Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ
У статті розглянуто попередні результати науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції, матеріали яких представлені на виставці до 70-річчя Гліба Івакіна в Археологічному музеї ІА НАН України у 2017 р. Розглянуто археологічний контекст знахідок у різних частинах сучасного Києва:...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2017
|
| Series: | Археологія і давня історія України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161870 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ / Г.Ю. Івакін, В.Г. Івакін, Д.В. Бібіков, В.І. Баранов, І.В. Зоценко, Л.В. Чміль, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 133-146. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161870 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1618702025-02-23T18:15:22Z Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ Материалы научно-спасательных исследований Архитектурно-археологической экспедиции 2016 г. в экспозиции Археологического музея ИА НАНУ Materials of Rescue Research of the Architecture-Archaeological Expedition in 2016 in the Exposition of the Archaeological Museum of IA NASU Івакін, Г.Ю. Івакін, В.Г. Бібіков, Д.В. Баранов, В.І. Зоценко, І.В. Чміль, Л.В. Оленич, А.М. Публікація археологічних матеріалів У статті розглянуто попередні результати науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції, матеріали яких представлені на виставці до 70-річчя Гліба Івакіна в Археологічному музеї ІА НАН України у 2017 р. Розглянуто археологічний контекст знахідок у різних частинах сучасного Києва: на вул. Кирилівська, 37, Метрологічна та Десятинна, 9. В статье рассмотрен археологический контекст материалов временной экспозиции в Археологическом музее ИА НАНУ. Экспозиция была сформирована на основе находок Архитектурно-ахеологической экспедиции ИА НАНУ полевого сезона 2016 г. В результате научно-спасательных исследований на ул. Кирилловская, 37 были изучены средневековые культурные слои на площади около 300 м². Зафиксирован ряд археологических горизонтов — конца ХІХ — ХХ в., XVII—XVIІI вв., ХІІ—XІІІ вв., два слоя конца Х — ХІ в. Самый древний горизонт, который маркирует первое заселение данного участка относится к раннеславянской эпохе (VI—VII вв.). На основе полученных данных нами была сделана попытка реконструкции внешнего облика участка и его эволюцию в течение средневекового периода. The article present the archaeological context of the materials of the temporary exposition in the Archaeological Museum of the IA NASU. The exposition was formed on the basis of the findings of the Architecture- Archaeological Expedition of IA NAUU of the season of 2016. As a result of rescue research on the Kirillovskaya str., 37 studied medieval cultural layers in an area of about 300 m2. Several archaeological horizons — late XIX—XX, XVII—XVIІI, XІІ—XІІІ, two layers end of the Х—ХІ centuries. The oldest horizon that marks the first settlement at this area belongs to the Early Slavonic era (VI—VII centuries). Based on the obtained data, we made an attempt to reconstruct the external appearance of the site and its evolution during the medieval period. 2017 Article Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ / Г.Ю. Івакін, В.Г. Івакін, Д.В. Бібіков, В.І. Баранов, І.В. Зоценко, Л.В. Чміль, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 133-146. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161870 [902.2:069.5](477-25)”653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Івакін, Г.Ю. Івакін, В.Г. Бібіков, Д.В. Баранов, В.І. Зоценко, І.В. Чміль, Л.В. Оленич, А.М. Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ Археологія і давня історія України |
| description |
У статті розглянуто попередні результати науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції, матеріали яких представлені на виставці до 70-річчя Гліба Івакіна в Археологічному музеї ІА НАН України у 2017 р. Розглянуто археологічний контекст знахідок у різних частинах сучасного Києва: на вул. Кирилівська, 37, Метрологічна та Десятинна, 9. |
| format |
Article |
| author |
Івакін, Г.Ю. Івакін, В.Г. Бібіков, Д.В. Баранов, В.І. Зоценко, І.В. Чміль, Л.В. Оленич, А.М. |
| author_facet |
Івакін, Г.Ю. Івакін, В.Г. Бібіков, Д.В. Баранов, В.І. Зоценко, І.В. Чміль, Л.В. Оленич, А.М. |
| author_sort |
Івакін, Г.Ю. |
| title |
Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ |
| title_short |
Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ |
| title_full |
Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ |
| title_fullStr |
Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ |
| title_full_unstemmed |
Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ |
| title_sort |
матеріали науково-рятівних досліджень архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції археологічного музею іа нану |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Публікація археологічних матеріалів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161870 |
| citation_txt |
Матеріали науково-рятівних досліджень Архітектурно-археологічної експедиції 2016 р. в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ / Г.Ю. Івакін, В.Г. Івакін, Д.В. Бібіков, В.І. Баранов, І.В. Зоценко, Л.В. Чміль, А.М. Оленич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 3 (24). — С. 133-146. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT ívakíngû materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT ívakínvg materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT bíbíkovdv materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT baranovví materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT zocenkoív materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT čmílʹlv materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT oleničam materíalinaukovorâtívnihdoslídženʹarhítekturnoarheologíčnoíekspedicíí2016rvekspozicííarheologíčnogomuzeûíananu AT ívakíngû materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT ívakínvg materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT bíbíkovdv materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT baranovví materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT zocenkoív materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT čmílʹlv materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT oleničam materialynaučnospasatelʹnyhissledovanijarhitekturnoarheologičeskojékspedicii2016gvékspoziciiarheologičeskogomuzeâiananu AT ívakíngû materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu AT ívakínvg materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu AT bíbíkovdv materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu AT baranovví materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu AT zocenkoív materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu AT čmílʹlv materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu AT oleničam materialsofrescueresearchofthearchitecturearchaeologicalexpeditionin2016intheexpositionofthearchaeologicalmuseumofianasu |
| first_indexed |
2025-11-24T06:39:24Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:39:24Z |
| _version_ |
1849652794286407680 |
| fulltext |
133ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
УДК: [902.2:069.5](477-25)”653”
Г.Ю. івакін, В.Г. івакін, Д.В. Бібіков, В.і. Баранов,
і .В. Зоценко, Л.В. Чміль, А.М. оленич
МАТЕРІАЛи НАуКОвО-РЯТІвНих ДОСЛІДжЕНь
АРхІТЕКТуРНО-АРхЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДиЦІЇ 2016 р.
