Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)

Статтю присвячено одному з напрямів у сучасній експериментальній археології — історичній реконструкції давньоруського гончарства. На базі Олевської археологічної експедиції авторами здійснено спробу відтворення копії давньоруського гончарного горну. Вказаний комплекс було досліджено у ході архео...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Оленич, А.М., Бібіков, Д.В., Івакін, В.Г., Зоценко, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2017
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Експеримент і реконструкція
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161723
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода) / А.М. Оленич, Д.В. Бібіков, В.Г. Івакін, І.В. Зоценко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 225-229. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161723
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1617232025-02-09T12:51:25Z Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода) Экспериментальная реконструкция древнерусского гончарного горна (по материалам раскопок ремесленного посада Вышгорода) Experimental reconstruction of old rus pottery kiln (based on excavations handicraft quarter of Vyshgorod) Оленич, А.М. Бібіков, Д.В. Івакін, В.Г. Зоценко, І.В. Експеримент і реконструкція Статтю присвячено одному з напрямів у сучасній експериментальній археології — історичній реконструкції давньоруського гончарства. На базі Олевської археологічної експедиції авторами здійснено спробу відтворення копії давньоруського гончарного горну. Вказаний комплекс було досліджено у ході археологічних досліджень гончарного ремісничого посаду давнього Вишгорода у 2013 р. Було відтворено основні етапи зведення випалювального пристрою, перевірено ефективність та простоту його експлуатації. Статья посвящена одному из направлений современной экспериментальной археологии — исторической реконструкции древнерусского гончарства. На базе Олевской археологической экспедиции авторами была предпринята попытка воспроизведения копии древнерусского гончарного горна. Указанный комплекс был исследован в ходе археологических исследований раскопок гончарного ремесленного посада древнего Вышгорода в 2013 г. The article is dedicated to one of the modern trends in experimental archeology — historical reconstruction of ancient pottery. Based on Olevsk archaeological expedition authors made attempt to reconstruct up old rus pottery kiln. The last one was investigated during excavations on pottery trading quarter of Old Rus Vyshgorod in 2013. The article briefly served the history of archaeological study of pottery quarters of the town. Analyzed variations in sizes and designs Vyshgorod pottery kiln of 11 century. It checked the main stages of the construction unit kilns for ceramics. Checked viability design, ease of construction and maintenance, efficiency and ease of operation. Proved and tested a significant number of observations and conjectures about the individual structural elements, materials and methods of forming the body of the furnace, construction feasibility in the trench, conditioning design. Checked feasibility removable canopy over the kiln. 2017 Article Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода) / А.М. Оленич, Д.В. Бібіков, В.Г. Івакін, І.В. Зоценко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 225-229. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161723 [904.02:001.891.5:069](477.41)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Експеримент і реконструкція Експеримент і реконструкція
spellingShingle	Експеримент і реконструкція Експеримент і реконструкція Оленич, А.М. Бібіков, Д.В. Івакін, В.Г. Зоценко, І.В. Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода) Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено одному з напрямів у сучасній експериментальній археології — історичній реконструкції давньоруського гончарства. На базі Олевської археологічної експедиції авторами здійснено спробу відтворення копії давньоруського гончарного горну. Вказаний комплекс було досліджено у ході археологічних досліджень гончарного ремісничого посаду давнього Вишгорода у 2013 р. Було відтворено основні етапи зведення випалювального пристрою, перевірено ефективність та простоту його експлуатації.
format	Article
author	Оленич, А.М. Бібіков, Д.В. Івакін, В.Г. Зоценко, І.В.
author_facet	Оленич, А.М. Бібіков, Д.В. Івакін, В.Г. Зоценко, І.В.
author_sort	Оленич, А.М.
