Дослідження літописного Чорнобиля
Стаття присвячена результатам археологічних досліджень літописного Чорнобиля у 2004—2015 рр. Дається короткий опис топографічних та стратиграфічних особливостей пам'ятки, виявлених об'єктів та артефактів. Розглядаються деякі проблемні питання. Впервые Чернобыль упоминается в Ипатьевском...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161600 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження літописного Чорнобиля / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 3 (20). — С. 85-92. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161600 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Переверзєв, С.В. 2019-12-15T13:25:13Z 2019-12-15T13:25:13Z 2016 Дослідження літописного Чорнобиля / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 3 (20). — С. 85-92. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161600 902.03(477.41)+904.001.33(477.41):728.1 Стаття присвячена результатам археологічних досліджень літописного Чорнобиля у 2004—2015 рр. Дається короткий опис топографічних та стратиграфічних особливостей пам'ятки, виявлених об'єктів та артефактів. Розглядаються деякі проблемні питання. Впервые Чернобыль упоминается в Ипатьевском списке в 1193 г. В 2003 г. в результате археологических разведок в зоне отчуждения было локализовано месторасположение летописного Чернобыля. На протяжении 2004—2015 гг. проводились раскопки, в результате которых было исследовано 292 м², частично исследовано и законсервировано — 30 м². В результате полевых работ был выявлен культурный слой от конца Х в. до современности. Найдено больше 200 археологических объектов, большое количество артефактов и фаунистических остатков. Значительное место среди индивидуальных находок занимают артефакты, присущие городскому типу поселений: наконечники боевых стрел, замки и ключи, элементы конской упряжи, фрагменты оконниц, стилос, большое количество украшений из стекла и металла. Среди остеологических остатков больше 50% — кости диких животных, в том числе тура, медведя, благородного оленя. К сожалению, до сих пор не найдены фортификационные сооружения и посад, которые могли не сохраниться в результате хозяйственной деятельности на протяжении тысячелетия либо еще не найдены. Однако характер находок и топографическое расположение памятника могут свидетельствовать о том, что исследуемый памятник является летописным городищем. Разведочные работы на остальной территории современного Чернобыля и в его околицах показали отсутствие полноценного культурного слоя, который можно было бы соотнес ти с летописным Чернобылем. Основным направлением работ в перспективе должно стать уточнение исторической топографии древнерусского городища и выявление его исторических составляющих. Chernobyl was mentioned in 1193 in Ipatiev chronicle for the first time. In 2003 the location of the annalistic Chernobyl was identified as the result of archaeological research. During the excavations of 2004—2015 292 m² of the territory were studied. Other 30 m² were partially explored and conserved. As a result the cultural layer dating the late 10th century till the late 20th century was found. More than 200 archaeological objects and a lot of artifacts and fauna remains were found. There were many artifacts of the «city» type among them, such as: tips of martial arrows, locks and keys, elements of the horse harness, pieces of window- sill, a stylus and a plenty of glass and metal decorations. There were also bones of wild animals (like gabion, bear and deer) which constituted 50% of osteological finds. Unfortunately, the parts of fortification structures and townsmen haven’t been still found. They could be ruined as a result of economic activity over the millennia or simply have not been yet found. However, the character of the finds and the topographic location of the archaeological monument may indicate it as the annalistic settlement. Fieldwork on the rest of the modern Chernobyl territory and its environs showed the absence of the full cultural layer, related to the annalistic Chernobyl. The works in the future should be focused on the historical topography of the Old Rus settlement elaboration and finding its historical components. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікації археологічних матеріалів Дослідження літописного Чорнобиля Исследование летописного Чернобыля The annalistic Chernobyl suveys Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження літописного Чорнобиля |
| spellingShingle |
Дослідження літописного Чорнобиля Переверзєв, С.В. Публікації археологічних матеріалів |
| title_short |
Дослідження літописного Чорнобиля |
| title_full |
Дослідження літописного Чорнобиля |
| title_fullStr |
Дослідження літописного Чорнобиля |
| title_full_unstemmed |
Дослідження літописного Чорнобиля |
| title_sort |
дослідження літописного чорнобиля |
| author |
Переверзєв, С.В. |
| author_facet |
Переверзєв, С.В. |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследование летописного Чернобыля The annalistic Chernobyl suveys |
| description |
Стаття присвячена результатам археологічних досліджень літописного Чорнобиля у 2004—2015 рр.
