Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)

У статті публікуються артефакти з кісткових матеріалів, виявлені на давньоруському городищі Іван-Гора протягом археологічних досліджень 1960-х рр. і 1982—1983 рр. Аналізується косторізний комплекс і рівень місцевого косторізного ремесла....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Сергєєва, М.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2017
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Публікація археологічних матеріалів
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161869
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею) / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 121-132. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161869
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1618692025-02-23T17:03:57Z Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею) Изделия из кости и рога с городища Иван-Гора (по коллекциям Археологического музея Института археологии НАН Украины и Ржищевского археолого-краеведческого музея) Products from Bone and Antler from the Ivan-Gora Hillfort (after Collections of the Archaeological Museum of Institute of Archaeology NAS of Ukraine and Rzhyshchiv Archaeological and Local History Museum) Сергєєва, М.С. Публікація археологічних матеріалів У статті публікуються артефакти з кісткових матеріалів, виявлені на давньоруському городищі Іван-Гора протягом археологічних досліджень 1960-х рр. і 1982—1983 рр. Аналізується косторізний комплекс і рівень місцевого косторізного ремесла. Статья посвящена артефактам из костных материалов, с древнерусского городища Иван-Гора (исследования 1960-х гг. и 1982—1983 гг.). Находки представлены готовыми изделиями (футляры для иголок или других мелких вещей, деталь колчана, украшения, пуговица, два гребня, накладки на лук и др.), заготовками, полуфабрикатами, отходами косторезного производства. The article deals with the artifacts from osseous materials from the Ancient Rus hillfort of Ivan-Gora (researches of 1960s and 1982—1983). The findings are represented by finished products (cases for needles or other small articles, detail of quiver, adornments, button, two combs, bow linings etc), blanks, semi-finished products and wastes of bone carving. 2017 Article Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею) / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 121-132. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161869 [903.2:069.5](477.41)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Сергєєва, М.С. Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею) Археологія і давня історія України
description	У статті публікуються артефакти з кісткових матеріалів, виявлені на давньоруському городищі Іван-Гора протягом археологічних досліджень 1960-х рр. і 1982—1983 рр. Аналізується косторізний комплекс і рівень місцевого косторізного ремесла.
format	Article
author	Сергєєва, М.С.
author_facet	Сергєєва, М.С.
author_sort	Сергєєва, М.С.
title	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)
title_short	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)
title_full	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)
title_fullStr	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)
title_full_unstemmed	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)
title_sort	вироби з кістки та рогу з городища іван-гора (за колекціями археологічного музею інституту археології нан україни і ржищівського археолого-краєзнавчого музею)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161869
citation_txt	Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею) / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 121-132. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT sergêêvams virobizkístkitaroguzgorodiŝaívangorazakolekcíâmiarheologíčnogomuzeûínstitutuarheologíínanukraíniíržiŝívsʹkogoarheologokraêznavčogomuzeû AT sergêêvams izdeliâizkostiirogasgorodiŝaivangorapokollekciâmarheologičeskogomuzeâinstitutaarheologiinanukrainyiržiŝevskogoarheologokraevedčeskogomuzeâ AT sergêêvams productsfromboneandantlerfromtheivangorahillfortaftercollectionsofthearchaeologicalmuseumofinstituteofarchaeologynasofukraineandrzhyshchivarchaeologicalandlocalhistorymuseum
first_indexed	2025-11-24T02:46:22Z
last_indexed	2025-11-24T02:46:22Z
_version_	1849638133459582976
fulltext	121ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) УДК: [903.2:069.5](477.41)”653” М.C. Сергєєва виРОби З КІСТКи ТА РОГу З ГОРОДищА ІвАН-ГОРА (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН україни і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею) У статті публікуються артефакти з кісткових матеріалів, виявлені на давньоруському городищі іван- Гора протягом археологічних досліджень 1960-х рр. і 1982—1983 рр. Аналізується косторізний комп- лекс і рівень місцевого косторізного ремесла. ключові слова: Середнє Подніпров’я, городище іван-Гора, Давня русь, косторізне ремесло, різьбле- на кістка. Городище Іван-гора (літописний Іван, су- часне м. Ржищів Київської обл.) було однією з фортець, які захищали Київську державу з півдня. Ця цікава пам’ятка була досліджена експедиціями Інституту археології у 1960-х рр. [Гончаров, 1964] і у 1982—1983 рр. [Толочко, Блажевич, 1982/31; 1983/16]. Серед отриманих матеріалів вартий окремої уваги комплекс ар- тефактів з кістки та рогу. він не дуже великий, проте має певну значущість через наявність унікальних