Оцінювання сучасних змін термічного режиму України
Досліджено характерні риси термічного режиму в Україні у сучасний кліматичний період (1981—2010) та його особливості відносно базового кліматичного періоду (1961—1990). Уточнено тенденції змін кліматичних середніх і показників екстремальності термічного режиму на межі ХХ та ХХІ ст. Для кожної адміні...
Saved in:
| Published in: | Геоінформатика |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162409 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оцінювання сучасних змін термічного режиму України / В.О. Балабух, Л.В. Малицька // Геоінформатика. — 2017. — № 4. — С. 34-49. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-162409 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Балабух, В.О. Малицька, Л.В. 2020-01-08T16:04:21Z 2020-01-08T16:04:21Z 2017 Оцінювання сучасних змін термічного режиму України / В.О. Балабух, Л.В. Малицька // Геоінформатика. — 2017. — № 4. — С. 34-49. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1684-2189 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162409 528.87+550. 837.3 Досліджено характерні риси термічного режиму в Україні у сучасний кліматичний період (1981—2010) та його особливості відносно базового кліматичного періоду (1961—1990). Уточнено тенденції змін кліматичних середніх і показників екстремальності термічного режиму на межі ХХ та ХХІ ст. Для кожної адміністративної області та країни в цілому оцінено статистичну значущість, імовірність і частку невизначеності виявлених змін. Установлено суттєві зміни кліматичних показників термічного режиму, які привели до зміни їх середніх багаторічних значень у сучасний кліматичний період і, відповідно, до зміни кліматичної норми відносно базового кліматичного періоду. Виявлено залежність між величиною аномалії середньої за рік температури повітря і аномаліями показників термічного режиму. Исследуются характерные черты термического режима в Украине в современный климатический период (1981— 2010) и его особенности относительно базового климатического периода (1961—1990). Уточнены тенденции изменений климатических средних и показателей экстремальности термического режима на рубеже XX—XXI вв. Для каждой административной области и страны в целом оценена статистическая значимость, вероятность и доля неопределенности выявленных изменений. Выявлены существенные изменения климатических показателей термического режима, которые привели к изменению их средних многолетних значений в современный климатический период и, соответственно, к изменению климатической нормы относительно базового климатического периода. Установлена зависимость между величиной аномалии средней за год температуры воздуха и аномалиями показателей термического режима. Purpose The aim of the study is to assess the state and the current changes of meteorological parameters of the thermal regime in Ukraine through the current climatic period (1981—2010). Design/ methodology/ approach The research of features and changes of the thermal regime, and the characteristics of its extreme was conducted for the period of 1981—2010 using the daily data on the average, minimum and maximum surface temperature from the 187 meteorological stations across Ukraine. Based on the daily observation data, we calculated the characteristics of the thermal regime: average, minimum and maximum per year and season air tem¬perature, the number of warm, summer and hot days, tropical nights, frost days and days with frost below -10 °C and -20 °C, the number of days, favourable for vegetation and days requiring heating, the maximum duration of the hot period and period of extreme cold. For each meteorological parameter the current climatic norm (1981—2010), rate and direction of changes, its significance and reliability were determined for all regions of Ukraine and the country as a whole. The reliability of the change was evaluated according to Student’s t-test. Findings The article considers the characteristics of thermal regime in Ukraine in the current climatic period (1981— 2010) and its features relative to the basic climatic period (1961—1990). We have also specified the trends of change in long-term values of average and extreme characteristics of the thermal regime at the turn of the 20th and 21st centuries. The conducted analyses revealed that in 1981—2010 the climatic norms for the main parameters of the thermal regime rose against the values for the basic climatic period (1961—1990) due to significant increase in the air temperature. It was discovered that the air temperature in Ukraine increased throughout the year at a much faster pace than globally. Such changes in winter season led to a decrease in the cold period duration, the number of cool days and the number of days requiring heating. In the warm period, there is a tendency to increase the duration of the warm and summer periods and the period of vegetation, as well as the number of hot days and the duration of the hot period. These changes have regional peculiarities and increase from south to north. There is a relationship between the anomalies of the average annual air temperature and the anomalies of the climatic parameters of the thermal regime. We have found that an increase in the average annual temperature by 1 °С leads to an increase in the duration of warm and vegetative periods in Ukraine for 6—7 days per 10 years and the number of summer days for 4 days per 10 years. The growth of the average summer temperature by 1 °C causes an increase in the number of hot days for 8 days per 10 years. These dependencies have also regional features. Practical value/ implications The identified regional features of the thermal regime in Ukraine and their changes must be taken into account in the production activities of the climate-dependent industries of the country’s economy, above all in those regions where their probability is the greatest. The results can be used for assessing the socio-ecological and socio-economic impacts of climate change and climatic projections made for different greenhouse gas emission scenarios and community development. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Геоінформатика Геоінформаційні аспекти природокористування Оцінювання сучасних змін термічного режиму України Оценка современных изменений термического режима Украины Assessment of the current changes in the thermal regime of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України |
| spellingShingle |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України Балабух, В.О. Малицька, Л.В. Геоінформаційні аспекти природокористування |
| title_short |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України |
| title_full |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України |
| title_fullStr |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України |
| title_full_unstemmed |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України |
| title_sort |
оцінювання сучасних змін термічного режиму україни |
| author |
Балабух, В.О. Малицька, Л.В. |
| author_facet |
Балабух, В.О. Малицька, Л.В. |
| topic |
Геоінформаційні аспекти природокористування |
| topic_facet |
Геоінформаційні аспекти природокористування |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Геоінформатика |
| publisher |
Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Оценка современных изменений термического режима Украины Assessment of the current changes in the thermal regime of Ukraine |
| description |
Досліджено характерні риси термічного режиму в Україні у сучасний кліматичний період (1981—2010) та його особливості відносно базового кліматичного періоду (1961—1990). Уточнено тенденції змін кліматичних середніх і показників екстремальності термічного режиму на межі ХХ та ХХІ ст. Для кожної адміністративної області та країни в цілому оцінено статистичну значущість, імовірність і частку невизначеності виявлених змін. Установлено суттєві зміни кліматичних показників термічного режиму, які привели до зміни їх середніх багаторічних значень у сучасний кліматичний період і, відповідно, до зміни кліматичної норми відносно базового кліматичного періоду. Виявлено залежність між величиною аномалії середньої за рік температури повітря і аномаліями показників термічного режиму.
Исследуются характерные черты термического режима в Украине в современный климатический период (1981— 2010) и его особенности относительно базового климатического периода (1961—1990). Уточнены тенденции изменений климатических средних и показателей экстремальности термического режима на рубеже XX—XXI вв. Для каждой административной области и страны в целом оценена статистическая значимость, вероятность и доля неопределенности выявленных изменений. Выявлены существенные изменения климатических показателей термического режима, которые привели к изменению их средних многолетних значений в современный климатический период и, соответственно, к изменению климатической нормы относительно базового климатического периода. Установлена зависимость между величиной аномалии средней за год температуры воздуха и аномалиями показателей термического режима.
Purpose The aim of the study is to assess the state and the current changes of meteorological parameters of the thermal regime in Ukraine through the current climatic period (1981—2010).
Design/ methodology/ approach The research of features and changes of the thermal regime, and the characteristics of its extreme was conducted for the period of 1981—2010 using the daily data on the average, minimum and maximum surface temperature from the 187 meteorological stations across Ukraine. Based on the daily observation data, we calculated the characteristics of the thermal regime: average, minimum and maximum per year and season air tem¬perature, the number of warm, summer and hot days, tropical nights, frost days and days with frost below -10 °C and -20 °C, the number of days, favourable for vegetation and days requiring heating, the maximum duration of the hot period and period of extreme cold. For each meteorological parameter the current climatic norm (1981—2010), rate and direction of changes, its significance and reliability were determined for all regions of Ukraine and the country as a whole. The reliability of the change was evaluated according to Student’s t-test.
Findings The article considers the characteristics of thermal regime in Ukraine in the current climatic period (1981— 2010) and its features relative to the basic climatic period (1961—1990). We have also specified the trends of change in long-term values of average and extreme characteristics of the thermal regime at the turn of the 20th and 21st centuries. The conducted analyses revealed that in 1981—2010 the climatic norms for the main parameters of the thermal regime rose against the values for the basic climatic period (1961—1990) due to significant increase in the air temperature. It was discovered that the air temperature in Ukraine increased throughout the year at a much faster pace than globally. Such changes in winter season led to a decrease in the cold period duration, the number of cool days and the number of days requiring heating. In the warm period, there is a tendency to increase the duration of the warm and summer periods and the period of vegetation, as well as the number of hot days and the duration of the hot period. These changes have regional peculiarities and increase from south to north. There is a relationship between the anomalies of the average annual air temperature and the anomalies of the climatic parameters of the thermal regime. We have found that an increase in the average annual temperature by 1 °С leads to an increase in the duration of warm and vegetative periods in Ukraine for 6—7 days per 10 years and the number of summer days for 4 days per 10 years. The growth of the average summer temperature by 1 °C causes an increase in the number of hot days for 8 days per 10 years. These dependencies have also regional features.
Practical value/ implications The identified regional features of the thermal regime in Ukraine and their changes must be taken into account in the production activities of the climate-dependent industries of the country’s economy, above all in those regions where their probability is the greatest. The results can be used for assessing the socio-ecological and socio-economic impacts of climate change and climatic projections made for different greenhouse gas emission scenarios and community development.
|
| issn |
1684-2189 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/162409 |
| citation_txt |
Оцінювання сучасних змін термічного режиму України / В.О. Балабух, Л.В. Малицька // Геоінформатика. — 2017. — № 4. — С. 34-49. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT balabuhvo ocínûvannâsučasnihzmíntermíčnogorežimuukraíni AT malicʹkalv ocínûvannâsučasnihzmíntermíčnogorežimuukraíni AT balabuhvo ocenkasovremennyhizmeneniitermičeskogorežimaukrainy AT malicʹkalv ocenkasovremennyhizmeneniitermičeskogorežimaukrainy AT balabuhvo assessmentofthecurrentchangesinthethermalregimeofukraine AT malicʹkalv assessmentofthecurrentchangesinthethermalregimeofukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T11:54:22Z |
| last_indexed |
2025-11-26T11:54:22Z |
| _version_ |
1850620429467648000 |
| fulltext |
34 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Вступ. Температура повітря є одним з найважли-
віших елементів погоди і клімату, оскільки теплова
енергія лежить в основі всіх атмосферних процесів і
в цілому зумовлює стан кліматичної системи (КС).
