Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р.
Стаття присвячена результатам експериментальних досліджень проведених Комарівською археологічною експедицією в 2015 р. За зразками теплотехнічних споруд досліджених в ході археологічних розкопок на поселенні Комарів у 2015 р було споруджено експериментальну модель гончарного горна. Крім того, пров...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161722 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. / О.В. Петраускас, О.А. Коваль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 216-224. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161722 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1617222025-02-09T10:12:07Z Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. Экспериментальные работы Комаровской археологической экспедиции в 2015 г. Experimental Investigations in Komariw Archaeological Expedition 2015 Петраускас, О.В. Коваль, О.А. Експеримент і реконструкція Стаття присвячена результатам експериментальних досліджень проведених Комарівською археологічною експедицією в 2015 р. За зразками теплотехнічних споруд досліджених в ході археологічних розкопок на поселенні Комарів у 2015 р було споруджено експериментальну модель гончарного горна. Крім того, проведено повний цикл гончарного виробництва — приготування глини, гончарського кола, виготовлення посуду та його випал. До завдань експериментів входив також і розділ пов'язаний із скловиробництвом — приготування шихти, спроба плавки скла, простеження дії високих температур на сучасне та пізньоантичне скло. В статье представлены результаты экспериментальных исследований Комаровской археологической экспедиции. Производственная фактория возле с. Комаров на Днестре, прежде всего, ассоциируется с производством и обработкой стекла. Наши исследования позволили говорить о том, что кроме стекольного производства здесь занимались еще изготовлением гончарной посуды черняховского типа, обработкой черного и цветных металлов. Цель экспериментальных работ состояла в воссоздании теплотехнических сооружений позднеримского времени, позволявших достигать максимальной температуры. In article results of pilot studies of Komariw archaeological expedition are provided. A production factory near village Komariw on Dniester, first of all, it is associated with production and handling of glass. Our researches allowed to say that they except glass production were engaged still in production of potter’s ware of the Chernyakhiv type, handling iron and color metals here. 2017 Article Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. / О.В. Петраускас, О.А. Коваль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 216-224. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161722 [902.2:001.891.5:069](477.85)”652” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Експеримент і реконструкція Експеримент і реконструкція |
| spellingShingle |
Експеримент і реконструкція Експеримент і реконструкція Петраускас, О.В. Коваль, О.А. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. Археологія і давня історія України |
| description |
Стаття присвячена результатам експериментальних досліджень проведених Комарівською археологічною експедицією в 2015 р. За зразками теплотехнічних споруд досліджених в ході археологічних
розкопок на поселенні Комарів у 2015 р було споруджено експериментальну модель гончарного горна.
Крім того, проведено повний цикл гончарного виробництва — приготування глини, гончарського кола,
виготовлення посуду та його випал. До завдань експериментів входив також і розділ пов'язаний із
скловиробництвом — приготування шихти, спроба плавки скла, простеження дії високих температур на сучасне та пізньоантичне скло. |
| format |
Article |
| author |
Петраускас, О.В. Коваль, О.А. |
| author_facet |
Петраускас, О.В. Коваль, О.А. |
| author_sort |
Петраускас, О.В. |
| title |
Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. |
| title_short |
Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. |
| title_full |
Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. |
| title_fullStr |
Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. |
| title_full_unstemmed |
Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. |
| title_sort |
експериментальні роботи комарівської археологічної експедиції в 2015 р. |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Експеримент і реконструкція |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161722 |
| citation_txt |
Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р. / О.В. Петраускас, О.А. Коваль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 216-224. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT petrauskasov eksperimentalʹnírobotikomarívsʹkoíarheologíčnoíekspedicíív2015r AT kovalʹoa eksperimentalʹnírobotikomarívsʹkoíarheologíčnoíekspedicíív2015r AT petrauskasov éksperimentalʹnyerabotykomarovskojarheologičeskojékspediciiv2015g AT kovalʹoa éksperimentalʹnyerabotykomarovskojarheologičeskojékspediciiv2015g AT petrauskasov experimentalinvestigationsinkomariwarchaeologicalexpedition2015 AT kovalʹoa experimentalinvestigationsinkomariwarchaeologicalexpedition2015 |
| first_indexed |
2025-11-25T19:15:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T19:15:10Z |
| _version_ |
1849790960949526528 |
| fulltext |
216 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
УДК: [902.2:001.891.5:069](477.85)”652”
О. в. П е т р а у с к а с, О. А. К о в а л ь
ЕКСПЕРиМЕНТАЛьНІ РОбОТи
КОМАРІвСьКОї АРхЕОЛОГІчНОї
ЕКСПЕДиЦІї в 2015 р.
