Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині

Про мінералого-петрографічне вивчення гранітів, використаних для виготовлення монументальної скульптури і деталей гробниць доби енеоліту — раннього бронзового віку з понизь Псла і Сухого Кобелячка....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Нікітенко, І.С., Супруненко, О.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2017
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Археологія і природничі науки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161726
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині / І.С. Нікітенко, О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 243-248. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161726
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1617262025-02-09T13:29:23Z Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині Петрографические исследования каменных стел и деталей погребальных сооружений из округи Горишних Плавней на Полтавщине Petrographic Investigations of Stone Stelae and Burial Construction Details from the Neighborhood of Horishni Plavni in Poltava Region Нікітенко, І.С. Супруненко, О.Б. Археологія і природничі науки Про мінералого-петрографічне вивчення гранітів, використаних для виготовлення монументальної скульптури і деталей гробниць доби енеоліту — раннього бронзового віку з понизь Псла і Сухого Кобелячка. Приводятся результаты минералого-петрографического изучения монументальной скульптуры и деталей гробниц эпохи энеолита — ранней бронзы из курганов в нижнем течении Псла и Сухого Кобелячка на исторической Кременчугщине. Установлено, что материал всех исследованных артефактов представлен гранитами, которые имеют аналоги среди пород, проявленных в районе мест проведения раскопок, и для изготовления стел и каменных ящиков использовалось местное каменное сырье ближайших к местам нахождения месторождений побережья Днепра. The results of mineralogical and petrographic research of monumental sculptures and tomb details dated to the Eneolithic — Early Bronze investigated in the lower reaches of the river Psel and on the banks of the Sukhyi Kobeliachok River in the neighborhood of Horishni Plavni in the historical Kremenchuk Region are given. It was defined that materials of all explored artifacts are presented by granites which have analogues among refuses found in the excavation territory; local stone resources from closest to the Dniper River shore deposits were used for making stelae and stone boxes. 2017 Article Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині / І.С. Нікітенко, О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 243-248. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161726 [552:903.5\6](477.53)”636/637” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки
spellingShingle	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Нікітенко, І.С. Супруненко, О.Б. Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині Археологія і давня історія України
description	Про мінералого-петрографічне вивчення гранітів, використаних для виготовлення монументальної скульптури і деталей гробниць доби енеоліту — раннього бронзового віку з понизь Псла і Сухого Кобелячка.
format	Article
author	Нікітенко, І.С. Супруненко, О.Б.
author_facet	Нікітенко, І.С. Супруненко, О.Б.
author_sort	Нікітенко, І.С.
title	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині
title_short	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині
title_full	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині
title_fullStr	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині
title_full_unstemmed	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині
title_sort	петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи горішніх плавнів на полтавщині
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Археологія і природничі науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161726