в ЕКСПОЗиЦІЇ АРхЕОЛОГІЧНОГО МуЗЕю ІА НАНу
У статті розглянуто попередні результати нау-
ково-рятівних досліджень Архітектурно-археоло-
гічної експедиції, матеріали яких представлені на
виставці до 70-річчя Гліба івакіна в Археологічно-
му музеї іА НАН України у 2017 р. розглянуто ар-
хеологічний контекст знахідок у різних частинах
сучасного києва: на вул. кирилівська, 37, Метроло-
гічна та Десятинна, 9.
ключові слова: київ, науково-рятівні археоло-
гічні дослідження, давньоруський час, стратигра-
фія.
Протягом 2016 р. Архітектурно-археологіч-
ною експедицією ІА НАНУ проведено рятівні
археологічні дослідження більше ніж на 30 ді-
лянках в різних частинах м. Києва. в більшості
випадків культурних нашарувань, давніших
за кінець ХІХ—ХХ ст., зафіксувати не вдалося,
проте у трьох пунктах (вул. Кирилівська, 37,
вул. Метрологічна та вул. Десятинна, 9) були
виявлені археологічні матеріали, які відносять-
ся до стародавніх епох. в результаті досліджень
було зібрано чисельний та різноманітний архе-
ологічний матеріал, найяскравіші артефакти
лягли в основу тимчасової експозиції 2017 р.
Археологічного музею ІА НАНУ. Метою даної
статті є не стільки публікація нового археоло-
гічного матеріалу (який перебуває у стадії вив-
чення), скільки ознайомлення з археологічним
контекстом знахідок.
У липні—листопаді 2016 р. експедиція здійс-
нювала науково-рятівні дослідження за адресою
вул. Кирилівська, 37 у Подільському районі
м. Києва. Попередні розвідувальні роботи (про-
биття стратиграфічних шурфів) показали, що в
© Г.Ю. ІвАКІН, в.Г. ІвАКІН, Д.в. БІБІКОв,
в.І. БАРАНОв, І.в. зОЦЕНКО, Л.в. чМІЛЬ,
А.М. ОЛЕНИч, 2017
археологічному плані інтерес представляє тіль-
ки північно-східна частина ділянки, на якій і
було вирішено закласти стаціонарний розкоп
(рис. 1 — див. вклейку). Решта території знахо-
диться на місці зритого в результаті розробки
кар’єру схилу гори Юрковиці і не містила давніх
культурних нашарувань. враховуючи логістику
проведення робіт, пов’язаних з вивезенням виб-
раного ґрунту, територія розкопу була розбита
на дві частини: розкоп 1 (північно-західна час-
тина площею 156 м2) та розкоп 2 (південно-схід-
на частина — 120 м2). Cтратиграфія на розкопі
виглядала наступним чином.
культурний шар 1 утворився під час функ-
ціонування заводу в кінці ХІХ—ХХ ст. і знач-
ного інтересу для археології не представляє.
Ранньомодерний період (культурний шар 2)
представлений спорудами першої полови-
ни — кінця XVII ст. Із цих горизонтів походить
багата колекція предметів побуту та керамі-
ки ранньомодерного часу — глиняні іграшки
«свистунці» та люльки (рис. 2; 3). На цей час
тут існує садибна забудова місцевості Плось-
ке, яка розташовувалася між горою Юрковиця
та рікою Почайна. У межах розкопу виявлено
кілька заглиблених об’єктів — погребів з обши-
тими деревом стінками та дном. На розкопі 2
виявлено масивну цегляну піч та розвал деко-
рованої кахлі (рис. 4), а також зафіксовано по-
тужний завал цегляної стіни, який міг належа-
ти будинку XVIII ст. Також на горизонті кінця
XVII ст. було зафіксовано великий еліпсоподіб-
ний об’єкт з похилими стінками. По внутріш-
ньому краю дна об’єкту було зафіксовано ряд
забитих дерев’яних кілочків. У його заповненні
трапились фрагменти пальчастої цегли, фраг-
ментів кераміки та низку виробів з кольоро-
вих металів. У заповненні об’єктів трапились
Публікація археологічних матеріалів
134 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
найрізноманітніші предмети побуту: взуттєві
набійки, фрагменти скляного та керамічного
посуду, глиняні люльки, нумізматичні знахід-
ки. На рівні культурного шару 2 зафіксовано
також дерев’яний паркан та залишки легкої
огорожі типу «тину».