Дається короткий опис топографічних та стратиграфічних особливостей пам'ятки, виявлених
об'єктів та артефактів. Розглядаються деякі проблемні питання.
Впервые Чернобыль упоминается в Ипатьевском списке в 1193 г. В 2003 г. в результате археологических разведок в зоне отчуждения было локализовано
месторасположение летописного Чернобыля. На протяжении 2004—2015 гг. проводились раскопки, в результате которых было исследовано 292 м², частично
исследовано и законсервировано — 30 м². В результате полевых работ был выявлен культурный слой от
конца Х в. до современности. Найдено больше 200 археологических объектов, большое количество артефактов и фаунистических остатков. Значительное
место среди индивидуальных находок занимают артефакты, присущие городскому типу поселений: наконечники боевых стрел, замки и ключи, элементы конской упряжи, фрагменты оконниц, стилос, большое количество украшений из стекла и металла.
Среди остеологических остатков больше 50% — кости диких животных, в том числе тура, медведя, благородного оленя. К сожалению, до сих пор не найдены фортификационные сооружения и посад, которые
могли не сохраниться в результате хозяйственной деятельности на протяжении тысячелетия либо еще
не найдены. Однако характер находок и топографическое расположение памятника могут свидетельствовать о том, что исследуемый памятник является летописным городищем. Разведочные работы на остальной территории современного Чернобыля и в
его околицах показали отсутствие полноценного культурного слоя, который можно было бы соотнес ти
с летописным Чернобылем. Основным направлением работ в перспективе должно стать уточнение
исторической топографии древнерусского городища и выявление его исторических составляющих.
Chernobyl was mentioned in 1193 in Ipatiev chronicle
for the first time. In 2003 the location of the annalistic
Chernobyl was identified as the result of archaeological
research. During the excavations of
2004—2015 292 m² of the territory were studied. Other
30 m² were partially explored and conserved. As a result
the cultural layer dating the late 10th century till
the late 20th century was found. More than 200 archaeological
objects and a lot of artifacts and fauna remains
were found. There were many artifacts of the «city» type among them, such as: tips of martial arrows, locks
and keys, elements of the horse harness, pieces of window-
sill, a stylus and a plenty of glass and metal decorations. There were also bones of wild animals (like
gabion, bear and deer) which constituted 50% of osteological finds. Unfortunately, the parts of fortification
structures and townsmen haven’t been still found. They could be ruined as a result of economic activity
over the millennia or simply have not been yet found. However, the character of the finds and the topographic
location of the archaeological monument may indicate it as the annalistic settlement. Fieldwork on
the rest of the modern Chernobyl territory and its environs showed the absence of the full cultural layer, related
to the annalistic Chernobyl. The works in the future should be focused on the historical topography of
the Old Rus settlement elaboration and finding its historical components.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161600 |
| citation_txt |
Дослідження літописного Чорнобиля / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 3 (20). — С. 85-92. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pereverzêvsv doslídžennâlítopisnogočornobilâ AT pereverzêvsv issledovanieletopisnogočernobylâ AT pereverzêvsv theannalisticchernobylsuveys |
| first_indexed |
2025-11-25T20:41:12Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:41:12Z |
| _version_ |
1850526824364244992 |
| fulltext |
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20) 85
Стаття присвячена результатам археологічних
досліджень літописного Чорнобиля у 2004—2015 рр.