предметів художнього косторізного ремесла. До того ж виявлені кістяні артефак- ти доповнюють базу даних щодо давньоруської косторізної справи загалом і зокрема її стан у невеликих містах-фортецях. А тим часом спе- ціальної уваги йому не приділяли. Автором цієї роботи у ряді статей були опубліковані і частково проаналізовані лише окремі вироби (посилання див. далі в тексті, у міру згадки опублікованого матеріалу). Цілком комплекс не залучався до розгляду. Саме тому введення до наукового обігу наявного матеріалу у повно- му обсязі і його оцінка на тлі рівню розвитку давньоруського косторізного ремесла загалом є основним завданням цієї роботи. Матеріали з городища, залучені до розгляду, частково зберігаються в Археологічному музеї ІА НАН України, решта — у Ржищівському ар- хеолого-краєзнавчому музеї. Незважаючи на те, що в Археологічно- му музеї представлені лише окремі вироби з розкопок в.К. Гончарова (менша частка), вони репрезентовані виробами, які мають значний інтерес. Насамперед варті уваги два рогові футляри для голок. Найцікавішим з них є футляр у вигляді рибки (рис. 1, 1; 2, 1). зазна- чений виріб вже розглянуто доволі детально, через те, що він неодноразово привертав увагу авторки цієї статті у зв’язку з проблемою поши- рення продукції косторізного ремесла на Русі [Сергєєва, 2009a; 2010; 2013; 2015], тому тут ми лише підіб’ємо підсумки сказаному раніше. виріб з рогу оленя у вигляді рибки виявлено у 1961 р. за інформацією наукового співробіт- ника експедиції, О.О. Попко [Попко, 1961, с. 5], предмет, який він назвав «кістяним свистком», походить з об’єкту (здогадно будівлі) давньо- руського часу (рис. 3). зазначений виріб є невеликим футляром (довжина 8,5 см) у вигляді об’ємного зображення риби. На цей час відомі дві його аналогії. Одна з них походить з Новгорода і є практично іден- тичним виробом [Колчин, 1956, рис. 17, 6], інша виявлена у чернігові. Цей екземпляр трохи відрізняється в деталях оформлення і пропор- ціях [черненко, Казаков, Рижий, 2010, рис. 1]. всі три вироби датуються у межах ХІІ ст. Ще один роговий футляр для голок є дріб- ною ємністю з чотиригранним корпусом, оздоб- леним гравійованими борозенками по бокових гранях і насічками по ребрах [Сергєєва, 2008a, рис. 1, 5; 2012, рис. 1, 10]. Аналогії цьому голь- нику — цілий екземпляр і фрагмент походять з воїнської Греблі [Довженок, Гончаров, Юра, 1966, табл. XXV, 19; Сергєєва, 2015a, рис. 59, 3, © М.C. СЕРГєєвА, 2017 Публікація археологічних матеріалів 122 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) 4; 113, 3, 4]. всі гольники цього типу відрізняє майстерність виконання і спільна стилістика у створенні форми і декору. Проблема інтерпретації. в.К. Гонча- ров згадує предмет у вигляді риби як руків’я ножа (відповідно у цій якості виріб проходить у музеї). Саме такою була початкова трактов- ка аналогічного виробу з Новгорода [Бочаров, 1969, рис. 82]. Щодо функціонального призна- чення рогових виробів із замкненою порожни- ною загалом, аналогічну думку висловлювали також інші дослідники [Довженок, Гончаров, Юра, 1966]. Проте на сьогодні така трактовка має лише історіографічний інтерес. зазвичай рогові вироби зазначеного типу інтерпрету- ють як гольники (аналіз проблеми і літературу див.: [Флерова, 2001; Сергєєва, 2008a; 2012]). зауважимо, що на користь такого трактування свідчить ретельно оброблена порожнина, а та- кож наявність у зазначених виробів у верхній частині невеличких парних отворів, проріза- них навскіс і розміщених один проти одного. У гольників такі отвори слугували для підвішу- вання. Треба мати на увазі, що зв’язок зазначених предметів саме з голками підтверджується да- леко не завжди. через неможливість розділен- ня всіх ретельно оброблених виробів з трубчас- тих кісток за функціональним призначенням, їх можна умовно прилічити до категорії дріб- них ємностей / футлярів широкого призначен- ня. власне кажучи, такі футляри придатні для зберігання будь-яких дрібних предметів, зокре- ма амулетів, а також сипких речовин. На думку рис. 1. вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора: 1, 2 — футляри (для голок); 3 — фрагмент виробу (пряжки?); 4 — фрагмент декоративної накладки; 5 — півсферичний ґудзик; 6 — сагайдачна петля; 7 — ви- ріб з кістки (ємність?); 8, 9 — гребені Сергєєва М.С. вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора ... 123ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) рис. 2. Дрібні ємності, прорисовка: 1 — футляр для голок у вигляді рибки; 2 — виріб з кістки (ємність?) рис. 3. План розкопу, де було виявлено футляр для голок у вигляді рибки (креслення з НА ІА НАН України) Публікація археологічних матеріалів 124 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) в.