Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины

Создан и численно реализован алгоритм решения обратной задачи низкочастотного индукционного каротажа для определения геоэлектрических параметров тонкослоистых разрезов типа “рябчик”. Решение основано на возможности введения поправок “за скважину”, “за скин-эффект” и “за вмещающие породы”. Проведено...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Геоінформатика
Дата:2017
Автор: Миронцов, Н.Л.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2017
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162408
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины / Н.Л. Миронцов // Геоінформатика. — 2017. — № 4. — С. 28-33. — Бібліогр.: 25 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162408
record_format dspace
spelling Миронцов, Н.Л.
2020-01-08T16:01:18Z
2020-01-08T16:01:18Z
2017
Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины / Н.Л. Миронцов // Геоінформатика. — 2017. — № 4. — С. 28-33. — Бібліогр.: 25 назв. — рос.
1684-2189
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162408
519.6, 550.8
Создан и численно реализован алгоритм решения обратной задачи низкочастотного индукционного каротажа для определения геоэлектрических параметров тонкослоистых разрезов типа “рябчик”. Решение основано на возможности введения поправок “за скважину”, “за скин-эффект” и “за вмещающие породы”. Проведено экспериментальное тестирование созданного алгоритма в условиях Днепровско-Донецкой впадины. На примере реального скважинного материала показано, что четырехзондовый индукционный каротаж позволяет уверенно исследовать тонкослоистые разрезы типа “рябчик”. При этом вертикальное разрешение метода оказывается сопоставимым или выше, чем у вспомогательных методов, а в некоторых случаях индукционный каротаж — единственный метод, который позволяет уверенно исследовать продуктивные пласты.
Створено та реалізовано у числовому вигляді алгоритм розв’язання оберненої задачі низькочастотного каротажу для визначення геоелектричних параметрів тонкошаруватого розрізу типу “рябчик”. Розв’язання ґрунтується на можливості введення поправок “за свердловину”, “за скін-эфект” і “за вмісні породи”. Проведено експериментальне тестування створеного алгоритму в умовах Дніпровсько-Донецької западини. На прикладі реального свердловинного матеріалу показано, що чотиризондовий індукційний каротаж дає змогу впевнено досліджувати тонкошаруваті розрізи типу “рябчик”. При цьому вертикальна роздільна здатність методу виявляється зіставною чи вищою, ніж у допоміжних методів, а в деяких випадках індукційний каротаж є єдиним методом, за допомогою якого можна впевнено досліджувати продуктивні пласти.
Purpose The purpose of the article is to create and numerically implement an algorithm for solving the inverse problem of low-frequency induction logging for oil and gas in order to determine the geoelectrical parameters of thin-layered cuts of the “grouse” type; to perform experimental testing of the created algorithm in the Dnieper-Donets Basin conditions. Design/ methodology/ approach In order to create the algorithm for solving the inverse problem, we used corrections “for the well”, “for the skin-effect” and “for the surrounding rocks”. The correction “for the surrounding rocks” was used in the numerical solution of the unstable inverse problem of induction low-frequency logging. Findings Based on the example of the real borehole material, the study showed that the four-probe induction logging allows us to reliably study thin-layered cuts of the “grouse” type in the Dnieper-Donets Basin. At the same time, the vertical resolution of the method proves to be comparable or higher than that of the auxiliary methods, and in some cases induction logging is the only method that distinguishes productive beds. Practical value/ implications The dismemberment of thin-layered cuts of the “grouse” type with simultaneous precise determination of the geoelectrical parameters of each interlayer will permit to increase the daily flow rate of the useful well fluid in the Dnieper-Donets Basin conditions.
ru
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
Геоінформатика
Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі
Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
Особливості застосування чотиризондового індукційного каротажу в тонкошаруватих розрізах Дніпровсько-Донецької западини
Features of four-probe induction logging in thin-layered cuts of the Dnieper-Donets basin
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
spellingShingle Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
Миронцов, Н.Л.
Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі
title_short Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
title_full Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
title_fullStr Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
title_full_unstemmed Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины
title_sort особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах днепровско-донецкой впадины
author Миронцов, Н.Л.
author_facet Миронцов, Н.Л.
topic Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі
topic_facet Математичні методи та комп'ютерні технології геолого-геофізичних досліджень Землі
publishDate 2017
language Russian
container_title Геоінформатика
publisher Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
format Article
title_alt Особливості застосування чотиризондового індукційного каротажу в тонкошаруватих розрізах Дніпровсько-Донецької западини
Features of four-probe induction logging in thin-layered cuts of the Dnieper-Donets basin
description Создан и численно реализован алгоритм решения обратной задачи низкочастотного индукционного каротажа для определения геоэлектрических параметров тонкослоистых разрезов типа “рябчик”. Решение основано на возможности введения поправок “за скважину”, “за скин-эффект” и “за вмещающие породы”. Проведено экспериментальное тестирование созданного алгоритма в условиях Днепровско-Донецкой впадины. На примере реального скважинного материала показано, что четырехзондовый индукционный каротаж позволяет уверенно исследовать тонкослоистые разрезы типа “рябчик”. При этом вертикальное разрешение метода оказывается сопоставимым или выше, чем у вспомогательных методов, а в некоторых случаях индукционный каротаж — единственный метод, который позволяет уверенно исследовать продуктивные пласты. Створено та реалізовано у числовому вигляді алгоритм розв’язання оберненої задачі низькочастотного каротажу для визначення геоелектричних параметрів тонкошаруватого розрізу типу “рябчик”. Розв’язання ґрунтується на можливості введення поправок “за свердловину”, “за скін-эфект” і “за вмісні породи”. Проведено експериментальне тестування створеного алгоритму в умовах Дніпровсько-Донецької западини. На прикладі реального свердловинного матеріалу показано, що чотиризондовий індукційний каротаж дає змогу впевнено досліджувати тонкошаруваті розрізи типу “рябчик”. При цьому вертикальна роздільна здатність методу виявляється зіставною чи вищою, ніж у допоміжних методів, а в деяких випадках індукційний каротаж є єдиним методом, за допомогою якого можна впевнено досліджувати продуктивні пласти. Purpose The purpose of the article is to create and numerically implement an algorithm for solving the inverse problem of low-frequency induction logging for oil and gas in order to determine the geoelectrical parameters of thin-layered cuts of the “grouse” type; to perform experimental testing of the created algorithm in the Dnieper-Donets Basin conditions. Design/ methodology/ approach In order to create the algorithm for solving the inverse problem, we used corrections “for the well”, “for the skin-effect” and “for the surrounding rocks”. The correction “for the surrounding rocks” was used in the numerical solution of the unstable inverse problem of induction low-frequency logging. Findings Based on the example of the real borehole material, the study showed that the four-probe induction logging allows us to reliably study thin-layered cuts of the “grouse” type in the Dnieper-Donets Basin. At the same time, the vertical resolution of the method proves to be comparable or higher than that of the auxiliary methods, and in some cases induction logging is the only method that distinguishes productive beds. Practical value/ implications The dismemberment of thin-layered cuts of the “grouse” type with simultaneous precise determination of the geoelectrical parameters of each interlayer will permit to increase the daily flow rate of the useful well fluid in the Dnieper-Donets Basin conditions.
issn 1684-2189
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162408
citation_txt Особенности применения четырехзондового индукционного каротажа в тонкослоистых разрезах Днепровско-Донецкой впадины / Н.Л. Миронцов // Геоінформатика. — 2017. — № 4. — С. 28-33. — Бібліогр.: 25 назв. — рос.