Дається короткий опис топографічних та стра-
тиграфічних особливостей пам’ятки, виявлених
об’єктів та артефактів. Розглядаються деякі проб -
лемні питання.
К л ю ч о в і с л о в а : городище, зона відчуження,
культурний шар давньоруського часу, планіграфія,
стратиграфічні особливості, топографія.
Першу згадку про існування міста Чорно-
биль знаходимо в Іпатіївському літопису, який
свідчить, що 1193 р. князь Вишгородський і Ту-
ровський Ростислав (1180—1195), син великого
князя Київського Рюрика, «ћ ха с лововъ Y
Чернобъıл& в Торцькъıи» (поїхав з ловів від
Чорнобиля в Торчський) [Ипатьевская..., 2001,
с. 677].
Наступна згадка про Чорнобиль міститься у
т.зв. «Списку городов дальних и ближних»: «А
се Киевьскыи гроди: …на Припетћ Чорнобиль»
[Новгородская…, 2000, с. 476]. Список датується
1380 р., але більшість дослідників погоджу-
ється, що основою для «Списку» служив якийсь
текст давньоруського походження [Тихомиров,
1979, с. 84—89].
На думку П. Клепатського, який посилається
на грамоту Олелька Володимировича шлях-
тичу Ларіону Олельковичу, вже в середині
ХV ст. існує Чорнобильський замок, який, оче-
видно, був розорений татарами (близько 1473
чи 1482 р.) й відновлений лише у 20-х рр.
ХVІ ст. [Клепатский, 2007, с. 254].
Історія археологічних досліджень. Різні
періоди існування Чорнобиля відображені у ба-
гатьох історичних джерелах, проте археологічні
дослідження міста майже не проводилися, хоча
його околиці були відносно непогано досліджені
на початку ХХ ст. та за часів СРСР. Тривалий
час не було відоме й точне місце розташування
літописного м. Чорнобиль.
Уперше археологічні дослідження в Чорно-
билі та його околицях були проведені С. П. Вель -
міним. Влітку 1914 р. Київським товариством
охорони пам’яток старовини та мистецтва разом
з Київським відділенням Імператорського Ру-
ського Воєнно-Історичного товариства з ініціа-
тиви С. П. Вельміна була проведена екскурсія
в Чорнобиль. Спеціально до приїзду екскурсан-
тів С. П. Вельміним в місті та околицях були
проведені археологічні дослідження. Зокрема у
Чорнобилі було здійснено шурфування садиби
замку («замок Ходкевича», місце розташування
сучасного Парку Слави), повністю розкопано
один курган в садибі А. Коваленка (трупоспа-
лення, що було датоване ІХ—Х ст.). Розкопки
ще одного кургану тієї самої групи не були за-
кінчені [Вельмин, 1914, с. 4].
Під час досліджень С. П. Вельмін знаходив у
межах міста фрагменти кераміки, на його
думку, Х—ХІ ст., «кирпичи великокняжеской
эпохи» (уламки плінфи?), металеві вироби дав-
ньоруського часу (?). У місті, а також навкруги
нього, дослідник засвідчив існування декількох
груп курганів (від 8 до 12 курганів кожна)
[Вельмин, 1914, с. 1, 2].
Крім того, С. П. Вельміним були оглянуті й
досліджені розмиті весняним паводком печери
в ур. Стрижев (2 версти вище по течії р. Стара
Прип’ять від Чорнобиля), датування і призна-
чення яких залишилося нез’ясованим. Також
проведені обміри, складено план та розрізано
вал городища в ур. Гримове (садиба Казначеє -
ва, сучасне с. Лелів). Під час дослідження горо-
дища знайдено велику кількість орнаментованої
УДК: 902.03(477.41)+904.001.33(477.41):728.1
С. В. Переверзєв
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТОПИСНОГО ЧОРНОБИЛЯ
© С. В. ПЕРЕВЕРЗЄВ, 2016
кераміки, яку, на думку дослідника, потрібно
датувати ІХ—Х ст. [Вельмин, 1914, с. 3, 6—8,
рис. ІІ—VІ].
