Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині
У статті висвітлені результати дослідження могильника та поселення скіфського часу біля
 с. Заломи Знам'янського р-ну Кіровоградської обл. у 1986—1989 рр. Статья посвящена изучению могильника и поселения скифского времени у с. Заломы Знаменского
 района Кировоградской области. T...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161776 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині / К.І. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 2 (23). — С. 335-339. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860243886283161600 |
|---|---|
| author | Панченко, К.І. |
| author_facet | Панченко, К.І. |
| citation_txt | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині / К.І. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 2 (23). — С. 335-339. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті висвітлені результати дослідження могильника та поселення скіфського часу біля
с. Заломи Знам'янського р-ну Кіровоградської обл. у 1986—1989 рр.
Статья посвящена изучению могильника и поселения скифского времени у с. Заломы Знаменского
района Кировоградской области.
The article is devoted to the study of the burial
ground and settlement of Scythian time near village
Zalomi Znamensky district of Kirovograd region.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:33:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
335ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
УДК: 904(477.65)”638”
к.і. Панченко
ДОСЛІДжЕННЯ ПАМ’ЯТКИ
СКІФСьКОГО ЧАСу бІЛЯ с. ЗАЛОМИ
НА КІРОВОГРАДЩИНІ
У статті висвітлені результати досліджен-
ня могильника та поселення скіфського часу біля
с. Заломи Знам’янського р-ну кіровоградської обл. у
1986—1989 рр.
Ключові слова: скіфський час, ґрунтовий мо-
гильник, поховальний обряд, супровідний інвентар,
поселення, порубіжжя Правобережного лісостепу
та степу.
У вивченні історичного розвитку давніх куль-
тур важливе значення мають комплекси, що
поєднують у собі поселення разом з їх могиль-
никами. Одна з таких пам’яток була відкрита у
1980-х рр. біля с. заломи знам’янського райо-
ну Кіровоградської області (рис. 1). вона знахо-
диться у верхньому межиріччі річок Ірклеї та
Цибульника, що належать до басейну Тясми-
на. Фактично, у скіфський час тут проходила
межа, що розділяла лісостеп та степ.
У 1985 р. під час будівництва ферм біля с. за-
ломи були виявлені давні поховання, частину
з яких у результаті будівельних робіт зруйну-
вали. в стінках траншей знаходилися людсь-
кі кістки. На цьому ж місці школярі знайшли
бронзовий наконечник стріли. У березні 1986 р.
єгер знам’янського лісництва М.А. єськов пові-
домив про знахідку співробітникам історичного
факультету Кіровоградського державного педа-
гогічного інституту ім. О.С. Пушкіна. У квітні
того ж року археологічна експедиція інституту
на чолі з Н.М. Бокій обстежила місце знахід-
ки та провела перші розкопки. На могильнику
було зачищено 9 плям, 6 з яких виявилися по-
хованнями скіфського та білогрудівського часу.
Ще дві плями, ймовірно, були залишками від
повністю зруйнованих могил. Під час обсте-
ження території навколо некрополя у 1986 р.
було відкрите селище скіфського часу [Бокий,
1986/112, c. 1].
Експедиція Кіровоградського державного
педагогічного інституту продовжила розкоп-
ки пам’ятки і в наступні роки. в цілому по-
льові дослідження в заломах тривали з 1986
по 1989 рр. частина артефактів та польових
матеріалів з цих розкопок зберігаються в Ар-
хеологічному музеї імені Нінелі Бокій Цент-
ральноукраїнського державного педагогічного
університету (колишній Кіровоградський дер-
жавний педагогічний університет).
© К.І. ПАНчЕНКО, 2017
рис. 1. Умовне розташування пам’ятки біля с. за-
ломи на карті Google. 1 — могильник білогрудівсь-
ко-чорноліського та скіфського часу; 2 — поселення
скіфського часу
Публікації археологічних матеріалів
336 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
У 1987 р. Н.М. Бокій на могильнику було
розкопано ще 36 поховань. Для зручності фік-
сації під час розкопок, могильник було розді-
лено на «верхній» та «Нижній» [Бокій, 1987,
c. 22]. Також поселення та його округа були
обстежені С.С. Бессоновою, Н.М. Бокій та міс-
цевим краєзнавцем в.є. Шкодою [Бессонова,
1987/37]. Того ж року Н.М. Бокій узагальнила
матеріали перших розкопок та презентувала їх
на всесоюзному семінарі пам’яті О.І. Теренож-
кіна у м. Кіровоград. [Бокій, 1987].