citation_txt	Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині / І.С. Нікітенко, О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 243-248. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT níkítenkoís petrografíčnídoslídžennâkamânihstelídetalejpohovalʹnihsporudzokrugigoríšníhplavnívnapoltavŝiní AT suprunenkoob petrografíčnídoslídžennâkamânihstelídetalejpohovalʹnihsporudzokrugigoríšníhplavnívnapoltavŝiní AT níkítenkoís petrografičeskieissledovaniâkamennyhstelidetalejpogrebalʹnyhsooruženijizokrugigorišnihplavnejnapoltavŝine AT suprunenkoob petrografičeskieissledovaniâkamennyhstelidetalejpogrebalʹnyhsooruženijizokrugigorišnihplavnejnapoltavŝine AT níkítenkoís petrographicinvestigationsofstonestelaeandburialconstructiondetailsfromtheneighborhoodofhorishniplavniinpoltavaregion AT suprunenkoob petrographicinvestigationsofstonestelaeandburialconstructiondetailsfromtheneighborhoodofhorishniplavniinpoltavaregion
first_indexed	2025-11-26T05:13:02Z
last_indexed	2025-11-26T05:13:02Z
_version_	1849828562505302016
fulltext	243ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) УДК: [552:903.5\6](477.53)”636/637” І. С. Н і к і т е н к о, О. Б. С у п р у н е н к о ПЕТРОГРАФІчНІ ДОСЛІДжЕННЯ КАМ’ЯНих СТЕЛ І ДЕТАЛЕЙ ПОхОвАЛьНих СПОРуД З ОКРуГи ГОРІшНІх ПЛАвНІв НА ПОЛТАвщиНІ Про мінералого-петрографічне вивчення грані- тів, використаних для виготовлення монумен- тальної скульптури і деталей гробниць доби енео- літу — раннього бронзового віку з понизь Псла і Сухого Кобелячка. К л ю ч о в і с л о в а: граніти, енеоліт, бронзо- вий вік, Горішні Плавні, Кременчуччина, пониз- зя Псла, Полтавщина, кам’яна монументальна скульптура, стели. в околицях м. Горішні Плавні Полтавської обл., в басейні Нижнього Псла та межиріч- чі Псла і лівобережної дніпровської притоки р. Сухий Кобелячок, за останні два десятиліття під час археологічних розкопок вивчена знач- на кількість поховальних об’єктів доби енеолі- ту — раннього бронзового віку. Більшість з них походила з курганних пам’яток, досліджених в ході науково-рятівних робіт в зонах споруджен- ня об’єктів гірничодобувного комплексу нав- коло Горішньоплавнівського, Лавриківського й єристівського кар’єрів залізистих кварцитів ПрАТ «Полтавський ГзК» і ТОв «єристівський ГзК», окремі — знайдені у близькій окрузі (5— 15 км) в ході проведення розвідок Полтавською експедицією ДП НДЦ «Охоронна археологіч- на служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом одного з авторів. частина з найвиразніших захоронень і насипи великих курганів містили зразки найдавнішої монументальної скульптури — архаїчні за фор- мою стели, стелоподібні блоки на перекриттях поховань, а в основі кількох великих курганів знаходилися кам’яні скрині елітарних пізньо- ямних захоронень рубежу ІІІ — ІІ тис. до н. е. всі ці витвори стародавньої монументальної пластики і сакрального будівництва віддале- них епох були виготовлені з сірих, інколи — рожево-сірих гранітів, як здавалося, місцевого видобутку й виробництва, отже, потребували проведення геологічних досліджень з метою встановлення місць розташування родовищ, а звідси й впливу на обрахунок трудовитрат на транспортування та виготовлення кам’яних блоків, плит і доволі масивних сколів. До чис- ла таких зразків кам’яної монументальної пластики доби раннього металу були долучені й кілька пізньоенеолітичних стел, виявлених у найбільш давніх курганах цієї місцини, до- сліджених першими у 1983 р. зачинателем вивчення поховальних старожитностей нав- коло горішньоплавнівських кар’єрів — київсь- ким археологом, кандидатом історичних наук Ю.