є. Фльорової, частка дрібних футлярів могла слугувати релікваріями, сховищами апотропеїв або прикрасами [Флерова, 2001, с. 79]. Підтвер- дженням багатофункціональності футлярів з замкненою порожниною може також слугувати один з металевих аналогів рогових гольників у вигляді піхов ножа, виявлений на давньорусь- кому поселенні біля Софіївській Борщагівки. в ньому зберігався металевий стрижень, який автори знахідки трактують як писало [Готун та ін., 2015, с. 111—113]. Отже рогові предмети описаного типу можна умовно відносити до ка- тегорії дрібних ємностей / футлярів. Футляри зазначеного типу мали мати про- бки (або кришки), які зберігали вміст від ви- падання. Проте загалом вони майже невідомі, оскільки вони губилися через свої дрібні роз- міри. збереглася аналогія з території Польщі [Kostrzewski, 1949, ryc. 145]. Окремо зауважи- мо, що всі три гольники у вигляді рибки мають форму риби без голови. Це може передбачати наявність у них кришки або пробки у формі риб’ячої голови. Можливо, також до ємностей належить ви- ріб з трубчастої кістки дрібного копитного (рис. 1, 7; 2, 2). виріб має видовбану порожни- ну, на фронтальній поверхні ближче до краю є доволі великий отвір. Невеличкі отвори зверху свідчать про те, що його підвішували (на гру- дях, до пояса?). Конструктивно предмет близь- кий до футлярів для голок, проте відрізняєть- ся від них порожниною більших розмірів, її оформленням і розміщенням на корпусі виро- бу. Якщо прийняти трактовку цього виробу як ємності, можна припускати, що вона слугувала для зберігання або переноски якихось дрібних речей (не голок). Одна з можливих тракто- вок — амулетниця. У колекції також репрезентована фрагмен- тарно збережена сагайдачна петля з залиш- ками овального отвору. Орнаментована по всій фронтальній площині циркульним орна- ментом. Такий спосіб орнаментації не дуже характерний для виробів цієї категорії, як давньоруських, так і з інших територій. У разі застосування циркульних кіл для орнамента- ції, вони є лише одним з елементів орнаменту. Декор з переважанням циркульних кіл зустрі- чається лише в поодиноких випадках. зокрема сагайдачна петля, орнаментована аналогічним способом, походить з Біляра [Руденко, 2005, табл. 7, 147]. Колекція Ржищівського археолого- краєзнавчого музею містить артафакти з розкопок 1960-х рр. і 1982—1983 рр. Серед них є готові виробі і напівфабрикати. з городища походять два суцільні двобічні гребені прямокутної форми (рис. 1, 8, 9), нале- жать до типу Л, за типологією Б.О. Колчина [Колчин, 1982, рис. 5]. Гребені цього типу мали загальноруське поширення. за новгородськи- ми матеріалами вони датуються ХІ — початком ХІІ ст. Судячи зі знахідок у Києві та на інших пам’ятках Середнього Подніпров’я, такі гребені побутують на території Південної Русі протя- гом другої половини ХІ — ХІІ ст., можливо, до початку ХІІІ ст. [Сергєєва, 2011, с. 86]. Гребені з Іван-Гори мають однаковий орнамент, проте в одному випадку прямі лінії нанесені пилкою (рис. 1, 8), а в іншому — ножем (рис. 1, 9), при- чому не дуже ретельно. Треба зауважити, що загалом пилка переважає як інструмент для нанесення лінійного орнаменту на рогові гре- бені, як набірні однобічні екземпляри Х — по- чатку ХІ ст., так і двобічні (суцільні та набірні) ХІ—ХІІІ ст. Її характерною ознакою є специфіч- ні сліди — прямі борозенки, рівні по всій дов- жині, з рівним дном, (при збільшенні — часто з характерними мікроподряпинами у вигляді тонких прямих ліній). використання інших інструментів, передусім ножа або подібного рі- зального знаряддя, з метою нанесення прямих ліній уздовж зубців простежується лише на ок- ремих екземплярах гребенів, виявлених на різ- них пам’ятках [Сергєєва, 2012а, с. 202—204]. Недбало виконаний гребінь з городища Іван-Гора з прорізаними лініями уздовж зуб- ців, можливо, був спробою місцевого різьбяра не дуже високої кваліфікації, або навіть учня різьбяра, скопіювати предмет, який був у його розпорядженні. з городища походять також два декоратив- ні вироби (прикраси?), які можна розглядати у рамках художнього косторізного ремесла. Це виріб з щільного рогу з циркульним орнамен- том (рис. 4, 1) і підвіска (?) з розетки оленя- чого рогу (рис. 4, 2), яку вже було опубліковано [Сергєєва, 2011а, рис. 17; 2015, рис. 4]. Перший виріб не характерний для давньоруських ста- рожитностей Середнього Подніпров’я і не має аналогій, принаймні опублікованих, на Русі. Підвіска з розетки варта окремої уваги. Ха- рактерною деталлю виробу з розетки є ажур- ний декор — прорізана наскрізь хрестоподібна фігура. Обробка виробу доволі ретельна. Екс- клюзивним є як матеріал його виготовлення (розетки у давньоруському косторізному вироб- ництві використовували вкрай нечасто), так и ажурний декор, не характерний для Південної Русі. Цей виріб має точну аналогію в Подунав’ї [Stefan, Barnea et al., 1967, fig. 171]. відсутність аналогій на Русі дозволяє припускати, що оби- два описані декоративні вироби з городища могли належати до імпортів. виявлений на городищі ґудзик належить до типу півсферичних ґудзиків (рис. 1, 5). У пере- тині він має форму трапеції. Орнаментований циркульними колами і по бортику насічками. Дуже добре збереглася інкрустація орнаменту білим металом (сріблом?). Півсферичним ґудзикам присвячені спе- ціальні роботи автора [Сергєєва, 2007; 2014], тому у цій статті ми зробимо тільки короткий огляд сказаному раніше. Сергєєва М.С. вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора ... 125ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) зазначена категорія виробів побутувала скрізь у Східній європі, у візантії, на Близь- кому Сході, у Середній Азії, на Кавказі, у вол- зьких болгар, у кочівників, меншою мірою — у Центральній європі, тобто їх можна розгляда- ти як надетнічне регіональне явище. Якщо ди- витися на поширення ґудзиків на Русі можна помітити, що вони більше характерні для пів- денних і подекуди центральних регіонів. На півночі Русі півсферичні ґудзики також відомі, проте їх значно менше. Хронологічні рамки побутування півсферич- них ґудзиків на території Східної європи охоп- люють Х—XIV ст., причому особливих змін за цей період вироби практично не зазнають. Функціональна приналежність названої категорії виробів залишається під питанням. У літературі найчастіше застосовують термін «ґудзики». в.