title	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)
title_short	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)
title_full	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)
title_fullStr	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)
title_full_unstemmed	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)
title_sort	експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду вишгорода)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Експеримент і реконструкція
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161723
citation_txt	Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода) / А.М. Оленич, Д.В. Бібіков, В.Г. Івакін, І.В. Зоценко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 225-229. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT oleničam eksperimentalʹnarekonstrukcíâdavnʹorusʹkogogončarnogogornuzamateríalamiremísničogoposaduvišgoroda AT bíbíkovdv eksperimentalʹnarekonstrukcíâdavnʹorusʹkogogončarnogogornuzamateríalamiremísničogoposaduvišgoroda AT ívakínvg eksperimentalʹnarekonstrukcíâdavnʹorusʹkogogončarnogogornuzamateríalamiremísničogoposaduvišgoroda AT zocenkoív eksperimentalʹnarekonstrukcíâdavnʹorusʹkogogončarnogogornuzamateríalamiremísničogoposaduvišgoroda AT oleničam éksperimentalʹnaârekonstrukciâdrevnerusskogogončarnogogornapomaterialamraskopokremeslennogoposadavyšgoroda AT bíbíkovdv éksperimentalʹnaârekonstrukciâdrevnerusskogogončarnogogornapomaterialamraskopokremeslennogoposadavyšgoroda AT ívakínvg éksperimentalʹnaârekonstrukciâdrevnerusskogogončarnogogornapomaterialamraskopokremeslennogoposadavyšgoroda AT zocenkoív éksperimentalʹnaârekonstrukciâdrevnerusskogogončarnogogornapomaterialamraskopokremeslennogoposadavyšgoroda AT oleničam experimentalreconstructionofoldruspotterykilnbasedonexcavationshandicraftquarterofvyshgorod AT bíbíkovdv experimentalreconstructionofoldruspotterykilnbasedonexcavationshandicraftquarterofvyshgorod AT ívakínvg experimentalreconstructionofoldruspotterykilnbasedonexcavationshandicraftquarterofvyshgorod AT zocenkoív experimentalreconstructionofoldruspotterykilnbasedonexcavationshandicraftquarterofvyshgorod
first_indexed	2025-11-26T00:24:19Z
last_indexed	2025-11-26T00:24:19Z
_version_	1849810391474896896
fulltext	225ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) УДК: [904.02:001.891.5:069](477.41)”653” А. М. О л е н и ч, Д. в. Б і б і к о в, в. Г. І в а к і н, І. в. З о ц е н к о ЕКСПЕРиМЕНТАЛьНА РЕКОНСТРуКЦІЯ ДАвНьОРуСьКОГО ГОНчАРНОГО ГОРНу (за матеріалами розкопок ремісничого посаду вишгорода) Статтю присвячено одному з напрямів у сучасній експериментальній археології — історичній реконс- трукції давньоруського гончарства. На базі Олевської археологічної експедиції авторами здійснено спробу відтворення копії давньоруського гончарного горну. вказаний комплекс було досліджено у ході археологіч- них досліджень гончарного ремісничого посаду давньо- го вишгорода у 2013 р. Було відтворено основні етапи зведення випалювального пристрою, перевірено ефек- тивність та простоту його експлуатації. К л ю ч о в і с л о в а; ремесло, гончарний горн, керамічне виробництво, давньоруський вишгород. Публікація присвячена досліду в царині екс- периментальної археології, а саме — відтворен- ню давньоруського горну в натуральну вели- чину. Подібні експерименти на різноманітних «археодромах» неодноразово проводились колек- тивами зарубіжних археологів, етнологів, іноді просто любителів. До недавнього часу Україна, за великим рахунком, була позбавлена подібної категорії заходів. Хоча слід відмітити передусім діяльність в цьому напрямку, що здійснювалась на базі Північної археологічної експедиції в с. Ходосівка Київської обл., Житомирської архе- ологічної експедиції в м. Коростені та Історико- археологічному центрі в с. Пересопниця [Готун, Коваль, Петраускас, 