Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
У статті розглянуто ливарні формочки, що свого часу були віднесені до різних культурно-хронологічних епох. Зроблено припущення, що вони належать до раннього середньовіччя і знаходять аналогії серед формочок кола «Бернашівка—Камно» за О.О. Щегловою....
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Археологія і давня історія України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161734 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 331-346. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161734 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1617342025-02-09T21:12:01Z Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок Литейные формочки славян раннего средневековья: реинтерпретация находок Casting Molds Of Early Medieval Slavs: Reinterpretation Finds Володарець-Урбанович, Я.В. Дискусії У статті розглянуто ливарні формочки, що свого часу були віднесені до різних культурно-хронологічних епох. Зроблено припущення, що вони належать до раннього середньовіччя і знаходять аналогії серед формочок кола «Бернашівка—Камно» за О.О. Щегловою. Накопление данных о ювелирных изделиях и каменных формочках способствовали появлению работ О.А. Щегловой по классификации изображений на них и ассортименту изделий. Тем не менее, для ряда находок можно уточнить культурно-хронологическую принадлежность. The accumulation of data on the jewellery and casting molds contributed to the emergence of works O. Shchehlova classification of images on them and the range of products. We can refine the cultural and chronological affiliation for a number of finds. Висловлюю щиру вдячність І.Б. Шрамко за можливість ознайомитися та опублікувати формочку із Сухої Гомільши, а також О.В. Гопкало, О.М. Дерев'янко, В.В. Колоді, М.Є. Леваді, С.Д. Лисенку, О.С. Милашевському, А.М. Обломському, Р.В. Терпиловському, А.В. Скибі та О.О. Щегловій за надані консультації та зауваження. 2017 Article Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 331-346. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161734 904.05(477)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Володарець-Урбанович, Я.В. Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглянуто ливарні формочки, що
свого часу були віднесені до різних культурно-хронологічних епох. Зроблено припущення, що вони належать до раннього середньовіччя і знаходять аналогії серед формочок кола «Бернашівка—Камно» за О.О. Щегловою. |
| format |
Article |
| author |
Володарець-Урбанович, Я.В. |
| author_facet |
Володарець-Урбанович, Я.В. |
| author_sort |
Володарець-Урбанович, Я.В. |
| title |
Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок |
| title_short |
Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок |
| title_full |
Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок |
| title_fullStr |
Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок |
| title_full_unstemmed |
Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок |
| title_sort |
ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161734 |
| citation_txt |
Ливарні формочки слов'ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок / Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 331-346. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT volodarecʹurbanovičâv livarníformočkislovânrannʹogoserednʹovíččâreínterpretacíâznahídok AT volodarecʹurbanovičâv liteinyeformočkislavânrannegosrednevekovʹâreinterpretaciânahodok AT volodarecʹurbanovičâv castingmoldsofearlymedievalslavsreinterpretationfinds |
| first_indexed |
2025-11-30T21:04:04Z |
| last_indexed |
2025-11-30T21:04:04Z |
| _version_ |
1850250782293622784 |
| fulltext |
331ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
УДК: 904.05(477)”653”
я. в. в о л о д а р е ц ь - У р б а н о в и ч
ЛивАРНІ ФОРМОчКи СЛОв’ЯН
РАННьОГО СЕРЕДНьОвІччЯ:
РЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЗНАхІДОК
У статті розглянуто ливарні формочки, що
свого часу були віднесені до різних культурно-хро-
нологічних епох. Зроблено припущення, що вони на-
лежать до раннього середньовіччя і знаходять ана-
логії серед формочок кола «Бернашівка—Камно» за
О.О. щегловою.
К л ю ч о в і с л о в а: раннє середньовіччя, V—
VII ст., формочки, ювелірна справа, бронзоливарне
виробництво, пеньківська, празька, колочинська
культура, «старожитності антів».
Історія археологічних досліджень слов’ян
третьої чверті І тис. н. е. нараховує трохи біль-
ше ніж півстоліття. за цей час накопичено
репрезентативні дані щодо житлобудівництва,
керамічного комплексу та ін. Однак, бронзоли-
варне виробництво досить довгий час залиша-
лось осторонь уваги дослідників.
Особливе місце у виробництві ювелірних
прикрас у слов’ян займають кам’яні формоч-
ки. вони були призначені для виготовлення
маленьких нашивних прикрас із свинцево-
олов’янистої бронзи [Егорьков, 2012; Егорь-
ков, Щеглова, 2000; 2001] 1. Технологія виго-
товлення прикрас у формочках поширюється
на значних територіях, що дозволяє виділи-
ти «наскрізні» типи прикрас [Щеглова, 2001;
Кренке, 2011, с. 104; 2014, с. 344—345; Михай-
1. Цікаве припущення О.О. Щеглової, що виробниц-
тво свинцево-олов’янистих прикрас залишалося на
рівні «домашнього» ремесла та розвивалося відо-
соблено від виробництва пальчастих та антропозоо-
морфних фібул, браслетів та деталей геральдичних
поясів [Щеглова, 2002, с. 205]. Причому займалися
домашнім виробництвом жінки як це зафіксовано у
фіно-угрів [Голубева, 1984; 1988; Никитина, Ефре-
мова, 2012; 2012а].
лова, 2015, с. 131]. Це вказує на етнокультурні
зв’язки та шляхи поширення технологій [Щег-
лова, 2002; 2009]. Формочки для виготовлення
малих пальчастих фібул відомі лише в Берна-
шівці [винокур, 1994; 1998а] та в Керчі [Айба-
бин, 1999, рис. 57], дві формочки для виготов-
лення сережок-підвісок виявлені на поселенні
Циркуни 13 [Буйнов, Сергеев, 2012] — є скоріш
виключенням 2. великі за розмірами прикраси
виготовляли за допомогою глиняних формо-
чок, що могли не зберегтися [Шаблавина, 2001;
2003; 2004; 2005; 2007] 3.
Досить довгий час хрестоматійними для
слов’янських старожитностей були знахідки
ливарних формочок із поселень Скибенці, Се-
менки та Самчинці (розкопки П.І. Хавлюка)
[Хавлюк, 1963, рис. 14, 7; 1974, рис. 5, 8, 9; 10,
11, 12]. з часом кількість знахідок збільшува-
лася, а от каталог таких виробів досить довгий
час не був складений.
Питання використання кам’яних формочок
слов’янськими ювелірами поставлено в.М. Го-
рюновою в роботі присвяченій публікації 1200
нашивним бляшкам із складу великобудківсь-
кого скарбу [Горюнова, 1987; 1992; Горюнова,
Родинкова, 1999].
Дослідниця дає відповіді на кілька ключо-
вих питань. Перше з них, це чи відомі такі при-
краси у слов’ян? виявляється відомі, однак по-
силається в.М. Горюнова на неопублікований
каталог складений Г.Ф. Корзухіною, тож ши-
рокому загалу науковців він був недоступним.
2. Див. Шаблавина, 2002; Шаблавина-Нестеренко,
2004; Щеглова 2004а, с. 269; рис. 2, 12, 13; Останина,
Канунникова, Степанов, Никитина, 2011, с. 15—25.
3. Глиняні формочки для виготовлення в тому числі
браслетів виявлені на Дяковському городищі [Крен-
ке, 2011, рис. 52; Лопатина, 2002].© Я.в. вОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОвИч, 2017
диСкуСії
Дискусії
332 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Друге питання полягало у встановленні
матеріалу, з якого виготовлені ці прикраси.
за результатами спектрального аналізу було
з’ясовано, що бляшки виготовлені із свинцево-
олов’янистого сплаву.
Третє, ключове питання полягало у техно-
логії виготовлення таких прикрас. Дослідниця
приходить до висновку, що вони виготовлені за
допомогою кам’яних формочок. в.М. Горюно-
ва склала каталог формочок із зображеннями
аналогічними для виробів із скарбу та зробила
реінтерпретацію низки ливарних формочок,
що раніше відносилися до епохи бронзи. Крім
того, вона помітила, що певні зображення на
формочках мають досить широкі територіальні
межі поширення.
У 1990 р. І.С. винокур дослідив житло 36 із
64 формочками [винокур, Мегей, 1992] на по-
селенні Бернашівка. впродовж 1990-х рр. він
неодноразово звертався і аналізував формочки
[винокур, 1994; 1997; 1998; 1998а]. Цей комп-
лекс стає хрестоматійним та головне — стало
відомо різноманіття зображень, а відповідно і
асортимент виробів, що могли виготовлятися
за допомогою кам’яних ливарних формочок.
У 1996 р. опубліковано каталог слов’янських
прикрас складений Г.Ф. Корзухіною [Корзу-
хина, 1996], що був підготовлений до друку
О.О. Щегловою та в.М. Горюновою. в ньому
введено до наукового обігу серію слов’янських
скарбів із знахідками, виготовленими із свин-
цево-олов’янистої бронзи. в цьому ж році ви-
ходить монографія присвячена Гапонівському
скарбу (в його складі також виявлено прикраси
із свинцево-олов’янистої бронзи) [Гавритухин,
Обломский, 1996].
Таке накопичення знахідок (формочок та від-
ливок із них) і їх введення до наукового обігу
дозволило визначити асортимент прикрас, які
виготовлялися за допомогою кам’яних формочок.