є. Фльорова називає їх «застібка- ми» [Флерова, 2001, с. 102—103]. Поширене в літературі трактування зазначених виробів як пряслиць заперечила ще Г. Девідсон [Davidson, 1952, р. 296]. Сучасні точки зору щодо призна- чення ґудзиків можна звести до таких: ґудзики (деталь одягу); застібки в широкому значення, включаючи елементи кінської збруї (зустрі- чаються у кочівників); декоративні елементи; обереги. Треба зауважити, що всі ці функції не суперечать одна одній і могли існувати у різ- них контекстах. звернемо окрему увагу на інкрустацію ржи- щівського ґудзика, яка збереглася доволі за- довільно. Інкрустовані металом ґудзики за- фіксовані також у Києві, Городську, воїнській Греблі. Аналогії (ґудзики інкрустовані сріблом) є у Херсонесі [Романчук, 1981, с. 91]. Г.А. Федо- ров-Давидов також відзначає наявність срібною інкрустації на кістяних ґудзиках у кочівниць- ких старожитностях [Федоров-Давыдов, 1966, с. 71]. зі Смоленську походять два ґудзики, ор- намент яких виконаний інкрустацією з мідного дроту [Асташова, 1993, с. 76]. Слід зазначити, що інкрустація кісткових виробів взагалі була дуже рідкісним засобом їх декоративного офор- млення. Проте для ґудзиків він дуже пошире- ний, що додатково свідчить на користь декора- тивних функцій цих предметів, проте вони не виключають і їх утилітарних функцій (деталі або оздоблення костюму, збруї та ін.). У будь-якому разі, будучи позаетнічним еле- ментом оздоблення, кістяні півсферичні ґудзи- ки варто з повною підставою відносити до еле- ментів регіональної моди (Східна, Південна і частково Центральна європа, Близький Схід, Середня Азія). Серед готових виробів з Іван-Гори, репре- зентованих в експозиції Ржищівського музею, є також конструктивні деталі складного луку (рис. 5). всі вони виготовлені з щільного рогу диких копитних. з них три накладки на лук стандартного вигляду (фронтальна і дві бокові) і вкладиш, подібний тим, що використовували- ся в луках кімакського типу, які були занесені у Східну європу у середині ХІ ст. в Саркелі ана- логічні вкладиші походять з шарів ХІ — почат- ку ХІІ ст. [Флерова, 2001, с. 46, рис. 8, 6, 7; 9, 5, 6]. У передмонгольський період такий тип луку був поширений у Південному Сибіру [Савинов, 1981, с. 152, 161]. Поодинокі екземпляри ана- логічні вкладишів походять з Києва [Сергєєва, Тараненко, 2015, рис. 10, 1] і воїнської Греблі [Сергєєва, 2015а, рис. 74, 9; 115, 4], майстерня з їх виготовлення виявлена на самому сході Русі, у Деріївці [Сергєєва, 2016]. рис. 4. Декоративні вироби Публікація археологічних матеріалів 126 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) Серед продукції косторізного ремесла також є фрагмент накладки, декорованої бортиком з насічками (рис. 1, 4) і фрагмент виробу з дво- ма отворами, можливо, пряжки або застібки (рис. 1, 3). Привертає до себе увагу також кістка ноги коня, с категорії, яку прийнято називати ков- занами (рис. 6, 4). виріб, виявлений на городи- щі, не має цілком сформованої пласкої функ- ціональної поверхні, характерної для ковзанів. затесані тільки невеличкі ділянки по краях. Це може свідчити або про те, що предмет є напів- фабрикатом ковзана, або про те, що його вико- ристовували з іншою метою. загалом питання інтерпретації зазначених виробів розглянуто дуже ретельно (див., наприклад: [Панковсь- кий, 1996; 2012, с. 91—97; 132—147; Сергєєва, 2010а, с. 207—208; 2015а, с. 63—65], там само література), що позбавляє нас необхідності роз- бирати докладно це питання. Підбиваючи під- сумки зазначимо, що на сьогодні існують дві основні точки зору щодо функціонального при- значення подібних кісток: як дійсно ковзанів, тобто предметів для розваг (Т. Левіцький, М. Рулевич, А. чойк, А. МакГрегор, в.Б. Пан- ковський та ін.). Прихильники цієї думки ши- роко використовують середньовічні джерела і етнографічні матеріали, які містять прямі вказівки на використання кісток як ковзанів, у деяких місцевостях до початку ХХ ст. включно рис. 5. Накладки на лук рис. 6. Артефакти з кістки: 1—3 — кістки зі слідами обробки; 4 — ковзан (?) Сергєєва М.С. вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора ... 127ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) (у Польщі, Югославії, Угорщини, Німеччини, Ісландії, деяких регіонах України тощо). Інша точка зору базується на трасологічних дослі- дженнях С.А. Семенова, який аргументував використання ковзанів як знарядь для обробки шкіри і тканини [Семенов, 1957, с. 225—227; 1959, с. 353—360]. Компромісом є припущення про неоднакові функції різних ковзанів [Шов- копляс, 1973, с. 114—115; Петерс, 1986, с. 43]. На думку в.