2005, с. 69—76; Готун, Ка- зимір, Коваль, Петраускас, 2011, с. 29—93]. Нині така робота ведеться на базі Житомирської екс- педиції у м. Олевську. І зовсім не дивно, що од- ним із перших археологічних експериментів на ній були заходи, пов’язані з моделюванням гон- чарного ремесла, де ледь не перше місце займає зведення горну і випал керамічної продукції. Сучасна археологічна наука оперує даними про давньоруські гончарні горни на базі до- статньо невеликої кількості пам’яток. На пра- вобережній частині Середнього Подніпров’я до їх числа належать Білогородка, Кощіївка, Ма- лополовецьке, Григорівка і, звісно, вишгород [Петраускас, 2006, с. 68]. Майже всі вишгород- ські горни знаходяться в уроч. «Гончарі», котре займає більшу частину посаду. На сьогодні це — найкраще досліджений гончарний осере- док давньоруського часу на території України. Перші дослідження уроч. «Гончарі» здійснені у 1936—1937 рр. під керівництвом Ф.А. Козу- бовського та Т.М. Мовчанівського [Дегтяр, Ор- лов, 2005, с. 104]. Пізніше на вишгородському посаді працювали такі дослідники як в.Й. Дов- женок, П.П. Толочко та А.М. Бобринський, Р.С. Орлов [Довженок, 1975, с. 229—236; То- лочко, 1980, с. 134; Дегтяр, Орлов, 2005, с. 103]. У 1990 р. кооперативом «Археолог» проведено наймасштабніші розкопки [чабай, Евтушенко, Степанчук, 1990, с. 229]. Починаючи з 2012 р. цю пам’ятку досліджує вишгородська археоло- гічна експедиція під керівництвом в.Г. Івакіна. Горни, досліджені за всі ці роки, варіюються у розмірах та конструкції. Горни найбільш масової групи (і, водночас, найбільш ранні) досить неве- ликі за розмірами (в межах 0,8—1,5 м в діаметрі). вони мають класичну тридільну конструкцію: камера випалу, топливно-розподільний блок, топкова камера. На відміну від пізніших споруд, опорна стінка — «козел» — відсутня, лише в од- ному випадку топливно-розподільний блок під- тримується центральним стовпом. Горни споруд- жені у котлованах шляхом мурування стінок зі збідненого глиняного розчину. Про використан- ня дерев’яного каркасу можуть свідчити плашки, що неодноразово фіксувались всередині таких пристроїв. Аналогічні розміри та конструкцію мають гончарні горни з поселення Кощіївка 8 © А.М. ОЛЕНИч, Д.в. БІБІКОв, в.Г. ІвАКІН, І.в. зОЦЕНКО, 2017 Експеримент і реконструкція 226 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) [Лысенко, Шкляревский, Квитницкий, черно- вол, 2012, с. 59]. вони, так само, як і наймасовіша вишгородська група, датуються початком XI ст. До цієї групи входить і горн, досліджений у 2013 році, взятий за основу модельованої спо- руди [Івакін, Бібіков, Оленич, зоценко, 2013, с. 25]. він був зведений у котловані підоваль- ної форми, розміром приблизно 2,10 × 2,00 м. Після зведення горну розмірами 1,20 × 1,10 м, решту площі котловану було засипано утрамбованим мате- риковим лесом. Подібний спосіб спорудження дозволяв краще висушити його стінки. У північ- но-західній та північно-східній частинах котловану виявлено по одній стовповій ямі розмірами 0,20 × 0,15 м. з огляду на розта- шування ям, вони є залишками опор споруди (вірогідно, легко- го навісу) над теплотехнічним пристроєм (рис. 1). верхня частина випалюваль- ної камери, де знаходився за- вантажувальний отвір, не збе- реглась. Фрагменти склепіння завалились всередину камери. У плані випалювальна каме- ра мала підовальну форму і була орієнтована за віссю пів- ніч—південь. Товщина стінок склепіння становила до 0,10 м. Топливно-розподільний блок споруджувався на опалубці з до- шок, залишки якої зафіксовано у розрізі горну. Нижня частина блоку, повторюючи форму опа- лубки, потовщувалась до 0,20 м у напрямку стінок топкової ка- мери, спираючись на них. Та- ким чином, внутрішній простір топкової камери набував купо- лоподібної форми. Централь- ний опорний стовп або стіну виявлено не було. за їх