влітку 1988 р. в заломах було розкопано
35 захоронень в обох секторах некрополя. Було
завершено дослідження «верхнього могильни-
ка» [Бокій, 1988/1]. У 1989 р. розкопано 20 мо-
гил на «Нижньому могильнику» та 6 поховань
епохи бронзи в кургані, який розташовував-
ся на площі некрополя. Крім того, цього року
проводились розкопки і на площі поселення
[Бокий, 1989]. Це був останній польовий сезон
експедиції у заломах, після 1989 р. розкопки
пам’ятки не проводилися.
Охарактеризуємо досліджений могиль-
ник детальніше. Некрополь (розмірами 150 ×
150 м) знаходився на південно-західній околи-
ці с. заломи (рис. 2, 2), займаючи верхню пло-
щину («верхній могильник») та схили пагорба
(«Нижній могильник»). Перепад висоти від під-
ніжжя — до вершини пагорба 12 м. в резуль-
таті розкопок вдалося з’ясувати, що поховання
передскіфського часу знаходилися лише на
«верхньому» могильнику, в той час як похован-
ня скіфського часу розміщені по всій площі не-
крополя [Бокій, 1987, c. 22]. Тому цей поділ має
і культурно-хронологічний зміст.
за чотири польових сезони тут було дослід-
жено 98 ґрунтових могил та один курган. Щодо
хронології розкопаних захоронень, то 58 з них
належать до скіфського часу, 16 — до біло-
грудівсько-чорноліського часу. Ще 24 могили
важко датувати через відсутність поховального
інвентарю. варто зауважити, що з поміж них —
22 розташовані на «Нижньому» могильнику, де
як вже зазначалося, поховання передскіфсько-
го часу не зафіксовані. Розміри ґрунтових ям та
орієнтація кістяків з цих поховань дають під-
стави припускати, що вони теж належали до
скіфського часу.
У поховальному обряді могил білогрудівсь-
ко-чорноліського періоду переважає трупопок-
ладення в неглибоких прямокутних ямах (роз-
міри: довжина — 1—2,4, ширина — 0,8—1,7,
глибина — 0,4—0,9 м). Перекриття та підстил-
ки не зафіксовані. Кістяки лежали скорчені в
різних положеннях — на боку, на спині чи на
животі. Позиція рук є одноманітною: одна з рук
небіжчика була опущена вниз, інша — зігнута
в лікті, лежала впоперек грудей, живота чи на
тазі. в орієнтуванні поховань переважає пів-
денний напрям. Ще одна риса, вже відзначена
Н.М. Бокій — наявність підзахоронень. При ць-
ому залишки та речі попереднього поховання
скидали в сторону на купу. Ймовірно, ці моги-
ли належали окремим родинам та виконували
роль своєрідних «склепів». Кількість підзахоро-
нень 5—8 в одному похованні. У трьох випадках
зафіксовані трупоспалення, здійсненні безпосе-
редньо в могилах (поховання 9, 14, 65).
знахідки з поховань цього часу представлені
ліпними черпаками (рис. 3, 9, 10), тюльпано-
подібним горщиком з овальними наліпками на
стінках, бронзовими браслетами та підвісками
(рис. 3, 2, 3) [Бокій, 1987, c. 23].
Поховальні споруди скіфського часу пред-
ставлені переважно ґрунтовими ямами прямо-
кутної форми з заокругленими кутами. Розміри
ям: довжина 1—3, ширина — 0,9—1,6, глибина
0,4—1,8 м. виняток становлять поховання 49,
здійснене в катакомбі. Дерев’яні перекриття
зустрічаються рідко (поховання 2, 24, 28, 34,
39, 52, 61). У деяких могилах зафіксована під-
стилка з кори дерева (поховання 2, 29, 34, 43,
47, 52, 68, 71).
Поховальний обряд представлений інгума-
цією. в окремих випадках зафіксовані сліди
спалення. При цьому кремація, так само як і
в білогрудівських похованнях, здійснювалась
безпосередньо в могилі (поховання 1, 70).
У похованнях скіфського часу переважає
широтна орієнтація. Більшість небіжчиків ле-
рис. 2. Схематичний план розташування пам’ятки
біля с. заломи (за С.С. Бессоновою): 1 — госпо-
дарський двір; 2 — могильник білогрудівсько-чор-
ноліського та скіфського часу; 3 — зольні плями
на поселенні скіфського часу, 4 — місце знахідки
шлаків від залізоплавильного виробництва
Панченко к.і. Дослідження пам’ятки скіфського часу біля с. заломи на Кіровоградщині
337ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
жали у випростаному стані, головою на захід.