Хоча про це не було заявлено офіційно, зда-
ється, що головною метою досліджень С. П. Вель -
міним території Чорнобиля було виявлення міс-
цезнаходження літописного городища.
Літописний (на нашу думку) Чорнобиль було
відкрито 2003 р. експедицією Інституту архео-
логії НАН України за договором із МНС Ук-
раїни № 10/4-96 під керівництвом В. О. Мань -
ка. Під час шурфування на території сучасного
міста на одному з мисів, що розташований між
Іллінською церквою та Парком Слави (рис. 6; тут
і далі див. кольорову вклейку), на території по -
кинутих садиб по вул. Петровського В. О. Мань -
ком було зафіксовано наявність неушкоджених
ділянок давньоруського культурного шару, по-
тужністю до одного метра [Манько та ін.,
2003/171]. 2004 р. дослідником були проведені
перші стаціонарні розкопки на площі близько
56 м², що започаткували археологічні дослід-
ження літописного міста. 2007 р. археологічною
експедицією під керівництвом О. В. Пе реверзєвої
було проведено топографічну зйомку мису, на
якому розташоване городище [Манько, Пере-
верзєва, 2009, с. 263—265]. З 2005 р. до сьогодні
дослідження проводяться під керівництвом
С. В. Переверзєва. За цей період було дослід-
жено 236 м². Таким чином, протягом 2004—
2015 рр. на городищі було досліджено площу
292 м². Частково досліджено та законсервовано
близько 30 м² (рис. 6) [Зоценко, Колибенко,
2009, с. 61—63; Переверзєв, 2010, с. 328—334;
2011, с. 475—482].
Топографія та планіграфія. Городище роз-
ташоване на високому овальному мисі корінної
тераси правого берега р. Прип’ять на просторі
між мисами, на яких розташовані Іллінська
церква з півдня та Парк Слави з півночі.
Мис має висоту близько 40—50 м над рівнем
заплави р. Прип’ять та розміри 75×60 м і зай-
має площу близько 0,45 га. Східна сторона мису
обмежена крутим схилом, який спускається до
надзаплавної тераси р. Прип’ять, південна —
«подільським узвозом», що спускається в за-
плаву, північна та західна — досить чітко ви-
значаються за залишками давнього яру (за-
лишками зруйнованого давньоруського рову?),
глибиною 2—5 м. Відомо, що яр був частково за-
сипаний під час будівельних робіт у ХХ ст.
Площа городища досить рівне місце, де роз-
ташовані покинуті приватні будинки та госпо-
дарчі будівлі ХХ ст., які зруйнували значну час-
тину культурного шару пам’ятки. Найкраще
збереглася центральна частина мису, яка була
зайнята садибами. Складність розкопок цієї
площі зумовлена наявністю багатьох дерев та
кущів.
Для топографічної зйомки був обраний ре -
пер у центрі мису. Ізобарні лінії проводилися че -
рез 0,5 м. Падіння відбувається з інтенсивністю
в середньому до 0,5 м на 10 м як за лінією пів-
день — північ, так і за лінією схід — захід. Ро-
боти проводилися із застосуванням оптичного
нівеліру НІК-2.
Прив’язка городища до існуючих будинків
дає можливість точної кореляції відзнятої ді-
лянки з будь-якою мапою масштабів від 1:10000
й менше (рис. 6).
Важливим недоліком отриманого топоплану
є відсутність прив’язки до р. Прип’ять. На жаль,
відсутність потрібних приладів, а також велика
кількість дерев та кущів у заплаві, унеможли-
вило проведення цього важливого компонента
топографічних робіт.