Тепловий стан атмосфери, як складова КС, харак-
теризується термічним режимом. Міжурядова група
експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у звіті Першої
робочої групи П’ятого оцінювального звіту засвід-
чила, що потепління КС не викликає сумнівів [11,
c. 4–7]. Прояв цього процесу – зміна середніх бага-
торічних значень метеорологічних показників, які
є кліматичними нормами. Їх використовують для
планування соціально-економічного розвитку ре-
гіонів, управління процесами в економіці та інших
сферах людської діяльності, проектування будівель
і споруд, конструювання приладів, їх експлуатації
та ін. Порівняння різних фізико-географічних ре-
гіонів, ландшафтів, оцінювання зміни клімату та
прогнозування погодних умов, які можна очіку-
вати з найбільшою ймовірністю у певному регіоні
на коротко- та довгострокову перспективу, також
неможливі без їх використання. Тому, враховуючи
зміни клімату, що спостерігаються як у цілому на
нашій планеті, Північній півкулі, так і в Україні,
надзвичайно актуальним завданням для нашої кра-
їни стає визначення кліматичної норми метеороло-
гічних показників термічного режиму в сучасний
кліматичний період та оцінювання значущості їх-
ньої зміни. Ця інформація є підставою для діало-
гу між науковцями та політиками, обґрунтування
необхідності заходів щодо адаптації до змін клімату,
зменшення можливих негативних наслідків та ін.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Укра-
їні дослідження клімату, і зокрема термічного ре-
жиму, розпочали ще в ХІХ ст. відомі кліматологи
О.І. Воєйков, П.І. Броунов, О.В. Клосовський та
ін. Значну увагу науковці приділяли опису клі-
мату окремих міст, губерній, регіонів. З часом, у
міру нагромадження кліматичної інформації, було
УДК 528.87+550. 837.3
ОцінюВАння сучАсних змін термічнОгО режиму укрАїни
В.О. Балабух, Л.В. малицька
Український гідрометеорологічний інститут ДСНС та НАН України, пр. Науки, 37, м Київ, 03028, Україна,
e-mail: balabukh@uhmi.org.ua, m_alitsk_a@i.ua
Досліджено характерні риси термічного режиму в Україні у сучасний кліматичний період (1981–2010) та
його особливості відносно базового кліматичного періоду (1961–1990). Уточнено тенденції змін кліматичних
середніх і показників екстремальності термічного режиму на межі ХХ та ХХІ ст. Для кожної адміністративної
області та країни в цілому оцінено статистичну значущість, імовірність і частку невизначеності виявлених
змін. Установлено суттєві зміни кліматичних показників термічного режиму, які привели до зміни їх середніх
багаторічних значень у сучасний кліматичний період і, відповідно, до зміни кліматичної норми відносно
базового кліматичного періоду. Виявлено залежність між величиною аномалії середньої за рік температури
повітря і аномаліями показників термічного режиму.
ключові слова: термічний режим, кліматична норма, регіональні зміни клімату, сучасний кліматичний період.
розроблено кліматичні довідники, що містили се-
редні багаторічні значення метеопоказників, які
використовували для потреб економіки. Оскільки
довідники висвітлювали клімат регіонів усього Ра-
дянського Союзу, інформацію про клімат України
в них було надано лише за даними близько 25 %
метеорологічних станцій країни. Зважаючи на
складність фізико-географічних і погодних умов
України, цієї інформації недостатньо, щоб вияви-
ти регіональні особливості клімату країни. Сучасні
вимоги до кліматологічної інформації потребують
залучення більшої кількості показників і більшої
деталізації по території. У 2006 р. Український
науково-дослідний гідрометеорологічний інститут
і Центральна геофізична обсерваторією (м. Київ)
розробили “Кліматичний кадастр України“, який
став нормативним документом Державної гідроме-
теорологічної служби України, що містить кліма-
тологічну інформацію, яку користувачі можуть за-
стосовувати у виробничій діяльності [6, c. 5–205].
У Кадастрі подано розширену інформацію про
клімат України у 1961–1990 рр. за даними спо-
стережень усієї гідрометеорологічної мережі кра-
їни. Результати досліджень клімату України про-
тягом останніх десятиріч узагальнено в монографії
“Клімат України” [5, c. 41–244], яку підготовлено
за результатами Кліматичної програми України
(1997). У монографії розглянуто просторово-часові
закономірності розподілу основних кліматичних
показників в Україні у 1961–1990 рр., розкрито
особливості кліматоутворювальних факторів та їх
вплив на регіональний клімат. Для окремих пунк-
тів спостережень наведено порівняння середніх за
місяць багаторічних значень основних метеороло-
гічних величин (температури і кількості опадів) за
періоди 1961–1990 і 1981–1990 р. і деяких харак-
теристик за окремі десятиріччя.
Значну увагу кліматологи України приділяють
розв’язанню проблеми коливання і зміни клімату,
геОінфОрмАційні Аспекти прирОдОкОристуВАння
35ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
зокрема термічного режиму, та їхнього впливу на
життєдіяльність людини і навколишнє середови-
ще. У монографії “Кліматичні зміни та їх вплив
на сфери економіки України” [7, c. 10–22] роз-
глянуто особливості кліматичних умов України у
1891–1960 та 1961–1990 рр., сучасні сценарії змін
клімату та вплив його очікуваних змін на ефектив-
ність галузей економіки країни. У публікації [4, c.
57–274] наведено просторово-часові особливості
середньої, мінімальної та максимальної за рік і мі-
сяць температури повітря в Україні та їх зміни від
десятиріччя до десятиріччя. Результати досліджень
клімату України та його мінливості узагальнено у
національних доповідях України з питань зміни
клімату, підготовлених на виконання статей 4 і 12
Рамкової основи ООН про зміну клімату та статті 7
Кіотського протоколу [8, c. 33–41, 192–203; 10,
c. 43–52, 182–234].
Проте протягом останніх десятиріч (1991–2016)
спостерігаються суттєві зміни КС в Україні, які
потребують оцінювання і, відповідно, уточнення
сучасної кліматичної норми метеорологічних по-
казників. Незважаючи на значну кількість публі-
кацій, присвячених проблемі клімату та його зміни
в Україні протягом останніх десятиріч, ці роботи
стосуються переважно річних і середніх за місяць
даних деяких параметрів КС для окремих регіонів
і для України загалом [4, с. 57–274; 7, с. 10–22; 9,
с. 110–11; 13, с. 1645–1649]. Зазначені дані важко
узагальнити, оскільки у дослідженнях використано
різні періоди та різні методології, доволі часто не-
має оцінки виявлених змін, а частку невизначеності
цих змін взагалі не оцінено.
формування мети статті. Мета дослідження –
оцінювання стану та фактичних змін метеороло-
гічних показників термічного режиму в Україні у
сучасний кліматичний період (1981–2010).
матеріали і методи. Для виявлення особливостей
змінення та характеристики екстремальності тер-
мічного режиму України використовували щоденні
дані спостережень за мінімальною, максимальною
і середньою за добу температурою повітря на 187
метеорологічних станціях України у 1981–2010 рр.
За щоденними даними спостережень обчислювали
характеристики термічного режиму, запропоновані
Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО)
[12, c. 49–52]: середню за рік і сезон температуру
повітря – середню із середніх за добу значень (Тср);
мінімальну за рік і сезон температуру повітря –
середню із добових мінімумів (Тмакс); максимальну
за рік і сезон температуру повітря – середню із до-
бових максимумів (Тмін); кількість спекотних днів
з Тмакс 25 °С і вище за рік (КД Тмакс ≥25); кількість
тропічних ночей з Тмін 20 °С і вище за рік (КД Тмін
≥20); максимальну тривалість спекотного періоду за
рік (Пмакс ≥25); кількість теплих днів за рік з Тср 0 °С
і вище (КД Тср ≥0); кількість літніх днів за рік з Тср
15 °С і вище (КД Тср ≥15); кількість морозних днів
з Тмін нижче 0 °C (КД Тмін <0); максимальну трива-
лість періоду з морозом (Пмакс <0); кількість днів,
сприятливих для вегетації, з Тср 5 °С і вище (КД Тср
≥5); кількість днів, сприятливих для активної веге-
тації, з Тср 10 °С і вище (КД Тср ≥10); кількість днів
із сильним морозом –20 °C і нижче (КД Тмін ≤–20);
максимальну тривалість періоду із сильним моро-
зом –20 °C і нижче (Пмакс <–20); кількість днів з мо-
розом –10 °C і нижче (КД Тмін ≤–10); максимальну
тривалість періоду з морозом –10 °C і нижче (Пмакс
<–10); кількість днів, що потребують опалення у
холодний період, з Тср 8 °C і нижче (КД Тср ≤8). Для
кожного метеорологічного параметра чи показни-
ка визначали кліматичну норму за 1981–2010 рр.,
швидкість, напрямок, значущість й достовірність
їхньої зміни у цей період для усіх областей України
та країни загалом.
Оптимальна довжина ряду для осереднення різ-
них метеорологічних показників може бути різною,
тому встановлений ВМО [13, c. 6–7] 30-річний пе-
ріод є компромісом, який дає змогу отримати комп-
лексну характеристику стану КС у певному регіоні.