Майже всі захоронення цього періоду — оди-
нарні, але зустрічаються і парні (поховання 6,
7, 27, 51, 52, 60—62). Колективних могил не ви-
явлено. залишки ритуальної їжі зафіксовані
лише у кількох випадках (поховання 8, 32, 49,
60). вони представлені кістками корів та овець,
поряд з якими трапляються залізні ножі [Бо-
кий, 1987/1, c. 23—24; 1987а; 1988/1].
На жаль, більшість могил були пограбовані
в давнину. Тому поховальний інвентар скіфсь-
кого часу з могильника не чисельний. він
представлений бронзовими та кількома заліз-
ними наконечниками стріл, двома залізними
наконечниками від списів, залізними ножами,
залізним фаларом, пастовим та скляним на-
мистом, бронзовими сережками, керамічними
пряслами, кількома раковинами cauri, дрібни-
ми фрагментами чорнолакового посуду та ін.
Проте, зустрічаються і більш цікаві знахід-
ки. Так, у похованні 42 знайдена частина брон-
зової зооморфної бляхи у вигляді двох копит
коня (рис. 3, 4). вона належить до рідкісного
типу бронзових блях від кінської вузди та має
аналогії у скіфських похованнях поряд з Пас-
тирським [Древности …, 1899, табл. ХІХ, 320 б]
рис. 3. знахідки з могильника білогрудівсько-чорноліського та скіфського часу біля с. заломи (за Ю.О. Сто-
лярчуком): 1, 9, 10 — кераміка; 2—4 — бронза; 5—8 — залізо
Публікації археологічних матеріалів
338 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
та в кургані біля Ольшанки [Могилов, Бокій,
2016]. У похованні 82, що вціліло від розграбу-
вання, знайдені залишки коралового намиста
із золотими амфороподібними підвісками.
На площі могильника виявлена амфора
(рис. 3, 1) [Бокій, 1987, c. 24]. Посудина була
знайдена у розбитому стані, окремі фрагмен-
ти стінок втрачені, нижня частина ніжки від-
бита, клейма відсутні. Амфора не збереглася,
але серед польових матеріалів (АМБ) наявний
її опис та рисунок. Судячи з креслення, описа-
на амфора може належати до фасоських амфор
раньобіконічної серії «доклейменого» періоду.
Такі неклеймовані амфори рідко зустрічаються
у Північному Причорномор’ї, вони з’являються
тут лише у 20-х рр. V ст. до н. е. та зникають
на початку IV ст. до н. е. [Монахов, 2003, c. 66,
табл. 41, 6].
У ході вивчень матеріалів з перших розко-
пок біля с. заломи, Н.М. Бокій датувала мо-
гильник та селище VI — IV ст. до н. е. Основою
для цієї дати дослідниця вважала матеріали з
поселення та нечисельність серед поховальних
споруд катакомб, як характерної ознаки скіфсь-
ких степових комплексів. за весь час розкопок
на могильнику не знайдено жодного повністю
вцілілого поховання VI ст. до н. е. [Бокій, 1987,
c. 24]. Проте ряд поховань з могильника можуть
бути датовані VI—V ст. до н. е. У них знай-
дені залізні та бронзові цвяхоподібні булавки
(рис. 3, 5, 6) і цвяхоподібні сережки, що досить
часто зустрічаються в поховальних комплексах
VII—V ст. до н. е. на Правобережжі [Петренко,
1978, c. 12, табл. 4].
Щодо селища, то його розкопки здійснюва-
лися у 1989 р. Поселення знаходиться на від-
стані 258 м на південь — південний захід від
могильника (рис. 2, 3). Як і більшість поселень
скіфського часу в лісостепу, воно розташоване
на підвищенні, у місці досить зручному для
ведення сільського господарства та оборони. з
південної, західної та східної сторін це підви-
щення має круті схили (особливо із західної) та
оточене природніми ярами, які густо порослі
деревною рослинністю. Слідів оборонних спо-
руд не виявлено. західніше поселення знахо-
диться густий лісок (рис. 1, 2). Площа, селища
невелика — близько 4 га. Розкопками було до-
сліджено лише 88 м2 [Бокій, 1989].
Потужність культурного шару на поселен-
ні становить 0,25—0,6 м. На сьогодні він руй-
нується оранкою. знахідки з розкопок селища
представлені фрагментами ліпного посуду та
стінок амфор, пряслами, уламками ливарних
форм, виробами з кістки та каменю (рис. 4).