Постала потреба у класифікації зображень та
створенні каталогу таких виробів. То ж законо-
мірним стає ціла серія робіт О.О. Щеглової із ка-
талогом кам’яних формочок ранньосередньовіч-
ного часу та класифікації зображень [Щеглова,
Егорьков, 2000; Щеглова, 2001; 2002; 2002а; 2003;
2009]. Її робота стала приводом більш детального
розгляду ливарних формочок по пам’ятках (горо-
дище Д’яково [Кренке, Тавлинцева, 2002; Крен-
ке, 2011], Ростиславль [Тавлинцева, Лопатина,
2009, рис. 5, 1—4]) та культурах (псковські довгі
кургани [Михайлова, 2015]).
Однак, для кількох ливарних форм на
слов’янських теренах, що були виявлені до се-
редини 1990-х рр., можна уточнити їх культу-
но-хронологічну приналежність. Саме на таких
знахідках і слід зупинитися детальніше.
На поселені Чикалівка (розкопки І.М. Ша-
рафутдінової 1960 та 1961 рр.), у культурному
шарі виявлена кам’яна (вапняк ?) ливарна фор-
мочка, прямокутної форми, розмірами 5,5 × 5,0 ×
2,1 см. На широкій поверхні вирізані матриці у
вигляді шести кульок. вони з’єднані між собою
каналом, хоча кожний із них має свій окремий
літник. Літникова чаша відсутня (рис. 1, 1) [Ша-
рафутдинова, 1960—61, с. 15; 1987, с. 74—75;
рис. 3, 1; Шарафутдінова, 1964, с. 164; рис. 6, 11;
Bockarev, Leskov, 1980, s. 121; taf. 13, 121]. ви-
роби (круглі випуклі нашивні бляшки), що мог-
ли виготовлятися за допомогою цієї формочки,
належать до Щеглова / група VIII, різновид 13
[Щеглова, 2009, с. 47; рис. 3, 27].
Формочки для виготовлення аналогічних
прикрас відомі на слов’янських поселеннях
Бернашівка [винокур, 1997, рис. 27; 36; 37], Се-
менки [Хавлюк, 1963, рис. 14, 7; 1974, рис. 10,
11], занки [Дьяченко, 1989, рис. 87, 7; Щеглова,
2009, рис. 5, 3], Селіште [Тельнов, 2010, рис. 1,
3], Тетерівка І [Томашевский, Гавритухин,
1992, рис. 31, Г], Циркуни 13 [Буйнов, 2011;
Буйнов, Сергеев, 2012], Данчень [Тельнов, 2010,
рис. 1, 4], Ботошань [Teodor, 1984, fig. 19, 6; 20,
1, 3; 21, 1b; Szmoniewski, 2005, rys. 3, 3; Тельнов,
2010, рис. 1, 5], Додешть-васлуй [Тельнов, 2010,
рис. 1, 6, 7], волоське та Олександрівка 1, яма 64
(див. далі) [Терпиловський, Шекун, 1996, с. 26;
рис. 38, 18]; на городищі Кузіна Гора [Алихова,
1962, рис. 12, 1] та зимне [Ауліх, 1970, с. 121—
122; рис. 1, 2, 6; 1972, с. 75—76; табл. XIV, 5; XV,
2, 6; Милян, 2012, рис. 5, 3, 5, 10].
відомі такі формочки на пам’ятці богачевсь-
кої культури пізньоримського часу (Папро-
ткі Колонія (Paprotki Kolonai), поховання 29)
[Belâvec, Bitner-Wróblewska, 2010, ryc. 6]; на
пам’ятках типу Подол (селище Подол 3 — гли-
няна; городище Осечень) [Исланова, 2012,
с. 42—43; рис. 125, 1; 2014, с. 29—30; рис. 10,
1; 11, 3, 4]; на городищі воронич [Белецкий,
Щеглова, 2002, с. 6—8; рис. 1, 1, 2], Ізборськ
[Седов, 2007, с. 98; рис. 78, 6], із могильника
Арнико III, курган 6, поховання 1 [Михайло-
ва, 2015, с. 128, рис. 1, 12—15], Кузебаївському
городищі [Останина, Канунникова, Степанов,
Никитина, 2011, рис. 34, 1], земляному Горо-
дищі у Старій Ладозі [Григорьева, 2011, рис. 1,
2], городищі Д’яково [Кренке, 2011, рис. 17, 3;
77, 1046/84, 1007/84, 1421/87], Камно [Щегло-
ва, 2003, рис. 2, 8] та ін.
Готові вироби представлені в складі вели-
кобудківського [Горюнова, 1987, рис. 1, 1; 1992,
рис. 2, 1; Горюнова, Родинкова, 1999], Козіївсь-
ко-Новоодеського [Корзухина, 1996, табл. 46, 7,
8; 54, 40] та Хитцівського [володарець-Урбано-
вич, Сидоренко, 2016] скарбів (рис. 2; таблиця),
що належать до першої хронологічної групи за
О.О. Щегловою.
На поселенні Суха Гомільша (розкопки
в.К. Міхеєва 1978 р.) була виявлена кам’яна
ливарна формочка (№ 87 за польовим опи-
сом) у розкопі ЕС-78, у засипці господарської
ями 20. Контур ями був виявлений на глибині
0,7 м від сучасної поверхні, хоча фіксувався і
на меншій глибині, однак без чітких контурів.
в плані яма мала прямокутну форму, розміра-
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
333ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
ми 1,3 × 1,2 м, з округлими кутами. Дно не рів-
не. Глибина ями 1,18 м.
Рівень знаходження кам’яної формочки ста-
новив 0,75 м в засипці (заповненні) об’єкту.
Серед матеріалів у об’єкті присутні фрагмен-
ти піщаника, уламки стінок ліпних горщиків
та бортик ліпної сковорідки [Михеев, 1978,
с. 10; табл. І, 2]. Остання є типовою ознакою
рис. 1. Ливарні формочки: 1 — чикалівка; 2 — Суха Гомільша; 3 — Тазово; 4 — велика Слобідка І; 5 — Смо-
родівський узвіз; 6 — чорнівка І; 7 — Олександрівка 1
Дискусії
334 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
слов’янських культур. Салтівський посуд було
виявлено в культурному шарі над ямою 20.
Сама формочка має трапецієподібну форму,
вирізана із світло-сірого сланцю, розміром 9,8 ×
9,0 см, товщиною від 2,0 до 3,8 см. На одній із
бічних сторін розташована літникова чаша із
конусоподібним літником, що підходив до вуш-
ка виробу. Матриця являла собою чотирикутну
підвіску 4,2 × 4,4 см з прямокутним вушком і
отвором у ньому. По периметру виробу нанесе-
но орнамент у вигляді прямих насічок. в цент-
рі є хрестоподібний діагональний рисунок із
круглою серцевиною (рис. 1, 2). Експонується
у Музеї археології Харківського національного
університету ім. в.М. Каразіна. Інвентарний
номер — МАЕСУ вН-792.
У формочці могли виплавляти квадратні
підвіски («нашивки для очілля» за І.С. виноку-
ром [винокур, 1997, рис. 45] чи Щеглова / гру-
па IV, різновид 20 (великі прямокутні підвіски
і накладки із кульками по кутах) [Щеглова,
2002а, с. 141; рис. 3, 1—5; 2009, с. 46; рис. 2, 33].
Ливарна формочка віднесена в.К. Міхеєвим
до матеріалів салтівської культури і опубліко-
вана у його монографії [Михеев, 1985, рис. 38,
4] 1. На поселенні, крім того, присутні пень-
ківський (С-69, матеріали робіт 1969 р.; ГС-
76, матеріали робіт 1976 р. 2; розкоп ДС-77,
1. Про Сухогомільшанський мікрорегіон за часів
салтівської культури див. Колода, 2015.
2. в розкопі виявлено значну кількість невеликих
глиняних сковорідок із висотою бортиків 0,8—1,0 см
та фрагмент невеликого біконічного горщика. за
О.М. Приходнюком висота бортика сковорідок є хро-
нологічним індикатором [Приходнюк, 1980, с. 49].
зокрема, сковорідки із бортиком 3—4 см є виробами
сахнівскього горизонту, із меншою висотою — пень-
ківськими. Крім того, для виробів сахнівського гори-
зонту притаманна орнаментація у вигляді вдавлень
по краю бортика.