Методика досліджень. Роботи на місці роз-
ташування пам’ятки починаються з розчистки
від дерев, кущів та сміття обраної для розкопу
ділянки. Зазвичай для виконання таких робіт
залучаються працівники підприємства «Чорно-
бильська Пуща». Після горизонтальної зачис-
тки від залишків сміття дернового шару, площа
розкопу розмічається на умовні квадрати 2×2 м
з цифровою або літерно-цифровою сіткою.
Денна поверхня розкопу та всіх кутів квадратів
фіксується за допомогою оптичного нівеліру.
На жаль, у різні роки досліджень була засто-
сована різна методика відпрацювання культур-
ного шару. У 2004—2006 рр. культурний шар
розбирався лопатами нарізками по 3—5 см
умовними горизонтами на глибину 10—20 см,
об’єкти вибиралися кельмами та ножами.
2008 р. методику дослідження було змінено:
верхній дерновий пласт знімався лопатами,
після чого вся площа розкопу відпрацьовува-
лась кельмами та ножами умовними шарами
3—5 см; кожна індивідуальна знахідка або
скупчення кераміки наносилися на план із ви-
користанням оптичного нівеліру. Основною
метою такого методу досліджень була спроба
виявити та зафіксувати характер залягання
культурних шарів за планіграфічним розташу-
ванням артефактів. Під час опрацювання по-
льової документації (планів та розрізів) було
з’ясовано, що такий метод не є ефективним та
не дав очікуваних результатів. 2013 р. методику
розкопок було вдосконалено: всі шари та об’єкти
відпрацьовувалися ножами та кельмами з по-
дальшим пересіванням відпрацьованого седи-
менту через сито з отвором 0,3 мм. А з 2014 р.
додатково застосовується промивання частини
ґрунту через сито з отвором 0,1 мм.
Фіксація об’єктів, культурних шарів та стра-
тиграфічних особливостей проводяться за допо-
могою оптичного нівеліру.
Стратиграфія та опис культурного шару.
Розкопки городища 2008 р. показали таку стра-
тиграфію:
1. До 0,3 м (від рівня денної поверхні) — дер-
новий та орний гумусований шар;
2. 0,3—0,7 м — чорний гумусований супісок;
3. 0,7—0,9 м — темно-сірий гумусований су-
пісок;
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20)86
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
4. 0,9—1,1 м — сірий супісок;
5. Від 1,1 м — світло-сірий (до сіро-жовтого)
пісок. Умовний «материк».
Горизонти 1 та 2 містять залишки матеріаль-
ної культури як часів Київської Русі та пізнього
середньовіччя, так і від ХVIII ст. до сучасності.
Горизонт 2 в основному перевідкладений. Гори-
зонт 3 містить залишки матеріальної культури
доби Київської Русі (переважно ХІІ—ХІІІ ст.),
частково шар перевідкладений або пошкодже-
ний пізніми об’єктами. Шар щільний, містить
значну кількість археологічних матеріалів. Го-
ризонт 4 містить переважно матеріали кінця
Х — початку ХІ ст., також іноді пошкоджений
пізніми об’єктами. Кількість артефактів значно
зменшується в порівнянні з попереднім гори-
зонтом. Межі між горизонтами 3 і 4 нечіткі. Го-
ризонт 5 вважався материковим (2008 р. його
було простежено до відмітки 2,5 м від денної по-
верхні). Проте 2014 р. у світло-сірому піску було
зафіксовано наявність крем’яних виробів (попе-
редньо фінальнопалеолітичного часу та епохи
бронзи?) у перевідкладеному стані.
Досліджені об’єкти та артефакти. За час
дослідження пам’ятки виявлено та відпра цьо -
ва но більше 200 об’єктів кінця Х—ХVІ ст.:
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20) 87
Переверзєв С. В. Дослідження літописного Чорнобиля
Рис. 1. Керамічні вироби з розкопу 2013 р.