work_keys_str_mv AT mironcovnl osobennostiprimeneniâčetyrehzondovogoindukcionnogokarotažavtonkosloistyhrazrezahdneprovskodoneckoivpadiny
AT mironcovnl osoblivostízastosuvannâčotirizondovogoíndukcíinogokarotažuvtonkošaruvatihrozrízahdníprovsʹkodonecʹkoízapadini
AT mironcovnl featuresoffourprobeinductionlogginginthinlayeredcutsofthednieperdonetsbasin
first_indexed 2025-11-25T22:45:12Z
last_indexed 2025-11-25T22:45:12Z
_version_ 1850570794448453632
fulltext 28 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64) © Н.Л. Миронцов Индукционный каротаж (ИК), как один из основных методов электрометрии скважин, предо- ставляет Заказчику геофизических услуг ответы на два главных вопроса [18, 24]: “Где в разрезе, пе- ресеченном скважиной, находятся углеводороды? Сколько их там?” Актуальность этих вопросов в на- стоящее время сложно переоценить [2, 4]. Однако ответ на них, как и многие задачи геофизики, требу- ет численного решения сложной, неустойчивой по Адамару [18, 20] математической обратной задачи. Поскольку при решении прямых задач электро- метрии не всегда удается найти даже полуаналити- ческое решение [22], все чаще принято использовать прямые методы моделирования [5, 6], которые для задач ИК могут быть весьма эффективно сведены к задаче решения системы линейных алгебраических уравнений, например, с помощью использования метода интегральных токов [16, 21]. Будем следовать подходу, который позволяет сократить прямые вычисления с помощью физи- чески содержательных упрощений объекта моде- лирования [1], для чего при решении прямых за- дач будем использовать метод полных токов [16]. В принципе конкретный метод решения прямой задачи не имеет значения, главное, чтобы найден- ное решение могло быть использовано для количе- ственной интерпретации, т. е. было представлено в виде информации о продольном (по нормали к оси скважины) распределении проводимости каждого выделенного пласта-коллектора [21]. Заметим, что кроме неустойчивости, естествен- ным образом заложенной во многих задачах гео- физики, решение обратной задачи электрометрии часто усугубляется и сложными начальными усло- виями, что хорошо демонстрируется при исследо- УДК 519.6, 550.8 ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ЧЕТЫРЕХЗОНДОВОГО ИНДУКЦИОННОГО КАРОТАЖА В ТОНКОСЛОИСТЫХ РАЗРЕЗАХ ДНЕПРОВСКО-ДОНЕЦКОЙ ВПАДИНЫ Н.Л. Миронцов Институт телекоммуникаций и глобального информационного пространства НАН Украины, г. Киев, бульвар Чоколовский, 13, Украина, e-mail: myrontsov@ukr.net Создан и численно реализован алгоритм решения обратной задачи низкочастотного индукционного каротажа для определения геоэлектрических параметров тонкослоистых разрезов типа “рябчик”. Решение основано на возможности введения поправок “за скважину”, “за скин-эффект” и “за вмещающие породы”. Проведено экспериментальное тестирование созданного алгоритма в условиях Днепровско-Донецкой впадины. На при- мере реального скважинного материала показано, что четырехзондовый индукционный каротаж позволяет уверенно исследовать тонкослоистые разрезы типа “рябчик”. При этом вертикальное разрешение метода оказывается сопоставимым или выше, чем у вспомогательных методов, а в некоторых случаях индукционный каротаж – единственный метод, который позволяет уверенно исследовать продуктивные пласты. Ключевые слова: обратная задача, электрометрия скважин, индукционный каротаж. вании пространственных характеристик той или иной аппаратуры [8, 11, 23]. Следует также пони- мать, что на практике геоэлектрические параметры исследуемых объектов (пластов-коллекторов) часто оказываются сопоставимы с величиной простран- ственного и/или измерительного разрешения ис- пользуемой аппаратуры [1, 9, 19]. В данной работе представлены результаты успешного численного решения задачи определе- ния геоэлектрических параметров тонкослоистых разрезов типа “рябчик” в условиях Днепровско- Донецкой впадины (ДДВ). Изучение “рябчиков” осложняется тем, что из- вестные аппаратурно-методические комплексы в основном не предоставляют возможности выделять и изучать пропластки, составляющие “рябчики”, как