Стаття присвячена результатам експеримен-
тальних досліджень проведених Комарівською архе-
ологічною експедицією в 2015 р. За зразками тепло-
технічних споруд досліджених в ході археологічних
розкопок на поселенні Комарів у 2015 р було споруд-
жено експериментальну модель гончарного горна.
Крім того, проведено повний цикл гончарного вироб-
ництва — приготування глини, гончарського кола,
виготовлення посуду та його випал. До завдань ек-
спериментів входив також і розділ пов’язаний із
скловиробництвом — приготування шихти, спроба
плавки скла, простеження дії високих температур
на сучасне та пізньоантичне скло.
К л ю ч о в і с л о в а: Комарів, черняхівська куль-
тура, експериментальна археологія, гончарне та
склоробне виробництво.
Поселення ІІІ—ІV ст. н. е., із залишками
виробництва скла, біля с. Комарів, Кельме-
нецького р-ну чернівецької обл., було відкрито
у 1950 р. Розкопки на пам’ятці проводились у
1956—1957, 1962, 1965, 1969 рр. під керівниц-
твом М.Ю. Смішка. У 1974 р. на поселенні пра-
цювала Ю.Л. Щапова [Смішко 1964; Щапова,
1978]. У 2012—2015 рр. дослідження пам’ятки
продовжила спільна експедиція Інституту ар-
хеології (Київ) і Рятівної археологічної служби
України (Львів) НАН України [Петраускас,
2014; Petrauskas, 2014].
виробнича факторія біля с. Комарів на
Подністров’ї, перш за все, асоціюється із вироб-
ництвом та обробкою скла. Проте, дослідження
останніх років дозволили говорити про те, що
крім скляного виробництва тут займалися ще
виготовленням гончарного посуду черняхівсь-
кого типу, обробкою чорного та кольорових ме-
талів [Петраускас, Милян, Осауальчук, 2013,
с. 378]. Науково-дослідний проект з вивчен-
ня виробничої факторії біля с. Комарів має за
мету комплексне дослідження археологічної
пам’ятки для отримання об’єктивних історич-
них реконструкцій [Петраускас та ін., 2013] 1.
Крім археологічних розкопок, під час роботи ек-
спедиції у 2015 р., проведено експериментальні
дослідження із гончарного та склоплавильно-
го виробництва. Мета полягала у відтворенні
експериментальним шляхом теплотехнічних
споруд з максимально можливим температур-
ним режимом за зразками конкретних архе-
ологічних об’єктів Комарова. зазначимо, що
експериментальна археологія досить активно
розвивається в сучасній Україні і має важливе
значення для відтворення історичних процесів
для різних культурно-хронологічних періодів
давньої історії України [Готун, Петраускас А.,
Петраускас О., 2004; Готун, Петраускас, 2005;
Готун, Коваль, Петраускас, 2008].
зразками для наших робіт слугували гон-
чарні горни черняхівської культури з Комаро-
ва, досліджені в 1974, 2012—2014 рр.
за класифікацією О.А. Бобринського всі чоти-
ри споруди відносяться до горнів виду 2 (горни з
циліндричним стовпом) та підкласу 3 (зі «слаб-
ким проявом порушення стійкості руху газів по
горизонтально-діагональній траєкторії» з дов-
жиною топкового каналу 0,6—0,8 м) [Бобринс-
кий, 1991, с. 189, рис. 77, 195]. Горни такої конс-
трукції найбільше поширені в черняхівській
культурі, а їх концентрація фіксується саме в
басейні Дністра. Окремі випадки горнів такого
типу відомі на Середньому Дніпрі — Журавка
Ольшанська, Малополовецьке 2 [Бобринский,
1. Детальніше про історію та сучасний стан дослід-
ження цієї пам’ятки можна знайти за посиланнями:
http://komariv.in.ua та http://ras.gov.ua.© О.в. ПЕТРАУСКАС, О.А. КОвАЛЬ, 2017
Петраускас О.в., Коваль О.А. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р.
217ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
1991, с. 197, рис. 79; Кравченко та ін., 2010]. за
спостереженнями О.А. Бобринського такий тип
горнів бере початок у кельтському гончарстві
та набуває широкого розповсюдження в римсь-
ких провінціях, а саме на дунайському лімесі
та містах Причорномор’я.
вивчення гончарних горнів досліджених в
Комарові нашою експедицією в 2012—2014 рр.
дозволило уточнити особливості їх побудови
та функціонування. Особливості простежені в
способах побудови безпосередньо теплотехніч-
ної споруди, власне горна (пор.: рис. 1, І і ІІ).
Горн 2014 р. споруджений за традиційною тех-
нологією, яка передбачає спорудження двох
окремих конструкцій (рис. 1, ІІ). в такому разі
простір топкової та обпалювальної камер ви-
різається в материку, а опорний стовп та роз-
подільчій блок споруджується окремо в сере-
дині цього простору. Проте, досліджені рештки
двох горнів (горни з розкопок 2012—2013 рр.)
дозволяють говорити про принципово іншу
технологію їх будівництва. На наш погляд,
спорудження всієї конструкції горна відбувало-
ся шляхом вирізання в материку [Петраускас,
Коваль, Милян, 2013].
У короткому викладі процес спорудження
та експлуатації горнів такої конструкції мав
виглядати наступним чином (за даними гор-
ну, дослідженого у 2012 р.) (рис. 2). Спочатку
було викопано котлован передгорнової ями,
а за 0,2 м від її північної стінки — котлован
майбутньої камери обпалу посуду. в дно каме-
ри встановлені дерев’яні кілки діаметром до
0,09 м, отвори від яких мали стати майбутніми
продухами в розподільчій перегородці. зазна-
чимо, що кілки скоріш за все «вкручували» в
землю, оскільки їх вбивання могло дати тріщи-
ни в ґрунті. висота кілків перевищувала висо-
ту купола, про що свідчить нахил найближчих
до стінок куполу отворів майбутніх продухів.
Кілки залишалися в землі до кінця споруджен-
ня топкової камери. з боку передгорнової ями
копали майбутню обпалювальну камеру та
опорний стовп. Своєрідними «маячками» гли-
бини та ширини топкової камери для копача
слугували дерев’яні кілки. По мірі розширення
топкової камери кілки виймалися з землі.
Про такий можливий спосіб побудови об’єкту
свідчать наступні факти (рис. 1, І). Розподіль-
ча перегородка горна незвично товста. зазви-
чай товщина її в черняхівських горнах не пе-
ревищує 0,1—0,2 м. Якби розподільчий блок
зводили з глини на дерев’яній арматурі, то
отвори-продухи мали б вертикальний нахил та
специфічні валики-потовщення по краях, чого
немає комарівський горн. Крім того, в розрізах
тіла горну відсутні прошарки з різних ґрунтів
між розподільчим блоком, опорним стовпом,
обпалювальною та топковою камерами. Під час
окремого спорудження тіла горна та перегород-
ки обов’язково простежуються межі між різни-
ми прошарками в місцях їх стиків. Також, для
горнів, для яких основні частини конструкції
робилися окремо, зазвичай простежуються чіт-
кі кути в місцях стиків розподільчого блоку з
опорним стовпом та топковою камерою.
з урахуванням комплексного характеру
виробничої факторії біля Комарова, зокрема
це обробка скла, кольорових та чорних ме-
талів, гончарство, можливо вапнярство, тобто
ті ремесла, що потребували наявності споруд,
які дозволяли отримати високі температури.