Рис. 2. Керамічні клейма з розкопу 2013 р.
88
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20)
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20) 89
опалювана будівля (видовжена напівземлянка з
вогнищем посередині) кінця Х — початку ХІ ст.,
розвал печі, значна кількість господарських ям,
шість вогнищ, системи парканів та частоколів;
зафіксовані сліди оранки та заступу (рис. 5; 6).
2013 р. було виявлено залишки системи «блюд-
цеподібних» конструкцій діаметром до 0,6 м
(4 од.), що розташовані в одну лінію через рівні
проміжки одна від одної. Призначення невизна-
чене. Були відібрані зразки, найбільш збереже-
ний об’єкт було законсервовано та музеєфіковано.
З усіх закритих комплексів відібрано значну
кількість деревини, деревного вугілля, луски
риби, палінологічних та палеоботанічних зразків.
У результаті польових робіт було отримано
значну кількість археологічного матеріалу,
зокрема більше 40 тис. фрагментів керамічних
виробів (рис. 1; 2; 7, IV) (серед яких значна
Переверзєв С. В. Дослідження літописного Чорнобиля
Рис. 3. Вироби з металу з розкопу 2014 р.
Рис. 4. Вироби з металу з розкопу 2014 р.
90
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20)
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20) 91
кількість з поливою) (рис. 1; 2; 7, V; тут і далі
див. кольорову вклейку), в тому числі фраг-
менти західно-руської кераміки та амфорного
імпорту; більше 1500 фрагментів скляних брас-
летів, 120 скляних намистин (рис. 7, I, II),
53 фрагменти скляного посуду, фрагменти ві-
конниць, 67 виробів з кістки та рогу (див стат -
тю М. С. Сергєєвої в цьому збірнику), більше
600 металевих виробів (рис. 3; 4), 52 пряслиця та
16 хрестиків з овруцького пірофіліту (рис. 7, III).
Під час досліджень знайдено та визначено
значну кількість остеологічного матеріалу.
Більше 50% фауністичних залишків представ-
лено кістками диких тварин (розрахунки за
кількістю особин).
Проблемні питання. Результати дослід-
жень літописного Чорнобиля порушили багато
питань. Найбільш дискусійними серед них є
два: 1. Чи є досліджувана пам’ятка літописним
Чорнобилем?; 2. Чи є ця пам’ятка городищем?
Першоджерело нам не дає точних координат
місця розташування давнього Чорнобиля.
Проте непрямих аргументів для цього багато.
Досліджувана пам’ятка розташована дуже
вдало топографічно та стратегічно: на високому
корінному мисі, в місці злиття двох великих
річок. Вона має потужний та насичений безпе-
рервний культурний шар від кінця Х до ХІV ст.
Існує значна кількість ознак міського типу по-
селення. Серед артефактів значна кількість
бойових стріл (рис. 4, 6—7) та ножів, замків та
ключів, елементів кінської збруї (рис. 4, 10).
Знайдено велику кількість скляних та метале-
вих прикрас (рис. 3, 1—6, 8—10; 7, І, ІІ), фраг-
ментів скляних віконниць. 2013 р. знайдений
стилос (знаходиться на реставрації). Серед ос-
теологічних залишків кістки диких тварин
представлені не менше 50%, серед яких є тур,
благородний олень та ведмідь.
На сьогодні не знайдені залишки фортифіка-
ційних споруд. Проте пам’ятка розташована в
місці тисячолітнього проживання мешканців
міста, тому гіпотетичні вали могли не зберег-
тися; а свідчення переселенців говорять про
рови, що існували ще в середині ХХ ст. (зі слів
місцевого краєзнавця Миколи Черніговця). Не
знайдено також посаду, подолу або окольного
місця, хоча заплава між досліджуваною пам’ят-
кою та Прип’яттю й досі називається «Подо-
лом». На цьому місці було закладено два
шурфи, в яких на глибині до 2 м залягають зна-
хідки ХVІІІ—ХІХ ст. В умовах складної страти -
графії та за браком часу і фінансування шурфи
були законсервовані. Територія сучасного міста
в інших місцях можливого розташування дав-
нього укріпленого населеного пункту дослід-
жена. Знахідки давньоруського часу поодинокі,
культурного шару не виявлено.