відсут- ності, топливно-розподільний блок додатково підтримувався досить своєрідним «козлом» — діагональною підпорною стін- кою завтовшки 0,10 м, котра та- кож спиралась на стіну топкової камери по периметру (рис. 2). Підпорна стінка, очевидно, так само була споруджена на дощатій опалубці. в північній частині топливно-розподільно- го блоку виявлено два продухи діаметром близько 0,10 м, ще два частково збереглись у його південній частині. Центр блоку ще у давнину провалився. Стіни топкової камери було споруджено за допомогою каркасу з прутів, залишки якого ви- явлено під черенем, а також у розрізі горну. Під завалом глини, утвореним після руйнування топ- ливно-розподільного блоку, виявлено потужний шар вугілля та золи. На глибині 1 м від рівня ви- явлення зафіксовано глиняний черінь топкової рис. 1. План гончарного горну; об’єкт 3, розкоп 5, 2013 р. рис. 2. Поздовжній розріз горну Оленич А.М., Бібіков Д.в., Івакін в.Г., Зоценко І.в. Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну ... 227ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) камери, завтовшки 0,05—0,10 м. Устям теплотех- нічний пристрій орієнтований на південь. Устя мало аркоподібну форму; у верхній частині його склепіння глина залишилась необпаленою. все- редині також зафіксовано потужний шар вугіл- ля та золи [Бібіков, 2015, с. 153—157]. з півдня до горну прилягала передгорнова яма, детально описувати яку наразі немає потребу. Колектив авторів перед початком робіт по від- творенню вишгородського гончарного горну ХІ ст. з розкопок 2013 р. ставив перед собою наступні завдання; 1) змоделювати конструкцію горну без «козла»; 2) перевірити можливість зведення «тонкостінної» споруди для випалу з каркасом та без і з’ясувати мінімальні його терміни; 3) пере- вірити стійкість конструкції теплорозподільного блоку на дощатій опалубці; 4) перевірити функ- ціональну спроможність споруди під час випалу керамічної продукції та з’ясувати можливі об’єми одноразового випалу; 5) перевірити доцільність наявності стаціонарного навісу та функціональ- ність легкого, тимчасового, навісу. Першим кроком до відтворення горну було риття котловану згаданих характеристик. Його було викопано в піщаному ґрунті, під котрим залягав набагато масивніший шар лесу коричневого кольору, котрий ідеально підхо- дить в якості майданчику для встановлення тіла горна. Після цього на місці майбутньої споруди було залито основу (майбутній черінь) з рідкої глини. Для цього було використано місцеву сировину, взяту з шурфу біля струмка, котрий огинає городище Бабина гора. Глина, котра залягає тут пластами на досить значній глибині, абсолютно непридатна для «гончарю- вання» через велику кількість природних домі- шок, осадової гранітної породи, однак в цілому придатна для спорудження горнів та печей. Подібна практика спостерігається і на вишго- родському посаді, де розчин, використаний для спорудження горну, суттєво відрізнявся від гончарної маси. Для горнів та печей викорис- товувалась дуже «бідна» алевритова глина. Нижня частина топкової камери форму- валась методом «клаптикового ліплення» з ве- ликих фрагментів заготовленої маси [Бобринс- кий, 1978, с. 120]. При цьому використовувався вертикальний каркас з прутів діаметром до 0,05 м, розташованих по периметру. Каркас, переважно з вербових прутиків, є традиційним матеріалом для створення гнучких конструк- цій. До того ж, тіло горну тримало себе за раху- нок рівномірного підсихання і запасу товщини стінок. Після цього стіни з внутрішньої сторо- ни були трохи підсипані материковим ґрунтом для спорудження діагональної підпорної стін- ки, котра також формувалась методом «клап- тикового ліплення» з глиняного розчину. Після виведення напівкруглої основи топкової камери на висоту 0,5 м, здійснювалось мурування топливно-розподільного блоку за допомогою дерев’яного каркасу. У випадку з