культурний шар 3. Жодних житлових або гос-
подарських об’єктів ХІІ—ХІІІ ст. тут не було ви-
явлено. Натомість, сам горизонт, насичений ма-
теріалами цього часу, перекривали колії дороги
(рис. 5, а). всього у вигляді окремих відрізків за-
фіксовано вісім рівчаків-колій. Під культурним
шаром виявлено прошарок мішаної зеленуватої
спондилової глини, що утворився внаслідок зсу-
ву. Подібні сліди зсувів відомі й за ранішшими
дослідженнями у цій частині Подолу.
Протягом ХІ ст. (культурний шар 4) район
принаймні тричі страждав від розливів Дніп-
рис. 2. Фрагменти керамічного посуду кінця
XVII — початку ХІХ ст. (Л. чміль)
рис. 3. Дрібна керамічна пластика кінця XVII — початку XVII ст. (А. чекановський)
івакін Г.Ю., івакін В.Г., Бібіков Д.В., Баранов В.і., Зоценко і.В., Чміль Л.В., оленич А.М. Матеріали науково-рятівних ...
135ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
ра, про що свідчать прошарки алювіального
піску. У цей період на досліджуваній ділянці
виявлено залишки чотирьох садиб, розташо-
ваних в ряд, паралельно схилу гори. Помітно
сліди перепланування: паркани, що розмежо-
вували садиби, кілька разів перебудовувались.
Більшість парканів повертали в бік гори Юрко-
виці та обмежувались масивними стовповими
ямами — залишками в’їздів до садиб. ворота,
обернені в бік північно-східної частини розко-
пу, однозначно свідчать про існування тут про-
їжджої частини (рис. 5, б, в). Імовірно, продов-
рис. 5. Креслення у плані, розкоп 1, культурний шар: а — № 3
рис. 4. Кахлі з об’єкту 3 (середина — друга полови-
на XVIII ст. (Л. чміль)
Публікація археологічних матеріалів
136 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
рис. 5. Креслення у плані, розкоп 1, культурний шар:
б — № 4; в — № 5
рис. 6. вироби з металу
івакін Г.Ю., івакін В.Г., Бібіков Д.В., Баранов В.і., Зоценко і.В., Чміль Л.В., оленич А.М. Матеріали науково-рятівних ...
137ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
жує функціонувати описана вище дорога, котра
в цей період знаходилась трохи далі від гори
Юрковиці, в бік нинішньої вул. Кирилівської.
На розкопі 2 зафіксовано залишки садиби,
яка у другій половині ХІ ст. спеціалізувалася
на ремісничому виробництві. Були досліджені
залишки двох ливарних печей та зібрана низ-
ка артефактів, пов’язаних з художньою оброб-
рис. 7. Пломби дрогичинського типу та фоліс імператора василія ІІ Болгаробійці (976—1025 рр.) (М. Сергєєва)
рис. 8. Рукописний план полковника І. Ушакова (1693—1695 рр.)
Публікація археологічних матеріалів
138 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
кою кольорових металів (фрагменти ливарних
тиглів, численні бронзові та свинцеві оплавки
різного розміру, металевий шлак, напівфабри-
кати виробів з бронзового дроту). з даного го-
ризонту походить різноманітний та численний
матеріал: фрагменти давньоруської кераміки
та амфорної тари, оброблений пірофіліт, ножі,
пряслиця, перстень з білого металу, елементи
поясної гарнітури, тощо (рис. 6).
Також на розкопі 2 зафіксовано кілька рів-
чаків (дренажні канави?), орієнтованих від
гори Юрковиці в бік проїжджої частини давньо-
руської дороги. Такі канави зафіксовані (з неве-
ликими відхиленнями) у культурних шарах 2,
4 та 5, що також свідчить про постійні пробле-
ми зі стоком вод з гори на даній ділянці.
Характерно, що на наступному будівельному
горизонті (культурний шар 5) була абсолютно
аналогічна планувальна структура, попри те,
що їх розділяє досить потужний піщаний за-
мив (рис. 5, в). Це свідчить про хронологічну
близькість між обома горизонтами (можливо, в
межах одного покоління). Так само, як і на рів-
ні культурного шару 4, жодних інших об’єктів,
окрім парканів та пов’язаних із ними стовпо-
вих ям, на садибах практично не виявлено.
єдиний виняток становить надвірна піч, знай-
дена в південно-східному куті розкопу. Об’єкт
лише частково ввійшов у межі розкопу. в гли-
нобитне тіло печі були вмуровані розвали двох
горщиків.
На рівні передматерика, на всій ширині роз-
копу зафіксовано рівчаки (понад два десятки).
Очевидно, маємо справу з коліями найрані-
шого горизонту функціонування дороги. з їх
заповнення, окрім фрагментів давньоруського
посуду, походили нечисленні фрагменти грубої
ліпної кераміки.
Окрім морфологічних ознак, на жваве функ-
ціонування дороги на різних хронологічних
етапах вказують численні знахідки свинцевих
товарних пломб (загалом — майже два десят-
ки) та предметів імпорту (сердолікових намис-
тин, візантійських амфор та фоліси імпера-
тора василія ІІ Болгаробійці (976—1025 рр.)