О. Шиловим [Шилов, 1995, с. 24—27; 1997; 2007]. Усі ці кам’яні вироби наразі збережені та виставлені для огляду в експозиції скансену Краєзнавчого музею м. Горішні Плавні Пол- тавської обл. [Кулатова, Лямкін, 2008, с. 63; Супруненко, 2015, с. 116—126]. Саме вони і стали об’єктами дослідження. Для мінералого-петрографічного вивчен- ня було відібрано зразки матеріалу зі стел та кам’яної поховальної скрині (таблиця) у кіль- кості 15 одиниць. відбір проб здійснювався вибірково і був зумовлений вимогами збере- ження зовнішнього вигляду артефактів. Прин- цип відбору полягав в аналізі сировини екс- понатів скансену, зі врахуванням порівняно віддалених між собою (від 1—2 до 8—10 км) місць знаходження поблизу різних населених пунктів Горішньоплавнівської округи на Ліво- бережжі Дніпра. Було встановлено, що всі досліджені вироби з каменю виготовлені з гранітів. Макроскопіч- археологія і Природничі науки © І.С. НІКІТЕНКО, О.Б. СУПРУНЕНКО, 2017 Археологія і природничі дослідження 244 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) но породи дуже схожі, мають сірий колір з ро- жевим відтінком, середньозернисту структуру. Саме такі граніти були найбільш поширеними в окрузі та придатними для давнього вироб- ництва витворів монументальної скульптури. При мікроскопічному дослідженні також було встановлено подібність більшості зразків. за мінеральним складом взяті для вивчення зраз- ки можна поділити на такі групи: 1) плагіограніти біотитові — 1—4, 7—14; Перелік досліджених артефактів № Найменування № інв. у скан- сені Розмір, см Період / археологічна культура Місце знахідки 1 Стела Л 1 120 × 90 × 7 Пізній енеоліт / середньостогівська (квітянська) Околиці кол. с. Лавриківка Пришибської с/р Кременчуцького р-ну, к. Кормилиця, рів, вододіл рр. Псел і Сухий Кобелячок [Шилов, 2007, с. 31, рис. 35] 2 Стела з 5 65 × 45 × 11 Те саме Там само 3 Мотринська стела 10 136 × 91 × 60 Катакомбна с. Мотрине Кобеляцького р-ну, плато лів. високого берега Дніпра [Лямкін, Супрунен- ко, 2014, с. 211—212] 4 Петрашівська стела 2 11 88 × 65 × 15 Ранній бронзовий вік / катакомбна? с. Петрашівка Салівської с/р Кременчуцько- го р-ну, група IV, насип 7, пр. берег р. Сухий Кобелячок [Супруненко, Шерстюк, 2009, с. 49, рис. 62] 5 Махнівська стела 17 90 × 96 × 19 Ранній бронзовий вік / пізньоямна с. Махнівка Салівської с/р, лів. берег р. Су- хий Кобелячок; група ІІІ, к. 1 [Супруненко, Мироненко, Лямкін, Сидоренко, 2008, с. 89—90, рис. 1] 6 Роботівська стела 13 38 × 32 × 10 Те саме зх. околиця с. Роботівка Пришибської с/р, лів. високий берег р. Сухий Кобелячок, насип к. Х [Супруненко, Шерстюк, 2009, с. 29, рис. 31] 7 Салівська стела 18 60 × 44 × 14 Ранній бронзовий вік с. Салівка, с/р, група к. І зозулиної могили, побл. насипу 9 [Супруненко, Шерстюк, 2009, с. 62, рис. 85] 8 Карпівська стела 19 67 × 67 × 14 Початок середнього бронзового віку / пізньокатакомбна або бабинська с. Карпівка, лів. берег р. Сухий Кобе- лячок — лів. берег р. Дніпро, група к. ІІІ [Супруненко, Мироненко, Лямкін, Сидорен- ко, 2008, с. 91, рис. 3] 9 Петрашівська стела 4, перевикористана як поховальна плита, з написом «1915 года ГФ» 22 131 × 106 × 20 Ранній бронзовий вік / катакомбна; початок ХХ ст. с. Петрашівка група IV, к. 8, пр. берег р. Сухий Кобелячок — лів. берег р. Лизька [Супруненко, Шерстюк, 2009, с. 49, рис. 63] 10 Стела антропоморфна 26 112 × 63 × 25 Ранній бронзовий вік / ямна с. ємці Пришибської с/р, к. І, п. 10, із закла- ду перекриття [Супруненко, 2014, с. 98—99, рис. 4; 5] 11 Стела з перекриття дитячого поховання — 145 × 105 × 25 Ранній бронзовий вік / пізньоямна Те саме, п. 2, перекриття [Супруненко, 2014, с. 94—95, рис. 2, 1] 12 Стела архаїчна — 140 × 86 × 28 Енеоліт / квітянська с. єристівка Пришибської с/р, відьмина могила, п. 4 [Супруненко, 2015, арк. 86—89, рис. 28; 31] 13 Стелоподібна плита — 100 × 138 × 30 Ранній бронзовий вік / пізньоямна с. Кобелячок Пришибської с/р, група І, к. 1, п. 4, перекриття (заклад) [Супруненко, 2016, рис. 7; 9] 14 Кам’яна скриня — Більша (біч- на) плита Те саме с. волошине Дмитрівської с/р м. Горішні Плавні, група І, к. 1 Стовбувата могила, п. 23 [Супруненко, 2007, кол. вкл. ХІ] 15 Стела антропоморфна архаїчна — 118 × 96 × 12 Пізній енеоліт / широчансько-ба- ратівський тип нижньомихай- лівської Околиці с. волошине, група І, к. 1, п. 10 [Супруненко, 2006, с. 31—37] Нікітенко І.С., Супруненко О.Б. Петрографічні дослідження кам’яних стел і деталей поховальних споруд ... 245ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) 2) плагіограніти роговообманково-біотитові — 6; 3) граніти двопольовошпатові (нормальні) — 5, 15. При цьому, крім підвищеного вмісту калієво- го польового шпату (КПШ) або рогової обманки, породи майже не відрізняються, оскільки пла- гіограніти першої групи також містять КПШ або рогову обманку, але у меншій кількості. Деякі граніти першої групи мають підвищений вміст кварцу (10, 14), що може бути пов’язане з розподілом цього мінералу у породі або оквар- цуванням певних ділянок. Група 1. Плагіограніти першої групи мають достатньо витриманий мінеральний склад. Го- ловними мінералами порід є плагіоклаз, кварц та біотит. вміст плагіоклазу варіює від 50 до 65 %, в окварцованих відмінах він складає мен- ше 50 %. Кварцу у зразках міститься від 25 до 40 %, в окварцованих відмінах — понад 40 %. Біотит у плагіогранітах першої групи складає від 3 до 8 %, переважно — 5—7 %. Більшість зразків групи містять мікроклін — до 3 %, за- звичай, близько 1 %. На границях між мікро- кліном та плагіоклазом часто спостерігаються мірмекітові зрощення. Також, окрім біотиту, серед слюд у більшості зразків присутній мус- ковіт, — близько 1 % (рис. 1). У всіх зразках біотитових плагіогранітів присутні вторинні епідот та (або) кліноцоїзит. У більшості зраз- ків плагіоклаз слабо заміщений серицитом, а біотит — хлоритом. Рудні мінерали складають не більше 1 %. У зразку 12 міститься менше 1 % рогової обманки. Серед акцесоріїв у пла- гіогранітах присутні сфен (1, 2), циркон та апа- тит (11, 14). У зразках 7 і 13 містяться зерна метаміктного ортиту, оточені епідотом. Плагіоклаз у плагіогранітах першої групи зазвичай представлений таблитчастими зер- нами й є більш ідіоморфним, у порівнянні з кварцом, часто має полісинтетичні двійники, відповідає альбіту-олігоклазу. Кварц, здебіль- шого, гранульований, зазвичай має менший розмір індивідів, ніж плагіоклаз, зерна — не- правильної форми, що утворюють скупчення. Луски біотиту часто мають зеленкуватий відті- нок. Структура порід першої групи гіпідіоморф- нозерниста і алотріоморфнозерниста, середнь- озерниста, зрідка дрібнозерниста. Група 2. Плагіограніт роговообманково-біо- титовий (зразок 6), що був виділений нами в окрему групу, дуже подібний до плагіогранітів першої групи за текстурно-структурними особ- ливостями і складом. відрізняється він лише присутністю рогової обманки у кількості близь- ко 3 %, що дозволяє включити її до назви по- роди. від більшості плагіогранітів першої гру- пи зразок 6 також відрізняється відсутністю калієвих польових шпатів та мусковіту. Рогова обманка утворює крупні таблитчасті зерна зе- леного кольору з амфіболовою ромбічною спай- ністю (рис. 2). вторинні мінерали у зразку ана- логічні плагіогранітам першої групи: хлорит, епідот і серицит. Структура породи гіпідіоморф- нозерниста, середньозерниста. Група 3. Третя група порід (зразки 5 та 15) відрізняється від двох попередніх знач- ним вмістом мікрокліну (рис. 3), що приблиз- но дорівнює вмісту плагіоклазу. через це дані породи були визначені як нормальні граніти. Оскільки темноколірні мінерали у цих грані- тах представлені біотитом, вміст якого не пе- ревищує 2 %, породи були класифіковані як лейкократові. в цілому, мінеральний склад обох гранітів, за винятком процентного вміс- ту, співпадає з плагіогранітами першої групи. вони складаються з плагіоклазу, кварцу, мік- рокліну, біотиту, мусковіту, містять мірмекі- тові зрощення (рис. 4), по польових шпатах розвинутий серицит, а по біотиту — вторинний хлорит. Структурні особливості зразків 5 та 15 дещо відрізняються. Так, у зразку 5 плагіоклаз та мікроклін утворюють кристали, більш ідіо- морфні, ніж кварц, а у шліфі зразка 15 польові рис. 1. Плагіограніт біотитовий (зразок 1): Pl — пла- гіоклаз, Qu — кварц, Bt — біотит, Ms — мусковіт. Світло прохідне, ніколі (+), збільш. 47х рис. 2. Плагіограніт роговообманково-біотитовий (зразок 6): Pl — плагіоклаз, Qu — кварц, Bt — біо- тит, Hb — рогова обманка. Світло прохідне, ніколі (–), збільш. 