Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду
У статті окреслюється процес випалу керамічного посуду в давньоруському гончарному горні. Для цього було використано етнографічні дані та матеріали з розкопок вишгородських гончарних горнів. Обжиг является важной частью процесса создания керамической посуды, и именно обжиг в горне для древнерусск...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161609 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду / А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 3 (20). — С. 168-171. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859853848075567104 |
|---|---|
| author | Оленич, А.М. |
| author_facet | Оленич, А.М. |
| citation_txt | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду / А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 3 (20). — С. 168-171. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті окреслюється процес випалу керамічного посуду в давньоруському гончарному горні. Для
цього було використано етнографічні дані та матеріали з розкопок вишгородських гончарних горнів.
Обжиг является важной частью процесса создания
керамической посуды, и именно обжиг в горне для
древнерусского периода является основным и наиболее надежным. Для реконструкции также могут быть
привлечены остатки древнерусских гончарных горнов хорошего уровня сохранности, а также данные
этнографии и экспериментальной археологии. Керамический материал, что происходит из данных горнов, с высокой вероятностью накапливался у объекта
и в нем на всем этапе эксплуатации, а также использовался во время обжига. Остатки зеленой стекловидной массы на рабочих частях древнерусских горнов
свидетельствуют о высокотемпературом окисляющем
обжиге, что в соответствии влиял на качество и цвет
продукции. Наибольшее количество древнерусских
горнов обнаружено в Белгороде и Вышгороде. В частности, пять из них были исследованы в ходе работ
Вышгородской археологической экспедиции ИА
НАН Украины под руководством В. Г. Ивакина на
вышгородском посаде в 2013—2015 гг. Они дают наиболее обстоятельную информацию о процессе обжига. Последний, в свою очередь, сводится к следующим стадиям: просушки, загрузка горна, нагрев,
нагнетание температуры остывания, разгрузки. Изучение вопроса механики обжига в древнерусском
горне чрезвычайно важен в ходе дальнейших исследований древнеруской керамики.
The firing process is an important part of creating
pottery which was main and the most reliable in the
Old Rus period. For the firing process in a kiln efficient
reconstruction the archaeological information, as well
as the data of ethnographic and experimental archaeology,
may be involved. Ceramic material that comes
from these kilns most likely was accumulated at the object
and inside it during the operation phase and was
used during the firing. Green glassy mass remains in
the working parts of ancient kilns indicate high temperature
oxidizing firing, that influenced the quality
and color of the products. The largest number of old
kilns was found in Belgorod and Vyshgorod. In particular, five of them were investigated by Vyshgorod archaeological
expedition led by IA NAS of Ukraine Vsevolod Ivakin in Vyshgorod trading quarter in 2013—2015.
The surveys gave the most extensive information about the firing process, which moves through following stages:
drying, kiln loading, heating, forcing of cooling temperature and unloading. Study of the firing process in
Kyivan Rus kilns is of great importance for the further Kyivan Rus pottery research.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:42:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20)168
У статті окреслюється процес випалу кераміч-
ного посуду в давньоруському гончарному горні. Для
цього було використано етнографічні дані та ма-
теріали з розкопок вишгородських гончарних горнів.
К л ю ч о в і с л о в а : гончарний горн, випал, кера-
мічне виробництво, давньоруський Вишгород.
Випал є важливою частиною процесу ство-
рення керамічного посуду. Характер його пере-
бігу та вплив на стан і якість готового продукту
цікавить вже не одне покоління археологів.
Б. А. Рибаков у фундаментальній праці, при-
свяченій ремеслу Давньої Русі, виділяв три ва-
ріанти випалу: випал у багатті, випал у печі,
випал у горні. Кожний з варіантів мав відпо-
відно позначатись на якості випаленої продук-
ції, зокрема мати черепок з різними варіантами
зафарбування. Так, тришаровий приписувався
найпоширенішому варіанту — випалу в печі, а
якісний і однорідний, відповідно, мав належати
посуду з горновим випалом. Такий підхід до ін-
терпретації випалу на довгий час став класич-
ним [Рыбаков, 1948, с. 172].