(рис. 7). Тому особливо важливим є питання
атрибуції цього шляху. Новітніми археологіч-
ними дослідженнями доведено безпосередній
зв’язок давньоруської вуличної мережі Подолу
з планувальною системою цього району до по-
жежі 1811 р. Остання відображена на картах
міста 1695 та 1803 рр., де бачимо і колишню
дорогу на вишгород — нині — вул. Кирилівсь-
ку (рис. 8; 9). Дорога на вишгород і чернігів
позначена попід Щекавицею і Юрковицею ще
на планах Давнього Києва М.в. закревсько-
го — перших візуальних реконструкціях дав-
ньоруського міста (рис. 10). Очевидно, саме
залишки цього шляху і були досліджені розко-
пками 2016 р.
На розкопі 2 найдавніший культурний
шар — 5б представлений житлом з піччю, яке
рис. 9. План архітектора А. Меленського (1803 р.)
івакін Г.Ю., івакін В.Г., Бібіков Д.В., Баранов В.і., Зоценко і.В., Чміль Л.В., оленич А.М. Матеріали науково-рятівних ...
139ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
за фрагментами ліпної кераміки датовано
пізнім етапом празької культури (VI—VII ст.)
(рис. 11). Саме цей горизонт маркує перше
заселення означеної ділянки, яке сталося у
ранньослов’янські часи.
Під культурним шаром 5б починався одно-
рідний масив спондилової глини — корінний
схил Юрковиці. У західній частині розкопу за-
кладено шурф розмірами 1,0 × 1,0 м. Матери-
кова глина продовжувалась до глибини 1,4 м,
після чого почали стрімко поступати ґрунтові
води. Таким чином, вперше за багато років
розкопок на Подолі ділянку вдалося дослідити
повною мірою, до материка.
Науково-рятівні дослідження 2016 р. під-
твердили висновок про те, що даний район у
давньоруську добу знаходився поза межами
подільських укріплень [Тараненко, 2016, c. 55,
рис. 23]. загалом на площі близько 300 м2 ви-
явлено п’ять давніх культурних горизонтів.
Принаймні на трьох із них зафіксовано давню
садибну забудову (причому зі слідами перебу-
дов) з низкою об’єктів нежитлового характе-
ру. заміські садиби неодноразово згадуються
на сторінках давньоруських літописів, їхню
локалізацію підтверджують картографічні
матеріали. Крім того, на кількох горизонтах
виразно фіксувались ознаки дороги, котра, во-
чевидь, сполучала Київ з вишгородом і черні-
говом. заселення ж ділянки відбулось у третій
рис. 10. План-реконструкція Києва від 988 до 1240 р. складена М.в. закревським (1868 р.)
рис. 11. Кераміка празької культури (VI—VII ст.)
(А. Оленич)
Публікація археологічних матеріалів
140 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
чверті І тис. н. е. і пов’язане з появою в регіоні
носіїв празької культури.
Основні стаціонарні роботи експедиції про-
тягом всього 2016 р. зосередилися на вив-
ченні території, відведеної під новобудови на
вул. Метрологічна в Голосіївському районі
м. Києва (історична місцевість Феофанія). за-
гальна площа проведених досліджень на зга-
даній ділянці на кінець року нараховувала
близько 1150 м2.
На початку 1990-х рр. експедицією інституту
археології під керівництвом в.О. Петрашенко
та в.К. Козюби в цьому районі було відкрите
давньоруське городище у лісовому масиві між
селами Новосілки, Хотів і Феофанія [Петра-
шенко, Козюба, 1993, с. 29—30]. воно розта-
шовувалося на високому мисі лівого берега
струмка — витоку Хотівського струмка. Мис
витягнутий із заходу на схід, стрілка мису має
довжину понад 200 м, ширину від 25 до 70 м. Із
заходу він оточений глибокою долиною струм-
ка, що бере початок в ставку с. Новосілки і тече
на південь в с. Хотів. з півдня і півночі мис
оточують глибокі балки. відстань від мису до
південно-східної околиці с. Новосілки складає
0,7 км, до північної околиці с. Хотів — 0,7 км,
на сході городище межує з новобудовами жит-
лового кварталу «Кришталеві джерела». Межа
лісу, яка одночасно є і адміністративним кор-
доном м. Києва, проходить в місці переший-
ка. Городище знаходиться на західній частині
мису, має форму неправильного кола розміром
60 × 75 м. Із сходу, в місці максимального зву-
ження мису (до 25 м), проходить лінія укріп-
лень — вал та рів. вал має висоту до 1,8 м (з
внутрішнього боку) при ширині 8,0—8,5 м. Пе-
ред валом добре помітний рів завглибшки до
1,5 за ширини 7,5—8,0 м.
У 2016 р. було зроблено аерофотозйомку
городища за допомогою квадрокоптера Phan-
tom 3 Professional (в.А. Гнера), проведено то-
позйомку (О.в. Манігда) (рис. 12, 1 — див.
вклейку; 2) та закладено розвідувальні шурфи.
в них було виявлено культурний шар із сірого
підзолу завтовшки 20—25 см, під яким заля-
гав материк — супісок. У шурфах зафіксовано
рис. 12. Городище Феофанія; 2 — переріз валу (О. Манігда, в. Крижановський)
рис. 14. Схема розташування давньоруських поселень у місцевості Феофанія
141ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
рис. 15. План-схема розташування археологіч-
них об’єктів на розкопі (вул. Метрологічна)
сліди пожежі. знайдено фрагменти кераміки
ХІ—ХІІІ ст. У східній частині мису культурний
шар потужніший, до 0,5 м. Тут знайдено знач-
ну кількість давньоруської кераміки, серед якої
стінки з лінійним орнаментом і частина ручки
горщика.
