Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914
Рецензія на книгу: Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914. – Krakуw: Arcana, 2006. – 330 s.
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16162 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 / І. Гирич // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 716-719. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859651479074242560 |
|---|---|
| author | Гирич, І. |
| author_facet | Гирич, І. |
| citation_txt | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 / І. Гирич // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 716-719. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914. – Krakуw: Arcana, 2006. – 330 s.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:34:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
Кілька років тому в Польщі вийшло друком історичне дослідження
журналіста Богдана Ґанцажа про життя і діяльність найвидатнішого україн-
ського суспільного мислителя ХХ ст. В’ячеслава Липинського. Досліджен-
ня має прихильну рецензію Леоніда Зашкільняка1. З позитивною думкою
Л. Зашкільняка ми цілком солідаризуємося. Попри наявність значної кіль-
кості публікацій про В. Липинського в другій половині ХХ ст. і в добі неза-
лежності українська історіографія не спромоглася на синтетичну працю про
життя цієї провідної постаті українського духовного життя першої третини
минулого століття.
І от нарешті маємо працю польського дослідника, яка не лише запо-
внює лакуну лінеарною оповіддю біографії з уже друкованих джерел і до-
сліджень, а й подає чимало невідомого архівного і наративного матеріалу,
введеного автором уперше до наукового обігу.
Б. Ґанцаж (1961 р. нар.) – незвичайна людина. Навчався у Ряшеві, іс-
торичні студії закінчив у Ягеллонському університеті, де вчився й В. Ли-
пинський, працює журналістом краківського католицького тижневика “Gość
Niedzіelny”, член редколегії двомісячника “Arcana”. Він є співавтором трьох
книжок про Івана Павла ІІ. Пригадується зустріч з ним під час луцької кон-
ференції 2006 р., коли якраз вийшла друком ця книжка, подорож до села
Затурців і його коротенька, але емоційна промова на могилі В’ячеслава Ли-
пинського. Закінчив він її співом знаменитих “Журавлів”. І відразу поста-
ла переді мною та атмосфера університетського Кракова, в якій оберталися
молодий В’ячеслав Казимирович і Богдан Лепкий – один з духовних батьків
української стезі нашого великого консерватора, автор слів цієї пісні. Не
знаю, чи мав Богдан Ґанцаж якісь особисті мотиви для написання своєї пра-
ці, але в ній відчувається той самий мотив порубіжності культур, залюблен-
ня в тему українства в польській культурі.
Автор монографії про В. Липинського зумів у своїй праці передати щирі
почуття і любов до людини, яка стала переломовою постаттю в польсько-
1 Зашкільняк Л. О. Рец. на кн.: Б. Ганцаж. Ми, шляхта українська... Нарис життя і
діяльності Вацлава Липинського. 1882–1914 // Український історичний журнал. – 2007. –
№ 4. – С. 211–216.
Ігор ГИРИЧ (Київ)
Gancarz BoGdan. “My, szlachta ukraiŃska...”
zarys Życia i dziaŁalnoŚci WacŁaWa lipiŃskieGo.
1882–1914. – krakÓW: arcana, 2006. – 330 s.
716
українських відносинах, навчила українців мислити категоріями самостій-
ності, винайшла для тогочасності й майбуття, здавалося б, зовсім простий,
але тільки йому сто років тому зрозумілий рецепт виходу України на все-
європейську дорогу національного буття. Самим українцям, безземельній
селянській нації, відірватися від Російської імперії і відродженої польської
держави буде неможливо. Лише коли політичними українцями стануть зем-
левласники росіяни і поляки, а далі й уся російська та польська інтелігенція
на українській території, такої мети можна буде досягти.
Поява цієї книжки нині – велика подія не лише наукового, а й суспільно-
культурного значення. У польській літературі постать В. Липинського від
самого початку літературної діяльності і майже до наших днів розглядалася
як фігура “ренеґата” – зрадника польської нації. Чи не тому його прізвища
не знайти в більшості польських енциклопедій не лише радянського періоду,
а вже й тих, що виходили в добі незалежної України. Можливо, це сталося
тому ж, чому росіяни не включають до своїх енциклопедій Миколу Хвильо-
вого (Фітільова), який провістив гасло: “Геть від Москви, дайош духовну
Європу”. В. Липинський сам зізнавався, що будучи за культурою стовідсот-
ковим поляком, був найбільшим ворогом польської державності на західно-
українських землях, зокрема й Волині, звідки походила його родина.