Формочки та визначення асортименту
Формочки,
розглянуті
в роботі
Типологічне визначення вироби
відповідних типів Аналогічні зображення на формочках
чикалівка та
Олександрів-
ка 1
Щеглова / група VIII, різно-
вид 13 — круглі випуклі нашивні
бляшки
великобудківський,
Козіївсько-Новоодесь-
кий, Хитцівський
скарби
Бернашівка, Семенки, занки, Селіш-
те, Тетерівка І, Циркуни 13, Данчень,
Ботошань, Додешть-васлуй, волось-
ке; Кузіна Гора, зимне; Папроткі
Колонія (Paprotki Kolonai), п. 29,
Подол 3, Осечень, воронич, Ізборськ,
могильник Арнико III, к. 6, п. 1, Кузе-
баївке городище, земляне Городище у
Старій Ладозі Д’яково, Камно
Суха
Гомільша
«Нашивки для очілля» за І.С. ви-
нокуром чи Щеглова / група IV,
різновид 20 — великі прямокутні
підвіски і накладки із кульками
по кутах
— Бернашівка, Камно, Білий Городок
Тазово та
Смородівсь-
кий Узвіз
Щеглова / група VIII, різновид
32 — «очковидні» бляшки з пе-
телькою
— Осечень, Стара Ладога, Городок І,
Ізборск (нижній шар), Штефан-
чел-Марь, Смородівський узвіз
велика
Слобідка І
зображення № 1
Щеглова / група VII, різно-
вид 31 — розетки із штриховкою
по краю
великобудківський,
Козіївсько-Новоодесь-
кий, Хитцівський та
Хацьківський скарби,
поселення Піски та
Середнє Подніпров’я
Поениця, Хачки, Камно, Отепя,
Стара Ладога, Штефан-чел-Марь,
Шухайлово, Псковське городище,
Рауге, Осичень, Аркино ІІІ, курган 6,
поховання 1, Д’яково, Ізборськ, Кузіна
Гора, Коропові Хутори
зображення № 2
Щеглова / група VIII, різно-
вид 13 — круглі випуклі нашивні
бляшки
див. чикалівка
та Олександрівка 1
або
Щеглова / група Х, різновид 18 —
окремі кільця
Хитцівський, Га-
понівський скарби;
земляне Городище у
Старій Ладозі
Бернашівка, Осечень, Карлинське І
чорнівка І Щеглова / група ХIII, різно-
вид 21 — витягнуті прямокутні
накладки і брусочки з поперечни-
ми насічками
Козіївсько-Новоодесь-
кий скарб
Бернашівка, зимне, Пліснесько,
Хачки, Камно, вац, Кавічбаня (Vác-
Kavicsbánya)
Хрест — —
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
335ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 2. Карта поширення ливарних формочок для виготовлення круглих випуклих нашивних бляшок
(Щеглова / група VIII, різновид 13 та їх відливок). Умовні позначення: І — формочки; ІІ — відливки;
пам’ятки: 1 — чикалівка; 2 — Бернашівка; 3 — Семенки; 4 — занки; 5 — Селіште; 6 — Тетерівка І;
7 — Циркуни 13; 8 — Данчень; 9 — Ботошань; 10 — Додешть-васлуй; 11 — волоське; 12 — Кузіна
Гора; 13 — зимне; 14 — Папроткі Колонія; 15 — Подол 3; 16 — Осечень; 17 — воронич; 18 — Ізборськ;
19 — Арнико III; 20 — Стара Ладога; 21 — Д’яково; 22 — Камно; 23 — Олександрівка 1; 24 — Козіїв-
ка / Нова Одеса; 25 — Хитці; 26 — великі Будки
Дискусії
336 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
матеріали робіт 1977 р.) [Михеев, 1969; 1977;
Михеев, Дегтярь, 1976, с. 36—37; Міхеєв, При-
ходнюк, 1986] та сахнівський шари (розкоп
МС; матеріали робіт 1985 р.) [Любичев, 2002,
с. 16—18]. Слід відмітити, що розкоп ЕС-78
[Михеев, 1978, с. 10; табл. І, 1] розташовував-
ся на північний захід від розкопу ДС-77 (із
пеньківськими об’єктами) [Михеев, 1977, с. 1],
в північно-східній частині поселення. Розкоп
МС [Дегтярь, Буйнов, 1985, с. 1] із сахнівськи-
ми комплексами розташовувався далі на пів-
нічний захід від розкопу ЕС-78 [Михеев, 1978,
с. 10; табл. І, 1; Любичев, 2002, рис. 2, 3]. Тож
можливо поселення в ранньослов’янський час
тягнулося та розвивалося саме в північно-за-
хідному напрямку. Принаймні, в розкопі зС-
78, що розташовувався південніше зазначених
розкопів, також виявлено фрагменти керамі-
ки слов’янського ґатунку [Михеев, 1978, с. 14;
табл. IV, 1—5].
Лише у 1990 р. на поселенні Бернашівка
досліджено напівземлянку 36 (умовно закри-
тий комплекс) — ювелірну майстерню празької
культури [винокур, Мегей 1992; винокур, 1997,
с. 33], що дає підстави вважати такі формочки
(рис. 3; таблиця) (і прикраси, що могли в них
виготовлятися) слов’янськими (хоча відомі такі
зображення і на формочках із півночі Східної
європи — Білий Городок, Камно) [Щеглова,
2002а, с. 141; рис. 3, 1—5; 2009, рис. 2, 32—34] і
належали до третьої чверті І тис. н. е. Дані ви-
роби є одним із типів підвісок «Козіївка / Нова
Одеса», відомих у складі скарбів першої хроно-
логічної групи за О.О. Щегловою [володарець-
Урбанович, 2016а, с. 84; 2016б].
На поселенні Тазово (розкопки є.О. Симоно-
вича 1979 р.) в заповненні споруди 2 чи в куль-
турному шарі навколо неї в траншеї І, виявлена
кам’яна (сланцева) ливарна формочка [Сымо-
нович, 1986, с. 185; рис. 2, 10; 4, 21; Обломский,
Радюш, 2007, с. 33; Обломский, 2007, с. 96].
Формочка підпрямокутної форми, розмірами
4,45 × 6,24 см. з однієї із менших сторін роз-
ташовано два літника (рис. 1, 3). вони ведуть
до матриці виробу — «очковидної» бляшки з
петелькою (Щеглова / група VIII, різновид 32)
[Щеглова, 2009, с. 52]. На формочці їх дві: мож-
ливо, це так зване лиття «в ялику», а можливо
вони здвоєні.
А.М. Обломський зарахував кам’яну фор-
мочку до київської культури [Обломский, 1991,
с. 108, 233]. Інших культурно-хронологічних
шарів на пам’ятці, начебто, не виявлено. Однак
для київських старожитностей кам’яні формоч-
ки не характерні, а виріб, що міг відливатися у
ній не знаходить відповідників серед прикрас
київської культури та східноєвропейських вар-
варських виїмчастих емалей.
Перш за все, слід зазначити, що індивідуаль-
ні знахідки із траншеї І та споруди 2 є.О. Си-
монович описав сумарно. Тож впевненості, що
формочка походить із об’єкту (який дійсно на-
лежить до київського горизонту) немає. У звіті
є два плани розкопу із зазначенням індиві-
дуальних знахідок. На першому (загальному),
просто нанесені позначки, де були виявлені
індивідуальні знахідки, без зазначення їх но-
мерів [Сымонович, 1979, рис. 3]. На другому
(на якому зображено план траншеї І та ІІ), в
квадратах прирізці на північ від квадрату 13
індивідуальні знахідки не позначені, але поз-
начки присутні на рисунку 3 (вони розташо-
вані поза межами об’єкту). На рисунку 9 не
позначені індивідуальні знахідки під номера-
ми 4 (виявлена на глибині 0,45 м), 6 (виявле-
на на глибині 0,2 м), 8 (формочка, виявлена на
глибині 0,3 м), натомість з’являється позначка
індивідуальної знахідки 1, що на рисунку 3
була відсутня [Сымонович, 1979, рис. 9]. Якщо
ж поєднати позначки на двох рисунках із звіту
та порівняти нумерацію, то виходить, що фор-
мочка була виявлена поза межами споруди — в
культурному шарі.
У звіті зазначено, що формочка була виявле-
на на глибині 0,3 м від сучасної поверхні, а от
контури об’єкту зафіксовані на глибині 0,27 м
(по зачистці материка!) від сучасної поверхні.
Глибина будівлі складала 0,5 м. відповідно
формочка, можливо, походить із верхньої час-
тини заповнення об’єкту і навряд чи має відно-
шення до часу функціонування споруди.
Формочки з схожими хоча із не здвоєними
зображеннями походять із городища Осечень
[Исланова, 2014, рис. 11, 2; 2016, рис. 59, 6],
поселення Городок І [Исланова, 2006, с. 107;
рис. 117, 1; 2016, рис. 25, 3; Михайлова, 2015,
с. 129; рис. 1, 18], Стара Ладога [Рябинина,
1985, с. 61, рис. 23], Ізборська (нижній шар)
[Седов, 2007, с. 98; рис. 78, 8; 235, 2; 239, 2],
Штефан-чел-Марь [Teodor, 1985, fig. 3, 5; 1996,
fig. 15; Щеглова, 2009, табл. ІІ] та Смородівсь-
кого узвозу (див. далі) [Скиба, 1986, с. 69—71;
рис. 2] (рис. 4; таблиця).
На поселенні велика Слобідка І (розкопки
Д.Н. Козака 1980 р.) виявлено ливарну фор-
мочку, яку автор відносив до старожитностей
зубрицької культури.
У публікації 1988 р. вказано, що знахідка
походить із культурного шару. в альбомі звіту
вказано, що виріб походить із ями 3 (хоча не за-
значено рівень виявлення). в польовому описі
виріб не вказано.
На пам’ятці присутній і празький горизонт
[Козак, 1980, с. 14; рис. 12, 12; 13, 2; 1988, с. 57;
рис. 3, 7; 2008, с. 228; рис. 91, 7; Козак, Мегей,
1987].