відкрите городище є важливою ланкою пів-
денної оборонної системи столиці Київської
Русі. воно стояло на давньому шляху, який,
роз’єднуючись з васильківським шляхом пів-
денніше сучасної Одеської площі, йшов повз
Феофанію та Хотів, і далі на Гвоздів (рис. 13 —
див. вклейку). Судячи за результатами по-
дальших археологічних досліджень у районі,
городище Феофанія було центром цілого гнізда
поселень-сателітів (рис. 14).
з північно-східного боку городища знахо-
диться давньоруське поселення 1 на відстані
100 м на захід від вул. Метрологічної (рис. 14,
1). Селище прилягає до лісистих балочних
схилів долини струмка — витоку Хотівського
струмка і витягнуте по осі північ—південь, його
розміри 50 × 250 м [Петрашенко, Козюба, 1993,
С. 31]. Поверхня наразі частково перебуває під
сучасною міською забудовою, збереглася тільки
західна частина поселення. Ймовірно, селище
складає з городищем один комплекс.
У 1980-х рр. у 500 м на північний схід від го-
родища О.в. Сєров відкрив давньоруське посе-
Публікація археологічних матеріалів
142 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
лення, яке займало площу, обмежену зі сходу
вершинами глибокої вологої балки, що впадає
у Хотівський струмок на схід від скіфського го-
родища. західна частина поселення піддава-
лася оранці, східна входила до лісового масиву
Феофанії. Розміри поселення були визначені
дослідником в межах 300 × 100 м [Петрашенко,
Козюба, 1993, с. 31] (рис. 14, 2).
Поселення 3. відкрита в.К. Козюбою бага-
тошарова пам’ятка займає південний схил
тераси, що лежить біля підніжжя пагорба з
церквою Св. Пантелеймона (рис. 14, 3). з захід-
ного та південного боку обмежена струмком, зі
східного — балкою з пересихаючим струмком.
Ширина поселення — 75 м, простежена довжи-
на — 100 м; далі на північний схід територія,
зайнята згаданими садибами, археологічно не
досліджені. У культурному шарі (0,4—0,6 м зав-
товшки) траплялися уламки ліпної та гончар-
ної давньоруської кераміки XI ст.
Саме поселення 2 стало об’єктом археологіч-
них досліджень польового сезону 2016 р. Ден-
на поверхня досліджуваної ділянки відносно
рівна, територія вільна від забудови, частково
зайнята багаторічними зеленими насадження-
ми. У ході досліджень були закладені дев’ять
розвідувальних шурфів і три траншеї, в яких
зафіксовані старожитності давньоруської доби
та епохи пізньої бронзи — раннього залізного
віку. У місці виявлення археологічного матеріа-
лу (північно-східна частина ділянки № 2), було
закладено стаціонарний розкоп, загальною
рис. 16. вироби з металу (вул. Метрологічна)
івакін Г.Ю., івакін В.Г., Бібіков Д.В., Баранов В.і., Зоценко і.В., Чміль Л.В., оленич А.М. Матеріали науково-рятівних ...
143ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
площею близько 850 м2, який потім було роз-
ширено у північному та південному напрямках
(рис. 15). Крім середньовічних старожитностей,
було виявлено низку знахідок і об’єктів, що на-
лежать до епохи пізньої бронзи — раннього за-
лізного віку (об’єкт № 4 та ями № 4—7, 21, 26),
а також три поховання кінця XVIII — XIX ст.
вони, вочевидь, мали відношення до кладови-
ща Свято-Пантелеймонівського монастиря. Ос-
новні науково-рятівні роботи були пов’язані з
дослідженням давньоруського поселення № 2.
Нині досліджено ряд житлових споруд (№ 1, 3,
5, 9, 10, 12 і, можливо, № 6, 16), господарських
об’єктів та ям (смолокурня (об’єкт № 2), зер-
новик (яма № 23), три споруди для просушки
снопів (об’єкти № 14, 19, яма № 27)), датуван-
ня яких коливається від останньої чверті XI до
середини XIII ст. На пам’ятці чітко простежено
перебудову (пов’язану з пожежею на початку
ХІІ ст.).
У результаті розкопок зібрано численний і
різноманітний археологічний матеріал. з куль-
турного шару і заповнення об’єктів походять як
звичайні для давньоруських сільських посе-
лень предмети (коса, серп, фрагмент леміша,
жорна, ножі, долота, ножиці, кресала, улам-
ки відерних дужок, рибальські гачки, бруски,
пірофілітові пряслиця), так і неординарні «ста-
тусні» речі, а саме: щитково-срединні персні,
кручені дротяні кільця, фрагменти декорова-
них металевих браслетів, елементи поясної
гарнітури, амулет у вигляді рогу, деталі спо-
рядження вершника і коня, наконечники стріл
тощо (рис. 16). На присутність представників
князівської адміністрації вказує знахідка заго-
товки візантійської вислої печаті з давньорусь-
ким графіті. Жіночі прикраси представлені
різноманітними скляними намистинами, ім-
портними скляними браслетами і металевими
скроневими кільцями. знайдено фрагменти
візантійської амфорної тари, в тому числі й з
графіті. Окремо необхідно виділити досить чис-
ленні знахідки предметів особистого благочес-
тя. Результатом польового сезону 2016 р стала
колекція (12 од.), яка складалася з цілих форм
хрестів-тельников, а також їх фрагментів. вони
представлені, в основному, наперсними хреста-
ми двох типів — з виїмчастою емаллю і плас-
ких з округлими завершеннями рамен і квад-
ратним средохрестям. Слід виділити знахідки
підвіски із зображенням Богоматері Оранти та
підвіску з процвітшим хрестом. Серед знахідок
зазначеної категорії особливе місце займає доб-
ре збережена лицьова стулка «Борисоглібсько-
го енколпіона» з зображенням св. кн. Бориса
(рис. 17). Датуются такі вироби другою — тре-
тьою чвертю ХІІ в. [Корзухина, Пескова, 2003,
с. 30—31].
