Эпи-ориньяк с сагайдакско-мураловскими микролитами на юге Восточной Европы и его европейские перспективы

• Veröffentlicht in: Археологія і давня історія України
• Datum: 2017
• Hauptverfasser: Демиденко, Ю.Э., Шкрдла, П., Риос-Гараизар, Ж.
• Format: Artikel
• Sprache: Russian
• Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2017
• Schlagworte: Статті
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161863
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Эпи-ориньяк с сагайдакско-мураловскими микролитами на юге Восточной Европы и его европейские перспективы / Ю.Э. Демиденко, П. Шкрдла, Ж. Риос-Гараизар // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 38-52. — Бібліогр.: 53 назв. — рос.

В статье анализируется индустрия так называемого эпи-ориньяка с сагайдакско-мураловскими микролитами юга Восточной Европы времени максимума похолодания последнего оледенения и ее пан-европейский статус в контексте новых данных в Центральной Европе. Нині комплекси знахідок пізнього верхнього палеоліту часу максимуму похолодання останнього зледеніння з дев'яти стоянок у Східній Європі (Муралівка, Золотовка I, Михайлівська Балка, Сагайдак I, Анетівка I, Рашков VII—VIII) та в Центральній Європі (Могельно-Плевовце, Розенбург) представляють одну й ту ж індустрію епі-ориньяку з сагайдацько- муралівськими мікролітами приблизно 21—19 тис. некаліброваних або 25,5—23 тис. калиброваних років тому. Раніше запропоновані «генетичні корені» розвиненого ориньяку для цієї епі-ориньякської індустрії нині відхилені через надто довгий хронологічний проміжок часу між цими індустріями приблизно в 7—9 тис. років. Водночас ретельніший аналіз комплексів знахідок розвиненого ориньяку Центральної і Східної Європи уможливив виділити новий тип серед них. Залучення даних по колишньому ориньяку V / термінальному гравету / прото-солютре Західної Європи (приблизно 22—21 тис. некаліброваних років тому) дозволяє включити індустрію епі-ориньяку з сагайдацько-муралівськими мікролітами Східної та Центральної Європи в пан-європейський аналіз з багатьма можливостями вирішення питань її походження та «історичної долі». Now LGM Late UP assemblages from 9 sites in Eastern Europe (Muralovka, Zolotovka I, Mikhailovskaya Balka, Sagaidak I, Anetovka I, Rashkov VII—VIII) and Central Europe (Mohelno-Plevovce, Rosenburg) do compose one and the same Epi-Aurignacian industry with Sagaidak-Muralovka-type microliths dated to ca. 21000—19000 uncalibrated or ca. 25500—23000 calibrated years ago. Previously suggested Evolved Aurignacain «generic roots» for the Epi-Aurignacian industry is rejected now due to too long chronological gap in between the two industries in ca. 7000—9000 years. At the same time, a closer look at an Evolved Aurignacian record in Central and Eastern Europe does allow us to define a new type for it now. Additionally, involvement of the former Aurignacian V / Terminal Gravettian / Proto-Solutrean data in Western Europe (ca. 22000—21000 uncalibrated years ago) really puts the Eastern and Central European Epi-Aurignacian industry with Sagaidak-Muralovka-type microliths into its Pan-European analysis with a number of possibilities to discuss its origin and then «historical fates».