Формочка являє собою відшліфовану
кам’яну овальну плитку розмірами 8 × 9,5 см,
товщиною 1 см. На одному із країв розміще-
ний прямокутний літник до матриці — нашив-
ні розетки із штриховкою по краю (Щеглова /
група VII, різновид 31) [Щеглова, 2009, с. 47;
рис. 3, 9—12] або ремінна накладка (Кова-
левська / відділ 1, типу 7) [Ковалевская, 2000,
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
337ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
с. 145]. Літник перетинає іще один канал. Із
іншого боку також проходить літник, що тяг-
неться (але не доходить) до матриці, що являє
собою кругле заглиблення — або круглі ви-
пуклі нашивні бляшки (Щеглова / група VIII,
різновид 13) [Щеглова, 2009, с. 47; рис. 3, 27]
(аналогічні формочці із чикалівки), або окремі
кільця (Щеглова / група Х, різновид 18) [Щег-
лова, 2009, с. 52; рис. 3, 28] (формочки із ана-
логічними зображеннями виявлені на Берна-
шівці [винокур, 1997, рис. 24—26; 29; 38—40],
занках [Дьяченко, 1989, рис. 87, 7], городищі
Осечень [Исланова, 2014, с. 29—30; рис. 11, 2,
3], на поселенні іменьківської культури Кар-
линське І [Сташенков, 2010, с. 114; рис. 6, 8]; у
якості готових виробів виявлені у складі Хит-
цівського [володарець-Урбанович, Сидоренко,
2016], Гапонівського [Обломский, 1996, с. 16;
рис. 33, 66—68] скарбу та із земляного Городи-
ща у Старій Ладозі [Григорьева, 2011, с. 184;
рис. 2, 11—13, 22—24]) чи якесь інше незакін-
чене зображення (рис. 1, 4).
Формочки із зображеннями Щеглова / гру-
па VII, різновид 31 широко представлені на
пам’ятках третьої чверті І тис. н. е. — Поеница,
Хачки, Камно, Стара Ладога [Щеглова, 2009,
табл. ІІ], Штефан-чел-Марь [Щеглова, 2009,
рис. 5, 1], Шухайлово [Горюнова, 1987, рис. 2, 7;
Шмидт, 2003, табл. 18, 5], Псковське городище
[Щеглова, 2009, рис. 5, 2], Риуге [Шмидельхельм,
1959, табл. V, 10; Горюнова, 1987, рис. 1, 7; Аун,
1992, табл. ХІХ, 9], Отепя [Аун, 1992, табл. ХІХ, 8],
рис. 3. Карта поширення
ливарних формочок для
виготовлення великих
прямокутних підвісок і
накладок із кульками по
кутах (Щеглова / група IV,
різновид 20). Пам’ятки:
1 — Суха Гомільша; 2 —
Бернашівка; 3 — Білий
Городок; 4 — Камно
Дискусії
338 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 4. Карта поширення ливарних формочок для виготовлення «очковидних» бляшок з петелькою (Щегло-
ва / група VIII, різновид 32). Пам’ятки: 1 — Тазово; 2 — Смородівський узвіз; 3 — Осечень; 4 — Городок І;
5 — Стара Ладога; 6 — Ізборськ; 7 — Штефан-чел-Марь
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
339ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
Осичень [Исланова, 2014, рис. 11, 2], Аркино ІІІ,
курган 6, поховання 1 [Аун, 1980, с. 81; рис. 17,
2; Михайлова, 2015, рис. 1, 10], Д’яково [Кренке,
Тавлинцева, 2002, с. 102; рис. 7, 8; 9, 2; Кренке,
2011, рис. 128, 1372—87], Ізборськ [Седов, 2007,
рис. 235, 1], Кузіна Гора [Алихова, 1962, рис. 11,
1б] та Коробови Хутори [Шрамко, 1962, с. 118;
рис. 44а; Сухобоков, 1975, рис. 54, 7].
Готові вироби відомі в складі великобуд-
ківського [Горюнова, 1987, с. 86; рис. 1, 1; 1992,
рис. 2; Горюнова, Родинкова, 1999, рис. 47, 9],
Козіївсько-Новоодеського [Корзухина, 1996,
с. 396, 399; табл. 46, 9; 54, 31], Хитцівського [во-
лодарець-Урбанович, Сидоренко, 2016, с. 121]
та Хацьківського [Корзухина, 1996, табл. 22, 36]
скарбів, на поселенні Піски [володарець-Урба-
нович, 2016, с. 65; рис. 2, 10] та в Середньому
Подніпров’ї [Корзухина, 1996, с. 413; табл. 92,
10] (рис. 5; таблиця).
На поселенні Смородівський узвіз в 1981 р.
виявлено кам’яну формочку виготовлену із
піщаника, із слідами міді [Скиба, 1986, с. 69—
71; рис. 2], що вказує на спосіб лиття «напря-
му», без воскової моделі.
Ливарна формочка прямокутної форми, роз-
міром 2,8 × 4,4 × 1,4 см, виготовлена із піща-
ника бурого кольору (рис. 1, 5). На одній із
менших сторін вирізано літник до матриці ви-
робу — «очковидна» бляшка з петелькою (Щег-
лова / група VIII, різновид 32) [Щеглова, 2009,
с. 52; рис. 3, 18].
Також на Смородівському узвозі було вияв-
лено рурочку-пронизку із вибитим пунктирним
орнаментом, котрий складається з продавлених
крапок із внутрішнього боку. виріб належить
до володарець-Урбанович / тип 4 [володарець-
Урбанович, 2014, с. 44]. Схожі знахідки виявле-
но на поселенні Каменеве 2 (культурний шар)
та Битицьке городище (скарб). знахідка із
Битицького скарбу (закритий комплекс) може
вказувати на побутування таких прикрас саме
у третій чверті І тис. н. е.
Слід зауважити, що на території сучасно-
го Києва відомі пам’ятки празької культури
(можливо із матеріалами цієї культури і слід
пов’язати цю формочку) — Киселівка [Шовкоп-
ляс, 1963], Старокиївська гора [Толочко, 1972,
с. 49], Оболонь (Луг IV) [Шовкопляс, Гавриту-
хин, 1993], Кирилівська, 37 [Івакін, Баранов,
Івакін, Оленич, 2016]. У верхньому Поволжі
(де розташовані городище Осечень та поселен-
ня Городок), І.в. Ісланова простежила окремі
елементи, характерні для празької культури
[Исланова, 2014, с. 28—29], тому не виключено,
що ці зображення на формочках можуть вказу-
вати на переселення носіїв празької культури
на північ [Щеглова, 2001, с. 53].
Формочки із аналогічними зображеннями
були перераховані в пункті присвяченому фор-
мочці із Тазово (рис. 3).
На поселенні черняхівської та празької куль-
тур Чорнівка І (роботи І.П. Русанової, Б.О. Ти-
мощука та в.М. войнаровського у 1979, 1983 та
1984 рр.) виявлено пошкоджену кам’яну (мег-
рельська крейда) формочку.
виріб виявлено в споруді 17 на глибині 0,5 м
вище долівки (при загальній глибині спору-
ди 0,8—0,85 м), розмірами 5,7 × 4,1 × 2,2 см
[войнаровський, 2007, с. 67; рис. 48, 7; 2008,
с. 101—106; рис. 2, 1]. він паралелепіпедної
форми, двосторонній. з одного боку формочка
має літникову чашу, шириною 1,8 см і гли-
биною 0,8 см, що має три літника. Два із них
обламані. На кінці третього розташовано мат-
рицю у вигляді хреста, розмірами 1,7 × 1,3 см
та заглибленням на 0,4 см, що має заокруглені
кінці. По центру хрестик має круглу (діаметр
0,2 см) «перлину» (висотою 0,3 см).
Із іншого боку від літникової чаші (ширина
0,7 см) проходить два літника (рис. 1, 6). Остан-
ні тягнуться до двох матриць для виготовлення
витягнутих прямокутних накладок і брусочків з
поперечними насічками (Щеглова / група ХIII,
різновид 21) [Щеглова, 2009, с. 53; рис. 2, 40],
розмірами 3,1 × 0,5—0,2 см, глибиною 0,3 см
(рис. 1, 6).
в.М. войнаровський зарахував формочку до
старожитностей черняхівської культури і вва-
жає, що зображення хреста вказує на поширен-
ня християнства у черняхівському суспільстві
[войнаровський, 2007, с. 69—70; 2008].
з приводу її належності до матеріалів чер-
няхівської культури зауважимо таке. Для неї
кам’яні формочки не характерні — такі виро-
би виявлені на поселеннях Кисилів [винокур,
Тимощук, 1964, рис. 4, 1], Маліївці 1 [винокур,
1972, с. 71; рис. 26], черепин (глиняна) [Баран,
1961, табл. ХІІІ, 11; Баран, 1981, табл. ХХІІІ,
11], Пилипча-Яблунівка [Пачкова, 1970, арк. 6;
Пачкова, 2000; Магомедов, Абашина, Солтис,
2003, с. 20] та фонди вінницького краєзнавчого
музею (повідомлення М.є. Левади).
зображення хреста на ливарних формочках
ранньосередньовічного часу дійсно унікальне
і не знаходить прямих аналогів. Хоча, хрести
вписані в коло відомі на серії зображень —
круглі пласкі нашивки з хрестоподібним орна-
ментом (Щеглова / група VI, різновид 33) [Щег-
лова, 2009, с. 53; рис. 3, 4, 5; табл. ІІ] чи круглі
пласкі нашивки з кільцем та хрестоподібним
орнаментом (Щеглова / група VI, різновид 19)
[Щеглова, 2009, с. 53; рис. 3, 2; табл. ІІ] — на
теренах слов’янських археологічних культур
формочки із такими зображеннями виявлені
в Лук’янівці [Шрамко, 1962, с. 118; Горюнова,
1987, с. 87—88; рис. 2, 5], Бернашівці [вино-
кур, 1997, рис. 27]; відливка виявлена в зруй-
1. Імовірно, знахідка походить із околиць села. При-
наймні в жодному каталозі І.С. винокура пам’ятка
із такою назвою не фігурує. зображення на формочці
схоже на низку зображень із закарпаття перших
століть н. е. [Бідзіля, 1971, рис. 22]. Тож формочка із
Маліївців може належати до іншого культурно-хро-
нологічного регіону.