каркасом під «перегородку», мова не про використання прутів, а про колоті плашки чи дошки, на користь чого можуть свідчити достатньо часті випадки прочи- тання відбитків волокон на глиняному розчині, або горілих прошарків, як і у випадку з горном, розкопаним у 2013 р. Для створення діючої мо- делі використовувались колоті соснові плашки шириною до 0,3 м. Перегородка також виконува- лась в техніці «клаптикового ліплення». «Проди- хи» пробивались після завершення формування перегородки за допомогою обрізка соснового стов- бура діаметром близько 0,1 м. На давньоруських горнах дерев’яні обрізки, якими формувались продихи, могли залишатися на місці і підтриму- вати конструкцію до висихання, а можливо і до першого прогріву всієї конструкції, після чого зго- рали. в нашому випадку продихи пробивались одразу і додатково не підтримувались. Оскільки, внаслідок руйнування топливно-розподільного блоку, встановити реальне число продихів у гор- ні-прототипі неможливо, їх довільно зроблено де- сять і розміщено по периметру (рис. 3). Після «підтягання» конструкції (часткового ви- сихання і втрати пластичності), продовжувалось нарощування стінок вже випалювальної каме- ри-«клобуку». вона формувалася без допомоги каркасу. Камера випалу найгірше зберігається на археологічних горнах, оскільки це — частко- во наземна їх частина, що найбільш вразлива до руйнувань. Скоріше за все, випалювальна камера у даному випадку мала форму купола, що повільно звужувався догори і мав невеликий рис. 3. Процес спорудження модельованого горну Експеримент і реконструкція 228 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) отвір зверху, достатній для того, щоб вільно за- вантажувати посуд. Пропорції розмірів топкової і випалювальної камер мали порушення на ко- ристь камери випалу. Остання мала вміщати до- статньо велику, рентабельну, кількість кераміч- них виробів. На «археологічних» горнах навіть в тих випадках, де топкова камера збереглась не повністю, ця тенденція підтверджується. На мо- делі горна топкова камера мала висоту 0,5 м, тоді як камера випалу — трохи більше 1 м. Окремим цікавим питанням є конструкція укриття, наявність котрого часто фіксується етнографічно. Основним його завданням був захист горна та гончара, що працює з ним, від атмосферних опадів, а також консервація при- строю на холодну пору року. Реконструкції та- кого типу укриття вже неодноразово робились. Переважно вони зводяться до простого навісу на чотирьох стовпах. Після закінчення фактичного спорудження пристрою, котре зайняло три дні, відбувалось його висихання та прогрів, котрий повинен продемонструвати стійкість конструкції та ус- пішність її спорудження. Для якомога кращо- го висихання навколо теплотехнічної споруди навколо неї було розведено кілька невеликих багать. важливо відмітити, що горн-прототип був обпалений і з зовнішньої сторони. Наступним етапом спорудження була засип- ка конструкції з боків вибраним материковим ґрунтом та його трамбування. Таким чином, горн ставав заглибленою в землю спорудою. частина котловану навпроти устя горну зали- шена незасипаною, як передгорнова яма. Після прогрівання на максимальній темпера- турі повністю чи частково перегорають дерев’яні конструктивні елементи теплорозподільного блоку, одначе, конструкція залишається трима- тись за рахунок повно чи часткової «кераміза- ції». Однак, навантаження на елемент все одно досить велике. вцілому це — найбільш вразли- ва деталь конструкції. з часом вона піддається інтенсивному зношенню. Усі досліджені у виш- городі горни мали поломку саме цього елемен- ту, деякі з них були навіть настільки невдало виконані, що, ймовірно, зазнали руйнування на першому чи другому випалі. Таким, ймовірно, був об’єкт 7 — невеликий горн XI століття, до- сліджений у вишгороді у 2014 р. Експериментальний прогрів, здійснений на розгляданій