Археологічно вивчена лише частина давнь-
оруського поселення. На сьогоднішній момент
ще не зібрано достатньо інформації для ре-
конструкції особливостей забудови даного на-
селеного пункту та оцінки його місця в системі
поселень-сателітів городища, проте спроба оха-
рактеризувати його соціальний характер, на
наш погляд, вже можлива. Окремі категорії ар-
хеологічних знахідок вказують на високий со-
ціальний статус мешканців дослідженої части-
ни поселення, підкреслюють їх приналежність
до давньоруської феодальної аристократії. з
певною мірою обережності ми можемо інтер-
претувати досліджений комплекс як садибу-
резиденцію представника великокнязівської
адміністрації в даному районі, воєначальника,
який відповідав за стратегічно важливий фор-
тифікаційний пункт — фортецю, яка контро-
лювала підхід до Києва з південного заходу.
У серпні 2016 р. Архітектурно-археологічна
експедиція ІА НАНУ здійснила науково-рятів-
ні археологічні дослідження по вул. Деся-
тинна, 9 у м. Києві. Під час земельних робіт
у подвір’ї робітники амбасади сполученого ко-
рис. 17. Енколпіон свв. Бориса та
Гліба (вул. Метрологічна)
Публікація археологічних матеріалів
144 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
ролівства великої Британії та Північної Ірлан-
дії виявили людські кістки. На момент появи
археологів жіноче поховання 1 було частково
відкрите, в районі шиї були помітні скляні на-
мистини, нижня частина кістяка була відсутня.
в ході подальших археологічних досліджень
поруч було виявлене ще одне жіноче похован-
ня № 2 (рис. 18).
Поховання 1 було здійснене у лесовому мате-
риковому ґрунті сіро-жовтого кольору, в якому
досить чітко простежувалися стінки поховаль-
ної ями. Орієнтоване головою на північ з 350 від-
хиленням на схід. Південна частина поховання
була повністю зруйнована сучасними земляни-
ми роботами, довжина частини, що збереглася
складає близько 0,9—1,0 м, ширина — 0,62 см.
Поховання здійснене у дерев’яному гробовищі,
яке фіксувалося залишками деревинного тлі-
ну. Кришка труни зафіксована на висоті 0,07 м
від черепа. Поховання покладено на спину,
руки витягнуті вздовж тіла. в районі черепа
та плечей зафіксовані дрібні вуглики та шмат-
ки обгорілої деревини. У похованні дослідже-
ний відносно добре збережений скелет молодої
жінки 18—20 (25) років. зріст дівчини — 156—
161 см. враховуючи розвиток рельєфу верхніх
кінцівок та зміни в шийному та поперековому
відділах можна припустити, що жінка біль-
шу частину життя виконувала сидячу роботу,
роблячи рухи руками, досить специфічні для
домашніх ремесел — ткацтва, шиття та виши-
вання (визначення О. Козак). Поховальний
інвентар складався з двох срібних (Ag — 91,6;
Cu — 6,04; Pb — 0,9) сережок волинського типу
та намиста (рис. 19).
Перша сережка (маса 2,1 г) знайдена з лівої
сторони черепа. Діаметр кільця складає 20 мм,
складно-зіставна підвіска довжиною 15 мм,
її максимальна товщина 5 мм. Підвіска скла-
далася з поясків, спаяних з дрібних литих ку-
льок, які являли собою пірамідоподібне гроно.
Поясок з аналогічними кульками нанизаний
на кільце. На кільці біля грона підвіски зберіг-
ся шматок нитки, зав’язаній на кільці. Фраг-
мент другої сережки волинського типу вдалося
зафіксувати праворуч від черепа. збереглася
частина кільця з пояском складеним з срібних
кульок (аналогічна першому). Прикраси воче-
видь кріпилися до деталей головного убору та
носилися у якості скроневих підвісок. Прикра-
си відносяться до другої групи «волинських»
сережок за типологією Г.Ф. Корзухіної [Кор-
зухина, 1946, с. 49] та до типу С за типологією
С.С. Рябцевої [Рябцева, 2005, с. 100].
Намисто складалося з 13 предметів. У склад
намиста входили наступні намистини: т.зв.
«єгипетський фаянс» (1 екз.), лимоноподібні
намистини (5 екз.) та багаточастинні прониз-
ки з намистин лимоноподібної форми (3 екз.),
зонної (1 екз.) та еліпсоїдної форми (1 екз.), а
також 2 екз. намистин лимоноподібної форми
із металевою фольгою. Морфологічне дослід-
ження вказує на близькосхідне (Сирія, єгипет)
або візантійське походження знахідок. загаль-
на дата побутування намистин — Х — перша
половина ХІ ст. (визначення О. Журухіної).