отдельные объекты. Но именно пропластки- коллекторы и их геоэлектрические параметры в итоге являются основной целью промысловой геофизики. В силу существовавших ранее ограничений как пространственного разрешения самой аппаратуры каротажа, так и вычислительных ресурсов для ре- шения ее обратных задач подобные объекты не- которые исследователи даже не выделяли в отдель- ный класс, считая их всего лишь частным случаем “сложнопостроенного разреза” [3]. В последнее десятилетие ситуация коренным образом изменилась. На рис. 1 показан пример модели разреза типа “рябчик”. Разрез представля- ет собой тонкослоистое напластование, в котором пласты-коллекторы чередуются с пропластками без проникновения. Мощность пропластков без про- никновения и пластов-коллекторов может варьиро- ваться в пределах 0,5–2,0 м. Само напластование, как правило, имеет суммарную мощность 4–12 м 29ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64) © Н.Л. Миронцов и ограничено вмещающими породами без проник- новения. Наиболее типичные параметры такого напла- стования для ДДВ приведены в таблице. Следует отметить, что, если по данным каро- тажа без дополнительной обработки верно выде- ляются пропластки, составляющие “рябчик”, то само введение нового понятия “рябчик” оказыва- ется лишним и необоснованным. Напротив, если данные каротажа без решения обратной задачи не позволяют уверенно расчленить исследуемый объ- ект на составляющие, то это и есть “рябчик”. Ранее исследование “рябчиков” стандартными методами геофизического исследования скважин (ГИС) состояло в определении неких “средних” по всему напластованию характеристик [18]. Есте- ственно, что такие “усредненные” значения па- раметров даже качественно не всегда верно опи- сывали геоэлектрические особенности объекта. Аппаратурный способ повышения достоверности выделения таких объектов описан в публикациях [10, 13, 14]. Рассмотрим возможности численного решения соответствующей обратной задачи. Алгоритм численного решения обратной зада- чи для аппаратуры четырехзондового ИК (4ИК) [7, 25], хорошо себя зарекомендовавшей и доступной в Украине, позволяет определять геоэлектрические параметры “рябчиков” для условий ДДВ. На рис. 2 представлены каротажные диаграм- мы (столбцы: 1 – глубина, м; 2 – значения из- меренной активной составляющей электрической проводимости; 3 – значения кажущегося электриче- ского сопротивления после введения поправок “за скин-эффект”, “за скважину” и “за вмещающие”; 4 – данные двухзондового нейтрон-нейтронного каротажа; 5 – данные гамма-каротажа; 6 – кавер- нометрия скважины, заполненной слабопроводя- щим буровым раствором в условиях ДДВ. В обозначении зондов I0.5; I0.85; I1.26; I2.05 цифры означают длину каждого из них в метрах. Для анализа точности выделения пластов-кол- лекторов будем использовать данные гамма-ка- ротажа (ГК), двухзондового нейтрон-нейтронного каротажа (2ННК), а также данные кавернометрии (КМ). Для начала с помощью введения поправок ис- ключим влияние искажающих факторов на вели- чину каждого измерения. Это позволит утверждать, что исправленные таким образом данные зондиро- вания против каждого пласта несут информацию только о нем самом и не зависят от параметров скважины или вмещающих пластов. И если вве- дение поправки “за влияние скважины” или “за скин-эффект” [24] производится в этом случае без труда, то исключение влияния вмещающих пластов само по себе есть некорректно поставленная по Рис. 1. Модель сложнопостроенного разреза типа “рябчик”: 1 – зона проникновения (зона); 2 – не затронутая буровым раствором часть пласта (пласт) Fig. 1. The model of the borehole cut “grouse” type: 1 – invaded zone; 2 – uninvaded zone Типичные геоэлектрические параметры “рябчика” Typical geoelectrical parameters of “grouse” Разрез ρпласта, Ом·м ρпласта, Ом·м dD / Вмещающие породы 1–50 – – Пласты-коллекторы 0,2–200 0,2–200 2–15 Пропластки без проникновения 1–50 – – 30 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64) © Н.