При цьому, згідно з Технічним регламентом ВМО,
першим роком кліматичного періоду вважають рік,
що починається на цифру 1, а останнім – що за-
кінчується на цифру 0. Таким чином, сучасними
кліматичними нормами є середні дані метеоро-
логічних показників, отримані за період з 1 січня
1981 р. по 31 грудня 2010 р. Середні за рік зна-
чення стосуються календарного року, середні дані
за зимовий сезон включають грудень попереднього
року. Як міру інтенсивності змін використовували
коефіцієнт лінійного тренду, розрахований за ме-
тодом найменших квадратів. Достовірність зміни
оцінювали за критерієм Стьюдента (t-критерій):
визначали, наскільки великою є ймовірність того,
що величина t-критерію дорівнює або перевищує
значення, яке розрахували за фактичними даними
[3, c. 228–240, 286]. Якщо ця ймовірність р була
меншою за заздалегідь прийнятий рівень значу-
щості, нульову гіпотезу відхиляли. Для позначення
оцінювальної ймовірності зміни метеорологічної
величини чи показника використано терміни, ре-
комендовані МГЕЗК [11, c. 4].
Аналіз результатів. З середини 1970-х років від-
значається стійкий перехід аномалії середньої річ-
ної глобальної температури повітря вище 0 °С від -
носно базового кліматичного періоду 1961–1990 рр.
[1]. Проте в Україні такий перехід відбувся лише
наприкінці 1990-х років через підвищення міні-
мальної, максимальної та середньої за добу темпе-
ратури повітря [1, c. 34–35]. Унаслідок таких змін
у сучасний кліматичний період середні багаторічні
значення цих показників за рік і сезон змінилися
порівняно з періодом 1961–1990 рр.
У сучасний кліматичний період, як і в базовий,
в Україні зберігається широтний розподіл середньої
за рік температури повітря: вона зростає з півночі
36 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
на південь у межах від 7 до 11 °С на рівнинній
території і знижується нижче 6 °С на високогір’ї
Карпат. Просторові особливості зміни термічного
режиму відображує зміна положення ізотерм. Так,
середньорічні ізотерми 6 і 7 °С у 1961–1990 рр.
проходили у північно-східній частині України, ізо-
терма –8 °С розміщувалась у центральних областях
країни, а 9 °С – у південних (рис. 1).
У 1981–2010 рр. значення кожної ізотерми ста-
ло вище на 1 °С майже на всій території України,
але найбільші зміни спостерігаються на крайньо-
му північному сході: ізотерми 6 °С у цьому регіоні
вже не відзначаються, ізотерма 8 °С змістилася на
300–400 км на північ і проходить через північні об-
ласті країни, на заході з’явилась ізотерма 8 °С замість
7 °С. На півдні ізотерми 11 °С зареєстровано уже й
в Одеській обл. і на півночі АР Крим, хоча раніше
середню за рік температура понад 11 °С спостері-
гали лише на південному та західному узбережжі
Криму (рис. 1).
Взимку середня за сезон температура повітря
коливається від –5 °С і нижче на північному сході
країни до 2 °С і вище на Кримському півострові
(рис. 2). У другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
Рис. 1. Середня за рік температура повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 1. The average annual air temperature in the basic (a) and current (б) climatic periods
Рис. 2. Cередня за зиму температура повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 2. The average winter air temperature in the basic (а) and current (б) climatic periods
a б
температура повітря взимку підвищилась на всій
території України: від 1,4 °С і більше на півночі до
0,2–0,4 °С у Криму. При цьому на південному узбе-
режжі Кримського півострова суттєвих змін темпе-
ратури не спостерігали. На більшій частині території
країни, зокрема у Поліссі та Лісостепу, за останні
три десятиріччя середня за сезон температура по-
вітря зросла майже на 1 °С. На кліматичній карті
1981–2010 рр. ізотерма –6 °С на північному сході
та сході країни вже відсутня, а ізотерму –5 °С за-
реєстровано лише на крайньому північному сході.
У центральних і західних областях країни ізотерму
–3 °С зафіксовано там, де раніше проходила ізо-
терма –4 °С.
Навесні значне підвищення температури пові-
тря спостерігається на всій території України і до-
сягає максимуму (1,6 °С і вище) на крайньому пів-
нічному сході. Винятком є лише АР Крим і східні
райони Луганщини, де середня за сезон температу-
ра змінилася несуттєво (менше 0,2 °С). У сучасний
кліматичний період ізотерми 6 і 7 °С на півночі
східного Лісостепу навесні уже відсутні, а ізотерму
8 °С зафіксовано лише на крайньому північному
сході. Інакше кажучи, лише у цьому регіоні середня
a б
37ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
за весну температура повітря нижча, ніж 8 °С, хоча
у 1961–1990 рр. така температура була характерна
для північних, західних і навіть деяких центральних
областей країни (рис. 3).
Влітку зберігається такий самий просторовий
розподіл температури, як і в 1961–1990 рр.: під-
вищення температури з північного заходу на пів-
денний схід. Проте середня за сезон температура
повітря майже на всій території країни збільшилась
на 0,6–0,8 °С. Лише на крайньому сході країни вона
зросла на 0,4 °С, а в центральних областях – на 1 °С
і вище. Такі зміни привели до того, що на півдні
країни середня за сезон температура повітря пере-
вищила 21 °С, а на кліматичній карті у південному
Степу з’явилась нова ізотерма – 22 °С. На Поліссі
ізотерму 17 °С замінила ізотерма 18 °С, а в цен-
тральному Лісостепу середня за літо температура
перевищила 19 °С (рис. 4).
Рівномірна зміна температури повітря влітку
на всій території країни свідчить про зміну макро-
масштабної циркуляції атмосфери, зокрема, як по-
казали попередні дослідження, посилення антици-
клогенезу і зростання повторюваності блокувальних
процесів [2, c. 46–50].
Восени у сучасний кліматичний період середня
за сезон температура в Україні підвищується в ши-
ротному напрямку з північного заходу на південний
схід від 7 до 12 °С, як і у 1961–1990 рр. (рис. 5). На
всій території країни зафіксовано зростання зна-
чень температури від 0,1 °С на заході до 0,2 °С,
проте цей процес не є значущим, тобто лише восе-
ни середні багаторічні значення середньої за сезон
температури повітря в Україні не змінились.
Протягом останніх десятирічь в Україні зміни-
лася не лише середня, а й максимальна та мінімаль-
на середня багаторічна за сезон та рік температура
повітря.
Середня максимальна за рік температура повіт-
ря у сучасний кліматичний період зросла майже на
1 °С на всій території країни і коливається від 12 °С
на північному сході до 16 °С у АР Крим та на пів-
дні Одеської обл. При цьому вперше на кліматичній
карті з’явилась ізотерма 16 °С. Просторовий розподіл
середньої за рік максимальної температури повітря
зберігається таким самим, як і в 1961–1990 рр., але
ізотерму 11 °С на північному сході країни замінила
ізотерма 12 °С, а ізотерму 12 °С – ізотерма 13 °С.
При цьому в сучасний кліматичний період серед-
Рис. 3. Середня за весну температура повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 3. The average spring air temperature in the basic (а) and current (б) climatic periods
a б
Рис. 4. Середня за літо температури повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 4. The average summer air temperature in the basic (а) and current (б) climatic periods
a б
38 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
ня за рік максимальна температура повітря понад
13 °С уже характерна не лише для південного Сте-
пу, а й для північного і навіть центрального Лісо-
степу. Взимку середня максимальна за сезон тем-
пература повітря у 1981–2010 рр. коливається від
–2 °С і нижче на північному сході країни до 4–5 °С
на півдні. Її середні багаторічні значення суттєво
змінились порівняно з 1961–1990 рр., особливо на
Поліссі та в Лісостепу (рис. 6). У цьому регіоні
температура зросла майже на 1 °С, і з кліматич-
ної карти зникла ізотерма –3 °С, яка проходила
на північному сході країни. Положення ізотерми
–2 °С замінила ізотерма –1 °С, а ізотерми –1 °С
– нульова. Внаслідок такої зміни суттєво скороти-
лася площа території України, на якій спостерігали
від’ємні максимальні температури повітря (рис. 6).
Середні за сезон додатні максимальні температу-
ри повітря зареєстровано вже майже на половині
території України, тим часом як у 1961–1990 рр.
вони були лише на заході країни, у Закарпатті та
південному Степу.
Весною середня максимальна за сезон темпе-
ратура повітря змінюється від 13 °С і нижче на пів-
нічному сході країни до 16 °С на півдні Одеської
обл. та на Закарпатті, тоді як у 1961–1990 рр. вона
була на 1 °С нижчою. У північному Степу макси-
мальна температура стала більш як 14 °С, водно-
час у базовий кліматичний період такі температури
були характерні лише для південного Степу, а в
Лісостепу – понад 13 °С. Середня максимальна за
літо температура повітря у 1981–2010 рр. має такий
самий просторовий розподіл, як і в базовий кліма-
тичний період, проте її значення на 1 °С вищі і на
рівнинній території коливаються від 24 °С на заході
країни до 28 °С і вище на півдні. При цьому ізотер-
ма 28 °С уперше з’являється на кліматичній карті, а
на Поліссі середні максимальні температури пере-
вищили 25 °С, хоча раніше така температура була
характерна лише для Лісостепу та Степу. Восени в
Україні зберігається широтний розподіл середньої
максимальної за сезон температури повітря, вона
зростає від 11–12 °С на півночі країни до 16 °С і
вище у південному регіоні, як і в 1961–1990 рр.
Середня мінімальна за рік температура повітря
на рівнинній території України варіює від 3 до 8 °С
і вище. Протягом останніх десятиріч її значення
збільшились, особливо на Поліссі та в Лісостепу.
Мінімальна температура понад 4 °С уже характерна
a б
Рис. 5. Середня за осінь температура повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 5. The average autumn air temperature in the basic (а) and current (б) climatic periods
Рис. 6. Середня максимальна за зиму температура повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 6. The mean maximum air temperature of the winter in the basic (а) and current (б) climatic periods
a б
39ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
не лише для степової зони, а й для центрально-
го і східного Лісостепу, а також окремих районів
західного Лісостепу. Ізотерма 2 °С зникла з кліма-
тичної карти. Взимку найхолоднішими в Україні за-
лишаються північно-східні та східні області, проте
середня мінімальна за сезон температура повітря уже
становить не –8 ... –9 °С і нижче, як у 1961–1990 рр.,
а –7 °С і нижче. Таке значне зростання мінімаль-
ної температури привело до того, що з кліматичної
карти зникла не тільки ізотерма –9 °С, а й –8 °С,
а на заході країни з’явилась ізотерма –5 °С замість
–6 °С. Проте на півдні країни, у степовій зоні, мі-
німальна температура взимку змінилася несуттєво
і коливається від –2 до –5 °С (рис. 7).