Поховання 2 було виявлено на схід від пер-
шого, розташоване майже впритул до нього.
воно зафіксовано на глибині 0,6 м від сучас-
ної денної поверхні та орієнтоване головою на
південь з 30° відхиленням на захід. Південна
стінка поховання була зруйнована, довжи-
на частини що збереглася дорівнює близько
1,4 м, ширина — 0,83 см. Поховання здійсне-
не у дерев’яному гробовищі, яке збереглося у
вигляді тліну. Рівень виявлення кісток черепа
складає 0,75 м від сучасної денної поверхні. Кіс-
тяк середнього стану збереженості, витягнутий
рис. 18. Жіночі поховання на вул. Десятинна, 9
івакін Г.Ю., івакін В.Г., Бібіков Д.В., Баранов В.і., Зоценко і.В., Чміль Л.В., оленич А.М. Матеріали науково-рятівних ...
145ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
вдовж на спині, зберігся на довжину 140 см.
Права рука була розташована на животі, кисть
лівої знаходиться в районі ключиці. череп ле-
жав на лівому боці, трохи розчавлений ґрунтом.
Поховання 2 належить жінці 30—35 (40) років,
145—153 см на зріст. Спрацьованість скелету
цієї жінки свідчить не лише про значні наван-
таження на опорно-рухову систему, але й про
загальний стан її здоров’я. Тяжка робота з ви-
мушеним положенням рук / плечей, наванта-
женнями на спину, та ноги; можливо, часте пе-
ребування у вологих і холодних приміщеннях,
недостатнє харчування призвели до раннього
старіння жінки (визначення О. Козак).
Поховальний інвентар складався з двох
скроневих кілець та намиста (рис. 20). У складі
намиста 12 предметів, взаєморозташування
яких вдалось повністю простежити. Центр на-
миста складається з металевої кулястої пусто-
тілої намистини, яка складається з двох спа-
яних половинок. По обидва боки розташовані
сердолікові багатогранні намистини; далі —
намистини неправильної еліпсоїдної форми,
зроблені з фіолетового та синього напівпрозо-
рого; потім — лимоноподібні намистини; на-
ступні екземпляри — це чотири намистини
зонної форми з безбарвного прозорого та напів-
прозорого скла; одним екземпляром представ-
лена вічкова намистина кільцеподібної форми
з темного непрозорого скла з трьома вічками
обрамлені петельок з непрозорого скла (пати-
на). Половина знайдених намистин має візан-
тійське походження. Дата знахідок за анало-
гіями — Х—ХІ ст. (визначення О. Журухіної).
Особливості поховального обряду дозволяє
віднести поховання № 1 та 2 до першого місько-
го некрополя, а виявлений посмертний інвен-
тар (намистові набори, сережки «волинського
типу», скроневі кільця) вказує час здійснення
поховання — Х — перша чверть ХІ ст.
Для того щоби привернути увагу відвіду-
вачів музею до київської історії та сприяти
популяризації дослідницької діяльності ар-
хеологів, найрепрезентативніша частина ма-
теріалів археологічного сезону 2016 р. Архі-
тектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ
потрапила до експозиції музею археології. Ос-
новою виставки стали знахідки різних епох:
доби пізньої бронзи — раннього залізного
віку, ранньослов’янського часу, середньовіччя,
XVIII—XIX ст., що походять з різних куточків
сучасної території столиці: по вул. Метроло-
гічній (Голосіївський район, Феофанія); вул.
Кирилівській, 37 (Подільській район), вул.
Десятинній, 9 (Шевченківській район). Експо-
зиція поєднує археологічні експонати з фото,
кресленнями, планами археологічних ділянок,
фото керівника експедиції і учасників розкопок.
Матеріали, виявлені в результаті польового се-
зону 2016 р. сьогодні продовжують вивчатися,
у найближчому майбутньому більшість з них
стане об’єктами окремих наукових публікацій.
корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские эн-
колпионы. Кресты-реликварии ХІ—ХІІІ вв. — СПб,
2003. — 432 с.
Петрашенко В.о., козюба В.к. Археологічні
пам’ятки басейну р. віти в Київському Подніпров’ї. —
К., 1993. — 56 с.
рябцева С. Древнерусский ювелирный убор. Ос-
новные тенденции формирования. — СПб, 2005. —
384 с.
Тараненко С. Планувальна структура давньорусь-
кого Подолу Києва: формування та розвиток. — вар-
шава, 2016. — 164 с.
Г.Ю. ивакин, В.Г. ивакин, Д.В. Би-
биков, В.и. Баранов, и.В. Зоценко,
Л.В. Чмиль, А.Н. оленич
МАТЕРиАЛы НАуЧНО-СПАСАТЕЛь-
Ных иССЛЕДОвАНиЙ
АРхиТЕКТуРНО-АРхЕОЛОГиЧЕС-
КОЙ ЭКСПЕДиЦии 2016 г.
в ЭКСПОЗиЦии АРхЕОЛОГиЧЕС-
КОГО МуЗЕЯ иА НАНу
в статье рассмотрен археологический контекст
материалов временной экспозиции в Археологичес-
ком музее ИА НАНУ. Экспозиция была сформиро-
вана на основе находок Архитектурно-археологичес-
кой экспедиции ИА НАНУ полевого сезона 2016 г.