Існує гіпотеза, яка ототожнює Чорнобиль із
Стрежевом (Стрижевом), що знаходився при-
близно за 2 км вверх за течією р. Прип’яті. Але
ця гіпотеза здається не дуже аргументованою.
Місце розташування Стрежева (тепер значно
пошкоджене сучасним кар’єром, навколо
якого знаходиться ліс) було двічі обстежене,
проте знахідок давньоруського часу не вияв-
лено. Не було виявлено артефактів давньору-
ського часу і роботами С. П. Вельміна 1914 р.
Можливо, дослідження необхідно провести
більш ретельно. 2014 р. за допомогою А. П. То-
машевського і С. В. Павленка було обстежено
городище в с. Лелів (ур. Гримове за С. П. Вель -
міним), що деякий час вважалося втраченим.
Воно є найближчим з відомих городищ до су-
часного Чорнобиля. У його межах наявність
культурного шару давньоруського часу поки
не зафіксовано.
Таким чином, актуальними напрямами до-
сліджень давнього Чорнобиля є уточнення істо-
ричної топографії давнього міста та виявлення
історичних складових його структури.
Переверзєв С. В. Дослідження літописного Чорнобиля
Рис. 5. Сліди оранки. Розкоп 2015 р.
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20)92
Вельмин С. П. Экскурсия по Днепру и Припяти для
осмотра памятников старины в м. Чернобыль, органи-
зованная Киевским Обществом Охраны Памятников
Старины и Искусства совместно с Киевским Отделом
Императорского Русского Военно-Исторического Об-
щества. — К., 1914. — 8 с.
Зоценко І. В., Колибенко В. О. Керамічний комплекс
давньоруського городища Чорнобиль (за матеріа-
лами розкопок 2008 року) // Середньовічні старожит-
ності Центрально-Східної Європи. — Чернігів, 2009. —
С. 61—63.
Ипатьевская летопись // ПСРЛ. — М., 2001. —
Т. ІІ. — 648 с.
Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской
земли: Литовский период. — Біла Церква, 2007. —
408 с.
Манько В. О., Залізняк Л. Л., Смірнов А. П., Сапож-
ников І. В. Звіт про археологічні розвідки на терито-
рії Чорнобильської зони у 2003 р. // НА ІА НАН Ук-
раїни. — 2003/171.
Манько В. О., Переверзєва О. В. Дослідження горо-
дища Чорнобиль // АДУ 2006 — 2007 рр. — К., 2009. —
С. 263—265.
Новгородская летопись старшого и младшего изво -
дов // ПСРЛ. — М., 2000. — Т. ІІІ. — 720 с.
Переверзєв С. В. Дослідження городища Чорнобиль.
Проблеми та перспективи середньовічної археології
в зоні відчуження // Археологія і давня історія Ук-
раїни : Вип. 1. Проблеми давньоруської та середньо-
вічної археології. — К., 2010. — С. 328—334.
Переверзєв С. В. Проблеми та перспективи археоло-
гічних досліджень в зоні відчуження // Праці На-
уково-дослідного інституту пам’яткоохоронних до-
сліджень. — Вінниця, 2011. — Вип. 6. — С. 475—482.
Тихомиров М. Н. Русское летописание. — М., 1979. —
384 с.