Л. Миронцов Адамару задача [18, 22]. Это означает следующее: чтобы иметь возможность рассматривать каждый пропласток как отдельный объект, следует пред- варительно факторизовать задачу. Отметим, что измеряемая зондом кажущая- ся проводимость связана с истинной (искомой) удельной проводимостью уравнением Фредголь - ма первого рода типа свертки: , (1) где z – координата в цилиндрической системе ко- ординат; g – вертикальный геометрический фак- тор зонда. Чтобы факторизовать задачу, представим каж- дую из функций в уравнении (1) в виде ряда Фурье [15]: Рис. 2. Каротажный диаграммы тонкослоистого разреза типа “рябчик”. Пласты-коллекторы выделены по данным ГК и ННК Fig. 2. Logging diagrams of the borehole cut “grouse” type. Reservoirs (gamma logging, neutron-neutron logging) 31ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64) © Н.Л. Миронцов При этом коэффициенты разложения , , ng будут связаны соотношением . (2) Решение представим в виде разложения с ко- эффициентами, рассчитанными по уравнениям (2). Число членов ряда необходимо ограничить услови- ем теоремы Котельникова [18], поскольку известная нам определена дискретно со строго заданным шагом вдоль оси скважины (как правило, шаг за- писи данных каротажа составляет 0,1 или 0,2 м). Проанализируем полученные таким образом решения. Для этого используем вспомогательные методы КМ, ГК, 2ННК, а напластования, пред- ставляющие интерес для дальнейшего, условно сгруппируем в четыре объекта. Объект I (рис. 2) по ГК и 2ННК – пласт- коллектор с “вкраплением” тонкого плотного про- пластка. Согласно данным кавернометрии, подош- венная часть коллектора сама по себе может быть неоднородной. Без применения электрометрии воп- рос об однородности этой его части не имел бы однозначного ответа. Однако данные 4ИК позво- ляют уверенно отнести и подошвенную часть объ- екта I к тонкослоистому типу “рябчик”. Более того, результат решения обратной задачи 4ИК позволяет не только пространственно выделить границы каж- дого из пропластков, но и определить тип проник- новения каждого из них, поскольку после введения поправок “за скважину”, “за скин-эффект” и “за вмещающие” показания проводимости каждого зонда изменяются строго монотонно в зависимости от длины (против каждого из пластов). Неоднородность структуры объектов II и IV проявляется по всем приведенным методам карота- жа. Анализ сравнения различных методов для этих объектов позволяет наглядно продемонстрировать, что вертикальное (вдоль скважины) пространствен- ное разрешение метода 4ИК оказывается сопоста- вимым с таковым методов ГК, 2ННК и КМ. Объект III заслуживает отдельного рассмо- трения. По вспомогательным методам, согласно принятым методикам [3] интерпретации ГИС, ис- следуемый интервал не выделяется даже как “воз- можный коллектор”. Напротив, реализованный ал- горитм решения обратной задачи только по данным 4ИК уверенно и однозначно выделил его как кол- лектор. Правильность такого выделения подтверж- дена обнаруженным притоком полезного флюида в указанном интервале после перфорации. На приведенном примере показано, что после введения поправок “за скин-эффект”, “за скважину” и “за вмещающие” все рассмотренные объекты хоро- шо расчленяются по 4ИК на маломощные пропластки различных геоэлектрических параметров. Более того, для пропластков, которые по данным 2ННК, ГК и КМ (значение Dс (реальный диаметр скважины) при- ближается или равно значению Dном (номинальный диаметр скважины)) выделяются как “возможные кол- лекторы”, по данным 4ИК устанавливается монотон- ная зависимость показаний зондов комплекса от его длины, что соответствует физическому содержанию понятия “пласт с проникновением” [21, 24]. На примере объекта I становится очевидным, что и отбивку границ пластов при изучении “ряб- чиков” следует выполнять не по вспомогательным методам, таким как ГК, а по одному (самому мало- му) зонду комплекса электрометрии. Так, на рис. 2 отображены основные границы пластов, соответ- ствующие точкам, в которых вторая производная каротажной кривой зонда 0,5 м равна нулю после процедуры десятикратного сглаживания [17, 18]. Таким образом, основным результатом данной работы стало успешное создание алгоритма (и его численной реализации) решения обратной задачи 4ИК в условиях тонкослоистого напластования ДДВ. Список библиографических ссылок 1. Гомилко А.