Весною мінімальна температура повітря зрос-
тає від 3 °С і нижче на північному сході та сході рів-
нинної території країни до 5–6 °С і вище на півдні.
Протягом останніх десятиріч суттєво скоротилася
площа території, де мінімальна температура стано-
вила нижче 3 °С: у сучасний кліматичний період
таку температуру зареєстровано лише на північно-
му сході західного Лісостепу та в Карпатах, тоді як у
1961–1990 рр. – у Карпатах, на Поліссі, у західному
та східному Лісостепу. Ізотерма 4 °С перемістилася
на північ на 100–150 км і проходить уже не лише
через степову зону, а й лісостепову. Влітку середня
мінімальна за сезон температура повітря в Україні
зростає з північного заходу на південь та півден-
ний схід з 13 °С і нижче до 17 °С і вище. Відносно
базового кліматичного періоду вона суттєво підви-
щилась, особливо на північному заході країни, де
ізотерма 12 °С зникла з кліматичної карти і майже
вдвічі скоротилася площа території, на якій зафік-
совано значення нижче 13 °С. На півдні країни
ізотерма 15 °С перемістилася з південного Степу у
північний, ізотерма 14 °С поширилася на терито-
рію центрального Лісостепу, а на Херсонщині та в
АР Крим з’явилась ізотерма 17 °С. Восени у 1981–
2010 рр., як і в 1961–1990 рр., середня мінімальна
температура на рівнинній території змінилася від
3 °С на північному сході до 7 °С і вище на півдні.
Значних змін у просторовому розподілі не зафік-
совано, за винятком положення ізотерми 4 °С, яка
перемістилась у західному Лісостепу на 100–150 км
на північний захід.
У сучасний кліматичний період кількість теп лих
днів, коли середня за добу температура повіт ря пе-
ревищує 0 °С, змінюється від 300 і більше у півден-
ному Степу та Криму до 275 і менше на північному
сході, сході та в Карпатах. Підвищення середньої
температури понад 5 °С є сприятливим для віднов-
лення вегетації рослинності, а за стійкого переходу
через 10 °С починається активна вегетація. Півден-
ні степові області України, Закарпаття та Південне
узбережжя Криму мають найбільшу кількість днів,
сприятливих для вегетації (200–210 і більше) та ак-
тивної вегетації (175 і більше). Їх повторюваність
зменшується у північному напрямку і на Поліссі
становить менше 190 і 160 днів. Дещо менше триває
вегетативний період і в Карпатах (рис. 8).
Якщо середня за добу температура повітря
перевищує 15 °С, такий день називають літнім, а
стійкий її перехід через цю межу є початком/закін-
ченням літа. Найменше літніх днів в Україні (менш
як 100) спостерігається на Поліссі та в західному
Лісостепу. Їхня кількість зростає з північного захо-
ду на південь і південний схід і сягає 130 і більше
у південному Степу. На високогір’ї Карпат літніх
днів буває близько 2 місяців (табл. 1).
У теплий період, після стійкого переходу се-
редньої добової температури через 20 °С, створю-
ю ться умови для утримання спекотної погоди, коли
мак симальна температура повітря перевищує 25 °С.
Кількість днів з високою температурою, як і в
1961–1990 рр., зростає з півночі, північного заходу
на південь, південний схід. Найсприятливіші умови
для виникнення такого явища спостерігаються у
південному Степу. За рік у цьому регіоні зафіксова-
но понад 80 днів з високою температурою повітря,
у північному Степу – 70–80, що майже на 10 днів
більше, ніж у 1961–1990 рр. [6, c. 25]. У східному і
центральному Лісостепу максимальна температура
Рис. 7. Cередня мінімальна за зиму температура повітря у базовий (а) та сучасний (б) кліматичні періоди
Fig. 7. The mean minimum air temperature of the winter in the basic (а) and current (б) climatic periods
a б
40 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
понад 25 °С може бути 60–70 днів, а на Поліссі і в
західному Лісостепу – менше 50, що майже втричі
більше, ніж у базовий кліматичний період, – 15
днів (рис. 9).
Максимальна за рік тривалість безперервного
спекотного періоду в 1981–2010 рр. змінюється від
35–40 днів у південному Степу до 10 днів і менше
у західному Лісостепу. За спекотної погоди досить
часто навіть мінімальна температура повітря, яка
спостерігається переважно вночі, не опускається
нижче 20 °С. Такі ночі називають тропічними. В
Україні кількість тропічних ночей за рік у сучас-
ний кліматичний період становить від 10 і більше
у південному Степу до 1 на Поліссі та в західному
Лісостепу.
Мінімальна температура повітря нижче –10 °С
несприятлива для багатьох галузей економіки, а на
Південному узбережжі Криму є стихійним явищем
погоди. Найчастіше (30 днів і більше) така темпе-
ратура спостерігається на північному сході та сході
країни – у східному Лісостепу, на лівобережному
Поліссі та в Карпатах. При цьому нижче –20 °С
температура повітря на цій території може бути 4–6
днів і більше. Повторюваність низької температури
зменшується на південь та південний захід, і в пів-
денному Степу нижче –10 °С буває 20 днів і менше,
а нижче –20 °С – 1–2 дні за рік. У Криму, на півдні
Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та
на Закарпатті днів з температурою нижче –10 °С
менше 15, а мінімальну температуру повітря –20 °С
і нижче фіксують не кожного року. Негативний
вплив низької температури зростає із збільшенням
тривалості такого періоду. Дослідження показали,
що максимальна тривалість безперервного періоду з
мінімальною температурою нижче –10 °С зростає із
заходу на схід і може становити 35 днів і більше на
лівобережній частині України (рис. 10).
Формування тривалого періоду з низькою тем-
пературою зумовлено переважно вторгненням і
радіаційним вихолоджуванням арктичного повітря
в антициклонах з північного сходу, з північного
заходу у тилу циклонів і в разі поширення відрогу
Сибірського антициклону зі сходу. Значно рідше
таке арктичне повітря поширюється на західні об-
ласті країни, де у цей період переважає циклоніч-
на діяльність, та Причорноморський регіон, який
взимку зазнає впливу Чорноморської депресії. Тому
у цих регіонах максимальна тривалість періоду з
мінімальною температурою нижче –10 °С зменшу-
ється і становить 25–20 днів і менше.
Рис. 8. Кількість днів з вегетацією (а) та активною вегетацією (б)
Fig. 8. Number of days of the growing season (а) and of the activ growing season (б)
a б
a б
Рис. 9. Кількість днів (а) та середня з максимальних тривалість періоду (б) зі спекотною погодою
Fig. 9. Number of hot days (а) and mean from the maximum duration of heatwaves (б)
41ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Максимальна тривалість безперервного періоду
з мінімальною температурою нижче –20 °С спо-
стерігається на північному сході та сході країни і
становить 9 днів і більше. 7–8 днів за рік із сильним
морозом буває і в центральних областях країни – у
північному Степу, західному Лісостепу. На півдні
і заході країни, за винятком Карпат, максимальна
тривалість періоду із сильним морозом зменшується
до 4–5 днів і менше. У холодний період року, коли
середня за добу температура повітря опускається
нижче 8 °С, починається опалювальний сезон. В
Україні кількість днів, що потребують опалення,
варіює від 130–140 на півдні до 160–170 на Поліссі
та в східному Лісостепу.
Зміна кліматичних середніх і показників екст-
ремальності термічного режиму на рубежі ХХ–
ХХІ ст. Протягом сучасного кліматичного періо-
ду показники термічного режиму в Україні суттєво
змінювалися. Проведений аналіз показав, що під-
вищення середньої за рік температури повітря у цей
період практично не викликає сумнівів на більшій
частині території країни і дуже ймовірне на решті її
території. Ці зміни становлять у середньому 0,57 °С/
10 років, є інтенсивнішими, ніж у 1961–2010 рр.
(0,3 °С/10 років), і значно перевищують темпи змі-
ни приземної глобальної температури (0,13 °С/10
років у 1995–2012 рр.) [11, c. 5]. Проте темпи змі-
ни температури були неоднаковими на території
країни. Середня за рік температура повітря най-
інтенсивніше підвищувалась у Степу та східному
Лісостепу – 0,6–0,7 °С/10 років з максимумом у
Сумській обл. Дещо повільніше зростала темпера-
тура повітря у центральному Лісостепу – 0,5–0,6
°С/10 років, а на Поліссі та в західному Лісостепу
– 0,3–0,4 °С/10 років (табл. 1).
Швидкість зміни також варіювала протягом року.
Найінтенсивніше приземна температура повітря в
Україні підвищувалася влітку. Вона зростала з 0,7
°С/10 років на північному заході країни до 0,9 °С/10
років на півдні, в середньому по країні – 0,83 °С/10
років. Значне підвищення температури повітря було
характерне і для перехідних сезонів – осені та весни.
При цьому восени середня за сезон температура по-
вітря підвищувалась інтенсивніше (0,58 °С/10 років),
ніж весною (0,50 °С/10 років), зміни були більш зна-
чущими, особливо в степовій зоні, і посилювались з
північного заходу на південь та південний схід.
Зміни середньої за рік і сезон температури по-
вітря були зумовлені зростанням як мінімальної,
так і максимальної температури упродовж усьо-
го року. При цьому найбільші темпи росту екс-
тремальних температур були характерні саме для
теплого періоду (табл. 2). Середня за рік макси-
мальна темпе ратура повітря зростала зі швидкістю
0,6 °С/10 років. Установлено, що темпи росту та їх
значущість збільшувались із північного заходу на
південь і південний схід. Так, у західному Лісостепу
значення становили 0,4–0,5 °С/10 років, а в Степу
та східному Лісостепу – 0,6–0,7 °С/10 років, на
Луганщині – 0,72 °С/10 років і більше.