Масовий керамічний матеріал низки давньо-
руських пам’яток, що піддавався обробці за
таким принципом, свідчив про співіснування
випалу в печі і в горні протягом всього давньо-
руського періоду. Логіка історичних процесів
зводила використання горнів до міського ре-
месла і виготовлення високоякісної продукції
на ринок, тоді як випал в печі мав лишитись за
сільським вотчинним ремеслом, орієнтованим
на власне господарство. Важливим для розу-
міння специфіки давньоруського гончарного
ремесла було відкриття випалювальних при-
строїв на сільських поселеннях, зокрема в Ав-
туничах та Григорівці [Південноруське…, 1997,
с. 40]. Це дозволяло по-новому поглянути на
сільське ремесло, зокрема на особливість ви-
робництва кераміки. Наявність потужних ви-
палювальних пристроїв в Автуничах та мож-
лива інтерпретація пам’ятки як локального
«гончарного осередку» не співпадала з уявлен-
нями про масове поширення випалу в печі на
сільських пам’ятках. Це дає підстави стверджу-
вати, що саме випал у горні для давньоруського
періоду є основним надійним способом випалу.
На жаль, у фундаментальній праці А. А. Боб-
ринського «Гончарство Восточной Европы» про-
цесу випалу взагалі не була приділена увага.
Основний акцент тут зроблено на механіці ви-
робничого процесу та розвитку гончарного
круга, зокрема і в давньоруський період [Боб-
ринский, 1978]. Хоча слід зазначити, що автор
повертався до питання випалу в своїх роботах у
кінці 1980-х рр. [Бобринский, 1989].
А. А. Бобринський розподіляв процес ство-
рення керамічного посуду на наступні стадії:
стадія 1 — підготовча, 2 — створювальна, 3 —
закріплююча. Перша стадія розподіляється на:
відбір сировини, її добування і підготовку фор-
мувальної маси. Друга стадія: виготовлення на-
чину, створення порожнистого тіла, надання
форми, обробка поверхні. Третя стадія: повіт-
ряне висушування, термічне висушування,
випал, обробка поверхні (хімічна) [Бобринский,
1978, с. 14].
Очевидним є те, що для сучасного дослідника
етнографічна фіксація гончарних промислів
XIX—XX ст. є найбільш інформативним джере-
лом. Тут добре і детально описано процес вису-
шування і випалу та роботи з гончарним гор-
ном. Хоча окрім етнографічних даних, слід,
безумовно, згадати досвід експериментальної
археології. У нашій країні одним з перших
УДК: 745.55(477.41)
А. М. Оленич
ПРОЦЕС ВИПАЛУ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ ГОРНІ:
НА ПРИКЛАДІ ГОРНІВ ВИШГОРОДСЬКОГО ПОСАДУ
© A. М. OЛЕНИЧ, 2016
експериментів з моделювання випалу в репліці
давньоруського горна займалась група дослід-
ників на базі Північної археологічної експе -
диції в с. Ходосівка [Готун та ін., 2005]. Інфор-
мація, накопичена в ході цих експериментів,
також надзвичайно важлива в розумінні меха-
ніки процесу випалу.
Тут слід зазначити, що класична археологія
все ж таки лишає за собою можливість отримати
певні дані з археологічних об’єктів. Детальний
аналіз залишків горнів може пролити певне
світло на характер випалу і особливості роботи
з горном, що, ймовірно, мали місце в давньору-
ський час. Звісно, досліднику давньоруського
гончарства все таки доводиться широко залу-
чати етнографічні дані, без котрих неможливі
навіть спроби тих чи інших реконструкцій.
Сьогодні більшість відомих давньоруських
горнів на території України сконцентровані в
невеликій кількості пам’яток. Це вищезгадані
Автуничі та Григорівка, окрім цього подібні ви-
палювальні пристрої виявлені на поселенні Ко-
шіївка-8 [Материалы…, 2012, с. 59], однак най-
більшу кількість об’єктів виявлено у Білгороді
та Вишгороді. Наразі кількість досліджених у
Вишгороді давньоруських горнів налічує кіль -
ка десятків одиниць. Зокрема п’ять з них було
досліджено в ході робіт Вишгородської археоло-
гічної експедиції Інституту археології НАН Ук-
раїни під керівництвом В. Г. Івакіна на вишго-
родському посаді у 2013—2015 рр. [Івакін та ін.,
2015].
Чотири з п’яти досліджених горнів мали до-
сить хороший рівень збереженості, один з них,
на жаль, на момент археологізації був перероб-
лений на піч для випалу вапна. П’ятий горн
був майже повністю зруйнований перекопом,
однак було зібрано колекцію кераміки, що, ймо-
вірно, випалювалась саме в ньому. Задовільний
рівень збереженості горнів дозволив прослідку-
вати певні деталі процесів експлуатації [Івакін
та ін., 2015].