Дискусії
340 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 5. Карта поширення ливарних формочок для виготовлення розеток із штриховкою по краю (Щеглова /
г рупа VII, різновид 31). Умовні позначення: І — формочки; ІІ — відливки; пам’ятки: 1 — велика Слобід-
ка І; 2 — Поєниця; 3 — Хачки; 4 — Отепя; 5 — Стара Ладога; 6 — Штефан-чел-Марь; 7 — Шухайлово; 8 —
Псковське городище; 9 — Риуге; 10 — Осечень; 11 — Арнико III; 12 — Д’яково; 13 — Ізборськ; 14 — Кузіна
Гора; 15 — Коробови Хутори; 16 — великі Будки; 17 — Козіївка / Нова Одеса; 18 — Хитці; 19 — Хацьки;
20 — Піски; 21 — Середнє Подніпров’я
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
341ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
нованому комплексі із Макухівки [Соколова,
Супруненко, 1997, с. 91]. Тож не виключено,
що хрест все ж міг бути варіантом зображень
на ранньосередньовічних формочках типу
«Бернашівка—Камно». зокрема, можна при-
пустити, що в цій матриці могли виготовляти
нашивні хрестоподібні бляшки.
А от друге зображення із зворотного боку —
витягнуті прямокутні накладки і брусочки з
поперечними насічками (Щеглова / група ХIII,
різновид 21) досить широко представлені на
формочках — Бернашівка [винокур, 1997,
рис. 36], зимне [Ауліх, 1970, рис. 1, 1а; 1972,
табл. XV, 1; Милян, 2012, рис. 5, 6], Пліснесько
(2 екз.) [Филипчук, 2009, рис. 39; 42; 2010, с. 144;
фото. 7, 1; 8, 1], Хачки, Камно [Щеглова, 2009,
табл. ІІ] та на могильнику вац, Кавічбаня (Vác-
Kavicsbánya, Kisréti-dűlő), поховання 140 (Н)
[Rácz, 2014, taf. 81, А1]. Готовий виріб відомий у
складі Козіївсько-Новоодеського скарбу [Корзу-
хина, 1996, табл. 46, 10] (рис. 6; таблиця).
Інших культурно-хронологічних шарів на
пам’ятці немає. Навіть якщо зображення хрес-
та і належить до черняхівського часу, то дру-
ге — належить до раннього середньовіччя. в
такому разі формочка була перероблена (пе-
ревикористана). Такі випадки трапляються,
але перероблювали формочки раннього се-
редньовіччя — Коробові Хутори (із формочки
виготовлено пряслице) [Шрамко, 1962, с. 118;
рис. 44а; Сухобоков, 1975, рис. 54, 7] та воронич
(на формочці раннього середньовіччя вирізано
матрицю для виготовлення печаток XIV ст.)
[Белецкий, Щеглова, 2002, с. 6—8; рис. 1, 1, 2].
Тож формочка із чорнівки І належить до ран-
нього середньовіччя і входить в коло виробів
«Бернашівка—Камно».
На поселенні Олександрівка 1 під час архео-
логічних досліджень 1993—1995 рр. (розкопки
Р.в. Терпиловського та О.в. Шекуна) в госпо-
дарській ямі 64 виявлено глиняну формочку.
Формочка виготовлена з добре обпаленої
глини, фрагментована, складається із двох
частин. Розміри цілого виробу були: довжина
10 см, ширина 5 см, висота 2—2,5 см. На од-
ній із менших сторін зроблено літник, на двох
більших сторонах — ще по одному літнику,
вони направлені перпендикулярно до першо-
го літника. Імовірно, ці два літника мали пе-
ретнуті матриці. Жоден літник не доходить до
матриць. Останні не об’єднані між собою. Мат-
риці — дві круглі випуклі нашивні бляшки
діаметром 0,7 см та глибиною 0,2 см [Шекун,
1993, рис. 149, 4, 5; Терпиловський, Шекун,
1996, с. 26; рис. 38, 18], належать до Щеглова /
група VIII, різновид 13 [Щеглова, 2009, с. 47;
рис. 6. Карта поширення
ливарних формочок для
виготовлення витягнутих
прямокутних накладок
і брусочків з поперечни-
ми насічками (Щеглова /
група ХIII, різновид 21).
Умовні позначення: І —
формочки; ІІ — відливки;
пам’ятки: 1 — чорнів-
ка І; 2 — Бернашівка; 3 —
Пліснесько; 4 — зимне;
5 — Хачки; 6 — Камно;
7 — вац, Кавічбаня (Vác-
Kavicsbánya);8 — Козіїв-
ка / Нова Одеса
Дискусії
342 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рис. 3, 27]. На другій частині формочки зали-
шився лише літник (рис. 1, 7).
знахідка була віднесена до київського гори-
зонту. Однак широкий спектр аналогій серед
матеріалів раннього середньовіччя, вказують,
що виріб належить до колочинського горизонту
[Терпиловский, Шекун, 1998]. Формочки із ана-
логічними зображеннями та відливки із них
були описані в пункті, присвяченому формочці
із чикалівки (рис. 2). На поселенні Олександ-
рівка 1 виявлено також залишки плавильного
горну та тиглі [Терпиловський, Шекун, 2004,
с. 228; рис. 9, 22—24], що вказує на всі елемен-
ти виробничого процесу.
звісно, каталог ливарних формочок епохи
раннього середньовіччя можна ще доповнюва-
ти знахідками. Однак, в даному дослідженні
були використані лише ті знахідки, що потре-
бували більш чіткого визначення своєї куль-
турно-хронологічної приналежності. Матриці
на них знаходять аналогії на формочках, що
належать до кола «Бернашівки—Камно», тож
їхня належність до раннього середньовіччя ви-
дається переконливішою.
рис. 7. Карта знахідок свідчень ювелірного виробництва в Середньому Подніпров’ї (А), межиріччі Сейму та
Осколу (Б), в Подністров’ї (в). Умовні позначення: І — скарби ювелірів; ІІ — ливарні формочки; ІІІ — тиглі;
IV — ллячки; V — «напівфабрикати»; VІ — бронзові зливки; VІІ — шаблони та матриці; VІIІ — ливарні фор-
мочки піддані аналізу; пам’ятки: 1 — чикалівка; 2 — Смородівський узвіз; 3 — Олександрівка 1; 4 — Гута-
Михайлівська; 5 — Домантове; 6 — Градизьк; 7 — Пеньківка, Луг І; 8 — Пастирське городище; 9 — Київ;
10 — Дегтярівка; 11 — Девіча Гора; 12 — Канів; 13 — Сахнівка; 14 — Тетерівка І; 15 — Корчак; 16 — Ново-
селиця; 17 — Середнє Подніпров’я; 18 — Тазово; 19 — Суха Гомільша; 20 — Кузіна Гора; 21 — Курилівка;
22 — Суджа-замостьє; 23 — черкаська Конопелька; 24 — Лук’янівка; 25 — Нартово; 26 — занки; 27 — Ко-
робові Хутори; 28 — Циркуни 13; 29 — Колосково; 30 — Козіївка / Нова Одеса; 31 — Богородичне; 32 — ве-
лика Слобідка І; 33 — чорнівка І; 34 — Бернашівка; 35 — Ботошань; 36 — Городок; 37 — Данчень; 38 — По-
тирка; 39 — Селіште; 40 — Кодин; 41 — Рашків ІІ; 42 — Рашків ІІІ; 43 — Лука-Каветчинська; 44 — Хуча;
45 — Ханска; 46 — Бакота
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
343ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
важливо зазначити, що в усіх випадках фор-
мочки виявлені не просто в регіонах, де відомі
слов’янські старожитності третьої чверті І тис.
н. е., а там, де є пам’ятки із слідами ювелірного
та бронзоливарного виробництва (тиглі, лляч-
ки, злитки металу та шаблони) (рис. 7). Але це
вже тема іншого дослідження.
* * *
висловлюю щиру вдячність І.Б. Шрамко за
можливість ознайомитися та опублікувати фор-
мочку із Сухої Гомільши, а також О.в. Гопка-
ло, О.М. Дерев’янко, в.в. Колоді, М.є. Леваді,
С.Д. Лисенку, О.С. Милашевському, А.М. Об-
ломському, Р.в. Терпиловському, А.в. Скибі та
О.О. Щегловій за надані консультації та заува-
ження.
Айбабин А.и. Этническая история ранневизантийс-
кого Крыма. — Симферополь, 1999. — 352 с.
Алихова А.Е. Древние городища Курского Посей-
мья // Лесостепные культуры скифского времени. —
М., 1962. — С. 86—133 (МИА. — № 113).
Ауліх в.в. До історії ремесла східних слов’ян у VI—
VIII ст. // Археологія. — 1970. — Т. ХХІІІ. — С. 120—
124.