Протягом року найінтенсивніше максималь-
на температура зростала у літній сезон, і її зміна
практично не викликає сумнівів на всій території
України (табл. 2). У середньому темп становив 1,0
°С/10 років, з максимальними значеннями до1,0 –
1,1 °С/10 років у Степу та східному Лісостепу. Зміна
цього показника є дуже ймовірною і в перехідні се-
зони. Швидкість зміни однакова для обох періодів
(0,6 °С/10 років), однак весною найінтенсивніше
максимальна температура зростала у західному та
центральному Лісостепу, а восени – у північному
степу, на Закарпатті та у АР Крим. У зимовий пері-
од максимальна температура також підвищувалася
на 0,3 °С/10 років, проте така зміна була незначу-
щою (ймовірність 55 %). Суттєві зміни були харак-
терні лише для Закарпаття та Криму, де середня за
сезон максимальна температура, ймовірно, зросла
на 0,4 і 0,3 °С/10 років відповідно.
Темпи росту середньої за рік мінімальної тем-
ператури були дещо нижчі, ніж максимальної, і
становили 0,51 °С/10 років (табл. 3). Зростання
мінімальної температури у західному Лісостепу та
на Поліссі було дуже ймовірне, а на решті терито-
рії практично не викликало сумнівів (імовірність
Рис. 10. Кількість днів (а) та середня з максимальних тривалість періоду (б) з мінімальною температурою нижче –10 °С
Fig. 10. Number of days (а) and average from the maximum duration of period (б) with a minimum dayly temperature below –10 °C
a б
42 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Таблиця 1. Швидкість зміни (λ, °С/10 pоків) середньої за рік
та сезон температури повітря у 1981–2010 рр. і значущість цих змін (р) в областях України та країні загалом
Table 1. Trends (λ, ° С/10 year)of average anual and seasonal
of air temperature for 1981–2010 and the significance of these changes (p) in the regions of Ukraine and the country as a whole
Область,
регіон
Рік
Сезон
Зима Весна Літо Осінь
λ р λ р λ р λ р λ р
Чернігівська 0,58 0,00 0,43 0,40 0,45 0,07 0,83 0,00 0,56 0,03
Сумська 0,66 0,00 0,39 0,44 0,70 0,01 0,81 0,00 0,65 0,02
Волинська 0,41 0,02 0,33 0,54 0,35 0,15 0,71 0,00 0,33 0,13
Рівненська 0,41 0,02 0,29 0,59 0,33 0,21 0,75 0,00 0,32 0,12
Житомирська 0,52 0,01 0,42 0,41 0,42 0,09 0,79 0,00 0,47 0,03
Київська 0,56 0,00 0,41 0,42 0,49 0,06 0,85 0,00 0,53 0,03
Львівська 0,43 0,01 0,39 0,43 0,37 0,13 0,70 0,00 0,27 0,19
Хмельницька 0,48 0,01 0,34 0,50 0,47 0,07 0,79 0,00 0,42 0,06
Полтавська 0,61 0,00 0,40 0,41 0,49 0,07 0,81 0,00 0,63 0,01
Харківська 0,61 0,01 0,30 0,53 0,50 0,08 0,80 0,01 0,73 0,01
Тернопільська 0,48 0,01 0,34 0,50 0,47 0,07 0,78 0,00 0,35 0,10
Черкаська 0,59 0,00 0,40 0,41 0,53 0,05 0,87 0,00 0,56 0,02
Луганська 0,56 0,01 0,14 0,77 0,46 0,11 0,72 0,01 0,69 0,01
Вінницька 0,54 0,01 0,33 0,51 0,50 0,06 0,89 0,00 0,49 0,03
Івано-Франківська 0,40 0,01 0,29 0,51 0,40 0,12 0,73 0,00 0,22 0,28
Кіровоградська 0,60 0,00 0,40 0,40 0,54 0,05 0,85 0,00 0,56 0,02
Дніпропетровська 0,60 0,00 0,28 0,54 0,53 0,06 0,79 0,00 0,64 0,01
Донецька 0,65 0,00 0,26 0,54 0,52 0,04 0,86 0,00 0,77 0,00
Закарпатська 0,47 0,00 0,56 0,17 0,30 0,19 0,75 0,00 0,33 0,10
Чернівецька 0,61 0,00 0,36 0,42 0,66 0,01 1,03 0,00 0,49 0,03
Одеська 0,60 0,00 0,37 0,40 0,56 0,03 0,90 0,00 0,56 0,01
Запорізька 0,62 0,00 0,21 0,61 0,52 0,04 0,81 0,00 0,71 0,00
Миколаївська 0,60 0,00 0,34 0,46 0,55 0,03 0,87 0,00 0,59 0,01
Херсонська 0,65 0,00 0,30 0,46 0,64 0,01 0,86 0,00 0,68 0,00
АР Крим 0,63 0,00 0,27 0,36 0,50 0,02 0,91 0,00 0,74 0,00
У к р а ї н а 0,58 0,00 0,36 0,39 0,50 0,04 0,83 0,00 0,58 0,01
більш як 99 %). Найменшими темпи зміни були у
західному Лісостепу (0,3–0,4 °С/10 років), а най-
більшими – у Степу (0,6 °С/10 років і більше). Ви-
нятком є Волинь, де спостерігали найінтенсивніше
підвищення середньої за рік мінімальної темпера-
тури – 1,1 °С/10 років (табл. 3).
Протягом року найбільші зміни відбувалися
влітку (табл. 3). Величина змін була практично од-
наковою на всій території країни і становила 0,6–
0,7 °С/10 років, а їх імовірність перевищувала 98 %.
Дуже швидко (0,6 °С/10 років) підвищувалась мі-
німальна температура повітря і восени. Цей ріст
посилювався з північного заходу на південь і пів-
денний схід: від 0,2–0,3 °С/10 років у західному лі-
состепу до 0,7–0,8 °С/10 років у Степу та АР Крим.
Весною темпи росту мінімальної температури були
значно меншими, ніж восени (0,3 °С/10 років), осо-
бливо на півдні та сході країни, а середня за зиму
мінімальна температура зростала дещо швидше,
ніж максимальна (0,4 °С/10 років), проте така зміна
також була значущою (ймовірність 61 %).
Зростання максимальної та мінімальної темпе-
ратури повітря у холодний період року зумовило
зменшення тривалості холодного періоду і кількість
морозних днів. Кількість днів з мінімальною тем-
пературою повітря менш як 0 °С дуже ймовірно
зменшувалась в Україні на 6–7 днів/10 років (табл.
4). У східному Лісостепу, Степу та Криму такі зміни
сягали 7–8 днів/10 років, а на решті території – 5–
7 днів/10 років. Кількість днів з морозом менше
43ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Таблиця 2. Швидкість зміни (λ, °С/10 pоків) максимальної за рік та сезон
температури повітря у 1981–2010 рр. і значущість цих змін (р) в областях України та країні загалом
Table 2. Trends (λ, °С/10 year) of maximum annual and seasonal air temperature
for 1981–2010 and the significance of these changes (p) in the regions of Ukraine and the country as a whole
Область,
регіон
Рік
Сезон
Зима Весна Літо Осінь
λ р λ р λ р λ р λ р
Чернігівська 0,60 0,00 0,30 0,48 0,60 0,05 1,00 0,00 0,60 0,02
Сумська 0,60 0,00 0,30 0,49 0,50 0,10 1,00 0,00 0,70 0,02
Волинська 0,50 0,01 0,30 0,54 0,50 0,10 0,80 0,00 0,50 0,09
Рівненська 0,40 0,02 0,20 0,62 0,40 0,19 0,80 0,00 0,40 0,13
Житомирська 0,60 0,00 0,30 0,55 0,50 0,07 0,90 0,00 0,50 0,03
Київська 0,60 0,00 0,30 0,51 0,70 0,04 1,00 0,00 0,50 0,04
Львівська 0,50 0,01 0,40 0,42 0,50 0,09 0,80 0,00 0,40 0,17
Хмельницька 0,50 0,01 0,30 0,56 0,60 0,07 0,90 0,00 0,40 0,13
Полтавська 0,60 0,00 0,30 0,45 0,60 0,08 1,00 0,00 0,60 0,04
Харківська 0,70 0,00 0,30 0,46 0,60 0,07 1,00 0,00 0,80 0,01