Основну масу знахідок з розкопок поселення
складає ліплений посуд. Умовно його можна
розділити на кухонний та столовий. Кухонний
посуд представлений фрагментами горщиків,
вінця яких прикрашені валиком, що розчле-
нований пальцевими защипами та проколами
по валику чи під ним, рідше — проколами над
валиком. зустрічаються також фрагменти гор-
щиків, краї вінець яких прикрашені защипами
й наколами під вінцями та стінки слабо профі-
льованих горщиків без орнаментації. Столовий
посуд представлений фрагментами мисок із
злегка загнутими всередину краями та ручка-
ми від черпаків. Крім того на поселенні знай-
дені фрагменти зооморфних фігурок та пред-
мети дрібної пластики. Попередньо колекцію
керамічних виробів із заломів можна датувати
VII—IV ст. до н. е. в цілому, вона досить вели-
ка та потребує окремого вивчення.
На площі селища відкриті залишки наземно-
го житла у вигляді скупчень обмазки зі слідами
від жердин [Бокий, 1989/1]. Такі житла, як ві-
домо, на Правобережжі з’являються ще у ран-
ньоскіфський час та набувають масового поши-
рення у IV ст. до н. е. [Ковпаненко, 1989, c. 23].
Під час розвідки 1987 р. поряд з селищем
(рис. 1, 4) були знайдені фрагменти шлаків
від залізоплавильного виробництва, шматки
глиняної обмазки та стінки ліпних посудин
[Бессонова, 1987/37, c. 52—53]. Розкопки на
місці знахідки не проводилися, але виявлені
матеріали дають можливість припустити, що
у скіфський час за межами селища знаходився
залізообробний комплекс.
Таким чином, попередній аналіз усього комп-
лексу матеріалів з розкопок пам’ятки, дозволяє
підтвердити запропоновану раніше Н.М. Бокій
дату. На думку дослідниці, найбільша цінність
комплексу полягає у можливості прослідкува-
рис. 4. знахідки з поселення скіфського часу біля
с. заломи (за Ю.О. Столярчуком): 1—8 — кераміка;
9 — камінь
Панченко к.і. Дослідження пам’ятки скіфського часу біля с. заломи на Кіровоградщині
339ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 2 (23)
ти наступність землеробських культур Право-
бережного Лісостепу кінця епохи бронзи — по-
чатку раннього залізного віку [Бокій, 1987,
c. 24].
Подальше всебічне вивчення матеріалів з
поселення та могильника дозволить встанови-
ти більш точну дату пам’ятки, хронологічний
розподіл її окремих об’єктів, з’ясувати особли-
вості економічного та культурного життя міс-
цевого населення порубіжного регіону за доби
пізньої бронзи — раннього заліза.
Бессонова С.С. Отчет о работе Южного отряда Киро-
воградской экспедиции в 1987 г. / НА ІА НАН Украї-
ни. — 1987/37.
Бокий Н.М. Грунтовый могильник у с. заломы //
Киммерийцы и скифы. — Кировоград, 1987. —
ч. 1. — С. 22—24.
Бокий Н.М. Дневник с раскопок грунтового могиль-
ника возле с. заломы знаменского района Киро-
воградской области в 1987 г. / АМБ. — 1987/1.
Бокий Н.М. Дневник с раскопок грунтового могиль-
ника возле с. заломы знаменского района Киро-
воградской области в 1988 г. / АМБ. — 1988/1.
Бокий Н.М. Дневник с раскопок поселения скифс-
кого времени возле с. заломы знаменского района
Кировоградской области в 1988 г. / АМБ. — 1989/1.
Бокий Н.М. Отчет Кировоградского государственно-
го педагогического института имени А.С. Пушкина
об археологических раскопках в знаменском, Пет-
ровском, Светловодском и Долинском районах / НА
ІА НАН України. — 1986/112.
Древности Приднепровья. — К., 1899. — вып. 2. —
44 с.
ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Па-
мятники скифской эпохи Днепровского Лесостепно-
го Правобережья (Киево-черкасский регион). — К.,
1989. — 333 с.
Могилов о.Д., Бокій Н.М. Поховання скіфського
вершника на р. Синюха // Археологія. — 2016. —
№ 3. — С. 76—88.
Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерномо-
рье. Типология амфор ведучих центров-экспортеров
товаров в керамической таре. Каталог-определи-
тель. — М., 2003. — 352 с.
ольховский В.С. Погребально-поминальная обряд-
ность населения Степной Скифии (VII—III вв. до
н. э.). — М.,1991. — 256 с.
Петренко В.Г. Правобережье Среднего Приднепро-
вья в V—III вв. до н. э. — М., 1967. — 180 с. (САИ. —
вып. Д 1-4).