Потрібний був певний час, щоб обсервувати значення ідей В. Липин-
ського самим полякам. І треба визнати: Польща куди мудріше і далекогляд-
ніше ставиться до своїх дітей і України, ніж та ж неоімперська Росія до
етнічних росіян в Україні. Можна лише подивляти не стільки знання Б. Ґан-
цажа, скільки чуття історичної правди, глибинне знання епохи, завдяки
яким він створив такий науковий продукт, який може цілком сприйняти як
свій і українська історіографія. Знову ж напрошується паралелі з “Z dziejów
Ukrainy” В. Липинського – польськомовним, але яскраво українським за ду-
хом твором.
Б. Ґанцаж у своїй оповіді намагався докладно описати передреволюцій-
ну біографію В. Липинського, а також подати провідні думки українського
консерватора з основних його праць. Матеріал книжки вдало структурова-
ний. Він розбитий на чотири розділи: дитинство і гімназійні літа (1882–
1902), роки студій у Кракові та Женеві (1903–1909), діяльність публіцис-
тична, наукова і політична польською мовою (1908–1914), діяльність пу-
бліцистична і наукова українською мовою та контакти з українськими куль-
турними і політичними діячами (1905–1914). П’ятий розділ – закінчення,
де автор лаконічно подав відомості про життя і діяльність В. Липинського у
1914–1931 рр., і підсумки.
Перші два розділи найменші за обсягом – 90 сторінок, і це зрозуміло.
Про дитячі та юнацькі роки В. Липинського збереглося найменше докумен-
тального матеріалу. Ці два розділи мають разом одинадцять глав: родинні
стосунки; дитячі роки; навчання в житомирській та київській гімназіях; по-
чатки суспільної діяльності; стан українського руху в 1876–1905 рр.; вій-
ськова служба (1902–1903); наукові рільничі студії в Ягеллонському універ-
717
Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraiŃska...”
ситеті у Кракові; коротка характеристика суспільного і наукового життя в
Кракові; навчання в Женевському університеті; історичні студії у краків-
ському університеті; участь В. Липинського в житті української колонії у
Кракові; приватне життя В. Липинського у 1907–1909 рр. Ці розділи – біль-
ше зовнішня характеристика біографії В. Липинського.
Далі автор переходить до розгляду думок та ідейних напрямних твор-
чості В. Липинського. Це період, коли розпочинається його публіцистична
праця і він стає лідером українців польської культури, період між 1908 і
1914 рр. Третій і четвертий розділи мають близько 90 стор. кожний і по-
ділені на 21 і 12 глав відповідно. Б. Ґанцаж у них подає: початок публі-
цистичної діяльності В. Липинського польською мовою, відчит для Право-
бережної шляхти в Умані (1908); ідеї брошури “Шляхта на Україні”; з’їзд
українців польської культури в Києві в лютому 1909 р.; постання “Przeglądu
Krajowego” (1909–1910); напрямок і структура тижневика; публіцистика
В. Липинського – маніфест “територіалізму”; редакторський внесок В. Ли-
пинського, спроби реформування часопису; генеза, конструкція, ідеї збірни-
ка “Z dziejów Ukrainy”; перебіг праці над редагуванням збірника; ілюстрації
збірника; проблеми вибору мови; джерельна база та ідейний напрямок збір-
ника; монографія про Міхала Кричевського – переломний твір української
історіографії; монографія “Дві хвилі в подіях пореволюційної України”;
сприйняття критикою і читачами збірника “ Z dziejów Ukrainy”.
У четвертому розділі автор пише про український культурно-політичний
рух у 1905–1914 рр.; перебування в Закопаному і “українізацію” В. Липин-
ського (1907–1908); його контакти з українськими політичними і культур-
ними діячами; україномовні писання В. Липинського; редакторську працю
у другому виданні “Історії України” М. Аркаса; наукові плани; співпрацю
з газетою “Рада” і журналом “Украинская жизнь”; участь у політичній гру-
пі “Вільна Україна” та Українському інформаційному комітеті, для якого
В. Липинський написав меморіал про поведінку українських політиків са-
мостійницького напряму в разі розв’язання світової війни; приватне життя
В. Липинського у 1909–1914 рр.
Богдан Ґанцаж не ставив у своїй монографії за мету розкрити якісь нові
обрії в дослідженні ідеології і чину В. Липинського. Ця робота носить біль-
ше інформаційний і синтетичний характер. У своїх висновках і засадничих
твердженнях він посилається на авторитети попередніх дослідників твор-
чості В. Липинського – Л. Біласа, І. Лисяка-Рудницького, Є. Пизюра, Я. Пе-
ленського та ін. З другого боку, Б. Ґанцаж додає багато маловідомого факто-
графічного матеріалу, що зберігається в польських архівах і бібліотеках.