М., Савицкий О.А., Трофимчук А.Н. Ме-Гомилко А.М., Савицкий О.А., Трофимчук А.Н. Ме- тоды суперпозиции, собственных функций и орто- гональных многочленов в граничных задачах теории упругости и акустики. К.: Наук. думка, 2016. 433 c. 2. Довгий С.О., Євдощук М.І., Коржнєв М.М., Ку- ліш Є.О., Курило М.М., Малахов І.М., Трофимчук О.М., Яковлєв Є.О. Енергетично-ресурсна складова розвитку України. К.: Ніка-Центр, 2010. 263 с. 3. Єгурнова М.Г., Зайковський М.Я., Заворотько Я.М., Цьоха О.Г., Кнішман О.Ш., Муляр П.М., Дем’янен- ко І.І. Нафтогазоперспективні об’єкти України. Нафто- газоносність та особливості літогеофізичної будови відкладів нижнього карбону і девону Дніпровсько- Донецької западини. К.: Наук. думка, 2005. 196 с. 4. Курганський В.М., Тішаєв І.В. Електричні та елек т ро- магнітні методи дослідження свердловин. К.: Видавн.- полігр. центр “Київський університет”, 2011. 175 с. 5. Миронцов М.Л. Метод розв‘язання прямої та зворотної задачі електричного каротажу. Доповіді Національної академії наук України. 2007. № 2. С. 128–131. 6. Миронцов М.Л. Метод швидкого розв’язання прямої та оберненої задачі індукційного каротажу. Геофизи- ческий журнал. 2007. № 5. С. 212–214. 7. Миронцов Н.Л. Анализ возможностей синтетических зондов низкочастотного индукционного каротажа. НТВ Каротажник. 2010. № 4. С. 73–87. 8. Миронцов Н.Л. Анализ возможностей стандартного комплекса электрометрии для решения актуальных задач геофизического исследования скважин. Гео- физический журнал. 2012. № 1. С. 159–170. 9. Миронцов Н.Л. Аппаратурно-методический комплекс для исследования коллекторов аномально низкого сопротивления. Доповіді Національної академії наук України. 2012. № 1. С. 117–122. 10. Миронцов Н.Л. Импульсный боковой каротаж с по- вышенным пространственным разрешением. Доповіді уn уn 32 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64) © Н.Л. Миронцов Національної академії наук України. 2010. № 5. С. 120– 122. 11. Миронцов Н.Л. Метод повышения эффективности решения обратной задачи каротажного зондирования комплексом БКЗ-БК-ИК. Геоінформатика. 2011. № 2. С. 43–47. 12. Миронцов Н.Л. Метод распознавания “ошибочных” коллекторов и коллекторов остаточного нефтенасы- щения при геофизическом исследовании скважин. Доповіді Національної академії наук України. 2012. № 4. С. 100–105. 13. Миронцов Н.Л. Новый принцип многозондово- го электрического каротажа. Доповіді Національної академії наук України. 2010. № 6. С. 103–106. 14. Миронцов Н.Л. О методе импульсного индукцион- ного каротажа. Доповіді Національної академії наук України. 2010. № 7. С. 110–112. 15. Миронцов Н.Л. Решение задачи определения дейс- твительного вертикального профиля проводимости по данным индукционного каротажа. НТВ Каротаж- ник. 2010. № 3. С. 57–69. 16. Миронцов Н.Л. Решение прямых и обратных задач электрического и индукционного каротажа методом интегральных (полных) токов. Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: зб. наук. праць. 2009. С. 340– 352. 17. Миронцов Н.Л. Способ решения обратной 2D зада- чи индукционного каротажа. Геофизический журнал. 2009. № 4. С. 196–203. 18. Миронцов Н.Л. Численное моделирование электро- метрии скважин. К.: Наук. думка, 2012. 224 с. 19. Миронцов Н.Л. Эффективный метод исследова- ния сложнопостроенных анизотропных пластов- коллекторов в терригенных разрезах. Доповіді Націо- нальної академії наук України. 2012. № 5. C. 119–125. 20. Старостенко В.И., Оганесян С.М. Некорректно по- ставленные задачи по Адамару и их приближенное решение методом регуляризации А.Н. Тихонова. Гео- физический журнал. 2001. № 6. С. 3–20. 21. Технология исследования нефтегазовых скважин на основе ВИКИЗ. Методическое руководство: под. ред. М.И. Эпова, Ю.Н. Антонова. Новосибирск: Изд-во СО РАН, 2000. 270 c. 22. Эпов М.И., Глинских В.Н. Линеаризация относи- тельных характеристик высокочастотного магнитно- го поля в двумерных проводящих средах. Геология и геофизика. 