С. В. Переверзев
ИССЛЕДОВАНИЕ ЛЕТОПИСНОГО
ЧЕРНОБЫЛЯ
Впервые Чернобыль упоминается в Ипатьевском
списке в 1193 г. В 2003 г. в результате археологиче-
ских разведок в зоне отчуждения было локализовано
месторасположение летописного Чернобыля. На про-
тяжении 2004—2015 гг. проводились раскопки, в ре-
зультате которых было исследовано 292 м², частично
исследовано и законсервировано — 30 м². В резуль-
тате полевых работ был выявлен культурный слой от
конца Х в. до современности. Найдено больше 200 ар-
хеологических объектов, большое количество арте-
фактов и фаунистических остатков. Значительное
место среди индивидуальных находок занимают ар-
тефакты, присущие городскому типу поселений: на-
конечники боевых стрел, замки и ключи, элементы
конской упряжи, фрагменты оконниц, стилос, боль-
шое количество украшений из стекла и металла.
Среди остеологических остатков больше 50% — кости
диких животных, в том числе тура, медведя, благо-
родного оленя. К сожалению, до сих пор не найдены
фортификационные сооружения и посад, которые
могли не сохраниться в результате хозяйственной
деятельности на протяжении тысячелетия либо еще
не найдены. Однако характер находок и топографи-
ческое расположение памятника могут свидетель-
ствовать о том, что исследуемый памятник является
летописным городищем. Разведочные работы на
остальной территории современного Чернобыля и в
его околицах показали отсутствие полноценного
культурного слоя, который можно было бы соотнес ти
с летописным Чернобылем. Основным направле-
нием работ в перспективе должно стать уточнение
исторической топографии древнерусского городища
и выявление его исторических составляющих.
К л ю ч е в ы е с л о в а : городище, зона отчуждения,
культурный слой древнерусского времени, плани гра -
фия, стратиграфические особенности, топография.
S. V. Pereverzev
THE ANNALISTIC
CHERNOBYL SURVEYS
Chernobyl was mentioned in 1193 in Ipatiev chron-
icle for the first time. In 2003 the location of the annal-
istic Chernobyl was identified as the result of archae-
ological research. During the excavations of
2004—2015 292 m² of the territory were studied. Other
30 m² were partially explored and conserved. As a re-
sult the cultural layer dating the late 10th century till
the late 20th century was found. More than 200 archae-
ological objects and a lot of artifacts and fauna remains
were found. There were many artifacts of the «city»
type among them, such as: tips of martial arrows, locks
and keys, elements of the horse harness, pieces of win-
dow-sill, a stylus and a plenty of glass and metal deco-
rations. There were also bones of wild animals (like
gabion, bear and deer) which constituted 50% of osteo-
logical finds. Unfortunately, the parts of fortification
structures and townsmen haven’t been still found.
They could be ruined as a result of economic activity
over the millennia or simply have not been yet found.
However, the character of the finds and the topo-
graphic location of the archaeological monument may
indicate it as the annalistic settlement. Fieldwork on
the rest of the modern Chernobyl territory and its en-
virons showed the absence of the full cultural layer, re-
lated to the annalistic Chernobyl. The works in the fu-
ture should be focused on the historical topography of
the Old Rus settlement elaboration and finding its his-
torical components.
K e y w o r d s : settlement, Exclusion Zone, Old Rus
cultural layer, planigraphy, stratigraphic features, to-
pography.
Одержано 8.04.2016
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
До статті Н. А. Ковальчук «Обряд «Проводи русалок» на північному сході Правобережного Полісся...
Рис. 1. Поширення обрядів, приурочених до останнього дня «Русального тижня»
Рис. 6. Загальний план розкопу 2004—2015 рр.
До статті С. В. Переверзєва «Дослідження літописного Чорнобиля»
До статті С. В. Переверзєва «Дослідження літописного Чорнобиля»
Рис. 7. Матеріали з розкопів: 2004—2008 рр.: І — скляні браслети; ІІ — намистини та каблучка; ІІІ — прясла
й хрестики з овруцького пірофілітового сланцю; 2013 р.: IV — керамічні вироби з поливою
|