Автор сумлінно опрацював усю бібліографію праць про В. Липинсько-
го, залучивши всі студії українських авторів, джерельні матеріали та праці
самого В’ячеслава Казимировича, починаючи від перших публікацій до ре-
волюції та перших книжок і статей, написаних по смерті засновника дер-
жавницької школи в українській історіографії у Львові та в еміграції, а та-
кож публікації в Україні останніх двадцяти років. Рясно цитується виданий
718
Ігор ГИРИЧ
у 2003 р. перший том листів В. Липинського до кореспондентів від літери
“А” до “Ж”, підготовлений Інститутом східноєвропейських досліджень у
Філадельфії.
До авторських досягнень праці варто віднести нововиявлені матеріа-
ли про навчання і перебування В. Липинського у Кракові та Женеві, низку
забутих рецензій на твори В. Липинського в польських газетах, що були
невідомі українській історіографії. До плюсів слід додати і введені Ґанца-
жем у науковий обіг матеріали спогадів польських громадсько-політичних
діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст., які знали і писали про В. Липинського
(А. Іванського, В. Вєжейського, Ю. Новицького, Т. Міхальського та ін.). У
цих моментах ми можемо твердити про суттєве розширення завдяки праці
Б. Ґанцажа джерельної бази липинськознавства.
Про фаховий рівень праці говорить і той факт, що Б. Ґанцаж виправ-
ляє деякі помилки і неточності своїх попередників. Так, він цілком слуш-
но зазначає, що В. Липинський не міг мати вирішального ідейного впливу
на Б. Ярошевського – літературного редактора “Przeglądu Krajowego”, про
що писали польські дослідники Г. Дильонґова та М. Філіпович2. Крім того,
Б. Ґанцаж виправляє помилку упорядників “Листування В. Липинського.
Т. 1”, які помилково атрибутували Владислава Браницького як Ксаверія Бра-
ницького (див. с. 117).
Окремо варто сказати про зоровий ряд книжки. Б. Ґанцаж супроводив
свою працю низкою рідкісних світлин: будинки, де жив В. Липинський у
Кракові, Женеві, Житомирі, «вписова карта» В. Липинського на студії Ягел-
лонського та Женевського університетів, портрети членів родини В. Липин-
ського, його сучасників, поля в Русалівських Чагарях, де стояв маєток В. Ли-
пинського на Уманщині, тощо.
Звичайно, за останні два роки з’явилося кілька публікацій, які розши-
рюють наше уявлення про життя В. Липинського перед революцією. Зокре-
ма, йдеться про друк листів В. Липинського до Є. Чикаленка, В. Винничен-
ка, Б. Ярошевського у попередньому і цьому випусках “Українського архео-
графічного щорічника”, том листів В. Липинського до М. Аркаса й збірку
рецензій на його праці, видану 2009 р. видавництвом “Темпора” (упорядник
І. Старовойтенко). Але й сьогодні книжка Б. Ґанцажа залишається найпо-
внішою працею про В. Липинського і заслуговує на видання в перекладі
українською мовою.
2 Дильонгова Г., Філіпович М. Вацлав Липинський – співзасновник і редактор
“Przeglądu Krajowego” (1909–1910) // В’ячеслав Липинський. Історико-політологічна
спадщина і сучасна Україна. – К.; Філадельфія, 1994. – С. 68–75.
Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraiŃska...”
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-16162 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0011 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:34:29Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гирич, І. 2011-02-07T16:26:11Z 2011-02-07T16:26:11Z 2009 Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 / І. Гирич // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 716-719. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0011 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16162 Рецензія на книгу: Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914. – Krakуw: Arcana, 2006. – 330 s. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Рецензії, огляди Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 Article published earlier |
| spellingShingle | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 Гирич, І. Рецензії, огляди |
| title | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 |
| title_full | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 |
| title_fullStr | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 |
| title_full_unstemmed | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 |
| title_short | Gancarz Bogdan. “My, szlachta ukraińska...” Zarys życia i działalności Wacława Lipińskiego. 1882–1914 |
| title_sort | gancarz bogdan. “my, szlachta ukraińska...” zarys życia i działalności wacława lipińskiego. 1882–1914 |
| topic | Рецензії, огляди |
| topic_facet | Рецензії, огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/16162 |
| work_keys_str_mv | AT giričí gancarzbogdanmyszlachtaukrainskazaryszyciaidziałalnosciwacławalipinskiego18821914 |