Процес випалу в давньоруському горні умов -
но можна поділити на наступні стадії: просу-
шування, завантаження горна, нагрівання,
нагнітання температури, вистигання, розван-
таження.
Процес просушки включає повітряне або тех-
нічне висушування, а також просушування ка-
мери випалу «холостим пропалюванням». За-
звичай така процедура проводилась за день до
безпосереднього випалу [Істоміна, 2009, с. 95].
Наступними етапами випалу є завантаження
горна виробами, нагрівання камери за допомо-
гою палива, поступове набирання температури
до керамізації виробів, вистигання та розванта-
ження. Як паливо гончарі переважно викорис-
товували дрова порід з високою тепловіддачею
[Чміль, Чекановський, 2013, с. 165—178]. То-
тожність етнографічних даних до давньору-
ських реалій поки що дискусійна. Майбутні до-
слідження вишгородських горнів, можливо,
проллють світло на це питання. Зокрема до-
слідження вугілля із заповнення горнів або
об’єктів, пов’язаних з ними.
Слід трохи більш детально зупинитись на
етапах завантаження та нагрівання. Заванта-
ження клобука, ймовірно, відбувалось через
верхній отвір. За етнографічними аналогіями
слід припустити, що воно могло відбуватися
двома способами: ярусним завантаженням —
поетапним заповненням камери випалу (такий
спосіб зазвичай передбачає, що більші форми
розміщуються внизу камери, а дрібніші зверху)
та методом «навалювання» — коли камера ви-
палу хаотично заповнюється виробами різних
розмірів. На жаль, ми маємо лише опосередко-
вані свідчення про заповнення горнів давньо-
руського часу. Про нього можуть говорити хіба
що горн, розкопаний В. Хвойкою у Білгороді
[Хвойка, 2008, с. 110], горн № 102 Вишгород-
ського посаду [Чабай та ін., 1990/67, с. 33], що
містив в собі розвали 13 цілих форм, або горн з
давньоруського міста Вшиж, у котрому знахо-
дилось 25 розвалів. Заповнення останнього
горна також цікаве тим, що в ньому виявлені
залишки денець посуду, що можуть свідчити
про ярусне заповнення горна, де вироби розмі-
щувались денцем до верху [Рыбаков, 1948,
с. 353]. Однак горни могли містити залишки не
тільки окремих серій продукції, а також фраг-
менти кераміки, безпосередньо пов’язані з про-
цесом випалу. Закриття верхнього отвору «кло-
бука» мало відбуватись за допомогою прийому,
добре відомого серед гончарів XIX—XX ст. як
«причерепок». Він передбачав закривання ка-
мери за допомогою великих фрагментів брако-
ваного посуду. «Причерепок» використовувався
для запобігання потраплянню великої маси хо-
лодного повітря до камери випалу. Фрагменти,
що були використані для закривання, під час
випалу, зазнаючи дії вогню, мали розтріскува-
тись та потрапляти у внутрішню частину горна.
Під час досліджень залишків гончарних печей
ця частина керамофрагментів досить добре
контрастує поміж інших, адже містить сліди
кількаразового високотемпературного впливу.
Фрагменти мають відповідний брунатний
колір, вони надзвичайно нестійкі і схильні до
розтріскування. Виходячи з цього, можна при-
пустити, що певний відсоток кераміки, знайде-
ної у заповнені горнів, має безпосереднє від -
ношення до процесу випалу, а також може
опосередковано свідчити про використання да-
ного прийому в давньоруський час. Хоча це пи-
тання лишається дискусійним.
Слід також констатувати, що основна його
маса випалювалась т.зв. окислюючим випалом,
що передбачає доступ кисню в камеру випалу.
Колір черепка в такому випадку варіюється в
різних відтінках червоного кольору. Темпера-
тура в камері випалу нерівномірна, так само є
нерівномірним надходження кисню. Ймовірно,
саме ці факти впливають на плямистість посуду,
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20) 169169
Оленич А. М. Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду
169169
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20)170
С т а р о д а в н є в и р о б н и ц т в о
коли одна з частин посудини отримує більш
темний і насичений колір, ніж інша. Ймовірно,
саме такі явище впливають на пошаровість
зламу черепка. На фрагменти в «причерепку»
діє найбільш агресивне середовище, в резуль-
таті чого ці фрагменти набувають відповідного
вигляду.