є. Фльорової, принцип функціону- вання гладилки і ковзана однаковий, а отже не виключено, що інструмент, який восени засто- совували для вичинки сукна або обробки шкір, взимку міг пристосовуватися для пересуван- ня або перевезення вантажів [Флерова, 1996, с. 284]. Доволі об’ємна інформація різних джерел, насамперед етнографічних, про використання кісток ніг крупних тварин саме для пересуван- ня по кризі та снігу примушує уважно стави- тися до першої точки зору. варто зауважити, що при збільшенні на робочій (нижній) пло- щині всіх екземплярів добре простежуються сліди поздовжніх мікроподряпин, які не могли бути наслідком роботи зі шкірою або іншими м’якими матеріалами, але цілком природні внаслідок контакту з абразивами, у тому числі з крижаною поверхнею. Отже припущення про можливе використання цих кісток як ковзанів може бути прийняте як один з варіантів ін- терпретації зазначеної категорії виробів. Про- те загалом, на нашу думку, стосовно ковзанів може бути висловлена така сама думка, що й про інші вироби примітивної конструкції, які могли виконувати одночасно кілька функцій. єдиної інтерпретації для всіх без винятку те- саних кісток не може бути і кожен конкретний випадок потребує окремого дослідження. Ек- земпляр з Іван-Гори (якщо це не напівфабри- кат) міг використовуватися з якимись іншими, ніж ковзан, цілями, а отже він може бути свід- ченням поліфункціонального використання цього різновиду кісток. Крім готових виробів, матеріали з Іван-Гори містять фрагменти тваринних та пташиних кісток (рис. 6, 1—3) та щільного рогу зі слідами обробки (рис. 7), які зберігаються в Ржищівсь- кому музеї. варто зауважити, що оброблені кістки тварин і птахів поодинокі, переважна більшість знахідок оброблених кісткових ма- теріалів є фрагментами рогу. Треба зауважи- ти, що основна кількість виробів виготовлена з щільного рогу диких копитних. Ріг також скла- дає основну масу серед відходів і заготовок. з кісток виготовлені лише поодинокі вироби: ковзан, ґудзик, ємність (?). Такий розподіл си- ровини був характерним для косторізної спра- ви більшості давньоруських фортець (воїнь, Колодяжин та ін.). Характеризуючи косторізний комплекс з городища загалом, зауважимо, що більшість речей не випадає з типового набору, загалом характерного для давньоруських пам’яток Се- реднього Подніпров’я. До таких виробів на- лежать накладки на лук, сагайдачна петля, ґудзик, гребені, дрібні футляри (для голок). є також унікальні вироби художнього ремесла, можливо, інокультурного походження. Проте не всі навіть стандартні вироби можна без- заперечно пов’язувати з місцевим ремеслом. зокрема це стосується гудзика і футлярів, які могли бути виготовлені в інших давньоруських містах. На Русі у ХІІ—ХІІІ ст. особлива роль у ви- готовленні півсферичних ґудзиків належить Стародавньому Києву, де сліди їх виробництва виявлені в багатьох косторізних комплексах в різних частинах міста. Серед відходів вироб- ництва різних виробів, що походять з майсте- рень на Старокиївській горі, горі Киселівці та на Подолі (на вул. Щекавицькій, 29), найбіль- ша кількість відходів косторізного виробництва пов’язана з виготовленням саме ґудзиків [Хвой- ка, 1913, с. 71—72; Шовкопляс, 1954, с. 27—28; Сергєєва, 2011, с. 92; 2014, с. 153—154]. зв’язок багатьох професійних майстерень у різних районах Києва з виробництвом півсферичних ґудзиків і великий обсяг виробництва дозво- ляє розглядати Київ як регіональний центр їх виготовлення. враховуючи той факт, що на території Східної європи сліди їх виробниц- тва крім Києва зафіксовані тільки в Херсонесі, можна припускати, що якась частина київської продукції поширювалася й за межі Київської землі та сусідніх князівств. Без перебільшен- ня кістяні півсферичні ґудзики можна назвати «візитною карткою» київських косторізів. На інших південноруських пам’ятках кіс- тяні ґудзики зустрічаються регулярно, проте, за винятком Києва, їх виявляють у поодиноких екземплярах (вишгород, чернігів, воїнська Гребля, чорнобильське городище, Колодяжин, Райковецьке городище, Городськ та ін.). На го- родищі Іван-Гора також виявлений поодино- кий ґудзик. Отже не виключено, що його треба зарахувати до прикладів продукції київського спеціалізованого ремесла. Не виключено походження з однієї майстер- ні гольників з чотиригранним корпусом. вияв- лення у воїнській Греблі напівфабрикату рого- вого гольника [Сергєєва, 2015a, рис. 59, 7; 113, 1] може свідчити про виготовлення виробів зазначеної категорії на цьому городищі. Ми не маємо достатніх аргументів, щоб однозначно зробити висновки про походження ржищівсь- кого екземпляру з воїньської майстерні (проти- лежний варіант також не можна виключати), проте воїнські екземпляри разом з гольником з Іван-Гори можна розглядати в руслі єдиної традиції виготовлення певного типу речей, особливо враховуючи те, що обидві пам’ятки розташовані відносно близько одна від одної. Особливу увагу у цьому контексті треба при- ділити художнім виробам з похожим декора- Публікація археологічних матеріалів 128 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) тивним оформленням, які не належать до ма- сової продукції і походять з різних територій. в деяких випадках є підстави говорити про якесь єдине джерело їх походження (один майстер, єдиний прототип та ін.). Це стосується виробів художнього ремесла, які випадають з місцевої художньої традиції. Одним з прикладів може бути підвіска з ажурним орнаментом, рідкіс- ним у суто південноруському різьбленні, яка може належати або до імпортів, або до копій імпортних речей. Проте найбільш яскравим прикладои по- ширення продукції косторізного ремесла на велику відстань є футляри для голок у виг- ляді риби (принаймні двох ідентичних екземп- лярів — київського і новгородського), на їх при- кладі правомірно ставити питання про шляхи розповсюдження продукції одного майстра. До того ж треба зауважити, що тематика зобра- ження (риба) не знайшла поширення у давньо- руському декоративно-ужитковому мистецтві. Отже звернення до цього образу не можна роз- глядати як копіювання популярного зображен- ня, воно може свідчити про якийсь індівідуаль- ний інтерес [Сергєєва, 2010, с. 25—26]. Третій екземпляр (чернігівський), враховуючи стиліс- тичні відмінності), міг бути або продукцією того самого майстра, виготовленою в інший час, або її копією, виконаною пізніше іншим майстром. Можна припустити два можливі варіанти пот- рис. 7. Фрагменти щільного рогу, заготовки і відходи виробництва Сергєєва М.С. вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора ... 129ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) рапляння продукції на іншу територію: пере- сування речі (торговельний або культурний об- мін) або пересування самого майстра на значну відстань. з іншого боку, присутність серед матеріалів основних складових ознак виробництва: готові вироби, напівфабрикати, заготовки, відходи виробництва, включаючи уламки рогу, струж- рис. 8. Сліди знарядь на поверхні рогу: 1 — сокира; 2—4 — різальні знаряддя; 5 — пила; 6 — напилок; 7 — рогова пластинка зі слідами пиляння на торцях рис. 9. Ознаки виробництва накладок на лук: 1, 2 — заготовки; 3 — напівфабрикат (?): 4—7 — готові вироби Публікація археологічних матеріалів 130 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) ку тощо, свідчить про наявність власного кос- торізного ремесла на городищі. На поверхні деяких заготовок і готових виробів простежу- ються сліди інструментів (рис. 8). Це не тільки універсальні знаряддя (сокира, різальні інстру- менти), але й спеціалізовані, серед яких пил- ка, напилок, інструмент для нанесення цир- кульного орнаменту. Незважаючи на те, що це свідчення опосередковане, оскільки невідоме походження значної кількості предметів якіс- ного професійного виготовлення (місцеві або привезені), сліди інструментів на заготовках і напівфабрикатах (різальні інструменти, пила) можуть вказувати на цілеспрямовану роботу майстра по кістці (рис. 8, 1—5, 7). відходи, які безпосередньо маркують місцеве виробництво, репрезентовані у невеликій кіль- кості. загалом кількість виявлених матеріалів свідчить про відсутність великих обсягів робіт і існування стаціонарної майстерні. Роботи з кістковими матеріалами зосереджувалися в нечисленних домашніх майстернях. Одним з напрямів робіт, можна припустити, було ви- готовлення накладок на лук. Крім готових ви- робів (рис. 9, 4—7), можна виділити розпиляні фрагменти оленячого рогу, які також могли бути заготовками для накладок (рис. 9, 1, 2). Один з таких фрагментів (рис. 9, 3) має насіч- ки, що дає підстави вважати його напівфабри- катом. загалом, незважаючи на поширення луку як основного предмету озброєння, сліди спе- ціалізованих майстерень зазначеного профілю нечисленні. виробництво накладок на лук за- фіксоване у чернігові [Казаков та ін., 1998/16, с. 17, рис. 94—96; Моця, Казаков, 2011, с. 181]. Невеличкі косторізні комплекси, пов’язані з виробництвом накладок, виявлені у Києві [Сергеева, 2008, рис. 1, 1—11] і на городищі поблизу Хутора Половецького [Довженок, Ку- чера, 1956/12в, табл. 7, 14—19]. Окремі заготов- ки з рогу і напівфабрикати накладок виявлені також у воїні [Сергєєва, 2015, рис. 74, 6, 12]. Косторізний комплекс, пов’язаний з виготов- ленням іншого типу деталей складного луку, також репрезентованого серед матеріалів з го- родища Іван-Гора, виявлено у Деріївці [Сергєє- ва, 2016]. Поодинокі екземпляри заготовок для накладок, походять з деяких давньоруських пам’яток (Київ, воїнська Гребля); вони можуть свідчити про спорадичне звернення до цього виду продукції, за необхідністю. Так саме слід трактувати й знахідки з Іван-Гори. Їх невели- ка кількість свідчить, що спеціалізації у цій галузі не було. відсутність масового виробниц- тва деталей луків, розрахованого на більше чи менше широкий ринок може пояснюватися як обмеженим колом споживачів (окремий со- ціальний прошарок), так і можливим широким побутуванням луків простіших конструкцій, які не потребували додаткових кістяних де- талей. Можливо, місцевою продукцією слід вважа- ти також декоративну накладку. Принаймні заготовка для накладки з щільного рогу є серед виявленого матеріалу (рис. 8, 7). загалом можна відмітити невеликий обсяг продукції і складових косторізного виробниц- тва, виявлених на городищі Іван-Гора. При- сутні у косторізному комплексі складні вироби, які можна віднести до роботи професіоналів, як вже було сказано, не обов’язково належа- ли до місцевої продукції. Можна припустити, що всі косторізні роботи зосереджувалися в руках однієї людини, обізнаної з різьбленням по кісткових матеріалах. Такій майстер міг працювати з різними матеріалами (судячи з кількості артефактів, робота по кістці не була для нього основною) і виготовляти продукцію на замовлення або для власних потреб. Про те, що косторізне ремесло як вузька спеціалізація не функціонувало свідчить відносно невелика кількість виробів з кісткових матеріалів, що за умов вузької спеціалізації не могло забезпечити виробників засобами існування. Аналогічний рівень розвитку косторізного ремесла (як допо- міжного виду виробництва) можна простежити на інших відносно невеликих містах-фортецях. Насамперед треба назвати Колодяжин, де ви- явлено косторізну майстерню з невеликим об- сягом продукції [Сергєєва, 2012в]. Аналогічний рівень ремесла зафіксований на чорнобільсь- кому городищі [Сергєєва, 2016а], на городищі поблизу Хутора Половецького і, судячи з наяв- них матеріалів (не опубліковані), у Городську. Отже при тому, що кістку обробляли скрізь, ринкове товарне виробництво розвивалося лише в окремих давньоруських містах (насам- перед у Києві). На більшості поселень, особли- во невеликих, воно мало допоміжний характер і було спрямоване на отримання невеликого обсягу продукції, розрахованої на обмежене коло замовників. Асташова Н.