єдиним типом такої споруди за археологічни-
ми джерелами не тільки Комарова, а й інших
рис. 1. Археологічні прототипи гончарних горнів з розкопок поселення черняхівської культури Комарів:
І — 2012 р.; ІІ — 2014 р. (а — розподільчий блок; б — топкова та обпалювальна камери; в — загальний виг-
ляд виробничої споруди)
Експеримент і реконструкція
218 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
пам’яток черняхівської культури, є гончарний
горн. У зв’язку з цим і було обрано за головну
мету експериментальних робіт відтворення
такої споруди та практичне її використання в
різних галузях стародавніх ремесел. Ці роботи
дозволили з’ясувати необхідні природні ресур-
си, приблизні людські та технічні витрати на
створення такої споруди. Крім того, в експери-
ментальному виконанні перевірено темпера-
турні режими для різних матеріалів — глини,
сучасного та стародавнього скла, варіння скла,
плавки металу тощо.
Отже, під час цих робіт була змодельована
теплотехнічна споруда, виготовлене гончарське
коло, виготовлена партія глиняного посуду та
проведене його обпал. Крім того, простежена
реакція у високотемпературному середовищі
зразків сучасного та стародавнього скла, експе-
риментальних зразків шихти для плавки скла
тощо.
Експеримент складався з таких основних
етапів.
Спорудження горна. Для горна обране міс-
це максимально наближене до положення
черняхівських горнів досліджених в Комарові.
Це північний похилий схил балки на відстані
приблизно 100—120 м від струмка. Устя май-
бутньої топки розвернуто в бік струмка. Таке
положення забезпечувало максимальну тягу
повітря під час роботи горна. викопування
рис. 2. Можливі етапи спорудження гончарного горну за матеріалами археологічних розкопок горна у
2012 р.: 1 — вибір майданчика; 2 — викопування передгорнової ями; 3 — викопування обпалювальної каме-
ри; 4 — спорудження продухів, розподільчого блоку; 5 — викопування топкового каналу та топкової камери;
6 — вигляд обпалювальної камери з готовими продухами
рис. 3. викопування заглибленої частини горну — передгорнова яма, топкова та опалювальна камери
Петраускас О.в., Коваль О.А. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р.
219ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 4. Спорудження перегородки та куполу опалювальної камери
рис. 5. Спорудження куполу опа-
лювальної камери
Експеримент і реконструкція
220 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
заглибленої частини споруди робочого при-
міщення (передгорнова яма), топкової та обпа-
лювальної камери проведено у суглинку, який
починався з глибини 0,2 м від рівня сучасної
поверхні 1. Топкову камеру з’єднано з перед-
1. Роботи проведено наприкінці липня 2015 р., з
найвищою температурою повітря на цій території.
Стан ґрунту виявився максимально непридатним
для строків виконання таких робіт. Материковий
грунт на глинистій основі до глибини 1,5 м виявися
дуже сухим і важким для прокопування. Такі обста-
вини завадили викопати горн повністю з материку
горновою ямою каналом, виритим в материку
(рис. 3). Топкову та обпалювальну камери роз-
ділено перегородкою. вона побудована на гли-
няному стовпці, з використанням дерев’яної
арматури (лози). Над заглибленою частиною
обпалювальної камери на каркасній основі зве-
дений купол камери (рис. 4). Для спорудження
опорного стовпа, розподільчого блоку та назем-
них стінок обпалювальної камери горну вико-
та значно уповільнили його спорудження за спроще-
ною конструкцією.
рис. 6. заготовлені дрова для ви-
палу кераміки та просушування
горну
рис. 7. Карта-схема розташування місць заборів гли-
ни та обрив яру із виходами геологічних порід
Петраускас О.в., Коваль О.А. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р.
221ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
ристаний ґрунт (лес) видобутий під час риття
котловану. Під час замісу лесової маси дода-
валася трава. У спорудженні горну приймали
участь чотири людини (рис. 4; 5). Спорудження
конструкції тривало шість днів з урахуванням
часу для викопування передгорнової ями та
котловану для топкової камери.
Після спорудження горну протягом чотирьох
діб відбувалася просушка споруди шляхом
слабкого обігріву через топкову камеру.
Для просушки та двох запусків горну вико-
ристано близько 2 м3 дров (листвяні породи,
сухостій) (рис. 6).