в результате научно-спасательных исследований на
ул. Кирилловская, 37 были изучены средневековые
культурные слои на площади около 300 м2. зафик-
сирован ряд археологических горизонтов — конца
ХІХ — ХХ в., XVII—XVIІI вв., ХІІ—XІІІ вв., два слоя
конца Х — ХІ в. Самый древний горизонт, кото-
рый маркирует первое заселение данного участка
относится к раннеславянской эпохе (VI—VII вв.).
На основе полученных данных нами была сде-
лана попытка реконструкции внешнего облика
участка и его эволюцию в течение средневекового
периода.
Основные стационарные роботы экспедиции на
протяжении всего 2016 г. сосредоточились на изу-
чении територии, отведенной под новостройку на
вул. Метрологическая (историческая местность Фео-
фания). Общая площадь проведенных исследований
на этом участке насчитывала около 1150 м2.
С определенной степенью осторожности мы мо-
жем интерпретировать исследованный комплекс как
усадьбу-резиденцию представителя древнерусской
великокняжеской администрации в данном районе,
военачальника, который отвечал за стратегически
важный фортификационный пункт — городище, ко-
торое контролировало подход к Киеву с юго-запада.
Кроме средневековых древностей, был обнаружен
ряд находок и объектов, которые относятся к эпохе
поздней бронзы — раннего железного века, а так-
же три захоронения конца XVIII — XIX в., которые,
очевидно, относились к кладбищу Свято-Пантелей-
моновского монастыря.
во время археологических спасательных работ на
территории Британского посольства (ул. Десятин-
ная, 9) работниками экспедиции были открыты два
женских ингумационных погребения. Особенности
стратиграфии и характерный инвентарь позволяют
их соотнести с Киевским некрополем № 1 и датиро-
вать Х — первой четвертью ХІ в.
Публікація археологічних матеріалів
146 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 3 (24)
Ключевые слова: Киев, научно-спасательные
археологические исследования, древнерусская эпо-
ха, стратиграфия.
G.Yu. Ivakin, V.G. Ivakin, D.V. Bibikov,
V.I. Baranov, I .V. Zotsenko, L.V. Chmil,
A.N. Olenych
materiaLs Of resCue researCh
Of the arChiteCture-
arChaeOLOgiCaL expeditiOn
in 2016 in the expOsitiOn
Of the arChaeOLOgiCaL museum
Of ia nasu
The article present the archaeological context of
the materials of the temporary exposition in the Ar-
chaeological Museum of the IA NASU. The exposition
was formed on the basis of the findings of the Archi-
tecture-Archaeological Expedition of IA NAUU of the
season of 2016. As a result of rescue research on the
Kirillovskaya str., 37 studied medieval cultural layers
in an area of about 300 m2. Several archaeological ho-
rizons — late XIX—XX, XVII—XVIІI, XІІ—XІІІ, two
layers end of the Х—ХІ centuries. The oldest horizon
that marks the first settlement at this area belongs to
the Early Slavonic era (VI—VII centuries). Based on
the obtained data, we made an attempt to reconstruct
the external appearance of the site and its evolution
during the medieval period.
The main stationary excavation of the expedition
throughout 2016 focused on the study of the territory
allocated for the new building on the Metrologichna
str. (historical place Feofaniya). The total area of re-
search conducted was about 1150 m2.
With a certain degree of caution, we can interpret
the investigated complex as a residence-estate of the
representative of the ancient Russian Grand Duke’s
administration in this area, the military commander
who was in charge of the strategically important fortifi-
cation point, a fortification that controlled the approach
to Kiev from the southwest. In addition to medieval ar-
tefacts, a number of finds and objects were discovered
that date back to the Late Bronze Age — the Early Iron
Age, and three burials of the late XVIII—XIXth centu-
ries, which obviously belonged to the cemetery of the
Panteleimon Monastery.
During the archaeological rescue operations on the
territory of the British Embassy (Desyatinna str., 9),
two female inhumation burials were opened. Features
of stratigraphy and characteristic goods allow them to
correlate with the Kyiv necropolis 1 and date X — the
first quarter of the XI centuries.
Keywords: Kiev, scientific rescue archaeological re-
search, Old Russ epoch, stratigraphy.
одержано 19.11.2016
До статті
Г.Ю. Івакіна, В.Г. Івакіна, Д.В. Бібікова, В.І. Баранова, І.В. Зоценка, Л.В. Чміль, А.М. Оленича
«Матеріали науковорятівних досліджень Архітектурноархеологічної експедиції 2016 р.
в експозиції Археологічного музею ІА НАНУ»
Рис. 1. Схема розташування
шурфів та розкопів на вул. Ки
рилівській, 37
Рис. 12. Городище Феофанія: 1 — топографічний план (О. Манігда, В. Крижановський)
Рис. 13. Городище Феофанія у системі середньовічних шляхів
Рис. 19. Поховання 1, інвентар
До статті
Г.Ю. Івакіна, В.Г. Івакіна, Д.В. Бібікова, В.І. Баранова, І.В. Зоценка, Л.В. Чміль, А.М. Оленича
«Матеріали науковорятівних досліджень Архітектурноархеологічної експедиції 2016^sр. в експозиції
Археологічного музею ІА НАНУ»
Рис. 20. Поховання 2, інвентар
|