и. Костяные изделия средневеково- го Смоленска // Средневековые древности восточ- ной Европы. — М., 1993. — С. 69—78. (Тр. ГИМ. — вып. 82). Бочаров Г.Н. Прикладное искусство Новгорода ве- ликого. — М., 1969. — 128 с. Гончаров В.к. Древньоруське городище Іван Гора // Археологія. ―1964. ― Т. 16. ― С. 126―130. Готун і.А., казимір о.М., Шахрай Д.о. Пам’ятка середньовічної металопластики з околиці Києва // Археологія. ― 2015 ― № 2. ― С. 108―115. Довженок В.и., кучера М.П. Отчет о работе древне- русской экспедиции 1956 г. на Роси. (Хут. Половец- кий, Богуславского р-на Киевской обл., с. Николаев- ка, Корсунь-Шевченковского р-на черкасской обл.) / НА ІА НАН України. — 1956/12в. Довженок В.й., Гончаров В.В., Юра р.о. Древнь- руське місто воїнь. ― К., 1966. ― 148 с. казаков А.Л., жаров Г.В., коваленко В.П. звіт про охоронні археологічні дослідження на території чернігівського посаду у 1998 р. / НА ІА НАН Украї- ни. — 1998/16. Сергєєва М.С. вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора ... 131ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) колчин Б.А. Топография, стратиграфия и хроноло- гия Неревского раскопа // МИА. — 1956. — № 55. — С. 44―137. колчин Б.А. Хронология новгородских древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгоро- да. — М., 1982. — С. 156—177. Моця о., казаков А. Давньоруський чернігів. — К., 2011. — 316 с. Панковский В.Б., Усачук А.Н. Костяные «коньки» поселения Безыменное ІІ // Северо-восточное Приа- зовье в системе евразийских древностей (энеолит — бронзовый век): Материалы Междунар. конф. — До- нецк, 1996. — ч. 2. — С. 33—37. Панковский В.Б. Кістяна і рогова індустрії доби пізньої бронзи в Північному Причорномор’ї: Дис. … канд. істор. наук. — К., 2012. — 169 с. Петерс Б.Г. Косторезное дело в античных госу- дарствах Северного Причерноморья. — М., 1986. — 192 с. Попко А.А. Дневник научного сотрудника Ржищевс- кого отряда Каневской археологической экспедиции Института археологии Академии наук УССР / НА ІА НАН України. — 1961/2. ― Тетр. № 2. романчук А.и. Изделия из кости в средневековом Херсоне // Античная древность и средние века. — Свердловск, 1981. — С. 84—105. руденко к.А. Булгарские изделия из кости и рога // Древности Поволжья: эпоха средневековья (иссле- дования культурного наследия волжской Булгарии и золотой Орды): Материалы ІІ Росс. конф. «Повол- жье в средние века» (25—28 сент. 2003 г.). — Моск- ва; Казань, 2005. — С. 67—97. Савинов Д.Г. Новые материалы по истории сложного лука и некоторые вопросы его эволюции в Южной Си- бири // военное дело древних племен Сибири и Цент- ральной Азии. — Новосибирск, 1981. — С. 146—162. Семенов С.А. Первобытная техника. — М.; Л., 1957. — 240 с. (МИА. — № 54). Семенов С.А. О назначении «коньков» и костей с нарезками из Саркела—Белой вежи // МИА. — 1959. — № 75. — С. 353—361. Сергеева М.С. Древнерусские костяные пуговицы // Интеграция археологических и этнографических ис- следований. — Одесса; Омск, 2007. — С. 216—220. Сергеева М.С. Древнерусские изделия из кости и рога с раскопа по адресу ул. волошская, 16 (Киев- ский Подол) // Российско-Белорусско-Украинское пограничье: проблемы формирования единого соци- окультурного пространства — история и перспекти- вы. — Брянск, 2008. — С. 198—202. Сергеева М.С. Древнерусские костяные игольники с территории Среднего Поднепровья // Интеграция археологических и этнографических исследова- ний. — Омск; Новосибирск, 2008а. ― С. 272―276. Сергєєва М. Деталі озброєння з кістки та рогу з те- риторії Південної та західної Русі // Фортеця: зб. за- повіднику «Тустань» на пошану М. Рожка. — Львів, 2009. — С. 333—340. Сергеева М.С. Образец древнерусской художествен- ной кости из Ржищева // Ювелирное искусство и материальная культура. — СПб, 2009а. — С. 134— 135. Сергєєва М.С. Два приклади давньоруського худож- нього різьблення по кістці з території Середнього Подніпров’я // Церква — наука — суспільство: Ма- теріали восьмої Міжнар. наук. конф. (26—28 травня 2010 р.). — К., 2010. — С. 20—27. Сергєєва М.С. Про деякі давньоруські приладдя з кістки та рогу для ігор і розваг // Древности, 2010. — Харків, 2010а. — С. 203—220. Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві. — К., 2011. — 256 с. Сергєєва М. Художнє різьблення по дереву, кістці та рогу // Історія декоративного мистецтва України. — К., 2011а. — Т. 1. — С. 267—286. Сергєєва М.С. Гольники з кістки та рогу з давньорусь- ких міст лісостепового Придніпров’я // Матеріаль- на та духовна культура Південної Русі: Матеріали Міжнар. польового археол. семінару, присвяч. 100- літтю від дня народж. в.Й. Довженка (чернігів — Шестовиця, 16—19 липня 2009 р. — Київ; чернігів, 2012. — С. 259—263. Сергєєва М.С. До вивчення техніки орнаментації давньоруських виробів з кістки та рогу з території Середнього Подніпров’я // Древности, 2012. — Хар- ків, 2012а. — С. 198—210. Сергєєва М.С. Косторізна справа у стародавньо- му Колодяжині // Археологія. — 2012в. — № 3. — С. 118—125. Сергеева М.С. К вопросу о роли культурных контак- тов в развитии косторезного ремесла в Южной Руси // Церква — наука — суспільство: питання взаємодії: Материали Одинадцятої Міжнар. наук. конф. (29— 31 травня 2013 р.). — К., 2013. — С. 41—42. Сергєєва М.