Тернопільська 0,50 0,01 0,30 0,56 0,60 0,07 0,90 0,00 0,40 0,13
Черкаська 0,60 0,00 0,30 0,48 0,60 0,07 1,00 0,00 0,50 0,06
Луганська 0,70 0,00 0,20 0,65 0,60 0,09 1,00 0,00 0,80 0,01
Вінницька 0,50 0,01 0,20 0,62 0,60 0,06 0,90 0,00 0,40 0,12
Івано-Франківська 0,50 0,01 0,20 0,59 0,60 0,06 0,90 0,00 0,30 0,33
Кіровоградська 0,70 0,00 0,40 0,40 0,70 0,04 1,10 0,00 0,50 0,05
Дніпропетровська 0,60 0,01 0,20 0,56 0,60 0,10 0,90 0,01 0,60 0,03
Донецька 0,70 0,00 0,20 0,67 0,60 0,08 1,00 0,00 0,80 0,01
Закарпатська 0,50 0,00 0,40 0,20 0,30 0,22 0,90 0,00 0,50 0,06
Чернівецька 0,40 0,06 0,20 0,72 0,50 0,14 0,80 0,00 0,10 0,67
Одеська 0,70 0,00 0,40 0,41 0,70 0,03 1,10 0,00 0,50 0,06
Запорізька 0,60 0,01 0,20 0,66 0,50 0,10 0,90 0,00 0,60 0,01
Миколаївська 0,70 0,00 0,30 0,47 0,70 0,02 1,10 0,00 0,60 0,02
Херсонська 0,70 0,00 0,30 0,40 0,70 0,03 1,00 0,00 0,70 0,01
АР Крим 0,70 0,00 0,30 0,28 0,50 0,04 1,00 0,00 0,70 0,00
У к р а ї н а 0,60 0,00 0,30 0,45 0,60 0,05 1,00 0,00 0,60 0,02
Таблиця 3. Швидкість зміни (λ, °С/10 pоків) мінімальної за рік і сезон температури повітря
у 1981–2010 рр. і значущість цих змін (р) в областях України та країні загалом
Table 3. Trends (λ, °С/10 year)of minimum annual and seasonal air temperature for 1981–2010
and the significance of these changes (p) in the regions of Ukraine and the country as a whole
Область,
регіон
Рік
Cезон
Зима Весна Літо Осінь
λ р λ р λ р λ р λ р
Чернігівська 0,50 0,02 0,60 0,29 0,30 0,24 0,60 0,01 0,50 0,05
Сумська 0,50 0,02 0,50 0,40 0,30 0,33 0,60 0,01 0,60 0,03
Волинська 0,40 0,04 0,40 0,49 0,30 0,25 0,60 0,00 0,20 0,28
Рівненська 0,30 0,09 0,30 0,63 0,20 0,41 0,60 0,01 0,20 0,39
Житомирська 0,50 0,01 0,60 0,30 0,30 0,21 0,60 0,00 0,40 0,06
Київська 0,50 0,02 0,50 0,35 0,30 0,20 0,60 0,00 0,40 0,06
Львівська 0,30 0,03 0,40 0,43 0,20 0,34 0,60 0,00 0,20 0,32
Хмельницька 0,40 0,01 0,40 0,46 0,30 0,20 0,60 0,00 0,40 0,07
Полтавська 0,60 0,01 0,50 0,39 0,40 0,15 0,70 0,00 0,70 0,01
Харківська 0,60 0,01 0,40 0,47 0,40 0,16 0,60 0,01 0,70 0,01
Тернопільська 0,50 0,01 0,40 0,41 0,40 0,09 0,70 0,00 0,30 0,09
Черкаська 0,50 0,01 0,60 0,33 0,30 0,26 0,60 0,00 0,50 0,02
Луганська 0,50 0,02 0,20 0,69 0,30 0,22 0,50 0,02 0,70 0,02
Вінницька 0,50 0,01 0,50 0,39 0,30 0,12 0,70 0,00 0,60 0,02
44 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Ів.-Франківська 0,40 0,02 0,30 0,45 0,30 0,23 0,70 0,00 0,20 0,25
Кіровоградська 0,60 0,00 0,50 0,33 0,40 0,13 0,70 0,00 0,70 0,01
Дніпропетр.-ка 0,60 0,00 0,30 0,54 0,60 0,02 0,60 0,00 0,70 0,01
Донецька 0,60 0,00 0,30 0,54 0,40 0,09 0,70 0,00 0,80 0,01
Закарпатська 0,40 0,00 0,60 0,17 0,10 0,54 0,60 0,00 0,30 0,15
Чернівецька 0,40 0,00 0,40 0,35 0,30 0,16 0,70 0,00 0,40 0,05
Одеська 0,50 0,00 0,30 0,46 0,40 0,06 0,70 0,00 0,60 0,01
Запорізька 0,60 0,00 0,30 0,58 0,40 0,10 0,70 0,00 0,80 0,00
Миколаївська 0,50 0,01 0,40 0,48 0,30 0,15 0,60 0,00 0,60 0,01
Херсонська 0,50 0,00 0,30 0,55 0,40 0,06 0,70 0,00 0,70 0,01
АР Крим 0,50 0,00 0,20 0,48 0,30 0,08 0,70 0,00 0,70 0,00
У к р а ї н а 0,50 0,00 0,40 0,39 0,30 0,11 0,70 0,00 0,60 0,01
Таблиця 4. Швидкість зміни (λ, днів/10pоків) характеристик екстремальності термічного режиму в холодний період у
1981–2010 рр. і значущість цих змін (р) в областях України та країні загалом
Table 4. Trends (λ, days/10 year) of extremal characteristics of the termal regime in the cold period for1981–2010 and the significance
of these changes (p) in the regions of Ukraine and the country as a whole
Область,
регіон
КД Тмін<0 КД Тмін≤-10 Пмакс<-10 КД Тмін≤-20 Пмакс<-20 КД Тср≤8
λ р λ р λ р λ р λ р λ р
Чернігівська -5,7 0,06 -5,0 0,2 -0,4 -0,4 -1,3 0,38 -0,2 0,73 -0,4 0,57
Сумська -6,6 0,03 -6,1 0,13 -0,1 -0,1 -1,1 0,5 -0,2 0,66 -0,1 0,92
Волинська -5,3 0,11 -2,3 0,48 -1,6 -1,6 -0,4 0,71 0,3 0,39 -1,6 0,17
Рівненська -4,4 0,14 -2,4 0,48 -1,6 -1,6 -0,5 0,71 0,4 0,33 -1,6 0,12
Житомирська -6,5 0,04 -1,8 0,45 -1,2 -1,2 -1,1 0,37 0,3 0,42 -1,2 0,2
Київська -6,2 0,05 -4,0 0,26 -0,9 -0,9 -1,1 0,35 0,2 0,69 -0,9 0,34
Львівська -4,7 0,10 -2,8 0,34 -2,2 -2,2 -0,6 0,5 0,2 0,55 -2,2 0,09
Хмельницька -6,6 0,03 -2,8 0,41 -1,4 -1,4 -0,1 0,93 0,5 0,21 -1,4 0,17
Полтавська -7,6 0,02 -5,7 0,13 -0,5 -0,5 -0,6 0,58 -0,1 0,88 -0,5 0,53
Харківська -7,7 0,02 -6,8 0,07 -0,4 -0,4 -0,2 0,89 0,3 0,46 -0,4 0,53
Тернопільська -6,6 0,03 -2,7 0,38 -1,6 -1,6 0,0 0,96 0,5 0,22 -1,6 0,17
Черкаська -6,8 0,04 -3,9 0,28 -0,8 -0,8 -0,7 0,55 0,2 0,66 -0,8 0,42
Луганська -5,6 0,05 -6,6 0,07 -0,5 -0,5 -0,2 0,9 0,5 0,24 -0,5 0,47
Вінницька -6,5 0,04 -1,4 0,58 -1,4 -1,4 -0,7 0,5 0,4 0,3 -1,4 0,19
Івано-Франківська -4,7 0,06 -2,4 0,4 -0,8 -0,8 -0,3 0,63 0,1 0,84 -0,8 0,5
Кіровоградська -7,7 0,01 -4,8 0,17 -0,8 -0,8 -0,5 0,61 0,0 0,97 -0,8 0,44
Дніпропетровська -7,1 0,03 -1,9 0,43 -0,7 -0,7 -0,4 0,64 0,1 0,79 -0,7 0,41
Донецька -8,1 0,01 -1,8 0,44 -1 -1 -0,2 0,77 0,2 0,61 -1 0,16
Закарпатська -5,6 0,02 -1,9 0,21 -2,8 -2,8 -0,6 0,3 0,0 0,9 -2,8 0,03
Чернівецька -8,9 0,00 -5,0 0,1 -1,4 -1,4 -0,5 0,55 0,3 0,41 -1,4 0,2
Одеська -7,4 0,01 -2,2 0,35 -3,3 -3,3 0,1 0,65 0,2 0,35 -3,3 0,05
Запорізька -7,1 0,03 -4,1 0,15 -1,5 -1,5 0,1 0,93 0,4 0,22 -1,5 0,12
Миколаївська -5,4 0,12 -3,6 0,24 -2,2 -2,2 0,1 0,84 0,2 0,51 -2,2 0,09
Херсонська -6,6 0,05 -3,1 0,24 -2,7 -2,7 -0,1 0,76 0,1 0,68 -2,7 0,06
АР Крим -7,4 0,01 -1,6 0,2 -4,6 -4,6 0,0 0,75 0,1 0,55 -4,6 0,01
У к р а ї н а -6,4 0,02 -1,5 0,43 -2,8 -2,8 -0,4 0,61 -0,8 0,54 -2,8 0,02
–10 °С ймовірно зменшувалась в Україні у серед-
ньому на 1–2 дні/10 років (табл. 4). Проте ці зміни
були не однаковими на території країни. У східно-
му Лісостепу та на сході північного Степу кількість
днів з такою температурою дуже ймовірно та ймо-
вірно зменшувалось на 6–7 днів, а на Закарпатті та
в АР Крим – лише на 1–2 дні/10 років. На решті
території протягом 1981–2010 рр. їх кількість імо-
вірно зменшувалась на 2–5 днів/10 років. Макси-
мальна тривалість періоду з такою температурою
дещо збільшувалась, особливо на Поліссі, проте
цей ріст на переважній території країни був мало-
ймовірним та несуттєвим (табл. 4).