Ауліх в.в. зимнівське городище — слов’янська
пам’ятка VI—VII ст. н. е. в західній волині. — К.,
1972. — 124 с.
Аун М. Курганные могильники восточной Эстонии
во второй половине I тысячелетия нашей эры. —
Таллинн, 1980. — 136 с.
Аун М. Археологические памятники второй полови-
ны І тысячелетия н. э. в Юго-восточной Эстонии. —
Таллинн, 1992. — 198 с.
Баран в.Д. Поселення перших століть нашої ери
біля села черепин. — К., 1961. — 126 с.
Баран в Д. черняхівська культура. за матеріалами
верхнього Дністра і західного Бугу. — К., 1981. —
264 с.
Белецкий С.в., щеглова О.А. Литейная форма из
раскопок на городище воронич в 2002 г. // Новое в
византийской сфрагистике: Тез. докл. Междунар.
науч. конф., посвящ. юбилею в.С. Шандровской. —
СПб, 2002. — С. 6—11.
Бідзіля в.І. Історія культури закарпаття на рубежі
нашої ери. — К, 1971. — 183 с.
Буйнов Ю.в. Разведки в долине р. Харьков // АДУ
2010 р. — Київ; Полтава, 2011. — С. 50—51.
Буйнов Ю.в., Сергєєв М.А. Матеріали доби бронзи та
раннього середньовіччя з поселення Циркуни-13 на
Харківщині // вХУ. — 2012. — вип. 45. — С. 8—17
винокур І.С. Історія та культура черняхівських
племен Дністро-Дніпровського межиріччя ІІ—
V ст. н. е. — К., 1972. — 180 с.
винокур І.С. Перша ливарна форма для пальчастих
фібул // Старожитності Русі-України. — К., 1994. —
С. 23—27.
винокур І.С. Слов’янські ювеліри Подністров’я (за
матеріалами дослідження Бернашівського комплек-
су І тис. н. е.). — Кам’янець-Подільський, 1997. —
200 с.
винокур и.С. Бернашевский ювелирный комплекс и
историко-культурный процесс в Европе V—VII вв. //
Скифы, Хазары, Славяне, Древняя Русь. — СПб,
1998. — С. 137—141.
винокур І.С. Ювелірний комплекс ранньосеред-
ньовічних слов’ян // Archaeoslavica. — Kraków,
1998а. — № 3. — С. 209—226.
винокур І.С., Мегей в.П. Ювелірна майстерня ран-
ньосередньовічних слов’ян // Археологія. — 1992. —
№ 3. — С. 82—95.
винокур и.С., Тимощук Б.А. Памятники черняховс-
кой культуры на Буковине // Древности эпохи сложе-
ния восточного славянства. — М., 1964. — С. 186—
195 (МИА. — № 116).
войнаровський в.М. чорнівка-І. Поселення IV—
ІХ ст. на Буковині. — чернівці, 2007. — 166 с.
войнаровський в.М. Маловідомі артефакти — хро-
нологічні індикатори І тис. н. е. з Буковини та Га-
личини // Археологічні студії. — Київ; чернівці,
2008. — вип. 3. — С. 98—117.
володарець-Урбанович я.в. Пронизки епохи ран-
нього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня
Східної європи // Археологія: від джерел до реконс-
трукцій. — К., 2014. — С. 35—49 (АДІУ. — вип. 2
(13)).
володарець-Урбанович я.в. Деталі поясних на-
борів V — першої половини VІІI ст. із Полтавщини:
знахідки від початку 2000-х рр. // Археологія. —
2016. — № 3. — С. 55—71.
володарець-Урбанович я.в. знахідка антропомор-
фної фігурки із засулля-Мгару // Археологія. —
2016а. — № 1. — С. 79—88.
володарець-Урбанович я.в. Підвіски типу «Козіїв-
ка / Нова Одеса» // Проблемы истории и археологии
Украины: Материалы VIII Междунар. науч. конф.
(Харьков, 2016 г.). — Харьков, 2016б. — С. 48.
володарець-Урбанович я.в., Сидоренко О.в. Про об-
стеження місця знахідки Хитцівського («Лубенсько-
го») скарбу // Старожитності Посулля. — К., 2016. —
С. 119—132.
Гавритухин и.О., Обломский А.М. Гапоновский
клад и его культурно-исторический контекст. — М.,
1996. — 298 с. (РСМ. — 3).
Голубева Л.А. Женщины-литейщицы: (К истории
женского ремесленного литья у финно-угров) //
СА. — 1984. — № 4. — С. 75—89.
Голубева Л.А. Девочки-литейщицы // Древности
славян и Руси. — М., 1988. — С. 31—34.
Горюнова в.М. К вопросу об оловянных украшениях
«антских» кладов // Археологические памятники эпо-
хи железа восточноевропейской лесостепи. — воро-
неж, 1987. — С. 85—93.
Горюнова в.М. Новый клад антского времени из
Среднего Поднепровья // Археологические вести. —
1992. — № 1. — С. 126—140.
Горюнова в.М., родинкова в.Е. Раннеславянское
поселение великие Будки (Хутор) // Stratum plus. —
1999. — № 4. — С. 167—219.
Григорьева Н. вещи из свинцово-оловянистых спла-
вов из раскопа III на земляном Городище в Старой
Ладоге // Археологія: спадок віків: Матеріали Між-
нар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих
учених. — Біла Церква, 2011. — С. 181—184.
Дегтярь А.К., Буйнов Ю.в. Отчет о раскопках у
с. Сухая Гомольша Готвальдовского р-на Харьковс-
кой обл. в 1985 г. / НА ІА НАН України. — 1985/122.
Дьяченко А.Г. Отчет о раскопках славяно-русской
археологической экспедиции Белгородского педин-
ститута 1989 г. / НА ІА НАН України. — 1989/254.
Егорьков А.Н. Свойства и роль свинцово-оловянных
сплавов в «древностях антов» // Славяне восточной
Европы накануне образования Древнерусского госу-
дарства: Материалы междунар. конф., посвящ. 110-
летию со дня рожд. И.И. Ляпушкина (1902—1968)
Дискусії
344 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
(3—5 декабря 2012 г. Санкт-Петербург). — СПб,
2012. — С. 198—201.
Егорьков А.Н., щеглова О.А. Состав свинцово-оло-
вянных сплавов раннеславянских кладов «древнос-
тей антов» // Археометрiя та охорона історико-куль-
турної спадщини. — К., 2000. — № 4. — С. 56—61.
Егорьков А.Н., щеглова О.А. Металл «антских»
кладов по результатам эмиссионно-спектрального
анализа // Древние ремесленники Приуралья: Ма-
териалы всерос. науч. конф. (Ижевск, 21—23 ноября
2000 г.). Сб. статей. — Ижевск, 2001. — С. 280—307.
Івакін Г.Ю., Баранов в.І., Івакін в.Г., Оленич А.М.
Нові матеріали ранньослов’янського часу з території
Києвоподолу: попереднє повідомлення // In Sclavenia
terra. — К., 2016. — вип. 1. — С. 58—63.
исланова и.в. верхнее Помостье в раннем средне-
вековье. — М., 2006. — 118 с.
исланова и.в. Древности в верховьях волги (ран-
ний железный век и раннее средневековье). — М.,
2012. — 220 с. (РСМ — 14).
исланова и.в. Памятники типа Подол (культурные
контакты населения верхневолжья в третей четвер-
ти I тыс. н. э.) // Проблемы взаимодействия населе-
ния восточной Европы в эпоху великого переселе-
ния народов. — М., 2014. — С. 26—44 (РСМ. — 15).
исланова и.в. Раннесредневековые группы памят-
ников на Северо-западе восточной Европы // Ран-
несредневековые древности лесной зоны восточ-
ной Европы (V—VII вв.). — М., 2016. — С. 136—220
(РСМ. — 17).
Ковалевская в.Б. (при уч. Р.А. Бахтадзе, в.А. Га-
либина, з.А. Львовой). Компьютерная обработка
массового археологического материала из ранне-
средневековых памятников Евразии. Хронология
восточно-европейских древностей V—IX веков. —
Пущино, 2000. — вып. 2: Стеклянные бусы и пояс-
ные наборы. — 363 с.
Козак Д.Н. звіт про розкопки поселень І тис. н. е.
біля с. велика Слобода у 1980 р. / НА ІА НАН Украї-
ни. — 1980/20а.
Козак Д.Н. Поселення першої чверті І тис. н. е. по-
близу с. велика Слобідка на Середньому Дністрі //
Археологія. — 1988. — вип. 62. — С. 52—59.
Козак Д.Н. венеди. — К., 2008. — 470 с.
Козак Д.Н., Мегей в.Ф. Слов’янське поселення ве-
лика Слобода-1 на Середньому Дністрі // Археоло-
гія. — 1987. — вип. 59. — С. 60—67.
Колода в.в. Сухогомольшанский археологический
комплекс: современное состояние и перспективы
исследования // Laurea I. Античный мир и Средние
века: чтения памяти профессора владимира Ива-
новича Кадеева: Материалы. — Харьков, 2015. —
С. 175—180.
Корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки ве-
щей круга «древностей антов» в Среднем Поднепро-
вье. Каталог памятников // МАИЭТ. — 1996. —
вып. V. — С. 352—435, 586—705.
Кренке Н.А. Дьяково городище: культура населе-
ния бассейна Москвы-реки в І тыс. до н. э. — І тыс.