виготовлення експериментальної партії
посуду. Для цього здійснено пошук виходів
глини придатної для ліплення. відкриті пок-
лади на той момент вдалося віднайти за 1км
на захід від села (близько 2 км від місця спо-
рудження горну). У стінках неглибокого яру
зафіксовані прошарки слабо пластичної гли-
рис. 8. Приготування керамічного
тіста, гончарне коло та робота на
гончарному колі
рис. 9. виготовлений посуд під
час просушування перед випа-
лом
Експеримент і реконструкція
222 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
ни темно-коричневого кольору (товщиною до
0,5 м), та прошарок пластичної глини синьо-
сталевого кольору (товщиною до 0,75 м), суміш
яких у пропорції 1 : 1 і було використано для
виготовлення посуду (рис. 7) 1. Попередньо
глина була подрібнена та замочена у воді. Для
виготовлення керамічного тіста в якості домі-
шок використаний місцевий крупнозернистий
пісок (рис. 8, 1).
Для ліплення посуду із застосуванням ме-
ханічного обертання було виготовлене гон-
чарське коло із ножним приводом (рис. 8, 2, 3).
вироби з глини головним чином це горщики
без певної стилістики. Також виліплена одна
статуетка. зазначимо, що виготовленням цих
посудин займалися люди без гончарського до-
свіду. Оволодіння такими навиками в самих
примітивних формах зайняло не більше одного
дня. висушування виробів відбувалося в за-
1. У стінках цього яру також виявлено прошарки ре-
човини білого кольору, яка за кольором, станом та
реакцією з оцтом була схожа на соду. вже після за-
кінчення роботи експедиції в листопаді 2016 р. зраз-
ки речовини були передані для аналізу на кафедру
землезнавства та геоморфології КНУ ім. Т.Г. Шев-
ченка. візуальний аналіз зразків провела доцент
кафедри О. Ковтанюк. за висновками речовина пе-
реважно складається із вапняку. Користуючись на-
годою висловлюємо свою щиру подяку.
критому затіненому приміщенні протягом од-
ного тижня (рис. 9).
Для започаткування в Україні експеримен-
тів із виплавки скла за стародавніми рецепта-
ми зроблено три порції шихти (із застосуванням
місцевих та привізних складових) та проведена
спроба її плавки для отримання скла. Для про-
ведення виплавки скла та можливих реакцій
на високі температури сучасного та стародав-
нього скла для закладки в горн було створено
п’ять зразків: сучасне скло (подрібнені пляш-
ки), пізньоримське скло (дрібні уламки з по-
верхні поселення), три суміші шихти — сода
сучасна + пісок + вапняк, біла речовина +
пісок + вапняк у двох різних пропорціях. По-
передньо всі складові шихт були подрібнені і
змішані у відповідних пропорціях. Як тиглі ви-
користано сучасний металевий та порцеляно-
вий посуд (рис. 10, 2). Перед початком запуску
горна в обпалювальну камеру поміщені виро-
би з глини та зразки партії пов’язані зі склом
(рис. 10).
випал кераміки, зразків скла та шихти.
Для обпалу кераміки та шихти горн було «за-
пущено» із поступовим підвищенням темпе-
ратури. Максимальна температура в обпа-
лювальній камері була досягнута через шість
годин постійного паління дров. Така темпе-
ратура підтримувалася ще близько чотирьох
рис. 10. загрузка партії посуду, зразків скла та скляної шихти у випалювальну камеру горну
рис. 11. випал глиняного посуду, зразків скла та скляної шихти у горні.
Петраускас О.в., Коваль О.А. Експериментальні роботи Комарівської археологічної експедиції в 2015 р.
223ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
годин. Після чого підкладання дров припини-
лося і горн переведено в стадію охолодження,
яка тривала близько 8—10 годин. На останніх
годинах топковий отвір та продушне вікно в ку-
полі були «запечатані» глиною до остаточного
охолодження споруди (рис. 11—13).