С. Про один тип середньовічних ґудзи- ків на території Східної європи // Археологія: мож- ливості реконструкцій. — К.: 2014. — С. 150—158 (АДІУ. — вип. 2 (13)). Сергеева М.С. К вопросу о внешнем факторе раз- вития художественной резьбы по кости в Южной Руси // Древности, 2014—2015. — Харьков, 2015. — С. 244—256 Сергєєва М.С. Майстри з обробки дерева та кіст- ки давньоруського міста воїня. — Київ; Харків, 2015а. — 232 с. Сергєєва М., Тараненко С. Нові дослідження дав- ньоруського косторізного ремесла на Київському Подолі // Давні майстерні та виробництво у вісло- Дніпровському регіоні. — винники; Жешів; Львів, 2015. — С. 328—345. (Наукові студії. — 8). Сергєєва М.С. Давньоруська косторізна майстерня біля с. Деріївка // Колекції Наукових фондів Інсти- туту археології НАН України: проблеми та відкрит- тя. — К., 2016 — С. 96—103 (АДІУ. — вип. 1 (18)). Сергєєва М.С. Давньоруська різьблена кістка з чорно- бильського городища // Дослідження Київського Поліс- ся. — К., 2016а. — С. 152—159 (АДІУ. — вип. 3 (20)). Толочко П.П., Блажевич Н.В. Отчет Днепровской древнерусской экспедиции о раскопках городища Иван в 1982 г. / НА ІА НАН України. — 1982/31. Толочко П.П., Блажевич Н.В. Отчет Днепровской древнерусской экспедиции о раскопках городища Иван в 1983 г. / НА ІА НАН України. — 1983/16. Федоров-Давыдов Г.А. Кочевники восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Археологичес- кие памятники. — М., 1966. — 275 с. Флерова В.Е. Домашние промыслы в Саркеле—Белой веже (по материалам коллекции костяных изделий) // Культуры Евразийских степей второй половины І ты- сячелетия н.э. — Самара, 1996. — C. 277—313. Флерова В.Е. Резная кость юго-востока Европы IX — веков: искусство и ремесло (по материалам Сарке- ла—Белой вежи из коллекции Государственного Эрмитажа. — СПб, 2001. — 352 с. хвойка В.В. Древние обитатели Среднего Поднепро- вья и их культура в доисторические времена. — К., 1913. — 103 с. Черненко о.є., казаков А.Л., рижий В.В. Дослід- ження на території чернігова у 2009 р. // АДУ 2009. — Київ, Луцьк, 2010. — С. 461—462. Публікація археологічних матеріалів 132 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24) Шовкопляс А.М. Некоторые данные о косторезном ремесле в древнем Киеве // КСИА АН УССР. — 1954. — вып. 3. — С. 27—32. Шовкопляс Г.М. Про косторізне ремесло в старо- давньому Києві // Середні віки на Україні. — К., 1973. — Т. 2. — С. 109—122. Davidson G.R. The Minor Objects. — Princeton; New Jersey, 1952. — 474 p. (Corinth. — Vol. XII). Kostrzewski J. Kultura prapolska. — Poznań, 1949. — 615 s. Stefan Gh., Barnea I., Comşa M., Comşa E. Dinogetia. Aşezarea feudală timpurie de la Bisericuţa—Garvăn. — Bucureşti, 1967. — 410 p. М.С. Сергеева иЗДЕЛиЯ иЗ КОСТи и РОГА С ГОРОДищА ивАН-ГОРА (по кол- лекциям Археологического музея института археологии НАН украины и Ржищевского археолого-краевед- ческого музея) Статья посвящена артефактам из костных мате- риалов, с древнерусского городища Иван-Гора (ис- следования 1960-х гг. и 1982—1983 гг.). Находки представлены готовыми изделиями (футляры для иголок или других мелких вещей, деталь колчана, украшения, пуговица, два гребня, накладки на лук и др.), заготовками, полуфабрикатами, отходами косторезного производства. Большинство изделий изготовлено из плотного рога, плотный рог также преобладает среди загото- вок и отходов производства. Изделия из кости и кос- тяные заготовки немногочисленны. Происхождение части изделий остается под воп- росом (игольники, украшения, пуговица). Они мог- ли быть импортом, подражанием импорту или про- дукцией мастерских других древнерусских городов. Накладки на лук можно уверенно считать изделия- ми местного производства (наличие их возможных заготовок и полуфабриката). Небольшой объем материала свидетельствует об отсутствии на городище узкоспециального косторез- ного ремесла. Можно предположить его вспомога- тельный характер. Ключевые слова: Среднее Поднепровье, городи- ще Иван-Гора, Древняя Русь, косторезное ремесло, резная кость. M.S. Sergeyeva prOduCts frOm bOne and antLer frOm the iVan-gOra hiLLfOrt (after Collections of the archaeological museum of institute of archaeology nas of ukraine and rzhyshchiv archaeologi- cal and Local history museum) The article deals with the artifacts from osseous materials from the Ancient Rus hillfort of Ivan-Gora (researches of 1960s and 1982—1983). The findings are represented by finished products (cases for needles or other small articles, detail of quiver, adornments, but- ton, two combs, bow linings etc), blanks, semi-finished products and wastes of bone carving. Most products are made of antler; the antler also prevails among blanks and wastes. Products from bone and bone blanks are few. The origin of some part of the products is question- able (needle-cases, adornments, button). They could be imports, imitation of imports or production of the work- shops of other ancient Rus towns. The bow linings surely can be attributed to products of local production (exist- ence of their possible blanks and semi-finished item). A small amount of material indicates an absence of highly specialized bone-carving craft on the hillfort. We can assume its auxiliary nature. Keywords: Middle Dnieper area, Ivan-Gora hill- fort, Ancient Rus, bone-carving craft, carved bone. одержано 19.12.2016

Вироби з кістки та рогу з городища Іван-Гора (за колекціями Археологічного музею Інституту археології НАН України і Ржищівського археолого-краєзнавчого музею)

Institution

Ähnliche Einträge