к.и. Панченко
ИССЛЕДОВАНИЕ ПАМЯТНИКА
СКИФСКОГО ВРЕМЕНИ
у с. ЗАЛОМЫ НА КИРОВОГРАДЩИНЕ
Статья посвящена изучению могильника и посе-
ления скифского времени у с. заломы знаменского
района Кировоградской области. Памятник нахо-
дится в междуречье рек Ирклеи и Цыбульника,
принадлежащих к бассейну Тясмина. Фактически,
он находиться в порубежье лесостепи и степи Днеп-
ровского Правобережья. Раскопки памятника прово-
дились на протяжении 1986—1989 гг. археологичес-
кой экспедицией Кировоградского государственного
педагогического института во главе с Н.М. Бокий.
Поселение скифского времени находилось на юго-
западной окраине с. заломы на возвышении. Его
площадь — около 4 гектаров. Керамический комп-
лекс позволяет утверждать, что поселение функцио-
нировало на протяжении VII—IV вв. до н. э.
Некрополь расположен к северо-востоку от посе-
ления. всего было раскопано 98 захоронений скиф-
ского и белогрудовско-чернолеского времени. Иссле-
дованные скифские захоронения также относятся к
VII—IV вв. до н. э.
Таким образом, поселение и могильник у с. за-
ломы составляют целостный археологический ком-
плекс. Наличие на могильнике захоронений пред-
скифского и скифского времени является важным
фактором для изучения вопроса о преемственности
земледельческих культур Правобережной Лесосте-
пи конца эпохи бронзы — начала раннего железного
века.
Ключевые слова: скифское время, грунтовый
могильник, погребальный обряд, погребальный ин-
вентарь, поселение, пограничье Правобережной ле-
состепи и степи.
K.I. Panchenko
thE rEsEarch Of thE sitE
Of thE scythian tiME
nEar thE viLLagE zaLOMi
in kirOvOhrad rEgiOn
The article is devoted to the study of the burial
ground and settlement of Scythian time near village
Zalomi Znamensky district of Kirovograd region. The
monument is located in the area between the rivers
Irkleyi and Tsybulnyka belonging to the basin Tyas-
myn. The excavations of the site were carried out dur-
ing 1986 — 1989 by archaeological expedition of the
Kirovograd State Pedagogical Institute, headed by
N.M. Bokiy.
Settlement of the Scythian period is was in the
south-western near Zalomi, on the dais. Its area —
about 4 hectares. Ceramic complex suggests that the
settlement functioned during the 6—4 centuries BC.
The necropolis is located north-east of the settle-
ment. There were excavated 98 graves of Scythian
and belogrudovsko-chernoleskogo time. Investigated
Scythian burial also belong to the 6—4 centuries BC.
This burials and settlement near Zalomi are consti-
tute an integral archaeological site. The materials of
burier are very important to analysis the continuity of
agricultural cultures at the frontiers of the Right Bank
Forest-Steppe and Steppe late Bronze Age — early
Iron Age.
keywords: Scythian time, ground burial, funeral
rites, burial items, the settlements, the right-bank bor-
derland forest and steppe.
одержано 24.02.2017
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161776 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:33:51Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Панченко, К.І. 2019-12-22T17:23:53Z 2019-12-22T17:23:53Z 2017 Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині / К.І. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 2 (23). — С. 335-339. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161776 904(477.65)”638” У статті висвітлені результати дослідження могильника та поселення скіфського часу біля
 с. Заломи Знам'янського р-ну Кіровоградської обл. у 1986—1989 рр. Статья посвящена изучению могильника и поселения скифского времени у с. Заломы Знаменского
 района Кировоградской области. The article is devoted to the study of the burial
 ground and settlement of Scythian time near village
 Zalomi Znamensky district of Kirovograd region. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікації археологічних матеріалів Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині Исследование памятника скифского времени у с. Заломы на Кировоградщине The Research of the Site of the Scythian Time near the Village Zalomi in Kirovohrad Region Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині Панченко, К.І. Публікації археологічних матеріалів |
| title | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині |
| title_alt | Исследование памятника скифского времени у с. Заломы на Кировоградщине The Research of the Site of the Scythian Time near the Village Zalomi in Kirovohrad Region |
| title_full | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині |
| title_fullStr | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині |
| title_full_unstemmed | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині |
| title_short | Дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині |
| title_sort | дослідження пам'ятки скіфського часу біля с. заломи на кіровоградщині |
| topic | Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet | Публікації археологічних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161776 |
| work_keys_str_mv | AT pančenkokí doslídžennâpamâtkiskífsʹkogočasubílâszalominakírovogradŝiní AT pančenkokí issledovaniepamâtnikaskifskogovremeniuszalomynakirovogradŝine AT pančenkokí theresearchofthesiteofthescythiantimenearthevillagezalomiinkirovohradregion |