Кінцевий результат з відтворення проце-
су виробництва гончарного посуду виявився
цілком позитивним. вдалося змоделювати всі
етапи гончарного виробництва максимально
наближені до стародавніх технологій. Конс-
трукція горна витримала дію високої темпе-
ратури, досягнута необхідна температура для
спікання глини, всі вироби з глини виявилися
без браку.
Спроба виплавити скло виявилася невда-
лою, що може пояснюватися помилками в про-
порціях складових сировини в шихті, або від-
сутністю певних каталізаторів, так як, на нашу
думку, температура в середині теплотехнічної
споруди була більш ніж достатньою. зразки
сучасного скла виявилися повністю деформо-
вані, деякі уламки спеклися між собою. зразки
пізньоантичного скла (на содовій основі) вже че-
рез п’ять хвилин перебування в опалювальній
камері повністю розплавилися і були цілком
придатні для наступної обробки. Не зважаючи
на невдалу спробу отримання скла, експери-
ментальні дослідження в даній галузі моде-
лювання стародавніх виробництв планується
продовжити в наступному. врахувавши по-
милки і недоліки, та збільшивши кількість ек-
спериментальних спроб можна сподіватися на
позитивний результат, тобто отримання скла,
що може призвести до започаткування нового
напрямку у вітчизняній експериментальній
археології — обробка скла, виготовлення скля-
ного посуду, прикрас тощо.
рис. 13. Робота горна під час випалювання глиняного посуду, зразків скла та скляної шихти
рис. 12. закриття топкової камери та продуху у випалювальній камері горна
Експеримент і реконструкція
224 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Бобринский А.А. Гончарные мастерские и горны вос-
точной Европы. — М., 1991. — 215 c.
Готун І.А., Петраускас А.в. Експериментальна ар-
хеологія в роботі Північної експедиції // Наук. зап.
з укр. історії. — Переяслав-Хмельницький, 2005. —
вип. 16. — С. 243—252.
Готун І.А., Петраускас А.в., Петраускас О.в. Ек-
спериментальна археологія в роботі Північної екс-
педиції // Археологія. — 2004. — № 2. — С. 50—71;
№ 4. — С. 65—81.
Готун І.А., Коваль О.А., Петраускас А.в. Експери-
ментальне вивчення бортництва Північною експеди-
цією. Життя бджіл та сутність бортного промислу //
Археологія. — 2008. — № 4. — С. 76—86.
Кравченко Н.М., Петраускас О.в., Шишкин р.Г.,
Петраускас А.в. Памятники археологии поздне-
римского времени Правобережной Киевщины. — К.,
2007. — 456 с.
Смiшко М.Ю. Поселення III—IV ст. н. е. з слідами
скляного виробництва біля с. Комарів чернівецької
області // МДАПв. — 1964. — вып. 5. — С. 67—80.
Петраускас О.в. Деякі підсумки досліджень комп-
лексу пам’яток пізньоримського часу біля с. Комарів //
Oium. — К., 2014. — № 4. — С. 165—184.
Петраускас О.в., Коваль О.А., Милян Т.р. Гор-
ни пізньоримського часу з Комарова. Особливості
конструкції та функціонального призначення //
Производство керамики в восточной Европе: позд-
неримское время — раннее средневековье — новое
время: Ostrogothica-Serie (Hefte). — 2013. — вып. 2. —
С. 23—34.
Петраускас О.в., Милян Т.р., Осауальчук О.М.
Дослідження унікальної археологічної пам’ятки в
Комарові у 2012 р. // АДУ 2012 р. — Київ; Луцьк. —
2013. — С. 378.
Петраускас О.в., Козак Д.Н., Милян Т.р., Осауаль-
чук О.М. Комарів — виробнича факторія варварської
європи пізньоримського часу: до питання розроб-
ки програми вивчення унікальної археологічної
пам’ятки // Производство керамики в восточной Евро-
пе: позднеримское время — раннее средневековье —
новое время: Ostrogothica-Serie (Hefte). — 2013. —
вып. 2. — С. 15—22.
щапова Ю.Л. Мастерская по производству стекла
у с. Комарово (III—IV вв.) // СА. — 1978. — № 3. —
С. 230—242.