моделі, повністю підтвердив всі припущення щодо її експлуатації. зокрема, досить інтенсивний вихід гарячого повітря та вогню у верхній частині «клобука», що робить недоцільним спорудження стаціонарного на- вісу в цій частині (рис. 4). Імовірно, навіс над горном-прототипом був розбірним. Не дивля- чись на часткову відсутність каркасу в тілі гор- на і досить тонкі стінки, конструкція виявилась надзвичайно стійкою. завантажувальний отвір закривався під час випалу «причерепком» (великими фрагментами битого посуду), що не давав потрапляти холодно- му повітрю в середину камери випалу, і ймовірно розсіював полум’я, що виходило з отвору «кло- бука» [чміль, чекановський, 2013, с. 165—178]. Очевидним є, що посуд у камеру випалу заван- тажувався зверху. Таким чином, гарячі гази і полум’я (не дивлячись на часткове розсіювання «очерепком») мали виходити максимально вгору, що збільшує ризик пожежної ситуації. Правиль- ність таких поглядів було експериментальним шляхом перевірено під час експлуатації, як зга- даного горну, так і попередніх. Після випалу було оглянуто випалювальну камеру. вона зазнала впливу досить високої температури, і місцями «керамізувалась». На стику «клобука» та топливно-розподільного блоку виявлено невелику тріщину. Такого типу пошкодження могло ремонтуватись, але це без- перечно вказує на тенденцію слабкості даного конструктивного елементу. Таким чином, на базі Житомирської архе- ологічної експедиції в м. Олевськ було прове- дено цікавий археологічний експеримент із спорудження діючої моделі давньоруського горну. Було перевірено основні етапи зведення випалювального пристрою для кераміки. Пе- ревірено життєздатність конструкції, простоту її спорудження та ремонту, ефективність та рис. 4. Модель в процесі експлуатації Оленич А.М., Бібіков Д.в., Івакін в.Г., Зоценко І.в. Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну ... 229ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) простоту експлуатації. Доведено та перевірено значне число спостережень та здогадів щодо окремих конструктивних елементів, матеріалів та способів формування тіла горну, доцільність спорудження в котловані, обумовленість конс- трукції. Перевірено доцільність зйомного наві- су над горном. У цілому, завдання поставленого експери- менту вважаємо виконаними. Сподіваємося, що в подальшому практика спорудження та використання давньоруських горнів буде на- копичуватися новими об’єктами та дослідами, зокрема — щодо різних температурних ре- жимів, випалу полив’яної продукції, будівель- ної кераміки, тощо. У наступних польових сезонах планується поточнити питання, пов’язанні зі станом горну після зимової консервації, локальних ремонтів, а також загальним терміном функціонування теплотехнічної споруди до критичної поломки. Бібіков Д. Конструктивні особливості гончарного горна кінця Х—ХІ ст. з розкопок 2013 р. у вишго- роді // Болховітіновський щорічник. — 2013/2014. — К., 2015. — С. 153—157. Бобринский А.А. Гончарство восточной Европы. Ис- точники и методы изучения. — М., 1978. — 272 с. Готун І., Коваль О, Петраускас А. Роботи з експе- риментального відтворення конструкції та функ- ціонування давньоруських гончарних горнів типу горну № 6 з селища Автуничі // Старожитності виш- городщини. — вишгород, 2005. — С. 69—76. Готун І. А., Казимір О.М., Коваль О.А., Петраус- кас А.в., Петраускене А.О. Музеї під відкритим не- бом та експозиційні можливості експедиційних баз експериментальної археології // Експерементальна археологія: завдання, методи, моделювання. — К., 2011 — С. 29—93. Дегтяр Т. Орлов р. вишгород минуле і сучасне. — К., 2005. — 294 с. Довженок в.й. вишгород // Археологія Української РСР. — К., 1975. — Т. 3. — С. 229—236. Івакін в.Г., Бібіков Д.в, Оленич А.М, Зоценко І.