47х Археологія і природничі дослідження 246 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) шпати, так само, як і кварц, мають неправиль- ну форму зерен. Тому структури порід були визначені як гіпідіоморфнозерниста і алотріо- морфнозерниста відповідно. Походження порід. всі досліджені архаїчні статуї і кам’яні блоки з поховальних ящиків по- ходять з території навколо м. Горішні Плавні. вона в геологічному плані належить до північ- но-західної частини Середньопридніпровсько- го мегаблоку Українського щита. Середньопри- дніпровський мегаблок вирізняється серед інших переважанням плагіогранітів, які поді- ляються на породи дніпропетровського, сакса- ганського та інгулецького комплексів. Двопо- льовошпатові і суттєво мікроклінові граніти у межах мегаблоку поширені менше — це дему- ринський, токівський і мокромосковський комп- лекси. в районі м. Кременчука, де близько до денної поверхні залягають породи криворізької залізорудної серії, відповідно до Кореляційної геохроностратиграфічної схеми, проявлені пла- гіограніти дніпропетровського і саксаганського комплексів палеоархею [Кореляційна …, 2004]. При цьому, породи Криворізької структури об- лямовуются саксаганськими гранітами. Сакса- ганські граніти відрізняються від аналогічних порід дніпропетровського комплексу більшою гомогенністю [Щербаков, 2005]. Також в районі Кременчука відзначалися суттєво мікроклінові жильні граніти [Справочник, 1975]. Поблизу мм. Кременчук та Горішні Плавні на обох берегах Дніпра існує значна кількість родовищ гранітів. Найкрупнішими є лівобе- режні родовища поблизу сс. власівка, Мала Кохнівка, Піщане, Редути, Солошине, правобе- режні — Кам’яні Потоки, Деріївка і чикалівка. Основна порода на цих родовищах — сірі та ро- жево-сірі середньозернисті граніти [Строитель- ные …, 1963; 1964]. Граніти, які за сучасною схемою мають назву саксаганських, в районі м. Кременчука свого часу описувалися як галещинські та кремен- чуцькі відповідно, що відрізнялися за віком. Петрографічно це були схожі за складом поро- ди. Так, до галещинського типу відносили світ- ло-сірі, середньозернисті граніти з переважно масивною текстурою та з іноді неясновираже- ною гнейсоподібністю. Структура порід гіпідіо- морфнозерниста. Мінеральний склад (%): пла- гіоклаз (50), кварц (35), біотит (8), мусковіт (5), хлорит (2), епідот (1). Плагіоклаз у породах від- повідає альбіт-олігоклазу. Біотит має бурувато- зелений колір, мікроклін трапляється у вигляді неправильних зерен або облямівок навколо кристалів плагіоклазу. Граніти кременчуць- кого типу, відповідно до описів, є схожими на галещинські. Це сірі середньозернисті породи з масивною, рідше гнейсоподібною текстурою. Мінеральний склад: плагіоклаз, кварц, біотит, мікроклін, ортоклаз, рудні мінерали, рогова обманка, епідот, апатит. У породах переважає плагіоклаз, що відповідає олігоклазу-анде- зину, мікроклін, ортоклаз та рогова обманка представлені поодинокими зернами [Справоч- ник …, 1975]. Таким чином, плагіограніти перших двох груп практично повністю відповідають ана- логічним породам, що зустрічаються поблизу мм. Кременчук та Горішні Плавні, як за міне- ральним складом, так і за макроскопічними оз- наками. Стосовно двопольовошпатових гранітів, то вони можуть бути представлені жильними лейкократовими гранітами, згаданими вище та описаними під назвою дніпровських (жиль- ні граніти Середньопридніпровського мегаб- локу, що трапляються на всій його території, в офіційній хроностратиграфічній схемі наразі не виділені в окремий комплекс). Так, в районі Кременчука жильні граніти представлені ро- жевими, жовто-рожевими, лейкократовими, нерівномірнозернистими породами. Польові шпати в даних гранітах репрезентовані пла- гіоклазом та мікрокліном, співвідношення рис. 3. Граніт двопольовошпатовий лейкократовий (зразок 5): Pl — плагіоклаз, Qu — кварц, Mc — мік- роклін. Світло прохідне, ніколі (+), збільш. 