2004. № 2. С. 266–274. 23. Эпов М.И., Глинских В.Н., Ульянов В.Н. Оценка характеристик пространственного разрешения си- стем индукционного и высокочастотного каротажа в терригенных разрезах Западной Сибири. НТВ Каро- тажник. 2001. №3. С. 19–57. 24. Anderson B.I. Modeling and inversion methods for the interpretation of resistivity logging tool response. Delft: Delft University Press, 2001, C. 377. 25. Myrontsov N. Method for improving the spatial resolu- tion of resistivity logging. Геофизический журнал. 2010. № 4. С. 119—121. Надійшла до редакції 03.10.2017 р. ОСОБЛИВОСТі ЗАСТОСУВАННЯ ЧОТИРИЗОНДОВОГО іНДУКЦіЙНОГО КАРОТАЖУ В ТОНКОшАРУВАТИХ РОЗРіЗАХ ДНіПРОВСьКО-ДОНЕЦьКОї ЗАПАДИНИ М.Л. Миронцов Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, м. Київ, бульв. Чоколівський, 13, Україна, e-mail: myrontsov@ukr.net Створено та реалізовано у числовому вигляді алгоритм розв’язання оберненої задачі низькочастотного каротажу для визначення геоелектричних параметрів тонкошаруватого розрізу типу “рябчик”. Розв’язання ґрунтується на можливості введення поправок “за свердловину”, “за скін-эфект” і “за вмісні породи”. Проведено експериментальне тестування створеного алгоритму в умовах Дніпровсько-Донецької западини. На прикладі реального свердловинного матеріалу показано, що чотиризондовий індукційний каротаж дає змогу впевнено досліджувати тонкошаруваті розрізи типу “рябчик”. При цьому вертикальна роздільна здатність методу виявляється зіставною чи вищою, ніж у допоміжних методів, а в деяких випадках індукційний каротаж є єдиним методом, за допомогою якого можна впевнено досліджувати продуктивні пласти. Ключові слова: обернена задача, електрометрія свердловин, індукційний каротаж. FEATURES OF FOUR-PROBE INDUCTION LOGGING IN THIN-LAYERED CUTS OF THE DNIEPER-DONETS BASIN M.L. Myrontsov Institute of Telecommunications and Global Information Space, NAS of Ukraine, 13, Chokolivskiy boulevard, Kyiv, 03186, Ukraine, e-mail: myrontsov@ukr.net Purpose The purpose of the article is to create and numerically implement an algorithm for solving the inverse problem of low-frequency induction logging for oil and gas in order to determine the geoelectrical parameters of thin-layered cuts of the “grouse” type; to perform experimental testing of the created algorithm in the Dnieper-Donets Basin conditions. Design/ methodology/ approach In order to create the algorithm for solving the inverse problem, we used corrections “for the well”, “for the skin-effect” and “for the surrounding rocks”. The correction “for the surrounding rocks” was used in the numerical solution of the unstable inverse problem of induction low-frequency logging. 33ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64) © Н.Л. Миронцов Findings Based on the example of the real borehole material, the study showed that the four-probe induction logging allows us to reliably study thin-layered cuts of the “grouse” type in the Dnieper-Donets Basin. At the same time, the vertical resolution of the method proves to be comparable or higher than that of the auxiliary methods, and in some cases induction logging is the only method that distinguishes productive beds. Practical value/ implications The dismemberment of thin-layered cuts of the “grouse” type with simultaneous precise determination of the geoelectrical parameters of each interlayer will permit to increase the daily flow rate of the useful well fluid in the Dnieper-Donets Basin conditions. Keywords: inverse problem, electrometry in wells, induction logging. References: 1. Gomilko A.M., Savitsky O.A., Trofimchuk A.N. Metody superpozicii, sobstvennih funkciy I ortogonalnih mnogochlenov v granichnih zadachah uprugosti I akustiki. Kyiv: Naukova Dumk, 2016, 433 p. [in Russian]. 2. Dovgiy S.O., Yevdoschuk M.I., Korjnev M.M., Kulish Ye.O., Kurilo M.M., Malakhov I.M., Trofimchuk O.M., Yakovlev Ye.O. Energetichno-resursna skladova rozvitku Ukrainy. K.: Nika-Center, 2010, 263 p. [in Ukrainian]. 3. Yegurnova M.G, Zaikovsky M.Ya., Zavorotko Y.M., Tsoha O.G., Knishman O.Sh., Mulyr P.M., Demyanenko I.I. Naf- togazoperspektyvni ob`etky Ukrainy. Kyiv: Naukova Dumka, 2005, 196 p. [in Ukrainian]. 