Процеси нагрівання та досягання темпера-
тури випалу також добре відомі за етнографіч-
ними даними. Близько шести годин гончарі
підтримували малий вогонь, поки вироби не на-
бирали потрібної температури й не позбувалися
вологи. Наступний етап передбачав збіль-
шення температури. У топкову камеру поміща-
лись довгі тонкі дрова, що давали велике по-
лум’я й тепло. Випал зазвичай тривав увечері
та вночі, у темний час доби було зручніше спос-
терігати за розжареною керамікою та, орієнтую-
чись на колір, визначати температуру [Істо-
міна, 2009, с. 97].
Для екстраполяції етнографічних даних про
процес випалу на давньоруський матеріал, слід
звернутися до гончарного горна, дослідженого
у жовтні—листопаді 2013 р. Вишгородською
експедицією. Це добре збережений горн по-
чатку XI ст. Його розміри 2,10×2,00 м. Горн мав
добре збережену камеру випалу та топкову ка-
меру. Але для пояснення процедури випалу
найцікавішими є залишки «челюстей» та топко-
вої камери (рис. 1). «Челюсті» та отвір подачі па-
лива майже цілковито заповнені чорним шаром
попелу, що містить перегорілі вуглинки та
фрагменти кераміки. Під ним зафіксовано гли-
няну вимостку. Внутрішня частина топкової ка-
мери заповнена попелом білого кольору. Повер-
хня топливо-розподільного блоку містить сліди
виходу з глиняної маси кварцу — зеленого ко-
льору скляної маси [Івакін та ін., 2015]. Наяв-
ність склоподібної маси має свідчити про високу
температуру випалу за участі кисню. Подібне
накопичення попелу чорного кольору біля топ-
кового отвору, на нашу думку, має свідчити
саме про аналогічність процесу випалу до ет-
нографічного. Адже горіння палива в основний
шестигодинний етап нагрівання мало відбува-
тись саме в цьому місці. У ході цього процесу га-
ряче повітря за рахунок циркуляції мало надхо-
дити в камеру випалу і нагрівати вироби до
потрібної температури. Подальше завантажен -
ня великої кількості палива в топкову камеру
відбувалось для нагнітання надзвичайно висо-
ких температур, тому майже все, що було заван-
тажено в середину, повністю перегоряло.
Після набору температури, потрібної для ке-
рамізації, випал переходив у пасивну стадію.
До повного вистигання камери випалу гончарю
не потрібно було слідкувати за горном. Темпе-
ратура повільно падала. Беручи до уваги той
факт, що випал, за етнографічними даними,
тривав увечері—вночі, горн мав вистигнути до
наступного ранку, коли й відбувалось розванта-
ження камери. Горновий випал є ризикованим
і дає певний відсоток браку. Ймовірно, брако-
вані вироби викидались тут на місці і могли пе-
ріодично використовуватись для закривання
камери. Саме бракований посуд мав у першу
чергу створювати потужні нашарування з би-
того посуду навколо горна.
Таким чином, процес випалу у давньорусько -
му горні зводиться до наступних стадій: про -
сушу вання, завантаження горна, нагрівання,
на гнітання температури, вистигання, розван-
таження. Вони мають безпосереднє підтвер-
дження серед етнографічних даних. Для рекон-
струкції також можуть бути залучені залишки
давньоруських гончарних горнів гарного рівня
збереженості, а також дані експериментальної
археології. Керамічний матеріал, що походить
з даних горнів, з високою ймовірністю накопи-
чувався біля об’єкта і всередині нього на всьому
етапі експлуатації, а також використовувався
під час випалу. Залишки зеленої склоподібної
маси на робочих частинах давньоруських горнів
свідчать про високотемпературний окислюючий
випал, що відповідно впливав на якісь та колір
продукції. Одначе, ціла низка питань щодо де-
талей експлуатації давньоруських горнів потре-
бує подальшого вивчення та систематизації.
Бобринский А. А. Гончарство Восточной Европы. Ис-
точники и методы изучения. — М., 1978. — 273 с.
Бобринский А. А. К методике изучения обжига кера-
мики // Первая кубанская археологическая конфе-
ренция : Тез. докл. — Краснодар, 1989. — С. 20—23.
Готун І., Коваль О., Петраускас А. Роботи з експе-
риментального відтворення конструкції та функціо-
нування давньоруських гончарних горнів типу горна
№ 6 з селища Автуничі // Старожитності Виш -
городщини : Зб. тез, доп. і повідомл. 12-ої наук.-
практ. конф., присвяч. 10-й річниці з дня створення
Вишгородського історико-культурного заповідника
та міжнародного дня музеїв. — Вишгород, 2005. —
С. 69—76.