47х рис. 4. Мірмекіт у двопольовошпатовому граніті (зразок 5): Pl — плагіоклаз, Mr — мірмекіт, Mc — мікроклін. Світло прохідне, ніколі (+), збільш. 90х Нікітенко І.С., Супруненко О.Б. Петрографічні дослідження кам’яних стел і деталей поховальних споруд ... 247ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) вмісту яких може змінюватись у широких ме- жах. Кварцу у породах міститься від 20 до 35%, також вони включають біотит, мусковіт та рого- ву обманку [Справочник …, 1975]. У разі, якщо двопольовошпатові граніти мали немісцеве походження, найближчим проявом подібних порід могли бути відслонення гранітів дему- ринського комплексу на півночі Криворізького басейну, які утворилися внаслідок мікрокліні- зації гранітів саксаганського комплексу [Щер- баков, 2005]. Таким чином, матеріал всіх досліджених артефактів представлений гранітами, що ма- ють аналоги серед порід, проявлених в районі місць проведення розкопок. Тому, найвірогід- ніше, що для виготовлення досліджених стел і кам’яних ящиків використовувалася місцева кам’яна сировина найближчих до місць зна- ходження родовищ на узбережжі Дніпра. ОПиС шЛІФІв 1. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 55—60, кварц — 25—30, біотит — 5—10, мусковіт — 1, епідот та кліноцої- зит — 1, мікроклін — <1, сфен — поодинокі зерна, мірмекітові зрощення — частки відсотка. Пла- гіоклаз більш ідіоморфний, у порівнянні з кварцом, часто має полісинтетичні двійники. Кварц грану- льований, зерна мають неправильну форму, утво- рює скупчення. Біотит переважно має зеленкуватий відтінок. Структура алотріоморфнозерниста. 2. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 60—65, кварц — 30—35, біотит — 3—5, мікроклін — <1, епідот — <1, сфен — поодинокі зерна, хлорит — частки відсотка. Пла- гіоклаз дуже ідіоморфний, має чіткі двійники, від- повідає альбіту-олігоклазу. Кварц має неправильну форму кристалів. Хлорит заміщає окремі луски біо- титу. Структура гіпідіоморфнозерниста, середньо- зерниста. 3. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 50—55, кварц — 35—40, біотит — 5—10, епідот — <1, серицит — частки від- сотка. Плагіоклаз слабко заміщений серицитом. Структура гіпідіоморфнозерниста, середньозернис- та. 4. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 55—60, кварц — 30—35, біотит — 5—8, мікроклін — <1, мусковіт — <1, епі- дот — <1, рудний мінерал — <1, мірмекітові зрощен- ня — частки відсотка, серицит — частки відсотка, хлорит — частки відсотка. Плагіоклаз представле- ний крупнішими за кварц кристалами, кварц гра- нульований, на границях мікрокліну та плагіоклазу присутні агрегати мірмекіту, серицит слабо розви- нутий по плагіоклазу, хлорит іноді заміщує біотит. Структура гіпідіоморфнозерниста, різнозерниста. 5. Граніт двопольовошпатовий, лейкократо- вий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 34, мік- роклін — 30, кварц — 33, біотит — 2, мусковіт — <1, рудний мінерал — <1, мірмекітові зрощення — час- тки відсотка, серицит — частки відсотка, хлорит — частки відсотка. Плагіоклаз та мікроклін у шліфі мають близьку кількість та утворюють кристали, більш ідіоморфні, ніж кварц. Біотит окислений та хлоритизований. Структура гіпідіоморфнозерниста. 6. Плагіограніт роговообманково-біотито- вий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 60—65, кварц — 25—30, біотит — 3—5, рогова обманка — 2—3, епідот і кліноцоїзит — <1, хлорит — <1, сери- цит — частки відсотка. Рогова обманка утворює круп- ні таблитчасті зерна зеленого кольору з амфіболовою спайністю. Мінерали групи епідоту розвиваються по роговій обманці, хлорит зрідка заміщає біотит, сери- цит слабко розвинутий по плагіоклазу. Структура гіпідіоморфнозерниста, середньозерниста. 7. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 55—60, кварц — 35—40, мікроклін — 2—3, біотит — 2—3, мусковіт — <1, епі- дот та кліноцоїзит — <1, ортит — <1, серицит — час- тки відсотка, хлорит — частки відсотка. Кварц гра- нульований та менш ідіоморфний, ніж плагіоклаз. Серицит слабо заміщує плагіоклаз, хлорит розвину- тий по деяких лусках біотиту. Навколо зерен ортиту розвинуті облямівки епідоту. Структура гіпідіоморф- нозерниста. 