н. э. — М., 2011. — 548 с.
Кренке Н.А. Финал дьяковской культуры в Подмос-
ковье // КСИА. — 2014. — вып. 235. — С. 342—362.
Кренке Н.А., Тавлинцева Е.Ю. Литейные формы с
Дьякова городища // РА. — 2002. — № 4. — С. 90—
110.
Лопатина О.А. Технологическая характеристи-
ка глиняных литейных форм Дьякова городища //
РА. — 2002. — № 4. — С. 111—112.
Любичев М.в. Памятники типа Сахновки на Север-
ском Донце // вХУ. — 2002. — вип. 34. — С. 13—27.
Магомедов Б.в., Абашина Н.С., Солтис О.Б. Пам’ят-
ки черняхівської культури в Київській області. Ар-
хеологічна карта. — К., 2003. — 118 с. (Археологічна
карта Київщини).
Міхеєв в.К., Приходнюк О.М. Пеньківське поселен-
ня на Сіверському Дінці // Археологія. — 1986. —
вип. 54. — С. 75—82.
Михайлова Е.р. Украшения из легкоплавких спла-
вов в культуре псковских длинных курганов: основ-
ные формы и поиск аналогий // Материалы между-
нар. конф. «Город Ладога и Северная Русь в первые
века русской истории» (Старая Ладога, 13 июня
2015 г.). — СПб, 2015. — С. 125—134 (Ладога и Ла-
дожская земля в эпоху средневековья. — вып. 5).
Михеев в.К. Отчет об археологических раскопках на
территории Харьковской обл. / НА ІА НАН Украї-
ни. — 1969/61.
Михеев в.К. Отчет о работе Средневековой архе-
ологической экс. Харьковского госуниверситета в
1973 г. / НА ІА НАН України. — 1973/86.
Михеев в.К. Отчет о раскопках у с. Сухая Гомольша
Готвальдского р-на Харьковской области в 1977 г. /
НА ІА НАН України. — 1977/48.
Михеев в.К. Отчет об археологических исследова-
ниях Средневековой археологической экспедиции
Харьковского государственного университета в
1978 г. / НА ІА НАН України. — 1978/72.
Михеев в.К. Подонье в составе Хазарского кагана-
та. — Харьков, 1985. — 148 с.
Михєєв в.К., Дегтярь А.К. Отчет о работе средневе-
ковой археологической экспедиции в 1976 г. / НА ІА
НАН України. — 1976/95.
Милян Т.р. Декоративні предмети ранньослов’янсь-
кого часу у межиріччі Дністра та західного Бугу //
Наукові студії: Історико-краєзнавчий музей м. вин-
ники, 2012. — вип. 5. — С. 119—132.
Никитина Т.Б., Ефремова Д.Ю. Женщины-«ли-
тейщицы» из марийских захоронений X—XI вв. как
носители этнической традиции // Труды КАЭЭ. —
Пермь, 2012. — вып. 8. — С. 336—344.
Никитина Т.Б., Ефремова Д.Ю. Погребальный об-
ряд комплексов с литейными принадлежностями из
средневековых могильников IX—XII вв. ветлужско-
вятского междуречья // Поволжская археология. —
2012а. — № 2. — С. 146—165.
Обломский А.М. Этнические процессы на водораз-
деле Днепра и Дона в I—V вв. н. э. — Москва; Сумы,
1991. — 287 с.
Обломский А.М. Прочие изделия из металла // Гаври-
тухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его
культурно-исторический контекст. — М., 1996. — С. 16.
Обломский А.М. Курская область // Памятники киевс-
кой культуры в лесостепной зоне России (III — начало
V в. н. э.). — М., 2007. — С. 90—106 (РСМ. — 10).
Обломский А.М., радюш О.А. вещевой комплекс //
Памятники киевской культуры в лесостепной зоне
России (III — начало V в. н. э.). — М., 2007. — С. 27—
39 (РСМ. — 10).
Останина Т.и., Канунникова О.М., Степанов в.П.,
Никитина А.Б. Кузебаевский клад ювелира VII в.
как исторический источник. — Ижевск, 2011. — 218 с.
Пачкова С.П. Отчет о раскопках черняховского по-
селения у с. Яблоновка на Роси // НА ІА НАН Украї-
ни. — 1970/45.
Пачкова С.П. Поселение у с. Яблоновка на Роси //
Давня і середньовічна історія України (на пошану
Іона винокура з нагоди його 70-річчя). — Кам’янець-
Подільський, 2000. — С. 190—194.
Приходнюк О.М. Археологічні пам’ятки Середнього
Подніпров’я VI—ІХ ст. н. е. — К., 1980. — 151 с.
володарець-Урбанович я.в. Ливарні формочки слов’ян раннього середньовіччя: реінтерпретація знахідок
345ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
рябинина Е.А. Новые открытия в Старой Ладо-
ге (итоги раскопок на земляном городище 1973—
1975 гг.) // Средневековая Ладога. — Л., 1985. —
С. 28—76.
Седов в.в. Изборск в раннем Средневековье. — М.,
2007. — 413 с.
Скиба Л.є. знахідка ливарної формочки ІІІ ст. н. е. в
Києві // Археологія. — 1986. — вип. 53. — С. 68—72.
Соколова Л.М., Супруненко О.Б. Деякі археологічні
знахідки з території Полтавщини (з нових надход-
жень до фондів ЦОДПА) // АЛЛУ. — 1997. —№ 1—
2. — С. 90—94.
Сташенков Д.А. О ранней дате именьковской куль-
туры // 40 лет Средневолжской археологической
экспедиции: Краеведческие записки. — Самара,
2010. — С. 111—125.
Сухобоков О.в. Славяне Днепровского Левобе-
режья. — К., 1975. — 168 с.
Сымонович Э.А. Отчет о работах Курской новостроеч-
ной экспедиции ИА АН СССР в 1979 г. / НА ИА
РАН. — Р-1, № 14660.
Сымонович Э.А. Раннесредневековое поселение Тазо-
во под Курском // СА. — 1986. — № 4. — С. 183—193.
Тавлинцева Е.Ю., Лопатина О.А. Тигли и литей-
ные формы Ростиславльского городища // Археоло-
гия Подмосковья: материалы научного семинара. —
М., 2009. — вып. 5 — С. 455—475.
Тельнов Н. Литейная формочка из городища По-
тырка // Revista Arheologică: Serie nouă. — 2010. —
Vol. V, nr. 1. — С. 167—171.
Терпиловский р.в., Шекун А.в. Горизонт колочин-
ской культуры поселения Александровка 1 // Archaeo-
slavica. — Kraków, 1998. — № 3. — С. 227—241.
Терпиловський р.в., Шекун О.в. Олександрів-
ка 1 — багатошарове ранньослов’янське поселення
біля чернігова. — чернігів, 1996. — 128 с.
Терпиловський р.в., Шекун О.в. Нові дослідження
ранньослов’янського поселення Олександрівка І //
Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріа-
ли. — К., 2004. — С. 215—238.
Толочко П.П. Історична топографія стародавнього
Києва. — К., 1972. — 217 с.
Томашевский А.П., Гавритухин и.О. Славянское
поселение Тетеревка-I. — К., 1992. — 51 c.
Филипчук М. звіт про дослідження Пліснеського
археологічного комплексу у 2009 році / НА ІА НАН
України. — 2009/116.
Филипчук М. Попередні результати дослідження
культового місця слов’янського часу на території
Пліснеського археологічного комплексу в 2009 р. //
вісник Інституту археології. — 2007. — вип. 5. —
С. 135—169.
хавлюк П.и. Раннеславянские поселения Семенки
и Самчинцы в среднем течении Южного Буга // Сла-
вяне накануне образования Киевской Руси. — М.,
1963. — С. 320—350 (МИА. — № 108).
хавлюк П.и. Раннеславянские поселения в бассей-
не Южного Буга // Раннесредневековые восточнос-
лавянские древности. — Л., 1974. — С. 181—215.
Шаблавина Е.А. визуально определяемые особен-
ности литья металлических украшений по восковой
модели (на материале пальчатых фибул Днепров-
ского Левобережья VII в. н. э. // Древние ремеслен-
ники Приуралья: Материалы всерос. науч. конф.
(Ижевск, 21—23 ноября 2000 г.). — Ижевск, 2001. —
С. 308—321.
Шаблавина Е.А. Техника изготовления серебряных
поясных наборов из Гапоновского клада // Ювелир-
ное искусство и материальная культура. — СПб,
2002. — С. 186—189.
Шаблавина Е.А. Проблема производства геральди-
ческих поясных наборов в Крыму // чтения, посвя-
щенные 100-летию деятельности в.А. Городцова в
ГИМ: Тез. конф. — М., 2003. — часть II. — С. 105—
107.
Шаблавина Е.А. Пальчатая фибула из коллекции
Е.А. Горюнова // Культурные трансформации и вза-
имовлияния в Днепровском регионе на исходе рим-
ского времени и в раннем средневековье. — СПб,
2004. — С. 244—253.
Шаблавина Е.А. Шаблоны для литья орлиного-
ловых пряжек из южнокрымских могильников //
АСГЭ. — 2005. — вып. 37. — С. 109—115.
Шаблавина Е.А. Продукция одной Боспорской юве-
лирной мастерской второй половины VI в. // РА. —
2007. — № 3. — С. 92—102.