Кількість днів з морозом менше –20 °С і мак-
симальна тривалість періоду з такими умовами
зменшувалися практично на всій території країни,
45ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Таблиця 5. Швидкість зміни (λ, днів/10 pоків) характеристик екстремальності термічного режиму в теплий період у
1981−2010 рр. і значущість цих змін (р) в областях України та країні загалом
Table 5. Trends (λ, days/10 year) of extremal characteristics of the termal regime in the warm period for1981−2010 and the significance
of these changes (p) in the regions of Ukraine and the country as a whole
Область КД Тср≥0 КД Тср≥15 КД Тмакс≥25 Пмакс≥25 КД Тмін≥20 КД Тср≥5 КД Тср≥10
λ р λ р λ р λ р λ р λ р λ р
Чернігівська 6,3 0,09 4,0 0,06 8,0 0,01 3,5 0,01 1,2 0,04 7,2 0,00 2,5 0,16
Сумська 6,8 0,05 4,0 0,08 7,9 0,01 3,8 0,00 1,4 0,02 7,1 0,01 2,9 0,11
Волинська 7,6 0,11 7,3 0,00 7,1 0,00 1,7 0,01 0,5 0,01 10,5 0,01 6,6 0,01
Рівненська 4,2 0,25 5,2 0,01 5,2 0,02 1,9 0,02 0,5 0,00 7,3 0,01 3,2 0,07
Житомирська 6,1 0,11 4,8 0,02 8,2 0,00 2,5 0,01 0,7 0,01 7,9 0,00 3,3 0,07
Київська 6,0 0,1 3,3 0,09 9,2 0,00 3,5 0,00 2,2 0,00 7,5 0,01 3,6 0,05
Львівська 8,4 0,07 8,4 0,00 6,5 0,00 1,1 0,03 0,3 0,00 10,6 0,01 6,5 0,01
Хмельницька 10,2 0,03 7,6 0,00 8,2 0,00 1,6 0,09 0,5 0,00 10,8 0,01 7,4 0,01
Полтавська 6,7 0,05 2,3 0,22 6,6 0,03 3,3 0,01 3,7 0,00 7,9 0,01 4,1 0,05
Харківська 8,1 0,03 3,0 0,15 7,4 0,02 3,5 0,01 3,0 0,01 7,0 0,01 4,3 0,05
Тернопільська 6,4 0,08 6,6 0,00 6,5 0,00 1,2 0,04 0,7 0,00 7,5 0,01 4,4 0,01
Черкаська 11,0 0,02 6,2 0,00 10,4 0,00 2,8 0,02 1,8 0,01 11,5 0,01 7,2 0,01
Луганська 8,9 0,02 2,1 0,30 5,8 0,06 2,9 0,02 2,4 0,01 6,0 0,02 3,4 0,13
Вінницька 6,2 0,08 4,3 0,02 6,4 0,02 2,5 0,02 0,8 0,00 7,1 0,01 3,7 0,04
Івано-Франківська 9,1 0,04 8,5 0,00 5,7 0,00 1,1 0,01 0,1 0,12 8,3 0,02 7,3 0,00
Кіровоградська 7,1 0,04 2,5 0,13 8,9 0,00 2,8 0,03 2,9 0,00 7,9 0,01 3,8 0,05
Дніпропетровська 6,7 0,06 2,3 0,22 6,4 0,03 3,2 0,02 3,5 0,00 7,2 0,01 4,3 0,03
Донецька 9,1 0,01 2,8 0,15 8,4 0,00 3,5 0,01 5,3 0,00 6,3 0,02 4,0 0,05
Закарпатська 4,6 0,06 6,3 0,00 6,7 0,00 0,5 0,38 0,5 0,00 6,4 0,01 5,0 0,00
Чернівецька 10,9 0,01 10,5 0,00 9,0 0,00 1,8 0,01 1,1 0,01 10,4 0,01 8,3 0,00
Одеська 7,6 0,04 5,1 0,01 10,3 0,00 2,5 0,05 6,1 0,00 10,7 0,00 6,9 0,02
Запорізька 8,5 0,01 3,1 0,08 5,9 0,02 2,8 0,02 5,4 0,00 7,9 0,01 4,4 0,02
Миколаївська 6,3 0,05 2,3 0,19 7,4 0,01 2,7 0,05 4,6 0,00 9,2 0,00 5,2 0,01
Херсонська 7,1 0,03 3,2 0,06 7,3 0,00 2,0 0,10 7,1 0,00 8,7 0,01 5,5 0,01
АР Крим 5,7 0,03 5,7 0,00 10,1 0,00 2,8 0,01 7,1 0,00 9,1 0,00 7,4 0,00
У к р а ї н а 9,7 0,01 3,9 0,01 7,6 0,00 5,5 0,00 3,2 0,00 1,8 0,10 3,0 0,05
за винятком деяких районів у південному Степу,
проте ці зміни також були несуттєвими та мало-
ймовірними (лише 33–66 %).
Значне підвищення температури повітря у хо-
лодний період привело до зменшення кількості
днів, що потребують опалення на всій території
країни. Дуже ймовірно, що у сучасний кліматич-
ний період в Україні таких днів стало менше на 6–9
днів/10років (табл. 4). Проте ці зміни дуже нерівно-
мірні на території країни і мають різну ймовірність.
В АР Крим спостерігаються найбільші зміни опа-
лювального сезону. У цьому регіоні кількість днів,
що потребують опалення, ймовірно зменшувалася
на 4–5 дні/10 років. На 2–4 дні/10 років ймовірно
зменшувалася кількість таких днів і на Закарпатті
та в південному Степу. На решті території країни ці
зміни становили 1–2 дні/10 років, проте у східному
Лісостепу та північному Степу вони були незна-
чущими (табл. 4).
Значне підвищення температури повітря про-
тягом року зумовило збільшення тривалості тепло-
го періоду, про що свідчить зростання кількості
теплих днів, коли середня за добу температура по-
вітря перевищує 0 °С (табл. 5). Протягом останніх
десятиріч (1981–2010) їх кількість у Лісостепу та
Степу дуже ймовірно зростала на 7–11 і 6–9 днів/10
років, відповідно, а на Поліссі ймовірно на 4–8
днів/10 років.
Дуже ймовірно та ймовірно на всій території
України зростає і кількість днів з вегетацією (6–11
днів/10 років) та активною вегетацією (3–8 днів/10
років). Інтенсивність цих змін зменшується із заходу
на схід. Підвищення температури повітря зумовило
також збільшення кількості літніх днів, коли серед-
46 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
ня за добу температура повітря перевищує 15 °С
(табл. 5). Це зростання практично не викликає
сумнівів на заході країни і становить 7–10 днів/
10 років, дуже ймовірне у північних і південних об-
ластях (3–5 днів/10 років) і ймовірне у центральних
та східних (2–3 дні/10 років).
З імовірністю 90–99 % можна стверджувати, що
на всій території України зростає кількість спекот-
них днів, коли максимальна температура повітря
перевищує 25 °С (табл. 5). Швидкість зміни ста-
новить 5–10 днів/10 років і найінтенсивнішою є у
Степу та центральному і східному Лісостепу (7–10
днів/10 років). Збільшується також максимальна
тривалість періоду з такою температурою. Подібні
зміни дуже ймовірні майже на всій території краї-
ни, за винятком північних і східних областей, де
вони практично не викликають сумнівів.
Практично не викликає сумнівів і зростання
кількості тропічних ночей майже на всій території
країни: від 3–5 днів/10 років на заході країни до 10–
14 днів/10 років на північному сході (див. табл. 4).
Ніч вважають тропічною, якщо мінімальна за добу
температура повітря перевищує 20 °С. Винятком є
Чернігівська, Сумська та Житомирська області, де
ці зміни дуже ймовірні, та Івано-Франківська, де
вони ймовірні.
Аналіз зв’язку аномалії середньої за рік темпе-
ратури повітря та аномалій кліматичних показників
термічного режиму підтвердив наявність безпосе-
реднього впливу збільшення тривалості теплого та
вегетативного періодів, кількості літніх днів на ін-
тенсивність підвищення середньої за рік температу-
ри повітря (рис. 11). Виявлено, що аномалія серед-
ньої за рік температури повітря найбільше залежить
від кількості теплих днів (коефіцієнт кореляції r =
= 0,85) та кількості днів, коли середня за добу тем-
пература повітря перевищує 5 °С (r = 0,81). Суттєво
впливає на аномалію середньої за рік температури
повітря і збільшення кількості днів із середньою за
добу температурою повітря понад 10 і 15 °С (r = 0,77
та r = 0,58 відповідно). Встановлено, що підвищення
середньої за рік температури повітря на 1 °С/10 років
в Україні свідчить про збільшення кількості теплих
днів, днів, сприятливих для розвитку вегетації та ак-
тивної вегетації на 6–7 за цей період і збільшення на
4 дні/10 років кількості літніх днів (рис. 11).
Рис. 11. Залежність річної аномалії кількості теплих (а), літніх днів (б) та днів з вегетацією (в) і активною вегетацією (г) від
аномалії середньої за рік температури повітря
Fig. 11. Corelation between the anomaly of the average annual air temperature and the annual anomaly of the amount of warm (а),
summer days (б), groving days (в), active groving days (г)
а б
в г
А
но
ма
лі
я
К
Д
,
Т
ср
≥
0
, д
н
і
А
но
ма
лі
я
К
Д
,
Т
ср
≥
5
, д
н
і
–
А
но
ма
лі
я
К
Д
,
Т
ср
≥
1
5,
д
н
і
А
но
ма
лі
я
К
Д
,
Т
ср
≥
1
0,
д
н
і
у = 16,4х – 9,9
R2 = 0,72
Аномалія Тср за рік, °С Аномалія Тср за рік, °С
у = 5,3х – 1,8
R2 = 0,33
Аномалія Тср за рік, °С Аномалія Тср за рік, °С
у = 9,9х – 6,6
R2 = 0,60
у = 14,4х – 9,2
R2 = 0,66
47ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
Виявлено тісний зв’язок (r = 0,87) між кількіс-
тю спекотних днів з максимальною температурою,
більш як 25 °С і середньою температурою повітря
за літо (рис. 12). Установлено, що збільшення на
8 днів/10 років кількості спекотних днів приводить
до підвищення середньої за літо температури пові-
тря на 1 °С (рис. 12).
Висновки. У сучасний кліматичний період в
Україні спостерігаються суттєві зміни кліматич-
них показників термічного режиму, які привели до
зміни їх середніх багаторічних значень і, відповід-
но, до зміни кліматичної норми відносно базового
кліматичного періоду. Такі зміни потребують їх
урахування у виробничій діяльності кліматозалеж-
них галузей економіки країни і насамперед у тих
регіонах, де їх імовірність найбільша. Подальші
дослідження полягають в оцінюванні можливих
регіональних змін термічного режиму для різних
сценаріїв розвитку суспільства та викидів парни-
кових газів, оцінюванні соціально-екологічних і
соціально-економічних наслідків їхньої зміни.
список бібліографічних посилань
1. Балабух В.О., Лавриненко О.М., Малицька Л.В.
Особливості термічного режиму 2013 року в Україні.
Український гідрометеорологічний журнал. 2014. № 14.
С. 30-46.
2. Базалєєва Ю.О., Балабух В.О. Повторюваність, три-
валість та інтенсивність блокувальних процесів, що
зумовлюють аномальні погодні умови в Україні. На-
укові праці УкрНДГМІ. 2016. Вип. 268. С. 44-50.
3. Закс Л. Статистическое оценивание. М.: Статистика,
1976. 599 с.
4. Динаміка температури повітря в Україні за період
інструментальних метеорологічних спостережень:
кол. монографія. К.: Ніка-Центр, 2013. 308 с.
5. Клімат України: кол. монографія. К.: Видавництво
Раєвського, 2003. 343 с.