8. Плагіограніт біотитовий, мікроклінвміс- ний. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 60—65, кварц — 25, мікроклін — 7—10, біотит — 3—5, мус- ковіт — <1, рудний мінерал — <1, гетит — частки відсотка, серицит — частки відсотка. Плагіоклаз містить антипертитові включення мікрокліну, сери- цитизований та сосюритизований, рудний мінерал окислений. Структура гіпідіоморфнозерниста. 9. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 60—65, кварц — 25—30, біотит — 3—5, мікроклін — 2—3, мусковіт — 1, епі- дот — <1, рудний мінерал — <1, серицит — частки відсотка, хлорит — частки відсотка. Серицит та епі- дот слабо розвинуті по плагіоклазу, хлорит подекуди заміщує біотит. Структура гіпідіоморфнозерниста. 10. Плагіограніт біотитовий, окварцований (або ділянка з підвищеним вмістом кварцу). Мінеральний склад (%): кварц — 60, плагіоклаз — 30, біотит — 5—8, кліноцоїзит та епідот — 2—3, мусковіт — <1, серицит — частки відсотка, хло- рит — частки відсотка. Плагіоклаз слабко серици- тизований, хлорит слабко розвинутий по біотиту. Структура гіпідіоморфнозерниста. 11. Плагіограніт лейкократовий. Мінераль- ний склад (%): плагіоклаз — 65, кварц — 30—33, мікроклін (з антипертитами) — 1, біотит — 1, мус- ковіт — <1, рудний мінерал — <1, серицит — частки відсотка, апатит — частки відсотка, циркон — поо- динокі зерна. Плагіоклаз слабко серицитизований, хлорит слабко розвинутий по біотиту. Структура гіпідіоморфнозерниста. 12. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 55—60, кварц — 30—35, біотит — 5—7, рогова обманка — <1, рудний мі- нерал — <1, епідот — частки відсотка. Структура гіпідіоморфнозерниста, рівномірнозерниста (більш дрібнозернистий, ніж решта). 13. Плагіограніт біотитовий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 60—65, кварц — 25—30, біотит — 5—7, мікроклін (з мірмекітом) — 1, руд- ний мінерал — <1, епідот — частки відсотка, ор- тит — частки відсотка, серицит — частки відсотка, хлорит — частки відсотка. На границях мікрокліну з плагіоклазом присутні мірмекітові зрощення. Се- рицит слабо заміщує плагіоклаз, хлорит розвинутий по деяких лусках біотиту. Навколо зерен зруйнова- ного ортиту є облямівки епідоту. Структура гіпідіо- морфнозерниста. 14. Плагіограніт біотитовий (суттєво кварцо- ва ділянка). Мінеральний склад (%): плагіоклаз — Археологія і природничі дослідження 248 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22) 45—50, кварц — 35—40 (до 45), біотит — 5—7, епі- дот — 1, серицит — частки відсотка, хлорит — частки відсотка, апатит — частки відсотка, циркон — поо- динокі зерна. Порода окварцована або у шліфі при- сутня ділянка породи з підвищеним вмістом кварцу. По плагіоклазу слабко розвинутий серицит, хлорит заміщує біотит. Структура гіпідіоморфнозерниста. 15. Граніт двопольовошпатовий, лейкократо- вий. Мінеральний склад (%): плагіоклаз — 30, мікро- клін — 40, кварц — 27, біотит — 1—2, мусковіт — 1, мірмекітові зрощення — <1, серицит — частки відсо- тка. У шліфі мікроклін трохи переважає плагіоклаз, польові шпати, так само, як і кварц, мають непра- вильну форму зерен, по них слабко розвинутий сери- цит. Біотит, здебільшого, представлений крупними лусками. Структура алотріоморфнозерниста. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (пояснювальна запис- ка) / єсипчук К.Ю., Бобров О.Б., Степанюк Л.М. та ін. — К., 2004. — 30 с. Кулатова І.М., Лямкін в.в. Скансен Комсомольсь- кого історико-краєзнавчого музею «Святині» // звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область: Комсомольська міська рада. — Київ; Пол- тава, 2008. — С. 62—64. Лямкін в.в., Супруненко О.Б. Мотринська стела з лівобережжя Дніпра // АДУ 2013 р. — К., 2014. — С. 211—212. Справочник по петрографии Украины. Магматичес- кие и метаморфические породы. — К., 1975. — 579 с. Строительные материалы Кировоградской облас- ти. — К., 1964. — 228 с. Строительные материалы Полтавской области. — К., 1963. — 112 с. Супруненко О.