Івакін В. Г., Бібіков Д. В., Оленич А. М., Зо цен ко. І. В.
Попередні результати розкопок Вишгород ського по-
саду // Археологічний зошит з Пересопниці. Збірник
Рис. 1. Розріз давньоруського горна XI ст. з вишго-
родського посаду
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 3 (20) 171171
Оленич А. М. Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду
171171
статей учасників III наукового археологічного сим-
позіуму «Літописні міста давньоруської держави»
2—3 жовтня 2015 року. — Пересопниця, 2015. —
С. 4—11.
Істоміна Г. В. Мистецтво народної кераміки Волині
другої половини XIX—XX століть. — Рівне, 2009. —
232 с.
Материалы Фастовской археологической экспеди-
ции. — Вып. 1. Многослойное поселение Кощеевка-8 /
С. Д. Лысенко, Е. И. Шкляревкий, М. В. Квитниц-
кий, Д. К. Черновол. — К. ; Фастов, 2012. — 332 с.
Південноруське село IX—XIII ст. (нові пам’ятки мате-
ріальної культури) / О. П. Моця, В. П. Коваленко,
В. О. Петрашенко та ін. — К., 1997. — 180 с.
Рыбаков Б. А. Ремесло древней Руси. — М., 1948. —
784 с.
Хвойка В. В. Древние обитатели среднего Поднепро-
вья и их культура в доисторические времена (с ком-
мент. и илл.). — К., 2008. — 160 с.
Чабай В. П., Евтушенко А. И., Степанчук В. Н.
Отчет о раскопках Дорогожицкого отряда Вышгород-
ской экспдиции НПК «Археолог» в урочище «Гон-
чары» в г. Вышгороде в 1990 г. // НА ІА НАН Ук-
раїни. — 1990/67. — 230 с.
Чміль Л. В., Чекановський А. А. Традиційна техно-
логія виробництва керамічного посуду на Київському
Поліссі // Археологія та давня історія України. —
Вип. 10. Експериментальна археологія: досвід моде-
лювання об’єктів та виробництва. — К., 2013. —
С. 165—177.
А. Н. Оленич
ПРОЦЕСС ОБЖИГА
В ДРЕВНЕРУССКОМ ГОРНЕ:
НА ПРИМЕРЕ ГОРНОВ
ВЫШГОРОДСКОГО ПОСАДА
Обжиг является важной частью процесса создания
керамической посуды, и именно обжиг в горне для
древнерусского периода является основным и наибо-
лее надежным. Для реконструкции также могут быть
привлечены остатки древнерусских гончарных гор-
нов хорошего уровня сохранности, а также данные
этнографии и экспериментальной археологии. Кера-
мический материал, что происходит из данных гор-
нов, с высокой вероятностью накапливался у объекта
и в нем на всем этапе эксплуатации, а также исполь-
зовался во время обжига. Остатки зеленой стекло-
видной массы на рабочих частях древнерусских горнов
свидетельствуют о высокотемпературом окисляющем
обжиге, что в соответствии влиял на качество и цвет
продукции. Наибольшее количество древнерусских
горнов обнаружено в Белгороде и Вышгороде. В част -
ности, пять из них были исследованы в ходе работ
Вышгородской археологической экспедиции ИА
НАН Украины под руководством В. Г. Ивакина на
вышгородском посаде в 2013—2015 гг. Они дают на-
иболее обстоятельную информацию о процессе об-
жига. Последний, в свою очередь, сводится к следую-
щим стадиям: просушки, загрузка горна, нагрев,
нагнетание температуры остывания, разгрузки. Изу-
чение вопроса механики обжига в древнерусском
горне чрезвычайно важен в ходе дальнейших иссле-
дований древнеруской керамики.
К л ю ч е в ы е с л о в а : гончарный горн, выпал, ке-
рамическое производство, древнерусский Вышгород.
A. M. Olenych
FIRING PROCESS IN THE OLD RUS KILN
ON THE EXAMPLE OF VYSHGOROD
TRADING QUARTER KILNS
The firing process is an important part of creating
pottery which was main and the most reliable in the
Old Rus period. For the firing process in a kiln efficient
reconstruction the archaeological information, as well
as the data of ethnographic and experimental archaeo-
logy, may be involved. Ceramic material that comes
from these kilns most likely was accumulated at the ob-
ject and inside it during the operation phase and was
used during the firing. Green glassy mass remains in
the working parts of ancient kilns indicate high tem-
perature oxidizing firing, that influenced the quality
and color of the products. The largest number of old
kilns was found in Belgorod and Vyshgorod. In particu-
lar, five of them were investigated by Vyshgorod archa-
eological expedition led by IA NAS of Ukraine Vsevo-
lod Ivakin in Vyshgorod trading quarter in 2013—2015.