6. Кліматичний кадастр України. К.: Центральна гео-
фізична обсерваторія, 2006. 1 электрон. опт. диск
(CD-ROM).
7. Кліматичні зміни та їх вплив на сфери економіки
України: кол. монографія. Одеса: ТЕС, 2015. 520 с.
8. Третье, четвертое и пятое национальные сообще-
ния Украины по вопросам изменения климата,
подготовленные на выполнение статей 4 и 12 Ра-
мочной конвенции ООН об изменении климата и
статьи 7 Киотского протокола. URL: http://unfccc.
int/resource/docs/natc/ukr_nc5.pdf (дата обращения
20.06.2017)
9. Шевченко О.Г. Прояв зміни клімату на території
м. Києва та основні підходи до його адаптації.Часопис
картографії. 2017. № 17. С. 108–122.
10. Шестое национальное сообщение Украины по во-
просам изменения климата, подготовленное на
выполнение статей 4 и 12 Рамочной конвенции ООН
об изменении климата и статьи 7 Киотского прото-
кола URL: http://unfccc.int/files/national_reports (дата
обращения 17.06.2017)
11. Climate Change 2013: The Physical Science Basis. IPCC
Working Group I Contribution to AR5: Approved Summa-
ry for Policymakers.WMO-IPSS. 2013. p.204 URL:http://
www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar5/wg1/WG1AR5_
SPM_FINAL.pdf (дата обращения 10.04.2017)
12. Klein Tank A.M.G., Zwiers F.W., Zhang X. Guidelines
on analysis of extremes in a changing climate in support
of informed decisions for adaptation.WMO.TD. N 1500.
2009. 56 р.
13. Shevchenko O., Lee H., Snizhko S., Mayer H. Long-
term analysis of heat waves in Ukraine. International
Journal of Climatology. 2014. Vol. 34(5). P. 1642-
1650.
14. The role of climatological normals in a changing climate.
WMO. TD. N 1377. 2007. 46 р.
Надійшла до редакції 26.07.2017 р.
Рис. 12. Залежність річної аномалії кількості спекотних днів
від аномалії середньої за літо температури повітря
Fig. 12. Corelation between the anomaly of the average summer
air temperature and the anomaly of the amount of hot days
ОценкА сОВременных изменений термическОгО режимА укрАины
В.А. Балабух, Л.В. Малицкая
Украинський гидрометеорологический институт ГСЧС и НАН Украины, пр. Науки, 37, г. Киев, 03028,
Украина, e-mail: balabukh@uhmi.org.ua, m_alitsk_a@i.ua
Исследуются характерные черты термического режима в Украине в современный климатический период (1981–
2010) и его особенности относительно базового климатического периода (1961–1990). Уточнены тенденции
изменений климатических средних и показателей экстремальности термического режима на рубеже ХХ–XXI вв.
Для каждой административной области и страны в целом оценена статистическая значимость, вероятность
и доля неопределенности выявленных изменений. Выявлены существенные изменения климатических
у = 6,3х – 4,7
R2 = 0,76А
но
ма
лі
я
К
Д
,
Т
м
ак
с
≥
2,
5,
д
н
і
Аномалія Тср за літо, °С
48 ISSN 1684-2189 GEOINFORMATIKA, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
показателей термического режима, которые привели к изменению их средних многолетних значений в
современный климатический период и, соответственно, к изменению климатической нормы относительно
базового климатического периода. Установлена зависимость между величиной аномалии средней за год
температуры воздуха и аномалиями показателей термического режима.
ключевые слова: термический режим, климатическая норма, региональные изменения климата, современный
климатический период.
ASSESSMENT OF THE CURRENT CHANGES IN THE THERMAL REGIME OF UKRAINE
V.O. Balabukh, L.V. Malitskaya
Ukrainian Hydrometeorological Institute SSU and NAS of Ukraine, 37, Prospect Nauky, Kyiv, 03028, Ukraine,
e-mail: balabukh@uhmi.org.ua, m_alitsk_a@i.ua
Purpose The aim of the study is to assess the state and the current changes of meteorological parameters of the thermal
regime in Ukraine through the current climatic period (1981–2010).
Design/ methodology/ approach The research of features and changes of the thermal regime, and the characteristics of
its extreme was conducted for the period of 1981–2010 using the daily data on the average, minimum and maximum
surface temperature from the 187 meteorological stations across Ukraine. Based on the daily observation data, we
calculated the characteristics of the thermal regime: average, minimum and maximum per year and season air tem-
perature, the number of warm, summer and hot days, tropical nights, frost days and days with frost below −10 °C and
−20 °C, the number of days, favourable for vegetation and days requiring heating, the maximum duration of the hot
period and period of extreme cold. For each meteorological parameter the current climatic norm (1981–2010), rate
and direction of changes, its significance and reliability were determined for all regions of Ukraine and the country
as a whole. The reliability of the change was evaluated according to Student's t-test.
Findings The article considers the characteristics of thermal regime in Ukraine in the current climatic period (1981–
2010) and its features relative to the basic climatic period (1961–1990). We have also specified the trends of change
in long-term values of average and extreme characteristics of the thermal regime at the turn of the 20th and 21st
centuries. The conducted analyses revealed that in 1981–2010 the climatic norms for the main parameters of the
thermal regime rose against the values for the basic climatic period (1961–1990) due to significant increase in the
air temperature. It was discovered that the air temperature in Ukraine increased throughout the year at a much faster
pace than globally. Such changes in winter season led to a decrease in the cold period duration, the number of cool
days and the number of days requiring heating. In the warm period, there is a tendency to increase the duration of
the warm and summer periods and the period of vegetation, as well as the number of hot days and the duration of
the hot period. These changes have regional peculiarities and increase from south to north. There is a relationship
between the anomalies of the average annual air temperature and the anomalies of the climatic parameters of the
thermal regime. We have found that an increase in the average annual temperature by 1 °С leads to an increase in
the duration of warm and vegetative periods in Ukraine for 6–7 days per 10 years and the number of summer days
for 4 days per 10 years. The growth of the average summer temperature by 1 °C causes an increase in the number of
hot days for 8 days per 10 years. These dependencies have also regional features.
Practical value/ implications The identified regional features of the thermal regime in Ukraine and their changes must
be taken into account in the production activities of the climate-dependent industries of the country's economy, above
all in those regions where their probability is the greatest. The results can be used for assessing the socio-ecological
and socio-economic impacts of climate change and climatic projections made for different greenhouse gas emission
scenarios and community development.
Keywords: thermal regime, climatic norm, regional climate change, current climatic period.
References:
1. Balabukh V.O., Lavrynenko O.M., Malyts’ka L.V. Features of the thermal regime of 2013 in Ukraine. Ukrayins’kyy
hidrometeorolohichnyy zhurnal, 2014, no. 14, рр. 30-46 [in Ukrainian].
2. Bazalyeyeva Yu.O., Balabukh V.O. Frecuency, duration and intensity of the bloking processes, which causes anomal
weather conditions in Ukraine. Naukovi pratsi UkrNDHMI, 2016, iss. 268, pp. 44-50 [in Ukrainian].
3. Sachs L. Statistische auswertungsmethoden. M., Statistika, 1976, 599 p. [in Russian].
4. Osadchyy V.I., Babichenko V.N., Nabyvanets’ Yu.B., Skrynnyk O.Ya. Dynamika temperatury povitrya v Ukrayini za
period instrumental’nykh meteorolohichnykh sposterezhen’. Kyiv: Nika-Tsentr, 2013, 308 p. [in Ukrainian].
5. Lipins’kyy V.M., Dyachuk V.A., Babichenko V.M. Klimat Ukrayiny. Kyiv, Vydavnytstvo Rayevs’koho, 2003, 343 p. [in
Ukrainian].
6. Klimatychnyy Kadastr Ukrayiny. [CD-ROM]. Kyiv: Tsentral’na Heofizychna Observatoriya, 2006 [in Ukrainian].
7. Stepanenko S.M., Pol’ovyy A.M., Loboda N.S. Klimatychni zminy ta yikh vplyv na sfery ekonomiky Ukrayiny. Odesa,
TES, 2015, 520 p. [in Ukrainian].
8. Tret’e, chetvertoe i pyatoe natsyonal’nye soobshchenyya Ukraynu po voprosam izmenenyya klymata, podhotovlennye na
49ISSN 1684-2189 ГЕОІНФОРМАТИКА, 2017, № 4 (64)
© В.О. Балабух, Л.В. Малицька
vypolnenye statey 4 y 12 Ramochnoy konventsyy OON ob izmenenyy klymata y stat’y 7 Kyotskoho protokola. 2009, 366 p.
Available at: http://unfccc.int/resource/docs/natc/ukr_nc5.pdf (Accessed 20 June 2017) [in Russian].
9. Shevchenko O. Climate change manifestation on the territory of Kyiv and main approaches to its adaptation. Chasopys
kartohrafiyi, 2017, no. 7, рр.108-122 [in Ukrainian].
10. Shestoe natsyonal’noe soobshchenye Ukrayny po voprosam yzmenenyya klymata, podhotovlennoe na vypolnenye statey
4 y 12 Ramochnoy konventsyy OON ob yzmenenyy klymata y stat’y 7 Kyotskoho protokola. 2012, 342 p. Available at:
http://unfccc.int/files/national_reports (Accessed 17 June 2017)[in Russian].
11. Climate Change 2013: The Physical Science Basis. IPCC Working Group I Contribution to AR5: Approved Summary
for Policymakers. IPSS, 2013, 28 p. Available at: http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar5/wg1/WG1AR5_SPM_
FINAL.pdf (Accessed 10 April 2017)
12. Klein Tank A.M.G., Zwiers F.W., Zhang X. Guidelines on analysis of extremes in a changing climate in support of
informed decisions for adaptation,WMO.TD, 2009, no. 1500 , 56 р.
13. Shevchenko O., Lee H., Snizhko S., Mayer H. Long-term analysis of heat waves in Ukraine. International Journal of
Climatology, 2014, vol. 34(5), pp. 1642-1650.
14. The role of climatological normals in a changing climate. WMO. TD, 2007, no. 1377, 46 р.
Received 26/07/2017
|