиксированы в плотно заселенных районах. Тог- да как на Левобережье и Подонье они могут фикси- роваться даже ранее, чем памятники оседлости. Прослеженные особенности свидетельствуют о том, что носителями клинкового оружия в Причерноморс- кой лесостепи были прежде всего кочевники. Исходя из этого, скифские племена играли главенствующую роль во взаимоотношениях с земледельцами. К л ю ч е в ы е с л о в а: меч, кинжал, скифское время, Лесостепь, пространственный анализ. O. V. S h e l e k h a n BLade-weaPon of the sCythian- tyPe in the east-euroPean forest-stePPe area In the article mapping of the Scythian-time sword and daggers are presented. Finds from the area of the farmer tribes from North-Pontic forest-steppe are ana- lyzed. Over a Scythian period, burials with blade weapon were concentrated in the strategic points. They were associated with land routes and production centers. Spread of the finds without archaeological context is wider. They are also related with borderlands, wilder- ness, steppe landscapes and floodplains. The earliest specimens on the right bank of Dnipro were detected in the densely populated regions. In the same time, on the left bank of Dnipro and in the basin of Don they could appear even earlier than settlement struc- tures. This features suggest that nomads were the main owners of the blade weapon in the Black Sea forest- steppe. Therefore, the Scythian tribes played a domi- nant role in the relationship with farmers. K e y w o r d s: sword, dagger, Scythian time, forest- steppe, cartography. Одержано 01.04.2016

Клинкова зброя скіфського типу на теренах східноєвропейського Лісостепу

Репозитарії

Схожі ресурси