4. Kurganskiy V.M., Tishoev I.V. Electrichni ta elektromagnitni metodi doslidgennja sverdlovyn. Kyiv: “Kyivskiy Universitet”, 2011. 175 p. [in Ukrainian]. 5. Myrontsov M.L. Method of solving the direct and inverse problem of electric logging. Dopovidi Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2007, no. 2, pp. 128-131. [in Ukrainian]. 6. Myrontsov M.L. Method of quick solving the direct and inverse problem of induction logging. Geofizicheskiy zhurnal, 2007, no. 5, pp. 212-214 [in Ukrainian]. 7. Myrontsov N.L. Analiz vozmozhnostey sinteticheskikh zondov nizkochastotnogo induktsionnogo karotazha. NTV Karo- tagnik, 2010, no. 4, pp. 73-87 [in Russian]. 8. Myrontsov N.L. Analysis of possibilities of standard electrometric complex for solving urgent problems of wells geophysical studies. Geofizicheskiy zhurnal, 2012, no. 1, pp. 159-170 [in Russian]. 9. Myrontsov N.L. Hardware-methodical complex for the investigation of collectors with abnormally low resistance. Dopovidi Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2012, no. 1, pp. 117-122 [in Russian]. 10. Myrontsov N.L. Pulse lateral logging with high spatial resolution. Dopovidi Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy., 2010, no. 5, pp. 120-122 [in Russian]. 11. Myrontsov N.L. Metod povyshenija effektivnosti reshenija obratnoy zadachi karotagnogo zondirivanaja kompleksom BKZ- BK-IK. Geoinformatika, 2011, no. 2, pp. 43-47 [in Russian]. 12. Myrontsov N.L. Investigation method for “wrong” formations and the relict oil content under the well logging. Dopovidi Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2012, no. 4, pp. 100-105 [in Russian]. 13. Myrontsov N.L. A new principle of multiprobe electric logging. Dopovidi Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2010, no. 6, pp. 103-106 [in Russian]. 14. Myrontsov N.L. On the method of electromagnetic-pulse logging. Dopovidi Nacionaloi akademii nauk Ukrainy, 2010, no. 7, pp. 110-112 [in Russian]. 15. Myrontsov N.L. Reshenie zadachi opredelinija deystvitelnogo verticaknogo profilja provodimosti po dannim indukcionnogo karotoga. NTV Karotagnik, 2010, no. 3, pp. 57–69 [in Russian]. 16. Myrontsov N.L. Reshenie prjamih I obratnih zadach elektricheskogo I indukcionnogo karotoga metodom integralnih (polnih) tokov. Teor. prikl. asp. geoinform. 2009, pp. 340–352 [in Russian]. 17. Myrontsov N.L. Method for solving 2D inverse problem of induction logging. Geofizicheskiy zhurnal, 2009, no. 4, pp. 196-203 [in Russian]. 18. Myrontsov M.L. Numerical modeling of electrometry in wells. Kyiv: Naukova Dumka, 2012, 224 p. [in Russian]. 19. Myrontsov N.L. Efficient investigation method for complex structures and anisotropic formations in clastic deposits. Dopovidi Nacionalnoi akademii nauk Ukrainy, 2012, no. 5, pp. 119-125 [in Russian]. 20. Starostenko V.I., Hovhannisian S.M. Inaccurately posed problems on Hadamard and their approximate solution by the method of regularization A.N. Tikhonov. Geofizicheskiy zhurnal, 2001, no. 6, pp. 3–20 [in Russian]. 21. Epov M.I., Antonov Yu.N. (Eds.). Technology of exploration of oil and gas wells based on VIKIZ. Methodical direction. Novosibirsk: Publishing House of SB RAN, 2000, 270 p.[in Russian]. 22. Epov M.I., Glinskih V.N. Linearizacija otnositelnih harakteristik visikochastotnogo magnitnogo polja v dvumernih pro- vodjaschih sredah. Geologija i Geofizika, 2004, no. 2, pp. 266–274 [in Russian]. 23. Epov M.I., Glinskih V.N., Uljanov V.N.Ocenka harakteristik prostranstvennogo razreshenija sisitem indukcionnogo I vysokochastotnogo karotaga v terigennih razrezah Zapadnoy Sibiri. NTV Karotagnik,. 2001, no. 3, pp. 19-57 [in Rus- sian]. 24. Anderson B.I. Modeling and inversion methods for the interpretation of resistivity logging tool response. Delft: Delft University Press, 2001, 377 p. 25. Myrontsov N. Method for improving the spatial resolution of resistivity logging. Geofizicheskiy zhurnal, 2010, no. 4, pp. 119—121. Received 03/10/2017