в. звіт про археологічні дослідження на території вишгородського істоирко-культуного заповідника та у вишгородському районі у 2013 році / НА ІА НАН України. — 2013/[б. н.]. Лысенко С.Д., Шкляревский Е.и., Квитницький М.А., Черновол Д.К. Многослойное поселение Кощеев- ка 8 / Материалы Фастовськой археологической экс- педиции. — Киев; Фастов, 2012. — вып. 1. — 332 с. Петраускас А.в. Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я в IX—XIII ст. — К., 2006. — 196 с. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в епоху фео- дальной раздробленности XII—XIII веков. — К., 1980. — 224 с. Чабай в.П, Евтушенко А.и., Степанчув в.Н. Отчет о раскопках Дрогожицкогоотряда вышгородской експдиции НПК «Археолог» в урочище «Гончары» в г. вышгороде в 1990 г. / НА ІА НАН України. — 1990/67. Чміль Л.в. Чекановський А.А. Традиційна техноло- гія виробництва керамічного посуду на Київському Поліссі // Експериментальна археологія: досвід мо- делювання об’єктів та виробництва. — К., 2013. — С. 165—178 (АДІУ. — вип. 10). А. Н. О л е н и ч, Д. в. Б и б и к о в, в. Г. и в а к и н, и. в. З о ц е н к о ЭКСПЕРиМЕНТАЛьНАЯ РЕКОНС- ТРуКЦиЯ ДРЕвНЕРуССКОГО ГОН- чАРНОГО ГОРНА (по материалам рас- копок ремесленного посада вышгорода) Статья посвящена одному из направлений совре- менной экспериментальной археологии — историчес- кой реконструкции древнерусского гончарства. На базе Олевской археологической экспедиции авторами была предпринята попытка воспроизведения копии древ- нерусского гончарного горна. Указанный комплекс был исследован в ходе археологических исследований раскопок гончарного ремесленного посада древнего вышгорода в 2013 г. в статье кратко подается история археологического изучения гончарных кварталов этого древнерусского города. Анализируются вариации раз- меров и конструкций зафиксированных вышгородских гончарных горнов XI ст. Были воспроизведены основ- ные этапы возведения устройства для обжига керами- ки. Проверена жизнеспособность конструкции, простота ее сооружения и ремонта, эффективность и сравнитель- ная легкость эксплуатации. Доказано и проверено зна- чительное число наблюдений и догадок относительно отдельных конструктивных элементов, материалов и способов формирования тела горна, целесообразность сооружения в котловане, обусловленность конструкции. Также удалось установить характерные особенности ис- пользования съемного навеса над горном. К л ю ч е в ы е с л о в а; ремесло, гончарный горн, керамическое производство, древнерусский вышгород. А. M. O l e n i c h, D. V. B i b i k o v, V. G. I v a k i n, I. V. Z o t s e n k o experimentAL reConstruCtion of oLd rus pottery kiLn (based on excavations handicraft quarter of vyshgorod) The article is dedicated to one of the modern trends in experimental archeology — historical reconstruction of ancient pottery. Based on Olevsk archaeological ex- pedition authors made attempt to reconstruct up old rus pottery kiln. The last one was investigated during excavations on pottery trading quarter of Old Rus Vy- shgorod in 2013. The article briefly served the history of archaeological study of pottery quarters of the town. Analyzed variations in sizes and designs Vyshgorod pottery kiln of 11 century. It checked the main stages of the construction unit kilns for ceramics. Checked vi- ability design, ease of construction and maintenance, efficiency and ease of operation. Proved and tested a significant number of observations and conjectures about the individual structural elements, materials and methods of forming the body of the furnace, con- struction feasibility in the trench, conditioning design. Checked feasibility removable canopy over the kiln. K e y w o r d s; craft, pottery kiln, ceramic produc- tion, Old Rus Vyshgorod. Одержано 16.03.2016

Експериментальна реконструкція давньоруського гончарного горну (за матеріалами ремісничого посаду Вишгорода)

Institution

Ähnliche Einträge