Petrauskas O.V. Komariv — ein Werkstattzentrum
barbarischen Europas aus spätrömischer Zeit (For-
schungsgeschichte, einige Ergebnisse und mögliche
Perspektiven) // Ephemeris Napocensis. — 2014. —
xxiv. — P. 87—116.
О. в. П е т р а у с к а с, О. А. К о в а л ь
ЭКСПЕРиМЕНТАЛьНыЕ РАбОТы
КОМАРОвСКОЙ АРхЕОЛОГичЕС-
КОЙ ЭКСПЕДиЦии в 2015 г.
в статье представлены результаты эксперимен-
тальных исследований Комаровской археологической
экспедиции. Производственная фактория возле с. Ко-
маров на Днестре, прежде всего, ассоциируется с про-
изводством и обработкой стекла. Наши исследования
позволили говорить о том, что кроме стекольного про-
изводства здесь занимались еще изготовлением гон-
чарной посуды черняховского типа, обработкой чер-
ного и цветных металлов. Цель экспериментальных
работ состояла в воссоздании теплотехнических соору-
жений позднеримского времени, позволявших дости-
гать максимальной температуры. Образцами таких
сооружений служили раскопанные в 2012—2014 гг. на
поселении Комаров гончарные горны. во время экспе-
риментов построен гончарный горн, сделан гончарный
круг, изготовлена партия глиняной посуды и проведен
ее обжиг. Кроме того, прослежена реакция образцов
современного и древнего стекла на высокую темпера-
туру, также проведен эксперимент подготовки шихты
и плавки стекла и др. Конечный результат экспери-
ментов по производству гончарной посуды оказался
вполне положительным. Удалось смоделировать все
этапы гончарного производства максимально прибли-
женные к древним технологиям. Конструкция горна
выдержала воздействие высокой температуры, достиг-
нута необходимая температура для спекания глины,
все изделия из глины оказались без брака. Попытка
выплавить стекло оказалась неудачной, что может
объясняться ошибками в пропорциях сырья в шихте и
отсутствием опыта таких работ. Образцы современного
стекла оказались полностью деформированы, некото-
рые обломки спеклись между собой. Образцы поздне-
античного стекла (на содовой основе) после пребыва-
ния в отопительной камере полностью расплавились и
были вполне пригодны для последующей обработки.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Комаров, черняховская
культура, экспериментальная археология, гончарное
и стекольное производство.
O. V. P e t r a u s k a s, O. A. K o v a l
experimentAL investigAtions
in komAriw ArChAeoLogiCAL
expedition 2015
In article results of pilot studies of Komariw ar-
chaeological expedition are provided. A production fac-
tory near village Komariw on Dniester, first of all, it
is associated with production and handling of glass.
Our researches allowed to say that they except glass
production were engaged still in production of potter’s
ware of the Chernyakhiv type, handling iron and color
metals here. The purpose of experiment consisted in
a reconstruction of the late Roman time heattechnical
constructions, allowing to reach the maximum tem-
perature. As samples of such constructions served the
pottery furnaces which was excavated 2012—2014 on
the Komariw settlement. During the experiments the
pottery furnace is constructed, the pottery wheel is
taken, it is made a batch of pottery and it is carried
out it roasting. Besides, it is traced reaction of samples
of modern and ancient glass to high temperature, it is
carried also out attempt of preparation of glass charge
and melting of glass, etc. The resulting effect of experi-
ments on production of pottery ware was quite posi-
tive. It was succeeded to simulate all stages of pottery
production as close as possible to ancient technologies.
The design of a furnace sustained impact of high tem-
perature, necessary temperature for clay agglomera-
tion is reached, all products from clay appeared with-
out defect. The attempt to melt glass was unsuccessful
that can speak mistakes in raw materials proportions
in furnace charge and lack of experience of such works.
Samples of modern glass were completely deformed,
some fragments baked among themselves. Samples of
late antique glass (on a soda basis) after stay in the
heating camera completely melted and were quite suit-
able for the subsequent handling.
K e y w o r d s: Komariw, Chernyakhiv culture, ex-
perimental archaeology, pottery and glass production.
Одержано 10.10.2016
|