Б. Кургани між сс. Дуканичі та Солонці на Нижньому Пслі. — Київ; Полтава, 2006. — 128 с. Супруненко О.Б. з історії археологічних досліджень на Полтавщині: короткий нарис. — Київ; Полтава, 2007. — 124 с. Супруненко О.Б. Археологічні пам’ятки на території Комсомольської міської ради // звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область: Комсомольсь- ка міська рада. — Київ; Полтава, 2008. — С. 16—40. Супруненко А.Б. Федоровский идол и курган. — Киев; Полтава, 2011. — 84, 4 с. Супруненко О.Б. Петрашівський курган доби ене- оліту — бронзового віку. — К., 2012. — 140, 8 с. Супруненко О.Б. Курган з пониззя Псла // Музейний вісник. — запоріжжя, 2014. — № 14. — С. 90—105. Супруненко О.Б. Археологічний скансен Комсомоль- ського музею // Свічадо Подніпров’я. — Комсомоль- ськ, 2015. — вип. ІХ. — С. 116—128. Супруненко О.Б. Курган у с. ємці на Кременчуч- чині // АДУ 2014 р. — К., 2015. — С. 175—177. Супруненко О.Б. звіт про дослідження курганів у Кременчуцькому районі на Полтавщині в 2015 р. / НА ІА НАН України. — 2015/[б. н.]. Супруненко О.Б. Кілька поховань з кургану побли- зу с. Кобелячок на Кременчуччині // Музейний віс- ник. — запоріжжя, 2016. — № 16. — С. 61—71. Супруненко О.Б., Мироненко К.М., Лямкін в.в., Сидоренко О.в. Розвідки у пониззях Сухого Кобе- лячка і Псла // АЛЛУ. — 2008. — № 1—2 (23—24). — С. 89—93. Супруненко О.Б., Шерстюк в.в. Пам’ятки архео- логії пониззя Сухого Кобелячка на Полтавщині. — Київ; Полтава, 2009. — 104 с. Супруненко О.Б., Шерстюк в.в. Кургани Нижнього Припсілля. — К., 2011. — 472, 24 с. Шилов Ю.А. Арийские святилища и курганы из ус- тья Псла // ПАз. — Полтава, 1995. — ч. 3. — С. 22— 29. Шилов Ю.А. Святилища энеолита — бронзы в устье Псла // АДУ 1993 р. — К., 1997. — С. 145—148. Шилов Ю.А. Курганные древности окрестностей Комсомольска. — К.; Комсомольск, 2007. — 72 с. щербаков и.Б. Петрология Украинского щита. — Львов, 2005. — 368 с. и. С. Н и к и т е н к о, А. Б. С у п р у н е н к о ПЕТРОГРАФичЕСКиЕ иССЛЕДО- вАНиЯ КАМЕННых СТЕЛ и ДЕ- ТАЛЕЙ ПОГРЕбАЛьНых СООРу- жЕНиЙ иЗ ОКРуГи ГОРишНих ПЛАвНЕЙ НА ПОЛТАвщиНЕ Приводятся результаты минералого-петрографи- ческого изучения монументальной скульптуры и деталей гробниц эпохи энеолита — ранней бронзы из курганов в нижнем течении Псла и Сухого Ко- белячка на исторической Кременчугщине. Установ- лено, что материал всех исследованных артефактов представлен гранитами, которые имеют аналоги среди пород, проявленных в районе мест проведе- ния раскопок, и для изготовления стел и каменных ящиков использовалось местное каменное сырье ближайших к местам нахождения месторождений побережья Днепра. К л ю ч е в ы е с л о в а: граниты, энеолит, брон- зовый век, Горишни Плавни, Кременчугщина, Ниж- ний Псел, Полтавщина, каменная монументальная скульптура, стелы. I. S. N i k i t e n k o, O. B. S u p r u n e n k o petrogrAphiC investigAtions of stone steLAe And buriAL ConstruCtion detAiLs from the neighborhood of horishni pLAvni in poLtAvA region The results of mineralogical and petrographic re- search of monumental sculptures and tomb details dated to the Eneolithic — Early Bronze investigated in the lower reaches of the river Psel and on the banks of the Sukhyi Kobeliachok River in the neighborhood of Horishni Plavni in the historical Kremenchuk Re- gion are given. It was defined that materials of all ex- plored artifacts are presented by granites which have analogues among refuses found in the excavation ter- ritory; local stone resources from closest to the Dniper River shore deposits were used for making stelae and stone boxes. K e y w o r d s: granites, Eneolithic, Bronze Age, Horishni Plavni, Kremenchuk District, the Lower Psel, Poltava Region, monumental stone plastics, stelae. Одержано 14.10.2016

Петрографічні дослідження кам'яних стел і деталей поховальних споруд з округи Горішніх Плавнів на Полтавщині

Репозитарії

Схожі ресурси