Шаблавина-Нестеренко Е.А. Анализ техники изго-
товления геральдических поясных наборов из При-
камья // Сучасні проблеми археології. — К., 2004. —
ч. ІІ. — С. 50—53.
Шарафутдінова І.М. Поселення епохи пізньої брон-
зи поблизу Кременчука // Археологія. — 1964. —
вип. XVII. — С. 153—169.
Шарафутдинова и.Н. Отчет о раскопках поселения
эпохи поздней бронзы у с. чикаловка Кременчугско-
го р-на, Полтавской обл. / НА ІА НАН України. —
1960—61/4в.
Шарафутдинова и.Н. Бронзовые украшения саба-
тиновской культуры // Межплеменные связи эпо-
хи бронзы на территории Украины. — К., 1987. —
С. 69—86.
Шекун О.в. звіт про охоронні археологічні дослід-
ження на поселенні Олександрівка І — поблизу чер-
нігова в 1993 р. / НА ІА НАН України. — 1993/113.
Шмидельхельм М.х. Городище Рыуге в Юго-восточ-
ной Эстонии // вопросы этнической истории народов
Прибалтики. — М., 1959. — С. 154—185.
Шмидт Е.А. верхнее Поднепровье и Подвинье в
III—VII вв. н. э. Тушемлинская культура. — Смо-
ленск, 2003. — 295 с.
Шовкопляс A.Г. Раннеславянская керамика с горы
Киселевки // Славяне накануне образования Киевс-
кой Руси. — М., 1963. — С. 138—144 (МИА. —
№ 108).
Шовкопляс Г.М., Гавритухин и.О. Комплексы
пражской культуры с Оболони и некоторые пробле-
мы изучения памятников типа Корчак // КСИА. —
1993. — вып. 208. — С. 52—62.
Шрамко Б.А. Древности Северского Донца. — Харь-
ков, 1962. — 404 с.
щеглова О.А. К вопросу о месте и времени формиро-
вания традиции изготовления свинцово-оловянных
украшений в формочках «типа Камно—Рыуге» //
Миграции и оседлость от Дуная до Ладоги в первом
тысячелетии христианской эры, пятые чтения пам.
А. Мачинской: Материалы к чтениям (Старая Ладо-
га, 21—22 декабря 2000 г.). — СПб, 2001. — С. 46—
55.
щеглова О.А. Свинцово-оловянные украшения
VIII—X вв. на северо-западе восточной Европы //
Ладога и ее соседи в эпоху средневековья. — СПб,
2002. — С. 134—150.
щеглова О.А. Ювелирные изделия и инструменты в
раннесредневековых славянских культурах восточ-
ной Европы. К вопросу о характере ювелирного дела
и его периодизации // Ювелирное искусство и мате-
риальная культура. — СПб, 2002а. — С. 202—206.
щеглова О.А. Свинцово-оловянные украшения
VIII—X вв. из Старой Ладоги и Любшанского горо-
дища и их восточноевропейские параллели // Ладога
Дискусії
346 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 1 (22)
и истоки российской государственности и культуры:
Междунар. науч.-практич. конф. проведена в Старой
Ладоге Ленинградской обл. под эгидой ООН по воп-
росам образования, науки и культуры (30 июня —
2 июля 2003 г.). — СПб, 2003. — С. 38—46.
Щеглова О.А. Волны распространения вещей из По-
дунавья на Северо-Восток в VI—VIII вв. как отраже-
ние миграции или культурных влияний // Сложение
русской государственности в контексте раннесред-
невековой истории Старого Света: Материалы Меж-
дунар. конф. (14—18 мая 2007 г., Государственный
Эрмитаж). — СПб, 2009. — С. 39—65.
Щеглова О., Егорьков А. Литейные формочки из
Бернашевки и свинцово-оловянные украшения
раннесредневековых кладов Днепровского Левобе-
режья // Ювелирное искусство и материальная куль-
тура: Тез. докл. участников седьмого коллоквиума
(8—14 апреля 1999 г.). — СПб, 2000. — С. 110—112.
Belâvec V., Bitner-Wróblewska A. Bałtyjskie czy gockie?
Wisiorki wiaderkowate wariantu Pâtrovičy-Žviliai //
Terra Barbarica. Monumenta Archaeologica Barbarica,
Series Gemina. — Łódz; Warszawa, 2010. — T. II. —
S. 167—177.
Bockarev V.S., Leskov A.M. Jung- und Spatbronzezeitli-
che Gussformen im nordlichen Schwarzermeer ge-
biet. — München, 1980. — 97 S. (Prahistorische Bron-
zefunde. — Abt. 19, Bd. I).
Rácz Z. Die Goldschmiedegräber der Awarenzeit. —
Mainz, 2014. — 312 S. (Monographien des RGZM. —
Bd. 116).
Szmoniewski B.Sz. Odlewnictwo metal kolorowych w
kulturze Wczesnosłowiańskiej // Archeologia o począt-
kach Słowian. — Kraków, 2005. — S. 619—626.
Teodor D.Gh. Civilizaţia Romanică la est de Carpaţi
în secolele V—VII e. n. (Aşezarea de la Botoşana—
Suceava). — Bucureşti, 1984. — 131 р.
Teodor D.Gh. Autohtoni is migratori la est de carpati in
secolele VI—X e. n. // Arheologia Moldovei. — 1985. —
X. — S. 50—73.
Teodor D.Gh. Mestesugurile la nordul dunarii de jos in
secolele IV—X. — Jasi, 1996. — 197 s.
Я. В. В о л о д а р е ц - У р б а н о в и ч
ЛИТЕЙНЫЕ ФОРМОЧКИ СЛАВЯН
РАННЕГО СРЕДНЕВЕКОВЬЯ: РЕИН-
ТЕРПРЕТАЦИЯ НАХОДОК
Накопление данных о ювелирных изделиях и ка-
менных формочках способствовали появлению ра-
бот О.А. Щегловой по классификации изображений
на них и ассортименту изделий. Тем не менее, для
ряда находок можно уточнить культурно-хронологи-
ческую принадлежность.
В частности, формочки из Чикаловки и Олек-
сандровки 1 (рис. 1, 1, 7) были предназначены для
отливки круглых нашивных бляшек — Щеглова /
группа VIII, разновидность 13.
Находка из Сухой Гомольши (рис. 1, 2) предна-
значалась для изготовления больших прямоуголь-
ных подвесок с шариками по углам — Щеглова /
группа IV, разновидность 20.
В формочке из Тазово и Смородовского узво-
за (рис. 1, 3, 5) могли изготавливать «очковидные»
бляшки с петелькой — Щеглова / группа VIII, раз-
новидность 32.
Находка из Великой Слободки І (рис. 1, 4) предна-
значалась для изготовления розетки со штриховкою
по краю — Щеглова / группа VII, разновидность 31.
Формочка из Чорновка І (рис. 1, 6) предназнача-
лась для изготовления вытянутых прямоугольных
накладок и брусков с поперечными насечками Щег-
лова / группа ХIII, разновидность 21.
Изображения на этих формочках находят широ-
кие аналогии среди формочек круга «Бернашевка-
Камно», потому их принадлежность к раннему сред-
невековью более убедительна.
Важно также отметить, что во всех случаях фор-
мочки выявлены не просто в регионах, где известны
славянские древности третьей четверти І тыс. н. э.,
а зафиксированы следы ювелирного и бронзолитей-
ного производства. Они представлены кладами юве-
лиров, тиглями, литниками, шаблонами и слитка-
ми металла, которые принадлежат к эпохе раннего
средневековья.
К л ю ч е в ы е с л о в а: раннее средневековье,
V—VII ст., формочки, ювелирное дело, бронзолитей-
ное производство, пеньковская, пражская, колочин-
ская культура, «древности антов».
Y a. V. V o l o d a r e t s - U r b a n o v i c h
Casting Molds
of Early MEdiEval slavs:
rEintErprEtation finds
The accumulation of data on the jewellery and
casting molds contributed to the emergence of works
O. Shchehlova classification of images on them and
the range of products. We can refine the cultural and
chronological affiliation for a number of finds.
Casting moulds from settlements of Chykalivka and
Oleksandrivka 1 (fig. 1, 1, 7) were designed for casting
round plaque — Shchehlova / group VIII, a type 13.
The find from settlements Sukha Homilsha (fig. 1,
2) intended for the manufacture of large rectangular
pendants with balls on the corners — Shcheglova /
group IV, a type 20.
Casting moulds from settlements of Tazovo and
Smorodivskyi Uzviz (fig. 1, 3, 5) could produce «Glass-
like» plaques with a loop — Shchehlova / group VIII, a
type 32.
Find from the Velyka Slobidka 1 (fig. 1, 4) intended
for the manufacture of sockets with a hatched decora-
tion on the edge — Shchehlova / group VII, a type 31.
Casting mould of Chornivka I (fig. 1, 6) intended for the
production of elongated rectangular plates and bars with
transverse incisions — Shchehlova / group XIII, type 21.
The images on these casting moulds are wide range
of analogy among the moulds «Bernashivka-Kamno» be-
cause they belong to the Middle Ages more convincing.
K e y w o r d s: the early Middle Ages, 5th—7th cen-
turies, casting moulds, jewelry, production of bronzes,
Pen’kivka, Praha, Kolochyn culture, «Anty antiquities».
Одержано 1.10.2016
|