The surveys gave the most extensive information about
the firing process, which moves through following sta-
ges: drying, kiln loading, heating, forcing of cooling tem-
perature and unloading. Study of the firing process in
Kyivan Rus kilns is of great importance for the further
Kyivan Rus pottery research.
K e y w o r d s : kiln, firing, pottery production, Old
Rus Vyshgorod.
Одержано 28.02.2016
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161609 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:42:22Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Оленич, А.М. 2019-12-15T13:26:41Z 2019-12-15T13:26:41Z 2016 Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду / А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 3 (20). — С. 168-171. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161609 745.55(477.41) У статті окреслюється процес випалу керамічного посуду в давньоруському гончарному горні. Для цього було використано етнографічні дані та матеріали з розкопок вишгородських гончарних горнів. Обжиг является важной частью процесса создания керамической посуды, и именно обжиг в горне для древнерусского периода является основным и наиболее надежным. Для реконструкции также могут быть привлечены остатки древнерусских гончарных горнов хорошего уровня сохранности, а также данные этнографии и экспериментальной археологии. Керамический материал, что происходит из данных горнов, с высокой вероятностью накапливался у объекта и в нем на всем этапе эксплуатации, а также использовался во время обжига. Остатки зеленой стекловидной массы на рабочих частях древнерусских горнов свидетельствуют о высокотемпературом окисляющем обжиге, что в соответствии влиял на качество и цвет продукции. Наибольшее количество древнерусских горнов обнаружено в Белгороде и Вышгороде. В частности, пять из них были исследованы в ходе работ Вышгородской археологической экспедиции ИА НАН Украины под руководством В. Г. Ивакина на вышгородском посаде в 2013—2015 гг. Они дают наиболее обстоятельную информацию о процессе обжига. Последний, в свою очередь, сводится к следующим стадиям: просушки, загрузка горна, нагрев, нагнетание температуры остывания, разгрузки. Изучение вопроса механики обжига в древнерусском горне чрезвычайно важен в ходе дальнейших исследований древнеруской керамики. The firing process is an important part of creating pottery which was main and the most reliable in the Old Rus period. For the firing process in a kiln efficient reconstruction the archaeological information, as well as the data of ethnographic and experimental archaeology, may be involved. Ceramic material that comes from these kilns most likely was accumulated at the object and inside it during the operation phase and was used during the firing. Green glassy mass remains in the working parts of ancient kilns indicate high temperature oxidizing firing, that influenced the quality and color of the products. The largest number of old kilns was found in Belgorod and Vyshgorod. In particular, five of them were investigated by Vyshgorod archaeological expedition led by IA NAS of Ukraine Vsevolod Ivakin in Vyshgorod trading quarter in 2013—2015. The surveys gave the most extensive information about the firing process, which moves through following stages: drying, kiln loading, heating, forcing of cooling temperature and unloading. Study of the firing process in Kyivan Rus kilns is of great importance for the further Kyivan Rus pottery research. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Стародавнє виробництво Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду Процесс обжига в древнерусском горне: на примере горнов Вышгородского посада Firing process in the Old Rus kiln on the example of Vyshgorod trading quarter kilns Article published earlier |
| spellingShingle | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду Оленич, А.М. Стародавнє виробництво |
| title | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду |
| title_alt | Процесс обжига в древнерусском горне: на примере горнов Вышгородского посада Firing process in the Old Rus kiln on the example of Vyshgorod trading quarter kilns |
| title_full | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду |
| title_fullStr | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду |
| title_full_unstemmed | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду |
| title_short | Процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів Вишгородського посаду |
| title_sort | процес випалу в давньоруському горні: на прикладі горнів вишгородського посаду |
| topic | Стародавнє виробництво |
| topic_facet | Стародавнє виробництво |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161609 |
| work_keys_str_mv | AT oleničam procesvipaluvdavnʹorusʹkomugornínaprikladígornívvišgorodsʹkogoposadu AT oleničam processobžigavdrevnerusskomgornenaprimeregornovvyšgorodskogoposada AT oleničam firingprocessintheoldruskilnontheexampleofvyshgorodtradingquarterkilns |